Дегенеративно-запальні захворювання суглобів у шахтарів (розповсюдженість, особливості перебігу, діагностика, питання патогенезу, лікування)

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТу КАРДІОЛОГІЇ

ім. акад. М.Д. СТРАЖЕСКА

ІГНАТЕНКО Григорій Анатолійович

УДК 616.72-002:622

ДЕГЕНЕРАТИВНО-ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СУГЛОБІВ У ШАХТАРІВ (РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ, ДІАГНОСТИКА, ПИТАННЯ ПАТОГЕНЕЗУ, ЛІКУВАННЯ)

14.01.12 - ревматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України.

Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор Синяченко Олег Володимирович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Свінцицький Анатолій Станіславович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ), завідувач кафедри госпітальної терапії №2.

доктор медичних наук, професор Швед Микола Іванович, Тернопільська медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри факультетської терапії.

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Герасименко Сергій Іванович, Український науково-дослідний інститут травматології та ортопедії МОЗ України (м. Київ), заступник директора по клініці.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра госпітальної терапії №2.

Захист відбудеться 18 травня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (252151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (252151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

Автореферат розісланий 17 квітня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останні роки всюди спостерігається ріст чисельності людей із дегенеративно-запальними захворюваннями опорно-рухового апарату (ОРА) [Амосова К.М. та інш., 1992; Ганжа І.М., 1995; Насонова В.О. та інш., 1998]. Актуальність боротьби з цією патологією визначається ураженням осіб працездатного віку, що призводить до великих матеріальних затрат у зв'язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю та високою інвалідизацією [Харковенко Н.М. та інш., 1995].

Ревматичні хвороби в Україні за рівнем розповсюдженості займають третє місце (6 600 на 100 тис. населення) [Коваленко В.М. та інш., 1994, 1997]. На деяких виробництвах, де використовується важка фізична праця, тимчасова непрацездатність у результаті суглобової патології сягає приблизно 100 випадків на 100 працюючих [Кундієв Ю.І. та інш., 1990; Насонова В.О., Фоломієва О.М., 1991]. У розвинутих країнах внаслідок дегенеративно-запальних захворювань локомоторного апарату щорічні економічні втрати складають близько 1% загального національного продукту. Захворюваність на хвороби суглобів серед представників окремих промислових підприємств значно перевищує показники в популяції [Дорошенко Ю.А. та інш., 1991; Дзигунова Н.П., 1994; Руднєв О.С., 1995; Синяченко О.В. та інш., 1997].

Умови праці у вугільних шахтах характеризуються наявністю комплексу несприятливих факторів виробничого середовища, які суттєво впливають на стан здоров'я гірників [Ластков Д.О., 1995; Міняйло М.І., 1995; Стичинська Н.А., Доценко Т.М., 1995; Валуцина В.М. та інш., 1996]. Близько 70 % очисних вибоїв знаходиться зараз у зоні складних гірничогеологічних умов [Кобець Г.П. та інш., 1992; Путиліна О.Н., Макаревська В.В., 1995]. Залишається високою частка ручної праці у технології виїмки вугілля, яка розглядається як тяжка і напружена [Міняйло М.І., Тишляк Є.Г., 1994], а механізація основних виробничих процесів не завжди сприяє зниженню тяжкості праці у зв'язку з його інтенсифікацією [Солдак І.І. та інш., 1998]. У процесі трудової діяльності на організм шахтарів діє сукупність виробничих факторів, які пов'язані з процесами вуглевидобутку - вугільний і породний пил, шум, вібрація, газоподібні продукти вибуху, поверхнево-активні речовини (ПАР), підвищена температура і висока відносна вологість повітря, надлишок барометричного тиску [Землякова Л.Ф., Петулько С.Н., 1995; Міняйло М.І., 1995; Передерій Г.С., 1995]. До основних факторів ризику захворювань суглобів у робітників вугільних шахт належать мікрокліматичні впливи, статичні, статико-динамічні та інші види напруги локомоторного апарату у поєднанні з мікротравматизацією суглобів, монотонні одноманітні рухи, змушене положення тіла, тиск, тертя, ковзання зв'язкового апарату [Кобець Г.П. та інш., 1992; Солдак І.І. та інш., 1998]. Інтегральний коефіцієнт захворюваності з тимчасовою втратою працездатності лише за 7 років збільшився більш, ніж втричі [Синяченко О.В. та інш., 1997], що прямо корелює з глибиною розробок і кутом нахилу вугільних шарів [Михайлова Т.В., Гольдін А.А., 1995]. На жаль, поки відсутні дослідження, які стосуються вивчення розповсюдженості, клінічного перебігу і патогенезу захворювань ОРА серед шахтарів різних професійних груп залежно від гірничогеологічних факторів шахт. Окрім того, є нагальна потреба удосконалення відомої терапії і розробки принципово нових методів лікування такої категорії хворих [Дзяк Г.В., Логінов С.В., 1995; Нейко Є.М., Головач І.Ю., 1998; Бабиніна Л.Я., Бенца Т.М., 1997; Нетяженко В.З., Мальчевська Т.Й., 1998].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно з основним планом НДР Донецького державного медичного університету і є фрагментом конкурсних комплексних тем МОЗ України “Обгрунтувати, розробити і впровадити медичну технологію діагностики й лікування дегенеративних, запальних і метаболічних захворювань суглобів у гірників вугільних шахт” (№ держреєстрації 019008145), “Розробка і впровадження заходів щодо ранньої діагностики та ефективного лікування захворювань суглобів у робітників вугільної промисловості” (№ держреєстрації 0195V023598) та “Вивчити стан динамічного поверхневого натягу біологічних рідин у здорових людей та хворих з різноманітними захворюваннями терапевтичного профілю” (№ держреєстрації 0197V002098). Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно з основним планом НДР Донецького державного медичного університету і є фрагментом конкурсних комплексних тем МОЗ України Обгрунтувати,розробитиівпровадитимедичнутехнологіюдіагностикийлікуваннядегенеративних,запальнихіметаболічнихзахворюваньсуглобівугірниківвугільнихшахт (№ держреєстрації 019008145), Розробкаівпровадженнязаходівщодоранньоїдіагностикитаефективноголікуваннязахворюваньсуглобівуробітниківвугільноїпромисловості (№ держреєстрації 0195V023598) та Вивчитистандинамічногоповерхневогонатягубіологічнихрідинуздоровихлюдейтахворихзрізноманітнимизахворюваннямитерапевтичногопрофілю (№ держреєстрації 0197V002098).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - визначити залежність розповсюдження дегенеративно-запальних захворювань суглобів від гірничогеологічних умов праці шахтарів, підвищити якість діагностики й лікування остеоартрозу (ОА), хвороби Рейтера (ХР), подагричного артриту (ПА), ревматоїдного артриту (РА) і хвороби Бєхтєрєва (ХБ) у гірників вугільних шахт різних професійних груп. У зв'язку з цим було поставлено такі задачі:

1. Провести епідеміологічні дослідження шахт з різними гірничогеологічними факторами щодо виявлення дегенеративно-запальних хвороб ОРА у робітників різних професійних груп, оцінити інтегральний коефіцієнт захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

2. Визначити значення генетичних факторів схильності до дегенеративно-запальних захворювань суглобів у шахтарів-вугільників.

