23

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ НДІ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УДК: 615.838: 616.69

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Санаторно-курортне лікування хлопчиків-підлітків при затримці статевого розвитку

ЯНЧЕНКО ТЕТЯНА СТАНІСЛАВІВНА

14.01.33-медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

Одеса-2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Українському НДІ дитячої курортології та фізіотерапії МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук Поберська Валентина Олександрівна, дитячий та підлітковий санаторій „Таврида” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, науковий консультант

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шмакова Ірина Петрівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри загальної практики та медичної реабілітації

доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти.

Провідна установа:

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра фізіотерапії та курортології, м Харків

3ахист відбудеться „20” квітня 2006 р. о_1000_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології за адресою: 65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6.

Автореферат розісланий „18”_березня_2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Г.О.Дмитрієва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зростання ендокринної патології серед дитячого населення України за останні десятиліття негативно позначається на фізичному розвитку і репродуктивному потенціалі покоління. Негативні тенденції в стані фізичного розвитку саме серед хлопчиків-підлітків створюють проблеми в повноцінному формуванні дорослого організму [Баранов А.А., Щеплягина Л.А., 2000; Коренєв М.М., 2002; Багацкая Н.В. і співавт., 2003; Лучицкий Е.В., 2003]. Відомо, що гормонально-обумовлені порушення статевої функції чоловіків нерідко починаються в пре- і пубертатному віці у вигляді проявів затримки статевого розвитку (ЗСР) [Демченко А.Н., 2000; Горпинченко І.І., 2002; Бондаренко В.А., 2004]. Затримку статевого розвитку у хлопчиків відзначають від 3,5 до 6,0% випадків [Стулий Л.А., 1996; Окулов А.Б. и соавт., 2004; Buchanan R.J. Roy, 2000]. Більше 90% дітей із затримкою статевого розвитку, разом з порушеннями функції гіпоталамо-гіпофізарно-гонадного комплексу, мають відхилення в стані таких основних органів і систем, як серцево-судинна, нервова, імунна [Чистяк О.А., 1994; Плехова Е.И. и соавт., 2000; Левчук Л.П., 2002, Квашнина Л.В., 2004]. Уявлення про власну збитковість нерідко накладає відбиток на формування особи, негативно позначається на психічному розвитку підлітків, формуванні сексуальної поведінки, надалі негативно впливає на процес становлення соціальної адаптації юнаків [Lee P.D., Rosenfeld R.G., 1987; Rini C.K. et al., 1999].

У відновленні здоров'я хлопчиків при ЗСР санаторно-курортне лікування не знайшло широкого застосування. У той же час відомий сприятливий ефект використовування загальних мінеральних ванн, грязелікування і методів фізіотерапії при різних вегетативно-ендокринних порушеннях [Зубаренко А.В. и соавт., 1998; Каладзе Н.Н. и соавт., 2002; Поберская В.А., 2003]. Так, в андрології санаторно-курортне лікування успішно використовують при хронічній запальній урогенітальній патології [Карпухин И.В. и соавт., 2000, 2005; Горпинченко І.І., Гуженко Ю.М., 2003]. Проте лише окремі фізіотерапевтичні методи застосовують у підлітків із затримкою пубертата [Матыцина Л.А. и соавт., 2000; Левенец С.А., 2001; Косовцева А.В., 2002; Шаповалов А.Л., 2003]. Одним із основних напрямів повноцінної реабілітації хворих є індивідуальні підходи до призначення фізичних чинників з урахуванням порушень, що сформувалися, в основних системах життєзабезпечення і регуляції організму [Лобода М.В., Бабов К.Д., 2005; Шмакова І.П. і співавт., 2003; Тондий Л.Д., 2003]. Причому на сучасному етапі організації санаторно-курортного лікування показана доцільність комплексних підходів до призначення фізичних чинників на основі загальних положень про механізм їх лікувального впливу і змін в організмі при різній патології [Галина И.В., 1999; Золотарьова Т.А. і співавт., 2003; Пономаренко Г.Н., 2004; Самосюк И.З., 2005]. Відсутність цілеспрямованих науково обґрунтованих підходів до санаторно-курортного лікування хлопчиків при затримці статевого розвитку з урахуванням змін, що сформувалися, в основних системах організму з'явилася підставою для виконання даних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась у відділі медичної реабілітації дітей і підлітків Українського НДІ дитячої курортології та фізіотерапії відповідно до планової НДР “Наукове обґрунтування медико-соціальних аспектів етапного санаторно-курортного лікування дітей з ендокринною патологією” (№ гос. реєстрації 0198U001044). Фрагмент НДР по санаторно-курортному лікуванню хлопчиків-підлітків при затримці статевого розвитку виконаний безпосередньо здобувачем.

Мета дослідження. Розробити диференційовані комплекси санаторно-курортного лікування хлопчиків-підлітків із затримкою статевого розвитку з урахуванням клініко-функціонального стану організму.

Задачі дослідження:

1. Вивчити особливості змін функціонального стану основних регуляторних систем організму: вегетативної нервової, серцево-судинної систем, симпатико-адреналової ланки у хлопчиків-підлітків при різному ступені затримки статевого розвитку.

2. Оцінити психоемоційний стан у хлопчиків-підлітків із ЗСР, направлених на санаторно-курортне лікування.

3. Вивчити вплив санаторно-курортного лікування із застосуванням грязьових аплікацій, їх комплексного призначення з НВЧ-терапією, на стан вегетативної нервової системи, симпатико-адреналову ланку регуляції, кардіогемодинаміку, психоемоційний статус у хлопчиків із затримкою статевого розвитку за даними одноразової грязьової процедури з подальшою НВЧ-терапією і при різній тривалості курсів (№10 і №12 процедур).

4. Вивчити вплив локального вакуумного масажу при різній тривалості курсів на функціональний стан основних регуляторних систем організму у хлопчиків-підлітків із ЗСР.

5. Розробити диференційовані санаторно-курортні комплекси з урахуванням клініко-функціональних змін, що сформувалися, в стані регуляторних систем організму хлопчиків-підлітків із ЗСР, оцінити ефективність за даними безпосередніх і віддалених результатів лікування, обґрунтувати показання й протипоказання до їх призначення.

