Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічне обґрунтування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї

Гігієнічне обґрунтування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї

Гігієнічні аспекти процесів формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості учнів молодшого шкільного віку. Гігієнічна оцінка організації внутрішньошкільного середовища як важливого компоненту оптимізації навчальної діяльності учнів.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	22.07.2014
Размер файла	262,7 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України

УДК 613:371.7./24:371.806.2

Гігієнічне обґрунтування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї

14.02.01 - гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Редчіц Микола Анатолійович

Київ 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Cергета Ігор Володимирович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Козярін Іван Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри

доктор медичних наук Полька Надія Степанівна, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, завідуюча лабораторією

Провідна установа: Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, кафедра загальної гігієни з екологією, м. Львів

Захист відбудеться 23 травня 2003 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50, тел. 559-21-27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий 18 квітня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

гігієнічний внутрішньошкільний навчальний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Погіршання медико-демографічної ситуації в Україні, зниження рівня здоров'я дитячої популяції, що прогресує на тлі економічних негараздів, суттєво ускладнюють розв'язання проблеми щодо збереження та зміцнення здоров'я дітей і підлітків (Сердюк А.М. та ін., 1995, 1996; Гойда Н.Г., 1997; Лук'янова О.М. та ін. 1999, Коренєв М.М. та ін. 1999, 2000).

Водночас протягом останніх років відповідно до Державної програми “Освіта (Україна ХХІ століття)” та Національної доктрини розвитку освіти на підґрунті глибокої диференціації шкільної освіти, що повинна забезпечувати неухильне зростання рівня інтелектуальних та фізичних можливостей і навчальної підготовленості учнів, невпинно створюються та набувають широкого поширення інноваційні навчальні заклади нового типу: ліцеї, коледжі, гімназії тощо.

Проте певна невпорядкованість організації навчального процесу в цих закладах внаслідок недосконалості освітянських документів та недотримання гігієнічних нормативів справляє негативний вплив на функціональний стан організму та стан здоров'я учнів, зумовлює потребу у чіткій регламентації їх діяльності (Сердюковская Г.Н. и др., 1996, 2000; Гребняк М.П. та ін., 1995, 2000; Даниленко Г.М., 2000; Полька Н.С, Єременко Г.М., 2001). Передусім це стосується учнів молодшого шкільного віку, які тільки розпочинають процес навчання і, отже, проходять період адаптації до нових, незвичних умов перебування, що співпадає з критичним періодом розвитку та становлення організму, часом, змістом якого є набуття основоположних знань, соціалізація особистості та прискорений розвиток численних морфофункціональних систем організму (Кучма В.Р., 2000; Янко Н.В., 2001; Стасюк Л.А., 2002).

У зв'язку з цим потреба у розробці гігієнічних підходів до раціональної організації навчальної діяльності сучасних учнів має велику соціальну значущість, зумовлює пошук адекватних і доцільних засобів забезпечення комплексного впливу на стан адаптаційних ресурсів організму і, таким чином, оптимізації їх навчальної діяльності в освітянських закладах нової формації (Антропова М.В., 1997; Берзінь В.І. та ін., 1991, 1998; Сергета І.В., Бардов В.Г., 1997; Бесєдіна О.А. та ін., 1998; Гребняк Н.П., 2001). Однак детальний та ґрунтовний аналіз сучасної наукової літератури свідчить про недостатню розробку науково обґрунтованих рекомендацій, які були б спрямовані на ефективну організацію медико-профілактичної допомоги. Практично відсутні напрацювання у галузі визначення ефективних підходів до удосконалення перебігу адаптаційних процесів, обмаль даних щодо запровадження програм раціональної організації навчальної діяльності, які б мали прикладний характер та дозволяли здійснити адекватну прогностичну оцінку функціонального стану організму дівчаток та хлопчиків.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова та плану Проблемної комісії “Охорона здоров'я дітей шкільного віку та підлітків”, є фрагментом планових наукових робіт “Розробити і впровадити комплексну програму соціально-гігієнічної та медико-профілактичної оптимізації адаптації та акліматизації учнів і студентів до особливостей життя, навчання та охорони здоров'я в умовах Подолії України” (№ держреєстрації 0196U004909) та “Вивчити психогігієнічні основи формування, збереження та зміцнення здоров'я, оптимізації навчальної та позанавчальної діяльності, проведення професійної орієнтації дітей, підлітків та молоді у сучасних умовах” (№ держреєстрації 0101U006938).

Мета та задачі дослідження. Метою роботи є гігієнічне обґрунтування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, що перебувають у школі-ліцеї, яка сприяє збереженню та зміцненню їх здоров'я, підвищенню функціональних можливостей та адаптаційних ресурсів організму, збільшенню рівня навчальної успішності.

В ході дослідження розв'язанню підлягали наступні задачі:

1. Дослідити гігієнічні аспекти закономірностей процесів формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості учнів молодшого шкільного віку у природних умовах навчання в школі-ліцеї.

2. Дати гігієнічну оцінку організації внутрішньошкільного середовища як важливого компоненту оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку.

3. Розробити та впровадити експериментальну комплексну програму оптимізації навчальної діяльності молодших школярів до умов та режиму навчання у школі-ліцеї.

4. Вивчити психофізіологічні і психогігієнічні особливості оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, які перебувають в умовах сучасних інноваційних загальноосвітніх закладів.

5. Здійснити гігієнічну оцінку змін показників стану здоров'я і адаптаційних ресурсів в результаті використання комплексної програми оптимізації навчальної діяльності та вивчити прогностичні аспекти корекції функціонального стану молодших школярів-ліцеїстів.

6. Розробити, апробувати та впровадити у практику роботи сучасних закладів освіти та охорони здоров'я метод комплексної оцінки перебігу психофізіологічної адаптації та рекомендації щодо раціональної організації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї.

Об'єкт дослідження: показники функціонального стану організму та стану здоров'я учнів молодшого шкільного віку, що навчаються у школі-ліцеї.

Предмет дослідження: гігієнічні аспекти оптимізації навчальної діяльності учнів, що перебувають у початкових класах школи-ліцею.

Методи дослідження: гігієнічні, психофізіологічні, психологічні, епідеміологічні, соціологічні методи, а також методи багатовимірного статистичного аналізу та математичного прогнозування.