3. Оцінити клініко-рентгенологічний перебіг окремих захворювань локомоторного апарату у прохідників (Пр), гірників очисного вибою (ГРОВ), підземних гірників (ПГР), кріпильників (Кр), машиністів гірничовиїмних машин (МГВМ), підземних електрослюсарів (ПЕС), підривників (Під), гірничих майстрів (ГМ) в залежності від гірничогеологічних умов їх праці, а також у робітників нешахтарських професій.

4. Дослідити стан ліпідного, пуринового та кальцієвого обмінів, гормонального статусу, показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантних систем у здорових шахтарів основних та допоміжних професій, у чоловіків - нешахтарів і хворих на дегенеративно-запальні захворювання суглобів.

5. Вивчити в крові здорових і хворих шахтарів концентрації ?2 - мікроглобуліну (2-МГ), циклічних нуклеотидів (ЦН), простагландинів (ПГ) Е2 і F2?, а також рівень прозапальних лізосомних ферментів та адгезивного високомолекулярного білка в синовіальній рідині (Ср) за професійного ОА.

6. Виявити зміни функціональної активності лімфоцитів і нейтрофілів, напруженість гуморального імунітету при ОА та артритах у шахтарів залежно від гірничогеологічних умов їх праці.

7. Виконати динамічну міжфазну тензіометрію сироватки крові та сечі при різних захворюваннях суглобів у шахтарів, визначити діагностичну значущість дослідження поверхневого натягу (ПН) біологічних рідин та його роль для оцінки ефективності за лікувальними заходами, що проводяться.

8. Оцінити ефективність загально-відомих реабілітаційних заходів при окремих дегенеративно-запальних захворюваннях ОРА у шахтарів основних та допоміжних професій і обгрунтувати доцільність застосування нових методів лікування з врахуванням особливостей патогенезу захворювань у таких хворих.

9. Розробити і впровадити технологію медикаментозної терапії ОА та артритів у гірників з використанням комплексоутворюючих та уриконормалізуючих препаратів, хондропротекторів, андрогенів, антиоксидантів та поліферментних засобів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено частоту носійства антигенів системи HLA (людський лейкоцитарний антиген) та еритроцитарних антигенів у шахтарів з патологією ОРА. Вперше оцінено стан ліпідного, пуринового та кальцієвого обмінів, гормонального статусу, ПОЛ і антиоксидантних систем у гірників основних і допоміжних професій, котрі страждають на ОА та артрити. Вперше виявлено зміни ЦН і ПГ в крові хворих з захворюваннями локомоторного апарату, а також порушення функції імунокомпетентних клітин залежно від професії робітників та гірничогеологічних факторів шахт. Вперше установлено значення ?2-МГ та протизапальних лізосомних ферментів у генезі вторинного реактивного синовіту (РС) у хворих з професійним ОА, а також порушення кровообігу в артикулярних тканинах у патогенезі цього захворювання. Вперше проведено динамічну міжфазну тензіометрію сироватки крові, сечі при хворобах суглобів у шахтарів і нешахтарів, оцінено роль порушень ПН біологічних рідин для діагностики патології ОРА. За темою дисертації отримано патент на винахід 24689 А від 04.08.98, та одержано позитивне рішення про видачу патенту на винахід (реєстраційний номер заявки 97125773 від 01.10.98).

Практичне значення одержаних результатів. Установлено інтегральні коефіцієнти захворюваності на ОА, ХР, ПА, РА та ХБ з тимчасовою втратою працездатності хворих гірників, що дозволило підвищити якість диспансеризації на вугільних шахтах. Визначено інформативність клініко-рентгенологічних показників діагностики окремих хвороб суглобів у нешахтарів та шахтарів основних і допоміжних професій. Розроблено особливості реабілітації хворих Пр, ГРОВ, ПГР, Кр, МГВМ, ПЕС, Під, ГМ, котрі працюють в різних гірничогеологічних умовах. Основні результати одержаних досліджень впроваджено в практику 16 лікувальних установ Донецької, Луганської та Полтавської областей (методичний посібник “Дослідження суглобів”, 1992, методичні рекомендації: “Остеоартроз у шахтарів (розповсюдженість, патогенез, діагностика, лікування)”, 1994, “Немедикаментозне лікування хвороб суглобів у робітників промислових підприємств”, 1994), та в навчальний процес медичних вузів (навчальний методичний посібник “Методи дослідження суглобів”, 1995), що віддзеркалено в відповідних актах впровадження.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в одержані результати наукових досліджень є основним і полягає у проведенні епідеміологічних досліджень на шахтах, обстеженні та лікуванні хворих у клініці, консультаціях лікарів у поліклініці, у виконанні ультразвукового та реографічного методів дослідження, аналізі даних біохімічного, радіоізотопного, імунологічного, імуноферментного та біофізичного методів вивчення біологічних рідин у здорових чоловіків та робітників різних професій. Здобувач розробив медичну технологію реабілітації шахтарів з патологією суглобів, запропонував і впровадив у практику охорони здоров'я нові методи лікування таких хворих. Автор самостійно провів статистичну обробку одержаних результатів. Дисертантом не було використано результати й ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено на I конгресі ревматологів України (Тернопіль, 1993), на Українській науковій конференції “Променева діагностика та променева терапія професіональних і системних захворювань” (Донецьк, 1993), науковій конференції “Сучасні проблеми клінічної ендокринології “ (Харків, 1993), Українській конференції “Актуальні питання екогенетики та імунології “ (Полтава, 1994), Українській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі “ (Донецьк,1995), Українській конференції з міжнародною участю “Актуальні питання гігієни праці, профпатології та медичного забезпечення працівників промислових підприємств” (Донецьк, 1995), I з'їзді Українського товариства кріобіології і кріомедицини” (Харків, 1995), науковій конференції “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні “ (Полтава, 1996), конференції ревматологів України “Сучасне лікування ревматичних захворювань” (Донецьк, 1996), II Національному конгресі ревматологів України (Київ, 1997), X Європейському симпозіумі ревматологів (Відень,Австрія, 1997), XIV з'їзді терапевтів України (Київ, 1998), науково-практичних конференціях лікарів-терапевтів, ревматологів, морфологів, гігієністів та вчених Донбасу (Донецьк, 1992-1998), спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, госпітальної терапії, гістології, імунології, гігієни, професійних захворювань та відділу Українського наукового центру технічної екології (Донецьк, 1999).

Публікації. За темою дисертації опубліковано монографію “Дослідження суглобів” (9 самостійних глав) та 44 наукових праці, в тому числі в журналах “Архів клінічної та експериментальної медицини” (5), “Лікарська справа” (3), “Український кардіологічний журнал” (2), “Медицина праці та промислова екологія” (2), “Ревматологія” (1), “Вісник гігієни та епідеміології “ (1), “Безпека праці у промисловості “ (1), “Ліки” (1), “Патологічна фізіологія та експериментальна терапія” (1), “Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія” (1), “Школа фундаментальної медицини” (2), “Ортопедія, травматологія, протезування” (1), збірках наукових праць (6), матеріалах і тезах наукових форумів (16). Одержано патент на винахід.

