Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет ім. 0.0.Богомольця

Автореферат

Еферентна терапія хворих псоріазом у поєднанні з гіпертермією

Король Володимир Миколайович

Київ - 2002

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. В теперішній час проблема псоріазу по своїй медико-соціальній і економічній важливості займає одне із перших місць в дерматології. Достатньо відзначити, що популяційна частота псоріазу в різних країнах коливається в межах від 0,1 до 3%. (Каламкарян А.А. і співавт., 1979; Мордовцев В.М. і співавт., 1985; Parent D. et al., 1990; Farber E.M. et al., 1991; Feldman S.R. et al., 1997; Marchetti A., 1999). Із переважним ураженням чоловіків (Hellgren L., 1967), низькою частотою серед африканського населення (Obasi O.E., 1986) і великою питомою вагою в порівнянні з іншими захворюваннями шкіри - від 20 до 29% (Потоцький I.I. і співавт., 1979; Аковбян В.А., 1987; Рахманов А.Б., 1990; Коляденко В.Г. і співавт., 1994; Champion R.H., 1981). Із всіх дерматологічних хворих, які знаходяться в стаціонарі, дане захворювання складає від 20 до 41% (Владіміров В.В., 1985; Платонова М.П. і співавт., 1987; Ferrandiz C. et al., 2000). Разом з тим, в останні роки існує тенденція зростання частоти торпідно перебігаючих і тяжких форм хвороби у вигляді артропатичного псоріазу, псоріатичної еритродермії і артропатичного псоріазу з еритродермією, які закінчуються інвалідизацією (Скрипкін Ю.К. і співавт., 1982; Амалян В.А., 1985; Мордовцев В.М. і співавт., 1991; Недосекова Н.Г., 1991; Довжанський C.I. і співавт., 1992; Коляденко В.Г. і співавт., 1994; Шутіна А.М., 1995; Kawashima et al., 1999; Ohkawara A. et al., 1999). Загальноприйнята терапія, яка застосовується в теперішній час, включає різноманітні медикаментозні засоби загальної і місцевої дії, фізіотерапевтичні методи, імуносупресивну, гормональну і іншу терапію, часто являється недостатньо ефективною, не вирішує повністю існуючих проблем, справляє тимчасовий результат і може викликати небажані реакції і ускладнення (Тотоонов Б.А. і співавт., 1991; Кубанова А.Л. і співавт., 1994, Zachariae Н., 1990; Olsen Е.А., 1991; Berker D.A.R., 1997; Comert A. et al., 2000).

Таким чином, значна розповсюдженість дерматозу, хронічний рецидивуючий перебіг, які дають значне число днів тимчасової втрати працездатності, наявність тяжких форм, які нерідко призводять до інвалідності та недостатня ефективність терапії, диктує необхідність розробки і впровадження в практику охорони здоров'я нових, більш ефективних, патогенетично обгрунтованих методів лікування псоріазу. Тому проблема псоріазу відноситься до однієї з найбільш актуальних в дерматології, що потребує постійної уваги науковців та практичних лікарів

Зв'язок роботи з науковими програмами (темами).

Дисертаційна робота зроблена у рамках комплексних науково-дослідних робіт "Вивчити і розробити фізико-хімічні принципи діагностики в дерматології і індивідуалізованої комплексної терапії псоріазу, круговидного облисіння і інших дерматозів з використанням гіпертермії, імунокоригуючої терапії та еферентної терапії” (Державний реєстраційний номер 01.9.20001518), “Розробка нових методів діагностики і лікування хронічних дерматозів і венеричних захворювань” (Державний реєстраційний номер 0195 U 003390) виконаних на кафедрі шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу Національного медичного університету імені О.О.Богомольця.

Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування (скорочення строку лікування і подовження ремісії) тяжких клінічних форм псоріазу, шляхом розроблення і впровадження комплексного лікування псоріазу, що включає еферентну терапію і гіпертермію.

Задачі дослідження:

1. Провести клінічне обстеження 197 хворих на псоріаз.

2. Вивчити клінічний стан, гемодинаміку, імунний статус, біохімічні показники крові, функцію потових залоз, температурні параметри ураженої і видимо здорової шкіри у хворих на псоріаз.

3. Обгрунтувати і розробити нові методи еферентної терапії і гіпертермії, оцінити їх клінічну ефективність у хворих на різні форми і стадії псоріазу.

4. Вивчити вплив розроблених методів лікування на клінічний перебіг псоріазу, показники гемодинаміки, імунного статусу, біохімії крові, функцію потових залоз, температурні параметри ураженої і видимо здорової шкіри у хворих на псоріаз.

5. Розробити показання і протипоказання до застосування розроблених методів еферентної терапії і гіпертермії для лікування хворих на псоріаз і профілактики рецидивів дерматозу.

Об'єкт дослідження. Хворі на ускладнені форми псоріазу (артропатичний псоріаз, псоріатична еритродермія, артропатичний псоріаз з еритродермією) та розповсюджений псоріаз з торпідним перебігом.

Предмет дослідження. Розробка, наукове обгрунтування і впровадження в клінічну практику нових методів діагностики і лікування псоріазу (комбінованого методу еферентної терапії, що включає одночасне проведення гемосорбції і ультрафільтрації, загальної гіпертермії та загальної гіпертермії з гіпероксією).

Методи дослідження. При виконанні роботи застосовувалися загальноклінічні, гемодинамічні, імунологічні, біохімічні, термометричні (контактний та безконтактний), індикаторний, антропометричний і статистичні методи досліджень, котрі виконували в динаміці проводимого лікування. Методи діагностики, які застосовували дозволяли визначати діагноз захворювання та ступінь активності патологічного процесу, вираженість імунологічних і біохімічних порушень. На підставі аналізу результатів досліджень хворим призначалось оптимальне лікування з урахуванням важкості захворювання і активності патологічного процесу, оцінювалась ефективність розроблених методів терапії.

Наукова новизна. В роботі представлено нові і удосконалені, науково обгрунтовані та впроваджені в клінічну практику методи лікування псоріазу. Вперше застосовано оригінальний комбінований метод еферентної терапії, що включає одночасне проведення гемосорбції і ультрафільтрації та запропоновано методи лікування псоріазу загальною гіпертермією та загальною гіпертермією з гіпероксією, які проводилися в оптимально підібраних, науково обгрунтованих режимах і мікрокліматичних параметрах оточуючого середовища термо- і термооксичної камер. Розроблено діагностичні методи: термографічна оцінка ступеню активності патологічного процесу і визначення ефективності лікування псоріазу; визначення чутливості шкіри до високої температури у хворих на псоріаз; визначення чутливості організму до гіпероксичного газового середовища в умовах високої температури; визначення активності та підрахунок кількості функціонуючих потових залоз, які дозволили оптимізувати процес лікування і об'єктивізувати оцінку його ефективності. В результаті виконаних досліджень вперше дано наукове обгрунтування комплексної терапії псоріазу, яка включає поетапне застосування еферентного методу лікування в комбінації із загальною гіпертермією чи загальною гіпертермією з гіпероксією з урахуванням форми і стадії захворювання, що дозволило оптимізувати процес лікування. Цілеспрямоване застосування розроблених методів лікування з урахуванням патогенетичних механізмів перебігу псоріазу, клінічної форми і стадії захворювання, дозволило створити принципово новий напрямок в комплексній терапії псоріазу, який заснований на оптимальному поєднанні виведення токсичних речовин із організму, нормалізації імунологічної реактивності, відновленні периферичної гемодинаміки, функції потових залоз і кисневого балансу крові та тканин.

