Комплексна система психофізіологічного професійного відбору суднових операторів

Для встановлення структури зв'язків ПВЯ суднових фахівців був проведений факторний аналіз із наступним обертанням методом “Варімакс-Кайзера”. Виділено 4 ортогональних фактори, що пояснюють 58,4% загальної дисперсії.

До 1-го фактору (із внеском у загальну дисперсію - 26,7%) у ранжованому порядку ввійшли показники тестів "Аналогії", ОП, Шульте-Платонова, РРО, РНП і загальної кількості помилок у тесті "Арифметична лічба". Виходячи зі змісту складових, цей фактор можна умовно охарактеризувати як “когнітивний потенціал” (КП) фахівця, що включає вербальний і невербальний інтелект, оперативну пам'ять, розподіл уваги, рухливість і врівноваженість НС - значимість кожного з чинників при оцінці факторного навантаження за критерієм Хамфрі (Х) склала більш 0,504. Поняття КП або “когнітивна структура” охоплює цілісну систему процесів, за допомогою яких людина здійснює пізнання, а її індивідуальні особливості при цьому реалізуються у своєрідності структури інтелекту та пізнавального стилю мислення. При цьому висока рухливість і лабільність НС створюють сприятливі нейрофізіологічні умови для більш успішної реалізації особливостей атенційних і мнемічних якостей.

До 2-го фактору (12,9%) увійшли тісно пов'язані показники простої СМР - середньоквадратичне відхилення, швидкість реакції, кількість артефактів (запізнілих і попереджуючих реакцій із похибкою більше 3 сигм) і сила НС, із рівнем критерію Х=0,768, тобто суто нейродинамічні якості.

3-й фактор (10,3%) склали усього дві тісно пов'язані якості пам'яті - довгострокової і короткочасної (Х=0,806), на відміну від оперативної, що безпосередньо пов'язана з КП оператора.

4-й фактор об'єднав показники часу виконання тестів Шульте, Равена, “Арифметична лічба” (Х=0,355) безвідносно їхньої точності. Розподіл якісно-кількісних значень виконання тестів по різних факторах (1-й і 4-й) свідчить про існування двох підсистем - формально-динамічної, що забезпечує динаміку рецептивної здатності сприйняття інформації і, когнітивної, відповідальної за якість прийняття рішень.

Для практичного визначення рівня профуспішності суднових фахівців із усіх вивчених показників методом покрокового регресійного аналізу були відібрані лише п'ять найбільше інформативних. Збільшення числа складових підвищувало точність апроксимації результатів вибірки розрахункової групи, однак знижувало надійність і сталість прогнозу на інших незалежних вибірках. Після виключення з моделі факторів із рівнем значності більш 0,05 або 95% була отримана наступна формула для розрахунку КП:

КП=67,1-(Ш-Пґ0,119)+(АНґ1,72)+(ОПґ2,41)-(РНПґ0,88)+(РРОґ0,06)

Модель виявилася інформаційно здатною, тому що коефіцієнт детермінації параметра КП досить великий для такого виду прогнозів (R-квадрат = 0,356 або 35,6%), критерій Фішера = 38,9, при рівні r<0,0001. Найбільший внесок у розрахунковий КП суднового фахівця мають показники тесту “Аналогії” (16,6%) і часу виконання методики Шульте-Платонова (13,4%).

Функціональні класи (ФК) суднових операторів відповідно до набраних балів КП розподілилися таким чином:

1) більш 115 балів - дуже високий;

2) 114 - 105 балів - високий;

3) 104 - 80 балів - середній (відповідають 1-й групі "придатний");

4) 79 - 55 балів - нижче середнього (2-а група "умовно придатний");

5) 54 - 40 балів - низький (2-б група "умовно непридатний");

6) менше 40 балів - дуже низький (3 група "абсолютно непридатний").

До першого ФК (найкращого) відносяться оператори, КП яких у цілому значно (більш ніж на 25%) вище популяційного стандарту. Навпроти, у 5-й і 6-й (найгірші класи) потрапляють особи з низьким і дуже низьким КП, тобто вони входять до групи ризику стосовно зниження профуспішності й операторської надійності. Вони підлягають поглибленому обстеженню на предмет профпридатності і, при необхідності - реабілітації, психотренінгу і корекції ПВЯ. Особам, віднесеним до 4-го ФК (КП котрого трохи нижче популяційної норми), рекомендується проходити щорічний медико-психофізіологічний контроль. Моряки з 1-го по 3-й ФК вважаються профпридатними і можуть проходити огляд один раз у 2 роки.

