Дегенеративно-запальні захворювання суглобів у шахтарів (розповсюдженість, особливості перебігу, діагностика, питання патогенезу, лікування)

?2-МГ-емія мала місце у всіх хворих на подагру, однак в осіб ОШП і ДШП вона достовірно превалювала над рівнем ?2-МГ у хворих нешахтарських професій. У хворих з запальними захворюваннями суглобів рівень рІЛ-2Р в організмі збільшується. Вміст рІЛ-2Р у здорових шахтарів і хворих на РА корелює з рядом клініко-лабораторних параметрів, які відображають активність РА.

При ОА у шахтарів розвивається зниження у крові рівня Са++ і підвищення ПТГ і КТр. Вміст перерахованих гормонів у представників ОШП значно перевищував такі показники у робітників допоміжних професій. Якщо концентрація КТ у крові гірників основної групи істотно пригнічувалась, то в контрольній групі обстежених хворих практично не змінювалась. Якщо у здорових гірників співвідношення КТ/ПТГ у крові становило в середньому 1:2, то у хворих шахтарів ДШП - 1:3, а в осіб ОШП, які страждають на ОА, вже досягало 1:6. Установлені кореляційні зв'язки кліренсу Са і сироваткового вмісту кальційрегулючих гормонів з глибиною розробок і температурою повітря у робочій зоні шахт. При РА також знижується рівень Са++, однак показники загального Са у всіх хворих збільшуються. Вміст ПТГ і КТр у хворих перевищує показники у здорових шахтарів, хоч істотні відмінності між основною і контрольною групами все-таки відсутні. Концентрація КТ однотипно пригнічується у крові шахтарів, які страждають на РА, незалежно від характеру їх трудової діяльності. Рівень загального Са у шахтарів різних професійних груп достовірно перевищує показники здорових, тоді як вміст загального Са у крові робітників інших професій і здорових людей практично не відрізнявся. При цьому Са-емія у хворих ОШП істотно превалює над такою у робітників допоміжних професій і ще в більшій мірі - у робітників інших професій. У той же час рівень Са++ достовірно знижувався у всіх хворих, які страждали на подагру. Вміст ПТГ і КТр у них перевищував показники здорових шахтарів, однак в осіб основної групи вказані показники достовірно превалювали над показниками контрольної групи і робітників інших професій. Концентрація КТ пригнічувалась у хворих основних гірничих професій, тоді як у хворих допоміжних професій і робітників інших професій вона перевищувала показники здорових осіб.

Нами встановлені кореляційні зв'язки динамічних міжфазних тензіограм (ДМТ) сироватки крові й сечі у здорових гірників з гірничогеологічними умовами шахт (рис. 2). КНК тензіограм крові прямо корелює з водопритоками і зворотно - з глибиною розробок і кутом нахилу вугільних пластів. Відмічена пряма кореляція ПН2 сечі і глибини розробок, тоді як ПН3 прямо пов'язаний не тільки з глибиною розробок, але й з температурою робочої зони, кутом нахилу вугільних пластів і водопритоків. У той же час КНК тензіограм сечі знаходиться у прямій кореляційній залежності з потужністю вугільних пластів і зворотній - з кутом нахилу вугільних пластів.

Рис. 2 Кореляційні зв'язки динамічних міжфазних тензіограм сироватки крові та сечі у здорових гірників з гірничогеологічними умовами шахт

Примітка. 1 - глибина розробок, 2 - температура робочої зони, 3 - потужність вугільних шарів, 4 - кут нахилу вугільних шарів, 5 - водопритоки.

При РА у шахтарів і робітників інших професій відбувається підвищення у крові ПН1, тоді як у службовців наявна тенденція до зниження цього показника. ПН2 сироватки крові у всіх групах хворих на РА дещо зменшується, максимально знижуючись у робітників ДШП. Істотним коливанням підлягає ПН3 крові. При цьому, якщо у службовців цей показник збільшується у меншій мірі, то максимуму він досягає у шахтарів основних професій.

Примітно, що КНК крові у всіх групах хворих на РА значно збільшується, тоді як КНК сечі - зменшується. При цьому максимум збільшення виявлений у службовців, максимум зниження - у робітників ДШП.

ПН1 і ПН2 сироватки крові зменшується у всіх хворих на ПА у різній мірі. В осіб ДШП ПН3 практично не відрізняється від здорових. У робітників ОШП ПН3 перевищує значення відповідного показника здорових осіб, у представників же інших професій і службовців - навпаки. Зміна КНК тензіограм сироватки крові й сечі у хворих на РА носить односпрямований характер у відповідних професійних групах, відрізняючись між собою лише різним ступенем вираженості. Найбільше збільшується ПН1 сироватки крові при ХР у хворих ОШП, переважаючи над відповідним показником в осіб з РА. ПН2 крові максимально зменшується в осіб ДШП, відрізняючись від аналогічних показників у хворих з РА і ПА. При ХР відбувається підвищення ПН3 сироватки крові, досягаючи максимальних значень у хворих нешахтарів.

