Функцiональнi особливостi зорового сприйняття еметропiчним i мiопiчним оком дiтей шкiльного вiку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВIВСЬКИЙ НАЦIОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ IМЕНI ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ДИСЕРТАЦІЯ

ФУНКЦIОНАЛЬНI ОСОБЛИВОСТI ЗОРОВОГО СПРИЙНЯТТЯ ЕМЕТРОПIЧНИМ I МIОПIЧНИМ ОКОМ ДIТЕЙ ШКIЛЬНОГО ВIКУ

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана у Тернопiльськiй державнiй медичнiй академiї iм. I.Я. Горбачевського МОЗ України.

Науковий керiвник: Заслужений дiяч науки i технiки України, доктор медичних наук, професор Вадзюк Степан Несторович, Тернопiльська державна медична академія iм. I.Я. Горбачевського, завiдувач кафедри нормальної фiзiологiї

Офiцiйнi опоненти:

Доктор медичних наук, професор Гiттiк Леонiд Самiйлович, Волинський державний унiверситет iм. Лесi Українки, завiдувач кафедри фiзiологiї людини i тварин

Доктор медичних наук, професор Салдан Йосип Романович, Вiнницький нацiональний медичний унiверситет iм. М.I. Пирогова, завiдувач кафедри очних хвороб

Провiдна установа: Нацiональний медичний унiверситет iм. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ

З дисертацiєю можна ознайомитись у Науковiй бiблiотецi Львiвського нацiонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького МОЗ України за адресою: 79000, м. Львiв, вул. Сiчових Стрiльцiв, 6

Автореферат розiсланий “22” грудня 2003 р.

Вчений секретар Федорiв Я.М. спецiалiзованої вченої ради

Загальна характеристика роботи

Актуальнiсть теми. Шкiльний вiк дуже важливий для розвитку дитячого органiзму взагалi та органа зору зокрема, оскiльки вiн пов'язаний з початком систематичного навчання та припадає на перiод дозрiвання структур мозку (Куценко Т.В., Чайченко Г.М., 1999; Орлова Н.М., 1997; Фарбер Д.А., Безруких М.М., 2001). Фундаментальнi дослiдження зорового аналiзатора в дiтей, проведенi в ХХ столiттi, дозволили отримати ряд нових важливих даних про його стан. Проте бiльшiсть опублiкованих праць присвячена дослiдженню органа зору в дiтей раннього та дошкiльного вiку, у них детально описанi щомiсячнi (до 1 року життя) та щорiчнi (до 7 рокiв життя) нормативнi вiковi показники зорових функцiй (Аветисов Э.С. с соавт., 1987; Ковалевский Е.И. с соавт., 1984; Пучковская Н.А. с соавт., 1984). У той час як функцiональний стан зорового аналiзатора в школярiв залишається недостатньо вивченим, а iснуючi нормативнi показники гостроти зору, контрастної чутливостi (КЧ), кольоровiдчуття, бiнокулярного зору є узагальненими для всiх дiтей шкiльного вiку, для складових порогових характеристик гостроти зору таких норм взагалi не iснує. Тому важливим є подальше дослiдження онтогенетичних особливостей формування зорових функцiй у дiтей 7-16 рокiв, що дозволить створити оптимальнi умови для гармонiйного розвитку зорового аналiзатора школярiв.

Серед найчастiших вiдхилень у станi здоров'я сучасних школярiв є розлади зору. Вони значною мiрою знижують працездатнiсть дiтей i пiдлiткiв, обмежують їх професiйний вибiр, придатнiсть до вiйськової служби, занять спортом, спричинюють низку психологiчних проблем. У наш час проблема загострюється у зв'язку iз збiльшенням вимог до стану зорових функцiй сучасного спецiалiста iз-за зростання навантажень на орган зору в багатьох галузях виробництва. З'ясовано, що поширення зорових порушень зростає прямо пропорцiйно вiку школярiв за рахунок розвитку набутої мiопiї (Ананьева Н.А., Ямпольская Ю.А., 1994; Маматхужаева Г.Н., 2002; Орлова Н.М., 1997). Виявлено негативну спрямованiсть динамiки поширення короткозоростi серед дiтей в Українi за перiод з 1998 по 2002 р. (Риков С.О., 1999-2003). Серед iнших аномалiй рефракцiї мiопiя вiдрiзняється тим, що при її прогресуваннi зоровi функцiї зазнають найбiльших порушень (Аубакирова А.Ж. с соавт., 2001).

Вiд появи в 1866 роцi роботи нiмецького офтальмолога Cohn про шкiльне, чи робоче, походження мiопiї минуло багато рокiв, але досi важко сказати - прояснилась чи ще бiльше заплуталась проблема мiопiї (Обрубов С.А., Сидоренко Е.И., 1999). Незважаючи на те, що за цей час вiтчизняна i зарубiжна лiтература збагатилась великою кiлькiстю найрiзноманiтнiших публiкацiй, багато питань на сьогоднi залишаються невирiшеними. Так, зокрема, не вивчений вплив мiопiї та рiзних способiв її оптичної корекцiї на процес становлення зорових функцiй у школярiв рiзного вiку. До цих пiр не iснує єдиної думки про найефективнiший метод корекцiї короткозоростi в дiтей. Це, очевидно, пов'язано з незначною кiлькiстю робiт iз вивчення фiзiологiї зору дiтей шкiльного вiку.

Зростання об'єму зорової роботи, новий змiст i новi методи навчання, а також значна частота в дiтей набутої мiопiї, для ефективностi профiлактики i лiкування якої необхiдне раннє виявлення її початкової стадiї, нагально потребує проведення бiльш широких дослiджень зорових функцiй у школярiв. Перспективним для вирiшення такого завдання є використання комп'ютерної технiки, яка все ширше застосовується в рiзних галузях медицини. Сьогоднi вже доведено на практицi, що забезпечення комп'ютером поєднання керованого кольорового зображення з реєстрацiєю вiдповiдних дiй спостерiгача вiдкриває новi можливостi для дослiдження практично всiх зорових функцiй (Белозеров А.Е., Розенблюм Ю.З., Южаков А.М., 2002; Коломiєць В.О., 1999).

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Тема дисертацiї затверджена вченою радою Тернопiльської державної медичної академiї iм. I.Я. Горбачевського (протокол № 14 вiд 27 червня 2001 р.) та проблемною комiсiєю “Фiзiологiя людини” МОЗ i НАН України (протокол № 18 вiд 21 листопада 2001 р.). Дисертацiйна робота є частиною планової науково-дослiдної роботи кафедри нормальної фiзiологiї Тернопiльської державної медичної академiї iм. I.Я. Горбачевського “Залежнiсть психiчного стану, фiзичного розвитку i системи кровообiгу вiд метеофакторiв i фiзичних навантажень” (№ державної реєстрацiї 0100V001944).

Мета роботи. Встановити функцiональнi особливостi зорового сприйняття еметропiчним i мiопiчним оком дiтей шкiльного вiку.

Задачi дослiдження.

Дослiдити гостроту зору та її окремi складовi пороговi характеристики (мiнiмуми роздiлення, сприйняття та розпiзнавання), контрастну чутливiсть, кольоровiдчуття, бiнокулярний зiр дiтей рiзного шкiльного вiку з еметропiєю та мiопiєю.

Виявити вiковi особливостi дослiджених зорових функцiй у здорових школярiв з еметропiчною рефракцiєю.

Оцiнити вплив мiопiї на гостроту зору та її окремi складовi пороговi характеристики, контрастну чутливiсть, кольоровiдчуття, бiнокулярний зiр школярiв рiзного вiку.

