Основи лікувального масажу

Методика

Спочатку проводиться масаж паравертибральних зон: нижньогрудної, попереково-крижової для впливу на нижні кінцівки; нижньошийної і верхньогрудної зони для впливу на верхні кінцівки.

Для зміцнення, покращення кровопостачання і живлення ослаблених м'язів робиться масаж м'язів спини, грудної клітки і живота, впливаючи поверхневими, ніжними, в повільному темпі прийомами погладжування, розтирання, розминання, а також стабільного і лабільного потрушування м'язів. Використовують активні і пасивні рухи, ніжний струс грудної клітки і живота, дихальні вправи. На кінцівках масаж застосовують строго диференційовано з врахуванням того, що одні прийоми діють заспокійливо на нервову систему, рефлекторно розслаблюючи м'язи. До них належать: погладжування, розтирання, розминання, які застосовують ніжно в повільному темпі і безперервному ритмі.

Ефективність масажу значно підвищується, якщо його застосовують в поєднанні з бальнеофізіотерапевтичними процедурами (мінеральні і прісні ванни) температура води 36-37° С, протягом 7-10-12 хвилин. Пасивні і активні рухи безпосередньо у воді і масаж під водою, коригуючі укладки на шинах від 10 хвилин до 1 години. В той же день після відпочинку через 2-4 години проводять сеанс лікувальної фізкультури.

Для зниження тонусу спастичних м'язів і їх розслаблення застосовують опромінення лампами солюкс в світло-теплових ваннах, парафіно-озокеритові аплікації, грязелікування та інші фізіотерапевтичні процедури (індуктотермія, магнітотерапія.) На курс лікування 20-25 процедур з інтервалами не більше одного місяця.

Масаж при захворюваннях і травмах нервової системи

Масаж при неврологічних проявах остеохондрозу хребта

Остеохондроз хребта - захворювання, яке характеризується дегенеративно-дистрофічним ураженням міжхребцевих дисків і підлеглої кісткової тканини.

В результаті різних причин: травм, неадекватних фізичних навантажень, малорухомості, уроджених вад розвитку кісток і зв'язок хребта, настає розлад трофіки різних елементів хребта, перш за все міжхребцевих дисків, їх дегенерація, зниження або втрата еластичності, зменшення висоти дисків, їх деформація, розшарування, а іноді і порушення частки або диска.

Остеохондроз хребта - широко поширене захворювання, до сорокарічного віку з'являється у більшості людей. Найчастіше дегенеративно-дистрофічні зміни хребта розвиваються у похилому і старечому віці, а у більш молодих людей під час занять деякими видами спорту (важка атлетика , гімнастика та ін.) або за наявністю шкідливих професій (водії, вантажники, друкарки, швачки). Остеохондроз нерідко зустрічається і у дитячому віці.

Найчастіше клінічними проявами остеохондрозу є радикулярні (корінцеві) синдроми, при яких болі в зоні інервації корінців спинномозкових нервів сполучаються із симптомами периферичних паралічів, порушенням чутливості в кінцівках, вегетативно-трофічні порушення. Крім того, шийний остеохондроз може викликати рефлекторний спазм судин головного мозку (у вертебробазилярному басейні, що живить кров'ю задньонижні відділи головного мозку) або спинного мозку, що потім приводить до стійкого порушення мозкового або спинального кровообігу.

Масаж використовується, звичайно, в підгострій і хронічній фазах захворювання і спрямований на поліпшення трофіки міжхребцевих дисків і м'яких тканин ураженого відділу хребта, нормалізацію тонусу і сили м'язів, зменшення або ліквідацію застійних явищ, поліпшення кровообігу в головному, спинному мозку, кінцівках, зниження або усунення болей, профілактику прогресування остеохондрозу.

Масаж при шийному остеохондрозі проводиться в положенні пацієнта сидячи на стільці або лежачи на животі і спині. Масажист стоїть ззаду або збоку від пацієнта. В усіх випадках піддається шийнокомірова зона, за необхідності також проводиться масаж спини, верхніх кінцівок, волосистої частини голови. У процедурі масажу особлива увага приділяється масажу м'язів, трапецеподібних, найширших м'язів спини, м'язів плечового пояса, грудинно-ключично-соскоподібних м'язів, а також масажу больових зон і точок.

При шийногрудному остеохондрозі застосовуються основні і ряд допоміжних прийомів масажу, які треба диференціювати залежно від стану і ступеню тяжкості захворювання, віку пацієнта, наявності або відсутності супутніх захворювань та ускладнень.

При легкому ступені тяжкості захворювання в початковій стадії у пацієнтів молодого і середнього віку за відсутністю супутньої патології використовуються всі основні і більшість допоміжних прийомів масажу з достатньо великою інтенсивністю. При добрій витривалості акцент в масажі робиться на інтенсивне розминання м'язів, особливо паравертебральних зон шийного і верхньогрудного відділу хребта. За відсутності протипоказань застосовується н інтенсивна безперервна вібрація, а також обережні активні рухи в уражених сегментах хребта.

При другій (середній) стадії, особливо у людей похилого і старечого віку, треба значно обмежити або виключити вібрацію, а прийоми розминання проводити легко, м'яко, ніжно.

При третій (важкій) стадії захворювання за наявності супутньої патології, найчастіше захворювань серцево-судинної системи, необхідна більша обережність при проведенні масажу. Із масажних прийомів використовуються поглажування та інтенсивне розтирання, за відсутності протипоказань і добрій витривалості допустимо легке розминання.

На початку курсу масажу на 1/3 масажних процедур проводиться недиференційований вплив в основному прийомами поглажування на вибрану для масажу зону, на наступних же процедурах здійснюється цілеспрямований масаж даної зони з використанням всіх можливих прийомів. Ціленаправлений масаж починається із диференційованого масажу м'язів прийомами розтирання, розминання, вібрації. Починаючи з четвертої - шостої процедури здійснюється також спеціальний вплив на больові зони, точки і нервові стовбури. Проводиться послідовний масаж болючих точок, зон, нервових стовбурів спочатку прийомами поглажування, а потім розтирання і безперервної вібрації. Під час зменшення болей і поліпшення стану пацієнта збільшується набір масажних прийомів, зростає інтенсивність і тривалість процедур масажу. Тривалість процедур масажу залежить від характеру і тяжкості хвороби, віку і стану пацієнта, а також від площі поверхні: від 5-10 хв. до 25-30 хв. щоденно. На курс від 8-10 до 12-15 процедур.

За наявністю виражених болей, пов'язаних із вторинним ураженням різних відділів симпатичної нервової системи, необхідна методика масажу, що передбачає вибір щадних масажних прийомів, слабку інтенсивність використання їх, скорочену тривалість процедури, сувору послідовність і поступовість в поширенні методики масажу.