Параметри міжфазних тензіограм Ср прямо корелюють з ПН1 крові (відповідно r = +0,73, r = +0,85, r = +0,77, r = +0,46) і ПН3 крові (відповідно r = +0,62, r = +0,81, r = +0,69, r = +0,54), але зворотно з КНК (відповідно r = -0,70, r = -0,89, r = -0,73, r = -0,61). Якщо врахувати, що ПН1 сироватки має негативний зв'язок з рівнем ІГ-А, а ПН2 і ПН3 - з концентраціями ІГ-G, загального ХС, ЛПВГ, ЛПНГ і ЛПДНГ, то можна припустити, що перераховані білкові та ліпідні ПАР здатні визначати динамічний ПН Ср.

Лікування захворювань суглобів у гірників вугільних шахт. Результати комплексної терапії дегенеративно-запальних захворювань суглобів через 2-3 роки від початку спостереження за робітниками окремих професійних груп подано в табл. 7.

Таблиця 7

Ефективність лікування захворювань суглобів у шахтарів різних професійних груп

На жаль, не всі шахтарі суворо виконували вказівки лікарів: 13,7% хворих 1-ої групи, 28,9% - 2-ої і 27,6% - 3-ої почасти ігнорували рекомендації, що стосуються тривалості лікування, а це, в свою чергу, негативно впливало на загальні результати ефективності реабілітаційних заходів (?2 = 8,64, р<0,05).

В цілому, результати спостереження за хворими не можуть цілком задовольнити, оскільки лише у 56,6% обстежених робітників досягнуто поліпшення клініко-лабораторних ознак захворювань, та й не в усіх професійних групах (наприклад, серед Під - у 22,2% випадків). Більше того, у 14,3% МГВМ, а також у 11,1% ГРОВ констатовано подальше прогресування перебігу хвороби.

Санаторно-курортне лікування значно потенціює раніше проведену терапію дегенеративно-запальних захворювань суглобів у групах ГМ та ПЕС. Фізіотерапевтичні методи реабілітації хворих шахтарів виявились досить дієвими при ОА, ПА та РА, а бальнео- та грязьолікування - виключно для робітників, котрі страждають на ОА.

Ми оцінили клінічну ефективність різних методів локальної (артикулярної) терапії ксидіфоном хворих шахтарів на ОА, РА та ПА. Під наглядом перебувало 277 шахтарів, хворих на дегенеративно-запальні захворювання суглобів, серед яких було 110 осіб, що страждали на ОА, 103 - на РА та 64 - на ПА. Кожну групу розподілено ще на 4 рівноцінних підгрупи, залежно від методів лікування. До першої групи включено пацієнтів, котрі одержували щодня 20-хвилинні процедури електрофорезу новокаїну; до другої групи увійшли шахтарі, які одержували 50% розчин диметилсульфоксиду (ДМСО) у вигляді аплікацій уражених суглобів; до третьої - хворі, яким призначався електрофорез 4% розчину ксидіфону (з катоду) по 20 хвилин кожен день, 20 процедур на курс; і, нарешті, до четвертої - пацієнти, яких лікували аплікаціями 4% розчину ксидіфону в 33% розчині ДМСО.

Як бачимо на рис. 3, при ОА електрофорез новокаїну дає певний клінічний ефект (група ОА1), що має перевагу над елекрофорезом ксидіфону (група ОА3). Методом вибору в локальній терапії дегенеративних хвороб суглобів у шахтарів, на нашу думку, може бути ксидіфон в розчині ДМСО (група ОА4). Аплікації суглобів такою сумішшю відчутно потенціюють ефекти ізольованого використовування ДМСО (група ОА2), причому результати значно переважають такі в результаті застосування ксидіфону за допомогою електрофорезу.

Незалежно від тривалості ПА, перебігу хвороби та форми артриту ефективність застосування ксидіфону у розчині ДМСО вища, ніж у підгрупі шахтарів, які одержували електрофорез препарату. Останній можливий за легкого перебігу ПА та інтермітуючої форми хвороби. Ксидіфон позбавлений побічних дій і не має протипоказань до призначення хворим на ОА, РА та ПА у вигляді локальної (артикулярної) терапії. Електрофорез ксидіфону краще застосовувати гірникам з моноолігоартрозом без вторинного синовіту, пацієнтам в дебюті ревматоїдного гоніту, а також гірникам з ПА. Ксидіфон у розчині ДМСО показаний усім шахтарям з дегенеративно-запальними захворюваннями суглобів і є методом вибору у молодих гірників, котрі страждають на ОА, у пацієнтів на РА з ураженням колінних суглобів та у шахтарів з ПА. При місцевому лікуванні ОА у гірників вугільних шахт доцільна комбінована терапія у вигляді аплікацій артепарону та ксидіфону у розчині ДМСО.

Рис. 3 Ефективність локальної терапії захворювань суглобів (%)

Примітка. “++” - значне поліпшення, “+” - поліпшення, “±” - без змін.

За нашими даними, призначення вобензиму значно підвищує результати лікувальних заходів у шахтарів, котрі страждають на подагру, причому це стосується як суглобового, так і ниркового синдромів. Системна ензимотерапія сприяє поліпшенню пуринового обміну, чого не відбувається в ці ж строки після використання загальновідомих методів лікування захворювання урикодепресантами та нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП). Застосування вобензиму у такої категорії хворих викликає відновлення параметрів ДМТ сироватки крові, тим самим підтверджуючи клінічну ефективність препарату.