Провести порiвняльний вiковий аналiз показникiв гостроти зору та її окремих складових порогових характеристик, контрастної чутливостi, кольоровiдчуття, бiнокулярного зору в залежностi вiд ступеня мiопiї.

Встановити вiкову залежнiсть стану вивчених функцiй вiд виду оптичної корекцiї. школяр рефракцiя мiопiя

Об'єкт дослiдження: функцiональний стан зорового аналiзатора.

Предмет дослiдження: зорове сприйняття школярами рiзного вiку з еметропiчною та мiопiчною рефракцiєю.

Методи дослiдження. Для встановлення функцiональних особливостей зорового сприйняття еметропiчним i мiопiчним оком дiтей шкiльного вiку дослiджували зоровi функцiї загальноприйнятими і спецiальними (з використанням програмних засобiв) методиками. Гостроту зору визначали за кiльцями Ландольта традицiйним (за таблицями Сiвцева-Головiна) i запропонованим нами (декларацiйний патент України на винахiд № 50511 А вiд 15.10.02) способами. Контрастометрiю проводили за показниками контрастної чутливостi (Пучковская Н.А., Сенякина А.С., Цыкало А.Л., 1984) та розрiзнювальної здатностi ока (Хартридж Г., 1952). Мінімуми розділення, сприйняття та розпізнавання дослiджували за здатнiстю ока виявляти паралельнiсть двох максимально наближених сегментiв оптотипу, розпiзнавати форму максимально розмитого зображення, сприймати окремо одночасно представленi два об'єкти вiдповiдно (Меркулов И.И., 1966). Стан кольоровiдчуття оцiнювався загальноприйнятим методом - за таблицями Рабкiна та за 41 кольоровим елементом круга Герiнга (Кравков С.В., 1932). Бiнокулярний зiр дослiджували традицiйно за кольоротестом та за показниками хроматичного кута зору i хроматичної стереоскопiї (Хартридж Г., 1952).

Наукова новизна одержаних результатiв. На основi комплексного дослiдження функцiонального стану зорового аналiзатора у дiтей шкiльного вiку вперше було виявлено вiкову динамiку гостроти зору та її окремих складових порогових показникiв (мiнiмумiв роздiлення, сприйняття та розпiзнавання), контрастної чутливостi, кольоровiдчуття, бiнокулярного зору у школярiв i встановлено показники вiкової норми цих зорових функцiй для дiтей 7-9, 10-13 та 14-16 рокiв. Вiдмiчено, що набута мiопiя слабкого ступеня спостерiгається у школярiв рiзного вiку, середнього ступеня - у дiтей середнього та старшого шкiльного вiку, високого ступеня - лише у старших школярiв. Вперше встановлено, що мiопiя в рiзнiй мiрi впливає на складовi пороговi показники гостроти зору: погiршення мiнiмуму роздiлення при збереженнi мiнiмумiв сприйняття та розпiзнавання. З'ясовано, що кольоровiдчуття при мiопiї у школярiв порушується за рахунок червоного та синього кольорiв спектру, а вiдчуття зеленого не змiнюється i вiдповiдає вiковому. Доведено, що рiвень порушення гостроти зору, контрастної чутливостi, мiнiмуму роздiлення, кольоровiдчуття прямо пропорцiйний ступеню мiопiї i обернено пропорцiйний вiку школяра. Виявлено, що ступiнь покращення зорових функцiй залежить не лише вiд виду оптичної корекцiї, але й вiд вiку школяра та ступеня мiопiї. З'ясовано, що чутливими до оптичної корекцiї є контрастна чутливiсть, мiнiмум роздiлення та вiдчуття червоного i синього. Показано, що найефективнiшим у функцiональному вiдношеннi видом оптичної корекцiї мiопiї всiх ступенiв у школярiв є контактна.

Практичне значення одержаних результатiв. Встановленi показники вiкової норми гостроти зору, контрастної чутливостi, мiнiмуму роздiлення та рекомендацiї по оцiнцi результатiв дослiдження мiнiмумiв сприйняття і розпiзнавання, кольоровiдчуття за 41 кольоровим елементом круга Герiнга, хроматичного кута зору та хроматичної стереоскопiї дадуть можливiсть iнтерпретувати показники функцiонального обстеження зорового аналiзатора у школярiв з врахуванням вiкових особливостей. Виявлена закономiрнiсть, що при мiопiї, крім гостроти зору, порушуються більш тонкі зорові функції - контрастна чутливiсть та мiнiмум роздiлення, дозволить помiчати раннi функцiональнi порушення сiткiвки у дiтей шкiльного вiку з короткозорiстю. Використання при пiдборi оптичної корекцiї мiопiї таких додаткових критерiїв як показник відчуття контрастності, розрiзнювальна здатнiсть ока, мiнiмум роздiлення, вiдчуття кольорiв червоного та синього спектру оптимiзує цей процес i вирiшить ряд сумнiвних випадкiв. Застосування контактної корекцiї (КК) мiопiї всiх ступенiв забезпечить найкращий рiвень зорового сприйняття у школярiв.

Виявленi вiковi особливостi зорового сприйняття у школярiв можуть бути використанi в навчальному процесi при вивченнi фiзiологiї аналiзаторiв, валеологiї, офтальмологiї. Встановленi данi можуть застосовуватись в клiнiчнiй практицi лiкарями-окулiстами.

Результати наукового дослiдження впровадженi в навчальний процес у Вiнницькому нацiональному i Кримському державному медичних унiверситетах, Iвано-Франкiвськiй, Тернопiльськiй та Днiпропетровськiй державних медичних академiях i функцiонально-дiагностичне дослiдження органа зору в Тернопiльськiй обласнiй комунальнiй клiнiчнiй лiкарнi.

Особистий внесок здобувача. Автором самостiйно проведено первинний огляд 120 школярiв, виконано спецiальне дослiдження зорових функцiй у 60 дiтей з еметропiчною рефракцiєю (120 очей) без корекцiї та у 60 дiтей з мiопiєю (120 очей) без корекцiї i з трьома видами оптичної корекцiї, зроблено огляд лiтератури, здiйснено статистичну обробку та аналiз отриманих даних. Здобувачем проведено клiнiчну апробацiю способу визначення гостроти зору, зроблено патентний пошук, оформлено документацiю для декларацiйного патенту на винахiд. Узагальнення отриманих результатiв, обгрунтування i формулювання висновкiв зроблено разом iз науковим керiвником. Дисертантом особисто забезпечено впровадження результатiв дослiдження у навчальний процес i медичну практику та їх вiдображення у публiкацiях. У чотирьох наукових працях, опублiкованих у спiвавторствi, використано матерiал, опрацьований автором.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Результати дослiджень доповiдались на IV міжнародному медичному конгресi студентів і молодих вчених (Тернопiль, 2000), мiжобласнiй науково-практичнiй конференцiї офтальмологів Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької, Тернопільської областей (Яремча, 2000), І конференції дитячих офтальмологів України (Ялта, 2000), V міжнародному медичному конгресi студентів і молодих вчених (Тернопiль, 2001), семiнарi “Iнформацiйна пiдтримка охорони здоров'я, бiомедичних дослiджень та освiти” (Тернопiль, 2002), Всеукраїнськiй науково-практичнiй конференцiї “Питання валеологiї в навчально-методичному процесi медичних закладiв України” (Луганськ, 2002), IV українськiй конференцiї молодих вчених, присвяченiй пам'ятi В.В. Фролькiса (Київ, 2003), XLVI пiдсумковiй науково-практичнiй конференцiї “Здобутки клiнiчної i експериментальної медицини” (Тернопiль, 2003).

