Логістика та фактори її розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Опорний конспект лекцій

з логістики

Склав: к.т.н., доцент

Дудко В.Б.

ЧЕРНІГІВ - 2012

Тема 1. Логістика та фактори її розвитку

1.1 Введення в логістику

Логістика - наука про потоки, які мають фізичні (обсяг, напрямок інтенсивність) та економічні (ціна елементу потоку) характеристики; як вид практичної діяльності, логістика здійснює планування, організацію, управління та контроль цих потоків.

В природі існують потоки води, вітру, сонячної енергії та інші; в економічній сфері - потоки машин, ящиків, контейнерів, нафти, газу, тощо.

Потоки утворюються там, де має місце циклічність - в природних явищах або в діяльності людини. Наприклад, якщо робітник на складі переносить ящики з зони приймання в зону складування, і таку роботу він здійснює неодноразово протягом деякого тривалого періоду часу, то це свідчить про циклічність в його діяльності.

Циклічність - комплекс змін природних явищ (зміна пори року), дій людини або механізму в просторі, які неодноразово (періодично) повторюються в часі.

Елемент потоку - це його частина, яка виокремлюється в залежності від задач, які ставляться перед двома елементами мікро- або макросистеми, між якими створюється цей потік.

Наприклад, в макросистемі елементом потоку може бути транспортний засіб (машина, потяг, літак та ін.).

В економічних макросистемах елементами є юридичні та фізичні особи, які реалізують наступні задачі:

- при наявності запасів ресурсів постійно здійснюють їх реалізацію;

- закупівля ресурсів за наявності коштів, інфраструктури.

Якщо має місце взаємний інтерес у вирішенні таких задач між двома елементами макросистеми і підписується угода (договір) на багаторазове постачання товару, то утворюється потік.

Елементами економічних мікросистем є робочі місця, виробничі дільниці, цехи, і задачі в таких системах реалізує управлінська ланка підприємства.

Комплекс циклічних дій, які виконуються над потоками або елементами потоку, називається логістичними операціями.

Логістична операція (ЛО) - це будь-яка дія, направлена на весь потік або на його елемент; така дія не розділяється в межах задачі, що вирішується на даний момент, а також не змінює якості потоку або його елементу (наприклад, розвантаження автомобіля, упакування товару та інше).

Таким чином, логістика, як наука, займається вивченням потоків, що виникають в економічних системах, а також вивченням логістичних операцій, направлених на потік або його елемент.

Логістика, як вид практичної діяльності, передбачає здійснення ЛО над потоками або елементами потоків з мінімальними витратами.

склад вантаж канал товарорух

1.2 Генезис логістики

Становлення логістики як науки здійснювалося протягом ХХ-ХХІ сторіч і складається з наступних періодів:

1. Фрагментаризація - 1920-1950 роки :

В цей період ідея логістики, як інструменту зниження витрат у бізнесі, не використовувалась, але деякі положення (фрагменти) її застосовувались в практичній діяльності.

2. Становлення - 1950-1970 роки :

Період включає наступні етапи:

- перехід від ринку виробника до ринку споживача;

- розповсюдження філософії маркетингу;

- застосування концепції «загальних витрат», що обумовило перегрупування витрат на здійснення ЛО для зниження загальних витрат економічної системи.

3. Розвиток - 1970-1980 роки.

За цей період світові ціни на сиру нафту зросли в чотири рази, що зумовило світову енергетичну кризу, через що ресурсний фактор (зменшення матеріальних витрат та енергоємності виробництва) став вирішальним у конкурентній боротьбі підприємств. Логістика, концепцією якої є зменшення витрат на здійснення ЛО, отримала поштовх до розвитку.

4. Інтеграція - з 1980 року і до нашого часу.

Даний період характеризується наступними етапами:

- розвиток комп'ютерних технологій;

- глобалізація ринку;

- інтеграція бізнес-партнерів у логістичному ланцюгу;

- розповсюдження методик управління якістю (серія міжнародних стандартів ISO та HACCP - HAZARD Analisis and Critical Control Points (аналіз ризиків та критичні точки контролю);

- спрощення митних процедур між країнами ЄС, а також між США та Канадою.

Таким чином, історія розвитку логістики свідчить про її динамічний розвиток та значний вплив на бізнес; вона стимулює об'єднання в єдину ланку багатьох галузей економіки; залучення до сфери своєї діяльності значної частини продуктивних сил.

В різні історичні періоди в різних країнах терміном «логістика» визначалось:

- в стародавній Греції - уміння рахувати;

- в Римській імперії - уміння ділити продовольство;

- в Візантії - військова наука;

- в Германії 17 сторіччя - математична логіка;

- у Франції 19 сторіччя - військова наука (військовий теоретик, що розвинув логістику - француз А.О. Жоміні);

- у США 19 сторіччя - навігаційний термін;

- у США та Європі 20 сторіччя - економічна наука.

Перша організація з питань логістики виникла у США в 1915 р. і мала назву «Національне агентство з проблем управління закупівлями»; в 1967 році вона перейменована в «Національне агентство агентів постачання».

В Швейцарії в 1984 році була створена «Європейська логістична організація», до якої в 2009 році приєдналась Україна.

1.3 Фактори розвитку логістики

Фактори, які впливають на розвиток логістики:

1. Підвищення покупцем вимог до процесу розподілу елементів потоку (ЕП) на полігоні обслуговування. Це призводить до збільшення кількості ЛО у сфері торгівлі, що суперечить основній вимозі логістики щодо необхідності їх зменшення. Внаслідок цього виникає протиріччя між наміром задовольнити покупця при обслуговуванні та наміром прикласти мінімум зусиль при цьому. В минулому це сприяло появі магазинів самообслуговування, коли покупець отримує максимум інформації про товар без участі продавця, а в наш час - виникненню “Інтернет - магазинів”.

2. Створення гнучких виробничих систем, коли великі виробничі підприємства з масовим виробництвом можуть швидко і рентабельно переналаштовуватись на випуск нових видів продукції невеликими партіями, задовольняючи потреби ринку, завдяки застосуванню в технологічних операціях (ТО) робототехніки.

Але виникає проблема щодо забезпечення виробництва матеріальними ресурсами з номенклатурою постачань, що швидко зміннюється та зі стислими термінами їх надходження у підсистему постачання підприємства.

Досліджуючи дану проблему, логістика повинна надати нові системи таких постачань. Наприклад, одна із таких систем - це аутсорсінг, який передбачає залучення до здійснення постачань спеціалізованих фірм, які використовують для цього свій професіоналізм та ресурси замовника (транспорт, склади тощо).