Об'єкт дослідження. Хлопчики-підлітки із затримкою статевого розвитку.

Предмет дослідження. Клінічна характеристика, стан вегетативної нервової, серцево-судинної систем, симпатико-адреналової ланки, психоемоційного статусу до і після санаторно-курортного лікування з використанням грязелікування, НВЧ-терапії, локального вакуумного масажу.

Методи дослідження. Клінічні, інструментальні, лабораторні, психодіагностичні тести, статистико-математичні.

Новизна отриманих результатів. При комплексному обстеженні хлопчиків-підлітків із ЗСР, направлених на санаторно-курортне лікування, відмічаються поліморфні зміни в основних регуляторних системах організму, які виявлялися в рівній мірі при І та ІІ ступенях ЗСР дисфункціональними порушеннями вегетативної нервової системи, зниженням активності симпатико-адреналової ланки, змінами в стані серцево-судинної системи і психоемоційному статусі.

Уперше встановлено, що комплекс грязелікування і НВЧ-терапії при одноразовому і курсовому застосуванні сприяє найбільш вираженому зменшенню ознак розузгодження симпатичного і парасимпатичного відділів ВНС, напруги регуляторних процесів, поліпшенню вегетативної реактивності, рівня екскреції медіаторної ланки регуляції, стану кардіогемодинаміки, фізичної працездатності, ніж грязелікування у вигляді одного провідного моночинника. Доведена доцільність застосування локального вакуумного масажу в загальному комплексі санаторно-курортного лікування хлопчиків із ЗСР, що також сприяє поліпшенню вегетативної реактивності і функціонального стану серцево-судинної системи, активації симпатико-адреналової ланки регуляції, проте найбільш виражений лікувальний ефект формувався після №12 процедур.

Уперше за станом вегетативної нервової і серцево-судинної систем визначені два типи клініко-функціональних реакцій організму (сприятливий і прогностично несприятливий), що формуються в процесі лікування і характеризують лікувальний ефект. На цій основі розроблені диференційовані санаторно-курортні комплекси з різною тривалістю курсів грязелікування і НВЧ-терапії, вакуумного масажу, обґрунтовано їх призначення при І та ІІ ступенях ЗСР залежно від характеру змін в основних регуляторних системах.

Розроблені комплекси сприяють відновленню порушених функцій організму й корекції негативних проявів психоемоційного статусу. З урахуванням найближчих і віддалених результатів санаторно-курортного лікування обґрунтовано показання до його повторного призначення у хлопчиків при ЗСР.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі результатів дослідження розроблено диференційовані санаторно-курортні комплекси лікування хлопчиків-підлітків із ЗСР. Розроблено показання до їх призначення в цілях відновного лікування хлопчиків-підлітків із ЗСР з урахуванням особливостей клініко-функціональних змін в стані основних регуляторних систем організму. Розроблено номограму цілеспрямованих показань застосування грязьових аплікацій, НВЧ-терапії, локального вакуумного масажу. Виділено негативні критерії психоемоційного статусу. Розроблено показання до повторного направлення хлопчиків із ЗСР на санаторно-курортне лікування.

Нові технології застосування вакуумного масажу і НВЧ-терапії в реабілітації хлопчиків-підлітків із ЗСР включено в Реєстр галузевих нововведень №86/14/02 (2001 р.). Розроблені комплекси впроваджено в Україні в практику дитячого і підліткового санаторія “Таврида” і санаторія - дитячого оздоровчого комплексу “Родничок” (м. Євпаторія), санаторіїв “Ювілейний”, “Перемога” (м. Євпаторія), “Скадовськ” (м. Скадовськ), у Міському територіальному медичному об'єднанні м. Евпаторії (дитяча поліклініка) і на міждержавному рівні в Казахстані (м. Атирау, “Емба-Мунайгаз”), застосовуються в навчальному процесі на кафедрі педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету (м. Сімферополь).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізовано літературу, проведено інформаційний пошук за темою дисертації, відпрацьовано програму досліджень, самостійно проведено клінічні та інструментальні дослідження. Лабораторні методи дослідження та психологічні тести проведено спільно з фахівцями відповідного профілю. Аналіз та інтерпретація одержаних результатів, наукових положень і висновків, обґрунтування практичних рекомендацій і впровадження розроблених методів виконано автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлено на міжнародній науково-практичній конференції "Медична реабілітація, курортологія і фізіотерапія" (Ялта, 1999), науковому симпозіумі “Фізіологія та патологія становлення чоловічої статевої системи” (Харків, 2002), III науково-практичній конференції з міжнародною участю “Лікувальні грязі: екологічні аспекти, раціональна експлуатація та нові технології їх використання” (Бердянськ, 2002), II національному конгресі фізіотерапевтів та курортологів "Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації" (Слов'янськ, 2002), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Лікувальні фізичні чинники та здоров'я людини” (Одеса, 2003), республіканському конгресі курортологів та фізіотерапевтів Криму “Актуальні питання організації курортної справи, курортної політики і фізіотерапії” (Євпаторія, 2004, 2005), республіканській науково-практичній конференції “Актуальні питання фізіотерапії і медичної реабілітації” (Євпаторія, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Медична реабілітація в педіатрії” (Євпаторія, 2002, 2003), III науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої кардіоревматології” (Євпаторія, 2004) і науково-практичній конференції “Актуальні питання фізіотерапії і медичної реабілітації”, (Одеса, 2004), наукових читаннях лікарів Євпаторійського курорту “Acta Evpatorica” (Євпаторія, 1998, 2005, 2006). Апробацію роботи проведено на засіданні вченої ради Українського НДІ дитячої курортології та фізіотерапії, на засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 22 друкарські роботи, з них 5 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України (2 самостійно) і 17 публікацій у матеріалах конгресів, наукових симпозіумів і конференцій; 1 нововведення в Реєстрі галузевих нововведень МОЗ України.

