Проведення товарознавчої експертизи кефіру вітчизняного виробництва

- назва продукту - "Славія" кефір, жирність 2,5%;

- кінцеву дату споживання або дату виробництва та строк придатності - 17.10.2014;

- умови зберігання - при температурі від 4°С до 6°С не більше 10 діб

- маса нетто - 450г;

- кількість пакувальних одиниць - 12 пляшок;

- номер партії - 48;

- позначення стандарту - ТУ У 15.5-19492247-001-2002.

Споживче пакування партії кефіру ТМ "Славія" представлено у вигляді полімерних пляшок масою нетто 450г. Упаковка чиста, без ушкоджень, деформацій та стороннього запаху.

Споживче маркування кефіру ТМ "Славія" містить наступну інформацію:

- назва та адреса виробника - ЗАТ "Баштанській сирзавод"Україна, Миколаївська обл. м. Баштанка, вул Заводська 4 2-73-61;

- назва з зазначенням масової частки жиру (торгова марка) - "Славія" Кефір, жирність 2,5;

- харчова та енергетична цінність 100г кефіру - енергетична цінність:50 ккал, харчова цінність: жири-2,5; білки-3,1; вуглеводи-3,8;

- склад - молоко коров'яче незбиране, молоко знеж., чисті культури молочнокислих бактерій з викор. кефірних грибків;

- умови зберігання - при температурі від 4°С до 6°С не більше 10 діб;

- маса нетто - 450г;

- штрих-код - 4823005202967;

- позначення нормативного документа - ТУ У 15.5-19492247-001-2002;

- інформація про наявність чи відсутність ГМО - без ГМО;

- кінцева дата споживання - 17.10.2014.

Для проведення подальшої експертизи якості партії кефіру ТМ "Славія" були відібрані проби згідно ГОСТ 3622-68 "Молоко и молочные продукты. Отбор проб и подготовка их к испытанию". Проби опломбовані і разом з етикеткою, що заповнена експертом та характеризує зразок і які аналізи необхідно зробити відправлені у лабораторію Одеської Торгово-промислової палати.

Аналіз органолептичних показників якості кефіру ТМ "Славія" показав наступні результати:

- смак та запах - чистий, щипкий, кисломолочний без сторонніх присмаків та запахів;

- зовнішній вигляд та консистенція - однорідна, в міру густа, без газоутворень та пластівці;

- колір - молочно-білий, рівномірний за всією масою;

Визначення фізико-хімічних показників якості кефіру "Славія":

- масова частка жиру, % - 2,6;

- масова частка білка, % - 2,7;

- титрована кислотність, ?Т - 93.

Після товарознавчої експертизи партії кефіру ТМ "Славія" можемо зробити висновок, що умови зберігання кефіру на складі замовника відповідає нормам згідно ДСТУ 4417-2005 "Кефір. Технічні умови". Перевірка фактичної кількості відповідає даним, зазначеним в товаротранспортній накладній №21568 від 10 липня 2014року. Перевірка відповідності пакування/маркування відповідає вимогам ДСТУ 4417-2005 "Кефір. Технічні умови", визначення якості кефіру за органолептичними показниками показало ступінь якості дослідного зразку - відміно та відповідає вимогам ДСТУ 4417-2005 "Кефір. Технічні умови". Результати перевірки якості кефіру за фізико-хімічними показниками відповідає вимогам ДСТУ 4417-2005 "Кефір. Технічні умови".

При проведені експертизи партії кефіру ТМ "Галичина" замовником було подано наступні документи:

- ДСТУ 4417-2005 "Кефір. Технічні умови";

- ГОСТ 3622-68 "Молоко и молочные продукты. Отбор проб и подготовка их к испытанию"

- товаро-транспортна накладна № 21569 від 10 липня 2014 року,

- рахунок-фактура № 585 від 15 травня 2014 року;

- договір №17 від 1 квітня 2014 року.

Експерту було пред'явлено оригінали всіх зазначених документів, ним вивчені та зроблено записи "пред'явлено експерту", поставив підпис та дату.

Експертом встановлено, що склад магазину, на якому зберігається кефір є добре вентильованим, чистим, без сторонніх запахів. Кефір зберігається у холодильних камерах, температурний режим в яких становить 4-6 та відносна вологість повітря 70-80%. На складі дотримано правила товарного сусідства.

Перевірка фактичної кількості товару на складі встановила: кількість кефіру ТМ "Галичина" становить 5 лотків з вічками по 12 пляшок масою нетто 420г.Перевірка фактичної кількості партії кефіру ТМ "Галичина" відповідає кількості, що значена в товарно-транспортній накладній.

Далі, відповідно поставленим задачам експертизи, проведено аналіз транспортної та споживчої тари та маркування кефіру.

Транспортна тара партії кефіру ТМ "Галичина" представлена у вигляді лотків з вічками, без пошкоджень, деформацій та стороннього запаху. На тарі вказані: назва та адреса виробника, назва товару (із зазначенням масової частки жиру), строк придатності, масу нетто, умови зберігання, кількість пакованих одиниць, номер партії та нормативний документ.

На транспортному маркуванні нанесенні маніпуляційні позначення: "Вантаж, що швидко псується", "Оберігати від нагрівання" та "Верх". Інформація на транспортному маркуванні нанесено чітко, інформація представлена державною мовою.

Аналіз транспортного маркування партії кефіру ТМ "Галичина":

- назва підприємства-виробника - ПраТ "Галичина", Україна, Львівська обл. м. Радехів. вул.Б. Хмельницького 120 032552-12-65;

- назва продукту - "Галичина" кефір, жирність 2,5%;

- кінцеву дату споживання або дату виробництва та строк придатності - 16.10.2014;

- умови зберігання - за температури від 1°С до 6° С в герметично закритій тарі. Після відкриття упаковки вжити протягом 24 год;

- маса нетто - 420г;

- кількість пакувальних одиниць - 12 пляшок;

- номер партії - 26;

- позначення стандарту - ТУ У 15.5-19492247-001-2002.

Споживче пакування партії кефіру ТМ "Галичина" представлено у вигляді полімерних пляшок масою нетто 420г. Упаковка чиста, без ушкоджень, деформацій та стороннього запаху.

Споживче маркування кефіру ТМ "Галичина" містить наступну інформацію:

- назва та адреса виробника - ПраТ "Галичина", Україна, Львівська обл. м. Радехів. вул.Б. Хмельницького 120 032552-12-65;

- назва з зазначенням масової частки жиру (торгова марка) - "Галичина" кефір, жирність 2,5%;

- харчова та енергетична цінність 100г кефіру - енергетична цінність: 210кДж (50ккал), харчова цінність: жири-2,5; білки-3,1; вуглеводи-3,8;

- склад - молоко незбиране, молоко знежирене, кефірна закваска;

- умови зберігання - за температури від 1°С до 6° С в герметично закритій тарі. Після відкриття упаковки вжити протягом 24 год;

- маса нетто - 420г;

- штрих-код - 4820038490965;

- позначення нормативного документа - ТУ У 15.5-19492247-001-2002;

- інформація про наявність чи відсутність ГМО - без ГМО;

- кінцева дата споживання - 16.10.2014.