Застосування Т та його аналогів у хворих на подагру чине протизапальну, урикодепресивну та урикозуричну дію, що за ефективністю перевищує відомі методи лікування. Показане щодобове уведення олійного розчину Т протягом двох тижнів. Лікування шахтарів з нефротичним синдромом і початковими ознаками хронічної ниркової недостатності розпочинається з препаратів Т короткої дії (протягом 10 днів) з подальшим призначенням депо Т (тестенату, сустанону, тетрастерону), які уводять один раз у два місяці. Комбінована терапія (андрогени та урикодепресори) виправдана незалежно від рівня урикемії у гірників з хронічною формою артриту та уролітіазним типом нефропатії. Використання андрогенів у комплексному лікуванні хворих на подагру значно підвищує ефективність інших терапевтичних засобів, покращує прогноз захворювання.

Враховуючи все вищевикладене, нами розроблено нові підходи до лікування дегенеративно-запальних захворювань суглобів у гірників вугільних шахт. 304 гірників, обстежених у клініці, котрі одержували тільки медикаментозні засоби, ми розподілили на 5 груп: до 1-ої групи включили шахтарів, які одержували традиційне лікування; до 2-ої групи - гірників, у комплекс лікування яких було включено вобензим (протягом 7 днів - по 5 драже тричі на добу за 30-40 хвилин до прийому їжі; 14 днів - по 4 драже тричі на добу, протягом 1 місяця - по 3 драже тричі на добу); до 3-ої групи - яким додатково призначався ТФ (в дозі 600 мг/ на добу, незалежно від стану ПОЛ і концентрації ТФ в крові). 4-у групу склали шахтарі, котрі одночасно с традиційним лікуванням одержували алопуринол. 5-у групу представляли гірники, яким поряд із загальновизнаним лікуванням призначали чоловічі статеві гормони (щоденні м'язові ін'єкції Т в дозі 1 мл 1% розчину впродовж двох тижнів, з наступним переведенням на пролонговані депо - форми препарату 1 раз у 2 місяці). Названі групи не різнилися між собою за віком, тривалістю захворювання, добовими дозами НПЗП, що давало можливість порівнювати у них результати лікування.

Якщо загальновідомі підходи до лікування дозволили досягти ефекту у 56,6% гірників (1-а група), то в 4-й і 5-й групах хворих - відповідно у 87% і 83% обстежених, а в 2-й і 3-й - відповідно у 96% і 91% обстежених шахтарів. Цей підхід дозволив підвищити ефективність реабілітації ГРОВ, Пр, Кр, ГМ та ПЕС. Разом з тим варто зауважити, що поліпшення результатів такого комплексного лікування зареєстровано не при усіх захворюваннях суглобів, а тільки в групах хворих на ПА (?2 = 42,65, p>0,001), ХР (?2 = 24,82, p<0,001) та ОА (?2 = 13,88, p<0,005).

ВИСНОВКИ

1. Розповсюдженість дегенеративно-запальних захворювань суглобів у гірників щороку зростає, прямо корелюючи з видобутком вугілля у складних гірничогеологічних умовах шахт. Інтегральний коєфіціент захворюваності ОА з тимчасовою втратою працездатності у шахтарів перевищує показники у чоловічій популяції того ж регіону країни в 11,8 раза, ПА - в 31,5 раза, ХР - в 35,8 раза. Схильність гірників до розвитку патології суглобів подекуди генетично детермінована.

2. Перебіг ОА та артритів у Пр, ГРОВ, Кр, ПГР, МГВМ відрізняється від такого у шахтарів допоміжних професій та нешахтарів, що зумовлено характером виробничої діяльності (статичними, динамічними навантаженнями на ОРА та мікротравматизацією суглобів в умовах дії шкідливих факторів робочої зони).

3. Трудова діяльність ГРОВ тісно пов'язана з ураженням ліктьових суглобів, Пр - плечових та ліктьових, Кр - колінних, МГВМ - ліктьових, колінних та гомілковостопних, ПГР - колінних та гомілковостопних, ПЕС - променевозап'ясткових, пальців рук і мисковостегнових, ГМ - колінних та гомілковостопних. Розвиток РС та прогресування гонартрозу чітко співвідноситься зі ступенем силового навантаження на колінні суглоби, а той, в свою чергу, з потужністю вугільних шарів.

4. Від потужності вугільних пластів при ПА залежать вираженість звуження суглобової щілини, розвиток крайових узур та кістоподібних просвітів, а від глибини розробок та кута нахилу вугільних шарів - тяжкість ураження ОРА при ХР. Ступінь прогресування РА прямо корелює з температурою робочої зони шахт і обернено - з величиною водопритоків.

5. Специфіка професіональної діяльності шахтарів відбивається на стані ліпідного, пуринового та кальцієвого обмінів, імунного та гормонального статусів, показниках ПОЛ та антиоксидантних систем. Ці ланки гомеостазу порушуються у хворих з дегенеративно-запальними хворобами суглобів, що корелює зі ступенем активності патологічного процесу й клінічним перебігом хвороби. ОА та артрити перебігають з гіперліпідемією, гіперурикемією, гіперпаратиреоїдизмом, зі зниженням функціональної активності Т-лімфоцитів та нейтрофільних фагоцитів, підвищенням функції В-лімфоцитів, посиленням ПОЛ на фоні пригніченої активності антиоксидантних систем.

6. Характер трудової діяльності в шахті сприяє зменшенню в крові концентрації ЦН та зростанням вмісту ?2-МГ. Патологія ОРА супроводжується подальшим зниженням цАМФ, але збільшенням цГМФ у разі паралельного підвищення ПГ-Е2 та ПГ-F2a. Такі зрушення ЦН, простаноїдів та адгезивного високомолекулярного протеїну багато в чому корелюють з рівнем імунного дисбалансу.

