Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічні аспекти корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання

Гігієнічні аспекти корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання

Наукове обґрунтування комплексу психогігієнічних заходів, які сприяють зміцненню здоров'я та забезпечують активне формування психофізіологічних функцій і особливостей особистості дівчат та юнаків з хронічною соматичною патологією та оцінка цих процесів.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	25.02.2014
Размер файла	44,6 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

АБУНАДА АБДЕЛЬХАЙ ЮСЕФ

УДК 613.9 : 362.1

Гігієнічні аспекти корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання

14.02.01 - Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному медичному університеті ім. М.І.Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник:доктор медичних наук, доцент Сергета Ігор Володимирович, Вінницький державний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України

Бардов Василь Гаврилович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни;

доктор медичних наук, професор, Бузунов Володимир Опанасович, Інститут епідеміології та профілактикипроменевих уражень Наукового центру радіаційної медицини АМН України, директор.

Провідна установа:Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, лабораторія гігієни дитинства, м. Київ.

Захист відбудеться 25 червня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий 22 травня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Ковальова Г.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Стан здоров'я сучасних підлітків характеризується наявністю чітко вираженої тенденції щодо його погіршання, відмітними рисами якої є як високий рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, так і суттєве зростання хронічної патології внутрішніх органів і систем, а також виражених порушень у стані здоров'я, що призводять до обмеження життєдіяльності, зниження якості виконання соціальних та професійних функцій (Сухарев А.Г., 1991, 2000; Антонова Л.Т., Сердюковская Г.Н., 1995; Беседина А.А., 1997; Коренев М.М. та ін., 2000; Сердюковская Г.Н. и др., 2000; Кучма В.Р. и др., 2000).

Отже, створення концепції корекції функціонального стану і медичної реабілітації підлітків з хронічними захворюваннями на рівні міжнародних стандартів, що передбачають проведення профілактичних заходів, спрямованих на попередження виникнення важких соматичних та нервово-психічних наслідків виявлених зрушень у стані здоров'я вже на стадії їх початкових проявів, не доводячи до серйозних порушень, є , за своєю суттю, нагальною потребою медичної науки і практики та соціальним замовленням cуспільства (Баранов А.А. и др., 1994; Гойда Н.Г., Коренев М.М., 1998; Коренев М.М. та ін., 1999; Проскурина Т.Ю. та ін., 2000; Connolly K., 1995; Haggerty R., 1995).

Однак детальний та ґрунтовний аналіз сучасної наукової літератури з різних питань поширення хронічних захворювань, зумовлених соматичною патологією, у підлітковому середовищі свідчить про відсутність науково-обґрунтованих рекомендацій, що спрямовані на ефективну організацію медико-соціальної і психолого-педагогічної допомоги на різних етапах їх формування. Тому вельми очевидною слід визнати необхідність проведення наукових досліджень проблем гігієнічної регламентації процесів медичної та психофізіологічної корекції функціонального стану дівчат та юнаків з соматичними захворюваннями, психічними та фізичними обмеженнями, зумовленими наявністю хронічної патології, розроблення адекватних психогігієнічних заходів для підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання.

Проте гігієнічні аспекти корекції функціонального стану підлітків з хронічною соматичною патологією ще ніколи не були предметом комплексних наукових досліджень, не визначені психофізіологічні та психогігієнічні основи її оптимізації, відсутня чітка науково-обґрунтована регламентація програм оздоровчо-реабілітаційного змісту, що використовуються у гігієнічній, клінічній та педагогічній практиці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Координаційного плану наукових досліджень з проблем зайнятості населення та ринку праці України на 1996-2000 роки Міжвідомчої Ради з проблем зайнятості населення та ринку праці НАН і Міністерства праці України, плану Проблемної комісії АМН і МЗО України “Охорона здоров'я дітей шкільного віку та підлітків”, є фрагментом планової наукової роботи “Вивчити особливості інвалідності з дитинства у населення окремих регіонів та науково-обґрунтувати програму реабілітаційних заходів” (№ держреєстрації 0199v001706).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вивчення гігієнічних аспектів корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання, наукове обґрунтування комплексу психогігієнічних заходів, які сприяють зміцненню здоров'я та забезпечують активне формування психофізіологічних функцій і особливостей особистості дівчат та юнаків з хронічною соматичною патологією.

В ході дослідження розв'язанню підлягали наступні задачі:

1) провести гігієнічну оцінку особливостей процесів формування психофізіологічних функцій організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання;

2) вивчити особливості особистості організму підлітків з хронічною соматичною патологією;

3) розробити, апробувати та впровадити у практику роботи закладів освіти та охорони здоров'я комплекс заходів психогігієнічної корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання, який сприяє зміцненню здоров'я, активному формуванню та цілеспрямованому розвитку психофізіологічних функцій і особливостей особистості дівчат та юнаків;

4) дослідити психофізіологічні особливості корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання;

5) вивчити психогігієнічні аспекти корекції функціонального стану організму підлітків з хронічною соматичною патологією;

6) оцінити ступінь ефективності використання заходів психогігієнічної корекції у клінічній практиці;

7) здійснити гігієнічну оцінку показників стану здоров'я і адаптаційних ресурсів та вивчити прогностичні аспекти корекції функціонального стану організму підлітків з хронічною соматичною патологією.

Об'єкт дослідження: показники функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання.

Предмет дослідження: гігієнічні аспекти корекції процесів формування та розвитку психофізіологічних функцій і особливостей особистості організму дівчат та юнаків з хронічною соматичною патологією.

Методи дослідження: гігієнічні, психофізіологічні, психологічні, епідеміологічні, клінічні, соціологічні методи, а також методи багатовимірного статистичного аналізу та математичного прогнозування.

Наукова новизна одержаних результатів. В ході дослідження вперше здійснена гігієнічна оцінка та виявлені провідні закономірності процесів формування психофізіологічних функцій і особливостей особистості організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання; розроблений та впроваджений у повсякденну діяльність комплекс заходів психогігієнічної корекції функціонального стану організму підлітків з хронічною соматичною патологією; вивчені психофізіологічні та психогігієнічні аспекти його використання як у практиці роботи сучасної школи, так і в клінічній практиці; розглянуті прогностичні аспекти корекції функціонального стану організму підлітків з соматичними захворюваннями, що характеризуються хронічним перебігом патологічного процесу.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті наукових досліджень вперше розроблений, науково-обґрунтований та впроваджений у практичну діяльність закладів освіти та охорони здоров'я комплекс заходів психогігієнічної корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання, який сприяє зміцненню здоров'я, активному формуванню та цілеспрямованому розвитку психофізіологічних функцій і особливостей особистості дівчат та юнаків.

