Судово-медичне значення накладень клітин слизової оболонки порожнини рота на жувальних гумках

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІМ. П.Л. ШУПИКА

РАКИТЯНСЬКА Олена Вікторівна

УДК: 616.311- 035.63-07 +61:34

СУДОВО-МЕДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НАКЛАДЕНЬ КЛІТИН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА НА ЖУВАЛЬНИХ ГУМКАХ

14. 01. 25. - судова медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Герасименко Олександр Іванович, завідувач кафедри судової медицини та основ права Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор,

Костилєв Володимир Ілліч, завідувач кафедри судової медицини Луганського державного медичного університету МОЗ України;

кандидат біологічних наук,

Старовойтова Ріта Олексіївна, завідувач відділення судово-медичної цитології Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.

Провідна установа: Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького МОЗ України, м. Львів.

Захист відбудеться “16 “квітня 2004 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.613.03 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, 04112, м. Київ, 112, вул. Оранжерейна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, 04112 м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 9 березня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

к.м.н., доцент В.Г. Бурчинський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Не дивлячись на те, що дослідженням плям слини на речових доказах займалися багато дослідників, даних по дослідженню використаних жувальних гумок (ЖГ), які можуть бути вилучені під час огляду місця події (ОМП), в літературі не знайдено

Методи визначення статевої та групової належності плям слини на речових доказах описані в літературі, при використанні їх у відношенні ЖГ мають ряд недоліків. Аналіз експертних матеріалів з приводу досліджень використаних ЖГ показав: що в препаратах могли бути виявленні або поодинокі клітини епітелію слизової оболонки порожнини рота (СОПР) з ядрами, або клітини з ядрами зовсім відсутні, що, на наш погляд було пов'язано з застосуванням традиційної методики витягу клітин букального епітелію з поверхонь предмета-носія.

Таким чином, загальноприйнята методика у переважної більшості випадків не дає бажаних результатів, а отже і відповідей на питання слідства. Наявна методика не дозволяє отримати повного витягу клітин епітелію СОПР з ЖГ, тому під час виконання досліджень цих клітин складно діагностується статева і антигенна належність клітин, а в більшості випадків взагалі ця діагностика стає неможливою.

Виходячи із вище зазначеного, тема роботи є актуальною.

Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи “Судово-медична експертиза кримінальної вибухової травми” (№ держреєстрації 0100U006369, шифр МК 01.01.06), яка виконується на кафедрі судової медицини та основ права Донецького державного медичного університету ім.. М.Горького. Автором розроблено та запропоновано метод виявлення , вилучення та дослідження ЖГ, які виявляються під час ОМП.

Мета й завдання дослідження. Мета роботи - розробити і впровадити в практику комплекс методик визначення статевої та групової належності клітин епітелію СОПР, вилучених із ЖГ, які можуть бути виявлені, як речові докази, під час ОМП. Виходячи із зазначеної мети, були поставлені такі завдання:

розробити методику виявлення та вилучення клітин СОПР із поверхонь ЖГ;

визначити збереження статевого хроматину клітин СОПР на поверхнях використаних ЖГ залежно від впливу чинників зовнішнього середовища (різних температурних режимів, вологості, тривалості збереження);

визначити збереження групових антигенів ізосерологічної системи АВ0 клітин СОПР на поверхнях використаних ЖГ залежно від дії чинників зовнішнього середовища;

визначити збереження статевого хроматину клітин СОПР залежно від слідосприймального об'єкта (предмета-носія);

визначити збереження групових антигенів ізосерологічної системи АВО клітин СОПР залежно від слідосприймального об'єкта (предмета-носія);

розробити алгоритм судово-медичного дослідження клітин СОПР із використаних ЖГ, вилучених під час ОМП, виявлення, вилучення та визначення їх статевої та групової належності.

Об'єкт дослідження: використані ЖГ як речовий доказ.

Предмет дослідження: визначення статевої та групової належності за ізосерологічною системою АВО клітин СОПР, вилучених із ЖГ, які є речовими доказами.

Методи дослідження: використані цитологічні методи (вилучення та фарбування клітин СОПР, світлооптична та люмінесцентна мікроскопія), імунологічні методи (реакція “змішаної аглютинації”, реакція гемаглютинації в пробірках), фотографування мікропрепаратів, статистична обробка одержаних даних.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше в Україні виконано комплексне дослідження накладень клітин СОПР, вилучених із ЖГ, визначення їх статевої та антигенної належності з метою подальшої ідентифікації осіб, які можуть проходити за справою (потерпілих або підозрюваних);

розроблено методику виявлення та вилучення клітин СОПР із поверхонь ЖГ;

визначено терміни збереження статевого хроматину та антигенів ізосерологічної системи АВО клітин СОПР, вилучених із ЖГ, залежно від дії чинників зовнішнього середовища та від слідосприймального об'єкта (предмета-носія);

запропоновано практичні рекомендації по виявленню, вилученню та упакуванню ЖГ при ОМП;

опрацьовано алгоритм судово-медичних досліджень виявлення та вилучення клітин СОПР із використаних ЖГ, вилучених під час ОМП, із наступним визначенням їх статевої та групової належності.

Практичне значення одержаних результатів. Використання запропонованого комплексу методик дослідження клітин СОПР, вилучених із використаних ЖГ, виявлених та вилучених під час ОМП, забезпечує отримання об'єктивної інформації, тобто дозволяє достовірно, або зі значною вірогідністю визначити їх статеву і групову належність. Отримані дані можна використовувати в судово-цитологічних відділеннях обласних бюро судово-медичної експертизи, в медико-біологічних відділеннях науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів, в педагогічному процесі на кафедрах судової медицини вищих навчальних закладів, на кафедрах кримінального права і в навчальному процесі вищих юридичних навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. Запропоновано та опрацьовано алгоритм дій експертів по виявленню, вилученню, упакуванню та вирішенню проведення першочерговості досліджень використаних ЖГ виявлених при ОМП. Розроблена методика вилучення, виявлення клітин СОПР з поверхонь використаних ЖГ та їх комплексного дослідження. ОМП, виявлення, вилучення використаних ЖГ, цитологічні та імунологічні дослідження, що наведені в розділах дисертації, аналіз одержаних результатів, статистична обробка, зроблені автором особисто.