7. Функціональна активність лімфоцитів у тестах з ФГА та Кон при хворобах суглобів у гірників обернено залежить від глибини шахтних розробок, а титри а-ГАГ - від потужності вугільних шарів. ПСА при ОА прямо співвідносяться зі ступенем шахтних водопритоків. З негативними гірничогеологічними умовами шахт пов'язана вираженість метаболічних розладнань та ПОЛ.

8. В патогенезі професійного ОА у шахтарів беруть участь судинні розладнання з порушенням кровообігу в артикулярних тканинах, гіперпродукція прозапальних лізосомних ферментів та ?2-МГ, котрі корелюють зі ступенем активності захворювання, але не залежать від професії гірників.

9. Інтегральними показниками змін білково-ліпідних сурфактантів і ПАР у біологічних рідинах хворих шахтарів є параметри динамічної межфазної тензіометрії крові та сечі. Стан ПН залежить від гірничогеологічних умов шахт. Показники міжфазної тензіометрії визначаються нозологічною формою хвороби суглобів та професією робітників, що дозволяє використовувати цей метод дослідження для діагностики ОА і артритів у гірників.

10. У Пр, МГВМ, ПЕС та ГМ лікування ОА завжди потребує застосування загальних медикаментозних факторів, а у ГРОВ та Кр почасти достатньо локальної (артикулярної) терапії. У ГРОВ лікування повинне бути спрямоване на ліктьові суглоби, у Пр - на ліктьові та плечові, у Кр - на колінні, у ПГР та ГМ - на колінні та гомілковостопні, у МГВМ - на колінні, гомілковостопні та ліктьові, у ПЕС - на променевозап'ясткові, пальців рук і мисковостегнові. Якщо у ГРОВ та МГВМ локальну терапію необхідно здійснювати одночасно на симетричні суглоби, а реабілітаційні заходи краще виконувати після роботи в шахті, то лікування хвороб ОРА у ПГР та Кр бажано виконувати до робочої зміни, краще в ранковий час.

11. Притаманні не лише хворим, а й здоровим гірникам порушення ліпідного, пуринового та кальцієвого обмінів, ПОЛ та антиоксидантних систем, імунного і гормонального статусів, потребують використання в арсеналі лікувальних заходів при ОА та артритах комплексоутворюючих препаратів (ксидіфону), хондропротекторів (алфлутопу та інш.), уриконормалізуючих засобів (алопуринолу та інш.), андрогенів (Т та інш.), антиоксидантів (ТФ та інш.) та засобів системної ензимотерапії (вобензим та інш.).

12. Ефективність медикаментозної терапії суглобових хвороб залежить від фаху шахтарів, а результати використання преформованих фізичних факторів - від нозологічної форми захворювання. Найкращих результатів реабілітації хворих на ОА досягають у вуглярів, котрі розробляють потужні вугільні шари. Цілеспрямовані комплексні реабілітаційні заходи у гірників з дегенеративно-запальною патологією ОРА дозволяють підвищити їх результати в окремих професійних групах на 30-40%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Синяченко О.В., Игнатенко Г.А. Исследование суставов. - Донецк: Донеччина, 1998. - 208 с.

2. Синяченко О.В., Бурцева Л.А., Оберемченко Я.В., Гараган С.Ф., Фаерман А.А., Игнатенко Г.А. Подагрические пороки сердца // Врач. дело. - 1990. - №10. - С. 13-16.

3. Синяченко О.В., Кошелева Е.Н., Дядык А.И., Игнатенко Г.А., Синяченко Т.Ю., Штода Л.А. Половые гормоны при подагре // Ревматология. - 1991. - № 4. - С. 11-13.

4. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Руднев А.С., Антонов А.А., Игнатенко Г.А., Фаерман А.А., Здиховская И.И. Распространенность и течение остеоартроза у шахтеров // Арх. клин. эксп. мед. - 1995. - Т.4, № 1. - С. 30-33.

5. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Руднев А.С., Игнатенко Г.А., Бондаренко Н.Н., Антонов А.А. Иммунные нарушения при остеоартрозе у шахтеров // Врач. дело. - 1995. - № 9-12. - С. 101-104.

6. Игнатенко Г.А. Изменения пуринового обмена у шахтеров с дегенеративно-воспалительными болезнями суставов // Арх. клин. эксп. мед. - 1996. - Т.5, № 1. - С. 45-47.

7. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Руднев А.С., Игнатенко Г.А., Антонов А.А., Бондаренко Н.Н. Изменения кальциевого обмена при остеоартрозе у шахтеров // Мед. труда и пром. экол. - 1996. - № 7. - С. 33-35.

8. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Руднев А.С., Игнатенко Г.А., Бондаренко Н.Н., Антонов А.А., Здиховская И.И., Христуленко А.Л. Половые и гонадотропные гормоны в крови при болезнях суставов у шахтеров // Врач. дело. - 1996. - № 7-9. - С. 92-95.

9. Игнатенко Г.А. Роль неблагоприятных факторов производственной среды угольных шахт в возникновении заболеваний суставов // Безопасность труда в пром-сти. - 1997. - № 5. - С. 30-32.

10. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Руднев А.С., Игнатенко Г.А., Антонов А.А., Фаерман А.А. Эпидемиологические аспекты болезней суставов у шахтеров // Мед. труда и пром. экол. - 1997. - № 11. - С. 41- 44.

11. Игнатенко Г.А. Содержание циклических нуклеотидов и простагландинов в крови при ревматоидном артрите у шахтеров и рабочих других профессий // Арх. клин. эксп. мед. - 1997. - Т.6, № 1.- С. 92-93.

12. Ігнатенко Г.А. Локальна терапія ксидифоном захворювань суглобів // Ліки. - 1997. - № 6. - С. 85-88.

13. Игнатенко Г.А. Реактивный хламидийный артрит у шахтеров // Арх. клин. эксп. мед. - 1997. - Т.6, № 2. - С. 169-171.

14. Баринов Э.Ф., Синяченко О.В., Бондаренко Н.Н., Игнатенко Г.А., Баринова М.Э. Биогенные амины в структурах мозга крыс при моделировании адъювантного артрита // Пат. физиол. экспер. терапия. - 1998. - № 2. - С. 20-23.

15. Коваленко В.Н., Синяченко О.В., Игнатенко Г.А., Терзов А.И., Гринь В.К., Лаушкина Е.М. Системная энзимотерапия подагры // Укр. кардіол. журн. - 1998. - № 1. - С. 53-56.

16. Синяченко О.В., Єрмолаєва М.В., Казаков В.М., Фаєрман О.А., Ігнатенко Г.А., Гринь В.К., Лаушкіна О.М., Постова М.В. Діагностичне значення вивчення динамічного поверхневого натягу біологічних рідин в клінічній практиці // Клін. фармакол. фізіол. біохім. - 1998. - № 1. - С. 211-214.

17. Синяченко О.В., Игнатенко Г.А., Здиховская И.И., Баринов Э.Ф., Антонов А.А., Николенко Ю.И. Изменения у шахтеров различных видов обмена, системы иммунитета и гормонального статуса в зависимости от горногеологических условий шахт // Вестн. гиг. и эпидемиол. - 1998. - Т.2, № 2. - С. 162-165.

18. Коваленко В.Н., Синяченко О.В., Игнатенко Г.А., Терзов А.И., Евтушенко И.С. Системная энзимотерапия заболеваний внутренних органов // Арх.клин.эксп. мед. - 1998. - Т.7, №2. - С. 206-212.

19. Синяченко О.В., Игнатенко Г.А., Баринов Э.Ф., Ефремов Н.Г., Антонов А.А., Фаерман А.А. Роль нарушений кальциевого обмена в патогенезе деформирующего остеоартроза у шахтеров // Ортопед. травматол. и протезирование. - 1994. - № 4. - С. 111.

20. Barinov E.F., Ignatenko G.A., Antonov A.A., Sinyachenko O.V., Faerman A.A., Fedorchenko O.A., Khristulenko A.L. Determination of risk-factors of articular diseases in miners and rational rehabilitation on measures by computer programs // School. Fundam. Med. J. - 1996. - Vol. 2, № 1. - Р. 94.

21. Ignatenko G.A. Industrial factors deter-mining prevalence and course of articular diseases in miners // School. Fundam. Med. J. - 1997. - Vol. 3, № 2. - Р. 74.

22. Патент на винахід 24689 А Україна, МКВ А 61В17/56, G09В23/28. Спосіб моделювання остеоартрозу/ Е.Ф. Баринов, Н.М.Бондаренко, Г.А.Ігнатенко (Україна). - № 97073625; Заявл. 12.10.97; Опубл. 30.10.98; Офіц. Бюл. “Промислова власність”. - 1998.- №5. - Ч.2. - С. 3.1.31.

23. Руднев А.С., Антонов А.А., Игнатенко Г.А., Здиховская И.И., Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Христуленко А.Л. Ревматоидный артрит у шахтеров // Укр. кардіол. журн. - 1995. - № 3. - Додаток. - С. 100.

24. Ігнатенко Г.А. Запальні захворювання суглобів у шахтарів // Актуальні проблеми внутрішньої патології та післядипломної підготовки лікарів-терапевтів: Зб. наукових праць. - Київ. - 1996. - С. 147-149.

25. Ігнатенко Г.А., Здиховська І.І. Реабілітація шахтарів з дегенеративно-запальними захворюваннями суглобів // Матеріали XIV з'їзду терапевтів України. - Київ. - 1998. - С. 300-301.

26. Синяченко О.В., Игнатенко Г.А., Антонов А.А., Ананченко Н.Ю., Толстой В.А., Мухин И.В., Такташов Г.С., Здиховская И.И. Вопросы патогенеза дегенеративных, воспалительных и метаболических заболеваний суставов у горнорабочих угольных шахт // Актуальні проблеми экспериментальної та клінічної медицини: Республіканська зб. наукових праць. - Донецьк. - 1994. - Ч. 3. - С. 127-129.

27. Игнатенко Г.А. Нарушение липопротеидного гомеостаза при заболеваниях суставов у горнорабочих угольных шахт // Актуальні питання педагогіки, експериментальної та клінічної медицини: Республіканська зб. наукових праць. - Донецьк. - 1995. - Т.2. - С. 24-26.