Матеріали досліджень використані в ході підготовки інформаційного листа “Заходи психогігієнічної корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні захворювання органів дихання” (2000), впроваджені до навчального процесу кафедр загальної гігієни та екології, соціальної медицини та ООЗ, нормальної та патологічної фізіології, психіатрії, фізичного виховання та ЛФК Вінницького медичного університету, загальної гігієни та екології №1 Харківського медичного університету, загальної гігієни та екології Львівського медичного університету, Буковинської та Івано-Франківської медичних академій, у практичну діяльність НДІ медико-біологічних проблем МОЗ України, НДЦ Вінницького та ЦНДЛ Харківського медичних університетів, управління охорони здоров'я Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної і міської СЕС, Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, Вінницького центру здоров'я.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні патентно-інформаційного пошуку та аналізу наукової літератури за тематикою дисертаційної роботи, визначенні ступеня актуальності проблеми, що вивчається, виборі та виконанні основних методик дослідження. Дисертантом особисто розроблений комплекс заходів психогігієнічної корекції функціонального стану підлітків з хронічною соматичною патологією, здійснений аналіз та узагальнення отриманих результатів, їх статистична обробка, обґрунтовані висновки та провідні положення роботи, які виносяться на офіційний захист.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та оприлюднені на III Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Бєлгород, 2000), X з'їзді педіатрів України (Київ, 1999), Международній науковій конференції “Духовно-психологічні аспекти медицини майбутнього” (Хмельницький, 2000), науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми гігієни дітей та підлітків у сучасних умовах та шляхи їх розв'язання” (Київ, 1999), “Здоров'я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000), “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на межі століть” (Київ, 2000), “Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей-інвалідів” (Харків, 2000), “Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на межі століть” (Вінниця, 2000), Міжнародних конгресах та конференціях молодих учених і студентів (Вінниця, 1999, 2000, 2001; Київ, 2000; Тернопіль, 2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових робіт, в тому числі 5 робіт представлені у виданнях, що рекомендовані ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, розділу, що присвячений обґрунтуванню програми, загальної методики та основних методів досліджень, 7 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, списку використаних джерел літератури (405 найменувань, із них 55 іноземних) та додатку. Основний текст роботи викладено на 239 сторінках машинопису, в т.ч. обсяг власне тексту становить 169 сторінок, ілюстровано 49 таблицями та 15 рисунками.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводились на базі середніх загальноосвітніх шкіл №1, №2 та №4, школи-ліцею №7, фізико-математичної гімназії №17, палацу дітей та юнацтва м. Вінниці, Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, а також медичного центру ВПС України, де під наглядом в динаміці спостережень з 1997 по 2000 роки знаходилось 424 підлітків (211 дівчат та 213 юнаків) у віці від 13 до 17 років.

В ході виконання дисертаційної роботи вивченню та поглибленому аналізу підлягали закономірності впливу на критеріальні показники функціонального стану організму підлітків як особливостей стану здоров'я, так і особливостей різних за змістом програм організації повсякденної навчальної та позанавчальної діяльності. Тому на вихідному етапі досліджень (1 етап дисертаційної роботи) з метою визначення особливостей процесів формування провідних психофізіологічних функцій і особливостей особистості організму підлітків були сформовані 2 групи порівняння: основна, до якої були зараховані 98 учнів у віці 14-16 років (50 дівчат та 48 юнаків), котрі страждали на хронічні соматичні захворювання, та групу контролю, до складу якої увійшли 102 практично здорових підлітки (52 дівчини та 50 юнаків). психогігієнічний соматичний психофізіологічний

У подальшому в ході основного експерименту (2 етап дисертаційної роботи) для оцінки ефективності використання розробленого комплексу заходів психогігієнічної корекції функціональних можливостей та адаптаційних ресурсів організму підлітків з хронічною соматичною патологією були виділені 3 групи: контрольна (КГ), перша (1-ЕГ) та друга (2-ЕГ) експериментальні групи. Режим повсякденної діяльності 64 практично здорових, на підставі даних поглиблених медичних оглядів, учнів КГ (32 дівчини та 32 юнаки) у віці 15-17 років характеризувався традиційною організацією навчально-виховного процесу у школі та невпорядкованою організацією вільного часу. В аналогічних умовах знаходились 65 школярів (32 дівчини та 33 юнаки) з хронічною соматичною патологією, які були віднесені до 1-ЕГ. До числа відмітних особливостей режиму навчальної та позанавчальної діяльності 60 підлітків 2-ЕГ (30 дівчат та 30 юнаків), що страждали на хронічні соматичні захворювання, слід було віднести застосування комплексу заходів психогігієнічної корекції функціонального стану організму, провідними складовими якого є проведення корекції основних режимних елементів добової діяльності учнів; урахування віково-статевих тенденцій процесів формування психофізіологічних функцій і особливостей особистості дівчат та юнаків з хронічною патологією у природних умовах перебування; оптимізація процесів психічної, психофізіологічної та соціально-психологічної адаптації школярів до умов типової, звичної для них, діяльності; організація оптимального рухового режиму; застосування різноманітних засобів сімейної, групової та індивідуальної психокорекції функціонального стану; використання як традиційних, так і нетрадиційних форм та методів фізичної культури.

З метою визначення ступеня ефективності застосування розроблених засобів психогігієнічної корекції як реабілітаційного чинника у гігієнічній та педіатричній практиці на наступному етапі натурних досліджень (3 етап дисертаційної роботи) 35 підлітків у віці 13-15 років з хронічними захворюваннями органів дихання в стадії загострення були розподілені на 2 групи. Для 20 підлітків групи контролю, що знаходились на стаціонарному лікуванні, характерним був традиційний підхід до організації лікувального та реабілітаційного процесів. Водночас провідним компонентом комплексу лікувально-профілактичних заходів, які застосовувались серед 15 підлітків групи втручання, було використання заходів психогігієнічної корекції на тлі традиційних методів лікування та реабілітації.

Зрештою, заключний етап дослідження (4 етап дисертаційної роботи) був присвячений комплексній оцінці стану здоров'я і адаптаційних ресурсів організму дівчат та юнаків, а також визначенню і науковому обґрунтуванню прогностичних критеріїв корекції функціонального стану організму підлітків з хронічною соматичною патологією.