Практична цінність роботи. Розроблено і впроваджено в клінічну практику новий метод еферентної терапії, що включає одночасне проведення гемосорбції і ультрафільтрації, метод загальної гіпертермії у звичайному газовому середовищі та метод комплексної дії загальної гіпертермії з гіпероксією; обгрунтовано метод комплексного поетапного проведення еферентного методу лікування з подальшим призначенням курсу лікування загальною гіпертермією в умовах звичайного газового середовища чи гіпероксії. Визначено критерії доцільності застосування кожного методу як самостійно, так і в комбінації з іншими методами та урахуванням клінічної форми і стадії захворювання. Визначено показання і протипоказання до призначення запропонованих методів лікування і розроблено методику застосування загальної гіпертермії та загальної гіпертермії з гіпероксією для профілактики рецидивів дерматозу. Запропоновано метод термографічної оцінки ступеню активності патологічного процесу і визначення ефективності лікування псоріазу, який дозволяє призначати адекватне лікування і визначати ефективність проводимої терапії. Впроваджено способи визначення чутливості шкіри до високої температури у хворих на псоріаз та організму в цілому до гіпероксичного газового середовища в умовах високої температури, котрі дозволяють спрогнозувати реакцію шкіри на термічне навантаження та організму в цілому до гіпероксії, що сприяє оптимізації процесу лікування фізіотерапевтичними методами. Розроблено метод визначення активності та підрахунку кількості функціонуючих потових залоз на уражених ділянках шкіри в процесі лікування. Впровадження в клінічну практику нових методів діагностики та лікування (еферентної терапії, загальної гіпертермії та загальної гіпертермії з гіпероксією), дозволило підвищити ефективність лікування та обстеження хворих на тяжкі клінічні форми псоріазу, що сприяло скороченню строків лікування, подовженню ремісії, зниженню числа рецидивів захворювання, а це в свою чергу поліпшило показники використання ліжкового фонду в стаціонарах шкірно-венерологічних диспансерів.

Лікування загальною гіпертермією і загальною гіпертермією з гіпероксією згідно наших спостережень, можна проводити в амбулаторних умовах, що зручно для хворих, тому, що не відволікає їх від основної роботи, сім'ї і т.д., економічно вигідно (скорочується число госпіталізацій) і створює хороші можливості для проведення протирецидивного лікування.

Розроблені нами методи лікування і обстеження впроваджені в практику охорони здоров'я і застосовуються в Клініці шкірних та венеричних хвороб Національного медичного університету, Клінічній лікарні нафтопереробної промисловості України, Київському науково-дослідному інституті серцево-судинної хірургії, Київському обласному шкірно-венерологічному диспансері. псоріаз терапія гіпертермія кров

Нові наукові дані про патогенез і лікування псоріазу впроваджено в учбовий процес на кафедрі шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу Національного медичного університету. Матеріали роботи увійшли в інформаційний лист Міністерства охорони здоров'я по застосуванню гіпертермії в лікуванні псоріазу в розділі "Дерматологія і венерологія".

Особистий внесок здобувача. Автором разом з науковим керівником визначено мету та задачі роботи, розроблено нові методи лікування і діагностики патологічного стану шкіри, проаналізовано отримані результати досліджень і сформульовано основні висновки роботи. Здобувач особисто виконав загальноклінічні та лабораторні дослідження і провів лікування хворих, здійснив математичну обробку цифрових даних і їх узагальнення, висловив ідеї та виконав основні дослідження при розробці винаходів та раціоналізаторських пропозицій на які отримав авторське свідоцтво та патенти на винаходи, посвідчення на раціоналізаторські пропозиції.

Апробація роботи. Основні положення роботи доповідалися та обговорювалися на X, XII, XIII, ХІV та ХV наукових конференціях молодих учених і спеціалістів Київського медичного інституту (Київ, 1986, 1988, 1989, 1990 та 1991), VІІ Республіканській конференції молодих учених-медиків (Алушта, 1986), VІІ Міжнародному симпозіумі по гемосорбції (Київ, 1986), Конференції молодих учених і спеціалістів Казахського державного університету імені С.М.Кірова, присвяченій 55-річчю університету (Алма-Ата, 1989), VІІ з'їзді рентгенологів і радіологів УРСР (Вінниця, 1989), ХVІІ Міжвузівській конференції молодих учених "Инструментальные методы анализа" (Ленінград, 1990), Республіканській науково-практичній конференції молодих учених і спеціалістів (Ленінабад, 1990), Міжвузівській конференції-конкурсі молодих учених і спеціалістів Казахського державного університету імені С.М.Кірова (Алма-Ата, 1990), Конференції "Немедикаментозные методы лечения дерматозов", присвяченій памяті чл.-кор. АМН СРСР В.А.Рахманова (Москва, 1990), Всесоюзній школі-семінарі "Молекулярная биология и медицина" (Ленінград, 1990), III, VІІ та VПІ Конгресах Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (СФУЛТ) (Київ-Львів, 1990; Ужгород, 1998 та Львів-Трускавець, 2000), I Республіканській конференції молодих учених і спеціалістів ВУЗів Казахстану "Разработка теоретических основ и создание ресурсосберегающих экологически чистых технологий, методов и материалов" (Алма-Ата, 1991), ХVІІІ Всесвітньому конгресі дерматологів (Нью-Йорк, 1992), Науково-практичній конференції винахідників і підприємців "Наука и производство здравоохранению" (Київ, 1993), II Національному конгресі молодих учених-медиків України “Сучасні питання клінічної та експериментальної онкології” (Київ, 1994), Міжвузівській науковій конференції молодих учених і студентів "Інфекційний процес, теорія та практика" (Київ, 1994), XXIII, ХХV та ХХVІІ Конгресах Європейського Товариства по Штучним Органам (Варшава, 1996; Болонія, 1998 та Лозана, 2000), Науково-практичній конференції молодих вчених і лікарів дермато-венерологів, присвяченої впровадженню наукових розробок в практику охорони здоров'я (Київ, 1999), 9 Конгресі Європейської Академії Дерматології та Венерології (Женева, 2000), VIII Всеросійському з'їзді дерматовенерологів (Москва, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 40 робіт, із них 6 - у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, аналітичного огляду літератури, результатів власних розробок і досліджень, викладених в 4 розділах, обговорення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, бібліографічного укажчика літератури та додатку.