Публiкацiї. За темою дисертацiї опублiковано 11 наукових праць, у тому числi три статтi - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, один декларацiйний патент України на винахiд, 7 робiт у виглядi тез - у матерiалах конференцiй, конгресiв, симпозiумiв.

Обсяг i структура дисертацiї. Дисертацiя складається iз вступу, 6 роздiлiв, списку використаних джерел, додаткiв. Робота викладена на 146 сторiнках комп'ютерного тексту, iлюстрована 30 таблицями i 10 рисунками. У списку лiтературних джерел наведено 155 найменувань. Подано 7 додаткiв. Обсяг, що займають iлюстрацiї та таблицi на окремих сторiнках, список використаних джерел, додатки, становить 27 сторiнок.

Основний змiст роботи

Матерiали i методи дослiдження. З метою вивчення функцiональних особливостей зорового сприйняття еметропiчним i мiопiчним оком дiтей шкiльного вiку було обстежено 120 осiб (240 очей). З них 60 здорових дiтей з еметропiчною рефракцiєю без порушень з боку органа зору склали I групу, а 60 школярiв з мiопiєю - II групу. У II групу включались пацiєнти з неускладненою набутою міопією без інших хвороб органа зору. Обстеження проводилось в лабораторії контактної корекції зору Тернопільської обласної комунальної клінічної лікарні.

Вік обстежених нами дiтей був у межах від 7 до 16 років. Розподiл школярiв з еметропiчною рефракцiєю за вiком був рiвномiрним: по 20 дiтей кожного шкiльного вiку. Більшість обстежених II групи (50 %) були старшого шкiльного вiку, що доводить зростання частоти мiопiї з вiком.

Мiопiя слабкого ступеня (1,0-2,75 дптр) була в 30 школярiв (60 очей), середнього ступеня (3,0-5,75 дптр) - у 20 дiтей (40 очей), високого ступеня (6,0-9,0 дптр) - у 10 обстежених (20 очей). Причому нами встановлена наступна закономiрнiсть: мiопiя слабкого ступеня спостерiгалась у школярiв рiзного вiку, середнього ступеня - у дiтей середнього та старшого шкiльного вiку, а високого ступеня - лише в школярiв 14-16 рокiв.

Для вирiшення поставлених завдань у кожного із 60 школярiв із міопією ми 4 рази (без корекції, з повною i неповною окулярною та з контактною корекцією) перевіряли гостроту зору (декларацiйний патент України на винахiд № 50511 А вiд 15.10.02), контрастну чутливість (Пучковская Н.А., Сенякина А.С., Цыкало А.Л., 1984), мінімуми розділення, сприйняття та розпізнавання (Меркулов И.И., 1966), кольоровідчуття за кругом Герiнга (Кравков С.В., 1932), розрiзнювальну здатнiсть ока (РЗО), хроматичний кут зору, хроматичну стереоскопію (Хартридж Г., 1952). Аналогічні функції перевірялись і в 60 здорових дiтей без корекції. Додатково до загальноприйнятого офтальмологічного обстеження додавалось 9 методик.

Результати дослiджень та їх обговорення

Стан зорових функцiй у здорових школярiв рiзного вiку. Спецiальнi методики функцiонального дослiдження у 60 здорових дiтей вiком вiд 7 до 16 рокiв дозволили виявити вiковi особливостi зорових функцiй еметропiчного ока школярiв. Нашi дослiдження пiдтвердили факт пiдвищення гостроти зору в мiру росту i розвитку дитячого органiзму. Проте межi гостроти зору, якi рекомендуються як фiзiологiчнi для школярiв, - 0,9-1,5 (Аветисов Э.С. с соавт., 1987; Ковалевский Е.И. с соавт., 1984), на нашу думку, знаходяться у великому дiапазонi i є узагальненими для всiх вiкових груп школярiв. Це, очевидно, пов'язано з недолiками традицiйної методики вiзометрiї, а саме: високою дискретнiстю при переходi вiд одного до iншого рядка в оптотипах для високого зору (50 %), що утруднює клiнiчне спостереження за динамiкою гостроти зору i офтальмологiчний контроль за особами, що потребують високої професiйної гостроти зору, а також за школярами i особами молодого вiку, гострота зору яких у бiльшостi випадкiв перевищує одиницю. На цей недолiк вказувало ряд дослiдникiв (Коломiєць В.О., 1999; Рожкова Г.И., Токарева В.С., 2001; Росляков В.А., 2001; Whitaker, 1992), ми його усунули, застосувавши новий спосiб вiзометрiї (декларацiйний патент України на винахiд № 50511 А вiд 15.10.02), який дав можливiсть визначити гостроту зору у здорових дiтей з точнiстю до 0,05-0,10. Завдяки цьому нами встановлено показники вiкової норми гостроти зору для школярiв (табл. 1). Так, гострота зору в дiтей молодшого шкiльного вiку була в межах вiд 0,91 до 1,23 i в середньому становила 1,05±0,01, середнього шкiльного вiку - вiд 0,96 до 1,57 (у середньому - (1,15±0,02)), старшого шкiльного вiку - вiд 1,01 до 1,72 (у середньому - (1,30±0,03)). На нашу думку, процес становлення гостроти зору в школярiв обумовлений еволюцiєю контрастної чутливостi, яка складає фiзiологiчну основу сприйняття форми i величини предметiв.

Нами вперше доведено, що iз збiльшенням вiку школяра пiдвищується контрастна чутливiсть його очей. У лiтературi ми не знайшли нормативних показникiв цiєї зорової функцiї в дiтей рiзного шкiльного вiку. Є лише поодинокi данi про частотно-контрастну характеристику ока в здорових дiтей (Даниличев В.Ф., 2000; Сомов Е.Е. с соавт., 1992). Показник вiдчуття контрастностi 20-40 %, що використовується в якостi нормативного при дослiдженнi за методикою Пучковської зi спiвавт. (1984) є спiльним для дiтей i дорослих. Застосований нами спосiб контрастометрiї з використанням програмних засобiв дав можливiсть дослiдити контрастну чутливiсть з точнiстю до 0,2-0,8 %, тодi як в загальноприйнятiй таблицi дiапазон дослiджуваних знакiв з фоном досить обмежений i становить: 10, 20, 30, 40, 50, 60, 80, 85, 93, 96, 97 %. При дослiдженнi КЧ необхiдно враховувати, що меншi величини показника свідчать про вищу КЧ, а бiльшi - про нижчу. Показник вiдчуття контрастностi в молодших школярiв коливався вiд 25,3 до 40,1 % (у середньому - (34,8±0,6) %), середнiх школярiв - вiд 22,9 до 38,1 % (у середньому - (30,5±0,6) %), старших школярiв - вiд 19,8 до 35,5 % (у середньому - (28,0±0,7) %) (див. табл. 1). Цей висновок пiдтверджують i результати обстеження розрiзнювальної здатностi ока, середнi значення якої представленi також в табл. 1. РЗО в дiтей 7-9 рокiв була в дiапазонi 0-0,44 % i в середньому дорiвнювала 0,26±0,02 %, у дiтей 10-13 рокiв - 0-0,37 % (у середньому - (0,16±0,02) %), у дiтей 14-16 рокiв - 0-0,32 % (у середньому - (0,10±0,02) %). Таке обстеження проведено нами вперше.

