Структура роботи магазину "Фуршет"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Характеристики підприємства

1.1 Характеристика приміщення підприємства

1.2 Ознайомлення з торгівельно-технологічним обладнанням магазину

1.3 Вивчення структури апарату магазина

2. Товарна політика підприємства

2.1 Вивчення етапів формування асортименту товарів підприємства

2.2 Товарознавча характеристика товарів

2.3 Оцінювання стану попиту на товар

2.4 Ознайомлення з особливостями маркування товару

3. Ознайомлення з інструкцією про приймання продукції

3.1 Ознайомлення з організацією зберігання товару

3.2 Аналіз організацій продажу товару

4. Аналіз ліцензування та патентування на підприємстві

4.1 Система постачання та збуту продукції

4.2 Рекламна діяльність

4.3 Маркетингова стратегія та ціноутворення підприємства

Висновки

Список використаної літератури



1. Характеристики підприємства

Дочірнє підприємство входить до приватного товариства Приватне акціонерне товариство "Фуршет" яке було зареєстровано 30.11.2012 році за свідоцтвом АА № 764132, юридична адреса центрального офісу знаходиться в місті. Київ, вул. Сосюри, 6.

Підприємство було створене в цілях сприяння розвитку в країні ринкових відносин, формування ринку товарів та послуг, та насичення його за рахунок розвитку сфери виробництва, товарообміну, впровадження науково-технічних розробок і технологій, зовнішньоекономічних зав'язків, з метою вирішення економічних та соціальних проблем.

Підприємство забезпечує потребу населення центральних районів м. Дніпродзержинська у предметах першої необхідності, а саме продуктах харчування, побутовій хімії та ін. Основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля продуктами харчування та предметами першої необхідності.

1.1 Характеристика приміщення підприємства

Універсами мережі «Фуршет» - це роздрібні магазини, що використовують принцип організації торгівлі - самообслуговування, при якому покупець має безпосередній доступ до розфасованого товару.

Загальний вигляд магазину.

1. Фасад і вікна магазину повинні бути чисті.

2. Освітлення біля входу і світлова реклама повинні функціонувати повністю.

3. Біля входу в магазин повинні стояти урни для сміття.

4. Урни для сміття не повинні бути заповнені більш ніж на ѕ.

5. При вході у магазин повинен лежати килимок.

6. Прилегла до магазину територія (вхід, тротуар, паркування) повинна бути чистою.

Зовнішній вигляд входу в торговий зал.

1. Вхідні двері повинні функціонувати справно, бути чистими, без пошкоджень.

2. Гардероб працює за графіком.

3. Камери схову повинні бути доступні, чисті, справні, укомплектовані брелками з номерами.

4. Пакувальні столи є в наявності, чисті, презентабельні, доступні.

5. Візки і корзини для покупців повинні бути чисті, справні, в достатній кількості.

6. Куточок споживача повинен бути укомплектованим, чистим, без пошкоджень, доступним.

Зовнішній вигляд торгового залу.

1. Торговий зал магазину повинен бути чистий. У торговому залі не повинно бути порожніх коробок, тари, драбин, які не використовуються.

2. Вітрини, прилавок, стільниці, мийки чисті, без сторонніх предметів.

3. Інвентар для прибирання торгового залу зберігати виключно в підсобних приміщеннях, його не повинно бути в торговому залі.

4. Касове місце, касовий апарат, термінал, транспортерна стрічка (якщо вона рухома, то повинна бути робочою) повинні бути чистими, справними.

5. Стелі чисті, лампи справні, включені в режимі освітлення.

6. Проходи у відділах повинні бути вільними.

7. Стелажі чисті, технічно справні, верхні полиці не закладені товаром.

Чистота і справність обладнання торгового залу, інвентарю.

1. Обладнання, в т.ч. холодильне в торговій зоні повинно бути справне, без пошкоджень.

2. Обладнання повинне бути чистим, без пороху і брудних плям.

3. Скляні вітрини повинні бути чистими, без слідів від пальців, блискучими.

4. Стежте за чистотою на полицях і цілісністю упаковки товару, особливо товару в поліетиленових упаковках (товар з пошкодженою упаковкою необхідно забрати з торгового залу).

5. Інвентар для харчових продуктів повинен бути чистим та маркованим. При відпуску покупцям нефасованих харчових продуктів продавець зобов'язаний користуватися щипцями, лопатками, совками, ложками, призначеними окремо для кожного виду товару; вдягати одноразові рукавички.

6. Майданчик під ваги повинен бути чистим.

7. Відпуск товарів, які не мають фабричної упаковки, проводять тільки в чистій тарі (пакети, коробки, пакувальний папір) з обов'язковим застосуванням щипців, лопаток (і/або вдягнути одноразові рукавички).

Зона входу/виходу:

Ш інформаційні таблички;

Ш Зона входу (усередині магазину);

Ш куточок споживача;

Ш оголошення про набір персоналу;

Ш табло «Гаряча лінія»;

Ш інформаційні таблички.

Зона торгового залу:

Ш вказівники щодо розміщення груп товарів;

Ш ящики дисконтної/лояльності програми;

Ш схема пожежної безпеки/інструкція;

Ш інформаційні таблички.



1.2 Ознайомлення з торгівельно-технологічним обладнанням магазину

Для здійснення будь-якого виробничого процесу, крім самої праці як доцільної діяльності людей, необхідні предмети праці, тобто матеріально-технічні ресурси та засоби праці. Матеріально-технічна база - це сукупність речових елементів, які призначені для здійснення і обслуговування усіх господарських процесів торговельного підприємства. Матеріально-речову основу матеріально-технічної бази складає роздрібна торговельна мережа, а вартісну - основні фонди.

До матеріально технічної бази магазину належать:

? Гірки пристінні

? Холодильні вітрини

? Морозильні камери

? Контейнера

? Полки

? Стелажі

? Вітрини.

Санітарний стан магазина в межах норми санітарні документи в нормі але можливо краще зробити.