Для проведення подальшої експертизи якості партії кефіру ТМ "Галичина" були відібрані проби згідно ГОСТ 3622-68 "Молоко и молочные продукты. Отбор проб и подготовка их к испытанию". Проби опломбовані і разом з етикеткою, що заповнена експертом та характеризує зразок і які аналізи необхідно зробити відправлені у лабораторію Одеської Торгово-промислової палати.

Аналіз органолептичних показників якості кефіру ТМ "Галичина" показав наступні результати:

- смак та запах - чистий, слабо кислий, без сторонніх присмаків та запахів;

- зовнішній вигляд та консистенція - однорідна рідина, без пластівців, з невеликою кількістю газоутворення;

- колір - білий, рівномірний за всією масою;

Визначення фізико-хімічних показників якості кефіру "Галичина":

- масова частка жиру, % - 2,1;

- масова частка білка, % - 2,7;

- титрована кислотність, ?Т - 94.

Після товарознавчої експертизи партії кефіру ТМ "Галичина" можемо зробити висновок, що умови зберігання кефіру на складі замовника відповідає нормам згідно ДСТУ 4417-2005 "Кефір. Технічні умови". Перевірка фактичної кількості відповідає даним, зазначеним в товаротранспортній накладній №21569 від 10 липня 2014року.Перевірка відповідності пакування/маркування відповідає вимогам ДСТУ 4417-2005 "Кефір. Технічні умови", визначення якості кефіру за органолептичними показниками показало ступінь якості дослідного зразку - добре та відповідає вимогам ДСТУ 4417-2005 "Кефір. Технічні умови". Результати перевірки якості кефіру за фізико-хімічними показниками відповідає вимогам ДСТУ 4417-2005 "Кефір. Технічні умови".

Представлені дослідні зразки кефіру були перевірені на якість за органолептичними та фізико-хімічними показниками, також було досліджено маркування та стан пакування дослідних зразків кефіру.

Після проведення аналізу маркування можливо виділити деякі зауваження в зразках №1 та №2 щодо зазначення умов зберігання. У зразка №1 не зазначено відхилення від маси нетто. Є деякі зауваження у зразка №3: інформація на етикетці нанесена дуже дрібним шрифтом, що несе деякі незручності під час її вивчання споживачеві.

При проведені проби на горіння було виявлено, що пакування дослідних зразків кефіру вироблено з поліетилентерафталату. Даний вид пакування дозволений Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Після огляду споживчої тари були виявлені деякі недоліки: невеликі пухирці у зразка №2 та незначні напливи пластичної маси у зразка №3.

Проведення органолептичної оцінки якості кефіру показує, що зразок №1 та №2 відповідає вимогам ДСТУ 4417-2005 "Кефір. Технічні умови" та Технічного регламенту на молоко та молочні продукти. Зразок №3 не відповідає даним вимогам адже володіє рідкою консистенцією та кислим смаком.

Було проведено дослідження якості кефіру за фізико-хімічними показниками згідно вимог ДСТУ 4417-2005 " Кефір. Технічні умови" та Технічного регламенту на молоко та молочну продукцію. Дана перевірка виявила такі невідповідності: зразок №1 має незначне відхилення від маси нетто. але воно не вказано на упаковці товару, вміст жиру зразка №3 не відповідає даним зазначеним на упаковці, масова частка білка дослідних зразків нижче нормованого значення Технічного регламенту на молоко та молочну продукцію.

В інших випадках результати аналізу відповідають вимогам ДСТУ 4417-2005 " Кефір. Технічні умови" та Технічного регламенту на молоко та молочну продукцію.

Також було проведений мікробіологічний аналіз на виялення кількості життєздатних молочнокислих бактерій, КУО в 1 . Аналіз показав невідповідність результатів зразка №2 та №3 вимогам НД. Зразок №1 відповідає вимогам ДСТУ 4417-2005 " Кефір. Технічні умови" та Технічного регламенту на молоко та молочну продукцію.



РОЗДІЛ 3. КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ МЕРЕЖІ СЕРМАРКЕТІВ "ТАВРІЯ В"

3.1 Загальна характеристика мережі супермаркетів "Таврія В"

Компанія «Таврія В» створена в 1992 році. Еволюція розвитку фірми - від торгового павільйону до сучасної мережі супермаркетів з європейським рівнем сервісу. Щодня, які залучаються відмінним сервісом, високою якістю товару і доступними цінами, покупки в магазинах «Таврія В» здійснює більше 120 000 чоловік. Торгова мережа «Таврія В» відноситься до найбільш популярним і відвідуваним з торгових мереж, що працюють на Півдні України. Визнання споживачів пов'язано, в першу чергу, з високим рівнем обслуговування та якістю надання супутніх послуг. Величезна увага приділяється створенню затишної атмосфери для відвідувачів, зручності і простоті в обслуговуванні, наданні додаткових безкоштовних послуг, у тому числі у вигляді транспортного обслуговування.

Компанія «Таврія В» приділяє серйозну увагу інтерактивного маркетингу, зокрема, впровадження технологій електронної торгівлі. «Таврія В» - перша компанія в південному регіоні України, що надала своїм покупцям можливість скористатися послугами віртуального продовольчого магазину. Щодня через Інтернет і по телефону гарячої лінії в оптовий відділ надходять десятки замовлень не тільки від приватних осіб, а й від ресторанів і барів, розважальних та оздоровчих комплексів, різних фірм і підприємств, шкіл і дитячих садів - віртуальна послуга від «Таврія В» є на сьогоднішній день досить затребуваною.

Вельми актуальні сьогодні соціальні питання знаходять своє рішення в компанії «Таврія В». Так, протягом останніх трьох років у всіх торгових центрах і магазинах «Таврія В» працюють спеціальні відділи по обслуговуванню пенсіонерів, в яких можна придбати більше 100 найменувань товарів першої необхідності: крупи, консерви, борошно, цукор, молочні продукти, свіжі овочі та фрукти і багато іншого.

Компанія «ТАВРІЯ В» широко відома у світі бізнесу як потужна організаційна структура з грамотним керівництвом. Щорічно вона займає високі позиції в рейтингу найбільш успішних компаній у своїй галузі та бізнесі в цілому. Ключові бізнес-напрямки:

- роздрібна торгівля;

- гуртова торгівля;

- підприємства громадського харчування;

- виробництво [1].