Тема 2. Категорії логістики

2.1 Основні визначення та концепція логістики

Логістика - це напрямок науки і господарської діяльності, який передбачає планування, організацію, управління й контроль руху потоків в просторі і часі від місця їх виникнення до кінцевого споживача.

Рух потоків в просторі - це переміщення елементів потоку, наприклад, доставка вантажу зі складу А в склад Б.

Рух потоків в часі - це час, що витрачається на переміщення елементів потоку та час зберігання запасу; при цьому одночасно здійснюється :

- контроль витрат на їх утримання (оренда складських площ, охорона, освітлення та ін.);

- враховується іммобілізація коштів у запасах - це сума доходів, яка могла б бути отримана системою, якби гроші, знерухомлені в запасах, знаходились в господарському обігу;

- підтримується кількість запасів на оптимальному рівні для недопущення їх надлишку та дефіциту

Потік - це сукупність об'єктів, яка сприймається як єдине ціле і існує як процес на певному відрізку часу.

Потік вимірюється в абсолютних одиницях і характеризується параметрами:

- напрямок,

- обсяг,

- інтенсивність

- ціна елемента потоку.

Розрізняють три види потоків:

- матеріальний (МП),

- фінансовий (ФП),

- інформаційний (ІП).

Логістика поділяється на види:

1. Макрологістика - вирішує задачі по організації та управлінню потоками між юридичними і фізичними особами.

2. Мікрологістика - вирішує питання, пов'язані з переміщенням потоків в середині підприємства. В цьому випадку взаємодія учасників логістичного процесу відбувається на безтоварній основі.

Учасники логістичного процесу виконують два види функцій:

1. Координаційні - це дії учасників, спрямовані на узгодження їх спільної поведінки в макрологістиці.

2. Оперативні або диспетчерські - це дії учасників, направлені на безпосереднє управління потоками.

Логістика складається з наступних частин:

1. Логістика заготівель. Сфера її інтересів - організація і управління потоками на траєкторії потоку «ринок закупівель - підсистема постачання підприємства».

2. Логістика виробничих процесів.

Якщо підприємство має серійне або масове виробництво, то в середині такої системи існують потоки матеріальних ресурсів. Вивчення і упорядкування ЛО технологічного процесу і є метою вказаної логістики.

3. Логістика розподілу. Вирішує питання, пов'язані з потоковим процесом між підсистемою збуту підприємства і ринком реалізації ЕП.

4. Логістика запасів. Має механізми для вирішення проблем, які виникають при управлінні запасами в мікрологістичних системах.

5. Транспортна логістика. Організовує і здійснює переміщення ЕП в

просторі і часі в макро- і мікросистемах, дотримуючись раціональних маршрутів і мінімізуючи витрати на ЛО.

6. Інформаційна логістика. Забезпечує формування ефективних комунікаційних мереж.

7. Логістика сервісного обслуговування. Виникає в тій області людської діяльності, в якій ЕП мають “живу основу”, наприклад, туристи, що проживають в готелі; також має місце в спеціальному центрі, де обслуговуються машини і механізми.

При управлінні потоками слід дотримуватись шести правил логістики:

1. Правило потоку. Правило виокремлює один потік з багатьох, над якими виконуються в економічній системі ТО і ЛО, в залежності від задач, які стоять перед менеджером або дослідником.

Існує ще одне визначення цього правила: той потік, який потрібен.

2. Правило кількості. Акцентує увагу на обсязі потоку, так як його надлишок призводить до утворення зайвих запасів, а його відсутність - до дефіциту матеріальних ресурсів, що може призвести до зупинки економічної діяльності системи.

3. Правило якості. Визначає необхідність контролю параметрів потоку на вході та на виході логістичної системи.

4. Правило місця.

5. Правило часу.

Ці два правила передбачають наявність інформації у логістика - менеджера про параметри руху потоку в просторі та часі. До таких параметрів відносяться координати місця: початку, кінця і зупинки руху; завантаження - розвантаження; дані про час, який потрібен для подолання відстані між пунктами; час прибуття до місця призначення та час відправлення, тощо. Ці два правила також називаються правилами культури бізнесу.

6. Правило витрат. Визначає те, що витрати на управляння потоком повинні бути мінімальними. Наприклад, при перевезенні 1,5 тон вантажу необхідно використовувати автомобіль вантажопідйомністю 2,0 тони, а не 10 тон. Але не варто економити на коштах, виділених для отримання інформації при плануванні руху потоку, якщо ця інформація може допомогти при виборі правильного рішення.

Послуга в логістиці - це будь-яка дія, направлена на клієнта (власника потоку або елементу), яка є для нього безкоштовною (наприклад, прослуховування покупцем в торговому залі магазину музики у фоновому режимі).

Технологічна операція (ТО) - це будь-яка дія, направлена на елемент потоку, що змінює його якість. Логістика не вивчає ТО, але вивчає ЛО в технологічному процесі.

Логістичний ланцюжок (ЛЛ) - це сукупність елементів ланок макро- або мікросистеми, через які проходить один потік.

Відповідно розрізняють макрологістичний (МАЛЛ), мікрологістичний (МІЛЛ) та наскрізний логістичний ланцюжки (НЛЛ).

Мікрологістичним ланцюжком проходить мікрологістичний потік, який рухається через підсистеми одного підприємства, при цьому над елементами потоку виконують як ЛО, так і ТО.

Макрологістичним ланцюжком рухається макрологістичний потік через ланки, якими є юридичні та фізичні особи підприємства, які приймають право власності на елементи цього потоку. Макрологістичним потоком треба вважати потік, який рухається, як мінімум, через два підприємства і максимум - через “n-1”- підприємство, де n - це кількість усіх ланок МАЛЛ.

Наскрізний логістичний ланцюжок - макрологістичний потік, який включає в себе “n” ланок ЛЛ, в т. ч. виробника і кінцевого споживача.

Концепція логістики - отримання виокремленим в ЛЛ підприємством максимального ефекту від управління мікрологістичним потоком, здійснюючи координаційні функції у наскрізному логістичному потоці.

2.2 Основні положення логістики

В логістиці діють три положення:

1. Застосування системного підходу для пошуку оптимальних логістичних рішень.

2. Застосування чотирьох наступних логістичних принципів:

2.1. Принцип інтеграції.

