Главная Коллекция "Otherreferats" Маркетинг, реклама и торговля Організація роботи товарознавця-комерсанта на матеріалах магазину ПП "Оптика"

Організація роботи товарознавця-комерсанта на матеріалах магазину ПП "Оптика"

Вивчення проблем та тенденцій розвитку роздрібної торгівлі на ПП "Оптика". Комерційні служби торгового підприємства, їх роль і функції. Формування товарного асортименту підприємств роздрібної торгівлі. Шляхи вдосконалення управління товарним асортиментом.

Рубрика	Маркетинг, реклама и торговля
Вид	курсовая работа
Язык	украинский
Дата добавления	26.11.2013
Размер файла	964,7 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Торговельно-економічний коледж

Київського національного торговельно-економічного університету

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни « Комерційна діяльність»

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ТОВАРОЗНАВЦЯ - КОМЕРСАНТА НА МАТЕРІАЛАХ МАГАЗИНУ ПП «ОПТИКА»

Студентки Якубоської Катерина Анатоліївни

Групи ТК -33

Денної форми навчання

Керівник курсової роботи

Гудз Галина Андріївна

Київ 2012

ВСТУП

В процесі розвитку української економіки особливого значення набуває така важлива форма реалізації товарів, як роздрібна торгівля.

Роздрібна торгівля - це торгівля продовольчими та непродовольчим товарами поштучно або в невеликій кількості для особистого (некомерційного) використання споживача. Здійснюється діяльність з реалізації товарів та послуг кінцевим споживачам.

Основною задачею роздрібної торгівлі являється доведення товарів до споживачів та організація торговельного обслуговування покупців, надання їм послуг.

Правильна організація комерційної роботи підприємства роздрібної торгівлі сприяє росту товарообороту, достатньо повному задоволенню сукупного попиту населення та отримання максимальних прибутків.

Торгова мережа забезпечує можливість швидко, зручно, з мінімальною витратою сил та часу придбати потрібні товари і послуги в умовах вільного вибору і широкого асортименту, недалеко від місця проживання та роботи в зручній і потрібній кількості.

Одним з результатів процесу формування української економіки стало формування товарних ринків і загострення внутрішньої і міжгалузевої конкуренції, як фірм-виробників, так і торгових компаній.

В курсовій роботі висвітлені питання організації, стану та основні напрямки розвитку роздрібного торговельного продажу по зразкам на сьогоднішній день. Також приділено увагу формуванню асортименту на роздрібному торговельному підприємстві.

Поняття асортимент товару включає в себе сукупність їх видів, різновидів та сортів, об'єднаних та скомпонованих по певних рисах.

Постійна увага в магазинах має бути сконцентрована на формуванні товарного асортименту, на встановлення такої номенклатури товару, яка задовольнила б товарну структуру попиту населення, що розвивається.

Актуальність вибраної теми полягає в збільшені важливості розвитку роздрібної торгівлі по зразкам, так як роздрібна торгівля дозволяє не тільки динамічно реагувати на зміни в ринковому середовищі, але й підвищувати якість життя за рахунок своєчасного задоволення потреб кожного споживача.

Предметом дослідження є організація та розвиток торгівлі в Україні.

Мета даної роботи є вивчення основної проблеми та тенденцій розвитку роздрібної торгівлі за зразками, аналіз аспектів формування товарного асортименту підприємств роздрібної торгівлі за зразками та вдосконалення управління товарним асортиментом.

Об'єктом дослідження є київське підприємство, що спеціалізується на роздрібному продажі товарів за зразками - ПП «Оптика».

Предметом дослідження є дослідження ролі товарознавця в комерційній діяльності з роздрібного продажу,

1. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ РОЛІ ФАХІВЦЯ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОМЕРЦІЙНОГО УСПІХУ

1.1.1 Комерційна діяльність з роздрібного продажу, суть, складові елементи та правове забезпечення

В умовах ринкової економіки пануючими є товарно-грошові відносини. Тому практично кожен продукт праці, зроблений на підприємствах, обов'язково продається і купується, тобто проходить стадію обміну. Продавці і покупці товару укладають угоди купівлі-продажу, здійснюють збут і закупівлі товарів, роблять посередницькі й інші послуги.

Комерційною діяльністю можна визнати всі покупки товарів, що здійснюються або з метою їх подальшого продажу в тому ж вигляді або після їх обробки і доведення до необхідних властивостей, кондицій, якості, або навіть просто з метою здачі їх в оренду, напрокат

Комерційним можна назвати підприємство, діяльність якого полягає як у видобутку (вилучення), виробництві, так і просто купівлі та подальшого продажу (в обмін на гроші або інші товари) з метою отримання в кінцевому підсумку доходу (вигоди, прибутку).

Комерційна діяльність є однією з найважливіших галузей людської діяльності, що виникли в результаті поділу праці. Вона полягає у виконанні ряду торгово-організаційних операцій, спрямованих на процес купівлі-продажу товарів та надання торговельних послуг з метою отримання прибутку

У вітчизняній економічній літературі існують різні визначення комерційної діяльності. Наведемо найпоширеніші з них:

Комерція - «торг, торгові обороти, купецькі промисли» (згідно з визначенням з Тлумачного словника В. І. Даля);

комерційна діяльність - товарно-грошовий обмін, у процесі якого товари від постачальника переходять у власність торгового підприємства з орієнтацією на потреби ринкового попиту;

Термін «комерція» (від лат. Commercium - торгівля) має подвійне значення: в одному випадку він охоплює галузь торгівлі, в іншому - торгові процеси, спрямовані на активізацію та здійснення купівлі-продажу товарів. Традиційно комерційна діяльність пов'язана з другим значенням комерції [28, с.39].

У процесі комерційної діяльності торгові організації і підприємства, а також фізичні особи, які займаються підприємництвом, вивчають попит населення і ринок збуту товарів, визначають потребу в них, виявляють джерела надходження і постачальників товарів, встановлюють з ними господарські зв'язки, ведуть оптову та роздрібну торгівлю, займаються рекламно-інформаційною діяльністю. Крім того, проводиться кропітка робота з формування асортименту та управління товарними запасами, наданню торгових послуг. Всі ці операції взаємопов'язані між собою і виконуються в певній послідовності. В якості суб'єктів комерційної діяльності виступають як юридичні, так і фізичні особи, наділені правом її здійснення. Об'єктами комерційної діяльності на споживчому ринку є товари та послуги. Основними принципами комерційної діяльності є:

· дотримання чинного законодавства;

· висока культура обслуговування покупців;

· оптимальність комерційних рішень;

· дохідність, прибутковість.

