Методологія формування рефлексу здоров’я у шкільної молоді
Історія впровадження та сучасні тенденції впровадження здорового способу життя у відповідності з рекомендаціями ВООЗ. Розробка науково обґрунтованого й доступного комплексу заходів по впровадженню здорового способу життя серед школярів м. Запоріжжя.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.12.2010 |
| Размер файла | 238,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Показники здорового способу життя, можливостей його реалізації та засобів впливу на його формування:
- Рухова активність. Одним із найважливіших показників здорового способу життя є обсяг фізичних навантажень. Як безпосередні показники рухової активності, що впливають на визначення здорового способу життя (чи нездорового), використано індикатори про наявність (чи відсутність), характер і обсяг фізичних навантажень, які дають чіткі підстави для розподілу респондентів стосовно цього аспекту здорового способу життя.
- Харчування. Показовим чинником здорового способу життя є структура (якісний склад) продуктів харчування, що вживаються в повсякденному режимі. Уявлення про ці показники дають відповідні індикатори, структуровані за кількістю вживання продуктів в часі і ступенем їх користі для організму.
- Шкідливі звички. Питома вага шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю, наркотиків, інших хімічних речовин) у комплексі впливів, що визначають спосіб життя, надзвичайно суттєва. Саме тому цей аспект опитування містить велику кількість індикаторів, які досить повно відбивають спектр проблеми - причини не паління, віковий і кількісний зріз тих, хто палить, паління в оточенні, віковий, кількісний і якісний ознаки вживання алкоголю, віковий і структурний аналіз наркотизації, ступінь поінформованості і усвідомлення шкоди подібних звичок.
- Безпечна сексуальна поведінка, чинник розповсюдження ВІЛ/СНІДу. Статистика поширення в Україні в останні роки захворювань, що передаються статевим шляхом і ВІЛ/СНІДу, дані щодо погіршення репродуктивного здоров`я молоді потребують ретельного вивчення цих явищ у вітчизняному молодіжному середовищі. З огляду на це, опитування містить такі індикатори, що достатньо повно і різноманітно відбивають основні аспекти проблеми: інформацію про початок статевого життя, характеристики статевих контактів молоді, ступінь обізнаності щодо засобів запобігання статевим захворюванням і засобів контрацепції, сексуальну орієнтацію, ступінь задоволення статевим життям, обізнаність з проблеми ВІЛ/СНІДу, ставлення до груп ризику і хворих.
- Можливості реалізації здорового способу життя. Опитування з проблем здорового способу життя, звичайно, не може обминути питання, щодо можливостей його реалізації молоддю в існуючих умовах. Але складність вивчення полягає в тому, що питання можливості (неможливості) вести здоровий спосіб життя надзвичайно суб`єктивне, тому що воно перш за все детерміновано ступенем усвідомлення людиною важливості дій в цьому напрямі. Навіть при відсутності деяких об`єктивних умов (комфортне житло, належне харчування, достатній доход тощо) особи з високим рівнем свідомості стосовно здорового способу життя прагнуть діяти заради власного здоров`я. І навпаки, за достатньо об`єктивних умов нестача особистісних стимулів унеможливлює прагнення бути здоровим. Тому вельми проблематично пропонувати такі індикатори для опитування, які б об`єктивно висвітлювали реальні можливості (неможливості) реалізації здорового способу життя - ці можливості переважно залежать від самої людини. З огляду на це, опитування не містить прямих запитань щодо згаданих можливостей - є вони чи ні. З іншого боку, існує певний мінімум об`єктивних умов життя, який обумовлює можливості реалізації здорового способу життя. Тому опитувальник містить декілька індикаторів, що опосередковано спрямовані на виявлення таких можливостей. Це індикатор добробуту родини, який опосередковано характеризує потенційну можливість реалізації здорового способу життя, індикатор ставлення найближчого оточення до цінностей здоров`я теж певний показник такої можливості, оскільки складно вести здоровий спосіб життя при негативному ставленні друзів і знайомих. Певні уявлення щодо цієї можливості дають індикатори ступеня перманентного стресу і захворюваності - хвора або постійно психічно напружена людина обмежена в реалізації здорових дій.
Крім того, опосередкованими індикаторами можливостей пропонувалося пряме запитання - щодо наявності взуття і одягу для занять фізичною культурою. Воно обумовлено не стільки тим, що можливість занять фізичною культурою і спортом залежить від наявності екіпіровки, скільки тим, що молодь потребує достатньо модної екіпіровки, аби не видаватися гірше, ніж однолітки. Тому цей індикатор об`єктивно відбиває не факт наявності (відсутності) будь-якого одягу і взуття для занять фізичною культурою і спортом, а, скоріше, суб`єктивне сприйняття респондентами своєї можливості займатися. В цьому контексті наявність порядної екіпіровки опосередковано свідчить ще й про певні дії або принаймні прагнення до занять.
Певну інформацію про суб`єктивну оцінку молоддю наявних обмежень щодо можливостей здорового способу життя дають показники стурбованості питаннями занять фізкультурою і спортом, поінформованості про здоровий спосіб життя, стану довкілля.
З огляду на необхідність впровадження політики здоров`я у молодіжному середовищі питання засобів цього впровадження є одним з головних. Індикатори опитування спрямовувались на визначення найбільш впливових, ефективних засобів, на сприйняття їх функціонування молоддю. Характер впливів різних джерел на формування способу життя молоді відбивають індикатори різних джерел інформації та їх ефективності.
Отже, розглянуто основні компоненти чи складові здоров'я та здорового способу життя. Але вони не є рівнозначними. Крім того, не існує концепції кількісного виміру “здоров'я” як комплексного інтегрального показника. Якщо для оцінки фізичного здоров'я людини використовуються інформативні методики, які залежно від віку, статі, фізичного стану, функціональних можливостей організму, рівня підготовленості дозволяють віднести кожного індивіда до одного з п'яти рівнів фізичного розвитку, то для психічного, духовного та соціального здоров'я методи кількісних оцінок поки що тільки напрацьовується та багато іншого.
Навчання здоровому образу життя повинно бути системним і повинна сприяти гармонійному розвитку психофізичних здібностей учнів. Воно не зводиться до періодичного спрямування на освідомлення здорового способу життя як цінності шкільного колективу. Така робота передбачає:
- по-перше, вивчення уявлень молоді про здоровий спосіб життя і розробки методів оцінювання здоров'я індивіда;
- по-друге, формування свідомості і культури здорового способу життя;
- по-третє, розробку методик навчання молоді здоровому способу життя .
Далі, упровадження соціальних програм культивування здорового способу життя і збереження здоров'я; і нарешті, розробку і упровадження моніторингу здорового способу життя молоді. Таким чином, складаються певні етапи у навчанні учнів здоровому способу життя .