Для виконання основних функцій (маркетинг, виробництво і науково-технічний розвиток, матеріально-технічне забезпечення, фінансове господарство та облік, управління персоналом), будь-яка підприємницька структура повинна мати ефективну організаційну структуру.

Організаційна структура компанії "Таврія В" розділена на чотири функціональних напрямки:

- Маркетинг - купівля, продаж, планування і контроль запасів, планування заходів щодо просування.

- Реклама - оформлення вітрин і внутрішніх викладок товару, рекламні оголошення, планування та проведення заходів щодо просування (у співпраці з менеджерами по маркетингу), рекламні дослідження, зв'язки з громадськістю ("паблік рілейшнз").

- Менеджмент - робота з товаром, надання послуг клієнтам, закупівля обладнання магазину і торгових приладдя, матеріально-технічне обслуговування магазину, виконання робочих операцій (одержання товару, перевірка, маркування та доставка, спостереження за складом), захист магазину і товарів (за допомогою системи страхування та служби охорони), навчання і винагорода персоналу, операції в робочих приміщеннях магазину.

- Бухгалтерія і контроль - надання кредитів та збір платежів за кредитами, складання бюджету витрат і контроль за його виконанням, планування і контроль товарно-матеріальних запасів, ведення обліку [1].

Маркетинг - подає собою систему організації і збуту продукції, орієнтовану на задоволення потреб покупців і одержання прибутку на основі дослідження і прогнозування ринку, вивчення внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, розробки заходів щодо поліпшення товару, його асортименту, вивчення покупців, конкурентів, цінового політики, формування попиту та стимулювання збуту.

Відділ маркетингу "Таврія В" є самостійним структурним підрозділом підприємства і підпорядковується безпосередньо директору магазину.
Відділ маркетингу очолюється начальником відділу, що призначається і звільняється від посади директором . Структура і штати відділу затверджуються директором підприємства, виходячи з особливостей виробництва, а також обсягу робіт, покладених на відділ. Відділ керується у своїй роботі чинними законодавчо-нормативними актами, наказами і розпорядженнями і дійсному положенню.

Задачами відділу маркетингу мережі супермаркетів Таврія В" є:

- комплексне вивчення ринку і розробка на основі його результатів довгострокових, середньострокових і короткострокових прогнозів потреб у що випускається продукції;

- забезпечення стійкої реалізації продукції;

- ринкова орієнтація виробництва - у виробництво запускается тільки та продукція, що продається;

- формування і проведення в життя товарного, цінового і збутового політики; визначення і реалізація заходів щодо формування попиту і стимулюванню збуту;

- забезпечення потреб підприємства в сировинних і матеріально-технічних ресурсах;

- своєчасне підготування і висновок договорів на постачання готової продукції і ресурсів;

- контроль і урахування відвантаження продукції і постачань ресурсів;

- орієнтація керівництва підприємства і виробництва на виконання вимог покупців до що випускається продукції.

Обов'язком відділу маркетингу є реалізація трьох функцій:

- аналітичної, що включає дослідження ринку;

- продажі продукції;

- забезпечення потреб підприємства ресурсами [1].

3.2 Структура асортименту кефіру

При аналізі асортиментної політики торговельної мережі, в якості основного об'єкта дослідження був узятий супермаркет «Таврія В», що знаходиться за адресою одеська область, місто Іллічівськ, вулиця Леніна 35. Ця торгова точка є найбільшим магазином в місті Іллічівськ та представляє найбільший асортимент, що, безумовно, зручно для споживача. Характеристика асортименту кефіру супермаркета "Таврія В" представлена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Асортимент кефіру супермаркета "Таврія В"

Найменування	Виробник	Упаковка	Вага(г)	Жирність
Кефір	Біла лінія	пластик	900	2,5:1
Кефір	Галичина	пластик	420:870	2,5:0
Кефір	Славія	пластик:поліетилен	450:900	2,5:1
Кефір	ГМЗ	скло	200	2,5
Кефір	Волошкове поле	тетрапак:поліетилен :пласт	950:450	01:0:2,5
Кефір	Яготинський	пластик:поліетилен	930	2,5:0
Кефір	Простокваша	пластик	900	1:2,5:3,2
Кефір	Веселий молочник	пластик	870	01:0:3,0
Кефір	Словяночка	пласт:поліетилен	870	01:0:2,5
Кефір	Веселий пастушок	поліетилен	900	2,5:1



Основними конкурентами супермаркету «Таврія В» є супермаркет «Віртус», розташований за адресою одеська область, місті Іллічівськ вулиця Паркова 2, також супермаркет «Копійка», розташований за адресою одеська область місто Іллічівськ вулиця Героїв Сталінграду 9. Дані торгові точки були обрані в якості основних конкурентів з огляду на те, що вони пропонують споживачеві подібну продукцію, знаходяться неподалік від головного об'єкта досліджень, мають досить широку популярність серед населення, а також зарекомендували себе на ринку міста Одеса, як продавці якісної фірмової продукції. Характеристика асортименту кефіру супермаркета "Копійка" представлена в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Асортимент кефіру супермаркета "Копійка"

Найменування	Виробник	Упаковка	Вага(г)	Жирність
Кефір	Біла лінія	пластик	900	2,5: 1
Кефір	Галичина	пластик	420	2,5:0
Кефір	Славія	пластик: поліетилен	450	2,5
Кефір	Волошкове поле	тетрапак:поліетилен:пластик	950	0:1:2,5
Кефір	Добриня	пластик	930	0:1:2,5
Кефір	Яготинський	пластик	950

Характеристика асортименту кефіру супермаркета "Віртус" представлена в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Асортимент кефіру супермаркета "Віртус"

Найменування	Виробник	Упаковка	Вага(г)	Жирність
Кефір	Біла лінія	пластик	900	2,5:1
Кефір	Галичина	пластик	420:870	2,5:0
Кефір	Славія	пластик:поліетилен	900	2,5:1
Кефір	Волошкове поле	тетрапак:поліетилен: пластик	950	0:1:2,5
Кефір	Веселий молочник	пластик	870	2,5:1
Кефір	ГМЗ	поліетилен	900	2,5:1

Розрахуємо п'ять основних показників асортименту кефіру, представлених у супермаркеті «Таврія В»: коефіцієнт широти, коефіцієнт повноти, коефіцієнт новизни, коефіцієнт стійкості і коефіцієнт раціональності.

Для визначення коефіцієнта широти використовується наступна формула:

Кш = Шд ? Шб,

де Шд - широта дійсна;

Шб - широта базова; - широта, прийнята за основу для порівняння.