Перехід від адміністративно-командної системи до ринкової системи господарювання зажадав перебудови комерційної діяльності. У сучасних умовах вона повинна будуватися на основі принципів повної рівноправності торгових агентів, суворої матеріальної і фінансової відповідальності сторін за виконання прийнятих зобов'язань

1.1.2 Комерційні служби торгового підприємства, роль, їх функції та роль в забезпечені комерційного успіху

Комерційна діяльність підприємства пов'язана з купівлею-продажем товарів. При цьому як товари можуть виступати не тільки товари як такі, але й різні види робіт, послуг, продуктів інтелектуальної діяльності, предмети оренди, лізингу і т.д.

Структура комерційних служб та її особливості залежать від основного виду діяльності підприємства, тобто від того, чи здійснює підприємство оптову або роздрібну торгівлю товарами, або є виробником продукції, або надає послуги (аудиторські, маркетингові, сервісні, туристські та ін.), або виконує роботи (будівельні, науково-дослідні та ін.).

Керування комерційною діяльністю включає такі елементи:

· завдання;

· види функцій (робіт) в окремих ланках відповідно до завдань;

· побудова організаційної структури, що забезпечує здатність адаптуватися до зміни умов виробництва і комерції;

· розподіл відповідальності за комерційну діяльність;

· створення системи передачі інформації, що забезпечує ефективність прийняття рішень, контролю і координації.

Структура -- конструкція організації, на основі якої відбуваються керування комерційною діяльністю, а також стійкі зв'язки між ланками організації.

Структура організації може бути визначена як сукупність способів розподілу праці між різними завданнями і координація виконання цих завдань.

В основу побудови організаційних структур комерційних служб покладені такі принципи:

· наявність чітко сформульованої мети;

· малоланковість у керуванні комерційною діяльністю;

· ефективна система зв'язку, що забезпечує передачу інформації і має зворотний зв'язок;

· принципи єдиного підпорядкування;

· чітке розмежування функцій між окремими ланками в керуванні;

· координація діяльності.

У кожнім випадку комерційні служби можуть вибрати один чи кілька способів координації діяльності.

Дуже важливим для функціонування організаційної структури керування комерційною діяльністю на підприємстві є визначення важелів, за допомогою яких здійснюється розподіл праці. Як такі важелі можна використовувати:

1) спеціалізацію робочого місця (посадової позиції);

2) формалізацію поводження;

3) утворення і спеціалізацію.

Поряд зі спеціалізацією робочих місць важливу роль відіграє спеціалізація відділів (підрозділів) і визначення розмірів відділів. На сьогодні існують такі підходи до спеціалізації комерційних підрозділів підприємства:

· функціональне спеціалізоване групування підрозділів (груп, бюро і відділів) здійснюється за виконуваними функціями;

· товарна спеціалізація, коли підрозділи згруповані по продуктах чи товарах.

Кожний з підходів має свої переваги і недоліки. Переваги функціональної спеціалізації полягають у звільненні керівників від виконання ряду спеціальних питань, а також зниження потреби у фахівцях широкого профілю, а недоліки -- у зосередженні працівників на своїх конкретних функціях, що приводить до звуження ведення перспектив функціонування підприємства в цілому. Тому потрібна координація діяльності окремих підрозділів.

Переваги товарної спеціалізації -- істотно полегшується узгодження діяльності всередині підрозділу, оцінювання результатів роботи, недоліки -- збільшується споживання фінансових і трудових ресурсів.

При визначенні розмірів підрозділів комерційних служб варто враховувати, що стандартизація процесів праці, результатів праці, відсутність взаємозв'язку між співробітниками збільшують розміри структурних підрозділів. У той же час необхідність безпосереднього контролю з боку керівника, а також постійного узгодження діяльності з керівником сприяє зменшенню розмірів структурних підрозділів комерційних служб.

Зі збільшенням розмірів підприємства створюються умови для розвитку комерційних служб, поглиблюється спеціалізація роботи цих служб, диференціюються підрозділи. Поглиблення спеціалізації веде до росту обсягу однорідних робіт і можливості стандартизувати роботу в комерційних службах.

Ведучим принципом керування комерційної служби є принцип делегування повноважень і відповідальності. Керівник не має права втручатися в ту сферу діяльності, у рамках якої співробітник діє і приймає рішення самостійно. Він тільки здійснює контроль.

Комерційна служба формується за рішенням вищого керівництва.

Формування організаційної структури комерційних служб підприємства повинне включати два аспекти: визначення місця в структурі керування підприємства -- встановлення співпідпорядкованості і функцій; розподіл функції між окремими групами і працівниками.

На побудову організаційної структури комерційних служб впливає ряд факторів, що групуються по наступних напрямках:

1) технічні;

2) економічні.

Технічні фактори визначають вплив техніки, технології і галузевої структури, призначення і кількість продукції, що випускається, і споживаних матеріально-технічних ресурсів. Як відомо, розширення номенклатури продукції, що випускається, відбувається під впливом науково-технічного прогресу і стану ринкової кон'юнктури. Збільшення номенклатури продукції, що випускається, приводить до росту числа споживачів. Технічними факторами також є: призначення і складність виготовленої продукції, оснащеність транспортно-складського господарства.

До економічних факторів, що впливають на організаційну структуру комерційних служб підприємства, відносяться: рівень попиту на продукцію, що випускається, обсяг виробництва, форма розрахунку за продукцію, що постачається, і закуповувані матеріально-технічні ресурси, частка дрібних відправлень нетранзитних партій відвантаження, частка постачань на експорт.

Для досягнення головної мети, здійснення комерційної діяльності підприємство чи організація пропонує населенню визначений асортимент товарів і стимулює споживача здійснити покупку. Це складний багаторівневий процес, що вимагає взаємодії окремих підрозділів, які відповідають вимогам ринкового суб'єкта. Для кожного такого суб'єкта, необхідне існування форм впливу країни в керуванні всією господарською діяльністю.