У зв'язку з цим педагоги разом з учнями та їх батьками ставлять перед собою таку мету:
- прагнути істотного поліпшення ситуації для збереження і зміцнення психічного , фізичного і соціального здоров'я учнів;
- створити умови для його поліпшення, використовуючи традиції школи і досвід українських і зарубіжних шкіл;
- прагнути того щоб кожен учень розвивав свої природні здібності, знайшов своє місце у житті .
Головною метою є формування у педагогів учнів та їх батьків свідомого ставлення до особистого здоров'я, навколишнього середовища і здоров'я інших людей . У цьому напрямку можуть бути проведенні такі оздоровчі заходи:
- Дні здоров'я кожен місяць . Найбільш всього запам'ятовується дітям День здоров'я, присвячений туризму. Цього дня проводиться спортивні змагання між класами, готуються туристичні сніданки, проводиться конкурс «Туристичної пісні» і все це на свіжому повітрі .
День здоров'я на тему «Ні шкідливим звичкам», проводити тренінги, бесіди ; запрошувати лікаря нарколога для розмови з учнями .
- спортивні змагання, ігри, фізкультурні свята, ранкові лікувальні -гігієнічні гімнастики, фізкультхвилинки, на кожному уроці. Постійно: - рухливі перерви (молодші класи), екскурсії ,походи;
- зустріч з лікарями різного профілю;
- виступ агітбригад , випуски сан бюлетенів ,плакатів;
- робота наркологічного посту;
- основи з охорони і зміцнення здоров'я учнів отримують на уроках ОБЖ, біології, фізкультури , медично-санітарної підготовки, факультативних занять «Діалог», «Рівний-рівному».
Визначено, що найпопулярнішими формами роботи щодо формування здорового способу життя в молодіжному середовище стали інноваційні методики, такі як інтерактивні театри, молодіжні лекторські групи, спікерські бюро .
Інтерактивні театри - це нова інноваційна методика, що використовувалася для профілактики не здорової поведінки серед молоді. Суть інтерактивності полягає в тому, що актори зображають певну проблемну ситуацію в молодіжному середовище (нерозуміння серед підлітків, тиск з боку друзів, сварка з батьками тощо). Більшість сюжетів, що розігруються акторами інтерактивного театру, висвітлюють негативні явища у молодіжному середовище (наркоманію, паління, вживання алкоголю). Конфліктний сюжет розігрується на сцені , але у його вирішенні беруть участь не лише актори, а й глядачі. У будь-який момент глядач може змінити актора й розіграти свій спосіб вирішення проблеми. Завдання театру - змоделювати життєву ситуацію і залучити глядачів до спільного пошуку вирішення проблеми.
Діяльність театру має бути спрямована на висвітлення типових проблем, що турбують дитячу та молодіжну аудиторію. Формами вивчення окреслених проблем є довірливе спілкування з дітьми та молоддю, опитування, анкетування, що дозволяє визначити тематику виступу театру. Із практики проведення такої роботи найбільш актуальними є теми, які стосуються вживання алкоголю, поширення наркоманії та тютюнопаління у молодіжному середовище; проблеми, які виникають між ровесниками; проблеми у стосунках між батьками та дітьми.
Сценарії, як правило, пишуться на прикладах, як мали місце у реальному житті. Центральною темою є маніпулювання (численні способи спонукати молодих людей палити, вживати проти свого бажання алкоголь чи наркотики), а також прийоми, що дозволяють протистояти тиску або ухилитися від небезпечних дій. Сцени, що їх представляють актори, відображують найгірші сценарії розвитку подій вдома, в школі та на роботи і розігруються двічі. З перше аудиторія стежить за тим, як розгортаються події, а в процесі повторного показу будь-хто з глядачів може зупинити перебіг п'єси і запропонувати свій варіант виходу із ситуації.
Виступи інтерактивного театру можуть проходити під час масових свят, зборів-походів дитячих та юнацьких організацій , при організації вуличної соціальної роботи, підчас молодіжних акцій, акцій у навчальних закладах, клубах тощо. Як показує практика роботи, театральне мистецтво можна використовувати не лише для роботи з молодіжною аудиторією, а для налаштування співпраці з державними службовцями, представниками громади, спеціалістами різних структур тощо. За результатами роботи молоді глядачі зазначають неабиякий позитивний вплив театральних сцен на молодь, адже театр допомагає подивитися на власне життя начебто зі сторони. За даними опитувань після вистав, актуальність тематики відмітили близька 80% глядачів, а близько 5% впізнали у розіграних ситуаціях власну історію. Організаторами і керівниками соціального проекту з організації роботи інтерактивного театру можуть виступати лідери дитячих та молодіжних громадських організації, соціальні працівники, педагоги організатори.
Молодіжні лекторські групи: однією із форм залучення молоді до пропаганди здорового способу життя є робота лекторських груп за методикою «рівний-рівному», що покращує сприйняття інформації у молодіжному середовищі. В більшості молоді лектори - молоді люди волонтери центрів соціальних служб для молоді, учнів навчальних закладів.
Молоді лектори, організатори проведення лекцій повинні не лише зацікавити слухачів предметом обговорення, а переконати молодь в необхідності відповідального ставлення до власного здоров'я, необхідності зміни поведінки на більш прийнятну, безпечну. На даному етапі важливим досягненням є заохочення певної категорії молоді до участі в програмах щодо дотримання здорового образу життя.
Навчання проводиться у формі бесід з поєднанням лекції та тренінгу (переважно ігрового). Молоді люди отримують знання профілактичної тематики: з проблем інфікування ВІЛ/СНІДом чи хворобами, що передаються статевим шляхом, по наслідки вживання алкоголю, наркотиків, тютюнопаління. Вході підготовки передбачаються заняття спрямовані на розвиток тренерських та лекторських навичок.
Окрім загальної підготовки лекторської групи , враховуючи специфіку такої діяльності слід передбачити проведення поглибленої підготовки лекторів до виступів перед молодіжною аудиторією за окремою тематикою. Після закінчення заняття проводиться його детальне обговорення з метою корегування програми виступу.
Лекційна робота проводиться у загальноосвітніх школах , технікумах, школах - інтернатах, клубах за місцем проживання, дитячих лікарнях, дитячих та молодіжних громадських організаціях. Часто підчас проведення лекційних занять використовуються відео сюжети на відповідні тематики, роздаються інформаційні матеріали. Під час проведення лекційної роботи в учбових закладах відбувається залучення молоді до реалізації соціальних програм, розповсюджується інформація про роботу «телефону довіри». Також практикується велична соціальна робота в межах програми - проведення бесід у дворах на ігрових майданчиках, де збіраються молодь та підлітки. Як правило, молодіжна лекторська група (2-4 особи ) 1-2 рази на тиждень виступає з визначеною тематикою перед своїми однолітками. Показником результативності діяльності лекторської групи є запрошення її учасників у навчальні заклади для подальшої співпраці, повторних виступів.