Зміст роботи

Матеріали та методи дослідження

Робота містить результати обстеження і лікування 197 хворих на псоріаз (129 чоловіків і 68 жінок) у віці від 16 до 66 років. Тривалість захворювання коливалась від 1 до 62 років. Переважали пацієнти, які хворіли більше 10 років (64,47%). Серед всіх хворих на псоріаз у 4,06% встановлена псоріатична артропатія, ускладнена еритродермією, у 1,02% еритродермія, у 30,96% артропатія і у 63,96% розповсюджений псоріаз. Прогресуюча стадія була виявлена у 65,24%, стаціонарна - у 34,76%. У більшості спостерігаємих хворих на псоріаз ураження шкіри займало від 30 до 90% її поверхні, а у 10 хворих площа ураження перевищувала 90%. Перебіг псоріазу у всіх хворих мав торпідний характер з частими рецидивами. Рецидиви захворювання виникали в осінньо-зимовий період у 55,84% хворих, не мали зв'язку з сезоном у 27,41% і у 16,75% загострення псоріазу спостерігалося в весняно-літній період. Серед можливих причин виникнення дерматозу, виявлених у 51,27% хворих, переважали психотравми (30,96%), прийом ліків та прививки (4,57%), переохолодження (4,06%), механічні травми та оперативні втручання (4,06%), перенесені "застудні" інфекційні захворювання (2,03%). Сімейний псоріаз виявлено у 21,83% випадків. В основному, спадковість була пов'язана з родичами 1 ступеню споріднення. Із супутніх захворювань переважали хвороби шлунково-кишкового тракту (16,81%), серцево-судинної системи (13,27%) та розлади нервової системи (9,73%).

Отже, підсумовуючи проведені спостереження можна зробити висновок, що серед обстежених хворих відмічався псоріаз з тяжким перебігом патологічного процесу, значною площею ураження шкіри та, в багатьох випадках, запаленням суглобів, з супутніми захворюваннями внутрішніх органів та торпідністю до загальних методів лікування.

З метою підвищення ефективності лікування, ми розробили та застосували нові методи лікування: комбінований метод еферентної терапії, що включає одночасне проведення гемосорбції і ультрафільтрації (ГС і УФ), загальну гіпертермію (ЗГТ) та загальну гіпертермію з гіпероксією (ЗГТ з ГО).

Комбінований метод еферентної терапії ГС і УФ проводили одноразово в обсязі 2-3 об'ємів циркулюючої крові (ОЦК), із швидкістю перфузії і забору ультрафільтрату відповідно 64-96 мл/хв. і 16-18 мл/хв. Гемосорбцію (ГС), ефект якої порівнювали із комбінованою еферентною терапією, проводили одноразово в обсязі 2-3 ОЦК, із швидкістю перфузії 64-96 мл/хв.

Загальну гіпертермію проводили в температурному діапазоні 45-47⁰С в умовах звичайного газового середовища, яке містить 21-22% кисню, при заданій відносній вологості 20-30%, нормальному атмосферному тискові 101,08 кПа, швидкістю повітряного потоку 0,2-0,3 м/с, експозицією теплового навантаження 45-60 хв. Загальну гіпертермію з гіпероксією проводили в температурному діапазоні 45-47⁰С в умовах гіпроксичного газового середовища, яке містить 40-50% кисню, при заданій відносній вологості 20-30%, нормальному атмосферному тискові 101,08 кПа, швидкіст повітряного потоку 0,2-0,3 м/с, експозицією теплового навантаження 60-70 хв. На курс лікування призначали 10-12 сеансів ЗГТ чи ЗГТ з ГО.

Оцінку ефективності розроблених методів лікування проводили за допомогою загальноклінічних, гемодинамічних, імунологічних, біохімічних, термометричних (контактного та безконтактного), індикаторного, антропометричного та статистичних методів досліджень, котрі виконували в динаміці проводимого лікування.

Гемодинамічні дослідження використовували для вивчення стану периферичної гемодинаміки, в тому числі, артеріального тиску (систолічного AT, діастолічного AT та середньодинамічного AT) та частоти серцевих скорочень (ЧСС). Оцінку імунологічного стану хворих проводили на підставі вивчення стану клітинного та гуморального імунітету по кількісним та функціональним показникам. Визначали кількість Т-лімфоцитів (Е-РУК), В-лімфоцитів (ЕАС-РУК), Т-хелперів (Ттр-РУК) та Т-супресорів (Ттч-РУК). Вивчали функціональний стан лімфоцитів в тесті бластної трансформації лімфоцитів з фітогемагглютініном (РБТЛ з ФГА). Визначали рівень у сироватці крові дрібнодисперсних та великодисперсних циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) . Загальноклінічні біохімічні лабораторні дослідження включали: загальний аналіз крові (в тому числі ШОЕ та Сігма-ШОЕ), сечі, визначення рівня загального білка та його фракцій з постановкою тимолової та сулемової проб, виявлення активності ферментів (ACT, АЛТ, ГГТП, ЛДГ та ЩФ) та встановлення вмісту загального білірубіну, сечовини, азоту сечовини і креатиніну у сироватці крові. Показники кислотно-лужного стану та газового вмісту крові визначали на апараті "Мікро-Аструп" (Данія). Вміст електролітів у сироватці крові визначали на апараті "Плазменний фотометр" (Австрія). Термометричні дослідження видимо здорової та ураженої шкіри проводили за допомогою безконтактного (дистанційного методу) із застосуванням термографів "АГА Термовіжен 780" (Швеція) і "Рубін-2" (СРСР). Для обстеження шкіри контактним методом використовували електротермометр медичний ТПЕМ-І (СРСР) з датчиками. Дослідження функціонального стану потових залоз в уражених ділянках шкіри здійснювали за допомогою індикаторного методу, який дозволяв одержувати відбитки функціонуючих потових залоз на спеціально виготовленому індикаторному папері. Цифровий матеріал отриманий при проведених дослідженнях обробляли методом математичної статистики за допомогою пакету програм на мікро-ЕОМ. Визначали середню арифметичну, похибку середньої арифметичної, показник вірогідності різниці між середньоарифметичними величинами по критерію Стьюдента.