Для перевірки структури і валідності розрахункового значення КП, як інтегрального показника профуспішності і надійності суднових фахівців, був застосований кластерний аналіз. На поданих дендрограмах значущими є 3 дерева (рис. 2), отримані за допомогою квадрата евклідової відстані і методу Варда для 2 і 3 кластерів. На осі ординат відкладено відстань для кожного кроку агломеративного (заснованого на послідовному об'єднанні кластерів) ієрархічного алгоритму кластеризації. На осі абсцис - показники вищих психічних функцій, психологічного профілю особистості, вегетативного регулювання і такого системоутворюючого фактору як когнітивний потенціал (КП) суднових фахівців із високим (А) і низьким (Б) рівнем професійної успішності, скомбіновані відповідно до проведеного аналізу.

Так, 1-а група ознак, що взаємокорелює, являє собою сполучення КП із Ш-П (переключення уваги по тесту Шульте-Платонова) і вегетативного індексу Кердо (ВІК), що свідчить про переважно рефлекторне керування серцево-судинною системою в умовах стресу, тобто про ефективність мобілізації енергетичних ресурсів організму. 2-а група об'єднує рухливість (РНП) з оперативною пам'яттю (ОП) на рівні r<0,01 і вербальний інтелект (Ан), а при двукластерному розподілі - вірогідно об'єднується з 1-ю групою (пунктирна лінія на рис. 2 А).

Високий рівень ПВЯ, що забезпечує успішне оволодіння моряками операторських професій, можливий лише за умови синергічних відношень між властивостями, що лежать у їхній основі; синтезі властивостей індивіду і особистості, що взаємно усилюють одна одну. У 3-ї, відносно незалежній групі, чітко виділяються високо корелюючи один з одним психологічні особливості особистості: депресія - психастенія (D, Pt) і аутизм (Sc). Окремий блок “РРО-F-Ma” - дозволяє пов'язати точність реакції на рухливий об'єкт з рівнем афектації, емоційної стійкості (ЕС) і психічної активності, що дозволить у подальшому розробити об'єктивний діагностичний тест, заснований на методиці РРО. Ієрархічна структура ПВЯ професійно неуспішних операторів (Б) різко відмінна як по групуванню складових показників, так і по рівнях взаємозв'язків. Так, незалежність показників 3-ї групи, суттєво формуючих профуспішність і надійність суднового оператору, від базової нейрофізіологічної складової (РНП) і розвитку вищих психічних функцій (Ш-П, Ан, ОП) свідчить про те, що реалізація КП у стресогенних умовах у більшій мірі залежить від рис особистості (D, Pt, Sc, Ма), агравації (F) і дуже слабко пов'язана з ВІК (ефективністю вегетативного забезпечення). У даному випадку “відрив” індексу Кердо є несприятливим фактором, тому що високий функціональний рівень коркових процесів у режимі операторської праці забезпечується активною діяльністю ВНС, що підтримують ФС на достатньому для цього рівні.

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок, що абсолютні (АТ, ЧСС) і розрахункові показники системної гемодинаміки, що представляє вегетативне забезпечення функціонування вищих психічних функцій, мають між собою досить високі взаємозв'язки на рівні 95-99,9%. Висока рухливість і врівноваженість НС, що детермінують взаємодію кори з підкірковими утвореннями (зокрема, їх вегетативним, нейрогуморальним забезпеченням), є факторами, що забезпечують профуспішність. Однак жодний із приведених показників не виявився самостійним і абсолютно визначальним для оцінки профпридатності (r=0,307 при n=293 чол.). Для успішної роботи в суднових професіях можлива досить широка, однак небезмежна компенсація в межах перерахованих функцій. У зв'язку з цим, критеріальні показники профпридатності повинні являти собою комплекс взаємозалежних факторів з урахуванням адаптаційно-компенсаторних можливостей організму.

У зв'язку з високим діагностичним значенням просторово-образної візуалізації для осіб операторських професій була розроблена методика “Слідкування за ціллю” (СлЦ). Як показали результати дослідження високі імажинітивні якості оператора детерміновані наступним комплексом індивідуально-типологічних властивостей ВНД: 1) просторовою уявою як цілеспрямованим маніпулюванням у “розумі” способами двох- тривимірних об'єктів, їх сприйняттям і оперуванням; 2) оперативним мисленням - утворенням і відтворенням декількох тимчасових зв'язків, що замикаються на подразники 1-ї сигнальної системи; 3) розподілом уваги між двома і більш об'єктам при одночасному виконанні дій або спостереженні за ними; 4) розвитої короткочасної, довільної, зорово-образної пам'яті, що дозволяє зберігати поточну інформацію на час переміщення цілі з попередньої позиції і фіксувати її координати наприкінці завдання.