Якщо об'єднувати прості потоки (мають один вид елемента потоку, наприклад, тільки ящики або мішки) в складний, то витрати на управління складним потоком будуть менші, ніж при управлінні кожним простим потоком окремо. Наприклад, необхідно доставити з пункту А в Б вантаж, що складається зі 100 ящиків, 200 мішків, 20 діжок загальною вагою 16 тон. Автоперевізникові більш вигідно використовувати для цього один транспортний засіб вантажопідйомністю 20 тон, ніж транспорт вантажопідйомністю 2 тони, здійснюючи декілька рейсів.

2.2. Принцип оптимальності.

Передбачає ефективне управління запасами в мікрологістичній системі (див. правило кількості, розділ 2.1).

2.3. Принцип синхронізації.

Обумовлює упорядкування руху потоків, а відповідно і їх елементів, в часі. Наприклад, створення розкладу руху пасажирських потягів Південно-Західної залізниці на весняно-літній період, де чітко визначений час прибуття і час відправлення кожного потяга по кожній станції.

2.4. Принцип односпрямованості.

Встановлює перевагу однонаправленого руху потоків у просторі над багатовекторним. Наприклад, якщо пункти А, Б, В розташовані послідовно по одній дорозі, то більш вигідно завезти вантаж по черзі з пункту А (склад) в Б і далі в В по маршруту: А - Б - В - А, ніж скористатись багатовекторною траєкторією: А - Б - А - В - А. Очевидно, що відстань, яка пройдена вантажівкою в першому випадку, буде меншою.

3. Використання в потокових процесах лише спеціального логістичного обладнання, розрахованого на відповідну вагу та габарити елемента потоку. Наприклад, використання в складських ЛО п'ятитонного автонавантажувача

для перевезення і складування палет вагою 0,5 тони невигідно, тому що такий навантажувач має значну власну вагу (для запобігання його перекидання при роботі з п'ятитонним вантажем), що призведе до додаткових витрат пального чи електроенергії .

2.3 Рівні розвитку логістики

Логістика в рамках виробничих підприємств може знаходитись на чотирьох рівнях свого розвитку:

1. Нульовий рівень. Коли керівництво виробничого підприємства використовує логістику фрагментарно, в управлінні відсутній системний підхід.

2. Перший рівень. Логістичні знання, а відповідно і логістичні механізми застосовуються лише в одній з підсистем підприємства - постачання або збуту.

3. Другий рівень. Логістичні знання використовуються в двох вищезазначених підсистемах одночасно: підприємство розглядається як система; досліджується та аналізується мікрологістичний потік.

4. Третій рівень. Відбувається оснащення всіх підсистем підприємства - постачання (ПП), виробництва (ПВ), збуту (ПЗ) і управління (ПУ) спеціальним логістичним обладнанням і підприємство стає ланкою в макрологістичному потоці.

Тема 3. Логістичні системи

3.1 Визначення і виокремлення системи

За допомогою системного підходу в логістиці виділяють потоки.

Система - це деяка цілісність, яка складається з взаємозалежних частин, кожна з яких робить свій внесок в характеристику цілого.

Систему наділяють властивістю мати вхід і вихід. Через вхід в систему у відповідні моменти часу надходять потоки ), а наступні моменти через вихід результати процесу залишають систему - потоки ().

При дослідженні системи математичними методами приймаються наступні припущення:

вхід і вихід є функцією часу ( =F(); = F());

- значення належать до обмеженої чисельності значень;

- функція = F() відноситься до відповідного класу функцій.

Виокремлення системи із зовнішнього оточення потребує наявності трьох складових:

1. Об'єкт досліджень або управління.

2. Суб'єкт досліджень або управління.

3. Задача, яка визначає відношення суб'єкта до об'єкту; визначає вибір елементу системи та встановлює зв'язки між елементами.

Наприклад, ПУ машинобудівного підприємства поставила задачу логістику (суб'єкту) провести дослідження та аналіз постачання матеріальних ресурсів (МР) на підприємство. Логістик виокремлює із зовнішнього економічного оточення об'єкт, де елементами будуть виступати тільки ті юридичні та фізичні особи, які постачали або можуть постачати МР на машинобудівне підприємство. Досліджуючи об'єкт за допомогою ІП і ФП, суб'єкт встановлює причини збою в постачанні і результати свого дослідження надасть в ПУ.

Виокремлення системи із зовнішнього оточення може відбуватись, в основному, за трьома ознаками :

1. Підпорядкованість. Прикладом є система дочірніх фірм, де елементами виступають підприємства, які належать по праву власності материнській фірми.

2. Спільність території і/або функції. Наприклад, наявність системи торгових підприємств, що реалізують молочну продукцію на території відповідного району міста.

3. Процес. Наприклад, система виробництва автомобільних покришок, де елементами можуть бути дільниці, цехи, які приймають участь в технологічному процесі.

Функціонування системи як єдиного цілого забезпечується зв'язками між її елементами.

Структура системи - це кількісний склад її елементів та спосіб з'єднання їх між собою.

Відмінність логістичних систем від просто економічних полягає в тому, що в економічних системах розглядаються будь-які процеси, а в логістичних тільки циклічні.

3.2 Управління системою

Управління системою повинно забезпечувати їй цілеспрямовану поведінку, такі функції виконує ПУ.

Процес управління складається з двох етапів:

1. Розробка програми, що визначає поведінку об'єкта управління (планування виробництва, реалізація, тощо).

2. Оперативне управління.

З яким би ступенем деталізації не розроблялась модель програми, вона відображає тільки основні фактори, що впливають на поведінку об'єкта управління, та деякі ідеалізовані умови і обмеження, пов'язані з реалізацією плану.

Структура ПУ будується за ієрархічним принципом і має наступні властивості:

1. Кожен її рівень «m» управляє рівнем «m-1» і одночасно управляється рівнем «m+1».

2. Інформація, яка надходить від нижчих рівнів управління, рухаючись в напрямі більш високих рівнів, постійно і послідовно «стискається». Наприклад, робітник може позначити проблему перед майстром протягом 10 хвилин; майстер на оперативній нараді у керівника цеху витратить на це 5 хвилин; керівник цеху на нараді у заступника директора - 2 хвилини, а якщо проблема потребує втручання директора, то його заступник може сказати директору лише три слова: «У нас проблеми».

3. Чим самостійніше функціонує рівень управління, тим більшу частину інформації, що надійшла до нього, він переробляє і меншу її частину передає на наступний вищий рівень.

4. ПУ повинна функціонувати як єдине ціле, що досягається узгодженням цілей управління кожним її рівнем.

Управління процесом багатоваріантне, тому необхідно вибирати такий варіант, який дозволить досягти максимального значення критерію управління при однакових системних обмеженнях.

Критерій управління - це кількісне або або якісне значення параметру логістичної системи або потоку.