Широта асортименту - це кількість видів, найменувань і різновидів товарів однорідних і різнорідних груп. Для розрахунку коефіцієнта широти потрібно базова і дійсна широти асортименту.

Дійсна широта - фактична кількість видів, різновидів і найменувань однорідних, різнорідних груп, які є в наявності в торговій точці на момент перевірки. У досліджуваному супермаркеті «Таврія В» фактична кількість кефіру Шд = 48 найменувань.

Базова широта - широта, прийнята за основу для порівняння. В якості базової широти, прийнято кількість видів, різновидів і найменувань однорідних, різнорідних груп, яке регламентоване стандартами, каталогами, прейскурантами або максимально можливе. Базова широта для кефіру становить 53 найменувань[5].

Кш = 48 ? 53 = 0,906

Отриманий коефіцієнт широти дорівнює 0,906 це свідчить про досить широкий асортимент кефіру в основній торговій точці. Даний асортимент достатній для того, щоб будь-який споживач зміг придбати кефір, відповідно своїм матеріальним можливостям та особистих вподобань.

Для порівняння з головними конкурентами необхідно розрахувати і порівняти коефіцієнти широти всіх конкурентів.

У супермаркеті «Віртус» фактична кількість кефіру на період перевірки становило Шд = 24 найменування.

Кш («Віртус») = 24/53 = 0,453

Отриманий коефіцієнт широти становить 0,453, що значно нижче коефіцієнту широти кефіру в основній торговій точці.

Фактична кількість кефіру у супермаркеті «Копійка» становить 20 найменувань.

Кш («Копійка») = 20/53 = 0,377

Коефіцієнт широти кефіру супермаркету «Копійка» складає 0,377, порівняно з коефіцієнтом в основній торговій точці, цей показник дуже низький, що горить про вузький асортимент кефіру в даній торговій точці.

Для визначення коефіцієнта повноти використовується наступна формула:

Кп = Пд / Пб

де Пд - повнота дійсна;

Пб - повнота базова.

Повнота асортименту - здатність набору товарів однорідної групи задовольняти однакові потреби. Відносним показником повноти асортименту є коефіцієнт повноти Кп, який розраховується за окремо взятому ознакою обраного товару. В якості основоположного показника при розрахунку коефіцієнта повноти у прикладі обрано кефір 2,5% жиру.

Повнота дійсна. Пд фактична кількість найменувань кефіру 2,5% жиру у досліджуваному супермаркеті «Таврія В», Пд = 19 найменувань.

Повнота базова становить 21 найменування[5].

Кп = 19 / 21 = 0,905

Значення коефіцієнту повноти асортименту в досліджуваній торговій точці є досить високим Кп = 0,905, що свідчить про повноту асортименту та високу конкурентоспроможність супермаркету при продажі кефіру з 2,5% жиру.

Для порівняння з головними конкурентами необхідно розрахувати і порівняти коефіцієнти повноти всіх конкурентів.

Фактична кількість найменувань кефіру 2,5% жиру у досліджуваному супермаркеті «Віртус», Пд = 10 найменувань.

Кп («Віртус») = 10/21 = 0,476

Отриманий коефіцієнт є досить низьким, що говорить про низьку конкурентоспроможність супермаркету «Віртус» при продажі кефіру з 2,5% жиру.

Фактична кількість найменувань на період перевірки кефіру 2,5% жиру у супермаркеті «Копійка», Пд = 8 найменувань.

Кп («Копійка») = 8/21 = 0,381

Коефіцієнт повноти кефіру з 2,5 % жиру становить 0,381, це достатньо низький коефіцієнт порівняно з основною торговою точкою - супермаркетом "Таврія В". Це говорить про низьку конкурентоспроможність супермаркету «Копійка» при продажі кефіру з 2,5% жиру.

Для визначення коефіцієнта новизни використовується наступна формула:

Кн = Н / Шд

де Н - кількість нових найменувань кефіру, що надійшли на продаж у відділ за певний період часу;

Шд - дійсна широта асортименту.

Новизна (оновлення) асортименту - здатність торгової точки своєчасно оновлювати асортимент товару у відповідності з кон'юнктурою ринку.

Кон'юнктура ринку - сукупність умов, що характеризують співвідношення попиту та пропозиції на товари та послуги.

Оновлення асортименту - це заміна товарів, морально застарілих, що не користуються попитом на нові товари поліпшеної якості, або іншого цінового ряду, які можуть задовольнити не тільки фізіологічні, але і психологічні та соціальні потреби різних груп людей, і в підсумку дозволять магазину отримати більший прибуток від продаж .

Новизна асортименту розраховується за певний вибраний період часу і показує кількість новинок, що надійшли на продаж у відділ за цей період. Шляхом опитування продавця досліджуваного супермаркету «Таврія В» було встановлено, що за останній місяць з'явилося 3 нових найменувань кефіру, Н = 3 найменування.

Кн = 3 / 48 = 0,063

Коефіцієнт новизни для даного супермаркету склав 0,063. Цей факт свідчить про поступове оновлення асортименту. Супермаркет «Таврія В» приділяє увагу оновленню власного асортименту, пропонуючи нові найменування кефіру в помірній кількості, мінімізуючи ризик зазнати збитків у зв'язку з можливим низьким попитом на представлені нові найменування кефіру. У супермаркеті «Віртус» за останній місяць з'явився 1 новий кефір, Н = 1 найменування.

Кн = 1/24 = 0,042

Коефіцієнт новизни дослідного супермаркету становить 0,042, що свідчить про повільне оновлення асортименту супермаркету "Віртус".

Відповідно у супермаркеті «Копійка» за останній місяць відновлення асортименту кефіру не виявлено. Звідси Кн («Копійка») = 0. Це говорить про те, що супермаркет не приділяє увагу оновленню власного асортименту.

Для визначення коефіцієнта стійкості використовується наступна формула:

Ку = У / Шд,

де У- (показник стійкості) - число найменувань кефіру, що користуються стійким попитом у споживачів;

Шд - дійсна широта асортименту.

Стійкість асортименту - здатність набору товарів задовольняти попит на одні і ті ж товари. Споживачі товарів сталого асортименту можуть бути охарактеризовані як «консерватори в смаках і звичках». Оцінивши певне найменування товару, вони довго не змінюють свої переваги.

Виявлення товарів, що користуються стійким попитом, вимагає маркетингових досліджень методами спостереження та аналізу документальних даних про надходження і реалізації товарів. У даній роботі для визначення коефіцієнта стійкості використовувався метод опитування.

Опитаний був продавець супермаркету «Таврія В». В результаті було виявлено, що 8 найменувань кефіру супермаркету «Таврія В» користуються постійним попитом, У = 11.