Найбільшу кількість помилок роблять особи з високими значеннями за шкалами F, Ра і Sc тесту MMPI. Наявність агравації (F>60 Т-балів) свідчить про почуття тривожності, афектації і нетерплячості випробуваних. Їм властиве нестандартне, ілюзорне і хитливе мислення, що цілком узгоджується і з піком по 8-й шкалі. У ситуаціях профвідбору, що суб'єктивно сприймається як стрес, спостерігається стан розгубленості і дезорганізації діяльності, знижується розумова працездатність. Висока конкретність і деталізація погіршують здатність індивіда до сприйняття й оперування двовимірними просторовими образами. Під час напруженого тестового навантаження ригідність і тугорухливість розумових процесів особливо чітко верифікується при динамічному характері виконання тест СлЦ, на відміну від таких статичних імажинітивних методик як “Компаси” і “Годинники” (r1 = -0,331 і r2 = -0,284, відповідно).

Вплив індивідуально-психологічних якостей особистості на успішність виконання СлЦ підтверджується аналізом факторної структури даних проективних тестів Сонді і Люшера. Так, “високоуспішні” особи характеризуються: сильним і змішаним типом ВНД (фактори +S, +M), динамічністю збудження і гальмування (+S, -Hy), що відповідає високому запасу енергії, спроможності до продуктивної діяльності. Крім вищенаведених показників, у фактор “Активованості” увійшли показники 9-ї шкали (гіпоманія) тесту MMPI, червоний колір тесту Люшера і розрахунковий біологічно активний вік. Вплив лімбічної системи на настрій виражається в префільтруванні інформації, що надходить із вищих центрів норадреналін-, серотонін- і допамінергічними шляхами (Н.А.Нейжмакова, Л.М.Шафран,1985). У зв'язку з цим регістр типів реагування і всього арсеналу психічних функцій в осіб гармонічних, збалансованих досить великий і різноманітний. Рішення імажинітивних задач у стресогенних ситуаціях протікає ефективніше, ніж в акцентованих осіб, тому що в різних життєвих ситуаціях їх форми поведінки і пізнання світу гнучко змінюються, широко використовуючи особистісні ресурси у всьому різноманітті і взаємозамінності.

Ефективність професійної діяльності детермінована установками та мотиваціями особистості, складністю завдання, рівнем активації функціонального стану та індивідуально-типологічними властивостями ВНД. Для вивчення взаємозв'язку між складними поведінковими актами і нейрофізіологічними механізмами усі випробувані за рівнем професійної успішності (часу безпомилкового проведення судна на радіолокаційному тренажері) були розподілені на три групи: 1-а група “високоуспішних” склала 35,2%, 2-а група “середньоуспішних” - 43,6%, 3-я група “низькоуспішних” - 21,2% судноводіїв. Як видно з табл. 4 достовірна розбіжність між 1-ю і 2-3-ми групами судноводіїв спостерігається

Таблиця 4 Показники імажинітивних якостей у трьох групах судноводіїв, що відрізняються по успішності виконання іспиту

Примітка. t (1-2) - достовірність розходжень між групами.

тільки за тестом СлЦ (t=4,4), на відміну від тестів “Компаси” і “Годинники”, де достовірна різниця виявлена лише між 1-ю та 3-ю групами. Коефіцієнти кореляції перерахованих тестів з успішністю виконання завдання на тренажері склали - r1 = 0,580, r2 = 0,406 і r3 = 0,412, відповідно. Штурмани з більш високою силою і рухливістю НС, продуктивністю оперативної пам'яті успішніше виконували екзаменаційне завдання, працювали точніше і більш надійно. Крім цього їм властива впевненість при вирішенні навігаційних завдань та більш висока емоційна стійкість, що у повній мірі відповідає структурі ПВК суднових операторів.

Особам групи “успішних” поряд з іншими якостями властива впевненість при рішенні навігаційних задач і висока емоційна стійкість, що у більшому ступені відповідають їхнім професійним вимогам. Про те, що рівень ПВЯ судноводіїв є генетично детермінованим і стійким, свідчить і той факт, що достовірних зв'язків успішності навчання РЛ-проведенню судна з віком (r=0,107; t=0,5) і, що особливо важливо, із плавстажем (r=-0,203; t=0,8) - не виявлено. Більш того, серед “низькоуспішних” судноводіїв переважали особи з високим співвідношенням стаж/посада, щосвідчить про їх уповільнений професійний ріст - при однаковому рівні освіти та кількості постдипломних перепідготовок.