Наукова новизна одержаних результатів. В ході дослідження вперше: здійснена гігієнічна оцінка та виявлені провідні закономірності формування психофізіологічних функцій і особливостей особистості учнів молодшого шкільного віку, що навчаються в умовах школи-ліцею; досліджені гігієнічні аспекти організації внутрішньошкільного середовища в умовах школи-ліцею; розроблена та впроваджена у навчальний процес школи-ліцею комплексна програма оптимізації навчальної діяльності молодших школярів та здійснена оцінка її ефективності; досліджені психофізіологічні і психогігієнічні особливості оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку; обґрунтовані прогностично-значущі рекомендації щодо корекції функціонального стану організму молодших школярів-ліцеїстів.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті наукових досліджень вперше: розроблена, науково обґрунтована та впроваджена у практику роботи закладів освіти та охорони здоров'я комплексна програма оптимізації навчальної діяльності молодших школярів в умовах навчання у школі-ліцеї, яка сприяє збереженню та зміцненню здоров'я; розроблений метод комплексної оцінки перебігу психофізіологічної адаптації учнів-ліцеїстів молодшого шкільного віку.

Матеріали проведених досліджень використані під час підготовки інформаційних листів “Метод комплексної оцінки показників психофізіологічної адаптації молодших школярів до умов навчання в школі-ліцеї” (№149-99) та “Метод оцінки особливостей перебігу адаптаційного процесу організму підлітків на підставі розрахунку узагальненого індексу психофізіологічної адаптації” (№127-2002); галузевого нововведення „Сучасна методика визначення індексу психофізіологічної адаптації людини” (№235/17/02); навчальних посібників “Загальна гігієна: навчальний посібник до практичних занять для студентів VI курсу медичного факультету” (1999) та “Загальна гігієна та екологія: навчальний посібник до практичних занять для студентів стоматологічного факультету” (2002), що рекомендовані для використання МОЗ України у вищих медичних навчальних закладах III-IV рівня акредитації; посібників “Практичні навички з загальної гігієни” (1997) та “Тестові завдання з загальної гігієни та екології” (2000); впроваджені до навчального процесу кафедр загальної гігієни та екології, соціальної медицини та ООЗ, нормальної фізіології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, кафедри загальної гігієни з екологію №1 Харківського медичного університету, кафедри фізіології та екології людини з основами медичних знань Московського педагогічного університету, кафедри анатомії і фізіології з основами медичних знань Вінницького державного педагогічного університету, а також в практичну діяльність управлінь охорони здоров'я, науки та освіти Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької і Харківської обласної та міської СЕС, Вінницького обласного центру здоров'я, у роботу педагогів та психологів шкіл № 1, 4 та школи-ліцею № 7 м. Вінниці.

Особистий внесок здобувача полягає в аналізі наукової літератури за тематикою дисертаційної роботи, виборі, обґрунтуванні та виконанні основних методик дослідження. Автором особисто розроблена та впроваджена комплексна програма оптимізації навчальної діяльності учнів-ліцеїстів, самостійно у повному обсязі проведені наукові дослідження, здійснений аналіз і узагальнення одержаних результатів та їх статистична обробка, обґрунтовані висновки та провідні положення роботи, які виносяться на офіційний захист.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та оприлюднені на ІІ, III та IV Міжнародних конгресах з інтегративної антропології (Вінниця, 1998; Бєлгород, 2000; Санкт-Петербург, 2002); Х з'їзді педіатрів України (Київ, 1999); XVI з'їзді фізіологічного товариства України (Вінниця, 2002); міжнародних наукових конференціях “Здоров'я, оточуюче та виробниче середовище, безпека праці в сільському господарстві на межі двох тисячоліть” (Київ, 1998), “Духовно-психологічні аспекти медицини майбутнього” (Хмельницький, 2000); науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми охорони здоров'я дітей шкільного віку і підлітків” (Харків, 1997), XV об'єднаній науковій медико-технічній конференції з міжнародною участю (Вінниця, 1997), “Актуальні питання медицини” (Хмельницький, 1998), “Медико-соціальні аспекти стану здоров'я дітей і підлітків” (Харків, 1998), “Актуальні проблеми гігієни дітей і підлітків в сучасних умовах та шляхи їх вирішення” (Київ, 1999), “Актуальні проблеми охорони здоров'я дівчат-підлітків” (Харків, 1999), “Гігієнічні проблеми сучасного суспільства” (Львів, 1999), “Здоров'я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000), “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть” (Київ, 2000); “Питання валеології у навчально-методичному процесі медичних закладів України” (Луганськ, 2002), на наукових конференціях молодих вчених Вінницького національного медичного університету (Вінниця, 1997-2002).

Публікації. За темою дисертації опублікована 20 наукових робіт, в тому числі 6 представлені у виданнях, що рекомендовані ВАК України, 8 публікацій є самостійними. В роботах, які написані у співавторстві, здобувач особисто зробив вибір та обґрунтував методики досліджень, здійснив аналіз та узагальнення одержаних результатів, а також їх статистичну обробку, обґрунтував та написав основні положення наукових праць.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, розділу, що присвячений обґрунтуванню програми та основних методів досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, списку використаних джерел літератури (364 найменування, з них 319 україно- та російськомовних та 45 іноземних) і додатку. Дисертація викладена на 263 сторінках машинопису, в т.ч. обсяг власне тексту становить 173 сторінки, роботу ілюстровано 42 таблицями та 15 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводились на базі школи-ліцею №7 та середніх загальноосвітніх шкіл №1 і №4 міста Вінниці, де під наглядом в динаміці спостережень з 1995 по 2001 роки знаходились 332 учня молодших класів (з них 168 дівчаток та 164 хлопчиків) у віці від 7 до 10 років.

У процесі виконання дисертаційної роботи на вихідному етапі досліджень (перший етап дисертаційної роботи) протягом трьох років вивчали динамічні зрушення з боку показників функціональних можливостей та адаптаційних ресурсів організму учнів молодшого шкільного віку, які перебували у навчальних закладах різного типу: середній загальноосвітній школі (ЗОШ) та школі-ліцеї (Ш-Л). Тому школярі були розподілені на 2 групи порівняння. До складу першої групи були включені 110 школярів (55 дівчаток та 55 хлопчиків), режим повсякденної діяльності яких характеризувався традиційним підходом до організації навчання у звичайній ЗОШ. Відмітною рисою навчальної діяльності 110 учнів другої дослідної групи (55 дівчаток та 55 хлопчиків) було поглиблене вивчення окремих навчальних дисциплін та предметів під час інтенсивного навчання у Ш-Л.

У подальшому (2 етап дисертаційної роботи) вивчались гігієнічні аспекти організації внутрішньошкільного середовища: режим добової діяльності учнів, рівень навчального навантаження, розклад уроків, особливості використання шкільних меблів та іншого обладнання, мікроклімат навчальних приміщень тощо.