Під час виконання дисертаційної роботи показники функціонального стану вищої нервової діяльності (ВНД) досліджувались шляхом визначення величин латентних періодів простої та диференційованої зорово-моторної реакції (ЗМР), а також показників рухомості (РНП) і врівноваженості (ВНП) нервових процесів з використанням хронорефлексометрії та переключення уваги із допомогою таблиць Шульте-Платонова, функціональні особливості зорового аналізатора вивчались на основі оцінки величин критичної частоти злиття світлових миготінь (КЧСМ) та точності лінійного окоміру відповідно за допомогою методики “Світлотест” та із застосуванням окомірної лінійки Гальтона, функціональні характеристики соматосенсорного аналізатора оцінювались на підставі визначення точності координації рухів за допомогою тремометрії, м'язово-суглобової чутливості (МСЧ) з використанням кінематометра Жуковського, м'язової сили та витривалості із застосуванням динамометрії.

Провідні характеристики темпераменту підлітків, а саме ступінь екстравертованості та нейротизму, визначались з використанням особистісного опитувальника Х.Айзенка, показники тривожності - із застосуванням опитувальника Ч.Д.Спілбергера в модифікації Ю.Л.Ханіна. Оцінка рівня вираження акцентуацій характеру (АХ) проводилась за допомогою опитувальника Г.Шмішека, рівня суб'єктивного контролю (РСК) - із застосуванням модифікованої форми опитувальника Дж.Роттера, ступеня нервово-психічного напруження (НПН) - з використанням опитувальника, що був розроблений Т.А.Немчіним, особливостей нервово-психічних станів - шляхом застосування тестової методики САН. Визначення психофізіологічних корелят біоритмологічної активності передбачало застосування модифікованої форми опитувальника О.Остберга.

В ході здійснення комплексної оцінки стану здоров'я та адаптаційних ресурсів організму підлітків вивчення показників захворюваності проводилось на підставі даних аналізу числа випадків і днів захворювань з тимчасовою втратою працездатності та загострень хвороб з хронічним перебігом патологічного процесу, структурних особливостей їх поширення тощо. Дослідження характеристик фізичної підготовленості передбачало оцінку швидкісних, силових, швидкісно-силових здібностей, а також показників фізичної витривалості. В основі визначення рівня фізичної працездатності знаходилась методика степ-енергометрії (PWC170) с одним навантаженням. Визначення показників навчальної успішності зумовлювало проведення аналізу даних річної успішності за основними загальноосвітніми навчальними предметами. Розрахунок індексу психофізіологічної адаптації (ПФА) проводився шляхом зіставлення показників розвитку окремих психофізіологічних функцій і особливостей особистості відповідно на початку та наприкінці періоду спостережень. Скрінинг-дослідження рівня здоров'я здійснювалось за допомогою методики, розробленої фахівцями УкрНДІ охорони здоров'я дітей і підлітків. Оцінка умов перебування школярів передбачала використання загальноприйнятих у гігієнічній практиці методик.

Результати проведених досліджень підлягали статистичній обробці з використанням стандартного пакету прикладних програм багатовимірного варіаційно-статистичного аналізу “Statistica 5.0 for Windows”. Для визначення прогностичних критеріїв та прогнозування адаптаційних можливостей організму підлітків застосовували методи кореляційного, покрокового регресійного, факторного та кластерного аналізу.

Результати досліджень та їх обговорення. В ході гігієнічної оцінки особливостей процесів формування психофізіологічних функцій організму підлітків, насамперед, звертало на себе увагу поступове покращання протягом вікового періоду з 14 до 16 років значень показників функціональних можливостей ВНД та аналізаторних систем як серед практично здорових підлітків, так і серед їх ровесників з хронічною соматичною патологією. Найбільш чітко тенденції подібного роду проявлялися під час вивчення характеристик функціонального стану ЦНС і зорово-рухової координації. Так, зокрема, в групі практично здорових підлітків в динаміці спостережень реєструвалось поступове зменшення величин латентного періоду простої ЗМР серед дівчат з 250,20±3,82 до 219,85±3,63 мс (12,2%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001), серед юнаків - з 242,44±2,57 до 222,50±3,23 мс (8,3%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001). Процеси подібного змісту спостерігались і в ході вивчення віково-статевих особливостей змін характеристик умовної сенсомоторної реакції у дівчат та юнаків, що страждали на хронічні соматичні захворювання, серед яких величини її латентного періоду зменшувались відповідно з 256,30±3,16 до 232,73±3,62 мс (7,1%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001) та з 250,35±3,38 до 236,10±2,74 мс (5,7%; р(t)<0,01; р(c2)<0,001).

Водночас серед практично здорових дівчат значення помилки під час визначення реакції на об'єкт, який рухається, що свідчили про функціональний стан ВНП, протягом періоду спостережень зменшувались з 29,51±1,42 до 19,61±0,99 мс (33,6%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001), серед юнаків - з 28,90±0,90 до 23,78±1,53 мс (17,8%; р(t)<0,01; р(c2)<0,001). В той же час у підлітків з хронічною патологією процеси подібного змісту характеризувались зменшенням величин помилки відповідно з 34,36±1,63 до 26,36±1,71 мс (23,3%; р(t)<0,01; р(c2)<0,001) та з 32,25±1,49 до 28,60±1,68 мс (11,4%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001). Подібні результати спостерігались в ході аналізу особливостей процесів формування показників функціонального стану зорового та соматосенсорного аналізаторів.

Разом з тим слід було звернути увагу на суттєво більш високий рівень розвитку серед практично здорових підлітків, як серед дівчат, так і, в першу чергу, серед юнаків критеріальних показників зорово-рухової координації, ВНП, переключення уваги, КЧСМ, координації рухів та м'язової сили. Так, у дівчат, що належали до групи практично здорових, величина інтегрального показника переключення уваги впродовж періоду досліджень знижувалась з 126,34±5,14 до 113,28±4,68 с (10,4%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001), у юнаків - з 128,58±4,00 до 121,66±4,45 с (5,4%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001). І хоч процеси аналогічного характеру були властиві і для школярів, що страждали на хронічні соматичні захворювання, значення інтегрального показника переключення уваги серед останніх зменшувалось відповідно лише з 134,00±4,66 до 127,14±3,75 с (5,2%; р(t)<0,01; р(c2)<0,001) та з 138,89± 6,76 до 129,04±4,33 с (7,1%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001).