Прикладом критерію управління може бути випуск 100 одиниць продукції (елементів вихідного потоку) протягом місяця при системних обмеженнях - дозволено використовувати тільки суворо визначену кількість енергії, матеріальних і фінансових ресурсів .

Підсистема управління забезпечує рішення трьох типів задач:

1. Стабілізація - коли існує необхідність повернення в початковий стан значення критерію управління.

Наприклад, параметр вихідного потоку (обсяг) знизився за певний період з 100 елементів до 90; ставиться задача - повернути випуск та реалізацію продукції до значення 100 виробів (елементів).

2. Програмне регулювання. Задача передбачає встановлення нового значення критерію управління у відповідності з ситуацією на ринку, наприклад, реалізувати не 100 виробів за певний період, а 120.

3. Стеження. Даний тип задач передбачає лише спостереження за зміною параметру без втручання в процес, за яким здійснюється нагляд.

Між двома елементами системи може існувати два типи зв'язків:

1. Прямий - це імпульс чи потік, який з'єднує вихід елементу (А) з входом керованого елементу (Б).

2. Зворотній - це імпульс чи потік, який з'єднує вихід елементу Б зі входом елементу А.

Імпульс - це разове перенесення енергії або речовини.

Зворотній зв'язок служить каналом, по якому надходить інформація про стан об'єкту управління.

По кількості і якості зворотних зв'язків визначаються наступні стилі керівництва:

1. Авторитарний, коли зворотній зв'язок існує обов'язково, і таких каналів може бути декілька.

2. Демократичний, коли зворотній зв'язок виникає періодично.

3. Ліберальний - при відсутності зворотного зв'язку.

Основна задача ПУ в логістичній системі - встановлення необхідних ступенів свободи для об'єкта управління (ПП, ПВ, ПЗ) в залежності від стилю керівництва і у відповідності до планів та ситуації.

Ступінь свободи об'єкта управління - це міра визначення здатності і можливості об'єкта управління приймати самостійні рішення.

Як приклад, розглянемо відрядження логістика до іншої країни. Першим ступенем свободи для нього може бути дозвіл керівництва на використання будь-якого виду транспорту - автобусу, потягу, літака для переміщення між містами, тоді як друга ступінь передбачає лише автобус або потяг.

3.3 Класифікація логістичних систем

Логістична система (ЛС) - це така система, через яку проходять потоки і де над елементами потоків (ЕП) здійснюють ЛО, а якщо система виробнича, то виконують ТО.

Структура ЛС - це кількість її елементів або логістичних ланцюжків і спосіб об'єднання їх між собою за допомогою потоків. Іншими словами, ЛС складається з елементів, які є одночасно і ланками ЛЛ.

Розрізняють ЛС за тривалістю безперервної обробки потоків:

1. Безперервна.

2. Дискретна, коли ЛО та ТО над потоками виконуються з інтервалами в часі.

ЛС класифікують за ознакою наявності потоків на вході і виході системи:

1. Закрита - при відсутності потоків.

2. Відкрита - потоки є і на вході і на виході.

3. Напівзакрита - наявність потоків або на вході, або на виході.

В залежності від того, які потоки обробляються (макро - або мікрологістичні), розрізняють дві системи: макро- та мікрологістичну.

Макро- та мікрологістична системи можуть мати в своєму складі по одному або по декілька логістичних ланцюжків, відповідно то будуть МАЛЛ та МІЛЛ.

В макрологістичних системах суб'єктом управління або дослідження може стати один з її елементів; для отримання ж інформації про інші її елементи, дослідник (суб'єкт) може використати метод «чорного ящика» - коли про стан будь-якого об'єкту судять, порівнюючи між собою параметри потоків на вході і виході об'єкту системи. Такий метод корисний у випадку, коли відсутня неможливість добути внутрішню інформацію про об'єкт.

Часто в економічній літературі щодо систем використовують поняття емерджентності.

Емерджентність - це властивість системи вказувати на те, що ціле (система) має характеристику, якої не мають окремі її елементи.

Наприклад, автомобільний завод, як єдине ціле, може випускати автомобілі, в той час як його цехи такої можливості не мають.

3.4 Енергетичний аспект логістичної системи

Для визначення рентабельності економічного об'єкту ЛО традиційно використовують економічні категорії - дохід - витрати - прибуток, які, як правило, визначаються на виході системи.

Доцільно в оперативному управлінні застосовувати таку логістичну категорію як «енергетичний аспект логістичної системи», і яка є інтегрованою характеристикою поведінки мікрологістичного потоку. Такий потік, рухаючись від одного елементу системи до іншого, поступово збільшує свій енергетичний потенціал, тобто збільшується кількість використаної енергії на обслуговування кожного елементу потоку, що призводить до витрат ресурсів системи, і як наслідок - до збільшення собівартості елементу вихідного потоку.

Логістичний підхід в управлінні ресурсами системи передбачає вивчення ЛО, а саме, визначення їх кількості і енергетичного вмісту.

Енергетичний вміст логістичної операції - це кількість енергії (роботи), що витрачається на одну операцію за відповідний період часу.

Енергетичний аспект ЛС визначається формулою:

= ( + )

де Ai; Bj - витрати енергії суб'єктів управління потоком на першу технологічну операцію та на j - тy логістичну операцію за відповідний період часу; КДж;

n, m - кількість ТО і ЛО на відзначеному відрізку руху потоку за відповідний період часу, шт;

К - кількість ЕП, що проходять через відзначений відрізок руху потоку за відповідний період часу, шт, кг, .

Логістична операція «переміщення елементу потоку в просторі і часі» містить в собі енергії:

1. Потенційну, яка витрачається на подолання сил гравітації логістичними механізмами при піднятті елемента потоку над рівнем підлоги. Управління даною енергією досягається шляхом регулювання висоти підйому вантажу.

2. Кінетичну, яка виникає в роботі логістичних механізмів при переміщенні елементу потоку в горизонтальній площині.

Логістик, який планує таке переміщення, повинен забезпечити :

- зменшення відстані переміщення за рахунок оптимізації маршрутів перевезення;

- зменшення сили, витраченої на подолання сил опору зовнішнього середовища за рахунок удосконалення логістичних механізмів.

3. Збереження. Дана енергія витрачається при зберіганні запасів в дорозі, на складах (підтримка температури, відмінної від температури зовнішнього середовища, освітлення, робота охоронних систем та і ін.).

Задачами логістика- менеджера в ЛС повинні стати :

- визначення розміру та структури ;

- дослідження найбільш енергоємних ЛО;

- аналіз параметрів потоків;

- удосконалення логістичних механізмів.