При стійких виражених болях і відсутності протипоказань до застосування масажу для підвищення його ефективності і посилення знеболюючої дії допустимо використання мазей, гелів, рідин, що мають знеболюючу дію.

Масаж при поперековому остеохондрозі

Масаж призначається у підгострому періоді захворювання після значного зменшення гострих явищ, стихання болей, зменшення вираженості симптомів натяжіння нервових стовбурів, зниження пальпаторної болючості больових зон і точок, ослаблення рефлекторного напруження м'язів.

Масаж повинен широко використовуватися в хронічному періоді остеохондрозу при залишкових явищах захворювання , що прявляється наявністю окремих , нерізко виражених симптомів (незначних болей , пошкодження чутливості, помірних парезів тощо).

Масаж проводиться у положенні пацієнта лежачи на животі (з підкладеною під нього подушкою , злегка зігнутими колінами , з валиком підкладеним під гомілковостопні суглоби ).

В більшості випадків масажу піддається попереково-крижова ділянка і уражена нижня кінцівка (при двохсторонньому ураженні - обидві нижні кінцівки).

Методика масажу будується з урахуванням клінічних даних: характеру, стадії, локалізації і ступеня вираженості патологічного процесу, стану м'язів; уражених нервових стовбурів, супутніх порушень чутливості, трофіки тканин, вегетативних функцій, віку і загального стану пацієнта.

Масаж повинен зменшувати, а по можливості і усувати клінічні прояви остеохондрозу, знижувати підвищений тонус м'язів, відновлювати їх силу, усувати порушення кровообігу і поліпшувати трофіку тканин, відновлювати чутливість, зменшувати біль, поліпшувати стан і самопочуття пацієнтів. Неприпустимо посилення болю та інших проявів захворювання під час використання масажу у пацієнтів з остеохондрозом хребта.

Методика масажу при попереково-крижовому остеохондрозі така сама, як і при шийногрудному.

Враховуючи можливість спеціального впливу на нервові стовбури, больові зони, точки - це вплив прийомами масажу на стовбур сідничного нерва та його гілок, а також на стегновий нерв. На стовбур сідничного нерва діють на задній поверхні стегна за лінією від середини підколінної ямки до середини сідничної складки прийомами площинного поверхневого і глибокого поглажування, глибокого розтирання, розминання (в тому числі натискання), вібрації безперервної і уривчастої, а також пунктування, постукування, рубання підвищують силу натискання в напрямку до сідничної ділянки. Аналогічному впливу піддається малогомілковий нерв у ділянці головки малогомілкової кістки, кінцеві розгалуження великогомілкового нерва в ділянці медіальної і латеральної борозен підошви. На стегновий нерв діють в зоні стегнового трикутника (верхня частина передньовнутрішньої поверхні стегна). При дії на стегновий нерв обмежуються прийомами поглажування і легкого розтирання. За наявністю показань вплив на нервові стовбури завершуються їх обережним витягуванням.

Описана методика масажу застосовується також для впливу на болючі точки в паравертебральних ділянках, міжостистих проміжках, в ділянці крижово-хребтових сполучень, великих вертлюгів стегнових кісток.

Проводячи масаж нервових стовбурів, больових зон і точок, враховують переносимість пацієнтом цих впливів, і за наявністю вираженої болючості спочатку здійснюють масаж навколо зон і точок і лише при зменшенні болючості переходять до безпосереднього впливу на нервові стовбури, больові зони і точки.

Тривалість процедури масажу залежить від різних причин: від характеру, локалізації, стадії і ступеню тяжкості захворювання, наявності і відсутності ускладнень і супутніх захворювань, зони масажу, віку і стану пацієнта.

На початку курсу тривалість процедур становить всього 5-10хв., наприкінці може сягати 35-40хв., в середньому 25-30хв. На курс лікування від 8-10 до 15-20 процедур, в середньому 12-15 процедур, які проводяться щоденно або через день. Ефективність масажу підвищується, якщо сполучати його з тепловими процедурами (солюкс, парафіно-озокеритові аплікації, сауна) та іншими фізіотерапевтичними методами, з лікувальною фізкультурою, відповідним ортопедичним режимом, звичайно за відсутністю протипоказань до їх застосування.

Протипоказання до масажу.

Крім загальних протипоказань до масажу - це сильні болі у хребті, кінцівках, та інших ділянках, що потребують використання наркотиків та інших сильнодіючих ліків; наявність пухлин або підозру на пухлини спинного мозку або периферійних нервів, супутні ураження відділів (стовбурів, вузлів) симпатичної нервової системи.

Масаж при невралгії і невриті сідничного нерва

Захворювання може розвинутися як ускладнення при грипі, ангіні, бруцельозі, а також при остеохандрозі, травмах хребта, при запальних процесах в малому тазі.

План масажу: вплив на паравертибарльні зони крижових, поперекових і нижньогрудинних спинно-мозкових сегментів; масаж сідничних м'язів, крижів, гребенів клубових кісток, реберних дуг, нижніх кінцівок. Положення пацієнта лежачи на животі в середньофізіологічному положенні з максимально розслабленими м'язами тулуба і кінцівок.

Методика.

Масаж паравертибральних зон від нижчерозташованих сегментів до вищерозташованих. В ділянці таза, виконується погладжування, розтирання, розминання, вібрації сідничних м'язів. Розтирання і вібрації ділянки сідничних бугрів і суглобів.

В гострій стадії при різкому больовому синдромі починають масаж на здоровій кінцівці. Широкими штрихами роблять погладжування, розтирання, розминання, вібрацію, безперервну вібрацію м'язів гомілки і тегна, потрушування м'язів стегна, струшування здорової кінцівки.

При масажі хворої ноги в гострій стадії уражений нерв потрібно щадити, через що застосовують тільки такі прийоми: погладжування поверхневе площинне і обхоплююче, розтирання суглобів і м'язів передньої групи стегна і гомілки, ніжнє валяння м'язів; вібраційне поверхневе погладжування і безперервна з малою амплітудою вібрація м'язів гомілки і стегна.

В підгострій стадії, при стиханні різко-болючих явищ робиться масаж ураженого сідничного нерва; площинне глибоке погладжування подушечкою великого пальця за ходом нерва від середини підколінної западини до сідничної складки і до нижнього краю сідничного горба.

Розтирання за ходом нерва обома великими пальцями, які рухаються один за одним в наапівколових напрямках. Пунктування кінцями другого і третього пальців.

