При аналізі побічних ефектів виявлено, що у 297 пацієнтів в результаті антихелікобактерної терапії відмічені несприятливі ефекти різного ступеня вираженості. Найбільший відсоток побічних ефектів спостерігався при ІПП - потрійних режимах, які містять метронідазол (контролок + амоксицилiн + метронiдазол - 35%; контролок + метронiдазол + iнтетрiкс - 27,9%), рифампіцин (45,5% і 50%), при квадротерапії (контролок + де-нол + фуразолiдон + кларитромiцин - 43,5%), при потрійному режимі контролок + фуразолiдон + амоксицилiн (41,7%), а також при схемах, де в якості ІПП застосовували омепразол омепразол + амоксицилiн + метронiдазол (30%), омепразол + де-нол + амоксицилiн (56%); омепразол+метронiдазол+кларитромiцин (54,5%). Частіше за все побічні ефекти були м'якими. Найбільш виражені несприятливі ефекти зустрічались при застосуванні схем, які містили омепразол, такі, як минуще підвищення сироваткових трансаміназ.

Всього з-за побічних ефектів при застосуванні антихелікобактерної терапії із дослідження випали 17 пацієнтів (1,5%). Найбільше число пацієнтів змушені були припинити лікування при прийомі схеми, яка містить рифампіцин (7 пацієнтів із 44; 15,9%) та омепразол (5 із 47; 10,6%). Потрійні режими в комплексі з НН мали найменше число побічних ефектів (10%), при застосуванні цих режимів підтримувався хороший compliance, і ні один пацієнт не припинив лікування.

Заміна метронідазолу на кларитроміцин в схем? контролок + метронідазол + iнтетрiкс дозволяла достовірно знизити відсоток побічних ефектів з 27,9% до 14,3% (р<0,05). При однакових потрійних режимах з двома антибіотиками та ІПП, заміна омепразолу на контролок також дозволила достовірно знизити відсоток побічних ефектів (з 56% до 26,9%; і з 54,5% до 28,6%; р < 0,05).

Аналіз імунного статусу 120 пацієнтів з ВХДПК і ВХШ, що тривало не рубцюються, до 1,5 місяця для дуоденальноi виразки і до 2,5 місяця для виразки шлунка, (це пацієнти після невдачі терапії 1-ої лінії з незадовільними результатами: немає рубцювання та ерадикації) показав, що має місце зниження Т - лімфоцитів (CD3+), їх субпопуляцій Тх і Тс (CD 4+, CD8+), їх функціональної активності в РБТЛ на ФГА, секреторного Ig A в слині і шлунковому соку, зміни чинників неспецифічного захисту: фагоцитарної (фагоцитарний індекс) і метаболічної (НСТ-тест) активності поліморфноядерних лейкоцитів (ПЯЛ).

На вищевказані показники імунного статусу ІПП-потрійна терапія з двома антибактеріальними препаратами не мала впливу, можливо, невдачі терапії залежали від пригнічення показників імунітету до лікування та відсутність впливу на них застосованого виду терапії. В цьому зв'язку ми в потрійний комплекс таким пацієнтам з виразками, які тривало не рубцюються, включили препарат РНК, який має імуномодулюючі властивості. Порівняльне вивчення ІПП - потрійних режимів без препарату РНК і з включенням препарату РНК (контролок 40 мг 2 рази на добу + амоксицилін 1 г 2 рази на добу + кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу + НН 0,5 г 3 рази на добу, всі режими призначались на 7 днів, НН - на 21 - 28 днів; причому, дози антисекреторного та антибактеріальних препаратів, які входять в схеми, були різними: контролок від 80 до 40 мг на добу, амоксицилін від 2 до 1 г на добу, кларитроміцин від 1000 мг до 500 мг на добу) на ефективність рубцювання, ерадикації НР - інфекції і показники імунітету виявили, що застосування НН в поєднанні з потрійною терапією (контролок +амоксицилiн +кларитромiцин) дозволило статистично достовірно (р<0,05) підвищити вміст CD3+, CD4+, CD8+, наблизити до норми імунорегуляторний індекс, підвищити функціональну активність Т - лімфоцитів і В - лімфоцитів. Ефективність антихелікобактерного режиму з НН не залежала від дози антисекреторного та антибактеріальних препаратів. В групі ж порівняння після лікування відмічена тенденція до зниження показників клітинної ланки імунітету, хоча зміни були статистично недостовірні (р>0,05). Аналогічний вплив потрійної терапії без РНК і з включенням РНК був і на показники неспецифічної резистентності. В групі порівняння показники фагоцитарної і метаболічної активності ПЯЛ достовірно не змінювались після лікування, в той же час потрійна терапія з НН дозволила статистично достовірно підвищити (р<0,05) фагоцитарну активність ПЯЛ, про що свідчить підвищення фагоцитарного індексу до 69,74,9% і зниження показників метаболічної активності ПЯЛ за результатами НСТ - тесту до 51,64,3% після лікування з НН.

Включення НН в комплекс потрійної терапії дозволило суттєво вплинути на механізми формування протиантигенного захисту СОШ у хворих з виразками, які тривало не рубцюються. При цьому, за рахунок збільшення вмісту секреторного IgA в шлунковому соку і слині підсилена перша лінія протиантигенного захисту СО. Позитивна дія на ерадикацію НР із СО у хворих на ВХ на фоні НН, очевидно, пов'язана з підсиленням у цих хворих протиантигенного захисту СО, про що свідчило статистично достовірне підвищення (р<0,05) показників місцевого імунітету (секреторного імуноглобуліну А в шлунковому соку і слині). Показники імунітету нормалізувались у 66 із 120 (55%) пацієнтів, збільшились - у 36 із 120 (30%) пацієнтів, імунодефіцит ліквідувався у 66 із 120 (55%) пацієнтів, III ступінь імунодефіциту перейшов у II - у 6 із 8 (75%) пацієнтів, із III в I - у 2 із 8 (25%) пацієнтів, II ступінь перейшов в I у 28 із 62 (45,2%) пацієнтів.

Зменшення імунодефіциту у пацієнтів з виразками, які тривало не рубцюються, під впливом потрійної терапії з НН корелювало з високим рівнем рубцювання та ерадикації НР - інфекції. Так, в групі порівняння ерадикація мала місце лише у 46,7% пацієнтів, в групі ж з НН - у 93,3%; рубцювання в групі порівняння через 4 тижні - у 80% пацієнтів, в групі з НН - у 100% пацієнтів, через 8 тижнів в групі контролю залишилось колишнім - у 80%.