Апробація дисертації. Основні положення дисертації було викладено і обговорено на нараді-семінарі завідувачів відділеннями судово-медичної цитології обласних бюро судово-медичної експертизи України (2002 р., м. Хмельницький), на засіданнях Донецького відділення Всеукраїнського наукового товариства судових медиків і криміналістів (2002 р., 2003 р.), на робочій нараді вибухово-технічної служби УМВС України в Донецькій області (2002 р.).

Публікації. Основні результати та положення роботи викладені у 4-х друкованих працях, з яких 3 роботи у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота написана українською мовою і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалу та методів дослідження, розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 153 сторінки тексту комп'ютерного набору, з яких 132-і сторінки - основний текст, 7 рисунків та 19 таблиць. Список використаної літератури охоплює 198 джерел з яких: українською мовою - 2, російською - 115, англійською - 65, німецькою - 14, чеською - 1, польською - 1.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі виконано огляд сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури, присвяченої питанням визначення статевої та групової належності ізольованих клітин, виявлених під час досліджень речових доказів.

Аналіз літератури свідчить, що питання визначення статевої та групової належності ізольованих клітин залежно від впливу чинників зовнішнього середовища є одним із важливих у судово-медичній експертизі. Визначено перспективні напрямки для вирішення поставлених завдань.

У другому розділі викладено відомості про використаний матеріал та застосовані методи дослідження.

На початковому етапі роботи було поставлене завдання розробити методику вилучення та виявлення клітин СОПР в плямах слини із поверхонь використаних ЖГ. Матеріалом дослідження служили плями слини на різних зразках використаних ЖГ (Orbit (wild strawberry) sugarfee; Orbit (winters) sugarfee; Dirol (sweet cherry) + vitamin C; Dirol (strong mint) + calcium).

До приготування препаратів зі слідів слини, перевіряли якість фарби і методику на зіскобах букального епітелію осіб, які брали участь в експериментах. Для фарбування мікропрепаратів використовували методику, запропоновану Х.-П. Кинцль, В. Гибе, Х. Цитцмани, У. Кинцль (1977) для визначення статевої належності слідів слини на недопалках сигарет з малою кількістю клітинного матеріалу, тобто, методику двохмоментного визначення чоловічої та жіночої статі шляхом фарбування того самого препарату різними методами на Y- і Х - хроматин. Для цього, попередньо послідовно (паралельно до фарбування ЖГ) фарбували по 2 мазки букального епітелію жінок і чоловіків (які приймали участь в експериментах) і, переконавшись в чіткому виявленні статевого хроматину, переходили до досліджень слідів слини на експериментальному матеріалі - ЖГ.

Перед готуванням препаратів-мазків букального епітелію, особі, яка брала участь у дослідах, необхідно було 2-3 рази ретельно прополоскати рот дистильованою водою, для часткового видалення мікроорганізмів, потім скляним шпателем, або зашліфованим краєм предметного скла брали зіскоби букального епітелію і переносили на спеціально підготовлені предметні стекла.

Плями слини, в яких знаходилися клітини епітелію СОПР, готувалися в такий спосіб: особи чоловічої і жіночої генетичної статі у віці від 5 до 64 років (учасники експериментів) після триразового полоскання ротової порожнини дистильованою водою жували ЖГ, процес жування продовжувався до зникнення солодкого смаку ЖГ, що в середньому складало 10-15 хвилин. Після припинення процесу жування ЖГ, поміщали в чашки Петрі, які зберігали в різних умовах: частина в лабораторній шафі при температурі +18-20С протягом 1,7,14,30,45,60,75 діб; друга частина знаходилася в термостаті, протягом 1,7,14,30,45,60,75 діб і піддавалися дії температури +35С; третя частина знаходилася в умовах побутового холодильника при температурі +4С, протягом 1,7,14,30,45,60,75 діб; четверта частина знаходилася в морозильній камері при температурі -18С протягом 1,7,14,30,45,60,75 діб.

У лабораторії, в ході виконання дослідів, після візуального огляду ЖГ робили змиви з їх поверхонь 5-10% розчином оцтової кислоти, або ізотонічним розчином хлориду натрію за допомогою шматочку стерильної марлі розміром не більш ніж 0,5х0,5 см. Змиви із зовнішньої і внутрішньої поверхонь (із середини) ЖГ робили роздільно. Основна задача під час проведення змивів із поверхонь ЖГ, полягала в тому, щоб дана методика сприяла максимально повному вилученню клітинних елементів СОПР. Крім того, вона повинна бути простою у виконанні, тобто легко відтворюватися в умовах лабораторії. Під час розробки методики проведення змивів враховували такі фізичні властивості ЖГ , як підвищення її еластичності при температурі, близької до температури тіла людини в порожнині рота (+35-36,6С). З огляду на вищевикладене, використані ЖГ прогрівали у термостаті при температурі +35-36С протягом 3-5 хвилин, що у подальшому надало можливість проводити більшу кількість змивів із багатьох знов утворених поверхонь ЖГ, а отже і витяг клітинних елементів СОПР був максимальним. Це сприяло одержанню найбільш повної й об'єктивної інформації щодо визначення статевої та групової належності клітин СОПР.

Змиви із внутрішніх поверхонь (із середини) ЖГ робили так: за допомогою двох пінцетів жувальну гумку багаторазово піддавали розтягуванню, після кожного розтягування ЖГ зі знову утворених поверхонь робили змиви час обробки одного об'єкта 5-10 хвилин. Слід зазначити той факт, що під час розтягування ЖГ на їхніх внутрішніх поверхнях проглядалися крапельки вологи, тобто в середині (на внутрішній поверхні) ЖГ знаходилося рідка частина слини. Усе це дозволило зробити висновок про те, що клітини СОПР в середині ЖГ знаходяться у вологому середовищі. Після проведення змивів шматочки марлі поміщали в пробірки, отвір пробірки закривали пробкою із вати; витримували шматочки марлі із змивами в оцтовій кислоті або ізотонічному розчині хлориду натрію не менше 4-х годин (максимальний термін не регламентується) при кімнатній температурі (+18-20С).

Вміст пробірки центрифугували 5 хв. при 1500 об/хв. Оцтову кислоту (або ізотонічний розчин хлориду натрію) відсмоктували під контролем ока пастерівською піпеткою, залишаючи незначну кількість надосадової рідини. Осад у вигляді краплі переносили на предметне скло. З кожного об'єкта готували по три мікропрепарати. Змиви із зовнішньої поверхні ЖГ позначали як об'єкт №1, а змиви з внутрішніх поверхонь - об'єкт №2.

