Раптова серцева смерть гірників вугільних шахт Донбасу (розповсюдженість, патогенез, прогноз, профілактика)

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

ХАРКIВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

РАПТОВА СЕРЦЕВА СМЕРТЬ ГІРНИКІВ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ ДОНБАСУ

(розповсюдженість, патогенез, пргноз, профілактика)

14.01.11. - кардіологія

ЧЕРКЕСОВ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

ХАРКIВ - 1999

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана в ДП НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України, м. Харків.

Науковий консультант- академік НАН іАМН України доктор медичних наук, професор Мала Л.Т.

Офiцiйнi опоненти - доктор медичних наук Коломієць Вікторія Володимирівна Донецький державний медичний університет, професор кафедри внутрішніх хвороб № 2

- доктор медичних наук, професор Ковальова О.В. Харківський державний медичний університет МОЗ України,. Харків, зав кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб доктор медичних наук, Рачінський І.Д. Сумський державний медичний університет МОЗ України, м. Суми

Провiдна установа: Український НДІ кардіології ім. М.Д.Стражеска, м. Київ

Захист вiдбудеться “27” травня 1999 р. о 13.30 годині на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 64.600.04 при Харкiвському державному медичному унiверситетi (310022, м. Харкiв, пр. Ленiна, 4).

З дисертацiєю можна ознайомитися у бiблiотецi Харкiвського державного медичного унiверситету (310022, м. Харкiв, пр. Ленiна, 4).

Автореферат розiсланий “24” квiтня 1999 р.

Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради доцент Л.I.Овчаренко

патологія сердечна смерть гірник шахта

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Серцево-судинні захворювання є однією із актуальних проблем в медичній науці і охороні здоров'я. Нині вона вийшла за медичні рамки і стала державною, що зумовлюється зростанням захворюваності і смертності від цих захворювань, значними трудовими втратами внаслідок тимчасової непрацездатності, ранньої інвалідізації і зростання числа випадків раптової серцевої смерті (Р.Г. Оганов, 1996).

Зараз більше ніж 2/3 смертельних випадків від захворювань системи кровообігу припадає на ІХС, ГХ, судинні пошкодження мозку. (О.Ф. Возіанов, 1995, Л.Т. Мала 1995). Найбільш часто в структурі серцево-судинних захворювань зустрічається ІХС (Г.С. Жуковський, 1996).

Незважаючи на досягнуті успіхи у вивченні механізмів гострої патології серцево-судинної системи і в наданні невідкладної кардіологічної допомоги, проблема профілактики раптової серцевої смерті залишається актуальною (J. Bigger, 1984; L.A. Cupples, 1992; М.А. Мазур, 1995).

Особливо важливим є вивчення цього питання щодо гірників Донбасу, які підлягають впливу комплексу шкідливих факторів виробничого середовища вугільних шахт (О.І. Білоус, 1983; Г.П. Кобець, 1996).

Умови праці у вугільних шахтах Донбасу характеризуються присутністю багатьох небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що надають поганого впливу на організм: висока температура (до +35 С), відносна вологість (до 100 %) і запиленість повітря (до 1000 мг/м) робітничої зони, інтенсивний шум (до 113 дБА), загальна і локальна вібрація, перепади барометричного тиску під час спуску до шахти чи підйому, що досягають 9 мм рт. ст. на кожні 100 м глибини (Д.О. Ластков, 1988; М.І. Мєняйло, Є.Г. Тишлек, 1989). Відзначено також зниження змісту кисню в повітрі, наявність електромагнітної радіації і цілого ряду інших факторів. У технології добування вугілля значне місце продовжує займати ручна фізична праця, що класифікується як дуже важка і напружена. Постійна небезпека розвитку аварійної ситуації сприяє появі "стресу очікування", що є одним із видів психоемоційного напруження (О.О. Навакатикян і ін., 1991).

Вказані виробничі фактори висувають високі вимоги до організму людини, викликаючи непомірну функціональну напругу і сприяючи таким чином розвитку і швидкому прогресуванню як професійних, так і виробничо обумовлених захворювань (М.Ф. Ізмєров, 1997). Доведено (Ф.Х. Зінгер, Є.С. Сорокін, 1983; В.М. Валуцина, 1995), що у гірників глибоких вугільних горизонтів вище захворюваність, інвалідність і смертність. Відзначено зростання захворюваності і тенденція "омолодження" серцево-судинної патології. Почастішали випадки інфаркту міокарда (ІМ) і раптової серцевої смерті (РСС), нерідко на робочих місцях, що несе значну соціально-економічну шкоду галузі і державі в цілому (Г.П. Кобець та ін., 1992). В той же час залишається невивченою роль професійно-виробничих факторів вугільних шахт як можливих факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань у гірників. Відсутні методичні підходи, які дозволяють дати кількісну оцінку пайової участі найбільш важливих факторів виробничого середовища, а також їх сполучень. Не встановлені стажові кордони, що забезпечують “внесення” виробничих факторів до числа етіо-патогенетичних факторів. У зв'язку з недооцінкою значущісті професійно-виробничих факторів, залишаються невирішеними численні аспекти профілактики серцево-судинних захворювань, а також соціально-трудової, медичної і психологічної реабілітациії гірників.

Незважаючи на актуальність проблеми, зараз надається недостатньо уваги вивченню питань раптової серцевої смерті робітників вугільних підприємств. Практично відсутні дослідження по вивченню особливостей етіології раптової смерті, механізму її розвитку, які полягають у виявленні складного комплексу клінічних, функціональних, метаболічних і патоморфологічних змін, визначенні їх ролі і місця у складному патогенетичному ряді причинно-наслідкових взаємовідносин. Дослідження показали, що традиційні форми організації медичної допомоги гірникам по попередженню раптової серцевої смерті, в тому числі й невідкладної кардіологічної, стали малоефективними через швидкий розвиток метаболічних порушень в міокарді і розвиток непоправних пошкоджень в умовах впливу на організм факторів шахтного середовища. Це робить актуальним подальше удосконалення існуючих і розробку нових форм і методів медико-соціальної профілактики даної патології.

На сьогодні в Україні, як і в інших державах СНД, відсутні наукові медичні технології, які розроблені на підставі використання комп'ютерних експертних систем і орієнтовані на ранню діагностику і профілактику серцево-судинних захворювань у населення, в тому числі і працівників промислових підприємств.

Відсутність цих технологій робить важчою стандартизацію результатів як популяційних, так і клініко-функціональних досліджень, а також робить практично неможливим створення єдиних галузевих регістрів (банків даних) випадків раптової смерті працівників.