Структура і об'єм роботи. Робота викладена на 142 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 23 таблицями, 18 малюнками. Складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, розділів власних досліджень, аналізу результатів, висновків, практичних рекомендацій. Список використаної літератури включає 257 джерел, зокрема 201 вітчизняних і 56 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 130 хлопчиків із ЗСР у віці від 13 до 17 років, з них 110 хлопчиків, вперше направлених на санаторно-курортне лікування (дитячий санаторій “Ювілейний” МОЗ України, м. Євпаторія), і 20 хлопчиків із ЗСР, які знаходилися на диспансерному обліку в дитячого ендокринолога, склали порівняльну групу, що не одержували санаторно-курортного лікування. Діагноз встановлено відповідно до Міжнародної статистичної класифікації захворювань, травм і причин смерті Х перегляду, 1998 р. (Е.30.0) за місцем проживання і стаціонарного лікування хлопчиків (м. Харків, Український інститут охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України). Крім клінічного спостереження хлопчиків із ЗСР використано інформативні функціональні і лабораторні методики для оцінки стану основних систем організму, що визначають його повноцінний розвиток (вегетативна нервова, серцево-судинна системи, симпатико-адреналова ланка і психодіагностичні тести). Про стан вегетативної нервової системи виводили за результатами досліджень вегетативної реактивності з реєстрацією серцевого ритму до і після стандартного фізичного навантаження, спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, вегетативного тонусу (методика кардіоінтервалографії, Баєвський Р., 1984, реєстрація серцевого ритму на програмно-апаратному комплексі, у частини хворих на Cardio-Lab, Україна). Для вивчення функціонального стану серцево-судинної системи використано тетраполярну грудну реографію (апарат Р4-02, реєстрація на Bioset-6000, методика Kubicek W., 1966), електрокардіографія (реєстрація на Bioset-6000), велоергометрія (велоерготест ВЕ-05 “Ритм”). Біохімічні дослідження передбачали оцінку симпатико-адреналової ланки за змістом катехоламінів в сечі (методика Матліної Є., 1972, флуоріметр “Біан-130”). Проводилися загальноприйняті аналізи периферичної крові, сечі. При психологічному тестуванні використано тести Айзенка, Кеттелла, шкала тривоги Мак-Кендлеса, опитувальник актуальних страхів (тест Захарова) і диференційованої самооцінки функціонального стану організму (тест Доскіна). Статистична обробка результатів дослідження виконана із застосуванням комп'ютерних програм Microsoft-Excel-97 (пакет Microsoft-Office-97) із обчисленням t-критерію Стьюдента, коефіцієнта кореляції (r). Для оцінки статистичної достовірності порівняльних показників зв'язаних вибірок використано непараметричний критерій Пірсона (ч2) і точний критерій Фішера-Ірвіна.

Оцінювання формування ефекту санаторно-курортного лікування у хлопчиків із ЗСР проведено на прикладі комплексного використовування природних чинників, що характеризуються загальним впливом на організм, і преформованих фізичних чинників з єдиним принципом дії на рефлексогенні зони. Теоретично обґрунтованим вважали призначення у хлопчиків із ЗСР грязьових аплікацій на рефлексогенні зони, оскільки загальновизнано механізм їх лікувальної дії, як активного природного чинника, на нейрогуморальні процеси регуляції організму [Царфис П.Г., 1984; Лещинский А.Ф., 1989; Вайсфельд Д.Н., 1999]. Використовували НВЧ-терапію, локальний вакуумний масаж, що теж відрізнялися сприятливим впливом на регуляторні механізми [Девятков Н.Д.1999; Самосюк И.З., 2004; Улащик В.С., 2003].

Залежно від методик лікування представлено чотири групи пацієнтів:

І група (50 чол.) - на фоні санаторно-курортного режиму, кліматолікування, лікувальної фізкультури одержувала грязьові аплікації по рефлекторно-сегментарній методиці з дією на комірну зону і проекції наднирників (при Т грязі від 380С до 400С, тривалості процедур від 10 до 15 хвилин, що призначалися через день, курсом до №10 процедур). Обстеження виконано до і після лікування.

ІІ (30 чол.) - на фоні санаторно-курортного режиму, кліматолікування, лікувальної фізкультури окрім грязьових аплікацій (№10) одержували процедури НВЧ-терапії на рефлексогенну комірну зону. Процедури проводили через 2 години після грязелікування з метою потенціювання лікувального ефекту. НВЧ-терапію призначали за методикою паравертебральної дії на вегетативні ганглії (С4-Д1) в режимі імпульсної генерації при частоті 42,2 Ггц, довжині хвилі 7,1 мм, густині потоку падаючої потужності 10 мВт/см2 (апарат "Оранта"). Час дії складав по 3 хвилини на точку (не більше 6 точок на одну процедуру), курс №10-12 процедур, що проводились щоденно. Обстеження виконано до лікування, після одноразової дії грязьової процедури з подальшою НВЧ-терапією, після комплексного лікування при різній тривалості курсів НВЧ-терапії (№10 та №12 процедур).

ІІІ (30 чол.) - одержувала процедури локального вакуумного масажу з дією на рефлексогенні зони (комірна зона, проекції наднирників) на фоні кліматолікування, в т.ч. морських купань, санаторно-курортного режиму, лікувальної фізкультури. Процедури вакуумного масажу відпускали на апараті "Алодек-4М" (діаметр насадки 3 см) з частотою пульсації 3 імп/хв, амплітудою 3 кПа, за лабільною методикою. При хорошій переносимості процедур здійснювали дію на область проекції наднирників за лабільною, а в подальшому за стабільною методикою. З метою підвищення лікувального ефекту використовували принцип поступового збільшення сили діючого чинника. Так, після №3 процедури збільшували час дії до 5 хвилин, а після №7 процедури збільшували амплітуду до 5 кПа і час дії до 10-15 хвилин. Обстеження виконано до лікування, після курсів №10 та №12 процедур вакуумного масажу, що проводились щоденно.

IV група хворих (20 чол.) - порівняльна група хлопчиків із ЗСР, жителів м. Євпаторії, що не одержували санаторно-курортного лікування, знаходилися під спостереженням дитячого ендокринолога в міській дитячій поліклініці (первинне обстеження і повторне через 1 місяць).

Віддалені результати лікування оцінювалися через 1 і 2 роки в 49 хлопчиків із ЗСР (за розробленими нами анкетами), з них у 28 при повторному направленні в санаторій через 1 рік.

