Маркетингові дослідження ринку електроенергії Харківської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Аналіз географічних особливостей регіону, які впливають на ефективність роботи енергопостачальної організації

1.1 Загальна інформація про розташування регіону на території України (місцевість, кліматичні умови, ресурси, сусідні регіони)

Харківська область

Харківська область -- область у Слобідській Україні в межах Придніпровської низовини і Середньоруської височини.

Таблиця 1

Географічні особливості Харківської області

№ пп.	Критерій географічних особливостей	Опис критерію
1	Площа	31,4 тис. кв. км
2	Населення	2 760 948 осіб, в тому числі міського 2 208 029 осіб і сільського 552 919 осіб.
3	Густота населення	вище середньої по країні, 96,2 особи на кв. км.
4	Найбільші міста	Балаклія, Богодухів, Ізюм, Красноград, Куп'янськ, Лозова, Харків, Чугуїв. Серед об'єктів області відзначаються санаторій «Березівські мінеральні води», Краснокутський дендропарк, Ізюм, с. Сковородинівка, Чугуїв.
5	Сусідні регіони	Вона межує з Луганською, Донецькою, Дніпропетровською, Полтавською, Сумською областями України та з Росією
6	Місцевість	Рельєф у більшій частині області рівнинний, це північно-східна частина Придніпровської низовини. Серед ґрунтів переважають чорноземи. На півночі області є відроги Середньоруської височини, а на південному сході -- Донецької височини. Область знаходиться у зонах лісостепу та степу. Ліси і кущі займають лише 11% території області, і розташовані вони переважно у річищах річок на високих правих берегах. Степові райони Харківської області характеризуються рівнинним ландшафтом, іноді зустрічаються глибокі яри. Система річок Харківської області має певні особливості.
7	Кліматичні умови	Клімат -- помірно континентальний. Середня температура у січні ?7єС, а в липні +21єС.
8	Ресурси	Корисні копалини в області представлені природним газом (Ефремовськоє, Западно-Крестіщенськоє, Кегичевськоє і інші родовища), нафтою, кам'яним і бурим вугіллям, кам'яною сіллю, фосфорітамі, охрою, глиною, пісками, вапняками, крейдою і т.п.

1.2 SWOT-аналіз регіону (сильні, слабкі сторони регіону, переваги та недоліки з точки зору географічного розташування)

Таблиця 1.2

SWOT-аналіз Харківської області

Переваги	Недоліки
1. Розташування регіону на кордоні з Російською Федерацією, поруч з найбільш розвиненими промисловими районами -- Донецьким і Придніпровським; 2. Наявність значних мінерально-сировинних запасів і потужного науково-виробничого потенціалу; 3. Природно-ресурсний потенціал земельного фонду значний.	1. В Харківській області розташовані сотні підприємств, які викидають в атмосферу шкідливі речовини, в основному тверді рідинні й газоподібні; 2. Внаслідок недбалого господарювання вдолині Сіверського Дінця відбуваються явища, що обумовлюють зникнення води у старичних озерах, зниження рівня води у колодязях та свердловинах. 3. У Харкові, як і в інших містах-мільйонерах, відбувається екологічне забруднення через накопичення побутового сміття;
Можливості	Загрози
1. Відкриття нових родовищ корисних копалин; 2. Збільшення простору родючих грунтів; 3.Більш повне використання природних багатств краю.	1. Скорочення продуктивних земель в області; 2. Погіршення екологічної ситуації.



2. Аналіз соціально - економічної ситуації в регіоні

2.1 Загальні соціально-економічні показники розвитку регіону

Особливості соціально-економічного розвитку вигідне географічне розташування та наявний природно-ресурсний потенціал сприяють прискореному соціально економічному розвитку Харківської області, унаслідок чого вона займає важливе місце в економіці України (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Соціально-економічного розвитку Харківської області в 2000-2009 рр.

Показники	Рік	Темпи зростання %
	2000	2009
Валовий регіональний продукт (у фактичних цінах), млн. грн.	8271	59389	718,2010
Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу, (у фактичних цінах), грн	2799	21294	760,77
Обсяг реалізованої промислової продукції (у фактичних цінах), млн. грн.	8640,1	44611,35	516,33
Продукція сільського господарства (у порівняних цінах 2005 р.), млн. грн.	4310	4979,6	115,54
Інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах), млн. грн.	1372,6	8315,0	605,78
Роздрібний товарообіг (у фактичних цінах), млн. грн.	220091,3 786,50	15976,1	786,50
Обсяг реалізованих послуг (у фактичних цінах), млн. грн.	1582,3	9138,7	577,56
Експорт товарів, млн. дол. США	315,3	1307,2	414,59
Експорт послуг, млн. дол. США	24,6	22010,6	831,71
Імпорт товарів, млн. дол. США	450,5	1451	322,09
Імпорт послуг, млн. дол. США	5,1	376,5	7382,35
Кількість постійного населення (на кінець року), тис. осіб	2921,8	2753,5	94,24
Природний приріст (+), скорочення (-) населення, тис. осіб	-28,5	-15,3	53,68
Рівень зареєстрованого безробіття, %	3,5	1,8	51,43
Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників, грн	230	182010	784,35

Промисловість

Харківська область - великий промисловий центр України, в якому представлені практично всі види економічної діяльності. За 2000-2009 рр. обсяг промислового виробництва в регіоні збільшився в 5,1 рази. У 2009 р. наслідком фінансової та економічної кризи стало скорочення обсягів виробництва проти попереднього року на 20,3%.

У добувній промисловості падіння обсягів продукції становило 0,5%, переробній - 23,3%, виробництві та розподіленні електроенергії, газу, води - 14,8%. На рис. 1.1 наведено структуру промислового виробництва в Харківській області в 2001-2009 рр.

Структура промислового виробництва у регіоні в 2009 р. порівняно з 2001 р. змінилась за рахунок скорочення частки машинобудування - на 8,6%, добувної промисловості - на 4,2% та зростання частки інших видів промислової діяльності - на 10,8%. У структурі промислового виробництва регіону переважають харчова промисловість, машинобудування й металообробка, а також виробництво коксу, хімічна та нафтохімічна промисловість.

Рис. 2.1 Структура промислового виробництва в Харківській області в 2001 р. і 2009 р.: 1 - машинобудування; 2 - харчова промисловість; 3 - хімічна та нафтохімічна промисловість; 4 - виробництво та розподілення електроенергії, газу та води; 5 - добувна промисловість; 6 - інше виробництво

2.2 Демографічна ситуація в регіоні

На 1 січня 2010 р. наявне населення Харківської області становило 2769,1 тис. осіб, з якого 79,96% складало міське і 20,2010% - сільське населення. За чисельністю населення регіон посідає 4-е місце в Україні, поступаючись тільки Донецькій та Дніпропетровській областям і м. Києву. За природним скороченням населення (5,5 осіб на 1000 населення) Харківська область зайняла 8-е місце серед регіонів країни, кількістю народжених (9,8) - 21-22-е місця, кількістю померлих (15,3) - 13-е місце.