Тема 4. Взаємодія міксів логістики, менеджменту та маркетингу

4.1 Поняття логістичного менеджменту

Мікс - набір категорій (основних ознак, понять) зазначеної області знань, що визначає її зміст (MIKS - англ. змішувати).

Взаємодія міксів передбачає встановлення алгоритму дій при вирішенні проблеми, якщо при цьому можуть бути застосовані знання з декількох наук.

Мікс менеджменту визначається поняттями: місія, мета, структура, технологія, комунікація, планування, організація тощо.

Мікс логістики визначається поняттями : потоки, запаси, ЛО, система та ін.

Логістичний менеджмент - це вміння досягати поставлених цілей за рахунок використання знань з логістики та менеджменту, та застосовувати ці знання в практичній діяльності.

Основа логістичного менеджменту - це підприємство, через яке проходять потоки і яке характеризується формою власності, видом діяльності, розмірами підсистем, ресурсами .

Логістичний менеджмент розділяє логістичну роботу на складові частини - логістичні завдання, які складаються з ЛО.

Логістичні завдання - частина роботи, яка повинна бути виконана встановленим способом і у відповідні терміни в ЛС.

Планування, організація і контроль логістичного завдання - це вертикальний розподіл праці в ЛС, а управління логістичним завданням (виконання ЛО) - горизонтальний розподіл.

В ЛС створюються комунікаційні мережі, які встановлюють інформаційні зв'язки між елементами системи, у відповідності з задачами, які стоять перед системою. По комунікаційним мережам рухаються інформаційні потоки (ІП).

4.2 Організаційна структура логістичної системи

До складу ПУ може входити служба логістики (СЛ), яка має справу з ендогенними (внутрішніми) і екзогенними (зовнішніми) інформаційними потоками.

Керівник СЛ підпорядкований директору, він дає рекомендації блоку управління (БУ) по оптимальному управлінню матеріальними і фінансовими макро- і мікро потоками.

СЛ - елемент ПУ логістичної системи, який створений для збору і аналізу релевантних (таких, що відносяться до справи) ІП.

Служба складається з секторів:

1. Збору і аналізу ендогенних ІП.

2. Збору і аналізу екзогенних ІП.

3. Системного аналізу.

Перший та другий сектори передають необхідну по проблемі інформацію в сектор системного аналізу, який застосовуючи математичні методи і комп'ютерні програми, вирішує цю проблему і передає результати керівнику СЛ.

ПУ складається з елементів: БУ, куди входять: директор, його заступник, економічні і технічні служби; СЛ; відділ маркетингу; відділ кадрів.

ЛС складається з трьох обов'язкових підсистем: ПП, ПВ, ПЗ і однієї необов'язкової (ПВ), яка з'являється, якщо підприємство займається виробничою діяльністю.

Логістики мають повноваження на отримання ендогенної інформації від елементів ЛС, їх обов'язки визначає керівник СЛ.

4.3 Функціональний взаємозв'язок логістики та маркетингу

Мікс маркетингу визначається поняттями: ринок, споживач, сегментація ринку, позиціонування і просування товару тощо.

Функціональний взаємозв'язок логістики і маркетингу - це взаємозв'язок їх міксів.

Як відмічалось раніше, відділ маркетингу та служба логістики (СЛ) - це два самостійні підрозділи ПУ. Завданням відділу маркетингу є дослідження ринку, створення у потенційного споживача стійкого бажання купити саме цей товар або отримати саме цю логістичну операцію. Завдання СЛ - розробка рекомендацій щодо оптимального управлінню мікро- і макрологістичними потоками, якими володіє економічна система.

Область взаємозв'язків відділу і служби - ПЗ, між відділом і службою повинна існувати чітка координація в діях: маркетологи вивчають ринок і представляють логістикам інформацію про місце розташування ринку і його потенціал, логістики підтверджують або відхиляють співпрацю системи з даним ринком після аналізу наступних факторів:

- кількісні і якісні характеристики інфраструктури ринку (дороги, заправки, митниці, сервісні підприємства, склади, тощо);

- вартість перевезень від ПЗ до ринку;

- розміри митних та акцизних платежів;

- політична, економічна і криміногенна ситуації в регіоні розташування ринку.

ІП, що створюють відділ маркетингу та служба логістики, складається з інформаційних потоків:

1. ІП діючого ринку - це потік інформації, направлений на підтримку існуючого попиту на елемент вихідного потоку і потік інформації ПЗ по забезпеченню шести правил руху потоку.

2. ІП потенційного ринку - це потік інформації, направлений на створення попиту на елемент збуту, і потік інформації СЛ, орієнтований на вивчення параметрів МП, ФП і характеристик зовнішнього оточення ЛС.

Тема 5. Об'єкти логістичного управління

5.1 Класифікація потоків

1. Основні параметри:

1.1. Обсяг - кількість ЕП, що розглядається суб'єктом управління або дослідження (шт, кг, , кВт·год).

1.2. Інтенсивність - кількість ЕП, що проходить через ЛС або її елемент в одиницю часу (наприклад, шт/год; /місяць тощо).

1.3. Напрямок - це орієнтація в просторі потоку, який з'єднує дві суміжні ланки МІЛЛ або МАЛЛ.

1.4. Ціна елемента потоку - це вартість елемента потоку на вході в ЛС, до якої додані витрати на виконання ТО та ЛО з цим елементом і частина прибутку системи.

2. Допоміжні параметри:

2.1. Місце знаходження пунктів руху потоку.

2.2. Траєкторія (сукупність напрямків).

2.3. Довжина дороги (шляху); відстань, пройдена елементом потоку в напрямку або по траєкторії потоку.

2.4. Швидкість і час руху - параметри, які характеризують поведінку елементу потоку в напрямку та по траєкторії потоку.

2.5. Період руху - час, коли елемент потоку рухається у відповідному напрямку або по траєкторії.

2.6. Інтервал руху - час, коли елемент потоку не переміщується в напрямку або по траєкторії.

2.7. Цикл руху - це період часу, який складається з одного періоду і одного інтервалу, які ідуть непослідовно один за одним.

Потік класифікується за ознаками:

1. Розміщення потоку відносно ЛС:

1.1. Зовнішній потік - рухається в макрологістичній системі; також він називається макрологістичним потоком.

1.2. Внутрішній потік - рухається в середині ЛС (мікрологістичний потік).

2. Ступінь безперервності.

2.1. Безперервний - це потік, елементи якого безперервно рухаються в його напрямку або по траєкторії.