Результати дослідження

Проведене дослідження показало, що у обстежених хворих на псоріаз не спостерігалося значних змін периферичної гемодинаміки (артеріального тиску, частоти серцевих скорочень), пов'язаних з перебігом псоріатичного процесу. Разом з тим, реєструвалися порушення в системі мікроциркуляції дерми і зміна метаболічних процесів в епідермісі, зумовлених підвищеною проліферативною активністю епідермоцитів, визначаємих зміною інтенсивності інфрачервоного (ІЧ) випромінювання в уражених ділянках шкіри. Інтенсивність ІЧ-випромінювання залежала від активності псоріатичного процесу, стадії захворювання, вираженості інфільтрації, наявності ексудації в псоріатичних бляшках та тривалості їх існування. В прогресивній стадії захворювання спостерігалося підвищення температури псоріатичних бляшок у порівнянні з оточуючою видимо здоровою шкірою в інтервалі від 0,23 до 2,84°С. При цьому температурний градієнт псоріатичних елементів, які існували на протязі декількох місяців та не мали значної інфільтрації і ексудації не перевищував 1°С. Найбільш суттєвий перепад температур спостерігався при інфільтративних і ексудативних формах захворювання (температура коливалась відповідно від 0,97 до 2,26°С і від 2,46 до 2,84°С). Температура на поверхні бляшок розподілялась нерівномірно між вінчиком росту і центральною частиною бляшки і відповідно складала 1,56 ± 0,16°С і 1,43 ± 0,16⁰С. В стаціонарній стадії захворювання спостерігалися коливання температур (Т) поверхні бляшок по відношенню до оточуючої видимо здорової шкіри в інтервалі від + 1,32 до - 2,84°С. Температура краєвої зони і центральної частини бляшок різнилась між собою і відповідно складала - 0,52 ± 0,31°С і - 0,67 ± 0,30°С. Отримані нами результати термометричних досліджень температури уражених ділянок шкіри та оточуючого їх видимо здорового шкірного покрову узгоджуються з даними, отриманими І.І.Мавровим і співавт. (I985). За даними вказаних авторів при псоріазі спостерігаються морфологічні та функціональні зміни капілярів шкіри, вираженість яких залежить від стадії дерматозу, що супроводжується відповідними змінами інтенсивності ІЧ-випромінювання.

Дослідження імунного статусу у хворих на псоріаз виявило пригнічення Т-системи і зміни В-системи імунітету, які залежали від форми та стадії дерматозу. Найбільш значні імунологічні порушення спостерігались у хворих псоріатичною артропатією з еритродермією і псоріатичною еритродермією. У цих хворих встановлено статистично вірогідне зниження у порівняні із здоровими особами, відносної і абсолютної кількості Т-лімфоцитів відповідно до 38,57 ± 1,69% і 0,85 ± 0,08 * 10⁹/л (контроль 64,10 ± 1,92% і 1,25 ± 0,05 * 10⁹/л), Т-хелперів до 29,29 ± 1,55% і 0,65 ± 0,08 * 10⁹/л (контроль 44,90 ± 2,10% і 0,87 ± 0,02 * 10⁹/л, Т-супресорів до 6,71 ± 0,42% і 0,15 ± 0,02 * 10⁹/л (контроль 17,30 ± 1,25% і 0,33 ± 0,01 * 10⁹/л). На фоні зниження кількості Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій спостерігалося пригнічення функціональної активності імунокомпетентних клітин, визначаємих в реакції бласттрансформації лімфоцитів з фітогемагглютініном (РБТЛ з ФГА), що проявлялося вірогідним зниженням відносної і абсолютної кількості бластних клітин відповідно до 38,14 ± 1,45% і 0,85 ± 0,09 * 10⁹/л. В групі хворих з артропатичною формою псоріазу вміст відносної і абсолютної кількості Т-лімфоцитів був зниженим відповідно до 42,38 ± 1,46% і 0,84 ± 0,05 * 10⁹/л, Т-хелперів до 32,25 ± 1,34% і 0,64 ± 0,04 * 10⁹/л, Т-супресорів до 8,81 ± 0,64% і 0,18 ± 0,02 * 10⁹/л. Реєструвалося пригнічення реакції РБТЛ з ФГА, що проявлялося вірогідним зниженням відносної і абсолютної кількості бластних клітин, відповідно, до 42,56 ± 1,38% і 0,84 ± 0,04 * 10⁹/л. При розповсюдженому псоріазі вміст відносної і абсолютної кількості Т-лімфоцитів був зниженим відповідно до 47,24 ± 0,89% і 0,93 ± 0,03 * 10⁹/л, Т-хелперів до - 35,22 ± 2,72% і 0,69 ± 0,02 * 10⁹/л, Т-супресорів - до 10,92 ± 0,40% і 0,21 ± 0,01 * 10⁹/л. Реєструвалося пригнічення реакції РБТЛ з ФГА, що проявилося вірогідним зниженням відносної і абсолютної кількості бластних клітин відповідно до 46,14 ± 0,85% і 0,91 ± 0,03 * 10⁹/л. Виявлено підвищення відносної і абсолютної кількості В-лімфоцитів і 0-лімфоцитів, більш виражене у хворих, що страждали на ускладнені форми псоріазу.

Установлено вірогідне підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові, в основному, за рахунок дрібнодисперсних ЦІК, яке було більш виражене при ускладнених формах псоріазу. Так, рівень дрібнодисперсних ЦІК у хворих на псоріатичну артропатію, з еритродермією та еритродермією становив 92,86 ± 4,62 умов.од., рівень великодисперсних ЦІК - 45,86 ± 1,03 умов.од. (контроль відповідно 43,30 ± 2,81 умов.од. і 39,20 ± 2,81 умов.од.), співвідношення рівня дрібнодисперсних ЦІК до рівня великодисперсних ЦІК становило 2,03 ± 0,12 (контроль 1,10 0,04). У хворих на артропатичний псоріаз рівень дрібнодисперсних ЦІК становив 87,75 ± 3,90 умов.од., рівень великодисперсних ЦІК - 48,50 ± 2,33 умов.од., коефіцієнт співвідношення становив 1,82 0,10. У хворих з розповсюдженим псоріазом рівень дрібнодисперсних ЦІК становив 81,91 ± 2,43 умов.од., великодисперсних - 54,36 ± 1,69 умов.од., коефіцієнт співвідношення - 1,55 ± 0,07.

Біохімічні дослідження показали, що у більшості хворих на псоріаз спостерігалася помірна диспротеїнемія, яка проявлялася вірогідним зниженням рівня загального білку і вмісту альбумінів у сироватці крові в порівняні з контрольними показниками. Відмічено вірогідне підвищення загального рівня глобулінів і глобулінових фракцій: ₁, ₂, , - глобулінів (при зниженні коефіцієнту співвідношення А/Г). Виявлено вірогідне підвищення цифрових значень тимолової проби і вірогідне зниження величин сулемової проби. Спостерігалося вірогідне підвищення активності ферментів: аспартатної і аланінової трансаміназ (при зниженні коефіцієнта де Рітіса), гамма-глютамілтранспептідази, лактатдегідрогенази, лужної фосфатази та загального білірубіну. Виявлено підвищення концентрації сечовини, азоту сечовини та креатиніну. Встановлено вірогідне підвищення швидкості осідання еритроцитів визначаємих в тестах Сігма-ШОЕ та ШОЕ.

