Комплексна система психофізіологічного професійного відбору суднових операторів

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук

КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО

ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ СУДНОВИХ ОПЕРАТОРІВ

14.02.01 - Гігієна

ПСЯДЛО Едуард Михайлович

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському Науково-дослідному інституті медицини транспорту МОЗ України і Центрі психофізіологічного та медичного профвідбору плавскладу Українського Науково-дослідного інституту морської медицини МОЗ України.

Науковий консультант - Доктор медичних наук, професор Шафран Леонід Мойсейович, Українській Науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України, завідуючий відділом.

Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Бузунов Володимир Опанасович, Інститут епідеміології та профілактики променевих уражень Наукового центру радіаційної медицини АМН України, директор;

Доктор медичних наук, старший науковий співробітник Варус Василь Іванович, Науково-дослідний інститут проблем військової медицини ЗС України, начальник;

Доктор біологічних наук, професор Кальніш Валентин Володимирович, Українська військово-медична академія МО України, кафедра авіаційної, морської медицини та психофізіології.

Провiдна установа - Національний медичний універсітет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра гігієни праці та професійних захворювань, м.Київ.

Захист вiдбудеться 25 березня 2002 р. о 14 годинi на засiданнi Спецiалiзованої вченої ради Д.26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитись у бiблiотецi Інституту медицини праці АМН України (01033, м.Київ, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий 15 лютого 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.м.н., ст.н.с. Г.І. Ковальова

АНОТАЦІЯ

Псядло Е.М. Комплексна система психофізіологічного професійного відбору суднових операторів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - Гігієна.- Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено теоретичному та методологічному обгрунтуванню комплексної системи психофізіологічного профвідбору суднових спеціалістів, експериментальним дослідженням вікових, індивідуально-типологічних особливостей їх професійної придатності. З позицій системно-структурного підходу і багатомірних методів дослідження встановлені особливості корково-підкоркової взаємодії, зокрема вегетативного енергозабезпечення вищих психічних функцій; вплив індивідуально-типологічних властивостей ВНД на професійну успішність, адаптацію до умов рейсу та надійність суднових операторів.

Виявлена закономірність зміни рівня розумової працездатності осіб з різним співвідношеннями властивостей ВНД в умовах психоемоційного напруження. Обгрунтовані та розроблені адаптовані методики: розрахунку професійно важливих якостей операторів; інтегральної оцінки когнітивного потенціалу, індивідуально-типологічних і особистісних якостей особистості; оцінки рівня психоемоційної стійкості, біологічно активного віку та вікового психофізіологічного статусу.

Ключові слова: психофізіологічний профвідбір, гігієна, психофізіологія, умови праці, моряки, емоційна стійкість.

АННОТАЦИЯ

Псядло Э.М. Комплексная система психофизиологического профессионального отбора судовых операторов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 14.02.01 - Гигиена.- Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена теоретическому и методологическому обоснованию и разработке комплексной системы психофизиологического профотбора судовых специалистов, экспериментальным исследованиям возрастных, индивидуально-типологических и личностных особенностей моряков и их влияние на профессиональную пригодность.

Гигиеническое исследование позволило установить комплекс вредных факторов условий труда и нервно-психической напряженности, влияющих на снижение работоспособности и функциональных резервов организма, рост заболеваемости и преждевременной дисквалификации моряков, снижение их операторской надежности. К постоянно действующим общесудовым гигиеническим факторам относятся: гидрометеорологические условия плавания, микроклимат, шумо-вибрационное воздействие, качка, статическое электричество, электромагнитные поля, химические вещества и др. Различная природа неблагоприятного комплекса физико-химических раздражителей, его сочетание, непрерывное и длительное воздействие усиливает общебиологический эффект хронического воздействия на организм моряка. Высокая степень нервно-психической и эмоциональной напряженности в экстремальных условиях рейса может приводить к перенапряжению адаптационно-компенсаторных механизмов, формированию хронической неврогенной патологии и особых форм аддиктивного поведения, аварийности, связанной с человеческим фактором.

С позиции системно-структурного подхода и многомерных методов исследования установлены особенности корково-подкорковых отношений, в частности, вегетативного энергообеспечения высших психических функций; влияние индивидуально-типологических особенностей личности на профессиональную успешность, адаптацию к условиям рейса и функциональную надежность судовых операторов.

Выявлена закономерность изменения уровня умственной работоспособности лиц с различными индивидуально-типологическими свойствами ВНД в условиях нарастающего психоэмоционального напряжения. Так, эмоционально лабильные индивиды с преобладанием процессов возбуждения показывали наилучшие результаты при среднем уровне нервно-психического напряжения, что вполне соответствует закону Йеркса-Додсона. Напротив, у лиц инертных, с ригидными чертами характера, повышение скорости и, в меньшей мере, качества умственной работоспособности достигалось почти прямолинейно с ростом эмоционального возбуждения и мотивационной активности. Высокое напряжение приводит к мобилизации их функциональных и поведенческих резервов, усилению межсистемных связей высших психических и интеллектуальных функций с эмоционально-волевыми компонентами.

Социологический опрос выявил, что самыми актуальными за последний год для моряков оказались две противоположные тенденции - длительный рейс и длительный отпуск (для 59% опрошенных), которые непосредственно сопровождаются изменением в финансовом состоянии (32%) и ухудшением качества жизни (23%). К наиболее массовым жалобам относятся - неопределенность направления и сроков рейса (24%), вынужденная работа не по специальности (19%), а также стрессогенные семейные обстоятельства (18%).

Комплексное исследование с применением дополняющих друг друга гигиенических, физиологических, психофизиологических и психологических методов, а также сведение независимых данных в единую интегрированную картину дало возможность получить разноплановые и многосторонние характеристики судовых специалистов, оценить их эффективность и надежность в экстремальных условиях. При этом особое значение имела не только сама диагностика психических состояний и психофизиологических свойств личности, но и анализ тех факторов профессиональной деятельности, с помощью которых эти состояния могут быть вызваны и видоизменены. Выделен комплекс системообразующих физиологических и психофизиологических факторов, формирующих профпригодность человека к операторской деятельности на флоте, адаптации к условиям рейса. Выявлена закономерность изменения уровня умственной работоспособности лиц с различным соотношением типов ВНД в условиях психоэмоционального напряжения.