Однією з причин виразок, які тривало не рубцюються, очевидно, можна вважати пригнічення клітинної ланки імунітету, зниження неспецифічної резистентності, зниження протиантигенного захисту 1-ої лінії СОШ, які підсилювались терапією антибіотиками. Включення в антихелікобактерні режими НН також дозволило знизити разові і добові дози антисекреторного препарату та антибіотиків, які входять в схеми, без зниження ефективності режиму, з одного боку, і дозволило значно скоротити несприятливі ефекти (до 10%).

Сучасна стратегія лікування ВХ, асоційованої з НР, вимагає вибору оптимальних комбінацій препаратів не тільки з точки зору їх терапевтичної, але й економічної ефективності. Нами досліджена витратна вартість деяких потрійних і квадро - антихелікобактерних режимів.

Ми порівняли економічну і клінічну ефективність антихелікобактерної терапії у пацієнтів з ВХ із витратами на таких хворих в умовах гастротерапевтичного і хірургічного стаціонарів Криму. Ми вивчили фармакоекономіку досліджуваних антихелікобактерних режимів.

Вартість препаратів взята з Щорічника Аптека №2 (273), 15 січня, 2001 р. Курс долара США на цей же період за: 1 грн.5,45$. Статистичні дані і бюджетні витрати на хворих на ВХ в стаціонарах Криму надані Міністреством охорони здоров'я Криму. Вартісно - ефективний аналіз включав розрахунок витратної ефективності режимів, яка залежала від вихідної вартості курсу лікування і розраховувались окремо для ефективності рубцювання виразок (К1) та ефективності ерадикації НР (К2) (табл 3).

Таблиця 3

Порівняльне вивчення витратної вартості деяких антихелікобактерних схем і клінічної їх ефективності у пацієнтів з ВХ

Комбiнацiя препаратiв	Вартiсть в грн.	Рубцю- вання %	Ерадика цiя %	К1 К2	Рецидиви, че - рез 1 рік, %, абс	Ускладення ВХ, через 1 рiк
К + А + Кл. n=100	245,5	97% (97/100)	90% (90/100)	2,5 2,7	14,3% (13/90)	0%
К + А + Аз. (3дн) n=80	175,4	100% (80)	87,5% (70/80)	1,75 2,0	5,7% (4/70)	0%
К + А + Кл. + НН n=100	284,1	98% (98/100)	93% (93/100)	2,9 3,1	2,2% (2/93)	0%
квадротерапiя К + Де-нол + T + M n=80	310	100% (80)	93,75% (75/80)	3,1 3,3	1,3% (1/75)	0%
К + А + Р n=22	105,1	95,5% (21/22)	81,8% (18/22)	1,1 1,3	5,6% (1/18)	0%
К + А + М n=100	91,8	95% (95/100)	37% (37/100)	0,97 2,5	67,6% (25/37)	2,7% (1/37)
К + М + І n=43	122,4	97,7% (42/43)	74,4% (32/43)	1,3 1,65	28,1% (9/32)	3,1% (1/32)
К + Кл. + І n=35	309,8	100% (35)	94,3% (33/35)	3,1 3,3	12,1% (4/33)	0%
К + Ф + Кл. n=23	163,8	100% (23)	91,3% (21/23)	1,64 1,79	4,8% (1/21)	0%
К + Ф + А n=24	82,8	95,8% (23/24)	83,3% (20/24)	0,86 0,99	15% (3/20)	0%
К + Де - нол + А n=26	122,43	96,2% (25/26)	92,3% (24/26)	1,27 1,33	4,2% (1/24)	0%
К + Де - нол + Кл. n=40	249,52	97,5% (39/40)	87,5% (35/40)	2,56 2,85	0%	0%
квадротерапiя К + Де - нол + Ф + Кл. n=23	250,66	100% (23)	95,7% (22/23)	2,51 2,62	0%	0%
К + А + Р (1день) n= 22	105,11	95,5% (21/22)	81,8% (18/22)	1,1 1,28	5,6% (1/18)	0%
К + А + Аз. (1 день) n=24	175,4	100% (24)	87,5% (21/24)	1,75 2,0	9,5% (2/21)	0%
К + А + Тб (1день) n=27	123,7	96,3% (26/27)	85,2% (23/27)	1,28 1,45	13% (3/23)	0%
К + А + Тб (7 дн) n=36	274,99	97,2% (35/36)	88,9% (32/36)	2,83 3,09	6,25% (2/32)	0%
О + А + М n=30	68,14	80% (24/30)	46,7% (14/30)	0,85 1,46	50% (7/14)	7,1% (1/14)
Підтримуюча терапія ІПП (кон тролок) протягом року n=40	540	80% (32/40)	10% (4/40)	6,75 54	60% (24/40)	7,5% (3/40)

Примітка: К - контролок, М - метронідазол, Кл. - кларитроміцин, А - амоксицилін, Т - тетрациклін, Аз. - азитроміцин (сумамед), Тб - тіберал, Р - рифампіцин, Ф - фуразолідон, І - інтетрикс, НН - нуклеїнат натрію, О - омез. К1 і К2 - коефіцієнти витратної ефективності рубцювання та ерадикації.

Найбільша витратна ефективність була відмічена при лікуванні квадротерапією та ІПП - потрійних режимів з кларитроміцином та інтетриксом, кларитроміцином і де-нолом, кларитроміцином і тібералом, потрійним режимом з НН. Проте, в результаті лікування цими режимами відмічався самий низький відсоток рецидивів виразки протягом року та відсутність ускладнень. Тривала підтримуюча терапія антисекреторним препаратом ІПП (контролок) виявилась і дорогою по вартості, і найбільшою по витратній ефективності за рахунок низького рівня ерадикації. Низькі коефіцієнти витратної ефективності характерні для режиму контролок+фуразолiдон+амоксицилiн за рахунок низької вартості режиму при ерадикації > 80%, рубцюванні 95,8%; рецидивах протягом року - 15%, ускладнення - 0%. Ці режими можна рекомендовати для лікування НР - асоційованої ВХ у пацієнтів з низьким економічним рівнем життя.

Рівень ерадикації коливався від 95,7% до 74,4%. Самий низький відсоток ерадикації бул при ІПП - потрійних режимах, що містять метронідазол (контролок + амоксицилiн + метронiдазол, ерадикація - 37%; контролок + метронiдазол + iнтетрiкс, ерадикація - 74,4%; омепразол + амоксицилiн + метронiдазол - 46,7%). Рівень ерадикації при квадротерапії: 95,7%; 93,75%; при ІПП - потрійному режимі з НН: 93%.

Середній рівень рецидивів виразки при успішній ерадикації досліджуваними потрійними режимами і квадротерапією склав 10,98% протягом року. Найвищі відсотки рецидивів виразки 67,6%; 28,1%; 50% протягом року спостерігались при ІПП - потрійних режимах, що містили метронідазол (контролок + амоксицилiн + метронiдазол; контролок + метронiдазол + iнтетрiкс; омепразол + амоксицилiн + метронiдазол). В групі пацієнтів, які приймали тривало антисекреторну терапію, рецидиви виразки протягом року досягали 60%. У 80% пацієнтів, в яких ерадикація не була досягнута, мали місце рецидиви виразки протягом року.