Дослідження кислотно-лужного стану показало наявність віродіного зниження рН венозної крові, збільшення від'ємної величини дефіциту основностей, зниження показників істинного та стандартного бікарбонату, загального вмісту вуглекислоти, що вказувало на метаболічний характер порушень за рахунок тканинної гіпоксії. Вищеперераховані зрушення супроводжувалися вірогідним зниженням парціального тиску кисню плазми венозної крові і насичення гемоглобіну киснем, при цьому відмічалось вірогідне підвищення напруження вуглекислого газу.

Найбільш значні порушення біохімічних показників крові спостерігалися при ускладнених формах та розповсюдженому псоріазі в прогресивній стадії.

Вивчення функціонального стану потових залоз у хворих на псоріаз показало, що на місцях псоріатичного висипу спостерігалось значне зниження або повна відсутність функціонуючих потових залоз, що залежало від активності псоріатичного процесу, товщини інфільтрату та тривалості існування псоріатичних елементів.

Для корекції виявлених порушень застосовувалися розроблені нами методи лікування. Комбінований метод еферентної терапії, що включає одночасне проведення гемосорбції і ультрафільтрації, яким було проліковано 29 хворих, страждаючих на ускладнені форми псоріазу та розповсюджений псоріаз з торпідним перебігом. Для контролю ми мали репрезентативну групу, яка складалась із 21 хворого, які отримали лікування гемокарбоперфузіею через стандартне вуглецеве вугілля. Метод загальної гіпертермії та метод загальної гіпертермії з гіпероксією, якими було проліковано відповідно 102 і 36 хворих, які страждали на розповсюджений псоріаз з торпідним перебігом. Контрольну репрезентативну групу склали 9 хворих, які лікувались традиційною терапією.

Комбінований метод еферентної терапії виявився більш ефективним, ніж гемокарбоперфузія через стандартне вуглецеве вугілля. Застосування методу ГС і УФ дозволило збільшити спектр виведення токсичних речовин і, що особливо важливо, розширити діапазон елімінації ЦІК, в основному за рахунок дрібнодисперсних, які складніше елімінуються. Так, рівень дрібнодисперсних ЦІК після ГС і УФ вірогідно знизився на 21,80% (до 68,75 ± 3,35 умов.од.) в порівнянні з початковими даними, крупнодисперсних ЦІК - на 8,39% (до 45,42 ± 1,35 умов.од.). При проведенні гемокарбоперфузії через вуглецеве вугілля рівень дрібнодисперсних ЦІК знизився тільки на 8,62% (до 78,50 ± 2,83 умов.од.), рівень крупнодисперсних ЦІК на 4,26% (до 49,40 ± 2,09 умов.од.). Отже, після проведення ГС і УФ спостерігалося зниження рівня дрібнодисперсних ЦІК в 1,3 рази. Інтенсивне вилучення із кровоносного русла ЦІК дозволяло активізувати функціональну активність імунокомпетентних клітин і стимулювати відновлення кількості Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій на 10-14 день після гемоперфузії. ГС і УФ сприяла нормалізації активності ферментів і концентрації білірубіну в сироватці крові, що свідчило про відновлення і стабілізацію мембран гепатоцитів. З ультрафільтратом у великій кількості виводилися циркулюючі в крові низькомолекулярні азотні сполуки (сечовина, креатинін та інші), що полегшувало функціювання нирок. Активна елімінація із крові ЦІК, низько та середньомолекулярних токсичних сполук, нормалізація білкового балансу, імунологічних і біохімічних показників крові, супроводжувалися регресом клінічних проявів хвороби. Спостерігалося зменшення опухання суглобів до 30-40% вже на наступний день після гемоперфузії, а на 10-14 день відмічалося значне зменшення або припинення болю в них, відновлювався об'єм рухів. На 2-3 день після проведення ГС і УФ починалося щезання запальних явищ в шкірі при псориатичній еритродермії. Спочатку шкіра очищувалася на обличчі, шиї, потім процес регресу розповсюджувався на інші частини тіла. Отже, нормалізація імунологічних і біохімічних показників супроводжувалася позитивною клінічною динамікою. Так, клінічне одужання після проведення ГС і УФ досягнуто у 58,60% хворих, значне покращення - у 24,10%, покращення - у 13,80% і у 3,50% гемоперфузія не справила клінічного ефекту. У порівняльній групі хворих, котрим проводилася ГС, клінічне одужання досягнуто у 47,60% хворих, значне покращення - у 19,0%, покращення - у 19,0% і у 14,40% гемосорбція виявилася неефективною.

Проведення лікування загальною гіпертермією і загальною гіпертермією з гіпероксією сприяло відновленню відносної і абсолютної кількості Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій та нормалізовувало кількість В-лімфоцитів і 0-лімфоцитів. Спостерігалася нормалізація кислотно-лужного стану і газового балансу крові. Під дією високої температури відбувалась активізація потовидільної функції потових залоз в уражених ділянках шкіри, що викликало прилив крові до них і сприяло відновленню мікроциркуляції в дермі. Нормалізація кровообігу в шкірі сприяла ліквідації тканинної гіпоксії, відновленню процесів кератинізації в епідермісі, що супроводжувалося вирівнюванням температурних градієнтів між ураженими ділянками шкіри та оточуючої видимо здорової шкіри. В умовах високої температури відбувалась активізація імунологічної реактивності організму, що сприяло підвищенню його опірності до інфекційних захворювань і катаральних явищ (тонзіліт, ангіни, ГРВІ тощо), котрі можуть сприяти загостренню псоріазу, а в окремих випадках спровокувати його появу. Позитивним є оптимізація загальною гіпертермією метаболічних процесів, що покращувало роботу екскреторних і детоксикаційних органів (нирок, печінки) та нормалізовувало функцію центральної і периферичної нервової системи. Активізація захисно-пристосувальних реакцій організму, підвищення його адаптаційних можливостей, дозволяло успішно справлятися як з основним захворюванням, так і із супутньою патологією. Разом з тим ЗГТ та ЗГТ з ГО є достатньо фізіологічними методами лікування, які не супроводжуються ускладненнями та патологічними реакціями, добре переносяться хворими.