Подальше приготування мікропрепаратів та облік результатів виконували відповідно до методичних вказівок “О судебно-цитологической диагностике половой принадлежности крови, слюны и волос по Y-хроматину” (1977) та “Судебно-цитологическая диагностика половой принадлежности слюны и волос по Х-хроматину” (1975).

Групу рідкої крові за ізосерологічною системою АВО 152-х осіб, які приймали участь у дослідах визначали за аглютинінами і аглютиногенами реакцією гемаглютинації в пробірках.

З огляду на дані про те, що категорія видільництва не впливає на факт виявлення антигенів ізосерологічної системи АВО в ізольованих клітинах реакцією “змішаної аглютинації” (Н.В. Еранов, 1970; М.Ш. Колыш, 1977), категорію видільництва осіб які жували гумки не визначали.

Визначення антигенів А, В і Н у пофарбованих гістологічних і цитологічних препаратах реакцією “змішаної аглютинації” проводили за методикою, опрацьованою А. П. Загрядською, С. В. Гуртовою і М. Ш. Колиш (1982). Для реакції “змішаної аглютинації” використовували ізогемаглютинуючі сироватки а-А та а-В різних серій у титрах 1:256 і 1:512. Для виявлення антигену Н застосовували екстракт бузини трав'янистої Sambucus ebulus L. двох серій у титрах 1:64 і 1:128.

Усі отримані результати статистично оброблялися на персональному комп'ютері з використанням ліцензованого пакета прикладної статистики StatSoft Inc. (1999) "Statistica for Windows". Для обробки статистичних даних застосовували класичні методи варіаційної статистики (розрахунок середніх величин, оцінка їхньої вірогідності), метод кореляційного аналізу (розрахунок коефіцієнта кореляції Спірмена). Для оцінки вірогідності розходження середніх величин використовували критерій Стюдента.

У третьому розділі наведені результати власних досліджень. У ньому послідовно викладено всі етапи виконання дослідів з визначення статевої належності клітин СОПР вилучених з використаних ЖГ.

Виконано 2091 експеримент різних серій, у процесі яких розроблена найбільш раціональна і ефективна методика вилучення клітин СОПР з поверхонь використаних ЖГ; з'ясована можливість визначення статевої належності клітин СОПР залежно від тривалості їх знаходження на предметі-носії і впливу деяких зовнішніх чинників (підвищеної вологості, температурних режимів, тривалості збереження). ЖГ із плямами слини на їхніх поверхнях зберігалися протягом 1,7,14,30,45,60,75 діб в умовах температури -18С, +4С, +18-20С, +35С. Щодня проводили визначення вмісту Y- і Х - хроматину в ядрах клітин СОПР в змивах із зовнішній і внутрішніх поверхонь ЖГ.

Виконано 209 експериментів для вивчення впливу матеріалу предмета-носія (ЖГ) на виявлення в клітинах епітелію СОПР статевого хроматину і антигенів ізосерологічної системи АВО.

Усього досліджено 4182 об'єкти, які готували зі змивів з поверхонь використаних ЖГ і 424 мікропрепарати зскрібків букального епітелію від 152 осіб (77 -осіб жіночої генетичної статі, 75 - осіб чоловічої генетичної статі), котрі в експериментах жували ЖГ.

Матеріалом дослідження служили плями слини на різних зразках використаних ЖГ: (Orbit (wild strawberry) sugarfee; Orbit (winters) sugarfee; Dirol (sweet cherry) + vitamin C; Dirol (strong mint) + calcium).

У результаті експериментів встановлено, що ці предмети-носії (ЖГ) не впливають на вилучення та виявлення клітин СОПР і не перешкоджають встановленню їх статевої та групової належності, тобто статева належність і антигени чітко визначалися незалежно від виду ЖГ.

Всі одержувані результати експериментів реєстрували в спеціальних протоколах і таблицях, які потім були піддані статистичній обробці.

У мікропрепаратах зі свіжоутворенних (від 1-2-х годин і до 3-х діб) плям слини (фарбування азур-еозином) в об'єктах №1 - змиви з зовнішньої поверхні ЖГ, виявлялося у середньому до 30-ти, а в окремих випадках - до 153-170-ти клітин, розташованих окремо, а також групами і шарами.

У мікропрепаратах з об'єктів №2 - змиви з внутрішніх поверхонь ЖГ у середньому виявлялося до 100 клітин, в окремих випадках - до 230-251-ї, розташованих окремо, або групами і шарами, це були клітини поверхневого та проміжного шарів епітелію. Також у препаратах зустрічалися без'ядерні клітини, “голі” ядра, присутність невеликої кількості змішаної (кокової і паличкової) мікрофлори. Дані про кількісні співвідношення клітин з ядрами в змивах з зовнішніх та внутрішніх поверхонь використаних ЖГ наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Кількісні співвідношення клітин з ядрами в змивах з зовнішніх та внутрішніх поверхонь ЖГ

Стать	Середня кількість	Мінімум	Максимум
	зовнішні	внутрішні	зовнішні	внутрішні	зовнішні	внутрішні
чоловіча	30,20±0,50	100,08±0,93	10,0	24,0	170,0	251,0
жіноча	31,04±0,52	99,64±1,01	1,0	17,0	153,0	230,0

Облік ядер проводили з урахуванням основних критеріїв їх придатності для визначення статевої належності за Х-хроматином під час фарбування мікропрепаратів азур-еозиновою сумішшю. Ці критерії розроблені М.П. Бочковим і співавторами (1966), A. Dixon і J. Torr (1956), V. Kimel (1957), W. Kosenow і співавтори (1957), M. Kovacs e. a.(1972), М.В. Одинцов, М.І. Шинкарьов (1978).

Дослідження починали з виявлення Y-хроматину, тому що цей тест практично завжди дозволяє встановити генетичну стать при наявності у препараті мінімальної кількості клітин з ядрами, яких може бути недостатньо для діагностики статі за Х- хроматином. Крім того, наявність Y-хроматину в ядрах навіть поодиноких клітин (2-4) дозволяє визначити їх належність людині. Після фарбування клітин на Y-хроматин мікропрепарати легко перефарбувати іншими барвниками, специфічними для Х- хроматину.

Згідно з даними Х.-П. Кинцль, В. Гибе, Х. Цитцмани, У. Кинцль (1977) для одержання статистично достовірних результатів під час цитогенетичного визначення статі за клітинним матеріалом в плямах слини на речових доказах необхідно досліджувати не менш 30 клітинних ядер.

