Теоретичні та науково-практичні засади управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕОРЕТИЧНІ ТА НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПОТОКОВИМИ ПРОЦЕСАМИ У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ГАЛУЗІ

15.00.01 - технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора фармацевтичних наук

САГАЙДАК-НІКІТЮК РІТА ВАСИЛІВНА

Харків 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі управління та економіки підприємства Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України, м. Харків.

Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор ПОСИЛКІНА ОЛЬГА ВІКТОРІВНА, Національній фармацевтичний університет, завідувач кафедри управління та економіки підприємства.

Офіційні опоненти: заслужений працівник освіти України, доктор фармацевтичних наук, професор ТРОХИМЧУК ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ, Одеський національний медичний університет, завідувач кафедри організації та економіки фармації;

доктор фармацевтичних наук, професор ГРОШОВИЙ ТАРАС АНДРІЙОВИЧ, Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, завідувач кафедри управління та економіки фармації;

доктор фармацевтичних наук, професор ШМАТЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ, Українська військово-медична академія, начальник кафедри військової фармації, м. Київ.

Захист відбудеться “___” ____________ 2013 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.02 у Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4.

Автореферат розісланий “__” ________ 2013 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор фармацевтичних наук, професор Д. І. ДмитрієвськийЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З огляду на соціальну значущість продукції місія фармацевтичної галузі спрямована на своєчасне забезпечення населення доступними за ціною та якісними лікарськими засобами (ЛЗ). На сьогодні фармацевтична галузь представлена великою кількістю суб'єктів, між якими постійно відбувається переміщення матеріальних, інформаційних і фінансових потоків. Значний обсяг і різноманітний характер потоків, тривалий логістичний цикл деяких з них, значний рівень ризиків, притаманний руху цих потоків, необхідність забезпечення вимог менеджменту якості в усіх ланках логістичного фармацевтичного ланцюга (ЛФЛ) змушують упроваджувати нові підходи до управління потоковими процесами у фармації з метою зменшення ризиків і втрат, пов'язаних з рухом фармацевтичної продукції, і підвищення рівня її фізичної й цінової доступності для споживачів незалежно від регіонального розташування.

Світовий досвід свідчить, що в ринкових умовах вирішення окреслених проблем можливе за умов побудови системи рівневої логістики й управління на цих засадах потоковими процесами у фармацевтичній галузі, що дозволить забезпечити прозорість відносин між суб'єктами фармацевтичної галузі (СФГ), покращити контроль за виконанням ними обов'язків, мінімізувати надходження на фармацевтичний ринок неякісних, контрафактних і фальсифікованих ЛЗ, а також гарантувати своєчасну і належну доставку ЛЗ споживачам.

Разом з тим використання логістичного підходу сприяє підвищенню контрольованості рівня логістичних витрат (ЛВ), оскільки в деяких випадках вони перевищують витрати, пов'язані з виробництвом ЛЗ. За міжнародною практикою, скорочення на 1 % ЛВ, тобто витрат на транспортування, створення запасів, складування, пакування, вантажопереробку, постачання та збут тощо еквівалентне майже 10 % збільшенню обсягів продажу.

Логістика відіграє особливу роль і в забезпеченні населення якісними медичними імунобіологічними препаратами (МІБП), їхня доставка й зберігання повинні відбуватися при дотриманні суворих вимог, невиконання яких може призвести до втрати якості термолабільних вакцин, сироваток та інших МІБП і відповідно до заподіяння шкоди здоров'ю пацієнтів.

На сьогодні для фармацевтичної галузі не менш актуальною залишається проблема управління фармацевтичними відходами (ФВх). Її вирішення також неможливе без використання сучасних логістичних інструментів і технологій. За даними ВООЗ, щорічно в усьому світі внаслідок небезпечного поводження з утвореними відходами реєструється від 8 до 16 млн випадків інфікування вірусом гепатиту В, від 2,3 до 4,7 млн випадків інфікування вірусом гепатиту С, від 80000 до 160000 випадків інфікування ВІЛ.

Окремі теоретичні та практичні питання щодо вдосконалення управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі розглядалися в роботах Б. П. Громовика, О. П. Гудзенка, З. М. Мнушко, О. В. Посилкіної, В. В. Трохимчука, В. М. Толочка, О. П. Шматенка, С. В. Барнатович, О. Ю. Горбунової, Л. П. Дорохової, І. А. Кацари, С. А. Куценка та ін. Разом з тим комплексні теоретико-прикладні дослідження щодо управління потоковими процесами у фармації на макро-, мезо-, мета- і мікрорівнях, які б ураховували вимоги належних практик (GxP), особливості функціонування вітчизняної фармацевтичної галузі й світовий досвід логістичного менеджменту, досі не проводилися. Зазначене вище й зумовило актуальність вибору теми, мети та завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету «Економічний механізм управління розвитком фармацевтичних підприємств в умовах упровадження менеджменту якості» (номер державної реєстрації 0108U009175) і ПК «Фармація» МОЗ та НАМН України (протоколи № від 37 від 25.04.2005, № 77 від 17.10.2012).

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методологічних і науково-практичних засад управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі для підвищення доступності й ефективності лікарського забезпечення населення України.

Відповідно до поставленої мети визначені завдання дослідження:

узагальнити досвід вітчизняних і зарубіжних учених з питань управління потоковими процесами;

дослідити сучасний стан управління потоковими процесами, ФВх та забезпечення фармацевтичної галузі логістичним персоналом;

здійснити аналіз найбільш актуальних проблем управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі в Україні та за кордоном і дослідити сучасний інструментарій управління цими процесами;

додати дефініції термінів «рівнева логістика», «мезологістична фармацевтична система», «логістичні витрати» (ЛВ) і «логістичні ризики» (ЛР) для умов фармацевтичної галузі;

обґрунтувати методологічні підходи до побудови системи рівневої логістики у фармацевтичній галузі;

дослідити чинну нормативно-правову базу управління потоковими процесами, ФВх, поводження з МІБП, створення й розвитку фармацевтичних кластерів;

сформувати науково-прикладні підходи до створення ефективного механізму управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі на мезорівні;

дослідити науково-практичні підходи до управління відходами фармацевтичної галузі;

дослідити, проаналізувати й оцінити динаміку й структуру ЛВ і ЛР у фармацевтичній галузі;

побудувати систему інформаційного забезпечення управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі;

у складі робочої групи, затвердженої наказом ректора НФаУ, узяти участь у розробці варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) й освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки менеджерів з логістики з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі й компетентісного підходу на підставі Національної рамки компетенцій;

унести пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази діяльності логістичного персоналу фармацевтичної галузі відповідно до вимог правил належної практики (GхP) і стандартів ISO.