Все вышеизложенное позволило научно обосновать и разработать комплексную систему диагностики и оценки психофизиологической профпригодности судовых специалистов. Сформулированные теоретические и методологические обобщения использованы для разработки технологии психофизиологического профотбора и психодиагностики, разработки и внедрения компьютерных систем “Мортест”, “ПОТОК-5” и “КОНСУЛ”. Создано программное обеспечение для оценки биологически активного возраста, уровня функционального состояния и работоспособности, психоэмоциональной устойчивости.

Основные результаты работы, направленные на оценку условий и характера труда моряков и разработку комплексной системы психофизиологического профессионального отбора судовых операторов, реализованы в приказах и методических рекомендациях Министерства здравоохранения Украины и нашли широкое применение в медицинской практике.

Ключевые слова: психофизиологический профотбор, гигиена, психофизиология, условия труда, моряки, эмоциональная устойчивость.

професійна придатність психоемоційний судновий

SUMMARY

Psyadlo E.M. “Seafarers' psychophysiological professional selection complex system,.- Manuscript.

Thesis submits for the Doctor's of Biological Degree of the speciality 14.02.01 - Hygiene.- Research Institute of Labour Medicine, Academy of Medical Sciences of the Ukraine, Kiev, 2002.

The dissertation is devoted to the theoretical and methodological bases of the seafarers' psychophysiological professional selection complex system, experimental studies of age, individual and typological characteristics of their professional fitness. Based on system-structural approach and multidimensional research methods peculiarities of cortex-subcortical interactions have been determined. Among them: effect of personal individual and typological characteristics on professional success, adaptation to trip conditions and functional reliability of ship operators.

In conditions of psychoemotional tension mental efficiency change patterns in persons with different types of vegetative nervous system have been discovered. Methods of professional qualities estimation, emotional stability assessment, integral assessment of individual-typological and personal characteristics, biological active age and age psychophysiological status have been developed, validated and adapted.

Key words: psychophysiological professional selection, work hygiene and psychophysiology, work conditions, seamen, emotional stability.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Діяльність суднових спеціалістів в умовах Світового океану, з його розмаїттям подразників екстремального рівня супроводжується хронічним біологічним та психосоціальним стресом. Це обумовлює специфічність умов праці на транспорті і, відповідно до основних напрямків сучасної гігієни, відноситься до числа пріоритетних об'єктів досліджень (М.Ф.Ізмеров, 1996; Ю.І.Кундієв,1999,2000; Є.І.Гончарук,1998,1999). Знижений рівень здоров'я та професійна непридатність окремих моряків в умовах тривалого автономного рейсу часто призводять до напруження і зриву адаптації (А.О.Лобенко, В.Ю.Волянський,1997; S. Tomaszunas,1996) з наступним розвитком нервово-психічної у 1,9 - 4,1% осіб плавскладу (В.Ф. Ейсмонт,1983; D.Beneitez, 1992) і соматичної патології - 3,9 - 22,2% (М.І.Саєнко та ін.,1989).

Адаптація організму моряків до умов специфічної морської праці приводить до формування функціональних зв'язків між фізіологічними системами та психофізіологічними механізмами забезпечення надійності професійної діяльності. Це відображає взаємозв'язок між теоріями діяльності людини та функціональних систем П.К.Анохіна (1968). Подальший розвиток теорії функціональних систем у процесі формування професійно важливих якостей, що відбувається у динаміці онтогенезу, знайшов відображення у працях К.В.Судакова (1983, 1993), А.Л.Решетюка (1970-1997), В.П.Казначеєва (1978-1986), А.О.Навакатікя-на (1979-1999), М.В.Макаренка (1991-2000), Л.М.Шафрана (1975-2000), А.О. Лобенка (1989-1999), В.В.Кальніша (1996-2000) та інш.

Аналіз психоневрологічної захворюваності, травматизму і порушень техніки безпеки у складних системах типу “людина-машина” на морському транспорті показав, що їх головною причиною є неадекватність окремих елементів сучасного рівня техніки психофізіологічним можливостям людини. Така тенденція обумовлена змінами характеру праці, необхідністю швидкої адаптації людини до нових високотехнологічних засобів управління транспортом, незмірно зростаюча ціна помилки оператора, який керує складною ергатичною системою “людина-судно”. Підвищення працездатності і надійності суднового оператора може бути здійснене шляхом розробки і впровадження комплексної системи психофізіологічного профвідбору (ПФВ). Але на сьогодні деякі аспекти цієї проблеми залишаються недостатньо вивченими. Так, недостатньо з'ясована динаміка вікових особливостей професійно значущих психофізіологічних якостей суднових спеціалістів палубної та машинної команд, рядового і командного плавскладу, що є важливішою рисою та обов'язковою умовою успішної діяльності і збереження здоров'я з позицій вікової фізіології (В.В.Фролькіс,1992-1997; В.В.Безруков,2001). Потребує також наукового обгрунтування та розробки (у віковому і фаховому аспектах) методу оцінки інтегрального показника рівня професійної придатності суднових операторів.

Тому вдосконалення методологічних підходів і принципів, розробка методів психофізіологічного профвідбору плавскладу і надійних критеріїв оцінки професійної придатності, залишається актуальною проблемою сьогодення (Л.М.Мацевіч,1999; В.А.Бодров,1994; М.В.Макаренко,1996).

На цей час існує багато робіт, які присвячені оцінці умов та характеру праці моряків, розробці деяких аспектів медичного профвідбору суднових спеціалістів. Але порушена проблема до цього часу не вирішена з точки зору багатофакторної, комплексної системи оцінки професійної придатності плавскладу з урахуванням структурно-ієрархічної моделі професійно важливих якостей суднових спеціалістів, психоемоційної стійкості, індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності (ВНД).