Цитологічне дослідження буккального епітелію з оцінкою структурних особливостей клітин і їхніх ядер проводили на препаратах, пофарбованих атебрином і азур-еозином. Враховували розмір і форму ядер, чіткість, окресленість контуру ядра, розподіл і стан хроматинової мережі. Особливу увагу приділяли змінам, які свідчили про дегенеративні процеси в ядрах клітин: каріолізис, каріопікноз, каріорексис, метахромазія, тобто враховували ступінь збереженості ядер клітин і брилок статевого хроматину.

З метою з'ясування стійкості статевого Х і Y - хроматину на внутрішніх поверхнях використаних ЖГ у залежності від впливу чиннику часу (через 1-2-3-4-5-6-7-14-30-45-60-75 діб) і чиннику впливу підвищеної вологості виконано:

-208 експериментів, у яких 624 зразка вивчалися після перебування у вологому середовищі в умовах лабораторії при температурі +18-20С.

-208 експериментів, у яких 624 зразка вивчалися після перебування у вологому середовищі в умовах термостату при температурі +35С.

- 208 експериментів, у яких 520 зразків вивчалися після перебування у вологому середовищі в умовах побутового холодильника під час дії температури +4С.

З метою з'ясування стійкості статевого Х і Y - хроматину в клітинах епітелію СОПР на зовнішніх поверхнях використаних ЖГ, у залежності від впливу чиннику часу (через 1-2-3-4-5-6-7-14-30-45-60-75 діб) і температури виконано:

-208 експериментів, у яких 624 зразка вивчалися після перебування в умовах лабораторії - на відкритому повітрі під час дії температури +18-20С.

- 208 експериментів, у яких 624 зразка вивчалися після перебування в умовах термостату під час дії температури +35С.

- 208 експериментів, у яких 520 зразків вивчалися після перебування в умовах побутового холодильника під час дії температури +4С.

З метою з'ясування стійкості статевого Х і Y - хроматину в клітинах епітелію СОПР на зовнішніх і внутрішніх поверхнях використаних ЖГ у залежності від впливу чиннику часу і від впливу температури -18С виконано 416 експериментів, у яких 1248 зразків вивчалися через 1-2-3-4-5-6-7-14-30-45-60-75 діб, після перебування використаних ЖГ в умовах морозильної камери.

РЗА з контрольними зіскобами буккального епітелію та досліджуваними об'єктами здійснювали відповідно до рекомендацій М.В. Єранова зі співавторами (1971). Усі реагенти, використовувані в реакціях, перевіряли у відношенні специфічності.

Всі досліди виконані під контролем попередньо встановлених груп крові, та зскрібків защічного епітелію осіб, що приймали участь в експериментах. В той же час у роботу ввійшли так звані “сліпі досліди”.

У четвертому розділі викладено результати дослідження з визначення групової належності клітин СОПР шляхом виявлення антигенів ізосерологічної системи АВ0.

Усього досліджено 4182 об'єкти, які готували зі змивів з поверхонь використаних в експериментах ЖГ, і 424 мікропрепарати зіскобів буккального епітелію від 152 осіб (77 -осіб жіночої генетичної статі, 75 - осіб чоловічої генетичної статі), які в експериментах жували ЖГ, котрі в подальшому і були досліджені. За груповою належністю ці особи розподілялися в таким чином: 39 осіб групи О, 38 осіб групи А, 36 осіб групи В, 39 осіб групи АВ, ізосерологічної системи АВО.

Для вивчення впливу на збереженість антигенів А, В і Н ізосерологічної системи АВО екзогенних чинників (тривалості збереження, температурних режимів, вологості) виконано 12546 досліджень. Зразки ЖГ із плямами слини на їхніх поверхнях зберігалися протягом 1,7,14,30,45,60,75 діб в умовах температури -18С, +4С, +18-20С, +35С.

Антигени ізосерологічної системи АВО в слідах слини виявлялися реакцією “змішаної аглютинації” за методичними рекомендаціями “Об определении группоспецифических антигенов системы АВО в окрашенных гистологических и цитологических препаратах органов и тканей человека ” (1983).

У всіх експериментах в обов'язковому порядку паралельно проводили визначення групової і статевої належності зіскобів буккального епітелію. Антигени А, В і Н виявлялися в цитологічних препаратах реакцією “змішаної аглютинації”.

Для вирішення питання про вплив матеріалу предмета-носія (у даному випадку ЖГ) на результат реакції “змішаної аглютинації” виконано 290 експериментів.

Як реагенти в реакції “змішаної аглютинації” завжди використовували ізогемаглютинуючі сироватки а-А і а-В різних серій у титрах 1:256 та 1:512. Для виявлення антигену Н застосовували екстракт бузини трав'янистої Sambucus ebulus L. двох серій у титрах 1:64 та 1:128.

Виконані досліди показали специфічність, сталість і можливість відтворювання розробленої методики, а також її високу чутливість.

З метою з'ясування стійкості аглютиногенів А, В і Н в клітинах епітелію СОПР на зовнішніх поверхнях використаних ЖГ залежно від впливу чиннику часу і температури виконано досліджень різних серії: 520 при +35С; 532 при +18-20С.

З метою з'ясування стійкості аглютиногенів А, В і Н в клітинах епітелію СОПР, які знаходилися на внутрішніх поверхнях використаних ЖГ, у залежності від впливу чиннику часу і чиннику впливу підвищеної вологості і температури, виконано досліджень різних серії: 520 при +35С; 532 при +18-20С.

З метою з'ясування стійкості аглютиногенів А, В і Н в клітинах епітелію СОПР на зовнішніх і внутрішніх поверхнях використаних ЖГ, у залежності від впливу чиннику часу і від впливу температури виконано досліджень різних серії: 1038 при -18С; 1040 при +4С.

Розроблені в експерименті методики і отримані дані підтверджені так званими “сліпими” дослідами і практичним матеріалом. Було виконано 7 експертиз ЖГ, вилучених при оглядах місць події.

Усього виконано 384 “сліпих дослідів”, у яких генетична стать і групова належність крові осіб, від яких були узяті після використання ЖГ, повідомлялися після проведення досліджень та складання висновків. Досліджено 568 об'єктів від осіб чоловічої генетичної статі груп: О - 24, А - 24, В - 24, АВ - 24 і 568 об'єктів від осіб жіночої генетичної статі груп: О - 24, А - 24, В - 24, АВ - 24. У цій серії “сліпих” дослідів за описаними вище методиками для визначення групової і статевої належності клітин епітелію СОПР досліджено 2144 мікропрепаратів.