Структура дисертації. Дисертацію викладено на 359 сторінках друкованого тексту і вона складається із вступу, 6 розділів (в тому числі огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень), висновків, списку використаних джерел, який містить 359 найменувань і додатку. Робота ілюстрована 114 таблицями та 69 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Проведено обстеження 1000 шахтарів на 5 шахтах з різними гірничогеологічними умовами. Розроблено спеціальну анкету, що дозволила попередньо діагностувати дегенеративно-запальні захворювання суглобів у гірників. Патологію суглобів запідозрено у 388 (38,8%) з них. Серед обстежених шахтарів 30,6% були Пр, 16,2% - ГРОВ, 9,7% - ПГР, 7,2% - Кр, 15,7% - ПЕС, 10,7% - ГМ, 9,9% - МГВМ. Якщо в групі шахтарів з хворобами ОРА співвідношення за професіями становить: Пр : ГМ : ПЕС : ГРОВ : МГВМ : ПГР : Кр = 12 : 4 : 3 : 2 : 2 : 2 : 1, то в інших робітників - Пр: ГМ: ПЕС: ГРОВ: МГВМ: ПГР: Кр = 2 : 1 : 2 : 2 : 1 : 1 : 1. Перші ознаки захворювань суглобів у ПЕС, Пр і ГМ з'явилися через 6-7 років після початку роботи в шахті, у той час як у Кр, МГВМ і ПГР стаж роботи в шахті на початок захворювання становив 14-16 років.

Усіх шахтарів із дегенеративно-запальними захворюваннями суглобів ми умовно поділили на 2 групи: до 1-ї (основної) занесені представники основних шахтарських професій (ОШП) (Пр, ГРОВ, Кр, ПГР, МГВМ), а до 2-ї (контрольної) - допоміжних (ПЕС, ГМ, механіки, Під).

ОА внаслідок професійної діяльності шахтарів виявлено у 31,9% обстежених гірників і у 82,0% від кількості осіб з патологією локомоторного апарату, ПА - у 3,9% і 10,1%, ХР - у 2,4% і 6,2%, РА - у 0,4% і 1,0%, ХБ - у 0,2% і 0,5% відповідно. На частку ГРОВ і Пр припадає майже половина від усіх випадків ОА (відповідно 25,9% були ГРОВ і 20,4% - Пр). У той же час у шахтарів допоміжних професій ОА спостерігається майже вдвічі рідше порівняно з основною групою. У ПГР значно частіше зустрічалися запальні захворювання суглобів. Якщо серед усіх обстежених гірників ПГР було 9,7% осіб, то серед хворих на ОА - тільки 2,7%.

В найбільш ранні строки від початку трудової діяльності в шахті формуються або моноолігоартроз без синовіту, або поліостеоартроз, але вже з РС. Що стосується РА і ХР, то вони розвивались ще раніше від початку виробничої діяльності, стаж роботи при цьому на початок захворювання складав 4,7±0,8 і 4,9±0,5 років відповідно.

Для Пр і МГВМ більшою мірою характерний моноолігоартроз без синовіту, для ГРОВ і ПГР - моноолігоартроз з синовітом, для ПЕС - поліостеоартроз без синовіту, для ГМ - поліостеоартроз із синовітом. ПА і ХР більше характерні для Пр, у той час як РА, в основному, притаманна ПЕС, МГВМ і ГМ. ХБ однаково часто зустрічається у МГВМ і ГМ.

Частину хворих було відібрано для детального обстеження в умовах клініки. Сформована група шахтарів, які страждають на ОА (147 осіб), РА (57 осіб), ХР (123 особи), ХБ (42 особи), ПА (106 осіб). Усі вони розподілені на групу гірників основних професій і групу допоміжних професій. Ще одну групу порівняння склали 200 чоловіків із запально-дегенеративними захворюваннями суглобів, але представників галузей машинобудування, металургії та коксохімії. Усі ці пацієнти були робітниками і були відповідними групам хворих шахтарів за віком.

Комплекс обстеження хворих шахтарів було побудовано на клінічному, лабораторному, рентгенологічному, радіоізотопному (сцинтіграфія), ультразвуковому (сонографія) та інструментальному (реографія) методах дослідження суглобів.

В сироватці крові досліджено концентрації загального білку, альбумінів, фракцій глобулінів і імуноглобулінів (ІГ), циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), ?2-МГ, сечової кислоти (СК), оксипуринолу (ОП), ксантиноксидази (КО), холестерину (ХС), ?-ХС, тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів високої густини (ЛПВГ), ліпопротеїдів низької густини (ЛПНГ), ліпопротеїдів дуже низької густини (ЛПДНГ), ПГ-Е2, ПГ-F2?, простацикліну, тромбоксану, кальцію (Са) і іонізованого кальцію (Са++), лужної фосфатази, фосфору, гормонів (паратиреоїдний гормон (ПТГ), кальцитонін (КТ), кальцитриол (КТр), кортизол, тиреотропний гормон, трийодтиронин, тироксин, тестостерон (Т), естрадіол (Е), прогестерон (П), фолітропін (Ф), лютропін (Л)). Використані апарати “Коне-Прогрес-Плюс”, “Коне-Специфік”, “Мікроліт”, “Хелена-Процес-24”, “Джаско”, “Гамма-12”, “ДІА-Плюс” фірм Фінляндії, Франції, Японії, України, Швейцарії, Росії, набори для радіоімунних досліджень виробництва Білорусі, США (“Clinical Assays”), Угорщини (“Institute of Isotopes”), Франції (“Cis-International”) Швейцарії (“Buhlman”) та Швеції (“Phadebas”), а для імуноферментних - Росії та Швейцарії.

Паралельно з вмістом ПГ в плазмі крові радіоімунним методом визначали рівень циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) та циклічного гуанинмонофосфату (цГМФ). Використані набори фірми “Amersham” (Велика Британія).

Уніфікованими методами з використанням флюориметрії та спектрофотометрії визначали концентрацію факторів ПОЛ і антиоксидантних систем - дієнових кон'югатів (ДК), малонового диальдегіду (МД), супероксиддисмутази (СОД), глутатіонпероксидази, альфа-токоферолу (ТФ).

Серед імунологічних показників оцінювали вміст Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів у крові, їх субпопуляцій, функціональну активність клітин у реакції бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ) на фітогемаглютинін (ФГА) і конканавалін-А (Кон), концентрацію ІГ G, A, M, рівень антитіл до нативної ДНК (а-нДНК), антитіл до денатурованої ДНК (а-дДНК) та антитіл до ГАГ (а-ГАГ), протисиновіальних антитіл (ПСА) і протихрящових антитіл (ПХА) в реакції пасивної гемаглютинації.

Для виявлення антигенів гістосумістості використовували комерційні сироватки “Behring” (Німеччина), “Biotest” (Німеччина), “Pel-Freez” (США), “Hoechst” (Німеччина) та Санкт-Петербурзького НДІ гематології (Росія).

