Розробка механізму удосконалення маркетингу соціальних послуг в базових центрах зайнятості

Перший фактор - розвиток ринкових тенденцій й їхній вплив на сучасну адміністративну модернізацію. Як справедливо вказує Е. Морозова, сьогодні немає суперечок про те, що ринок з його концепціями, технологіями, ефективністю став неминущим викликом теорії й практиці державного керування. Хоча термінологічно ринковий підхід до адміністративних реформ оформляється по-різному: стратегію реформування називають менеджментом, маркетингом, комунікацією, а процес реформування позначається як пошук удосконалювання, як нове державне керування або як демократизація керування.

Другий фактор, що стимулював впровадження маркетингу в держуправління, - розвиток концепції сучасної демократичної й ринкової держави як постачальника послуг для населення.

Нарешті, третій фактор становлення державного маркетингу - діюча реалізація ринкових, маркетингових підходів до урегулювання відносин між державою й населенням, державою й бізнесом на сучасному науково-практичному рівні - з використанням маркетингових досліджень, технологій і т.п. Як справедливо відзначають А. Другов, А. Сафин, С. Сендецька, “державний маркетинг повинний вивчати споживи й інтереси, тобто їхню суть, структуру, пріоритетність, фактори й тенденції розвитку. Державу можна розглядати, як надання громадянам важливих соціальних послуг (безпеку, охорона навколишнього середовища й т.п.). Тобто вона являє собою специфічне підприємство, що надає населенню широкий набір послуг”.

Суб'єктом державного маркетингу виступають держава і його різні (за рівнем і функціональним призначенням) компонента: центральні, регіональні, місцеві органи влади й т.д.; органи законодавчої виконавчої влади; галузеві органи керування. У цьому зв'язку ряд авторів пропонують структуризувати державний маркетинг, виділивши такі його різновиди, як законодавчий, муніципальний маркетинг, бюджетний і податковий маркетинг, маркетинг державних резервів, загальнодержавних проектів і т.п. Якщо говорити про специфіку маркетингових механізмів, що діють у випадку державного маркетингу, то отут, на відміну від маркетингу політичного, як основна характеристики ринкової взаємодії виступають відносини обміну. Іншими словами, “чисто” ринкові механізми (ринок, конкуренція й ін.) мають місце лише в певних ситуаціях. Адже держава в процесі ринкової взаємодії в суспільстві виступає як третій суб'єкт маркетингу, виконуючи на ринку специфічну роль, поряд із двома першими суб'єктами - продавцями й покупцями. Роль ця зводиться до того, що не задовольняючи безпосередньо споживи споживачів, воно регулює процеси обміну, у тому числі сприяючи досягненню компромісів інтересів сторін з мінімальними витратами для суспільства. Державний маркетинг, таким чином, - це спеціальна концепція ринкового регулювання відносин між суб'єктами державного керування й різних його об'єктів, що визначає взаємозв'язку між ними на основі відносин обміну.

Територіальний маркетинг. Концепція маркетингу припускає розробку, поряд з теорією маркетингу товарів і послуг концепції маркетингу територій. Дійсно, “продаються” й “купуються” не тільки товари або послуги, алі й території. Рівною мірою це ставитися як до інвесторів, які вирішують проблему вкладення капіталу в розвиток тієї або іншої території, так і до населення, що, особливо в цей година, може приймати рішення щодо міграції, вибору місця проживання, вибору місця додатка трудових зусиль і т.п. Однак деякі особливості цих процесів диктують необхідність визнання територіального маркетингу не класичним, а некомерційним, соціальним. У цьому зв'язку потрібно сказати про те, що на проблеми територіального маркетингу (маркетингу територій) фахівці вже звертають увагу, хоча за рівнем розробки дана проблема може бути віднесена до самим невивченого. Які ж основні передумови розгляду концепції маркетингу стосовно до територій (у першу чергу різноманітним муніципальним утворенням). Типологія муніципальних утворень, як пише А.Млинців, винна враховувати природнокліматичне й транспортно-географічне положення регіону, земельний, сировинний, економічний, соціальний, науковий, інформаційний і кадровий потенціал, історико-культурна й духовна спадщина, національний склад населення, демографічну й екологічну обстановку, одним словом, всі складові мікро- і макро- середовища, які становлять ресурсний потенціал розвитку муніципального утворення. Зрозуміло, що подібний ресурсний потенціал у таких муніципальних утворень різний. Однак це не означає, що в будь-якій ситуації інвестор обов'язково вибере регіон з максимальним ресурсним потенціалом для інвестицій у певні галузі. Теж стосується й населення: аж ніяк не кожен громадянин України, приміром, хоче (або може) переїхати в Київ для проживання.

На цьому й ґрунтується методологія маркетингу територій, виходячи з якої суб'єкти муніципального керування можуть із урахуванням специфіки регіону, його конкурентних переваг здійснювати маркетингову політику. Основними факторами, що впливають на привабливість того або іншого регіону, тієї або іншої території для інвесторів і населення, є: реальний рівень розвитку й благополуччя регіону, його імідж і репутація. Так, при виборі регіону й населення, і інвестори враховують: рівень урбанізації території; міграції, трудову й соціальну мобільність населення; демографічні проблеми; розвиток сільського господарства; функціонування ринку житла; регіональні особливості розвитку утворення й медицини; проблеми розвитку транспортної інфраструктури й ін.