Вирішення всіх цих питань буде сприяти розробці більш ефективних форм і методів надання медичної допомоги при серцево-судинній патології, а також підвищенню якості профілактичних і лікувальних заходів, що дозволить знизити частоту розвитку раптової серцевої смерті серед гірників.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дана робота має зв'язок з планом і напрямками науково-дослідних рабіт НДІ медико-экологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, (м. Донецьк), виконаних по замовленню Мінвуглепрому і Мінздраву України в 1989 - 1998 р.р. :

N ДР 01880007953 “Разработать метод профилактики аритмий при ишемической болезни сердца у горнорабочих глубоких угольных шахт с целью предупреждения внезапной смерти”;

N ДР 01910016755 “Определить роль производственных факторов глубоких угольных шахт в развитии ишемической болезни сердца у горнорабочих и усовершенствовать систему их трудовой реабилитации”;

N ДР 01910040783 “Усовершенствовать и внедрить систему оказания неотложной помощи горнорабочим угольных шахт с острой сердечно-сосудистой патологией”;

N ДР 0193U029006 “Разработать критерии прогнозирования и методику расследования случаев внезапной сердечной смерти горнорабочих угольных шахт с целью усовершенствования и внедрения системы дифференцированной профилактики”;

N ДР 0193U033427 “Разработать и внедрить технологию по ранней диагностике и профилактике инфаркта миокарда, внезапной коронарной смерти и мозгового инсульта у промышленных рабочих на основе создания компьютерной экспертной диагностической системы”; N ДР 0195U000581 “Определить роль профессионально-производственных факторов в развитии и прогрессировании основных сердечно-сосудистых заболеваний у горнорабочих угольных шахт Донбасса, усовершенствовать и внедрить систему мероприятий по оказанию помощи, лечению, профилактике”.

Мета роботи. Встановити етіо-патогенетичні особливості раптової серцевої смерті у гірників вугільних шахт Донбасу, обгрунтувати критерії прогнозування ризику її розвитку і систему комплексної медико-соціальної профілактики.

Завдання дослідження. Для здійснення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

1. Встановити частоту раптової серцевої смерті серед гірників вугільних шахт з різноманітними гірничо-геологічними і технологічними особливостями завдяки ретроспективному дослідженню.

2. Встановити роль професійно-виробничих факторів ризику в розвитку раптової серцевої смерті гірників вугільних шахт Донбасу.

3. Розробити класифікацію факторів ризику й раптової серцевої смерті.

4. Обгрунтувати можливість віднесення раптової серцевої смерті гірничих робітників до числа станів, пов'язаних з дією професійно-виробничих факторів вугільних шахт.

5. Розробити й впровадити критерії прогнозування, комп'ютерний регістр і експертну систему раптової серцевої смерті гірників вугільних шахт.

6. Розробити й впровадити систему комплексної медико-соціальної профілактики раптової серцевої смерті у гірників вугільних шахт.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на підставі епідеміологічного підходу встановлені закономірності формування частоти і динаміки раптової серцевої смерті серед гірників вугільних шахт Донбасу.

На підставі системного аналізу, комплексного клініко-функціонального, біохімічного, патоморфологічного і гістохімічного методів дослідження вивчені особливості патогенезу раптової серцевої смерті у гірників.

Уточнено характер метаболічних порушень і їх роль у виникненні життєвонебезпечних порушень ритму серця. Обгрунтована роль змін у провідній нервовій системі серця (кардіонейропатії і кардіонейродистрофії) в патогенезі РСС у гірників.

Визначені місце і роль професійно-виробничих факторів як можливих факторів ризику РСС.

Розроблені класифікації раптової смерті і факторів її ризику, використані при створенні галузевого комп'ютерного регістру.

Науково обгрунтовані критерії індивідуального й популяційного прогнозування ризику розвитку РСС у гірників.

Обгрунтована необхідність використання в системі комплексної профілактики РСС індивідуально-групового підходу до вибору антиаритмічного лікування життєвонебезпечних порушень ритму серця гірників з використанням гострих лікарських тестів (ГЛТ) в амбулаторних умовах.

Встановлено протиішемічний ефект родіоли розової і рекомендовано її використання у схемі профілактики РСС у гірників як антиоксидантного, мембраностабілізуючого й протиішемічного засобу.

Обгрунтовані й розроблені основні принципи надання невідкладної кардіологічної допомоги гірникам з гострою серцево-судинною патологією.

Зроблено теоретичне обгрунтування віднесення випадків раптової серцевої смерті гірників під час роботи в підземних умовах до числа станів, пов'язаних із виробництвом.

Вперше науково розроблені індивідуальні і популяційні прогностичні критерії ризику розвитку раптової серцевої смерті у гірників, які реалізовані у вигляді комп'ютерної експертної діагностичної системи “CARD 1.0”.

Обгрунтована ефективна система комплексної медико-соціальної профілактики РСС у гірників вугільних шахт.

Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтовані й впроваджені в практику лікувально-профілактичних закладів, що обслуговують гірників вугільних шахт, критерії прогнозу ризику раптової серцевої смерті у вигляді комп'ютерної експертної системи “CARD 1.0”.

На підставі встановлених закономірностей і ролі професійно-виробничих факторів вугільних шахт у розвитку раптової серцевої смерті гірників обгрунтовано віднесення її до числа станів, пов'язаних із виробництвом, що і затверджено Постановою Кабінету Міністрів України N 97 від 23 лютого 1994 р. “Про внесення доповнення до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях”.

Обгрунтовано використання природного антиоксиданта родіоли розової для вторинної профілактики ІХС у гірників (Патент Російської Федерації N2022561 - “Протиішемічний засіб” від 15.11.94 р.).

Видані інструктивно-методичні документи:

1. ПОСТАНОВА Кабінету Міністрів України N 97 від 23 лютого 1994 р. “Про внесення доповнення до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях”.

2. Методичні рекомендації “Профилактика ишемической болезни сердца у горнорабочих угольных шахт”, Донецьк, 1991 р.

3. Методичні рекомендації “Комплексная реабилитация горнорабочих угольных шахт, страдающих ишемической болезнью сердца”, Донецьк, 1993 р.

4. “Пособие по оказанию неотложной помощи при развитии острой сердечно-сосудистой патологии у шахтеров на рабочем месте”, Донецьк, 1994 р.

5. Методичні рекомендації “Расследование случаев внезапной сердечной смерти рабочих предприятий угольной промышленности” Донецьк, 1996 р.

6. Методичні рекомендації “Профилактика заболеваемости, инвалидности и смертности горнорабочих от сердечно-сосудистых заболеваний”, Донецьк, 1996 р.