У табл. 2.2 наведено природний рух населення по містах і районах Харківської області в 2002-2009 рр.

Незважаючи на загальну позитивну тенденцію щодо зміни кількості народжених і померлих, по всіх містах і районах Харківського регіону спостерігається природне скорочення населення. Найбільше скорочення населення відбувається в сільській місцевості (Ізюмському, Первомайському, Печенізьському районах), а також у м. Ізюмі та м. Люботині.

Найбільші за площею Балаклійський, Вовчанський, Ізюмський, Лозівський та Харківський райони. За чисельністю та щільністю населення значно переважають м. Харків і Харківській район. Серед найбільш розвинених промислових районів регіону виділяються Балаклійський і Дергачівський, а також міста обласного значення Чугуїв, Куп'янськ та Ізюм. Майже 80% населення Харківської області мешкає у містах. До районів Харківської області з переважно міським населенням входять: Балаклійський (62,6%), Вовчанський (58,1%), Дергачівський (71,1%), Печенізький (51,9%) та Чугуївський (58%) райони.

2.3 Розрахунок показників рівня економічного розвитку регіону

Розрахунок сталого розвитку регіону здійснюється за його складовими по таких компонентах:

І. Сталий економічний розвиток:

макроекономічна;

фінансова;

зовнішньоекономічна;

інвестиційна;

науково-технологічна та інноваційна;

енергетична;

виробнича;

продовольча.

ІІ. Сталий соціальний розвиток:

доходи та витрати;

безробіття;

забезпеченість житлом;

демографія та стан здоров'я;

споживання продуктів харчування.

ІІІ. Сталий екологічний розвиток:

атмосферне повітря;

вода;

відходи.

У свою чергу кожна з компонент складових сталого розвитку регіону оцінюється за допомогою часткових показників, які об'єднаються в інтегральний показник.

Для визначення пріоритетності вирішення проблем сталого розвитку регіону використовується теорія економічної безпеки, яка передбачає порівняння часткових показників з їх пороговими значеннями (статична оцінка), а також оцінку динаміки ступеня та напрямку їх зміни.

Рис. 2.2 Методика визначення пріоритетності вирішення проблем компонент сталого розвитку регіону

Розрахунки сталого економічного розвитку Харківської області свідчать, що три його компоненти:

Рис. 2.3 Оцінка рівня досягнення порогових значень компонентами сталого економічного розвитку Харківської області в 2008 р.:

1 - макроекономічна; 2 - фінансова; 3 - зовнішньоекономічна; 4 - інвестиційна; 5 - науково-технологічна та інноваційна; 6 - енергетична; 7 - виробнича; 8 - продовольча

«Макроекономічна» (124,6%); «Енергетична» (109,8%) та «Продовольча» (237,3%) перевищили свої порогові значення економічної безпеки, інші п'ять компонент: «Фінансова» (69,7%); «Зовнішньоекономічна»(68,8%); «Інвестиційна» (75,9%); «Науково-технологічна та інноваційна» (56,7%) й «Виробнича» (72,7%) - його не досягли.

2.3 Встановлення тісноти зв'язку споживання електричної енергії споживачами регіону з показниками соціально-економічного розвитку регіону

Визначення показників, які можуть бути використані для прогнозування обсягів споживання електричної енергії.

В останні роки як в Україні в цілому, так і в Харківській області спостерігається стійка тенденція зниження енергоємності суспільного виробництва, однак її рівень ще залишається вищим у 3-4 рази, ніж у розвинених країнах світу. При цьому зниження енергоємності економіки пов'язане в першу чергу не з впровадженням енергозберігаючих технологій та заходів, а з фізичним зниженням виробництва в промисловому комплексі регіону.

Висока енергоємність ВВП значною мірою визначає низьку конкурентоспроможність української продукції як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Тому вирішення проблеми зниження енерговитрат у цих сферах соціально-економічної діяльності країни та її регіонів є однією з національних стратегічних задач.

Основний потенціал енергозбереження в Харківській області зосереджено в промисловості та житлово-комунальному господарстві.

У промисловості - це скорочення споживання електричної енергії шляхом модернізації обладнання та встановлення менш потужних двигунів та запровадження частотно-регульованих двигунів та перетворювачів струму.

В житлово-комунальному господарстві - це заміна двигунів насосів менш енергоємними, запровадження частотно-регульованих двигунів та перетворювачів струму, скорочення втрат в мережах(тепломережі, витоки з мереж водопостачання),підвищення коефіцієнту корисної дії теплогенеруючого обладнання, скорочення споживання теплової енергії кінцевими споживачами за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів у приміщеннях (утеплення зовнішніх огороджуючих конструкцій, зменшення втрат через інфільтрацію).

Таким чином, завданнями, які спрямовані на підвищення енергозабезпечення та енергозбереження в економіці Харківської області, є такі:

Зниження енергоємності ВРП

Модернізація та реконструкція обладнання паливно-енергетичного комплексу.

1. Забезпечення проведення широкомасштабних пошуково-розвідувальних робіт та нарощування видобутку вуглеводнів

Рис. 2.4 Структура споживання електроенергії в Харківській області в 2008 р. за групами споживачів:

1 - промислові споживачі 750 кВА і вище;

2 - промислові споживачі до 750 кВА;

3 - непромислові споживачі; 4 - населення;

5 - населені пункти; 6 - міський транспорт;

7 - залізничний транспорт;

8 - сільськогосподарські споживачі

2.4 SWOT-аналіз регіону (сильні, слабкі сторони регіону, переваги та недоліки з точки зору соціально-економічної ситуації)

Переваги	Недоліки
1. Пріоритетним в області залишається розвиток багатогалузевих господарських комплексів -- машинобудівного, металургійного, паливно-енергетичного, агропромислового; 2. Регіон має значний виробничий потенціал; 3. Зовнішньоекономічні зв'язки з сусідніми країнами; 4. Зниження коефіцієнту дитячої смертності.	1. Використання у виробництві морально і технічно застарілої технології.; 2. Зменшення кількості підготовки кваліфікованих робітників; 3. Зменшення інвестиційних ресурсів; 4. Падіння рівня життя населення; 5. Високий рівень безробіття; 6. Тенденція природного скорочення населення;
Можливості	Загрози
1. Збільшення обсягів виробництва продукції машинобудівною та металообробною галуззю; 2. Підвищення продуктивності сільського господарства.	1. Несприятлива державна політика; 2. Підвищення міграції населення; 3. Складна демографічна ситуація; 4. Нестабільність законодавчих та політичних ситуацій в державі.



3. Забезпеченість регіону паливно-енергетичними ресурсами

Ситуаційний аналіз

На найбільшому газовому родовищі -- Шебелинському -- за кілька -десятків років експлуатації видобуто понад 500 млрд. м³ газу. Запаси його значно вичерпались, але видобуток триває. Інші перспективні родовища, на яких здійснюється видобуток газу, -- Єфремівське, Берегівське, Медведівське, Мелихівське.

Видобуток нафти в області порівняно невеликий -- 0,2 млн. тонн, що складає 5,2% від видобутку в Україні. Здійснюють його на Західно-Козіївському родовищі, а також на Юльївському і Сахалінському нафтогазових родовищах.