1.3 Вивчення структури апарату магазина

В супермаркету «Фуршет» працює близько 50 чоловік, які включають в себе керівний персонал, менеджерів-консультантів, бухгалтерію, відділ маркетингу, операціоністів, продавців та інших співробітників.

Під час проходження технологічно - виробничої практики мною були вивчені ос посадові інструкції основного персоналу магазину та вимоги заходів безпеки:

а) Загальні:

У магазині «Фуршет» створені безпечні та нешкідливі умови праці. Забезпечення цих умов в магазині покладено на особу уповноважену керівником. Умови праці на робочому місці та санітарно-побутові умови відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган вживає заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці робітників шляхом позитивного досвіду з охорони праці, зниження запиленості у приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

Разом з тим на працівників також покладаються певні обов'язки:

вони знають і виконують вимоги нормативних актів про охорону праці;

додержуються зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; проходять в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; співпрацюють з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці.

Робочі місця розташовані поза зоною переміщення механізмів, товарів, тари і руху вантажів і забезпечують зручність спостереження за операціями що протікають і управління ними. Розташування робочих місць передбачає вільний простір для переміщення працівників при експлуатації обладнання. Кожне робоче місце розміщене по ходу торгово-технологічного процесу так, щоб не створювалося зустрічних потоків при русі товарів, тари, відходів. Робочі місця організовуються так, щоб шлях руху товарів був якомога коротшим, а переходи працівників зведені до мінімуму. Робоче місце повинно бути забезпечене достатньою площею для раціонального розміщення допоміжного обладнання, інвентарю, тари, бути зручним для працівника.

Робоче місце має забезпечувати виконання трудових операцій в зручних робочих позах у межах зони досяжності моторного поля в горизонтальній і вертикальній площинках і не ускладнювати рухів працівника.

б) Продавець консультант

Продавець-консультант повинний виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці, відповідальність за товари по роботі. Утримувати робоче місце у належному стані, вміти надавити першу медичну допомогу при нещасних випадках, вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння, користуватись вправним обладнанням. Для зручної роботи на робочому місці не повинно бути зайвих речей. Продавець-консультант магазину має бути охайно вдягнений, на одязі не має ніяких прикрас які легко можуть відірватися від одягу та попасти на товар. Якщо продавець - консультант жінка то волосся охайно зібране та заколене, а також повинен бути головний убір. Зовнішній вигляд продавця-консультанта повинен бути пристойним, одяг повинен бути чистим та вигладженим.

Продавець має право:

На застосування певних дій для усунення конфліктів і суперечок;

Надавати повну консультацію по виникненню конфліктних ситуацій;

Вносити пропозиції щодо кращої та ефективної роботи обов'язків продавця-консультанта;

Має право на обідню перерву, вихідний день, та отримання заробітної плати за виконану роботу.

Я вивчив правила та обов'язки продавця до них входять:

знання асортименту товарів в магазині, їх класифікацію та харчову цінність, терміни зберігання товару, ознаки якості товару.

Порядок розрахунку з споживачами, правила зберігання та терміни реалізації, знання форм та методів обслуговування покупців, правила продажу товарів.

Продавець повинен правильно уміти приймати товар, приготовити товар до реалізації тобто перевірити цілісність упаковки, наявність маркування, строки зберігання, хімічний склад тощо.

в) Фасувальник

Для фасування товарів в супермаркеті, використовується спеціальні столи і лари. Розміри обладнання повинні враховувати антропометричні показники. Висота робочої поверхні повинна відповідати ГОСТ 12.2.032 та ГОСТ 12.2.033.

На робочих місцях по фасуванню борошна, борошняних виробів була встановлена місцева витяжка.

г) Оператор - касир

При розрахунку за покупку оператор повинен:

провести через касу всю покупку;

чітко назвати суму за покупку;

суму дану покласти на окремо на видному місці для покупця;

пробити суму отриману в чек;

чітко промовити здачу отримані гроші покласти в касу і видати решту і чек (одночасно потрібно віддати купюри та копійки).

Дочірнє підприємство «Фуршет-Центр» працює з 7:00 до 23:00, без перерви на обід та вихідних. Робота персоналу організована з урахуванням спеціальності та посади. Всі основні фахівці управлінського апарату працюють кожен день з 9.00 до 19.00. А особовий склад продавців консультантів та охорони працюють двома змінами тиждень через тиждень з 8.00 до 23.00.

В цілому така організація структури апарату і чисельності робітників на даний час є оптимальною для даного підприємства і не потребує вдосконалення.

Додатки:

1. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи

2. Довідка до включення до Єдиного Державного реєстру підприємств і організацій Украйни

3. Довідка про взяття на облік платника податків

4. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість

5.Свідотцтво про сплату єдиного податку



2. Товарна політика підприємства

Під час проходження практики, я ознайомився з відділами та асортиментом товарів в магазині. Дана продукція має хорошу якість і ціни, нижче за аналоги в даній категорії, тому що на товари в супермаркеті «Фуршет» традиційно встановлюється нижча ціна, ніж на аналоги конкурентів. Це пояснюється відсутністю посередників між мережею і виробниками, і відсутністю витрат на просування цієї продукції - маркетинг і рекламу.

2.1 Вивчення етапів формування асортименту товарів підприємства

Асортиментом називають певну сукупність товарів, які об'єднують за окремими ознаками.

Товарна номенклатура - це перелік однорідної і різнорідних товарів загального або аналогічного призначення.

Асортимент товарів поділяється на групи - за розташуванням товарної маси, на підгрупи - за шириною представлення товарів у торговельній мережі, на види - за ступенем задоволення потреб, на різновиди - за ступенем задоволення потреб, на різновиди - за характером потреб.

За розташуванням товарної маси асортимент буває:

1) Виробничий (промисловий) - це сукупність товарів, які виробляє підприємство, виходячи з своїх виробничих властивостей.

2) Торговий асортимент - сукупність товарів, що формується організацією торгівлі або громадського харчування, з урахуванням спеціалізації підприємства, споживчого опиту, матеріально - технічної бази. На відміну від виробничого, торговий асортимент включає товари різних виробників.