2.2. Дискретний - це потік, елементи якого рухаються періодично в його напрямку або по траєкторії;

Окремий вид дискретного потоку - ритмічний потік, який складається з однакових циклів руху.

3. Ступінь стабільності:

3.1. Стабільний - це потік, що характеризується стабільністю основних параметрів потоку за відповідний період часу.

3.2. Нестабільний - потік, що характеризується нестабільністю основних параметрів потоку за відповідний період часу.

4. Ступінь складності:

4.1. Простий - потік, що складається з елементів одного виду (наприклад, тільки контейнери або тільки палети).

4.2. Складний - потік, що об'єднує прості потоки в один транспортний засіб (див. принцип інтеграції, п. 2.2).

4.3. Комбінований - потік, що має подвійну основу елемента: матеріальну і фінансову, матеріальну і інформаційну, інформаційну і фінансову. Наприклад, потік відпочиваючих (матеріальна основа), які мають з собою готівку (фінансова особа), через оздоровчий заклад. Цю готівку вони можуть витратити на додаткові оздоровчі процедури, які має в своєму розпорядженні заклад, або залишити при собі.

5. Ступінь керованості:

5.1. Керований - потік, елементи якого адекватно реагують на сигнали управління, наприклад, водію транспортного засобу ставиться задача - перевезти вантаж з п. А в п. Б, за певний проміжок часу, і водій дійсно чітко виконує завдання.

5.2. Некерований - потік, елементи якого не реагують на сигнали управління або реагують неадекватно.

6. Якість елемента потоку:

6.1. Потоки, де елементами виступають живі об'єкти, наприклад, потоки туристів, пасажирів, відвідувачів і т. ін.

6.2. Потоки, що утворюються елементами, які мають «неживу» основу, наприклад, потоки машин, контейнерів, предметів праці, тощо.

5.2 Матеріальний, фінансовий та інформаційний потоки

Матеріальний потік (МП) - це потік, який має основи:

1. Одинарна. Це основа матеріальна або енергетична, характеризується обсягом (Q), вимірюється ,відповідно, шт., кг, , кВт·год.

2. Подвійна основа (комбіновані МП).

Розглянемо деякі комбінації основи МП:

2.1. Матеріально-енергетична. Таку основу мають потоки, наприклад, в гальванічних процесах - нанесення шару покриття на поверхню виробу за допомогою електричного струму. Теоретично можна уявити цей процес як спрямований рух заряджених електронів разом з частинами покриття від аноду до катоду, Q - кг·кВт·год.

2.2. Матеріально-фінансова. Приклад такого потоку розглянутий вище (потоки відпочиваючих через оздоровчий заклад), Q - шт. · грн. і т. ін.

Розрізняють наступні матеріальні потоки:

1. Генеруючий - це потік, який є основним в діяльності підприємства; наприклад, при виплавленні сталі таким потоком буде потік чавуна, що завантажується в мартенівську піч.

2. Супроводжуючі потоки - це потоки, параметри яких визначаються генеруючим потоком; в наведеному вище прикладі зі сталлю такими потоками будуть потоки брухту чорних металів, коксуючого вугілля, легуючих елементів тощо.

Фінансовий потік (ФП) - це направлений рух фінансів в макрологістичній системі і при виплаті заробітної плати готівкою в мікрологістичній системі.

Фінансовий потік класифікується за ознаками:

1. Призначення:

1.1. ФП, обумовлений торговими операціями між ЛС і елементами зовнішнього середовища.

1.2. Інвестиційний ФП.

1.3. ФП, пов'язаний з виплатою заробітної плати в мікрологістичній системі.

2. Відношення до основних і оборотних фондів мікрологістичної системи.

3. Форма розрахунків:

3.1. Безготівковий ФП.

3.2. Грошовий ФП.

3.3. Вексельний ФП.

4. Відношення до фондового ринку:

4.1. ФП акцій.

4.2. ФП облігацій.

4.3. ФП цінних паперів.

Елементами ФП можуть бути національні, іноземні та умовні грошові одиниці; штуки (наприклад, десять мішків з грошима під час банківської операції "інкасації грошей '').

Складний ФП - це потік фінансових засобів з різних джерел в одну ЛС.

МП і ФП в більшості випадків мають діаметрально-протилежні напрямки; винятком можуть бути потоки матеріальних і фінансових ресурсів в інвестиційному проекті, коли МП і ФП рухаються в одному напрямку.

Ресурси системи - це всі МП і ФП, а також їх запаси, які належать системі на правах власності.

Ресурсний потенціал системи - це ресурси, які система може залучити в господарський обіг у відповідний момент часу, в тому числі і кредитні ресурси.

Ресурси мають властивості:

1. Відновлення ресурсів для системи через ринок.

2. Варіантність - коли один вид ресурсу можна замінити на інший без шкоди для кінцевого результату; наприклад, деталь з кольорового металу у виробі замінюється на деталь, виготовлену з пластмаси, яка має таку ж конструкцію і міцність, але є більш дешевою.

3. Обмеженість ресурсів системи в кожний даний момент часу, тобто немає необхідності створювати додаткові запаси, тому що існує перша властивість (відновлення).

Інформаційний потік (ІП) - це потік повідомлень в усній чи документальній формах (документальна форма має паперові та електронні носії інформації).

Повідомлення - це будь-який сигнал про події, що стосується життєдіяльності ЛС.

Сукупність повідомлень утворює інформацію, а інформаційні потоки між елементами, як мікро- так і макросистеми - комунікації.

Розрізняють чотири види інформації:

1. Фотографія, коли елемент Б отримує пакет даних про подію від елементу А, при цьому не враховується, чи мав раніше Б таку інформацію.

2. Семантичний шум. Цей вид інформації зв'язаний з поняттям «ТЕЗАУРУСУ».

ТЕЗАУРУС - (грец. Скарбниця) - систематизований словник понять з вказівкою логічних змістовних зв'язків між ними. Іншими словами - це набуті людиною знання, що утворюють її світогляд, який постійно розширюється новими поняттями. Щоб поняття закріпилось в людській голові, необхідно його логічно зв'язати з іншими, уже існуючими поняттями.

Наприклад, розглянемо як виникає категорія «матеріальний потік» Студент, який вивчає логістику, встановлює за допомогою викладача логічний зв'язок між раніше існуючими двома ланцюжками понять «ріка - потік -фізичні величини їх виміру; товар - циклічність - економічна вигода», і з'ясовує для себе, що МП - це свого роду абстракція, яка увібрала в себе сприйняття циклічного переміщення товарів як безперервного потоку води, яким можна управляти.