Об'єкт дослідження. Логістична діяльність СФГ і закладів охорони здоров'я (ЗОЗ), чинна нормативно-правова база, статистичні та відомчі дані МОЗ України, облікові дані, анкети фахівців.

Предмет дослідження. Теоретичні, методологічні, науково-практичні й організаційно-правові засади управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі на макро-, мезо- й мікрорівнях і їх вплив на доступність, якість і своєчасність лікарського забезпечення населення.

Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційного дослідження було використано методи експертної оцінки, матричний, дерева рішень, багатомірної регресії, таксономії, кластеризації, дискримінантний; прийоми сходження від простого до складного, від загального до локального, взаємозв'язку кількісних й якісних характеристик; системний метод наукового пізнання, структурний аналіз, статистичні та соціологічні методи.

Метод експертної оцінки використовувався для формування системи критеріїв, які необхідно враховувати при виборі місця розташування регіонального логістичного центру поводження з фармацевтичними відходами (РЛЦФВ); обґрунтування показників, які необхідно враховувати при розрахунку допустимого обсягу відходів, утворених СФГ. Метод дерева рішень застосовувався для вибору оптимального способу доставки МІБП з урахуванням логістичного підходу. Метод багатомірної регресії використовувався для побудови багатофакторної моделі залежності ЛВ від факторів впливу. Системний метод наукового пізнання, структурний аналіз, статистичні та соціологічні методи використовувалися в процесі аналізу існуючого стану управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі.

Інформаційною базою для проведення дисертаційного дослідження слугували законодавчі й нормативно-правові акти України й інших країн, які регламентують потокові процеси у фармацевтичній галузі, вимоги належних фармацевтичних практик (GxP) і міжнародних стандартів якості серії ISO, ресурси Internet, статистичні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях, фінансова й статистична звітність СФГ, дані анкетування експертів і безпосередньо зібрана автором інформація.

Обробка експериментальних даних проводилася на персональному комп'ютері з використанням програмних пакетів Microsoft Office Excel, Microsoft Visio, Statgraphics 2.6, Statistiсa 6.0.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглиблені наявних та обґрунтуванні нових теоретичних і практичних підходів, що спрямовані на розв'язування актуального наукового завдання - розробки методологічних і методичних засад управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі, що дозволить поліпшити стан лікарського забезпечення населення України завдяки підвищенню фізичної й цінової доступності ЛЗ, своєчасності і якості їх постачання споживачам.

Уперше: рівневий логістика фармацевтичний потоковий

- розроблено категоріально-понятійний апарат управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі, зокрема введено в наукових обіг поняття «логістичний менеджмент у фармацевтичній галузі», «макрологістика в фармації», «мезологістика в фармації», «мікрологістика в фармації»;

- досліджено сучасну нормативну базу логістичної діяльності фармацевтичної галузі відповідно до вимог належних практик (GхP), міжнародних логістичних стандартів і стандартів серії ISO;

розроблено методику розрахунку оптимальної площі складів СФГ, що дозволить підвищити рівень якості збереження ЛЗ і ВМП, мінімізувати ризики їх псування й утворення неякісних ЛЗ (Реєстр галузевих нововведень № 217/27/07, випуск № 26-27, 2007 р., С. 134-135);

обґрунтовано науково-практичні підходи, організаційно-правові засади й методичне забезпечення управління ФВх в умовах упровадження менеджменту якості, розроблено методику розрахунку регіонального обсягу відходів фармацевтичної галузі та методику оцінки допустимого обсягу відходів на ФП, що сприятиме покращенню екологічного стану в регіонах України;

розроблено систему інформаційного забезпечення логістики рециклінгу у фармацевтичній галузі, що сприятиме своєчасному знищенню утворених ФВх і мінімізації їх впливу на НПС;

визначено сутність і зміст ЛВ у фармацевтичній галузі, запропоновано методику їх оптимізації, що дозволить підвищити цінову доступність ЛЗ;

обґрунтовано модель професійної підготовки менеджера з логістики для фармацевтичної галузі та рекомендації щодо підготовки логістичного персоналу, варіативну частину ОКХ і ОПП для підготовки менеджерів з логістики для умов фармації.

Удосконалено:

механізм екологічного страхування діяльності СФГ, що дозволяє зменшити навантаження на них, гарантувати виплати відшкодування незалежно від фінансового стану суб'єкта, створити пільгові умови розвитку екострахування; сприятиме зниженню ризиків виникнення надзвичайних ситуацій у фармацевтичній галузі України;

інфологічну модель логістичної інформаційної системи (ЛІС) управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі на рівні регіону для більш повного та своєчасного забезпечення СФГ достовірною інформацією;

організаційні засади діяльності служби логістики у СФГ та посадові інструкції менеджера з логістики й уповноваженої особи з логістики для різних рівнів управління фармацевтичною галуззю.

Набуло подальшого розвитку:

дослідження проблем розвитку інтеграційних процесів під впливом глобалізації фармацевтичного ринку та сучасного інструментарію логістики в управлінні потоковими процесами в умовах фармацевтичної галузі, методологічні підходи до побудови й управління мезоЛФС;

методологія створення й механізм функціонування фармацевтичних регіональних кластерів (ФРК) в Україні;

науково-практичні підходи до побудови холодових ланцюгів (ХЛ) для забезпечення належної якості МІБП у процесі їх транспортування й зберігання.

На монографії «Фармацевтична логістика», «Логістика управління відходами фармацевтичної галузі» та «Логістичний менеджмент фармацевтичного підприємства», методичні рекомендації «Методика розрахунку оптимальної площі складів фармацевтичних підприємств з урахуванням вимог GSP і логістичного підходу», «Правове супроводження управління відходами фармацевтичної галузі» та «Методика управління логістичними витратами на підприємствах фармацевтичної галузі» отримано свідоцтва Державної служби інтелектуальної власності України про реєстрацію авторського права на твір (№ 39398 від 27.07.2011, № 39320 від 25.07.2011, № 39402 від 28.07.2011, № 39358 від 26.07.2011, № 39397 від 27.07.2011, № 39548 від 09.08.2011 відповідно).