В ході основного експерименту (3 етап дисертаційної роботи), який полягав у розробці, науковому обґрунтуванні, впровадженні та гігієнічній оцінці в динаміці трьох років спостережень експериментальної комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, які перебували в умовах Ш-Л, були сформовані 2 групи порівняння. Для 110 учнів (55 дівчаток та 55 хлопчиків), віднесених до контрольної групи (КГ), характерним був традиційний інтенсивний за своїм змістом режим навчального процесу в Ш-Л. Суттєвим елементом добового режиму 60 молодших школярів (30 дівчаток та 30 хлопчиків), що належали до експериментальної групи (ЕГ), було застосування комплексної програми, яка включала у свою структуру ряд наступних заходів: раціональну, з гігієнічної точки зору, організацію режиму добової діяльності учнів (корекція рівня навчального навантаження, основних режимних елементів, навчального розкладу уроків, проведення психологічної установки на навчання); використання традиційних і нетрадиційних форм (тренування зорового аналізатора, ізометрична та несиметрична гімнастика, саморегуляційні вправи) фізичного виховання; застосування психогігієнічних засобів (мнемотехнічні засоби, комплекс психотехнічних задач, психотехнічні вправи та ігри), а також заходів щодо покращання санітарно-гігієнічних умов у Ш-Л та вдома.

Зрештою, заключний етап дослідження (четвертий етап дисертаційної роботи) полягав у проведенні комплексної оцінки стану здоров'я і адаптаційних ресурсів організму школярів початкових класів (332 учні), а також визначенні і науковому обґрунтуванні методу комплексної оцінки показників психофізіологічної адаптації та прогностичних критеріїв корекції функціонального стану молодших школярів-ліцеїстів на підставі використання сучасних методів багатовимірного статистичного аналізу та математичного моделювання.

Основні види, методи та об'єм досліджень наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні види, методи та об'єм проведених досліджень

Методи дослідження	Обсяг
Психофізіологічні дослідження:
Визначення швидкості простої зорово-моторної реакції	16130
Оцінка критичної частоти злиття світлових миготінь	7890
Проведення коректурної проби	1008
Вивчення координації рухів	3135
Дослідження м'язово-суглобової чутливості	3018
Вивчення особливостей особистості:
Дослідження особливостей пам'яті: образної, вербальної, механічної	3669
Дослідження особливостей мислення: образного, вербального, логічного, дивергентного, вербально-логічного	5676
Санітарно-гігієнічні дослідження умов навчання:
Рівень навчального навантаження	44
Відповідність меблів зросту дітей	141
Рівень освітленості	116
Особливості мікроклімату навчальних приміщень	337
Інтенсивність ультрафіолетового опромінення повітряного середовища	38
Рівень засіювання повітря мікроорганізмами	68
Оцінка шумо-вібраційної обстановки	43
Соціологічні дослідження:
Хронометражні спостереження режиму добової діяльності	150
Дослідження стану здоров'я та адаптаційних ресурсів організму:
Дослідження захворюваності	1286
Вивчення навчальної успішності	1521
Оцінка перебігу психофізіологічної адаптації	680
Проведення багатовимірного статистичного аналізу:
Кореляційний, покроковий регресійний, факторний та кластерний аналіз матеріалів дослідження
Разом	44950

Функціональні особливості вищої нервової діяльності (ВНД) вивчались на основі аналізу даних визначення величин латентних періодів простої зорово-моторної реакції (ЗМР) із застосуванням методики хронорефлексометрії, функціональні характеристики зорового аналізатора досліджувалась шляхом визначення критичної частоти злиття світлових миготінь (КЧЗСМ) із використанням приладу “Світлотест”, функціональний стан уваги оцінювався на підставі вивчення показників її стійкості та величин інтегрального показника продуктивності коректурної роботи (ПКР) з використанням коректурних таблиць Анфімова, показники функціонального стану соматосенсорного аналізатора, а саме: координація рухів (КР) та м'язова сила (МС), досліджувались відповідно за допомогою тремометрії та динамометрії.

Провідні характеристики особливостей особистості молодших школярів визначались за показниками продуктивності образної (ОП), вербальної (ВП), а також короткочасної механічної (МП) пам'яті, образного (ОМ), вербального (ВМ), логічного (ЛМ), дивергентного (ДМ) і вербально-логічного (ВлМ) мислення із використанням загальноприйнятих методик.

Оцінка захворюваності проводилась на підставі вивчення числа випадків захворювань з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) та їх середньої тривалості, кратності захворювань, даних щодо розподілу учнів за групами здоров'я, а також структурних особливостей гострої та хронічної захворюваності. Визначення показників навчальної успішності зумовило аналіз як узагальненого рівня річної навчальної успішності, так і успішності за основними загальноосвітніми предметами. Розрахунок індексу психофізіологічної адаптації (ІПфА) проводився шляхом зіставлення показників розвитку окремих психофізіологічних функцій і особливостей особистості відповідно на початку та наприкінці періоду спостережень.

Оцінка умов перебування учнів ЗОШ і Ш-Л передбачала використання загальноприйнятих у гігієнічній практиці методик.

Одержані результати підлягали статистичній обробці із використанням стандартного пакету прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу “Statistica 5.5”. Для визначення прогностичних критеріїв корекції функціонального стану та прогнозування адаптаційних можливостей організму школярів застосовували методи кореляційного, покрокового регресійного, факторного та кластерного аналізу.

Результати досліджень та їх обговорення. В ході гігієнічної оцінки процесів формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості молодших школярів протягом періоду навчання у початкових класах, насамперед, звертало на себе увагу поступове покращання значень переважної більшості показників функціональних можливостей ВНД та аналізаторних систем як серед учнів ЗОШ, так і Ш-Л. Водночас результати досліджень свідчили про те, що на вихідному етапі досліджень учні, які перебували у Ш-Л, за більшістю показників відрізнялись дещо кращими значеннями у порівнянні з учнями із ЗОШ. Проте вже впродовж другого року спостережень достатньо чітко визначались тенденції щодо їх змін, які мали переважно несприятливий характер. Більше того, протягом третього року навчання подібні тенденції майже не відновлювалися.

Так, зокрема, в обох досліджуваних групах показники швидкості ЗМР з року в рік зростали, але міжгрупове зіставлення цих величин показало, що наприкінці першого року досліджень тривалість латентних періодів сенсомоторної реакції у учнів Ш-Л була суттєво меншою в порівнянні з їх однолітками із ЗОШ відповідно 205,13±2,44 мс і 213,74±3,56 мс (р<0,05) у дівчаток та 207,31±4,02 мс і 237,79±4,27 мс (р<0,001) у хлопчиків. Однак впродовж другого і, особливо, третього років досліджень тривалість латентних періодів ЗМР у школярів-ліцеїстів у зіставленні з даними їх ровесників із ЗОШ, навпаки, була більшою відповідно на 19,8% (р<0,001) і 24,7% (р<0,001) _ серед дівчаток та на 18,6% (р<0,001) і 21,9% (р<0,001) _ серед хлопчиків. Подібна закономірність негативного змісту визначалась і під час оцінки міжгрупових відмінностей величин інтегрального показника ПКР, значення якого серед дівчаток впродовж другого та третього років досліджень становили відповідно 3,31±0,36 ум.од. і 5,17±0,45 ум.од. (р<0,001) та 5,54±0,64 ум.од. і 9,58±1,20 ум.од. (р<0,001), серед хлопчиків впродовж третього року _ 4,13±0,51 ум.од. і 6,29±0,94 ум.од. (р<0,05).