Якщо елемент Б має відповідний тезаурус, і повідомлення елемента А про подію не збагачує його тезаурус, тому що це повідомлення ніяк з ним не зв'язується бо він його не розуміє, або це повідомлення вже є в тезаурусі Б, то дана інформація стає для елемента Б семантичним шумом.

3. Розширення тезаурусу - коли повідомлення від елемента А розширює тезаурус Б новими поняттями і встановлює нові логічні зв'язки між поняттями.

4. Прагматичний шум - якщо елемент Б отримує повідомлення від А, і це повідомлення не сприяє вирішенню проблеми, яка стоїть перед ним, то така інформація сприймається елементом Б як прагматичний шум.

ІП рухаються по інформаційним каналам. Інформаційний канал - це набір методів, прийомів та технічних засобів, за допомогою яких відбуваються комунікації між відправником і одержувачем.

Відправник інформації - це елемент системи, що генерує сигнал про подію.

Одержувач інформації - елемент системи, який отримує сигнал про подію.

Подія - зміна параметрів функціонування логістичної системи або зміна характеристики потоку.

Кодування перетворює інформацію, якою володіє відправник, у сигнал, що сприймається каналом зв'язку, а декодування перетворює закодований сигнал в інформацію, яку сприймає і розуміє одержувач.

Інформація повинна мати властивості: повнота і релевантність, точність, своєчасність, конфіденційність.

Обсяг ІП вимірюється в наступних одиницях:

- в листах паперу відповідного формату, шрифту і наповнення;

- кілобайтах, мегабайтах тощо - для електронних носіїв інформації;

- речових тактах - для усної форми існування ІП (один речовий такт - 60 слів).

ІП класифікується за ознаками:

1. Напрямок:

1.1. Директивний ІП, має напрямок від вищих рівнів управління до нижчих.

1.1. Інформаційно - довідковий ІП, має наступні напрямки:

- від нижчих рівнів управління до вищих,

- між елементами однакових рівнів,

- із зовнішнього середовища в ЛС і навпаки.

2. Застосування.

2.1. Формальний ІП - потік, який має документальну форму існування і стосується подій, які відбуваються в ЛС.

2.2. Неформальний ІП - потік, який має усну форму існування і не торкається подій, які відбуваються в ЛС.

5.3 Логістичні операції

Об'єктом вивчення і управління в логістиці є логістичні операції (ЛО).

Вимірюється логістична операція в одиницях роботи (енергії): людино·година; джоуль. Наприклад, на розвантаження вагону відводиться 60 люд·год., що означає, що один робітник повинен витратити на розвантаження 60 годин, а п'ять робітників - 12 годин.

Із фізики відомо, що джоуль - це добуток сили на відстань.

У відповідності з пунктом 3.4 даного конспекту лекцій логістична операція може складатись з трьох видів енергії; логістик має важелі управління цими енергіями, для забезпечення виконання ЛО з мінімальними витратами МР.

Перелічимо деякі логістичні прийоми управління енергіями:

- висота підйому елемента потоку над рівнем підлоги;

- вибір більш рівнинного маршруту для транспортного засобу в гірській місцевості;

- зменшення маси елементу потоку за рахунок застосування сучасних пакувальних матеріалів;

- вибір раціональних маршрутів переміщення вантажу (мінімізація відстані);

- застосування сучасних логістичних механізмів, які зменшують силу опору елемента потоку переміщенню.

Кожному виду потоку (МП, ФП, ІП) відповідають свої ЛО. Наприклад, в МП здійснюються наступні ЛО з елементами потоків: завантаження- розвантаження, перевезення, упакування, складування, штабелювання, встановлення на полицях, зберігання, сортування, комплектація тощо;

у фінансовому потоці (ФП) - банківські операції з готівковими і безготівковими коштами, операції з валютою та цінними паперами; в ІП - операції з оргтехнікою (за винятком набору і друкування тексту), перерахунки листів паперу, звірка документа з оригіналом, комплектація документів в папки тощо.

Деякі ЛО з одних потоків можуть застосовуються в інших. Наприклад, логістична операція «перевезення», що притаманна МП, також має місце в ФП, коли здійснюється інкасація грошей, де елементом потоку виступає інкасаторський мішок. ЛО з комп'ютерною технікою в ІП також присутні в ФП при роботі з безготівковими грошима.

У відповідності до п. 4.1, ЛО можуть бути об'єднані в логістичне завдання, при цьому ЛО поділяються на види:

1. Основні - ЛО, на виконання яких витрачається більш ніж 50% засобів і/або часу від витрат всього логістичного завдання.

2. Додаткові - ЛО, на виконання яких витрачається менше ніж 50% засобів і/або часу від витрат всього логістичного завдання.

3. Межові - ЛО, які виконуються при заміні макрологістичного потоку на мікрологістичний і навпаки. Наприклад, логістична операція «відкрити борт автомобіля» стає актуальною, коли транспортний засіб подано під розвантаження. Дана логістична операція «змінює» елемент макрологістичного потоку (автомобіль) в елемент мікрологістичного потоку (автонавантажувач), який буде перевозити палети з кузова автомобіля в склад.

5.4 Запаси

Одним з основних об'єктів управління в логістиці є запаси.

Наведено декілька визначень запасу:

- зупинений на деякий час потік;

- як форма існування потоку;

- потік в період інтервалу руху;

- потік, з елементами якого виконується ЛО «зберігання».

Розрізняють два види запасів ЕП:

1. Запас, елементи якого потребують витрат на зберігання. Це запаси елементів МП і ІП.

2. Запаси, елементи яких забезпечують дохід в ЛО. Це запаси ФП. Мінімальний дохід, який можуть принести ці запаси - дохід від розміщення фінансових засобів на депозиті в банку. За певних умов запаси МП та ІП також можуть приносити дохід в ЛС.

Для запасів МП характерна така економічна категорія як іммобілізація коштів у запасах (див. п. 2.1).

Ефективно управляти запасами в ЛС означає, що необхідно розраховувати оптимальну кількість запасів на період і своєчасним постачанням підтримувати цю оптимальну кількість.

Тема 6. Логістика заготівель

6.1 Категорії логістики заготівель

Логістика заготівель - частина логістики, яка займається організацією та управлінням матеріальними потоками в напрямку «ринок закупівель - підсистема постачання логістичної системи».

Рух елемента МП по траєкторії - «ринок закупівель - ЛС - ринок збуту» супроводжується зміною його назви. В залежності від напрямку до елементу МП можна застосувати наступні назви:

1. Напрямок «ринок закупівель» - ПП, використовуються терміни :

а) товар - елемент потоку, до якого застосовується логістична операція «купівля - продаж»;

б) елемент постачання - товар, з яким проводять ЛО «завантаження в транспортний засіб- перевезення в ПП.- розвантаження на склад ПП».

