Управління маркетинговою діяльністю на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В сучасних умовах функціонування та розвитку української економіки одним із життєво важливих факторів є застосування парадигми маркетингу, яка дає змогу підприємству зайняти та утримати достатню частку внутрішнього та міжнародного ринку і отримати головний результат діяльності будь-якого підприємства - високий рівень прибутку за відносно низького рівня витрат.

Отже, сьогодні кожне підприємство зацікавлено в ефективному управлінні своєю маркетинговою діяльністю. Зокрема, йому необхідно знати, як аналізувати ринкові можливості, відбирати підходящі цільові ринки, розробляти ефективний комплекс маркетингу і успішно управляти втіленням у життя маркетингових зусиль. Таким чином, суть маркетингу полягає в пошуку рішень, спрямованих на задоволення потреб споживачів і на отримання у них переваг в порівнянні з конкурентами за допомогою спеціальних ринкових заходів.

Засобом досягнення довгострокових конкурентних переваг є розробка стратегії. Стратегія маркетингу є однією з основних складників стратегії підприємства і розглядає такі питання, як функції та задачі відділу маркетингу, стратегії ціноутворення, стратегія охоплення ринку, стратегія розробки нових товарів, вибір ресурсних стратегій, вибір методів та способів поширення товарів, стратегія стимулювання збуту товарів, вибір стратегії реклами товарів, вибір стратегії розвитку підприємства на перспективу, нормативи конкурентоспроможності товарів.

Останніми роками дедалі більше уваги стало приділятися питанням організації маркетингової діяльності на підприємстві. Розглядаючи ці питання, необхідно враховувати різницю між сутністю маркетингу і особливостями його застосування залежно від характеру товару, який задовольняє ті чи інші потреби покупців. Зазвичай, до таких потребам ставляться задоволення потреб кінцевого споживача товарів особистого споживання, споживача продукції виробничого призначення, споживача послуг особистого та виробничого характеру.

Для успішної роботи функції підприємства мають бути узгоджені і передані для досягнення поставлених перед ним цілей. В успішному підприємстві кожна функція впливає на задоволення потреб клієнта.

Сутність сучасної маркетингової концепції полягає у координації роботи відділів підприємства з метою задоволення потреб клієнтів. Центром цієї відповідальної діяльності є відділ маркетингу.

Ефективність управління маркетинговою діяльністю на підприємстві залежить від ефективності функціонування системи організації маркетингу. Оскільки саме служба маркетингу повинна визначити стратегію маркетингу, маркетинговий контроль, досліджувати ринок та формувати комплекс маркетингу підприємства.

В бакалаврській роботі зроблена спроба проаналізувати основні напрями діяльності підприємства в галузі маркетингу за сучасних умов конкурентної боротьби на прикладі розробки окремих елементів орагінізації маркетингової діяльності для діючого підприємства.

Питання маркетингової діяльності досліджували такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як: І. Ансофф, В.М. Геєць, В.Г. Герасимчук, Ф. Вірсема, Ф. Котлєр, О.П. Крайник, Є.В. Крикавський, Н.В. Куденко, О.Є. Кузьмін, Ж.-Ж. Ламбен, М. Мак-Дональд, Г. Мінцберг, А.Ф. Павленко, М. Портер, К. Прахалад, М. Трейсі, С.В. Скибінський, А.О. Старостіна, Г. Хамел, Ф.І. Хміль, Н.І. Чухрай та ін. У працях цих розглянуті проблеми формування принципів маркетингу, класифікації стратегій маркетингу, методичних підходів до маркетингового планування та реалізації маркетингових стратегій. Практична потреба такого роду досліджень свідчить про актуальність даної проблеми.

Метою даної роботи є обґрунтування теоретичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо організації маркетингової діяльності на підприємстві. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- науково обґрунтувати сутність і зміст організації маркетингової діяльності підприємств;

- оцінити сучасний стан маркетингової діяльності на конкретному підприємстві;

- розробити практичні рекомендації з удосконалення організації й маркетингової діяльності на ТОВ «Труд».

Об'єктом дослідження виступають процеси організації маркетингової діяльності підприємства. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти організації маркетингової діяльності на підприємстві.

Впровадження запропонованих рекомендацій дозволить відділу маркетингу найповніше реалізувати свої функцій, здійснити довготривале планування, пошук нових напрямів діяльності підприємства, розробку перспективних програм.

1 Теоретичні основи організації маркетингової діяльності на підприємстві

1.1 Характерні риси та особливості концепції маркетингу на підприємстві

Перш, ніж перейти до розгляду концепції маркетингу, слід уточнити зміст поняття «маркетинг». Поняття «маркетинг» утворено від англійського слова market (ринок), суфікс - інг означає дію, якусь роботу, виконувану на ринку. Маркетинг припускає визначені види обміну (грошей на одяг, кошик горіхів на мішок борошна чи часу, необхідного для того, щоб засклити вікна замовника на його допомогу при ремонті автомобіля) між членами суспільства. У найпростішому випадку це обмін, що вигідний обом сторонам. У того чи іншого індивідуума є те, що необхідно іншим. Тому вони проводять між собою торгові операції на ринку [1, с. 88].

Таким чином, на нашу думку, під маркетингом розуміється такий вид ринкової діяльності, при якому виробником використовується системний підхід і програмно-цільовий метод вирішення господарських проблем, а ринок, його вимоги і характер реакції є критерієм ефективності діяльності.

Взагалі маркетинг асоціюється з політикою виробника або продавця, яка направлена на постійне зростання попиту, але на практиці цей погляд не підтверджується й спостерігаються випадки, коли на рівень попиту необхідно впливати, не тільки з боку підвищення. Регулювання попиту необхідно, коли мають місце його коливання в залежності від часу або сезону, а також, коли підприємство не має можливості повністю задовольнити існуючий попит при максимальному використанні виробничих потужностей, тобто при перевищенні пропозиції попитом. У цьому разі головною метою маркетингу є забезпечення рівномірності розподілу попиту або його зменшення.

З погляду П.С. Зав'ялова і В.Є. Демидова, в поняття маркетингу вкладається зміст виду ринкової діяльності, при якому «виробником використовується системний підхід і програмно-цільовий метод рішення господарських проблем, а ринок, його вимоги та характер реакції є критеріями ефективності діяльності», котрий як і будь-який вид діяльності піддається плануванню [13, с. 56].