У зв'язку з вищевикладеним, перспективним науковим напрямком є вивчення впливу гігієнічних факторів, умов та характеру праці на психофізіологічний стан моряків, рівень їх адаптації і надійності, а також професійну операторську придатність, що і визначали мету і задачі проведеної роботи. Перспективи комплексного рішення цієї проблеми обумовлюють медико-біологічні та психофізіологічні аспекти здоров'я як моряків, так і операторів інших видів транспорту, що сприяє запобіганню захворюваності, травматизму та аварійності в однієї з стратегічних галузей держави.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана за безпосередньою участю автора як керівника і відповідального виконавця відповідно із планами НДР Українського НДІ медицини транспорту МОЗ України: “Психофізіологія операторської діяльності робітників водного транспорту та розробка профілактичних і реабілітаційних заходів при нервово-емоційному напруженні”(1991-1992, № держ.реєстрації 0189U074299); “Комплексна система забезпечення здоров'я робітників транспорту” (1993-1996, № держ. реєстрації 0295U000385); “Розробка комплексної системи психофізіологічного профвідбору плавскладу морського та річкового транспорту України” (1998-2000, № держ.реєстрації 0198U000850). Крім того, окремі положення роботи відображені у темі НДР “Розробка та обгрунтування значень організму для добору плавскладу водного транспорту України щодо наркологічної безпеки” (1997-1998, № держ.реєстрації 0199U004101), що виконувалась у ДП “УкрНДІ морської медицини” МОЗ України.

Мета дослідження. На основі професіографічного аналізу умов і характеру праці на водному транспорті дати наукове обгрунтування та розробити комплексну систему психофізіологічного професійного відбору суднових операторів для забезпечення ефективної та надійної діяльності в екстремальних умовах, високої працездатності у динаміці вахти та тривалого рейсу, збереження психічного і соматичного здоров'я моряків.

Завдання дослідження.

1. Провести комплексне гігієнічне дослідження умов праці та життєдіяльності суднових спеціалістів з урахуванням змін, що відбулися на ринку морської праці, та специфіки сучасної експлуатації флоту.

2. Оцінити вплив суднових факторів і характеру праці на функціональний стан організму та працездатність моряків у динаміці вахти та тривалого рейсу.

3. Вивчити вікові та професійно обумовлені особливості розвитку і динаміки змін психофізіологічних функцій моряків, встановити взаємозв'язок з біологічно активним віком та його значення у формуванні нейровегетативної і соматичної адаптації організму до умов плавання.

4. Обгрунтувати принципи і розробити методи діагностики стійкості до стресу, емоційно-вольових та індивідуально-психологічних якостей плавскладу.

5. Провести відбір та розробку релевантних методів оцінки професійно важливих якостей суднових спеціалістів.

6. Розробити автоматизовану комп'ютерну систему психофізіологічного профвідбору плавскладу, здійснити її апробацію та впровадження у практику морської медицини.

Об'єкт дослідження: плавсклад основних професійних груп, умови праці та життєдіяльності на судні.

Предмет дослідження: система професійних і соціальних відношень, психофізіологічні та індивідуально-особистісні особливості суднових спеціалістів у зв'язку з профілактикою травматизму та аварійності на флоті.

Методи дослідження: гігієнічні (професіографічна оцінка умов та характеру праці); фізіологічні (оцінка функціонального стану організму і працездатності моряків у динаміці вахти та рейсу); психофізіологічні (визначення індивідуально-типологічних властивостей ВНД і вищих психічних функцій суднових спеціалістів); психологічні (психодіагностика особистості та психоемоційної стійкості до стресу); статистичні (обробка результатів дослідження та розробка критеріїв професійної придатності).

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблена концепція комплексної системи функціональної організації операторської діяльності, що дозволяє розширити уявлення про структуру та ієрархію професійно важливих якостей суднових спеціалістів. Вперше встановлено зв'язок індивідуально-типологічних властивостей ВНД суднових операторів з ефективністю розумової працездатності в умовах різного психоемоційного напруження.

Здійснено подальший розвиток уявлення про закономірності взаємозв'язку фізіологічних та психофізіологічних функцій, індивідуально-психологічних властивостей моряків з їх придатністю до роботи на флоті та розроблена адекватна математична модель її прогнозу. З позицій системного підходу та багатомірних методів дослідження вивчені особливості впливу вегетативної НС і вищих психічних функцій на рівень професійної придатності і надійністі моряків.

Вперше в гігієнічній практиці розроблена методика структурно-ієрархічної оцінки професійно важливих якостей з метою кількісної оцінки напруженості праці операторів транспортних засобів і добору релевантних методів оцінки профпридатності. На основі розроблених технології, методик і програм створені передумови подальшого розвитку перспективного наукового напрямку - комп'ютерної психодіагностики та психофізіологічного профвідбору плавскладу.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень підготовлені та затверджені МОЗ України 2 методичних рекомендацій, 3 інформаційних листка, 1 методичний посібник. Отримано авторське свідоцтво №929060, кл..А61 В5/16 “Пристрій для психофізіологічного дослідження операторів” та патент ПА №1234 України від 1998р. "Метод оцiнки вiкового психофiзiологiчного статусу i когнiтивного потенцiалу оператора".

Розроблені, апробовані та впроваджені у практику медицини транспорту нові методи оцінки просторово-образної візуалізації операторів у бланковому та комп'ютерному варіантах - тест “Слідкування за ціллю”; експрес-методики визначення біологічно активного віку моряків та рівня психоемоційної стійкості особистості до стресу. Розроблені та впроваджені комп'ютерні комплекси “Мортест”, “ПОТОК-5” і “КОНСУЛ” для автоматизованого психофізіологічного профвідбору плавскладу в медичних установах УкрНВО “Медицина транспорту” МОЗ України.