Залежно від широти представлення товарів, у торговельній мережі розрізняють:

· Простий асортимент - сукупність невеликої кількості груп, видів, найменувань товарів, які задовольняють потреби, обмежуючи кількість споживачів. Простий асортимент мають магазини які реалізують товари повсякденного попиту в районах, мешкання споживачів з низькою платоспроможністю.

· Складний асортимент - сукупність товарів, представлена значною кількістю груп, видів, різновидів і найменувань товарів, які здатні задовольняти потреби різним попитом і матеріальними можливостями.

· Груповий асортимент - сукупність однорідних товарів, які об'єднанні загальними ознаками і задовольняли аналогічні потреби.

· Розгорнутий асортимент - сукупність товарів 1-го виду, яка включає значну кількість підгруп, різновидів найменувань, що належать до групи однорідних товарів, але мають свої індивідуальні ознаки

· Змішаний асортимент - сукупність товарів різних груп, видів найменувань, що відрізняються великим різноманіттям функціональних властивостей.

· Раціональний асортимент - сукупність товарів, які найбільшою мірою здатні задовольняти реально обґрунтовані потреби, що забезпечать максимальну якість життя при повному рівні розвитку науки, техніки, технології.

· Оптимальний асортимент - сукупність товарів, які задовольняють реальні потреби з максимально - корисним ефектом для споживача і мінімальними витратами на їх проектування, розробку, виробництво і доведення до споживача.

Асортимент товарів характеризується: шириною, глибиною, повнотою, новизною, стійкістю, структурою.

Широта асортименту - характеризується кількістю видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп (ця властивість характеризується 2 - ма абсолютними показниками: дійсної і базової широтою, а також відносними показниками коефіцієнтом широти.

Дійсна широта - широта, яка приймається за основу для порівняння (яка регламентує Нормативні Документи)

Коефіцієнт широти - відношення дійсної широти до базової. Широта асортименту може бути мірою насиченості ринку товару (чим більше широта, тим більша насиченість).

Глибина асортименту - являє собою кількість різновидів конкретного виду товарів, кількість позицій в кожній групі товарів.

Повнота асортименту - здатність сукупності товарів однорідної групи задовольнити максимальні потреби споживачів. Повнота асортименту характеризується як і широта: дійсний показник повноти характеризується фактичною кількістю видів, різновидів і найменування товарів однорідної групи.

Базовий показник - характеризується регламентованою кількістю товарів цієї групи.

Коефіцієнт повноти - відношення дійсного показника повноти до базового.

Новизна асортименту - здатність певної сукупності товарів задовольняти потреби споживачів за рахунок нових товарів.

Структура асортименту - характеризується часткою товарних груп, підгруп, видів і різновидів товарів у загальному обсязі товарів або товарообороту.

Показники структури асортименту можуть виражатися у натуральних або грошових одиницях, якщо структура асортименту не відповідає споживчому попиту утворенні запаси не ходових товарів, що призводить до нераціонального використання ресурсів підприємства.

Під час проходження практики, я ознайомився з відділами та асортиментом товарів в магазині. Магазин «Фуршет» поділений на дві торговельні зали. В першому залі знаходяться такі відділи як:

? Бакалія

? Хліб та хлібобулочні вироби

? Кондитерські вироби

? Соки та напої

Асортимент відділу «Бакалія»:

рибні консерви, плодоовочеві консерви, крупи, олія, макаронні вироби, палички солодкі, сухарики, чіпси, сіль, прянощі, цукор - рафінад, цукор - пісок, оцет і т.д.

Асортимент відділу «Хліб і хлібобулочні вироби»:

Хліб білий, хліб житній, хліб висівковий, хліб Ромашка Христинівський, хліб житньо-пшеничний, хліб кукурузник, селянський та колосок.

Хлібобулочні вироби - булочка дитяча, Дніпропетровська, Харківська, Київська, маківка, плюшка Московська, батони з сиром та ковбасою, батони з зеленю

Асортимент відділу «Кондитерських виробів»:

Цукерки - гостинці, Артек, Маргарита, Київський вечір, Білочка, Червоний мак, Кара-кум, Корівка, Джек, Малібу і т.д.

Печиво - до чаю, домашнє свято, здобне, студентське, день і ніч, зоологічне тощо.

Шоколад - Рошен молочний, екстра молочний з горіхами, Класік, Чайка, Оленка, Корона, Мілка і т.д.

Торти - Білочка, Медовик, Піраміда, Пражський, Київський, Шоколадний тощо.

В другому торговельному залі знаходяться такі відділи як:

? Гастрономія

? Горілка горілчані вироби

? Тютюн

? Пиво і безалкогольні напої

? Вина

? Непродовольчі товари

Асортимент відділу «Гастрономія»: молоко і молочні продукти, ковбаса і ковбасні вироби, сири і сирні продукти, риба і продукти із риби, майонез та соуси.

Асортимент відділу «Вина» :

Мускат, Там'янка, Шар -доне, Каберне, Ізабелла, Кагор і т.д.

Асортимент відділу «Непродовольчих товарів» :

серветки, миючі засоби, шампуні, зубні пасти, одеколони, засоби по догляду за взуттям, для чищення і миття скла, рідке мило, білизна тощо.

2.2 Товарознавча характеристика товарів

Під час проходження технологічної практики в ДП «Фуршет» я виконував обов'язки продавця консультанта в відділі горілчаних виробів, тому я вирішив надати товарознавчу характеристику горілчаних виробів.

Сировина

Горілка - міцний алкогольний напій, виготовлений з етилового спирту і води.

Формування якості горілки в процесі виробництва

Схема виробництва горілки складається з наступних етапів: змішування ректифікованого спирту з пом'якшеною водою, обробки суміші за допомогою активованого вугілля і особливих видів фільтрації.

Для виробництва горілки й лікеро-горілчаних виробів використовують пом'якшену й нейтральну воду, тому що виготовлення суміші на жорсткій воді призводить до випадіння в осад солей магнію і кальцію, які у водно-спиртових розчинах нерозчинні.