Отже, нормалізація імунологічних і біохімічних показників, функції потових залоз і температурних параметрів шкіри супроводжувалися позитивною клінічною динамікою. Так, клінічне одужання після проведення ЗГТ з ГО досягнуто у 58,33% хворих, значне покращення - у 27,78%, покращення - у 11,11% і у 2,78% гіпертермія з гіпероксією виявилася неефективною. Після проведення ЗГТ клінічне одужання досягнуто у 52,94% хворих, значне покращення - у 23,53%, покращення у - 15,69% і у 7,84% гіпертермія не справила клінічного ефекту. У порівняльній групі хворих, котрим проводилася традиційна терапія, клінічне одужання досягнуто у 11,11% хворих, значне покращення - у 22,22%, покращення - у 44,45% і у 22,22% лікування виявилося неефективним. Отримані клінічні результати показали значну лікувальну перевагу запропонованих методів гіпертермії (ЗГТ і ЗГТ з ГО) над загальноприйнятою терапією.

На підставі отриманих результатів дослідження ми визначили критерії доцільності застосування кожного із розроблених методів лікування з урахуванням патогенезу псоріазу і технічних можливостей запропонованих методів лікування. Так, при псоріатичній еритродермії з артропатією, псоріатичній еритродермії, артропатичному псоріазі, розповсюдженому псоріазі в прогресивній стадії ми рекомендували комбінований метод лікування, який включав одночасне проведення гемосорбції і ультрафільтрації (ГС і УФ). Хворим, що страждали на розповсюджений псоріаз в стаціонарній та регресивній стадіях захворювання, а також на розповсюджений псоріаз в період стабілізації псоріатичного процесу ми призначали загальну гіпертермію (ЗГТ) чи загальну гіпертермію з гіпероксією (ЗГТ з ГО). При цьому слід відмітити, що при розповсюдженій формі псоріазу з обширною площею ураження шкірного покриву, краще застосовувати ЗГТ в умовах гіпероксичного газового середовища.

В період ремісії, для попередження рецидивів захворювання, особливо в несприятливий для даного хворого сезон року (коли із-за зниження адаптаційних спроможностей до кліматичних змін може виникнути загострення псоріазу), ми рекомендували протирецидивний курс лікування ЗГТ чи ЗГТ з ГО в обсязі 10-12 сеансів.

Таким чином, розроблені нами методи лікування: комбінований метод еферентної терапії, що включає одночасне проведення гемосорбції і ультрафільтрації (ГС і УФ), загальна гіпертермія (ЗГТ) та загальна гіпертермія з гіпероксією (ЗГТ з ГО) є високоефективними методами лікування псоріазу, які дозволяють швидко переривати прояви хвороби, скорочувати строки лікування до 3-4 тижнів, досягати клінічного одужання, підвищувати адаптаційні можливості організму у відношенні як основного захворювання (псоріазу), так і супутньої патології, що подовжує тривалість ремісій тяжких клінічних форм псоріазу до 15-17 місяців.

Висновки

Псоріаз, що є хронічним рецидивуючим захворюванням, відзначається збільшенням у останні роки тяжких форм хвороби (артропатичного псоріазу, псоріатичної еритродермії, артропатичного псоріазу з еритродермією), які нерідко призводять до інвалідності. Недостатня ефективність загальноприйнятої терапії диктує необхідність розробки і впровадження в клінічну практику нових, більш ефективних методів лікування.

1. У хворих на псоріаз виявляються імунологічні, біохімічні та метаболічні порушення, які при тяжких клінічних формах захворювання відзначаються пригніченням Т-ланки імунітету, підвищенням рівня циркулюючих імунних комплексів в крові, диспротеїнемією, підвищенням активності печінкових ферментів і вмісту залишкового азоту, збільшенням швидкості осідання еритроцитів, метаболічним ацидозом і зниженням кисневої ємкості крові.

2. Порушення при псоріазі потовидільної функції і температурних параметрів шкіри виявлялось у значному зниженні або відсутності потовиділення на уражених ділянках шкіри, локальному підвищенні температури в області псоріатичних елементів висипу в гострій стадії захворювання і зниженням температури в місцях довго існуючих (хронічних) вогнищ шкірних уражень внаслідок уповільнення кровотоку в псоріатичних бляшках.

3. Вираженність виявлених імунологічних і біохімічних змін, порушень потовиділення і зміна температурних параметрів у вогнищах уражень хворих на псоріаз залежить від клінічної форми, стадії і тривалості перебігу дерматозу.

4. Комбінований метод еферентної терапії сприяє зниженню циркулюючих імунних комплексів дрібнодисперсного спектру, нормалізації Т-системи імунітету, усуває гіперферментемію і азотемію, нормалізує білковий обмін, що поєднується з регресом клінічних проявів тяжких форм псоріазу (розповсюдженого псоріазу з торпідним перебігом, артропатичного псоріазу, артропатичного псоріазу з еритродермією та псоріатичної еритродермії).

5. Загальна гіпертермія у звичайному газовому середовищі і, в більшій мірі, загальна гіпертермія у поєднанні з гіпероксією, сприяють нормалізації показників Т-системи імунітету, периферичної гемодинаміки, функції потових залоз і температурних параметрів уражених ділянок шкіри у хворих з артропатичним, розповсюдженим та обмеженим псоріазом і можуть застосовуватися для профілактики рецидивів дерматозу.

6. Установлено, що комбіноване застосування гемосорбції і ультрафільтрації показано при всіх ускладнених і з тяжким перегібом формах псоріазу (псоріатичній еритродермії, при всіх формах артропатичного псоріазу, псоріатичній еритродермії з артропатією, пустульозному і ексудативному псоріазі, розповсюдженому псоріазі в прогресивній стадії). Загальна гіпертермія і загальна гіпертермія з гіпероксією показані при всіх формах псоріазу в стаціонарній і регресивній стадіях, псоріатичній артропатії і розповсюдженому псоріазі в період стабілізації псоріатичного процесу.

7. Комплексне поетапне лікування псоріазу за допомогою комбінованої еферентної терапії з подальшою загальною гіпертермією або загальною гіпертермією з гіпероксією є патогенетично обгрунтованими і фізіологічними методами лікування, які дозволяють скоротити строки лікування до 3-4 тижнів і подовжити тривалість ремісії при тяжких клінічних формах псоріазу до 15-17 місяців.

Практичні рекомендації

Комбінований метод еферентної терапії ГС і УФ проводиться одноразово в обсязі 2-3 об'ємів циркулюючої крові (ОЦК), із швидкістю перфузії і забору ультрафільтрату відповідно 64-96 мл/хв і 16-18 мл/хв. ГС і УФ найкраще призначати при всіх ускладнених формах псоріазу і розповсюдженому псоріазі в прогресуючій стадії.

Загальна гіпертермія проводиться в температурному діапазоні 45-47°С в умовах звичайного газового середовища, яке містить 21-22% кисню, чи в умовах гіпероксичного газового середовища, яке містить 40-50% кисню, при заданій відносній вологості 20-30%, нормальному атмосферному тискові 101,08 кПа, швидкості повітряного потоку 0,2 - 0,3 м/с. На курс лікування призначається 10-12 сеансів гіпертермії. ЗГТ чи ЗГТ з ГО показана при всіх формах псоріазу в стаціонарній і регресивній стадіях захворювання і в прогресивній стадії в період стабілізації псоріатичного процесу.