2. Напрямок «ПП - ПВ», використовуються терміни :

а) елемент запасу - елемент постачання, до якого застосовується логістична операція «зберігання» ;

б) предмет праці - елемент постачання (або елемент запасу), над яким виконують ТО і ЛО «переміщення і зберігання під час технологічного процесу».

3. Напрямок «ПП - ПЗ», використовуються терміни :

а) елемент збуту - елемент постачання (або елемент запасу), до якого застосовуються ЛО «переміщення по складу в зону комплектації; комплектація, упаковка тощо»;

б) елемент запасу - це елемент постачання, над яким виконується логістична операція «зберігання».

4. Напрямок «ПВ - ПЗ», використовуються терміни :

а) елемент збуту - це елемент праці, до якого застосовується логістична операція «переміщення з виробничих цехів на склад готової продукції»;

б) елемент запасу -предмет праці, над яким проводять логістичну операцію «зберігання на складі готової продукції».

5. Напрямок «ПЗ - ринок продаж», використовують терміни :

а) продукція - якщо ЛС має ПВ і виробляє даний товар;

б) елемент збуту - це елемент запасу, до якого застосовуються ЛО «завантаження, транспортування»;

в) товар - це елемент збуту, над якими виконуються ЛО «розвантаження, продаж».

Робота ЛС залежить від ефективного вирішення наступних задач, які стоять перед заготівельною логістикою:

1. Дотримання обумовлених термінів закупівель елементів постачання.

2. Забезпечення точної відповідності між кількістю поставок та потребою в них.

3. Забезпечення якості елементів постачання у відповідності з вимогами контрактів.

Задачі, перераховані вище, є відображенням шести правил логістики, за якими рухається потік (див. п. 2.1). Тому можна зробити висновок, що заготівельна логістика - це закупівля елементів постачання в необхідній кількості, відповідної якості, за мінімально можливими цінами, з мінімальними витратами на вирішення відповідного логістичного завдання.

Дослідження ринку закупівель здійснює СЛ. Ринки закупівель класифікуються за наступними ознаками:

1. Віддаленість від ПП. Ринки бувають близькі, середні, дальні.

2. Форма співпраці ПП з ринком, коли закупівля і доставка елементів постачання може здійснюватись підсистемою постачання, продавцем, сторонньою організацією.

3. Ступінь опанування ринку.

3.1 Стабільні, коли підсистема постачання співпрацює з постачальниками більше одного року;

3.2 Нові, коли - менше одного року;

3.3 Перспективні, коли СЛ тільки вивчає характеристики ринку.

4. Приналежність до відповідної території.

4.1 Вітчизняні;

4.2 Закордонні, коли робота ПП з цими ринками зв'язана з комплексом митних ЛО.

Пошук перспективних ринків може бути спричинений наступними факторами:

- збільшенням цін на елемент постачання при низькій його якості;

- пошуком нових перспективних товарів для ПЗ і матеріалів для ПВ (див. варіантність ресурсів п. 5.2).

Інформація, яку отримує СЛ про кожен перспективний ринок повинна містити дані про:

- обсяг пропозиції товару;

- категорію «ціна - якість»;

- перспективи розвитку даного ринку;

- відстань від ПП до ринку;

- наявність і якість інфраструктури ринку тощо.

6.2 Вибір постачальника

Кількість елементів постачання, тобто обсяг потоку, його інтенсивність залежить від наступних факторів:

- виробнича програма ПВ;

- плани щодо реалізації елементів збуту, які розробляє відділ маркетингу, а здійснює ПЗ.

ПП може складатись з одного елементу управління (менеджер-логістик) при невеликих обсягах вхідного МП або декількох, якщо необхідно управляти простими потоками зі значними обсягами та інтенсивністю.

Для кожного простого МП справедлива рівність:

V = N

де V - обсяг потоку, що планується на період (шт., , кг, кВт · год.);

N - норма витрат елементів постачання на одиницю продукції; якщо потік отримується для перепродажу, то N=1;

П - план випуску продукції або продажу елементів збуту на період (шт., кг, кВт · год , );

- обсяг запасу елементів постачання даного простого МП на момент обчислення (шт., , кг);

- обсяг страхового запасу елементів постачання даного простого МП, який планується на період (шт., , кг).

При виборі постачальника СЛ застосовує два критерія управління:

1. Вартісний. Використовується тоді, коли необхідно вибрати одного постачальника з багатьох, котрі пропонують різні умови поставок, як - то: ціни, якість, комплекс сервісних ЛО. ЛС обирає того, хто пропонує найбільш низьку ціну при всіх інших однакових умовах постачання.

2. Часовий - коли ЛС зупинила роботу, внаслідок дефіциту елемента постачання, і збитки від простою (?В) перевищують цінові збитки (?х), СЛ обирає того постачальника, який пропонує швидке рішення цієї проблеми, навіть при високій ціні елементу потока. Таким чином, у ПП з'являється час, необхідний для пошуку постачальника з більш прийнятною ціною.

Збитки від простою ЛС внаслідок дефіциту елементу постачання визначаються виплатами:

- штрафні санкції за невчасно виконані обов'язки по угодам;

- середня зарплата робітникам і службовцям ЛО, яка може їм нараховуватись під час вимушеного простою (за умовами колективної угоди між власниками підприємства і трудовим колективом).

- орендні платежі;

- відсотки по кредитам, лізинговим операціям тощо.

Цінові збитки визначаються формулою:

?Х = ( - ) · ,

де , - відповідно ціни на елемент постачання після і до настання форс- мажорних обставин;

- потреба в елементі постачання на період (довготривалість періоду- від постачання елементів по ціні до перших поставок від постачальника з більш прийнятною ціною).

Надійність постачання - це прогнозована (яка відповідає шести правилам логістики) поведінка МП на відповідній траєкторії або напрямку його руху.

Одним з методів підвищення надійності постачання є укладання контрактів на постачання МР у підсистему постачання (ПП) ЛС не одним постачальником, а кількома одночасно. Але цей метод збільшує обсяги та інтенсивність інформативних потоків між ЛС і оточенням системи, а також ускладнює вихідний ФП.

Договори на постачання МР у ПП до їх остаточного підписання директором повинні проходити етапи узгодження із СЛ та юридичним відділом. Форма розрахунків з постачальником (передоплата, часткова передоплата) та збільшення обсягу закупівель дає можливість ПП домовлятися з постачальниками про більш низькі ціни на елементи постачання.