Обробка водно-спиртових сумішей (сортівка) активованим вугіллям сприяє підвищенню якості горілки тому, що під час проходження сортівки через колонки з активованим вугіллям відбувається адсорбція домішок, особливо сивушних масел, окислення альдегідів до відповідних кислот. Результатом цього є утворення складних ефірів й ацеталів; смак сортівки стає більш м'яким, поліпшуються ароматичні властивості за рахунок утворення нових сполук і видалення значної частини сивушних масел.

Перед розливанням у пляшки сортівку фільтрують на піщаних або керамічних фільтрах.

Різні види горілок відрізняються між собою не тільки міцністю та якістю використаного спирту, але й особливостями рецептури.

Для виготовлення горілок з метою надання їм відповідних запахових і смакових відтінків використовують рафінований цукор, двовуглекислий натрій, лимонну і оцтову кислоти, оцтовокислий натрій, перманганат калію, ванілін та інші речовини, які сприяють підвищенню якості цих міцних напоїв і не впливають негативно на здоров'я людей.

Лікеро-горілчані вироби

Лікеро-горілчані вироби відрізняються від міцних алкогольних напоїв витонченим смаком і ароматом. Більшість цих виробів містять в собі значну кількість цукру.

Сировина

Для виробництва лікеро-горілчаних виробів використовують спирт Ґатунку екстра, вищого очищення, пом'якшену воду, свіжі та сушені плоди й ягоди, сушені запашні трави і шкірку цитрусових плодів, кору деяких дерев, прянощі, насіння і листя різноманітних рослин, цукор, крохмальну патоку, харчові барвники, органічні кислоти, ефірні олії тощо.

Найбільш важливими напівфабрикатами для виробництва лікеро-горілчаних виробів є спиртовані морси й соки; соки, консервовані цукром; настої; ароматні спирти й цукровий сироп.

Спиртовані морси - водно-спиртова витяжка із свіжих або сушених плодів і ягід. Настоювання сировини здійснюють у 30-50 %-му розчині ректифікованого спирту протягом 2-14 діб.

Спиртовані соки - це консервовані етиловим спиртом плодово-ягідні освітлені соки.

Настої - це водно-спиртові витяжки з ароматної сировини: трав, коріння, квітів, насіння, сушених та свіжих плодів і ягід. Настої майже завжди виготовляють для визначеного конкретного виду або найменування виробу.

Ароматні спирти - дистиляти, які одержують зі спиртованих морсів, соків і настоїв шляхом одноразової чи багаторазової перегонки. Від звичайного ректифікованого спирту ароматичні спирти відрізняються тонким ароматом і смаком завдяки сполукам, які були відігнані разом зі спиртом з використаної сировини.

Формування якості лікеро-горілчаних виробів в процесі виробництва

Схему виробництва лікеро-горілчаних виробів можна представити у вигляді наступних послідовних стадій: виготовлення напівфабрикатів, купажу (змішування) складових частин виробу, відстоювання (для лікерів-витримки), фільтрації й розливу.

Настойки залежно від вмісту спирту й цукру поділяють на гіркі міцні, гіркі зниженої міцності (слабоградусні), напівсолодкі, напівсолодкі зниженої міцності (слабоградусні) й солодкі. Виготовляють настойки в основному зі спиртованих настоїв, ароматних спиртів, використовують також плодово-ягідні соки. Для підсилення аромату та надання відповідного присмаку додають ароматичні речовини і ефірні олії.

Наливки відрізняються від солодких настойок в основному тільки більш високим вмістом цукру, в межах 28-40 г на 100 мл.

Лікери - високоякісні з відмінними смаковими та ароматичними властивостями вироби. Для їх виробництва використовують спирт вищої очистки, який піддають витримці в дубових старих бочках від одного місяця до двох років. Термін витримки обумовлюється характером процесу "старіння" і швидкістю поліпшення органолептичних властивостей, що залежить від температури витримки складових частин виробу. Під час витримки лікерів в дубових бочках відбуваються асиміляція спирту, інверсія цукру і окисно-відновні процеси, при цьому утворюються нові речовини, зокрема, ацеталі і складні ефіри, які в своїй більшості мають приємний аромат. Залежно від вмісту спирту і цукру лікери діляться на три групи: міцні, десертні і креми. Міцні лікери вміщають від 35 до 45 % об. спирту і від 28 до 50 г на 100 мл цукру. Десертні лікери в порівнянні з міцними містять значно менше спирту - 25-30 % об. Лікери-креми характеризуються порівняно незначним вмістом спирту і великим вмістом цукру, завдяки чому вони мають в'язку, сиропоподібну консистенцію. з сильним ароматом горобини.

Пунші за характером смакових і ароматичних властивостей нагадують лікери, але відрізняються від них складом і способом використання (споживання). Ці вироби містять 15-20 % спирту і 33-40 г на 100 мл цукру. Пунші вживають, розводячи їх гарячим чаєм, окропом або холодною водою у співвідношенні 1:1. Батьківщина напою - Індія. Назву напій одержав від слова "панч", що в перекладі означає "п'ять", за кількістю інгредієнтів, які класично використовувались для його виготовлення: рому, води, цукру, чаю та лимонного соку.

Десертні напої за смаковими і ароматичними властивостями нагадують солодкі настойки, але незначна концентрація спирту в межах 12-16 % об. надає їм більшої легкості і аромату.

Ром - в перекладі з санскриту значить "вода". Це міцний алкогольний напій, який виготовляють шляхом багаторічної витримки спирту, одержаного з продуктів переробки цукрової тростини (меляси та інших відходів цукрового виробництва).

Виробляють ром в значних кількостях в країнах, де можуть рости тропічні культури. В основному це на островах Західної Індії,

Сент-Томас, Санта-Крус, Тринідад, Кубі, Ямайці, Мартишці, Мадагаскарі, Маврикії, в Гвінеї, Бразилії.