В ході проведених досліджень був виявлений і той факт, що число дотиків під час проведення тремометрії серед практично здорових дівчат протягом періоду спостережень коливалось від 10,77±0,49 у віці 14 років до 9,69±0,41 (10,1%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001) у віці 16 років, серед практично здорових юнаків складало відповідно 13,33±0,55 та 10,38± 0,57 (22,2%; р(t)<0,001; р(c2)<0,001). Кількість дотиків у підлітків з хронічною патологією в динаміці періоду, що розглядався, також мало тенденцію до зменшення їх числа, однак, практично на кожному з етапів досліджень отримані дані перевищували рівень показників, властивих для їх однолітків з попередньої групи. В цілому ж кількість помилок, які були допущені, зменшувалась з 11,40±0,50 до 10,60±0,47 (7,1%; р(t)>0,05; р(c2)< 0,001) у дівчат, з 15,04±0,74 до 12,02±0,65 (20,1%; р(t)<0,01; р(c2)<0,001) у юнаків.

Зрештою, слід було відмітити і цілком порівняний рівень розвитку серед представників обох груп таких показників функціонального стану організму, як РНП, лінійний окомір та МСЧ. Зокрема, величина помилки в ході відтворення положення верхньої кінцівки у просторі, яка була задана, у дівчат з хронічною патологією зменшувалась з 5,54±0,37 до 4,30±0,26 градусів (22,4%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001), у юнаків - з 5,39±0,37 до 4,21±0,32 градусів (21,9%; р(t)<0,01; р(c2)<0,001). Водночас серед дівчат, що належали до групи практично здорових, значення помилки під час визначення точності кінестезії впродовж періоду досліджень зменшувались у межах від 5,27±0,36 до 4,44±0,33 градусів (15,8%; р(t)<0,01; р(c2)<0,001), серед юнаків - від 5,29±0,26 до 4,22±0,29 градусів (20,3%; р(t)< 0,05; р(c2)<0,001).

Дані поглибленої гігієнічної оцінки віково-статевих закономірностей формування особливостей особистості дівчат та юнаків переконливо свідчили про те, що наявність соматичних захворювань з хронічним перебігом патологічного процесу зумовлює високий рівень нейротизму школярів і відповідно широке поширення таких поведінкових реакцій та емоційно-значущих рис особистості, як емоційна нестійкість, надмірна вразливість, роздратованість та низька стресостійкість. Так, було установлено, що рівень нейротизму у практично здорових дівчат складав 13,71±0,56 балів, у їх ровесниць з хронічною патологією - 16,01±0,48 балів (р(t)<0,01; р(c2)< 0,001), у юнаків його величини досягали відповідно 12,27±0,69 балів та 14,60±0,51 балів (р(t)<0,01; р(c2)<0,001).

Результати, що були виявлені під час вивчення характеристик тривожності, дозволяли стверджувати, що серед школярів з хронічною патологією рівень особистісних проявів тривожного ряду також був суттєво більш високим, ніж серед їх практично здорових ровесників (рис. 1). Зокрема, рівень ситуаційної тривожності серед перших з них становив 43,85±1,03 балів у дівчат та 44,70±1,01 балів у юнаків, серед других - відповідно 42,69 ±1,09 балів (р(t)>0,05; р(c2)<0,001) та 43,78±1,25 балів (р(t)>0,05; р(c2)<0,001). Ще більш суттєві за своїм характером відмінності були зареєстровані в ході вивчення особистісної тривожності школярів груп порівняння. Якщо серед практично здорових підлітків її рівень складав лише 44,03±1,14 балів у дівчат та 43,96±1,18 балів у юнаків, то серед учнів, що страждали на хронічні соматичні захворювання, досягав відповідно 48,34±1,26 балів (р(t)<0,05; р(c2)<0,001) та 47,23±1,10 балів (р(t)<0,05; р(c2)<0,001).

Результати, які були одержані під час вивчення провідних типів акцентуйованості особистості підлітків, засвідчували достатньо суттєвий вплив соматичної патології з хронічним перебігом патологічного процесу і на особливості характерологічних проявів, що призводив до надмірного розвитку окремих властивостей характеру на шкоду множині інших і зумовлював формування АХ тривожного, дистимічного та педантичного типів.

Зокрема, дані дослідження рівня вираження показників АХ тривожного типу і відповідно таких рис особистості, як побоювання за себе та своїх близьких, крайня нерішучість та невпевненість у своїх силах, свідчили про наявність виражених відмінностей у величинах показників підлітків груп порівняння. Якщо серед практично здорових школярів їх значення були цілком порівняними і складали 10,24±0,80 балів у дівчат та 10,54±0,74 балів у юнаків, то серед учнів, що страждали на хронічні соматичні захворювання, показники ступеня вираження акцентуації були більш суттєвими, досягаючи у дівчат 12,68±0,73 балів (р(t)<0,05; р(c2)<0,001), у юнаків - 11,76±0,59 балів (р(t)>0,05; р(c2)<0,001).

Досить однотипні за своєю суттю відмінності серед показників представників груп порівняння спостерігались в ході вивчення особливостей АХ дистимічного типу і відповідно таких поведінкових проявів, як песимізм, похмурий погляд на події, що відбуваються, відлюдкуватість та пасивність. Зокрема, серед практично здорових підлітків його величини у дівчат становили 8,03±0,59 балів, у юнаків - 8,00±0,58 балів, і, водночас, були більш високими серед дівчат та юнаків з хронічною патологією, складаючи відповідно 9,36±0,51 балів (р(t)>0,05; р(c2)<0,001) та 9,75±0,49 балів (р(t)<0,05; р(c2)<0,001).

Виражені розбіжності між підлітками з різним рівнем здоров'я були виявлені і в ході вивчення величин АХ педантичного типу, провідними проявами якої є ригідність нервових процесів, крайній педантизм та надмірна акуратність. Так, серед практично здорових дівчат рівень показників акцентуації становив 11,32±0,57 балів, серед юнаків - 11,84±0,66 балів, у дівчат та юнаків з соматичними захворюваннями з хронічним перебігом патологічного процесу був значно більш високим - відповідно 12,98±0,54 балів (р(t)<0,05; р(c2)<0,001) та 13,21±0,51 балів (р(t)>0,05; р(c2)<0,001).