Таблиця 1. Динамiка зорових функцiй у здорових школярiв залежно вiд їх вiку (M±m)

Примiтка тут i в табл. 2. Рiзниця статистично значима * - мiж молодшою та середньою вiковими пiдгрупами; ** - мiж середньою та старшою вiковими пiдгрупами; *** - мiж молодшою та старшою вiковими пiдгрупами.

Результати наших дослiджень вперше показали, що в перiод шкiльного навчання вiдбувається вдосконалення складових порогових характеристик гостроти зору. Нами встановленi показники вiкової норми мiнiмуму роздiлення для школярiв рiзного вiку (див. табл. 1). А саме: у дiтей молодшого шкiльного вiку цей показник знаходиться у межах вiд 1,93 до 3,50 ум.од. (у середньому - (2,50±0,06) ум.од.), у дiтей середнього шкiльного вiку - 2,17-4,39 ум.од. (у середньому - (3,0±0,09) ум.од.), у дiтей старшого шкiльного вiку - 2,17-5,39 ум.од. (у середньому - (3,40±0,13) ум.од.). Для мiнiмуму сприйняття встановлена наступна закономiрнiсть: чим старшим є школяр, тим бiльша ймовiрнiсть точного (0 град.) визначення паралельностi двох лiнiй у горизонтальному та вертикальному меридiанах. При дослiдженнi мiнiмуму розпiзнавання школярiв слiд брати до уваги, що чим менший вiк обстежуваного, тим частiше буде вiдмiчатись неправильне розпiзнавання тест-фiгур при кожному iз 10 ступенiв розмитостi, тим бiльшою буде кiлькiсть помилок (до 5-6 у дiтей молодшого шкiльного вiку). Ми вважаємо, що вдосконалення мiнiмуму роздiлення пов'язане з анатомiчним ростом ока, а мiнiмумів сприйняття та розпiзнавання - iз розвитком психiчних функцiй.

Традицiйна методика дослiдження за таблицями Рабкiна не виявила якихось суттєвих вiдмiнностей у сприйняттi кольорiв, а застосована нами - дозволила встановити, що з вiком кольоровiдчуття в дiтей шкiльного вiку вдосконалюється. Так, чим старший обстежуваний, тим менше помилок відмічалось при зiставленнi 41 кольорового елементу круга Герiнга. Загальна кiлькiсть помилок коливалась у молодших школярiв вiд 21 до 5, у середнiх - вiд 16 до 3, у старших - вiд 14 до 3. Вiдповiдно кiлькiсть правильних визначень у дiтей молодшого шкiльного вiку була в межах 20-36, середнього шкiльного вiку - 25-38, старшого шкiльного вiку - 27-38. Найбiльше помилок в усiх обстежених вiдмiчалось при визначеннi зелених кольорових елементiв круга Герiнга, найменше - у встановленнi червоних. Безпомилкове встановлення кольорiв червоного спектру вiдмiчалось у 50 % випадкiв дослiдження молодшої вiкової пiдгрупи, у 73 % - середньої та у 80 % - старшої. Вiдсутнiсть статистичної достовiрностi мiж середнiми значеннями старшої та середньої вiкових пiдгруп (р>0,05), а також найменша кiлькiсть помилок, на нашу думку, обумовлена бiльш раннiм виникненням вiдчуття червоного кольору. Це припущення спiвпадає з даними iнших авторiв (Аветисов Э.С. с соавт., 1987; Клявина А.Е. с соавт., 1990; Пучковская Н.А. с соавт., 1984) у дошкiльнят. Встановленi нами середнi вiковi показники правильних визначень i допустимої кiлькостi помилок (у %) за основними кольорами для школярiв представленi в табл. 2.

Таблиця 2. Середнi показники правильних i помилкових визначень при дослiдженнi кольоровiдчуття за кругом Герiнга у здорових школярiв залежно вiд їх вiку (%)

Нами вперше для виявлення вiкової динамiки в школярiв було застосовано дослiдження показникiв бiнокулярного зору (хроматичного кута зору та хроматичної стереоскопiї). Отриманi нами результати пiдтверджують данi iнших авторiв (Аветисов Э.С., Кащенко Т.П., 1993; Рожкова Г.И., 1992; Bishop P., 1987) про вдосконалення з вiком бiнокулярного зору. Нами встановлена така тенденцiя: iз збiльшенням вiку школяра зростає частота iдеального (0 град.) спiвставлення вертикальної синьої смуги з жовтою при дослiдженні хроматичного кута зору і вертикального ряду червоних тест-об'єктiв з синiми при дослiдженнi хроматичної стереоскопiї та зменшується частота похибки в 0,037 град.

Оскiльки саме колбочки визначають вивченi нами функцiї центрального зору, ми припускаємо, що вдосконалення з вiком гостроти зору, контрастної чутливостi та кольоровiдчуття найбiльше залежить вiд подальшої диференцiацiї цих фоторецепторiв. Встановленi нами показники вiкової норми дадуть можливiсть бiльш точно оцiнювати данi функцiонального обстеження зорового аналiзатора в школярiв.

Вплив мiопiї на функцiональний стан зорового аналiзатора дiтей рiзного шкiльного вiку. Бiльш детальне обстеження зорових функцiй з використанням програмних засобiв у 60 школярiв з мiопiєю виявило ряд особливостей зорового сприйняття мiопiчного ока дiтей шкiльного вiку. Проведенi нами дослiдження пiдтвердили факт пониження гостроти зору при мiопiї, що пов'язане iз порушенням заломлення свiтла в оптичнiй системi ока. Запропонований нами спосiб дав можливiсть проводити вiзометрiю з бiльшою точнiстю, порiвняно з традицiйною методикою за таблицями Сiвцева-Головiна, внаслiдок збільшення кількості оптотипів у діагностичній системі та градацій їх кутових розмірів з можливістю зміни просторового положення оптотипів. Згiдно даних iнших авторiв (Аветисов Э.С., 2002; Аубакирова А.Ж. с соавт., 2001; Каёткина Е.В., 2001) ступiнь пониження гостроти зору тим бiльший, чим вищий ступiнь мiопiї. Нами показана також вiкова залежнiсть: чим молодший школяр, тим нижча гострота зору при кожному ступенi мiопiї. Гострота зору без корекцiї (табл. 3) при мiопiї слабкого ступеня в дiтей 7-9 рокiв була в межах вiд 0,08 до 0,44 (у середньому - (0,21±0,03)), у дiтей 10-13 рокiв - вiд 0,09 до 0,54 (у середньому - (0,30±0,03)), у дiтей 14-16 рокiв - вiд 0,17 до 0,62 (у середньому - (0,39±0,03)); при мiопiї середнього ступеня в дiтей середнього шкiльного вiку - вiд 0,08 до 0,38 (у середньому - (0,14±0,01)), у дiтей старшого шкiльного вiку - вiд 0,07 до 0,27 (у середньому - (0,21±0,02); при мiопiї високого ступеня у старших школярiв - вiд 0,04 до 0,22 (у середньому - (0,09±0,01)).

