Раптова серцева смерть гірників вугільних шахт Донбасу (розповсюдженість, патогенез, прогноз, профілактика)

Після проведеного курсу антиаритмічного лікування була відзначена позитивна динаміка показників ЕхоКГ, що свідчила про непряму гемодинамічну ефективність проведеного лікування.

Таким чином, зважаючи на результати проведених клініко-функціональних і біохімічних досліджень, можна прийти до висновку про відносну антиаритмічну ефективність короткочасних курсів лікування порушень ритму серця у гірників із ІХС. Проте говорити про тривалий стійкий ефект лікування за результатами проведеного дослідження неможливо. Оцінюючи в комплексі результати власних і багатоцентрових досліджень (CAST I, II), можна прийти до висновку про відсутність на сьогодні ефективних антиаритмічних препаратів, які дозволили б гарантувати достовірне зниження ризику розвитку РСС. Таким чином, вивчені антиаритмічні препарати можна використовувати при аритміях у гірників із ІХС за умови строго індивідуального підбору препарату, його дози, кратності і тривалості прийому як в стаціонарі, так і в амбулаторних умовах, але гарантії їх стійкого позитивного антиаритмічного ефекту у виробничих умовах нині немає. У першу чергу, необхідно вирішити питання про раціональне працевлаштування гірника з даною патологією за головної і необхідної умови - гірникові, що працює у підземних умовах, у якого виявлена ІХС з порушеннями ритму серця незалежно від форми аритмії, повинна бути категорично заборонена робота під землею.

Чисельність патогенетичних механізмів, що беруть участь у формуванні патологічного процесу, визначила також розробку нових схем і пошук нових медикаментозних засобів, що спрямовані на поліпшення метаболічних процесів в міокарді, зниження рівня ПОЛ і нормалізацію порогу електричної збудженості. Найбільш перспективним препаратом стала родіола розова, випробування якої дозволили виявити, поряд із відомим антиоксидантним, і її протиішемічну дію (винахід і патент Російської Федерації N 2022561).

Аналіз термінів, обсягу і характеру існуючої системи надання невідкладної допомоги гірничим робітникам свідчить про те, що час від початку захворювання до моменту госпіталізації складає: при наданні допомоги кардіологічною бригадою ШД - 54,9 г, цеховим лікарем - 22,9 г, медбригадою гірнорятувальників - 1,2 г. Незважаючи на оптимальні терміни госпіталізації хворих медбригадами гірнорятувальників, питома вага її невелика.

Лише у половині випадків (58,5 %) вона надається у повному обсязі, що визначає її ефективність. Так повного ефекту, який би дозволив транспортувати хворого у відділення інтенсивної терапії, вдалося досягти у 58,5 % випадків. Неповний ефект відзначено у 14,3 % випадків, летальність - у 24,0 % осіб. Тривалість надання невідкладної допомоги медбригадами гірнорятувальників десь від 11 до 60 хвилин, що визначає вихід стану. Вивчення історій хвороби гірників, які знаходились на лікуванні в ЛШМД м. Донецька показало, що із 81 випадків інфаркту міокарда дрібновогнищевий склав лише 13,2 %, інші перебігали у формі трансмурального - 36,2 % і крупновогнищевого - 33,4 %.

Кардіологічні бригади ШД надають невідкладну допомогу в основному в домашніх умовах (95 %), в наземних медпунктах - лише в 5 % випадків.

Отримані дані стали підставою для удосконалення системи надання невідкладної кардіологічної допомоги гірничим робітникам (мал.1).

Розроблена комп'ютерна експертна діагностична система "CARD1.0", в рамках якої виконано архітектурне проектування програмного комплексу і розроблено детальний опис характеристик (симптомів захворювань серцево-судинної системи), що вносяться тими, що використовують його, в тому числі експертами; команд, їх синтаксичної структури, параметрів, повідомлень про помилки, процедур запуску системи. Розроблені основні інформаційні структури функціональних підсистем за категоріями захворювань, що є причинами РСС.