Головними відмінностями в керуванні фірм Європейського зразка є те, що велику роль відіграє служба НУОКР. До основних функцій відносять:

-- аналіз потенційних потреб фірми у випуску і реалізації нових товарів до надання сфери нових послуг, безпосередня розробка нової технології і прийняття рішень щодо її впровадження в господарську діяльність фірми;

-- частка у введенні нових товарів на споживчий ринок і їх комерційної реалізації;

-- аналіз передових досягнень і технологій, що існують у сфері діяльності фірми;

-- співробітництво з науковими структурами, що пропонують нововведення, які їх цікавлять;

-- координація зусиль усіх підрозділів фірми в частині розробки і впровадження нових високоефективних технологій і просування нових товарів.

Європейські фірми, як правило, поєднують функції виробництва і збуту продукції в єдиний комплекс по найбільш раціональній і ефективній формі здійснення господарської діяльності.

В Україні нові комерційні підприємства на споживчому ринку виконують тільки збутові чи посередницькі функції.

* У підприємствах Європейських країн операції комерційного обслуговування і збуту, хоча і тісно пов'язані, але функціонально представлені різними структурними одиницями. Підприємства України у своїй країні поєднують збутові і комерційні функції в єдиній системі.

* Комерційні служби фірм держав з ринковою економікою являють собою єдиний комплекс з організаційною структурою керуючої і керованих підсистем, зв'язаних зі спільним вирішенням стратегічних і тактичних завдань.

Вітчизняні комерційні служби являють собою сукупність основних відділів, кожний з яких вирішує спектр властивих їм завдань.

Спеціальні комерційні служби на першій стадії:

* Комерційний відділ -- організує і керує оперативною діяльністю по експортній і внутрішній реалізації політики.

* Відділ кон'юнктури і цін -- вивчає ринки збуту, аналіз рухів цін.

* Відділ по рекламі -- комплексна комунікаційна політика.

На другій стадії:

* Окрема ланка по маркетингу -- замість відділів кон'юнктури і цін, -- відділ по рекламі.

* Комерційний відділ підсилюється.

На третій стадії:

* Відділ по маркетингу -- здобуває статус керування і включає підвідділи:

-- комплексних ринкових досліджень;

-- вивчення окремих сегментів ринку;

-- маркетингового планування;

-- збутових територій і ринкових квот;

-- контроль за рухом товарів;

-- реклама і стимулювання продажу і т.д.

* Комерційний відділ -- підготовка, висновок і реалізація контрактів, організація техобслуговування, контроль за документообігом і т.д.

Вимоги до побудови комерційних служб

* Гнучкість, мобільність, адаптивність системи.

* Відносна простота структури.

* Відповідність масштабів комерційних служб ступеню їх ефективності й обсягу фірми (підприємства).

* Централізація стратегічного керування спеціалізованих підрозділів на вищому рівні керівництва;

Залежно від виконання різних функцій, наведених нижче, підприємство вибирає організаційну структуру, наприклад, в ОАО «Шахтарський хліб» структура комерційної служби являє собою:

Функції комерційних служб

У цілому характеристика основних напрямків діяльності комерційної служби складається з:

* Вивчення ринку, на якому діє підприємство.

* Дослідження комерційної діяльності основних конкурентів.

* Розвиток і підвищення ефективності комерційної діяльності фірми.

* Планування аналізу комерційної діяльності фірми.

* Здійснення рекламних заходів.

* Частка в ціноутворенні.

* У прогнозуванні й у розрахунку доходів і витрат фірми.

З перелічених напрямків діяльності комерційної служби найменший розвиток одержали маркетингові аспекти (3 останніх).

1. Рекламні заходи. Дотепер рекламні заходи проводилися за заявкою підприємств спеціалізованими рекламними стендами. Нині частиною великих ринкових суб'єктів, рекламні підприємства (передаються) комерційній службі.

З огляду на досить дорогу ціну рекламних організацій, особливо телевізійну, її використовувати можуть, тільки підприємства, що мають постійний і досить великий дохід. Це приводить до того, що питому вагу внутрішнього ринку посіла реклама імпортної продукції, однак з розвитком ринкових відносин найбільший обсяг в рекламних заходах посідатимуть займати товари і фірми, представлені вітчизняними виробниками.

2. Частка у встановленні цін. До останнього часу комерційні відділи не беруть участі у ціноутворенні. Воно було функцією керівників підприємства і держави.

В умовах ринку ціна установлюється вільно і на її розмір, насамперед, впливає ступінь ефективності комерційної діяльності, особливо раціональність установлення господарських зв'язків, а також рівень прибутковості і рентабельності господарської діяльності.

У комерційній діяльності розрізняють три основні види прибутку:

1. Операційний прибуток.

2. Балансовий прибуток.

3. Чистий прибуток.

Для операційної

Для балансової

До планованих витрат насамперед відносяться усі види оплати кредитів, дебіторських заборгованостей. До непланових витрат відносяться: неустойка, пеня.

До планованих доходів відносяться усі види прибутків неторговельної діяльності.

До непланованих доходів відносяться штрафи.

Для чистої

Чистий прибуток є кошти, що встановлюються розпорядженням підприємства після відрахувань у бюджет.

Рівень прибутку визначається рентабельністю і дає можливість оцінити ефективність комерційної діяльності різних господарських суб'єктів.

1.1.3 Джерела формування товарного асортименту та порядок закупівлі товарів

Деякі вчені вважають, що асортимент визначає, по-перше, підприємство, яке пропонує даний набір товарів, по-друге, схожість товарів за певними ознаками. Наприклад, Ф.Котлер пропонує таке визначення товарного асортименту: «сукупність всіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, що пропонуються конкретним продавцем» [4, с.343]. А, наприклад, Мороз Л.А. вважає, що: «асортимент - це сукупність асортиментних груп товарів, що їх пропонує підприємство» [7, с.201].

Можна виділити певні ознаки, за якими визначають асортимент:

- реалізація через конкретні типи торгівельних закладів;

- для визначеної категорії споживачів;

- продаж у певному діапазоні цін;

- для визначеної області застосування.

Формуванню асортименту передує розробка асортиментної концепції підприємства, яка представляє собою спрямовану побудову оптимальної асортиментної структури товарної пропозиції. При цьому за основу приймаються, з одного боку, споживач, вимоги певних груп покупців (сегментів ринку), а з іншого - спроба забезпечити найбільш ефективне використання підприємством всіх видів ресурсів - сировинних, технологічних, фінансових, трудових і т.д. [1, с.208]

Мета асортиментної концепції - зорієнтувати фірму на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі та різноманітності попиту конкретних покупців. Головна мета концепції - визначити оптимальну структуру асортименту. Критеріями оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту і якості товарів, ресурсні можливості, соціальні установки [8, с.36].