Дані досліджень особливостей РСК особистості учнів надавали можливість зробити висновок про те, що наявність хронічних захворювань справляє виражений негативний вплив і на характер локалізації локусу контролю, призводить до його зміщення в область екстернальної спрямованості і, отже, зумовлює формування у підлітків впевненості в тому, що події, які відбуваються, є наслідком дії виключно зовнішніх чинників, а ступінь особистого впливу дівчат та юнаків на особливості їх перебігу слід вважати незначною. Суттєво більш високим був серед підлітків з хронічною патологією і рівень НПН.

Зрушення, що були виявлені з боку провідних психофізіологічних функцій і особливостей особистості організму підлітків, зумовлених наявністю соматичної патології з хронічним перебігом патологічного процесу, визначили необхідність розробки та впровадження до режиму повсякденної діяльності комплексу заходів психогігієнічної корекції функціонального стану організму дівчат та юнаків. Дані вивчення, у зв'язку з цим, психофізіологічних аспектів його широкого та активного використання свідчили про суттєвий позитивний вплив заходів психогігієнічної спрямованості на характеристики більшості провідних психофізіологічних корелят функціональних можливостей організму підлітків, що страждали на хронічні соматичні захворювання, і, в першу чергу, на критеріальні показники властивостей основних нервових процесів, КЧСМ, МСЧ та координації рухів. Слід підкреслити і той факт, що у більшості випадків застосування розробленого експериментального підходу дозволяло максимально наблизити значення критеріальних характеристик функціональних можливостей організму дівчат та юнаків з хронічною патологією до рівня показників, властивих для їх практично здорових ровесників.

Результати проведених досліджень свідчили і про наявність вираженого позитивного впливу комплексу заходів психогігієнічної корекції на особливості особистості організму підлітків, що страждали на хронічні соматичні захворювання. Так, протягом періоду спостережень серед учнів КГ рівень нейротизму збільшувався з 13,71±0,67 до 13,81±0,68 балів (0,7%; р(t)>0,05; р(c2)>0,05) у дівчат та з 11,29±0,90 до 13,61±0,91 балів (20,5%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001) у юнаків, серед підлітків 1-ЕГ зростав відповідно з 14,71±0,86 до 16,81±0,75 балів (14,2%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001) та з 13,60±0,68 до 15,69±0,65 балів (15,3%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001). В той же час в умовах впровадження комплексу заходів психогігієнічної корекції ступінь вираження невротичних проявів з боку типових рис особистості у дівчат 2-ЕГ зменшувався з 14,60±0,94 до 13,50±0,99 балів (7,6%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001), у юнаків - з 12,16±0,89 до 12,00±0,86 балів (1,4%; р(t)>0,05; р(c2)<0,05).

Рівень ситуаційної тривожності серед дівчат КГ збільшувався з 42,56±1,57 до 44,62± 1,46 балів (4,8%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001), серед юнаків - з 43,35±1,76 до 44,90±1,68 балів (3,5%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001). Виражені в значно більшій мірі зміни негативного характеру, що полягали у збільшенні величин тривожності, реєструвались в подібних умовах серед підлітків 1-ЕГ. Так, протягом періоду спостережень у дівчат її рівень зростав з 43,62±1,29 до 46,03±1,21 балів (5,5%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001), у юнаків - з 42,36±1,45 до 45,78±1,41 балів (8,0%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001). Разом з тим серед дівчат 2-ЕГ значення показників властивості особистості, яка вивчалась, зменшувались з 42,70±1,55 до 42,33 ±1,46 балів (0,9%; р(t)>0,05; р(c2)<0,05), серед юнаків - з 43,16±1,45 до 42,70±1,46 балів (1,1%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001), що свідчило про підвищення стійкості їх організму до впливу стресових чинників та явищ.

Рівень особистісної тривожності серед підлітків КГ в динаміці навчання у старших класах сучасної школи збільшувався з 42,53±1,34 до 44,21±1,20 балів (3,9%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001) - у дівчат, з 41,70±1,34 до 43,22±1,18 балів (3,6%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001) - у юнаків. Найбільш високий інтегральний рівень показників спостерігався серед учнів 1-ЕГ - протягом періоду спостережень її значення у дівчат зростали з 48,28±1,67 балів на вихідному етапі до 49,03±1,58 балів (1,5%; р(t)>0,05; р(c2)<0,05) на кінцевому, у юнаків відповідно з 44,90±1,45 до 45,60±1,46 балів (1,5%; р(t)>0,05; р(c2)<0,05). І лише у підлітків 2-ЕГ величини тривожності, що відображували стійкі передумови до виникнення емоційних реакцій тривожного ряду під час виконання стереотипної діяльності, зменшувались з 46,30±1,93 до 44,00±1,78 балів (5,0%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001) у школярок, з 46,16±1,62 до 43,73±1,55 балів (5,3%; р(t)>0,05; р(c2)<0,001) у школярів.

Серед найбільш суттєвих змін з боку показників АХ в умовах використання заходів психогігієнічної корекції слід було відмітити зменшення в динаміці періоду спостережень рівня вираження негативних за своїм змістом характерологічних проявів емотивного, тривожного та збудливого типів, а також стабілізацію на рівні вихідних величин значень акцентуйованості за циклотимічним, дистимічним та педантичним типами. Вельми сприятливі як з соціально-, так і з професійно-значущої точки зору зрушення реєструвались з боку провідних характеристик РСК і, передусім, його значень в області навчальних відносин та відношення до здоров'я і хвороби, величин НПН, а також таких психічних корелят функціонального стану організму, як самопочуття та настрій підлітків у ході виконання звичної для них повсякденної діяльності.

Про суттєвий оздоровчий вплив розробленого комплексу заходів психогігієнічної спрямованості свідчили і результати комплексної оцінки стану здоров'я підлітків і, зокрема, зниження рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, збільшення рівня фізичної працездатності та підготовленості тощо.

Впровадження розробленого експериментального підходу в клінічній практиці як однієї із складових лікувально-реабілітаційного процесу дозволило вже у достатньо стислий термін справити позитивний вплив на характеристики нейротизму, ситуаційної та особистісної тривожності, стабілізувати основні характерологічні прояви та кореляти нервово-психічного стану особистості підлітків з хронічною патологією органів дихання.