Розвиток видобутку нафти і газу потребує значних капітальних вкладень, в першу чергу для застосування нових геофізичних методів розвідки, удосконалених технологічних процесів.

В області вироблено 9,4 млрд. кВт. год. електроенергії або 6,5% від усієї в Україні. Значну кількість електроенергії вироблено на Зміївській ДРЕС -- найбільшій у Східному економічному районі.

Розглянемо можливий ризик енергопостачальної організації з точки зору втрати споживачів, які можуть від'єднатись від її мереж і забезпечувати себе електроенергією самостійно за допомогою блок - станцій чи за допомогою генерації електроенергії нетрадиційними джерелами (біоенергетика).

Наприклад:

ь використання відходів лісного господарства (відходи лісного господарства мають калорійність 2500 ккал/кг);

ь використання біогазу (теплотворна здатність біогазу складає 5340 - 6230 ккал/кг);

ь використання продуктів діяльності сільського господарства (спалювання соломи і т.д.).

Таким чином для енергопостачальної організації є ризик з точки зору втрати споживачів, які можуть самостійно займатися генерацією електроенергії.



4. Структура споживачів електричної енергії і їх вплив на економіку регіону

Аналіз основних споживачів електричної енергії (обладнання, режими роботи тощо)

Ш Галузева структура валової доданої вартості

Частка Харківської області у валовій доданій вартості України становить 6,4%. В галузевій структурі валової доданої вартості галузі, що виробляють товари, становлять лише 54,2%, у тому числі: промисловість - 37%, сільське господарство - 12,3%, будівництво - 3,9%; галузі, що надають послуги, - 45,8%, зокрема: транспорт і зв'язок - 15,7%, галузі сфери обігу - 7,4%, житлово-комунальне господарство - 6,2%, галузі соціально-культурної сфери - 7,7%.

Ш Основні види промислових споживачів

Агропромисловий комплекс області характеризується високим рівнем розвитку.

Для більшої частини регіону напрями розвитку господарства типові для лісостепової зони, лише на сході є особливості степової зони. Виробнича спеціалізація сільського господарства -- це вирощування зернових, цукрових буряків, соняшнику, продукція тваринництва, птахівництво. Для районів, що прилягають до м. Харкова, характерний молочно-м'ясний напрям, овочівництво приміського типу з виробництвом зерна і технічних культур. У степовій зоні товарними культурами є зерно, овочі, тютюн, продукція баштанництва.

За останні десять років пройшли суттєві зміни у структурі посівної площі області, які в певній мірі вплинули на окремі економічні показники.

Продукція сільського господарства скоротилось порівняно з 2008 р. до 57,0%.

Виробництво основних видів рослинництва і тваринництва у 2009 р. порівняно з 2008 р. значно скоротилось: зерна -- до 42,1%, цукрових буряків -- до 39,8, м'яса -- до 36,8, молока -- до 42,4%, за виключенням соняшнику та овочів. Спостерігається зниження також порівняно з 1999 р.: зерна -- до 89,0%, цукрових буряків -- до 44,5, м'яса -- до 75,6%.

Сільське господарство виділяється відносно вищою врожайністю у порівнянні з середньо державними показниками.

Харчова промисловість. Харківська область і м. Харків, зокрема, є значними центрами харчової промисловості. За обсягом виробництва ця галузь займає в області друге місце, доступаючись лише машинобудуванню. У 2009 р. частка харчової промисловості разом із борошномельно-круп'яною становила 28,8%. У м. Харкові зосереджені великі підприємства з виробництва найважливіших продуктів харчування -- м'ясо-молочних, масложирових, хлібопродуктів, кондитерських виробів, пивоварних. Переробка сільськогосподарської продукції зосереджена в багатьох районних центрах: Богодухові, Ізюмі, Куп'янську, Чугуєві та інших, де працюють заводи хлібопродуктів, м'ясо-молочних, плодоконсервних виробів, комбікормове виробництво та інші.

Однак порівняно з попередніми роками виробництво основних продуктів харчування різко скоротилось. Так, у 2008р. виробництво м'яса складало лише 7,7% від 2008 р. і 22,3% від 1995р., ковбасних виробів -- відповідно 7,5 і 29,5%, цукру-піску -- 39,2 і 52,3%, тваринного масла -- 25,0 і 52,4%. Таке зменшення у відсотковому відношенні більш значне, ніж загалом в Україні. Виняток становить виробництво олії, яке збільшилося порівняно з 1995 р. до 169,7 і з 2008 р. -- у 2,2 рази.

Транспорт і зв'язок. Основний обсяг транспортних перевезень здійснюється залізничним та автомобільним транспортом.

Харків і область є одним з найбільших транспортних вузлів. Через нього пролягають важливі залізниці України: Харків -- Київ, Харків -- Дніпропетровськ, Москва -- Харків -- Сімферополь, Москва -- Харків -- Донбас. Область перетинають автомагістралі міжнародного і міждержавного значення: Москва -- Харків -- Сімферополь, Київ -- Харків -- Ростов-на-Дону. Разом із залізничним й автомобільним транспортом взаємодіють повітряний і трубопровідний.

Експлуатаційна довжина залізничних колій складає 1497 км або 6,7% від загальноукраїнського показника; автомобільних доріг -- 9,5 тис. км, у тому числі 9,2 тис. км із твердим покриттям, що складає відповідно 5,5 і 5,6%.

Найбільше вантажів перевозиться автомобільним транспортом: у 2008 р. -- 27,2 млн. тонн, що складає 2,9% від усіх перевезень в Україні. Порівняно з 2008 р. цей показник зменшився до 13,6, з 1995р. -- до 44,5%.

Підприємства зв'язку отримують значні доходи від своєї основної діяльності, які в 2009 р. складали 37,1 млн. грн., тобто 0,7% від усіх доходів в Україні.

Ш Структура споживання електричної енергії

Структура споживання електричної енергії представлена в додатку.

Ш Виділення груп споживачів за результатами аналізу їх економічних показників та обсягів споживання електричної енергії. Розрахунок провести за допомогою кластерного аналізу (виділити 3 групи).

Виконаємо кластерний аналіз для групи споживачів які перелічені в табл. 4.1. Виділення споживачів в групи виконаємо на основі наступних даних для кожної групи:

- середнє споживання електричної потужності;

- дисперсію графіка електричного навантаження;

- коефіцієнт заповнення графіка електричного навантаження споживача у години вечірнього максимуму навантаження енергосистеми

Таблиця 4.1

Знаходження К_н

Галузь	Pmax	Pmin	Kн
I. Промисловість - усього,	385	184	0,478
II. Сільгоспспоживачі	16	10	0,652
III. Транспорт	154	85	0,552
IV. Будівництво	17	9	0,535
V. Комунальне господарство	80	66	0,832
VI. Освітлення,побутове навантаження, споживачі, що не приймають участь у вимірах	662	324	0,49
Разом	1315	679	0,49

Таблиця 4.2

Знаходження дисперсії

Галузь	Середнє значення	Дисперсія	Kн
I. Промисловість - усього,	256	4764,875924	0,478
II. Сільгоспспоживачі	13	3,405634058	0,652
III. Транспорт	121	300,3056341	0,552
IV. Будівництво	13	9,164764493	0,535
V. Комунальне господарство	71	16,0034058	0,832
VI. Освітлення,побутове навантаження, споживачі, що не приймають участь у вимірах	502	12494,99123	0,49
Середнє значення	163	2931	0,590

Враховуючи, що данні досить важко порівнювати виконаємо нормалізацію отриманих значень з метою одержання даних, які буде легко порівнювати. Розрахунок нових значень здійснимо по формулі:

,

де - середнє значення параметру;

- середньоквадратичне відхилення (СКВ).