Поняття оптимального товарного асортименту можна розглядати як з боку споживача, так і з боку виробника (рис.1).

Рис.1. Оптимальний асортимент

Для споживача оптимальний асортимент - це сукупність товарів, що максимально задовольняють потреби, а для виробника - це набір товарів, реалізація якого, дозволяє підприємству досягнути максимально ефективного функціонування.

При незбалансованій структурі асортименту відбувається зниження рівня прибутку, втрата конкурентних позицій на перспективних ринках і, як наслідок цього, спостерігається зниження економічної стійкості підприємства [7, с.42]. Система формування асортименту включає наступні складові:

· визначення поточних і перспективних потреб покупців, аналіз способів використання даної продукції й особливостей купівельної поведінки споживачів на відповідних ринках;

· оцінка існуючих товарів-аналогів за тими ж напрямками;

· критична оцінка виробів, що випускаються, тільки з позицій покупця;

· вирішення питань про додавання виробів в асортимент чи виключення з асортименту;

· розгляд пропозицій щодо створення нових продуктів, удосконалення існуючих;

· розробка специфікацій нових або поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців;

· вивчення можливостей виробництва нових чи удосконалених товарів, включаючи питання цін, рентабельності, собівартості;

· проведення випробувань нових продуктів;

· розробка рекомендацій для виробничих підрозділів підприємства щодо якості, фасону, ціни, найменування, упаковки, сервісу;

· оцінка та перегляд усіх асортиментних груп і позицій.

Формування асортименту може здійснюватися:

- створенням параметричного ряду (product line) - горизонтальна стратегія;

- диференціацією товару, призначаючи кожен новий варіант для, конкретного ринкового сегмента, - концентрична стратегія;

- диверсифікованістю виробництва і розробкою товарної номенклатури (product mix) - конгломеративна стратегія[2, с.31].

Формування асортименту здійснюється з урахуванням необхідних ресурсів, рівня техніки та технології її виробництва, можливостей створення нового виробництва в оптимальні терміни, наявності патентів; очікуваної рентабельності виробництва та термінів окупності інвестицій: наявності управлінських кадрів та кваліфікаційного персоналу на всіх ланках виробничого циклу: наявності стійких зв'язків із постачальниками; ступеня ризику, пов'язаного із сезонністю попиту. Формування асортименту спрямоване на оптимізацію використання технологічних знань та досвіду своєї фірми, оптимізацію фінансових ресурсів з точки зору рентабельності товарів, які випускають.

До причин, які зумовлюють зміни у товарному асортименті слід віднести: власні науково-дослідні і дослідно-конструкторські розроблення; зміни в товарному асортименті конкурентів; необхідність збільшення збуту; наявність вільних виробничих потужностей; необхідність використання побічних продуктів виробництва.

Визначення оптимального асортименту, забезпечення належної якості, відповідне дизайнерське оформлення передбачає включення у виробничу програму підприємства товарів, виробництво та збут яких орієнтовано на ринкові потреби, які позитивно впливають на розвиток підприємства, дають прибуток, сприяють досягненню стратегічних цілей. Отже, сутність маркетингової товарної політики полягає у визначенні та підтримці оптимальної структури асортименту товарів з урахуванням поточних і довготривалих цілей підприємства.

Для визначення оптимального товарного асортименту, розглянемо деякі найпоширеніші методи, за допомогою яких визначають оптимальну структуру асортименту.

1. АВС аналіз.

Головна ідея цього методу полягає в принципі Парето: «за більшість можливих результатів відповідає відносно невелике число причин». Або так: «20% відсотків всіх товарів дають 80% обороту».

За допомогою цього аналізу продукція розбивається на групи за ступенем впливу на загальний результат. Критерії для угруповання можуть бути різними: величина виручки, обсяг продажів і т.д. Таким чином, виділяється група «А» (позиції, сума часток яких, становить перші 50% від загальної суми параметрів), групу «B» (товари, сума часток яких становить від 50 до 80 від загальної суми параметрів) і групу «C» (решта товари, сума часток яких становить від 80% до 100% від загальної суми параметрів)[9].

2. Матриця BCG

Матриця BCG найбільш відома з концепцій з планування портфеля. При побудові, по осі Х позначається частка в обсязі продажів компанії. Це відношення обсягу продажів продукту до обсягу продажів всієї компанії за певний період. По осі Y позначається темпи зростання продажів продукту по відношенню до попереднього періоду. Це відношення обсягу продажів даного продукту за поточний період до обсягу продажів цього ж продукту за попередній період. Точка розділу товарів за темпами зростання - середній темп зростання всіх продуктів компанії за оцінюваний період. Розмір точки, за допомогою якої позначають товар, означає або обсяг продажів даного товару, або прибуток від його продажу. Чим більше точка, тим, відповідно більше прибуток [9].

За результатами побудови матриці BCG виділяються чотири групи товарів: «зірки», «дійні корови», «дикі кішки», «собаки».

Дані матриці пропонують наступний набір стратегічних рішень:

- «зірки» - оберігати і зміцнювати;

- по можливості позбавлятися від «собак», якщо немає вагомих причин для того, щоб їх зберегти;

- для «дійних корів» необхідний жорсткий контроль і перерозподіл надлишку прибутку між новими перспективними проектами;

- «дикі кішки» підлягають спеціальному вивченню, метою якого є відповідь на питання: чи зможуть вони за певних умов (інвестиції) перетворитися в «зірки» [4, с.109].

Рис.2. Матриця BCG

3. McKinsey Matrix (Матриця McKinsey) більш просунута, ніж BCG Matrix (Матриця BCG) в 3 аспектах. Привабливість ринку (галузі) використовується як параметр привабливості галузі (industry attractiveness), замість зростання ринку (market growth). Привабливість ринку включає більше чинників, які визначають привабливість галузі/ринку, ніж тільки темпи зростання ринку.

Конкурентна перевага (Competitive strength) замінює частку на ринку (market share) як параметр оцінки конкурентоспроможності. Конкурентна перевага також включає більше чинників, які можуть визначити конкурентну перевагу стратегічної бізнес одиниці, ніж тільки частка на ринку.