Коефіцієнт стійкості розраховується за наступною формулою:

Ку = 11 / 48 = 0,23

Отримане значення Ку = 0,23 свідчить про те, що 23% всіх представлених найменувань кефіру користуються стійким попитом у покупців.

У супермаркеті «Віртус» стійким попитом користуються 5 найменувань кефіру, отже У = 5 найменувань.

Ку («Віртус» ) = 5/24 = 0,208

Тобто 20,8% всіх представлених найменувань кефіру користуються стійким попитом.

Аналогічно у супермаркеті «Копійка» найбільш популярні 5 найменувань кефіру, У = 5 найменувань.

Ку («Копійка») = 5/20 = 0,25

Тобто 25% з усіх найменувань кефіру користуються стійким попитом.

Співвідношення значень коефіцієнтів новизни та стійкості асортименту свідчить про те, що крім основних найменувань кефіру, що користуються стійким попитом споживачів, супермаркети «Таврія В» та «Віртус» включає в структуру асортименту нові найменування кефіру, формуючи раціональний асортимент, що дозволяє не тільки отримати прибуток, але і найбільш повно задовольнити потреби споживачів різних соціальних груп.

Коефіцієнт раціональності асортименту є найбільш важливим серед усіх аналізованих показників, показує наскільки торговий асортимент відділу, фірми, будь-якого магазина задовольняє реально обґрунтовані потреби різних сегментів споживачів. Коефіцієнт раціональності розраховується за наступною формулою:



Кр = ( Вш*Кш + Вп*Кп + Вн*Кн + Ву*Ку),

де Вш - коефіцієнт вагомості широти;

Кш - коефіцієнт широти асортименту;

Вп - коефіцієнт вагомості повноти;

Кп - коефіцієнт повноти асортименту;

Вн - коефіцієнт вагомості новизни;

Кн - коефіцієнт новизни асортименту;

Ву - коефіцієнт вагомості стійкості;

Ку - коефіцієнт стійкості асортименту.

У результаті розрахунків покаників асортименту "Таврія В" були отримані такі дані: Кш = 0,906; Кп = 0,905; Кн = 0,063; Ку = 0,23.

Для того, щоб визначити коефіцієнт раціональності необхідно розрахувати коефіцієнти вагомості кожного показника. Для їх розрахунку використовується експертний метод. В якості експертів виступали експертів. Кожному з обраних експертів було запропоновано оцінити ранг (ступінь важливості - ваговий коефіцієнт) кожного із зазначених показників асортименту (повноти, широти, стійкості і новизни) при виборі потрібного їм найменування кефіру. Дані дослідження і розрахунок всіх коефіцієнтів вагомості наведені в таблиці 3.4.

3.3 Формування асортименту продукції (АВС-аналіз, життєвий цикл товару, матриця БКГ)

АВС аналіз асортименту - це один з ключових аналізів, який розподіляє асортимент будь-якого підприємства, що займається торгівлею, ранжуючи його за ступенем важливості для продажів. В основі авс аналізу асортименту лежить принцип Парето, при якому 20% асортименту приносять 80% доходу організації, а решту 80% дають лише п'яту частину продажів.

Класичний або стандартний варіант авс аналізу асортименту компанії розбивається наступним чином:

А - лідируючі позиції - близько 80% доходу;

В - позиції щодо середньої дохідності - 15% доходу;

С - найменш дохідні позиції, що дають лише 5% продажів.

Коротке визначення авс аналізу асортименту можна дати наступним чином - це ранжирування ключових показників за певними параметрами. Найчастіше, за основу беруть саме асортимент, однак авс аналіз можна проводити і по постачальникам, покупцям, затратам і т.д [2].

Проаналізуємо асортимент кисломолочних продуктів за 4 квартал 2014 року торгової мережі "Таврія В" для оптимізації складських запасів та відповідно зростання прибутку. Вихідні дані для проведення АВС аналізу представлені в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 - Вихідні дані для проведення АВС аналізу кисломолочної продукції торгової мережі "Таврія В"

Продукт	Ціна, грн	Попит за 4 квартал 2014 р., шт	Споживання за квартал, грн	Частка спільної вартості, %
кефір	14	1300	18200	13,71
сир кисломолочний	27	900	24300	18,31
йогурт	16	1200	19200	14,46
сметана	15	1200	18000	13,56
ряженка	17	800	13600	10,24
наріне	14	400	5600	4,22
простокваша	11	450	4950	3,73
творожні продукти	17	1700	28900	21,77
Всього			132750	100

Після цього складемо таблицю по спадаючій долі від спільної вартості, знаходимо кумулятивну частку та таким чином виділяємо три групи товарів:

- товари А - найважливіші товари, що приносять 50% результату;

- товари В - "середні" по важливості товари, що приносять 30% результату;

- товари С - "проблемні" товари, що приносять останні 20%[2].

Дані для розрахунку груп товарів АВС представлена в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 - Таблиця розрахунку класифікації АВС

Продукт	Частка спільної вартості, %	Кумулятивна доля, %	Категорія
творожні продукти	21,77	21,77	А
сир кисломолочний	18,31	40,08	А
йогурт	14,46	54,54	В
кефір	13,71	68,25	В
сметана	13,56	81,81	С
ряженка	10,24	92,05	С
наріне	4,22	96,27	С
простокваша	3,73	100	С
Всього	100

Після цього будуєм графік АВС класифікації по табл. 3.5.

Рисунок 3.1 - Графік АВС класифікації кисломолочних продуктів

Розділимо групу кисломолочних товарів на АВС групи за допомогою дотичних ліній до кривої АВС аналізу. Метод дотичних ліній представлений на рис. 3.2.

Рисунок 3.2 - Розділення групи кисломолочних товарів на АВС групи методом дотичних ліній

В результаті проведеного аналізу встановлено, що до товарів групи А відносяться творожні продукти та сир кисломолочний. Це найбільш цінні товари, що користуються найбільшим попитом. До товарів групи В відносяться йогурт та кефір. Товари "середні" по важливості, що приносять 30% прибутку. Та до товарів групи С відносяться сметана, ряжанка, наріне та простокваша. Це найменш цінні для торгової мережі товари, що приносять лише 20% прибутку. Необхідно розглянути можливості заміни ряду товарів з цієї групи, а також оцінити ефективність їх виключення, адже, як правило, товари групи С необхідні торговій мережі для забезпечення широкого асортименту.

Дані результати також може бути використані для зменшення величини запасів торгової мережі, зменшення кількості переміщень на складі та зменшення матеріальних цінностей.

Кожному товару, що з'явився на ринку, як і людині в житті, судилося пройти через декілька етапів. В маркетингу вони отримали назву: розробка, впровадження, зростання, зрілість, падіння. Графічне зображення зростання та падіння продажу та прибутку відоме під назвою життєвий цикл товару.
Життєвий цикл товару -- концепція, що визначає послідовність періодів існування товару.

Задача маркетологів полягає в раціональному подовженні життєвого циклу товару. Кожному етапу відповідають своя маркетингова стратегія і своя тактика.

З життєвим циклом товару пов'язують концепцію, що характеризує збут продукту, прибуток, споживачів, конкурентів і стратегію маркетингу з моменту впровадження товару на ринок до його вилучення з продажу. Життєвий цикл товару характеризується коливаннями обсягів продажу та прибутків від реалізації. Ці коливання можна відобразити у вигляді кривої в системі координат, де відносно осі ординат відкладаються кількісні показники, а відносно осі абсцис -- час[3].

Для аналізу життєвого циклу дослідних зразків кефіру візьмемо щоквартальні об'єми реалізації кефіру в 2014 році в торгівельній мережі "Таврія В". Вихідні дані представленні в табл. 3.6.

Таблиця 3.6 - Щоквартальні об'єми реалізації кефіру в 2014 році в торгівельній мереже "Таврія В"

Зразок	Обєм реалізації 2014р. (шт)
	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
ТМ "Біла лінія"	1250	1300	1450	1500
ТМ "Славія"	1100	1250	1420	1450
ТМ "Галичина"	1100	1200	1200	1500
ТМ "Яготинський"	800	900	1400	1400
ТМ "ГМЗ"	900	1300	1500	2000

Для ілюстрації життєвого циклу дослідних зразків кефіру побудуємо графіки.



Рисунок 3.3 - Життєвого циклу дослідних зразків кефіру за 2014 рік

Визначити, де починається й закінчується кожний етап, надто складно. Початком кожного нового етапу зазвичай вважають момент, коли темпи зростання чи зменшення обсягу продажу стає чітко вираженим [3].

Аналізуючи отриманий графік, можемо зробити висновок, що кефір ТМ "Біла лінія" та " "Славія" находяться на стадії зрілості, тобто темпи зростання обсягів продажу уповільнюються, тому що товар вже визнали більшість покупців. Виробники даних торгових марок кефіру повинні підтримувати конкурентоспроможність власного товару, спрямовуючи кошти на стимулювання продажу та рекламу. На цьому етапі життєвого циклу використовують такі маркетингові стратегії: модифікація ринку (знаходження нових ринків або сегментів ринку для свого товару); модифікація товару (підвищення якості товару, модернізування його, покращення дизайну упаковки); покращення маркетингових заходів (зниження цін, нові форми реклами, активне стимулювання продажу).

Кефір ТМ "Галичина", "Яготинський" та "ГМЗ" знаходяться на стадії зростання, що говорить про швидке визнання товарів на ринку з одночасним збільшенням прибутку. На цьому етапі на ринок також проникають нові товари конкурентів, яких приваблює переваги великого ринку. Збільшення кількості конкурентів призводить до загострення боротьби за канали збуту, до спроб створити власні або контрольовані канали збуту. Тому виробники зазначених товарів повинні прагнути до швидкого зростання реалізації товару шляхом поліпшення якості товару, виходження на нові сегменти ринку, освоєння нових каналів збуту, посилення реклами, зниження цін товару.

В умовах ринкової економіки кожному підприємству потрібно розробляти стратегії діяльності на найближчі 10-15 років з урахуванням життєвого циклу товарів, розмірів ринку, зовнішнього конкурентного середовища і виробничих можливостей. Постійно повинні аналізуватися і вирішуватися такі завдання:

- розробка нових чи набуття прав на виробництво нових товарів і послуг;

- аналіз етапів зростання, зрілості й насиченості по всій номенклатурі продукції з метою формування обсягів і цін з урахуванням еластичності попиту на товари та інші вимог ринку;

- планомірне зняття з виробництва тих товарів, які перебувають у стадії занепаду.

Аналіз асортименту припускає використання різних методів. Одним з найвідоміших методів є так звана матриця Бостонської консалтингової групи, розроблена в 60-х роках 20 ст.

Для оцінки конкурентоспроможності окремих видів бізнесу в матриці БКГ використовуються два критерії: темп зростання галузевого ринку; відносна частка ринку. Таким чином в матриці БКГ сформовано чотири основні види продукції чи типа стратегічних підрозділів: "зірка", "дійні корови", "важкі діти" та "собаки". Основні види продукції представленні на рисунку 3.4[4].

Темпи зростання	Високі	"Зірки"	"Важкі діти"
	Низькі	"Дійні корови"	"Собаки"
		Велика	Мала
		Частка підприємства на ринку

Основні види продукції матриці БКГ

Зірки - швидко розвиваються і мають велику частку ринку. Для швидкого зростання вимагають потужного інвестування. З часом зростання сповільнюється і вони перетворюються в "дійних корів".

Дійні корови - низькі темпи зростання і велика частка ринку. Не вимагають великих капіталовкладень, приносять високий дохід, що компанія використовує для сплати своїх рахунків і для підтримки інших напрямків своєї діяльностіемні Важкі діти - низька частка ринку, але високі темпи зростання. Вимагають великих коштів для утримання частки ринку, і тим більше його збільшення. Собаки - низька частка ринку, низька швидкість росту. Приносять достатній доход для підтримки самих себе, але не стають достатніми джерелами для фінансування інших проектів. Від собак треба позбавлятися.

За допомогою матриці БКГ можна визначити позицію кожного виду продукції в координатах "темпи зростання продаж - частка продаж" та дати рекомендації по випуску продукції, виявити види продукції з найбільшим прибутком [4].

Проведемо аналіз планових показників дослідних зразків в 2014 році в торговій мережі "Таврія В". Показники продаж дослідних зразків кефіру наведені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Показники продаж за 2014 рік дослідних зразків кефіру

Зразок	Річний попит, шт.	Частка продаж	Темпи зростання продаж (шт)
		%	ранг	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
ТМ "Біла лінія	5500	21,14	2	1250	1300	1450	1500
ТМ "Славія"	5220	20,06	3	1100	1250	1420	1450
ТМ "Галичина"	5100	19,60	4	1100	1200	1200	1500
ТМ " Яготинський"	4500	17,29	5	800	900	1400	1400
ТМ "ГМЗ"	5700	21,91	1	900	1300	1500	2000
Всього	26020	100

Для більш точного визначення значення кожного виду продукції побудуємо графік ефективності реалізації продукції в координатах "частка продажу - темпи зростання продаж". Графік в координатах "частка продажу - темпи зростання продаж"представлений на.

В результаті проведеного аналізу отримали наступні результати.