Як нововведення зареєстровано «Методику розрахунку оптимальної площі складу фармацевтичного підприємства» (Реєстр галузевих нововведень № 217/27/07).

На систему інформаційного забезпечення управління потоками відходів у СФГ отримано патент (₍₁₉₎UA₍₁₁₎67416₍₅₁₎МПК(2012.01)G05В 19/00).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані розробки створюють методичну базу, за допомогою якої фармацевтична галузь у цілому і СФГ можуть удосконалити управління потоковими процесами в умовах упровадження стандартів ISO і належних практик (GхP). Це у свою чергу сприяє підвищенню ефективності діяльності вітчизняної фармацевтичної галузі, покращенню лікарського забезпечення населення України, рівня його життя та стану навколишнього природного середовища (НПС).

На підставі отриманих результатів внесені пропозиції до питання «Про невідкладні заходи щодо захисту вітчизняного ринку від неякісних і фальсифікованих лікарських засобів та вдосконалення цінової політики у сфері обігу лікарських засобів та виробів медичного призначення» (лист № 43/196 від 13.07.2011), узято учать у розробці Концепції Державної цільової програми «Розвиток імпортозамінних виробництв в Україні та заміщення імпортованих лікарських засобів вітчизняними, у тому числі біотехнологічними препаратами та вакцинами на 2012-2022 роки» та галузевих стандартів вищої освіти України щодо підготовки магістрів за спеціальністю 8.03060107 «Логістика».

За підсумками досліджень розроблені й упроваджені в роботу МОЗ України, Держслужби з ЛЗ, обласних управлінь охорони здоров'я, об'єднань і підприємств «Фармація» і СФГ методичні рекомендації:

«Методика розрахунку оптимальної площі складів фармацевтичних підприємств з урахуванням вимог GSP і логістичного підходу», ухвалені ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України (протокол № 40 від 15.02.2006), узгоджені МОЗ України, знайшли застосування в практичній діяльності Федерального науково-технічного центру метрології систем екологічного контролю «Інверсія» (м. Москва, Росія), Федеральної державної бюджетної установи «Науковий центр експертизи засобів медичного призначення» Мінздравсоцрозвитку Росії (акти впровадження відповідно від 24.12.2010, 17.03.2011), ПрАТ «ФФ «Дарниця» м. Київ, ТОВ «Фармекс Груп» м. Бориспіль, АТ «Стома» м. Харків, ТОВ «НВФК «ЕЙМ» м. Харків, ТОВ «Тернофарм» м. Тернопіль, ВАТ «Лубнифарм» м. Лубни, ТОВ «ФК «Здоров'я» м. Харків, ПрАТ «Лекхім-Харків» м. Харків (акти впровадження відповідно від 14.11.2008, 28.04.2008, 22.09.2009, 16.11.2007, 28.01.2011, 10.07.2008, 27.08.2008, 11.08.2008), КП «ЛО «Фармація» м. Луганськ, ТОВ «І.К.ВЕЛ» м. Дніпропетровськ (акти впровадження відповідно від 19.12.2007, 21.02.2008);

«Посадові інструкції працівників організацій з оптової реалізації лікарських засобів», ухвалені ПК «Фармація» МОЗ та НАМН України (№ 54 від 15.10.2008), затверджені ЦК профспілки працівників охорони здоров'я України (№ 13-4-г від 01.12.2008), упроваджені в діяльність Сумської обласної державної інспекції з контролю якості ЛЗ, Волинської обласної державної інспекція з контролю якості ЛЗ, Черкаської обласної державної інспекції з контролю якості ЛЗ, Харківської обласної державної інспекції з контролю якості ЛЗ, ПКВО «Фармація» Миколаївської ОДА, Управління фармацевтичною промисловістю ХОДА, Дніпропетровське ОКП «Фармація» (акти впровадження відповідно від 26.09.2009, 01.06.2009, 17.06.2009, 21.10.2009, 08.09.2009, 01.03.2009, 28.10.2009), ПрАТ «ФФ «Дарниця» м. Київ, ТОВ «НВФК «ЕЙМ» м. Харків, ТОВ «Тернофарм» м. Тернопіль, АТ «Стома» м. Харків, ВАТ «Лубнифарм» м. Лубни, ТОВ «ФК «Здоров'я» м. Харків (акти впровадження відповідно від 28.12.2009, 16.09.2009, 24.06.2011, 28.10.2009, 18.11.2009, 16.04.2010), Федерального науково-технічного центру метрології систем екологічного контролю «Інверсія» (м. Москва, Росія), Федеральної державної бюджетної установи «Науковий центр експертизи засобів медичного призначення» Мінздравсоцрозвитку Росії (акти впровадження відповідно від 25.12.2010, 10.02.2011), КП «ЛО «Фармація» м. Луганськ, ВАТ «Рівнефармація» м. Рівне, ТОВ «І.К.ВЕЛ» м. Дніпропетровськ (акти впровадження відповідно від 12.01.2010, 14.10.2009, 26.03.2010), ТОВ «ВВС-ЛТД» с. Іваковичі, ТОВ «Аптека Біокон» м. Київ (акти впровадження відповідно від 23.06.2009, 17.06.2009);

«Правове супроводження управління відходами фармацевтичної галузі», ухвалені ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України (протокол № 56 від 18.02.2009), узгоджені МОЗ України, знайшли застосування у практичній діяльності ПрАТ «ФФ «Дарниця» м. Київ, ТОВ «Фармекс Груп» м. Бориспіль, АТ «Стома» м. Харків, ТОВ «НВФК «ЕЙМ» м. Харків, ТОВ «Тернофарм» м. Тернопіль, ВАТ «Лубнифарм» м. Лубни, ТОВ «ФК «Здоров'я» м. Харків, ПрАТ «Лекхім-Харків» м. Харків (акти впровадження відповідно від 19.01.2011, 10.03.2011, 22.09.2011, 07.07.2011, 11.04.2011, 25.10.2011, 26.04.2011, 15.06.2011), Федерального науково-технічного центру метрології систем екологічного контролю «Інверсія» (м. Москва, Росія), Федеральної державної бюджетної установи «Науковий центр експертизи засобів медичного призначення» Мінздравсоцрозвитку Росії (акти впровадження відповідно від 08.12.2010, 01.03.2011), КП «ЛО «Фармація» м. Луганськ, ТОВ «І.К.ВЕЛ» м. Дніпропетровськ (акти впровадження відповідно від 09.02.2011, 17.12.2010);