На зовнішньому ринку всі сорти рому за числом Люссон-Жирара (сума кислот в перерахунку на оцтову кислоту, ефірів у перерахунку на оцтовокислий, альдегідів у перерахунку на ацетальде-гід, фурфуролу і вищих спиртів у перерахунку на аміловий спирт в мг на 100 мл абсолютного алкоголю) поділяють на три групи: вищий ром - з числом Люссон-Жирара від 550 до 900, середній ром - з числом від 450 до 550 і нижчий, ром - з числом від 350 до 450.

Нижчий ром, ще його називають звичайним ромом, має достатньо ніжний букет та легкий смак. Цей ром виробляється переважно для місцевого споживання. магазин обладнання збут товарний

Середній ром має добре розвинуту повноту смаку і більш сильний специфічний ромовий аромат. Ром цієї категорії якості користується заслуженою популярністю на світовому ринку. Вищий ром (ще називають високоефірний) виробляється в основному для експорту. Він має порівняно високу екстрактивність і дуже інтенсивний ромовий букет.

Кращі сорти цього рому дуже добре проявляють свої ароматичні властивості при розведенні навіть 1:100000. Для нижчих сортів цей показник розведення більш як в 10 разів менший. При цьому слід відзначити, що метод розведення є найкращим методом, за допомогою якого можна об'єктивно визначити ароматичні властивості рому і його належність до тієї чи іншої групи якості.

Доказом відсутності фальсифікації рому є проба на сірчану кислоту, коли до 10 мл рому додають 3 мл концентрованої сірчаної кислоти і залишають в закритій склянці на 12 годин. При цьому у справжнього рому з'являється запах, який нагадує нафту; у фальсифікованого рому цей характерний запах відсутній.

Кращий ром одержують після 4-5 років витримки ромового спирту при температурі 18-23°С в нових дубових бочках.

В період витримки спирту відбувається накопичення кислот завдяки окисленню етилового і других спиртів, а також частковому переходу деяких речовин деревини, які мають кислу реакцію.

Крім цього, протікають реакції етерифікації, в результаті яких утворюються різноманітні ефіри, які дуже сильно впливають на нормування ароматичних і смакових властивостей виробу. Старіння ромового спирту на витримці ще мало вивчене, але дійсно встановлено, що вирішальну роль в утворенні характерних ароматичних властивостей готового продукту відіграють перш за все складні ефіри масляної, капронової і гептонової кислот.

Після багаторічної витримки, перед випуском у продаж, ром доводять до кондицій за вмістом спирту дистильованою водою, і якщо необхідно, забарвлюють розчином колеру і фільтрують.

На світовому ринку можна зустріти ром з вмістом спирту під 45 до 81 % об. і цукру до 2 г на 100 мл, який додають в напій для пом'якшення смаку. Колір рому може доходити до брунатного з золотистим відтінком. Найголовніше, він повинен мати сильний і стійкий ромовий аромат і смак.

Віскі. Розрізняють віскі залежно від використаної сировини - житнє, кукурудзяне та змішане, для якого основною сировиною є жито і кукурудза в різних співвідношеннях.

Віскі відрізняється від горілки більш пекучим смаком з характерним ароматом зерна і горілості.

У загальному вигляді технологія виробництва віскі ідентична технології одержання етилового спирту, але має деякі відмінності і особливості, які впливають на смакові і ароматичні властивості продукту: зерно перед варінням розмелюють для прискорення розварювання, що позитивно впливає на збереження натурального аромату зерна; для надання аромату спирту солодового відтінку затор оцукровують сухим ячмінним солодом; для збагачення сусла органічними кислотами і ароматичними сполуками використовують фільтрат барди, який додають після відгонки спирту в кількості до 25 % від використаного об'єму води; для одержання максимальної кількості побічних продуктів бродіння відгонку спирту проводять з таким розрахунком, щоб кінцева його міцність не перевищувала 65 %.

Видержують спирт-віскі при температурах 20-23°С протягом 310 років. Перед розливанням спирт-віскі доводять до кондиції за спиртом водою, забарвлюють колером і фільтрують.

2.3 Оцінювання стану попиту на товар

За високої насиченості товарного ринку продукцією, в умовах конкуренції та демонополізації можливості реалізації суспільних благ визначають не масштабами їх виробництва, а обсягами споживання. Тому провідне місце в оцінках виробничої програми підприємства займає вивчення попиту на продукцію. Попит встановлюється сукупністю потреб, мотивацій людей стосовно певного товару чи послуг і вимірюється через задоволеність потреб та їх мотивацію.

Попит на продукцію підприємств має еластичний характер і залежить від багатьох факторів, ступінь впливу яких треба виявити. Слід виокремити дві групи факторів: зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх факторів належать насиченість ринку продукцією, конкурентоспроможність продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, реклама та ін.; до внутрішніх -- платоспроможність населення, ціна на продукцію, якість продукції, смаки та вподобання покупців.

Характер зміни попиту внаслідок дії названих факторів має багатоманітне вираження залежності і може досліджуватися за допомогою сукупності різних прийомів аналізу, переважно способів визначення стохастичного зв'язку У нестабільній економічній зоні. Оцінка дії законів попиту і пропозиції, визначення цінової еластичності попиту та її властивостей дає змогу вибрати логічну послідовність аналізу та характер-вихідної аналітичної інформації. Найціннішою є інформація про коефіцієнти цінової еластичності попиту на різноманітні товари і послуги.

2.4 Ознайомлення з особливостями маркування товару

МАРКУВАННЯ це комплекс написів, умовних позначень та зображень, які розміщені на зовнішній упаковці, транспортних бирках і самому товарі для цілей індивідуалізації, транспортування, завантаження та розвантаження товару.

Маркування має велике значення не лише для транспортних цілей, але і для інших обставин, пов'язаних з виконанням поставки.

Якщо контракт не містить вказівок щодо маркування, продавець повинен забезпечити маркування, звичайну для такого виду товару та упаковки, з урахуванням умов транспортування.

Якщо в контракт включаються вказівки по маркування, вони носять, зазвичай, детальний характер.