28. Баринов Э.Ф., Синяченко О.В., Бондаренко Н.Н., Николенко О.И., Руднев А.С., Антонов А.А., Игнатенко Г.А., Натрус Л.В., Ермолаева М.В. Проблемы интенсификации физической нагрузки локомоторного аппарата: функциональная морфология суставного хряща // Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі: Зб. наукових праць. - Донецьк. - 1995. - С. 5-9.

29. Антонов А.А., Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Игнатенко Г.А., Христуленко А.Л., Аль Нассар С.А., Здиховская И.И., Ананченко Н.Ю. Дисбаланс кальциевого гомеостаза при остеоартрозе у шахтеров и его коррекция // Актуальні питання педагогіки, експериментальної та клінічної медицини: Республіканська зб. наукових праць. - Донецьк. - 1995. - Т.1. - С. 13-14.

30. Ніколенко Ю.І., Толстой В.А., Бурцева Л.О., Ігнатенко Г.А., Синяченко О.В., Антонов А.О. Зміни пуринового обміну при ревматоїдному артриті // Тези доповідей І конгресу ревматологів України. - Київ. - 1993. - С. 95-96.

31. Синяченко О.В., Игнатенко Г.А., Антонов А.А., Ананченко Н.Ю., Ефремов Н.Г. Методы лучевой диагностики воспалительных и дегенеративных заболеваний суставов у шахтеров-угольщиков // Тезисы докладов Украинской научно-практической конференции “Лучевая диагностика и лучевая терапия профессиональных и системных заболеваний”. - Киев. - 1993. - С. 15-16.

32. Баринов Е.Ф., Дядик О.І., Синяченко О.В., Ігнатенко Г.А., Василенко І.В., Ткаченко Л.І. Морфологія хондрокальцинозу // Тези доповідей V Конгресу патологоанатомів України “Екологічна та інфекційна патологія: сучасні патологоанатомічні аспекти”. - Чернігів. - 1993. - С. 155-156.

33. Мухин И.В., Ткаченко Л.И., Синяченко О.В., Антонов А.А., Фаерман А.А., Игнатенко Г.А., Здиховская И.И. Изменения системы гипофиз-гонады при подагре и экспериментальной гиперурикемии // Тезисы докладов научно-практической конференции “Современные проблемы клинической эндокринологии”. - Харьков. - 1993. - С. 39-40.

34. Игнатенко Г.А., Антонов А.А., Синяченко О.В., Фаерман А.А., Ефремов Н.Г., Ананченко Н.Ю. Состояние иммунитета у рабочих глубоких шахт Донбасса // Матеріали доповідей республіканської наукової конференції “Актуальні питання екогенетики та імунології”. - Київ. - 1994. - С. 56.

35. Игнатенко Г.А. Распространенность дегенеративных, воспалительных, метаболических и опухолевых заболеваний опорно-двигательного аппарата в Донецкой области // Тезисы докладов юбилейной научной конференции, посвященной проф. Л.Г. Завгороднему. - Донецк. - 1994. - Ч.2. - С. 10-11.

36. Игнатенко Г.А. Особенности течения воспалительных заболеваний суставов у рабочих угольных шахт // Материалы юбилейной научно-практической конференции “Актуальные проблемы профессиональной патологии и радиационной медицины”. - Донецк. - 1994. - С. 72.

37. Синяченко О.В., Николенко О.И., Мухин И.В., Игнатенко Г.А. Морфологические изменения в суставах при экспериментальной подагре // Тези доповідей I національного конгресу анатомів, гістологів, эмбріологів та топографоанатомів України “Актуальні питання морфології”. - Івано-Франківськ. - 1994. - С. 159-160.

38. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Игнатенко Г.А., Антонов А.А., Руднев А.С., Христуленко А.Л. Факторы риска и течение дегенеративно-воспалительных заболеваний у горнорабочих угольных шахт // Тезисы докладов Всеукраинской конференции с международным участием “Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса”. - Донецк. - 1995. - С. 218.

39. Баринов Є.Ф., Синяченко О.В., Антонов А.А., Игнатенко Г.А., Ермолаева М.В., Аль Нассар С.А., Христуленко А.Л. Механизм действия локальной криотерапии заболеваний суставов // Тези доповідей І з'їзду Українського товариства кріобіології і кріомедицини. - Харків. - 1995. - С. 11-12.

40. Баринов Э.Ф., Руднев А.С., Игнатенко Г.А., Ермолаева М.В., Здиховская И.И., Христуленко А.Л., Аль-Шевабкех Н.Н. О патогенезе профессиональных заболеваний суставов // Материалы республиканского симпозиума “Актуальные вопросы ревматологии”. - Одесса. - 1995. - С. 15-16.

41. Игнатенко Г.А. Коррекция нарушений пуринового обмена у шахтеров-угольщиков, страдающих воспалительными заболеваниями суставов // Тезисы докладов научной конференции “Актуальные проблемы медицины Донбасса”. - Донецк. - 1996. - С. 58-59.

42. Синяченко О.В., Баринов Е.Ф., Игнатенко Г.А., Федорченко О.А., Антонов А.А., Христуленко А.Л., Ананченко Н.Ю., Здиховская И.И. Остеоартроз у горнорабочих угольных шахт // Матеріали доповідей наукової конференції “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні”. - Полтава. - 1996. - С. 367-368.