На підставі даних вивчення наукової літератури, експертної оцінки та результатів багатовимірного статистичного аналізу до числа інтегративних показників функціональних можливостей підлітків під час розгляду прогностичних аспектів корекції їх функціонального стану були віднесені: індекс ПФА, що дозволяє оцінити в динаміці певного проміжку часу особливості перетворень в структурі функціональних систем організму (психофізіологічний прогностичний критерій); рівень фізичної працездатності, що відображує ступінь готовності організму здійснювати максимальну м'язову діяльність і відповідно енергетичний потенціал адаптаційних ресурсів організму (адаптаційно-енергетичний прогностичний критерій) та узагальнений середній бал шкільної успішності, що свідчить про ступінь соціальної адаптації і навчальної дієздатності дівчат та юнаків (психолого-педагогічний прогностичний критерій).

Результати кореляційного аналізу підкреслювали наявність чіткого взаємозв'язку прогностичних критеріїв корекції функціонального стану, які були виявлені, зі множиною дискретних показників функціональних можливостей організму дівчат та юнаків з хронічною патологію соматичної природи, а також високу адекватність їх застосування як індикаторів ступеня ефективності заходів оздоровчого характеру, що використовувались.

Застосування покрокового регресійного аналізу та факторного аналізу дозволяло побудувати та обґрунтувати з позицій варіаційно-статистичного аналізу математичні моделі процесів змін з боку показників функціонального стану, що відбуваються як у природних умовах, так і в результаті впровадження розробленого експериментального підходу. Зокрема, в умовах використання заходів психогігієнічної корекції рівняння лінійної регресії, що були інформаційно здатними (R2 у межах 0,75-0,95) та статистично значущими (F у межах 3,85-29,19; p<0,01-0,001), приймали наступного вигляду:

- серед дівчат:

у1=0,65-0,45х3-0,84x6-0,42х17-0,36х23;

у2=253,65-0,58х1-0,58х2-0,88х3-1,31х4-0,50х5+0,69х9+0,40х12+1,25х13-0,38х15+0,59х16-0,55х21-0,47х22-0,65х23;

у3=4,40-1,01х1-0,44х2-0,50х3-0,90х4+0,53х7+0,16х8-0,48х10+0,59х11+0,96х16;

- серед юнаків:

у1=0,94-0,32х3+0,34х5+0,35х8+0,56х9-0,56х19;

у2=293,95-0,23х2-0,48х6+0,76х7+0,80х10-0,38х14-0,25х15-0,27х16+0,27х17+0,21х18-0,34х19-0,43х20-0,53х21-0,27х23;

у3=4,55+0,64х5+0,39х6+0,38х10-0,48х11+0,33х13-0,31х14+0,70х17-0,36х18-0,51х22.

де у1 - індекс ПФА; у2 - рівень фізичної працездатності; у3 - рівень навчальної успішності; х1 - ступінь екстравертованості; х2 - рівень нейротизму; х3 - ситуаційна тривожність; х4 - особистісна тривожність; х5 - АХ гипертимічного типу; х6 - АХ застрягаючого типу; х7 - АХ емотивного типу; х8 - АХ педантичного типу; х9 - АХ тривожного типу; х10 - АХ циклотимічного типу; х11 - АХ демонстративного типу; х12 - АХ екзальтованого типу; х13 - ступінь загальної інтернальності РСК; х14 - ступінь НПН; х15 - швидкість простої ЗМР; х16 - РНП; х17 - ВНП; х18 - координація рухів; х19 - швидкість переключення уваги; х20 - КЧСМ; х21 - швидкісно-силова фізична підготовленість; х22 - швидкісна фізична підготовленість; х23 - силова фізична підготовленість.

Зрештою, використання кластерного аналізу дозволяло здійснити класифікацію об'єктів спостережень у багатовимірному просторі відповідно до множини найбільш характерних для них ознак. Так, одержані дані свідчили про наявність чітко окреслених закономірностей розподілу параметрів, які розглядались, на 5 провідних кластерів. У структурі першого кластеру (інформаційно-енергетичного) були об'єднані характеристики фізичної працездатності та переключення уваги, у структурі другого (швидкісного) - параметри зорово-рухової координації та швидкісної фізичної підготовленості, у структурі третього (тревожнісного) - критеріальні показники тривожності та нервово-психічного стану, у структурі четвертого (психологічного) - властивості темпераменту та характеру, а також основних нервових процесів, у структурі п'ятого (психофізіолого-педагогічного) - характеристики РСК, навчальної успішності та цілого ряду психофізіологічних функцій.

Висновки

1. На підставі даних комплексних наукових досліджень з використанням сучасних методів багатовимірного статистичного аналізу вивчені гігієнічні аспекти корекції функціонального стану організму підлітків 13-17 років, що страждають на хронічні соматичні захворювання, установлено, що наявність хронічної соматичної патології суттєво впливає на процеси формування та розвитку психофізіологічних функцій і особливостей особистості організму дівчат та юнаків, зумовлює необхідність розробки та наукового обґрунтування заходів психогігієнічної корекції функціональних можливостей та адаптаційних ресурсів учнів.

2. Результати гігієнічної оцінки особливостей процесів формування психофізіологічних функцій організму дозволяють виявити суттєво більш низький рівень розвитку у підлітків з хронічною соматичною патологією критеріальних характеристик зорово-рухової координації, врівноваженості нервових процесів, критичної частоти злиття світлових миготінь, координації рухів та м'язової сили, а також цілком порівняний рівень розвитку у дівчат та юнаків, що страждають на хронічні соматичні захворювання, та їх практично здорових ровесників таких показників функціонального стану організму, як рухомість нервових процесів, лінійний окомір та м'язово-суглобова чутливість.

3. Установлено, що наявність хронічної соматичної патології суттєво впливає на особливості особистості підлітків, зумовлюючи появу негативних зрушень з боку таких властивостей темпераменту та характеру, як рівень нейротизму, величини ситуаційної та особистісної тривожності, показники акцентуйованості особистості за тривожним, дистимічним та педантичним типами, а також різнобічних змін, які мають прогностично несприятливий зміст, з боку критеріальних показників мотиваційної спрямованості та нервово-психічних станів організму.

4. Розроблений та науково-обґрунтований комплекс заходів психогігієнічної корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання, провідними компонентами якого є корекція основних режимних елементів добової діяльності учнів; урахування віково-статевих тенденцій процесів формування психофізіологічних функцій і особливостей особистості дівчат та юнаків з хронічною патологією у природних умовах перебування; оптимізація процесів психічної, психофізіологічної та соціально-психологічної адаптації школярів до умов типової, звичної для них, діяльності; організація оптимального рухового режиму; використання різноманітних засобів сімейної, групової та індивідуальної психокорекції функціонального стану, застосування традиційних і нетрадиційних форм та методів фізичної культури.