Порушена при мiопiї i функцiя, що лежить в основi гостроти зору - контрастна чутливiсть, що, очевидно, пов'язано iз змiнами свiтловiдчуття i пiдтверджує результати дослiдження iнших авторiв про розлади темнової адаптацiї при мiопiї (Аветисов Э.С., 2002). Нашi данi, встановленi за методикою Пучковської зi спiвавт. (1984), узгоджуються з висновками iнших авторiв про порушення при мiопiї КЧ, зробленi на пiдставi вiзоконтрастометрiї за методикою Волкова (Аубакирова А.Ж., 1994; Волков В.В. с соавт., 1993; Даниличев В.Ф., 2000). Нами вперше встановлено, що ступiнь порушення КЧ прямо пропорцiйний ступеню мiопiї i обернено пропорцiйний вiку школяра. Так, у мiопiв слабкого ступеня молодшого шкiльного вiку показник вiдчуття контрастностi коливається вiд 40,1 до 67,2 % (у середньому - (54,4±1,7) %), середнього шкiльного вiку - вiд 35,5 до 62,9 % (у середньому - (49,5±1,7) %), старшого шкiльного вiку - вiд 31,7 до 59,1 % (у середньому - (43,9±2,0) %); у мiопiв середнього ступеня 10-13 рокiв - вiд 39,1 до 68,9 % (у середньому - (55,4±2,0) %), 14-16 рокiв - вiд 36,0 до 64,4 % (у середньому - (50,1±1,8) %); у мiопiв високого ступеня старших класiв - вiд 40,6 до 69,6 % (у середньому - (56,7±2,0) %). Про стан КЧ можна судити i за розрiзнювальною здатнiстю ока. Таке дослiдження проведене нами вперше. Вiдмiчається аналогiчна закономiрнiсть, як i при контрастометрiї за методикою Пучковської зi спiвавт. (1984): розлад КЧ тим бiльший, чим вищий ступiнь мiопiї i менший вiк дитини. Зокрема, при мiопiї слабкого ступеня в школярiв молодшого вiку РЗО була в межах вiд 0,37 до 0,64 % (у середньому - (0,51±0,02) %), у школярiв середнього вiку - вiд 0,32 до 0,60 % (у середньому - (0,45±0,22) %), у школярiв старшого вiку - вiд 0,27 до 0,55 % (у середньому - (0,39±0,02) %); при мiопiї середнього ступеня в дiтей 10-13 рокiв - вiд 0,37 до 0,72 % (у середньому - (0,54±0,02) %), у дiтей 14-16 рокiв - вiд 0,32 до 0,64 % (у середньому - (0,50±0,02) %); при мiопiї високого ступеня в учнiв старших класiв - вiд 0,41 до 0,90 % (у середньому - (0,62±0,02) %). Середнi значення показникiв КЧ i РЗО представленi в табл. 3.

Вперше проведенi нами дослiдження порогових характеристик гостроти зору у школярiв показали, що з трьох її складових при мiопiї порушена лише одна - мiнiмум роздiлення, а показники iнших мiнiмумiв - сприйняття та розпiзнавання є на рiвнi зi здоровими вiдповiдного вiку. Мiнiмум роздiлення в школярiв з мiопiєю нижчий, нiж здорових. Так, якщо в еметропiв вiн був у межах вiд 1,93 до 5,89 ум.од., то в мiопiв - від 0,56 до 2,91 ум.од. Середня величина мiнiмуму роздiлення (див. табл. 3) в дiтей 7-9 рокiв з мiопiєю слабкого ступеня становила 1,43±0,06, в школярiв 10-13 рокiв з мiопiєю слабкого ступеня - 1,66±0,08, з мiопiєю середнього ступеня - 1,37±0,07, в дiтей 14-16 рокiв з мiопiєю слабкого ступеня - 1,97±0,09, з мiопiєю середнього ступеня - 1,61±0,06, з мiопiєю високого ступеня - 0,99±0,06. З наведених даних можна зробити висновок, шо величина мiнумуму роздiлення залежить вiд ступеня мiопiї: чим бiльша величина короткозоростi, тим бiльш порушеною є дана складова гостроти зору. Беручи до уваги той факт, що величина цього порогу залежить вiд вiддалi мiж фоторецепторами (Меркулов И.И., 1966; Шамшинова А.М., Волков В.В., 1999), змiни сепарабiльної гостроти зору, очевидно, можна пояснити осьовою теорiєю патогенезу мiопiї (Аветисов Э.С. с соавт., 1987; Розенблюм Ю.З., 2000). Ми припускаємо, що вiдсутнiсть змiн мiнiмумів сприйняття та розпiзнавання при мiопiї обумовлена тим, що обстеженi нами дiти, бiльшiсть яких (75 %) не користувалась засобами корекцiї, звикли бачити оточуючий свiт розмитим, i їх зорова система вже адаптувалась до такого стану.

Таблиця 3. Стан зорових функцiй у школярiв з мiопiєю без корекцiї залежно вiд їх вiку (M±m)

Примiтка. Рiзниця статистично значима * - мiж молодшою та середньою вiковими пiдгрупами; ** - мiж середньою та старшою вiковими пiдгрупами;*** - мiж молодшою та старшою вiковими пiдгрупами при одинаковому ступенi мiопiї.

Проведене вперше нами обстеження кольоровiдчуття за кругом Герiнга з використанням програмних засобiв у школярiв з неускладненою мiопiєю виявило змiни цiєї зорової функцiї на вiдмiну вiд традицiйної методики за таблицями Рабкiна. Цi данi спiвпадають iз дослiдженнями З.Т. Кулiєвої (1960). Нами ж було вперше встановлено, що кольоровий зiр порушується переважно за рахунок вже сформованого до виникнення мiопiї вiдчуття червоного та синього кольорiв. Зберiгається знову ж таки залежнiсть ступеня розладiв вiд вiку школяра: чим молодший школяр, тим гiрший стан вказаної функцiї (див. табл. 3). Найбiльших порушень кольоровiдчуття зазнавало при мiопiї високого ступеня, оскiльки лише в цiй пiдгрупi данi статистично достовiрнi зi здоровими школярами вiдповiдного вiку. Ми рахуємо, що в основi порушень кольорового зору лежать розлади контрастної чутливостi. Цю думку пiдтверджує також факт покращення кольоровiдчуття з оптичною корекцiєю. Адже в лiтературi ми не знайшли даних, якi б пiдтверджували наше припущення про властивiсть засобiв оптичної корекцiї змiнювати спектральний склад променiв.

Для оцiнки стану бiнокулярного зору при мiопiї ми вперше, крiм загальноприйнятого кольоротесту, використали показники хроматичного кута зору та хроматичної стереоскопiї. Нашi дослiдження практично не виявили порушень бiнокулярного зору у школярiв з мiопiєю, показники були на рiвнi зi здоровими дiтьми вiдповiдного вiку. Це обумовлено тим, що ми свiдомо пiдбирали для дослiдження школярiв iз практично одинаковою рефракцiєю на обох очах, без порушень положення та рухомостi очей, вiдповiдно без розладiв цiєї функцiї. Неiстотнi порушення вiдмiчались лише при мiопiї високого ступеня, якi зникали з оптичною корекцiєю, що, очевидно, пов'язано з деяким м'язовим дисбалансом, який усувається засобами корекцiї.

Вiкова залежнiсть зорових функцiй школярiв вiд виду оптичної корекцiї. Аналіз даних дослiджень в залежності від виду оптичної корекції (повна окулярна, неповна окулярна, контактна) показав, що усі апробовані нами види оптичної корекції сприяли покращенню стану зорових функцiй всіх обстежених міопів. Це є закономiрним, адже основне призначення оптичної корекцiї - нормалiзацiя зорового сприйняття, забезпечення повноцiнного функцiонування органа зору (Розенблюм Ю.З., 1996). Нами ж доведено, що ступінь поліпшення, тобто ефективність оптичної корекції, залежить не лише від виду корекції, але й вiд величини міопії та вiку обстежуваного.