43. Ананченко Н.Ю., Толстой В.А., Христуленко А.Л., Антонов А.О., Игнатенко Г.А., Аль Нассар С.А. Порушення пуринового обміну та їх корекція при дегенеративно-запальних захворюваннях суглобів у шахтарів // Тези доповідей науково-практичної конференції ревматологів України “Сучасне лікування ревматичних захворювань”. - Донецьк. - 1996. - С. 3-4.

44. Федорченко О.А., Ананченко О.В., Здиховская И.И., Игнатенко Г.А., Антонов А.А., Щербаков К.С. Факторы риска болезней суставов у горнорабочих угольных шахт // Тези доповідей науково-практичної конференції ревматологів України “Сучасне лікування ревматичних захворювань”. - Донецьк. - 1996. - С. 54.

45. Ігнатенко Г.А. Хвороба Рейтера у шахтарів // Матеріали ІІ Національного Конгресу ревматологів України. - Київ. - 1997. - С. 92.

АНОТАЦІЯ

шахтар суглоб опорний руховий

Ігнатенко Г.А. Дегенеративно-запальні захворювання суглобів у шахтарів (розповсюдженість, особливості перебігу, діагностика, питання патогенезу, лікування). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.12 - ревматологія. - Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено вивченню розповсюдженості остеоартрозу, подагричного і ревматоїдного артритів, хвороб Рейтера та Бєхтєрєва у прохідників, гірників очисного вибою, кріпильників, підземних гірників, машиністів гірничовиїмних машин, підземних електрослюсарів, підривників, гірничих майстрів на шахтах з різними гірничогеологічними умовами. Визначено значення генетичних факторів у схильності до дегенеративно-запальних захворювань суглобів у шахтарів. Оцінено клініко-рентгенологічний перебіг окремих захворювань опорно-рухового апарату у робітників різних професій залежно від умов їх праці. Доведено роль ліпідного, пуринового та кальцієвого обмінів, гормонального статусу, показників перекисного окислення ліпідів і антиоксидантних систем, ?2-мікроглобуліну, циклічних нуклеотидів, простагландинів Е2 і F2?, змін функціональної активності лімфоцитів і нейтрофілів, показників специфічного імунітету в патогенезі остеоартроза і різних артритів у гірників вугільних шахт. Продемонстровано значення динамічної міжфазної тензіометрії сироватки крові, сечі і синовіальної рідини для діагностики захворювань і оцінки ефективності їх лікування. Оцінено ефективність загальновідомих реабілітаційних заходів при патології суглобів у шахтарів і розроблено нову технологію медикаментозної терапії такої категорії хворих.

Ключові слова: захворювання суглобів, шахтарі, розповсюдженість, діагностика, патогенез, лікування.

SUMMARY

G.A.Ignatenko. Degenerative-and-inflammatory Diseases of the Joints in Miners. (Prevalence, Course Features, Diagnosis, Problems of Pathogenesis, Treatment). - A manuscript.

The dissertation submitted for the M.D. degree in speciality 14.01.12 - rheumatology. - The M.D.Straghesko Institute of Cardiology. Academy of Medical Siences of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to the study of the prevalence of osteoarthrosis, gouty and rheumatoid arthritis, Reiter“s and Bekhterev“s diseases among drift has been, working face miners, timbermen, underground miners, combined machine operators, underground electricians, powdermen, formen and at mines with different mine geological conditions. The importance of genetic factors in susceptibility to degenerative-and-inflammatory diseases of the joints has been determined. The clinicoroengenologic course of some diseases of the locomotor system in workers various professions depending on their working conditions has been assessed. The role of lipid, purine and calcium metabolism, hormonal status, values of lipid peroxidation and antioxidant systems, ?2-microglobulin, cyclic nucleotides, prostaglandins E2 and F2?, changes of the functional activity of lymphocytes and neutrophils, specific immunity indices in the pathogenesis of osteoarthrosis and various arthritis in miners has been proved. The importance of dynamic interphase tensiometry of blood, urine and synovial fluid for both the diagnosis of the diseases assessment of their treatment has been demonstrated. The efficacy of known rehabilitative measures in articular pathology of miners has been assessed. A new technology of medicinal therapy of such a category of patients has been developed.

Key words: diseases of the joints, miners, prevalence, diagnosis, pathogenesis, treatment.