Ґрунтуючись на досвіді попередників, Дж. Р. Еванс і Б. Берман запропонували більш чітке, стисле, точне і конкретне визначення, згідно якого «маркетинг - це передбачення, управління і задоволення попиту на товари, послуги, організації, людей, території й ідеї за допомогою обміну» [18, с. 17]. Але маркетинг продовжує свій розвиток постійно.

Філософія маркетингу дуже проста: виробник повинен випускати таку продукцію, якій завчасно забезпечений збут, і одержання фірмою (підприємством) наміченого рівня рентабельності та маси прибутку.

Суть і зміст маркетингової діяльності відображають об'єктивні умови розвитку ринку, який певною мірою втрачає хаотичність і підпадає під регулюючий вплив завчасно встановлених господарських зв'язків, де особлива роль відводиться споживачу. Споживач висуває свої вимоги до продукту, його техніко-економічних характеристик, кількості, строків поставки (насамперед машин і обладнання) і тим самим створює передумови для розподілу ринку між виробниками. Зростає значення конкуренції, боротьби за споживача. Це заставляє виробників старанно і глибоко вивчати конкретних потенційних споживачів і запити ринку, який пред'являє високі вимоги до якості і конкурентоспроможності продукції. Звідси: виробник уже цілеспрямовано ставить завдання перед науково-технічними розробниками, вимагаючи, щоб їх проекти відповідали певним умовам, розраховує орієнтовно витрати виробництва, рівень піни, визначає найбільш раціональну технологію виробництва, міжфірмове і внутрішньофірмове кооперування.

Концепція маркетингу - це система поглядів, які визначають орієнтацію підприємницької діяльності на певних етапах її розвитку.

Існують п'ять альтернативних концепцій, на основі яких підприємство може здійснювати свою маркетингову діяльність (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 Сучасні концепції розвитку маркетингу

Концепції маркетингу	Основна характеристика
Концепція вдосконалення виробництва	Орієнтована на споживачів, які надають перевагу дешевим і доступним для придбання товарам. За допомогою високої ефективності виробництва є змога мати помірні витрати й пропонувати споживачам товари за низькими цінами
Концепція вдосконалення товару	Передбачає постійне й всебічне підвищення якості товару й розрахована на споживачів, які готові платити високу ціну за високу якість товару.
Концепція інтенсифікації збутових зусиль	Передбачає, що споживачі не купуватимуть товари підприємства в достатній кількості, якщо вона не докладе додаткових зусиль у сфері стимулювання збуту (філософія збуту).
Концепція маркетингу	Запорукою досягнення мети підприємства є визначення потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності їх більш ефективними й продуктивними, ніж конкуренти, методами (задоволення потреби споживача + прибуток підприємства).
Концепція соціально-етичного маркетингу	Передбачає, що засобом досягнення мети підприємства є визначення незадоволених потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності їх продуктивніше, ніж конкуренти, з одночасним збереженням або зміцненням добробуту споживача та суспільства в цілому (задоволення потреби споживача + прибуток підприємства + інтереси суспільства).

Здійснення маркетингової діяльності виступає як об'єктивна необхідність орієнтації науково-технічної, виробничої та збутової діяльності підприємства (підприємства) з урахуванням ринкового попиту, потреб і вимог споживачів. Тут відображається і постійно посилюється тенденція до планомірної організації виробництва з метою підвищення ефективності функціонування підприємства в цілому та її господарських підрозділів.

У відповідь на існування таких суспільних течій, як конс'юмеризм та інвайронменталізм виникосвічений маркетинг. Згідно з філософією освіченого маркетингу маркетингова діяльність підприємства має бути спрямована на виконання завдань усієї системи маркетингу в довгостроковій перспективі. При цьому основними положеннями освіченого маркетингу є:

– маркетинг, орієнтований на споживача (згідно з яким підприємство має враховувати інтереси та побажання споживачів);

– інноваційний маркетинг (постійне поліпшення товарів та методів роботи);

– маркетинг цінностей (постійне підвищення ціннісного значення продукції для споживача, тобто поряд з прямим задоволенням конкретної потреби необхідно надавати споживачеві додаткові зиски);

– маркетинг з осмисленням своєї місії в суспільстві (підприємство має будувати свою маркетингову діяльність не у вузьких виробничих межах, а в широкому соціальному розумінні);

– соціально-етичний маркетинг.

Комплексному впровадженню концепції маркетингу українськими підприємствами перешкоджають певні особливості вітчизняного ринку, які й обумовлюють специфіфчні риси маркетингу.

Ми є свідками могутнього трансформування економіки. У сучасних умовах маркетинг представляє підприємницьку діяльність організації, реалізовану відповідно до принципів маркетингової концепції керування підприємством з метою задоволення потреб замовника. На рисунку 1.1 показані основні елементи системи сучасного маркетингу.

Рисунок 1.1 Складові елементи системи маркетингу підприємства

У стандартній ситуації маркетинг повинен обслуговувати ринок кінцевих споживачів в умовах наявності конкуренції. Підприємство та її конкуренти відправляють вироблену ними продукцію й інформацію про неї кінцевим споживачам - особисто чи через проміжні ланки (посередників). На всі діючі елементи цієї системи впливають фактори навколишнього середовища (демографічні, економічні, екологічні, науково-технічні, політико-правові, соціально-культурні). Кожна зі складових системи маркетингу вносить свій внесок у створення споживчої цінності. Таким чином, успіх компанії залежить не тільки від її власних дій, але і від того, наскільки добре потреби кінцевого споживача задовольняються всіма ланками ланцюга.

Для глибшого розуміння сутності маркетингу слід розглянути функції та принципи здійснення маркетингової діяльності, визначити основні стратегічні та тактичні завдання.

Принципи маркетингу спрямовані на:

- постійний пошук і максимальну повагу до споживача, орієнтованість на його потреби й вимоги, що передбачають пропонування ринку не товарів та послуг, а способів розв'язання проблем споживачів;

- гнучкість у досягненні поставленої мети шляхом адаптації до вимог ринку з одночасним спрямованим впливом на нього;

- комплексний підхід до розробки маркетингових планів, який передбачає використання не окремих маркетингових заходів, а комплексу маркетингу, поєднання окремих елементів якого дозволяє досягти визначеної мети;

- спрямованість на довгострокову перспективу розвитку підприємства.