Вивчення динамічного ПН сироватки крові, сечі та синовію виконано методом максимального тиску в бульбашці, що реалізований в комп'ютерних тензіометрах МРТ-1 і МРТ-2 (LAUDA, Німеччина). Для інтегральної оцінки ПН біологічних рідин на тензіограмах визначали точки, які відповідали t=0,01с (ПН1) і t=1с (ПН2), а також рівновагомому (статичному) ПН (ПН3) при t??. Окрім того, підраховували кут нахилу кривої (КНК) в координатах ПН t-1/2.

У разі підозри на реактивний хламідійний урогенітальний артрит у всіх шахтарів проведено бактеріологічне обстеження змиву з уретри передміхурового соку на хламідії. У більшості таких хворих в крові визначали рівень протихламідійних антитіл та наявність хламідійного антигену.

Нами проаналізовано результати реабілітації 470 шахтарів, котрі страждають на дегенеративно-запальні захворювання ОРА. ОА був наявний у 197 хворих (із них у 76 констатовано поліостеоартроз, а у 105 - ознаки вторинного РС), ПА - у 134 (хронічний варіант виявлено у 62 спостереженнях, інтермітуючий - у 72), ХР - у 61, РА - у 43 (в усіх випадках виявлено поліартрит, у 29 - серопозитивний), у 35 - ХБ (центральна, ризомелічна та периферична форми).

Хворих умовно поділили на 3 групи: до 1-ої включили 304 особи, котрі одержували тільки медикаментозні засоби, до 2-ої (91 хворий) увійшли робітники, яким додатково підключали фізичні преформовані фактори, до 3-ої (75 хворих) - котрим, окрім лікарського та фізичного лікування призначали бальнео- та пелоїдотерапію в санаторно-курортних умовах.

Підраховували інтегральний коефіцієнт захворюванності з тимчасовою втратою працездатності, інтенсивний показник розповсюдженості хвороб суглобів, інтегральний ступінь змін у шахтарів обмінів речовин, гормонального та імунного статусів. Для зіставлення з контрольними значеннями всі показники досліджували у 30 практично здорових чоловіків нешахтарів і 30 практично здорових гірників, які повністю відповідали групам хворим за віком. Статистична обробка одержаних даних виконана на комп'ютері з використанням стандартних пакетів програм “Microsoft Excel”.

Розповсюдженість дегенеративно-запальних захворювань суглобів у шахтарів різних професійних групп і зв'язок з гірничогеологічними умовами шахт. ОА, ПА, ХР та РА співвідносяться як 82,2 : 10,1 : 6,2 : 1,0. Пропорцію частоти виявлених артрозів та артритів у Пр, Під, ПЕС, МГВМ, ПГР, ГРОВ та Кр можна представити як 2,9 : 2,4 : 1,5 : 1,3 : 1,2 : 1,0 : 1,0.

Коефіцієнти кореляції показників розповсюдженості захворювань суглобів у робітників, котрі працюють в шахтах з гірничогеологічними умовами відображено в табл. 1.

Таблиця 1

Коефіцієнти кореляції між показниками розповсюдженості захворювань суглобів у шахтарів та гірничогеологічними умовами шахт

Хво- Роби	Гірничогеологічні фактори
	1	2	3	4	5	6	7
ОА РА ХР ПА	-0,056 +0,063 +0,472* -0,149	-0,533* +0,461* +0,013 +0,576*	+0,455* -0,020 -0,233 -0,041	+0,502* -0,167 +0,404 +0,031	-0,221 +0,448 -0,272 -0,197	+0,417 -0,499* -0,035 +0,062	-0,279 +0,112 -0,232 +0,507*

Примітки:

(тут і на наступному малюнку) 1 - глибина розробок, 2 - температура повітря, 3 - потужність вугільних шарів, 4 - кут нахилу вугільних шарів, 5 - довжина вибоїв, 6 - абсолютні водопритоки, 7 - відносні водопритоки; * - кореляція статистично достовірна.

Захворюваність ОА залежить від потужності та кута нахилу вугільних пластів, РА - від температури робочої зони та рівня відносних водопритоків. Тільки на клінічно маніфестний ОА страждає 31,9% гірників вугільних шахт, що в 11,8 раза перевищує аналогічні дані в популяції дорослого чоловічого населення. Виявлено тісний взаємозв'язок між силовим навантаженням на колінні суглоби та показниками поширеності гонартрозу. ПА зареєстровано в 31,5 раза, а ХР в 35,8 раза частіше, ніж в популяції чоловіків - нешахтарів.

Тяжкість перебігу хвороб суглобів відображають індекс Річі (ІР) та індекс Лансбурі (ІЛ). При ПА ці показники відповідно склали 1,3±0,10 і 4,0±0,32, при ХР - 5,5±0,39 і 10,1± 0,71, при ОА - 8,7±0,15 і 11,3±0,20, при РА - 21,9±1,18 і 57,2±2,80.Залежність ІР та ІЛ від гірничогеологічних характеристик шахт подано в табл. 2.

Таблиця 2

Залежність клінічного перебігу хвороб суглобів у шахтарів від гірничогеологічних факторів шахт (r)

Фактори	Захворювання
	ОА	РА	ХР	ПА
	ІР	ІЛ	ІР	ІЛ	ІР	ІЛ	ІР	ІЛ
1 2 3 4 5 6 7	+0,13 -0,17 -0,47* +0,25 -0,25 -0,06 +0,32	+0,15 -0,10 -0,68* +0,27 -0,28 -0,09 +0,33	+0,10 +0,48* -0,19 -0,11 +0,51* -0,28 +0,21	+0,10 +0,51* -0,16 -0,19 +0,32 -0,50* +0,10	+0,51* +0,11 -0,29 +0,35 -0,10 +0,01 -0,01	+0,38 +0,02 -0,12 +0,28 -0,15 -0,11 -0,07	+0,08 +0,29 -0,17 +0,02 -0,22 -0,01 +0,22	-0,08 +0,54* -0,16 -0,07 -0,11 0,11 +0,45

Примітки:

1 - глибина розробок, 2 - температура повітря, 3 - потужність вугільних шарів, 4 - кут нахилу вугільних шарів, 5 - довжина вибоїв, 6 - абсолютні водопритоки, 7 - відносні водопритоки;* - корреляція статистично достовірна.

Дещо несподіваними виявилися негативні кореляційні зв'язки ІР та ІЛ з потужністю розроблюваних вугільних пластів у групі хворих на ОА, оскільки кількість уражених суглобів - суглобовий рахунок у цих шахтарів мала пряму залежність від цього гірничогеологічного фактора (?2 = 11,268, р<0,01). До того ж, ІЛ чітко співвідноситься зі ступенем силового навантаження на колінні суглоби (r = +0,485), а та, в свою чергу, з товщиною вугільних пластів (r = +0,936).

Переважну більшість з захворюваннями суглобів складали шахтарі з О (I) та А (II) групами крові і Rh+. Однак на противагу здоровим гірникам АВ (IV) та В (III) групи крові з Rh- зустрічались однаково часто. Варто зауважити, що шахтарям, котрі страждають на ОА, найбільш типова А (II) Rh- група крові, найменш - АВ (IV) Rh-, а з запальними захворюваннями суглобів - О (I) Rh+, тоді як АВ (IV) Rh+ взагалі нехарактерна.