«Методика управління логістичними витратами на підприємствах фармацевтичної галузі», ухвалені ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України (протокол № 56 від 18.02.2009), узгоджені МОЗ України, знайшли застосування в практичній діяльності ПрАТ «ФФ «Дарниця» м. Київ, ТОВ «Фармекс Груп» м. Бориспіль, АТ «Стома» м. Харків, ТОВ «НВФК «ЕЙМ» м. Харків, ТОВ «Тернофарм» м. Тернопіль, ВАТ «Лубнифарм» м. Лубни, ТОВ «ФК «Здоров'я» м. Харків, ПрАТ «Лекхім-Харків» м. Харків, ПАТ «ХФЗ «Червона зірка» (акти впровадження відповідно від 12.10.2010, 10.12.2010, 18.02.2011, 07.04.2011, 02.02.2011, 24.03.2011, 22.11.2010, 25.05.2011, 03.11.2010), Федерального науково-технічного центру метрології систем екологічного контролю «Інверсія» (м. Москва, Росія), Федеральної державної бюджетної установи «Науковий центр експертизи засобів медичного призначення» Мінздравсоцрозвитку Росії (акти впровадження відповідно від 02.12.2010, 03.02.2011), КП «ЛО «Фармація» м. Луганськ, ТОВ «І.К.ВЕЛ» м. Дніпропетровськ (акти впровадження відповідно від 04.03.2011, 21.01.2011);

«Управління відходами в умовах фармацевтичної галузі на підставі логістичного підходу», затверджені ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України (протокол № 56 від 18.02.2009) і ПК «Епідеміологія та специфічна профілактика інфекційних захворювань» МОЗ і НАМН України (протокол № 6 від 22.06.2009), знайшли застосування в практичній діяльності ПрАТ «ФФ «Дарниця» м. Київ, ТОВ «Фармекс Груп» м. Бориспіль, АТ «Стома» м. Харків, ТОВ «НВФК «ЕЙМ» м. Харків, ТОВ «Тернофарм» м. Тернопіль, ВАТ «Лубнифарм» м. Лубни, ТОВ «ФК «Здоров'я» м. Харків, ПрАТ «Лекхім-Харків» м. Харків (акти впровадження відповідно від 20.08.2012, 05.04.2012, 11.06.2012, 01.08.2012, 20.04.2012, 14.03.2012, 07.06.2012, 08.08.2012), Федерального науково-технічного центру метрології систем екологічного контролю «Інверсія» (м. Москва, Росія), Федеральної державної бюджетної установи «Науковий центр експертизи засобів медичного призначення» Мінздравсоцрозвитку Росії (акти впровадження відповідно від 23.10.2012, 10.04.2012), КП «ЛО «Фармація» м. Луганськ, ТОВ «І.К.ВЕЛ» м. Дніпропетровськ (акти впровадження відповідно від 28.03.2012, 30.10.2012);

«Методика визначення оптимального місця розташування регіонального логістичного центру з переробки фармацевтичних відходів на підставі логістичного підходу», ухвалені ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України (протокол № 56 від 18.02.2009) і ПК «Епідеміологія та специфічна профілактика інфекційних захворювань» МОЗ і НАМН України (протокол № 6 від 22.06.2009), знайшли застосування в практичній діяльності ПрАТ «ФФ «Дарниця» м. Київ, АТ «Стома» м. Харків, ТОВ «НВФК «ЕЙМ» м. Харків, ТОВ «Тернофарм» м. Тернопіль, ВАТ «Лубнифарм» м. Лубни, ТОВ «ФК «Здоров'я» м. Харків, ПрАТ «Лекхім-Харків» м. Харків (акти впровадження відповідно від 25.01.2012, 08.02.2012, 23.01.2012, 21.03.2012, 16.08.2012, 05.04.2012, 18.07.2012), Федерального науково-технічного центру метрології систем екологічного контролю «Інверсія» (м. Москва, Росія), Федеральної державної бюджетної установи «Науковий центр експертизи засобів медичного призначення» Мінздравсоцрозвитку Росії (акти впровадження відповідно від 19.01.2012, 22.03.2012), КП «ЛО «Фармація» м. Луганськ, ТОВ «І.К.ВЕЛ» м. Дніпропетровськ (акти впровадження відповідно від 14.05.2012, 28.05.2012);

«Керівництво процесу створення холодового ланцюга на стадії зберігання медичних імунобіологічних препаратів», ухвалені ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України (протокол № 58 від 17.06.2009), знайшли застосування в практичній діяльності ПрАТ «ФФ «Дарниця» м. Київ, АТ «Стома» м. Харків, ТОВ «НВФК «ЕЙМ» м. Харків, ТОВ «Тернофарм» м. Тернопіль, ВАТ «Лубнифарм» м. Лубни, ТОВ «ФК «Здоров'я» м. Харків (акти впровадження відповідно від 03.07.2012, 29.06.2012, 19.03.2012, 08.06.2012, 05.07.2012, 04.06.2012), Федерального науково-технічного центру метрології систем екологічного контролю «Інверсія» (м. Москва, Росія), Федеральної державної бюджетної установи «Науковий центр експертизи засобів медичного призначення» Мінздравсоцрозвитку Росії (акти впровадження відповідно від 12.09.2012, 20.02.2012), КП «ЛО «Фармація» м. Луганськ, ТОВ «І.К.ВЕЛ» м. Дніпропетровськ (акти впровадження відповідно від 30.05.2012, 27.08.2012).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Національного фармацевтичного університету, Одеського національного медичного університету, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Київського національного університету технологій та дизайну, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Української військово-медичної академії, Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ (акти впровадження відповідно від 18.06.2010, 21.06.2011, 11.07.2011, 25.06.2012; 26.06.2009; 15.06.2010, 05.09.2011; 26.06.2012; 01.07.2010, 04.07.2011, 09.07.2012; 14.11.2011; 16.01.2012; 30.06.2009).

Розроблені навчальні робочі програми підготовки магістрів зі спеціальностей «Економіка підприємства» і «Логістика» з дисциплін «Фармацевтична логістика», «Логістика зовнішньоекономічної діяльності у фармації», спеціалістів спеціальності «Економіка підприємства» - «Виробнича логістика», які за рішенням ЦМК з економічної підготовки НФаУ впроваджені в навчальний процес кафедри управління та економіки підприємства.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, присвяченою вирішенню актуальної наукової проблеми управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі.