За даними експерименту виявлено, що емоційно-лабільні моряки при низькому нервово-психічному напруженні показували найгірші результати діяльності і різко знижували свою продуктивність при високому і дуже високому. Оптимальним для них виявився середній рівень психоемоційного напруження, що сприяє найбільш повному розкриттю потенційних можливостей індивіду. Особи ригідного складу потребують більшої напруги НС і посилення емоційно-мотиваційної складової виконуємої діяльності, тобто у них за “законом сили” Арндта-Шульця відбувається монотонне збільшення ефекту в міру підсилення сили подразника.

Для розробки діагностичної процедури віднесення випробуваних за психофізіологічними і психологічними ознаками до однієї з трьох груп емоційної стійкості (ЕС): 1-а група - особи з “низькою ЕУ”; 2-а група - з “середньою ЕС”; 3-я група - з “високою ЕС”, був проведений дискримінантний аналіз. Вихідними ознаками служили дев'ять релевантних показників використаної батареї методик, за допомогою яких вироблялося вирішальне правило: 1. Психофізіологічні показники: диференційована сенсомоторна реакція (нав'язаний високий темп і ритм); тест “Аналогії” (жорсткий ліміт часу з аудіо-візуальним стимулюючим впливом); реакція на рухомий об'єкт, (нав'язаний темп і висока швидкість роботи). 2. Психологічні показники за тестом ММРІ: F - агравація; D - депресія; Pd - імпульсивність; Pt - тривожність; Sc - аутизм; Ma - гіпоманія.

Отримані константи і коефіцієнти дозволили побудувати моделі дискримінантних функцій F1 і F2 (сумарний внесок у дисперсію показників склав 90,9%), задаючи натуральні значення факторів, за якими вирішувалася діагностична задача визначення рівня психоемоційної стійкості до стресу. Точність діагностики моряків з низькою ЕС (1-ї групи) склала 86,7%; 2-ї групи (середня ЕС) - 58,5% і 3-ї групи (висока ЕС) - 57,2%.

На діаграмі розсіювання (рис.3) видно, що об'єкти 1-го класу (низька ЕС) утворюють самостійне, досить чітко виражене угруповання, що не перетинається з іншими класами - у координатах F1=-3,8 Ї- 0,2 ?а F2=1,5 Ї -1,8.

Таким чином, побудована модель вирішального правила діагностики дозволяє здійснювати відповідну оцінку емоційної стійкості моряків за даними психофізіологічного і психологічного тестування. У суднових операторів, що обрали морську працю і минули “природній” добір на початку своєї кар'єри, під впливом специфічних умов і характеру діяльності формується стійкий “професійний тип” моряка. При цьому фенотипічні і вікові зміни особистості лише акцентують наявний генотипічний потенціал, сприяють виробленню індивідуального стилю діяльності, домінуючої мотивації та особливостей спілкування в екіпажі.

З метою виявлення прогностичних факторів ризику захворюваності і психоемоційної дезорганізації особистості був використаний опитувальник Холмса-Рейха “Анкета життєвих подій”, що зв'язує силу стрессогенного впливу на організм з тією або іншою подією в житті людини. Так, самими актуальними за останні 12 міс. для опитаних моряків виявилися дві протилежні тенденції - тривалий рейс і тривала відпустка (усього 59% відповідей). Дані негативні тенденції супроводжуються зміною у фінансовому стані (32%) і погіршенням у справах 23% респондентів. До найбільше масових відповідей також відносяться - непевність напрямку і термінів рейса (24%), змушена робота не за фахом (19%), а також такі стрессогенні об'єктивні життєві обставини, як смерть родича і захворювання рідних та близьких.

Результати проведених досліджень свідчать про те, що професійно непридатні суднові фахівці, що навіть відносно успішно оволоділи морськими спеціальностями, досягають цього з великим ризиком психічної дезадаптації, особливо в екстремальних умовах рейсу. Без добре розвинутих специфічних ПВЯ і спеціальних здібностей реалізуються тільки ті функції пристосування до діяльності, які здійснюються за допомогою інших механізмів (адаптації, навичків, індивідуального стилю діяльності). Повна психофізіологічна відповідність визначає меншу “ціну” адаптації організму, сприяє почуттю задоволення працею і перспективами службового зросту, що погоджується з концепціями К.В.Судакова, О.О.Навакатикяна щодо відносно збалансованої психофізіологічної і особистісної адаптації людини на виробництві.