Для прикладу розрахуємо нормалізоване значення для паливної галузі:

W=(256 - 163) / 172,6981914 = 0,544

Аналогічно виконуємо розрахунок для інших галузей.

Після виконання нормалізації одержимо табл. 4.2:



Таблиця 4.3

Нормалізовані значення

Галузь	Середнє значення	Середньо-квадратичне відхилення	Kн
Середнє значення	163	2931,457766	0,59
Середньо-квадратичне відхилення	172,6981914	4607,217451	0,122
	Нормовані значення
I. Промисловість - усього,	0,544	0,398	-0,914
II. Сільгоспспоживачі	-0,869	-0,636	0,509
III. Транспорт	-0,241	-0,571	-0,312
IV. Будівництво	-0,868	-0,634	-0,448
V. Комунальне господарство	-0,531	-0,633	1,984
VI. Освітлення,побутове навантаження, споживачі, що не приймають участь у вимірах	1,964	2,076	-0,819

Для шісти кластерів, які розглядаємо побудуємо матрицю відстаней. Для оцінки відстані між групами використаємо формулу:

Для десяти кластерів, які розглядаємо побудуємо матрицю відстаней. Для оцінки відстані між групами використаємо формулу:

Дані розрахунку зведемо в табл.4.4,тоді отримаємо:

Таблиця 4.4

	1	2	3	4	5	6
1	0
2	2,256	0
3	1,384	1,036	0
4	1,81	0,958	0,64	0
5	3,258	1,513	2,31	2,455	0
6	2,2	4,14	3,48	3,937	4,628	0



З табл. вибираємо стовпчики з мінімальними відстанями. Це буде 4 та 3 галузі (R = 0,64). Об'єднаємо ці галузі та отримаємо нову матрицю відстаней. На другому етапі розраховуємо відстані між новими кластерами за формулою:

Таблиця 4.5

	1	2	34	5	6
1	0
2	2,256	0
34	1,384	0,958	0
5	3,258	1,513	2,31	0
6	2,2	4,14	3,48	4,628	0

На третьому етапі об'єднуємо 2 та 43 групи. Таким чином, одержимо:

Таблиця 4.5

		0
	1	234	5	6
1	0
234	1,384	0
5	3,258	1,513	0
6	2,2	3,482	4,63	0

На четвертому етапі об'єднаємо 234 та 5 групи:

Таблиця 4.5

	1234	5	6
1234	0
5	1,513	0
6	2,2	4,628	0

Таким чином, завершальна ітерація дає нам нагоду виділити три групи:

Промисловість - усього, сільгоспспоживачі, транспорт, будівництво;

Комунальне господарство

Освітлення,побутове навантаження, споживачі, що не приймають участь у вимірах.

Розрахунок Літо 16.06.2010

Промисловість - усього;

Комунальне господарство, сільгоспспоживачі, транспорт, будівництво

Освітлення,побутове навантаження, споживачі, що не приймають участь у вимірах

Розрахунок Літо 17.06.2009

Промисловість - усього;

Комунальне господарство, сільгоспспоживачі,транспорт, будівництво

Освітлення,побутове навантаження, споживачі, що не приймають участь у вимірах

Розрахунок Зима 16.12.2009

Промисловість - усього, сільгоспспоживачі, транспорт, будівництво;

Комунальне господарство,

Освітлення,побутове навантаження, споживачі, що не приймають участь у вимірах

Цільова група з точки зору обсягів споживання електричної енергії.

Цільовою групою з точки зору обсягів споживання електроенергії є освітлення,побутове навантаження, споживачі, що не приймають участь у вимірах.

Обсяг споживання електроенергії за 2010 рік склав 4395,257 млн. кВт/год, приріст у порівнянні з 2009 роком склав - 7,1%. Питома вага в загальному споживанні електроенергії по області становить 13,7%.

Розглянемо графік споживання навантаження у режимні робочі дні (16.06.2010 та 15.12.2010) для виділеної цільової групи:



Частка освітлення,побутове навантаження, споживачі, що не приймають участь у вимірах у структурі споживачів електроенергії найбільша у тих енергопостачальних компаній, які поставляють електроенергію густонаселеним регіонам (Львів, Київ, Харків, Севастополь, Одеса, Донецьк і область, Дніпропетровськ), а також компаній, які забезпечують електроенергією регіони, через які проходять численні транспортні комунікації у напрямі кордонів України з Росією, Польщею, Угорщиною, портів Чорного моря, які обслуговують великі транспортні вузли. Для цієї групи споживачів характерним є нормальна платоспроможність і високий рівень тарифу на електроенергію, їх частка у загальній структурі електроспоживання є стабільною. Але ця група споживачів має дуже нерівномірний режим електроспоживання і невеликі можливості у сфері демаркетингу і синхромаркетингу.



5. Аналіз режимів споживання електричної енергії в регіоні

5.1 Аналіз загальних показників - коефіцієнтів, які характеризують нерівномірність попиту на електричну енергію в регіоні

Для оцінки нерівномірності попиту на е/е в регіоні розрахуємо наступні коефіцієнти:

ь Коефіцієнт нерівномірності ГН, :

Він характеризує „розкидання” графіка і використовується з метою визначення швидкості набору потужності генеруючими станціями.

;

ь Коефіцієнт максимуму ГН, :

;

ь Коефіцієнт заповнення ГН, :

Характеризує нерівномірність графіка з точки зору відхилення максимальної потужності від середнього значення.

Розрахуємо вище перелічені коефіцієнти для режимного робочого дня (16.06.2010) для України та Харківобленерго.