Висока частота виявлення антигену HLA В27 при ХБ стала уже хрестоматійною. Помітне також зниження частоти, з якою трапляються антигени А9, В7, В12, В35 та В40. HLA-фенотипи В5 і В27, В7 і В12, В12 і В27, А1 і В27, А2 і В27, А10 і В27, А11 і В27, А19 і В27 служать позитивними маркерами для центральної і периферичної форм захворювання. Для периферичної ХБ на відміну від контролю та центральної форми характерне підвищення частоти, з якою зустрічаються А1 і А11, А2 і В13. В патогенезі та діагностиці ХР у шахтарів важливої ролі надається також антигену гістосумісності В27. Відмічається підвищення частоти антигенів А9, В12, В35, тоді як антигени А3, А9, А10, Аw19, А28, В5, В13, В16 - В21 реєструються рідше, ніж у популяції. Щодо антигенів локусу С, то установлено зниження розповсюдженості серед хворих ХР Сw3 та Сw6. Поєднання А2, В27, Сw2, яке виявляється у обстежених з ХР, не зустрічається в групі здорових людей.

Особливості перебігу захворювань суглобів у шахтарів-вугільників. Гірники з ОА подекуди відчувають артралгії у спокої. У ГРОВ, ПГР та Пр може спостерігатися не посилення, а послаблення болю під час руху на кінець робочої зміни з черговим виникненням їх вночі (чого, до речі, не відчувають шахтарі інших професій). У 13,6% шахтарів основних гірничих професій ОА клінічно гостро дебютує з синовіту, не характерний “симптом блокади”, а часто єдиною локалізацією стає залучення до патологічного процесу плечових та ліктьових суглобів.

Ранкова скутість притаманна захворюванню у 2/3 ПГР і Пр. 81,0% ПЕС та 95,2% МГВМ артралгії в колінних зчленуваннях відчувають на вечір під час ходьби. Причинами болю у разі професійного ОА у шахтарів є РС, периартрит і спазм прилеглих м'язів.

Найбільш частою локалізацією ОА в дебюті захворювання є колінні суглоби, що відмічено більш як у 2/3 хворих. Слід зазначити, що з гонартрозу починається патологічний процес в усіх без винятку Кр і ПГР. У Пр, ГРОВ та МГВМ значно частіше зустрічаються ураження плечових і ліктьових суглобів. Значна розповсюдженість суглобового синдрому спостерігається у Пр, МГВМ, ПЕС та ГМ. Трудова діяльність ГРОВ тісно пов'язана з артрозом ліктьових суглобів, Пр - плечових та ліктьових, Кр - колінних, МГВМ - ліктьових, колінних та гомілковостопних, ПГР - колінних та гомілковостопних, ПЕС - променевозап'ясткових, пальців рук і мисковостегнових, ГМ - колінних і гомілковостопних.

Симетричність ураження суглобів досить типова для ГРОВ і МГВМ, ранкова скутість - для ПГР, посилення болю на кінець дня - для ГРОВ, МГВМ та ПЕС, зменшення болю на кінець дня - для Кр і ПГР. У ГРОВ і ПГР ОА перебігає, як правило, з РС. Вторинне запалення суглобової мембрани при поліостеоартрозі досить характерне для ГМ. Розвиток поліостеоартрозу у ГРОВ завжди супроводжується і синовітом. Між тим, моноолігоартроз з синовітом у МГВМ спостерігається дуже рідко.

У металургів, коксохіміків та машинобудівників значно рідше розвивається вторинний РС. Особливо виразні розбіжності спостерігаються відносно основної групи гірників. Шахтарям основних професій властивий подекуди рецидивуючий перебіг РС і більш швидке прогресування ОА. Для нешахтарів абсолютно нетиповий гострий початок ОА та послаблення болю при рухах, мале значення має стартова скутість. Якщо у гірників сума показників відносної значущості цих ознак складає 48,7%, то в інших робочих - 1,6%. Найтяжча форма хвороби характерна для ГРОВ та ПГР, а найбільш легкі - Кр та Пр. Тяжкість перебігу ОА залежить від потужності вугільних шарів. Швидко прогресуючий ОА констатовано у 40,9% хворих основних професійних груп і лише у 24,1% - допоміжних (?2 = 4,377). Без помітного прогресування хвороба перебігає відповідно у 2,2% і у 20,4% робітників ( ?2= 13,970).

В цілому рентгенологічні ознаки ОА у нешахтарів були більш різноманітними, причому звуження суглобової щілини, навколосуглобовий та підхрящовий остеосклероз, а також остеофітоз зареєстровано вдвічі частіше, ніж у гірників. Напроти, лігаментоз виявився характерним лише для шахтарів. Сума усіх показників значущості рентгенологічних ознак у 1-ій групі склала 22,4%, в 2-ій - 57,5%.

Нами проведено морфологічні секційні дослідження колінних суглобів у 21 гірника, які загинули внаслідок шахтної травми. В усіх без винятку гірників, стаж роботи яких у шахті складає понад 5 років, в результаті морфологічних досліджень виявлено порушення структури хряща. Частіше над усе зменшувалося число хондроцитів (ХЦ) (в 100,0% випадків), зникала метахромазія (в 76,2%), розвивалося розволокнення, фрагментація та розтріскування хряща (в 66,6%), рідше зустрічалися дегенеративно-некротичні змінення ХЦ (33,3%). В синовіальній оболонці атрофувалися покривні клітини (71,4% спостережень), зменшувалася товщина шару синовіоцитів (61,9%), з'являлося склерозування стінок (28,6%) та набрякання ендотелію капілярів (19,1%), макрофагальна інфільтрація (23,8%), відкладення фібрину на поверхні ворсинок (19,1%), периваскулярне плазматичне насичування (14,3%).

Особливості клінічного перебігу ПА полягають в атиповій локалізації артриту в дебюті захворювання (з залученням колінного, гомілковостопного та променевозап'ясткового суглобів) і в характері гострого чи підгострого поліартриту. Класична картина суглобової кризи у гірників вугільних шахт в дебюті захворювання у вигляді асиметричного артриту першого плеснофалангового суглоба спостерігається у 4/5 хворих ОШП та 3/4 - допоміжних шахтарських професій (ДШП). Розвиток інтермітуючої або хронічної форми ПА у хворих гірників залежить від глибини розробок, температури повітря, потужності шара, кута падіння, довжини вибоїв, відносних водопритоків.

Класичний діагностичний критерій подагри - кісткові тофуси - як правило, виникають через 2-3 роки з моменту початку першої суглобової кризи, хоча у хворих ОШП у 6,5% випадків спостерігалися під час рентгенологічного дослідження появи “симптому пробивача” уже після одноразової атаки. У 8,3% випадків хворих ДШП з хронічною формою ПА деструкції кістки не було. Одночасно можна побачити звуження суглобової щілини, потовщення м'яких навколосуглобових тканин внаслідок хронічного запалення та інфільтрації уратами. У разі розвитку вторинного ОА до цих ознак додається більш чи менш виражений крайовий остеофітоз. Дещо рідше виявлялися крупні й дрібні кістоподібні просвітлення, причому у осіб основної групи переважали дрібні кістоподібні просвітлення, а у контрольної - крупні (?2= 4,123). Специфічність остеопорозу у хворих основної групи складає 65,5%, то крайових узур - 85,0%. Відмічено статистично достовірні відмінності частоти, з якою зустрічаються крайові узури (?2= 11,362). Відкладення кальцію виявлялося у кожного п'ятого хворого ОШП, тоді як у хворих контрольної групи воно спостерігалось в чотири, а у робітників - нешахтарів - в два рази рідше.