Існуюча сьогодні традиційна концепція психофізіологічного профвідбору операторів транспортних засобів полягає у визначенні професійної придатності на основі розрахунку суми психофізіологічних показників (адитивних властивостей) у звичайних умовах виробничої діяльності. При цьому недостатньо враховуються структурно-ієрархічна організація ПВЯ, що детермінують успішність виконання операторських задач і життєдіяльності екіпажу в умовах тривалої напруги ФС організму під впливом комплексу природних, техногенних і соціальних стресорів специфічної морської праці. У зв'язку з цим розроблена концепція ПФО суднових фахівців припускає, що напрямок психопрофілактичної роботи гігієністів басейнових СЕС і комісій медичного огляду плавскладу повинен бути спрямований на комплексну оцінку і прогноз профпридатності суднових фахівців з урахуванням трьохрівневої системи (рис. 4).

1. Рівень “організму” - ефективність фізіологічної та нейровегетативної адаптації до екстремальних умов рейсу, напруженої вахтової праці и тривалому плаванню, адекватний біологічно активний вік і вестибулярна стійкість моряків. Перелічені показники складають комплексну полімодальну складову конституціонально-генотипічних особливостей організму з паритетною участю соматичного статусу та вегетативної нервової системи.

2. Рівень “індивіда” - відповідність індивідуально-типологічних властивостей, психомоторних і когнітивних якостей та професійних здібностей (загальних, спеціальних, одиничних) вимогам до суднових спеціалістів.

3. Рівень “особистості” - адекватність індивідуально-психологічних особливостей, емоційної стійкості особистості та її соціального статусу умовам багатомісячного перебування у замкнутому судновому колективі.

Враховучи вищевикладене, в даному дослідженні була науково обгрунтована, розроблена та апробована концепція комплексної системи ПФВ суднових операторів, яка забезпечує кількісну оцінку релевантних професійно важливих якостей; прогнозування можливостей скорійшої адаптації до екстремальних умов праці та життєдіяльності на судні, а також ефективності та надійності виконання операторських функцій в динаміці вахти, довгострокового і безперервного напруження протягом тривалого плавання. Розроблена комплексна система виявилася придатною вирішувати не тількі безпосереді завдання профвідбору моряків, але і рішень з гігієни та фізіології праці, формування психогігієнічних і психопрофілактичних заходів у рейсовому та міжрейсовому періоді. Практичне використання комплексної системи психофізіологічного професійного відбору суднових спеціалістів в умовах медичного огляду підтвердило її прогностичну валідність та ефективність, а одержані матеріали стали обгрунтуванням цілої низки нормативно-методичних документів для МОЗ України.

ВИСНОВКИ

1. В системі фізіолого-гігієнічного забезпечення праці та збереження здоров'я плавскладу провідна роль належить психофізіологічному професійному відбору, який включає визначення професійно важливих якостей, їх динаміки в умовах вахти та рейсу і розробку заходів щодо індивідуально-орієнтованої корекції, тренінгу та адаптації суднових спеціалістів до операторської діяльності на флоті.

2. Впровадження на суднах комплексної автоматизації, скорочення чисельності екіпажів, інтенсифікація експлуатації флоту призвели до суттєвої зміни умов праці и життєдіяльності моряків (оптимізація мікроклімату у суднових приміщеннях, зниження на 8-12 дБА рівнів шуму та вібрації, підвищення комфортності кают тощо). Зміна співвідношення важкості та напруженості праці (кількість виробничих операцій з високим та дуже високим напруженням зросло з 22% до 31%) висунула на перший план комплекс психофізіологічних і особистісних якостей моряків як провідних складових ефективності та надійності суднових спеціалістів.

3. У динаміці тривалого рейсу мають місце фазні зміни функціонального стану та працездатності із максимальним поліпшенням досліджуваних психофізіологічних показників (латентного періоду ЗМР, КЧЗМ, коректурної проби Ландольта і тесту САН) у рядового складу - на 4-5-у тижні і на 7-8-у тижні плавання - у командного складу. Починаючи із 16-18 тижня рейсу наступає прогресуюче погіршення психофізіологічних функцій, кількість помилок і зривів диференціровки збільшуються майже у два рази (t=6,6), що свідчить про зниження операторської надійності командного складу, безпосередньо відповідального за безпеку мореплавства.

4. З віком у моряків відбувається перебудова когнітивної сфери, знижується рівень більшості психофізіологічних показників. При цьому ПВЯ у операторів із переваженням інформаційного компоненту праці погіршуються повільніше, ніж в осіб із переваженням енергетичної складової (майже на 10 років), особливо це стосується вищих психічних та інтелектуальних функцій. Швидкість переключення уваги у офіцерів старше за 55 років знижується на 25 с, а у рядових - на 32 с (?<0,02); рухливість нервових процесів - на 2,9% і 3,8% (?<0,05); вербальний інтелект - на 3,02 і 4,57 (?<0,01); оперативна пам'ять - на 1,0 і 1,47 (?<0,05), відповідно. Достатня ефективність і надійність осіб комскладу старшого віку забезпечується за рахунок формування індивідуального стилю діяльності, професійного досвіду, навичок роботи і достатньої поведінкової адаптації.