Розроблені комплекси і методики впроваджені також в інших галузях, зокрема, для психофізіологічного профвідбору машиністів у спеціалізованій лабораторії СЕС Львівської та Західно-Сибірської залізниць, рятувальників в Омському центрі “Медицини катастроф” (МНС Росії), Іркутському державному медичному університеті (Росія), психодіагностики хворих в Одеському обласному профпатологічному центрі.

Теоретичні та методичні основи дисертаційної роботи використані при розробці методичних керівництв та учбових програм підготовки медичних психофізіологів і лаборантів кабінетів психофізіологічного профвідбору на транспорті та в учбовому процесі на кафедрі клінічної психології інституту післядипломної освіти Одеського національного університету, курсів підвищення кваліфікації спеціалістів-психофізіологів у НДІ медицини транспорту.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою роботою автора (на 90%). Самостійно визначена тема дослідження, її мета і задачі, проведено аналіз наукової літератури, виконано відбір репрезентативного контингенту суднових спеціалістів. Автор організував та безпосередньо провів гігієнічні, фізіологічні та психофізіологічні дослідження, здійснив постановку лабораторних експериментів. Сформував комп'ютерну базу даних, провів статистичну обробку отриманих матеріалів, їх аналіз та узагальнення, формування висновків і практичних заходів, оформлення роботи. Прийняв безпосередню участь у розробці програмного забезпечення статистичної обробки результатів дослідження та автоматизованої комп'ютерної системи профвідбору операторів. При оформленні заявок на винахід і патент особистий внесок автора складав 70%.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації оприлюднені на наступних наукових форумах: тематична наук.-практ.конф. ”Актуальные вопросы гигиены и экологии транспорта”- (Іллічівськ,1992); наук.-практ. конф. ”Актуальные вопросы морской медицины”- (Одеса,1992); 3-я Всесоюз. наук.-практ. конф. ”Тренажеры и компьютеризация профессиональной подготовки”- (Пушкін,1993); 2-а Міжнар.конф.“Людський фактор у питаннях безпеки: проблеми залізничної медицини”- (Харків,1996); 4-й Міжнародн.симп. з морської медицини - (Осло,1997); наук. конф.”Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність” - (Черкаси,1997); Міжнар.наук.-практ.конф."Актуальные проблемы подготовки авиационных специалистов"- (Кіровоград,1997); 1-а Мiжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми гiгiєни та епiдемiологiї на залiзничному транспортi”- (Львiв,1998); 3-я Міжнар. конф. "Влияние человеческого фактора на безопасность движения на железнодорожном транспорте”- (Луганськ, 1999); 2-а Міжнар.наук.-практ.конф. ”Санэпиднадзор на транспорте-99” - (Іллічівськ, 1999); Всеукраїнський наук.симп. “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі”- (Черкаси, 1999); 1-й Міжнар. симп. ”Актуальные проблемы транспортной медицины”- (Одеса, 2000); 4-а Міжнар.конф. ”Вплив людського фактора на безпеку руху на залізничному транспорті” - (Львів, 2001), 7-а Міжнар. конф. соціальної медицини (Відень,2001); 6-й Міжнар.симп. з морської медицини (Маніла, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 23 наукові статті (з них 9 самостійних), 1 авторське свідоцтво на винахід, 1 авторський патент, 2 методичні рекомендації, 1 учбовий посібник, 3 інформаційних листка, 12 тез доповідей, 1 анотований бібліографічний покажчик літератури.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 365 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису об'єктів та методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків та практичних рекомендацій, списку використаної літератури і 8 додатків. Робота ілюстрована 51 таблицею і 20 рисунками. Перелік посилань складається з 498 джерел, в т.ч., 340 - кирилицею і 158 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ. Сформульована проблема, мета й основні задачі дослідження, обгрунтовані необхідність і актуальність теми дисертації, визначений предмет, об'єкт і методологічні основи дослідження, охарактеризована наукова новизна і практична цінність отриманих результатів, дана їх загальна характеристика.

Огляд літератури. Проведено аналіз робіт вітчизняних та зарубіжних авторів з питань розробки та впровадження психофізіологічного профвідбору операторів транспортних засобів; аварійності, що зв'язана з людським фактором, вплив гігієнічних, психофізіологічних та психологічних факторів на працездатність, операторську надійність, рівень здоров'я та соціальні аспекти морської праці. На цій основі зроблено висновок про ступінь вивчення та актуальності теми і намічені напрямки необхідних натурних та експериментальних досліджень для досягнення мети роботи.

Об'єкти та методи досліджень. Для досягнення поставленої мети і реалізації передбачених завдань були проведені гігієнічні дослідження на морських суднах, експериментальні та натурні фізіологічні, психофізіологічні і психологічні дослідження в умовах рейсу та міжрейсовий період. Все це вимагало розробки спеціальної поетапної програми та методології комплексного (мультидисциплінарного) вивчення умов і характеру праці, професійно важливих якостей (ПВЯ) суднових спеціалістів (рис. 1).

Об'єктами дослідження стали: 1929 моряків командного плавскладу (судноводіїв, механіків, електромеханіків і радістів) і рядового плавскладу (боцманів, матросів мотористів і рефмашиністів) транспортного, пасажирського та допоміжного флоту. Проведено комплексне фізіолого-гігієнічне та психофізіологічне обстеження 16 лоцманів портофлоту у динамиці добової вахти та 141 моряка в умовах рейсу різної тривалості. В експериментальних дослідженнях (в умовах моделювання операторської діяльності з різним рівнем психоемоційної напруги) брали участь моряки, студенти та фахівці берегових підприємств (всього 326 осіб). Особливості організації, структури та змісту професійної діяльності моряків, пов'язані з прийомом, аналізом та переробкою значних об'ємів інформації різних модальностей в умовах комплексного впливу на працюючих факторів середовища, найчастіше екстремального характеру, обумовили необхідність використання системно-структурного підходу в дослідженнях, фізіолого-гігієнічної, психофізіологічної та психологічної оцінки основних характеристик суднових спеціалістів в системі “людина-судно-довкілля”.