Так, гострота зору з повною окулярною корекцією при міопії слабкого ступеня в дiтей молодшого шкiльного вiку була в межах 0,75-1,08 (у середньому - (0,90±0,02)), у дiтей середнього шкiльного вiку - 0,82-1,08 (у середньому - (0,96±0,02)), у дiтей старшого шкiльного вiку 0,91-1,15 (у середньому - (1,04±0,02)); при міопії середнього ступеня в учнiв середнiх класiв - 0,82-1,01 (у середньому - (0,92±0,01)), в учнiв старших класiв - 0,91-1,08 (у середньому - (0,99±0,01)); а при міопії високого ступеня в старших школярiв - 0,62-1,01 (у середньому - (0,80±0,03)). З неповною окулярною корекцією гострота зору тих самих очей досягла менших величин і була при міопії слабкого ступеня в дiтей 7-9 рокiв у діапазоні 0,62-0,96 (у середньому - (0,77±0,03)), у дiтей 10-13 рокiв - 0,66-1,01 (у середньому - (0,82±0,03)), у дiтей 14-16 рокiв - 0,69-1,01 (у середньому - (0,83±0,02)); при міопії середнього ступеня у школярiв середнього вiку - 0,62-0,91 (у середньому - (0,74±0,02)), у школярiв старшого вiку - 0,62-0,96 (у середньому - (0,77±0,02)); при міопії високого ступеня в учнiв випускних класiв - 0,44-0,86 (у середньому - (0,63±0,03)). КК забезпечувала найвищу гостроту зору, а саме: при міопії слабкого ступеня в дiтей молодшого шкiльного вiку в межах 0,78-1,08 (у середньому - (0,93±0,02)), середнього шкiльного вiку - 0,86-1,08 (у середньому - (0,98±0,02)), старшого шкiльного вiку - 0,96-1,15 (у середньому - (1,05±0,01)); середнього ступеня у дiтей 10-13 рокiв - 0,91-1,01 (у середньому - (0,97±0,01)), 14-16 рокiв - 0,96-1,15 (у середньому - (1,03±0,01)); високого ступеня в старших школярiв - 0,82-1,08 (у середньому - (0,97±0,02)).

Дослiдження КЧ за методикою Волкова залежно вiд способу корекцiї мiопiї в дорослих вже проводились (Николаенко В.П., 1996). Ми ж вивчили стан цiєї зорової функцiї в школярiв з мiопiчною рефракцiєю у вiковому аспектi з використанням iнших методик дослiдження. Так, показник вiдчуття контрастності за методикою Пучковської зi спiвавт. (1984) з повною окулярною корекцією коливався від 27,7 до 51,3 % (у середньому - (43,0±1,5) %) у міопів слабкого ступеня молодшого шкiльного вiку; вiд 26,5 до 47,8 % (у середньому - (38,6±1,4) %) у міопів слабкого ступеня середнього шкiльного вiку; вiд 24,1 до 44,5 % (у середньому - (33,6±1,5) %) у міопів слабкого ступеня старшого шкiльного вiку; від 26,5 до 47,8 % (у середньому - (43,1±1,6) %) у міопів середнього ступеня середнього шкiльного вiку; вiд 25,9 до 52,6 % (у середньому - (38,7±1,9) %) у міопів середнього ступеня старшого шкiльного вiку і від 30,0 до 57,9 % (у середньому - (44,7±1,8) %) у міопів високого ступеня. Встановленi нами вiковi межi з повною окулярною корекцiєю частiше вiдмiчались у школярiв старшого вiку (у 51 % випадкiв). З неповною корекцією показники КЧ були гіршими і при міопії слабкого ступеня коливались від 33,9 до 54,7 % (у середньому - (47,0±1,3) %) у молодших школярiв, вiд 28,9 до 51,7 % (у середньому - (42,9±1,5) %) у школярiв середнього вiку, вiд 28,3 до 49,1 % (у середньому - (38,1±1,5) %) у старших школярiв, при міопії середнього ступеня - від 32,2 до 55,9 % (у середньому - (47,7±1,6) %) у дiтей 10-13 рокiв, вiд 29,4 до 56,7 % (у середньому - (43,9±1,7) %) у дiтей 14-16 рокiв, а при міопії високого ступеня у школярiв старшого вiку від - 36,5 до 62,5 % (у середньому - (50,3±2,0) %). З контактною корекцiєю КЧ була найвищою i її показники при міопії слабкого ступеня в дiтей 7-9 рокiв були в межах від 26,5 до 47,3 % (у середньому - (38,9±1,4) %), у дiтей 10-13 рокiв - вiд 24,7 до 43,6 % (у середньому - (34,7±1,2) %), у дiтей 14-16 рокiв - вiд 21,7 до 39,6 % (у середньому - (29,5±1,3) %); при міопії середнього ступеня в школярiв середнього вiку - від 24,7 до 43,6 % (у середньому - (38,5±1,5) %), в школярiв старшого вiку - вiд 22,3 до 45,0 % (у середньому - (33,6±1,6) %); при міопії високого ступеня в старших школярiв - від 25,3 до 49,6 % (у середньому - (39,7±1,6) %).

Наш висновок про те, що найоптимальнiшою, за впливом на КЧ, є контактна корекція міопії всiх ступенiв у школярiв рiзних вiкових категорiй пiдтверджується результатами з використанням розрiзнювальної здатностi ока (Хартридж Г., 1952). Так, з контактною корекцією РЗО при міопії слабкого ступеня в дiтей 7-9 рокiв була в межах 0-0,42 % (у середньому - (0,28±0,02) %), у дiтей 10-13 - 0-0,37 % (у середньому - (0,20±0,03) %), у дiтей 14-16 рокiв - 0-0,37 % (у середньому - (0,14±0,03) %); середнього ступеня - у середнiх школярiв - 0-0,44 % (у середньому - (0,27 ±0,03) %), а в старших - 0-0,37 % (у середньому - (0,21±0,03) %); високого ступеня в дiтей старшого шкiльного вiку - 0-0,47 % (у середньому - (0,30±0,03) %). З повною окулярною корекцією РЗО тих самих очей була меншою, тобто її величини бiльшими: при міопії слабкого ступеня в дiтей молодшого шкiльного вiку була в межах 0-0,47 % (у середньому - (0,32±0,02) %), у дiтей середнього шкiльного вiку - 0-0,44 % (у середньому - (0,27±0,03) %), у дiтей старшого шкiльного вiку 0-0,42 % (у середньому - (0,23±0,03) %); при міопії середнього ступеня в дiтей 10-13 рокiв - 0-0,55 % (у середньому - (0,36±0,03) %), у дiтей 14-16 рокiв - 0-0,48 % (у середньому - (0,33±0,03) %); а при міопії високого ступеня в старших школярiв - 0,20-0,72 % (у середньому - (0,44±0,04) %). З неповною окулярною корекцією РЗО була найнижчою i при міопії легкого ступеня знаходилась в діапазоні 0,20-0,55 % (у середньому - (0,39±0,02) %), 0-0,48 % (у середньому - (0,35±0,02) %), 0-0,47 % (у середньому - (0,31±0,02) %) у дiтей молодшого, середнього та старшого шкiльного вiку вiдповiдно; при міопії середнього ступеня в учнiв середнiх класiв - 0,25-0,60 % (у середньому - (0,44±0,02) %), в учнiв старших класiв - 0,22-0,58 % (у середньому - (0,42±0,03) %); при міопії високого ступеня в школярiв випускних класiв - 0,29-0,82 % (у середньому - (0,30±0,03) %).