Масаж больових точок на задній поверхні стегна в ділянці сідничної складки, на межі верхньої і середньої третини стегна і на межі середньої і нижньої третини стегна. Робиться погладжування і розтирання циркулярно, безперервна вюрація кінцями пальців, пунктування.

Активні і пасивні рухи у суглобах ураженої кінцівки. Рухи на витягування задньої групи м'язів стегна. Тривалість процедури 10-20 хвилин щоденно або через день. На курс лікування 12-15 процедур.

Масаж при травмах периферичних нервів

Ураження периферичних нервів спостерігається у вигляді повного або часткового розриву, забою або стискування (крововилив, стороннє тіло, пухлини, рубці). Ураження нервового стовбура приводить до параліча або парезу м'язів (млявий параліч), порушення чутливості, трофіки; зникнення м'язових і сухожилкових рефлексів.

При легких формах ураження без анатомічних порушень (розривів нервового стовбура) проводять консервативне лікування: застосування фізіотерапії, масажу, ЛФК та інших методів забезпечує загоєння травмованих тканин і відновлення функції.

Потерпілі з неповним або повним розривом потребують спочатку спеціалізованої нейрохірургічної допомоги.

Показання.

Масаж починають в період анатомічного відновлення, коли гострі явища зменшуються, небезпека кровотечі і інфекції минула. Задачею масажу є прискорення процесів відновлення нерва, зменшення атрофії м'язів і больових відчуттів.

Ще до загоєння рани призначають сегментарно-рефлекторний масаж. Після загоєння, коли на перший план виступають параліч або парез м'язів з ознаками атрофії, переходять до місцевого масажу.

Масаж поєднують з фізіотерапією. Якщо консервативне лікування проводиться протягом 2-3-х місяців і не дає позитивних результатів, при цьому збільшуються різкі болі і розлади трофіки тканин, показано зшивання нерва.

На 2-З^й день після операції, як тільки мине небезпека кровотечі і інфекції, слід приступати до масажу. Ніжними обережними маніпуляціями впливають на паралізовані м'язи і стимулюють кровообіг; добиваються м'язових скорочень.

Методика

При ураженні променевого, серединного і ліктьового нервів масажують спочатку верхньогрудні і шийні паравертибральні зони. При ураженні сідничного, великогомілкового і малогомілкового нервів масажують попереково-крижові і нижньогрудні паравертибральні зони спинно-мозкових сегментів.

В післяопераційний період всі прийоми масажу проводять ніжно, без зусиль, в повільному темпі, виконують поверхневе площинне і охоплююче погладжування, напівколове кінцями пальців розтирання, натискування, стискання.

Тривалість процедури 3-5 хвилин. Лікування положенням (гіпсова лонгета, мішечки з піском), лікувальна гімнастика. Коли післяопераційний рубець достатньо зміцніє, застосовують глибоке погладжування, розтирання, розминання, зсування, валяння, розтягування, пунктування, постукування, лабільну вібрацію за ходом нервового стовбура, потрушування. Тривалість процедури 15-20 хвилин щоденно або через день. На курс лікування 15-20 процедур.

12. масаж при захворюваннях серцево-судинної системи, органів дихання. Органів травлення

Масаж при захворюваннях серцево-судинної системи

Стенокардія (лат.стискання серця) є однією з основних форм ішемічної хвороби серця і характеризується нападом гострого болю за грудиною або в ділянці серця. Біль може ірадіювати (віддавати) в ліву руку, лопатку або підлопаткову ділянку, в шию і нижню щелепу. Крім болю напад стенокардії супроводжується загальною слабкістю, відчуттям туги або почуттям страху смерті. Прийом таблеток нітрогліцерину знімає біль через 1-3 хвилини.

Масаж при стенокардії

Показання: атеросклероз з первинним ураженням коронарних судин. План масажу: вплив на паравертибральні зони шийного, грудного і верхньопоперикових сегментів, масаж грудини, ділянки серця, міжлопаткової ділянки і лівого плеча, дихальні вправи, масаж верхніх і нижніх кінцівок.

Методика.

Масаж спини: площинне погладжування паравертибральних зон від нижчерозташованих сегментів до вищерозташованих, тобто від поясної зони вверх до трапецеподібних м'язів, задньої поверхні шиї і грудинно-ключично-сосковидних м'язів, зсування м'язів спини, переривчаста вібрація кінцями пальців, ніжне поплескування долонею. Масаж верхньої частини грудини спереду, ділянки серця, міжлопаткової ділянки і верхньої поверхні лівого плеча у вигляді поверхневого і глибокого колового погладжування, граблеподібного погладжування міжреберних проміжків від грудини до хребта; розтирання ділянки серця, грудини, міжлопаткової ділянки і міжреберних проміжків від грудини до хребта. Розминання великих грудних м'язів і валяння лівого плеча; погладжування міжлопаткової ділянки серця.

Масаж нижніх і верхніх кінцівок проводять в положенні пацієнта лежачи на спині. Застосовують прийоми погладжування і розминання широкими штрихами. Тривалість процедури 15-20 хвилин через день, курс лікування 10-12 сеансів.

Масаж при хронічній ішемічній хворобі серця і її ускладненні

Масаж при інфаркті міокарда

Показання: масаж при поєднанні з лікувальною гімнастикою показаний при різній локалізації і різній тяжкості захворювання.

Інфаркт міокарда - це гостре захворювання, обумовлене розвитком осередків ішемічного некрозу в серцевому м'язі внаслідок порушення його кровопостачання. Інфаркт міокарда є основною формою ішемічної хвороби серця. Інфаркт виникає в результаті спазму кровоносних судин, живлячих серце або тромбозу гілки коронарної артерії. Найчастіше ранньою ознакою гострого інфаркту міокарда є гострий біль інтенсивного тривалого характеру, який знімається нітрогліцерином. Біль триває від 20-30 хвилин до доби і більше. Виникає різка загальна слабкість, холодний піт, блідість шкіри. У пацієнта з'являється відчуття страху смерті, збудження, неспокій.

Невідкладна долікарняна допомога зводиться до забезпечення фізичного і психічного спокою, необхідно дати таблетку нітрогліцерину під язик без затримки. Застосовувати гірчичник на місце болю, занурити руки в гарячу воду або зігріти їх грілкою.

При раптовій зупинці серця і дихання негайно почати робити непрямий масаж серця і штучне дихання.

Питання про термін початку масажу вирішується індивідуально.

Показанням є задовільний стан пацієнта, зникнення болю у ділянці серця, нормальний артеріальний тиск, ритмічний пульс.

При легкому перебігу хвороби масаж можна починати через 7-10днів; при середній тяжкості, якщо перебіг хвороби без ускладнень - через 15-20 днів; при тяжкому перебігу через 4-6 тижнів від початку хвороби. Хворим після інфаркту призначають методики масажу поетапно.