Перед призначенням лікування ЗГТ чи ЗГТ з ГО рекомендується провести оцінку ступеню активності патологічного процесу, визначити чутливість шкіри до високої температури та організму в цілому до гіпероксичного газового середовища. Загальна гіпертермія призначається, якщо величина температурного градієнта між псоріатичними бляшками і оточуючою видимо здоровою шкірою не перевищує 1,3 - 1,6⁰C, а час відновлювання температури бляшок (після термічного навантаження) в умовах комфорту (18-20°С) не перевищує 70-90 хвилин; видимо здорової шкіри - 30-40 хвилин. Вказані параметри свідчать про помірну реакцію шкіри на високу температуру, що дозволяє спрогнозувати добре перенесення термічного навантаження.

При ускладнених формах псоріазу і розповсюдженому псоріазі з торпідним перебігом з вираженими імунологічними і біохімічними порушеннями, які не піддаються загальноприйнятій терапії, рекомендується комплексне поетапне лікування псоріазу, що включає одноразове проведення комбінованої еферентної терапії з подальшим призначенням курсу (10-12 сеансів) загальної гіпертермії чи загальної гіпертермії з гіпероксіею.

В несприятливий для хворого псоріазом сезон року рекомендується проведення амбулаторного лікувально-профілактичного курсу (АЛПК) загальної гіпертермії чи загальної гіпертермії з гіпероксією в обсязі 10-12 сеансів. АЛПК ЗГТ і ЗГТ з ГО забезпечують підвищення адаптаційних можливостей організму до мінливих кліматичних і метерологічних факторів оточуючого середовища, нормалізують імунологічну резистентність, підтримують функціонування потових залоз, що попереджує загострення псоріазу.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Kolyadenko V.G., Amalyan V.A., Karpenko V.V., Korol V.N. Sorption therapy in psoriatic patients // An International Journal Biomaterials. Artificial Cells,- 1987.- Vol. 15, N 1.- P. 281 - 285.

2. Король В.Н. Гипертермия в комплексном лечении больных псориазом// Дерматология и венерология.- Киев: Здоровья, 1990,- № 25.-С. 33 - 35.

3. Король В.Н., Амалян В.А. Комбинированный метод эфферентной терапии: гемосорбция и ультрафильтрация в лечении больных псориазом // Вестник дерматологии и венерологии.- 1991.- №8.-С. 43 - 47.

4. Король В.М. Застосування загальної гіпертермії при лікуванні ускладнених та розповсюджених форм псоріазу з торпідним перебігом // Український науково-медичний молодіжний журнал.-2001.- № 1.- С. 2-5.

5. Король В.Н. Применение общей гипертермии с гипероксией в лечении больннх псориазом // Актуальные проблемы медицины и биологии.- №2. - Киев: НМУ. - 2001. - С.425-430.

6. Способ лечения осложненнмх форм псориаза: А.с. 1419670 СССР, А 61 В 10/00 / В.А.Амалян, В.Г.Коляденко, В.В.Карпенко, В.Н.Король (СССР).- № 4125794/28; Заявлено 29.09.86; Опубл. 30.08.88, Бюл. № 12.- 4 с.

7. Пат. 7415 Україна, А 61 В 10/00. Спосіб лікування ускладнених форм псоріазу / В.В.Карпенко, В.М.Король, В.А.Амалян, В.Г.Коляденко (СССР).- № 4І25794/ Заявлено 29.09.86; Опубл. 29.09.95, Бюл. №3. - 2 с.

8. Пат. 38794 А Україна, А 61 F 7/00. Спосіб термооксичної терапії псоріазу/ / В.М.Король, В.Г.Коляденко (Україна). - 2000105646/ Заявлено 04.10.2000; Опубл. 15.05.2001, БЮЛ. №4. - 1с.

9. Пат. 38795 А Україна, А 61 Н 33/06. Пристрій для комплексного проведення загальної гіпертермії і гіпероксії / В.М.Король, В.Г.Коляденко (Україна).- 2000105647/ Заявлено 04.10.2000; Опубл. 15.05.2001, Бюл. №4. - 1с.

10.Гипертермия в лечении псориаза: Информационное письмо / В.Г.Коляденко, П.П.Слынько, Д.Я.Головченко, В.Н.Король / Вып.3 по проблеме "Дерматология и венерология".- К.: РЦНМИ МЗ УССР, 1986.- 2 с.

11. Король В.Н. Сорбционная терапия и гипертермия в комплексном лечении больних псориазом // Тезисы докладов VІІ Республиканской конференции молодых учених медиков.- Алушта: Б.и.-1986.- С. 141 - 142.

12. Король В.Н. Общая гипертермия в лечении псориаза // Тезисы докладов V стьезда дерматовенерологов УССР.- Харьков: Полиграфпредприятие.- 1986.- С. 76 - 77.

13. Коляденко В.Г., Амалян В.А., Карпенко В.В., Король В.Н. Сорбционная терапия больних псориазом // Тезиси докладов VІІ Международного симпозиума по гемосорбции.- Киев: Наукова думка.-1986.- С. 60 - 61.

14. Король В.Н. Применение эфферентных методов терапии в лечении торпидних и осложненних форм псориаза // Тезиси докладов конференции молодих учених и специалистов Казахского государственного университета. - Алма-Ата: Казторгреклама.- 1989.-С. 182.

15. Король В.Н. Гипертермия в лечении некоторых хронических дерматозов // Тезисы докладов конференции молодих учених и специалистов Казахского государственного университета.- Алма-Ата: Казторгреклама.- 1989.- С. 183.

16. Король В.Н. Некоторие аспекти использования физических факторов в лечении псориаза // Тезисы докладов межтерриториальной конференции дерматологов и курортологов, посвященной 90-летию кафедры дерматологии ЛоДНГМИ и 175-летию курорта Немиров "Использование бальнеокурортных и преформированных физических факторов в терапии и реабилитации больных дерматозами.- Львов: Гортипография. - 1989.- С. 36 - 37.

17. Король В.Н., Салям А., Шиферау К. Р. Влияние гипертермии на состояние иммунной системы и функцию потовых и сальных желез при некоторих дерматозах // Тезисы докладов VІ Всеросийского съезда дерматологов и венерологов.- Москва: Мосметрострой.- 1989.- С. 447.

18. Король В.Н. Термография в исследовании больньгх псориазом // Тезисы докладов VIII Съезда рентгенологов и радиологов - Киев: Б.и.- 1989.- С. 363 - 364.

19. Коляденко В.Г., Король В.М., Амалян В.А. Нові досягнення в дерматології // Тези доповідей III Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (СФУЛТ).- Київ, Львів: Б.в.- 1990.- С. 33.