У хворих основної групи формування звуження суглобової щілини залежало від потужності шара, розвиток же крайових узур був пов'язаний з потужністю та кутом падіння шара. У хворих контрольної групи прослідковувався взаємозв'язок рентгенологічно виявлених крайових узур та потужності, а також кута падіння шара. На утворення кістоподібних просвітлень визначальний вплив мали також два вищезазначених гірничогеологічних фактори.

Першими в усіх хворих шахтарів у дебюті ХР уражаються гомілковостопні суглоби. Наступними майже з однаковою частотою в обох групах дебютують колінні суглоби, зміни ж з боку суглобів стоп переважають у хворих основної групи. Характер трудової діяльності робітників ОШП сприяє розвитку запалення в променевозап'ясткових суглобах та пальцях рук, більш частому залученню до патологічного процесу мисковостегнових та колінних суглобів. Сума показників відносної значущості цих ознак у хворих основної групи складає 81,8%, тоді як у хворих контрольної групи лише 6,7%. Тяжкість ураження локомоторного апарату у шахтарів основних професій вища, ніж у представників допоміжних професій. Вона має прямий кореляційний зв'язок з глибиною розробок та кутом нахилу вугільних шарів.

Якщо ступінь кісткової деструкції периферичних суглобів при ХР значно вищий у представників ДШП (а епіфізарний остеопороз має навіть відносну значущість), то розвиток сакроілеїту виявляється більш властивим шахтарям основних гірничих професій. Крім ураження крижово-здухвинних зчленувань, решта рентгенологічних ознак не є специфічними для ХР, а можуть бути проявом супутнього професійного ОА.

Дебют РА з ураженням плечових суглобів та суглобів стоп рідко зустрічається у робітників ОШП, в той час як для хворих ДШП така локалізація суглобового процесу взагалі нехарактерна. Захворювання на РА в усіх шахтарів частіше над усе починається з ураження суглобів кистів, колінних та гомілковостопних суглобів. Суглобовий індекс, ІР та ІЛ істотно вищий у хворих основної групи, що свідчить про більш поширений і тяжкий суглобовий синдром цієї категорії хворих. ІР прямо корелює з температурою навколишнього середовища, довжиною вибоїв, в той час, як ІЛ - з температурою навколишнього середовища та зворотно корелює з абсолютними водопритоками.

Найбільш патогномонічним на ранніх стадіях захворювання в обох групах шахтарів виявляється поєднання звуження суглобової щілини та навколосуглобового остеопорозу. Узурація суглобових поверхонь, яка зустрічається в наступних рентгенологічних стадіях, частіше спостерігається у хворих контрольної групи. Підвивихів у хворих ОШП нами не було виявлено.

Найбільш патогномонічною ознакою ХБ в усіх хворих шахтарів є ураження хребта в різних його відділах. Частіше над усе уражається поперековий відділ у гірників, незалежно від їх професії, трохи рідше крижово-здухвинне зчленування та шийний відділ хребта, щоправда, у осіб ДШП останні два відділи хребта до патологічного процесу залучаються рідше. В той же час зміни, що відбулися в грудному відділі хребта хворих основної групи, поступаються за частотою перед контрольною групою.

Найбільш частого ураження у хворих основної групи зазнають колінні суглоби, в той час як у контрольній групі воно зустрічається майже в 4 рази рідше. Артрит колінного суглоба у шахтарів, котрі страждають на ХБ, перебігає, наслідуючи тип хронічного гідроартрозу з випотом слабкозапального характеру і досить рідко завершується кістковим анкілозом. Досить часто уражаються променевозап'ясткові суглоби, однак в контрольній групі ця локалізація процесу також майже вдвічі поступається перед основною групою. У кожного п'ятого робітника ОШП, котрі страждають на ХБ, наявні зміни гомілковостопних суглобів і суглобів кисті, тоді як у осіб ДШП указані зміни малохарактерні. Істотне зростання ІР та ІЛ в основній групі свідчить про більше поширення і тяжкість суглобового процесу у цієї категорії хворих, і що не менш важливо - про більш часте ураження у них крупних суглобів.

Найбільш ранньою і високоспецифічною ознакою захворювання є ураження крижово-здухвинних зчленувань - двосторонній сакроілеїт, наявний у 4/5 хворих основної групи і майже у 3/4 - контрольної. У 76,9% робітників ОШП, котрі страждають на ХБ та 50,0% допоміжних - виявляється двосторонній процес. Досить часто рентгенологічною ознакою є звуження суглобових щілин суглобів, яке спостерігається менш як у половини хворих основної групи, в той час як у хворих контрольної групи ця ознака проявляється вдвічі рідше. Осифікація зв'язок хребців характерна для більш пізньої стадії хвороби і визначається у 1/3 хворих основної групи та 1/4 - контрольної. У кожного п'ятого хворого ХБ ОШП виникає кістоподібна перебудова субхондральної кістки, зниження висоти міжхребцевих дисків, підхрящовий остеосклероз, в той час як для хворих допоміжних професій перші дві ознаки менш характерні, а підхрящовий остеосклероз, навпаки, є більш типовим.

Питання патогенезу дегенеративно-запальних захворювань суглобів у гірників вугільних шахт. Основною причиною розвитку захворювань суглобів у гірників вугільних шахт є невідповідність між механічним навантаженням, яке падає на суглобову поверхню хряща, і його можливостями чинити опір цьому навантаженню. Подібна ситуація створюється під час тяжкої фізичної праці з часто повторюваними стереотипними рухами, які впливають на одні й ті ж суглоби.

Серед додаткових патогенетичних моментів ОА, крім тривалої мікротравматизації і функціонального перевантаження суглобів, великого значення надається судинним артикулярним розладам. Порушення кровообігу багато в чому навіть визначає перебіг хвороби. Реографічні зміни вказують на виражені порушення основних показників регіонарного кровообігу, включаючи тонус судин і умови кровотоку. Більше того, ці порушення корелюють з тяжкістю суглобового процесу.

Важка фізична праця шахтарів в умовах нагріваючого мікроклімату викликає зміни рівня ліпідів і статевих гормонів у крові, які тісно пов'язані з гірничогеологічними умовами шахт. Навіть у практично здорових гірників спостерігається підвищення в сироватці крові ХС і ТГ, відбувається дисбаланс вмісту ліпопротеїдів (ЛП), пригнічується секреція Т.

У табл. 3 подані значення загального ХС, ТГ і окремих фракцій ЛП у крові обстежених шахтарів. Вміст ТГ, загального ХС і ХС ?-ЛП у більшій мірі збільшувався при ПА. У хворих на РА концентрація ТГ істотно не підвищується, а у робітників з ОА і ХР ці показники взагалі не змінювались.