Маркування повинна містити відомості, призначені різним адресатам:

1. Для покупця - (товарна маркування). Написи для покупця повинні бути зроблені на мові країни покупця. Якщо передбачається тривала транспортування по території країни виробника, написи, також, повинні дублюватися мовою країни виробника. Ці написи повинні містити:

- Найменування виробника та країну походження товару;

- Найменування вантажовідправника;

- Найменування вантажоодержувача та місце призначення;

- Номер контракту;

- Місцезнаходження документації;

- Вагові показники;

- Загальна кількість місць вантажу

- Номер пакувальної одиниці;

- Вказівки по оборотності тари.

2. Для перевізника - (транспортна маркування):

- Точні габарити;

- Інструкції за погрузки, вивантаження та складуванню - «верх, низ, не кантувати, скло, боїться вогкості» тощо;

- Інструкції по стропуванні - центр ваги, місця стропування, напрямок Стропові тросів;

3.Для споживача - інформація про товари має містити:

- назви нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари;

- перелік основних споживчих властивостей товару, а для продуктів харчування - склад, калорійність, вміст шкідливих речовин, у порівнянні з нормативними вимогами, протипоказання;

- ціну та умови придбання товару;

- дату виготовлення, термін служби і термін придатності;

- гарантійні зобов'язання виробника;

- правила та умови ефективного використання;

- найменування та адресу виробника та особи, що задовольняє претензії споживача;

- вказівку про сертифікацію товарів, які повинні бути сертифіковані;

- попередження про потенційну небезпеку товару.

Маркування повинна бути чіткою і добре помітною, нанесеної незмивною або водовідштовхувальним фарбою, контрастною до кольору упаковки.

Маркування повинна дублюватися на різних місцях упаковки і бути доступною для прочитання. Для маркування можуть застосовуватися графічні зображення (піктограми), відповідають міжнародним стандартам.

Маркування виконує наступні функції:

-інформаційна;

-ідентифікує;

-емоційна;

-мотивуюча.

Структура товарної маркування включає в себе наступні 3 елементи:

1. Текст (50 - 100%);

2. малюнок;

3. умовні позначення (інформаційні знаки).

Виділяють наступну класифікацію інформаційних знаків:

1. Товарні знаки і знаки обслуговування. Відповідно до закону РФ "Про товарні знаки, знаках обслуговування і найменування місць походження товарів", прийнятому в 1992 р., товарний знак - позначення, здатне відрізняти відповідно товари і послуги одних юридичних або фізичних осіб від однорідних товарів і послуг інших юридичних або фізичних осіб.

По формам вираження виділяють:

словесні товарні знаки товарні знаки у формі слова (слів),

представляє імена відомих людей, назви тварин, небесних тіл, вигадані слова;

образотворчі товарні знаки - позначення у вигляді різних

малюнків, символів, значків, зображень предметів, тварин;

об'ємні - тривимірні зображення;

комбіновані товарні знаки - позначення, що поєднують в собі як

мінімум елементи двох з трьох типів товарних знаків: словесних, образотворчих і об'ємних.

В якості окремої категорії можна виділити також звукові товарні знаки.

Товарний знак включає в себе:

a) фірмовий товарний знак - призначений для ідентифікації виробника. Типи позначення фірмових товарних знаків:

-фірмове слово;

-фірмовий знак;

-торговий знак - фірмове ім'я чи фірмовий знак, офіційно зареєстровані в міжнародному реєстрі;

b) асортиментний товарний знак - для ідентифікації асортиментної належності;

c) колективний товарний знак - товарний знак спілки, господарської асоціації або іншого добровільного об'єднання підприємств, які призначені для позначення випускаються ними або реалізуються;

d) знаки - найменування місць походження товарів - ім'я країни, населення, місцевості для позначення товарів і акцентування уваги на його їх споживчі властивості. Дана група інформаційних знаків ділиться на міжнародні та національні. Знаки - найменування місць походження товарів зазначаються в товаросупровідної документації

2. Знаки відповідності і якості - це захищаються в установленому порядку знаки, які застосовуються відповідно до правових системами сертифікації. Ці знаки показують, що продукція або послуга відповідають якому - або конкретному стандарту. Розрізняють:

-національні: загальні та групові (на продовольчі товари, продукцію сільського господарства);

- транснаціональні (регіональні) - показують відповідність вимогам міжнародних стандартів на основі взаємного визнання результатів сертифікації;

Додатки

- Копія заявки на постачання товару.



3. Ознайомлення з інструкцією про приймання продукції

Документальне приймання товарів

Для приймання товарів керівник організації призначає наказом приймальної комісії або матеріально-відповідальних осіб, відповідальних за приймання товару (завідувач складом, секцією, відділом, комірник, продавець). Все залежить від розміру самого підприємства, виду діяльності, обсягів товару, що надходить і т.п. Обов'язки працівників з приймання товарів та умови відповідальності закріплюються в наказах керівника, трудових контрактах, договорах про матеріальну відповідальність, посадових інструкціях. Прийом ведеться на підставі товаросупровідних документів.

Якщо товар доставлений постачальником в тарі на склад покупця, крім перевірки ваги брутто і кількості місць, можливо розтин тари і перевірка ваги нетто, а також кількості товарних одиниць в кожному місці.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до транспортних і супровідних документів (технічному паспорту, сертифікату, рахунку-фактурі, специфікації, описи, пакувальні ярлики та ін.) постачальника. При відсутності даних документів або деяких з них складається акт про фактичну кількість і якість продукції із зазначенням відсутніх документів.

При прийманні продовольчих товарів їх якість підтверджується різними сертифікатами якості, виданими компетентної державною організацією; це можуть бути ветеринарний сертифікат, санітарний сертифікат, що видається на кожну партію товару.

Також я брав участь у прийманні товарів за кількістю. Приймання товарів за кількістю це коли кожен вид товару перераховується окремо, а потім звіряється з кількістю одиниць у накладній.



3.1 Ознайомлення з організацією зберігання товару

При проходженні практики я був ознайомлений з зберіганням товарів в магазині.