Рівень ВП на вихідному етапі та протягом першого року досліджень був вірогідно вищим серед дівчаток Ш-Л у порівнянні з їх ровесницями із ЗОШ, проте, впродовж третього року визначалась негативна міжгрупова різниця між показниками дівчаток-ліцеїсток (р<0,001), впродовж другого (р<0,01) та третього (р<0,001) років між показниками хлопчиків-ліцеїстів та даними їх однолітків із звичайної школи. Негативна міжгрупова різниця у величинах ВМ реєструвалась в обох статевих групах протягом перших двох років перебування у Ш-Л (р<0,05-0,001).

Динамічні зрушення з боку величин інтегрального показника КР у школярів ЗОШ відрізнялись зниженням рівня досліджуваних показників, в той час, як для учнів Ш-Л обох статевих груп, навпаки, характерним було значне (в 2,5-3 рази) їх зростання вже впродовж другого року спостережень (р<0,001).

Означені тенденції підтверджували і результати вивчення особливостей тижневої та денної динаміки змін з боку досліджуваних показників.

Отже, зрушення, що були виявлені з боку провідних психофізіологічних функцій та особливостей особистості організму учнів початкових класів Ш-Л, відрізнялись наявністю трьох провідних типів змін: такого, що зростає (образна, вербальна та механічна пам'ять, дивергентне, вербальне, логічне та вербально-логічне мислення, м'язова сила та координація рухів як у дівчаток, так і у хлопчиків, а також швидкість зорово-моторної реакції лише у хлопчиків), стабільний (образне мислення у дівчаток та хлопчиків, швидкість зорово-моторної реакції лише у дівчаток) та такого, що знижується (КЧЗСМ та стійкість уваги як у дівчаток, так і у хлопчиків), та свідчили про незаперечну залежність величин критеріальних показників функціонального стану організму дітей від рівня навчального навантаження.

Дійсно, дані вивчення узагальненого рівня навчального навантаження та режиму добової діяльності учнів у Ш-Л засвідчували наявність значного перевищення його допустимих сумарних меж, а також невпорядкованість режиму добової діяльності школярів-ліцеїстів, що зумовлювало потребу у проведенні корекції виявлених відхилень шляхом переведення деяких предметів у розряд інваріативних складових навчального процесу, складання оптимальних режиму дня, розкладу уроків тощо.

Результати вивчення санітарно-гігієнічних умов приміщень, в яких перебували молодші школярі-ліцеїсти, визначали наявність вельми суттєвих недоліків з боку основних мікрокліматичних параметрів. Так, значне підвищення середньої температури приміщень в межах 22,5-22,8С спостерігалось в пізній весняний та ранній осінній періоди року, в той час, як взимку середня температура коливалась в межах 15,2-20,1С, відносна вологість в середньому складала 72,20±11,20%, швидкість руху повітря _ 0,320,04 м/с, реєструвався високий рівень загального мікробного обсіменіння повітряного середовища приміщень тощо. Рівень освітлення в навчальних кімнатах становив 80-100 лк, близько 24% учнів не були забезпечені меблями відповідно до їх зросту.

Дані оцінки стану здоров'я свідчили про те, що частка дітей, які часто і тривало хворіли, в ліцейних класах складала 4,2%, в загальноосвітніх _ 1,5% (р<0,05), дітей, які хворіли епізодично, відповідно 55,9% і 47,1% (р<0,05). Серед школярів-ліцеїстів впродовж періоду спостережень питома вага хвороб ока та придаткового апарату (за рахунок міопії) і хвороб кістково-м'язової та сполучної тканини (за рахунок порушень постави) зростала відповідно з 8,2% до 13,1% (р<0,05) та з 15,1% до 21,8% (р<0,05). Водночас серед школярів ЗОШ зрушення подібного характеру хоч і мали місце, проте, не були суттєвими. Частка дітей, які належали до ІІ групи здоров'я як групи ризику наприкінці першого року досліджень у учнів Ш-Л становила 46,2%, у школярів ЗОШ _ 35,9% (р<0,05), питома вага учнів-ліцеїстів, які належали до І групи здоров'я, зменшувалась з 24,6% до 10,8% (р<0,01).

Таким чином, негативні зрушення у стані здоров'я молодших школярів-ліцеїстів, зумовлені особливостями навчання у Ш-Л, визначали необхідність розробки та впровадження до режиму повсякденної діяльності комплексної програми оптимізації навчальної діяльності дівчаток та хлопчиків.

Дані щодо вивчення психофізіологічних аспектів її активного використання впродовж трьох років навчання у початкових класах Ш-Л свідчили про суттєвий позитивний вплив заходів корекційно-оздоровчої спрямованості на характеристики більшості з провідних психофізіологічних корелят функціональних можливостей організму учнів, в першу чергу, на показники властивостей ВНД, ПКР, КЧЗСМ та координаційних здібностей (табл. 2).

Таблиця 2

Показники розвитку психофізіологічних функцій молодших школярів-ліцеїстів у динаміці спостережень