Таблиця 3

Рівень ліпідів у крові шахтарів (M±m)

Групи шахтарів	Ліпіди
	ХС	ТГ	ліпопротеїди (%)
	(ммол/л)	(ммол/л)	?	пре-?	?
Хворі: ОА РА ХР ПА	5,5±0,12 5,1±0,17 6,0±0,33 7,7±0,21*	1,6±0,08 2,1±0,24* 1,2±0,03 3,2±0,13*	23,9±0,45* 28,5±0,93* 26,5±1,58* 29,7±1,97	20,2±0,34* 25,7±0,68 22,6±2,11 35,4±2,28*	55,9±0,87* 45,8±1,20* 51,0±3,65* 34,4±1,15*
Здорові	5,3±0,15	1,4±0,10	32,7±0,76	26,5±0,59	41,7±0,92

Примітка. * - відмінності між аналогічними показниками у хворих і здорових статистично достовірні.

У кожній із спостережуваних груп хворих констатовано перерозподіл ХС у різних класах ЛП. При ОА рівень ХС пре-?-ЛП і ХС ?-ЛП склав відповідно 130,9% та 115,5% контрольних значень, а при ПА - відповідно 195,2% та 155,5%. РА характеризувався зниженням вмісту ХС пре-?-ЛП на 19,1% і незначним підвищенням ХС ?-ЛП на 11,4%.

Так, у ГРОВ, ГМ і МГВМ рівень Т в крові був достовірно нижчим, ніж у робітників інших професій. Показники П також істотно знижені у ГРОВ, ПГР, ГМ і МГВМ. Рівень Е практично не відрізняється лише у ПГР і ГМ, однак якщо у ГМ він достовірно превалює над показниками здорових - нешахтарів, то у Пр, ГРОВ, Кр, ПЕС, МГВМ він істотно знижується. У гірників з РА нами виявлене різке пригнічення рівня Т, який не залежить від професії обстежених (табл. 4).

Таблиця 4

Рівень статевих та гонадотропних гормонів у крові шахтарів (M±m)

Гормони	Вимір	Групи обстежених шахтарів
		хворі	здорові
		ОА	РА	ПА
		І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Т Е П Л Ф	нмол/л нмол/л нмол/л МО/мл МО/мл	12,5± 0,66* 0,05± 0,002* 2,7± 0,84* 10,2± 0,55* 6,8± 0,22	11,9± 0,54* 0,04± 0,005* 0,7± 0,09*)** 8,9± 0,32* 6,9± 0,31	6,2± 0,43* 0,10± 0,008 0,9± 0,10 8,0± 0,54* 6,8± 0,27	6,1± 0,32* 0,16± 0,007*)** 1,0± 0,09* 9,1± 0,55* 7,2± 0,68	7,0± 0,58* 0,04± 0,004* 9,0± 1,15* 15,2± 0,70* 6,5± 0,29	8,3± 0,62* 0,05± 0,003* 3,1± 0,35*)** 13,1± 1,12* 7,3± 0,81	19,8± 0,89 0,09± 0,009 0,62± 0,077 5,8± 0,18 6,6± 0,39

Примітки:

І - шахтарі основних професій, ІІ - шахтарі допоміжних професій;

* - відмінності між аналогічними показниками у хворих та здорових статистично достовірні;

** - відмінності між аналогічними показниками у хворих шахтарів основних та допоміжних професій статистично достовірні.

Якщо у хворих на РА в групі ОШП вміст Е і П не відрізняється від здорових гірників, то у шахтарів допоміжних професій відзначались чітка гіперестрадіолемія і гіперпрогестеронемія. Співвідношення Е/Т в 1-й групі становить 16,1 . 10 -3, в 2-й - 26,2 . 10 -3.

Ми вважаємо, що менш виражені гормональні порушення у хворих на РА ОШП зумовлені не характером професійної діяльності, а особливостями перебігу захворювання. У хворих на ОА в обох групах виявлено рівноцінне зменшення в крові Т і Е. Якщо у шахтарів допоміжних професій вміст П майже не змінюється, то у шахтарів основних професій спостерігалась очевидна гіперпрогестеронемія. При ПА виявлено зниження в крові андрогенів і естрогенів, однак тестостеронемія в 1-й групі пригнічувалась у більшій мірі, і відповідні показники достовірно відрізнялись не тільки від контрольних величин (здорових шахтарів), але й від хворих 2-ї групи.

Концентрацї ЛПНГ і ЛПДНГ у хворих на ОА мали прямі кореляційні зв'язки з глибиною вугільних розробок (відповідно r = +0,49 i r = +0,51). В меншій мірі їх рівень у хворих на ПА залежав від шахтних водопритоків (r = +0,34 i r = +0,32). В групах шахтарів, що страждають на ОА і РА, нами виявлена пряма залежність ХС ?-ЛП від вмісту в плазмі Т (відповідно r = +0,42 i r = +0,32). У хворих на ОА і ПА зареєстрована негативна кореляція андрогену з рівнем ХС ?-ЛП (відповідно r = -0,44 i r = -0,45). У всіх групах установлено статистично достовірний зворотний зв'язок тестостеронемії з тригліцеридемією (r складає від - 0,36 до - 0,66). Крім того, при ОА і ПА спостерігалась позитивна кореляція між концентраціями ХС ?-ЛП і Е (відповідно r = +0,36 i r = +0,56).

При дегенеративно-запальних захворюваннях суглобів зростає вміст ДК і приглушується рівень ТФ, причому у гірників ці зміни виявились набагато істотнішими. Більше того, стає дуже високою і концентрація МД. Остання обставина, безперечно, найтісніше пов'язана з умовами професійної діяльності шахтарів, несприятливими факторами шахт. Наявне і збільшення порушень ПОЛ у хворих шахтарів основних професій порівняно з хворими гірниками допоміжних професій. Варте уваги те, що високий рівень ДК (більше 2,9 О/мл або > M+3m здорових робочих) і низький ТФ (менше 7,06 ммоль/л або < М - 3m здорових) встановлений нами у всіх без винятку підземних робочих.

Професійна діяльність гірників пов'язана із збільшенням у крові концентрації СК, ОП і КО. У хворих на ПА мали місце виражені зрушення метаболізму пуринів, але у представників 1-ї групи вони виявились набагато істотнішими. Нами встановлений кореляційний зв'язок між показниками пуринового обміну при подагрі у гірників і гірничогеологічними умовами шахт. Дещо несподіваними виявились результати обстеження хворих на РА, при якому також виявлений досить значний дисметаболізм пуринів, причому у шахтарів 1-ї групи він був виразніший. Більше того, концентрація КО статистично достовірно перевищувала таку ж саму у 2-й групі хворих. ОА у гірників супроводжується гіперурикемією, що зовсім нетипове для перебігу хвороби. У 2-й групі є лише тенденція до підвищення рівня СК у крові, а середні показники залишаються допустимими для здорових чоловіків.