I-й етап: масаж в період лікування в лікарні. Положення пацієнта лежачи на спині.

Методика

Масаж нижніх кінцівок. Виконують такі прийоми: поверхневе погладжування стоп і гомілок, ніжні циркулярні розтирання подушечками пальців тильних поверхонь стоп, гомілковостопних, колінних суглобів, чергуючи з погладжуванням; неглибоке розминання м'язів гомілок у поздовжньому напрямку, валяння м'язів.

Поверхневе погладжування і розтирання кистей, передпліч, ліктьових суглобів, ніжнє поздовжнє розминання м'язів передпліч; площинне погладжування бічних поверхонь грудної клітки. Через 5-7 днів від початку процедур масажу, якщо хворому дозволяють повернутися на правий бік, роблять масаж спини і ділянки сідниць; ніжні погладжування чергуються з поверхневими розтираннями паравертебральних зон попереково-крижової ділянки і сідничних м'язів. Тривалість процедур 3-7 хвилин щоденно.

II-й етап: масаж в післялікарняний період лікування (санаторно-курортне лікування).

Положення пацієнта сидячи з опорою голови на руки, на валик або подушку і лежачи. Масаж спини: погладжування і розтирання паравертибральних зон від нижчерозташованих до вищерозташованих сегментів, найширших м'язів спини і м'язів шиї; граблеподібне розтирання міжреберних проміжків в напрямку від грудини до хребта. Розтирання лівої лопаткової і міжлопаткової ділянок; розминання м'язів спини і верхніх країв трапецеподібних м'язів.

Масаж нижніх кінцівок. Широкими штрихами погладжування і переривчасте розминання гомілок і стегон; погладжування і розтирання стоп і суглобів нижніх кінцівок; зсування міжкісткових м'язів стопи. Пасивні рухи. Розтирання гребенів клубових кісток і ділянки крижів. Масаж ділянки серця.

Погладжування ділянки серця, грудини, реберних дуг, розтирання лівого великого грудного м'яза грудини; розминання великих грудних м'язів і м'язів лівого плеча; вібраційне погладжування ділянки серця. Дихальні вправи. Площинне поверхневе колове погладжування м'язів черевного преса.

Масаж верхніх кінцівок.

Масаж верхніх кінцівок загальними штрихами (погладжування, розминання). Тривалість процедур 10-15 хвилин щоденно або через день, на курс 12-15 процедур. Застосовують також лікувальну гімнастику, дозовану ходьбу, плавання в теплій воді в морі або басейні.

Пацієнтам із хронічною ішемічною хворобою серця (ІХС) і її ускладненнями показаний щадний масаж, який виключає енергійні впливи. Прийоми, які викликають больові відчуття, не застосовуються, тому що больові подразнення рефлекторно викликають ряд несприятливих реакцій, що може сприяти погіршенню стану здоров'я пацієнта.

Масаж при гіпертонічній хворобі

Гіпертонічна хвороба (ессенціальна артеріальна гіпертензія) - це хронічне захворювання, яке характеризується постійним або майже постійним підвищенням артеріального тиску.

Підвищення артеріального тиску може мати місце при різних захворюваннях внутрішніх органів і залоз внутрішньої секреції (нирок, наднирків, щитоподібної залози та ін.) і також розрізняють гіпертонію (гіпертензію) як хворобу, обумовлену порушенням регуляції артеріального тиску. Пусковим механізмом гіпертонічної хвороби вважається нервове перенапруження.

Першопричиною цього механізму є негативні емоції, психоемоційні стреси різного походження. У осіб, маючих гіпертонічну хворобу, у відповідь на психоемоційну напругу відмічається значне підвищення артеріального тиску.

Встановлені фактори ризику гіпертонічної хвороби. Крім психоемоційних стресів це ожиріння, спадкова схильність, куріння, зловживання алкоголем, тривалий і інтенсивний вплив деяких неприємних факторів (високий рівень шуму, вібрація, інтоксикація).

Виділяють дві основні форми гіпертонічної хвороби: швидко прогресуючу і повільно прогресуючу, остання зустрічається значно частіше і має три стадії, кожна з яких в свою чергу поділяється на дві фази.

В 1стадії виділяються наступні фази:

А - латентна абопередгіпертензійна

В - лабільна.

У фазі А артеріальний тиск звичайно нормальний і підвищується більше ніж у здорових людей лише у момент емоційного напруження, під впливом болю, холоду і деяких інших зовнішніх чинників.

У фазі Б рівень артеріального тиску не стабільний, а періодично підвищується в середньому до 160-180 на 95-105 мм.рт.ст, головним чином під впливом зовнішніх чинників і вертається до нормального рівня без лікувальних заходів (після сну, відпочинку і т.д.)

У другій стадії також виділяється дві фази: А -лабільна, В - стабільна.

У фазі А - артеріальний тиск підвищений постійно, під впливом щадного способу життя (відпочинок, нормальний сон, режим праці) артеріальний тиск на деякий час може нормалізуватися.

У фазі Б рівень артеріального тиску значно і стійко підвищений до 180 -- 200 на 105 -115 мм.рт.ст. і знизити його можна лікуванням. В 2 стадії хвороби, особливо у фазі Б, нерідко виникають гіпертонічні кризи.

Пацієнти скаржаться на головний біль, запаморочення, швидку втомлюваність, приливи крові до голови, поганий сон, серцебиття, ниючі болі в ділянці серця, шум у вухах, «мерехтіння комах» перед очима.

Розвиваються дистрофічні зміни з боку внутрішніх органів (серця, нирок) і головного мозку внаслідок розладу кровообігу в них.

Третя стадія хвороби відповідає тому періоду захворювання, коли в різних органах внаслідок тривалого підвищення артеріального тиску формуються атеросклеротичні зміни. Артеріальний тиск сягає високого рівня 200 - 230 на 115 - 130 мм.рт.ст. Можливі і більш високі підйоми артеріального тиску, що звичайно спостерігається при часто виникаючих гіпертонічних кризах.

У третій стадії часто відмічаються ускладнення гіпертонічної хвороби у вигляді інсультів, інфарктів міокарду, стенокардії та ін. В окремих пацієнтів, не дивлячись на значне і стійке підвищення артеріального тиску, протягом багатьох років не спостерігається важких судинних ускладнень.

Лікування гіпертонічної хвороби повинне бути всебічним і комплексним. Використання одних лише ліків, спрямованих на зниження артеріального тиску, недостатньо і повинно сполучатися з рядом загально терапевтичних заходів. Всім пацієнтам, хворим на гіпертонічну хворобу, показані заходи загального характеру: боротьба зі стресами, аутогенне тренування, правильний режим праці, достатній відпочинок, повноцінний сон, заняття лікувальною фізкультурою під наглядом лікаря, загартовування, масаж.