Функціями маркетингу на підприємстві є:

- вивчення зовнішнього середовища з метою виявлення попиту на

товар;

- вивчення споживача як головної дійової особи для виробника;

- планування маркетингової діяльності;

- розробка маркетингової товарної політики;

- розробка маркетингової цінової політики;

- розробка маркетингової політики розподілу;

- розробка маркетингової політики комунікації - функція постійного нагадування ринку про товари та підприємство;

- забезпечення соціальної відповідальності;

- управління маркетинговою діяльністю.

Розглянемо стратегічні та тактичні завдання маркетингу.

Основні стратегічні завдання [5, с. 85]:

- визначення стратегії поведінки підприємства на ринку;

- вибір і освоєння цільових ринків;

- створення нових товарів, збутових і комунікаційних маркетингових систем.

Основні тактичні завдання [5, с. 97]:

- виявлення існуючих і потенційних бажань споживачів та попиту на товар і на цій основі обґрунтування доцільності їх виробництва;

- організація НДДКР з урахуванням вимог ринку для створення нової продукції, її модифікації, узгодження її споживчих властивостей з потребами ринку;

- планування й координація виробничої, збутової й фінансової діяльності ринку з урахуванням умов ринку;

- організація та вдосконалення системи й методів збуту продукції;

- реалізація маркетингової політики ціноутворення;

- здійснення заходів щодо маркетингових комунікацій;

- аналіз маркетингової діяльності.

В основі діяльності виробників, що працюють на основі принципів маркетингу, лежить девіз: робити тільки те, що вимагають ринок, покупець. Вихідним моментом, що лежить в основі маркетингу, виступає ідея людських нестатків, потреб, запитів. Звідси сутність маркетингу гранично коротко перебуває в наступному: варто робити тільки те, що безумовно знайде збут, а не намагатися нав'язати покупцю «неузгоджену» попередньо з ринком продукцію.

Отже, маркетингова діяльність підприємства залежить від інших видів діяльності: виробничої, конструкторської, дослідницької та розробної, торгової, кадрової, фінансової тощо. Положення про здійснення постійного дослідження ринку споживачів і вивчення всіх видів діяльності, що супроводжують рух товарів від підприємств до кінцевих споживачів, розкриває зміст маркетингу: необхідність постійно досліджувати ринок, що зумовлено зміною потреб і смаків споживачів. При цьому виробники і продавці мають спільно досліджувати ринки за певних умов, аби забезпечити необхідну повноту і точність, оскільки виробничі підприємства не можуть виконувати такі дослідження достатньою мірою. їх торговельні точки не охоплюють весь ринок споживачів. Виходячи з цього, маркетинг слід розглядати як комплекс важелів, що забезпечують результативні дії підприємства на ринку.

1.2 Організаційні та методологічні засади організації маркетингової діяльності

На підприємствах України вже розпочався поступовий розвиток маркетингових структур. Управління маркетингом здійснюється через систематичний цілеспрямований вплив на маркетингову діяльність через планування, організацію, мотивацію і контроль для досягнення маркетингових цілей підприємства.

Управління маркетингом включає такі складники [3, с. 96]:

- планування маркетингової діяльності;

- організація маркетингової діяльності;

- інформаційне забезпечення;

- контроль маркетингової діяльності.

Планування маркетингової діяльності має своєю метою встановлення максимально можливої системності маркетингової діяльності підприємства, особливо в межах його довгострокових стратегічних цілей. Водночас керівництво підприємства намагається зменшити ступінь невизначеності і ризику, базуючи планування на результатах маркетингових досліджень, і забезпечити концентрацію ресурсів на обраних пріоритетних напрямах маркетингового розвитку підприємства.

Організація маркетингової діяльності спрямована на формування на підприємстві організаційних структурних одиниць, на які покладається виконання маркетингових функцій. У рамках організації маркетингової діяльності визначається місце структурного підрозділу маркетингу в загальній структурі управління підприємством, його місце в управлінській ієрархії, підпорядкованість і підзвітність. Важливим є формування посадових функцій працівників відділу маркетингу, їхніх повноважень і відповідальності.

Інформаційне забезпечення є запорукою ефективного виконання всіх функцій маркетингу за рахунок оперативної організації інформаційного забезпечення підприємства різноплановою маркетинговою інформацію.

Рішення цієї проблеми на сучасному рівні передбачає створення маркетингових інформаційних систем, які полегшують процеси збирання, обробки, аналізу маркетингової інформації та використання її в режимі реального часу.

Контроль маркетингової діяльності спрямовано на вимірювання і оцінку результатів реалізації стратегій, планів і програм, визначення корегувальних дій, що у сукупності забезпечують досягнення маркетингових цілей. Контроль завершує і водночас розпочинає новий цикл планування маркетингової діяльності.

Структура служби маркетингу в сучасних умовах залежить від зовнішніх та внутрішніх факторів [8, с. 67].

Зовнішні фактори - це наявність ринку покупців (пропонування товарів перевищує попит), розвиток конкуренції, створення належних законодавчих умов для підприємств і підприємців, свобода пересування капіталу та робочої сили, свобода економічної діяльності на зовнішніх і внутрішніх ринках.

Внутрішні фактори створення служби маркетингу, а тим більше організації підрозділу з маркетингових комунікацій, - це специфіка діяльності підприємства, цільового ринку, на який воно працює, продукції, що виробляється на підприємстві, його кадрових та ринкових можливостей.

За умов економіки України головним є питання: чи є в підприємства достатньо коштів для того, щоб успішно та цивілізовано працювати на ринку (або чи є можливість дешево отримати такі кошти).

Маркетингова діяльність сучасних підприємств організована по-різному. Найбільш розповсюджена форма - це функціональна організація, коли на чолі різних напрямків маркетингової діяльності стоять фахівці з цього виду діяльності - менеджери по продажах, менеджери з реклами, менеджери з маркетингових дослідженнях, сервіс менеджери і менеджери по нових товарах (рисунок 1.2).

Рисунок 1.2 Функціональна організація служби маркетингу

На підприємствах, що продають свій товар по всій країні і за кордоном, часто використовується організація по географічному принципу, при якій за співробітниками, що займаються продажами і маркетингом, закріплені визначені країни, регіони й області. Організація за географічним принципом дозволяє торговим агентам працювати безпосередньо на закріпленій за ними території, краще дізнаватися своїх покупців і скоротити витрати, пов'язані з відрядженнями (рисунок 1.3).