Усі наукові результати, наведені в дисертації, отримані здобувачем особисто:

- проведено теоретичний аналіз проблем управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі, досліджено його особливості за умов переходу до вимог міжнародних стандартів ISO і належних практик (GхP);

- надані рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази логістичної діяльності у фармацевтичній галузі;

- запропоновано алгоритм створення ФРК, організаційно-економічний механізм взаємодії учасників кластера та точки контролю за їх діяльністю;

- розроблено проект Положення про службу логістики ФП, посадові інструкції менеджера з логістики, модель професійної підготовки менеджера з логістики у фармацевтичній галузі;

- удосконалено інфологічну модель ЛІС у фармації;

- запропоновано інформаційне забезпечення логістики рециклінгу у фармації;

- запропоновано алгоритм поводження з ФВх, розроблено методику обчислення регіонального обсягу ФВх і методику визначення допустимого обсягу відходів на ФП, обґрунтовано доцільність упровадження екологічного страхування діяльності СФГ;

- обґрунтовано структуру ЛВ фармацевтичної галузі, побудовано модель регресійної залежності між ЛВ СФГ і факторами, які впливають на їх величину;

- запропоновано методичні засади оцінки й управління ЛР з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі.

В опублікованих працях у співавторстві з О. В. Посилкіною, Б. П. Громовиком, О. О. Яремчуком, О. Ю. Горбуновою, О. В. Чуєшовим, Г. В. Кубасовою, Я. Г. Оніщенко, Н. О. Селівановою визначені напрями та методологію роботи, опрацьовані й узагальнені результати. З опублікованих у співавторстві праць були використані лише положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційних досліджень обговорювались і були схвалені на з'їздах, семінарах, науково-практичних конференціях, а саме: на VI, VІІ Національних з'їздах фармацевтів України (м. Харків, 2005 р., 2010 р.); Всеукраїнському конгресі «Сьогодення та майбутнє фармації» (м. Харків, 2008 р.); міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми підготовки професіональних кадрів з логістики в умовах глобального конкурентного середовища» (м. Київ, 2005 р., 2006 р., 2007 р., 2009 р., 2011 р., 2012 р.), «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 2006 р., 2008 р., 2010 р., 2012 р.), «Логістичні проблеми управління транспортним комплексом» (м. Донецьк, 2009 р.), «КАЗАНТИП-ЕКО-2009. Екологія, енерго- і ресурсозбереження, охорона навколишнього середовища й здоров'я людини, утилізація відходів» (м. Щелкіно, АР Крим, 2009 р.), «Проблеми і перспективи розвитку підприємництва» (м. Харків, 2009 р.), «Фармація Казахстану: інтеграція науки, освіти і виробництва» (м. Шимкент, Казахстан, 2009 р.), «Стратегії інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (м. Харків, 2010 р.), «Логістика промислових регіонів» (м. Донецьк-Маріуполь, 2010 р., 2011 р.), «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 2010 р.), «Диверсифікація інноваційного розвитку національного господарства в контексті реалізації глобальних процесів» (м. Кременчук, 2010 р.), «Удосконалення обліку, аналізу, аудиту і звітності у сучасних умовах глобалізаційних процесів у світовій економіці» (м. Ужгород, 2010 р.), «Honors high School» (м. Софія, 2010 р.), «Основни проблеми на современна та наука» (м. Софія, 2010 р.), «Globalna gospodarka w warunkach swiatowego kryzysu» (m. Kielce, 2010 р.); на науково-практичних конференціях з міжнародною участю «Сучасні досягнення фармацевтичної технології» (м. Харків, 2008 р., 2012 р.), «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (м. Тернопіль, 2009 р.), «Післядипломна підготовка спеціалістів фармації за організаційно-економічним напрямком» (м. Харків, 2010 р.); на Всеукраїнських науково-методичних конференціях «Актуальні питання теорії та практики менеджменту» (м. Луганськ, 2010 р.), «Транспорт і логістика» (м. Донецьк, 2010 р.); на міжрегіональній науково-практичній конференції «Управління економічним потенціалом регіону» (м. Запоріжжя, 2009 р.); на науково-практичних конференціях «Фармацевтичне право в системі правовідносин: виробник - лікар - пацієнт - провізор - ліки - контролюючі та правоохоронні органи» (м. Харків, 2005 р., 2006 р.), «Економічна освіта та наука: досвід та перспективи розвитку» (м. Харків, 2007 р.), «Комп'ютерна медицина» (м. Харків, 2007 р.), «Формування Національної лікарської політики за умов впровадження медичного страхування: питання освіти, теорії та практики» (м. Харків, 2008 р., 2012 р.), «Ефективність використання маркетингу та логістики фармацевтичними організаціями» (м. Харків, 2008 р.), «Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики» (м. Запоріжжя, 2008 р.), «Фармацевтичне право і доказова фармація в системі правовідносин: держава - закон - виробник - оптовик - менеджер - лікар - пацієнт - ліки - контролюючі та правоохоронні органи» (м. Харків, 2008 р., 2009 р., 2010 р.), «Методи фінансового забезпечення стійкого економічного розвитку» (м. Севастополь, 2011 р.), «Актуальні проблеми розвитку галузевої економіки та логістики» (м. Харків, 2011 р.), «Професійне управління та інвестиції в систему охорони здоров'я: український вимір» (м. Харків, 2011 р.), «Управління якістю в фармації» (м. Харків, 2011 р., 2012 р.).

Публікації. За матеріалами, отриманими в результаті дисертаційних досліджень, опубліковано 96 наукових праць, зокрема, 3 монографії (1 - одноосібна), 45 наукових статей, з них 26 - у фахових наукових виданнях, 7 наукових методичних рекомендацій, 2 навчальних посібники (з грифом МОН України), 38 тези доповідей на конференціях, з'їздах та симпозіумах, одержано патент - 1.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, восьми розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Роботу викладено на 687 сторінках машинописного тексту, обсяг основного тексту - 383 сторінки. Текст проілюстровано 101 рисунком та 51 таблицею. Список використаної літератури налічує 313 джерел, з яких 37 - іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Теоретичні засади управління фармацевтичною галуззю як складною багатопотоковою системою

У першому розділі показано актуальність управління потоковими процесами, що пов'язане з підвищенням уваги до якості ЛЗ, своєчасності забезпечення населення ЛЗ, необхідністю оптимізації цін на ЛЗ, підвищення ефективності використання наявних ресурсів фармацевтичної галузі, необхідністю врахування регіональних особливостей системи лікарського забезпечення та створення достатніх обсягів запасів на випадок епідеміологічних, технологічних й інших катастроф, а також створення таких умов для функціонування галузі, щоб продукти її життєдіяльності не заподіяли шкоди НПС.