Психофізіологічні функції	Час спостережень	Групи школярів	р
		контрольна група	експериментальна група
		n	М±m	n	М±m
Дівчатка
Латентний період простої зорово-моторної реакції, мс	початок	55	234,16±3,84	30	232,14±2,86	>0,05
	кінець	55	201,36±6,20	30	182,70±6,72	<0,05
	рп-к	<0,001	<0,001
Продуктивність коректурної роботи, ум.од.	початок	55	4,07±0,44	30	3,12±0,46	>0,05
	кінець	55	5,54±0,64	30	5,94±0,31	>0,05
	рп-к	>0,05	<0,001
Критична частота злиття світлових миготінь, Гц	початок	55	41,12±1,12	30	38,61±0,66	<0,05
	кінець	55	37,71±0,79	30	38,79±0,27	<0,001
	рп-к	<0,001	>0,05
Координація рухів, інтегральний показник, ум.од.	початок	55	0,67±0,12	30	0,60±0,03	>0,05
	кінець	55	2,50±0,14	30	0,44±0,03	<0,001
	рп-к	<0,001	<0,001
Хлопчики
Латентний період простої зорово-моторної реакції, мс	початок	55	249,34±5,06	30	240,14±4,12	>0,05
	кінець	55	190,23±6,95	30	169,30±3,60	<0,05
	рп-к	<0,001	<0,001
Продуктивність коректурної роботи, ум.од.	початок	55	3,69±0,38	30	4,08±0,66	>0,05
	кінець	55	4,13±0,51	30	9,05±1,19	<0,001
	рп-к	>0,05	<0,001
Критична частота злиття світлових миготінь, Гц	початок	55	38,29±0,91	30	38,12±0,44	>0,05
	кінець	55	34,09±0,46	30	40,01±0,42	<0,001
	рп-к	<0,001	<0,01
Координація рухів, інтегральний показник, ум.од.	початок	55	0,76±0,14	30	0,72±0,03	>0,05
	кінець	55	2,11±0,15	30	0,57±0,05	<0,001
	рп-к	<0,001	<0,05

Результати проведених досліджень свідчили і про наявність вираженого позитивного впливу заходів комплексної програми на особливості особистості молодших школярів-ліцеїстів. Так, протягом третього року досліджень суттєві позитивні за змістом відмінності між показниками школярів ЕГ та КГ реєструвались в обох статевих групах під час вивчення величин ОП, ВП, МП (р<0,001). Позитивні за своїм змістом зміни спостерігались і у ході вивчення показників ВМ, ЛМ та ВлМ, рівень яких впродовж третього року спостережень становив відповідно 10,70±0,48 ум.од. і 5,10±0,30 ум.од. (р<0,001); 9,53±0,13 ум.од. і 8,07±0,12 ум.од. (р<0,001) та 8,20±0,22 ум.од. і 7,30±0,20 ум.од. (р<0,01) _ у дівчаток та відповідно 10,53±0,59 ум.од. і 4,94±0,24 ум.од. (р<0,001); 8,96±0,22 ум.од. і 7,01±0,27 ум.од. (р<0,001) та 8,36±0,27 ум.од. і 7,12±0,23 ум.од. (р<0,001) _ у хлопчиків, що свідчило про суттєве зменшення рівня напруженості перебігу основних когнітивних процесів, яке вельми властиве для молодших школярів-ліцеїстів, котрі перебувають в традиційних умовах навчання.

Про суттєвий позитивний вплив запропонованої комплексної програми свідчили і результати вивчення тижневої та денної динаміки змін з боку показників функціонального стану організму учнів.

Проведення у весняний та осінній періоди року широкої аерації навчальних кімнат, а в осінньо-зимовий період року санації повітряного середовища з використанням ламп БУВ-30 нормалізувало показники температурно-вологісного режиму (р<0,001), сприяло зниженню ступеня загального обсіменіння повітря мікроорганізмами (р<0,001).

Наявність вираженого оздоровчого впливу розробленої комплексної програми засвідчували зміни з боку показників ЗТВП, які полягали у зменшенні їх абсолютних величин. Причому більш значущими зрушення подібного змісту як за числом випадків, так і за числом днів захворювань, були серед школярів ЕГ у порівнянні з даними учнів КГ (р<0,001). Частка дітей, які жодного разу не хворіли, в ЕГ складала 56,7% в КГ - 48,6% (р<0,05), частка дітей, які часто і тривало хворіли, відповідно 2,7% і 4,2% (р<0,05). Питома вага учнів, які відносились до І групи здоров'я, у школярів ЕГ впродовж періоду спостережень зростала з 28,4% до 36,5% (р<0,05) і наприкінці його була вірогідно більшою у порівнянні з КГ (р<0,001) (рис. 1).

Рис. 1 Структурні особливості розподілу школярів за групами здоров'я, %

Впровадження комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів-ліцеїстів дозволяло подолати і несприятливі тенденції щодо перебігу адаптаційних процесів, зумовлюючи появу цілого ряду позитивних змін з боку значень ІПфА. Питома вага показників, які визначали задовільний перебіг психофізіологічної адаптації, в ЕГ складала 98,3%, в КГ - 45,0%, частка показників, які свідчили про наявність нестабільних проявів з боку адаптаційних процесів, становила відповідно 1,7% та 45,0%, питома вага показників, які характеризували незадовільний перебіг психофізіологічної адаптації _ відповідно 0% та 10%.

Отже, використання комплексної програми, що була розроблена, суттєво збільшувало частку практично здорових дітей у загальній популяції, створювало передумови до вираженого зростання рівня навчально-значущої психофізіологічної та психічної адаптації учнів.

Вивчення навчальної успішності школярів-ліцеїстів засвідчувало той факт, що питома вага відмінних та добрих оцінок серед учнів ЕГ впродовж періоду спостережень зростала, досягаючи рівня 95,5%, в традиційних, навпаки, знижувалась до 66,7% (р<0,001). Більш високим в результаті використання комплексної програми був і рівень узагальненої величини середнього балу навчальної успішності (p<0,001). Разом з тим, середній бал з читання і математики в ЕГ протягом другого року досліджень зростав відповідно на 5,5% і 4,0%, протягом третього року відповідно на 6,0% і на 5,6% і в той же час в КГ _ знижувався в межах 2,3% - 3,2%.

На підставі даних багатовимірного статистичного аналізу, що був проведений, до числа інтегральних показників функціональних можливостей молодших школярів під час розгляду прогностичних аспектів оптимізації їх навчальної діяльності були віднесені: узагальнений рівень навчальної успішності (психолого-педагогічний прогностичний критерій), що свідчить про ступінь соціальної адаптації і навчальної дієздатності дівчаток та хлопчиків, а також ІПфА (психофізіологічний прогностичний критерій), що дозволяє оцінити в динаміці певного часу особливості перетворень у стані функціональних систем організму.

Результати кореляційного аналізу засвідчували наявність двох чітко виражених тенденцій щодо змін з боку найбільш типових та поширених взаємозв'язків між показниками функціонального стану організму, особливостей особистості, адаптаційних можливостей і навчальної підготовленості учнів, які перебували у Ш-Л. При приблизно однаковій структурі досліджуваних взаємозв'язків на вихідному етапі спостережень, на завершальному етапі виконання дисертаційної роботи саме в ЕГ реєструвалась і їх найбільша кількість, і найбільш міцний характер взаємовідношень, що мали місце. Крім того, використання оздоровчих заходів суттєво збільшувало число взаємозв'язків між інтегральними показниками та цілим рядом досліджуваних показників функціонального стану організму і особливостей особистості учнів молодшого шкільного віку.