На профілактичну роботу серед молоді спрямована організація роботи спікерських груп. Спікерські групи - це група молодих людей та спеціалістів, що займаються профілактичною діяльністю серед молоді за методикою «рівний-рівному», мають навички та досвід лекційно - тренінгової роботи; об'єднані спільною метою та програмою; володіють необхідними методичними матеріалами. Серед спікерів є люди, які на власному досвіді пізнали всю складність проблем, що їх вони намагаються розв'язати. Ці люди відверто говорять про себе та своє життя . На приклад , якщо темою розмови є ВІЛ/ НІД, то залучаються особи, які можуть розповісти про те, як вони інфікувалися, як живуть з цією хворобою і як вони зараз себе почувають. Слухачі більше можуть повірити таким людям ніж лікарям.
Робота спікерських груп спланована так, щоб молодь навчилась передавати профілактичні знання, набуті на заняттях, одноліткам за методикою «рівний-рівному». Крім того, становиться завдання не тільки навчати волонтерів проведенню профілактичної роботи молодіжному середовищі, а й розвинути у «спікерів здібності розуміти себе, свої потреби; розвинути вміння протистояти негативному впливу оточуючих, навчити жити здоровим повноцінним життям.
До роботи з волонтерами залучаються провідні спеціалісти : лікарі,педагоги, представники державних і недержавних організацій, які займаються профілактичною роботою. Підготовка спікерів має передбачати розвиток знань та навичок для вирішення особистих проблем; розвиток знань та навичок поведінки в кризових ситуаціях; вміння налагоджувати і підтримувати контакти з оточуючими; вміння проводити бесіди, обговорювати поставлені проблеми; отримання знань із негативних наслідків вживання наркотиків ,алкоголю, тютюну тощо; формування поняття про здоровий спосіб життя.
Слід пам'ятати, що будь-яка робота щодо пропаганди здорового способу життя та робота щодо профілактики наркоманії та захворювань на ВІЛ-СНІД направлені на рішення важливої задачі,основна мета якої це збереження майбутнього нації.
Епідемія ВІЛ/СНІДу показала, що використання неефективних стратегій профілактики не тільки даремна, а й небезпечна витрата і без того обмежених засобів і часу. Чи можна визначити завчасно, чи буде дієвим той чи той профілактичний захід? Так, можна.
На основі світового досвіду, нагромадженого за роки епідемії, виділено кілька ефективних стратегій профілактики поширення ВІЛ-інфекції, зокрема, статевим шляхом та при ін'єкційному вживанні наркотиків.
1. Пропаганда безпечної сексуальної поведінки.
Її мета -надати людям досить широкий вибір безпечної поведінки : від повного утримання до використання якісного презерватива й сексу «без проникнення».
У людському співтоваристві дуже поширені «профілактичні» рекомендації, які пропагують бажану для нього (суспільства) поведінку, але не захищають від зараження : «жити статевим життям тільки з одним постійним партнером» або, принаймні, «добре знати свого партнера» й «уникати випадкових зв'язків».
Профілактика, діагностика і своєчасне лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом.
За даними ВОЗ, задавнені ЕІПСШ підвищують ризик зараження ВІЛ -інфекцією у 5-6 разів. Широка доступність анонімного обстеження і кваліфікованого лікування будь яких ЕІПСШ -реальний внесок у профілактику поширення ВІЛ -інфекції. Традиційний «радянський » підхід лікарів венерологів, при якому пацієнта вимагають паспорт і ставлять на облік, призводить до розквіту шарлатанства, позаяк воно не забезпечуючи якісне лікування, гарантує, у тім хоча б анонімність. В ідеалі для ефективної профілактики ВІЛ необхідна якісна, анонімна, не дорога (чи безкоштовна), а головне - «дружня» медична служба, де можна було б за бажанням також одержати консультацію й обстежитися на ВІЛ.
2. Доступність, популяризація і масове розповсюдження презервативів.
Хоча презервативи не дають 100 відсоткової гарантії захисту від зараження, але при правильному і постійному використанні якісних презервативів ризик зараження ВІЛ значно знижується.
Таким чином, як видно з наданої вище інформації, немає вакцини, що створює імунітет до ВІЛ; нема ліків, здатних цілком знищити вірус імунодефіциту людини ї запобігти розвитку такого захворювання, як СНІД; немає достатніх коштів у державі для проведення профілактичної роботи. А що ж є? Є тільки одне - це необхідність кожному усвідомити змінити свою поведінку, зробивши її безпечнішою, як щодо до себе так і стосовно інших.
Розглянемо деякі форми організації виховної роботи у школі що можуть стати доречними і в профілактичній роботі, якщо змістовно спрямувати на висвітлення проблем, що пов'язані з наркоманією і ВІЛ/СНІДом.
1. Театралізовані форми
До театралізованих форм належать: літературно - музична композиція, концерт, публіцистична вистава, змагання команд КВК, театралізована вистава, пластично - хореографічна вистава тощо.
Театралізовані форми роботи - найскладніші й найцікавіші форми. Які розкривають тему за допомогою художніх образів, засобів театралізації, використання творчих здібностей учнів.
Під час їх підготовки відбувається креативна діяльність учнів і вчителя. Вистави можуть бути показані багаторазово, що дає можливість працювати з великою і різноманітною аудиторією.
Літературно-музична композиція - композиційно побудоване подання літературного матеріалу (у нашому випадкові - необхідної інформації) у музичному оформленні. На наш погляд, цей жанр дещо застарілий, але, іншого боку, він традиційний для позакласної роботи школи. Тому, використовуючи його, слід прагнути динаміки, дієвості, яскравої візуалізації, а також сучасного музичного наповнення. Намагайтеся подавати інформацію не в лекційній, розповідній манері, а з допомогою виразних сценічних прийомів.
Концерт - поєднання різних за жанром художніх номерів у одній програмі. Концерт є не зовсім вдалою формою для профілактичної інформації. Цей жанр буде доречним тільки у тому випадкові, коли концерт присвячений Всесвітньому дню боротьби зі СНІДом чи Дню пам'яті людей, що померли від СНІДу. За таких умов конферанс (текст ведучих, що поєднує номери концерту) може містити інформацію про СНІД, про людей що померли від СНІДу, про ставлення до ВІЛ - інфікованих. Концерт може буде благодійним.
Публіцистична вистава (раніше дана форма роботи мала назву агітбригада)- цей жанр народився як можливість вести агітаційну роботу за допомогою сценічних прийомів. Віршовані тексти, відомі пісні які набули нового змісту, використання прийому «апорт» (яскраві словесні заклики, звернення до глядача), театралізовані мініатюру - ось ознаки цього жанру. У ньому документальний, публіцистичний зміст набуває художніх форм. Публіцистична вистава - це монтаж різноманітних епізодів, сценічних жанрів, деякі з них можуть мати навіть гумористичний ґатунок. У цілому, така вистава може стати на справді дієво - профілактичною якщо інформація в ній буде викладена яскраво і переконливо.