Рівень ускладнень при рецидиві виразки протягом року: 0% при режимах з ерадикацією > 80% проти 2,7 - 7,1% при режимах з ерадикацією < 80%, в порівнянні з 7,5% при тривалій підтримуючій терапії ІПП.

Таким чином, вартість антихелікобактерного режиму 2-го лінії - квадротерапії в 2,2 (1,7) рази, і вартість самого дорогостоячого ІПП - потрійного режиму в 2,2 (1,7) рази нижче, ніж вартість підтримуючої терапії протягом року, економія складає 289,34 (230) грн. та 295 (230,2) грн. на 1 пацієнта; потрійний режим з НН економічніший за тривалу антисекреторну терапію в 1,9 рази; економія на 1 пацієнта складає 255,9 грн.

Малоефективні схеми (ерадикація в контрольованих дослідженнях менше 80%) виявляються економічно програшними, оскільки на прямі витрати по проведенню антихелікобактерної терапії вирішальний вплив має не вартість первинного ерадикаційного курсу, а число випадків невдалого лікування, коли HР не був знищений.

Ми підрахували витратну вартість лікування пацієнтів з ВХ в умовах терапевтичних і хірургічних стаціонарів в Кримському регіоні (табл.4).

Таблиця 4

Порівняння загальних витрат при стаціонарному лікуванні ВХ в АРК

Профіль відділень	Вартість 1 дня перебу вання, грн.	Всього ліжко-днів	Витрати на 1 хворого, грн.	Всього хворих, пролікованих в стаціонарах в 2000 р.	Загальні витрати, грн.
Гастротерапевтичне відділення	16,07	18,8	302,1	5151	1556117,1
Гастрохірургічне відділення	33,02	16,6	548,1	1023	560706,3

Ми порівняли первинну витратну вартість антихелікобактерної схеми (ІПП - потрійної терапії контролок + амоксицилін + кларитроміцин) - 245,51 грн., рубцювання при цій терапії відмічено у 97% пацієнтів, ерадикація - 90%, рецидиви протягом року - 14,3%, усладнень протягом року не спостерігалось; і вартість перебування 1 пацієнта з неускладненою ВХ в терапевтичному стаціонарі - 302,1 грн. (дані Міністерства охорони здроров'я АРК за 2000 р.), то економія на 1 хворого складає 1,2 грн., а якщо врахувати, що бюджетні витрати на всіх пролікованих пацієнтів з неускладненою ВХ в терапевтичних стаціонарах в 2000 р. склали 1556117,1 грн., то очевидно, що економічно вигідно призначати пацієнтам з неускладненою ВХ адекватний курс антихелікобактерної терапії в амбулаторних умовах, при якій ефективність виліковування складає 90%.

При постійній нестачі фінансування без впровадження нового погляду на діагностику, лікування, виліковування хворих, нових підходів до самого визначення ВХ, місця лікування пацієнтів, контролю за виліковуванням, нічого, здатного вирішити і покращити цю проблему, не відбудеться.

Таким чином, лікування неускладненої ВХ за допомогою антихелікобактерної терапії економічно вигідно і повинно проводитися в амбулаторних умовах, в зв'язку з чим слід розглядати як єдину стратегію лікування НР - асоційованої ВХШ і ВХДПК.

В результаті проведеного аналізу 44 випадків шлунково-кишкової кровотечі внаслідок пептичної виразки виявлено, що у 47,7% пацієнтів шлунково-кишкові кровотечі викликані НПЗП-індукованою виразкою. Інші - 52,3% представляють собою ускладнену НР (+) ВХ, у частини із цих хворих - в поєднанні з прийомом НПЗП.

У пацієнтів, які приймали НПЗП, клінічний перебіг виразки частіше малосимптомний, обумовлений знеболюючим ефектом цієї групи препаратів, першим клінічним проявом нерідко є шлунково-кишкова кровотеча - у 57% пацієнтів. В цій же групі пацієнтів, на фоні прийому НПЗП, виразки частіше локалізувались в шлунку, в антральному відділі, частіше зустрічалось поєднання виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, частіше зустрічались виразки великих розмірів (в дванадцятипалій кишці з d> 1 см, в шлунку з d > 2 см) 88,9% і 80%, відповідно, в порівнянні з групою пацієнтів з НР (+) ВХ, в яких переважали виразки дванадцятипалої кишки d< 1 см (82,4%) і виразки шлунка d < 2 см (100%).

При порівняльному вивченнi застосування ІПП (пантопразол) і НН для можливої профілактки виникнення НПЗП-індукованих виразок встановлено, що одномоментний профілактичний прийом контролоку в дозі 40 мг раз на день або препарату дрiжджової РНК в дозі 0,5 г 2 рази на день протягом всього періоду прийому НПЗП має протекторну дію на СОШ і СОДПК і запобігає розвитку ерозивно-виразкових уражень СОШ або СОДПК відносно групи порівнння. Виникнення ерозивно-виразкових уражень відмічено при прийомі контролоку у 18% пацієнтів, при прийомі НН - 8% пацієнтів, відповідно, проти 70% в групі порівняння (р₁<0,01; р₂<0,001).

Також контролок і НН ефективні в лікуванні виразок, які викликані тривалим прийомом НПЗП. Контролок достовірно швидше і в більшому відсотку випадків купірував симптоми диспепсії і больовий синдром, в порівнянні з НН. Рубцювання дуоденальних виразок достовірно частіше мало місце при призначенні контролоку, в порівнянні з НН, рубцювання виразок шлунка частіше спостерігалось в групі, яка отримувала НН. Ремісія протягом періоду спостереження підтримувалась на однаковому рівні в обох групах. Серед пацієнтів з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки на фоні прийому НПЗП в 37% випадків зустрічається поєднання з НР-інфекцією.

Відомо і той факт, що ні один із запропонованих антихелікобактерних режимів не дає 100% ерадикації і невдачі лікування залежать від резистентності НР до компонентів терапії, яка різна в кожному регіоні.

Нами встановлено, що при лікуванні хворих на ВХ антихелікобактерними режимами (квадротерапією: контролок + де-нол + тетрациклiн + метронiдазол; ІПП-потрійними режимами - контролок + амоксицилiн + азитромiцин; контролок + амоксицилiн+кларитромiцин і з включенням НН: контролок +амоксицилiн + кларитромiцин + НН) вдається добитися позитивних результатів після першого курсу лікування в переважній більшості випадків. Так, в наших дослідженнях із 360 пацієнтів сприятливий ефект досягнуто у 328 пацієнтів, що складає 87,7%. В інших 32 хворих (12,3%) не вдалось достягти ерадикації. Таким пацієнтам потрібно проведення терапії 2-ої лінії, що вимагає додаткового часу і матеріальних витрат. Ось чому уявляється доцільним перед початком лікування здійснювати прогнозування його результату у конкретного хворого і при прогнозу несприятливого наслідка зробити вибір на користь більш ефективного антихелікобактерного режиму для даного пацієнта.