5. Дослідження підтвердили високе прогностичне значення показника біологічно активного віку як фактора оцінки рівня соматичної та нейровегетативної адаптації моряков до умов рейсу, конституціонально-генотипічних особливостей організму і способу життя. Це підтверджується наявністю достовірних кореляцій (причинно-наслідкових зв'язків) між біологічним віком і показниками ЕКГ (?=0,05), когнітивним потенціалом (r=-0,320; ?=0,005) окремими властивостями особистості за тестом MMPI (r=0,2033-0,357; ?<0,02-0,001).

6. На основі професіографічного аналізу діяльності та комплексних психофізіологічних досліджень встановлено, що до категорії провідних професійно важливих якостей суднових фахівців відносяться: рухливість нервових процесів, оперативна пам'ять, просторово-образна візуалізація, реакція на рухомий об'єкт, переключення і концентрація уваги, вербальний та невербальний (для командного складу) інтелект і психоемоційна стійкість.

7. Інформативність окремих психофізіологічних методик значно підвищується при комплексному використанні і, зокрема, завдяки розрахунку такого інтегрального показника профпридатності, яким є когнітивний потенціал, що дозволило довести точність прогнозу до 80,5%.

8. До числа провідних прогностичних критеріїв витривалості моряків до стресу слід віднести розрахунковий показник емоційної стійкості, котрий дозволяє з точністю 86,7% оцінити психофізіологічний статус особистості та індивідуально-особистісні якості особистості, своєчасно проводити психотерапевтичні та корекційні заходи.

9. На основі проведених досліджень створена концепція комплексної системи психофізіологічного профвідбору, що дозволила науково обґрунтувати, розробити та впровадити автоматизовану комп'ютерну систему психофізіологічного обстеження операторів. Розроблена технологія забезпечує можливість об'єктивного і надійного визначення рівня профпридатності суднових фахівців, оцінки їх актуального психофізіологічного статусу під час ремісії і після хронічних психосоматичних захворювань, черепно-мозкових травм, алкогольних ексцесів і нервово-психічних розладів.

10. Впровадження комп'ютерних комплексів “Мортест”, “ПОТОК-5” і “КОНСУЛ” у практику охорони здоров'я на водному транспорті дозволило скоротити час і підвищити точність діагностики при медичному огляді та психофізіологічному професійному відборі плавскладу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для визначення психофізіологічної професійної придатності суднових фахівців (абітурієнтів навчальних закладів водного транспорту, оптантів і кандидатів на морську службу) необхідне проведення попереднього профвідбору.

2. З метою оцінки актуального ФС організму і прогнозування рейсової нейровегетативної, психофізіологічної і соціально-психологічної адаптації плавскладу до умов рейсу доцільно здійснювати регулярний періодичний психофізіологічний огляд моряків.

3. Особливу увагу варто приділити профвідбору при формуванні суднових аварійних партій і ліквідаторів хімічних аварій на транспорті, з огляду на відоме положення про те, що надзвичайні події при виконанні таких робіт відноситься до категорії дуже значних (по В.Маршалу,1989).

4. Розроблені методи і засоби психодіагностики доцільно використовувати в роботі гігієністів і фізіологів праці з метою психофізіологічного супроводу діяльності моряків, раннього виявлення ознак дезадаптації та її корекції.

5. За результатами обстеження для моряків треба розробляти індивідуально-орієнтовані психопрофілактичні рекомендації щодо ефективної адаптації до умов рейсу і тренінгу професійно важливих психофізіологічних якостей.

6. Застосування АКС “Мортест” та “ПОТОК-5” можливо не тільки для психофізіологічного профвідбору плавскладу в умовах поліклініки, але й на етапах підготовки і перепідготовки суднових фахівців, при роботі на морських тренажерах, боротьбі за живучість судна.

7. Технологію ПФВ доцільно використовувати в роботі Експертних комісій із надзвичайних подій і конфліктних ситуацій на транспорті (у т.ч. для проведення поглибленої гігієнічної, психофізіологічної та інженерно-психологічної експертизи подій, пов'язаних із людським фактором, у тому числі аварійних ситуацій, нещасних випадків, травм, алкогольних та асоціальних ексцесів, суіцідальних спроб тощо.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Псядло Э.М. Физиолого-гигиеническая оценка работоспособности лоцманов в динамике суточной вахты //Медицина труда и пром.экология.-1996.-№3.- С.34-37

2. Псядло Э.М. Релевантные методы и критерии психофизиологического профотбора судовых специалистов //Вiсник морської медицини.-1998.-№3.- С.52-55