Змагання команд КВК - найпопулярніший серед молоді жанр. Він легкий, рухливий, емоційний, гумористичний. Але чи доречно, жартувати на тему СНІД? Тож, однією з тем КВК може бути профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі. Дуже важливим у цьому жанрі є «здоровий» гумор, який має викривати вади легковажної поведінки, сценічна культура, жвавість, гнучкість мислися.
Театралізована вистава - для цього жанру потребує повного сюжету, де дійові особи є носіями певних характерів, учинків. Де напружено відбувається боротьба між позитивом і негативом. Цей жанр дуже цікавий школярам бо дає можливість доторкнутися до таємниць театру. У профілактичній роботі цей жанр дає змогу донести не стільки важливу інформацію, скільки нюанси теми, вплинути на емоційну сферу, справити глибоке враження. Сюжетом такої вистави може бути реальна історія якоїсь людини, що живе з ВІЛ чи вигадана історія. Важливо, щоб така вистава захоплювала глядача, а це можливо, коли актори на сцені самі розуміються на змісті того, що роблять, і переконані в необхідності про це говорити.
Пластично - хореографічна вистава - це вистава, де основним засобом вираження є пластика: рухи тіла, міміка, жест. Така вистава ведеться мовою символів і потребує виразних костюмів, музичного супроводу, яскравих атрибутів (свічки, тканини, стрічки тощо).
2. Інтерактивні ігрові форми
Інтерактивні форми передбачають обов'язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, учинків. Інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.
До інтерактивних форм роботи належать ігрова програма, інтерактивна акція, ток-шоу, гра станціями тощо.
Ігрова програма. Основним засобом вираження у цій формі є гра. Саме через гру подається зміст, за допомогою неї моделюються різні ситуації у яких формуються й відпрацьовуються необхідні навички. Ця форма у профілактичній роботі допомагає створити атмосферу активних, позитивних дій, яскраво виразити ідею програми. Сюжет ігрової програми потребує певної логіки і сценічного рішення.
Інтерактивна акція, на відміну од ігрової програми, не має певного сценарію, а лише сценарний план. Акція - це низка заходів, у нашому випадкові - профілактичних (розповсюдження спеціальної літератури, презентація організації, що працюють над проблемами ВІЛ/СНІДу тощо).
Ток - шоу також є інтерактивною телевізійною програмою. Її використання у профілактичній роботі може бути доречним, якщо запросити до участі людей, які живуть із ВІЛ, чи спеціалістів із проблеми: психологів,медиків, юристів, чиє спілкування з аудиторією буде дійсно діалогічним, рухливим, цікавим.
Гра станціями - інтерактивний жанр, де учасникам пропонуються рухатися від «станції» до «станції» і, зупиняючись, отримувати чи демонструвати свої знання, набувати чи демонструвати певні навички. Для проведення профілактичної роботи можна влаштовувати станції, які за темою відповідають різним аспектам проблеми наркоманії, ВІЛ\СНІДу.
Потрібно звертатися до інтерактивних форм у профілактичній роботі,тому що вона досить легка у підготовці ц водночас ефективна в роботи.
3. Інтелектуально - пізнавальні форми
Частіше за все - це варіанти телевізійних програм : « Що? Де? Коли?», «Слабое звено» тощо. Можна підійти до цього жанру більш творчо і створити авторську за формою програму. Незмінним залишається зміст, основа якого «запитання - відповіді».
Хочемо порадити бути винахідливими не тільки у формах проведення таких програм, а й у постановці запитань (саме запитання може містити в собі часткову інформацію, воно може бути поставлене у формі малюнка, пантоміми, до запитання можна додати варіанти відповідей тощо).
Дуже добре, якщо винайдете форму, яка надасть можливість участі у програмі великої кількості людей, а не обмежите учасників рамками двох команд, а іншим запропонуєте роль пасивних глядачів. Орієнтуйтеся на інтереси ваших учнів, використовуйте сучасні технічні засоби.
4. Художньо - прикладні форми
Ідеться про відомі конкурси малюнка, виставки квітів, захист технічних проектів тощо. Ці форми здатні містити візуальну інформацію, впливати на свідомість завдяки образотворчим засобам, до того ж адресовані великій і різнорідній аудиторії. Потрібно знайти сучасні ідеї щодо художньо - прикладного жанру (це може бути створення авторських малюнків на футболках, проектів пам'ятника, зйомка рекламного ролика, конкурс графіті чи показ тематичної модної колекції тощо) і широко використовувати їх.
Необхідно звернути увагу на такі шкільні заходи, як ярмарок, спортивне свято, показ сценічних робіт класу, вечір зустрічі, наукова конференція, які також можуть бути присвячені темі наркоманії та СНІДу, містити профілактичну інформацію, демонструвати переваги здорового способу життя.
Особливо популярною серед старшокласників є дискотека. Можна спробувати провести дискотеку профілактичної спрямованості. Під час такого заходу можна поширювати інформацію, розповідати про відомих музикантів, які загинули внаслідок СНІДу чи активно виступають у боротьбі за безпечну поведінку. Під час дискотеки можна розповсюджувати плакати, буклети, інший роздатковий матеріал.
Важливим чинником у комбінуванні змісту профілактичної роботи є врахування вже наявного рівня опанування учнями інформацією з обговорюваної проблеми. З огляду на це, безпосередньому викладу нової інформації мусить перебувати аналіз рівня обізнаності в темі та актуалізація опорних знань.
Розділ 2. Завдання, методи й організація дослідження
2.1 Завдання дослідження
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати доступні літературні джерела, присвячені впровадженню здорового способу життя.
2. Дослідити стан та методологію формування рефлексу здоров'я.
3. Провести дослідження впливу факторів ризику на здоров'я молоді в м.Запоріжжя та впровадження самостійного рефлекторного догляду школярів за станом свого здоров'я.
2.2 Методи дослідження
1. Вивчення наукової літератури з даного питання.
2. Проведення досліджень (анкетування).
3. Аналіз рівня захворюваності (вивчення амбулаторних карт) учнів.
4. Аналіз стану здоров'я у старшокласників після фізичного навантаження за допомогою тестування фізичних якостей та толерантності до фізичних навантажень.
5. Пропагандування, випуск листівок, читання лекцій.
2.3 Організація дослідження
В 2010 році було проведено анкетування серед старшокласників школи №97 і школи №110.
Учні розподілені на 2 групи №1 и №2.
У групи увійшли учні 8-9 класів які мали середній рівень успішності та серед них було проведено анкетування за допомогою якого була зроблена спроба виявити схильність школярів до здорового способу життя.
Всього опитано по 65 учнів з кожної школи. У додатку А наведена анкета з питаннями за допомогою якої проводилося опитування.