АННОТАЦИЯ

Игнатенко Г.А. Дегенеративно-воспалительные заболевания суставов у шахтеров (распространенность, особенности течения, диагностика, вопросы патогенеза, лечение). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.12 - ревматология. - Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско АМН Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена изучению распространенности остеоартроза (ОА), подагрического (ПА) и ревматоидного артрита (РА), болезней Рейтера (БР) и Бехтерева (ББ) у проходчиков (Пр), горнорабочих очистных забоев (ГРОЗ), крепильщиков (Кр), подземных горнорабочих (ПГР), машинистов горновыемочных машин (МГВМ), подземных электрослесарей (ПЭС), взрывников и горных мастеров (ГМ) на шахтах с разными горногеологическими условиями (глубиной разработок, температурой рабочей зоны, мощностью и углом падения угольных пластов, длиной забоев, величиной относительных и абсолютных водопритоков. Интегральный коэффициент заболеваемости ОА с временной утратой трудоспособности у шахтеров превышает показатели в мужской популяции в 11,8 раза, ПА - в 31,5 раза, БР - в 35,8 раза. Профессиональный ОА встречается у 1/3 горнорабочих и на его долю приходится 4/5 от всех болезней опорно-двигательного аппарата (ОДА). Определено значение генетических маркеров (групп крови, резус-фактора и лейкоцитарных антигенов) в склонности к дегенеративно-воспалительным заболеваниям суставов у шахтеров. Оценены клиническое течение и рентгенологические признаки отдельных заболеваний ОДА у рабочих разных профессий в зависимости от условий их труда. Течение ОА и артритов у Пр, ГРОЗ, Кр, ПГР и МГВМ отличается от такового у шахтеров вспомогательных профессий и нешахтеров, что обусловлено статическими и динамическими перегрузками ОДА, а также микротравматизацией суставов в условиях действия вредных факторов рабочей зоны. Трудовая деятельность ГРОЗ тесно связана с поражением локтевых суставов, Пр - плечевых и локтевых, Кр - коленных, МГВМ - локтевых, коленных и голеностопных, ПГР - коленных и голеностопных, ПЭС - лучезапястных, пальцев рук и тазобедренных, ГМ - коленных и голеностопных. Развитие реактивного синовита и прогрессирование гонартроза четко соотносится со степенью силовой нагрузки на коленные суставы, а та - с мощностью угольных пластов. Доказано роль липидного, пуринового и кальциевого обменов, гормонального статуса, показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантных систем, циклических нуклеотидов, простаноидов, изменений иммунного гомеостаза в патогенезе ОА и различных артритов у горнорабочих угольных шахт. Изучен уровень общего холестерина, ?-холестерина, триглицеридов, липопротеидов высокой, низкой и очень низкой плотности, ксантиноксидазы, мочевой кислоты и их клиренсов, общего и ионизированного кальция, паратирина, кальцитонина, кальцитриола, тестостерона, прогестерона, эстрадиола, фолитропина, лютропина, диеновых конъюгат, малонового диальдегида, супероксиддисмутазы, ?-токоферола, ?2-микроглобулина, циклического аденозинмонофосфата и гуанозинмонофосфата, простагландинов Е2 и F2?, Т-лимфоцитов (хелперов и супрессоров), В-лимфоцитов, антител к тканям синовиальной оболочки и хряща, гликозаминогликанам, нативной и денатурированной ДНК, фагоцитарной активности нейтрофилов, функциональной активности лимфоцитов в тестах с фитогемагглютинином и конканавалином. Последняя при болезнях суставов у горняков обратно зависит от глубины шахтных разработок, а титры антител к гликозаминогликанам - от мощности угольных пластов. Противосиновиальные антитела при ОА прямо соотносятся со степенью шахтных водопритоков. С негативными горногеологическими условиями шахт связана выраженность метаболических расстройств и перекисного окисления липидов. В патогенезе профессионального ОА у шахтеров принимают участие сосудистые расстройства с нарушением кровоснабжения в артикулярных тканях, что коррелирует со степенью активности заболевания, но не зависит от профессии горняков. Продемонстрировано значение параметров динамической межфазной тензиометрии крови, мочи и синовиальной жидкости для показателей поверхностного натяжения при временах равных 0,01 сек. и 1 сек., а также соответствующему равновесию для диагностики заболеваний локомоторного аппарата и оценки эффективности их лечения. Состояние динамического поверхностного натяжения крови зависит от горногеологических условий шахт и определяется нозологической формой болезней суставов и профессией рабочих. Оценена эффективность общеизвестных реабилитационных мероприятий при отдельных дегенеративно-воспалительных заболеваниях суставов у шахтеров основных и вспомогательных профессий. Обоснованы целесообразность применения комплексообразующих препаратов (ксидифона), хондропротекторов (алфлутопа и др.), уриконормализующих средств (аллопуринола и др.), андрогенов (тестостерона и др.), антиоксидантов (токоферола и др.) и системной энзимотерапии (вобензима и др.) с учетом особенностей патогенеза заболеваний у таких больных. Эффективность медикаментозной терапии суставных болезней зависит от специальности шахтеров, а результаты использования преформированных физических факторов - от нозологической формы заболевания. Наилучших результатов реабилитации больных ОА можно достичь у угольщиков, разрабатывающих мощные угольные пласты. Целенаправленные комплексные реабилитационные мероприятия у горнорабочих с дегенеративно-воспалительной патологией ОДА позволяет повысить результаты в отдельных профессиональных группах на 30-40%.

Ключевые слова: заболевания суставов, шахтеры, распространенность, диагностика, патогенез, лечение.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

а-ГАГ антитіла до глікозаміногліканів

ГМ гірничі майстри

ГРОВ гірничі робітники очисних вибоїв

Кон конканавалін -А

Кр кріпильники

МГВМ машиністи гірничовиїмних машин

ОА остеоартроз

ОРА опорно-руховий апарат

ПА подагричний артрит

ПАР поверхнево-активні речовини

ПГ простагландин

ПГР підземні гірничі робітники

ПЕС підземні електрослюсарі

ПН поверхневий натяг

ПОЛ перекисне окислення ліпідів

Пр прохідники

ПСА протисиновіальні антитіла

РА ревматоїдний артрит

Здано в набір 22.03.1999 р. Підписано до друку 23.03.1999 р.

Формат 90х60 1/16 Обсяг 2,0 умовн. друк. арк. Тираж 100 прим.

Замов. №360. Надруковано з оригінал-макета в АТ “Видавництво “Донеччина”

340118, м. Донецьк, Київський проспект, 48

Размещено на Allbest.ru