Застосування покрокового регресійного та факторного аналізу дозволяло побудувати та обґрунтувати математичні моделі процесів змін з боку показників функціонального стану, що відбувались як у природних умовах, так і в результаті впровадження комплексної програми оптимізації навчальної діяльності молодших школярів-ліцеїстів. Зокрема, в умовах її використання, рівняння лінійної регресії, що були інформаційно здатними (R²в межах 0,45-0,99) та статистично значущими (F у межах від 2,85 (p<0,05) до 499,05 (p<0,001)), приймали наступного вигляду:

- серед дівчаток:

у₁=-0,315 + 0,085х₂+ 0,103х₃+ 0,093х₄- 0,111х₆- 0,033х₇+ 0,027х₈+ 0,048х₁₁- 0,122х₁₂- 0,056х₁₃- 0,070х₁₆- 0,148х₁₈- 0,229х₁₉ - 0,092х₂₀+ 0,377х₂₁+ 0,604х₂₂+ 0,516х₂₃;

у₂=-21,320 + 0,711х₁+ 0,120х₂- 1,166х₃- 0,765х₅- 0,391х₆- 0,270х₇- 0,0455х₈+ 0,339х₉- 0,485х₁₀- 0,239х₁₁- 0,120х₁₂+ 0,354х₁₃+ 0,333х₁₄+ 0,419х₁₅+ 0,174х₁₇+ 0,479х₁₈+ 0,770х₁₉+ 0,595х₂₀- 0,564х₂₁- 0,629х₂₂;

- серед хлопчиків:

у₁= -1,354 - 0,146х₂+ 0,081х₄+ 0,124х₅+ 0,112х₆+ 0,135х₁₀+ 0,206х₁₁- 0,174х₁₂+ 0,162х₁₃+ 0,132х₁₆+ 0,611х₂₁+ 0,641х₂₂;

у₂ = 154,39 - 0,331х₃- 0,275х₉- 0,405х₁₀+ 0,241х₁₆+ 0,147х₂₀- 0,219х₂₁;

де y₁- узагальнений рівень навчальної успішності; у₂- ІПфА; х₁- кількість знаків, що проглянуті під час проведення коректурного тесту; х₂- число помилок, які були допущенні у ході виконання коректурного тесту; х₃- інтегральний показник ПКР;

х₄ - ОП; х₅ - ВП; х₆ - МП; х₇ - ОМ; х₈ - ВМ; х₉ - ЛМ; х₁₀ - ДМ; х₁₁ - ВлМ; х₁₂ - МС;

х₁₃ - латентний період ЗМР; х₁₄- кількість дотиків під час проведення тремометрії; х₁₅ - час виконання тестового завдання у ході проведення тремометрії; х₁₆ - інтегральний показник КР; х₁₇ - КЧЗСМ; х₁₈ - число випадків ЗТВП; х₁₉ - кількість днів ЗТВП;

х₂₀ - група здоров'я; х₂₁ - навчальна успішність з читання; х₂₂ - навчальна успішність з математики; х₂₃ - навчальна успішність з рідної мови.

Використання кластерного аналізу дозволяло здійснити класифікацію об'єктів спостережень у багатовимірному просторі відповідно до множини найбільш характерних для них ознак. Так, одержані дані свідчили про наявність чітко окреслених закономірностей розподілу параметрів, які розглядались, на декілька провідних кластерів. Перший був зумовлений цілою низкою показників, які відображували стан розумової працездатності; другий - об'єднував у собі дані щодо характеристик зорово-рухової координації; третій мав інтегративний зміст і включав у свою структуру більшість із досліджуваних показників функціонального стану та адаптаційних можливостей організму учнів. Наприкінці періоду досліджень слід було визначити появу четвертого кластеру, котрий можна інтерпретувати як адаптаційний, такий, що відзначає особливості перебігу процесів ПФА, зумовлений стереотипом повсякденної діяльності і може бути удосконалений завдяки використанню комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у Ш-Л.

Зрештою, у ході наукового дослідження розроблений та науково обґрунтований метод комплексної оцінки показників психофізіологічної адаптації учнів молодшого шкільного віку до умов навчання у Ш-Л, що дозволяє суттєво об'єктивізувати та удосконалити підходи до здійснення узагальненого визначення перспектив особистісного розвитку дівчаток та хлопчиків на майбутнє.

ВИСНОВКИ

1. На основі проведення комплексних наукових досліджень з використанням сучасних методів багатовимірного статистичного аналізу наведене нове вирішення проблеми підвищення рівня адаптації молодших школярів до умов перебування в сучасній школі, науково обґрунтована комплексна програма оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї, яка сприяє збереженню та зміцненню здоров'я, підвищенню функціональних можливостей та адаптаційних ресурсів організму, зростанню рівня навчальної успішності дівчаток та хлопчиків.

2. Результати гігієнічної оцінки процесів формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості молодших школярів, які навчаються у школі-ліцеї, у порівнянні з їх однолітками із загальноосвітньої школи, засвідчують появу цілого ряду тенденцій несприятливого змісту, зумовлених гальмуванням процесів пристосування школярів до умов перебування в інноваційних закладах шкільної освіти та вказують на незаперечну залежність величин критеріальних показників функціонального стану організму дітей, що перебувають у початкових класах, від рівня навчального навантаження, яке чітко детермінується змістом, профілем, режимом та умовами навчання.

3. До провідних типів зрушень з боку процесів формування критеріальних показників функціонального стану організму учнів молодшого шкільного віку, що відбуваються у природних умовах перебування у школі-ліцеї, слід віднести наступні типи: такий, що зростає (образна, вербальна та механічна пам'ять, дивергентне, вербальне, логічне та вербально-логічне мислення, м'язова сила та координація рухів як у дівчаток, так і у хлопчиків, а також швидкість зорово-моторної реакції лише у хлопчиків), стабільний (образне мислення у дівчаток та хлопчиків, швидкість зорово-моторної реакції лише у дівчаток) та такий, що знижується (КЧЗСМ та стійкість уваги як у дівчаток, так і у хлопчиків).

4. В ході досліджень розроблена, науково обґрунтована та запроваджена комплексна програма оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, що перебувають у школі-ліцеї, провідними складовими якої є: раціональна організація режиму добової діяльності учнів, використання як традиційних, так і нетрадиційних форм фізичного виховання, застосування психогігієнічних засобів впливу на особистість школярів, а також заходів щодо покращання санітарно-гігієнічних умов навчальної діяльності у школі та вдома.

5. Невід'ємним компонентом комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, які перебувають у школах нового типу, є запровадження цілого ряду гігієнічних заходів з раціональної організації навчальної діяльності та оптимізації внутрішньошкільного середовища, що забезпечують корекцію навчального навантаження, основних режимних елементів та навчального розкладу, раціональну організацію уроку, покращання стану повітряного середовища і освітлення класних приміщень та створюють важливі передумови щодо підвищення адаптаційних можливостей організму дівчаток та хлопчиків.