5. Використання розробленого комплексу заходів психогігієнічної корекції справляє суттєвий сприятливий вплив на процеси формування провідних психофізіологічних корелят функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання, і, насамперед, на характеристики функціонального стану вищої нервової діяльності, зорового та соматосенсорного аналізаторів, зумовлюючи, на відміну від негативних тенденцій, властивих для традиційних умов перебування, виражене покращання показників рухомості нервових процесів серед дівчат на 12,1%, серед юнаків на 33,8%, врівноваженості нервових процесів у дівчат на 17,3%, у юнаків на 14,0%, координації рухів серед дівчат на 10,1%, серед юнаків на 8,4%, м'язово-суглобової чутливості у дівчат на 23,8%, у юнаків на 18,3%. Необхідно підкреслити і те, що застосування розробленого експериментального підходу надає можливість максимально наблизити значення критеріальних характеристик функціональних можливостей організму учнів з хронічною соматичною патологією до рівня показників, характерних для їх практично здорових ровесників.

6. Впровадження комплексу заходів психогігієнічної корекції дозволяє подолати несприятливі тенденції, властиві для традиційних умов, і зумовлює появу позитивних змін з боку критеріальних показників властивостей темпераменту підлітків з хронічною соматичною патологією і, зокрема, приводить до зниження рівня нейротизму на 7,6% серед дівчат та на 1,4% серед юнаків, значень ситуаційної тривожності на 0,9% у дівчат та на 1,1% у юнаків, величин особистісної тривожності на 5,0% серед дівчат та на 5,3% серед юнаків, вираженого зменшення ступеня вираження негативних за своїм змістом характерологічних проявів емотивного, тривожного та збудливого типів, появи сприятливих змін з боку характеристик рівня суб'єктивного контролю особистості, передусім його показників в області навчальних відносин та відношення до здоров'я і хвороби, величин нервово-психічного напруження, а також таких психічних корелят функціонального стану організму, як самопочуття та настрій учнів у ході виконання повсякденної діяльності.

7. Виявлено, що застосування заходів, спрямованих на корекцію функціонального стану організму підлітків з хронічною соматичною патологією в умовах стаціонару, дозволяє вже у досить стислий термін справити позитивний вплив на характеристики нейротизму, ситуативної та особистісної тривожності, стабілізувати основні характерологічні прояви та показники нервово-психічного стану дівчат та юнаків і, отже, має широкі перспективи щодо використання у клінічній практиці як однієї із складових лікувально-реабілітаційного процесу.

8. До числа провідних прогностичних критеріїв корекції функціонального стану організму підлітків з хронічною соматичною патологією, слід віднести: індекс психофізіологічної адаптації, який дозволяє оцінити в динаміці певного проміжку часу особливості перетворень в структурі функціональних систем організму (психофізіологічний прогностичний критерій); рівень фізичної працездатності, що відображує ступінь готовності організму здійснювати максимальну м'язову діяльність і відповідно енергетичний потенціал адаптаційних ресурсів організму (адаптаційно-енергетичний прогностичний критерій) та узагальнений середній бал шкільної успішності, що свідчить про ступінь соціальної адаптації та навчальної дієздатності дівчат та юнаків (психолого-педагогічний прогностичний критерій).

9. На підставі результатів багатовимірного статистичного аналізу з використанням методик кореляційного, покрокового регресійного, факторного та кластерного аналізу розроблені та науково-обґрунтовані прогностичні математичні моделі визначення та гігієнічної оцінки провідних закономірностей процесу корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні захворювання соматичної природи, виділені пріоритетні напрямки застосування заходів оздоровчого та реабілітаційного змісту.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Состояние здоровья учащихся и основные тенденции его изменений на современном этапе / Сергета И.В., Погорелая Л.Ю., Махнюк В.М., Редчиц Н.А., Зайцева К.А., Абдельхай Абунада // Гигиена населенных мест. Вып. 35. - К., 1999. - С. 505-510.

2. Абдельхай Абунада Особливості професійної орієнтації підлітків, що страждають на хронічні захворювання // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - № 4(2). - С. 536-538.

3. Сергета И.В. Абдельхай Абунада Личностные особенности подростков с хронической патологией дыхательной системы. - Гигиена населенных мест. Вып. 37. - К., 2000. - С. 495-498.

4. Фізичний розвиток та фізична працездатність підлітків і молоді 15-20 років: сучасні тенденції та перспективи / Сергета І.В., Григорчук Л.І., Погоріла Л.Ю., Абдельхай Абунада, Зайцева К.А. // Вісник морфології. - 2000. - № 6(2). - С. 319-320.

5. Абдельхай Абунада Акцентуації характеру підлітків, які страждають на хронічні захворювання органів дихання // Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 3(19). - С. 65-67.

6. Психогігієнічні аспекти реабілітації дітей та підлітків, які часто та тривало хворіють / Сергета І.В., Шевчук Т.В., Редчіц М.А., Махнюк В.М., Пудєєв С.В., Абдельхай Абунада // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №4(374). - С. 76.

7. Антропологические и психогигиенические подходы к изучению состояния адаптационных ресурсов организма: поиски и перспективы решения / Сергета И.В., Григорчук Л.И., Абдельхай Абунада, Гончарук Т.И., Махнюк В.М., Коваленко Т.П. // Научные ведомости Белгородского государственного университета. - 2000. - №2(11). - С. 137.

8. Психогигиена детей и подростков как составляющая медицинской антропологии / Сергета И.В., Шевчук Т.В., Абдельхай Абунада, Редчиц Н.А., Пудєєв С.В., Зайцева К.А. // Научные ведомости Белгородского государственного университета. - 2000. - №2(11). - С. 137-138.

9. Сучасні підходи до оцінки стану здоров'я дітей, підлітків та молоді / Сергета І.В., Григорчук Л.І., Гончарук Т.І., Коваленко Т.П., Абдельхай Абунада // Здоров'я школярів на межі тисячоліть. - Харків, 2000. - С. 90-92.

10. Актуальні питання психогігієни дітей та підлітків / Сергета І.В., Шевчук Т.В., Григорчук Л.І., Абдельхай Абунада, Пудеев С.В., Зайцева К.А. // Здоров'я школярів на межі тисячоліть. - Харків, 2000. - С. 203-205.