Результати досліджень та їх обговорення. Оцінюючи клініко-функціональні порушення в стані організму на прикладі спостережень хлопчиків-підлітків із ЗСР, направлених на санаторно-курортне лікування (110 чоловік), визначено перевагу I ступеня ЗСР при дефіциті статевого дозрівання в 2 роки (73,6%), рідше II ступінь (24,5%), в одиничних випадках III ступінь ЗСР. За показниками морфограми встановлено формування інфантильного типу статури в 62,9% випадків, майже в 3 рази рідше інфантильно-євнухоїдного типу, в одиничних випадках сформувався гиноїдний або євнухоїдний тип. За даними обстеження (при стаціонарному лікуванні хлопчиків) визначено характерні зміни гонадотропної функції гіпофіза, що здійснює регуляцію продукції статевих гормонів, зниження рівнів адреналіну, норадреналіну і дофаміну в сечі, які, як відомо, опосередковано впливають на стероїдсинтезуючу функцію гонад. Якщо гармонійний фізичний розвиток мали лише 10% обстежених, то дисгармонійний фізичний розвиток за рахунок низького росту позначався в 75,5%. Це визначало характер скарг хлопчиків на затримку росту (75,5%), скарги астеноневротичного характеру (53%) і короткочасні болі в області серця (51%).

Проте, крім затримки статевого розвитку, в більшості хлопчиків сформувалися зміни в стані вегетативної нервової системи (74%), кардіальні порушення (диспластична кардіоміопатія - 72,4%, вторинна кардіоміопатія токсико-інфекційного генезу - 27,6%), що обтяжують процес повноцінного відновного лікування. Під час вступу підлітків на санаторно-курортне лікування це виявлялося в зміні вегетативної реактивності (56%) з перевагою асимпатикотонічного типу (52%), розузгодженні симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи (22,1%), напрузі регуляторних процесів, розузгодженні центрального та автономного контурів регуляції (20%). Крім того, реєстрували більш виражені дискордантні зміни з поєднаним розузгодженням процесів вегетативної регуляції в 10,5% випадків, причому в рівній мірі при I і II ступенях ЗСР. При оцінюванні вегетативного тонусу звертає увагу перевага активності симпатичного відділу в 32% випадках і парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи в 22% випадках. Відмічалися відхилення в стані центральної кардіогемодинаміки (37,5%), що формуються переважно за гіпокінетичним варіантом кровообігу (31,8%) в рівній мірі при супутній диспластичній кардіоміопатії і вторинній кардіоміопатії. Зміни електрофізіологічних показників за даними електрокардіографії реєстрували в більшості хворих, причому в 53,6% вони характеризувалися поєднаними порушеннями функцій автоматизму, провідності і трофіки. Оскільки групи обстежених комплектувалися рандомізовано (методом випадкового вибору), то вони були ідентичними з групою порівняння за основними початковими показниками. Встановлено як позитивні, так і негативні кореляційні зв'язки між основними параметрами вегетативної нервової, серцево-судинної систем і симпатико-адреналової ланки (ІН і А, r=0,58; ВПР і А, r=0,56; АМо і НА, r=0,50; ВР і НА, r=(-) 0,46; ВР і МОК, r=(-) 0,47; ІН і УОК, r=(-) 0,47, що підтверджує міжсистемну залежність і поліморфні функціональні порушення в організмі хлопчиків при ЗСР. Особливе значення в повноцінному становленні організму має психоемоційний настрій, проте власна збитковість хлопчиків у фізичному розвитку нерідко позначалася в його зміні. Це виявлялося в лабільності настрою, стурбованості і заклопотаності (40%), дратівливості (52%), напруженості і фрустірованості, формуванні дисгармонійного типу розвитку особи (80%). При оцінюванні типів вищої нервової та психічної діяльності встановлено прояви екстраверсії (54%), високий рівень нейротизму (27%), стан тривожності (68%). У більшості спостережень (97%) хлопчики відзначали наявність страхів різного характеру.

Для оцінки формування лікувального ефекту нами розроблено якісно-кількісні критерії клініко-функціональних реакцій організму з боку вегетативної нервової і серцево-судинної систем з виділенням двох типів. Так, до I типу сприятливих (адекватних) реакцій з боку вегетативної нервової системи віднесено стійке сприятливе загальне самопочуття, поліпшення процесів вегетативної регуляції організму, а з боку серцево-судинної системи - поліпшення стану кардіогемодинаміки при узгодженні серцевого і судинного компонентів. До II типу прогностично несприятливих (прогностично неадекватних) клініко-функціональних реакцій віднесено посилювання змін в стані вегетативної реактивності, перенапруження регуляторних механізмів серцевої діяльності, неадекватні зміни в стані кардіогемодинаміки.

Слід помітити, що клініко-функціональні реакції I та II типів формувалися при сприятливому загальному самопочутті хлопчиків, відсутності негативних клінічних проявів, поліпшенні психоемоційного настрою, не викликали розвитку патологічних реакцій, проте в різній мірі виявлялися в становленні лікувального ефекту. Так, після санаторно-курортного комплексу із застосуванням грязьових аплікацій реєстрували зменшення ступеня прояву симпатичних впливів (ІН 132,64±10,63 і 79,08±9,23 ум.од., р0,05, ДХ 0,30±0,02 і 0,35±0,02 с, р0,05, відповідно до і після лікування), формування амфотонії і поліпшення початково зміненого стану вегетативної реактивності при асимпатикотонічному типі (на 37,5% випадків). За даними спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму встановлено тенденцію до активності гуморальних впливів при асимпатикотонічному типі вегетативної реактивності, що виявлялися до і після стандартного фізичного навантаження збільшенням коефіцієнтів амплітуди піків низькочастотного і середньочастотного діапазонів (t=1,59). У 4 рази рідше реєстрували стан напруги (збільшення значень АМо і ДХ), що наголошувався раніше, ознаки розузгодження симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи (зміни АМо і ДХ, ч2 =5,17, р=0,023, рис.1). При оцінюванні стану симпатико-адреналової ланки в 68,4% випадків відзначали підвищення пониженого рівня дофаміну (р0,05), в 59,4% норадреналіну (1,55±0,06 і 1,77±0,11 нг/хв, р0,05) і в 68,8% вміст адреналіну в сечі досягало значень норми (0,86±0,04 і 1,54±0,18нг/хв, р0,05). При цьому стан кардіогемодинаміки характеризувався адекватним збільшенням значень серцевого викиду при гіпокінетичному варіанті кровообігу (УОК 41,135,34 та 58,744,78 мл, р0,05, відповідно до і після лікування) і тенденцією до зниження його параметрів при гіперкінетичному варіанті.