Розділ 3. Результати дослідження та їх обговорення
Уроки фізкультури подобаються 83 учням - це 64%. Спортивні секції відвідують лише 51 учень - це 39%. Бігом захоплюються всього 34 учні - це 26%. Лише 38 учнів - це 29% хотіли б пов'язати своє подальше життя з фізкультурою. 87 учнів - це 67% згодні з тим, що «Активний рух - ознака здорового способу життя».
Згідно проведеного опитування булі отримані та проаналізовані результати. Відповідно до школи №97 були отримані наступні дані анкетування (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1
Аналіз анкети №1 по школі №97
|
Питання |
Так |
% |
Ні |
% |
Важко відповісти |
% |
|
|
1 |
38 |
58% |
19 |
29% |
9 |
13% |
|
|
2 |
33 |
50% |
2 |
38% |
7 |
12% |
|
|
3 |
12 |
18% |
52 |
80% |
1 |
2% |
|
|
4 |
27 |
41% |
36 |
55% |
2 |
4% |
|
|
5 |
18 |
27% |
45 |
69% |
2 |
4% |
|
|
6 |
14 |
21% |
47 |
72% |
4 |
7% |
|
|
7 |
10 |
15% |
53 |
81% |
2 |
4% |
|
|
8 |
56 |
86% |
2 |
3% |
7 |
11% |
|
|
9 |
13 |
20% |
42 |
64% |
10 |
16% |
|
|
10 |
15 |
23% |
37 |
56% |
13 |
21% |
|
|
11 |
46 |
70% |
12 |
18% |
7 |
12% |
|
|
12 |
28 |
42% |
37 |
56% |
2 |
4% |
|
|
13 |
33 |
50% |
25 |
38% |
7 |
12% |
|
|
14 |
18 |
27% |
45 |
69% |
2 |
4% |
Отримані результати характеризуються наступними даними серед 65 учнів (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2
Отримані результати по школі №97
|
1. 58% - уроки подобаються |
|||
|
2. 50% - з'являються болі |
|||
|
3. 80% - ні |
7. 81% - ні |
11. 70% - так |
|
|
4. 55% - ні |
8. 86% - так |
12. 41% - так |
|
|
5. 69% - ні |
9. 64% - ні |
13. 27% - так |
|
|
6. 72% - ні |
10. 56% - ні |
14. 21% - так |
Відповідно до школи №97 були отримані наступні дані анкетування (таблиця 3.3).
Таблиця 3.3
Аналіз анкети №1 по школі №110
|
Питання |
так |
% |
Ні |
% |
Важко відповісти |
% |
|
|
1 |
45 |
69% |
15 |
23% |
5 |
8% |
|
|
2 |
18 |
27% |
46 |
71% |
1 |
12% |
|
|
3 |
12 |
18% |
51 |
78% |
2 |
4% |
|
|
4 |
24 |
36% |
40 |
62% |
1 |
2% |
|
|
5 |
16 |
25% |
47 |
71% |
2 |
4% |
|
|
6 |
14 |
22% |
50 |
76% |
1 |
2% |
|
|
7 |
15 |
23% |
50 |
77% |
0 |
0% |
|
|
8 |
31 |
48% |
34 |
52% |
0 |
0% |
|
|
9 |
24 |
37% |
41 |
63% |
0 |
0% |
|
|
10 |
23 |
35% |
36 |
55% |
6 |
10% |
|
|
11 |
54 |
83% |
10 |
15% |
1 |
2% |
|
|
12 |
15 |
23% |
50 |
77% |
0 |
0% |
|
|
13 |
12 |
18% |
51 |
78% |
2 |
4% |
|
|
14 |
18 |
27% |
46 |
71% |
1 |
12% |
Взагалі отримані результати характеризуються наступними даними серед 65 учнів (таблиця 3.4).
Таблиця 3.4
Отримані результати по школі №97
|
1. 69% - уроки подобаються |
|||
|
2. 27% - з'являються болі |
|||
|
3. 78% - ні |
7. 77% - ні |
11. 77% - так |
|
|
4. 62% - ні |
8. 86% - так |
12. 36% - так |
|
|
5. 71% - ні |
9. 64% 63- ні |
13. 25% - так |
|
|
6. 16% - ні |
10. 55% - ні |
14. 22% - так |
Експериментальними спостереженнями було досліджено рівень рухової активності учнів.
Для десятикласників нормою є 8 годин (це гімнастика до уроків, рухомі зміни, уроки фізкультури, заняття в секціях і ін.) Фактично - близько 5 годин день. Для 9-ти-классников - норма 8 годин - фактично в середньому 6 годин. Урок фізкультури основна форма і головна ланка фізичного виховання в школі.
Досліджуючи зовнішні ознаки стомлення, можна сказати, що учні школи №97 менш фізично підготовлені до даного кросу, для них це навантаження є надмірним. Вчителі фізкультури не приділяють належної уваги підготовці до такого навантаження. Було виявлене, що значне підвищення артеріального тиску і частоти пульсу для 2-х учнів, подовження часу відновлення говорить про велике фізичне навантаження або ж про недостатню готовність учнів до неї. Обстежено 10 учнів зі школи №97 та 10 - зі шкли №110.
На наступному етапі експериментально в школі №97 і в школі №110 було досліджений рівень захворювання: серцево-судинними хворобами, захворювання опорно-рухового апарату, ожирінням. Результати дослідження говорять про те, що в останній час майже 32% учнів школи №97 мають захворювання опорно-рухового апарату, а ожирінням страждають - 2%. В школі №110 захворювання опорно-рухового апарату мають - 29,5%, а від ожиріння страждають - 0,6%. Досліджуючи рівень захворювання в школі №97 і в школі №110 можна зробити висновок, що оскільки захворювання опорно-рухового апарату складає від 30% - 32%, це пояснює небажання відвідувати уроки фізкультури, займатися бігом, відвідувати спортивні секції, і пов'язувати своє подальше життя з фізкультурою.
Виходячи з дитячої мрії про «школу майбутнього». Школа повинна розташовуватися в екологічно чистому районі і в ній велика увага повинна приділятися здоров'ю школярів. А школяр майбутнього - витривалий, фізично і гармонійно розвинена людина. Наші дослідження підвели нас до підтвердження думки про те, що людина - це відкрита біологічна система, яка безпосередньо залежить від навколишнього середовища, але вона в ній закладена як природний початок до саморегуляції, людина може і винен сам регулювати свою діяльність, підтримуючи стабільність в організмі. І важливу роль в цьому грає: 1. Рухова активність людини; 2. Здатність його правильно дихати; 3. Здоровий спосіб життя.
Проведене анкетування виявило, що теоретично учні дають відповіді на всі питання щодо способу життя, а застосовувати на практиці знання не можуть. Не робиться ранкова зарядка, не дотримується режим дня, не виконуються гігієнічні вимоги, діти не завжди правильно харчуються, віддають перевагу солодкому, а не фруктам, овочам, часто нормально не снідають. У зв'язку з цим самі учні у 67% випадків визначають своє здоров'я як задовільне, у 19% - як незадовільне [3].
