Маркетингово-орієнтоване управління рекреаційними інноваційними підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Маркетингово-орієнтоване управління рекреаційними інноваційними підприємствами

Одрехівський М.В.

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

Донецьк - 2010

Вступ

Актуальність теми. Забезпечення стійкого розвитку економіки України неможливе без впровадження інновацій в усіх сферах людської діяльності, зокрема в галузі охорони здоров'я людей. Сучасна система фінансування охоронооздоровлювальних заходів зорієнтована в основному на лікувальному компоненті, її ефективність становить лише 8%. Цьому сприяє залишковий принцип фінансування системи охорони здоров'я: частка ВВП, що виділялась на потреби охорони здоров'я, за період з 2000 року дотепер становила біля 3%, що навіть менше, ніж мінімальний рівень, встановлений ВООЗ - 6%. Підтвердженням неефективності системи охорони здоров'я в Україні є негативна демографічна ситуація: Україна має найвищій в Європі коефіцієнт смертності, здійснюється природне зменшення населення України, зокрема осіб працездатного віку.

Сучасний стан економічного, соціального, політичного, екологічного клімату в Україні, тим не менш, демонструє посилення тенденцій інтеграційного розвитку в усіх сферах громадського життя, що забезпечує виживання конкурентоспроможних організаційно-економічних структур в умовах ринкової економіки.

З іншого боку, можливість зміни на краще ситуації в області охорони здоров'я людей підтверджують великі запаси рекреаційних ресурсів в Україні, наявність досить розвинутої мережі санаторно-курортних закладів і достатній рекреаційний інноваційний потенціал. Адже санаторно-курортну мережу в Україні становлять більш, ніж 270 санаторіїв, 52 пансіонатів з лікуванням, 270 санаторіїв-профілакторіїв, більше 300 будинків та пансіонатів відпочинку, близько 2 тисяч баз відпочинку та туристичних баз.

Скоординованість діяльності інноваційних підприємств оздоровлювального типу, що мають важливу єдину місію та відіграють провідну соціальну роль у процесі розвитку суспільства, має забезпечити ефективне управління, яке об'єднує ідеологію, стратегію, політику та тактику розвитку сфери виробництва та реалізації необхідних рекреаційних товарів та послуг, - маркетингово-орієнтоване управління рекреаційними інноваційними підприємствами (МОУ РІП).

Проблеми маркетингово-орієнтованого управління інноваційними підприємствами, моделювання та прогнозування їх поведінки досліджено в роботах Д. Аллена, Ю.М. Бажала, І.І. Брехмана, В.О. Василенка, М.В. Гамана, В.М. Гейця, В.В. Гнатушенка, М.Г. Гузя, П. Друкера, Е. Забарної, П.В. Єгорова, С.М. Ілляшенка, М.А. Йохни, Е.І. Крилова, О. Кузьменко, Ю.Г. Лисенка, Б.З. Мильнера, В.Л. Осецького, І.В. Осоченка, А.І. Пригожина, Е.В. Попова, О.І. Пушкаря, В.В. Рудня, Г. Сельє, Л.Н. Сергєєвої, В.Ф. Ситника, Е.А. Смирнова, В.П. Соловйова, А.М. Стельмашука, Д.М. Стеченка, Н.В. Сухорукова, А.В. Таранича, Н.М. Токаря, Л.І. Федулової, І. Франка, Г. Хакена, М. Г. Чумаченка, В.Г. Шерстюка, І.І. Шмальгаузена, А.І. Яковлева та інших.

Однак на методологічному рівні проблему створення та розвитку системи маркетингово-орієнтованого управління рекреаційними інноваційними підприємствами досліджено недостатньо. Намагання визначити умови, напрями, моделі та механізми ефективного функціонування та стійкого розвитку системи охорони здоров'я населення України зумовило актуальність даного наукового дослідження, визначення теми, мети та завдань дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

У перелічених нижче завершених науково-дослідних роботах здобувач був науковим керівником: «Моделювання рекреаційних інноваційних центрів типу рекропарків, рекрополісів і курортополісів та їх національної мережі» (1997-1998 рр., номер держреєстрації 0198U004679), «Методи та апаратура експрес-приготування слабомінералізованих мінеральних вод» (1997-1998 рр., номер держреєстрації 0197U015342), «Екологічний моніторинг рекреаційних ресурсів курортополісу Трускавець» (1999-2000 рр., номер держреєстрації 0100U000176), «Моделювання технологічних змін та інноваційних процесів у рекреаційних інноваційних структурах (на прикладі курортополісу Трускавець)» (1999-2001 рр., номер держреєстрації 0100U000177).

При виконанні таких науково-дослідних робіт здобувач виконував обов'язки відповідального виконавця: «Дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки територіальних утворень» (2005-2007 рр., номер держреєстрації 0105U001878), «Моделювання, оцінка та прогнозування стану економічної безпеки регіональних агломерацій» (2008-2009 рр., номер держреєстрації 0108U000588).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є розробка методології та інструментарію маркетингово-орієнтованого управління рекреаційними інноваційними підприємствами.

Для досягнення мети було поставлено та вирішено наступні завдання:

проаналізовано стан і тенденції розвитку системи охорони здоров'я в Україні, санаторно-курортних закладів та рекреаційних підприємств та визначено необхідність і доцільність побудови мереж рекреаційних інноваційних підприємств;

досліджено методологічні аспекти проблеми створення національної мережі рекреаційних інноваційних підприємств;

сформульовано методологічний принцип інтеграції рекреаційних інноваційних підприємств у ринкову систему оздоровлювальних послуг України;

розроблено методологію маркетингово-орієнтованого управління національною та регіональною системами рекреаційних інноваційних підприємств;

розроблено систему науково-методологічних положень та інструментарій управління діяльністю і розвитком рекреаційних інноваційних підприємств;

розроблено системну концепцію маркетингово-орієнтованого управління рекреаційними інноваційними підприємствами;

визначено комплекс методів та моделей маркетингово-орієнтованого управління рекреаційними інноваційними підприємствами;

запропоновано математичний інструментарій щодо формалізації оцінок стану та прогнозування розвитку рекреаційних інноваційних підприємств, прийняття маркетингових управлінських рішень, оцінки економічної ефективності рекреаційних інновацій;

обгрунтовано методологічні підходи до інтелектуалізації управління маркетингово-орієнтованими інноваціями РІП;

визначено напрями інтелектуалізації процесів організації та управління маркетингово-орієнтованими змінами та інноваціями в РІП;

розроблено концептуальну структуру інтелектуальної управлінської інформаційної системи;

визначено напрями організації впровадження інтелектуальних технологій оздоровлення в оздоровлювальний процес;

розроблено методичні засади розвитку технологій оздоровлення людини на інноваційній основі;

визначено систему інструментальних засобів реалізації організаційного потенціалу та реалізації комплексу механізмів маркетингово-орієнтованого управління РІП;

досліджено методологічні проблеми та моделі інтеграції РІП в економіку регіонів;

визначено методологічні засади оцінки та прогнозування ефективності діяльності РІП;

досліджено практичні аспекти запровадження методології МОУ РІП в умовах регіональної агломерації.

Об'єктом дослідження є процеси організації та управління функціонуванням і розвитком рекреаційних інноваційних підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади, механізми, принципи, методи та моделі маркетингово-орієнтованого управління рекреаційними інноваційними підприємствами.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження виступають сукупність загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, застосування яких обумовлено метою та логікою розв'язання проблеми дослідження. Одержані наукові результати базуються на використанні: системного підходу, логічного аналізу та синтезу при розробці методології та концепції маркетингово-орієнтованого управління РІП, організації системи управління РІП як складною економічною системою, створення національної мережі РІП як сукупності регіональних та галузевих скоординованих систем інноваційних підприємств; методів формалізації - теоретико-множинних моделей, диференційних рівнянь, моделей марківських процесів - для визначення стану, стійкості та ефективності функціонування та розвитку РІП; ідей та засобів адаптивного, програмно-цільового, логістичного, організаційного управління - для організації зв'язків та розробки механізмів реалізації процесів маркетингово-орієнтованого управління РІП.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні поставлено та вирішено нову важливу проблему розробки теоретичних, методологічних та інструментальних засад маркетингово-орієнтованого управління рекреаційними інноваційними підприємствами та відпрацьовано механізми інтеграції РІП в економіку регіонів України. При цьому було одержано наступні нові наукові результати:

Вперше:

запропоновано методологію маркетингово-орієнтованого управління РІП, яка узагальнює теоретичні підходи до організації управління інноваційними підприємствами, досвід функціонування установ оздоровлювального типу та базується на виявлених тенденціях розвитку систем рекреаційних інноваційних підприємств що дозволяє створити адаптивну та стійку систему рекреаційних інноваційних структур, інтегрованих у ринкову економіку України;

розроблено концептуальну модель РІП, його системи управління, яка заснована на кібернетичному підході до управління складними економічними системами та спроможна відбивати впорядковану структуру процесів управління і виявляти резерви підвищення ефективності системи управління РІП в умовах ринкової економіки;

розроблено концепцію маркетингово-орієнтованого управління РІП, яка реалізує основні засади запропонованої методології, грунтується на принципах та закономірностях теорії самоорганізації, організаційного моделювання, синергетики, ситуаційного підходу та забезпечує безперервність процесу дослідження РІП та його оточення, свідомого планування та управління змінами, а також гарантує ефективний інноваційний розвиток підприємства.

Одержали подальшого розвитку:

категоріально-понятійний апарат, який узагальнює та уточнює сутність понять згідно з сучасним баченням різновидів спеціальних оздоровлювальних установ в Україні та зарубіжжі та надає можливість формування рекреаційних інноваційних систем на економічній основі;

підходи до вирішення проблем маркетингово-орієнтованого управління, що будуються на засадах інформатизації та інтелектуалізації інноваційних процесів у діяльності РІП і забезпечують визначення оцінок поточної та прогнозованої економічної ефективності результатів оздоровлювальної діяльності;

область застосування математичних моделей: дескриптивних теоретико-множинних, статичних та динамічних, що мають вигляд диференційних рівнянь, за допомогою яких визначаються стан, стійкість та ефективність функціонування і розвитку РІП, технологій рекреації, лікування та реабілітації та їх ефективності;

методи та показники оцінки економічної ефективності інновацій за рахунок використання принципів оцінки довгострокових інноваційних проектів, зважаючи на специфіку етапів та результатів інноваційного процесу, що надає можливість оптимізації системи фінансування охоронооздоровлювальних заходів, оцінки і прогнозування оздоровлювальної та економічної ефективності рекреаційних інновацій.

Удосконалено:

теоретико-методологічні основи організації РІП та інтеграції їх у ринкову економіку України, що містять інструментарій організаційного маркетингово-орієнтованого управління та дозволяють моделювати організаційну структуру управління РІП у цілому та функціональне призначення кожної особи, що приймає рішення, зокрема.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці організаційно-економічних основ створення і функціонування РІП на зразок рекропарків, рекрополісів та курортополісів, формування національних та регіональних рекреаційних інноваційних систем; запропоновані методи та підходи до організації маркетингово-орієнтованого управління технологічними змінами та інноваційними процесами в умовах РІП сприятимуть ефективному вирішенню проблеми охорони здоров'я людей, збільшенню тривалості активного періоду їх життя; запропоновані підходи до організаційного моделювання РІП можуть бути покладені в основу проектування та практичної реалізації проектів рекропарків, рекрополісів, курортополісів, їх національної та регіональних мереж і вже знайшли застосування при розробці, впровадженні та функціонуванні спеціальної економічної зони «Курортополіс Трускавець»; запропоновані інтелектуальні технології розвитку РІП, оздоровлення та екологічних досліджень дозволяють оптимізувати технологічні процеси, збільшити адаптивність і стійкість РІП до умов зовнішнього середовища, інтенсифікувати їх розвиток; моделі інтеграції РІП у економіку регіонів, апробовані при створені Регіональної агломерації «Дрогобиччина», можуть сприяти інтенсифікації розвитку усіх сфер діяльності регіонів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, опублікованою у вигляді персональної монографії. Основні положення дисертації, її висновки і рекомендації розроблені та обгрунтовані автором особисто. У роботах у співавторстві в переліку опублікованих праць вказано особистий внесок здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались та обговорювались на V Всесоюзній школі-семінарі «Розпараллеливание обработки информации» (Львів, 1985 р.), на III Республіканській конференції «Автоматизация научных исследований» (Київ, 1986 р.), на І Науково-технічній конференції «Методы анализа надежности программного обеспечения вычислительных систем реального времени на основе моделей нечеткой логики и качественных описаний» (Київ, 1987 р.), на науково-технічній конференції «Применение вычислительной техники, математических методов и моделирования в автоматизации экспериментальных исследований» (Київ, 1987 р.), на семінарах наукової ради АН УРСР з проблеми «Кибернетика» (Київ, 1986-1990 рр.), на VI Пражському міжнародному симпозіумі соціалістичних країн (Прага, 1989 р.), на науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи подальшого розвитку санаторно-курортної справи» (Трускавець, 1991 р.), на І Всесоюзному семінарі «Прикладные проблемы моделирования и оптимизации» (Москва, 1991 г.), на науково-практичній конференції «Медична діагностика. Організація і управління, методи і засоби, алгоритми і навчання, технології і комп'ютеризація» (Львів, 1992 р.), на XIV, XV та XVI Київських міжнародних симпозіумах з наукознавства та науково-технічного прогнозування (Київ, 1992, 1994, 1996 рр.), на ІІ Міжнародному семінарі «Прикладные проблемы моделирования и оптимизации» (Київ, 1992 р.), на Міжнародній конференції з інформаційних технологій і систем (Львів, 1993 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми комплексного використання і охорони мінеральних вод типу «Нафтуся», рекреаційних ресурсів та перспективи розвитку сатанівської курортної зони (Сатанів, 1994 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економічної політики у вільних економічних зонах» (Чернівці, 1995 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Нові підходи до організації і проведення лікування, реабілітації та рекреації в умовах курорту» (Трускавець, 1995 р.), на наукових семінарах об'єднання «Трускавецькурорт» (Трускавець, 1991-1999 рр.), на засіданнях науково-технологічної ради з створення курортополісу Трускавець (1996-1999 рр.) та науково-технічній раді ЗАТ «Трускавецький валеологічний інноваційний центр» - органу господарського розвитку і управління СЕЗ «Курортополіс Трускавець» (Трускавець, 2000-2008 рр.), на I-VII Міжнародних науково-практичних конференціях «Валеологія: сучасний стан, напрями та перспективи розвитку» (Харків, 2003-2009 рр.), на XIII-XV Всеукраїнських науково-методичних конференціях «Проблеми економічної кібернетики» (Партеніт, 2008 р., Харків, 2009 р., Євпаторія, 2010 р.).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано дві монографії: «Валеологічні інноваційні центри: економічні проблеми створення і функціонування» загальним обсягом 9,56 д.а., «Маркетингово-орієнтоване управління рекреаційними інноваційними підприємствами» 24,41 д.а.; 22 статті у наукових фахових виданнях (загальний обсяг - 15,5 д.а.), 22 статті у інших наукових виданнях та 15 за матеріалами конференцій.

Структура й обсяг роботи. Монографія складається зі вступу, п'яти розділів та висновків, загальним обсягом 487 с., списку використаних джерел зі 450 найменувань, містить 123 рисунки, 7 таблиць.

1. Основні положення дисертаційної роботи

Основний розвиток економіки України вимагає ефективного використання природно-ресурсного, науково-технологічного та виробничого потенціалу в усіх сферах народно-господарського комплексу, зокрема в області охорони здоров'я населення.

Основним напрямом розв'язання цієї проблеми виступає докорінне удосконалення організації та управління процесами охорони здоров'я населення, зокрема - її профілактичної зорієнтованості. Особливого значення при цьому набуває інноваційний розвиток оздоровлювальних та лікувально-реабілітаційних закладів, впровадження нових наукомістких технологій рекреації, реабілітації, лікування, сервісу, економічних та санітарно-епідеміологічних досліджень, професійного навчання персоналу та підвищення ефективності управління.

В першому розділі «Методологічні засади побудови національної мережі рекреаційних інноваційних підприємств» та в роботах [10-13, 20, 36, 37, 46, 48, 53, 54] за списком в авторефераті визначено соціально-економічні передумови, доведено необхідність та обгрунтовано доцільність побудови національної і регіональних інноваційних систем як мереж рекреаційних інноваційних підприємств.

Аналіз стану розвитку системи охорони здоров'я в Україні довів, що наявна система фінансування охороно-оздоровлювальних заходів є економічно неефективною та гальмує процеси створення ефективної національної оздоровлювальної системи. На рис. 1 показано динаміку частки ВВП, що виділялася на охорону здоров'я в Україні у 1995-2008 роках.

Помітно, що з 1997 року спостерігалося падіння частки ВВП та стабілізація абсолютних обсягів фінансування з боку держави сфери охорони здоров'я та соціальної допомоги, на рівні нижчим за мінімальний, що становить 6 % ВВП, незважаючи навіть на позитивну динаміку валового внутрішнього продукту (рис. 2).



Рис. 1. Динаміка частки ВВП, що виділяється на охорону здоров'я (у відсотках)

Рис. 2. Динаміка ВВП і частки ВВП, що виділялося на охорону здоров'я та соціальну допомогу в Україні у 2001-2009 рр. (у млн. грн.)

Однак виявлення та дослідження тенденцій здійснення оздоровчої діяльності, динаміки споживання оздоровчих послуг, використання рекреаційного потенціалу регіонів України, а також досвіду організації та функціонування ряду санаторно-курортних комплексів вказують на необхідність реорганізації існуючих курортних закладів та можливість формування національної і регіональних рекреаційних інноваційних систем, виходячи з обсягів та структури попиту та умов використання природно-ресурсного потенціалу окремих регіонів та України загалом.

Йдеться про створення рентабельних та конкурентних соціально-економічних інноваційних структур оздоровлювального типу, їхню інтеграцію до ринкової економіки, орієнтацію на профілактичну й відновлювальну форми охорони здоров'я. Об'єктом оздоровлення таких закладів є практично здорова людина, а головна мета - не допустити можливих захворювань винятково природними немедикаментозними профілактичними та відновлювальними чинниками шляхом зосередження оздоровлювальної діяльності у регіонах України, оскільки вони різняться економічними, історико-культурними, природно-ресурсними та кліматичними умовами, екологічною ситуацією, рівнями народжуваності та смертності.

Формування національної оздоровлювальної системи має відбуватися на принципово нових організаційних засадах інтенсифікації розвитку існуючих санаторно-курортних установ, їх реорганізації та створення нових, основою яких має стати інноваційний тип структур, орієнтований на нововведення. Такі структури пропонується називати рекреаційними інноваційними підприємствами (РІП) або рекреаційними інноваційними центрами (РІЦ), до яких відносяться рекропарки, рекрополіси, курортополіси, малі та середні рекреаційні інноваційні підприємства, які виконують консалтингові та посередницькі функції щодо реалізації рекреаційних інновацій, займаються бізнес-плануванням, супроводжують інноваційно-інвестиційні проекти тощо.

РІП у межах рекреаційних територій можуть інтегруватися в регіональні рекреаційні інноваційні системи (РРІС), сукупність яких створює національну рекреаційну інноваційну систему (НРІС), основним видом діяльності якої є постійна розробка, реалізація та впровадження сучасних наукомістких технологій рекреації, лікування й реабілітації людей за умов ефективного використання наявних рекреаційних ресурсів - об'єктів і явищ природного та антропогенного походження, що задіяно для оздоровлення, відпочинку та туризму.

Регіональні рекреаційні інноваційні системи можуть створюватися в межах рекреаційних зон України та в якості інтеграційних об'єднань здатні одержувати додатковий синергетичний ефект та отримувати переваги щодо захисту спільних інтересів, координації інноваційних процесів, одержання інформаційної допомоги, консолідації економічних відносин, підвищення адаптаційного потенціалу та якості управління. Зокрема в умовах створення інтеграційної цілісної системи можна реалізувати ідею маркетингової орієнтації управління РІП як організаційною системою, що функціонує та розвивається у зв'язку з зовнішнім середовищем, стан якого сумісно зі станом РІП визначає поточну ситуацію, аналіз якої, у свою чергу, є основою прийняття управлінських рішень. Провідна ідея концепції маркетингово-орієнтованого управління РІП полягає у розробці універсальної інформаційно-аналітичної системи, яка має забезпечити вирішення задач організації управління РІП, тобто менеджменту, управління маркетингом та управління інноваційним розвитком підприємства (рис. 3).

Організаційно-економічною формою існування інтеграційних РІС у ринковому середовищі можуть бути асоціації або об'єднання на зразок холдингових компаній, що здійснюють розробку, реалізацію та впровадження нових наукомістких технологій рекреації, лікування і реабілітації, екологічних досліджень, сервісу й виробництва. РІП мають ефективно функціонувати у ринкових умовах господарювання, бути здатними покривати витрати на розвиток лікувальної компоненти охоронооздоровлювального процесу.

Інноваційний процес може охоплювати учасників різних рівнів організації національної економічної системи і має свою інфраструктуру. Його здійснюють на державному і міжнародному рівнях, у регіональних і галузевих сферах, місцевих формуваннях, на конкретних підприємствах. Усі учасники мають свої стратегічні цілі і формують організаційні структури для їх досягнення.

Рис. 3. Система маркетингово-орієнтованого управління РІП: концептуальний аспект

Інноваційна активність великих, середніх і малих організацій різниться, що зумовлено різною стратегією їхньої діяльності. Звідси й множинність організаційних форм інноваційної діяльності: від бізнес-інкубаторів, які допомагають реалізувати підприємницькі проекти на початковій стадії існування фірми, до стратегічних альянсів, покликаних реалізувати складні інноваційні проекти, в тому числі міжнародного рівня. Розвиток підприємств, територій, галузей та суспільства загалом вимагають формування горизонтальної і вертикальної організації інноваційних циклів з виходом їх на міжнародні структури.

Таким чином, проблема створення національної мережі рекреаційних інноваційних підприємств вимагає дослідження комплексу методологічних, теоретичних, організаційних та економічних аспектів щодо визначення засад побудови національної РІС та провідних положень концепції її розробки.

Національна мережа РІП представляє собою організовану інтеграційну систему, здатну отримувати синергетичний ефект як результат скоординованої діяльності її підсистем та елементів.

Методологічні засади побудови НРІС передбачають доведення необхідності створення мережі РІП, визначення можливості її створення та обґрунтування доцільності її організації. Соціально-економічними передумовами ствердження необхідності створення такої системи є результати дослідження стану та рівня розвитку системи охорони здоров'я людей в Україні та висновок щодо того, що належний рівень надання оздоровчих послуг, їх кількості та якості, виживання системи взагалі в умовах сучасного рівня розвитку господарського комплексу України можливі лише за умов кардинальної реорганізації системи управління цією сферою діяльності, що вимагає великих інвестицій у розвиток стратегічного потенціалу системи охорони здоров'я.

Можливість створення такої складної, але ефективно функціонуючої та продуктивної системи визначає теоретичний, методичний та соціально-економічний (ресурсний) потенціал: існування нагальної потреби на цільових ринках, наявність інтеграційної ситуації, погодженість цілей суб'єктів системи та існування області визначення єдиної мети розвитку. Доцільність створення НРІС може бути підтвердженою визначення соціально-економічної ефективності, важливим чинником зростання якої є використання об'єднаного потенціалу системи, зокрема інноваційного та організаційного.

Концепція побудови НРІС спирається на ряд принципів, серед яких найважливішими вважаються наступні: функціональність, цілісність та принцип життєздатності.

Функціональність та цілісність - системоутворюючі принципи, що визначають цільове призначення системи, виробництво оздоровлювальних послуг необхідного асортименту та якості, а також місію НРІС: створення рентабельної конкурентоспроможної соціально-економічної системи оздоровлювального типу.

Виживання НРІС забезпечується маркетинговою орієнтацією системи. Це означає, що система є відкритою, здійснює постійний моніторинг та аналіз стану ринків, перш за все, - ринку товарів та послуг оздоровчого типу в цілому та регіональних ринків зокрема, ринку інновацій, інших ринків (труда, капіталу), досліджує стан суб'єктів, що входять до складу НРІС, тобто має розвинуту систему комунікацій, що є необхідною умовою ефективного управління (менеджменту, маркетингу, координації, розвитку).

Узагальнення концептуальних положень щодо організації НРІС висвітлює методологічну цінність принципу інтеграції рекреаційних інноваційних підприємств у ринкову систему оздоровлювальних послуг України. Інтегративність визначає можливість одержання позитивного синергетичного ефекту від актуалізації об'єднаного в межах НРІС інноваційного потенціалу в процесі діяльності РІП. Інтегративність означає наявність інтегруючої ідеї, що затверджує пріоритет загальносистемної мети та передбачає наявність інтеграційної ініціативи, яка виникає в системі як результат невідповідності потенціалу, стану та можливостей системи її місії.

Такий методологічний підхід до побудови НРІС сприятиме становленню рекреаційної інноваційної інфраструктури, ефективне функціонування якої забезпечується залученням до рекреаційних інноваційних процесів широкого кола різнопрофільних науково-дослідних та підприємницьких структур. Методологія розробки НРІС може бути задіяна для побудови міжнародних рекреаційних інноваційних систем, що доводить приклад організації Карпатської рекреаційної інноваційної системи, до складу якої входять підприємства та центри Карпатської РІС України, Карпатської РІС Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.

У другому розділі «Концептуальні основи маркетингово-орієнтованого управління рекреаційними інноваційними підприємствами» та в роботах [1, 3, 4, 6, 10, 17, 18, 20, 22, 35, 45, 47] визначено методологію побудови та дослідження рекреаційних інноваційних підприємств; на методологічному рівні окреслено концепцію маркетингово-орієнтованого управління МОУ РІП та визначено необхідність задіяності комплексу підходів до аналізу й синтезу системи МОУ РІП.

Виходячи з концепції побудови НРІС, можна стверджувати, що результатом побудови НРІС має стати не тільки якісне оздоровлення населення, але й високий рівень сервісного обслуговування пацієнтів, виробництво сучасних профілактично-відновлювальних засобів, товарів санаторно-курортного попиту, впровадження сучасних управлінських технологій для ефективних соціально-економічних перетворень, інтеграції РІП до ринкової економіки України. Тобто РІП мають бути рентабельними, відкритими для інвестицій комплексами, які б реалізовували лікувальну, реабілітаційну і рекреаційну компоненти охоронооздоровлювального процесу. Вся комплексна система заходів у РІП має створювати ті соціально-економічні основи, що найповніше відповідають вимогам здорового способу життя людей. До цієї системи можуть входити існуючі у регіоні лікувально-профілактичні установи, санаторії, пансіонати, туристичні бази, профілакторії, спортивно-оздоровлювальні та інші комплекси, об'єднані на основі сучасних підходів до інтеграції, що випливають з необхідності соціально-економічних перетворень у системі охорони здоров'я, зумовлених ринковою економікою.

РІП - це комплекс економічно та юридично самостійних рекреаційних, лікувальних та реабілітаційних закладів, підприємств та організацій, установ науки та освіти, фінансових та торговельних закладів, сконцентрованих на окремій території з розвинутою інфраструктурою, об'єднаних єдиним організаційно-інноваційним процесом, що становлять своєрідний полігон для створення, поширення, використання нових методів і принципів організаційної, науково-технологічної, оздоровлювальної, інформаційно-управлінської та економічної діяльності,

Суть підходу до розв'язання проблем формування РІП полягає у тому, що стан, збереження та зміцнення здоров'я людини тісно взаємозв'язані з природно-ресурсними, екологічними, соціально-економічними та історико-культурними умовами, умовами проживання та зайнятості населення регіону. Все це зумовлює основний характер діяльності РІП, дієвість якої визначається організаційно-господарським механізмом реалізації. Цей механізм має не тільки враховувати названі умови та можливості, а й діяти на основі правових норм і правил. Використання правових та організаційних можливостей розвитку РІП має бути тісно пов'язане з найефективнішим використанням рекреаційних можливостей місцевості для організації лікування, реабілітації та рекреації на основі нововведень.

Концепція організації РІП, яку представлено на рис. 4, узагальнює розробки щодо визначення специфічних та неспецифічних ознак РІП як складної системи, що має певну кількість рівнів дослідження. Як відкрита система РІП взаємодіє з зовнішнім середовищем, яке здійснює вплив на інноваційне підприємство та змінюється під впливом зворотніх зв'язків, а також згідно з власними законами, зокрема з ринковими, які визначають економічні, політичні, соціальні та інші умови функціонування РІП. Приймаючи зовнішні правила, РІП, згідно з принципом життєвого циклу, виникає, формується, функціонує та розвивається. Успішність цих процесів залежить від якості управління, що закладена в механізмах управління, побудованих на певних принципах організації та управління РІП.

Провідною ідеєю концепції РІП, що має забезпечити ефективне функціонування та розвиток, постає синтетична модель організації РІП як системи маркетингово-орієнтованого управління. При цьому орган управління РІП пропонується визначити як сукупність зв'язаних координуючих та управляючих функціональних підсистем, що утворюють дворівневу ієрархічну систему управління, об'єктом управлінських впливів якої є рекреаційні інноваційні процеси. Таким чином, концепція організації РІП постає як системне утворення, кожний з чотирьох блоків якого відповідає місії та меті організації рекреаційного інноваційного підприємства.

Системний підхід до побудови РІП вказує на те, що РІП необхідно розглядати як організацію з сукупністю взаємозалежних елементів, до яких належать мета, завдання, структура, технології і люди, орієнтовані на досягнення головної мети системи та проміжних цілей в умовах ринку і постійних впливів зовнішнього середовища, яке змінюється. Тому універсальність моделі системи маркетингово-орієнтованого управління РІП та алгоритму її функціонування неможлива, жоден тип моделі та алгоритму не може бути названий кращим з урахуванням різних умов і цілей функціонування РІП. Залежно від умов адаптації РІП, має розроблятися чи вибиратися найбільш придатний у силу своїх властивостей тип моделі маркетингово-орієнтованого управління та відповідний їй алгоритм функціонування.

Ідеологія маркетингово-орієнтованого управління РІП «Майбутнє - найважливіший ресурс у наявній ситуації» визначає різноманіття рівнів у визначенні концепції МОУ, що відбиває її складність, багатогранність та насиченість.

Концепцію МОУ РІП на методологічному рівні представлено на рис. 5.

Вона досить чітко характеризує мету та політику системи МОУ РІП та залишає широкий простір щодо визначення стратегії та комплексу методів, що може бути застосовано.

Система маркетингово-орієнтованого управління РІП організаційно об'єднує систему маркетингу підприємства та систему матеріально-технологічного забезпечення, утворюючи логістичний ланцюг.



Рис. 4. Загально-теоретична концепція організації рекреаційного інноваційного підприємства



Рис. 5. Концепція маркетингово-орієнтованого управління РІП: методологічний рівень

У логістичному ланцюзі «постачальник - служба матеріально-технічного забезпечення РІП - служба маркетингу РІП - ринок» служба МТЗ РІП дістає лікувальні засоби, технології та інші ресурси, необхідні для здійснення виробничих, рекреаційних та інших функцій. У цьому процесі задіяні відповідні підрозділи служби МТЗ: відділ МТЗ розвитку, відділ МТЗ рекреації, відділ МТЗ виробництва та сервісу, складське господарство. Служба маркетингу, до складу якої включено відділ маркетингових досліджень, відділ реклами, відділ збуту, просуває на ринок нові технології, товари виробництва, оздоровчі послуги, лікувальні засоби, сервісні послуги. Зворотні зв'язки наповнюють грошові потоки. Всі ланки логістичного ланцюга дублюються інформаційними потоками.

Відтворення механізму МОУ РІП як логістичної системи стає у пригоді для створення ефективного комплексу маркетингу і побудови маркетингової інформаційної системи, що забезпечує процеси аналізу, оцінки та прогнозування вхідних і процесних ресурсних потоків, вихідних і ринкових продуктових потоків, підготовки та прийняття рішень з управління цими потоками.

В логістичній моделі МОУ РІП відображено фінансові потоки, які визначають сутність грошових відносин РІП з іншими суб'єктами господарювання, банками, іншими контрагентами зовнішнього середовища, а також - з трудовим колективом підприємства.

Слід зауважити, що фінансова діяльність РІП організується в залежності від наявності в його складі юридично самостійних підприємств чи філій. Крім того, на організацію фінансів впливає склад та структура основних фондів і обігових коштів, джерела їх формування. Передусім, фінансову діяльність РІП варто зосередити на таких базових напрямах: фінансово-кредитне планування, оперативно-фінансова робота та контрольно-аналітична робота.

Організація фінансової діяльності РІП має відповідати ринковим умовам господарювання, бути гнучкою та такою, що сприяє зростанню інвестиційної привабливості РІП.

Задачі управління фінансовою діяльністю мають бути спрямовані: на забезпечення високих темпів економічного розвитку РІП шляхом здійснення ефективної інвестиційної діяльності та розширення її обсягів; забезпечення максимізації прибутку від інвестиційної діяльності; мінімізацію інвестиційних ризиків; забезпечення фінансової стабільності та платоспроможності суб'єктів господарювання в процесі реалізації інвестиційних програм; визначення резервів прискорення реалізації інвестиційних програм.

Організаційно-економічний механізм управління інвестиційною діяльністю РІП як система фінансово-економічних і організаційно-правових важелів має зосередити увагу на наступних напрямах: визначення пріоритетів розвитку рекреаційного обслуговування населення; створення сприятливого клімату для залучення інвестицій; визначення оптимального рівня цін на рекреаційні послуги, - що має забезпечувати стійкий розвиток РІП у ринкових умовах господарювання.

У третьому розділі «Математичне забезпечення маркетингово-орієнтованого управління розвитком рекреаційних інноваційних підприємств» та в роботах [10, 13, 16, 21, 23, 32, 38, 39, 51, 59, 60, 61] досліджено концепцію маркетингово-орієнтованого управління РІП на аналітичному рівні. Розглянуто методи аналізу, оцінки та прогнозування стану, стійкості, розвитку та ефективності маркетингово-орієнтованого управління РІП.

Дослідження процесів функціонування та розвитку РІП за умов запровадження маркетингово-орієнтованого управління має за мету детальне вивчення множини факторів, які здійснюють вплив на діяльність суб'єктів господарювання, що відбувається у просторі та часі. Задачі аналізу, оцінки та прогнозування станів, стійкості та ефективності розвитку РІП як керованої економічної системи є досить складними - багатоетапними та багатомірними.

Одержання додаткових резервів підвищення ефективності РІП забезпечується обгрунтованістю інноваційної стратегії маркетингово-орієнтованого управління, яка обирається на основі вибору та наступного коригування певного сценарію трансформації зовнішнього середовища та розвитку інноваційного і маркетингового потенціалу РІП.

Складність проблеми розробки стратегії МОУ РІП демонструє розгорнута концепція маркетингово-орієнтованого управління, яка характеризує аналітичний аспект визначення методології ефективного розвитку інноваційного підприємства (рис. 6).

Конкретну ситуацію визначає сукупність станів складових зовнішнього та внутрішнього середовища, які визначає система ключових показників. Комплексний аналіз ситуації, будь то поточна або потенційна точка траєкторії поведінки РІП як системи, визначає засади прийняття управлінських рішень і передбачає аналіз наслідків їх реалізації, зокрема - вибору стратегії майбутнього розвитку РІС. Це є надзвичайно відповідальною та складною задачею, вирішення якої неможливе без залучення неформальних методів активізації інтуїції, досвіду спеціалістів, використання експертних оцінок та результатів експерементів. Підтримка процесів маркетингово-орієнтованого управління здійснюється за допомогою інформаційно-аналітичної системи.

Для РІП адаптація до майбутнього розвитку об'єкта і середовища - невід'ємна властивість. Виявляється це в основному завдяки здатності людини приймати рішення з урахуванням накопиченого досвіду і моделювання можливих ситуацій. Зовнішнє середовище, з яким взаємодіє РІП, характеризується властивостями, які постійно змінюються, змінюються продукція і технології її виготовлення, змінюються потреби у продукції, у результаті чого з'являється необхідність у зміні складу та обсягу виробленої продукції. Усе це приводить до зміни властивостей РІП, запровадження нових інноваційних технологій, розширення асортименту рекреаційних товарів та послуг.



Рис. 6. Концепція маркетингово-орієнтованого управління

В процесі наукового пошуку було досліджено досвід використання багатьох аналітичних моделей інноваційної діяльності: багатофакторні статистичні моделі, моделі оптимального планування, виробничі функції, економетричні методи, рейтингові оцінки, імітаційне моделювання, інші (табл. 1).

Моделювання станів РІП для прийняття рішень щодо ефективного маркетингово-орієнтованого управління РІП за допомогою апарату теорії марковських ланцюгів здійснюються в такий спосіб:

1. Відображення об'єкта у вигляді інформаційно-асоціативної мережної моделі.

2. Визначення причинно-наслідкових зв'язків, типу процесу та його числових характеристик. Визначення можливих станів та інтенсивностей переходів зі стану в стан описує граф переходів об'єкту зі стану в стан.

3. На основі графа будується система диференціальних рівнянь, змінними в якій виступають імовірності станів, а коефіцієнтами - інтенсивності переходів, що є статистичною інформацією.

4. Оскільки досліджуваний процес - марковський та стаціонарний, похідні дорівнюються нулю, а система диференційних рівнянь переходить у систему алгебраїчних співвідношень, розв'язок якої надає імовірнісні характеристики станів системи.

За допомогою цього метода можна досліджувати динаміку ймовірностей станів та стійкості розвитку РІП, динаміку ймовірностей станів інноваційних та технологічних процесів РІП, економічну та оздоровлювальну ефективність РІП.

Таблиця 1 Економіко-математичні методи вирішення задач аналізу процесів МОУ РІП

Основні методи економіко-математичного аналізу	Приклади задач, що вирішуються
Кореляційно-регресійний аналіз	Оцінка ефективності використання основних фондів; залежність прибутку від групи факторів
Лінійне програмування	Оптимізація програми діяльності РІП, визначення інтенсивності використання різних інноваційних технологій
Модифікація виробничої функції Р. Стоуна Імітаційне моделювання	Прогнозування рівня інвестиційної діяльності за умов зміни попиту на продукцію та індексу інфляції
Економетричні методи	Співвідношення витрат і результатів виробництва рекреаційних продуктів Визначення динаміки розподілу працівників РІП за рівнем зарплати
Метод рейтингових оцінок	Визначення рейтингів РІП за рівнем інноваційної діяльності, фінансового стану, рентабельності, ділової активності
Математичні методи теорії марковських ланцюгів, системи диференціальних рівнянь Колмогорова	Визначення оцінок та прогнозування станів, стійкості та ефективності розвитку РІП

Математичний апарат було також апробовано для дослідження всіх характеристик станів, стійкості та ефективності розвитку санаторно-курортного комплексу м. Трускавець, досліджено його працездатність та визначено межі його застосування в якості математичного забезпечення інформаційної системи управління РІП.

У четвертому розділі «Інтелектуалізація маркетингово-орієнтованого управління рекреаційними інноваційними підприємствами» та в роботах [5, 9, 10, 25, 31, 34, 37, 42, 55, 56] визначено методологічні засади та шляхи побудови адаптивних систем управління інноваційними структурами з використанням ідей ієрархічного управління, параметричної та структурної адаптації; концепцію маркетингово-орієнтованого управління представлено на процесному рівні та на рівні організаційного управління.

Системи маркетингово-орієнтованого управління повинні мати гнучку структуру і бути адаптованими до умов зовнішнього середовища, що змінюються. Основний принцип, який є важливішою передумовою надання системі управління адаптивних властивостей, є принцип необхідної розмаїтості, врахування якого певною мірою забезпечує життєздатність РІП як системи. У процесі адаптації можуть змінюватися кількісні характеристики системи управління (параметрична адаптація) або структурні (структурна адаптація). Що більша розмаїтість об'єкта, то істотніші зміни відбуваються в системі управління.

Вимоги принципу зовнішнього доповнення при вирішення проблем організації та управління рекреаційними інноваційними підприємствами, які можуть знайти відображення в погано структурованих або неформалізованих задачах, зумовлюють використання неформальних процедур коригування формалізованих управлінських рішень.

Особливостями, специфічними для діагностики станів розвитку РІП, рівня організації та управління інвестиційними процесами підприємства, є недостатні рівень та якість формалізації знань та вмінь щодо оптимізації стратегії і тактики розвитку РІП, вибору інструментарію для інтерпретації результатів аналізу ситуацій, прогнозування станів складових об'єктної моделі, прийняття необхідних управлінських рішень. Тому уявляється необхідним створення інтелектуальних систем, які б акумулювали професійні знання та вміння висококваліфікованих спеціалістів-експертів.