Кефір ТМ "Біла лінія" та ТМ "Славія" знаходяться в зоні "дійна корова": мають високу долю на ринку, при цьому положенні забезпечується стабільний збут продукції. Вони мають своїх постійних клієнтів, цим самим ці товари без великих витрат підтримуються на ринку.

Кефір ТМ "Галичина" в результаті аналізу потрапив в зону "собака": достатньо проблемні товари. Незважаючи на то, що товари цієї групи довгий час знаходиться на ринку, об'єм їх продаж достатньо низький. Рекомендуємо виробникам кефіру ТМ "Галичина" спробувати перетворити товар в "дійну корову" шляхом необхідних програм репозиціювання або покрашення товару.

Кефір ТМ "Яготинський" - "важка дитина": мають низьку долю на ринку в умовах сильної конкуренції. Для збільшення та підтримки долі на ринку необхідні виробнику товару значні витрати для просування товару та покрашення його характеристик або зниження цін на товар.

Кефір ТМ "ГМЗ" потрапив в діапазон "зірка": займає провідне положення на ринку (висока частка та зростання продаж). Товар дає значний прибуток, але потребує значних витрат для підтримки "іміджу". По мірі зниження розвитку "зірка" перетворюється на "дійну корову".



ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дослідивши світовий та вітчизняний ринок кисломолочних напоїв можна зробити висновок, що йде тенденція до збільшення обсягів виробництва молока у світі. Найбільшими лідерами з виробництва молока є Індія, США, Пакистан та інші високорозвинуті країни світу.

У 1990 році Україна займала 5,1 % світового обсягу виробництва молока, але з роками ця тенденція пішла на спад. Причиною таких змін стало зменшення поголів'я ВРХ, що суттєво вплинуло на стан молочного виробництва України.

На формування споживних властивостей кисломолочних напоїв впливають такі фактори як вид закваски, вид та якість сировини, технологія виготовлення продукту.

Кефір поділяється на види в залежності від вмісту жиру, сухих речовин і природи закваски.

Після проведення дослідження маркування споживчої тари встановлено, що у зразку №1 відсутнє відхилення від маси нетто та відсутність інформації про наявність чи відсутність ГМО, яка є обов'язковою за вимогами ГОСТ 8.579:2002 "Государственная система обеспечения единства измерений" та Технічного регламенту на молоко та молочну продукцію. На основі цього рекомендуємо виробникам зразка №1 переглянути маркування власної продукції, задля надання інформації в більш повному обсязі. Зразки №2 та №3 відповідають вимогам маркування нормативної документації. Але є деякі поради виробнику зразку №2: наносити маркування більш великим шрифтом та збільшити площу нанесення маркування, для зручності вивчання інформації споживачеві.

Штрихове кодування дослідних зразків після перевірки виявилось правильним і може використовуватися для ідентифікації товару та електронного обліку.

Було проведено аналіз споживчої тари дослідних зразків результат якого свідчить про те, що пакування зразків кефіру має гладку чисту поверхню, без сколів, тріщин і подряпин. У зразка №2 виявлені невеликі пухирці. У зразка №3 наявні незначні напливи пластичної маси в місцях з'єднання деталей упаковки. Натомість, у зразка №1 дефектів не виявлено.

При аналізі органолептичних показників виявлено, що зразок під номером 3 має деякі недоліки: надто рідка консистенція та кислий смак продукту. Причиною даних вад може служити низький вміст сухих речовин, низький режим пастеризації, відсутність або неефективність гомогенізації. Для усунення цього недоліку радимо виробникам перегляну та змінити технологічний режим виготовлення кефіру. Внаслідок наявного дефекту кефір під номером 3 не відповідає вимогам ДСТУ 4417:2005 "Кефір. Технічні умови" та Технічного регламенту на молоко та молочну продукцію. Зразки №2 та №1 за органолептичними показниками відповідають вимогам даних нормативних документів.

В результаті проведення балової оцінки якості експертним методом дослідні зразки кефірів отримали оцінки:зразок №1 - 19,6 балів - відмінно; зразок №2 - 19,1 балів - відмінно; зразок №3 - 15,7 балів - добре.

Також дослідні зразки були перевірені на відповідність їх вимогам ДСТУ та Технічного регламенту за фізико-хімічними показниками. Результати досліджень показують, що зразок №1 має відхилення по масі нетто, яке не вказано на етикетці продукту, що в деякій мірі вводить споживачів в оману. Зразки під номером 2 та 3 мають відхилення в межах зазначених на етикетці виробником. Відхилення зазначені на етикетці знаходяться в межах допустимих значень за ГОСТ 8.579:2002 "Государственная система обеспечения единства измерений".

Визначення активної та титрованої кислотності засвідчує відповідність даних зразків вимогам нормативної документації.

Після визначення масової частки жиру в дослідних зразках кефіру можна свідчить про те, що зразок №3 має нижчу масову часту жиру ніж зазначено на упаковці товару. Причиною цього може служити неефективність нормалізації молока при виготовленні кефіру, чи про якісну фальсифікацію продукту (заміна молочного білка рослинним, використання загущувач). Спираючись на дані результати рекомендуємо виробнику продукту №3 прийняти міри аби виправити даний недолік. Зразки №2 та№1 відповідають вимогам ДСТУ та інформації, яка зазначена на етикетці.

Визначення масової частки білка показує, що дослідні зразки відповідають вимогам ДСТУ 4417:2005 "Кефір. Технічні умови", але не відповідають вимогам Технічного регламенту на молоко та молочну продукцію.

Визначення фосфатази показує відсутність даного ферменту в дослідних разках кефіру, що засвідчує ефективність пастеризації молока для виготовлення кефіру.

Було визначено якість кефіру за мікробіологічними показниками, а саме кількість життєздатних молочнокислих бактерій, КУО в 1 . Зразок №1 показав гарні результати, що підтверджує високу якість кефіру за даним показником. Результати аналізу зразка №2 та зразка №3 не відповідають вимогам ДСТУ 4417:2005 "Кефір. Технічні умови" та Технічного регламенту.

Мікробіологічний аналіз виявив технологічну фальсифікацію зразка №2 та №3. На основі виявлених фактів рекомендуємо виробникам даних зразків переглянути технологію виробництва продукту.

Рекомендуємо переглянути вимоги ДСТУ 4417:2005 "Кефір. Технічні умови" та Технічного регламенту а саме: переглянути вимоги щодо нанесення дати споживання, тобто обов'язково зазначати виробникам кефіру дату виробництва та кінцеву дату споживання продукту. Відсутність даної інформації порушує права споживачів на доступну, достовірну та достатню інформацію про продукт за Статею 4 Закону України "Про захист прав споживачів"[24].