Експериментальна програма виховання здорового способу життя учнів базувалася на засадах інтегративного та диференційованого підходів. Принцип інтеграції передбачав таку структуру освітньої системи, яка характеризується взаємодією і взаємопроникненням попередньої і наступної освітніх ланок за змістом і навчальними технологіями, раціональним поєднанням диференційованих та інтегрованих навчальних предметів. Принцип диференціації передбачав таку конструкцію освітньої системи, яка б була адаптована за всіма навчальними параметрами до наявного потенціалу розумових і фізичних здібностей учнів та їх індивідуальних особливостей, створювала всі умови для розвитку й саморозвитку кожного школяра.
Диференційований підхід до формування в старших підлітків знань і умінь здорового способу життя здійснювався на основі типологічного групування. Основна робота з учнями активно-позитивного типу на уроках фізичної культури та в позаурочній фізкультурно-оздоровчій діяльності була спрямована на: поглиблення знань і умінь з основ здорового способу життя, фізичної культури і спорту, дотримання активного рухового режиму та ведення здорового способу життя; надання практичної допомоги в підготовці індивідуальних програм здорового способу життя; створення з цих учнів групи лідерів з проведення активної пропаганди здорового способу життя, регулярних занять фізичною культурою і спортом серед своїх товаришів, однокласників та молодших школярів; формування умінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами в домашніх умовах та за місцем проживання; проведення контролю за участю їх у марафоні, що проходив уздовж сухопутних кордонів України.
Основними напрямами роботи з учнями пасивно-позитивного типу на уроках фізичної культури та в позаурочній фізкультурно-оздоровчій діяльності були: заохочення і допомога в удосконаленні та розвитку знань і умінь з основ здорового способу життя, фізичної культури і спорту; дотримання рухового режиму та ведення здорового способу життя; розширення ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя, зміцнення здоров'я і формування стійкої мотивації до фізкультурно-оздоровчих і спортивних занять; підготовка індивідуальних програм здорового способу життя; залучення цих учнів до проведення пропаганди здорового способу життя, занять фізичною культурою та спортом серед однокласників та товаришів; здійснення підготовки учнів до самостійних занять фізичними вправами в домашніх умовах та за місцем проживання; залучення їх до участі в марафоні, який проходив уздовж сухопутних кордонів України.
Робота зі школярами індиферентного типу на уроках фізичної культури та в позаурочній фізкультурно-оздоровчій діяльності була спрямована на: формування інтересу до проблем здорового способу життя і занять фізичними вправами шляхом зовнішнього стимулювання, ознайомлення їх з новими, популярними серед молоді й емоційно привабливими засобами фізичного виховання; досягнення ними на уроках фізичної культури легкодоступних близьких цілей особистісного характеру, що мають короткий термін реалізації в процесі занять фізичною культурою; отримання задоволення від занять фізичними вправами, поліпшення самопочуття та підвищення працездатності організму; зміцнення їхньої упевненості в собі, підвищення інтересу і мотивації до здорового способу життя та покращення здоров'я; привернення уваги учнів до проведення фізкультурно-оздоровчих заходів, спортивних свят, вечорів, туристських походів, до написання рефератів і творів на теми здорового способу життя; ознайомлення їх з положенням про марафон для учнів і його значенням для зміцнення здоров'я та організації здорового способу життя.
У процесі формуючого етапу експерименту було апробовано декілька взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих технологій виховання, які, спонукаючи розвиток певних якостей особистості, забезпечували інтегративний вплив, необхідний для особистісного розвитку старших підлітків, здійснення внутрішньої саморегуляції ставлення до здорового способу життя.
На формуючому етапі експерименту ставилися завдання допомогти учням школи №97 навчитися здійснювати адекватні самооцінку і самоаналіз, що мало стати передумовою розробки програм саморозвитку та самовдосконалення. Педагогічно доцільним з особистісно розвивальної точки зору стало формування школярами ідеальної моделі, ідеального образу себе, що представляє собою модель наступного кроку вихованця по шляху його саморозвитку. Процес фізичного самовдосконалення, базуючись на пізнанні учнями 89 класів своїх позитивних якостей і недоліків, містив визначення завдань саморозвитку, складання його індивідуальних програм. Постійна потреба організовувати себе, мобілізувати в подоланні зовнішніх та внутрішніх перешкод на шляху до поставленої мети вимагали певних вольових зусиль, пов'язаних з психічною напругою, потребою вольової регуляції поведінки тощо.
Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи дозволяє зробити висновок, що інтегративний підхід до формування у старших підлітків знань сутності, змісту і компонентів здорового способу життя у навчально-виховному процесі виявився ефективним, а вертикальна і горизонтальна диференціація обсягу знань сприяла чіткішому їх усвідомленню, систематизації, зміцненню і поглибленню. Так, кількість учнів школи №97 з високим рівнем знань основ здорового способу життя збільшилося з 11,3% до 30,7%, середнім - з 48,4% до 67,7%, низьким - зменшилася з 40,3% до 1,6%. Певна динаміка змін рівнів знань учнів школи №110 обумовлена вивченням проблем здорового способу життя в рамках інших предметів.
Отримані дані дають підстави для висновку, що особистісно зорієнтовані технології, активізація внутрішньої емоційно-мотиваційної сфери особистості, спонукання до самоактивізації у процесі фізичного саморозвитку сприяють позитивним змінам у ставленні старших підлітків до здорового способу життя. Зокрема, кількість учнів школи №97 з активно-позитивним ставленням в результаті формуючого експерименту збільшилася з 12,9% до 38,7%, пасивно-позитивним - з 56,5% до 61,3%, негативного ставлення до здорового способу життя старші підлітки даних класів не висловлювали. Зміни в ставленні до здорового способу життя учнів школи №110 були менш динамічними. Своєрідним показником ціннісних орієнтацій було прагнення старших підлітків організовувати свою діяльність на засадах здорового способу життя. В школі №97 на час завершення дослідження кількість школярів, які хотіли б вести здоровий спосіб життя, збільшилася з 26% до 87%, тоді як в школі №110 їх кількість не змінилася.
У результаті дослідження встановлено, що застосування тренінгових, проективних технологій виховання сприяло формуванню у школярів умінь планувати свою життєдіяльність на засадах здорового способу життя, розробляти індивідуальні програми саморозвитку, складати щадні режими дня, здійснювати самоконтроль за їх виконанням, забезпечувати необхідні санітарно-гігієнічні умови самостійно займатися фізичними вправами.