Клінічною базою для вирішення цієї задачі і послужили 360 хворих на ВХ, яким призначались ІПП - потрійна схема і квадротерапія, узаконені консенсусами (1994; 1996; 2000 р. р), Російськими рекомендаціями (1998 р.), а також потрійна схема з азитроміцином (контролок + амоксицилiн + азiтромицин) і потрійна схема в комплексі з НН (контролок+амоксицилiн+кларитромiцин+НН). Ці пацієнти склали навчальну виборку для розробки математичного методу прогнозування наслідків лікування. Із цієї виборки виділена група пацієнтів (328 осіб) з ерадикацією НР - інфекції і група хворих (32 особи) з несприятливим наслідком лікування, тобто ерадикація не відбувалась в результаті лікування. Кожна група хворих з різними наслідками лікування має свій "клінічний образ", що дозволяє приступити до розробки математичного методу розпізнавання цих образів.

Використовуючи покроковий метод, сформовані дві достовірні лінійні дискримінантні функції для розпізнавання заздалегідь заданих наслідків лікування ВХ. Предметно-клінічний вміст цих функцій представлено в табл.5 Згідно цієї таблиці для розпізнавання двох наслідків лікування хворих на ВХ достатньо 11 показників дослідження (табл.5).

Таблиця 5

Вміст лінійних дискримінантних функцій для прогнозування наслідків лікування хворих на ВХ (достовірна модель)

Параметри	Наслідки лікування (НЛ)
	Сприятливий (Спр)	Несприятливий (Несп)
Клінічні форми ВХШ	3.0393	4.6752
Гастрит антральний	5.9413	7.5591
Гастрит атрофічний	4.8354	6.2154
Ускладнення	0.0321	0.8154
Спадковість по виразкові хворобі	1.5943	3.7635
Спадковість по хворобам травної системи	0.2579	3.2886
Частота загострень хвороби	4.6131	5.3023
Дихальний тест	2.0017	3.2696
рН - метрія	5.6265	3.7355
Больовой синдром	4.3533	5.1163
Рефлюкс	0.4500	2.0825
Константа зрушення	-19.4551	-30.6691

Примітка: Статистичні характеристики дискримінантної функції: коефіцієнт Wilks-лямбда () = 0.221, коефіцієнт Фішера (F) = 21.37 (p<0.00001).

Одержані результати можна представити і у вигляді наступних математичних формул: НЛспр. = - 19.4551+ 3.0393*КФВХШ + 5.9413*АнтГ + 4.8354*АтрГ + 0.0321*УскВХ + 1.5943*СВХ + 0.2579*СХТС + 4.6131*ЧЗ + 2.0017*ДихТ + 5.6265*рН + 4.3533*БолС + 0.4500*РЕФ; НЛнесп= - 30.6691+4.6752*КФВХШ+7.5591*АнтГ + 6.2154*АтрГ + 0.8154*УскВХ + 3.7635*СВХ + 3.2886*СХТС + 5.3023*ЧЗ + 3.2696*ДихТ + 3.7355*рН + 5.1163*БолС + 2.0825*РЕФ.

В наведених формулах НЛспр означає сприятливий, НЛнесп - несприятливий наслідок лікування. Класифікуючий об'єкт належить до того із прогнозуємих наслідків лікування, для якого дискримінантна функція приймає максимальне значення.

Статистичні характеристики сформованих лінійних дискримінантних функцій дозволяють здійснювати відмінності об'єктів дослідження по класифікуючій ознаці. Це підтверджують і результати проведеної класифікації за допомогою розробленого математичного правила в навчаючій виборці: точність розпізнавання сприятливого наслідка складає 97.3%, а несприятливого - 93.8%. Отже, розпізнавальна здатність одержаної дискримінантної моделі достатньо висока і дорівнює, в цілому, 96.2% збіжностей з фактичними даними.

Розроблений математичний метод прогнозування наслідків лікування хворих на ВХ випробований в реальних клінічних умовах. Хворим перед призначенням курсу лікування прогнозувався його наслідок. Якщо пацієнту передбачався несприятливий наслідок лікування, йому зразу ж призначався більш ефективний, на наш погляд, режим лікування.

Лікування хворих на ВХ з урахуванням прогнозу наслідків лікування дозволяє добитися сприятливого результату, в цілому, в 97.8% випадків. Якщо співставити достягнуту при клінічних випробуваннях величину цього параметру з величиною в навчаючій виборці (87.7%), то визначається його підвищення на 10.1%. Отже, при прогнозуванні наслідків лікування та здійснення в необхідних випадках призначення ІПП - потрійного режиму з НН або квадротерапії (контролок + де-нол + тетрациклiн + метронiдазол) вдається підвищити ефективність лікування хворих на ВХ на 10.1%.

Якщо врахувати, що при квадротерапії пацієнт приймає по 11 - 12 таблеток на добу 4 рази на день і побічні ефекти зустрічаються значно частіше, в порівнянні з потрійним режимом з НН (25% і 1 пацієнт вибув із програми лікування в результаті несприятливих ефектів; проти 10%), вартість квадротерапії вище потрійної схеми з НН (310 грн. проти 284,1 грн.), то перевагу слід віддати ІПП - потрійній терапії в комплексі з НН. Ефективність потрійного режиму контролок + амоксицилiн + кларитромiцин + НН обумовлена включенням НН як препарату з імуномодулюючими властивостями, який підсилює процеси репарації СО, неспецифічного захисту організму, що підвищує 1-й і 2-й рівні резистентності СО, як показали наші дослідження та дані інших авторів; схеми з включенням НН більш тривало підтримують стан ерадикації, дозволяють знизити дози, які входять в схеми антибактеріальних препаратів без зниження ефективності режиму, що дозволяє знизити несприятливі ефекти антибіотиків з одного боку, в тому числі й імуносупресію, і робить режим економічно вигідним ще й з точки зору первинної вартості. Математична формула універсальна і може застосовуватися в будь-якому регіоні для підвищення ефективності противиразкової терапії шляхом оптимального вибору ерадикаційного режиму на підставі прогнозування наслідків терапії ВХ, асоційованої з НР.