Соціальний маркетинг. Зазвичай термін “соціальний маркетинг” використається у двох значеннях:

а) як загальна характеристика будь-якого некласичного, тобто некомерційного маркетингу;

б) як характеристика соціального маркетингу у вузько соціальному плані, тобто як маркетингу, пов'язаного з просуванням у суспільстві соціальних програм, проектів, ініціатив. Саме в цьому, останньому плані мі й розглядаємо нижче проблеми соціального маркетингу. Почнемо з визначення об'єкта соціального маркетингу в такому вузькому змісті, соціальний маркетинг - це маркетинг ідей, програм, особистостей, соціально - значимих об'єктів, місць, соціальних інститутів. (Г. Тульчинским й Е. Шекова). Мова йде про використання маркетингових підходів у таких сферах життєдіяльності суспільства, як утворення, охорона здоров'я, культура, мистецтво, релігія, спорт, екологія.

Однак необхідно уточнити, по-перше, що стосовно до діяльності соціальних суб'єктів у некомерційній сфері концепція соціального маркетингу забезпечує підвищення результативності подібної діяльності при обмежених ресурсах у реальних умовах ринку й зовнішнього оточення. По-друге, соціальний маркетинг, коли як соціальний продукт виступають ідеї, програми, особистості, різноманітні соціальні послуги й т.п., у першу чергу спрямований на одержання позитивної соціальної реакції споживача. Однак це зовсім не означає, що гроші й матеріальні цінності отут взагалі не присутні. Це й спонсорські кошти, гроші благодійних організацій і навіть окремі товари.

Третє. Варто сказати про коректність застосування термінів “соціальний маркетинг” й “некомерційний маркетинг”. Ряд фахівців вважають, що в цьому випадку краще використати інші, неекономічні визначення - такі, як “перерозподіл”, “соціальний інжиніринг”, “обмінна соціологія”, нарешті “суспільні відносини” і т.п. Але отут варто погодитися з С.Андрєєвим, що посилається в цьому контексті на “мирне співіснування” геометрії Евкліда й геометрії Лобачевського, що базуються на протилежних постулатах. Теж стосується й маркетингу як у цілому некомерційного, так й, зокрема, соціального, вони будуються на принципах обміну, на яких базується й класичний маркетинг. Отже, можна зробити наступний висновок. Сучасна концепція соціального маркетингу виступає сьогодні найважливішим, принципово новим, креативным підходом до регулювання соціальних змін і соціальних процесів у демократичному, ринковому суспільстві. Засновані на даній концепції технології можуть поширюватися не тільки на рішення “вузьких” соціальних проблем, але й на сферу державного й територіального керування, а також організацію політичної діяльності.

2.2 Аналіз маркетингу соціальних послуг в базових центрах зайнятості

Ірпінський міський центр зайнятості засновано у 1991 році. Зараз там працює 18 чоловік.

Відповідно до Положення про Ірпінський міський центр зайнятості являється органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у місті Ірпінь. Центр підпорядковується та підзвітний Київському обласному центру зайнятості.

Центр забезпечує реалізацію завдань пов'язаних із соціальним захистом населення від безробіття, сприяння громадянам у підборі підходящої роботи, надання послуг роботодавцям щодо підбору працівників та інформаційно-консультаційних послуг, а також реалізацію інших завдань визначених законодавством у сфері зайнятості населення та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Центр зайнятості у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної ради України, указами та розпорядженнями Президента України, декретами, постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та інструкціями Міністерства Соціальної Політики України, Статутом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, рішенням наглядової ради та правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, іншими нормативно-правовими актами, наказами, розпорядженнями та інструкціями Державного центру зайнятості - виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, наказами Київського обласного центру зайнятості, розпорядженням голів місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Положення про Ірпінський міський центр зайнятості затверджується директором Київського обласного центру зайнятості.

Основними завданнями Ірпінського міського центру зайнятості є:

1) реєстрація, перереєстрація та ведення обліку громадян, які шукають роботу та безробітних;

2) надання особам, які звертаються до Ірпінського міського центру зайнятості, у тому числі тим, що потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, соціальних послуг, передбачених статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття";

3) здійснення виплати матеріальної допомоги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття";

4) надання роботодавцям послуг щодо підбору працівників, інформаційно-консультативних послуг;

5) організації професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації у Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України, на підприємствах, установах та організаціях;

6) здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків;

7) контроль за додержанням законодавства про зайнятість та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття всіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, а також фізичними особами які використовують найману працю;

8) забезпечення цільового використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідно до затвердженого кошторису видатків;

9) контроль за правильністю витрат та страхування на випадок безробіття;

10) збір страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2013 року, в тому числі тих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2013 року не настав та контроль за їх сплатою;

12) виконання рішень наглядової ради та правління Фонду, що стосуються діяльності Ірпінського міського центру зайнятості.