З метою з'ясування, можливості послідовного виявлення антигенів ізосерологічної системи АВО в одному мікропрепараті, використовуючи мінімальну кількість об'єкта, виконано 107 дослідів. Умови дослідів були аналогичі вище викладеним, але Ж.Г. зберігали протягом 1-3 діб під час дії температури -18С, +4С, +18-20С, +35С. Групоспецифічні антигени, властиві досліджуваним зразкам, були виявлені у всіх експериментах.

У п'ятому розділі обговорено результати та підведено підсумок виконаного дослідження.

Отримані дані свідчать про принципову можливість виявлення клітин СОПР незалежно від виду ЖГ (матеріалу предмета-носія) та статевої належності слідів слини.

Основним критерієм можливості або неможливості визначення статі був стан збереженості ядер і статевого хроматину. Достовірне визначення статі було можливо лише під час виявлення необхідного відсотка ядер зі статевим хроматином, у іншому випадку визначення статі було вірогідним, або від його визначення варто було відмовитися в зв'язку з розвитком у переважній більшості ядер клітин СОПР значних посмертних змін .

Виявилося, що поява вже перших ознак гниття супроводжується швидко наступаючими змінами ядер клітин, які створювали великі труднощі для визначення статі або навіть робили таке визначення неможливим.

Виконані дослідження показали, що під час дії температури +18-20С, +35С і процесів гниття (під час перебування клітин у вологому середовищі) на клітини епітелію СОПР, які знаходяться на внутрішніх поверхнях ЖГ, Y-хроматин у ядрах виявляється до тих пір, поки не відбувається їхнього руйнування, що настає у вологому середовищі при температурі +35С на 3-4-ту добу, а при температурі +18-20С на 6-7-му добу.

З 208 випадків дослідження клітин епітелію СОПР з ЖГ, які знаходились на внутрішніх поверхнях, під час дії високої температури протягом до 3-х діб, діагностика генетичної статі за Х - хроматином виявилася можливою лише в 45%. У разі використання тесту на Y - хроматин статева належність клітин епітелію СОПР ЖГ, що знаходяться на внутрішніх поверхнях протягом (3-4-х діб), була встановлена в 55% випадків. Негативні результати діагностики статі, в основному, пов'язані з відсутністю в препаратах ядер, придатних для дослідження, що в основному зв'язане з розвитком в об'єктах гнильних процесів.

Приведені вище результати дослідження клітин СОПР, які знаходились тривалий час на внутрішніх поверхнях ЖГ при температурі +4С, свідчить про те, що в подібних випадках не виникає небезпеки неправильного визначення статі, якщо справа стосується клітин СОПР від осіб чоловічої генетичної статі. Значно складніше обстоїть справа під час досліджень ЖГ від осіб жіночої генетичної статі, тому що статевий хроматин може зникати раніш, ніж настають значні зміни ядер, (після 30-ти діб), що робить їх непридатними для достовірного визначення статі за Х - хроматином, але дозволяє визначати стать особи у вірогідній формі .

Під час перебування клітин на відкритому повітрі за умови гарної вентиляції швидко настає їх висихання, що викликає незначні зміни ядер і статевого хроматину клітин у змивах із зовнішньої поверхні. Чим швидше відбувається висихання, тим менше змінюються ядра клітин і, отже, у меншому ступені змінюється вміст у них статевого хроматину. Отримані дані погоджуються з результатами досліджень слідів слини С.І. Любинської, С.М. Антонової (1975,1976), М.В. Одинцова, А.П. Загрядської, А.Л. Федоровцева (1977).

Встановлено, що різні температурні режими від -18С до +35С не впливають негативно на виявлення Y і Х - хроматину в клітинах епітелію СОПР, які знаходяться на зовнішніх поверхнях ЖГ. Тому, навіть через значний термін (до 2,5 місяців) можна визначити статеву належність об'єктів, крім того, із збільшенням давнини утворення слідів слини не відбувається виборчого руйнування субстанції Y - хроматину в ядрах клітин або ослаблення його світіння. Зниження частоти виявлення Y та Х - хроматину зв'язано, головним чином, зі зміною ядер у період висихання сліду. Чим швидше відбувається висихання, тим менше змінюються ядра клітин і, отже, у меншому ступені - вміст в них статевого хроматину.

Приведені результати досліджень клітин СОПР на поверхнях ЖГ, які знаходились тривалий час на холоді під час дії температури -18С, свідчать про те, що в подібних випадках не виникає небезпеки неправильного визначення статі.

Дослідження, проведені нами, свідчать про те, що в ізольованих клітинах, які піддалися впливу різних чинників зовнішнього середовища, вміст Х-хроматину в придатних для дослідження ядрах коливається в досить широких межах, але буває 20-45%, а вміст Y - хроматину - не нижче 27-55%, і збереженість ядерного статевого хроматину залежить від умов утримання використаних ЖГ до їх дослідження.

Дослідження ядер клітин зі змивів із зовнішньої поверхні ЖГ і зі змивів із внутрішніх поверхонь ЖГ бажано проводити окремо - для правильного визначення їх статевої належності. Це пов'язано з тим, що статевий хроматин руйнується не однаково швидко на зовнішній і внутрішній поверхнях однієї і тієї ж ЖГ. З кожного змиву бажано робити по 3 мікропрепарати для одночасного проведення реакції “змішаної аглютинації” по визначенню антигенів А,В і Н ізосерологічної системи АВО.

Реакція “змішаної аглютинації”найбільш придатна для визначення групової належності ізольованих клітин органів і тканин людини за ізосерологічною системою АВО (А.П. Загрядская, Н.В. Еранов, 1970; А.П. Загрядская, Л.А. Ревнитская, Н.В. Еранов, 1972; М.Ш. Колыш, 1977; Л.А. Ревнитская, Т.И. Уточкина, О.А. Радюшина, И.А. Сидоренко, М.Ш. Колыш, 1978). З огляду на дані про те, що категорія видільництва не впливає на факт виявлення антигенів ізосерологічної системи АВО в ізольованих клітинах реакцією “змішаної аглютинації” (Н.В. Еранов, 1970; М.Ш. Колыш, 1977), її не визначали.