Рис.1. Показники розузгодження регуляторних процесів після санаторно-курортного лікування хлопчиків із ЗСР при різній тривалості курсів фізіотерапевтичних процедур, %

1 - грязелікування; 2 - грязьові аплікації і НВЧ-терапія; 3 - вакуумний масаж; 4 - група порівняння, що не одержувала санаторно-курортного лікування (первинне і повторне обстеження)

Збільшився рівень фізичної працездатності (67%) та значення “подвійного добутку” (р0,05), що указує на підвищення функціонального резерву серцево-судинної системи. Оцінюючи характер клініко-функціональних реакцій організму, встановлено формування I типу сприятливих реакцій за станом вегетативної нервової системи в 68,6% і кардіогемодинаміки в 71% випадків, що відображає процес формування відновних процесів в основних регуляторних системах організму.

Проте, визначаючи особливості функціональних перебудов вегетативної нервової системи в II групі хворих, відзначали, що при одноразовій дії грязьовими процедурами з подальшою НВЧ-терапією, ступінь вираження симпатичних впливів зменшувався в 1,3 рази, а клініко-функціональні реакції відповідали I сприятливому типу в 52,2% випадків. Після №10 процедур грязьових аплікацій і НВЧ-терапії реєстрували зменшення активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи більш ніж в 2 рази (ІН 154,4926,78 і 67,0117,69, р0,05, відповідно до і після №10 процедур), а також формування стану амфотонії в 50% спостережень. Визначено відсутність проявів напруги симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, ознак розузгодження центрального та периферичного рівнів регуляції. За даними спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму так само, як в попередній групі, встановлено активне залучення в процес клініко-функціональних реакцій з боку гуморального каналу регуляції. Слід зазначити динамічні зміни в стані симпатико-адреналової ланки: підвищення в 65% випадків пониженого рівня дофаміну (44,25±3,71нг/хв і 63,6±8,41нг/хв, р0,05, відповідно до і після лікування), в 72% норадреналіну й адреналіну до значень норми (0,73±0,05 і 1,61±0,18 нг/хв, р0,05). За станом кардіогемодинаміки у випадках гіпокінетичного варіанту кровообігу встановлено збільшення значень УОК (на 12,015,55 мл і 10,655,24, відповідно після курсів №10 та №12 процедур), підвищення фізичної працездатності (50%). Подібна спрямованість функціональних перебудов в регуляторних процесах формувалася при сприятливому загальному самопочутті хлопчиків при I та II ступенях ЗСР, поліпшенні психоемоційного статусу, що відображає загальну залежність реакцій від початкового стану. Значущих відмінностей при різній тривалості курсів НВЧ-терапії в комплексі з грязелікуванням не виявлено. Лікувальний ефект після призначення грязелікування з подальшою НВЧ-терапією виявлявся I адекватним типом клініко-функціональних реакцій з поліпшенням вегетативної регуляції та стану кардіогемодинаміки в більшій мірі, ніж в групі підлітків із застосуванням грязьових аплікацій у вигляді моночинника (рис.2). У порівняльному аспекті він відрізнявся поліпшенням активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи в 1,6 рази частіше, зменшенням дискордантних проявів в стані регуляторних механізмів в 2,8 рази частіше.

Рис. 2. Оцінка клініко-функціональних реакцій на санаторно-курортне лікування у хлопчиків-підлітків із ЗСР (А - стан вегетативної нервової системи, Б - серцево-судинної системи)

1 - грязелікування; 2 - грязелікування і НВЧ-терапія; 3 - вакуум-масаж

Застосування вакуумного масажу в санаторно-курортному комплексі лікування сприяло поліпшенню загального самопочуття пацієнтів, зменшенню психоемоційної лабільності, відновленню порушених процесів вегетативної регуляції основних систем організму. Це виявлялося після курсу №12 процедур вакуумного масажу відсутністю ознак напруги регуляторних механізмів, відновленням процесів узгодження симпатичного і парасимпатичного каналів (рис.1). Підвищення фізичної працездатності відзначалося в 38% (83,24±3,03Вт і 92,37±3,58 Вт, р0,05, відповідно до і після лікування). Формування I типу клініко-функціональних реакцій характеризувало поліпшення стану вегетативної нервової системи (66,7% і в 75% випадків, відповідно після №10 та №12 процедур вакуумного масажу), кардіогемодинаміки (72,2% і в 76,5% відповідно). Причому, в порівняльній групі хлопчиків із ЗСР, що не одержували санаторно-курортного лікування, зберігалася зміна вегетативної реактивності (65% і 70%, відповідно первинне і повторне обстеження через 1 місяць), перевага активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи (45% і 50%), напруга регуляторних механізмів (10%), розузгодження симпатичного і парасимпатичного відділів (15%), центрального та периферичного контурів регуляції (5%). Не виявлено динаміки за показниками спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, в т.ч. за потужністю трьох спектрів хвиль, що характеризують регуляцію парасимпатичного і симпатичного відділів ВНС, гуморально-метаболічних процесів. Оскільки ефект лікування формувався при різному ступені ЗСР залежно від функціонального стану регуляторних систем організму, з урахуванням якісно-кількісних клініко-функціональних критеріїв, обґрунтовано принцип індивідуалізації підходів до диференційованого призначення санаторно-курортних комплексів. Результати досліджень узгоджуються з відомими даними про механізм впливу фізичних чинників з дією на рефлекторно-сегментарні зони, формуючих регулюючий ефект в стані нейрогуморальної регуляції основних систем організму.