Україна (16.06.2010)

	Рсер.	Рmax	Pmin	Kmax	Kн	Кздоб	Кзу / Кзв
Відпустка споживачам , у т.ч.	16063	17565,885	1382009	1,094	0,786	0,942	1,2009
I. Промисловість - усього,	8066	8619,184	7406	1,069	0,859	0,945	0,888
II. Сільгоспспоживачі	481	531,180	385	1,105	0,725	1,20101	9,977
III. Транспорт	1017	1112,601	910	1,094	0,818	0,919	0,887
IV. Будівництво	73	12010,389	49	1,438	0,47	0,695	0,618
V. Комунальне господарство	783	875,608	679	1,119	0,776	0,894	0,914
VI. Освітлення, побутове навантаження, споживачі, що не приймають участь у вимірах	5644	7746,377	3530	1,373	0,456	0,913	1,253

Харківобленерго (16.06.2010)

	Рсер.	Рmax	Pmin	Kmax	Kн	Кздоб	Кзу/Кзв
Відпустка споживачам , у т.ч.	752	872,800	536	1,161	0,6	0,861	0,986
I. Промисловість - усього,	209	285,000	153	1,365	0,5	0,733	0,7077
II. Сільгоспспоживачі	24	28,300	22	1,181	0,8	1,20093	1,1078
III. Транспорт	96	113,800	77	1,19	0,7	0,844	0,8464
IV. Будівництво	10	14,300	6	1,42009	0,4	0,713	0,7133
V. Комунальне господарство	37	44,800	34	1,199	0,7	0,840	1,0067
VI. Освітлення, побутове навантаження, споживачі, що не приймають участь у вимірах	376	483,000	238	1,285	0,5	0,902	1,1599

Україна (15.02.2010)

	Рсер.	Рmax	Pmin	Kmax	Kн	Кздоб	Кзу/Кзв
Відпустка споживачам , у т.ч.	20084	22711,946	16944	1,131	0,746	0,944	1,067
I. Промисловість - усього,	9196	9846,908	8530	1,071	0,866	0,942	0,97
II. Сільгоспспоживачі	331	393,796	278	1,189	0,706	0,853	9,20096
III. Транспорт	1258	1409,577	1069	1,12	0,758	0,92010	33,83
IV. Будівництво	108	148,118	76	1,377	0,513	0,744	0,914
V. Комунальне господарство	1086	1193,476	951	1,099	0,797	0,910	0,98
VI. Освітлення, побутове на вант., спож., що не приймають участь у вимірах	8105	10677,523	5474	1,317	0,513	0,961	1,266

Харківобленерго (15.02.2010)

	Рсер.	Рmax	Pmin	Kmax	Kн	Кздоб	Кзу/Кзв
Відпустка споживачам , у т.ч.	975	1176,600	709	1,2	0,6	0,863	1,20102010
I. Промисловість - усього,	256	385,400	184	1,5	0,5	0,666	0,6899
II. Сільгоспспоживачі	13	15,800	10	1,3	0,7	0,302	0,3792
III. Транспорт	121	154,300	85	1,3	0,6	2,905	3,292010
IV. Будівництво	13	17,200	9	1,4	0,5	0,305	0,4128
V. Комунальне господарство	71	79,800	66	1,1	0,8	1,701	1,9152
VI. Освітлення, побутове навантаження, споживачі, що не приймають участь у вимірах	502	662,300	324	1,3	0,5	1,007	1,3294

5.2 Аналіз впливу режимів споживання електроенергії регіону на електроспоживання України та формування груп споживачів за ступенем впливу на режим споживання електроенергії в регіоні

Для аналізу впливу графіка навантаження споживача (ГНС) на графік навантаження енергосистеми (ГНЕ) були розроблені різноманітні коефіцієнти суть котрих зводиться до можливості, як врахування об'ємів так і нерівномірності електроспоживання.

Розкладенням ГН називається робота по узагальненню результатів проведених режимних замірів.

Ця робота виконується з метою виявлення груп споживачів негативно впливаючих на ГНЕ.

З точки зору маркетингу, основна задача зводиться до виявлення цільової групи з котрою необхідно буде працювати при формуванні, як тарифної політики, так і різноманітного роду комунікацій.

1. Розрахунок коефіцієнта вкладу:



де- середнє значення навантаження споживача;

- середнє значення навантаження енергосистеми;

- коефіцієнт кореляції, який розраховується за формулою:

1.1 Розрахунок коефіцієнту вкладу для Харківської області та України в цілому:

Для режимного робочого дня (15.12.2010)
	1	2	...	24
Графік навантаження України	17562	17189	...	18725	20084
Графік навантаження Харківської області	766	716	...	830	975
Rc,ен=0,945298

Таким чином, отримаємо коефіцієнт вкладу для зимового режимного робочого дня (15.12.2010):

Квкл = (975/20084)*0,945298 = 0,04591 = 4,591%

Для режимного робочого дня (16.06.2010)
	1	2	...	24
Графік навантаження України	14716	14275	...	15530	16063
Графік навантаження Харківської області	640	587	...	7751	752
Rc,ен = 0,944765

Для літнього режимного робочого дня отримаємо:

Квкл = (752/16063)*0,945 = 0,0442 = 4,42%

1.2 Розрахуємо коефіцієнти вкладу для Харківської області і основних галузей регіону:



ДЛЯ режимного робочого дня (15.12.2010)
	1	2	...	24			%
Графік навантаження Харківської області	766	716	...	830	975
I. Промисловість	188	190	...	184	256	0,77283	2,155473
II. Сільгоспспоживачі	11	11	...	11	13	0,927929	3,522523
III. Транспорт	99	85	...	91	121	0,883702	8,498602
IV. Будівництво	9	9	...	10	13	0,952574	11,25021
V. Комунальне господарство	67	67	...	71	71	0,543142	3,546814
VI. Світло, побут, інші непром. та дрібномот. спож.	392	354	...	464	502	0,939331	5,814608

ДЛЯ режимного робочого дня (16.06.2010)
	1	2	...	24			%
Графік навантаження Харківської області	640	587	...	711	752
I. Промисловість	170	169	...	171	209	0,627088	1,623065
II. Сільгоспспоживачі	23	22	...	26	24	-0,1029	-0,5128
III. Транспорт	85	88	...	77	96	0,850908	8,000252
IV. Будівництво	8	8	...	9	10	0,93994	13,19829
V. Комунальне господарство	35	34	...	38	37	0,344796	1,646606
VI. Світло, побут, інші непром. та дрібномот. спож.	319	266	...	391	376	0,936597	6,235803

Одержані коефіцієнти необхідно розглядати наступним чином:

§ Від'ємні значення вказують на позитивний вплив ГНС на ГНЕ;

§ Модуль цих коефіцієнтів визначає величину впливу.

Основним недоліком даного коефіцієнту є неможливість врахування взаємного впливу ГН, для цього розрахуємо коефіцієнт впливу.

2. Розрахунок коефіцієнта впливу:

де - дисперсія навантаження деякого споживача;

- дисперсія навантаження енергосистеми;

2.1 Розрахуємо коефіцієнт впливу для Харківського регіону, інших областей України і України в цілому:

Для цього використаємо дані наведені в додатку

ДЛЯ режимного робочого дня (15.12.2010)
	1	2	...	24
1. Графік навантаження Харківської області	766	716	...	830	975	28159,17
2. Графік навантаження інших регіонів	16795	16473	...	17895	19109	3056600
Графік навантаження України	17562	17189	...	18725	20084	3661943
COV1,2=276567,2

Таким чином, за наведеною вище формулою визначимо коефіцієнт впливу для Харківського регіону:

Квпл1 = (28159,17+276567,2)/ 3661943 = 0,083214;

Квпл2 = (3056600+276567,2)/ 366194 = 0,910218

Квпл1+ Квпл2 = 0,083214+0,910218 = 1.