лікування виразкова хвороба

Таким чином, з урахуванням особливостей перебігу НР-асоційованих захворювань, в тому числі, і НР (+) ВХ в Кримському регіону, як одному із регіонів України, а саме: етнічна неоднорідність населення, південний регіон, висока інфікованість населення НР, яка залежить і від етнічних відмінностей, високий рівень резистентності НР до метронідазолу, що викликає низьку ефективність ІПП-потрійних режимів з метронідазолом у пацієнтів з НР (+) ВХ регіону, високий рівень реінфекції, низький економічний рівень населення, нам уявляється доцільним і необхідним внести корективи в протокол обстеження і лікування пацієнтів з неускладненою НР (+) ВХ Кримського регіону:

1) виключити ІПП-потрійні режими з метронідазолом внаслідок їх низької ефективності;

2) для оптимального вибору ерадикаційної терапії 1-ї лінії рекомендуємо застосовувати математичну модель прогнозу наслідків лікування;

3) наряду з дорогостоящими ефективними потрійними ерадикаційними режимами рекомендуємо призначати в якості терапії 1-ї лінії і потрійні режими з ерадикацією > 80%, які мають більш низьку витратну вартість;

4) в якості терапії 2 - го ряду після невдачі первинної ерадикаційної терапії, окрім, квадротерапії доцільно призначати й ІПП-потрійну терапію з резервними антибіотиками та ІПП-потрійну терапію з включенням НН;

5) в якості контролю за ерадикацією НР при НР (+) ДВ доцільно застосовувати 13С-UBT з метою зниження рівня реінфекції, з точки зору економічної доцільності, а також як високоспецифічний, чутливий і неінвазивний метод;

6) враховуючи сімейний характер хелікобактеріозу, високий ступінь інфікованості в сім'ях хворих НР (+) ВХ в Кримському регіоні, доцільно обстежити родичів пацієнтів з ВХ за допомогою неінвазивних методів, а при наявності НР (+) і відповідних скарг, проводити у них ФЕГДС та ерадикаційну терапію у випадках виявлення НР-асоційованих захворювань.

Висновки

1. Протоколи обстеження і лікування НР - асоційованої виразкової хвороби повинні уточнюватися і доповнюватися на регіональному рівні, а ефективність ерадикаційної терапії залежить від регіональних особливостей інфікування та ерадикації Н. pylori - інфекції.

2. Виявлення поширеності НР - інфекції у пацієнтів з симптомами диспепсії в Кримському регіоні показало, що нею інфіковано 79,33% населення, причому, у віковій групі до 20 років - 64,29%, старше 20 років - 82,79%. Встановлено достовірні відмінності в інфікованості НР в різних етнічних групах: слов'яни, кримські татари. Інфікованість НР складає для слов'ян 53,33% серед пацієнтів у віковій групі до 20 років і серед групи дорослих 74,63%; для кримських татар 76,92% пацієнтів у віковій групі до 20 років і серед дорослих пацієнтів 92,73%.

Виявлено тісний зв'язок між НР - інфекцією і гастродуоденальною патологією: у 90,76% пацієнтів виявлені різні НР - асоційовані захворювання гастродуоденальної зони і 9,24% склали безсимптомні носії інфекції НР. Виявлено достовірні відмінності між захворюваністю на виразкову хворобу серед різних етнічних груп: у слов'ян - 29,31%, у татар - 44,26%.

3. Установлено, що тривале застосування антисекреторних препаратів приводить до ерадикації тільки в 10% випадків; ІПП - потрійної терапії з включенням метронідазолу приводить до ерадикації НР - інфекції тільки в 37%; 46,7% і 74,4% спостережень. Застосування наступних 1 - тижневих антихелікобактерних схем: контролок + амоксицилiн + кларитромiцин; контролок + амоксицилiн + азитромiцин (3 дні); контролок + кларитромiцин + рифампiцин; контролок + кларитромiцин + iнтетрiкс; контролок + фуразолiдон + кларитромiцин; контролок + фуразолiдон + амоксицилiн; контролок + де - нол + амоксицилiн; контролок + де - нол + кларитромiцин; стратегія однієї дози на день контролок + амоксицилiн + третій антибіотик, який призначався в курсовій дозі 1 день (рифампіцин, азитроміцин, тіберал) в терапії виразкової хвороби у пацієнтів Кримського регіону виявилось найбільш ефективним.

4. Установлено, що найбільш ефективними в схемах антихелікобактерної терапії є ІПП 2-го покоління (контролок).

5. Установлено, що при невдачі ІПП - потрійних антихелікобактерних режимів (контролок + амоксицилiн + метронiдазол; контролок + метронiдазол + iнтетрiкс; омепразол + амоксицилiн + метронiдазол) в ерадикації НР - інфекції доцільно з метою виліковування хворих на виразкову хворобу застосовувати другу лінію терапії, яка включає не тільки квадротерапію (контролок + де-нол + фуразолiдон + кларитромiцин; контролок + де-нол + тетрациклiн + метронiдазол), або ІПП - потрійні режими з резервними антибіотиками, але й ІПП - потрійні режими в комплексі з НН (контролок + кларитромiцин + тіберал + НН; контролок + амоксицилiн + кларитромiцин + НН), (НН - в добовій дозі 1,5 г протягом 21 дня).

Включення в комплекс потрійного режиму НН дозволяє знизити дози антибактеріальних препаратів без зниження їх ефективності, а також підвищити рівень ерадикації НР - інфекції після невдачі потрійної терапії.

6. Установлено, що при тяжкому перебігу виразковї хвороби з наявністю імунної недостатності і виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, які важко рубцуюються, з метою відновлення репаративних процесів в слизовій шлунка та усунення імунодефіциту доцільно потрійну терапію поєднувати з нуклеїнатом натрію.

Проведені дослідження дозволяють критеріями виліковування виразкової хвороби вважати не тільки ерадикацію НР - інфекції, рубцювання виразкового дефекту, але й усунення існуючої імунної недостатності і відновлення слизової оболонки шлунка, особливо там, де є атрофічний гастрит і дисплазія слизової II - III ступеня.

7. Установлено, що у хворих на виразкову хворобу, яка ускладнилася шлунково - кишковою кровотечою, 47,7% виразок викликаються НПЗП, співвідношення дуоденальних виразок до виразок з локалізацією в шлунка складає 1,1; поєднання прийому НПЗП з НР - інфекцією має місце у 37% пацієнтів з ВХ Кримського регіону. Клінічний перебіг виразкової хвороби у хворих, викликаний прийомом НПЗП на фоні НР - інфекції, має більш стерту симптоматику, що пов'язано з наявністю знеболюючого ефекту НПЗП.

Для профілактики і лікування виразок, викликаних прийомом НПЗП, наряду з інгібітором протонного насосу (пантопразолом), ефективний нуклеїнат натрію в добовій дозі 1,0 і 2,0 г, відповідно, протягом не менше 8 тижнів.