І нарешті, GE matrix (Матриця GE) працює у форматі матриці 3*3, тоді як BCG Matrix (Матриця BCG) - у форматі 2*2.

Формування товарного асортименту здійснюється за певною послідовністю. Можна запропонувати певний алгоритм (рис.3).

Рис.3. Алгоритм формування оптимального товарного асортименту

Процес формування асортименту, складається, в першу чергу з зовнішнього і внутрішнього аналізу асортименту. Провівши такий аналіз, розробляються пропозицій щодо змін в асортименті, на основі аналізу. Також необхідно проаналізувати можливості фірми реалізувати ці зміни. І лише після того, як оцінені реальні можливості фірми приймаються рішення щодо товарного асортименту.

Рішення про товар є найбільш важливими в рамках діяльності підприємства. Оптимальний товарний асортимент є індивідуальним для кожного окремого підприємства і залежить від ринків збуту, попиту, виробничих, фінансових та інших ресурсів. Здебільшого він складається з виробів, що мають попит і успішно реалізуються на ринку. Визначення оптимального набору товарів здійснюється за допомогою низки методів, наприклад, за допомогою матриць BCG, McKinsey або АВС аналізу.

Для ефективного формування асортименту підприємство має враховувати велику кількість факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх. І лише на основі їх аналізу і за допомогою спеціальних методів можна визначити оптимальну структуру асортименту.

1.1.4 Сучасні форми та методи роздрібного продажу товарів та торговельного обслуговування покупців

Роздрібна торгівля є будь-яким видом підприємницької діяльності з продажу товарів (послуг) безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Роздрібна торгівля виконує наступні функції:

1. Сортування товарів. Роздрібна торгівля бере участь у процесі сортування, збираючи асортимент товарів від великої кількості постачальників і пропонуючи їх для продажу.

2. Інформування споживачів через рекламу, вітрини і написи, а також персонал; іншим учасникам каналу збуту виявляється сприяння в маркетингових дослідженнях.

3. Розміщення товарів. Роздрібна торгівля зберігає товари, встановлює на них ціну, розташовує в торгових приміщеннях і здійснює інші операції з товарами.

4. Оплата товарів. Звичайно продукція оплачується постачальникам до її продажу кінцевим споживачам.

5. Завершення операції купівлі-продажу. При цьому використовують відповідне розташування магазинів і час їх роботи, кредитну політику і надання різних додаткових послуг.

До інших функцій можна віднести такі, як:

* рішення проблем повернення товарів;

* надання знижок;

* консультації покупців;

* прийняття на себе витрат, обумовлених крадіжками, псуванням, старінням товарів;

* забезпечення освоєння нових ринків шляхом представлення нових товарів.

Показник якості роздрібної торговельної мережі - це:

1) співвідношення підприємств з торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами;

2) питома вага спеціалізованих магазинів у загальній кількості торговельних підприємств;

3) використовувані форми продажу і методи обслуговування;

4) співвідношення торгових площ, використовуваних для реалізації окремих груп товарів;

5) тривалість використання торгової площі протягом дня (режим роботи);

6) співвідношення торгової площі підприємств, розташованих у таких, що стоять окремо, і вбудованих будівлях;

7) середній розмір торгової площі одного магазину. Роздрібна торговельна мережа за ознакою стаціонарності

класифікується за такими видами: 1) стаціонарна - магазини тощо;

2) дрібнороздрібна - павільйони, намети, кіоски, рундуки;

3) пересувна - торгівля з автомобілів, лотків. Традиційно роздрібна торгівля здійснюється через магазини. Існує два основні види магазинної торгівлі:

1) торгівля через прилавок обслуговування;

2) торгівля з відкритим доступом до товару.

1. Торгівля через прилавок обслуговування включає виконання наступних операцій:

1) зустріч покупця і виявлення його намірів;

2) пропозиція і показ товарів;

3) допомога у виборі товарів і консультація;

4) пропозиція супутніх і нових товарів;

5) проведення технологічних операцій, пов'язаних з нарізкою, зважуванням, відмірюванням;

6) розрахункові операції;

7) упаковка і видача покупок.

2. У торгівлі з відкритим доступом до товару використовуються наступні методи:

1) попередній відбір товарів;

2) вільний відбір товарів;

3) самообслуговування.

1. Попередній відбір товарів передбачає викладення зразків у торговому залі і самостійне ознайомлення з ними покупців. Після вибору товарів і оплати покупки продавець вручає покупцю товари, відповідні зразкам. При цьому методі продажу робочі запаси товарів розміщуються окремо від зразків. Він зручний тим, що на порівняно невеликій площі торгового залу можна виставити зразки досить широкого асортименту товарів. Звичайне цей метод застосовується при продажу технічно складних і великогабаритних товарів, а також тих товарів, які вимагають перед їх відпуском покупцю відмірювання та нарізки. Цим методом здійснюють продаж побутових холодильників, пральних машин, освітлювальних, опалювальних і нагрівальних приладів, швейних машин, телевізорів, радіоапаратури, музичних інструментів, мотоциклів, велосипедів, меблів, тканин та інших товарів.

2. При вільному відборі товарів покупці мають можливість самостійно ознайомитися і відібрати викладені на робочому місці продавця товари. їх викладають на прилавках, гірках, стендах. Функції продавця при цьому методі продажу зводяться до консультування покупців, зважування, упаковки і відпуску відібраних ними товарів. Розрахункові операції можуть здійснюватися в касах, встановлених у торговому залі або на робочому місці продавця. Продаж товарів з вільним відбором зручніший порівняно з традиційними методами, оскільки багато покупців мають можливість одночасно ознайомитися з відкрито викладеними зразками товарів, не відволікаючи при цьому продавців на виконання функцій, пов'язаних з показом товарів та інформацією про їх асортимент. Застосування цього методу дозволяє:

* прискорити операції з продажу товарів;

* збільшити пропускну спроможність магазину;

* підвищити продуктивність праці продавців.

Звичайно цей метод застосовується при продажі тих товарів, реалізація яких у магазинах самообслуговування здійснюється через прилавки обслуговування - тканин, взуття, панчішно-шкарпеткових виробів, галантереї, канцелярських, господарських та інших товарів.