3. Псядло Э.М. Психофизиологический профотбор лиц операторских профессий на транспорте //Iнформацiйно-керуючi системи на залiзничному транспортi.-1998.-№3.- С.26-31

4. Псядло Э.М. Психогенное влияние неблагоприятных факторов производственной среды //Гигиена населенных мест, Вып.37.- К.,2000.- С.291-296

5. Псядло Э.М. Технология психофизиологического профотбора операторов транспортных средств //Iнформацiйно-керуючi системи на залiзничному транспортi.-1999.-№6.- С.40-42

6. Псядло Э.М. Методика определения перцептивно-имажинитивных качеств операторов //Вісник морської медицини.-2000.-№3.- С.9-14

7. Псядло Э.М. Влияние гигиенических факторов условий труда на работоспособность и надежность моряков //Гигиена населенных мест, Вып.38.- К.,2001.- С.348-353

8. Псядло Е.М. Зв'язок індивідуально-типологічних властивостей з разумовою працездатністю штурманів при різному психоемоційному напруженні //Одеський медичний журнал.-2001.-№6.- С.112-114

9. Псядло Э.М. Эргономические аспекты условий труда судовых специалистов //Вісник морської медицини.- 2001.-№4.- С.18-21

10. Поклитар Е.А.,Псядло Э.М.,Родзаевский С.А. Комплекс психофизиологической коррекции зрительного анализатора как фактор повышения эффективности труда //Вестник рентгенологии и радиологии.-1990.-№5-6.- С.11-12

11. Поклитар Е.А.,Родзаевский С.А.,Псядло Э.М. Роль человеческого фактора в повышении эффективности и качества рентгенологических исследований //Лучевая диагностика, лучевая терапия,Вып.23.-К.:Здоров'я,1992.-С.48-56

12. Палатник Г.Е.,Псядло Э.М.,Евстафьев В.Н. Психофизиологические аспекты подготовки судоводителей на радиолокационном тренажере //Тренажеры и компьютеризация профессиональной подготовки: Сборник научных трудов 3-й Всесоюз.науч.-практ.конф.- СПб.-Пушкин, 1993.- С.136-146

13. Войтенко А.М.,Евстафьев В.Н.,Лисобей В.А.,Псядло Э.М.,Кремнева Е.С. Исследование психофизиологических функций у машинистов локомотивов //Iнформацiйно-керуючi системи на залiзничному транспортi.-1996.-№5.- С.16-18

14. Лобенко А.А., Псядло Э.М., Демидова Т.В. Современное состояние и перспективы развития компьютеризированного психофизиологического профотбора плавсостава (Обзор литературы) //Вiсник морської медицини.-1998.-№4.- С.134-142

15. Псядло Э.М.,Бирон Б.В. Возрастные изменения мнемических функций в профессиональных группах моряков //Вiсник морської медицини.-1999.-№1- С.12-15

16. Лобенко А.А.,Псядло Э.М.,Демидова Т.В. Основные вопросы организации психофизиологического профотбора плавсостава //Вiсник морської медицини.-1999.-№2.- С.3-7

17. Лобенко А.А., Псядло Э.М., Демидова Т.В. Актуальность психофизиологического профотбора моряков //Медицина труда и пром.экология.-2000.-№5.- С.27-32

18. Чернецкий В.А., Псядло Э.М. Методика расчета интегрального показателя индивидуально-типологических и личностных качеств //Вiсник морської медицини.-2000.-№1.- С.126-130

19. Демидова Т.В.,Псядло Е.М.,Антошина Е.В.,Плетос И.В. Факторы условий труда и их влияние на заболеваемость моряков //Вiсник морської медицини.-2001.-№1.- С.82-86

20. Псядло Е.М.,Демидова Т.В.,Антошина Е.В.,Плетос И.В. Метод экспресс-диагностики биологически активного возраста моряков //Вiсник морської медицини.-2001.-№2.- С.395-398

21. Панов Б.В., Свирский А.А., Конкин С.И., Псядло Э.М., Ковалевская Л.А., Балабан С.В. Влияние условий труда на заболеваемость у работников морского транспорта //Вiсник морської медицини.-2001.-№3.- С.31-34

22. Палатник Г.Е., Псядло Э.М. “Устройство для психофизиологических исследований”.- Авт. свид. №929060, кл.А61 В5/16.- М.,1990г.