Проведення цих заходів найбільш ефективне на ранніх етапах розвитку захворювання ( у 1-й і 2-й А стадіях) і дозволяє нормалізувати артеріальний тиск навіть без використання ліків. На більш пізніх стадіях захворювання ( 2 Б і З стадія), не дивлячись на постійне вживання ліків, також необхідно застосовування загально терапевтичних заходів, включаючи масаж.

Застосування масажу при гіпертонічній хворобі спрямовано на нормалізацію діяльності центральної нервової системи і апарату кровообігу, зниження тонусу судин і артеріального тиску, поліпшення обміну речовин і загального стану пацієнта.

Показання до масажу: перша і друга стадії гіпертонічної хвороби, якщо немає загострення, за відсутністю виражених склеротичних змін у внутрішніх органах і загальних протипоказань до масажу.

Як правило, проводиться масаж шийно-комірцової зони, тобто задньої поверхні шиї, ділянки надпліччя, верхньої частини спини до рівня 4-го грудного хребця і грудей до рівня 2-го ребра. Крім масажу шийнокомірцової зони може також проводитись масаж спини, волосистої частини голови, обличчя, живота.

Положення пацієнта - лежачи на животі з опорою голови на кушетку або сидячи з опорою голови пацієнта на підголовник, на спинку стільця, на валик.

В цілому при гіпертонічній хворобі проводиться щадний масаж. Принцип щадіння полягає у виключенні інтенсивних масажних прийомів, щадному і скороченому виконанні масажних прийомів, обмеженою тривалістю процедури масажу. Прийоми вібрації не використовуються. Велике значення має виконання масажних прийомів в суворій послідовності і повільному темпі.

Застосовуються в основному такі прийоми: погладжування, розтирання, розминання (з обмеженням). Дуже обережно повинен проводитись масаж задньої поверхні шиї, особливо у осіб похилого і старечого віку із супутньою патологією з боку серця.

Починають масаж паравертебральних зон шийних, верхньогрудних спинномозкових сегментів за напрямком зверху вниз і від «центру» до «периферії», тобто від шиї і хребта до лопаток і плечових суглобів. Використовується поверхневе і глибоке погладжування, в тому числі гребенеподібне, граблеподібне, гладиння; розтирання прямолінійне, циркулярне, спіралеподібне, гребенеподібне, штрихування, стругання; несильне розминання, в тому числі натискання, зсування, розтягування, щипцеподібне розминання, легка безперервна лабільна вібрація.

На задній поверхні шиї і ділянці надпліч масаж проводиться за ходом м'язових волокон трапецеподібних і дельтоподібних м'язів зверху вниз і зсередини назовні, використовуючи такі самі прийоми, що і на паравертебральній зони.

На верхній частині грудей в напрямі від грудини до підпахвових западин за ходом волокон великих грудних м'язів здійснюється погладжування, розтирання, розминання.

При масажі голови застосовують прийоми:

охоплюючи поверхневе і глибоке погладжування паралельно двома руками в напрямку до потилиці, від тім'я до завушних ділянок;

граблеподібне погладжування двома руками від лоба до потилиці і до скроневих ділянок;

граблеподібне розтирання подушечками пальців шкіри черепа циркулярно;

розтирання кінцями пальців лобового і потиличного м'язів;

переривчасте натискання кінцями пальців;

глибоке погладжування опорною поверхнею кисті двома руками;

зрушення м'яких покровів черепа поздовжньо і поперечно.

Проводячи масаж голови, звертають увагу на больові точки і зони, що розташовуються по середній лінії голови і тім'яної ділянки, між бровами, а також у місцях прикріплення грудинно-ключично-соскоподібних мязів і в ділянках, розташованих ззовні від потиличного горба. Погладжування, розтирання і ніжна безперервна вібрація вказаних зон і точок зменшує болі у цих місцях.

Процедуру масажу рекомендується закінчувати широкими штрихами погладжування голови, шиї, надпліч, міжлопаткової зони.

Тривадість процедури - від 8-12 хв. до 18-22 хв. масаж проводиться щоденно (по можливості 2 рази на день), на курс від 10-12 до 20-24 процедур, в середньому 12-15 процедур.

За відсутністю протипоказань масаж поєднують з ЛФК, фізіотерапією, аутогенним тренуванням. Не проводиться масаж у період загострення гіпертонічної хвороби (гіпертонічний криз).

Масаж при гіпотонічній хворобі

Показання: нейро-циркуляторна дистонія (гіпотонічна хвороба), котра характеризується пониженням АТ, загальною слабкістю, головними болями, болями в ділянці серця, запамороченям, особливо при зміні положення тіла, зниженням працездатності, розумовою втомою.

План масажу: вплив на паравертебральні зони попереково-крижових і нижньогрудних, масаж ділянки крижів, сідничних м'язів і гребенів клубових кісток, масаж нижніх кінцівок, масаж живота і кишок. Положення пацієнта лежачи.

Методика

Масаж паравертебральних зон від крижів до середини грудної клітки: виконується погладжування площинне і обхоплююче; колоподібне розтирання кінцями пальців, ліктьовим краєм і опорною частиною кисті, штрихування, пиляння, перетинання, розтирання гребенів клубових кісток; поздовжнє розминання поперекової ділянки, попереково-бічних поверхонь стінки живота; вібраційне погладжування, ніжне поплескування.

Масаж задніх поверхонь нижніх кінцівок.

Площинне і обхоплююче погладжування гомілок і стегон кінцями пальців, долонею, стругання, пиляння. Розминання в поздовжньому і поперечному напрямках; струшування, поплескування, постукування долонями і кулаком поперечно, ніжне рубання в поздовжньому напрямку, вібраційне погладжування.

Масаж передніх поверхонь нижніх кінцівок.

Площинне і обхоплююче погладжування гомілок і стегон. Циркулярне розтирання долонною поверхнею і кінцями пальців. Розминання в повздовжньому і поперечному напрямках, валяння. Вібраційне погладжування, поплескування, рубання, струшування кінцівок.

Масаж живота

Площинне колове глибоке погладжування; обхоплююче погладжування в напрямку: верхню половину живота до пахвових, а нижню - до пахових лімфатичних вузлів; розтирання пальцями, ліктьовим краєм, долонною поверхнею, штрихування; розминання передньої стінки живота у поздовжньому і поперечному напрямках, накочування, струшування живота. Тривалість процедур 15-20 хвилин через день. На курс 15-20 процедур. Процедури масажу поєднуються з лікувальною фізкультурою, дозованою ходьбою, бальнеотерапією (обливання, обтирання, плавання); ванни кисневі, хвойні, перлинні.