3. Самообслуговування належить до одного із зручних для покупців методів продажу товарів з відкритим доступом. Це система продажу без продавця. Самообслуговування дозволяє:

* прискорити операції з продажу товарів;

* збільшити пропускну спроможність магазинів;

* розширити обсяг реалізації товарів.

Цей метод передбачає вільний доступ покупців до викладених у торговому залі товарів, можливість самостійно оглядати і відбирати їх без допомоги продавця, що дозволяє раціональніше розподіляти функції між працівниками магазину.

Оплата за відібрані товари здійснюється у вузлах розрахунку, що обслуговуються контролерами-касирами. При самообслуговуванні змінюються:

* технологічне планування торгового залу та інших приміщень магазину;

* організація матеріальної відповідальності і товаропоста-чання;

* функції працівників магазину.

Метод самообслуговування застосовується при продажу більшості продовольчих і непродовольчих товарів. Виняток становлять побутові електроприлади і машини, холодильники, килими і килимові вироби, сервізи і кришталь, велосипеди, мотоцикли, човни, мотори, телевізійна і радіоапаратура, ювелірні вироби, годинники, сувеніри та деякі інші товари, оскільки при їхньому виборі покупці, як правило, потребують допомоги продавців. Ці товари, а також товари, що вимагають нарізки, упаковки тощо продають у магазинах самообслуговування через прилавок індивідуального обслуговування.

Перший магазин самообслуговування був відкритий у 1915 р. у Мемфісі (США). Магазин називався »Сіlа», а сама система одержала назву »cash and carry »,

Існування магазинів є не обов'язковою умовою роздрібної торгівлі. В даний час значного поширення набули методи позомагозинної торгівлі. На частку обсягу продажів поза магазинами припадає 12% усіх споживчих покупок. За прогнозами деяких фахівців на початку XXI ст. половина всіх товарів продаватиметься поза магазинами. За іншими оцінками, до цього ж часу близько однієї третини всіх продажів споживчих товарів проходитиме позамагазинними каналами (через телемагазини, за каталогами та через Інтернет).

Позамагазинна торгівля поділяється на чотири основні категорії:

1. Особистий продаж. Виник багато століть тому, коли існували ще мандрівні торговці, і розвинувся до рівня галузі з оборотом $ 9 млрд., в якому працюють понад 600 компаній, що пропонують свої товари вдома, в офісах і на спеціальних вечірках. Існують три типи особистого продажу:

1) продаж »один на один» (власне особистий продаж), при якому торговий представник робить візит одній людині (потенційному користувачу товару) і намагається продати йому свій товар;

2) продаж »один - багатьом». Торговий представник приходить у дім до людини, яка запросила друзів і сусідів на вечірку або інший подібний захід. Потім він демонструє свій товар і приймає замовлення. Найкращі продавці, як правило, одержують великі премії. Наприклад, компанія Магу Kay пропонує дистриб'юторам, що найбільш відзначилися, діаманти, вироби з хутра норки і право водити рожевий Cadillac протягом цілого року. За оцінками фахівців, кожні десять секунд у світі під час »торгової зустрічі» здійснюється одна комерційна операція. Ця форма продажу була вперше введена в США і набула поширення більш ніж у 50 країнах світу. Подібну форму продажу використовує, зокрема, і відома швейцарська компанія-ходцинг »Целтер» -світовий лідер у сфері здорового харчування і способу життя, що виробляє високоякісний посуд і косметику вищого класу. Компанія має свої представництва більше ніж у ЗО країнах світу. Поки що для більшості вітчизняних покупців видається незвичайним, коли до них додому приходить представник фірми і детально розповідає про посуд, який він показує, тут же готує в ньому або демонструє екологічно чисті креми, лосьйони, можливості ультрасучасної лампи »Цептер-біотронік», яка дозволяє самостійно проводити курс лікування різного роду захворювань, опіків і ран. Після такого показу співробітник компанії професійно відповідає на всі питання, що цікавлять клієнта. Така уважність приємно дивує і, що набагато важливіше, підкуповує. Проте подібне ставлення співробітників компанії до клієнтів це сервісна норма. Коли покупець стає, за власним визначенням, щасливим володарем продукції, компанія не залишає його наодинці з високотехнологічним виробом. У будь-який час споживач може зв'язатися зі своїм регіональним менеджером і миттєво вирішити всі проблеми, що виникають на перших порах. Тим більше, що, як випливає з рекламних повідомлень, компанія надає довічну гарантію на всю продукцію, що випускається;

3) багаторівневий (мережевий) маркетинг. Піонером цього виду продажів стала компанія Аmwау, оборот якої в 1994 р. перевищив $ 5,6 млрд. Половина операцій цієї компанії укладається в Японії і країнах Тихоокеанського регіону. Це »пірамідальний варіант» особистого продажу, при якому компанія набирає незалежних працівників, що стають дистриб'юторами ЇЇ продукції. Ці дистриб'ютори, в свою чергу, наймають інших людей і продають товар їм, а ті теж наймають розповсюджувачів і т. д. Кінцевий продаж здійснюється найчастіше вдома у покупців. Дистриб'ютор одержує певний відсоток від продажів усієї нижчої (тобто створеної ним самим) торгової групи, а також із заробітку від власного продажу товарів кінцевим споживачам.

2. Прямий маркетинг своїм корінням сягає прямої поштової розсилки і торгівлі за каталогами. У Великобританії торгівля поштою набула широкого поширення - цю форму торгівлі використовують понад 18 млн. осіб (майже одна третина населення країни). У Німеччині посилочна торгівля становить понад 5% обсягу роздрібного товарообігу. Головна зручність посилочної торгівлі - це продаж товарів у кредит з розстрочкою платежу. При покупці товару покупець зобов'язаний сплатити 5% вартості товару (товар висилається на сьомий день після оформлення замовлення), а решта суми погашається протягом 5-9 місяців залежно від виду товару. Сьогодні прямий маркетинг включає й інші способи продажів, зокрема телемаркетинг, спеціальні телеканали (програми домашнього шопінга та інформ-ролики) й електронну торгівлю.

3. Продаж через автомати. Через автомати продається широкий асортимент товарів, включаючи як товари імпульсної покупки, необхідні в найрізноманітніших ситуаціях (сигарети, прохолодні та гарячі напої, цукерки, газети), так і інші продукти (колготки, косметика, різні легкі продукти харчування, гарячі супи, музичні альбоми, фільми, футболки, страхові поліси). Максимальний розвиток торгові автомати одержали в Японії, де з їх допомогою розповсюджуються ювелірні вироби, заморожене м'ясо, живі квіти, спиртні напої. Торгові автомати можна знайти на будь-якій фабриці, в офісах, великих магазинах роздрібної торгівлі, на автозаправних станціях, у готелях та ресторанах.