За динамічною оцінкою психоемоційного статусу після санаторно-курортного лікування хлопчиків-підлітків встановлено підвищення емоційного тонусу (25% випадків), зменшення проявів дратівливості (25%), зниження в 1,5 рази високого рівня нейротизму. Причому, якщо серед підлітків з високим рівнем нейротизму до лікування превалював середній рівень особової тривожності (75%) та високий рівень актуальних страхів (50%), то після лікування тривожно-фобічні прояви зменшувалися в 1,3 рази (ч2=5,17, р=0,022 і ч2 =8,10, р=0,004, відповідно показники тривожності і страхів, до і після лікування). Зіставляючи зміни вегетативної нервової системи у хлопчиків із ЗСР з дисгармонійним типом розвитку особи, після санаторно-курортного лікування встановлено зменшення критеріїв негативного психоемоційного статусу, зменшення в 2 рази ознак напруги механізмів вегетативної регуляції, в 3 рази випадків розузгодження симпатичного і парасимпатичного відділів ВНС, відсутність ознак розузгодження центрального та автономного контурів регуляції.

Про віддалені результати ефективності санаторно-курортного лікування хлопчиків із ЗСР свідчить характеристика клініко-функціональних перебудов організму через 1 рік після санаторно-курортного лікування. Так, I сприятливий тип реакцій відмічався за станом вегетативної нервової системи в 43,5% і зберігався після повторного санаторно-курортного лікування (66,7%), за станом кардіогемодинаміки в 77,8% випадків, залишаючись стійким після повторного санаторно-курортного лікування (93,3%). Через рік встановлено зменшення клінічних проявів основного захворювання, про що свідчило підвищення значень індексу маскулінізації (з 3,39±0,11 до 4,59±0,18, р<0,05). При цьому зменшення ступеня ЗСР реєстрували в 31% випадків, а рівень статевого дозрівання, відповідний паспортному віку, в 14,8% випадків. Фізичний розвиток в динаміці характеризувався збільшенням росту (на 7,65±0,48 см), підвищенням знижених значень маси тіла (на 5,76±0,47 кг). Негативні критерії психоемоційного статусу відсутні. Через 2 роки поліпшення стану статевого дозрівання відмічалося в 72% випадків, в основному за рахунок його відповідності паспортному віку. При цьому фізичний розвиток характеризувався збільшенням росту (на 18,03±0,78 см, р<0,05), підвищенням значень пониженої маси тіла (на 14,22±0,87 кг, р<0,05).

Отже, на прикладі виконаних досліджень обґрунтовано застосування диференційованих санаторно-курортних комплексів лікування хлопчиків-підлітків при І, ІІ ступенях ЗСР з урахуванням поліморфних клініко-функціональних порушень, сформованих в основних регуляторних системах організму, що характеризуються дисфункцією вегетативної нервової системи, змінами в стані серцево-судинної системи, симпатико-адреналовій ланці регуляції і психоемоційному статусі. Формування відновного ефекту виявлялося внаслідок багаторівневої системної дії фізичних чинників на змінені функції організму, що сприяє повноцінній реабілітації хлопчиків-підлітків із ЗСР, отже, поліпшенню якості життя.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено поліморфність функціональних змін в основних регуляторних системах організму в хлопчиків-підлітків, направлених на санаторно-курортне лікування, що виявляються в рівній мірі при І, ІІ ступенях ЗСР дисфункціональними порушеннями в стані вегетативної нервової системи (74%), зниженням активності медіаторної ланки симпатико-адреналової системи (83%), зміною стану кардіогемодинаміки (37,5%%), переважно за гіпокінетичним варіантом, та зниженням фізичної працездатності (70%).

2. Виявлено зміни психоемоційного стану в хлопчиків із ЗСР, що характеризуються тривожністю (68%), високим рівнем нейротизму (27%), розвитком актуальних страхів (97%), дисгармонійним типом розвитку особи, на основі яких визначені негативні критерії психоемоційного статусу.

3. Комплексне застосування грязелікування з подальшою НВЧ-терапією, як при одноразовому, так і курсовій дії, в більшій мірі, ніж грязьові аплікації у вигляді основного моночинника, сприяють формуванню відновних процесів нейрогуморальної регуляції організму: зменшенню ознак розузгодження центрального і периферичного рівнів регуляції в 2 рази, узгодженню регуляції симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, поліпшенню вегетативної реактивності, підвищенню пониженого рівня екскреції медіаторної ланки регуляції, поліпшенню стану кардіогемодинаміки при гіпокінетичному варіанті кровообігу, підвищенню пониженого рівня фізичної працездатності, зменшенню тривожно-фобічних проявів. Істотних відмінностей в лікувальному ефекті при тривалості курсів НВЧ-терапії №10 і №12 процедур не встановлено.

4. Застосування локального вакуумного масажу на рефлексогенні зони в санаторно-курортному комплексі теж сприяє поліпшенню вегетативної реактивності при асимпатикотонічному типі, зменшенню стану напруги регуляторних процесів, підвищенню активності симпатико-адреналової ланки, підвищенню понижених параметрів серцевого викиду і супроводжується сприятливим психоемоційним настроєм, проте лікувальний ефект найбільш виражений після курсу №12 процедур.

5. За станом вегетативної нервової та серцево-судинної систем визначено якісно-кількісні критерії двох типів реакцій організму (сприятливий та прогностично несприятливий), що формуються в процесі лікування. У порівняльному аспекті встановлено переважне формування сприятливого типу клініко-функціональних реакцій організму хлопчиків із ЗСР після курсів грязелікування (68,6% і 71%, відповідно стан вегетативної нервової та серцево-судинної систем), грязелікування з подальшою НВЧ-терапією (76% і 79,2%), вакуумного масажу (75% і 76,5%), що покладено в основу диференційованих показань до призначення санаторно-курортних комплексів та оцінки лікувального ефекту.

6. Віддалені результати ефективності санаторно-курортного лікування свідчать про поліпшення нейрогуморальних процесів регуляції організму, особливо після його повторного застосування, зменшення ступеня затримки статевого розвитку через 1 і 2 роки (відповідно 46% і 76%), збільшення понижених показників росту (на 7,65±0,48 см і 18,03±0,78 см) та маси тіла (на 5,76±0,47 кг і 14,22±0,87 кг), відображають поліпшення клініко-функціонального стану основних систем у хлопчиків-підлітків із ЗСР, що сприяє поліпшенню якості життя.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

§ Враховуючи поліморфність системних змін в організмі хлопчиків-підлітків із ЗСР, для поліпшення стану регуляторних процесів організму, підвищення компенсаторних можливостей серцево-судинної системи доцільно використовувати диференційовані санаторно-курортні комплекси лікування з урахуванням порушень в основних регуляторних системах організму.