Масаж при захворюваннях органів дихання

Показання: хронічні неспецифічні захворювання легенів (емфізема, пневмосклероз, бронхіальна астма між нападами, хронічна пневмонія) при нормальній температурі тіла.

План масажу: вплив на паравертебральні зони грудної клітки, масаж найширших м'язів спини, міжлопаткової ділянки, над - і підключичних зон, грудино-ключичних і плечових суглобів.

Методика

Спочатку масаж паравертебральних зон поперекових, грудних і шийних. Виконуються погладжування площинне поверхневе і глибоке, напівколове розтирання пальцями і ліктьовим краєм долоні (пиляння), штрихування, стругання, розминання в поздовжньому напрямку, зсування, натискування, розтягання і стискання, вібрація безперервна у вигляді потрушування, пунктування.

Масаж найширших м'язів спини і трапецеподібних м'язів. Виконується погладжування, розтирання, розминання, вібрація, поперечне розминання знизу вверх найширших м'язів спини у ділянці пахвових западин і надверхівкових країв трапецеподібних м'язів від потилиці до плечових суглобів.

Масаж грудинно-ключично-сосковидних м'язів: виконується щипцеподібне погладжування і розминання, пунктування і безперервна вібрація кінцями пальців. Масаж міжлопаткової ділянки і надлопаткових зон: погладжування подушечками пальців і долонею в напівколових напрямках; розтирання кінцями пальців, опорною поверхнею кисті і ліктьовим краєм кисті, пунктування кінцями пальців, безперервна вібрація у вигляді потрушування.

Масаж над - і підключичних зон: погладжування кінцями пальців і ліктьовим краєм долоні від грудини до плечових суглобів, розтирання кінцями пальців в циркулярному напрямку, штрихування, пиляння, пунктування пальцями і безперервна вібрація.

Масаж грудино-ключичних і плечових суглобів, великих грудних і зубчастих м'язів. Масаж міжреберних проміжків у вигляді граблеподібного погладжування кінцями пальців від грудини до хребта.

Розтягування і стискання грудної клітки на видиху. Дихальні вправи. Тривалість процедури 12-18 хвилин через день. Курс лікування 10-12 процедур. Протипоказання до масажу при захворюваннях органів дихання: ексудативний плеврит в гострій стадії, гострий гарячковий стан; бронхоектатична хвороба в стадії тканинного розпаду; легенево-серцева недостатність III ст; гнійні захворювання легенів; туберкульоз легенів в гострій та підгострій стадії; новоутворення (пухлини).

Масаж при захворюваннях шлунково-кишкового тракту

Масаж при хронічному гастриті

Показання: хронічний гастрит, порушення обміну речовин, ендокринні розладі. План масажу: вплив на паравертебральні і рефлексогенні зони спини, шиї і живота, масаж шлунка, масаж м'язів черевного преса. Положення пацієнта - лежачи.

Методика

Масаж паравертебральних зон спинно-мозкових сегментів Д₁₂-Д₅ і С₄-С₃: площинне глибоке погладжування, розтирання циркулярно кінцями пальців, штрихування, пиляння, поздовжнє розминання, вібрація безперервна у вигляді потрушування, поплескування.

Масаж найширших м'язів спини і трапецеподібних м'язів: погладжування, розтирання, штрихування, пиляння, розминання, вібрація. Погладжування, розтирання пальцями і ліктьовим краєм кисті внутрішнього краю і кута лівої лопатки. Масаж грудино-ключично-сосковидних м'язів.

Масаж передньої поверхні грудної клітки; погладжування великих грудних м'язів, погладжування міжреберних проміжків З-4-го ребер зліва, граблеподібне розтирання від грудини до хребта, погладжування і розтирання над - і підключичних зон зліва і реберних дуг від грудини до хребта.

Масаж рефлексогенних зон сонячного сплетіння: погладжування і розтирання циркулярно кінцівками пальців і долонною поверхнею кисті від грудини до пупка. Масаж шлунка: колові погладжування зправа наліво в ділянці шлунка, спочатку ніжні погладжування, потім, при розслабленні м'язів, глибоке погладжування. Граблеподібне ніжне розтирання м'яких тканин в ділянці лівого підребір'я. Безперервна вібрація шлунка долонею; струс шлунка граблеподібно поставленими пальцями на епігастральній ділянці зліва, підштовхування шлунка. Ніжна поверхнева переривчаста вібрація в ділянці сліпої кишки. Масаж м'язів живота: погладжування, стругання, пиляння, перетинання; розминання поздовжнє і поперечне, стискання, зсування, накочування; безперервне вібраційне погладжування, ніжне поплескування. Струшування живота. Тривалість процедури 10-15 хвилин через день.

Курс лікування 12-15 процедур.

Масаж при хронічних колітах і дискінезіях шлунково-кишкового тракту

Показання: хронічні коліти, які супроводжуються спастичними і атонічними закрепами, послаблення рухової функції шлунка і кишечника, посилення рухової функції шлунка. План масажу: вплив на паравертебральні і рефлексогенні зони тулуба, масаж живота і таза, дихальні вправи і рухи для зміцнення м'язів черевного пресу. Положення пацієнта - лежачи.

Методика

Масаж паравертебральних зон спинно-мозкових сегментів Д₁₂-Д₅,С₄-С₃: площинне поверхневе і глибоке погладжування; розтирання кінцівками пальців циркулярне, штрихування, пиляння, розминання поздовжнє, зсування, натискування; безперервна вібрація долонею, переривчаста вібрація кінцями пальців, поплескування, рубання. Погладжування, розтирання і розминання найширших м'язів спини і трапецеподібних м'язів.

Масаж лопаткової ділянки зліва: розтирання, вібрація, погладжування і розтирання внутрішнього краю і кута лопатки, реберних дуг і гребенів клубових кісток. Масаж живота: площинне поверхневе і глибоке колове погладжування зправа наліво навколо пупка; погладжування в напрямку до підпахвових і пахвинних залоз. Розтирання тканин передньої черевної стінки:штрихування,пиляння, перетинання. Поздовжнє розминання прямих м'язів живота в напрямку знизу вверх. Погладжування і розминання косих м'язів живота, пунктування, ніжне поплескування долонями, вібраційне погладжування. Струс живота в поздовжньому і поперечному напрямках. Струс таза.