Гігієнічна оцінка умов та характеру праці плавскладу різних професійних груп включала виміри та аналіз санітарно-гігієнічних і психофізіологічних факторів, важкості та напруженості праці, професійно важливих якостей моряків за “Гігієнічною класифікацією” № 382-97. Визначали антропометричні показники: зріст і масу тіла, м'язову силу та статичну витривалість, пробу Мартіне. Функцію зовнішнього дихання оцінювали за допомогою спірометра та пневмотахометра КТД-2. Функціональний стан серцево-судинної системи та вегетативний гомеостаз вивчали за допомогою тонометрії по Короткову, пульсометрії та електрокардіографії на приладах FT-07 і “Біосет-3000”.

Психомоторна та розумова діяльність в умовах експерименту і на протязі вахти та рейсу моделювались за допомогою бланкових і комп'ютерних тестів: проста та диференційна сенсомоторні реакції; кільця Ландольта, таблиці Анфімова, Шульте і Шульте-Платонова (Ш-П). Для вивчення часової організації напруженої розумової праці в умовах стресу використовувались показники статистичного аналізу сердцево-судинної діяльності, електроопору шкіри (БІОН-01), критичної частоти злиття мигкотінь (КЧЗМ) до, під час та після тестування.

З метою оцінки імажинітивних та атенційних якостей суднових операторів розроблена авторська методика “Слідкування за ціллю” та модифіковано тест “Переплутані лінії”. Сутність першої полягає в розумовому, просторо-образному переміщенні тест-об'єкту по 9 симетричним квадратам відповідно до команд, що подаються. Проведено психометричне обгрунтування цих методик та їх порівняльний аналіз з існуючими тестами “Компаси” і “Годинники”.

У зв'язку з поставленою метою створення автоматизованої комп'ютерної системи (АКС) для психофізіологічного відбору плавскладу була розроблена програма, що містить 9 тестів із арсеналу психофізіологічних методик, що традиційно використовуються у фізіології праці: 1) визначення короткочасної пам'яті на слова (ПК); 2) довгочасної пам'яті на слова (ПД); 3) оперативної пам'яті на цифри (ОП); 4) реакції на рухомий об'єкт (РРО); 5) рухливості нервових процесів (РНП) - диференційована сенсомоторна реакція вибору трьох кольорів, та 6) вибору слів; 7) вербального інтелекту - "Аналогії" (Ан); 8) "Арифметична лічба в умі" (АЛУ); 9) сили нервової системи - проста сенсомоторна реакція (ПСМР).

Психофізіологічна інтерпретація алгоритмів методик, їх об'єднання у комплекс тестів з погляду побудови єдиної технології автоматизованого комп'ютерного системи психофізіологічного профвідбору суднового оператора пропонується дисертантом вперше.

З метою відбору комплексу найбільш валідних, надійних та прогностичних методів визначення рівня професійної придатності проведено багаторівневе скринінгове обстеження 445 суднових спеціалістів з паралельним аналізом зовнішніх об'єктивних критеріїв їх професійної успішності. Реалізація системного (багаторівневого) підходу передбачає психодіагностичне дослідження, що охоплює три різних рівня проявлення індивідуально-особистих якостей: 1) нейродинамічних, що відображають конституціонально-генотипичних властивостей індивіда; 2) характерологічних, що проявляються у певному індивідуальному стереотипі поведінки (стиль мислення, окремі риси характеру); 3) соціально-особистісних, які визначаються ієрархією цінностей, що інтеріоризовано культурою популяції, моральними настановами людини. З цією метою використовували тести Б.Я.Первомайського, MMPI, Люшера, Сонді, “Hand-test” та спеціалізовані соціологічні опитувальники. Диференційну суб'єктивну оцінку ФС вивчали за допомогою тестів “САН”, Ч.Д.Спілбергера, анкети самооцінки стану здоров'я та працездатності.

Математико-статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою пакетів програм: Excel-97, SPSS-9,5, Statgraphics, Statistica та інші. Сумісно з інженерами-програмістами та к.ф.-м.н., доц. Чернецьким В.О. розроблені комп'ютерні програми для багатокомпонентного аналізу результатів тестування і ПФВ, які знайшли використання в практиці профвідбору на водному та залізничному транспорті.

Створені на підставі проведених досліджень комп'ютерні комплекси для діагностики та прогнозу професійної придатності суднових спеціалістів “Мортест”, “ПОТОК-5” і “КОНСУЛ” використовуються лікарями-психофізіологами в межах попереднього та періодичного медичного профвідбору. Окремі тести комплексів за допомогою розробленого і адаптованого до контингенту моряків алгоритму дають можливість оцінити їх віковий психофізіологічний статус та біологічно активний вік, психологічний профіль особистості та емоційну стійкість, робити вибір індивідуально-орієнтованих рекомендацій стосовно психопрофілактики та психокорекції плавскладу в рейсових і міжрейсових умовах.

Результати та їх обговорення.

За останні роки відбувся не тільки корінний перерозподіл гігієнічного значення окремих факторів суднового середовища й умов плавання, але і з'явилися принципово нові складові в системі “людина-судно”, що визначають ведучу роль психофізіологічних і психологічних складових морської праці. Комплексний і хронічний вплив фізико-хімічних, біологічних, інформаційно-ергономічних, естетичних і соціально-психологічних факторів в умовах тривалого плавання істотно впливає на стан здоров'я, працездатність і надійність моряків.

Рейсові дослідження показали, що на мікроклімат суднового середовища впливають дві основні складові: 1) метеорологічні фактори природного середовища, що формуються погодними умовами у відповідних районах плавання; і 2) робота суднових машин і механізмів, установок кондиціювання повітря. У комплекс метеорологічних факторів входять: температура, відносна вологість повітря і його швидкість; стан неба і моря; інтенсивність сонячної радіації; аероіонізація повітря; інфразвукові коливання. Для матросів, що працюють на відкритих палубах (до 60-80% робочого часу), погодні умови одним з ведучих несприятливих факторів, що приводить до переохолодження (перенагрівання) організму і викликає найбільшу напругу фізіологічних функцій, необхідність швидкої адаптації (реадаптації) при змінах кліматичних умов під час трансширотних переходів судна. Члени машинної команди працюють в умовах переважно штучного мікроклімату із вираженим нагріваючим радіаційним компонентом, що приводить до зростання ЧСС до 120±13 уд/хв. навіть без значного фізичного навантаження.