Вперше проведене нами дослiдження складових порогових характеристик гостроти зору залежно вiд виду оптичної корекцiї міопії показало, що з трьох її складових чутливою до неї є лише одна - мiнiмум роздiлення. Причому найкращий стан сепарабiльної гостроти зору забезпечувала знову ж таки КК. При міопії слабкого ступеня в дiтей 7-9 рокiв сепарабільна гострота зору з повною окулярною корекцією була в межах від 1,74 до 2,91 ум.од. (у середньому - (2,23±0,07) ум.од.), у дiтей 10-13 рокiв - вiд 1,93 до 3,50 ум.од. (у середньому - (2,59±0,10) ум.од.), у дiтей 14-16 рокiв - вiд 2,17 до 4,39 ум.од. (у середньому - (2,98±0,15) ум.од.); з неповною окулярною - 1,58-2,49 ум.од. (у середньому - (1,98±0,05) ум.од.), 1,74-2,91 ум. од. (у середньому - (2,23±0,07) ум.од.), 1,93-3,50 ум. од. (у середньому - (2,56±0,10) ум.од.) у дiтей молодшого, середнього та старшого шкiльного вiку вiдповiдно, а з контактною - у молодших школярiв - 1,93-2,91 ум.од. (у середньому - (2,33±0,07) ум.од.), у середнiх - 2,17-3,50 ум. од. (у середньому - (2,74±0,10) ум.од.), у старших - 2,17-4,39 ум.од. (в середньому - (3,07±0,16) ум.од.). Величина мінімуму розділення при міопії середнього ступеня з повною окулярною корекцією в школярiв середнього вiку коливалась від 1,74 до 2,91 ум.од. (у середньому - (2,25±0,07) ум.од.), а старшого - вiд 1,93 до 3,50 ум.од. (у середньому - (2,86±0,09) ум.од.); з неповною корекцією в учнiв середнiх класiв - 1,58-2,49 ум.од. (у середньому - (1,99±0,05) ум.од.), в учнiв старших класiв - 1,74-2,91 ум.од. (у середньому - (2,26±0,07) ум.од.), а з контактною корекцiєю - 1,93-3,50 ум.од. (у середньому - (2,56±0,09) ум.од.), 2,17-4,39 ум.од. (у середньому - (2,94±0,12) ум.од.) у школярiв середнього та старшого вiку вiдповiдно. Сепарабільна гострота зору учнiв старших класiв з повною окулярною корекцією міопії високого ступеня була в діапазоні 1,24-2,17 ум.од. (у середньому - (1,60±0,06) ум.од.), з неповною - 1,15-1,93 ум.од. (у середньому - (1,44±0,05) ум.од.), а з контактною - 1,93-3,50 ум.од. (у середньому - (2,53±0,10) ум.од.). Використанi нами методики визначення мiнiмуму сприйняття та мінімуму розпізнавання не виявили впливу оптичної корекцiї на стан цих складових порогових характеристик гостроти зору.

При дослiдженнi кольоровiдчуття за кругом Герiнга було встановлено, що оптична корекцiя покращує стан цiєї функцiї центрального зору. Найкраще корегується вiдчуття червоного кольору. Це, очевидно, пов'язано з його бiльш раннiм виникненням в онтогенезi. Хоча кольоровiдчуття червоного спектру статистично достовiрно вiдображає вплив рiзних видiв корекцiї лише при мiопiї високого ступеня. Нечутливiсть до оптичної корекцiї кольорiв зеленого спектру обумовлена, на нашу думку, пошкоджуючою дiєю мiопiї на ще остаточно несформоване вiдчуття.

Застосованi нами спецiальнi методики дослiдження бiнокулярного зору не виявили впливу оптичної корекцiї на стан цiєї зорової функцiї. Показники хроматичного кута зору i хроматичної стереоскопiї не залежать вiд виду оптичної корекцiї.

Проведене нами обстеження вказаних зорових функцiй у школярiв рiзного вiку в залежностi вiд виду оптичної корекцiї (повної та неповної окулярної i контактної) дозволило вперше встановити, що чутливими до оптичної корекцiї є контрастна чутливiсть i, зокрема, розрiзнювальна здатнiсть ока, мiнiмум роздiлення, вiдчуття червоного i синього. Найефективнiша в планi пiдвищення гостроти зору КК забезпечувала найкращий стан i iнших зорових функцiй, а найгiрша щодо стану гостроти зору неповна окулярна корекцiя супроводжувалась гiршим станом iнших зорових функцiй. Така тенденцiя вiдмiчалась у всiх обстежених пiдгрупах. На перевагах контактної корекцiї наголошували багато дослiдникiв (Аветисов Э.С., Рыбакова Е.Г., 1998; Киваев А.А., 1998; Шенгелая Т.Т., 1986; Whitaker et all, 1992). Ми ж вперше вивчили це питання у вiковому аспектi в школярiв залежно вiд ступеня мiопiї на основi бiльш тонких, анiж гострота зору, функцiй у порiвняннi з повною та неповною окулярною корекцiєю. Так, нами було з'ясовано, шо ступiнь покращення зорових функцiй, тобто ефективнiсть корекцiї залежали не лише вiд виду корекцiї, але й вiд ступеня мiопiї та вiку дитини. Чим менша була величина мiопiї i бiльшим вiк школяра, тим кращi показники досягались. Завдяки спецiальним методикам функцiонального обстеження зорового аналiзатора з використанням програмних засобiв нами вперше було обгрунтовано, що найкраще зорове сприйняття у школярiв з мiопiєю всiх ступенiв усiх вiкових категорiй забезпечує контактна корекцiя.

Висновки

У дисертацiї наведено теоретичне узагальнення i нове вирiшення наукового завдання, яке полягало у встановленнi функцiональних особливостей зорового сприйняття еметропiчним i мiопiчним оком дiтей шкiльного вiку, що має вагоме значення не лише у фiзiологiї аналiзаторiв, а й i в офтальмологiї i дозволить вирiшити ряд проблем збереження зору школярiв. Спецiальнi методики функцiонального дослiдження з використанням програмних засобiв у 60 здорових школярiв з еметропiчною рефракцiєю та 60 школярiв з мiопiєю дали можливiсть виявити особливостi зорових функцiй еметропiчного i мiопiчного ока.

Еметропiчному оку школярiв властивi вiковi функцiональнi особливостi. Iз збiльшенням вiку вiдбувається подальший розвиток зорових функцiй i пiдвищення показникiв гостроти зору та її складових порогових характеристик (мiнiмумiв роздiлення, сприйняття та розпiзнавання), контрастної чутливостi, кольоровiдчуття та бiнокулярного зору.

У здорових школярiв 7-9 рокiв з еметропiчною рефракцiєю гострота зору є в межах вiд 0,91 до 1,23, показник вiдчуття контрастностi - вiд 25,3 до 40,1 %, розрiзнювальна здатнiсть ока - вiд 0 до 0,44 %, мiнiмум роздiлення - вiд 1,93 до 3,50 ум.од. При дослiдженнi мiнiмуму сприйняття можлива похибка в 3 град., хроматичного кута зору та хроматичної стереоскопiї - 0,074 град. При визначеннi мiнiмуму розпiзнавання допускається до 6 помилок, кольоровiдчуття за 41 кольоровим елементом круга Герiнга - до 21 помилки, з них за зеленим - до 12, за синiм - до 9.