Процес зберігання товарів у магазині пов'язаний з виконанням таких технологічних операцій, як переміщення товарів у визначені для цього приміщення, їх розміщення та укладання в місця зберігання, створення оптимального режиму зберігання, дотримання встановлених термінів зберігання товарів, нагляд за станом товарів під час зберігання і забезпеченням роботи необхідного технологічного обладнання (холодильного, теплового та ін.), підтримання чистоти в приміщеннях магазину, поточний догляд за товарами тощо.

Швидкопсувні продукти такі як: молоко і молочні продукти, ковбаса, сири і сиркові маси, майонез і соуси тощо розміщують у холодильні вітрини, а такі продукти як: риба, курячі вироби, пельмені, вареники тощо розташовують у морозильні камери. Інші товари розташовують на пристінні гірки, полки, стелажі враховуючи товарне сусідство.

3.2 Аналіз організацій продажу товару

У сучасних умовах організації торгівлі методом самообслуговування, яка характеризується постійним розширенням і поповненням товарного асортименту, більшість покупців у процесі підбору товарів потребують кваліфікованої консультації та допомоги персоналу магазину. Тому, від удосконалення засобів і методів консультації покупців продавцями-консультантами у значній мірі залежить ефективність їх праці та скорочення часу покупців на придбання товарів. Я чітко знав правила продажу цієї групи товарів, роздрібні ціни, способи показу і демонстрації товарів у роботі, правильно визначав риси характеру покупця, вмів вести бесіду, є інформованим про сучасне направлення моди, володіла вмінням виразно і переконливо розмовляти, вмію правильно викладати товари, знаю психологію покупців і психологічні фактори, які впливають на рішення покупців при придбанні товару. Я досконало знаю методи вивчення і реєстрації споживчого попиту, контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей у торговельному залі. У організації торгівлі методом самообслуговування приховані величезні резерви для подальшого її розвитку, а тому цю форму продажу необхідно глибоко і уважно вивчати, аналізувати і постійно удосконалювати

-товарна -транспортна накладна

-податкова накладна

-сертифікати відповідності

-документ на обмін товару

-акт списання товарних втрат



4. Аналіз ліцензування та патентування на підприємстві

Ліцензування та патентування товарів в мережі магазинів «Фуршет» знаходиться у відповідності до чинного законодавства України. На кожний вид товарів і продукції мається відповідний сертифікат якості, та ліцензія на право здійснювати продаж того чи іншого товару.

4.1 Система постачання та збуту продукції

Пріоритетними постачальниками для «Фуршету» є виробники, що упровадили у себе міжнародні системи управління якістю, орієнтовані на клієнта і такі, що поставили собі високу планку виробничої культури.

Дуже важливий етап контролю - транспортування продуктів і стандарти роботи складських приміщень. На цьому відрізку ми проводимо контроль умов зберігання товарів на складах, контроль оборотності і ротації товарів. Окрім цього, проводиться контроль температурних режимів автотранспорту в процесі транспортування. При прийманні товару здійснюється контроль термінів придатності і інших погоджених параметрів якості.

Також розроблена і запущена програма по поліпшенню роботи зі свіжими овочами і фруктами, яка стосується стандартів викладення в магазині, розвитку довгострокових партнерських стосунків з постачальниками, строгого приймання продуктів за якістю, скорочення часу доставки свіжих продуктів до кінцевого покупця. У всіх супермаркетах «Фуршет» упроваджена програма внутрішнього аудиту якості - це перевірка термінів придатності товарів на полицях, дотримання санітарно-гігієнічних норм в торгівельних залах і виробничих цехах, справність роботи холодильного устаткування, контроль дотримання умов зберігання і поводження з продукцією в магазині і тому подібне.

Проходивши практику в магазині мене навчили правильно спілкуватися з споживачами надавати консультацію в разі необхідності, бути ввічливим, доброзичливим з розумінням ставитися до кожного з покупців.

Моя мова була чіткою, містила необхідну інформацію, пояснення. Не слід бути багатослівним, тому що це дезорієнтує покупця, але не можна і допускати пасивності, особливо при продажі товарів, що вимагають консультації, ради.

У торгівлі мають працювати люди ввічливі, культурні, які вміють тактовно спілкуватися з покупцями різного рівня і при цьому дарувати та отримувати певну насолоду від спілкування.

Правильна мова продавця, його ввічливе поводження змушують покупця з повагою ставитися до людини, котра його обслуговує. Спілкування грамотного і культурного продавця з покупцями сприятливо впливає на процес торгівлі.

Також я навчився не тільки правильно говорити, а й вільно вести бесіду, чітко відповідати на запитання, якщо потрібно, своєчасно переривати бесіду, виявляти зацікавленість до співрозмовника і в жодному разі не принижувати його, не ображати. Я виявляв вдячність до покупців. Обов'язково треба говорити покупцеві “Дякуємо за покупку”, “Спасибо за покупку”. Відповідаючи на запитання покупця, я був коректний, терплячий, якомога більше вживав у відповідь словосполучення “будь ласка”.

Уміння спілкуватися розвивається і вдосконалюється завдяки вихованню, накопиченню й осмисленню досвіду, практиці спілкування та її результатів.

Продаж продовольчих товарів

На практиці я був ознайомлений з правилами продажу товарів в магазині де було написано що продавець повинен дотримуватися санітарно - гігієнічних, технологічних, протипожежних норм та правил щодо приймання, зберігання та реалізації товарів.

Працівники які здійснюють продаж товарів обов'язково повинні знати асортимент, ознаки дефектів, правила підготовки до продажу, принципи розміщення, викладку товарів та оформлення вітрин.

Ознайомився з правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами. Проаналізував дотримання правил продажу товарів, правил торгівельного обслуговування в магазині.

Продаж даної групи товару проводиться традиційним методом обслуговування покупців, тобто через прилавок, та самообслуговування. Перший метод використовується у кулінарії, гастрономії, штучній кондитерці (ваговій), сир, м'ясо, риби. Всіх інших відділах продовольчої групи товарів застосовується метод самообслуговування.

Продаж непродовольчих товарів

Продаж товарів в супермаркеті «Фуршет» непродовольчої групи являє собою самообслуговування. Покупець може сам собі вибрати товар без продавця-консультанта. А також звернутися за допомогою до продавця-консультанта.