ДЛЯ режимного робочого дня (16.06.2010)
	1	2	...	24
1. Графік навантаження Харківської області	640	587	...	830	752	1321,256
2. Графік навантаження інших регіонів	14076	13689	...	14819	15311	1453374
Графік навантаження України	14716	14275	...	15530	16063	1745718
COV1,2=133463,5



Визначимо коефіцієнти впливу:

Квпл1 = (1321,256+133463,5)/ 1745718 = 0,084363

Квпл2 = (1453374+133463,5)/ 1745718 = 0,908989

Квпл1+ Квпл2=0,084363+0,908989 = 1.

2.2 Розрахуємо коефіцієнт впливу для основних галузей Харківського регіону та регіону в цілому:

ДЛЯ режимного робочого дня (15.12.2010)
	1	2	...	24
I. Промисловість	188	190	...	184	256	4764,876	0,2896222
II. Сільгоспспоживачі	11	11	...	11	13	3,405634	0,0068869
III. Транспорт	99	85	...	91	121	300,3056	0,0768609
IV. Будівництво	9	9	...	10	13	9,164764	0,0142471
V. Комунальне господарство	67	67	...	71	71	16,00341	0,0115431
VI. Світло, побут, інші непром. та дрібномот. спож.	392	354	...	464	502	12494,99	0,5851989
Графік навантаження Харківської області	766	716	...	830	975	28159,17
	1

Розрахунок коваріацій для всіх можливих комбінацій:

Комбінація
1,2	115,82214
1,3	629,40495
1,4	188,71214
1,5	61,248229
1,6	2395,4593
2,3	18,353767
2,4	4,9876215
2,5	0,6726736
2,6	50,687882
3,4	30,513212
3,5	29,60816
3,6	1156,1542
4,5	1,9479514
4,6	165,86024
5,6	215,5641

Для прикладу розрахуємо коефіцієнт впливу для промисловості:

Квпл 1 = (4764,876 + 115,82214 + 629,40495 + 188,71214 + 61,248229 +

+ 2395,4593) / /28159,17 = 0,2896222 = 28,962%;

ДЛЯ режимного робочого дня (16.06.2010)
	1	2	...	24
I. Промисловість	170	169	...	171	209	1742,433	0,280141
II. Сільгоспспоживачі	23	22	...	26	24	3,406793	0,002036
III. Транспорт	85	88	...	77	96	114,7087	0,044805
IV. Будівництво	8	8	...	9	10	7,206884	0,019407
V. Комунальне господарство	35	34	...	38	37	12,8663	0,01347
VI. Світло, побут, інші непром. та дрібномот. спож.	319	266	...	391	376	6383,902	0,623407
Графік навантаження Харківської області	640	587	...	711	752	13811,27
	1

Розрахунок коваріацій для всіх можливих комбінацій:

Комбінація
1,2	-22,688177
1,3	268,72741
1,4	101,17726
1,5	54,385521
1,6	1725,074
2,3	0,1561979
2,4	-0,7094792
2,5	-0,1588542
2,6	48,116042
3,4	14,918785
3,5	13,099688
3,6	207,20313
4,5	2,7635417
4,6	142,67542
5,6	103,07667

Для прикладу розрахуємо коефіцієнт впливу для промисловості:

Квпл 1 = (1742,433 + (-22,688177) + 268,72741 + 101,17726 + 54,385521

+ 1725,074) / 13811,27 = 0,280141 = 28,024%;

Одержані коефіцієнти впливу необхідно розглядати наступним чином:

§ Від'ємні значення вказують на позитивний вплив ГНС на ГНЕ;

§ Модуль цих коефіцієнтів визначає величину впливу.

3. Розрахунок критерієв Стьюдента та Фішера:

Ці критерії використаємо для визначення подібності ГЕН літнього та зимового дня Харківської області 2010р. і 2009р. та ГЕН зимового дня 2009р. та 2010р.; літнього дня 2009р. та 2010р.

Подібність існує при одночасному виконанні наступних умов:

t > tкр=2,074

f < fкр=2,014

2010р.	Рсер.	Д
Харківщина 15.12.	975	28159,17
Харківщина 16.06.	752	13811,27
t=5,34>tкр
f =2,039> fкр

2009р.	Рсер.	Д
Харківщина 17.12.	1008,000	34641,000
Харківщина 18.06.	719	18086,84
t=6,155404> tкр
f =1,91526< fкр

	Рсер.	Д
Суми 17.12.2009р.	289	2765,54
Суми 15.12.2010р.	311	2336
t=1,4935< tкр
f =0,8447< fкр

	Рсер.	Д
Суми 18.06.2009р.	213	1344,62
Суми 16.06.2010р.	289	2766
t=5,7995< tкр
f =2,0571< fкр

Як видно з розрахунків подібність ГЕН спостерігається лише при дослідженні ГЕН 2009р. та ГЕН 2010р.(зима).

5.3 Аналіз індивідуальних особливостей електрооспоживання цільової групи споживачів

В якості цільової групи обираємо ту групу для якої коефіцієнт впливу є найбільшим за модулем. Такою групою є VI група - світло, побутові та інші непромислові споживачі. Коефіцієнт впливу-позитивний, що свідчить про негативний вплив групи на графік регіону. Дана група споживачів не сприяє вирівнюванню графіка навантаження Харківської області.

Харківобленерго повинна більше працювати саме з цією групою споживачів. Ця робота може включати удосконалення приладообліку та впровадження диференційованих тарифів.

Проаналізуємо індивідуальні особливості електроспоживання побутових споживачів. Проведемо SWOT-аналіз.

SWOT-аналіз для групи побутових споживачів

Переваги	Недоліки
зростання споживання; регулярна оплата; багаторічний досвід роботи в цій області; високий рівень платежів; високий рівень в платежах живих грошових коштів; зростання виробництва в окремих групах споживачах.	державне регулювання тарифу; потреба в постійній модернізації застарілого обладнання; порівняно низька культура споживання; нестабільний фінансовий стан; високий рівень втрат; накладання вечірнього піку споживання на пік України
Можливості	Загрози
зростання платіжоздатності споживачів електроенергії; можливість зниження собівартості електроенергії за рахунок модернізації обладнання; розвиток сервісних служб з їх подальшим перетворенням в новий стратегічний напрям діяльності; вдосконалення систем обліку; запровадження стимулювання; запровадження нових систем тарифів.	несприятлива політика держави в електроенергетичній галузі та в сфері тарифоутворення; криза платежів; подальше зростання світових цін на енергоресурси.

Вимоги до якості електроенергії

Основним споживачем регіону є промисловість. Згідно з ПУЕ об'єкти електропостачання у відношенні забезпечення надійності електропостачання відносять до першої, другої та третьої категорії.

Електроприймачі першої категорії повинні забезпечуватись електроенергією від двох незалежних взаємно резервуючих джерел живлення, і перерва їх електропостачання при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення може бути допущена лише на час автоматичного відновлення живлення. Електроприймачі другої категорії повинні забезпечуватись е/е від двох незалежних взаємно резервуючих джерел живлення, і перерва їх електропостачання при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення може бути допущена лише на час, який необхідний для включення резервного живлення діями чергового персоналу. Для електроприймачів третьої категорії електропостачання може здійснюватись від одного джерела живлення, при умові, що перерва електропостачання не перевищить одної доби.