Результати даної роботи впроваджені у 23 виробничих вугільних об'єднаннях і державних холдінгових компаніях України, в лікувально-профілактичних закладах Донецької та Луганської областей, Центральну клінічну лікарню м.Луганська, УОЗ м.Донецька, медичні служби гірнорятувальників Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Львівської, областей. Є узагальнюючі акти впровадження.

Розроблені й впроваджені пропозиції по удосконаленню медичної допомоги гірникам із серцево-судинною патологією: система диспансерного спостереження за гірниками із ІХС, до якого входить рання діагностика, профілактика і працевлаштування з метою запобігання розвитку життєвонебезпечних ускладнень і заходи по вдосконаленню надання невідкладної кардіологічної допомоги при даній патології.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом здійснювався збір первинного матеріалу - викопіровка даних із протоколів судово-медичного обстеження трупів при раптовій серцевій смерті гірників і чоловіків загальної популяції, викопіровка даних із медичної документації медбригад гірнорятувальників та лікарні швидкої медичної допомоги м. Донецька, розробка форм протоколів, таблиць кодів і внесення інформації до комп'ютерних баз даних.

Самостійно проведено клініко-функціональне обстеження гірників з ІХС при вивченні дії антиаритмічних препаратів у стаціонарі і виробничих умовах; результати досліджень були внесені до комп'ютерної бази даних і математико-статистично проаналізовані.

Самостійно розроблені факторні моделі впливу професійно-виробничих факторів вугільних шахт на гірниках і прогностичні моделі розвитку РСС у них.

Самостійно підготовлені вирішальні правила й архітектура модулів для експертної системи “CARD 1.0”.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження були докладені і обговорені :

1. На міжнародній конференції “Медицина труда в третьем тысячелетии”, 23-25 квітня 1998 р., Москва.

2. На науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальные вопросы профилактики неинфекционных заболеваний”, 14-16 грудня 1993 р., Москва, Державний НДЦ профілактичної медицини.

3. На Всесоюзній науковій конференції “Труд, экология и здоровье шахтеров”, 21-22 травня 1991 р., Донецьк.

4. На об'єднаному засіданні РПК “Гигиена труда и профзаболевания” і “Кардиология”, протокол від 12-13 травня 1994 р. N1.

5. На Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 70-річчю Донецького НДІ гігієни праці і профзахворювань “Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса”, Донецьк, 1995 р.

6. На Республіканському семінарі “Состояние здоровья шахтеров и вопросы его охраны на современном этапе развития отрасли”, Донецьк, 1994 р.

7. На обласній науково-практичній конференції “Формы, методы и пути совершенствования медико-профилактического обслуживания трудящихся”, Донецьк ,1989 р.

8. На товаристві кардіологів і терапевтів Донецької області (Донецьк, 1996 р.).

Основні положення дисертації відображені у 2-х монографіях, а також у 28 друкарських роботах в центральних медичних журналах і збірниках, 1 авторському свідоцтві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 310 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Робота ілюстрована 42 таблицями (40 сторінок) і 39 малюнками (30 сторінок). Бібліографічний покажчик літератури містить 266 джерел, в тому числі - 203 джерела вітчизняних та 63 джерела зарубіжних авторів (що складає 27 сторінок).

ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріал і методи. За період 1987-1996 р.р. за матеріалами Донецького обласного і міських бюро судово-медичної експертизи вивчена частота випадків РСС серед гірників вугільних шахт Донбасу (А група, n=737), і чоловіків, які не працювали у вугільній промисловості, але проживали в цьому ж регіоні (В група, контроль n=1648 випадків).

Викопіровані в обласних і міських бюро судово-медичної експертизи випадки РСС гірників шахт виробничих об'єднань (ВО) по видобутку вугілля Донецької області, а також “Свердловськвугілля” (Луганська область), “Гуковвугілля” і “Ростоввугілля” (Росія, Ростовська область). За близьким географічним положенням і схожими гірничо-геологічними умовами здобутку вугілля холдінгові компанії об'єднані в шість груп (табл.1). Всього по Донецькій і Луганській областях проаналізовано 963 протоколи розтину, де були найбільш повно представлені результати судово-медичного обстеження трупа: зміни в коронарних артеріях, макро- і мікроскопічні зміни м'язу серця окремо в правому і лівому шлуночках, міжшлуночковому перетині, передсердях.

Для порівняльного аналізу патоморфологічних змін в серцево-судинній системі були взяті протоколи судово-медичного обстеження 200 випадків, сформованих за групами:

I група - випадки РСС гірників вугільних шахт ВО “Донецьквугілля” - 50 випадків.

II група - випадки смерті гірників ВО “Донецьквугілля” від шахтної травми - 50 випадків.

III група - випадки РСС чоловіків загальної популяції м. Донецька, які за життя не займалися важкою фізичною працею - 50 випадків.

IV група - чоловіки загальної популяції м. Донецька, які за життя не займалися важкою фізичною працею і котрі загинули при травмі - 50 випадків.

У всіх випадках, разом з лікарями-судмедекспертами Донецького обласного бюро судової медицини, проведено окреме зважування частин серця, морфометричне визначення коефіцієнту збереження просвіту коронарних артерій, розраховувався індекс кровозабезпечення серця (ІКС) - кількість маси серця (в грамах), яка йдеться на 1 мм діаметру просвіту вінцевих артерій (А.М. Ліфшиц, 1979).

Таблиця 1 Розподіл випадків РСС робітників виробничих об'єднань по видобуванню вугілля різноманітних регіонів Донбасу

Групи шахт, (випадки РСС)	Холдінгові компанії, що увійшли до групи
I n=266	“Донецьквугілля”, “Макіїввугілля” (Донецька область)
II n=102	“Торезантрацит”, “Шахтерськвугілля”, “Октябрвугілля” (Донецька область)
III n=330	“Артемвугілля”, “Дзержинськвугілля”, “Орджонікідзевугілля” (Донецька область)
IV n=39	“Красноармійськвугілля”, “Доброполлявугілля” (Донецька область)
V n=171	“Гуковвугілля”, “Ростоввугілля” (Ростовська область)
VI n=55	“Свердловвугілля” (Луганська область)

У зв'язку з тим, що з 1994 року випадки РСС гірників, що були зареєстровані за окремих обставин, враховуються пов'язаними із виробництвом і належать спеціальному розслідуванню (Постанова Кабінету Міністрів України N 623 від 10 серпня 1993 року), окремо проаналізовано 202 акта спеціального розслідування випадків РСС гірників вугільних шахт Донецької і Луганської областей із архівів Держнаглядохоронпраці.