З точки зору покупців такі автомати мають наступні переваги:

* працюють 24 години на добу;

* надають можливість повного самообслуговування і »чистий» товар, який практично ніхто до цього не тримав у руках.

4. Торгове обслуговування. При цьому роздрібний торговець, що не має окремого магазину, обслуговує деяких постійних клієнтів (як правило, це працівники великих організацій - шкіл, лікарень, спілок, урядових агентств). Працівники такої організації створюють свою мережу торгового обслуговування й отримують право на знижки в різних роздрібних магазинах, що погодилися взяти участь у програмі. Наприклад, якщо людина збирається придбати відеокамеру, вона одержує у фірми-організатора обслуговування спеціальний бланк іде з ним в один з магазинів-учасників і в разі покупки одержує там знижку. Після цього магазин перераховує фірмі-організатору невеликі комісійні.

роздрібний торгівля товарний асортимент

1.2 Вивчення ролі товарознавця-комерсанта у забезпеченні комерційного успіху підприємства

1.2.1 Формування оптимального асортименту

Товарна пропозиція - наявність товарів і послуг на ринку. Іноді під товарною пропозицією розуміється вартість всіх товарів і послуг, що протистоять на ринку сукупному платоспроможному попиту.

Це питання буде розглянуте на основі даних підприємства роздрібної торгівлі за зразками. Повне найменування досліджуваного підприємства: приватне підприємство «Оптика».

Фірма працює в області контактної корекції зору більше п'ятнадцяти років, займається роздрібною торгівлею за зразками контактних лінз і засобів догляду більшості торгових марок, представлених в Україні.

Фірма має у власності відособлене майно, що враховується на її самостійному балансі, може від свого імені набувати і здійснювати майнові і особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді. «Оптика» вважається створеним як юридична особа з моменту його державної реєстрації від 10 квітня 1994 року. Підприємство має свій фірмовий стиль, товарний знак, круглий друк, що містить його повне фірмове найменування російською мовою.

Загальна площа підприємства - 105 м2, з них 74% (78,5 м2) - площа торгового залу.

«Оптика» здійснює свою діяльність, керуючись Статутом, Конституцією України, господарчим кодексом України та іншими нормативними документами. [17]

Підприємство пропонує наступні товари та послуги:

Широкий вибір продукції провідних світових брендів;

Постійна наявність більшості позицій;

Систему накопичувальних знижок для постійних покупців і акційні пропозиції;

Грамотні усні або письмові консультації з питань, що цікавлять клієнтів;

Головний офіс ПП «Оптика» знаходиться в м. Київ вул. Івана Мазепи 3. Режим роботи даного підприємства щодня з 10.00 до 19.00 без перерви на обід.

Генеральна мета підприємства - забезпечення оптимального функціонування торгової системи або виживання організації в складних умовах, досягнення приросту головних економічних показників. Головна мета досягається через засоби досягнення підцілей: комерційних, економічних, соціальних, господарських. Кожен підрозділ організації забезпечує досягнення системи приватних цілей.

На підприємстві існує наступне співвідношення чисельності персоналу по категоріях функціонального розподілу праці:

а) управлінський персонал (генеральний директор, бухгалтер, ст. продавець) - 3 чол.

б) основний (торгово-оперативний) персонал (працівники, зайняті обслуговуванням покупців в торговому залі, - продавці, касири) - 1 чол.

в) допоміжний персонал - прибиральниця.

До обов'язків директора входять[6]: розробка стратегії і тактики фірми, маркетингові дослідження, представницькі функції, взаємодія з партнерами, отримання необхідних ліцензій, планування рекламної компанії і аналізу віддачі від реклами, управлінські функції, формування іміджу фірми, ділове листування.

Старший продавець - працює безпосередньо з колективом фірми, стежить за асортиментом та якістю продукції, складає штатний розклад.

Бухгалтер - веде бухгалтерську документацію, складає звіти (квартальні, річні), виконує функції завгоспа.

Оцінка економічної сторони діяльності «Оптика» проводиться за допомогою економічного аналізу бухгалтерської звітності[8]. Мета аналізу виявити фінансове положення, платоспроможність і прибутковість. Динаміка основних показників фінансово-господарської діяльності за досліджуваний період представлена в Таблиці 1 та Таблиці 2.

Таблиця 1 Динаміка основних показників фінансово-господарської діяльності

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+, -)	Темп росту, %
			01. Жов	01. Жов
Оборот роздрібної торгівлі, грн.	776000	895000	128900	116,8%
Валовий дохід, грн.	105950	126570	20620	119,5%
Рівень валового доходу, %	13,65%	14,14%	0,004885489	103,6%
Витрати на оботот, грн.	167490	183500	16010	109,6%
Витрати на оборот в% до обороту	21,58%	20,50%	-1,08%	95,0%
Прибуток (+), збиток (-), грн	44500	54230	9730	121,9%
Рівень рентабельності.%	26,57%	29,55%	2,98%	111,2%

Таблиця 2. Аналіз основних показників торговельно-господарської діяльності ПП «Оптика» за період 2010-2011 (діяльність за 10 місяців поточного року в порівнянні з аналогічним базовим періодом в 2010 р.)

Показники	2010 р.	2011 р.	Відхилення	Темп росту, %
Середньорічна вартість товарних запасів	45620 грн	48700 грн	3080 грн	16,8%
Швидкість звернення товарів	35700 грн	41230 грн	5530 грн	115,5%
Середньосписочна чисельність працівників, всього	5	5	0	0%
Продуктивність праці 1 працівника	153220 грн	179000 грн	25780 грн	16,8%
Торгова площа	78,5 м2	78,5 м2	0	0%
Середньорічне навантаження на 1 кв. м торгової площі	9759	11401	1642	16,8%
Середньорічна вартість основних засобів	34160	38410	4250	12,4%
Фондовіддача	18,25%	20,5%	2,25%	-
Витрати на оплату праці	21000	21600	600	2,9%
Середня заробітна плата 1 працівника	4200	4320	120	2,9%

На підставі даних Таблиці 1 можна зробити висновок, що впродовж всього досліджуваного періоду один з головних показників діяльності, такий як оборот роздрібної торгівлі має тенденцію до зростання. Так, в 2011 році порівняно з 2010 роком оборот зріс на 16,8% або на 128900 грн. Витрати протягом всього досліджуваного періоду зросли, в 2011 році по відношенню до 2010 року на 9,6%, а в відсотковому відношенні до обороту вони скоротилися на 5%.