Додатковим фактором адаптаційного напруження для всіх членів екіпажу є і так званий ефект "шлюзування" при переході моряків із житлової у виробничу зону і на палубу за рахунок високого градієнта перепаду температури (до 10-17°С), обмокання під час шторму, осадів. Перевищення в 1,2-1,5 рази ГПР інфрачервоного випромінювання і температури нагрітих поверхонь відзначається в енергетичному відділенні - у котлів, паропроводів, головних двигунів, дизель-генераторів, у суднових камбузах, особливо при плаванні в тропіках (у 2-2,5 рази), є постійно діючим фоновим показником мікроклімату.

Шкідливі хімічні речовини присутні в повітрі суднових помешкань практично у всіх агрегатних станах і різних концентраціях. Основними джерелами надходження газів, аерозолів і парів у житлові приміщення судна є небезпечні вантажі (до 70% хімічного забруднення житлової надбудови), широко використовуємі в конструкціях та оздобленні суднових приміщень полімерні та синтетичні матеріали (20%) і в значно меншій мірі - вихлопні гази, продукти неповного згоряння палива і мастил двигунів і котлів: монооксид вуглецю (5-18 мг/м3); окисли азоту (1-4 мг/м3); вуглеводні нафти (до 120 -240 мг/м3); діоксид сірки та сірчаний водень (1-9 мг/м3); ароматичні й аліфатичні вуглеводні (бензол, ксилоли, толуол, ацетон, уайт-спирит та інші). Концентрації хімічних забруднювачів у більшості вимірів не перевищують відповідні ГДК. Вони суттєво зростають у виробничих умовах (найчастіше під час перевантажувальних робіт, при плаванні в тропіках, митті та дегазації танків). Це в значній мірі пояснює той факт, що в окремі періоди рейсу в 1,5-2,3 рази частішають скарги на головний біль і запаморочення, неприємні відчуття в роті і нудоту, стомленість і дратівливість, погіршення сну й апетиту, що нерідко пов'язане з токсичним ефектом, хоча є і інші вірогідні причини таких зрушень (хитавиця, несприятливі метеофактори, шум і вібрація).

Шум на суднах відрізняється не тільки інтенсивністю і цілодобовим впливом, але і переважно високочастотним компонентом в октавних частотах із середньо-геометричною частотою 2,0-4,0 тис.Гц. На робочих місцях машинної команди еквівалентний рівень звука (у дБА) складав 91-108, у ЦПК - 79,9±2,8, на ходовому містку - 64,3±2,1, на палубі - 64,3±3,1, у каютах рядового складу (на нижніх палубах) - 61,1±2,7 і в каютах офіцерів (верхні палуби) - 53,5±2,0, тобто має місце перевищення санітарних норм на 6-28 дБА. Максимальні значення рівні шуму зареєстровано під час ремонтних робіт із механізованого зачищення металевих поверхонь від іржі, старої фарби за допомогою пневмотурбін, досягаючи 105-112 дБА.

Негативним впливом на організм моряка має також вібрація та слеменг судна. Тривалий вплив загальної низькочастотної вібрації судна приводить до змін нейрогуморальної регуляції, зниження витривалості до статичних зусиль, виникнення різноманітних вестибулярно-вегетативних реакцій. Хитавиця негативно позначається на біомеханіці тіла, визначаючи так звану “морську ходу” В умовах тривалих рейсів комбінований вплив хитавиці та шумо-вібраційного фактора на організм моряка набуває негативного емоціогенного стресового впливу. Штормова погода протягом декількох діб може приводити в ряді випадків навіть до елементів функціональних псевдогалюцінацій, що зникають із поліпшенням погоди. При цьому елементарні галюцинації, згідно даних опитування, у 3,9% моряків проектуються у вигляді безформних і безпредметних зорових образів (плям, смуг, “мушок”) і слухових (4,3% моряків) - у виді окремих звуків (дзенькоту, тріску, свисту й ін.), ілюзій і парейдолій. У подібних ситуаціях, ускладнених крім того аврально-аварійною обстановкою на судні, можливий розвиток психогенних реакцій і станів (психічних розладів із непсихотичною симптоматикою), зниження критичного оцінювання того, що відбувається, і здатності до цілеспрямованої діяльності. Суднові фахівці відзначають за собою в ці періоди хаотичне рухове порушення (9%) або загальмованість (17%), розсіяність уваги (32%) і неясне почуття тривоги (29%).

Тривалість зосередженого спостереження вахтової служби є дуже високою (75-95% часу роботи). У зв'язку з такою високою щільністю завантаження вищих психічних функцій (атенційних, перцептивних, мнемічних та ін.), відповідальністю і напруженістю праці на флоті традиційно існує 4-х годинний режим вахт. Інформаційне навантаження суднових операторів в спокійних умовах плавання незначне і складає 23±3,2-32±3,7 сигналів на годину, а інтенсивність повідомлень - 46±4,1 - 128±8,3, тобто на рівні монотонії. У напружених умовах плавання кількість сигналів від засобів відображення інформації і команд збільшується практично в 2-3 рази і, відповідно, інтенсивність інформаційного потоку доходить до 172±18,7 - 420±30,4, що дає підставу говорити про ефект політонії, обумовленого необхідністю частого переключення уваги в несподіваних ситуаціях, і дозволяє оцінити напруженість праці як високу.

Як показали проведені дослідження, ступінь участі вищих психічних функцій фахівців при виконанні операцій щодо вахтової служби коливається в широкому інтервалі значень - від 3 балів або 2 класу (оперативне спостереження за ходом судна і роботою механізмів), до 5 балів або 3 класу 2 ступеню напруженості трудового процесу - постійна готовність до екстрених дій і їх максимальна напруга в складних умовах. По тривалості навантаження на психіку можна виділити короткочасні напружені ситуації - маневрування в акваторії порту, швартовні операції і тривалі - плавання в районі інтенсивного судноплавства і лову, у тумані, проходження проток, вузькостей, гирла рік, плавання поблизу берегів.

Об'єктивна гігієнічна характеристика нервово-психічної напруженості збігалася з анкетними даними (112 чол.). Так, у звичайних умовах рейсу 32,1%, а в ускладнених - 81,3% моряків відзначають високу психоемоційну напругу і окремі елементи когнітивного дисонансу. У такі періоди додатковим стресогенним впливом є: нераціональна організація вахтової служби (13,4%), незадовільні міжособисті відношення (9,8%) і побутові конфлікти (4,5%).

Наслідки стресової реакції особливо несприятливі в процесі формування адаптації молодих моряків, що може привести до перенапруги адаптаційно-компенсаторних механізмів і з'явитися причиною розвитку преморбідного стану й астенізації новачків. При цьому рівень профпридатності моряків прямо і безпосередньо взаємопов'язаний з тривалістю плавстажу, здебільше без істотної зміни в стані тріади - “здоров'я, працездатність, надійність”, що є основою забезпечення особистої та колективної безпеки на флоті.

Таким чином, високий ступінь напруженості праці в умовах багатомісячного плавання у разом з відсутністю психофізіологічного відбору в основні професії плавскладу приводить не тільки до аварійності, обумовленої людським фактором, але й до формування хронічної неврогенної патології та особливих форм адиктивної поведінки моряків.

На основі результатів проведених досліджень показано, що професійна діяльність операторів за структурою залучення функціональних систем організму, психофізіологічних механізмів та корково-підкоркових взаємовідношень у процес забезпечення кінцевого корисного результату може бути розподілена на 4 рівня: нейрофізіологічний, рецептивний, когнітивний та емоційно-вольовий. Розроблена система структурно-ієрархічної класифікації професійно важливих якостей заснована на співвідношенні фізичних, психофізіологічних та психічних компонентів у реалізації результатів діяльності операторів, обумовлених взаємодією на рівнях “організм-індивід-особистість” (Ананьєв, Леонтьєв).

З метою систематизації і кількісної оцінки професійно важливих якостей (ПВЯ) розроблено структурно-ієрархічну класифікацію стійких і стабільних властивостей операторів транспортних засобів і складних ергатичних систем керування, що скаладається з 4 класів і 12 груп (табл.2).

Таблиця 2. Експертні оцінки професійно важливих якостей суднових спеціалістів (в континуумі від 1 до 5 балів)

Як показав аналіз структури ПВЯ найбільші вимоги пред'являються до моторних якостей матросів, мотористів і механіків (3,70-3,95 у континуумі від 1 до 5балів). Високорозвинені сенсорно-перцептивні й атенційні властивості (3,83 -4,04 бали) особливо необхідні фахівцям, що несуть вахтову службу. У штатних виробничих умовах психологічні особливості моряків в якійсь мірі нівелюються загальноприйнятими (конвенційними) нормами поведінки. Однак в екстремальних або конфліктних ситуаціях характерологічні якості якості особистості починають виявлятися тим сильніше, чим значніше фактори ризику, їхні соціальні наслідки, необхідність у колективній взаємодії (вахта, аварійна група). При таких обставинах недоліки характеру можуть ставати гіпертрофованими та загрозливими психологічному клімату екіпажу і, побічно, безпеці судна.

Іншими словами, характерологічні риси членів екіпажу стають професійно важливими факторами в морській діяльності. Через це вимоги до них зростають прямо пропорційно займаної посади на судні: до матросу - 2,97 бали, до капітану - 4,44 бали. Вивчення психофізіологічних функцій суднових фахівців у різних умовах рейсу і динаміки вахти дозволило установити, що денна ходова вахта не викликає істотних змін ФС організму і рівня працездатності. Нічна вахта супроводжується інактивацією і явним стомлюючим ефектом, що виражається в достовірному зниженні рівня КЧЗМ із 42,8±2,3 до 35,1±2,1 Гц і збільшення латентного періоду СМР із 191±6,3 до 226±10,1 мс.

У складних навігаційно-гідрометеорологічних умовах плавання у членів вахти реєструється зростання КЧЗМ (r<0,02) і збудливості мозкових структур і операційної напруженості, що пов'язані з підвищеною відповідальністю і напруженістю праці. У цих умовах у судноводіїв, а під час позаштатних ситуацій і у вахтових механіків, відзначається зростання (r<0,05) можливостей диференціації зорового аналізатора і скорочення латентного періоду СМР, як у денний, так і в нічний час, що характерно для стадії “робочої напруги”. Однак, виявлені взаємовідносини справедливі лише на початку рейсу. Через 2-3 місяці і, особливо, у кінці тривалого плавання, відбувається нівелювання показників ФС та працездатності. Так, в кінці вахти вірогідно знижується самопочуття (5,7±0,26 - 4,4±0,25; t=3,6; r<0,01), емоційний фон і мотивація по тесту САН (5,5±0,22 - 4,0±0,3; t=4,0; r<0,002). Рівень реактивної тривожності за даними тесту Спілбергера має тенденцію до зростання навіть при оптимальному виробничому навантаженні та сприятливих погодних умовах.

З метою кількісної оцінки рівня соматичної та нервово-вегетативної адаптації моряків до умов рейсу, їх “вікового зношення”, був розроблений комплекс діагностичних методів і алгоритму розрахунку біологічно активного віку (БАВ) плавскладу. До них ввійшли достатньо інформативні, але технічно прості експрес-методики визначення: АТ, ЧСС; життєвої ємності легенів, росту і маси тіла, гнучкості хребта та вестибулярної стійкості моряків.