Згідно з державним стандартом ДСТУ 13109-97, показниками якості е/е при живленні електроприймачів від мереж трифазного змінного струму є:

ь Відхилення частоти напруги від номіналу:

Відхилення частоти від номінального значення при нормальному режимі роботи допускається в межах ±0,1 Гц, а тимчасово - в межах ±0,2 Гц.

ь Відхилення напруги від номіналу:

Відхилення напруги на затискачах електроприймачів в нормальному режимі допускається в межах ±5% від номінальної. Граничне відхилення напруги знаходиться у межах ±10% від номінальної.

ь Коливання напруги:

Для установок з різко змінним характером навантаження (ДСП) допускаються коливання напруги до 1,5% від номінальної.

ь Несинусоїдність форми кривої напруги:

Несинусоїдність форми кривої напруги створюється вищими гармоніками. Вищі гармоніки, особливо третя, негативно впливають на роботу електроприймачів, тому згідно з ДГСТ 13109-97 допускаються наступні значення коефіцієнту несинуоїдності:

НАПРУГА кВ	НОРМАЛЬНЕ %	ГРАНИЧНЕ %
0,38	8	12
6-10	5	8
35	4	6
110	2	3

ь Несиметрія напруги:

Згідно з ДГСТ 13109-97 напруга оберненої послідовності в нормальному режимі не повинна перевищувати 2% від номінальної напруги на затискачах будь - якого трифазного симетричного електроприймача, а в після аварійному режимі - не більше 4%.

Тарифні групи споживачів регіону

За даними Харківобленерго загальна кількість споживачів (крім населення), які розраховувалися за спожиту електричну енергію за диференційованими тарифами, у 2010 році становила 45 шт., що на 7 шт. або на 15,55% більше порівняно з кількістю цих споживачів у 2009 році.

Споживання електричної енергії у Харківській обл. (нетто) у 2010 році по відношенню до 2009р. збільшилося на 2,76%, але обсяг споживання електроенергії споживачами, які розраховуються за диференційованими тарифами,зменшився на 282,9 млн. кВт·г або на 46,39% і склав 326,91 млн. кВт·г.

Відбулися наступні зміни електроспоживання за зонами доби:

у піковій - - зменшилось на 43,91% і склало 79 млн. кВт·г,

у напівпіковій - зменшилось на 46,96% і склало 146,39 млн. кВт·г,

у нічного провалу - зменшилось на 47,38% і склало 101,52 млн. кВт·г.

Питома вага споживання електроенергії за тарифами, диференційованими за періодами часу, у загальному обсязі (нетто) по Харківщині зменшилась до 5,33% у 2010 р проти 10,23% у 2009 р.

Практично у всіх енергопостачальних організаціях протягом 2010 року відбулося зростання кількості споживачів, які розраховуються за тарифами, диференційованими за періодами часу. Однак, слід зазначити, що кількість цих споживачів, протягом року може змінюватися як у бік збільшення, так і зменшення. Режим споживання електричної енергії споживачами, які розраховуються за тарифами, диференційованим за періодами часу, сприяє зменшенню величин навантаження в години ранкового та вечірнього максимумів навантаження об'єднаної енергосистеми України (ОЕС України) та частково компенсує зростаючий негативний вплив режиму споживання електроенергії побутовими споживачами.

На сьогодні використання тарифів, диференційованих за періодами часу, є практично єдиним дієвим економічним механізмом регулювання графіка електричного навантаження, який сприяє забезпеченню надійності та сталості функціонування енергосистеми України.

Одночасно викликає занепокоєння зниження ефективності застосування тарифів, диференційованих за періодами часу, через зниження споживання електричної енергії у період нічного провалу та відповідного збільшення у періоди максимального навантаження енергосистеми. Для підвищення ефективності економічного механізму регулювання режимом споживання електричної енергії необхідно забезпечити більш сприятливі умови для споживачів, які розраховуються за тарифами, диференційованими за періодами часу, шляхом збільшення різниці між вартістю електричної енергії у періоди максимального навантаження енергосистеми та нічний період.

Діючі сьогодні в Україні тарифи на електроенергію в більшості є одноставковими.

Ці тарифи прості у використанні,але вони цілком неефективні з точки зору управління попитом на електричну потужність.

У зв'язку з цим необхідно було б зберегти попередню, двоставкову структуру оплати за електроенергію.

Але при цьому, на відміну від традиційних двоставкових тарифів варто встановлювати плату не за заявлене чи фактичне максимальне навантаження, а в цілому за нерівномірність споживання електричної потужності.

харківський енергопостачальний тарифний



6. Можливості електроенергетичного комплексу щодо задоволення попиту на електричну енергію.

SWOT - аналіз для групи споживачів

Розглянемо баланс споживання та виробництва е/е регіоном (табл. 6.1):

Таблиця 6.1

Електробаланс за 2009-2010 рр. (млн. кВт/год.)

	Вироблено електроенергії	Одержано електроенергії з-за меж області	Спожито електроенергії
			підприємствами промисловості та з виробництва і розподілу електроенергії, тепла, газу, води; будівництвом	сільським, лісовим, рибним господарством	транспортом і зв`язком	підприємствами і організаціями інших видів діяльності	населенням
2010	492010,642	2575,458	1910,1	227,3	842,1	485,3	1519,2
2009	5823,328	1966,172	1775,5	238,0	892,2	409,8	1488,6

Проаналізувавши таблицю, бачимо, що Харківська область за власним виробленням е/е задовольнила попит на е/е споживачами області на 66% проти 75% в минулому році.

Також для регіону характерні значні втрати е/е у мережах загального користування (у 2010 р. вони становили 1351,5 млн. кВт/год), тому негайно необхідно виявити причини значних втрат, можливо провести часткову реконструкцію мереж і тим самим скоротити витрати на е/е.

Промисловість є однією з енергоємних складових в структурі електропостачання. Найбільш суттєвий вклад вносить паливна, чорна металургія, хімічна і нафтохімічна промисловість. Кожна окрема група споживачів промисловості може самостійно регулювати та формувати свій попит на електроенергію. Основний метод регулювання попиту - економічний, тобто встановлення відповідних тарифів.

Населення - чисельна група споживачів, тому при регулювання попиту виникають деякі труднощі. Фактично, неможливо вплинути на оплату за споживання електроенергії комунально-побутовим сектором.

Видно, що існують деякі проблеми в енергетичній системі області, але, фактично, область має спроможність забезпечувати себе електроенергією, хоча з певних економічних міркувань можлива закупівля електроенергії з сусідніх регіонів. Також досить сприятлива ситуація склалася з оплатою за електричну енергію.

При дефіциті електричної енергії для постачання споживачам можна запропонувати деякі шляхи вирішення цієї проблеми.