Масаж ділянки сонячного сплетіння: колове погладжування, розтирання і ніжна вібрація від мечоподібного відростка до пупка. Масаж ділянки шлунка; площинне колове погладжування, ніжне розтирання кінцями пальців шкіри, підшкірної клітковини і м язів лівої підреберної ділянки; легке потрушування тканин кінцями пальців, поставлених граблеподібно. Підштовхування шлунка, вібраційне погладжування.

Масаж кишечника: колове погладжування передньої стінки живота, переривчаста вібрація кінцями пальців і почергове натискування на черевну стінку. Масаж товстої кишки здійснюються за ходом годинникової стрілки. Застосовують погладжування кінцями пальців за ходом кишечника і гладіння тильною поверхнею кисті поверхневе і глибоке; колове розтирання кінцями пальців і обтяженою кистю, штрихування, вібрація безперервна і переривчаста кінцями пальців, ніжне натискування, струшування і підштовхування окремих ділянок товстої кишки; ніжна вібрація ділянки сліпої кишки. Закінчують масаж прийомами ніжного поплескування і струшування живота, колового площинного погладжування. Дихальні рухи.

Вправи для зміцнення м'язів черевного преса. Тривалість процедури 12-15 хвилин через день. Курс лікування 10-12 процедур.

Масаж при хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів

Показання, хронічний гепатит в стадії ремісії. План масажу:

вплив на рефлексогенні зони грудної клітки, масаж ділянки сонячного сплетіння, масаж живота, печінки і жовчного міхура. Дихальні вправи. Положення пацієнта лежачи.

Методика

Масаж паравертебральних зон спинно-мозкових сегментів С₃-С₄, Д₆-Д₁₀, виконується площинне і обхоплююче погладжування, розтирання циркулярне кінцями пальців, штрихування, гребенеподібне розтирання, пиляння, поздовжнє розминання, зсування, розтягування, вібрація, пунктування, поплескування, постукування кулаком поперечно, вібрація трапецеподібних м'язів, погладжування і розтирання ділянки правої лопатки, кута і внутрішнього її краю; граблеподібне погладжування і розтирання міжреберних м'язів в ділянці 7-9-го ребер справа і в ділянці правої підпахвової западини. Масаж шиї: поперечне розминання, розтирання і погладжування; щипцеподібне погладжування і розминання грудино-ключично-сосковидних м'язів.

Масаж грудної клітки: погладжування площинне і обхоплююче від білої лінії живота до підпахвових западин; розтирання і розминання великих грудних м'язів; погладжування і розтирання над - і підключичних зон справа і ділянки грудини, вібраційне погладжування грудної клітки. Погладжування і розтирання реберних дуг.

Масаж ділянки сонячного сплетіння: колове погладжування, розтирання і переривчаста вібрація від мечоподібного відростка до пупка. Струс грудної клітки.

Масаж живота: площинне поверхневе погладжування в напрямку справа наліво навколо пупка, ніжне колоподібне розтирання і штрихування шкіри кінцями пальців, підшкірної клітковини і м'язів правої підреберної ділянки.

Розминання пердньої черевної стінки поздовжньо і поперечно, зсування і розтягування. Масаж правого прямого м'яза живота: розтирання, розминання, вібрація. Ніжний, малої амплітуди струс живота в поздовжньому і поперечному напрямі.

Масаж печінки: ніжне погладжування кінцями пальців і долонею в ділянці печінки знизу зліва і направо вверх в напрямку до воріт печінки; розтирання кінцями пальців в циркулярних напрямках правого підребір'я, ніжна переривчаста вібрація кінцями пальців краю печінки під реберною дугою, переривчаста ніжна вібрація ділянки печінки долонею. Підштовхування печінки. Струс печінки. При атонії стінок жовчного міхура - масаж жовчного міхура: ніжне площинне циркулярне погладжування, розтирання і безперервна вібрація кінцями пальців, ритмічне легке неглибоке натискування. Закінчується масаж погладжуванням живота і грудної клітки, дихальними вправами. Тривалість процедури 12-15 хвилин через день. Курс 12 процедур.

Масаж при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки

Показання: виразкова хвороба шлунка та 12-ти палої кишки в стадії ремісії за відсутності болючості при пальпації, нудоти, блювання та інших симптомів загострення запального процесу.

План масажу: вплив на рефлексогенні зони спини, грудної клітки та ділянки шийних симпатичних вузлів, масаж ділянки шлунку; дихальні вправи. Положення пацієнта - сидячи або лежачи.

Методика

Масаж паравертебральних зон спинно-мозкових сегментів Д9-Д5, С7-СЗ; виконується площинне глибоке погладжування, розтирання ліктьовим краєм долоні, пиляння, стругання, поздовжнє розминання, зсування, натискування, поплескування, рубання, вібраційне погладжування. Масаж найширших і трапецеподібних м'язів: погладжування, розтирання і розминання, вібрація.

Щипцеподібне прогладжування і розминання грудинно-ключично-сосковидних м'язів. Погладжування і розтирання міжлопаткової і лівої лопаткової ділянок, внутрішнього краю і кута лівої лопатки, міжреберних проміжків і реберних дуг. Погладжування і розминання грудних м'язів. Розтирання кінцями пальців грудини; погладжування і розтирання під - і надключичних зон зліва від мечоподібного відростка грудини до пупка. Масаж живота, поверхневе погладжування справа наліво навколо пупка. Ніжне розтирання кінцями пальців лівої підреберної ділянки. Розминання передньої черевної стінки поздовжньо, поперечно, зсування, розтягування, накочування. Ніжні малої амплітуди струси ділянки шлунка і товстої кишки від правої здухвинної ділянки вверх до правого реберного краю в напрямку до лівого підребір'я вниз по низхідній ободочній кишці. Закінчують масаж живота коловими площинними погладжуваннями. Стискання і розтирання грудної клітки, струс грудної клітки і живота з малою амплітудою в напрямку зліва направо і знизу вверх . Струс таза. Дихальні вправи. Тривалість процедури 15 хвилин через день. Курс лікування - 12 процедур.

Масаж протипоказаний в гострій стадії захворювань внутрішніх органів, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту із схильністю до кровотеч, при туберкульозних ураженнях, при новоутвореннях органів черевної порожнини, при гострих і підгострих запальних процесах жіночих статевих органів, при вагітноеті, у післяабортний період протягом 2-х тижнів.

Масаж при ожирінні

Під ожирінням розуміють порушення обміну речовин, що характеризується зайвим відкладанням жирової тканини в організмі - підвищенням маси тіла людини.

Завдання масажу: покращення кровообігу і лімфообігу в тканинах і органах, зменшення жирових відкладень в окремих ділянках тіла.