На підставі моделей бази знань (інформаційно насичених описів поведінки об'єктів, які підлягають експертизі), розроблені процедури діагностики серцево-судинних захворювань ІХС, АГ і їх ускладнень, а також процедури профілактики ІХС і АГ у робітників вугільної промисловості. Характерні особливості розробленої програми дозволяють віднести її до класу інтелектуальних систем дослідницького типу. Програма містить в цьому плані необхідні компоненти інтелектуалізації роботи. В теоретичному плані алгоритми досягнення мети базуються на класичних положенням теорії систем, що керуються, що дозволяє гарантувати одержання рішень і їх оптимальність, незважаючи на евристичний характер діагностичних процедур. Більшість алгоритмів, які реалізуються в системі, мають конструктивний характер, що дає можливість розвивати їх без пошкодження відпрацьованих процедур прийняття рішень і надання знань з предметної області.

Технологія ранньої діагностики на базі автоматизованих систем збору інформації і розглянутих програмних засобів може бути розповсюджена на інші галузі із шкідливими умовами праці (металургійна, хімічна промисловість), що актуально зокрема в умовах Донбасу.

До останнього часу була відсутня єдина стандартизована методика як судово-медичного, так і санітарно-гігієнічного розслідування. Аналіз і прогноз даної патології в даний час неможливий без створення єдиного галузевого комп'ютерного регістру раптової смерті гірничих робітників. Проведені нами дослідження за проблемою раптової серцевої смерті гірників стали підставою для Постанови Кабінету Міністрів України N 97 від 23 лютого 1994 року: "Нещасні випадки із смертельним наслідком, що сталися внаслідок гострої серцево-судинної недостатності у працівників під час перебування на підземних роботах або після їх виїзду на поверхню підприємства, вважаються такими, що пов'язані з виробництвом, і беруться на облік".

ВИСНОВКИ

1. Встановлено закономірність росту частоти випадків раптової серцевої смерті гірників основних професій вугільних шахт Донбасу. Інтенсивний показник частоти випадків РСС збільшився за останні 10 років в 7,5 разів і перевищив аналогічний у загальній популяції чоловіків в 3 рази. Середньорічний показник випадків РСС гірників основних професій в 2 рази вище, ніж у шахтарів допоміжних професій і в 3 рази вище в порівнянні з чоловіками, які не працювали на вугільних шахтах. Віковий пік частоти випадків РСС серед гірників основних підземних професій відзначено у віці 40-49 років, що на десять років раніше в порівнянні з чоловіками, які проживають у Донецькій області і не працюють в шахтах. Соціальна ціна РСС гірничих працівників досягла в цілому по вугільній промисловості України, а по ряду вугільних об'єднань перевищила показник виробничого травматизму із смертельним виходом і склала 4-6 випадків на 1 млн. тонн здобутого вугілля.

2. Отримані дані свідчать про те, що на частоту випадків РСС серед гірників впливають гірничо-геологічні й технологічні особливості вугільних шахт: міцність вугільних пластів (частота РСС вище на шахтах з тонкими пластами), характер їх залягання (вище на шахтах з крутим падінням вугільних пластів), рівень механізації і важкості праці (вище серед ГРОЗ, прохідників, забійників) мікроклімат робочої зони (більш високі показники РСС на високотемпературних шахтах).

Дані фактори виділені і ранжировані за ступенями значимості у такій послідовності: важкість праці, нагріваючий мікроклімат, психоемоційне напруження, перепади барометричного тиску, вібрація, шум, пил.

Отримані знання про роль професійно-виробничих факторів вугільних шахт в розвитку РСС покладені до основи класифікації факторів її ризику. Обгрунтована можливість віднесення РСС у гірників до числа станів, які пов'язані із впливом професійно-виробничих факторів.

3. Розроблена концептуальна модель патогенезу РСС у гірників, у якій поряд із загальними закономірностями, характерними для цього стану, виділені патогенетичні фактори (ланки), характерні для її розвитку у даної групи населення, що складають її особливість: складна структура коронарогенного патогенетичного фактору, у якому, поряд із коронаросклерозом значне місце займає коронароспазм, який формує стан динамічного стенозу, і функціональна недостатність коронарних артерій; присутність некоронарогенного пошкодження міокарда, пов'язаного в значній мірі з порушеннями у провідній системі серця і ті, що виявляються у осіб молодого і середнього віку у вигляді кардіонейропатії, а у осіб у віці після 40 років - у вигляді кардіонейродистрофії. Все це зумовлює швидкий наступ серцевої катастрофи з різким переходом від високого рівня адаптації до розвитку дизадаптивних розладів, які складають патогенетичний ланцюг причинно-наслідкових взаємовідносин: метаболічна нестабільність коронарна нестабільність електрична нестабільність гемодинамічна нестабільність летальна аритмія (зупинка серця, фібріляція).

4. Розроблено критерії індивідуального й популяційного прогнозування ризику розвитку РСС у гірників. За середнім варіантом сценарію популяційного прогнозу передбачається із 45 %-ою можливістю ріст кількості випадків РСС до 2000 року. Встановлено, що із збільшенням кількості факторів ризику прогноз, що стосується розвитку РСС, значно погіршується.

5. Встановлено, що традиційні форми оказання невідкладної кардіологічної допомоги гірникам в умовах вугільних шахт недостатньо ефективні, що визначає високий відсоток летальних виходів в перші години розвитку гострої серцево-судинної патології і важкий перебіг на госпітальному етапі. Це стало підставою для удосконалення системи надання невідкладної кардіологічної допомоги гірникам.

6. Розроблена й впроваджена комп'ютерна експертна діагностична система “CARD 1.0” для створення якої використані розроблені класифікації РСС і факторів її ризику, що дозволило стандартизувати часові і клініко-патоморфологічні критерії її розвитку й використовувати їх при створенні комп'ютерного регістру випадків РСС.

7. З метою профілактики життєвонебезпечних аритмій, як предиктора РСС у гірників, розроблений і впроваджений засіб їх лікування, який враховує численність патогенетичних зв'язків і механізмів, що беруть участь в їх розвитку. Запропонований засіб строго індивідуалізований, вміщує підбір препаратів, їх доз і сполучень за допомогою гострих лікарських тестів в умовах стаціонару з корекцією терапії надалі шляхом контролю за динамікою аритмій моніторингом ЕКГ у виробничих умовах. Метод включав в себе комплекс медикаментозних засобів, які спрямовані на нормалізацію порогу електричного збудження міокарду, зникнення спазму коронарних артерій, поліпшення метаболізму, підвищення активності антиоксидантних механізмів.

8. Обгрунтовано внесення до схеми профілактики РСС у гірників природного антиоксиданта родіоли розової, яка є одночасно й протиішемічним засобом, що підтвержено авторським свідоцтвом N2022561. Використання спиртового витягу із кореня родіоли розової у виробничих умовах вугільних шахт, що сприяють появі ішемічних станів, дозволило зменшити небезпечність розвитку РСС у гірників.

9. Розроблена й впроваджена в практику роботи медичних закладів, що обслуговують робітників підприємств вугільної промисловості, нова медична технологія щодо медичного відбору (попередні та періодичні медичні огляди) для роботи у основних підземних професіях вугільних шахт, яка вмістила в себе організаційно-методичні підходи до проведення медичних оглядів працівників; удосконалені показники й критерії діагностики серцево-судинних захворювань; пропозиції щодо відновлення й розширення матеріально-технічної бази для проведення медичних оглядів; обгрунтовані інформативні критерії формування груп ризику; нові форми обліку і контролю за станом здоров'я; пропозиції щодо створення медико-правової бази для проведення медоглядів. Впровадження медичної технології відбору осіб для роботи у основних підземних професіях вугільних шахт дало значний соціально-економічний ефект, який виявився у підвищенні виявляємості серцево-судинних захворювань у гірничих робітників, зниженні показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у випадках (1,8 рази), у днях (1,5 рази) і первинної інвалідізації (1,2 рази), зменшенні частоти розвитку інфаркту міокарда, мозкового інсульту і випадків раптової серцевої смерті.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Черкесов В.В. Распространенность, факторы риска и патоморфологические особенности при внезапной сердечной смерти горнорабочих // Сердечно-сосудистые заболевания у горнорабочих .- Донецк: Донеччина, 1997.- С. 57-80.

2. Черкесов В.В. Возможности использования современных компьютерных технологий при разработке экспертных систем в медицине // Сердечно-сосудистые заболевания у горнорабочих.- Донецк: Донеччина, 1997.- С. 107-122.

3. Черкесов В.В. Роль профессионально-производственных факторов в развитии внезапной сердечной смерти горнорабочих угольных шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии.- 1998.-N1(3).-С. 54-56.

4. Черкесов В.В. Медико-социальные проблемы сердечно-сосудистой патологии у горнорабочих угольных шахт Донбасса// Медицина труда и промышленная экология.-1998.-N2.-С.6-10.

5. Кобец Г.П., Черкесов В.В., Копытина Р.А. Ишемическая болезнь сердца у горнорабочих.- К.: Здоров'я, 1995.- 260 с.

6. Черкесов В.В., Копытина Р.А., Сизоненко Л.Н., Данилик В.М. Медицинская технология диагностики сердечно-сосудистых заболеваний на этапах предварительных и периодических медицинских осмотров // Сердечно-сосудистые заболевания у горнорабочих.- Донецк: Донеччина, 1997.- 81-106 с.

7. Копытина Р.А., Черкесов В.В. Клинико-функциональные особенности развития инфаркта миокарда у горнорабочих глубоких угольных шахт // Тер. архив.- 1989.-N1.-С. 33-35.

8. Копытина Р.А., Черкесов В.В., Кобец Г.П. и др. Частота и патоморфологические особенности развития внезапной коронарной смерти у горнорабочих угольных шахт // Тер. архив.-1993.-N9.-С. 41-43.

9. Кобец Г.П., Суханов В.В., Меняйло Н.И., Зингер Ф.Х., Валуцина В.М., Ластков Д.О., Черкесов В.В., Кальянов А.А. Условия труда и состояние здоровья горнорабочих угольных шахт Донбасса // Врачебное дело.-1992.-N11-12.-С.125-132.

10. Черкесов В.В., Копытина Р.А., Кобец Г.П. и др. Вторичная профилактика аритмий у горнорабочих угольных шахт // Врачебное дело.-1993.-N4. - С.90-94.

11. Черкесов В.В., Кобец Г.П., Копытина Р.А. и др. Профессиональный аспект внезапной сердечной смерти у горнорабочих угольных шахт // Врачебное дело.-1993.- N9. - С.84-87.

12. Черкесов В.В., Кобец Г.П., Копытина Р.А. и др. Распространенность артериальной гипертензии среди горнорабочих угольных шахт // Лікарська справа.-1994.-N9-12.-С.68-71.

13. Малая Л.Т., Кобец Г.П., Копытина Р.А., Кудинова Т.В., Черкесов В.В. Диспансеризация горнорабочих угольных шахт, страдающих ишемической болезнью сердца // Сов. здравоохр.-1990.-N2.-C. 47-50.

14. Кобец Г.П., Черкесов В.В. Копытина Р.А. и др. Организационно-методические аспекты профилактики ишемической болезни сердца у горнорабочих угольных шахт // Гигиена труда и профессиональные заболевания.-1989.-N4.-С.1-4.

15. Кобец Г.П., Копытина Р.А., Черкесов В.В. и др. Реабилитация горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса, перенесших инфаркт миокарда, на санаторном этапе // Гигиена труда и проф. заболевания.-1991.-N6.-С.28-29.

16. Кобец Г.П., Черкесов В.В., Копытина Р.А. и др. К оценке роли производственных факторов глубоких угольных шахт в развитии ИБС у горнорабочих // Гигиена труда и проф. заболевания.-1992.-N7.-С.7-9.

17. Малая Л.Т., Кобец Г.П., Копытина Р.А., Черкесов В.В. и др. Совершенствование медицинской помощи шахтерам, больным ишемической болезнью сердца // Гигиена труда и проф. заболевания.-1992.-N5.-С.42-44.

18. Копытина Р.А., Черкесов В.В., Камков В.П. и др. Анализ современного состояния экспертизы трудоспособности шахтеров, перенесших инфаркт миокарда // Медицина труда и пром. экология.-1994.-N3.-С.25-28.

19. Черкесов В.В., Кобец Г.П., Копытина Р.А. и др. Влияние условий труда в угольных шахтах на распространенность ишемической болезни сердца среди горнорабочих // Медицина труда и пром. экология.-1996.-N6.-С.19-23.

20. Кобец Г.П., Черкесов В.В., Копытина Р.А., Камков В.П. Оценка работоспособности горнорабочих угольных шахт, страдающих ишемической болезнью сердца, с использованием спировелоэргометрии // Медицина труда и пром. экология.-1996.-N7.-С.29-32.

21. Копытина Р.А., Сизоненко Л.Н., Черкесов В.В. и др. Эпидемиологический аспект сердечно-сосудистых заболеваний у горнорабочих угольных шахт и технология медицинского отбора // Вестник гигиены и эпидемиологии.- 1998.-N1(3).-С.49-53.

22. Черкесов В.В., Копытина Р.А., Кобец Г.П., Данилик В.М., Фуфаева И.Г., Сизоненко Л.Н., Карабаш М.А. Профессионально-производственные факторы угольных шахт и сердечно-сосудистые заболевания у горнорабочих (подход с использованием многомерного статистического анализа) // Вестник гигиены и эпидемиологии.- 1999.-N1.-С.

23. Черкесов В.В., Копытина Р.А. Особенности патогенеза внезапной сердечной смерти у горнорабочих угольных шахт Донбасса // Український кард. журнал.-1994.-N4.-С.89.

24. Черкесов В.В., Фуфаева И.Г., Камков В.П. Профессионально-производственные факторы риска возникновения внезапной сердечной смерти горнорабочих угольных шахт Донбасса // Український кард. журнал.-1994.-N4.-С.89.

25. Черкесов В.В., Копытина Р.А., Кобец Г.П. и др. Проблема внезапной сердечной смерти горнорабочих угольных шахт и пути ее решения // Український кард. журнал.- Додаток.-1995.- С.55-56.

26. Черкесов В.В., Кобец Г.П., Копытина Р.А. и др. Опыт создания компьютерного регистра случаев внезапной сердечной смерти горнорабочих угольных шахт Донбасса и экспертной диагностической системы // Український кард. журнал.- Додаток.-1995.- С.56.

27. Кобец Г.П., Копытина Р.А., Черкесов В.В. и др. Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний у рабочих промышленных предприятий // Безопасность труда в промышленности.-1993.-N1.-С.17-18.

28. Копытина Р.А., Черкесов В.В., Кобец Г.П. и др. Оказание неотложной помощи на рабочем месте при развитии у шахтеров острой сердечно-сосудистой патологии // Безопасность труда в промышленности.-1994.-N4.-С.17-19.

29. Kudinova T.V., Kopitina R.A., Cherkesov V.V. et al. Proffessional aspects of the ischemic disease of Donbass // Proceding of specialized meeting of international section of ISSA for the prevention of оccupational risks in the mining industry.-Bull. N7.- Gamburg,1990.- P.19-21.

30. Черкесов В.В., Цыганков В.А., Копытина Р.А. и др. Клинико-функциональные и патоморфологические особенности течения ИБС у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса // Сборник научных

31. Зорин Б.Н., Кобец Г.П., Цыганков В.А., Павлова Ю.С., Черкесов В.В. и др. Коронарография атеросклеротических поражений венечной системы сердца при внезапной смерти горнорабочих/ Сб. науч. трудов: Вопросы судебной медицины и экспертной практики.- Донецк.-1992.-С. 86-88.

32. А.с. 2022561, МКИ А61К 35/78 Противоишемическое средство / В.В. Лемешко, Овсянникова Т.Н., Никитченко Ю.В., Копытина Р.А., Черкесов В.В. (Украина).-3 с. ил. Опубл.15.11.94, Бюл.N21.

АНОТАЦІЯ

Черкесов В.В. Раптова серцева смерть гірників вугільних шахт Донбасу (розповсюдженість, патогенез, прогноз, профілактика).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія - Харківський державний медичний університет, Харків, 1999.

Дисертація присвячена питанням вивчення впливу професійно-виробничих й загальнопопуляційних факторів на розвиток раптової серцевої смерті у гірників. В роботі розвивається новий напрямок в кардіології, оснований на концепції системного аналізу факторів ризику у промисловій кардіології.

Встановлені місце і роль професійно-виробничих факторів вугільних шахт Донбасу у патогенезі розвитку раптової серцевої смерті у гірників. Розроблені критерії ії індивідуального й групового прогнозування. Запропонована й вповаджена удосконалена система медико-соціальної профілактики раптової серцевої смерті у гірників.

Ключові слова: раптова серцева смерть, гірники вугільних шахт, професійно-виробничі фактори, патогенез, прогноз, профілактика.

АННОТАЦИЯ

Черкесов В.В. Внезапная сердечная смерть горнорабочих угольных шахт Донбасса (распространенность, патогенез, прогноз, профилактика).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1999. Диссертация посвящена вопросам изучения влияния профессионально-производственных и общепопуляционных факторов на развитие внезапной сердечной смерти (ВСС) у горнорабочих угольных шахт Донбасса.

Для решения поставленных задач был использован комплекс методических подходов: эпидемиологический, клинико-функциональный, патоморфологический, математико-статистический.

Частота ВСС изучалась по материалам областного и городских бюро судмедэкспертизы Донецкой области 1987-1996 г.г.

Горнорабочие угольных шахт с ИБС были обследованы с применением методов: ЭКГ в покое и при дозированной физической нагрузке, холтеровского мониторирования ЭКГ - в стационаре и в подземных условиях, ЭхоКГ; клинико-биохимических: общие липиды крови, спектр липопротеидов, ПОЛ, микроэлементы, электролиты; радиоиммунных: гормоны, простагландины, циклические нуклеотиды. С использованием гистологических и гистохимических методов изучено состояние миокарда, коронарных артерий и проводящей системы сердца при ВСС горнорабочих.

Исследования показали, что на шахтах с крутым залеганием угольных пластов (Центральный Донбасс) частота случаев ВСС среди горнорабочих достигает в среднем 60,7 на 100 тыс., среди шахтеров основных профессий (ОП) - 74,0 и вспомогательных профессий (ВП) - 46,0 (p<0,05). Достоверно реже частота ее выявлена на неглубоких шахтах с пологим залеганием угольных пластов, где она составила в среднем 15,6 случая на 100 тыс. Среди шахтеров ОП данный показатель составил 21,3, а ВП - 12,5 случая (p<0,05). Достоверно большее число случаев ВСС установлено среди горнорабочих ОП глубоких угольных шахт - 102,0 на 100 тыс. по сравнению с другими группами шахтеров (р<0,01).

Математико-статистический анализ позволил установить, что максимум случаев ВСС наблюдается в периоды наиболее быстрого роста солнечной активности и прогностическое значение приобретает не сама величина показателя солнечной активности, а скорость его изменения за относительно короткие промежутки времени.

Полученные данные позволили сделать вывод о том, что производственная среда шахт и производственный процесс угледобычи способствуют развитию ВСС у горнорабочих, являясь в совокупности одним из нескольких триггерных факторов у данной группы населения. Причем, с увеличением возраста и стажа работы в подземных условиях возрастает и роль профессионально-производственных факторов.

Долевое распределение факторов риска в структуре причин ВСС у горнорабочих угольных шахт Донбасса следующее: на профессионально-производственные факторы приходится - 26 %, общепопуляционные - 21 %, возрастные - 18 %, космофизические - 10 %, социально-психологические - 14 %, неучтенные - 9 %.

На основе сформированного компьютерного регистра случаев ВСС горнорабочих и мужчин, не занятых в угольной промышленности, разработаны критерии прогнозирования риска развития ВСС.

Разработанные критерии использованы при создании прогностических алгоритмов в компьютерной программе, что позволило повысить качество прогнозирования развития ВСС у горнорабочих, и явилось необходимым для разработки методики расследования случаев ВСС и усовершенствования системы ее дифференцированной профилактики. Полученные данные позволили уточнить патогенез ВСС у горнорабочих, особенности которого состоят в том, что специфика влияния на сердечно-сосудистую систему профессионально-производственных факторов шахтной среды, прежде всего, высокой температуры и относительной влажности воздуха на рабочих местах, перепадов барометрического давления, гипоксии и больших физических нагрузок, способствует быстрому прогрессированию метаболических нарушений и развитию необратимых расстройств.

Множественность патогенетических механизмов, участвующих в формировании патологического процесса, определило также разработку новых схем и поиск новых медикаментозных средств, направленных на улучшение метаболических процессов в миокарде, снижение уровня ПОЛ и нормализацию порога электрической возбудимости. Наиболее перспективным препаратом оказалась родиола розовая, испытание которой позволило доказать, наряду с известным антиоксидантным, и ее противоишемическое действие (изобретение и патент Российской Федерации N 2022561).

Обоснованы и разработаны основные принципы оказания неотложной кардиологической помощи горнорабочим с острой сердечно-сосудистой патологией. Дано теоретическое обоснование отнесения случаев внезапной сердечной смерти горнорабочих во время работы в подземных условиях к числу состояний, связанных с производством.

Разработаны классификации внезапной смерти и факторов ее риска, использованные при создании отраслевого компьютерного регистра. Впервые научно обоснованы индивидуальные и популяционные прогностические критерии риска развития ВСС у горнорабочих, реализованные в виде компьютерной экспертной диагностической системы “CARD 1.0”.

Ключевые слова: внезапная сердечная смерть, горнорабочие угольных шахт, профессионально-производственные факторы, патогенез, прогноз, профилактика.

ANNOTATION

Cherkesov V.V. Sudden cardiac death of coal-miners in coal mines of Donbas (Prevalence, pathogenesis, prognosis, prevention).- Manuscript.

Thesis for a doctor's degree of medicine Speciality 14.01.11 - Cardiology.- Kharkov state medical university, Kharkov, 1999.

Thesis is devoted to the problems of occupational industrial and population factors influence on sudden cardiac death development in coal miners. A new trend in cardiology based on the systemic analysis of risk factors conception in the industrial cardiology is developing in this work.

The place and role of occupational industrial factors of Donbas coal mines in pathogenesis of sudden cardiac death development in coal miners were established.

An improved system of medico-social prevention of sudden cardiac death in coal-miners was proposed and applied.

Key words: sudden cardiac death, occupational industrial factors, pathogenesis, prognosis, prevention.

Размещено на Allbest.ru