У здорових дiтей 10-13 рокiв з еметропiчною рефракцiєю гострота зору знаходиться в дiапазонi вiд 0,96 до 1,57, показник вiдчуття контрастностi - вiд 22,9 до 38,1 %, розрiзнювальна здатнiсть ока - вiд 0 до 0,37 %, мiнiмум роздiлення - вiд 2,17 до 4,39 ум.од. При iнтерпретацiї результатiв визначення мiнiмуму сприйняття допускається похибка в 2 град., хроматичного кута зору та хроматичної стереоскопiї - 0,037 град. При дослiдженнi мiнiмуму розпiзнавання можливе допускання до 4 помилок, кольоровiдчуття за 41 кольоровим елементом круга Герiнга - до 16 помилок, з них за зеленим - до 10, за синiм - до 7.

У здорових школярiв 14-16 рокiв з еметропiчною рефракцiєю гострота зору коливається вiд 1,01 до 1,72, показник вiдчуття контрастностi - вiд 19,8 до 35,5 %, розрiзнювальна здатнiсть ока - вiд 0 до 0,32 %, мiнiмум роздiлення - вiд 2,17 до 5,89 ум.од. При дослiдженнi мiнiмуму сприйняття допустима похибка в 2 град., хроматичного кута зору та хроматичної стереоскопiї - 0,037 град. При iнтерпретацiї результатiв визначення мiнiмуму розпiзнавання слiд враховувати можливiсть до 2 помилок, кольоровiдчуття за 41 кольоровим елементом круга Герiнга - до 14 помилок, з них за зеленим - до 9, за синiм - до 6.

Набута мiопiя слабкого ступеня спостерiгається в школярiв рiзного вiку, середнього ступеня - у дiтей середнього та старшого шкiльного вiку, високого ступеня - лише в старших школярiв.

При мiопiї в школярiв усiх вiкових груп погiршується гострота зору, мiнiмум роздiлення, контрастна чутливiсть, кольоровiдчуття за рахунок червоного та синього кольорiв при збереженнi вiдчуття зеленого та мiнiмумiв сприйняття i розпiзнавання. Рiвень порушення зорових функцiй прямо пропорцiйний ступеню мiопiї та обернено пропорцiйний вiку школяра. Показники бiнокулярного зору змiнюються лише при короткозоростi високого ступеня.

Оптична корекцiя нормалiзує порушенi мiопiєю зоровi функцiї. Рiвень покращення залежить вiд її виду, вiку школяра та ступеня короткозоростi. Контактна корекцiя забезпечує найкраще зорове сприйняття в школярiв з мiопiєю всiх ступенiв.

Список опублiкованих праць за темою дисертацiї

1. Ваврищук Т.А. Становлення мiнiмумiв роздiлення, сприйняття та розпiзнавання у здорових школярiв рiзного вiку // Укр. мед. альманах. - 2002. - № 4. - С. 17-19.

2. Вадзюк С.Н., Ваврищук Т.А. Характеристика гостроти зору та контрастної чутливостi у школярiв рiзного вiку // Фiзiол. журн. - 2002. - № 3. - С. 76-81. (Результати обстеження гостроти зору i контрастної чутливостi у школярiв належать здобувачу. Нею проведено статистичну обробку результатiв та підготовлено матеріал до друку).

3. Вадзюк С.Н., Ваврищук Т.А., Воронцова Т.О. Кольоровiдчуття у школярiв рiзного вiку // Вiсн. наук. дослiджень. - 2002. - № 2. - С. 73-75. (Дисертантом дослiджено кольоровiдчуття у дiтей рiзного шкiльного вiку, оформлено статтю).

4. Пат. 50511 А Україна, МПК А61В3/028, А61В3/036, G06K9/32. Спосiб визначення гостроти зору: Пат. 50511 А Україна, МПК А61В3/028, А61В3/036, G06K9/32 / Сенякiн Д.О., Сенякiна А.С., Вадзюк С.Н., Ваврищук Т.А. (Україна); Тернопiльська державна медична академiя iм. І.Я. Горбачевського. - № 2002020828; Заявл. 01.02.02; Опубл. 15.10.02; Бюл. № 10. - 4 с. (Здобувачем здiйснено клiнiчну апробацiю методики, проведено патентний пошук, пiдготовлено документацiю для декларацiйного патенту на винахiд).

5. Ваврищук Т.А. Стан контрастної чутливості та кольоровідчуття при астигматизмі // Тези допов. IV міжнар. мед. конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 72-73.

6. Ваврищук Т.А. Залежність контрастної чутливості від оптичної корекції аметропії у дітей та підлітків // Тези допов. І конф. дитячих офтальмологів України. - К., 2000. - С. 44.

7. Ваврищук Т.А. Вплив мiопiї на мiнiмум розпiзнавання // Тези допов. V міжнар. мед. конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С. 232.

8. Ваврищук Т.А., Ваврищук А.С. Вплив окулярної корекцiї мiопiчного астигматизму на сепарабiльну гостроту зору // Тези допов. XII мiжнар. Одеса-Генуя офтальмол. симпозiуму “Хiрургiчне та медикаментозне вiдновлення зору”. - Одеса: Астропринт, 2001. - С. 140. (Здобувачем проведено визначення сепарабiльної гостроти зору у школярiв, статистичний аналiз отриманих даних, оформлення тез).

9. Ваврищук Т.А. Складовi пороговi характеристики гостроти зору у школярiв рiзного вiку // Тези допов. VI міжнар. мед. конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 220.

10. Ваврищук Т.А. Вiковi особливостi гостроти зору мiопiчного ока школярiв // Тези допов. IV української конф. молодих вчених, присв'яченiй пам'ятi академiка В.В. Фролькiса. - К., 2003. - С. 43-44.

11. Вадзюк С.Н., Ваврищук Т.А. Вiкова динамiка бiнокулярного зору у школярiв з еметропiєю та мiопiєю // Здобутки клiнiчної i експериментальної медицини. - 2003. - № 1. - С. 101-102. (Здобувачем дослiджено хроматичний кут зору та хроматичну стереоскопiю в 120 школярiв рiзного вiку, підготовлено матеріал до друку).

Анотацiя

Ваврищук Т.А. Функцiональнi особливостi зорового сприйняття еметропiчним i мiопiчним оком дiтей шкiльного вiку. Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецiальнiстю 14.03.03 - нормальна фiзiологiя - Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького, Львiв, 2003.

Дисертацiя присвячена встановленню функцiональних особливостей зорового сприйняття еметропiчним i мiопiчним оком дiтей шкiльного вiку. Доведено, що у школярiв iз збiльшенням вiку вiдбувається подальший розвиток зорових функцiй i пiдвищення показникiв гостроти зору та її складових порогових характеристик, контрастної чутливостi, кольоровiдчуття та бiнокулярного зору. Встановленi показники вiкової норми дослiджених зорових функцiй для дiтей 7-9, 10-13 та 14-16 рокiв. Дослiджено, що при мiопiї в школярiв усiх вiкових груп погiршується гострота зору, мiнiмум роздiлення, контрастна чутливiсть, кольоровiдчуття за рахунок червоного та синього кольорiв. З'ясовано, що рiвень порушення цих зорових функцiй прямо пропорцiйний ступеню мiопiї i обернено пропорцiйний вiку школяра. Виявлено, що ступiнь покращення зорових функцiй з оптичною корекцiєю залежить не лише вiд її виду, а й вiд вiку школяра та ступеня мiопiї. Показано, що контактна корекцiя забезпечує найкраще зорове сприйняття в дiтей шкiльного вiку з мiопiєю будь-якого ступеня.