§ Грязьові аплікації на рефлексогенні зони (комірна, область проекції наднирників), як основний моночинник, призначають в загальному комплексі санаторно-курортного лікування курсом №10 процедур в цілях поліпшення стану нейрогуморальної регуляції організму, при перевазі активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи, дисфункціональних змінах процесів регуляції. Процедури відпускають при Т грязі 38-400 С, тривалістю від 8 до 15 хв., через день.

§ Для потенціювання лікувального ефекту за наявності розузгоджень в стані вегетативної нервової системи через 2 години після грязелікування проводять НВЧ-процедури. НВЧ-терапія призначають за рефлекторно-сегментарною методикою з дією на вегетативні ганглії (С4-Д1) в режимі імпульсної генерації при частоті 42,2 Ггц, довжині хвилі 7,1 мм, щільність потоку падаючої потужності 10 мВт/см2, час дії складає по 3 хвилини на точку. Процедури проводять щодня, курсом №10.

§ Для поліпшення стану нейрогуморальної регуляції організму та кардіогемодинаміки рекомендовано використовувати процедури локального вакуумного масажу курсом №12 в загальноприйнятому комплексі санаторно-курортного лікування. Методика лікування на апараті АЛОДЕК-4М: діаметр насадки 3 см, частота пульсації 3 імп/хв, амплітуда - 3 кПа, з дією на комірну і наднирковозалозну області (лабільна методика, при хорошій переносимості процедур на область наднирників призначають стабільну методику), до 3 хвилин на одну область. Використовують поступове збільшення сили діючого чинника (після №3 процедури час дії складає 5 хвилин, після №7 процедури збільшують амплітуду до 5 кПа, час дії до 10-15 хвилин).

§ Розроблено номограму диференційованого призначення санаторно-курортних комплексів із застосуванням грязелікування, НВЧ-терапії, вакуумного масажу. Інформативними критеріями клініко-функціональних реакцій організму на лікувальні дії у хлопчиків із ЗСР є клінічний стан, переносимість процедур, показники вегетативної реактивності. Протипоказаннями є індивідуальна нестерпність процедур.

§ Показаннями до повторного направлення на санаторно-курортне лікування хлопчиків із ЗСР через 1 рік є наявність вегетативної дисфункції та зміни в стані вегетативної регуляції серцевої діяльності.

масаж санаторний підліток затримка

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поберская В.А., Янченко Т.С. Влияние санаторно-курортного лечения на состояние нейрогуморальной регуляции организма мальчиков-подростков с задержкой полового развития //Український бальнеологічний журнал, 2002.-№4.-С.48-52 (особистий внесок здобувача: проведення досліджень, статистична обробка результатів, підготовка рукопису).

2. Янченко Т.С. Влияние пелоидотерапии на основные регуляторные процессы организма у мальчиков-подростков с задержкой физического развития //Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации. Труды.-Том XIV.-Ялта.-2003.-С.163-168.

3. Поберская В.А., Янченко Т.С. Санаторно-курортное лечение с использованием однократного и курсового воздействия КВЧ-терапии на основные вегетативные нарушения у мальчиков-подростков с задержкой физического развития //Український бальнеологічний журнал. 2003.- №1.-С.59-64 (особистий внесок здобувача: оцінка стану вегетативної нервової системи, статистична обробка та інтерпретація даних).

4. Поберская В.А., Янченко Т.С. Роль санаторно-курортного лечения в формировании адекватных регуляторных процессов в организме мальчиков-подростков с задержкой физического развития //Український бальнеологічний журнал. 2004.- №1.-С.49-53 (особистий внесок здобувача: участь в дослідженнях, підготовка рукопису).

5. Янченко Т.С. Комплексное санаторно-курортное лечение мальчиков-подростков с задержкой полового развития с учетом ответных реакций организма на физические факторы // Вестн. физиотер. и курортологии, №4.-2004.-С.18-21.

6. Поберская В.А., Кожелупенко Л.В., Янченко Т.С., Татаурова В.П. Новые технологии в восстановительном лечении мальчиков-подростков с задержкой полового развития и сопутствующей кардиальной патологией //Международная научно-практическая конференция "Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия". Ялта, 1999.- С.200 (особистий внесок здобувача: статистична обробка даних, підготовка рукопису).

7. Нові технології використання вакуумного масажу та НВЧ-терапії в реабілітації хлопців-підлітків із затримкою статевого розвитку та супроводжуючою диспластичною кардіопатією /Поберська В.О., Кожелупенко Л.В., Крадинова О.О., Янченко Т.С., Татаурова В.П. // Реєстр №87/14/01. Реєстр галузевих нововведень, випуск №14-15.-2001.-С.40-43 (особистий внесок здобувача: оцінка одержаних результатів, оформлення нововведення).

8. Янченко Т.С. Эффективность использования КВЧ-терапии в восстановительном лечении мальчиков-подростков с задержкой полового развития и сопутствующей кардиальной патологией //Материалы II Республиканского конгресса курортологов и физиотерапевтов “Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии”, 25-26 апреля 2002 г., г.Евпатория //Вестн. физиотер. и курорт., 2002.-№2.-С.45.

9. Поберская В.А., Кожелупенко Л.В., Янченко Т.С. Научное обоснование применения грязелечения у мальчиков-подростков с задержкой темпов роста и полового развития и сопутствующей кардиальной патологией //Материалы III научно-практической конференции с международным участием “Лікувальні грязі: екологічні аспекти, раціональна експлуатація та нові технології їх використання”, Бердянск, 29 мая 2002.-С.106-107 (особистий внесок здобувача: участь в дослідженнях, статистична обробка даних і їх узагальнення).

10. Поберская В.А., Загоруйченко И.В., Кожелупенко Л.В., Янченко Т.С. Особенности психологического состояния подростков с нарушением физического и полового созревания во время санаторно-курортного лечения //Фізіологія та патологія становлення чоловічої статевої системи. Матеріали наукового симпозіуму (Харків, 22травня 2002 р.). Харків, 2002.- С.113-116 (особистий внесок здобувача: оцінювання одержаних результатів, підготовка рукопису).