На підприємствах ведучих галузей промисловості можливе встановлення невеликих електростанцій, які б забезпечували потреби в електроенергії та потужності саме цього підприємства. Ці локальні електростанціїї можуть діяти як неперервно, так і в пікові періоди споживання електроенергії (в залежності від режиму роботи та технологічних процесів). Такі електростанції можна було б застосовувати і для декількох підприємств (груп підприємств) однієї галузі або декількох галузей, в залежності від режимів роботи цих підприємств.

При нестачі коштів для капітальних вкладень в будівництво місцевих невеликих електростанцій, область для задоволення попиту споживачів на електричну енергію може закуповувати її із сусідніх областей. Закупівля електроенергії із сусідніх областей можлива також при певних територіально - економічних умовах: ціна транспорту енергії з сусідньої області може бути нижчою , ніж доставка енергії з віддаленого району своєї області.

До можливостей розвитку електроенергетики регіону можна віднести:

- зростання виробництва,як наслідок розширення ринку;

- зростання платоспроможних споживачів електричної енергії;

- можливість зниження собівартості електричної енергії

- розширення зовнішньоекономічної діяльності;

- можливість заміни одного виду енергії іншим.

Передбачено використання нових технологій - це потребуватиме реконструкції і встановлення нових елементів електричної мережі (системи).

Ріст промислового навантаження неодмінно викличе додатковий попит на електроенергію, потребуватиме побудову нових мереж, за рахунок чого відбуватиметься розвиток місцевої енергопостачальної компанії.

Дещо збільшився життєвий рівень населення, як наслідок, зростає кількість електропобутових приладів, що сприяє підвищенню попиту на електроенергію.

В свою чергу, підвищення попиту сприятиме розвитку енергопостачальної компанії, збільшенню числа її абонентів.



7. Формування державної тарифної політики

7.1 Коефіцієнти еластичності попиту на електричну енергію

Для прикладу розрахуємо коефіцієнт еластичності попиту за ціною:

Де Т - ціна 1 кВт*год електроенергії;

Q - обсяг спожитої енергії.

Цей коефіцієнт характеризує чутливість споживачів з точки зору зміни вартісного показника до зміни попиту на товар.

Розглянемо табл.7.1, в якій наведені дані щодо обсягів спожитої енергії за грудень та вартості електроенергії,і розрахуємо коефіцієнт еластичності попиту за ціною:

Таблиця 7.1

РІК	Q тис. кВт год.	Тсер коп/кВт*год
12.2009	592121	20,31
12.2010	596357	21,52

Середній тариф розраховуємо,використовуючи відомі тарифи для 1 та 2 класів:

Таблиця 7.2

РІК	Т(1 клас) коп/кВт*год	Т(2 клас) коп/кВт*год
12.2009	15,43	22,40
12.2010	16,68	23,59

Також врахуємо те,що у Харківській області 30% споживачів 1 класу та 70% споживачів 2 класу.

Тсер = (15,43*0,3*592121+22,40*0,7*592121)/ 592121 = 20,31 (2009 р.);

Тсер = (16,68*0,3*596357+23,59*0,7*596357)/596357 = 21,52 (2010 р.);

Е = {(596357-592121)/596357}/{(21,52-20,31)/21,52} = 0,126<1.

Так як коефіцієнт еластичності менший одиниці, то попит на електроенергію нееластичний (відсутня залежність між вартістю електроенергії та обсягами споживання).

7.2 Аналіз різних тарифних систем для споживачів галузі

Сьогодні у межах ринку організацій-споживачів використовується галузевий принцип сегментування, успадкований від тарифної системи колишнього СРСР, згідно з яким основними його сегментами є промисловість, сільське господарство, електротранспорт, залізничний транспорт, непромислові споживачі. Таке розбиття дає змогу сприяти розвиткові деяких видів діяльності та надавати перевагу окремим категоріям споживачів, хоча воно не сприяє ефективному управлінню електричним навантаженням споживачів на основі характеру і ступеня впливу режиму використання електроенергії споживачів на нерівномірність графіка навантаження ОЕС України. Для кожного сегмента роздрібного ринку електроенергії встановлюються певні величини тарифів на електроенергію, які є основним економічним інструментом, що регулює взаємовідносини між постачальниками та споживачами електроенергії.

Сьогодні в Україні використовуються тарифи, які диференційовані за двома класами напруг (споживачі першого класу напруги - ті, які живляться на напрузі 35 кВ і вище, а споживачі другого класу - на напрузі нижче 35 кВ), що дає можливість хоча б у першому наближенні відбити у них різницю у витратах на передачу і розподіл електроенергії.

Для розрахунку за спожиту е/е між населенням та обленерго використовуємо одноставковий прямий тариф за лічильником та ступінчастий тариф за лічильником. Загальний розмір плати за спожиту електроенергію при використанні одноставкового прямого тарифу за лічильником визначається як добуток тарифної ставки на кількість спожитої електроенергії за даний проміжок часу.

В області для розрахунку із споживачами, які мають прилади, що фіксують зонне споживання, можуть використовуватися одноставкові тарифи, диференційовані за зонами доби, зокрема за напівпіковою, піковою зонами та зоною нічного провалу графіка навантаження регіону.

Обленерго для розрахунку з промисловими споживачами з приєднаною потужністю 750 кВА і вище доцільно використати двоставковий тариф із платою за потужність, яка заявлена у договорі.

На практиці у розрахунках електропостачальників із споживачами електроенергії слід поновити використання двоставкового тарифу і розширити сферу його застосування для інших груп споживачів. Адже більшість споживачів працюють в одну чи дві зміни і беруть участь у максимумі ОЕС України своїм найбільшим навантаженням. З метою заповнення графіка навантаження ОЕС України необхідно передбачити диференціацію ставки за спожиту електроенергію. Двоставковий тариф повинен передбачати понижену ставку за енергію, яка споживається у години мінімального навантаження ОЕС.

Крім того, слід передбачити диференціацію тарифних ставок за більшою кількістю класів напруги.

7.3 Визначення зон підвищеного попиту на електроенергію та потужність

Основним критерієм,який використовується при визначенні тарифних зон є прагнення енергосистеми привести ГЕН до рівного вигляду.

При встановленні тарифних зон необхідно враховувати наступні обмеження:

1. кількість годин максимального навантаження ЕС не повинна перевищувати 6 годин;

2. необхідно аналізувати і враховувати досягнений ефект, враховувати зони максимального навантаження ЕС,які були встановлені на попередній період.

В результаті розрахунку були отримані наступні тарифні зони для України та Харківщини:

період	пік	напівпік	нічний провал
Зима (Україна)	17-21	всі інші	1-6, 24
Зима (Харківщина)	9-11, 16-19	всі інші	1-6, 24
Літо (Україна)	10-15, 22	всі інші	1-6
Літо (Харківщина)	9-11, 13-15	всі інші	1-6,24



8. Аналіз і оцінка факторів впливу на формування попиту на е/е та потужність цільової групи споживачів

Для оцінки факторів впливу на формування попиту на е/е та потужність цільової групи споживачів було проведено опитування трьох експертів. Для експертів було запропоновано визначити, які з наведених факторів найбільш впливають на попит на е/е: