Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Маркетингова діяльність підприємства

Звіт про проходження виробничої практики

Місце проходження практики

ЗАТ «Українські радіосистеми» (ТМ Beeline)

04080, м. Київ,вул. В. Хвойки, 15/15/6

Термін практики з 11 червня по 2 липня 2010 р.

Київ 2010 р

Зміст

Розділ 1. Основні характеристики підприємства

1.1 Аналіз організаційно-правових характеристик підприємства

1.2 Фактори, що впливають на вибір потенційним абонентом свого оператора

1.3 Маркетингова діяльність підприємства. Ребрендінг

Розділ 2. Фінансово-економічні показники діяльності підприємства

2.1 Облік активів

2.2 Облік зобов'язань

2.3 Показники платоспроможності та фінансової звітності ЗАТ «Українські Радіосистеми»

Розділ 3. Аналіз конкурентного середовища компанії

Висновки та рекомендації

Список використаних джерел

Додатки

Розділ 1. Основні характеристики підприємства

1.1 Аналіз організаційно-правових характеристик підприємства

конкурентний ребрендінг платоспроможність оператор

ЗАТ «Українські радіосистеми» створено в 1995 році з метою просування на ринок України передових технологій в області телекомунікацій. З 29 вересня 1995 року -- «УРС» є повноправним членом Загальноєвропейської Асоціації операторів -- MoU, а з липня 1997 року -- повноправним член Асоціації операторів GSM MoU. ЗАО «УРС» був другим оператором в Україні (після ЗАТ «Український Мобільний Зв'язок»), що запустив мережу GSM в Україні.

Значна частина акцій ЗАТ УРС належала корейській компанії Daewoo. Потім Daewoo збанкрутувало. Внаслідок чого зупинилось фінансування, і оператор не зміг розбудовувати мережу і конкурувати, на той час, з UMC та Київстаром. Працював оператор під ТМ WellCOM. У 2004 та 2005 роках оператор різко почав розширювати свою мережу на гроші групи «Приват» ^{[Джерело?]}, і на ринок вийшли бренди «МОБІ» та «privat:mobile» (віртуальний оператор створений ПриватБанком, який лише використовував потужності мережі УРС, а менеджмент, білінг, росповсюдження та реклама були незалежні від УРС). Бренд Мобі проіснував недовго, оскільки 4 листопада 2006 року ВАТ ВимпелКом при підтримці «Альфи» купив 100 % акцій УРС, і почалась підготовка до роботи під брендом Beeline.

Компанія «Українські радіосистеми» обійшлась Вимпелкому та Альфі в 231 мільйон доларів. Угода викликала різке незадоволення норвезьких акціонерів. Конфлікт між великими акціонерами «Вимпелкома» норвежської Telenor і російської Altimo (в минулому"Альфа-Телеком") розгорівся в кінці 2005 року. Власники компаній розійшлись відносно погляду щодо виходу на український ринок. Вони планували вийти через іншого мобільного провайдера «Київстар», оскільки Telenor вже володіла контрольним пакетом акцій цього оператора. В підсумку норвежська сторона ініціювала декілька позовів про незаконність придбання «Українских радіосистем» ^[1].

З 2005 року «УРС» стає частиною групи компаній «Вимпел Комунікації», що надають послуги мобільного зв'язку під брендом Beeline в сімох країнах світу й обслуговують понад 50 млн. абонентів. А 11 квітня 2006 року, компанія ЗАТ «Українські радіосистеми» починає надавати послуги мобільного зв'язку під торговою маркою Beeline. Про це було офіційно оголошено на прес-конференції в Києві генеральним директором ВАТ «ВимпелКом» Олександром Ізосімовим^[2]. З 1 лютого 2007 року всі абоненти компанії «Українські радіосистеми», що обслуговувалися під торгівельною маркою WellCOM, переходять на обслуговування під ТМ Beeline ^[3]. ЗАТ «Українські радіосистеми» входить до групи компаній «Вимпел Комунікації», що надають послуги мобільного зв'язку під єдиним брендом Beeline на території Вірменії, Грузії, Казахстану, Росії, Таджикистану, Узбекистану та України.

Beeline - міжнародний бренд мобільного зв'язку.

Оператор Beeline надає повний спектр сучасних послуг, необхідних для спілкування та ведення бізнесу. У мережі Beeline доступні послуги передачі голосу, високошвидкісного Інтернет за технологіями Wi-Fi і EDGE, мультимедійні повідомлення та WAP. Ця компанія допомагаємо людям отримувати радість від спілкування, почувати себе вільними в часі і просторі. Саме тому вона імпонує мільйонам абонентів в різних регіонах нашої величезної країни.

Свій особистий внесок у розвиток компанії щодня вносять 11 тисяч професіоналів, постійно підвищуючи якість і розширюючи список послуг «Білайн». У даний момент послугами стільникового зв'язку «Білайн» користуються 2 004 729 абонентів в Україні, в числі яких обмін SMS та MMS, інформаційно-розважальні сервіси, роумінг в 186 країнах світу. Центри підтримки клієнтів забезпечують кожному абоненту персональний підхід в обслуговуванні цілодобово і щодня у відкритих офісах «Білайн». Компанія активно просуває нові технології зв'язку WAP і GPRS, що забезпечують доступ в Інтернет по мобільному телефону, а також працює над створенням стільникових мереж третього покоління (3G), які зроблять можливим високошвидкісну передачу відео та зображення. Компанія не тільки просуває нові технології і дбає про своїх клієнтів. «Вимпелком» бере активну участь у житті суспільства, займаючись благодійністю і вносячи свій внесок в культуру, мистецтво, освіта, цікаві проекти. Серед організацій, яким допомагає «Білайн»:

· Реабілітаційний центр для дітей та підлітків «Відрадне»;

· 5 основних екіпажів «Центроспас» МНС Росії, які користуються стільниковим зв'язком «Білайн»;

· Московська психоневрологічна лікарня, де проходять лікування діти, що страждають порушеннями центральної нервової системи;

· Інваліди та ветерани Великої вітчизняної війни, які потребують якісного мобільного зв'язку;

· Московська служба порятунку, чиї оперативні автомобілі оснащені телефонним зв'язком «Білайн», а стільниковий номер 911 відомий мільйонам москвичів.

У компанії на постійній основі діє благодійний комітет. Гроші надходять безпосередньо від компанії, а також збираються на спеціальних благодійних аукціонах, які проводяться серед співробітників «Вимпелком».

За час свого існування компанія організувала допомогу Державної Третьяковської галереї, спонсорувала фестиваль «Золота Маска», а також проект «Російські бізнес-династії», що проводився в 2001 році за сприяння Міністерства культури РФ для відновлення традицій підприємництва Росії.

«Вимпелком» надає спонсорську підтримку студентському конкурсу «Молоді леви». У рамках конкурсу щорічно проводиться бал випускників московських ВНЗ, які закінчили навчальні заклади з відзнакою. У березні 2002 року «Вимпелком» став офіційним спонсором всеросійського конкурсу студентських робіт в галузі зв'язків з громадськістю «Кришталевий апельсин», завдання якого - виявити талановитих студентів і сприяти їх успішному кар'єрного та професійного зростання. Не рахуючи підтримки культури, мистецтва та освіти, компанія «Вимпелком» виступила спонсором унікальної акції самого багатолюдного поцілунку, яка проходила 16 лютого 2002 на Київському пішохідному мосту.

Таблиця 1.1.

Хронологія розвитку «Білайн»

№	Дата	Подія
1	17 липня 1993 року	Починало свою діяльність ЗАТ «Білайн» з реєстрації
2	серпень 1993 року	«Білайн» отримав ліцензію Міністерства Зв'язки Російської Федерації № 580 на створення і експлуатацію мережі стандарту AMPS в Москві
3	14 грудня 1994 року	Почався комерційний пілотний тест мережі
4	28 лютого 1995 року	Завершився комерційний пілотний тест мережі
5	1995 року	Компанія здійснює перехід з аналогового стандарту AMPS в цифровий стандарт DAMPS
6	1996 року	Зростання числа базових станцій і розширення зони дії мережі «Білайн»
7	До кінця 1996 року	В мережі «Білайн» 50 000 абонентів.
8	До вересня 1998 року	Кількість абонентів «Білайн GSM» перевищує 140 000 чоловік
9	2000 року	Запускається WAP-сервіс, абонентам «Білайн» тепер доступні новини, інформація про погоду, курси валют
10	2002 року	Вводяться єдині тарифи внутрішньомережевого роумінгу, що діють практично на всій території обслуговування єдиної мережі «Білайн GSM»
11	2003 року	Відміняється «Поріг» підключення і відключення внутрішньо мережевого роумінгу для абонентів з авансовою системою платежів
12	2004 року	Для абонентів «Білайн» діє роумінг в 150 країнах світу в мережах 358 операторів
13	квітень 2005 року	Відбувається зміна образу і філософії компанії
14	11 квітня 2006 року	Компанія ЗАТ «Українські радіосистеми» починає надавати послуги мобільного зв'язку під торговою маркою Beeline
15	1 лютого 2007 року	Всі абоненти компанії «Українські радіосистеми», що обслуговувалися під торгівельною маркою WellCOM, переходять на обслуговування під ТМ Beeline

Джерело:http://www.beeonline.ru

1.2 Фактори, що впливають на вибір потенційних абонентів свого оператора

Якщо дивитися на специфіку діяльності операторів на ринку стільникового зв'язку, то сьогодні сервісні можливості поступово розширюються. В Україні постійно вводяться нові види обслуговування, послуги та тарифні плани. Щоб вибрати свого оператора стільникового зв'язку і пропонований тарифний план, потенційному абоненту потрібно визначитися з важливими для нього факторами, що впливають на вибір варіантів обслуговування.

Таблиця 1.2.

Факторами, що впливають на вибір оператора

№	Фактор	Примітки
1	Розмір щомісячної абонентської плати або її відсутність	при передоплаті послуг стільникового зв'язку
2	В який час абонент робить найбільше число дзвінків	вдень - у бізнес-час, або вночі, у суботу та неділю - в не бізнес-час. Вирішальною для більшості, як і раніше залишається вартість хвилини розмови в бізнес-час
3	Які дзвінки переважають - вхідні чи вихідні	для певної частини пакетів
4	Вартість підключення до мережі оператора або ж воно безкоштовно
5	Тарифи та розмір авансового платежу (депозиту) за послуги міського, міжміського та міжнародного зв'язку
6	Наявність, величина і спосіб розрахунку ефірного часу, що входить в абонентську плату	так званих безкоштовних хвилин
7	Номер стільникового абонента	«прямий» - міський або «кривий» - федеральний
8	Якість зв'язку мережі
9	Наявність або відсутність додаткових послуг, можливість їх підключення, чи включає пакет і чи потрібне додаткова оплата за такі послуги, як
10	Визначник номера
11	Переадресація виклику на інший телефон
12	Голосова пошта
13	Передача коротких повідомлень-SMS
14	Передача даних та факсимільних повідомлень
15	Зони покриття мережі стільникового зв'язку оператора
16	Необхідність (або відсутність такої) у супроводі на території інших країн	автоматичне супровід - roaming, договірне - follow me
17	Спосіб, вартість і терміни доставки абоненту рахунку та його деталізації
19	Зручність розрахунку з оператором	в офісі, через автомат чи банківське відділення
20	Наявність і надійність роботи служби цілодобової підтримки абонента
21	Престижність оператора	імідж бренду
22	Компетентність і ввічливість персоналу

Серйозна конкурентна боротьба на українському ринку стільникового зв'язку змушує операторів шукати найбільш оптимальні шляхи залучення нових і утримання існуючих абонентів. При цьому кожен оператор намагається охопити якомога ширшу категорію споживачів. Основним чинником у виборі клієнтом того або іншого стільникового оператора продовжує залишатися сума початкового платежу - «Білайн» підійшли до цього питання розумно і зробили підключення на більшість своїх тарифів, наприклад «Магніт», - безкоштовним, ввели знижки на ефірний час і т. д.

Одна з нових тенденцій маркетингової політики телекомунікаційних компаній - орієнтація на потреби конкретної людини, прагнення надати особливе значення соціальної складової свого бізнесу. Люди зараз не просто знають, що є різні види зв'язку, а обирають для себе найбільш зручний і доступний спосіб комунікації. Розуміння цього факту допомагає компаніям знаходити додаткові можливості для залучення уваги потенційного споживача до своєї продукції. Як приклад можна навести досвід «Білайн», який постійно розширює спектр послуг, що надає своїм абонентам не просто якісний цифровий зв'язок, але і повноцінний Інтернет, WAP, MMS.

Стати «своїм» - одне з головних завдань для компанії-оператора. На відміну від інших ринків, на телекомунікаційному значення іміджу компанії дуже велике, оскільки надані послуги в більшості випадках однорідні за показниками, отже абоненти орієнтуються, перш за все, не на послуги як такі, а саме на імідж і ступінь розкрученості бренду компанії. У цій ситуації наполеглива реклама та грамотне позиціонування можуть забезпечити необхідний рівень продажів.

Специфіка конкуренції на українському ринку стільникового зв'язку як раз і полягає в тому, що одна і та ж частина платоспроможних клієнтів «перетікає» від одного оператора до іншого. Саме тому крім відомих маркетингових методів стимулювання потрібно ще звернутися до емоційного аспекту. Більшість компаній завжди вважали, що споживачі сприймають бренд так само, як і вони самі. Ось чому час від часу вони дуже помиляються. Проте інші не роблять такої помилки. Бренди таких компаній вийшли в лідери і відірвалися від решти. Вони зробили справжній прорив і знайшли нову якість. Саме такі бренди надихнули компанію «Saatchi & Saatchi» на розробку концепції Lovemarks - брендів майбутнього.



Рис. 1. Раціональні маркетингові кроки

Джерело: складено за власними розробками автора

1.3 Маркетингова діяльність підприємства. Ребрендінг

За свою історію існування на міжнароднлму ринку стільникового зв'язку «Білайн» вже змінював «фірмові» поєднання кольорів, символіку та рекламні слогани. Остання версія з логотипом у формі бджоли і слоганом «З нами зручно!» на тлі синьої SIM-карти проіснувала досить довго. Але в 2005 році всім користувачам мобільним зв'язком довелося забути про синю «сімку» після програми ребрендінгу - «Білайн» кардинально змінив свій вигляд. Тепер на жовто-чорному колі красується назва бренду «Білайн».

Метою ребрендінгу, за словами керівництва, є підвищення лояльності до компанії. Новий логотип «Білайн» розроблений у 2005 мережевим агентством «Wolff Olins». Компанія здійснювала брендинг для таких компаній як: «Orange», «Tate», «Indesit», Олімпійські Ігри 2004 в Афінах.

В умовах конкурентного ринку - сміливе і неоднозначне рішення. Повний ребрендінг «Білайну» спричинив за собою зміну всієї маркетингової продукції, зовнішньої реклами, оформлення офісів продажів і чисельних дилерських пунктів. змінювати довелося все: від дизайну відомих prepaid-коробочок Бі+ до малюнка на SIM-картах і тоннах різноманітної паперової продукції з логотипом компанії.

Ребрендінг стільникового оператора «Білайн» показує, що бренд стає одним з найважливіших активів у боротьбі за лояльність абонентів. «Гра коштує свічок», але для будь-якої компанії зміна бренду - дуже ризикований крок, ефективність якого можна буде оцінити лише через кілька років. Більш того, за найскромнішими оцінками, зміна всієї маркетингової продукції (починаючи від забарвлення SIM-карт і закінчуючи оформленням офісів) обійдеться компанії в кілька десятків мільйонів доларів. Тим не менш, як зазначають експерти, дії «ВимпелКому» в довгостроковій перспективі можуть принести компанії хороші дивіденди.

«Вимпелком» - другий за величиною оператор стільникового зв'язку в Росії та четвертий в Україні.

Таблиця 1.3.

Рейтинг операторів мобільного зв'язку в Україні

№	Оператор	Абонентська база	Логотип
1	ЗАТ Київстар	22 022 261
2	ЗАТ МТС	17 564 410
3	ВАТ Астеліт	12 210 000
4	ЗАТ Білайн	2 004 729

Джерело: http://mobilnik.ua/info/operators/

За даними дослідницької компанії ACM-Consulting, на кінець лютого абонентська база компанії перевищила 29 млн чоловік. У минулому році прибуток компанії виріс на 73,9% і склав 1,9 млрд дол. Ринкова капіталізація, за даними за березень, дорівнює 7 млрд дол

Незважаючи на величезні маркетингові бюджети стільникових операторів, до недавнього часу їх стратегія спілкування зі споживачем за великим рахунком будувалася за дуже простим принципом - просто оглушали його рекламою і змушували купити той чи інший контракт. В умовах екстенсивного зростання ця тактика приносила дуже хороші результати. Проте зараз часи змінилися - проникнення стільникового зв'язку в Києві, наприклад, вже становить 100%, і мобільні оператори змушені відбирати клієнтів один в одного. У результаті абоненти почали активно «змінювати» своїм операторам - середній показник відтоку клієнтів складає в Києві близько 20%. Враховуючи, що якість послуг, що надаються більш-менш однакову у всіх найбільших гравців на столичному стільниковому ринку, головною зброєю абонентів стає емоційне навантаження, яку несе в собі бренд.

Вразливість старого бренду послужила основною причиною ребрендінгу «Білайну», за допомогою якого «Білайн» розраховує почати активну конкуренцію з МТС за високоприбутковий сегмент клієнтів. Для таких абонентів дуже важливі такі емоційні складові, як стабільність і респектабельність. У «Білайні» чітко вимальовувалася проблема: застарілий, технологічний бренд; відсутність значущих раціональних переваг перед конкурентами. Тому компанія вирішила не чекати відтоку абонентів до конкурентів, а боротися за народну любов. Як інструменти були обрані - зміна візуальної ідентифікації і репозиціонування, а також зроблені наступні кроки:

1. Зміна концепції бренду: зміна цільової аудиторії, ставка на емоційну складову бренду, орієнтація на створення преміумного продукту;

2. Відмова від «тарифних» війн, рішення інвестувати в один бренд (відмова від просування «Бі +» як окремого бренду, так і приставки в назвах тарифів);

3. Зміна системи візуальної ідентифікації, відмова від фірмового синього кольору і заміна логотипу;

4. Широка кампанія по запуску оновленого бренду. Повна зміна продуктового дизайну та символіки візуальної комунікації;

5. Проведення комплексу заходів з підвищення лояльності власного персоналу.

6. Через три місяці після старту кампанії з ребрендінгу результатом стало те (за даними ROMIR Monitoring), що 41,3% абонентів були інформовані про зміну корпоративного стилю «Білайну». Показник позитивного ставлення до зміни фірмового стилю серед них - 35,5%.

Метою ребрендінгу всередині компанії було донести зміст і характер змін до співробітників, а також сформувати у них позитивне ставлення до нового образу. Для цього «Білайн» зробив наступні кроки:

1. Створення мультимедійної презентації «Білайн - Еволюція бренду», в якій пояснені причини зміни бренду, представлений новий образ компанії. Кожен співробітник в день запуску отримав диск з цією презентацією;

2. До дня запуску нового бренду була підготовлена спеціальна сторінка на внутрішньому сайті, де співробітники могли знайти всю інформацію про новому образі компанії, про суть і цінностях бренду;

3. Розміщення в корпоративному виданні серії публікацій на тему взаємин з клієнтами, про те, яку роль у цьому відіграє бренд, що таке бренд в сучасному світі, приведення прикладів успішних брендів та ребрендінг;

4. За 1 - 2 дні до запуску оновленого бренду були переоформлені у новому стилі всі офіси компанії;

5. 4 квітня - в день запуску оновленого бренду, співробітників на вході вітала динамічна музика, відповідна нового способу, а прикрашені офіси створювали святковий настрій;

6. Кожен співробітник 4 квітня отримав листа від генерального директора з роз'ясненнями, що відбувається;

7. У цей же день у робочий час було організовано спеціальне святковий захід для всіх співробітників;

8. На внутрішньому сайті компанії регулярно публікуються результати досліджень сприйняття нового образу «Білайну»;

9. В усі матеріали внутрішніх навчальних курсів, в тому числі й під вступний курс для нових співробітників, були додані вкладки про ребрендінг компанії. Для співробітників було проведено спеціальне навчання;

10. В окремих регіонах були організовані спеціальні акції: співробітників привернули до виявлення проблем представлення продукції компанії в точках продажів. Ті збирали та надсилали інформацію про те, в яких місцях продажів був неправильно представлений бренд «Білайн», або відсутня реклама «Білайну».

«Білайн» серйозно підготувався до зміни свого образу. Ще в березні 2004 року «Вимпелком» провів дослідження ринку, що стало першим серйозним кроком до зміни позиціонування. При цьому принциповою умовою було збереження імені марки. На момент ребрендінгу переважна більшість зовнішньої рекламної комунікації здійснювалося в синьому кольорі, внаслідок чого закріпити у свідомості споживачів «право власності» на цей колір не представлялося можливим. Тому в підсумку було прийнято рішення зробити образ смугастої комахи більш символічним і універсальним. Яскравий жовтий колір у контрасті з чорним повинен був символізувати активність і динамічність нової концепції, при цьому стати «власністю» бренду, його розпізнавальним знаком.



Рис. 2. Поняття,які повинен включати в себе новий образ бренду

Джерело: складено за власними розробками автора

Універсальний і гнучкий знак повинен демонструвати доступність «Білайну» і те, що він є органічною частиною життя. Стилем компанії стало - тепло і дружелюбність, індивідуальний підхід до кожного клієнта, радість життя.

Таблиця 1.4.

Оцінка нового іміджу компанії

№	Позитивна оцінка	Негативна оцінка
1	Нове позиціонування може надати «Білайну» нову цільову аудиторію, яка виявиться потенційно ширшою за колишню	Старий бренд фактично знищений, отже з заміною раціональної мотивації на емоційну зміниться портрет споживача, що може спричинити за собою проблеми нового позиціонування
2	Унікальність колірної комбінації, новий бренд легко запам'ятовується	Зник слоган «З нами зручно!» - можливо єдиний зі слоганів раціонального типу, який пам'ятали і в який готові були вірити споживачі
3	Довідкові матеріали, брошури та інша поліграфія виглядає не тільки надзвичайно стильно, але й якісно зробленою, а відтак її приємно брати в руки і уважно вивчати	Поєднання чорного з помаранчевим важко назвати спокійною комбінацією, швидше нагадуючи попереджувальну розмальовку дорожніх механізмів і знаків радіаційного зараження

Джерело: складено за власними розробками автора

Як показує світовий досвід, найчастіше ребрендінг проводиться вимушено. Якщо подивитися на сьогоднішні тенденції ребрендінгу телекомунікаційних компаній, то можна відзначити, що ребрендінг продиктований самим життям. Яскравий приклад - зміна фірмового стилю «Білайну», причини якого цілком зрозумілі, логічні й обґрунтовані: ринок стільникового зв'язку близький до насичення, конкуренція серед операторів посилюється з кожним днем, «економічні» ресурси конкурентоспроможності (зниження цін і введення безкоштовних продуктів) майже вичерпані. До того ж споживачі стають більш вимогливими: абонентам тепер замало низьких цін і високої якості зв'язку, на перший план виходить вимога зручності та розуміння з боку оператора, емоційне навантаження бренду оператора. Спритна бджілка була вдалим ходом маркетингової політики. Крім того, періодична зміна іміджу корисна з точки зору залучення додаткового інтересу й уваги. В даному випадку в завдання оператора входило: повністю переглянути всю концепцію бренду, але при цьому спромогтися зберегти хоч якусь спадкоємність.

Кольорова революція стала не лише політичним, але і маркетинговим трендом. У перший час до ініціативи «Вимпелкому» ставилися скептично. Ще одним завданням ребрендінгу стала відбудова від основного конкурента - МТС. Також бренди провідних стільникових операторів створювалися в той час, коли головними були технології, якість зв'язку, а ринок був настільки не досліджений і не заповнений, що брендинг можна було сміливо залишати «на потім». І до цих пір оцінка ребрендінгу «Білайну» залишається неоднозначною, прямий дохід від таких значних інвестицій у зміну іміджу (а ребрендінг «Білайну» коштував не менше 2 млн. дол) підрахувати неможливо, необхідно зачекати кілька років, і тільки тоді можна буде говорити про ефективність вкладень. Тому ребрендінг «Білайну» - процес довгий, але вже сьогодні видно деякі результати: «Білайн» (після ребрендінгу) визнаний найдорожчим російським брендом і оцінюється в $ 5 млрд. бренд «МТС» зі своїми $ 4,6 млрд. на другому місці, а «Мегафон» з $ 413 млн - на шостому. Через кілька місяців з моменту старту кампанії фахівці не помітили відчутного ефекту, що вплинув на обсяги продажів. Але заперечувати те, що образ міцно закріпився в умах і серцях споживачів не стане ніхто.

Показник позитивного і нейтрального ставлення до зміни стилю серед обізнаних абонентів досяг високого рівня (97%), з них 40% позитивно сприйняли зміни фірмового стилю. Компанія обновила лінійку тарифних планів, запустивши такі тарифи як «Легкий крок», «Живи легко», «Вільний стиль». «Білайн» вивів на ринок нові пропозиції, тарифний план «Прості речі», пропозиції «Зональна тарифікація» і «SMS-пакет». Для корпоративних клієнтів був запущений новий продукт «Мобільна пошта». Всі офіси продажів переоформлені відповідно до нового іміджу; в 50% дилерських салонів стільникового зв'язку представлені в новому фірмовому стилі.

Іміджеві рекламні ролики виявилися не дуже вдалими. Якщо над загальною концепцією нового бренду працювали в Wolff Olins, то робота над роликами була доручена російській рекламній мережі BBDO, що, на мою думку, і спричинило відходження від загальної концепції. Іншими способами реалізації стали змінюючи один одного, іміджеві й товарні рекламні рішення - «Хамелеон», «Живий нуль», «Прості речі». «Білайн» сфокусував свої погляди на нової цільової аудиторії - молодій сім'ї з дітьми. У цілому ж «Білайн» націлений на більш широку аудиторію, на всіх людей з активною життєвою позицією.

Введення нового фірмового стилю став частиною великої програми з перетворення «Білайн» у сервісну компанію світового рівня. Підвищення лояльності існуючих абонентів - одна з головних завдань, яке ставила перед собою компанія, запускаючи новий фірмовий стиль.

Розділ 2. Фінансово-економічні показники діяльності підприємства

2.1 Облік активів

Активи підприємства -- це майнові об'єкти, матеріальні або нематеріальні носії вартості, які отримані в результаті попередніх господарських процесів та які мають властивість приносити у майбутньому вигоду -- дохід підприємству. У світовій практиці найбільш розповсюдженим визначенням активів є наступне: активи -- це ресурси, які отримані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому. В Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку (п. 4) -- активи визначаються, як ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Система обліку у компанії забезпечує регулярний збір і обробку інформації, що необхідна для складання фінансової звітності. Валюта балансу Товариства станом 31.12.2007 р. підтверджується в сумі 1 981 700,3 тис. грн.

Станом на 31.12.2007 р. ЗАТ "Українські радіосистеми" має 8 філій, які мають відокремлені підрозділи у містах України (Таблиця 2.1.)

Таблиця 2.1.

Структура ЗАТ "Українські радіосистеми"

№	Назва філії	Назва регіонального відділення
1	Дніпропетровська	Запорізьке, Кіровоградське, Криворізьке
2	Донецька	Луганське, Маріупольське
3	Київська	Чернігівське, Черкаське, Білоцерківське
4	Львівська	Волинське, Рівенське, Закарпатське, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська
5	Одеська	Миколаївське, Херсонське
6	Сімферопольська	Севастопольське
7	Харківська	Сумське, Полтавське, Кременчуцьке
8	Хмельницька	Вінницьке, Житомирське

Джерело: складено за власними розробками автора

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. КВЕД призначено для використання органами державного управління, фінансовими органами та органами статистики.

Впровадження КВЕД забезпечує:

* проведення статистичних обстежень економічної діяльності підприємств та організацій і аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів та послуг відповідно до системи національних рахунків);

* реєстрацію та облік підприємств і організацій за видами економічної діяльності у єдиному державному реєстрі підприємств і організацій;

* застосування єдиної статистичної термінології та визначень щодо статистичних одиниць, прийнятих у Європейському Союзі;

* можливість зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною.

Об'єктами класифікації в КВЕД є усі види економічної діяльності господарських суб'єктів (фізичних та юридичних осіб).

Таблиця 2.2.

Основні види діяльності ЗАТ "Українські радіосистеми" за КВЕД

64.20.0 Зв'язок
74.20.1 Діяльність у сфері архітектури; інженерна та технічна діяльність, пов'язана з будівництвом
32.20.2 Ремонт спеціалізованої апаратури для трансляції та ретрансляції передач
32.20.3 Монтаж та установлення апаратури для трансляції та ретрансляції передач
75.50.2 Технічне обслуговування та ремонт комп'ютерної техніки

Джерело: складено за власними розробками автора

ЗАТ "Українські радіосистеми" здійснює свою діяльність у відповідності до законодавства України та виданих ліцензій.(Див. додаток)

Бухгалтерський облік необоротних активів здійснюється із застосуванням субрахунків, затверджених Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та відповідає вимогам Інструкції про застосування Плану рахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.

Операції з основними засобами оформлюються документами, типові форми яких затверджені Наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.1995 р. № 352. (Табл.. 2.3.;2.4.)

Обліковувались активи, залишкова вартість яких складає 1565105,6 тис. грн. Оприбуткування запасів в бухгалтерському обліку підприємства відбувалось на підставі документів, отриманих від постачальників, за цінами їх придбання. Облік сировини, матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві оформлюється документами, типові форми яких затверджені Наказом Міністерства статистики України «Про затвердження первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів» від 21.06.1996 р. № 193, Наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів» від 22.05.1996 р. № 145.

Таблиця 2.3.

Станом на 31.12.2007 р. по субрахунках:

103 «Будинки та споруди»
104 «Машини та обладнання»
105 «Транспортні засоби»
106 «Інструменти, прилади та інвентар»
109 «Інші основні засоби»
11 «Інші необоротні активи»
12 «Нематеріальні активи»
151 «Капітальне будівництво»
152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»
154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»

Джерело: складено за власними розробками автора

Таблиця 2.4.

Облік матеріальних цінностей,що ведеться підприємством на балансових субрахунках

201 «Сировина та матеріали»	68279284,76грн.
202 «Сім-карти,Скетч-карти»	8241843,60грн.
203 «Паливо»	85999,24 грн.
204 «Тара»	3871,13грн.
207 «Запасні частини»	761665,59 грн.
209 «Інші матеріали»	580,75 грн.
220 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»	8756746,44грн.

Джерело: складено за власними розробками автора

Склад запасів станом на 31.12.2007 р. становлять виробничі запаси - 86130,0 тис. грн. Залишок грошових коштів на поточних рахунках підприємства станом на 31.12.2007 р. становить 6319,8 тис. грн., в тому числі: 5440,3 тис. грн. в національній валюті, та 879,5 тис. грн.. в іноземній валюті. Залишок грошових коштів в касі підприємства становить 5056,16 грн.

Бухгалтерський облік розрахунків з дебіторами ведеться підприємством по наступних бухгалтерських субрахунках:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»
362 «Розрахунки з іноземними покупцями»
371 «Розрахунки за виданими авансами»
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»
652 «Розрахунки за соціальним страхуванням»
64 «Розрахунки за податками й платежами»

Заборгованості з простроченим строком позовної давності немає.

Станом на 31.12.2007 року загальна сума дебіторської заборгованості підприємства становить 220411,80 тис. грн., в т.ч.:

за товари, роботи, послуги - 22 579,9 тис. грн.
з бюджетом - 259 611,2 тис. грн.
інша поточна дебіторська заборгованість - 2389,1 тис. грн.
інша поточна дебіторська заборгованість - 2389,1 тис. грн.

2.2 Облік зобов'язань

Бухгалтерський облік розрахунків з кредиторами ведеться підприємством по наступних бухгалтерських рахунках:

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням»
661 «Розрахунки за заробітною платою»
662 «Розрахунки по депонентам»
681 «Розрахунки по авансам »
685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
64 «Розрахунки за податками й платежами»

Визнання, облік та оцінка зобов'язань ведеться з дотриманням вимог НП(С)БО № 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20. Наявність зобов'язань, по яким минув термін позовної давності, не встановлено.

Загальна сума кредиторської заборгованості підприємства станом на 31.12.2007 року становить 1802295,5 тис. грн., в т.ч. (Табл. 2.5.)

Таблиця 2.5.

Кредиторська заборгованість підприємства

довгострокові кредити банку	1606017,8 тис. грн.
за товари, роботи, послуги	191158,1 тис. грн.
з одержаних авансів	184,2 тис. грн.
з бюджетом	856,6 тис. грн.
зі страхування	5,5 тис. грн.
з оплати праці	2,5 тис. грн.
інші поточні зобов'язання	35,2 тис. грн.

Джерело: складено за власними розробками автора

Облік особового складу, використання робочого часу та оплати праці здійснюється за типовими формами документів, затвердженими Наказами Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 09.10.1995 р. № 253, «Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу» від 27.10.1995 р. № 277, «Про затвердження форми первинного обліку та Інструкції по її заповненню» від 26.12.1995 р. № 343. Заробітна плата нараховується відповідно до штатного розкладу підприємства. Утримання із заробітної плати та нарахування на фонд оплати праці до бюджету та інших цільових фондів відповідає вимогам чинного законодавства. Облік розрахунків по заробітній платі ведеться підприємством на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».

Станом на 31.12.2007 року, згідно Статуту товариства статутний фонд складає 992 563 000,00 гривень та поділений на 9925630,00 грн. простих акцій, номінальною вартістю 100,00 (сто) гривень кожна. (Див. додаток власники акцій).

Рис. 3. Власний капітал товариства

Джерело: складено за власними розробками автора

Розмір чистих активів підприємства складає 179404,8 тис. грн. і є меншим за суму статутного капіталу, який відповідно складає 992563,0 тис. грн. Фінансовий результат підприємства за 2007 рік в розмірі - 38534,4 тис. грн. прибутку.

2.3 Показники платоспроможності та фінансової звітності ЗАТ «Українські Радіосистеми»

Відповідно до даних фінансової звітності (див додаток….) розраховуються наступні показники фінансового стану товариства:

1. Коефіцієнти ліквідності

1.1 Загальний (коефіцієнт покриття):

Оборотні активи (260) - Поточні зобов`язання (620)+ Доходи майбутніх періодів (630)= 2,08

Норма: ? 2

1.2 Коефіцієнт поточної(проміжної) ліквідності

Оборотні активи (260)- Запаси(сума р.100-140)/Поточні зобов`язання (620)+ Доходи майбутніх періодів (630) = 1,34

Норма: ?1

1.3 Коефіцієнт абсолютної (строкової)ліквідності

Грошові кошти та еквіваленти(сума рядів 230-240)/Поточні зобов`язання (620)+ Доходи майбутніх періодів(630) = 0,03

Норма: ?0,2

2. Показники фінансової стійкості

2.1 Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів(фінансової стійкості)

Цільове фінансування (420)+Довгострокові зобов`язання (480) +Поточні зобов`язання (620)+Доходи майбутніх періодів(630)/Власний капітал(380) = 10,07

Норма: ?1

2.2 Коефіцієнт фінансової незалежності

Власний капітал(380)/Забезпечення наступних витрат і платежів(430)+ Довгострокові зобов'язання (480)+ Поточні зобов`язання (620)+ Доходи майбутніх періодів =0,91