Прибуток в 2011 році по відношенню до 2010 року збільшився на 9730 грн. або ж на 21,9%.

За даними Табл. 2 можна зробити висновок, що за звітний період фірма веде успішну економічну діяльність. Торгова площа підприємства залишилася незмінною і складає 78,5 м2 або 74% від загальної площі.

Підприємство за 2011 рік в порівнянні з 2010 роком підвищило ефективність своєї діяльності. Продуктивність праці на одного працівника виросла на 16,8% і склала 179000 грн за рік. Вцілому підприємство підвищило всі основні показники, що свідчить про успішність його функціонування.

В даний час ПП «Оптика» на основі дилерських договорів здійснює просування на ринку контактної корекції зору м. Києва продукції наступних фірм (Таблиця 3; Таблиця 4)

Таблиця 3. Виробники контактних лінз та аксесуарів до них

Таблиця 1. Виробники окулярів

Як ми бачимо з вищенаведених таблиць, ПП «Оптика» співробітничає з 10 постачальниками, з яких 8, - постачальники контактних лінз та переферії до них, а 2 - постачальники окулярів та аксесуарів до них.

Повний асортиментний перелік товарів ПП «Оптика» представлений в додатку А. Перелік основних (найбільш популярних) товарів наведений в Таблиці 5; Таблиці 6.

Таблиця 5. Основний асортимент окулярів

Сонцезахисні окуляри, аксесуари
Артикул	Найменування	Ціна, грн
37218	Окуляри POLAROID 0701 B	200
37216	Окуляри POLAROID 0701 D	200
41759	Окуляри POLAROID 0801C	200
41637	Окуляри POLAROID 8846B	200
50052	Окуляри POLAROID F4900A	850
50053	Окуляри POLAROID F4900B	850
50056	Окуляри POLAROID F8900A	267
50057	Окуляри POLAROID F8900B	483
50055	Окуляри POLAROID F8901A	483
50058	Окуляри POLAROID F8901B	267
50059	Окуляри POLAROID F8902A	267
50060	Окуляри POLAROID F8902B	483
52818	Окуляри RAY BAN 3395-014/84	2647
52824	Окуляри RAY BAN 4113-722/8 G	2000
52828	Окуляри RAY BAN 4120-601	2164
52830	Окуляри RAY BAN 4120-710/57	2970

Таблиця 6. Основний асортимент контактних лінз та аксесуарів

Виробник	Найменування	Ціна, грн
	Шестимісячні лінзи
Ciba Vision	Контактні лінзи ULTRA FLEX (1 шт.)	98
Ciba Vision	Контактні лінзи Lunelle ES 70 UV (1 флакон)	347
Ciba Vision	Контактні лінзи Edge III 55 FW (1 флакон)	110
Ciba Vision	Контактні лінзи Versa Scribe (1 флакон)	66
Ciba Vision	Контактні лінзи Optima FW (1 флакон)	187
Виробник	Найменування	Ціна, грн
	Квартальні лінзи
Ciba Vision	Контактні лінзи Optima FW (4 шт.)	115
Ciba Vision	Контактні лінзи SofLens Natural Colors (1 шт.)	160
Ciba Vision	Контактні лінзи Precision UV (6 шт.)	321
Ciba Vision	Контактні лінзи Biomedics 38 (6 шт.)	197
Виробник	Найменування	Ціна, грн
	Двохтижневі лінзи
Bausch & Lomb	Контактні лінзи Acuvue Advance (6 шт.)	211
Bausch & Lomb	Контактні лінзи Acuvue 2 (6 шт.)	213
Bausch & Lomb	Контактні лінзи Acuvue OASYS with HYDRACLEAR (6 шт.)	245
Bausch & Lomb	Контактні лінзи Acuvue 2 Colors відтіночні (2 шт.)	187
Виробник	Найменування	Ціна, грн
	Одноденні лінзи
Interojo	Контактні лінзи 1-Day Acuvue MOIST (30 шт.)	250
Interojo	Контактні лінзи 1-Day Acuvue (30 шт.)	261
Interojo	Контактні лінзи 1-Day Acuvue (90 шт.)	595
Ciba Vision	Контактні лінзи Clear 1-day (30 шт.)	234
Ciba Vision	Контактні лінзи Dailies Aqua Comfort Plus (30 шт.)	285
Виробник	Найменування	Ціна, грн
	Розчини
Advanced Medical Optics	Розчин для лінз All in One Light 250 мл	53
Advanced Medical Optics	Розчин для лінз All in One Light 100 мл	36
Advanced Medical Optics	Розчин для лінз All in One Light 380 мл	59
Bausch & Lomb	Розчин Complete Moisture Plus 360 мл	105
Avizor	Таблетки Avizor Enzyme (10 шт.)	36
Виробник	Найменування	Ціна, грн
	Контейнери та футляри
Avizor	Контейнер Lens Container	8
Avizor	Контейнер Lens Case	23
Bonasse	Футляр з контейнером. Серія Фрукти	78
Alcon	Контейнер з малюнком. Серія Фрукти	45
Advanced Medical Optics	Контейнер двокольоровий SL-295	13
Alcon	Контейнер двокольоровий SL-326	13

Одним з показників, що характеризує асортимент товару на підприємстві є коефіцієнт стійкості, який показує відповідність наявної в магазині асортиментної пропозиції оптимальному, встановленому для кожного виду продукції.

, де

Ку - коефіцієнт стійкості асортименту товарів в певному періоді;

О1; О2;… Оn - кількість різновидів товарів відсутніх у продажу на момент перевірок (з передбачених розробленим асортиментним переліком товарів);

а - кількість різновидів товарів, передбачених розробленим асортиментним переліком;

n - кількість перевірок.

Таблиця 7 - Оцінка асортименту товарів ПП «Оптика»

Найменування секції

Найменування товару

Кількість різновидів товару

Кількість відсутніх найменувань Перевірка 30.05.09