В 15 випадках РСС гірників, разом з к.б.н. Овсяніковою Т.Н., було проведено гістохімічне дослідження: визначали в різних ділянках серцевого м'яза наявність ЛДГ, СДГ, НАДФ, НАДФН, цАМФ, цГМФ радіоімунним методом із використанням стандартних наборів реактивів (Г. Фримель, 1987; Г.А. Ткачова і ін., 1983).

Гістологічне вивчення провідної системи серця проведено у 15 випадках РСС гірників шахт ВО Донецьквугілля за методикою Більшовського-Грос у модифікації Б.І. Лаврентьєва (1971). Фіксували аутопсійний матеріал у 12% розчині формаліну. Для імпрегнації використовували 20% розчин азотнокисневого срібла, в результаті чого елементи провідної системи серця виявляються у вигляді чорних утворень на загальному світлому фоні. Гістологічне дослідження виконано разом з д.м.н. Юліш Н.Р. Обставини смерті вивчались за протоколом судово-медичного розтину і актом спеціального розслідування випадку смерті гірника.

Дані профмаршруту й санітарно-гігієнічних умов праці на останньому робочому місці раптово померлого гірника викопіровували із документації відділів кадрів і техніки безпеки шахт.

З метою вивчення впливу геліомагнітних факторів на динаміку випадків РСС викопіровували із щорічних астрономічних збірників значення числа Вольфа (W), як результат характеристики сонячної активності:

W = f + 10g,

де f - загальне число сонячних плям;

g - число створених ними груп, що спостерігаються на Сонці на даний момент часу.

Матеріали досліджень з надання невідкладної медичної допомоги гірничим робітникам з гострою серцево-судинною патологією. За спеціально розробленою картою експертної оцінки надання невідкладної допомоги проаналізовані стан хворого і терміни надання допомоги медичними бригадами гірнорятувальників Донецької області гірникам з гострою серцево-судинною патологією на робочому місці або в умовах шахтного медпункту за період 1986-1990 р.р. Всього проаналізовано 298 випадків. Експертна оцінка здійснювалась експертами в складі: начальника медичної служби гірнорятувальників, лікаря-реаніматолога і лікаря-кардіолога. При цьому користувалися існуючими вимогами по обсягу надання догоспітальної невідкладної допомоги і посібником з надання першої медичної допомоги при аваріях в шахтах.

Для оцінки якості надання невідкладної допомоги гірникам кардіологічними бригадами "швидкої допомоги" була вивчена медична документація лікарні швидкої медичної допомоги м. Донецька за період 1986-1990 р.р. - 200 історій хвороби гірників з гострою серцево-судинною патологією.

Матеріали і методи дослідження дії медикаментозних препаратів. З метою вивчення дії антиаритмічних препаратів в стаціонарі і виробничих умовах проведено дослідження на 80 гірниках глибоких вугільних шахт основних професій - гірники очисних забоїв (ГРОЗ), прохідники у віці 35-49 років. З них 10 чоловік - здорові гірники, склали контрольну групу, інші 70 - з хронічною ІХС без ознак недостатності кровообігу. У дослідження були взяті лише хворі з позитивною велоергометричною пробою (ВЕМ), яку проводили за загальноприйнятими критеріями (Д.М. Аронов, 1979).

При формуванні груп керувались принципом індивідуальної рандомізації - розділення хворих ІХС на тих, хто лікувався - Iа група - 24 чоловіка, і тих, хто не лікувався - Iб група - 10 чоловік за такими основними ознаками : стаж роботи в підземних умовах, вік, професія, характер перебігу ІХС, тип гемодинаміки і відсутність супутніх захворювань. За допомогою цього прийому досягалась збалансованість структури груп хворих за будь-яких сполучень рандомізованих ознак. До обох груп внесені хворі ІХС з шлуночковими екстрасистолами високих градацій (3-5). Гірники, у яких була позитивна ВЕМ проба і були відсутні шлуночкові екстрасистоли високих градацій, складали II групу (36 чоловіків). Хворі Iа групи одержували антиаритмічні препарати першого класу (інгібітори швидкого натрієвого каналу). Із цього класу препаратів вибрано 4-и : аллапінін, етмозін, етацизін, ритмілен. Хворі II групи отримували монотерапію коринфаром. Перші 48 годин в клініці хворі не приймали кардіотропних препаратів. В цей період їм проводили поглиблене клініко-функціональне обстеження, яке складалося із збирання скарг, анамнезу захворювання і життя, об'єктивних даних, оцінки толерантності до фізичного навантаження і визначення функціонального класу (ФК) за допомогою ВЕМ.

Антиаритмічна ефективність препаратів оцінювалась через кілька етапів. На I етапі визначали ефективність препаратів в стаціонарі шляхом проведення використанням гострих лікарських тестів з разовим випробувальним призначенням послідовно кожного із антиаритмічних препаратів в дозі, що дорівнювала 50 % від середньої добової дози (навантажна доза). Це склало для ритмілену 300 мг, аллапініну 50 мг, етмозіну 200 мг, етацизіну 100 мг. Інтервал між прийомом окремих препаратів складав 24 години. Критерієм повної антиаритмічної ефективності препаратів було зниження загальної кількості шлуночкових екстрасістол: 2 градації на 70 і більше відсотків і 100 % знищення шлуночкових екстрасістол 3-5 градацій. За наявності позитивного антиаритмічного ефекту хворі протягом 2 тижнів в умовах стаціонару регулярно приймали індивідуально підібраний препарат у повній добовій дозі (3 рази на день через 6 годин) за звичайною схемою.

В цей період часу оцінювали стійкість антиаритмічного ефекту, можливі ускладнення і аритмогенність препарату. За наявності больового синдрому до схеми лікування додавали антиангінальні препарати (нітрати, антагоністи кальцію) в загальноприйнятих дозах.

Після виписки із стаціонару продовжували лікування амбулаторно до отримання стійкого ефекту. На цьому етапі здійснювали контроль за ефективністю препарату, підібраного в стаціонарі, шляхом повторного гострого лікарського тесту у виробничих умовах на фоні робочого навантаження. Критерієм позитивного антиаритмічного ефекту препарату враховувалось повне знищення шлуночкових екстрасистол 2-5 градацій. У випадку зниження терапевтичної ефективності препаратів здійснювали корекцію дози, кратності прийому й призначали комбінацію препаратів з подальшою доробкою індивідуальної схеми для амбулаторних умов.

При підборі препаратів, іх дозувань і періодичності прийому враховували патогенетичні особливості розвитку порушень ритму серця (Н.А. Мазур, 1995).