Також радимо внести вимоги до обов'язкового зазначення відхилення від маси нетто кефіру, адже даний недолік НД дозволяє кількісну фальсифікацію продукту.

Також була проведена ідентифікація потенційно небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які мають найбільший вплив на робочому місці експерта-товарознавця. Виділили та визначили нормовані значення небезпечних факторів, які впливають на комфортні та безпечні умови праці.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Всеукраїнський науково-виробничий журнал: стан світового ринку молока і молочної продукції/І.Г. Власенко// електронне наукове видання "Інноваційна економіка". - 2013

2. Ефективна економіка: сучасний стан та перспективи розвитку молочного ринку України/ Д.Б. Лозовик//електронне наукове видання "Ефективна економіка".-2013-№2-режим доступу до журн.

3. Про захист прав споживачів: Стаття 4 Закону України. - Чинний від 01.12.2005. - Х.:Фактор 2005 - 128с.

4. Кефір. Технічні умови: ДСТУ 4417:2005. - Чинний 2006-07-01. - К. Держспоживстандарт України. 2006. - 10 с.

5. Молоко та вершки сухі:ДСТУ 4273:2003. - Чинний 2006-01-01. К. Держспоживстандарт України. 2006. - 17с.

6. Молоко коровяче незбиране. Вимоги при закупівлі: ДСТУ 3662:97. - Чинний 1998-01-01.- К. Держспоживстандарт України.1997. - 15с.

7. Вайткус В.В. Гомогенізація молока: Підрічник.- М.: Харчова промисловість, 1967.-236с.

8. Горбатова К.К. Біохімія молока та молочних продуктів: Підручник - М.:Колос 1997-288с.

9. Шалигіна А. М. Загальна технологія молока та молочних продуктів:Підручник/ А. М. Шалигіна, Л.В. Калініна, під редакцією А.М. Шалиніної. - М. Колос 2007-199с.

10.Дануров М.Г., Кивелко С.Ф., Сірик В.І., Глінц І.Б. Технологія молочних продуктів та технологічний контроль: Підручник.-М.-1963-325с.

11. Про Затвердження Правил продажу продовольчих товарів: Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України.-Чинний від 28.12.1994.-Верховна Рада 1994.-11с.

12. Технічний регламент на молоко та молочну продукцію-2010-127стр.

13. І. В. Сирохман, І. М. Задорожний, П. Х. Понамарьов. Товарознавство продовольчих товарів. Підручник. - Київ: Лібра, 2000 - 230с.

14. Васильєв Д.А. Ветеринарно санітарна експертиза молока та молочних продуктів: Лекція.-М.: 2008-261c.

15. Молоко и молочные продукты. Отбор проб и подготовка их к испытанию: ГОСТ 3622-68. - Чинний від 29.12.91 - М. Госстандарт СССР, 1991- 6c.

16. Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу "Сенсорний аналіз". Уклад. О. В. Бочарова - Одеса:ОНАХТ, 2007 - 29с.

17. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Біохімія". Методичка. - Одесса ОТІПП 1990 - 23c.

18. Молоко и молочные продукты. Титрометрические методы определения кислотности: ГОСТ 3624-92. - Чинний від 8 липня 1992р- М. Госстандарт СССР, 1992-8c.

19. Молоко. Метод определения рН: ГОСТ 26781. - Чинний від 3 січня 1992р. М. Госстандарт СССР, 1992-5c.

20. Молоко и молочные продукты. Метод определения пастеризации: ГОСТ 3623-76. - Чинний від 1 січня 1976р- М. Госстандарт 1976 - 3c.

21. Продукты пищевые. Методы определения молочнокислых микроорганизмов: ГОСТ 10444.11-89. - Чинний від 1.01.91. М. Госстандарт 1989.

22. ГОСТ 10444.12-88 Продукты пищевые. Метод определения дрожжей и плесневых грибов

22.Консервы и присервы из рыбы и морепродуктов. Метод определения массы нетто: ГОСТ 26664-85. - Чинний від 28 жовтня 1985р - М. Госстандарт СССР, 1985 - 8c.

23. Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні:НАПБ А 01.001.2004.- Чинний від 19.10.2004 - Министерство Украины по вопросам чрезвычайных ситуаций - 2004 - 17с.

24. Про безпечність та якість харчових продуктів: Стаття 38 Закону України. - Чинний від 1997-10-23. - К. Верховна Рада, 1997.

25. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації: ДСТУ 3147-95. - Чинний від 28 липня 1995р. К. Держспоживстандарт України, 1995- 13c.

26. Государственная система обеспечения единства измерений: ГОСТ 8.579-2002. - Чинний від 01.01.2002. М. Госстандарт 2002.

27. Жидецький В. Ц. : Основи охорони праці: Підручник. - К: Колос, 2010 - 154с.

28. Система стандартов безопасности труда. Основные положения: ГОСТ 12.0.001-82. - Чинний від 1.07. 1983. - Госстанларт СССР. 1982 - 5с.

29. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень: ДСН 3.3.6.042-99.- Чинний від 1.12.99.- Міністерство охорони здоров'я України. - 1999-36с.

30. Про затвердження Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях: Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України. - Чинний від 11.09.2012. - Указ Президента України. - 2012-56с.

31. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку: ДСН 3.3.6.037-99.- Чинний від 1.01.99-Міністерство охорони здоров'я України.-1999-16с.

32. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації: ДСН 3.3.6.039-99. - Чинний від 1.12.99-Міністерство охорони здоровя України.-1999 - 27с.

33. Виброционная безопасность. Общие требования: ГОСТ 12.1.012-90.- Чинний від 1.07.91 - Госстандарт СССР-1991-23с.

34. Природне та штучне освітлення: ДБН В 2,5-28-2006.- Змінено від 1.09.12 - Мінрегіонбуд України.-2006-27с.

35. Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях мікробіологічного профілю: ДСП 9.9.5-080-02.-Чинний від 28.01.2002 - Міністерство охорони здоров'я України.- 2002-15с.

36. Правила устройства электроустановок. Электрооборудование специальных установок: ДНАОП 0.00-1.32-01.-Чинний від 21.06.01 - Приказ Министерства Труда.- 2001.-18с.

37. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачеві: ДНАОП 0.00-1.21-98. - Чинний від 10.02.1998.- Держнаглядохоронпраці України.- 1998-18с.

38. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою: НАПБ Б.03.002-2007.- Чинний від 03.12.07. - Наказ МНС - 2007 - 45с.

39. Типовые нормы положения огнетушителей: НАПБ Б.03.001-2004 - Чинний від 2.04.04 - Министерство Украины по вопросам чрезвычайных ситуаций - 2004 - 19с.

Размещено на Allbest.ru