Додатки

-копія ліцензії

-замовлення на товар

4.2 Рекламна діяльність

Сфера діяльності реклами набагато ширше складання оголошень. Вона включає в себе:

- Вивчення споживачів, товару або послуги, які мають рекламувати;

- Стратегічне планування в сенсі постановки цілей, визначення меж ринку, забезпечення асигнувань і розробки творчого підходу і планів використання засобів реклами;

- Прийняття тактичних рішень за кошторисом витрат при виборі засобів реклами, розробці графіків публікацій і трансляції оголошень;

- Складання оголошень, включаючи написання тексту, підготовку макета, художнього оформлення, і їх виробництво.

Суб'єкт реклами - це організація або приватна особа, які є замовником реклами.

Предмет реклами - те, що рекламують, що є головним у змісті рекламного повідомлення. Предметом може бути товар, послуга (наприклад, доставка товарів на будинок), вид діяльності (наприклад, охорона підприємства), подія (наприклад, ювілей підприємства) і саме підприємство.

Мета реклами - досягнення конкретного результату (стимулювання продажів, створення іміджу підприємства або його торгову марку).

Під об'єктом реклами розуміють як окремої людини, так і групу людей, об'єднаних за будь-якими ознаками (цільову групу), що мають можливість колективно сприймати рекламу, обговорюючи її і створюючи певну думку про предмет реклами.

Проведенням рекламної діяльності в ДП «Фуршет» займається спеціальний відділ, який знаходиться за іншою адресою, ніж моє підприємство.

4.3 Маркетингова стратегія та ціноутворення підприємства

Протягом останніх років змінювався підхід до маркетингової діяльності, до управління маркетингом. Помітні такі тенденції: обов'язкове розроблення програм маркетингу професійними маркетологами, а не інформаційними працівниками, безпосередня участь споживачів ІПП у розробленні програми маркетингу, обов'язкове відображення в бюджетах пріоритетів маркетингу в сфері розміщення ресурсів; керівники маркетингової діяльності неодмінно входять до складу вищого керівництва фірми.

Інформаційні служби використовують прийоми споживчого маркетингу. Це організація безкоштовних курсів навчання, довідкових бюро, використання преси і телебачення для пропаганди і реклами ІПП, а також для підвищення поінформованості потенційних покупців.

Служба маркетингу взаємодіє практично з усіма підрозділами підприємства. Незалежно від структури вона містить такі основні компоненти:

· систему маркетингової інформації;

· систему забезпечення;

· систему управління маркетингом.

Система маркетингової інформації -- це сукупність процедур і засобів обробки техніко-економічної інформації, вивчення і формування попиту на продукцію, методології та використання засобів масової інформації, реклами.

Інформація для контролю розробляється з метою здійснення постійного контролю за маркетинговою діяльністю і швидкого виявлення тенденцій, проблем і можливостей. Вона дає змогу передбачати проблеми, детальніше і в повному обсязі зіставляти результати діяльності з планом і швидше одержувати необхідні дані.

Інформація для планування може бути отримана шляхом комп'ютерного моделювання результатів альтернативних планів. «Ідеальна система» маркетингового планування повинна також включати в себе систему польових експериментів, що уможливлює перевірку на практиці альтернативних маркетингових програм, отриманих шляхом комп'ютерного моделювання.

Інформація для фундаментальних досліджень має використовуватися для вироблення і перевірки правильності прийняття рішень і причинно-наслідкових зав'язків, що підвищать спроможність менеджера оцінювати результати заходів і дадуть змогу набути більший досвід.

Процедури управління маркетинговою діяльністю цілком залежать від своєчасного отримання інформації від усіх джерел, що відображають зміни зовнішнього і внутрішнього маркетингового середовища фірми.

Будь-який процес управління маркетинговою діяльністю, незалежно від структури служби маркетингу і кількості її співробітників, складається з наведених нижче процедур.

· Дослідження джерел утворення інформації: збирання постійної, періодичної інформації про стан функціонування фірми, характер впливу змін та нових тенденцій зовнішнього середовища на діяльність фірми, про відхилення від планових або очікуваних показників і результати впливу прийнятих рішень.

· Збирання допоміжної інформації для об'єктивного та реального аналізу показників функціонування фірми під впливом факторів зовнішнього середовища. Ця процедура має планомірний і цілеспрямований характер.

· Збереження інформації. Вона має поступово опрацьовуватися та нагромаджуватись у відповідних базах даних, базах знань та електронних сховищах. Як правило, це сховища файлів з директоріями, пов'язаними з виконавцем чи адресатом, якому призначено файл, або з датою створення, або за тематикою. Отже, на перший план виходить процедура структуризації інформації, яка зберігається.

· Аналіз отриманої інформації: визначення, за якими параметрами відбулося відхилення від норм і критеріїв, виявлення факторів, які спричинили ці зміни, виявлення ключових параметрів, які можуть позитивно вплинути на ліквідацію негативних змін, підготовка альтернативних проектних рішень для вибору і затвердження.

· Розрахунки та прогнозування впливу обраного рішення на досягнення запланованої мети шляхом виправлення відхилень і коригування цього рішення для отримання ефективнішого результату, оскільки прогнозні розрахунки лише визначають тенденції зміни параметрів функціонування і потребують подальшого поглибленого аналізу.

· Упровадження і контроль виконання рішення, доведення його до безпосередніх виконавців

Одна з проблем, що виникає в процесі управління, полягає в тому, що не існує методично єдиного комплексу показників з маркетингу для різних типів підприємств. Отже, вирішити цю проблему можна, визначивши ключові параметри або індикатори, які впливають на діяльність фірми. Ключовими параметрами можуть бути економічні важелі, які можна поділити на три групи:

· стабілізувальні -- допомагають вийти з кризового стану;

· стимулювальні -- зумовлюють збереження або зростання темпів економічного розвитку;

· регулювальні -- підтримують збалансованість діяльності фірми.

Система управління маркетингом включає організаційні структури, розподіл відповідальності за посадами, процедури планування і контролю маркетингової діяльності.