Проведений аналіз наукової літератури виявив відсутність єдиного категоріально-понятійного апарату, пов'язаного з управлінням потоковими процесами, що доводить необхідність його поповнення й удосконалення з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі.

Визначено сутність логістичного менеджменту у фармації, обґрунтовано його мету та завдання, методологію логістичного менеджменту у фармації та особливості його впровадження на різних рівнях управління.

Узагальнено існуючі підходи до побудови логістичної системи (ЛС), визначені чинники впливу на формування й функціонування ЛС у фармації, обґрунтовано доцільність побудови у фармації ЛС різного рівня (мікро-, мета-, мезо-, макро-) з метою покращення лікарського забезпечення населення в Україні.

Зважаючи на те, що витрати на доставку та зберігання ЛЗ у більшості випадків перевищують витрати, пов'язані з їх виробництвом, доведено необхідність розробки ефективного механізму управління ЛВ у фармації. Узагальнено наявні наукові підходи щодо класифікації, обліку й управління ЛВ як в Україні, так і за кордоном.

Визначено, що в управлінні потоковими процесами значну роль відіграють ризики, пов'язані з порушенням договірних відносин, неналежних умов транспортування та зберігання матеріальних ресурсів (МР). Досліджено сучасні інструменти й методи управління ЛР та визначені їх основні недоліки й проведено аналіз доцільності застосування у фармації.

Доведено значний впив неправильного поводження з відходами, утвореними в процесі діяльності СФГ, на екологічний стан регіону, умови життя населення, а також умови функціонування СФГ. Досліджено наявну класифікацію та основні способи утилізації медичних й фармацевтичних відходів. Визначені основні напрямки відповідального і безпечного поводження з ФВх.

Обґрунтування основних напрямів, загальної методики та методів досліджень

На підставі визначених завдань дисертаційного дослідження розроблено й опрацьовано загальну методику роботи (рис. 1).



Рис. 1 Методика проведення дисертаційного дослідження

Методологічну основу дисертаційних досліджень склали науково-практичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених щодо застосування логістичних підходів в управлінні матеріальними й супутніми до них потоками, чинна нормативно-правова база щодо регулювання логістичної діяльності фармацевтичної галузі, вимоги належних практик (GxP) і стандартів ISO, які регламентують вимоги до якості процесів, пов'язаних із закупкою, транспортуванням, зберіганням, розподілом фармацевтичної продукції.

Наведена структура, етапи, напрямки та результати дисертаційного дослідження. Визначені основні наукові методи для вирішення поставлених завдань дисертаційного дослідження.

Упровадження наукових підходів до управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі

Сьогодні Україна спрямувала свої пріоритети на покращення лікарського забезпечення населення завдяки підвищенню соціально-економічної ефективності використання ресурсів системи охорони здоров'я і в тому числі фармацевтичної галузі. Це й зумовлює необхідність вирішення цілої низки проблем в усіх сферах: соціальній, економічній, екологічній тощо. Важливим інструментом вирішення означених проблем є логістичний менеджмент. Проте, як показали проведені дослідження, є об'єктивні й суб'єктивні фактори, що перешкоджають упровадженню концепції логістичного менеджменту у фармацевтичну галузь (рис. 2). Основними з них є складна економічна ситуація в країні, відсутність довіри до партнерів в учасників фармацевтичного ринку, недостатній рівень професіоналізму й досвіду в персоналу, задіяного в логістичних процесах.

Рис. 2 Структура факторів, що перешкоджають упровадженню логістичного менеджменту у фармацевтичну галузь України

З метою комплексного впровадження концепції логістичного менеджменту у фармації виникає об'єктивна потреба в упровадженні рівневого підходу до управління потоковими процесами, що дозволить забезпечити можливість контролю за всім ланцюгом створення доданої цінності в усіх ланках логістичного фармацевтичного ланцюга (ЛФЛ), знизити витрати на взаємодію між цими ланками, сприятиме формуванню стійких і прозорих партнерських відносин, побудованих на узгодженості дій, підпорядкованих досягненню загальних стратегічних цілей і одержанню зиску від партнерської взаємодії для кожного учасника ЛФЛ.

На підставі проведених досліджень обґрунтовано, що для умов фармацевтичної галузі доцільним є виокремлення макро-, мезо-, мета- й мікрорівня в управлінні потоковими процесами (рис. 3) й визначення стратегічних цілей для кожного рівня управління.

Рис. 3 Рівні управління потоковими процесами у фармації

Побудова макрологістичної системи у фармації дозволить покращити лікарське забезпечення населення України завдяки удосконаленню логістичної інфраструктури, підвищенню ефективності використання ресурсів, створенню обґрунтованих обсягів страхових запасів за основними ЛЗ і ВМП та ін. Створення мезоЛФС сприятиме прискоренню розробки та впровадження у виробництво інноваційних ЛЗ, мінімізації навантаження фармацевтичних і медичних відходів на НПС, створенню нових робочих місць тощо. Формування і впровадження мікрологістичних систем уможливить підвищення рівня логістичного обслуговування як клієнтів ФП (організацій), так і кінцевих споживачів, мінімізації ЛВ і ЛР та ін.

З метою впровадження рівневого підходу розроблено комплексний механізм управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі, який містить принципи, підсистеми, методи, функції, важелі, критерії, форми й інструменти управління, інформаційного й нормативно-правового забезпечення.

Важливою складовою запропонованого механізму є створення відповідної нормативно-правової бази, яка поєднує логістичні стандарти, вимоги належних фармацевтичних практик (GxP) і міжнародних стандартів серії ISO (рис. 4) та сприятиме підвищенню ефективності логістичних процесів у фармацевтичній галузі.

Обґрунтування напрямів удосконалення управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі на мезорівні

Обґрунтовано, що мезоЛФС - це адаптована до вимог ефективного лікарського забезпечення населення регіону система, яка включає всі галузеві логістичні інфраструктурні елементи в межах певного регіону.

Рис. 4 Схема нормативно-правової бази управління потоковими процесами у фармації

Відмінною рисою мезоЛФС є те, що в її межах формується інтегральна єдність регіонального (просторового) й галузевого аспектів функціонування фармацевтичного сектора. МезоЛФС включає логістичні цілі, сформовані її учасниками для своєчасного задоволення потреб споживачів певного регіону в якісних ЛЗ за доступними цінами; ресурсне, методичне, правове, організаційне й мотиваційне забезпечення для досягнення загальносистемних цілей; суб'єкти й органи управління системою (рис. 5).

Розподіл логістичних функцій у межах мезоЛФС наведений у таблиці 1.

Доведено, що побудова мезоЛФС буде сприяти зростанню оптимальності розподілу фармацевтичної продукції; удосконаленню організації транспортного процесу завдяки визначенню раціональних маршрутів руху інтегрованих потоків і меж зони обслуговування; проектуванню й організації мережі фармацевтичних складів, формуванню й організації діяльності ФРК у певних регіонах та ін.

Доведено, що успішне функціонування мезоЛФС, висока конкурентоспроможність і стабільне економічне зростання СФГ може бути забезпечене завдяки створенню ФРК з метою поєднання зусиль учасників фармацевтичного ринку в процесі розробки, виробництва й виведення на ринок інноваційних ЛЗ, упровадженні новітніх технологій їх виробництва, сучасних методів організації їх виробництва, просування, управління потоковими процесами тощо.

Рис. 5 Модель мезоЛФС управління потоковими процесами у фармації

Таблиця 1

Розподіл логістичних функцій в межах мезоЛФС

Логістична функція	Основні учасники логістичного процесу
	Органи державного управління	Постачальники	ФП	Торгівльно-посеред-ницькі організації	Аптеки	Транспортно-експе-диційні організації	ЗОЗ	Складські комплекси	РЛЦФВ
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Формування господарських зв'язків	-	х	х	х	х	х	х	х	х
Виявлення обсягів і напрямків руху потоків фармацевтичної продукції	-	х	х	х	х	х	х	х	х
Утилізація ФВх	-	х	х	х	х	х	х	х	х
Формування й розвиток партнерських відносин між учасниками ЛФЛ	х	х	х	х	х	х	х	х	х
Оптимізація розміщення складського госпо-дарства (аптечних складів) у регіоні, органі-зація й управління складськими процесами	х	х	х	х	х	-	-	х	-
Управління запасами ЛЗ	х	х	х	х	х	-	-	х	-
Надання логістичних послуг	-	х	х	х	х	х	-	х	х
Здійснення транспортних й інших логістичних операцій з переміщення в межах регіону ЛЗ, які входять до Національного Переліку основних ЛЗ і виробів медичного призначення (ВМП)	-	х	х	х	х	х	х	х	-
Управління ЛР	х	х	х	х	х	х	х	х	х
Управління ЛВ	х	х	х	х	х	х	х	х	х
Управління інформаційними потоками (ІП)	х	х	х	х	х	х	х	х	х

Актуальність створення в Україні фармацевтичних кластерів зумовлена необхідністю підвищення ефективності лікарського забезпечення населення, технологічним відставанням вітчизняних ФП, погіршенням економічного стану в країні, зростанням рівня конкуренції на вітчизняному фармацевтичному ринку й необхідністю збереження контролю з боку вітчизняних ФК за внутрішнім фармацевтичним ринком тощо.

На підставі проведеного аналізу літературних джерел сформовано визначення ФРК як галузево-територіального добровільного об'єднання науково-дослідних центрів, виробничих (ФП, ФЗ, ФФ) і дистриб'юторських компаній, аптечних закладів, постачальників субстанцій, основних і допоміжних матеріалів, обладнання й спеціалізованих послуг, лікувально-медичних баз і спеціалізованих лабораторій (баз для проведення клінічних і доклінічних досліджень), об'єктів інфраструктури й інших суб'єктів, діяльність яких доповнює один одного і які тісно співпрацюють з науково-дослідними інститутами (НДІ) інших галузей, громадськими організаціями й органами місцевої влади з метою створення, виробництва й реалізації ЛЗ (у тому числі й інноваційних) для підвищення конкурентоспроможності як кожного учасника кластера, так і ФРК в цілому, забезпечення населення якісною фармацевтичною продукцією за доступною ціною, а також сприяння соціально-економічному розвитку й покращенню екологічного стану регіону й країни в цілому. Таким чином, ФРК - це об'єднання суб'єктів виробництва, дистрибуції та реалізації ЛЗ, науки й освіти, що забезпечують і здійснюють цілеспрямовану діяльність з розробки, виробництва й просування на внутрішні та зовнішні ринки конкурентних вітчизняних ЛЗ на підставі механізмів приватно-державного партнерства.

Концептуальними завданнями логістичного менеджменту в умовах кластеризації фармацевтичної галузі є гармонізація інтересів учасників ФРК, оптимізація ринкових зв'язків, координація логістичних функцій, узгодженість цілей з партнерами (постачальниками субстанцій, споживачами ЛЗ, посередниками тощо) та дій у ЛФЛ, мінімізація ЛВ, розробка інтегрованої ефективної системи регулювання потоків з метою забезпечення високої якості ЛЗ і своєчасності їх поставки, визначення стратегії управління потоковими процесами, розробка системи контролю за ними, створення відповідних умов транспортування й зберігання фармацевтичної продукції, а також розробка правил поводження з утвореними ФВх.

Визначено потенційних учасників ФРК і кластероутворювальний елемент, яким повинен виступати провідний ВНЗ, а також особливості економічної, організаційної, управлінської, соціальної, правової, техніко-технологічної, інноваційної, інформаційної й екологічної взаємодії учасників ФРК. Запропоновано алгоритм побудови ФРК і структуру ФРК.

Розроблено організаційно-економічний механізм взаємодії ФРК, регіону й держави. Обґрунтовані форми участі держави в процесі створення та функціонування ФРК. Запропоновано інструменти розвитку фармацевтичних кластерів в Україні.

За допомогою кластерного аналізу визначено три зони за потенціалом фармацевтичної кластеризації:

І зона - регіони з високим потенціалом фармацевтичної кластеризації, тобто ті, що мають всі умови для створення ФРК (Київська та Харківська області);

ІІ зона - регіони із середнім потенціалом фармацевтичної кластеризації, тобто ті, що мають певні умови для створення ФРК, але потребують удосконалення окремих складових (транспортної інфраструктури, модернізація СФГ тощо) (Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Львівська й Одеська області);

ІІІ зона - регіони з низьким потенціалом фармацевтичної кластеризації, тобто ті, що на сьогодні не мають умов для створення ФРК і потребують значного розвитку фармацевтичного сектора або інших складових, які будуть входити до кластеру (Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька й Чернігівська області) (рис. 6).

Рис. 6 Групування регіонів України за потенціалом фармацевтичної кластеризації

Запропоновано точки контролю за діяльністю учасників ФРК. Розроблено проект Концепції розвитку ФРК в Україні, проект Паспорта Харківського та Київського фармацевтичних кластерів. Визначені пріоритетні напрямки розвитку ФРК в Україні.

Науково-практичні підходи до управління фармацевтичними відходами в умовах упровадження менеджменту якості

Діяльність будь-якого СФГ супроводжується постійним утворенням відходів. Крім того, відходи утворюються в процесі зберігання, транспортування й споживання ЛЗ, ВМП, парафармацевтичних товарів (ПФТ) і лікувально-косметичних засобів (ЛКЗ). Схема руху потоків відходів фармацевтичної галузі наведена на рис. 7.



Рис. 7 Схема руху потоків відходів фармацевтичної галузі

Як показали проведені дослідження, у фармвиробництві в основному утворюються відходи, які належать до ІІІ і ІV класів небезпеки, але частка відходів І і ІІ класу небезпеки є досить великою (до 35 %) (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл відходів на підприємствах фармацевтичної галузі за класами небезпеки

ФП	Частка відходів різних класів небезпеки, %
	І	ІІ	ІІІ	ІV
ПАТ «ХФЗ «Червона зірка»	12,0	8,1	31,8	48,1
ТОВ «ДЗ «ГНЦЛС»	18,75	18,75	18,75	43,75
ТОВ «ФК «Здоров'я»	5,0	5,0	37,5	52,5
ПАТ «Фармастандарт-Біолік»	15,8	10,5	21,1	52,6
ВАТ «Монфарм»	12,5	25,0	37,5	25,0
ПАТ «Луганський ХФЗ»	14,6	14,6	14,6	56,2
ВАТ «Лубнифарм»	15,4	7,7	30,8	46,1
ПАТ «Фармак»	16,7	-	50,0	33,3

Для вдосконалення процесу управління ФВх розроблено блок-схему поводження з відходами з урахуванням специфіки діяльності СФГ. Приклад схеми поводження з ФВх для умов ОФФ, аптек і закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) наведено на рис. 8.

Проаналізовано стан нормативно-правового забезпечення процесу поводження з ФВх в Україні і за кордоном. Розглянуто транскордонні законодавчі акти, які регламентують процес поводження з відходами.

Рис. 8 Схема поводження з відходами, які утворюються в ОФФ, аптеках і ЗОЗ

Запропоновано комплект необхідної документації для регламентації процесу поводження з відходами для СФГ. Визначені основні інституціональні органи державного управління у сфері поводження з ФВх та проаналізовано їх компетенції. Визначено рівні логістичного управління ФВх та їх функції.

Запропоновано методику розрахунку загального планового обсягу твердих ФВх у регіоні (): де - обсяг твердих ФВх, неутилізованих на початок планового періоду, т/рік; - обсяг відходів, утворених у регіоні в процесі виробництва фармацевтичної продукції і є потенційними твердими, т/рік; - обсяг твердих відходів, утворених унаслідок увезення (імпорту) в регіон фармацевтичної продукції, т/рік; - обсяг конфіскованої і фальсифікованої фармацевтичної продукції в регіон фармацевтичної продукції, т/рік; N, P, K, M, Z - кількість видів твердих ФВх відповідно; i, j, k, m, z - вид твердих ФВх відповідно.

У зв'язку зі значним впливом на НПС відходів, які утворюються в процесі функціонування фармацевтичної галузі в регіоні, виникає необхідність постійного моніторингу та ретельного контролю за їх станом й обсягом. Проте відходи, утворені в процесі функціонування СФГ, впливають не лише на стан НПС і здоров'я мешканців регіону, а й на працівників ФП і ФК. Тому виникає необхідність мінімізації цього впливу завдяки обґрунтуванню мінімально допустимих обсягів зберігання відходів у СФГ. Допустимий обсяг відходів, що зберігаються на території СФГ, повинен ураховувати класи небезпеки відходів, їх фізико-хімічні властивості, спрямованість біологічної дії на людину і НПС, можливість організації місця зберігання, знешкодження або утилізації відходів. Цільова функція буде мати вигляд:

де f ^к - мінімальні загальні витрати, пов'язані з управлінням і-м видом відходів ФП, грн; С ^зб_і - витрати на зберігання одиниці і-го виду відходу, грн/т; V ^пр_і - швидкість утворення відходів, яка визначається технологією виробництва, т/год.; Т_ік - час утворення і-го виду відходів ФП, год.; С ^орг_і - витрати, пов'язані з організацією процесу управління і-м видом відходів на ФП, грн./год.; С ^тр_і - витрати на транспортування і-го виду відходів ФП, грн/т; х_ік^тр - вантажопідйомність к-го транспортного засобу для і-го виду відходу, т; n_ік - кількість транспортних засобів, необхідних для перевезення V ^пр_і Т_ік відходів; С ^утил - витрати на утилізацію ФВх, грн/т; С ^штр - штрафи за несанкціоноване зберігання понадлімітованого обсягу відходів на ФП, грн; х_ік^max - максимально можливий обсяг зберігання відходів на складі відходів ФП, нат.од./год.

Додаткові умови:

де k_si - коефіцієнт заповнення площі складу; ?S_і - площа, необхідна для зберігання і-го виду відходів ФП, м²/т.

Доведено, що для вирішення цієї задачі доцільне використання програмного продукту Microsoft Office Excel. Упровадження запропонованої методики дозволяє ФП зменшити витрати на утримання й транспортування відходів, а також штрафи за забруднення НПС.

На підставі проведеного дослідження й аналізу діяльності вітчизняних СФГ розроблено стандарт підприємства (СТП) «Управління відходами фармацевтичного підприємства» і СТП «Порядок проведення інвентаризації відходів фармацевтичного виробництва».