8. Доведено економічну ефективність ІПП-потрійних режимів і квадротерапії з ерадикацією > 80% в лікуванні хворих на неускладнену ВХ в поліклінічних умовах.

При застосуванні рекомендованих директивними документами схем лікування, протирецидивного лікування і диспансеризації виразкових хворих повинні бути внесені зміни, згідно з міжнародними рекомендаціями та одержаними науковими даними в різних регіонах України і, зокрема, в Криму.

9. Перед призначенням антихелікобактерної терапії хворому на ВХ доцільно побудувати прогноз наслідка лікування. Для цього придатний математичний метод, який представляє собою дві лінійні дискримінантні функції, які включають в себе 11 формалізовано описаних показників дослідження: КФВХШ, АнтГ, АтрГ, УскВХ, СВХ, СХТС, ЧЗ, ДихТ, рН, БолС, РЕФ. Точність прогнозування розробленого математичного методу складає, в цілому, 96.2%. Лікування хворих на ВХ з урахуванням прогнозування його наслідків і призначення потрійного режиму в комплексі з нуклеїнатом натрію дозволяє підвищити ефективність на 10.1%.

Практичні рекомендації

1. Для підвищення ефективності лікування хворих на ВХ доцільно первісно побудувати прогноз наслідка лікування. Прогнозування наслідків лікування хворих на ВХ можна здійснювати математичним методом, виконавши наступні обчислення: НЛспр = - 19.4551+ 3.0393*КФВХШ + 5.9413*АнтГ + 4.8354*АтрГ + 0.0321*УскВХ + 1.5943*СВХ + 0.2579*СХТС + 4.6131*ЧЗ + 2.0017*ДихТ + 5.6265*рН + 4.3533*БолС + 0.4500*РЕФ; НЛнесп = - 30.6691 + 4.6752*КФВХШ + 7.5591*АнтГ + 6.2154*АтрГ + 0.8154*УскВХ + 3.7635*СВХ + 3.2886*СХТС + 5.3023*ЧЗ + 3.2696*ДихТ + 3.7355*рН + 5.1163*БолС + 2.0825*РЕФ.

Класифікуючий об'єкт належить до того із прогнозуємих наслідків лікування, для якого дискримінантна функція приймає максимальне значення.

2. У випадку прогнозування несприятливого наслідка лікування показано призначення 1 - тижневого ІПП - потрійного антихелікобактерного режиму в комплексі з нуклеїнатом натрію: IПП + амоксицилін + кларитроміцин + нуклеїнат натрію (нуклеїнат натрію в добовій дозі 1,5 г протягом 21 - 28 днів).

3. Схеми антихелікобактерної терапії, які містять метронідазол, доцільно виключити з лікування пацієнтів з ВХ, асоційованої з НР, Кримського регіону через високу резистентність НР до похідних нітроімідазолу повсюдну, в тому числі, і в Криму.

4. В якості терапії 1-ї лінії пропонуємо наступні схеми: IПП в стандартній дозі + амоксицилін 2,0 г/ доб + кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу або IПП + амоксицилін 2,0 г/ доб + азитроміцин 1,0 г/ доб (азитроміцин 3 дні), обидва режими призначаються протягом 7 днів; або стратегію однієї дози на день (всі схеми призначаються на 7 днів): IПП + амоксицилін + рифампіцин (1 день), або азитроміцин (1 день), або тіберал (1 день).

5. В якості терапії 2-ї лінії при невдачі терапії 1-го ряду пропонуємо:

1) ІПП - потрійні режими з резервними антибіотиками: IПП в стандартній дозі + кларитроміцин 500 мг 2 рази/доб. + рифампіцин 300 мг 2 рази/доб., або інтетрикс, або фуразолідон 100 мг 4 рази/доб., або де-нол 120 мг 4 рази/доб.; IПП+ амоксицилін 2,0 г/ доб + фуразолідон 100 мг 4 рази/доб., або де-нол 120 мг 4 рази/доб.;

2) квадротерапію: IПП + де-нол 120 мг 4 рази/ доб + фуразолідон 100 мг 4 рази/доб. + кларитроміцин 500 мг 2 рази/ доб; IПП + де-нол 120 мг 4 рази/ доб + тетрациклін 200 мг 2 рази/ доб + метронідазол 500 мг 2 рази/ доб.

6. Також в протокол обстеження і лікування пацієнтів з НР - асоційованою ВХ слід внести доповнення: в якості контролю за ерадикацією НР при НР (+) ВХ доцільно застосовувати 13С - UBT з метою зниження рівня реінфекції, з точки зору економічної доцільності, а також як високо специфічний, чутливий та неінвазивний метод.

7. Враховуючи сімейний характер хелікобактеріозу, високий ступінь інфікованості в сім'ях хворих на НР (+) ВХ в Кримському регіоні, доцільно обстежувати родичів пацієнтів з ВХ за допомогою неінвазивних методів, а при наявності НР (+) і відповідних скарг, проводити ним ФЕГДС та ерадикаційну терапію у випадках виявлення НР-асоційованих захворювань.

8. Для профілактики і лікування ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, викликаних прийомом НПЗП, рекомендуємо, наряду з такими препаратами, як ІПП, і препарат нуклеїнат натрію в добовій дозі 1,0 г або 2,0 г відповідно.

9. Лікування неускладненої пептичної виразки економічно доцільно в більшості випадків слід проводити в амбулаторних умовах.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

Стандарты диагностики и лечения болезней органов пищеварения: Учебное пособие для терапевтов, гастроэнтерологов, врачей - интернов. Метод. рекомендации. - Симферополь, 1999. - 52 с (співавт. Буглак Н.П., Григорьев П.Я., Мошко Ю.А., Григоренко Е.И., Донич С.Г., Мелешкина К.Г., Кошукова Г.Н., Садогурская Е. С.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Клиническая оценка эффективности лечения неосложненной язвенной болезни 12 - перстной кишки // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - Т.134, Ч. II. - Симферополь, 1998. - С.125 - 130.

Контролок или омепразол в тройной и квадротерапии // Таврический медико - биологический вестник. - 1998. - № 3 - 4. - С.63 - 69.

Эффективность некоторых тройных режимов в лечении НР - инфекции у пациентов с дуоденальной язвой в Крымском регионе // Таврический медико-биологический вестник. - 1999. - №1-2. - С.86 - 89.