23. Псядло Э.М. “Метод оцiнки вiкового психофiзiологiчного статусу i когнiтивного потенцiалу оператора”: Свiдоцтво про державну реєстрацiю прав автора, ПА №1234.- К.,1998

24. Оценка психофизиологической надежности лиц профессий плавсостава, работающих в условиях повышенной химической опасности (Методические рекомендации), №6041-91, Утв.МЗ СССР 18.11.91г. /Шафран Л.М.,Завгородний А.Е.,Псядло Э.М.и др.- Одесса,1992.- 21с.

25. Методичнi рекомендацii визначення професiйно важливих якостей оператора /Псядло Е.М., Нетудихатка О.Ю.: Затв.МОЗ України №7.7.5-044-99 вiд 01.12.99р.- К.,1999

26. Вигдорчик М.И.,Вигдорчик М.Е.,Псядло Э.М. Руководство по применению психодиагностической методики "Hand-test".- Кемерово:"Ступень-Сервис",1998.- 56с.

27. Псядло Э.М. Оценка и прогнозирование психофизиологической профпригодности судовых специалистов //Санэпиднадзор на транспорте-99: Матер.2-й Междунар.науч.конф.по совершенствованию системы санэпиднадзора на транспорте.- Ильичевск,1999.- С.108-111

28. Псядло Э.М. Итоги и перспективы научно-практической деятельности лаборатории психофизиологии и профотбора НИИ медицины транспорта //Акутальные проблемы транспортной медицины: Матер.1-го Междунар.симп.- Одесса,2000.- С.218-221

29. Психофизиология труда и профотбор работников водного транспорта (Медико-психологические аспекты). Аннотированный библиографический указатель литературы /Э.М. Псядло /Под ред. Л.М.Шафрана.- Одесса,2000.- 217с.

30. Розробити критерії формування принципів бюджетно-страхової медицини на транспорті /Український НДІ медицини транспорту МОЗ України.- Одеса,1995.- 200с.-Деп.в УкрІНТЕІ 12.26.95р., №498/04 (у співавторстві).

31. Псядло Э.М. Методика определения психоэмоционального напряжения операторов транспортных средств //Актуальные вопросы гигиены и экологии транспорта: Тез.докл.тем. науч.-практ.конф.- Ильичевск,1992.- С.141-142

32. Псядло Э.М. Оценка и прогнозирование надежности операторов железнодорожного транспорта//Probleme actuale ale medicinii feroviare.- Chisinau, 1996.- S.11-12

33. Псядло Э.М. Функциональный возраст как критерий ускоренного старения операторов //Застосування геропротекторiв для попередження прискореного старiння: Матер.наук.-практ. конф.- К.:Фенiкс,1996.- С.92-93

34. Псядло Э.М. Прогнозирование профпригодности судовых операторов по результатам компьютерного психофизиологического тестирования //Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність: Матер. наук.конф.- Київ-Черкаси,1997.- С.108-109

35. Псядло Э.М. Особенности использования психографии при осуществлении психофизиологического профотбора на транспорте //Проблеми гiгiєни та епiдемiологiї на залiзничному транспортi: Матер.1-ї Мiжнар.наук.-практ.конф.- Львiв,1998.- С.43-44

36. Псядло Э.М., Эрмантраут В.Э. Автоматизированная компьютерно-диагностическая система психофизиологического профотбора (Информ.лист /ОЦНТИ;№115-95).- Одесса, 1995.- 4с.

37. Шибаев В.А., Псядло Э.М. Компьютерный психодиагностический комплекс для профотбора и тренинга операторов “ПОТОК-5”. (Информ.лист /ОЦНТИ; №282-95).- Одесса, 1995.- 4с.

38. Gozhenko A., Psaydlo E., Goolchenko Yu. Pecularities of professionally important qualities of ship specialists //Abstr.: The 4-th Int.Symp.on Maritime Health.- Oslo,1997.- P.20

39. Вігдорчик М.І., Вігдорчик М.Є., Псядло Е.М. та ін. Комп'ютерна автоматизована психодіагностична програма “КОНСУЛ-4” (Інформ.лист /ОЦНТІ; №172-97).- Одеса,1997.- 3с.

40. Псядло Э.М. Комплексная система психофизиологического профотбора операторов железнодорожного транспорта //Вплив людського фактора на безпеку руху на залізничному транспорті: Тез.докл.4-ї Міжнар.конф.-Львів,2001.- С.57

41. Demidova T., Psyadlo E., Pletos I., Antoshina E. Psychoemotional Conditions of Operators and Safety of Navigation //Abstr.: The 7-th Conf.of the Int.Society of Travel Medicine.- Austria, 2001.-V.1.- P.137

42. Shaphran L., Psyadlo E. The new concept of seamen psychophysiological ensuring //Abstr.: The 6-th Int. Symp.on Maritime Health.- Manila,2001.- P.91

Размещено на Allbest.ru