11. Сергета І.В., Абдельхай Абунада Психодіагностика та психокорекція в реабілітації підлітків з хронічними захворюваннями. - Духовно-психологічні аспекти медицини майбутнього. - Хмельницький, 2000. - С. 69-70.

12. Сучасна психогігієна дітей і підлітків: методологічні та прогностичні аспекти / І.В.Сергета, Абдельхай Абунада, М.А.Редчіц, С.В.Пудєєв // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть. - К., 2000. - С. 65-66.

13. Сергета І.В., Абунада Абдельхай Система психогігієнічної корекції та реабілітації підлітків з хронічною патологією дихальної системи. - Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей-інвалідів. - Харьков, 2000. - С. 85-87.

14. Актуальні питання соціальної адаптації дітей із соматичними захворюваннями, вадами розвитку та дітей-інвалідів / Сергета І.В., Латанюк С.О., Яцина О.В., Краснова Л.І., Постоловська Т.Т., Фещук Н.М., Григорчук Л.І., Шевчук Т.В., Гончарук Т.І., Редчіц М.А., Пудєєв С.В., Абдельхай Абунада, Зайцева К.А., Коваленко Т.П. // Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей-інвалідів. - Харьков, 2000. - С. 87-88.

15. Абунада Абдельхай Особливості нервово-психічного стану підлітків з хронічною патологією дихальної системи. - Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть. - Вінниця, 2000. - С. 86.

16. Сергета І.В., Абунада Абдельхай Психогігієнічна корекція режиму добової діяльності як складова реабілітаційного процесу підлітків з хронічною патологією дихальної системи. - Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть. - Вінниця, 2000. - С. 105-106.

17. Пудєєв С.В., Абунада Абдельхай Психогенні особистісні прояви підлітків з хронічною патологією. - IV Міжнародний конгрес студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2000.- С. 417.

18. Абдельхай Абунада Перспективи використання заходів психогігієнічної корекції як чинника підвищення соціальної дієздатності школярів, що мають хронічні захворювання. - П'ята університетська науково-практична конференція молодих учених та фахівців. - Вінниця, 1999. - С. 34-35.

Анотації

Абунада Абдельхай Юсеф Гігієнічні аспекти корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - Гігієна - Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2001.

На підставі даних комплексних наукових досліджень з використанням сучасних методів статистичного аналізу вивчені гігієнічні аспекти корекції функціонального стану організму підлітків 13-17 років, що страждають на хронічні соматичні захворювання. Установлено, що наявність хронічної соматичної патології суттєво впливає на процеси формування та розвитку психофізіологічних функцій і особливостей особистості організму дівчат та юнаків, зумовлює необхідність розробки та наукового обґрунтування заходів психогігієнічної корекції функціональних можливостей та адаптаційних ресурсів учнів. Розроблений, науково-обґрунтований та запроваджений ефективний комплекс заходів психогігієнічної корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання, провідними компонентами якого є корекція основних режимних елементів добової діяльності учнів; урахування віково-статевих тенденцій процесів формування психофізіологічних функцій і особливостей особистості дівчат та юнаків з хронічною патологією у природних умовах перебування; оптимізація процесів психічної, психофізіологічної та соціально-психологічної адаптації школярів до умов типової для них діяльності; організація оптимального рухового режиму; використання різноманітних засобів сімейної, групової та індивідуальної психокорекції функціонального стану, застосування традиційних і нетрадиційних форм та методів фізичної культури.

Страница:

автореферат "Гігієнічні аспекти корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання" скачать

Подобные документы

Наукове обґрунтування методів передгравідарної підготовки перед допоміжними репродуктивними технологіями у жінок з патологією щитоподібної залози
Ретроспективний аналіз застосування допоміжних репродуктивних технологій при різних формах безплідності. Особливості анатомо-функціонального стану гіпофізарно-яєчникової системи у пацієнток із тиреоїдною патологією. Лікувально-профілактичних заходи.

автореферат [67,8 K], добавлен 03.04.2009
Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Вплив розробленого поетапного комплексу реабілітаційних заходів на клітинну реактивність організму дітей, віком 7-10 років із патологією зору
Вивчення впливу застосування методу фізичної реабілітації на стан клітинної реактивності організму дітей віком 7-10 років із патологією зору. Вивчення рівня адаптаційного напруження і пов’язаною з ним клітинною реактивністю організму дітей 7-10 років.

статья [179,1 K], добавлен 31.08.2017
Профілактика синдрому хронічної втоми
Проблема збереження і відновлення професійного здоров'я людей. Вплив синдрому хронічної втоми на психофізичний стан організму. Передумови виникнення захворювання: порушення сну, гормональні зміни, хронічні захворювання, шкідливі звички та авітаміноз.

реферат [25,7 K], добавлен 28.02.2012
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Характеристика й оцінка функціонального стану системи зовнішнього дихання
Дослідження функції зовнішнього дихання у практиці спорту. Інформаційна характеристика етапів транспортування кисню із атмосферного повітря до тканин організму. Артеріалізація крові у легенях. Проби оцінки функціонального стану респіраторної системи.

реферат [37,5 K], добавлен 18.11.2009
Клініко-параклінічні особливості адаптації у дітей та підлітків з хронічною патологією гастродуоденальної зони
Характеристика основних клінічних синдромів, які супроводжують хронічний гастродуоденіт (ХГД), виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК) та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ). Особливості вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків.

автореферат [60,0 K], добавлен 18.03.2009
Інфікованість мікроміцетами і пневмоцистами нижніх дихальних шляхів хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень (клінічне значення та обґрунтування лікування)
Аналіз клініко-функціональних та імунологічних особливостей перебігу хронічних неспецифічних захворюваннь легень у хворих з інфікованістю нижніх дихальних шляхів мікроміцетами і пневмоцистами. Обґрунтування принципів проведення медикаментозної терапії.

автореферат [54,8 K], добавлен 21.03.2009
Прогнозування природного розродження та його оптимізація у вагітних з оперованою маткою
Особливості функціонального стану оперованої матки до настання та під час вагітності, її патоморфологічні та біофізичні властивості. Створення та наукове обґрунтування математичної моделі прогнозування природного розродження, оцінка її ефективності.

автореферат [32,2 K], добавлен 10.04.2009
Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічні аспекти корекції функціонального стану організму підлітків, що страждають на хронічні соматичні захворювання"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.