Для судово-медичної практики принципове значення має питання про можливості визначення антигенної структури ізольованих клітин після впливу на них різних біологічних, фізичних і хімічних чинників.Слід зазначити, що під час проведення експериментів групова належність клітин епітелію СОПР встановлювалася в препаратах, пофарбованих азур-еозином. Негативного впливу фарбування на результати реакції “змішаної аглютинації” не відзначено, що цілком узгоджується з проведеними раніше дослідженнями (Л.А. Ревнитская., Т.И.Уточкина., О.А. Радюшина., И.А. Сидоренко., М.Ш. Колыш, 1978).

Результати проведених імунологічних досліджень свідчать про наступне:

- на виявлення антигенів ізосерологічної системи АВО в клітинах епітелію з зовнішніх поверхонь ЖГ не впливає негативно чинник часу (1-75 діб) і такі температурні режими, як -18С, +4С, +18-20С, +35С;

- на виявлення антигенів ізосерологічної системи АВО в клітинах епітелію з внутрішніх поверхонь ЖГ не впливає чинник часу (1-75 діб) і такі температурні режими, як -18С, +4С;

- чинник часу (1-30 діб) і температура +18-20С, на виявлення антигенів ізосерологічної системи АВО в клітинах епітелію з внутрішніх поверхонь ЖГ істотного впливу не робить. Абсорбційна здатність аглютиногенів А, В і Н через 30-35 діб знижується в деякій мірі, через 35-45 діб аглютиногени можуть бути виявлені, але ступінь аглютинації знижується до (+) - (+-), через 45-50 діб, у більшості дослідів визначити антигени А,В і Н не вдається через неспецифічну аглютинацію стандартних еритроцитів.

- температура +35С протягом перших 3-4-х діб, не робила помітного впливу на виявлення антигенів ізосерологічної системи АВО в клітинах епітелію з внутрішніх поверхонь ЖГ, однак вже через 5-6 діб аглютиногени хоча можуть бути виявлені, але ступінь аглютинації знижується до (+) - (+-), після 7-14 діб визначити їх у більшості дослідів не вдалося через неспецифічну аглютинацію стандартних еритроцитів.

В вологому середовищі відзначене більш швидке руйнування клітин, у зв'язку з чим антигени вдавалося знайти лише на початкових стадіях деструкції, при цьому не відмічено розходжень у стійкості до гниття в антигенів А, В і Н.

Отримані дані узгоджуються з раніше отриманими даними П.Н. Косякова (1965) про те, що найбільш сильний вплив на збереженість антигенів роблять процеси гниття. А.П. Загрядська., М.В.Єранов (1970, 1971) теж прийшли до висновку про відсутність розходжень у стійкості до гниття у антигенів системи АВО.

Зіставлення даних, отриманих під час визначення статевої належності клітин епітелію СОПР і визначення групової належності цих клітин показало, що:

- в тих випадках коли стать встановлена достовірно або вірогідно - антигенна належність визначається в 100% випадків;

- якщо стать не встановлена, антигенну належність за допомогою реакції “змішаної аглютинації” можна встановити лише в 40% випадків ( таблиця 2).

Таким чином, отримані дані свідчать про те, що навіть в разі невиявлення статевої належності клітин, визначення групової належності клітин є доцільним.

Таблиця 2.

Визначення групової належності клітин на внутрішніх поверхнях використаних ЖГ залежно від визначення їх статевої належності

	Антигени	Разом
	визначені	не визначені
	Абс.	Р±m, %	Абс.	Р±m, %	Абс.
Стать встановлена	1305	100,0±0,0	0	0,0±16,67	1305
Стать встановлена вірогідно	230	100,0±0,03	0	0,0±16,67	230
Стать не встановлена	220	39,57±2,07	336	60,43±2,07	556
Всього	1755	83,93±0,80	336	16,07±0,80	2091

Виконані дослідження підтвердили дані про те, що статева належність і вік осіб, від яких вилучалися і досліджувалися ЖГ після їх використання, не впливають на результати визначення групової належності клітин епітелію СОПР за допомогою реакції “змішаної” аглютинації.

ВИСНОВКИ

1. До останнього часу залишалася не опрацьованою методика раціонального судово-цитологічного дослідження використаних ЖГ, які вилучаються як речовий доказ, з метою визначення статевої та групової належності особи, яка жувала цю гумку.

2. Розроблена нами раціональна методика вилучення клітин СОПР із використаних ЖГ дозволяє одержувати з поверхні гумки 31,040,52 клітини СОПР, а з середини ЖГ - 100,080,93 клітини, що дозволяє успішно виконати судово-цитологічне дослідження.

3. В мікропрепаратах змивів зі слідів слини з зовнішньої поверхні та з середини (внутрішніх поверхонь) використаних ЖГ знаходиться епітелій СОПР, який в цитологічних препаратах представлений клітинами багатошарового плоского епітелію з ядрами, що розташовані ізольовано, невеликими скупченнями та пластами.

4. Змиви із зовнішньої та внутрішніх поверхонь ЖГ можна робити як 5-10% оцтовою кислотою, так і ізотонічним розчином хлориду натрію, причому кількість виділених клітин епітелію СОПР і їх морфологічні ознаки при цьому будуть однаковими; ізотонічний розчину хлориду натрію не має негативного впливу на визначення статевої та групової належності цих клітин і дозволяє використовувати в подальшом їх для генотипоскопічного дослідження.

5. Тривалий термін (до 2,5 місяців) перебування клітин епітелію СОПР на зовнішніх поверхнях ЖГ в умовах лабораторії (+18-20С) та в умовах термостату (+35С) суттєво не позначався на визначенні їх статевої належності, бо в цих клітинах, які висохли, не виникає руйнування ядер і статевого хроматину, що робить їх придатними для судово-цитологічних досліджень; також тривалий час (до 75-ти діб) зберігає придатність для дослідження клітини СОПР з зовнішньої поверхні та з середини ЖГ, які зберігалися в умовах низької температури (від +4С до -18С).

6. Клітини епітелію СОПР, вилучені із середини ЖГ, яка зберігалася при кімнатній температурі (+18-20С), придатні для визначення генетичної статі за Х-хроматином протягом 3-4-х діб з висновком у достовірній формі, у вірогідній формі - протягом 4-6 діб. Достовірна діагностика генетичної статі за Y-хроматином можлива протягом 4-6 діб. За умови зберігання ЖГ при температурі +35С достовірна діагностика генетичної статі за Х-хроматином можлива в 45% випадків протягом 3-х діб, а за Y-хроматином - у 55% випадків протягом 3-4 діб.

7. Визначення антигенів А, В та Н ізосерологічної системи АВ0 клітин СОПР, вилучених із поверхні та середини ЖГ, можливе до 75-ї доби за умови зберігання їх при температурі від +4С до -18С та клітин СОПР лише з поверхні ЖГ, які зберігалися при температурі +18-20С та +35С. Визначення антигенів А, В та Н ізосерологічної системи АВ0 клітин СОПР, вилучених із середини ЖГ за умови зберігання їх при температурі +18-20С можливе до 35-45-ї доби, та клітин СОПР які зберігалися при температурі +35С лише протягом 3-6 діб.

8. Зіставлення проведених даних експериментів свідчить про те, що при дослідженні клітини епітелію слизової оболонки порожнини рота на внутрішніх поверхнях жувальних гумок є пряма пропорційна залежність між виявленням антигенів системи АВО та умовами, у яких знаходився досліджуваний матеріал.

9. Збереження, виявлення клітин СОПР та визначення їх статевої та групової належності не залежить від різновиду ЖГ, статі й віку особи, яка використала ЖГ, а визначається умовами зберігання предмета-носія - температурою, вологістю та тривалістю дії чинників зовнішнього середовища.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Послідовність дослідження клітин епітелію СОПР, виявлених і вилучених з ЖГ, може бути різною і залежить від кола питань, які потребують вирішення, оснащення лабораторії тощо. На підставі наших досліджень пропонується такий алгоритм дій:

Місцями найбільш ймовірної локалізації ЖГ під час ОМП є: дверні “вічка”, дверні рами та двері в місцях кріплення замків, а також територія, прилегла до можливих шляхів проникнення і відходу злочинця з місця скоєння злочину, місця засідки, спостереження, передбачуваного місця перебування злочинця або злочинців. Виявлені в ході ОМП використані ЖГ необхідно в першу чергу сфотографувати на місці їх виявлення в тому вигляді, у якому вони були знайдені, позначити на “схемі місця події”. Процес виявлення, а також дії відносно виявленого докладно описуються (фіксуються) в протоколі ОМП. Тільки після цього використані ЖГ можуть бути вилучені для залучення їх до матеріалів кримінальної справи. Під час вилучення використаних ЖГ необхідно пам'ятати, що даний речовий доказ може бути носієм інформації не тільки біологічного походження (сліди слини), але й може бути об'єктом трасологічного дослідження (сліди зубів, відбитки пальців тощо).

Виявлені під час ОМП використані ЖГ доцільно вилучати цілком за допомогою пінцета в окремі аркуші харчової фольги розмірами 5х5 см, а потім у будь-яку ємкість, бажано скляну - для забезпечення збереження (якщо вони там є) трасологічних слідів. На етикетці, прикріпленої до ємкості, зазначають: місце виявлення використаної ЖГ, її розміри, колір, чи є на поверхні використаної ЖГ відбитки пальців, сліди зубів. За умови наявності на поверхні ЖГ відбитків пальців або слідів зубів, придатних для ідентифікації, слідчий приймає рішення про послідовність виконання експертиз. Слід зазначити, що після виконання трасологічних досліджень, ЖГ придатні для визначення на них слідів біологічного походження.

У лабораторії, після візуального огляду ЖГ, роздільно роблять змиви з зовнішньої поверхні і середини 5-10% розчином оцтової кислоти або ізотонічним розчином хлориду натрію за допомогою шматочка стерильної марлі розміром не більш ніж 0,5х0,5 см. Для максимального вилучення клітинних елементів СОПР із середини ЖГ перед виконанням змивів необхідно прогріти жувальну гумку в термостаті при температурі 35-36С протягом 3-5-ти хвилин; після прогрівання за допомогою двох пінцетів жувальну гумку багаторазово піддають розтягуванню, після кожного її розтягування зі знову утворених поверхонь проводять змиви, час обробки одного об'єкта 5-10 хвилин. Після виконання змивів шматочки марлі поміщають у пробірки, отвори пробірок закривають пробкою із вати; витримують шматочки марлі із змивами в оцтовій кислоті або в ізотонічному розчині хлориду натрію не менше 4-х годин при кімнатній температурі (максимальний термін не регламентується).

З кожного об'єкта (змиви з зовнішньої поверхні та з середини) готуються по три мікропрепарати відповідно до методичних вказівок “Судебно-цитологическая диагностика половой принадлежности слюны и волос по Х-хроматину” (1975) та “О судебно-цитологической диагностике половой принадлежности крови, слюны и волос по Y-хроматину” (1977).

Визначення групової належності клітин епітелію СОПР в змивах з поверхонь використаних ЖГ необхідно проводити за допомогою реакції “змішаної аглютинації” з ізогемаглютинуючими сироватками а-А і а-В у титрах 1:256, 1:512, для виявлення антигену Н - екстрактом бузини трав'янистої Sambucus ebulus L. у титрах 1:64, 1:128 відповідно до методичних вказівок “Об определении группоспецифических антигенов системы АВО в окрашенных гистологических и цитологических препаратах органов і тканей человека” (1983).

Під час експертизи використаних ЖГ з метою ідентифікації слідів слини з їх поверхонь, на першому етапі виконання досліджень необхідно використовувати судово-цитологічний метод, з обов'язковим збереженням частини матеріалу для можливого у подальшому виконання ДНК-аналізу. Впровадження зазначеного підходу націлене на усунення деяких методичних помилок, або недоліків, тому, що в даний час існують практичні спостереження, завдяки яким встановлено, що харчові барвники, які входять до складу ЖГ, негативно впливають на можливість типування ДНК методом ПЛР.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ракитянська О.В. Судово - цитологічне дослідження плям слини на ЖГ (методика виділення клітин).// Український судово-медичний вісник. - Київ, 2002. - №1. - С.18-21.

2. Ракитянська О.В. Судово-цитологічне дослідження плям слини на ЖГ (методика виділення клітин).// Мат-ли наради-семінару завідуючих відділеннями судово-медичної цитології обл. бюро суд.-мед. експертизи України, м. Хмельницький, 2002.- С.67-73.

3. Ракитянская Е.В. Выявление антигенов системы АВО при помощи реакции “смешанной агглютинации”.// Криминалистика и судебная экспертиза. - 2003.-№ 50.-С.244-247.