11. Ближайшие и отдаленные результаты применения КВЧ-терапии в санаторно-курортном лечении мальчиков -подростков с задержкой полового развития, сопровождающейся кардиальной патологией /Поберская В.А., Кожелупенко Л.В., Янченко Т.С., Татаурова В.П., Хилько С.К., Баландина В.И. //Материалы научно-практической конференции с международным участием “Медицинская реабилитация в педиатрии”, г.Евпатория, 2002.- Вып.7.- С.97-98 (особистий внесок: курація хворих, аналіз роботи).

12. Поберская В.А., Кожелупенко Л.В. Янченко Т.С. Применение вакуумного массажа при кардиальных нарушениях у мальчиков -подростков с задержкой полового развития //Матеріали II національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів (Слов'янськ, 12-13 листопада 2002р.). "Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації", Слов'янськ, 2002.-С.270-271 (особистий внесок: систематизовано данні досліджень, зроблено висновки).

13. Поберская В.А. Янченко Т.С. Основные показания к санаторно-курортному лечению подростков с задержкой темпов роста // Матеріали ІІ з'їзду всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів науково-практичної конференції з міжнародною участю “Лікувальні фізичні чинники та здоров'я людини”, присвяченої 75-річчю Українського НДІ медичної реабілітації та курортології, 170-річчю курорту Куяльник, Одеса, 28-29 травня 2003р.-С.369-370 (особистий внесок: зроблено висновки, підготовка рукопису).

14. Поберская В.А., Янченко Т.С. Обоснование длительности курсов применения КВЧ-терапии в санаторно-курортном лечении мальчиков-подростков с задержкой физического развития // ІІІ Республиканский конгресс курортологов и физиотерапевтов “Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии” //Вестн. физиотер. и курорт., 2003.-№2.-С.57 (особистий внесок: дисертанту належить ідея теми, сформульовано висновки).

15. Янченко Т.С. Роль санаторно-курортного лечения в медико-социальной реабилитации мальчиков-подростков с задержкой полового развития при дисгармоничном типе развития личности //Матер. наук.-практ. симпозиума с международным участием “Медицинская реабилитация в педиатрии”, г.Евпатория, Вып.8.-2003.-С.177-178.

16. Поберская В.А., Крадинова Е.А., Янченко Т.С. Комплексный подход к санаторно-курортному лечению детей с эндокринопатиями // Материалы республиканской научно-практической конференции “Актуальные вопросы физиотерапии и медицинской реабилитации” //Вестник физиотерапии и курортологии, ЕИРИЦ, 2004, №3.-С.81 (особистий внесок: зроблено висновки).

17. Поберская В.А., Янченко Т.С., Сиротина Г.С. Дифференцированные технологии применения магнито-лазерной и КВЧ-терапии в санаторно-курортном лечении детей //Матеріали науково-практично конференції з міжнародною участю, присвяченої 80-річчю кафедри „Медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології” КМАПО ім. П.Л. Шупика, 20-22 травня 2004 р., Київ.-2004.-С.49-50 (обробка та інтерпретація отриманих даних).

18. Янченко Т.С. Расширение показаний к санаторно-курортному лечению мальчиков-подростков с задержкой полового развития // Матеріали V науково-практичної конференції з міжнародною участю „Рання медична реабілітація: здобутки, проблеми, перспективи”, 25-28 жовтня 2004 р., Ужгород.-С.301-302.

19. Поберская В.А., Янченко Т.С., Плехова Е.И. Состояние процессов нейрогуморальной регуляции сердечной деятельности после этапного санаторно-курортного лечения мальчиков-подростков с задержкой полового развития //Материалы ІІІ Всеукраинской наук.-практ. конференции “Актуальные вопросы детской кардиоревматологии”, 29-30 апреля 2004 г., г.Евпатория //Таврический медико-биологический вестник.-Том 7.-№3.-2004.-С.21-22 (Узагальнення отриманих даних).

20. Янченко Т.С. Интегральные критерии оценки физического и психоэмоционального статуса на санаторно-курортном этапе лечения мальчиков-подростков с задержкой полового развития // Матер. Всеукр. наук-практ. конференції “Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків”, 12-14 квітня 2005 р.- С.147.

21. Янченко Т.С. Медико-социальная реабилитация мальчиков-подростков с задержкой полового развития //Вестник физиотерапии и курортологии, ЕИРИЦ. Ежегодные научные чтения врачей Евпаторийского курорта “Acta Evpatorica”, 16 марта 2005 г.-№1.-2005.-С.110.

22. Янченко Т.С. Оценка эффективности процесса реабилитации мальчиков-подростков с задержкой полового развития при повторном санаторно-курортном лечении // Материалы V конгресса физиотерапевтов и курортологов АР Крым “Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии”, г.Евпатория, 14-16 апреля 2005г. //Вестник физиотерапии и курортологии, ЕИРИЦ. №2.-2005.-С.152.

АНОТАЦІЯ

Янченко Т.С. Санаторно-курортне лікування хлопчиків-підлітків при затримці статевого розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. - Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, Одеса, 2006.

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню застосування пелоідо-, НВЧ-терапії та вакуумного масажу в комплексному санаторно-курортному лікуванні хлопчиків-підлітків при затримці статевого розвитку з урахуванням клініко-функціонального стану основних регуляторних систем організму.

На підставі комплексного обстеження 130 хлопчиків-підлітків із затримкою статевого розвитку встановлено зміни в стані вегетативної регуляції, симпатико-адреналової ланки, кардіогемодинаміки, психоемоційного статусу, які заважають процесу повноцінної медичної реабілітації. Застосування грязелікування з подальшою НВЧ-терапією в більшій мірі, ніж призначення грязелікування, як одного з провідних моночинників, направлено на формування відновних процесів і зменшення вегетативної дисфункції, поліпшення вегетативної реактивності, гормональної і медіаторної ланок регуляції, центральної кардіогемодинаміки. Використовування вакуумного масажу в санаторно-курортному комплексі також сприяє поліпшенню нейрогуморальної регуляції та кардіогемодинаміки, зменшенню тривожно-фобічних проявів. На підставі вивчення безпосередніх і віддалених результатів лікування визначено два типи клініко-функціональних реакцій організму в формуванні лікувального ефекту, розроблено диференційовані комплекси санаторно-курортного лікування хлопчиків-підлітків при затримці статевого розвитку для відновлення порушених функцій та підвищення ефекту лікування.