6. Використання комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї зумовлює появу виражених позитивних змін з боку критеріальних показників провідних психофізіологічних функцій: зростання швидкості зорово-моторної реакції на 21,3% серед дівчаток та на 29,5% серед хлопчиків (в традиційних умовах навчання відповідно на 14,1% і 23,8%), збільшення показників КЧЗСМ на 0,4% у дівчаток та 4,9% у хлопчиків (в групі контролю реєструвалось їх зменшення відповідно на 20,5% і 11,0%), покращання значень інтегрального показника координації рухів на 26,7% серед дівчаток та на 20,9% серед хлопчиків (у звичайних умовах перебування спостерігалось їх суттєве погіршання, відповідно в 3,7 та в 2,7 рази); сприятливих зрушень з боку таких особливостей особистості школярів, як характеристики уваги, пам'яті і мислення, що полягали у покращанні показників стійкості уваги на 90,3% серед дівчаток та в 2,2 рази серед хлопчиків (в традиційних умовах відповідно на 36,1% і 11,9%), показників образної, вербальної та механічної пам'яті, образного, вербального та логічного мислення тощо.

7. Важливим наслідком застосування розробленої комплексної програми оптимізації навчальної діяльності слід вважати суттєве покращання показників стану здоров'я молодших школярів, найбільш характерними проявами якого є зниження числа випадків і днів захворювань з тимчасовою втратою працездатності з 95,94 до 52,70 і з 620,27 до 298,64 на 100 учнів (у традиційних умовах відповідно з 96,15 до 73,07 і з 615,38 до 530,76); зростання питомої ваги дітей, які належать до І групи здоров'я з 28,4% до 36,5% (в групі контролю реєструвалось зменшення частки практично здорових учнів) та зростання в середньому на 14,5% питомої ваги дітей, які протягом року жодного разу не хворіли.

8. До числа найбільш вагомих результатів використання комплексної програми оптимізації навчальної діяльності молодших школярів-ліцеїстів необхідно віднести педагогічно-значущі наслідки її запровадження, зокрема, забезпечення стабілізації показників середнього бала навчальної успішності серед дівчаток та підвищення на 2,1% серед хлопчиків (в традиційних умовах навчання спостерігалось його зниження відповідно на 1,3% і 2,4%), виражені позитивні зрушення критеріальних показників успішності з окремих базових з навчальної точки зору предметів, насамперед, з читання та математики, а також появу позитивних зрушень з боку характеристик особливостей перебігу адаптаційних процесів.

9. З метою здійснення узагальненого визначення ступеня розвитку провідних психофізіологічних функцій та особливостей особистості дівчаток та хлопчиків, які визначають рівень адаптації до умов перебування у школі-ліцеї та ступінь навчальної успішності, на підставі вивчення особливостей розвитку критеріальних показників функціонального стану вищої нервової діяльності та сенсорних систем організму, створені інформаційно здатні математичні моделі їх прогностичної оцінки, розроблений та науково обґрунтований метод комплексної оцінки показників психофізіологічної адаптації учнів молодшого шкільного віку до навчання в умовах інноваційних закладів сучасної шкільної освіти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Редчіц М.А. Особливості динаміки деяких показників здоров'я молодших школярів ліцейних та загальноосвітніх класів // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1998.- №2(1). - С. 222-223.

2. Сергета И.В., Редчиц Н.А. Особенности заболеваемости с временной утратой трудоспособности и хроническим течением патологического процесса среди младших школьников г. Винницы // Гигиена населённых мест. Вып. 33._ К., 1998.- С. 299-303. (Ідея роботи, аналіз літератури, експериментальні дослідження, статистичний аналіз, визначення основних закономірностей ЗТВП).

3. Редчіц М.А., Сергета І.В. Комплексна оцінка показників адаптації молодших школярів до умов навчання у школі-ліцеї // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - №3(1). - С. 148-149. (Ідея дослідження, аналіз літератури, експериментальна робота, її аналіз, розроблення основних критеріїв комплексної оцінки).

4. Состояние здоровья учащихся и основные тенденции его изменений на современном этапе / Сергета И.В., Погорелая Л.Ю., Махнюк В.М., Редчиц Н.А., Зайцева К.А., Абунада Абдельхай // Гигиена населённых мест. Вып. 35.- К., 1999.- С. 505-510. (Експериментальні дослідження серед учнів початкових класів сучасної школи, статистичний аналіз та узагальнення результатів).

5. Сергета І.В., Редчіц М.А. Гігієнічна організація внутрішньошкільного середовища як фактор оптимізації адаптаційних ресурсів організму молодших школярів-ліцеїстів // Вісник гігієни та епідеміології.- 2001. - Т.5, №2._ С. 220-224. (Ідея роботи, методичний підхід, експериментальні дослідження, статистичний аналіз, обґрунтування положень оптимізації шкільного середовища ліцею).

6. Редчіц М.А. Комплексна модель-програма оптимізації навчання молодших школярів у профільних ліцеях вищих навчальних закладів // Український медичний альманах. - 2002.- Т.5, №4. С.64-65.

7. Редчіц М.А. Методичні підходи до вибору тестів для вивчення психофізіологічних функцій першокласників // ?V об'єднана наук. медико-практ. конф. з міжнародною участю. - К., Вінниця, 1997.- С. 30-31.

8. Редчіц Н.А. Показатели формирования психофизиологических функций младших школьников в зависимости от характера обучения // Актуальні проблеми охорони здоров'я дітей шкільного віку і підлітків.- Харків, 1997.- С. 223.

9. Стан здоров'я та основні тенденції його змін серед дошкільників та учнів сільських шкіл Вінницької області / Сергета І.В., Махнюк В.М., Григорчук Л.І., Гончарук Т.І., Шевчук Т.В., Редчіц М.А. // Environmental Occupational Health and Safety in Agriculture on the Boundary of Two Milleia. - Kyiv, 1998.- С. 90-91. (Аналіз літератури, визначення провідних напрямів корекції стану здоров'я дівчаток та хлопчиків початкових класів).

10. Редчіц М.А., Сергета І.В., Пилипчук В.Л. Дослідження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності молодших школярів ліцейних та загальноосвітніх класів // Актуальні питання медицини. - Хмельницький, 1998.- Ч. ??.- С. 149. (Ідея дослідження, експериментальна робота, статистичний аналіз, визначення основних закономірностей ЗТВП учнів).