Аналіз отриманих на початку і в кінці експериментальної роботи даних виявив позитивні зміни у рівнях сформованості в учнів умінь самостійно використовувати засоби фізичної культури для підвищення резервів свого організму. Переміщення учнів школи №97 із групи з середнім рівнем у групу з високим, із групи з низьким рівнем у групу із середнім, порівняно з школою №110, було більш стійким і вираженим більшою мірою. Дані експериментальної роботи засвідчують, що максимального прогресу в порівнянні з початковим рівнем в школі №97 набули уміння школярів оцінювати стан свого здоров'я і розвитку фізичних якостей на основі антропологічних даних і стандартизованих тестів, здійснювати самоконтроль за діяльністю основних функціональних систем організму, за якістю виконання фізичних вправ, а також ураховувати індивідуальні, вікові та статеві обмеження виконання певних вправ. Аналіз динаміки формування умінь фізичного самовдосконалення учнів школи №97 і школи №110 дає підстави зробити висновок про їх схожість, проте її зростання в школі №97 значно вище рівня школи №110. Зокрема, високого рівня умінь оцінювати стан здоров'я і розвитку фізичних якостей в школі №97 досягли 22,6% старших підлітків проти 6,5% на початку експерименту (у школі №110 - відповідно 12,5 % проти 7,8%), середнього - 62,9% проти 27,4% на початку експерименту (у школі №110 відповідно 37,5% проти 28,1%), на низькому рівні в школі №97 залишилося 14,5% учнів у порівнянні з 66,1% на початку дослідження (у школі №110 - відповідно 49,4% проти 65%).
Встановлено, що в школі №97 високого рівня розвитку умінь дотримуватися правил безпеки при виконанні фізичних вправ досягли 59,7% старших підлітків, середнього - 40,3%, всі учні з низьким рівнем даних умінь поліпшили свої показники до середнього рівня, тоді як у школі №110 школярів з високим рівнем цих умінь було зафіксовано після експерименту 45,3%, з середнім - 46,9%, з низьким рівнем залишилися 7,8% учнів. На час завершення дослідження 17,7% учнів школи №97 змогли оволодіти уміннями надавати першу долікарську допомогу у випадку травм і пошкоджень на високому рівні, 35,5% - на середньому, 46,8% залишилися на низькому рівні (у школі №110 відповідно 7,8%, 18,8%, 73,4%).
Початковий рівень сформованості таких умінь, як планувати свою фізкультурно-оздоровчу діяльність, ураховувати індивідуальні, вікові та статеві обмеження виконання певних фізичних вправ, здійснювати самоконтроль діяльності функціональних систем організму, якості виконання фізичних вправ, забезпечувати санітарно-гігієнічні вимоги в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності - у школярів школи №110 був навіть вищим, ніж у школі №97. Однак динаміка їх розвитку, як показує якісний аналіз, вища в учнів школи №97. Наприклад, кількість учнів з високим рівнем умінь планувати свою фізкультурно-оздоровчу діяльність в школі №97 зросла з 9,7% до 29%, із середнім - з 24,1% до 57,7%, з низьким - зменшилася з 66,2% до 19,3%. У школі №110 кількість учнів з високим рівнем розвитку даних умінь збільшилася з 10,9% до 12,5%, із середнім - виросла з 25% до 29,7% за рахунок зменшення кількості учнів з низьким рівнем.
Цілеспрямована робота в школі №97 щодо запобігання навчальних перевантажень учнів, розробка старшими підлітками індивідуальних режимів дня, програм фізичного самовдосконалення сприяли вивільненню резервів часу на збільшення тривалості їхньої самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності. В школі №97 кількість учнів, які витрачали на самостійні заняття фізичними вправами до двох годин щодня, збільшилася з 6,5% до 13%, півтори години - з 3,2% до 8,0%, годину - з 16,2% до 25,8%, 40 хвилин - з 17,7% до 22,5% за рахунок зменшення кількості школярів, які приділяли цьому компоненту здорового способу життя 30 хвилин (з 25,8% до 16,2%), 20 хвилин (з 24,1% до 14,5%) і зовсім не займалися самостійно фізичними вправами.
Реалізація завдань дослідження, впровадження особистісно-розвивальної технології фізичного виховання сприяли зростанню показників фізичної підготовленості старших підлітків школи №97, просуванню їх з низького і нижчого за середній рівнів на вищий за середній та високий. Запропонований і впроваджений руховий режим позитивно вплинув на розвиток витривалості, швидкості, сили, спритності учнів школи №97. Стан фізичної підготовленості старших підлітків школи №110 поліпшився несуттєво і залишився в основному на низькому і середньому рівнях. Це дає підстави стверджувати, що апробовані в процесі експериментальної роботи форми і методи розвитку фізичних якостей старших підлітків у навчально-виховному процесі на засадах інтегративного і диференційованого підходів виявилися ефективними.
Про дієвість програми експериментальної роботи свідчить зниження кількості захворювань учнів школи №97. При цьому, якщо кількість простудних захворювань старших підлітків школи №97 зменшилася у середньому на 18%, інфекційних - на 17%, то в школі №110 ці показники майже не змінилися. Таким чином, можна стверджувати, що формування здорового способу життя засобами фізичного виховання сприяло підвищенню резервів здоров'я старших підлітків, стійкості їхнього організму до простудних та інфекційних захворювань.
В школі №97, порівняно з школою №110, більше учнів підвищили свій рівень здорового способу життя: кількість старших підлітків з високим рівнем збільшилася з 11,3% до 27,5%, із середнім - з 42,0% до 64,5%, з низьким - зменшилася з 46,7% до 8%. В школі №110 тенденція переходу учнів із середнім рівнем здорового способу життя у групу з високим і з низьким рівнем у групу із середнім виражена меншою мірою (рис.3.1).
Апробація сучасних педагогічних технологій виховання здорового способу життя учнів 8-9 класів, оцінювання їх ефективності свідчать, що: результативність цих технологій обумовлюється рівнем готовності до їх застосування як педагогів, так і школярів; ефективність педагогічних технологій як засобу виховання здорового способу життя старших підлітків підвищується за умови усвідомлення школярами особистісної цінності і значущості тих чи інших видів фізкультурно-оздоровчої діяльності, включення їх у навчально-розвивальну діяльність на оптимальному для кожного учня рівні складності.
Аналіз результатів формуючого етапу експерименту переконує, що вироблення в учнів умінь проектування і здійснення фізичного самовдосконалення та саморозвитку є важливою передумовою реалізації їхніх прагнень до здорового способу життя на діяльнісному рівні.
Школа №97
Школа №110
Висновки
Згідно з завданнями дипломної роботи можна зробити висновки.
1. Аналізуючи літературні джерела дозволяє зробити висновки, що в сучасному суспільстві спостерігається тенденція значного погіршення відношення школярів до стану свого здоров'я, а також викликає тривогу неналежний розвиток профілактичних заходів щодо впровадження здорового способу життя серед молоді. Учбово-виховний процес з великим об'ємом навантаження, особливо в області сенсорного і розумового розвитку несприятливо позначається на стані здоров'я дітей. При цьому наголошується деяка диспропорція між збільшенням розумового навантаження, яке дитя отримує в результаті великого потоку інформації, і недостатньою руховою активністю школярів Впливі шкільної гіподинамії на дітей всіх вікових груп сприяє збільшенню числа захворювань, зниженню порогу імунобіологічного бар'єру, зростанню простудних захворювань і тим самим зниженню якості освіти.