Сама робота в шахті, навіть у здорових робітників, вносить свої корективи у рівень ЦН і ПГ у крові (табл. 5). Так, якщо у представників нешахтарських професій виявлений прямий кореляційний зв'язок між вмістом цГМФ і ПГ-Е2, то в гірників - зворотна залежність ЦН з концентрацією ПГ-F2?.

Таблиця 5

Рівень циклічних нуклеотидів та простагландинів в крові у обстежених робітників (M±m)

Показники	Групи обстежених
	I	II	III	IV
ЦАМФ (пкмол/мл) цГМФ (пкмол/мл) ПГ-Е2 (нг/мл) ПГ-F2? (нг/мл)	15,6±2,04 1)4) 27,3±3,15 1) 18,8±2,26 1)4) 26,4±2,72 1)4)	23,9±1,89 2) 29,1±2,15 2) 1,7±0,38 16,0±2,52 2)	28,3±1,36 3) 5,9±0,37 3) 1,4±0,12 6,2±0,70	34,5±2,17 10,1±1,12 1,3±0,15 5,8±0,66

Примітки:

І - хворі шахтарі, ІІ - хворі нешахтарі, ІІІ - здорові шахтарі, IV - здорові нешахтарі;

1) - відмінності між показниками у хворих і здорових шахтарів статистично достовірні, 2) - відмінності між показниками у хворих і здорових нешахтарів статистично достовірні, 3) - відмінності між показниками у здорових шахтарів і нешахтарів статистично достовірні, 4) - відмінності між показниками у хворих шахтарів і нешахтарів статистично достовірні.

У групі здорових шахтарів відмічені більш низькі значення цАМФ і цГМФ у плазмі крові порівняно із здоровими нешахтарями. Вміст ПГ-Е2 і ПГ-F2? у вказаних групах істотно не відрізнялись. Відзначимо, що у хворих гірників рівень цАМФ був достовірно нижчий, а цГМФ - вищий від відповідних показників здорових шахтарів. При цьому вміст ПГ-Е2 і ПГ-F2? у плазмі крові разюче превалював у гірників із захворюваннями суглобів. Найбільш виражені зсуви відзначені у хворих шахтарів, які страждають на РА, при цьому у більшій мірі збільшувався рівень ПГ-Е2, у меншій - ПГ-F2?. При ПА і ХР у шахтарів спостерігались аналогічні зміни рівня ПГ у крові, однак вони носили менш яскравий характер. ОА у гірників супроводжувався мінімальними відхиленнями вказаних параметрів.

Загальне число Т-лімфоцитів і число їх субпопуляцій, кількість В-клітин, показники РБТЛ на мітогени і фагоцитарної функції нейтрофілів (ФФН), а також концентрація усіх сироваткових ІГ у хворих і здорових шахтарів практично не відрізнялись між собою (табл. 6).

Таблиця 6

Показники імунітету у хворих на ОА та здорових шахтарів (M±m)

Показники	Групи хворих шахтарів	Здорові шахтарі
	І	ІІ
ІГ-G (г/л) ІГ-А (г/л) ІГ-М (г/л) ?2-МГ (г/л) ЦІК (г/л) ПСА ПХА а-ГАГ	10,9±0,19 2,0±0,11 0,8±0,07 3,9±0,33* 1,3±0,11* 2,77±0,105* 1,84±0,102* 1,6±0,086*	10,7±0,28 2,1±0,16 0,9±0,05 3,5±0,24* 0,8±0,08** 2,09±0,099*)** 1,82±0,105* 1,31±0,092	10,1±0,25 1,8±0,09 0,8±0,04 1,7±0,49 0,6±0,04 1,13±0,083 1,19±0,101 1,09±0,076

Примітки:

І - шахтарі основних професій, ІІ - шахтарі допоміжних професій;

Антитіла подано в логарифмах зворотних титрів;

* - відмінності між показниками у хворих та здорових статистично достовірні, ** - відмінності між показниками у хворих обох груп статистично достовірні.

При ОА незалежно від професії обстежених встановлено статистично достовірне підвищення у крові вмісту ?2-МГ, ПХА і ПСА. Необхідно відзначити, що рівень ЦІК і а-ГАГ зростав у крові тільки в пацієнтів 1-ї групи, достовірно відрізняючи їх від показників здорових шахтарів. До того ж відзначені статистично достовірні відмінності рівня ЦІК у хворих шахтарів основних і допоміжних професій.

РБТЛ на ФГА і Кон зворотно залежали від глибини розробок (відповідно r = -0,409 i r = -0,477), а титри а-ГАГ - від потужності вугільних пластів (r = -0,510). У хворих 1-ї групи ПСА почасти співвідносились із ступенем шахтних водних притоків (r = +0,364). Рівень ?2-МГ у здорових шахтарів різних професій носить різноспрямований характер порівняно з представниками інших професій.

При РА, незалежно від професії вугільників, відрізняється виражена ?2-МГ-емія (рис. 1). На відміну від ОА при запальних захворюваннях суглобів у шахтарів істотно зменшується загальне число Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій, причому виражена депресія спостерігається у хворих ОШП. У той же час має місце гіперактивація В-лімфоцитів в обох групах хворих шахтарів, що проявляється підвищенням їх кількості, а також підвищенням вмісту у сироватці крові IГ-G, IГ-М, ЦІК, ПСА і ПХА. Установлені кореляції вказаних змін імунного статусу з активністю суглобового процесу. У хворих на РА відмічається зменшення Т-хелперів і Т-супресорів, що проявляється різким зниженням показника співвідношення Т-хелпери/Т-супресори.



Рис. 1 Зміни показників імунітету при РА у шахтарів і робітників інших професій (±% відхилень від параметрів у здорових чоловіків відповідних професійних груп)

Примітки:

І - шахтарі основних професій, ІІ - шахтарі допоміжних професій, ІІІ - робітники нешахтарських професій;

1 - Т-лімфоцити, 2 - Т-супресори, 3 - В-лімфоцити, 4 - РБТЛ-ФГА, 5 - РБТЛ-Кон, 6 - ІГ-G, 7 - ІГ-А, 8 - ІГ-М, 9 - РФ, 10 - ?2-МГ, 11 - ЦІК, 12 - ПСА, 13 - ПХА, 14 - ФІН, 15 - ФПН.

При подагрі, незалежно від професії, розвиваються істотні зміни імунного статусу, які в цілому можна оцінити як пригнічення Т-системи і ФФН. При цьому найбільш виражена депресія їх, як і при РА, спостерігається у хворих ОШП. Виникаючий дисбаланс імунорегуляторних клітин призводить до підвищення рівня сироваткових IГ-G, IГ-M, IГ-A, ЦІК у шахтарів різних професійних груп. Рівень IГ-A, IГ-M i ЦІК у хворих нешахтарів також істотно превалював над відповідними показниками здорових шахтарів. Титри а-нДНК у сироватці крові хворих шахтарів достовірно відрізнялись від таких же у групі хворих робітників нешахтарських професій, причому, якщо в осіб ОШП ці титри практично не відрізнялись від показників у здорових шахтарів, то в осіб ДШП - істотно перевищували їх. Наявність а-нДНК вказує на можливість розвитку аутоімунних реакцій при подагрі.