Ірпінський міський центр зайнятості, відповідно до покладених на нього завдань виконує наступні функції:

1) здійснює облік осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, наданих їм послуг, реєстрацію громадян у встановленому порядку як таких, що шукають роботу, та безробітних;

2) виплачує матеріальне забезпечення на випадок безробіття та надає соціальні послуги в установленому законодавством порядку;

3) формує банк даних про вільні робочі місця (вакансії) на підставі інформації роботодавців, забезпечує вільний доступ до цієї інформації особам, які звертаються до базового центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, та сприяє роботодавцям у підборі кадрів;

4) консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, а також фізичних осіб, які використовують найману працю;

5) вивчає потребу підприємств, установ, організацій, фізичних осіб які використовують найману працю, у працівниках за їх професійним складом та визначає на їх основі обсяги і напрями профорієнтаційної роботи, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення;

6) здійснює заходи щодо організації професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних громадян у системі служби зайнятості;

7) здійснює заходи з професійної орієнтації населення;

8) здійснює надання дотації роботодавцям для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, відповідно до чинного законодавства;

9) бере участь у організації оплачуваних громадських робіт для населення, укладає договори з роботодавцями про їх організацію і проведення, здійснює направлення громадян на такі роботи, а також проводить фінансування оплачуваних громадських робіт для безробітних;

10) вносить до місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад подання про встановлення квоти робочих місць для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та організаційних форм з чисельністю працюючих понад 20 осіб для бронювання ними до 5 % загальної кількості робочих місць;

11) здійснює профілактичні заходи, спрямовані на запобігання настанню страхових випадків;

12) контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття та проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення;

13) стягує в установленому порядку штрафні санкції з роботодавців та застрахованих осіб за порушення вимог законодавства у сфері зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

14) проводить збір страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2013 року, в тому числі тих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2013 року не настав;

15) здійснює реєстрацію трудових договорів між працівниками і фізичними особами;

16) здійснює у встановленому чинним законодавством порядку збір та опрацювання адміністративних даних щодо діяльності центрів зайнятості;

17) проводить роз'яснювальну роботу серед населення з питань зайнятості населення і загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, використовуючи для цього ЗМІ;

18) бере участь у розробці та проведенні заходів територіальних програм зайнятості населення;

19) представляє інтереси Фонду в судових та інших державних органах;

20) вживає заходи для створення та утримання в належному стані власної матеріально-технічної бази;

21) виконує інші функції відповідно до чинного законодавства України.

Ірпінський міський центр зайнятості має право:

1) у межах компетенції діяти від імені Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

2) одержувати від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб адміністративні дані про наявність вільних робочих місць (вакансій), характеру і умов праці на них, заробітну плату робітників, використання робочого часу, про заплановане та фактичне вивільнення працівників у зв'язку зі скороченням, ліквідацією чи реорганізацією підприємства;

3) розробляти і вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій пропозиції про встановлення для підприємств, установ і організацій квоти прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, та направляти таких громадян для їх працевлаштування;

4) направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації за наявності там вільних робочих місць громадян, які шукають роботу;

5) направляти громадян, у встановленому чинним законодавством порядку на оплачувані громадська роботи;

6) здійснювати оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого кошторису видатків;

7) здійснювати заходи щодо організації професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітних громадян у системі служби зайнятості;

8) в установленому чинним законодавством порядку призначити безробітним допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, припиняти, відкладати та скорочувати виплати;

9) використовувати інформаційно-аналітичну систему даних про попит і пропозицію робочої сили та послуг, що надаються населенню та роботодавцям державною службою зайнятості;

10) одержувати в установленому порядку від підрозділів місцевих органів державної виконавчої влади інформацію, документи, статистичні дані та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

11) користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;

12) перевіряти достовірність відомостей поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду відповідно до чинного законодавства;

13) отримувати необхідні пояснення з питань, що виникають під час перевірки;

14) стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені за порушення законодавства у сфері зайнятості населення та загальнообов'язкового державного соціального страхування;

15) стягувати відповідно до чинного законодавства кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, виплачені особам зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою;

16) стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду;

17) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій усунення виявлених фактів порушення законодавства про зайнятість населення та страхування на випадок безробіття;

18) вносити в установленому порядку пропозиції про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про про зайнятість населення та страхування на випадок безробіття;

19) використовувати на своїх офіційних бланках вислів " Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Робочий орган дирекції Фонду".

Ірпінський міський центр зайнятості є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, штамп і печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Діяльність Ірпінського міського центру зайнятості фінансується за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Структура, штатний розпис, кошторис видатків Ірпінського міського центру зайнятості затверджується Київським обласним центром зайнятості.

Регулювання правового становища державних службовців, які працюють у Ірпінському міському центрі зайнятості здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу".

Ірпінський міський центр зайнятості очолює директор, який назначається на посаду і звільняється з посади директором Київського обласного центру зайнятості за погодженням з Державним центром зайнятості.

Директор без доручення діє від імені Ірпінського міського центру зайнятості, представляє його інтереси у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами-підприємцями.

Директор у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства приймає накази, організовує та контролює їх виконання.

Директор Ірпінського міського центру зайнятості здійснює керівництво діяльністю центру зайнятості та несе персональну відповідальність за виконання покладених на центр зайнятості завдань та функцій, цільове використання коштів Фонду в межах затвердженого кошторису видатків.

2.3 Оцінка маркетингу соціальних послуг в базових центрах зайнятості (на прикладі Ірпінського міського центру зайнятості)

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за участі Державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб які зареєстровані як безробітні, організовують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, установах і організаціях комунальної власності і за договорами на інших підприємствах, установах, організаціях.

З особами які бажають брати участь у громадських роботах, укладається строковий трудовий договір з правом його продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їх працевлаштування на постійне місце роботи. Переважним правом укладання договору користуються громадяни, які зареєстровані як безробітні.

У разі закінчення встановленого строку виплати допомоги з безробіття громадянин має право на здобуття іншої професії і участь в оплачуваних громадських роботах на період до забезпечення його постійним місцем роботи.

Оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу і не може бути меншою мінімальної величини заробітної плати, встановленої чинним законодавством України, при якісному виконанні норм праці. На осіб, зайнятих на громадських роботах поширюються соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності. За безробітними які беруть участь у таких роботах, зберігається виплата допомоги з безробіття в розмірах і в строки, встановлені відповідно до закону.

Ірпінський міський центр зайнятості у період з I по III квартал 2013 року зареєстрував 1011 чоловік які шукали роботу, очікується, що в наступному році комплекс соціальних послуг служби зайнятості отримають 1120 чоловік.

Станом на 01.10.2013 р. на обліку в Ірпінському міському центрі зайнятості перебуває 661 осіб серед них 504 осіб, яким надано статус безробітного з них - 395 осіб отримує допомогу по безробіттю.

Працевлаштовано - 348 осіб (55 % від річного завдання, рівень - 52%).

За минулий рік на громадські роботи направлено 320 незайнятих громадян, що становить 100 % планового завдання. На проведення громадських робіт витрачено 230,0 тис. грн. коштів Фонду. За третій квартал 2013 року на оплачуваних громадських роботах взяли участь 312 безробітних.

Безробітні надавали допомогу особам похилого віку, здійснювали роботу з благоустрою населених пунктів, виконували низько кваліфіковані роботи, займалися подоланням наслідків негоди в зимовий період.

Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих в службі зайнятості як такі, що шукають роботу, може проводитись в наступних випадках: неможливості підібрати підходящу роботу через брак у громадянина необхідної професійної кваліфікації; необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідатиме професійним навикам громадянина; втрати здатності виконувати роботу за попередньою професією; пошуку роботи вперше і відсутності спеціальності.

Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організовується Державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкованості згідно з укладеними договорами.

За направленням служби зайнятості професійне навчання в 2012 році пройшли 117 безробітних, у 2013 році направлено - 137 осіб. Насамперед, за професіями та спеціальностями, які користуються попитом на ринку праці: продавці, електрозварники, водії і інші.

Відповідно до заходів Програми зайнятості, комплекс соціальних послуг та матеріального забезпечення всього в 2012 році в центрі зайнятості отримали 1903 особи.

В 2013 році планується працевлаштувати безробітних, які відносяться до соціально незахищених верств населення, безробітних, які перебувають на обліку тривалий час та інвалідів створити 60 робочих місць за рахунок надання дотацій роботодавцю.

Основним завданням Ірпінського міського центру зайнятості на 2013 рік передбачається працевлаштувати 400 осіб.

Згідно паспортів в районі перебуває на обліку 64 дитини-сироти та дітей позбавленого батьківського піклування. В 2013 році передбачена співпраця із соціальними партнерами, міським відділом управління соціального захисту населення, міським відділом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, щодо забезпечення оптимальних можливостей у працевлаштуванні осіб з обмеженими можливостями.

Ірпінський міський центр зайнятості планує провести ряд заходів, а саме: днів відкритих дверей, ярмарків вакансій, семінарів.

Станом на 01.01.2013 року на обліку в Ірпінському міському центрі зайнятості перебуває на обліку 5 осіб з обмеженими фізичними можливостями. Розроблені заходи для цієї категорії населення, а також оформлено куточок, в якому розміщено інформацію про перелік професій, перелік навчальних закладів де можна здобути професію.

Одним із головних пріоритетів центрів зайнятості є профнавчання безробітних. В 2013-2014 роках планується охопити профнавчання 142 особи.

Профорієнтаційними послугами в 2012 році охоплено 4523 особи, в 2013-2014 роках профорієнтаційні послуги отримають 4600 чоловік.

Таблиця 2.1. Номенклатура маркетингу соціальних послуг в Ірпінському міському центрі зайнятості.

№ п/п	Вид соціальних послуг	2011 р.	2012 р.	ІІІ кв. 2013 р.
1.	Одноразова виплата допомоги для започаткування власної справи.	10	9	16
2.	Створено нові робочі місця з наданням дотацій.	17	25	17
3.	Проведено семінари та співбесіди з роботодавцями на яких вивчається потреба роботодавців у кадрах.	58	208	250
4.	Заброньовано для громадян, які потребують додаткового соціального захисту на підприємствах регіону нові робочі місця.	47	42	17
5.	Направлено в навчальні заклади усіх типів на професійне навчання.	141	153	167
6.	Проведені заходи для зайнятого та незайнятого населення, а також учнівської молоді.	9	16	20
7.	Проведено профорієнтаційні заходи в таборах відпочинку дітей з використанням мобільного центру зайнятості.	6	8	20
8.	Проведено дні відкритих дверей.	8	7	3
9.	Ярмарки професій та кар'єри .	3	5	7
10.	Проведено семінари для населення.	259	311	237
11.	Надано професійну консультацію із застосуванням профдіагностичного обстеження.	175	205	170
12.	Направлено на громадські роботи	312	340	255

Основними завданнями для працівників міського центру зайнятості є збільшення обсягів працевлаштування, забезпечення рівня надходження страхових внесків до Фонду, збільшення кількості пропозицій від роботодавців щодо співпраці по всіх напрямах служби зайнятості, зростання кількості робочих місць, скорочення терміну пошуку роботи та зменшення кількості безробітних, які шукають роботу тривалий час, а також здійснювати комплексний та адресний підхід до кожного клієнта служби зайнятості у наданні послуг зі сприяння у працевлаштуванні.

З метою розширення сфери застосування праці, сприяння зайнятості населення в міському центрі зайнятості проводиться інформаційно-роз'яснювальна робота з роботодавцями під час проведення семінарів, зустрічей, круглих столів.

Для професійної реабілітації осіб, що мають інвалідність та котрі звертаються в центри зайнятості, забезпечується надання їм профінформаційних та профконсультаційних послуг, та сприяння працевлаштуванню.

З метою скорочення тривалості безробіття направляються на професійне навчання безробітні інваліди, в тому числі за кошти Фонду соціального захисту інвалідів.

Також до пріоритетних напрямів роботи слід віднести:

- сприяння зайнятості інвалідів шляхом створення робочих місць за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів та їх працевлаштування на вільні та новостворені робочі місця;

- здійснення загальної координації працевлаштування інвалідів, ведення інформаційного банку даних про інвалідів, які бажають працювати та проходять професійну реабілітацію;

- сприяння 100 % працевлаштуванню випускників Вузів, ПТУ з числа дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування.

Основними напрямами роботи Ірпінського міського центру зайнятості є допомога в працевлаштуванні населення, профорієнтація, перепідготовка кадрів та моніторинг чисельності безробітних, виплата матеріальної допомоги безробітним.

Також основним напрямом діяльності міського центру зайнятості є сприяння забезпеченню економіки регіону кваліфікованим кадрами, регулювання трудових міграцій на території України, надання соціальних послуг зареєстрованим безробітним та профілактика настання безробіття.

В свою чергу, для сприяння забезпеченню економіки регіону кваліфікованими кадрами необхідно:

1) розширювати обсяги професійного навчання і підвищення кваліфікації кадрів на виробництві;

2) працювати над збільшенням обсягів і підвищенням якості підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у навчально-курсовій мережі та на виробництві.

Регулювання трудових міграцій громадян України та іноземців передбачає виконання наступних завдань:

1) постійно проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу серед клієнтів центру зайнятості про ризики неврегульованої трудової міграції;

2) проводити широку роз'яснювальну роботу серед роботодавців про економічні ризики для роботодавців від неврегульованої зовнішньої трудової міграції, торгівлі людьми, дитячої праці шляхом проведення семінарів та індивідуальних бесід;

3) налагодити контакти з органами місцевої влади для відпрацювання механізмів отримання фахових консультацій особам, які бажають виїхати за кордон.

Для надання соціальних послуг зареєстрованим безробітним та профілактики настання безробіття працівники міського центру зайнятості:

- забезпечують інформування та консультування населення, зокрема шляхом проведення роботи в консультаційних пунктах міської ради та проведення інформаційних семінарів в гімназії та загальноосвітніх школах;

- організовують ярмарки вакансій, дні кар'єри, дні відкритих дверей, семінари, круглі столи, зустрічі з роботодавцями, соціальними партнерами;

- визначають пріоритетні напрями організації та проведення громадських робіт в соціальній сфері;

- вдосконалюють співпрацю служби зайнятості з органами місцевої влади, соціальними партнерами і роботодавцями, щодо координації спільних дій з питань реалізації державної політики зайнятості;

- організовують та проводять в міському центрі зайнятості днів центру зайнятості за участі представників органів місцевої влади та громадських організацій з метою виявлення нових шляхів поглиблення їх взаємодії із службою зайнятості.

Для забезпечення інформацією про стан та потреби ринку праці, зміст основних професій та вимоги до працівників, навчальні заклади, шляхи та умови профпідготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, можливості працевлаштування, послуги, що надає служба зайнятості, надаються профінформаційні послуги особам, які звертаються до служби зайнятості.

З метою виявлення професійно важливих якостей з урахуванням нахилів, здібностей, особистісних інтересів проводиться профдіагностичне обстеження громадян.

Працівниками міського центру зайнятості проводиться підбір необхідних працівників на замовлення роботодавців з урахуванням особливостей та вимог конкретного підприємства.

Для професійного самовизначення клієнтів обласної служби зайнятості та найбільш оптимального вибору майбутньої професії надаються профконсультаційні послуги, згідно плану та ринку праці.

Також проводяться інформаційні семінари з техніки пошуку роботи, а також семінари з орієнтації на само зайнятість та профорієнтації молоді на актуальні на ринку праці професії.

Для популяризації професій, які користуються попитом на ринку праці, проводяться інформування учнів про світ професій, можливості вибору професій та затребуваності кваліфікованих працівників різних професій, для цього проводяться зустрічі з учнями шкіл та шкіл-інтернатів.

3. Шляхи та основні напрями вдосконалення маркетингу соціальних послуг в Ірпінському міському центрі зайнятості

3.1 Технологія розв'язання проблеми зайнятості, та шляхи вдосконалення маркетингу соціальних послуг в Ірпінському міському центрі зайнятості

Кожний рік, враховуючи результати виконання попередньої програми зайнятості, розробляються заходи поліпшення роботи центрів зайнятості взагалі - в обласній Програмі зайнятості, і окремо для кожного - в персональній програмі зайнятості районного центру зайнятості.

Основні заходи щодо вдосконалення маркетингу соціальних послуг в Ірпінському міському центрі зайнятості:

Професійно-освітня підготовка кадрів, підвищення якості робочої сили. Для реалізації цього напрямку покращення роботи центрів зайнятості необхідно зробити наступні заходи:

- вивчити та проаналізувати стан працевлаштування випускників професійно - технічних, вищих навчальних закладів освіти, які навчалися за державним замовленням, щодо відповідності напрямів підготовки до потреб ринку праці. Результати аналізу врахувати при формуванні обсягів та напрямів навчання;

- здійснювати моніторинг стану професійної підготовки кадрів на виробництві з розповсюдженням позитивного досвіду роботи підприємств з цього напрямку. Надавати методичну та консультативну допомогу підприємствам всіх форм власності в організації професійного навчання робочих кадрів на виробництві та дотриманні ними державних стандартів освіти, нормативних документів з цих питань;

- провести навчально-практичний семінар для працівників підприємств з питань організації професійної підготовки кадрів на виробництві;

- надавати практичну допомогу підприємствам у організації професійної підготовки працівників за сучасними навчальними технологіями;

- забезпечити впровадження модульної навчальної системи на провідних промислових підприємствах.

Для збереження та створення робочих місць, сприяння підприємницької діяльності та самостійній зайнятості населення необхідно сприяти створенню умов для сталої діяльності стратегічно важливих для області виробництв, вивчати на підприємствах і в організаціях стан використання робочої сили, здійснювати контроль за обґрунтованістю використання адміністрацією підприємств та організацій режиму скороченого тижня або дня, вносити конкретні пропозиції керівництву підприємств і організації щодо удосконалення роботи з цього питання.

Головними завданнями Ірпінського міського центру зайнятості повинні стати:

- подальший розвиток активних програм сприяння зайнятості населення;

- реалізація заходів, спрямованих на підвищення мотивації безробітних до праці;

- зростання рівня їх працевлаштування;

- скорочення тривалості пошуку роботи та тривалості заповнення вакансій;

- запровадження нових методів співпраці з роботодавцями та підвищення їх зацікавленості у користуванні послугами служби зайнятості. Пріоритетними діями мають стати: формування реального банку даних про вільні робочі місця та ретельний підбір осіб для працевлаштування, враховуючи зростаючі вимоги роботодавців до працівників.

Для вирішення проблем інформаційного забезпечення маркетингової діяльності Ірпінського міського центру зайнятості пропонується вести аналітичний облік наявних вакансій, кількості незайнятих за галузевими ознаками, що дасть змогу структурувати ринок праці, систематизувати проблеми кожної його складової та розробити систему маркетингових заходів з урахуванням специфіки, наприклад, ринку праці аграрної сфери регіону.

Як свідчить оцінка тенденцій зайнятості економічно активного населення Ірпінського регіону, процес активізації маркетингової діяльності центру зайнятості можна представити у вигляді наступних послідовних етапів:

1. Аналіз маркетингових можливостей центру зайнятості на ринку праці;

2. Вибір цільових аудиторів і послуг, що вимагають удосконалення;

3. Розробка комплексу маркетингу;

4. Реалізація маркетингових заходів.

Реклама є формою без особистого надання службою зайнятості інформації та набору ідей за допомогою засобів комунікації на переконання реальних і потенційних клієнтів розпочати дії, які бажані для конкретного центру зайнятості.

Перший етап: аналіз маркетингових можливостей центру зайнятості на ринку праці. Завданням цього етапу є виявлення потреб реальних потенційних клієнтів служби зайнятості, що задовольняються не повною мірою. Для вирішення цього завдання використовуються завдання системи маркетингової інформації і маркетингових досліджень, а також вивчення маркетингового середовища.

У процесі здійснення маркетингових заходів керівникам будь-якої ланки служби зайнятості потрібна інформація. Інформацію збирають і аналізують за допомогою чотирьох допоміжних підсистем: внутрішня інформація, зовнішня поточна маркетингова інформація, маркетингові дослідження, аналіз маркетингової інформації.

Внутрішня інформація. Служби зайнятості мають достатньо широку та різнобічну інформацію про кількісний та якісний склад осіб які звернулися за сприянням у працевлаштуванні, попит на робочу силу на ринку праці з його диференціацією за галузями і сферами економіки, професіями і спеціальностями, заплановане вивільнення працівників, витрати коштів Фонду на реалізацію політики зайнятості і виплати допомоги по безробіттю. Аналіз даної інформації дає можливість не тільки оцінити процеси і тенденції на ринку праці, але й усвідомити реальні потреби клієнтів і партнерів центрів зайнятості.

Система збору зовнішньої інформації необхідна для більш глибокого аналізу маркетингових можливостей базових центрів зайнятості. Вона включає найрізноманітніші за своїм характером відомості і джерела:

- офіційні статистичні дані, наявні в органах статистики, міністерствах і відомствах, їхніх структурних підрозділах на місцях;

- публікації і передачі в засобах масової інформації;

- бесіди з керівниками і працівниками фірм і підприємств, службовцями органів державної влади.

Щоб краще зрозуміти поточні проблеми клієнтів служби зайнятості та спрогнозувати можливе виникнення нових проводяться спеціальні дослідження:

- дослідження ринку праці (аналіз процесів, що відбуваються, виявлення характерних тенденцій по територіях, за галузями та професіями);

- дослідження безробіття (причини, наслідки, демографічні й інші особливості);

- дослідження ролі служби зайнятості на ринку праці (взаємовідносини центру зайнятості з клієнтами, рівень задоволеності послугами, потреби, що залишилися незадовільними).

Дослідження здійснюється серед:

- всього населення або його окремих категорій (жінок, молоді, мешканців міст і т.п.);

- осіб найманої праці або певної їх частини, що має яскраво виражені відмінності (професійні, вікові, статеві);

- безробітних або їх конкретних груп;

- керівників підприємстві працівників кадрових служб.

Макроекономічне середовище. Ефективність діяльності базового центру зайнятості визначається не тільки майстерністю її співробітників. На ринок праці впливає багато сил, що не підлягають контролю з боку служб.

Маркетингове середовище складається з макросередовища і мікросередовища.

Мікросередовище центру зайнятості представлене силами, що мають безпосереднє відношення до служби зайнятості і її можливостей.

До головних факторів макросередовища функціонування центрів зайнятості відносяться коливання в попиті на робочу силу, зміни в структурі робочих місць, демографічні процеси, рівень зарплати, політичні процеси і тому подібне. Вони можуть як позитивно, так і негативно впливати на маркетингову діяльність центру зайнятості і не піддаються процесу контролю з їх боку.

Аналіз маркетингового середовища, маркетингової інформації і маркетингових досліджень дозволяють виявити потреби реальних та потенційних клієнтів центру зайнятості.

Другий етап маркетингової діяльності: відбір цільових аудиторій і послуг, що вимагають удосконалення.

Після того, як центр зайнятості виявляє незадовільні потреби реальних і потенційних клієнтів, він повинен прийняти рішення про спрямованість маркетингових зусиль, тобто визначити, які послуги необхідно розвивати, щоб задовольнити ці потреби. Але клієнти центру зайнятості - це не однорідна маса людей з однаковими прагненнями і потребами, тому на другому етапі варто диференціювати всіх споживачів послуг на групи. Диференціація може проводитися за статтю, віком, професійними ознаками та іншими показниками.

Споживачами послуг служби зайнятості є не тільки безробітні, але і частина працюючого населення.

Цілком природно, що потреби різноманітних груп реальних клієнтів, так само, як потенційних, що належать до різноманітних груп, багато в чому відрізняються. Мають відмінності потреби різноманітних підприємств. Виходячи з вище викладеного, центр зайнятості може виступити з маркетинговими пропозиціями як для однієї категорії населення, так і для декількох. З урахуванням цього, далі відбираються послуги, що вимагають удосконалення, і спрямовані на задоволення потреб відібраної категорії реальних або потенційних споживачів.

У процесі такого відбору недостатньо орієнтуватися лише на задоволення потреб груп клієнтів. На даному етапі центри зайнятості порівнюють можливість надання обраній групі клієнтів конкретної послуги з завданнями служби і фінансовими можливостями.

Визначивши послугу яку необхідно вдосконалювати для конкретної групи споживачів, центр зайнятості повинен оцінити потенційний попит на неї, адже від цього залежать і можливості додаткових видатків, і кількість спеціалістів, що будуть її надавати. Найчастіше для цієї оцінки проводять соціологічні опитування серед потенційних її споживачів.

Третій етап: розробка комплексу маркетингу. Удосконалення конкретних послуг, спрямованих на задоволення потреб вибраних груп споживачів, починається із пошуку ідей. Джерелами таких ідей є, насамперед клієнти і партнери центру зайнятості. Їхні думки, пропозиції, щодо форм і методів задоволення потреб можна виявити за допомогою опитувань, групових обговорень, аналізу листів, скарг і пропозицій.

Друге джерело ідей - спеціальна література, тому що може скластися ситуація, коли в якомусь центрі зайнятості тільки планується щось зробити, а в інших воно вже успішно використовується. Важливим джерелом ідей по удосконаленню маркетингу соціальних послуг також є персонал центру зайнятості. Повсякденно спілкуючись з клієнтами, працівники не тільки гостро відчувають їхні проблеми, але й можуть краще ніж будь-хто побачити шляхи задоволення цих потреб. Крім того, плідних ідей дає аналіз діяльності приватних бюро сприяння найманню та кадрових агенцій.

Далі потрібно відібрати з багатьох ідей ті, що відповідають цілям центру зайнятості. Відібрані матеріали потрібно матеріалізувати у спеціальних операційно-технічних картах. З цією метою послуга в її удосконаленому вигляді описується у вигляді технологічних циклів із чіткою вказівкою того, які операції будуть здійснюватися на кожному етапі, скільки чоловік їх буде виконувати, який час приділяється на кожну операцію.

Після цього можна перейти до експерименту. Перед упровадженням нововведення в повсякденну діяльність його випробовують на невеликій групі клієнтів протягом певного періоду часу. Якщо експеримент завершиться успішно, то це дає підставу керівництву для прийняття остаточного рішення про доцільність впровадження нововведень.

Важливим завданням третього етапу є ухвалення рішення про методи поширення удосконалених послуг, тобто забезпечення їхньої доступності для цільових аудиторій. Кращий спосіб охопити територіально розкиданих клієнтів міститься у відкритті центрів зайнятості в таких місцях, де вони були б максимально зручні з точки зору транспортної доступності. Тому центри зайнятості використовують виїзди груп спеціалістів на підприємства.

Одним з елементів, що входять у третій етап маркетингової діяльності центру зайнятості є розробка комплексу стимулювання поширення її послуг. Він складається з двох основних засобів впливу - реклами і пропаганди.

Пропаганда у центрі зайнятості - це не особисте і не оплачуване стимулювання попиту на свої послуги за допомогою поширення важливих відомостей про неї в засобах масової інформації.