Методика залежить від особливостей тіла пацієнта і можливості проведення одного виду масажу. Якщо пацієнт не може лежати на животі через великі відкладення жиру в даній ділянці, ядусі, то його кладуть на спину, підклавши під голову валик або подушку, можна також підкласти валик під коліна. Починають масаж з нижніх кінцівок одночасно по передній і задній поверхні стегна, переходячи на гомілку і стопу за відсмоктуючою методикою. Використовують прийоми: погладжування, розтирання, розминання, вібрації. Слід звернути особливу увагу на місця переходу м'язів у фасції; прийоми вібрації комбінувати з прийомами розминання. Закінчують масаж нижніх кінцівок охоплюючими погладжуваннями по всій поверхні нижніх кінцівок від стопи до тазу Якщо пацієнт може лягти на живіт, то масаж починають робити на спині, після цього переходять на шийний відділ, спину, таз; всі прийоми проводять з акцентом на розминання, особливо бокових поверхонь. Після цього проводять масаж кінцівок за відсмоктуючою методикою. Далі пацієнт повертається на спину. Масаж проводять на лівій нозі по передній її поверхні, потім на лівій руці від плеча до пальців кисті. Після цього переходять на праву ногу і руку. Закінчують сеанс масажем грудей і живота, стоячи справа від пацієнта. На животі всі рухи роблять за годинниковою стрілкою. В кінці струшують нижні і верхні кінцівки і живіт.

Курс лікування 15-20 процедур, чергуючи загальний масаж з прийомами місцевого - масаж ділянки живота, стегон і грудей. Щоденно проводиться масаж в поєднанні з іншими видами впливу.

Методичні вказівки

Найкращий час для проведення лікувального масажу при ожирінні - вранці, після легкого сніданку, а для ослаблених пацієнтів - перед обідом.

Враховують особливість клінічних форм, таких як слабкість черевного преса, наявність закрепів, вік, через це деякі прийоми на застосовують.

Інтенсивність і тривалість процедур поступово збільшується від 15 до 60 хвилин і більше.

Загальний масаж з деякими відхиленнями проводити не більше 1-2^-х разів на тиждень і при цьому враховувати реакцію пацієнта на масаж.

При погіршенні стану, самопочуття, появи слабкості і інших несприятливих явищ, масаж за дозуванням зменшують або тимчасово відміняють.

Після процедури необхідно провести пасивний відпочинок 15-30 хвилин. Бажано перед масажем відпочити 10-15 хвилин, особливо людям на захворювання серцево-судинної системи.

Якщо дозволено лікарем, то широко використовується масаж в лазнях з відвідуванням парної.

Щоденне дотримання дієти протягом багатьох місяців і років - найбільш раціональний шлях поступово, а так і безпечного зниження маси тіла і позбавлення ожиріння.

Масаж при цукровому діабеті

Цукровий діабет (цукрова хвороба) - це ендокринне захворювання в результаті недостатності інсуліну. (Інсулін - гормон підшлункової залози).

Задачі масажу: покращити загальний стан пацієнта. Масаж з використанням дихальних вправ сприяє утилізації глюкози із крові і її повному використанні, мязами, що значно зменшує вміст цукру в крові.

Методика.

Положення пацієнта - лежачи на животі. Починають масаж з ділянки спини. Всі прийоми проводять з незначною силою і інтенсивністю, застосовуючи погладжування, розтирання, розминання, вібрацію безперервну лабільну, звертаючи особливу увагу на місце переходу м'язів в сухожилля, апоневрози, великі м'язові групи, проводячи прийоми вибірково (щипцеподібне розминання, циркулярні розтирання, накочування). Всі маніпуляції проводять за напрямком до найближчих великих лімфатичних вузлів. Роблять масаж надпліччя комірової зони - рухи в напрямку від нижньої ділянки потилиці до плечових суглобів; погладжування охоплююче, щипцеподібне, граблеподібне, розтирання щипцеподібне колове, перетинання, пиляння; розминання поперечне, щипцеподібне, натискання, зсування, розтягування; вібрація лабільна безперервна однією або двома руками. При масажі ділянки попереку, таза і нижніх кінцівок по задній поверхні,всі прийоми проводять в напрямку до найблищих лімфатичних вузлів, акцентуючи увагу на переходи м'язів в сухожилля і місця прикріплення м'язів до кісток, особливо великих м'язів. Масаж нижніх кінцівок починають із задньої поверхні стегна, відтак переходять на гомілку, стопу. Продовжують масаж по передній поверхні стегна, гомілки, стопи. Завершують сеанс масажем ділянки грудей і живота, чергуючи його з дихальними вправами. Тривалість процедури 30-40 хвилин, краще через день. На курс лікування 12-15 сеансів.

Масаж при подагрі

Це захворювання обумовлено порушенням пуринового обміну, яке характеризується підвищенням рівня сечової кислоти в крові і відкладенням уратів в епіфізах кісток, суглобових хрящах, навколосуглобових тканинах, нирках та інших органах.

Задачі масажу: сприяти видаленню із організму сечової кислоти, поліпшити крово- і лімфообіг в ураженій кінцівці. Масаж проводиться в період між нападами.При захворюванні верхніх кінцівок масаж починають з комірної зони в ділянці сегменту Д5-1, С7-2. Далі масажують плечовий суглоб, плече, ліктьовий суглоб, передпліччя, променевозапястковий суглоб, кисть, пальці.

Методика

Положення пацієнта - сидячи. Застосовують всі прийоми. Проводять масаж за відсмоктуючою методикою, роблячи акцент на ділянки суглобів і місця прикріплення сухожиль до кісток. Тривалість процедури 15-20 хвилин, можна через день. На курс 12-15 сеансів.

При захворюваннях нижніх кінцівок положення пацієнта лежачи на животі. Починають масаж з поперекової ділянки, включаючи паравертебральний вплив. Відтак масують сідниці, кульшові суглоби, задню поверхню стегна, гомілки, стопи обох ніг. По передній поверхні окремо масують колінний і гомілковостопний суглоби, місце прикріплення п'яткового сухожилля до п'яткового бугра, внутрішню і зовнішню кісточки. Тривалість процедури 20-25 хвилин. На курс 15-20 процедур, можна через день.

Методичні вказівки.

При масажі суглобових поверхонь враховувати доступність до масажованої ділянки.

При безпосередньому впливі на ділянку ураження слід частіше застосовувати прийоми розтирання ніжно і чергувати з охоплюючим погладжуванням.

Якщо пацієнтові після процедури стане погано масаж тимчасово треба припинити.

4 Застосовувати активні і пасивні рухи.

5 Рекомендувати комплексне лікування з ЛФК, теренкуром, (дозована ходьба), водними процедурами і дієтотерапією.