Проба з дозованим фізичним навантаженням - велоергометрія проводилась на велоергометрі “Tuntury” (Фінляндія). Реєстрацію ЕКГ проводили на 6-канальному електрокардіографі 6-NEK-1 (Німеччина) в 12 стандартних відведеннях у спокої та під час безперервно зростаючого поступового навантаження. Початкове навантаження складало 25-50 Вт, міцність навантаження збільшували кожні 3 хвилини на 100 % до отримання субмаксимальної ЧСС або появи критеріїв зупинки проби.

Стан гемодинаміки вивчали за допомогою ехокардіографії (ЕхоКГ) на апараті “Х'юлет-Пакард” (США) з обробкою результатів і їх аналізом за загальноприйнятою методикою (Н.М. Мухарлямов, 1987).

На всіх етапах дослідження для контролю за ефективністю препаратів використовували холтеровське моніторування (ХМ ЕКГ) за допомогою апарату “Лєнта-МТ” (Росія) з подальшою оцінкою порушень ритму серця за класифікацією B. Lown и M. Wolf (1971). Крім того, при госпіталізації до стаціонару, виписці і в кінці 30-денного курсу амбулаторного лікування, проводився повторний комплекс клініко-функціональних досліджень.

Біохімічні дослідження представлені визначенням основних показників ліпідного обміну: рівня тригліцеридів у сироватці крові за допомогою стандартних наборів фірми Лахема (Чехія), загального холестеріну і його фракцій, неестерифікованих жирних кислот, атерогенних липопротеідів, показників інтенсивності ПОЛ (концентрація малонового диальдегіда і пероксидазна активність крові) за стандартними методиками (В.Б Гаврилов, 1988; Є.Ф. Давиденкова, 1990; Д. Мід, 1979). За допомогою стандартних радіоімунних наборів вивчали зміст в крові гормонів (Х.Р. Барбер,1980;Г.А. Ткачова і ін., 1983): інсуліну - набір інсулін-РІА (Інститут ізотопів, Будапешт), кортизолу - набір Amerlex Cortisol RIA kit фірми “Amersham”, АКТГ - набір фірми “Lachema”, СТГ - набір фірми “Lachema”, ПТ - набір фірми “Lachema, КТ - набору RIA-mat Calcitonin 2 фірми “Sangtec”, (Німеччина), тестостерону - набір фірми “Lachema”, альдостерону - набір- Aldosteron, фірми “Diagnostic Product Corporation”.

Біохімічні дослідження крові проводились на базі діагностичного центру м. Донецька на апаратурі фірми "Kone-diagnostiks" (Фінляндія).

Всі засоби вимірювань, що використовувались при проведенні досліджень своєчасно метрологічно контролювались.

З метою вивчення протиішемічної дії спиртового екстракту родіоли розової у гірників з ІХС була сформована група шахтарів з даною патологією (25 чол.), які приймали на першому етапі для порівняння вітамін Е (альфа-токоферолацетат) без інших препаратів, а потім через місяць їм було проведено курс монотерапії екстрактом родіоли розової. Екстракт родіоли розової застосовувався перорально по 15 крапель 3 рази на добу протягом 14 днів, альфа-токоферолацетат - перорально по 0,2 г 3 рази на добу протягом 14 днів.

Математико-статистичні методи аналізу результатів дослідження. Для оцінки отриманих результатів дослідження були сформовані комп'ютерні бази даних: 1. Клініко-функціональних - “KLIN”, судово-медичних - “SADD” і по наданню невідкладної кардіологічної допомоги - "VGSO" і "SP" з подальшим кодуванням і занесенням результатів викопіровки до них.

Математико-статистичний аналіз проведено за допомогою програми Statistica for Win95 на персональному комп'ютері Рentium 100 (визначення середньої арифметичної і квадратичного відхилення, можливість помилки, перевірка статистичної гіпотези про рівність середніх за критерієм Ст'юдента, кореляційний аналіз та ін.) (Є.В. Гублер, 1991).

Медична комп'ютерна експертна система “CARD 1.0” розроблювалась разом з математиком-програмістом, к.ф.-м.н. Карабаш М.О. за допомогою програми “Delphi 2.0”.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження показали, що на шахтах з крутим заляганням вугільних пластів (Центральний Донбас) частота випадків РСС серед гірників досягає в середньому 60,7 на 100 тис., серед шахтарів основних професій (ОП) - 74,0 і допоміжних професій (ДП) - 46,0 (p<0,05).

Частота її на неглибоких шахтах з пологим заляганням вугільних пластів складає в середньому 15,6 випадків на 100 тис. Серед шахтарів ОП даний показник склав 21,3, а ДП - 12,5 випадки (p<0,05).

Достовірно більше число випадків РСС встановлено серед гірників ОП глибоких вугільних шахт - 102,0 на 100 тис. в порівнянні з іншими групами шахтарів (р<0,01).

У віковій групі шахтарів 20-29 років за період з 1987 по 1991 р.р. частота РСС знаходилась на рівні 4-5 %, а з 1992 по 1996 р.р. - 1,6-5 %. В групі 30-39 років даний показник зростав протягом п'яти років (1987-1991 р.р.) з 9,1 % до 19,4 %, досягнувши максимального значення в 1993 р. - 31,5 % (p<0,001). У віковій групі 40-49 років частка раптово померлих гірників знаходилась на рівні 30-40 % на протязі 10 років. У віці 50-59 років частота даної патології широко змінювалась від 40,9 % в 1987 р. до 25,9 % в 1996 р. У старшій віковій групі частота РСС знаходилась в інтервалі 5 - 14 %.

Звертають на себе увагу існуючі різниці даного показника в порівнянні з чоловіками загальної популяції населення Донбасу. Так, серед гірників ОП РСС виникала в 5 разів частіше, ніж у віці 30-39 років - в 2 рази. У групі гірників 50-59 років частота РСС серед загальної популяції чоловіків була достовірно вища в порівнянні з гірниками ОП (за останні 5 років - 137,0 і 110,0 відповідно, р<0,05). Найбільш детальний аналіз особливостей структури випадків РСС серед гірників різних професій дозволив встановити, що РСС реєструється серед ГРОЗ у віці 40-49 років у 48,0 %. Серед прохідників пік даної патології припадає на вік 40-59 років, а серед кріпильників досягає максимуму у віковій групі 50-59 років - 51,2%. В інших професійних групах (гірники ДП і ІТР) пік РСС припадає на вік 40-59 років.

Серед гірників ОП і ДП I групи шахт РСС достовірно частіше реєструється у віці 50-59 років - 51 % і 46,1 % відповідно.

По II групі шахт пік РСС серед гірників як ОП, так і ДП припадає на вікову групу 40-49 років і утримується на цьому рівні у групі 50-59 років.

На шахтах з крутим заляганням вугільних пластів (III група) серед гірників ОП частота РСС досягала піку у віці 40-49 років і трималась на цьому рівні в подальшому віковому десятиріччі. У групі гірників ДП частота її в цьому віці зросла вдвічі.

Аналіз даних місця, де настала РСС, дозволив прийти до висновку, що незалежно від гірничо-геологічних і технологічних особливостей добування вугілля більше половини всіх її випадків реєструється у підземних умовах і в перші години після роботи.

Якщо в цілому на вугільних підприємствах Донецької області показник частоти РСС серед гірників на 1 млн. тонн здобутого вугілля достовірно не змінювався за період з 1987 по 1992 р.р. (з 1,2 до 1,6 випадки на 1 млн. тонн за рік відповідно), то на шахтах ПО Донецьквугілля з 1993 року відзначається його шестикратний ріст, досягаючи 4-6 випадків РСС на 1 млн. тонн на рік, що можна порівняти з даними травматизму із смертельним виходом серед шахтарів (3-4 на 1 млн. тонн здобутого вугілля за рік).

Вивчення сезонності показало, що максимум випадків РСС спостерігається у січні і березні, мінімум - в липні-вересні.

Математико-статистичний і графічний аналіз дозволив встановити, що максимум випадків РСС спостерігається в періоди найбільш швидкого росту сонячної активності і прогностичне значення має не саме значення показника сонячної активності, а швидкість його зміни за відносно короткі періоди часу. Коефіцієнт кореляції між скоректованою динамікою випадків РСС і “сплеском” сонячної активності дорівнює 0,14, що відповідає p=0,038. Отримані дані дозволили зробити висновок про те, що виробниче середовище шахт і виробничий процес вуглевидобуття сприяє розвитку РСС у гірників і є у сполученні одним із кількох тригерних факторів у даній групі населення. Тим більше, що із збільшенням віку і стажу роботи в підземних умовах зростає і роль професійно-виробничих факторів.

Комплексний аналіз результатів дослідження з використанням факторних моделей підтвердив висновок про достовірно значну роль професійно-виробничих факторів вугільних шахт в розвитку РСС у гірників основних підземних професій. Так, доведено, що у гірників провідних професій у віці 20-29 років кореляційний зв'язок між сумарною дозою факторів і розвитком РСС відсутній. У віковій групі 30-39 років позитивна кореляційна залежність відзначається при стажі роботи 10 і більше років. У вікових групах 40-49 років і 50-59 років достовірний позитивний кореляційний зв'язок відзначено при стажі 5 і більше років. Найбільший коефіцієнт кореляції визначено при стажі більше 15 років (r=+0.45, р<0.01). Встановлені вікові, стажові й професійні особливості розвитку РСС дозволили визначити місце і роль важкості праці і теплового фактору, як провідних і етиологічно значних в розвитку РСС. Дисперсія даних головних факторів, що є інтегральною кількісною мірою узагальнюючої якості, складає 60 % для всіх професійних груп гірників основних професій. На долю інших виробничих факторів в середньому припадає 40 %, із них вібрація складає - 25 %, шум - 10 % і пил - 5 %.

Частинний розділ факторів ризику у структурі причин РСС у гірничих робітників вугільних шахт Донбасу такий: на професійно-виробничі фактори випадає - 26 %, загальнопопуляційні - 21 %, вікові - 18 %, соціально-психологічні - 14 %, космофізичні - 10 %, необліковані - 9 %. На підставі сформованого комп'ютерного регістру випадків РСС гірників і чоловіків, що не зайняті у вугільній промисловості, розроблені критерії прогнозування ризику її розвитку (таблиця 2).

Дані критерії використані при створенні прогностичних алгоритмів в комп'ютерній програмі, що дозволило підвищити якість прогнозування розвитку РСС у гірників і стало необхідним моментом для розробки методики розслідування випадків раптової серцевої смерті й удосконаленні системи її диференційованої профілактики.

Популяційне прогнозування (з використанням аналізу часових рядів) частоти випадків раптової смерті гірників до 2000 року дозволило встановити три варіанти прогнозу: оптимістичний (зростання частоти випадків раптової смерті на 10 %), середній (на 30 %) і песимістичний (на 45 %).

Таблиця 2 Результати факторного аналізу. Факторні навантаження генеральних факторів для основних груп показників. Генеральні фактори: F I- фактор сумарних стресорних впливів і F II- фактор адаптаційних можливостей

NN п/п	Ознаки	Перший фактор (F I)	Другий фактор (F II)
Професійно -виробничі фактори
1.	Вік до 30 років	0,22	-0,15
2.	Вік 30-39 років	-0,10	0,18
3.	Вік 40-49 років	0,26	0,51
4.	Вік 50 років і більше	0,25	0,63
5.	Стаж роботи до 5 років	-0,10	-
6.	Стаж роботи 5-10 років	0,34	-
7.	Стаж роботи більше 10 років	0,69	-
8.	Професія (основна)	0,72	-
9.	Професія (допоміжна)	-0,16	-
10.	Глибина виробітку (до 800 м)	-0,20	-
11.	Глибина виробітку (>800 м)	0,68	-
12.	Пологі вугільні пласти	-0,20	-
13.	Крутопадуючи вугільні пласти	0,47	-
14.	Температура мікроклімату (до 26 С)	-0,12	-
15.	Температура мікроклімату (більше 26 С)	0,65	-
16.	Важкість праці	0,78	-
Загальнопопуляційні фактори
17.	Важка спадковість		0,35
18.	Шкідливі звички (паління, вживання алкоголю)	0,30	-
19.	Артеріальна гіпертензія	-	0,41
20.	Ішемічна хвороба серця	-	0,47
21.	Порушення провідності міокарду	-	0,35
22.	Неспецифічні зміни на ЕКГ	-	0,20
Соціально-психологічні фактори
23.	Фактор соціальної напруженості від 21 до 30 балів	0,29	-
Космофізичні фактори
24.	Сонячна активність висока (за числом Вольфа)	0,15	-
25.	Сезонність	0,21	-

Найбільш можливим прогностичним варіантом є песимістичний прогноз, при якому частота випадків раптової смерті повинна зрости на 45 %.

Виявлено, що негативний вплив професійно-виробничих факторів на стан серцево-судинної системи виявляється в розвитку дистрофічних змін в міокарді, порушеннях ритму і провідності серця. Найбільш частішою формою порушень ритму серця у шахтарів з ІХС були шлуночкові екстрасистоли (ШЕ) 2-5 градацій.

Результати ВЕМ у хворих з ІХС, ускладненою порушеннями ритму серця, виявили, що в них була найменша порогова міцність навантаження в порівнянні із здоровими гірниками і особами з ІХС, але без порушень ритму серця. Достовірно нижче виявився виконаний ними обсяг роботи і значення індексу енерговитрат, що свідчить про те, що для виконання навантаження на більш низькому порозі міцності ними витрачається більше енергії, що говорить про дисбаланс обміну макроергів у міокарді. При рідких монотопних ШЕ виявлено тісний позитивний кореляційний зв'язок між значенням УО, КДО і сумарною частотою ШЕ (r=+0,35 и r=+0,43, p<0,05). У цей же час показники ЕхоКГ, які характеризують внутрішні розміри, масу міокарда не корелювали з рівнем ектопічної активності міокарда.

У хворих із ШЕ 3-5 градацій відмічено тісний прямий зв'язок між такими показниками ЕхоКГ, як дельта S, сігма, ФВ і частотою ШЕ як за добу, так і на 1000 R-R інтервалів. Така залежність свідчить про роль “силових” характеристик міокарду в розвитку ектопічних вогнищ аритмії, а також про вплив ригідності м'язу серця на розвиток ШЕ високих градацій.

Отримані дані підтверджують існування міцного патогенетичного зв'язку порушень ритму серця і гемодинамічних порушень, які формують ланцюг причинно-наслідкових взаємовідносин і замикаються здебільшого у “порочне коло” взаємопосилюючих патологічних явищ.

Дослідження крові виявили значні порушення метаболізму ліпідів у гірників з ІХС. Так рівень всіх фракцій холестеріну виявився у них вищим, ніж у здорових гірників: загальний холестерін склав 9,99±0,50, вільний - 5,11±0,23, зв'язаний - 4,88±0,18 ммоль/л (p<0,05). Звертає на себе особливу увагу рівень вільного холестеріну, який склав половину всього холестеріну плазми крові (в нормі не більше 1/3). Найбільш високий рівень холестеріну і його фракцій відзначено у осіб з порушеннями ритму серця.

Можна вважати, що метаболічна нестабільність, що спостерігається у останніх, і, зокрема, високий рівень СЖК, що діють як детергенти, збільшує проникливість клітинних мембран, сприяючи виникненню розладів електролітного балансу, порушуючи функцію кальцієвого насосу міокардіальних клітин, що приводить до змін тривалості потенціалу дії, розвитку електричної нестабільності в клітинах з порушеним ліпідним метаболізмом і в кінцевому результаті - до функціональної нестабільності, що виявляється в розвитку аритмій. Встановлено, що у гірників із ІХС є початкова готовність до виникнення аритмій, яка виявляється у підвищенні рівня ПОЛ в крові і зниженні активності антиоксидантної системи.

Вивчення концентрації ПГЕ/ПГF2 виявило таку закономірність: при ІХС, яка перебігає без порушень ритму серця, відзначено збільшення рівня ПГЕ майже в 2 рази в порівнянні із здоровими особами (2,43±0,39 мкг/л - при ІХС і 1,23±0,18 мкг/л - у здорових, p<0,01). Зміст ПГF2 в крові хворих ІХС, навпаки, знижувався (0,39±0,06 - у хворих і 0,56±0,09 мкг/л - у здорових осіб, p<0,05). Якщо коефіциент ПГЕ/ПГF2 у здорових дорівнював 2,0, то при ІХС він склав - 6,0.

Разом з цим, розвиток небезпечних для життя ШЕ супроводжувався незначним зниженням у крові простагландинів групи є і значним зниженням ПГF2 - відповідно 1,07±0,04 і 0,13±0,02 мкг/л (p<0,01), що дає підставу думати про зниження функціонального стану адаптаційних механізмів гуморальної регуляції, які забезпечують підтримку гомеостаза. У гірників з ІХС підвищена концентрація цАМФ в крові в порівнянні із здоровими особами, відповідно, в групі осіб з ІХС - 28,67±3,76, в групі осіб з ІХС, ускладненою порушеннями ритму серця - 29,12±3,84 і у здорових осіб - 20,58±1,62 ммоль/л, що є сигналом енергетичного дефіциту клітин. Одночасно було відзначено зниження рівня цГМФ : відповідно - 3,03±0,42, 3,12±0,41 і 3,9±0,31 ммоль/л.

Зміст загального Са в крові у гірників із ІХС досягає 3,36±0,14 ммоль/л (в нормі він не перевищує 2,6 ммоль/л), що може бути пов'язано як з активацією специфічних ферментних систем кардіоміоцитів, так і з напруженою діяльністю гормональних механізмів регуляції обміну Са++ : зміст КТ і ПТ в крові хворих ІХС підвищувався (відповідно кальцитонін - 28,6±3,44 - II група і 44,21±2,88 нг/л - Iа група, норма - 25,78±2,85 нг/л і паратирін - 49,90±5,24 - II група і 84,3±10,7 - Iа група, норма - 36,72±5,82 нг/л).

Посилення процесів пероксидації ліпідів у хворих ІХС має в своїй основі порушення діяльності й інших механізмів гормональної регуляції обміну: відзначено зниження змісту в крові інсуліну, СТГ, тестостерону, й збільшення рівня АКТГ, кортизолу і альдостерону, що веде до затримки в організмі Na+ (зміст його в крові в осіб з ШЕ зростає до 167,2±2,56 ммоль/л), при незмінному змістові йонів K+ і Mg++, послабленню протеананаболічного ефекту, і в зв'язку з цим- зниженню темпу оновлення міокардіальних структур.

Отримані дані дозволили уточнити деякі моменти, які стосуються патогенезу РСС у гірників. Особливості його полягають в тому, що специфіка впливу на серцево-судинну систему гірників професійно-виробничих факторів шахтного середовища, насамперед, високої температури й відносної вологості повітря на робочих місцях, перепадів барометричного тиску, гіпоксії і значних фізичних навантажень забезпечує швидке прогресування метаболічних порушень і розвиток невідворотніх розладів.

Морфологічна картина РСС у померлих після 40 років відзначалась значною виразністю й розповсюдженістю атеросклеротичного процесу, а також глибиною пошкодження коронарних артерій у вигляді численних атеросклеротичних бляшок нерівномірного потовщення стінок, присутності утворень кісткової цільності, що створюють значну ступінь стенозу насамперед в передній гілці лівої вінцевої артерії і оминаючій гілці лівої вінцевої артерії і приводять до невідворотніх змін в міокарді у вигляді нерівномірного наповнення кров'ю всіх його відділів, розвитку дисциркуляторних дистрофічних змін, периваскулярного кардіосклерозу, розростання жирової тканини біля інтрамуральних судин. У таких гірників були виявлені "довгі" (більш ніж 5 мм) і ексцентричні стенози коронарних артерій. У ряді випадків нерівномірність просвіту коронарних артерій була сполучена із симптомами перерви ходу судин у вигляді феномену "штрихових" судин, що свідчить про наявність виражених обструктивних їх пошкоджень за рахунок рубцевих змін міокарду від раніше перенесених інфарктів. В той же час відзначено низьку частоту оклюзійного тромбозу і некрозу вінцевих артерій - 2,1%; частота виявлення солей кальцію в них склала лише 8,5%, хоч гострий інфаркт міокарду виявлено у значній кількості випадків (33 %), постінфарктний кардіосклероз - в 10,4 %.

Разом з цим, морфологічна картина у гірників, що померли в віці до 40 років, характеризувалась своїми особливостями: відсутністю майже в половині випадків тяжких атеросклеротичних ураженнь коронарних судин; в тритині випадків виявлено в передній гілці лівої вінцевої артерії і оминаючій гілці лівої вінцевої артерії одиночні атеросклеротичні бляшки, які закривають просвіт судини на 1/3 і лише у 8,7 % осіб - на 50 %.

При мікроскопічному дослідженні м'язу серця виявлялось нерівномірне наповнення кров'ю всіх відділів серця, виявлялись дисциркуляторні зміни, периваскулярний кардіосклероз, розростання жирової тканини біля інтрамуральних судин; стінки інтрамуральних судин були розволокнені, в більшості випадків просякнуті гомогенною речовиною, в просвіті виявлялись “подушкоподібні” випуклості інтими. Ці явища розцінювались як ознаки ангіоспазму. В міокарді відзначалась мозаїчність кардіоміоцитів, вакуолизація цитоплазми, її фрагментація і глибчатий розпад. Це зумовлюється некробіотичними процесами. Описані вище ознаки характерні для осередкових ішемічних змін міокарду.

В зоні ішемічного пошкодження було встановлено наявність внутрішньої клітинної акумуляції жирних кислот, нейтрального жиру з одночасовим зменшенням СДГ і особливо ЛДГ. Відзначено також збільшення змісту в клітинах міокарду НАДФ і НАДФН2. Ця обставина свідчить про зниження ферментативної активності кардіоміоцитів.

Вивчення динаміки циклічних нуклеотидів в зоні ішемії, преішемії, інтактному міиокарді показало, що із збільшенням ступеню й тривалості ішемії зменшується зміст в тканинах цГМФ. В центральній зоні ішемії триває зменшення його концентрації майже у 2 рази (2,3±0,9 проти 4,9±1,8 пмоль/г у віддалених інтактних ділянках), що свідчить про подавленість функції медіатора парасимпатичної нервової системи й формування умов для розвитку аритмій як однієї із патогенетичних ланок розвитку РСС. Кількісні зміни циклічних нуклеотидів дозволили свідчити про тривалість ішемії, яка приводила до розвитку РСС (від 10 до 40 хвилин).

Середні показники роздільного зважування частин серця в 31,9 % випадків свідчили про наявність гіпертрофії лівого шлуночка і в 4,3 % - гіпертрофії правого шлуночка. Комбінована гіпертрофія лівого і правого шлуночків не була виявлена. Підвищення індексу кровопостачання серця зареєстровано в 2,3 %, а його зниження - в 25 % випадків. Індекс кровопостачання ЛШ перевищував норму в 2,8% випадків, був нижче за норму в 19,4 %. Індекс кровопостачання ПШ у всіх випадках відповідав нормі.

Порівняльна оцінка ефективності препаратів за допомогою гострого лікувального тесту в умовах стаціонару дозволила виявити ряд таких фармакологічних закономірностей їх дії. За ступенем виразності антиаритмічного ефекту препарати розташувались у такій послідовності: аллапінін, ритмілен, етацизін, етмозін.

Разом з цим, перевірка терапевтичної ефективності препаратів після 30-денного курсу амбулаторного лікування показала зниження антиаритмічної дії ритмілену на 15 %, етмозіну на 80 %, етацизіну на 60 %. Вийняток склав аллапінін. Для цього була потрібна корекція дози препаратів в залежності від частоти ШЕ 2-5 градацій.

В результаті проведеної антиаритмічної терапії, через 30 днів від початку лікування було відзначено покращення біохімічних показників, що поряд з результатами функціональних досліджень свідчило про ефективність проведеного лікування. Відзначено зниження змісту в крові загального холестеріну, ТГ, СЖК, МДА і підвищення пероксидазної активності крові. Разом з цим, відносини між окремими фракціями липопротеідів суттєво не змінились.

Реакція простагландинів на проведене лікування була однонаправленою і не залежала від характеру препарата, що приймався: було відзначено тенденцію до збільшення у крові (в порівнянні з вихідним станом) як ПГЕ, так і більш значного - ПГF2, але із зберіганням переваги змісту ПГЕ над ПГF2.

Аналогічні зміни спостерігались у змісті циклічних нуклеотидів: незважаючи на різнонаправлений характер зрушень - деяке зниження цАМФ і підвищення цГМФ - зберігалась перевага першого над другим, а коефіцієнт цАМФ/цГМФ наблизився до його значення у осіб контрольної групи.

В процесі лікування хворих ІХС антиаритмічними препаратами встановлено залежність ефективності терапії від початкового змісту в крові ПГ і циклічних нуклеотидів : у осіб з високим початковим співвідношенням ПГЕ/цАМФ і низьким співвідношенням ПГF2/цГМФ ефект лікування зберігався протягом більш тривалого часу.

Зміни в показниках гормональної регуляції обміну після проведеного лікування мали різний характер: зміст СТГ і ТТГ у крові суттєво не змінився, АКТГ - мав тенденцію до зниження у гірників без життєвонебезпечних аритмій, а кортизолу - у шахтарів з ІХС, ускладненою аритміями; в обох групах спостерігалося зниження тироксину (p<0,05).

Відзначено позитивні зміни у стані гормональної регуляції мінерального обміну, які виявилися у зниженні вмісту КТ і ПГ у осіб із ШЕ в порівнянні з їх початковими значеннями (відповідно 39,18±4,60 і 57,4±8,50, p<0,05), що привело до нормалізації кількості Са і Na+ в крові (відповідно 2,41±0,11 ммоль/л і 137,94±2,98 ммоль/л, р<0,05).