Для побудови формули розрахунку біовіку був використаний покроковий багатофакторний регресійний аналіз:

БАВ=81,4-(ССМґ0,679)-(ЖІНґ0,14)-(ІНБґ0,088)-(Ромб.ґ0,168)-(Нахилґ0,148)

де, ССМ - скоротлива спроможність міокарду, ум.од. (Г.Пірогова,1989); ЖІН - життєвий індекс Демені, ум.од.; ІНБ - росто-ваговий індекс Брока, ум.од.; Ромб.- тривалість проби Ромберга-3, с; Нахил - нахил корпусу, см.

Перевірка припущення про нормальність моделі з 95% інтервалом середніх прогнозованих значень скорегованого БАВ здійснена за допомогою детального аналізу дисперсії, звіт про яку наведено у табл.3.

Таблиця 3 Регресійна модель біологічно активного віку, що відповідає фізіологічним показникам випробуваних (n=277)

Примітки: R-квадрат = 0,601, R-квадрат (d. f.) = 0,597, коефіцієнт детермінації = 60,1%, коефіцієнт Дурбіна-Ватсона = 2,012

Як видно з табл.3, отримана інформаційно здатна регресійна модель, тому що коефіцієнт детермінації досить великий (R-sq=60,1%), середньо квадратична похибка - 7,41 роки при рівні r=0,001. Інтегральний показник БАВ, як і всяка організована система - у силу своїх своїх емерджентних властивостей (тобто не властивих жодному зі складових елементів окремо, але властивий системі в цілому) - відрізняється від арифметичної суми і дозволяє значно підвищити прогностичну можливість даного методу.

Порівняльний аналіз БАВ працівників різних видів транспорту показав, що на флот потрапляють фізично здорові чоловіки. Крім того, щорічний медичний і, якоюсь мірою, “стихійний” добір “вибраковують” осіб із зниженим психофізіологічним потенціалом і адаптаційними можливостями. Це, зокрема, підтверджується співвідношенням біологічно активного/календарного віку: моряків (35,8±12,1 - 36,2±11,1 років), машиністів (36,6±14,6 - 36,0±10,5 років) і операторів берегових підприємств (39,9±13,7 і 36,7±16,8 років, відповідно).

Вікове зниження оперативно-динамічного (рухливого) інтелекту, з одного боку, і звуження діапазону, “поломки” адаптаційно-компенсаторних механізмів - з іншого, обмежують толерантність до стресу і вимагають більш поглибленого щорічного ПФ обстеження операторів транспортних засобів віком старше за 50 років. Це підтверджується також і віковою зміною деяких психологічних рис моряків. Так, у командного складу вірогідно знижується шкала гіпоманії (Ma, t=2,3), відзначається тенденція до росту іпохондрії та депресії (Hs t=1,5; D, t=1,1). Таким чином, первинний скринінг БАВ моряків при щорічному медичному обстеженні може служити підставою для визначення критеріїв наступної диспансеризації, а в разі потреби - додаткової поглибленої експертизи. Це дозволяє також виявляти групи підвищеного ризику, планувати психогігієнічні та психопрофілактичні заходи, здійснювати корекцію і лікування виявленої патології на ранніх стадіях.

Дані множинного кореляційного аналізу підтвердили детермінуючий вплив вікових змін усіх видів пам'яті (r=0,05-0,001) при відсутності таких змін при збільшенні плавстажу. Вікова інволюція пам'яті пов'язана, насамперед, зі зниженням реактивності клітин головного мозку, сили (r=0,04) і рухливості нервових процесів (r=0,02), послабленням кортико-ретикулярних впливів. Вікове погіршення пам'яті носить нерівномірний характер і вірогідно знижується у рядових - після 40 років, у командного складу - після 50 років. При цьому, спочатку страждає механічне запам'ятовування і досить довго зберігається компонент логічної пам'яті, особливо у командного складу. Фахівці з низькими значеннями ОП характеризуються підвищенням значень показника по шкалі F, що свідчить про надмірну схвильованість у момент обстеження, афектації, тривожності і психотичної акцентуації, що підтверджується вірогідно більш високим загальним периферичним опором судин (r=0,05), та вегетивним індексом Кердо.

За результатного пілотажного психофізіологічного обстеження 333 моряків за допомогою тестів дослідження уваги (Ландольта, Анфімова, Бурдона і Шульте-Платонова), 9 тестів АКС “Мортест” з подальшою статистичною обробкою (кореляційний аналіз та метод головних компонентів). Були виявлені 5 найбільш інформативних і критеріально валідних із зовнішнім об'єктивним критерієм тестів. Шульте-Платонова, “Аналогії“, оперативної пам'яті, рухливості та врівноваженності нервових процесів (?<0,04-0,001).

Для подальшого розрахунку популяційних норм і діагностичних критеріїв найбільш валідними є чотири методики комп'ютерної системи “Мортест”, що були перевірені на нормальність розподілу.

Як бачимо значення асиметрії і ексцесу не виходять за рамки 1,11-1,43. Найбільш висока тест-ретестова надійність через 3 місяці і 1 рік виявилася в показника РНП - функціональної рухливості нервових процесів (r<0,0001 і r<0,002 відповідно), що підтверджується у роботах В.Д.Небиліцина (1976); М.В.Макаренка (1996); M.Sonnino (1995). Виявлена вікова динаміка стабілізації і інволюції показників РНП і РРО плавскладу підтвердила високу детермінованість онтогенетичної програми формування особливостей ВНД людини.

Аналіз даних тестування суднових фахівців і осіб неоператорських професій свідчить про існування ряду істотних розходжень між порівнюваними групами. Так, у моряків вище точність РРО (47,3±3,47% - 32,0±4,4%; r<0,02), менша кількість помилок при дифСМР (7,0±0,93% - 12,7±1,59%; r<0,01), вище об'єм короткочасної пам'яті (10,2±0,29 - 8,9±0,44; r<0,02 відповідно). Таким чином, більш високі показники і специфічна структура ПВЯ суднових фахівців підтверджують припущення, що перераховані якості є професійно значущими для операторської діяльності на флоті, а також свідчать про “природній” добір стажованого плавскладу.