Рисунок 1.3 Організація за географічним принципом служби маркетингу

Підприємство з великою розмаїтістю товарів чи торгових марок часто організує управління із товарів чи торгових марок. При такому підході менеджер із товару розробляє і реалізує стратегію і маркетингову програму по визначеному товарі чи торговій марці (рисунок 1.4).

Рисунок 1.4 Організація служби маркетингу за товарним принципом

Для підприємства, що продають одну товарну групу на численних і різнотипних ринках з різними потребами і перевагами, більш ефективна організація управління по ринках. Організація управління по ринках нагадує організацію по товарах.

Можна виділити такі базові організаційні структури служби маркетингу:

- функціональна організація, коли у службі маркетингу на одному рівні підпорядкування створено підрозділи: досліджень, визначення попиту, політики ціноутворення, організації продажу та політики комунікацій (ці функції можуть також виконувати окремі фахівці одноосібне). Усі вони мають однакові права стосовно налагоджування маркетингової політики комунікацій, ціноутворення тощо. Така організація нескладна, але має значні недоліки, які полягають у створенні умов для групового егоїзму, коли кожний підрозділ намагається перебрати на себе розв'язання головніших завдань. Відтак виникають труднощі з координації дій та ресурсів, із розв'язуванням завдань, які перебувають межі компетенції кількох підрозділів, дається взнаки недостатнього розуміння працівниками підрозділів мети своєї діяльності і т.п. Беручи загалом, можна сказати, що така структура вже якось реагуватиме на попит але для вирішення серйозних проблем з комунікаціями вона не придатна;

- управління в рамках функціональної організації маркетингу розрізі окремих продуктів або їхніх груп. Менеджер з продукту, що є помітною особою в службах маркетингу багатьох відомих фірм, несе відповідальність за товар від запровадження його у виробництво аж до його зняття. Він координує роботу різних служб підприємства. Його діяльність оцінюється згідно з успіхом його товару на ринках. На нього покладено такі завдання: аналіз ринку, планування і контроль продукту, позиціонування продукту, пропозиції щодо поліпшення продукту за рахунок інновацій, перевірка ефективності комплексу маркетингу, у тім числі й маркетингової політики комунікацій.

Менеджерів з продукту може бути підпорядковано керівництву підприємства або керівникові служби маркетингу. У разі підпорядкування керівництву підприємства такий менеджер може впливати на діяльність усіх служб підприємства.

В сучасних умовах набувають розвитку дивізіонні структури, коли

організація служби маркетингу будується не за функціями, а за об'єктами (продуктами, клієнтами, ринками, географічними районами тощо). Така структура ліпше пристосовується до зміни умов господарювання, що дуже багато важить саме в нашій країні, ліпше забезпечує координацію та мотивацію дій усіх підрозділів, наочніше демонструє результати діяльності кожного дивізіону, забезпечує спеціалізацію окремих ланок служби маркетингу.

При організації маркетингової структури підприємства необхідно дотримуватись таких принципів и її побудови [13, с. 223]:

- єдність цілей (обсяг продажу, прибуток, частка підприємства на ринку тощо);

- простота і чіткість побудови маркетингової організаційної структури (сприяє скорішому пристосуванню до неї персоналу підприємства);

- ефективна система зв'язку між підрозділами, яка б забезпечувала чітку передачу інформації зворотній зв'язок є обов'язковим);

- принцип єдиного підпорядкування (для сукупності виконуваних функцій, які мають одну ціль, повинен бути керівник);

- маркетингова структура повинна бути такою, що містить небагато ланок (сприяє більш швидкій передачі інформації знизу до верху і розпоряджень дирекції зверху до низу);

- гнучкість та пристосованість.

Маркетингова структура вважається гнучкою, коли вона здатна змінювати свої організаційні форми при заміні стратегії підприємства.

Головна мета роботи маркетингового підрозділу - підпорядкованість всієї господарської і комерційної діяльності підприємства законам існування та розвитку ринку.

Маркетингові відділи займаються:

- аналізом ринкових ситуацій;

- вивченням тенденцій розвитку ринку;

- прогнозуванням обсягів продажу;

- вивченням покупців;

- вивченням каналів товарообігу, збуту, методів продажу;

- підготовкою рекомендацій для підрозділу по просуванню, спільно з керівництвом збутового підрозділу, координацією їх дій та дій збутової мережі;

- визначенням часу, коли необхідно виводити на ринок нові товари та знімати з виробництва стару (малоприбуткову) продукцію;

- координацією дій технічних підрозділів, що займаються створенням нових товарів, які користуються попитом у споживача;

- контролем діяльності підприємства, яке впливає на споживчу поведінку стосовно придбання товарів підприємства;

- розробкою бюджету маркетингу;

- плануванням заходів по впровадженню іміджу підприємства.

На практиці можливі протиріччя між відділом маркетингу та іншими відділами підприємства. В таблиці 1.2 представлено основні функції відділу маркетингу та можливі протиріччя з іншими відділами [1, с. 205].

Таблиця 1.2 Основні функції відділу маркетингу та можливі протиріччя з структурними підрозділами підприємства

Функції відділів	Протиріччя
1	2
Розробка товару	Конструкторський відділ: проста модель, можливо за рахунок зниження популярності товару на ринку. Відділ маркетингу: прикладні дослідження; висока якість; характеристики, які потребує ринок.
Закупівля сировини та матеріалів	Відділ закупок: вузький спектр продуктів; зниження витрат на їх придбання (може бути причиною зниження якості продукції); рідкі закупки. Відділ маркетингу: широкий спектр продуктів; якість матеріалів; негайні закупки, коли це необхідно.
Виробництво товару	Виробничий відділ: довготривалий цикл виробництва; зацікавлений у зниженні собівартості продукції (але економія може призвести до зниження якості продукції; її споживчих якостей); стандартні замовлення; середній контроль якості. Відділ маркетингу: короткий виробничий цикл; замовлення під споживача; жорсткий контроль якості
Фінансова оцінка результатів	Фінансовий відділ: суворо раціональний підхід до витрат; намагання отримання прибутку від кожної операції; ціни повинні покривати витрати. Відділ маркетингу: Витрати додаткових коштів для завоювання симпатій споживачів; ціноутворення спрямовано на подальший розвиток ринку.
Бухгалтерський облік та аналіз	Бухгалтерія: зацікавлена, щоб витрати на різні операції не були високі; відхилення нестандартних маркетингових рішень Відділ маркетингу: Спеціальні умови і знижки; багато звітів.

Отже, маркетинговий відділ впливає на реалізацію всіх найважливіших функцій підприємства.

Кінцева мета роботи маркетингового підрозділу - підпорядкованість усієї господарської й комерційної діяльності підприємства законам ринку.

Маркетингові відділи працюють над:

- аналізом ринкових ситуацій;

- вивченням тенденцій розвитку ринку;

- прогнозуванням обсягів продажу;

- вивченням попиту;

- вивченням каналів товарообігу, збуту, методів продажу;

- підготовкою рекомендацій для підрозділу з просування спільно з керівництвом збутового підрозділу, координацією їхніх дій та дій збутової мережі;

- визначенням часу просування на ринок нових товарів та зняття з виробництва старої (малоприбуткової) продукції;

– координацією дій технічних підрозділів, що випускають нові товари, які користуються попитом у споживача;

- контролем діяльності, яка впливає на споживчу поведінку щодо придбання товарів підприємства;

- розробкою бюджету маркетингу;

- плануванням іміджу підприємства.

Стимулювання працівників відділу має здійснюватися на підставі затвердженого керівником підприємства Положення про преміювання.

Можна розробити систему показників і умов (коефіцієнтів), за допомогою яких буде оцінюватися вплив окремого працівника на результати роботи відділу маркетингу.

Критеріями ефективності діяльності маркетингових служб (відділів) на підприємстві можна вважати кількісні критерії ефективності діяльності

маркетингових відділів. Багато новостворених маркетингових служб працюють недостатньо ефективно, виконують не маркетингові функції, а дублюють діяльність інших відділів.

Як свідчить досвід вітчизняних підприємств, процес формування маркетингових структур ще не означає, що економічний стан підприємства швидко поліпшиться.

Деякі підприємства, особливо колишні державні підприємства, що мають великий досвід роботи на вітчизняному та закордонному ринках, пройшли шлях від відділів збуту до сучасних відділів маркетингу дуже швидко. А багато фірм, які виникають лише сьогодні, формування своєї організаційної структури починають безпосередньо зі створення спеціальних відділів маркетингу, а не відділів збуту з маркетинговими функціями.

Слід зазначити, що сама по собі структура - це відображення певної організації роботи на ринку. І формальним розподілом функціональних обов'язків між службами та службовцями проблема ефективної роботи не вичерпується. Тому перебудова організаційних структур управління має супроводжуватися розробленням стратегії маркетингової орієнтації в управлінні підприємством (рисунок 1.5).

Методи маркетингової діяльності полягають у тому, що проводиться:

- аналіз зовнішнього середовища підприємства і формуванні банку даних для його оцінювання і можливостей, аналізу реальних і потенційних споживачів;

Рисунок 1.5 Методи маркетингової діяльності на підприємстві

- розробка концепції створення нових товарів і/або модернізації старих;

- планування товароруху і збуту;

- забезпечення формування попиту і стимулювання збуту;

- забезпечення цінової політики.

Комплексному впровадженню маркетингової концепції українськими підприємствами перешкоджають певні особливості вітчизняного ринку, які й обумовлюють специфічні риси маркетингу.

Специфічні риси маркетингу в Україні [19, с. 44]:

– низький рівень платоспроможності та обізнаності вітчизняного споживача;

– низький рівень вітчизняної виробничої конкуренції, що робить непотрібним використання концепції маркетингу;

– сильний тиск розподільницьких структур, що призводить до необґрунтованого підвищення цін;

– формування прошарку професійних маркетологів знаходиться в стадії зародження;

– менталітет вітчизняного споживача породжує недовіру до рекламних акцій, стимулювання збуту тощо;

– неврегульованість законодавчої бази з питань захисту прав споживачів, реклами, недоброякісної конкуренції, реєстрації патентів та винаходів, реєстрації та охорони прав на знаки для товарів та послуг.

Отже, головним в організації маркетингу на сучасному підприємстві є двоєдиний і взаємодоповнюючий підхід. З одного боку, це ретельне й всебічне вивчення ринку, попиту, смаків і потреб, та орієнтація виробництва на ці вимоги; з іншої сторони, це активний вплив на ринок, існуючий попит, на формування потреб і купівельних переваг та здійсненням всіх організаційно-управлінських дій щодо підвищення ефективності підприємства. Основними складовими управління маркетингом на сучасному підприємстві є його використання у комплексі з іншими сферами діяльності; формування структури служби та завдань маркетингу відповідно до стратегії підприємства; проведення своєчасних структурних та функціональних змін служби маркетингу; впровадження методів бенчмаркінгу. Також виділяють розвиток системи планування, бюджетування та контролю маркетингу, визначення та аналіз ефективності витрат на маркетингові заходи та маркетингову програму в цілому.

1.3 Контроль маркетингової діяльності підприємства

Само по собі маркетингове планування і управління в цілому не гарантує позитивних результатів. Цю функцію слід доповнити функцією контролю і аналізу. Тому заключною функцією маркетингового менеджменту є контроль і аналіз маркетингової діяльності.

Якщо контроль має на меті констатувати відповідність (невідповідність) фактичних результатів запланованим (цим він і закінчується), то аналіз, продовжуючи і поглиблюючи контроль, виявляє чинники, які впливали і у якій мірі на той чи інший рівень досягнення запланованих результатів. В свою чергу маркетинговий контроль і аналіз є складовою загальної функції управлінського контролю будь-якого підприємства.

Контроль - це процес визначення, вимірювання, оцінки та інформування про відповідність або відхилення фактичних результатів маркетингової діяльності від заданих (планових) параметрів. У маркетинговій діяльності контроль охоплює досягнення цілей, виконання планів і програм, прогнозів і розвитку підприємства і використовується як для запобігання загрозам і негативним чинникам, так і для документального оформлення результатів контролю. Крім того, в ході контролю визначаються і виконуються коригуючи дії, які мають забезпечити досягнення маркетингових цілей. Контроль закінчує цикл маркетингового менеджменту і водночас дає початок новому циклу управління маркетинговою діяльністю.

Так, виявлення сильних і слабких сторін маркетингової діяльності, аналіз рівня виконання планів і програм маркетингу потрібні для правильного вибору цілей і стратегій маркетингової діяльності на наступний плановий період.

По результатах контролю в маркетингову діяльність вносяться відповідні корективи. Так, якщо обсяг продаж нижче за очікуваний, то

потрібно визначити, чим це обумовлено і що слід робити для виправлення ситуації.

Система контролю має бути простою, зрозумілою для всіх, хто займається контрольною функцією на всіх рівнях маркетингового менеджменту (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 Система контролю на підприємстві

Елементи системи контролю	Функції елементів
– Мета	визначення ступеня відповідності фактичних результатів маркетингової діяльності запланованим;
– Входи	джерела даних внутрішньої звітності і даних щодо оточуючого маркетингового середовища;
– Виходи	джерела інформації, які відображають обрані цілі, стратегії, програми, розподілення ресурсів;
– Алгоритм	послідовність порядку здійснення контролю;
– Ресурси	сукупність організаційних і фінансових ресурсів, потрібних для здійснення маркетингового контролю;
– Підсистема зворотного зв'язку	замкнений ланцюг інформаційної оргструктури, завдяки якому стає можливим корегування плану в разі необхідності;
– Стандарти	сукупність показників, чинників, заходів тощо, з якими зіставляються відповідно показники, чинники, заходи, що заплановані;
– Зовнішнє оточення	допоміжна оргструктура (аудит і консалтинг), яка дозволяє здійснювати критичну оцінку застосованих маркетингових стратегій і системи маркетингового управління і планування.

Основні завдання контролю:

- визначення дійсних значень параметрів маркетингової діяльності;

- їх порівняння з плановими величинами;

- аналіз величини параметрів та причин відхилення від запланованих значень;

- формування висновків по результатах контролю та відповідного звіту;

- визначення заходів щодо виправлення відхилень і підвищення відповідальності.

Загальна схема маркетингового контролю наведена на рисунку 1.6.



Рисунок 1.6 Загальна схема маркетингового контролю [46, с. 89]

Дана модель контролю може застосовуватися на всіх рівнях будь-якої

компанії.

Виділяють п'ять видів контролю [35, с. 78]:

- контроль річних планів,

- контроль прибутковості,

- контроль ефективності,

- стратегічний контроль,

- контроль при управлінні маркетингом по результатах (контроль по результатах маркетингової діяльності).

Контроль річних планів - оцінка і корегування рівня виконання річних завдань з обсягу продажів, прибутку та інших показників у розрізі окремих ринків і продуктів. Оскільки саме у річному плані маркетингу в указаних розрізах, як правило, детально проробляються окремі напрямки і показники маркетингової діяльності, то інформація щодо рівня їх реалізації є дуже цікавою для керівництва організації.

Зрозуміло, що здійснення маркетингової діяльності потребує значних затрат. Тому оцінка їх розумності і ефективності також здійснюється при контролі річних планів маркетингу. Крім того, за даного виду контролю здійснюється аналіз правильності передбачень відносно зовнішнього середовища маркетингу, закладених у річний план маркетингу.

У ході контролю річних планів здійснюються наступні види аналізу:

– аналіз продажів - полягає у вимірі і оцінці фактичного обсягу продажів різних продуктів на різних ринках збуту по відношенню до поставлених цілей;

– аналіз ринкової частки - спрямований на з'ясування позиції на ринку по відношенню до конкурентів;

– аналіз відношення між витратами на маркетинг і обсягом продажів - дозволяє організації оцінити ефективність маркетингових витрат і визначити їх найбільш прийнятну величину;

– фінансовий аналіз - здійснюється для того, щоб виявити чинники, котрі визначають окупність вкладених коштів;

– аналіз думок споживачів та інших учасників ринкової діяльності - заснований на спостереженнях за змінами відношення до підприємства її клієнтів, дилерів та інших учасників маркетингової діяльності.

Контроль прибутковості - оцінка і здійснення коригуючи дій з метою

забезпечення прибутковості різних продуктів, територій, груп споживачів, каналів розподілення, діяльності на різних ринках. Цей вид контролю може здійснюватися на різній часовій базі - раз на рік, раз у квартал, щомісяця, щотижня.

Алгоритм здійснення контролю прибутковості наступний [39, с. 56]:

– визначення функціональних витрат. При цьому всі витрати розподіляються по функціональних областях: торгівля, реклама упаковка і доставка, оплата рахунків.

– розподілення функціональних витрат по маркетингових об'єктах По відношенню до торгівлі основне завдання - виявити частку функціональних витрат, яка припадає на кожний канал товарного руху. Витрати на рекламу можна розподіляти відповідно до кількості рекламних оголошень по кожному з каналів товаропросування. Витрати на упаковку і доставку розподіляються у відповідності до числа замовлень, отриманих у кожному з каналів. Такий же підхід використовується і у відношенні до розподілення витрат на оплату рахунків.

– складання звіту про прибутки і збитки для кожного маркетингового об'єкту. При цьому оцінюється прибутковість по: продуктах, територіях, покупцях, сегментах ринку, каналах збуту, розмірах замовлень.

Контроль ефективності - має відповідати на питання типу «Чи існують більш ефективні способи організації діяльності маркетингової служби?».

Зазвичай цей вид контролю здійснюється в розрізі окремих елементів комплексу маркетингу:

– продуктова політика - з позицій споживачів оцінюються характеристики окремих продуктів, їх маркіровка і якість упаковки;

– фактичні ціни - аналізуються з позицій споживачів і торговельних посередників, здійснюється порівняння з цінами конкурентів;

– просування продуктів - контроль спрямований на оцінку ефективності рекламних кампаній та інших елементів комплексу просування продукту (стимулювання торгівлі і споживачів, проведення ярмарків і виставок тощо);

– доведення продукту до споживача: оцінка ефективності функціонування окремих каналів збуту товарів, включаючи оцінку рівня після продажного сервісу і рекламацій, оцінка ефективності діяльності служби збуту.

Стратегічний контроль - критична оцінка ефективності маркетингової діяльності в цілому. При цьому зазвичай використовують два інструменти:

- оцінка ефективності маркетингу,

- проведення всебічної оцінки на основі аудиту маркетингу.

Оцінка ефективності маркетингу здійснюється по таких складових маркетингової діяльності:

- спрямованість на споживача,

- ступінь організаційної інтеграції маркетингу,

- адекватність маркетингової інформації,

- стратегічна орієнтація маркетингу,

- ефективність оперативного управління маркетингом.

По всіх наведених складових оцінка здійснюється шляхом анкетування менеджерів по маркетингу і керівників інших підрозділів компанії, потім результати підсумовуються.

Маркетинговий аудит. Враховуючи його важливість для забезпечення маркетингової діяльності цьому методу присвячено окремий підрозділ нижче.

Контроль при управлінні маркетингом по результатах - при управлінні маркетингом по результатах контроль займає таке ж важливе місце у системі управління, як і маркетингове планування. По відношенню до управління маркетинговою діяльністю завдання такого виду контролю наступні [33, с. 47]:

- констатація і оцінка запланованих результатів маркетингової діяльності і відповідні висновки;

- констатація і оцінка якості роботи працівників, що займаються

маркетинговою діяльністю;

- констатація і оцінка рівня здійснення і ефективності заходів щодо поліпшення маркетингової діяльності і відповідні висновки;

- багатостороння констатація і оцінка успішності маркетингового управління, а також відповідні висновки;

- формування зворотного зв'язку з метою оцінки, заохочення і інформування персоналу.

Процес контролю в цілому включає визначення:

- концепції контролю;

- мети контролю (прийняття рішень щодо правильності, регулярності, ефективності чи раціональності контролю);

- об'єктів контролю (методи, результати, показники, потенціали);

- контрольованих нормативів (виробничих, збутових, етичних, правових, поведінки, свідомості, буття тощо);

- контролерів (внутрішні чи зовнішні);

- видів контролю (від суті справ до їх відображення чи навпаки;

безпосередній чи опосередкований);

- обсягів контролю (повний чи вибірковий);

- дій з контролю (послідовні чи епізодичні);

- точок контролю (початок чи кінець процесів, послідовно по відношенню до протікання процесів);

- дільниць контролю (наприклад, окремі статті балансу);

- ваги рішень;

- допусків та похибок;

- способів повідомлення рішень (усно чи письмово);

- способу оцінки відхилень;

- кількісних результатів (фактичних даних);

- порівняння планових показників з фактичними, визначення відхилень);

- визначення причин відхилень;

- формулювання пропозицій (нових планових дій).

Наукою і практикою маркетингового менеджменту визначено наступні критерії, які можуть бути використані для організації ефективної системи контролю:

– ефективність контролю (визначення корисності контролю шляхом порівняння результатів ліквідації недоліків і витрат на контроль);

– ефект впливу на виконавців - чи викликає контроль стимули до роботи без недоліків, наявність задоволення, ефект навчання, довіру, захисну реакцію;

– виконання завдань контролю (неприпустимість деяких методів і засобів - стеження, підслуховування) і права суб'єктів контролю (захист даних, особистих сфер життя), дотримання відповідних положень щодо здійснення контролю.

Види контролю, що розглянуто вище, охоплюють як здійснення функцій маркетингу всередині підприємства, так і зовні. У зв'язку з цим виділяють три рівня контролю маркетингу:

- організація в цілому;

- підрозділ маркетингу;

- зовнішній контроль.

Контроль маркетингу на рівні організації спрямований на отримання інформації, яка необхідна для оцінки рівня ефективності маркетингу і прийняття відповідних рішень з боку керівництва підприємства. Зазвичай, результати контролю доповідаються щомісяця на раді директорів. Як правило, цей контроль спрямований на оцінку:

- ефективності виконання стратегічного плану маркетингу;

- ефективності виконання річного плану маркетингу;

- прогресу в галузі маркетингової діяльності;

- співвідношення: ціни - витрати - прибуток;

- результатів розробки нових продуктів.

На рівні підрозділу підприємства контроль маркетингу слід здійснювати на безперервних засадах. Він спрямовується на оцінку ефективності окремих аспектів маркетингової діяльності за короткі проміжки часу і оцінку компетентності керівництва даного підрозділу у більш довгостроковій перспективі.

Зовнішній контроль здійснюють, як правило, консультаційні підприємства. Підприємства, що займаються дослідженнями ринку, оцінюють порівняльну динаміку збуту і відношення споживачів до товарів організації. Рекламні агенції можуть поряд із оцінкою ефективності рекламної кампанії оцінити відповідність маркетингової діяльності конкретним ринковим умовам. Аудиторські підприємства можуть здійснити всеохоплюючий аналіз ефективності маркетингової діяльності в цілому. Таким чином контроль результатів передбачає аналіз збуту, частки ринку, прибутковості та не економічних показників - кількості нових клієнтів, втрачених покупців, незадоволених споживачів, іміджу підприємства.

2. Реалізація маркетингової діяльності на ТОВ «Труд»

2.1 Характеристика діяльності підприємства та основних техніко-економічних показників

Новоград-Волинський каменедробильний завод товариства з обмеженою відповідальністю «Труд» розміщений в урочищі «Конотоп» Новоград-Волинського району Житомирської області в 1 км південніше від м. Новоград-Волинський. Кар'єр каменедробильного заводу ТОВ «Труд» в даний час розробляє родовище граніту «Конотоп» для одержання фракційного щебеню. Загальна площа родовища становить 75,2 га. ТОВ «Труд» видобуває корисні копалини - гранати. Геологічні запаси корисних копалин затверджені ДКЗ при Раді Міністрів СРСР в кількості 44685 тис. мі, протокол № 8708 від 13 лютого 1981 р. в Москві. Розкриті запаси копалин у межах кар'єрного поля на 01.11.11р. 3307,0 тис. мі. Завод працює в такому режимі: цілорічний 264 робочих днів у 2011 році в дві зміни по 8 годин. Система розробки кар'єру - багато уступна, екскаваторна, транспортна з рівнобіжним переміщенням фронту робіт і зовнішні розташуванням відвалів. Термін відпрацювання кар'єру - 33 роки. Загальна площа рекультивованих земель - 89,8 га, після закінчення всіх робіт. За умови залягання, фізико-механічними властивостями, граніти родовища «Конотоп» відносяться до першої групи класифікації запасів родовищ, твердих корисних копалин. Гірничий відвід виданий 27 жовтня 2005 року за № 30 Житомирською обласною радою площею - 75,2 га, на 11 років. Основну інформацію можна побачити в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 Паспорт користувача надр ТОВ «Труд»

Надрокористувач (підприємство,установа, організація, громадянин України, іноземні юридичні особи та громадяни)	ТОВ «Труд»
Код:ЄДРПОУ, ЗКПО, ідентифікаційний код	13720486
Адреса юридична	Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с. Сусли, вул. Радянська, 1.
Керівник, П.І.Б.	Кушков Віктор Давидович
Телефон керівника, приймальні тел., факс, моб.тел.	Тел. факс (04141) 3-73-20
Рік заснування підприємства	1992 рік
Вид користування надрами	відкрита розробка
Корисна копалина	граніт
Рік початку користування надрами	2005 рік
Статутний фонд	1060,0
Форма власності	приватна
Повна назва родовища згідно ліцензії	Родовище «Конотоп»
Місце розташування родовища (географічна прив'язка)	На території Суслівської сільської ради
Площа земельної ділянки наданої в оренду	149984,0 га. рішення №179
Назва орендодавця (дата укладання договору оренди, термін дії.)	Новоград-Волинська державна адміністрація, 49 років від 14.04.05р. за №04-05-216-00002.
Під'їзні дороги	Земельна ділянка площею 2,9870 га власність, на якій розташовані під'їзні колії.
Експлуатація земель: - відкрита розробка (кар'єр) - землі промисловості відкриті штучні водойми, канали, водостоки та інші землі	67,7138 42,0147 50,5460
Номер спеціального дозволу на користування надрами (ліцензія), строк дії, дата видачі	3586 від 28.12.2004 р. 12 років.
Дозвіл Держнаглядохоронпраці Держпромгірнагляду) на роботи підвищеної безпеки та експлуатацію об'єктів підвищеної безпеки (№, дата, термін дії)	№136.06.30-14.21.0 діє30.02.06 -03.02.09 рр.
Балансові запаси корисної копалини (згідно протоколу ДКЗ (ТКЗ), тис. куб. м. Всього: По категоріях: А - Б - С -	16963,7 2286,1 6752,1 7925,5

Почав свою діяльність завод в 1957 році. В 1980 році досягнуто максимально запланований випуск продукції 1 200 000 тонн в рік. Продукцію заводу купляють в Росії, Прибалтиці, Молдові та Польщі. Режим роботи кар'єру по видобутку кругло річний в дві зміни по 8 годин з перервним робочим тижнем (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 Потужність кар'єру у 2012 році за періодами

Термін часу	Гірнича маса у щільному тілі
	тис. мі	тис. тон
2011 рік	200	540
Доба	0,756	2,04
Зміна	0,378	1,02

Видобувні роботи ведуться з попереднім рихленням гранітів шляхом вибуху. Більш чітку картину про діяльність підприємства простежимо за допомогою техніко-економічних показників (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 - Основні техніко-економічні показники діяльності ТОВ «Труд» за 2010-2012 рр.

Показник	Одиниця виміру	Рік	Темп зростання,%
		2010	2011	2012	2011/ 2010	2012/ 2011
1	2	3	4	5	6	7
Дохід (виручка) від реалізації продукції без ПДВ і акцизу	тис. грн	33485	24553	35874,8	73	146
Середньооблікова річна чисельність: - працівників; - робітників	осіб	55 196	44 172	46 164	80 87	104 95
Продуктивність праці: - одного працівника; - одного робітника	грн/особ	608,8 170,8	558 122	779,9 218,7	91 71	139,8 178
Фонд заробітної плати: - працівників; - робітників	тис. грн	1056000 3669120	871200 2951520	828000 2755200	83 80	95 93
Середньорічна заробітна плата: - одного працівника; - одного робітника	грн/ особу	19200 18720	19800 17160	18000 16800	103 92	90 97
Операційні витрати	тис. грн	1125	421	654	37,4	155
Витрати на 1 грн реалізованої продукції	грн	0,76	0,73	0.7	96	95
Прибуток до оподаткування (збиток)	тис. грн	800	240	447	30	186
Рентабельність: - доходу; - витрат	%	84,5 129	85 137	82 142	100,5 106	96 103,6
Прибуток від реалізації продукції	тис. грн	28305	20861	29500	73	141
Собівартість реалізованої продукції	тис. грн	21786	15232	20657	70	137

Дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) без ПДВ та акцизу за 2010 рік становить 33485 тис. грн, за 2011 - 24553 тис. грн, а у 2012 році цей показник зріс на 46% і становив 35874,8 тис. грн. Це відбулося за рахунок збільшення попиту на продукцію підприємства. Середньооблікова річна чисельність працівників у 2010 році становила 55 осіб, а робітників 196 особи, у 2011 році було 44 працівників і 172 робітників, а у 2012 - 46 працівників і 164 робітників. Це свідчить про скорочення персоналу за 2010 - 2012 роки. Продуктивність праці одного працівника за 2010 рік дорівнює 608,8 грн/особу, одного робітника - 170,8 грн/особу. У 2011 році результати дещо погіршилися (знизився на 9%) і продуктивність праці одного працівника складала 558 грн/особу, а одного робітника - 122 грн/особу. У 2012 році продуктивність праці одного працівника дорівнювала 779,9 грн/особу, а продуктивність праці одного робітника - 218,7 грн/особу. Фонд заробітної плати працівників 2010 року 1056000 тис. грн, а робітників 3669120 тис. грн. У 2011 році фонд заробітної плати працівників знизився на 17% і становив 871200 тис. грн, а робітників став дорівнювати 2951520 тис. грн. Цей показник у 2012 році також знизився порівнянно з 2011 роком, і для працівників становив 828000 тис. грн, а для робітників - 2755200 тис. грн.

Середньорічна заробітна плата одного працівника у 2010 році становила 19200 грн/особу, у 2011 - 19800 грн/особу, у 2012 - 18000 грн/особу, а середньорічна заробітна плата одного працівника за 2010 рік становила 18720 грн/особу, за 2011 рік - 17160 грн/особу, а за 2012 рік - 16800 грн/особу. Операційні витрати були найбільшими у 2010 році і дорівнювали 1125 тис. грн, у 2011 році даний показник зменшився на 62,6% і становив 421 тис. грн, що свідчить про позитивні результати і зменшення витрат на виробництво.

В порівнянні із 2011 роком і 2012 році операційні витрати збільшилися і дорівнювали 654 тис. грн. Витрати на 1 грн реалізованої продукції у 2010 році становили 0,76 грн, у 2011році зменшилися на 4% і становили 0,73, а у 2012 році зменшилися ще на 5% і дорівнювали 0,7 грн.