4. Ракитянська О.В. Вибір методики вилучення клітин СОПР з використаних ЖГ.// Вестн. гиг. эпид. - 2003.-Т.- ,№ .-С.

слина гумка жувальний

АНОТАЦІЯ

Ракитянська О.В. Судово-медичне значення накладень клітин слизової оболонки порожнини рота на жувальних гумках. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.25 - судова медицина. - Київська академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, 2003 рік.

Дисертація присвячена дослідженню цитологічного складу плям слини на різних поверхнях використаних жувальних гумок. Запропоновані і розроблені раціональні прийоми вилучення використаних жувальних гумок при проведенні огляду місця події, упакування і підготовки їх для досліджень. Розроблена тактика досліджень в залежності від виявлення на поверхні жувальної гумки трасологічних слідів (сліди зубів, відбитки пальців).

Розроблено методику витягу клітин епітелію слизової оболонки порожнини рота з поверхонь використаних жувальних гумок. При використанні запропонованої методики досягається максимально повний витяг клітин епітелію, що сприяє надалі проведенню ідентифікації по статевим і антигенним властивостям за допомогою дослідження ядер клітин на наявність у них Х и Y-хроматину, а також виявлення антигенів за допомогою РЗА.

Визначено, що для елімінації клітин епітелію з поверхонь використаних жувальних гумок придатна як оцтова кислота, так і фізіологічний розчин хлориду натрію. Використання фізіологічного розчину хлориду натрію для витягу клітин слизової оболонки порожнини рота з поверхонь використаних жувальних гумок перспективно у випадку виникнення надалі необхідності дослідження клітин методом Днк-аналізу.

Визначено можливість встановлення статевої і антигенної належності клітин слизової оболонки порожнини рота по ізосерологичної системі АВО в залежності від умов збереження використаних жувальних гумок від моменту їх використання до моменту їх дослідження (різних температурних режимів, вологості, термінів збереження).

Встановлено збереженість статевого хроматину і групових антигенів ізосерологичної системи АВО в клітинах на поверхнях жувальних гумок в залежності від дії факторів зовнішнього середовища (температурних режимів, вологості, термінів збереження). Виявлено залежність між встановленням статевої і групової належності клітин слизової оболонки порожнини рота. Отримано дані, які свідчать про те, що навіть, якщо не представляється можливим встановлення статевої належності клітин встановлення їх групової належності можливо і доцільно.

Дано оцінку збереженості статевого хроматину і групових антигенів ізосерологичної системи АВО в клітинах слизової оболонки порожнини рота в залежності від слідосприймаючго об'єкта.

Результати розробленої методики розширюють межі судово-цитологічної експертизи клітин, що виявляються в слідах накладеннях на речових доказах, за рахунок максимально можливого витягу клітин з поверхонь використаних ЖГ, з послідуючим встановленням їх статевої і групової належності по ізосерологичної системі АВО. При цьому найбільше раціонально і ефективно використовуються досліджувані мікрооб'єкти в процесі проведення експертиз, а також підвищується імовірність одержання достовірного висновку по досліджуваних мікрооб'єктах. Основні результати дослідження впроваджено в практику.

Ключові слова: статевий хроматин, групові антигени, жувальні гумки, слизова оболонка порожнини рота, огляд місця події, мікрооб'єкти,

АННОТАЦИЯ

Ракитянская Е.В. Судебно-медицинское значение наложений клеток слизистой оболочки полости рта на жевательных резинках.. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.25 - судебная медицина. - Киевская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МОЗ Украины, 2003.год.

Диссертация посвящена изучению цитологического состава пятен слюны на различных поверхностях использованных жевательных резинок. Предложены и разработаны рациональные приёмы изъятия использованных жевательных резинок, обнаруженных при осмотре места происшествия, упаковки и подготовки их для исследования. Разработана тактика очерёдности исследования жевательных резинок в случае обнаружения на их поверхностях трассологических следов (отпечатки пальцев, следы зубов).

Разработана методика извлечения клеток эпителия слизистой оболочки полости рта с поверхностей использованных жевательных резинок. При использовании предложенной методики достигается максимально полное извлечение клеток эпителия, это способствует в дальнейшем проведению идентификации по половым и антигенным свойствам с помощью исследования ядер клеток на наличие в них Х и Y-хроматина, а также выявление антигенов с помощью РСА.

Определено, что для элиминации клеток эпителия с поверхностей использованных жевательных резинок пригодна как уксусная кислота, так и физиологический раствор хлорида натрия. Использование физиологического раствора хлорида натрия для извлечения клеток слизистой оболочки полости рта с поверхностей использованных жевательных резинок перспективно в случае возникновения в дальнейшем необходимости исследования клеток методом ДНК-анализа.

Определена возможность установления половой и антигенной принадлежности клеток слизистой оболочки полости рта по изосерологической системе АВО в зависимости от условий содержания использованных жевательных резинок, от момента их использования до момента их исследования (различных температурных режимов, влажности, давности хранения).

Установлена сохранность полового хроматина и групповых антигенов изосерологической системы АВО в клетках на поверхностях жевательных резинок в зависимости от действия чинников внешней среды (температурных режимов, влажности, давности). Выявлена зависимость между установлением половой и групповой принадлежности клеток слизистой оболочки полости рта. Получены данные, которые свидетельствуют о том, что даже если не представляется возможным установление половой принадлежности клеток - установление их групповой принадлежности возможно и целесообразно.

Дана оценка сохранности полового хроматина и групповых антигенов изосерологической системы АВО в клетках слизистой оболочки полости рта в зависимости от следовоспринимающего объекта.

Результаты разработанной методики расширяют пределы судебно-цитологической экспертизы клеток, выявляемых в следах-наложениях на вещественных доказательствах за счёт возможности установления их половой и групповой принадлежности по изосерологической системе АВО. При этом наиболее рационально и эффективно используются изучаемые микрообъекты в процессе их исследования, а также повышается вероятность получения достоверного заключения по изучаемым микрообъектам. Основные результаты исследования внедрены в практику.

Ключевые слова: половой хроматин, групповые антигены, слизистая оболочка полости рта, жевательные резинки, осмотр места происшествия

SUMMARY

E.V.Rakityanskaya The Forensic Importance of Layers of the Oral Mucous Cells on Cheving Gums- - Manuscript.

A dissertation submitted for the candidate of Sciences medicine Degree in speciality 14.01.25 - forensic medicine. P.L.Shupik Academy of posgraduate education the HM of Ukraine, Kyiv, 2003.