Концептуальну структуру інтелектуальної маркетингово-орієнтованої системи інноваційного типу представлено на рис. 7.

На схемі представлено основні процеси, які становлять сутність управлінської діяльності РІП та відбуваються завдяки підтримці інформаційно-аналітичної системи. Представлена система МОУ РІП може бути інтерпретована як багатоагентна система, в якій відбувається цілеспрямований активний обмін інформацією між інформаційною системою та особами, що приймають рішення, певного ієрархічного рівня організації. Важливою складовою інформаційно-аналітичної системи є математичні моделі і відповідні аналітичні інструментальні засоби.

Використання інтелектуальних систем при вирішенні нетривіальних задач надає можливості зменшити витрати ресурсів, в тому числі - часу на прийняття рішення, та підвищити якість рішень з управління.

Підвищення ефективності витрат на процеси лікування, реабілітації та рекреації вимагають інноваційних підходів до відпрацювання методів та принципів діагностики здоров'я людини, нових, більш ефективних форм та технологій оздоровлення, вжиття необхідних заходів щодо підняття рівня життєздатності індивіда та людської популяції в цілому, подовження активного періоду життя людини шляхом більш ефективного використання рекреаційних, лікувальних, природних, людських, інноваційних та організаційних ресурсів та можливостей держави.

Ефективне використання організаційного потенціалу можна спостерігати, дослідивши досвід функціонування існуючих інноваційних підприємств на зразок технопарків і технополісів, розвиток яких відбувається завдяки:

існуванню на їх території або ж організації нових наукомістких високотехнологічних виробництв;

високому рівню організації наукових досліджень, їх розвитку та впровадженню;

використанню прогресивних, безвідходних, екологічно чистих і високопродуктивних технологій;

інноваційному менеджменту, спеціалізації та поділу праці при управлінні інноваційними процесами;

сучасним прогресивним підходам до підготовки та перепідготовки кадрів;

розвитку соціальної, інженерно-транспортної і природоохоронної структури.

Особливої уваги заслуговують питання організації маркетингово-орієнтованого управління рекреаційними інноваційними підприємствами. Важливою задачею виступає створення спільного органу самоуправління на зразок координаційної або науково-технологічної ради, до функцій якої входило б визначення стратегії і тактики розвитку РІП, прогнозування напрямів його розвитку, дослідження рівнів збуту оздоровлювальних товарів та послуг, відпрацювання та використання заходів економічного регулювання, розподіл прав і обов'язків, що розв'язується РІП у погодженні з органами місцевого самоврядування (рис. 8).

Система управління РІП, яка не знаходиться у стаціонарному середовищі, тільки тоді буде здатною виробляти ефективні планові й регулюючі впливи, коли буде наділена особливим механізмом адаптації. Даний механізм полягає у зміні параметрів моделей і самих моделей задач планування й регулювання РІП, з урахуванням управління у майбутньому, забезпечення пристосування системи до майбутнього розвитку об'єкту і середовища. Розроблення чи вибір типу моделі й алгоритму є функцією підрозділу з організаційного управління, який здійснює управління структурою і налаштовування параметрів системи управління РІП. Підрозділ з організаційного управління шляхом структурної і параметричної адаптації забезпечує узгодження властивостей РІП із середовищем, що допомагає звести до мінімуму число ситуацій, за яких орган управління не в змозі видати персоналові РІП ніякого рішення.

Отже, ситуаційна методологія та синергетичний підхід у наш час є найбільш прогресивними напрямами розв'язання проблем організаційного моделювання. Тому саме на цій основі здійснено пошук науково-практичного інструментарію, який сприяв би адаптації РІП до складних економічних, науково-технологічних та соціальних умов нашого часу.

Розв'язування задач організаційного маркетингово-орієнтованого управління РІП з метою адаптації їх організаційних структур та бізнес-процесів до динаміки середовища, має базуватися на інструментальних програмних засобах, які надають можливість моделювати організаційну структуру управління РІП загалом і конкретного співробітника РІП у його ролі, з врахуванням його знань, обов'язків, намірів тощо.

Створення інструментальних засобів організаційного маркетингово-орієнтованого управління РІП, що використовують сучасні досягнення інформаційних технологій, до яких передовсім належать інтелектуальні системи та системи управління знаннями, допомагає здійснювати діагностику та прогнозування станів, стійкості й ефективності розвитку РІП, забезпечувати РІП відповідну адаптаційну здатність, стійкість до зміни умов зовнішнього середовища, інтенсифікацію їхнього розвитку, розробку та впровадження нових наукомістких технологій рекреації, лікування й реабілітації, екологічних досліджень.

Основу інструментарію, необхідного для створення та функціонування систем управління РІП, можуть складати об'єктно-орієнтовані інтегровані та розподілені бази даних і бази знань, гібридні експертні системи, системи підтримки прийняття рішень, інтегровані нейронні мережі тощо. СППР дають змогу моделювати та автоматизовувати процеси прийняття рішень, моделювати і автоматизовувати організаційне управління РІП. Розподілений (децентралізований) штучний інтелект, інтегровані АСУ та багатоагентні системи є найбільш придатним класом моделей щодо організаційного маркетингово-орієнтованого управління РІП (рис. 9).



Рис. 8. Концепція МОУ: рівень організаційного управління

Основною перевагою інноваційних структур є забезпечення умов для перспективного розвитку організацій, що досягається або шляхом оновлення економічної і науково-технологічної стратегії, або завдяки розгортанню нових підрозділів. В інноваційних структурах різко підвищується рівень науково-технологічного і планово-аналітичного потенціалу, формуються відповідні групи спеціалістів, створюються умови для швидкого оновлення товарів і послуг, технологій у всіх сферах діяльності.



Рис. 9. Концепція МОУ РІП: інструментально-методологічний рівень

Важливою тут варто вважати не тільки часову ознаку диференціації загальноорганізаційної структури, а й те, в яких формах забезпечується передача нововведень від розробки до впровадження, наскільки інтегрована перспективна та поточна діяльність, наскільки створена структура є ефективною та придатною щодо практичного використання.