Завдання пропаганди в центрі зайнятості полягає в сприянні забезпеченню доброзичливої популярності, формуванню уявлення про неї як про організацію з високо громадянською відповідальністю і протидії поширенню несприятливих чуток і відомостей. Для вирішення завдань пропаганди використовуються засоби становлення і підтримки зв'язків із пресою, внутрішня і зовнішня комунікація, лобіювання, інформування органів державної влади з тих питань, що мають спільну значимість, загострення уваги на проблемах, що потребують їх втручання.

У стимулюванні послуг надзвичайно велика роль приділяється спеціалістам центру зайнятості, що безпосередньо працюють з відвідувачами.

Їх завдання полягає не тільки в наданні конкретної послуги, а й з інформування клієнтів про проведення в роботі центру зайнятості, переваг удосконалених послуг, сферах їх застосування. Цінність такого способу стимулювання полягає в тому, що кожен відвідувач розповість про вдосконалення послуг своїм знайомим і цим поширить коло клієнтів центру зайнятості.

У комплекс стимулювання входить також формування громадської думки. Ця діяльність має на меті забезпечення центру зайнятості доброзичливої атмосфери, формування її образу як організації з високою відповідальністю.

Четвертий етап: реалізація комплексу маркетингу включає планування, організацію діяльності і контроль.

Планування маркетингу - розробка детальних планів дій центру зайнятості по реалізації комплексу маркетингу. Звичайно, плани маркетингу повинні тісно пов'язуватися з іншими програмами та рішеннями, прийнятими керівними органами центру зайнятості. У планах точно вказуються категорії і групи споживачів послуг і самі послуги. План містить перелік заходів для кожної конкретної послуги. В Узагальненому вигляді в ньому повинно міститися якої мети планується досягти, що, коли і ким буде зроблено.

План може складатися з 5 розділів:

1. підбір спеціалістів для виконання нової послуги і перерозподіл функціональних обов'язків;

2. навчання та інструктаж службовців;

3. устаткування робочих місць;

4. реклама, пропаганда і проведення досліджень;

5. контроль і корегування дій.

Сам по собі маркетинговий контроль полягає в порівнянні поставлених завдань, шляхів їх вдосконалення, передбачених у планах із реальним станом справ і прийняття в разі потреби корегуючи дій.

3.2 Вимоги до маркетингу соціальних послуг на ринку праці України в контексті її інтеграції до ЄС

маркетинговий споживач цільовий

Можливості євроінтеграції України тісно пов'язані з гармонізацією національного законодавства з законодавством ЄС, зближення основних стратегій соціально-економічного розвитку, досягненням відповідних соціальних стандартів. Одним з найбільших досягнень Євросоюзу можна вважати створення спільного ринку праці, вільного руху робочої сили, спільну стратегію зайнятості. І хоча світова економічна криза, тенденції демографічного старіння, глобальна конкуренція суттєво вплинули на ринок праці, погіршивши умови зайнятості, Євросоюз продовжує проводити цілеспрямовану політику, щодо збалансованості ринку праці, використовуючи можливості загальноєвропейського та національного рівня.

Механізм формування загального ринку праці, вільного переміщення робочої сили та соціального захисту мігрантів формувався в рамках ЄС, починаючи з Паризької угоди 1951 р., коли було засновано Європейське об'єднання вугілля і сталі у якому було зафіксовано соціальні права робітників.

Серед основних "соціальних вимірів" спільного європейського ринку праці слід виділити:

- зняття обмеження на доступ до кваліфікованої роботи за національним громадянством;

- визнання права всіх робітників-мігрантів на рівну оплату за рівну працю чоловіків і жінок, прагнення гармонізувати національні системи страхування, розвиток діалогу між працею і капіталом;

- введення наднаціонального режиму, уточнював, за яких умов соціальні виплати отримані в рамках однієї національної системи можуть бути конвертованими в рамках ЄС (регламент 1408/1971 р.), правил гармонізації стандартів у сфері захисту здоров'я і безпеки на робочому місці (Єдиний європейський акт 1986 р.).

Спільний ринок праці у Євросоюзі регулюється відповідними угодами і передбачає:

- ліквідацію будь-якої дискримінації працівника на грунті громадянства в питаннях працевлаштування, зарплати та інших умов роботи та найму;

- право проживати у країні, де оселився громадянин разом з родиною після звільнення;

- боротьбу з дискримінацією через релігійні та інші переконання, інвалідність, вік чи сексуальну орієнтацію.

В рамках ЄС робітники та члени їх сімей, що виїжджають на роботу в інші європейські країни мають право на:

- об'єднання періодів для нарахування та отримання виплат, пенсій, соціального захисту для себе та членів своєї родини;

- подібне за типом пенсійне право, на яке було зароблено в різних державах членах спільноти, можна об'єднати в одну пенсію, але не більше розміру найвищої пенсії яку отримала б дана особа якби постійно проживала в одній країні;

- державні службовці та особи, які до них прирівнюються отримують загальне пенсійне забезпечення;

- додаткові пенсійні права осіб які працюють або мають власний бізнес, однаково гарантовані на території всіх країн;

- єдине законодавство для студентів.

Найбільш серйозною проблемою ЄС є безробіття, причинами якого є: економічна криза, пожвавлення конкуренції з боку нових індустріальних країн з дешевою робочою силою, ступінь насиченості попиту на промислові товари в Європі та перехід економіки до постіндустріального розвитку. Економічна і соціальна вартість безробіття є надзвичайно високою. Воно включає не лише прямі витрати на забезпечення соціальної безпеки безробітних, а й втрату податку на прибуток, який безробітні мали б сплачувати, якби працювали.