Преимущества и недостатки современных стратегий лечения язвенной болезни // Фармакологiчний вiсник. - 1999. - № 5. - С.38 - 43 (співавт. Передерий В.Г., Ткач С.М., Швец О. В.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Побочные эффекты различных видов антихеликобактерной терапии // Фармакологiчний вiсник. - 1999. - № 5. - С.66 - 68 (співавт. Передерий В.Г., Ткач С.М., Швец О. В.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Helicobacter pylori - iнфекцiя в Криму, необхiднiсть дiї // Гастроентерологiя: Мiжвiд. зб. - Вип.30. - Днiпропетровськ. - 2000. - С.34 - 37 (співавт. Швець Н. I.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Место дыхательных тестов в диагностике заболеваний органов пищеварения // Сучасна гастроентерологiя. - 2000. - №1. - С.21 - 25 (співавт. Передерий В.Г., Швец Н.И., Ткач С.М., Гдаль В.А., Передерий О.В., Швец О. В.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Оптимизация терапии язвенной болезни, ассоциированной с инфекцией Нelicobacter pylori // Таврический медико - биологический вестник. - 2000. - Т.3, №1-2. - С.54 - 58.

Эффективность эрадикации Helicobacter pylori при тройной терапии пантопразолом, клацидом и амоксициллином // Укр. мед. часопис. - 2000. - 2 (16), III - IУ. - С.30 - 33 (співавт. Передерий В.Г., Передерий О.В., Тищенко В.В., Швец О. В.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Helicobacter pylori и рак желудка // Сучасна гастроентерологiя. - 2000. - №2. - С.11 - 12. (співавт. Передерий В.Г., Ткач С.М., Швец Н. И.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Неудачи эрадикационной терапии: что делать? // Врачебная практика. - 2000. - №3. - С.11 - 14.

Влияние эрадикации Helicobacter pylori - инфекции на частоту рецидивирования язвенной болезнью у пациентов Крымского региона // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2000. - №3. - С.112 - 114.

Симптом “маятника" в терапии язвенной болезни // Одес. мед. журн. - 2000. - №3 (59). - С.66 - 68.

Эффективность тройной терапии (пантопразол, амоксициллин, азитромицин) в эрадикации Helicobacter pylori. // Укр. хiмiотерапевт. журн. - 2000. - №3. - С.39 - 43. (співавт. Тищенко В. В.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Эффективность современных стратегий в лечении НР - инфекции у пациентов, проживающих в Крыму // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - №3. - С.32 - 35.

Как лечить язвенную болезнь? (Обзор литературы) // Таврический медико - биологический вестник. - 2000. - Т.3, №3-4. - С.249-253. (співавт. Лукаш Н. В.) Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, літературно оформила роботу.

Препарати Вiсмуту в лiкуваннi НР - асоцiйованої виразкової хвороби у пацiєнтiв Кримської популяцiї // Медичнi перспективи. - 2000. - Т. V, №4. - С.61 - 61. (співавт. Тищенко В. В.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Экономические аспекты проблемы язвенной болезни в Крыму // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2000. - №4. - С.74 - 77.

Достаточны ли существующие показания для эрадикации хеликобактерной инфекции? // Сучасна гастроентерологiя. - 2001. - №1 (3). - С.9 - 10. (співавт. Тищенко В. В.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Оптимизация лечения сочетанной язвенной болезни с гепатобилиарной патологией // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2001. - №1. - С.80 - 81. (співавт. Лукаш Н.В., Крючкова О. Н.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Эффективность париета в лечении дуоденальных язв // Сучасна гастроентерологiя. - 2001. - №1 (3). - С. 19 - 21. (співавт. Передерий В.Г., Ткач С.М., Стогний А.Б., Швец О. В.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Клiнічна ефективнiсть рiзних ерадикацiйних схем у терапiї хронiчного гастриту i виразкової хвороби у пацієнтiв, що проживають в Криму // Вiсн. Вiнницького держ. мед. ун-ту. - 2001. - №1. - С.126 - 129.

Апоптоз и заболевания желудочно-кишечного тракта. // Клiнiчна фармацiя. - 2001. - Т.5, №1. - С.10 - 13. (співавт. Передерий В.Г., Ткач С.М., Кожевников А.Н., Передерий О. В.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Показання до ерадикацiйної терапiї при Нelicobacter pylori - iнфекцiї повиннi бути розширенi // Медичнi перспективи. - 2001. - Т. VI, №1. - С.36 - 38. (співавт. Швець Н. I.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Лечение и профилактика поражений желудка и двенадцатиперстной кишки, вызванных НПВП // Експериментальна i клiнiчна медицина. - 2001. - №1. - С.83 - 85.

Эффективность ланзапа в лечении кислотозависимых заболеваний. // Сучасна гастроентерологiя. - 2001. - №2 (4). - С.31 - 34. (співавт. Ткач С.М., Швець О. В.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Досвід лікування виразкової хвороби фітопрепаратом Софором // Вiсн. Вiнницького держ. мед. ун-ту. - 2001. - Т.5, №2. - С.450-452. (співавт. Крючкова О.М., Лукаш Мі В., Вильцанюк І.А., Зиков Н. Г.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Клиническая эффективность различных эрадикационных схем терапии дуоденальной язвы у пациентов, проживающих в Крыму // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им.С.И. Георгиевского. - Т.137, Ч. II. - Симферополь, 2001. - С.171 - 174.

Спосiб лiкування виразкової хвороби, сполученої з Helicobacter pylori. Заява № 2000021090 від 24.02.2000 р. / Тищенко В.В., Передерiй О.В., Кляритська I.Л. Рішення 24 червня, вих.15421. Декларацiйний патент на винахiд 36918 А, 16.04.2001. Бюл. №3. Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Спосiб лiкування виразкової хвороби, асоцiйованої з Helicobacter pylori: Заявка №2000063427 вiд 12.06.2000. / Кляритська I.Л., Швець Н.I. Дата прийняття рiшення 04.01.2001 р. Вих. № 7751 вiд 12 лютого 2001 р. Декларацiйний патент на винахiд 38252 А 15.05.2001 Бюл. №4. Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Спосiб лiкування виразкової хвороби, ассоцiйованої з Helicobacter pylori: Заявка №2000074311 вiд 18.07.2000/Кляритська I.Л., Швець Н.I. Дата прийняття рiшення 07.02.2001 р. - Вих. №13587 вiд 02.03.2001 р. Декларацiйний патент на винахiд 39418A, 15.06.2001 Бюл. №5. Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Эпидемиологическое исследование Helicobacter pylori - инфекции в Крыму. // International Journal on Immunorehabilitation. - May 2000. - V.2, №2. - Р.43. (Тезисы). (співавт. Швец Н.И., Крючкова О.Н., Ицкова Е.А., Лудан В.В., Куница В. Н.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Стратегия одной дозы в день в лечении инфекции Н. pylori у пациентов, проживающих в Крыму // Гастро-2000: Тез. - СПб. - 2000. - С.40. (співавт. Швец Н. И.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Эффективность эрадикации Helicobacter pylori при тройной терапии пантопразолом, клацидом и амоксициллином // Doctor. - 2001. - №2 (6). - С.50-51. (співавт. Передерий В.Г., Передерий О.В., Тищенко В.В., Ткач С.М., Швець О. В.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Эффективность тройного режима на базе пантопразола в сочетании с нуклеинатом натрия при Н. pylori - ассоциированной язвенной болезни // International Journal on Immunorehabilitation. - April 2001. - V.2, №2. - Р.43. (Тезисы) (співавт. Швец Н.И., Ицкова Е.А., Лудан В.В., Полищук Т.Ф., Польская Л. В.). Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел і математичну обробку одержаних результатів, літературно оформила роботу.

Анотація

Кляритська І.Л. Ефективність лікувальних стратегій в лікуванні виразкової хвороби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. - Національний медичний університет ім.О. О. Богомольця, Київ, 2001.

Дисертація присвячена порівняльному вивченню різних антихелікобактерних стратегій в лікуванні виразкової хвороби (ВХ) з урахуванням регіональних особливостей. Установлено, що інфікованість НР в різних регіонах України (м. Київ, Крим) достатньо висока і відмінності між ними статистично недостовірні. Проте, є особливості поширеності НР - інфекції в різних етнічних групах (в Кримському регіоні в групі кримських татар і слов'ян). В групі кримських татар ступінь інфікованості вище, ніж в групі слов'ян, поширеність гастродуоденальної патології, такої як ВХ, хронічний гастрит також вище в групі татар, ефективність ерадикаційної терапії нижче в групі татар, в порівнянні зі слов'янами, а частота рецидивів через 12 і 24 місяців вище виявилась в групі кримських татар.

Антихелікобактерні схеми з метронідазолом неефективні в лікуванні з НР (+) ВХ у пацієнтів Кримського регіону. ІПП - потрійні режими з включеннням НН ефективні в лікуванні НР (+) ВХ, виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, що тривало не рубцюються, дозволяють знизити дози антисекреторного та антабактеріальних препаратів, що входять в схеми, без зниження ефективності.

Квадротерапія та ІПП - потрійні режими з ерадикацією > 80% економічно вигідні, оскільки рецидиви виразки через 6, 12, 24, 30 місяців мінімальні, в порівнянні з тривалою підтримуючою терапією ІПП і режимами з ефективністю ерадикації < 80%. Зроблено висновок про те, що лікування неускладненої ВХ в умовах стаціонарів Криму економічно недоцільно з-за високих бюджетних витрат на лікування, ось чому лікування таких пацієнтів в амбулаторних умовах за допомогою високоефективної антихелікобактерної терапії повинно бути єдиною стратегією лікування неускладненої ВХ, асоційованої з НР.

Ророблена математична модель (за допомогою регресійного і дискримінантного аналізу) для вибору оптимальної противиразкової терапії шляхом прогнозування наслідкiв лікування ВХ. У випадку прогнозу несприятливого наслідка доцільно застосовувати найбільш оптимальний антихелікобактерний противиразковий режим (в нашому випадку, це квадротерапія та ІПП - потрійний режим з включенням НН), що дозволить збільшити ефективність терапії на 10,1%.

Ключові слова: виразкова хвороба, 13С - сечовинний дихальний тест, квадротерапія, потрійна терапія, НР - інфекція, ерадикація, рубцювання, рецидивування.

Аннотация

Кляритская И.Л. Эффективность лечебных стратегий в лечении язвенной болезни. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. - Национальный медицинский университет им.А. А. Богомольца, Киев, 2001.

Диссертация посвящена совершенствованию терапии язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки НР (+) в амбулаторных условиях путем сравнительного изучения различных антихеликобактерных стратегий с учетом региональных особенностей инфицированности и эрадикации Нelicobacter pylori - инфекции, а также разработки на этой основе модели оптимального выбора лечебной стратегии.

Установлено, что инфицированность НР в разных регионах Украины (г. Киев, Крым) достаточно высокая и различия между ними статистически недостоверны. Однако, выявлена особенность распространения НР - инфекции в различных этнических группах (в Крымском регионе в группе крымских татар и славян). В группе крымских татар степень инфицированности выше, чем в группе славян, распространенность гастродуоденальной патологии, такой как язвенная болезнь (ЯБ), хронический гастрит также выше в группе татар, эффективность эрадикационной терапии ниже в группе татар в сравнении со славянами, а частота рецидивов через 12 и 24 месяцев выше оказалась в группе крымских татар.

Для достижения цели и решения поставленных задач были исследованы эффективность, безопасность, экономическая целесообразность 17 эрадикационных режимов, как узаконенных международными консенсусами, так и принципиально новых: с резервными антибиотиками, с препаратом дрожжевой РНК, стратегия одна доза в день у пациентов с НР (+) ЯБ двух регионов (г. Киева и Крыма). В исследование также включены пациенты с длительно нерубцующимися язвами, с неудачей после первичной антихеликобактерной терапии; выявлены причины неудачи терапии 1-й линии в данной когорте больных и предложена принципиально новая ИПП - тройная схема с НН, с помощью которой преодолены неудачи лечения и достигнуты определенные положительные результаты в рубцевании язв. Также изучена группа пациентов, длительно принимающих нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП). Выявлены факторы риска возникновения НПВП - гастропатий, желудочно-кишечных кровотечений у больных с НПВП - индуцированными эрозивно-язвенными поражениями слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки; в качестве профилактики и лечения НПВП - гастропатий сравнили две стратегии: прием ИПП (пантопразол) и препарат дрожжевой РНК (НН).

В результате проведенного сравнительного исследования установлено, что антихеликобактерные схемы с метронидазолом неэффективны в лечении с НР (+) ЯБ у пациентов Крымского региона. ИПП - тройные режимы с включением НН эффективны в лечении НР (+) ЯБ, длительно нерубцующихся язв желудка и ДПК, позволяют снизить дозы антисекреторного и антибактериальных препаратов, входящих в схемы, без снижения их эффективности; эффективность ИПП - тройного режима с НН достоверно не отличается от эффективности квадротерапии.

Квадротерапия и ИПП - тройные режимы с эрадикацией > 80% экономически выгодны, т.к. рецидивы язвы через 6, 12, 24, 30 месяцев минимальны в сравнении с длительной поддерживающей антисекреторной терапией ИПП и режимами с эффективностью эрадикации < 80%. Вследствие изучения фармакоэкономики различных стратегий лечения неосложненной ЯБ (эффективность эрадикационной терапии в амбулаторных условиях и лечение пациентов в условиях гастротерапевтических и хирургических стационаров Крыма), сделан вывод о том, что лечение неосложненной ЯБ в условиях стационаров Крыма экономически нецелесообразно из-за высоких бюджетных затрат на лечение, вот почему лечение таких пациентов в амбулаторных условиях с применением высокоэффективной антихеликобактерной терапии должно быть единственной стратегией лечения неосложненной ЯБ, ассоциированной с НР.