20. Король В.Н., Шиферау К.Р. Применение Сигма-СОЭ в исследовании дерматологических больних // Тезисы докладов Межвузовской конференции-конкурсе молодих учених и специалистов Казахского государственного университета.- Алма-Ата: КОМЗ.- 1990.- С. 117.

21. Король В.Н., Пасечник С.П., Василишин А.А. Термография в дерматологии // Тезисы докладов Первой республиканской конференции "Новые физические методы в медицине".- Ворошиловоград: Полиграфия ОУС.- 1990.- С. 167.

22. Король В.Н.. Состояние иммунологического статуса у больних псориазом // Тезисы докладов Межвузовской конференции молодих учених и специалистов Донецкого государственного медицинского института.- Донецк: Б.и.- 1991.- С. 222.

23. Король В.Н. Сравнительний анализ диагностической ценности методов Сигма-СОЭ и СОЭ для оценки степени напряженности патологического процесса при псориазе // Тезисы докладов І Республиканской конференции молодих учених и специалистов ВУЗов Казахстана "Разработка теоретических основ и создание ресурсосберегающих экологически чистых технологий, методов и материалов".- Алма-Ата: Учреждение ИГ-548/І.- 1991.- С. 93.

24. Король В.М. Вплив гіпертермії на функцію потових залоз та показники кислотно-лужного стану у хворих псоріазом // Тезисы докладов 2-й Республиканской научно-практической конференции дерматологов и курортологов "Курортные факторы Прикарпатья в медицинской и социальной реабилитации больных дерматозами.- Львов: Б.и.- 1991.- С. 103 - 104.

25. Король В.Н. Использование в лечении псориаза нетрадиционных методов терапии // Тезисы докладов Девятого всесоюзного съезда дерматовенерологов.- Алма-Ата, Москва: Медицина.-1991.- С. 244.

26. Коляденко В.Г., Король В.Н. Комплексное лечение псориаза с использованием эфферентных методов // Тезисы докладов Научно-практической конференции "СПИД и другие инфекции, передаваемые половым путем".- Днепропетровск: Гортипография.- 1991.-С. 84.

27. Король В.Н., Коляденко В.Г. Термография как метод диагностики и оценки эффективности лечения псориаза // Тезиси докладов научно-практической конференции “Актуальные вопросы медицины и биологии”. - Днепропетровск: Днепр. - 1992. - С.115.

28. Kolyadenko V.G., Korol V.N. New methods of treatment in dermatology // 18 th World Congress of Dermatology. Abctract Book.-Hew York (USA).- 1992.- P. 121 A.

29. Король В.Н. Лечение больных псориазом в термокамере с повышенным содержанием кислорода // Сборник работ Актуальные вопросы медицины и биологии.- Вып. ІУ.- Днепропетровск: Дніпро.-1993.- С. 187.

30. Король В.М. Дієтотерапія в комплексному лікуванні хворих псоріазом // Тези доповідей Міжвузівський науковій конференції молодих вчених та студентів "Інфекційний процес, теорія та практика".- Київ: Б.в.- 1994.- С. 18.

31. Король В.Н. Гастроинтестинальная сорбция и гипертермия в комплексном лечении псориаза // Республиканский межведомственный сборник Актуальные проблемы научной и практической дерматологии и венерологии.- Вып. 5.- Днепропетровск: Дніпро.- 1994.- С. 9.

32. Korol V.N. Combined method of efferent therapy: hemosorption and ultrafiltration in psoriasis treatment // XXIII Congress ESAO.- Warsaw (Poland).- 1996.- P. 519.

33. Коляденко В.Г., Король В.М., Євіч І. Вплив загальної гіпертермії на клітинний і гуморальний імунітет хворих псоріазом // Тези доповідей VII Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (СФУЛТ).- Київ: Медична Україна.-1998.- С. 200.

34. Korol V.N., Kolyadenko V.G. Influence of efferent methods of treatment on the Sigma-Esr parameters in psoriasis patients // XXV ESAO Congres.- Bologna (Italy).- 1998.- P. 643.

35. Король В.Н. Влияние комбинированного метода эфферентной терапии: гемосорбции и ультрафильтрации на биохимию крови // Тези доповідей VІІ Українського з'їзду дерматовенерологів.-Київ: Київська правда.- 1999.- С. 43.

36. Коляденко В.Г., Король В.М. Лікувально-профілактичне використання загальної гіпертермії при псоріазі // Тези доповідей - VІІІ Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (СФУЛТ).- Львів, Трускавець: Б.в.- 2000.- С. 449 - 450.

37. Король В.М. Еферентна терапія хворих на псоріаз у поєднанні з методом загальної гіпертермії // Тези доповідей УІІІ Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (СФУЛТ).- Львів, Трускавець: Б. в.-2000.- С. 450.

38. Kolyadenko V.G., Korol V.N. Common hyperthermia in the treatment the psoriasis // 9^th Congress EADV.- Geneva (Switzerland).-2000.- P. 253.

39. Korol V.N. Psoriasis treatment by complex method, which includes efferent therapy and general induced hyperthermia // XXII ESAO Congress in co-operation with ESEM. - Lausanne (Switzerland). - 2000. - P.580.

40. Коляденко В.Г., Король В.М. Застосування загалної гіпертермії в умовах гіпероксичного газового середовища при лікуванні псоріазу // Українські медичні вісті. - 2001. - т.4, №1. - С.46.

41. Коляденко В.Г., Король В.Н. Комплексное применение общей гипертермии с гипероксией (ОГС с ГО) при лечении псориаза // Тезисы докладов VIII Всероссийского съезда дерматовенерологов. - Ч.1. - Москва: Б.и. - 2001. - С.264

Анотація

Король В.М. Еферентна терапія хворих псоріазом у поєднанні з гіпертермією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 - шкірні та венеричні хвороби.- Національний медичний університет імені О.О.Богомольця Міністерства охорони здоров'я України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена актуальній проблемі - лікуванню ускладнених форм псоріазу та розповсюдженого псоріазу з торпідним перебігом. В роботі представлені нові методи лікування псоріазу: комбінований метод еферентної терапії, що включає одночасне проведення гемосорбції і ультрафільтрації (ГС і УФ), загальна гіпертермія (ЗГТ) та загальна гіпертермія з гіпероксією (ЗГТ з ГО). Для визначення ефективності пропонуємих методів лікування обстежено і проліковано 197 хворих псоріазом. Установлено нормалізуючий вплив розроблених методів лікування на гемодинаміку, імунний стан, біохімічні показники, функцію потових залоз та температурні параметри уражених ділянок шкіри, що супроводжувалося позитивною клінічною динамікою (скороченням строку лікування, подовженням ремісії, запобіганню рецидивів).