2. Досліджуючи стан та методологію формування рефлексу здоров'я серед школярів шкіл №97 та №110 можна зробити висновки, що для адекватної оцінки ступеня розвитку здорового образу життя та рефлексу здоров'я серед школярів досліджуються основні фактори, що впливають на впровадження здорового способу життя серед школярів, вивчаються основні складові та компоненти методу оздоровлення «Рух і здоров'я». Була запропонована модель анкетування школярів для виявлення схильності школярів до здорового способу життя. Всього опитано по 65 учнів з кожної школи. Уроки фізкультури подобаються 83 учням - це 64%. Спортивні секції відвідують лише 51 учень - це 39%. Бігом захоплюються всього 34 учні - це 26%. Лише 38 учнів - це 29% хотіли б пов'язати своє подальше життя з фізкультурою. 87 учнів - це 67% згодні з тим, що «Активний рух - ознака здорового способу життя».
3. Проводячи дослідження впливу факторів ризику на здоров'я молоді в м. Запоріжжя можна зробити висновки: переважна більшість старших підлітків мають недостатньо змістовні уявлення про сутність, компоненти і структуру здорового способу життя. В процесі констатуючого етапу дослідження встановлено, що лише 38,2% опитаних старших підлітків самостійно займаються фізичними вправами, з них щоденно - 7,7%, шість разів за тиждень - 2,2%, один-два рази - 23,1 %. Серед учнів школи №97 6,5% взагалі самостійно не займалися фізичним удосконаленням. Основними причинами, що на думку старших підлітків гальмують їх оптимальний фізичний розвиток, називаються: відсутність вільного часу (27%), втомленість після навчання (25%), інші захоплення (24,4%) тощо. Аналіз результатів формуючого етапу експерименту засвідчив, що практична реалізація потенційних можливостей фізкультурно-оздоровчої діяльності щодо виховання здорового способу життя засобами апробованих педагогічних технологій є ефективною.
Це підтвердила впроваджена на уроках фізичної культури школи №97 освітньо-розвивальна технологія, що розглядає розвиток учня як суб'єкта особистої діяльності, здатного до самопізнання, саморозвитку й базується на принципах інтеграції та диференціації. Вертикальна диференціація освітніх цілей будувалася за принципом концентризму - від простих знань і умінь щодо здорового способу життя до складніших, інтегрованих. За допомогою горизонтальної диференціації та сукупності знань і умінь щодо здорового способу життя виділявся їх обсяг, адаптований до певних типологічних груп учнів школи №97.
Експериментальна робота дозволила визначити місце і роль сучасних виховних технологій у вихованні здорового способу життя старших підлітків. У процесі формуючого етапу експерименту були апробовані такі взаємопов'язані та взаємодоповнюючі технології виховання, як тренінги-вправи, проектна (проективна) технологія та технологія створення ситуації успіху. Аналіз результатів експерименту дає підстави зробити висновок, що дані технології, спонукаючи розвиток тих чи інших якостей особистості, забезпечували інтегративний вплив, необхідний для розвитку старших підлітків, здійснення внутрішньої саморегуляції ставлення до здорового способу життя, вдосконалення когнітивних, конструктивних, організаторських, комунікативних знань і умінь школярів на засадах ситуації успіху.
Рекомендації
Проведена експериментальна робота підтвердила висунуту в дослідженні гіпотезу, що ефективність виховання здорового способу життя учнів 8-9 класів у значній мірі детермінується рівнем їхніх знань і умінь щодо змісту та шляхів фізичного самовдосконалення. Встановлено, що чим він вищий, тим вагомішими є передумови виховання у школярів орієнтацій на здоровий спосіб життя. Формування у старших підлітків знань і умінь щодо підвищення резервів свого організму засобами фізичної культури позитивно вплинуло на періодичність і тривалість їх самостійних занять фізичними вправами, сприяло підвищенню рівня фізичної підготовленості учнів школи №97.
Розвиток внутрішніх сутнісних сил учнів, реалізація процесу фізичного самовизначення, саморозвитку і самовдосконалення значною мірою обумовлюється рівнем розвитку інтелектуальної та особистісної підготовленості. Формування в процесі дослідження у школярів умінь самопізнання, емоційно-ціннісного ставлення до себе, саморегулювання поведінки, діяльності, почуттів і станів сприяло здійсненню ними адекватних самооцінок і самоаналізу, розробці програм саморозвитку та фізичного самовдосконалення. Системоутворюючим чинником саморозвитку і самоактуалізації є особистісно-гуманістичний підхід, орієнтація учнів на позитивне в людях, визнання за кожним права на індивідуальність, “вибір, що веде до зросту”.
Подобные документы
Валеологія як наука про здоров'я. Виховний потенціал сім'ї у формуванні в дитини здорового способу життя. Умови фізичного, психічного, духовного виховання. Профілактика шкідливих звичок. Розвиток інтелектуальної, емоційної і вольової сфер особистості.
курсовая работа [76,6 K], добавлен 25.06.2015Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.
курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011Особливість низького рівня мотивації здорового способу життя сучасної молоді. Вплив оздоровчої фізичної культури на рівень соціалізації студентів у суспільстві. Покращення соматичного компоненту здоров’я молодого покоління вищих навчальних закладів.
статья [23,8 K], добавлен 06.09.2017Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.
автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009Зростання фізичного навантаження на молодий організм. Дослідження щодо відношення студентської молоді до власного здоров’я та дотримання ними здорового стилю життя. Організація робочого часу, режиму праці, відпочинку та роботи з комп’ютерною технікою.
статья [20,9 K], добавлен 15.01.2018Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.
реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.
дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010Налагодження міжнародного співробітництва в галузі охорони здоров'я. Консультації урядам з питань планування системи охорони здоров'я ВООЗ. Структура та напрямки діяльності ВООЗ. Представництво ВООЗ в Україні. Вакцинний скандал та вакцинальна кампанія.
реферат [26,8 K], добавлен 07.02.2012Напрямки діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів. Система впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес: психогімнастика, фізкультхвилинки, рухливі вправи-енергізатори.
презентация [1,5 M], добавлен 23.11.2014Захворювання серцево-судинної системи. Хвороби серця, артерій, вен: інфаркт міокарда, аритмія, пороки серця, атеросклероз, інсульт, варикоз, тромбофлебіт. Причини, клінічна симтоматика, лікування і профiлактика. Вплив способу життя на здоров'я людини.
презентация [383,5 K], добавлен 24.05.2016