11. Редчіц М.А. Динаміка показників функціонального стану школярів 1-3 класів з різним типом навчання // Медико-соціальні аспекти стану здоров'я дітей і підлітків. - Харків, 1998.- С. 182-183.

12. Психогігієнічні аспекти реабілітації дітей та підлітків, які часто та тривало хворіють / Сергета І.В., Шевчук Т.В., Редчіц М.А., Махнюк В.М., Пудеєв С.В., Абунада Абдельхай // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №4(374). - С.76. (Аналіз літератури, обґрунтування підходів до реабілітації молодших школярів-ліцеїстів на підставі комплексу психогігієнічних заходів).

13. Медико-психологічні аспекти оцінки адаптації молодших школярів до умов навчання у школі-ліцеї / І.В. Сергета, М.А. Редчіц, Т.І. Гончарук, С.В. Пудеєв // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства. - Львів, 1999.- С. 242-243. (Ідея роботи, методологічні основи експерименту, статистичний аналіз, визначення основних положень).

14. Психогигиена детей и подростков как составляющая медицинской антропологии / Сергета И.В., Шевчук Т.В., Абунада Абдельхай, Редчиц Н.А., Пудеев С.В., Зайцева К.А. // Научные ведомости Белгородского государственного университета. - 2000. - №2(11). - С. 137-138. (Експериментальні дослідження, розроблення комплексного підходу у практику психогігієнічних досліджень учнів початкових класів).

15. Сучасна психогігієна дітей та підлітків: методологічні та прогностичні аспекти / І.В. Сергета, Абдельхай Абунада, М.А. Редчіц, С.В. Пудєєв // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть. - К., 2000.- С. 65-66. (Розробка методичних підходів та побудова математичних моделей).

16. Редчіц М.А. Психофізіологічна діагностика зрушень показників адаптації молодших школярів до умов навчання у школі-ліцеї // Духовно-психологічні аспекти медицини майбутнього.- Хмельницький, 2000. - С. 62-64.

17. Редчіц М.А. Ступінь психофізіологічної адаптації як критерій оцінки нервово-психічного здоров'я молодших школярів // Здоров'я школярів на межі тисячоліть. - Харків, 2000. - С.73-74.

18. Редчіц М.А. Впровадження експериментальної модель - програми оптимізації процесів адаптації організму школярів до умов навчання у школі-ліцеї // V? університетська наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців. - Вінниця, 2000. - С.33-34.

19. Сергета І.В., Редчіц М.А. Гігієнічні основи оптимізації навчальної діяль-ності молодших школярів-ліцеїстів // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. - К., 2002. - С. 101-102. (Ідея, аналіз літератури, експериментальні досліджен-ня, статистичний аналіз, визначення основних положень комплексної програми).

20. Прогностические подходы к оценке характера адаптационных процессов организма детей, подростков и молодёжи / Сергета И.В., Молчанова О.П., Зайцева К.А., Фещук Н.М., Редчиц Н.А., Подолянчук С.А., Шевчук Т.В., Погорелая Л.Ю., Безрукова Н.Ю. // Материалы ?V Международного Конгресса по интегративной антропологии. - СПб.: Изд. СПБГМУ, 2002. - С.323-325. (Експериментальні дослідження, розробка інформаційно здатних моделей прогностичної оцінки функціонального стану ліцеїстів).

АНОТАЦІЇ

Редчіц М.А. Гігієнічне обґрунтування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї - Рукопис.

Страница:

автореферат "Гігієнічне обґрунтування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї" скачать

Подобные документы

Особливості лікувальної фізичної культури при порушеннях кардіо-респіраторної системи у дітей молодшого шкільного віку зі сколіотичною хворобою
Особливості фізичного розвитку та стану постави у дітей молодшого шкільного віку, які страждають на сколіотичну хворобу. Фактори, які визначають формування постави. Класифікація та характеристика ступенів сколіозу. Основні задачі лікувальної гімнастики.

дипломная работа [656,3 K], добавлен 28.04.2012
Адаптаційно-резервні можливості дітей молодшого шкільного віку
Cтан вільно-радикального окислення, антиоксидантного захисту та показників мітохондріального окислення у дітей молодшого шкільного віку. Застосування методу синглетно-кисневої терапії для підвищення адаптаційно-резервних можливостей дитячого організму.

автореферат [30,1 K], добавлен 17.02.2009
Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Особливості нейродинамічних та когнітивних функцій учнів старшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку
Аналіз ступеню наукового опрацювання проблеми психофізіологічного та фізичного розвитку старшокласників. Вікова динаміка морфо функціональних ознак, нейродинамічних, когнітивних можливостей. Розробка нормативної шкали оцінювання розвитку старшокласників.

автореферат [90,3 K], добавлен 06.04.2009
Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем
Етіологія, патогенез, класифікація, клінічні форми уражень центральної нервової системи (на прикладі ДЦП). Оцінка ефективності занять з ЛФК, сеансів з масажу, фізіотерапії за методиками фізичної реабілітації дітей, хворих на церебральний параліч.

дипломная работа [3,1 M], добавлен 24.09.2014
Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії
Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.

автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009
Активізація пізнавальної діяльності учнів основної школи у позакласній роботі з біології
Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективних форм і видів позакласної роботи з біології, орієнтованих на активізацію пізнавальної діяльності учнів основної школи. Зміст та види позакласної роботи з біології з учнями основної школи.

автореферат [40,3 K], добавлен 20.02.2009
Фізичне виховання дитини із зоровою патологією
Характеристика зорових патологій: короткозорість, далекозорість, астигматизм, катаракта. Особливості та значення коригувальних занять з лікувальної фізичної культури в роботі зі слабозорими дітьми молодшого шкільного віку в умовах спеціалізованої школи.

курсовая работа [122,8 K], добавлен 26.09.2010
Особливості атопічного статусу хворих на бронхіальну астму дітей шкільного віку залежно від маси тіла при народженні
Алергологічне обстеження 61 пацієнта шкільного віку з переметуючою бронхіальною астмою. Низька атопічна реактивність хворих, народжених з малою відносно терміну гестації масою тіла. Лікувально-профілактичні заходи проведення специфічної алерговакцинації.

статья [61,2 K], добавлен 11.09.2017
Контроль за ефективністю методів фізичної реабілітації в лікуванні захворювань опорно-рухового апарату у дітей молодшого шкільного віку
Етіологія і патогенез захворювань опорно-рухового апарату у дітей, сколіози. Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування методів фізичної реабілітації з метою лікування дефектів ОРА. Корегуюча гімнастика та масаж для виправлення порушення постави.

дипломная работа [596,2 K], добавлен 20.11.2014

Другие документы, подобные "Гігієнічне обґрунтування комплексної програми оптимізації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку у школі-ліцеї"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.