Норма: ?0,2

2.3 Коефіцієнт маневреності власних коштів

Власний капітал(380) - Необоротні активи(080)/Власний капітал(380) =7,74

Норма: >=0,5

3. Інші показники фінансового стану

3.1 Коефіцієнт ефективності використання активів

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування

(прибуток(170) - збиток(175) (Ф-2)/Валюта балансу(640) = 0,02

Норма: > 0

3.2 Коефіцієнт ефективності використання власних коштів

Фінансові результати від звичайної \ діяльності до оподаткування

Прибуток(170) - збиток(175) (Ф-2)/Власний капітал(380) = 0,22

Норма: ?0,4

Платоспроможність товариства характеризується наступними показниками:

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) - характеризує обсяг поточних зобов'язань по кредитах і розрахунках, який можливо погасити за рахунок усіх мобілізованих коштів складає 1,77. Аналіз коефіцієнта загальної ліквідності свідчить про те, що на кінець звітного періоду на 1,00 грн. поточних зобов'язань (боргів) товариство має 1,77 грн. поточних активів. Теоретичне значення - не менше 2.

Коефіцієнт поточної ліквідності - характеризує наскільки ймовірно погашення поточних зобов'язань за рахунок грошових коштів і їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості та складає 1,34. Аналіз коефіцієнта поточної ліквідності свідчить про те, що на кінець звітного періоду для негайного погашення 1,00 грн. поточних зобов'язань Товариство має 1,34грн. грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій і дебіторської заборгованості. Таке співвідношення свідчить про те, що товариство в змозі погасити негайно суму поточних зобов'язань за рахунок мобілізації грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій і дебіторської заборгованості.

Теоретичне значення - не менше 1.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - характеризує наскільки ймовірно негайне погашення поточних зобов'язань товариства за рахунок грошових коштів і їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій складає 0,03.

Аналіз коефіцієнта абсолютної ліквідності свідчить про те, що на кінець звітного періоду для негайного погашення 1,00 грн. поточних зобов'язань товариство має 0,03грн. грошових коштів та їх еквівалентів. Таке співвідношення свідчить про те, що товариство не в змозі погасити негайно суми поточних зобов'язань (у відповідності до нормативу К = 0,25-0,5).

Фінансова стійкість товариства характеризується наступними показниками:

Коефіцієнт структури капіталу - характеризує вартість залучених коштів з розрахунку на 1 грн. власних коштів товариства - складає 10,07. Теоретичне значення - не більше 1,0.

Коефіцієнт фінансової незалежності - визначає співвідношення власного капіталу до суми зобов'язань та складає 0,91. Товариство має достатнє значення коефіцієнту фінансової незалежності. Це свідчить про те, що ЗАТ «Українські радіосистеми» має достатньо власного капіталу для забезпечення наступних витрат і платежів, а також інших поточних зобов'язань. Теоретичне значення - не менше 0,2.

Коефіцієнт маневреності власних коштів - характеризує ступінь мобільності використаних власних коштів складає - ( -7,74). Теоретичне значення - не менше 0,5.

Інші показники фінансового стану:

Коефіцієнт ефективності використання активів - характеризує рентабельність активів складає 0,02. Теоретичне значення - більше 0.

Коефіцієнт ефективності використання власних коштів - характеризує рентабельність власного капіталу складає 0,22. Теоретичне значення - більше 0,4.

Як видно з розрахунку показників ліквідності, товариство майже по всім показникам має задовільну ліквідність, що свідчить про те, що воно забезпечене необхідною сумою оборотних активів (в тому числі грошовими коштами на рахунках) для покриття своїх поточних зобов'язань, в тому числі по товарах, роботах, послугах. Крім цього, підприємство має достатнє значення коефіцієнту фінансової незалежності, який свідчить, що компанія має достатньо власного капіталу для забезпечення наступних витрат і платежів, а також інших поточних зобов'язань. Коефіцієнт ефективності використання активів та коефіцієнт ефективності використання власних коштів не відповідає нормам та свідчить про не ефективне використання активів товариства та власних коштів.

З розрахунків, що наведені вище, вбачається загальна тенденція до зниження показників фінансової стабільності та платоспроможності підприємства і зменшення ефективності використання економічного потенціалу. Дані демонструють можливість товариства до зростання економічного потенціалу при більш ефективному використанні його активів.

Розділ 3. Аналіз конкурентного середовища компанії

Конкуренція між виробниками являє собою тип взаємовідносин між виробниками з приводу встановлення цін і обсягів пропозиції товарів на ринку. Аналогічно можна визначити конкуренцію між споживачами як їхні взаємовідносини з приводу формування цін і обсягу попиту на ринку.[39].

Слово “сoncurrentia” в перекладі з латинської мови означає “змагання, суперництво”. ” Як економічна категорія конкуренція - це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків” [39]. Конкуренція виконує роль регулятора темпів і обсягів виробництва, спонукаючи виробника запроваджувати науково-технічні досягнення, підвищувати продуктивність праці, вдосконалювати технологію, організацію праці тощо.

Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (запровадження в виробництво нових винаходів та технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, запобігає диктату виробників-монополістів по відношенню до споживача.

Рис. 4. Функції конкуренції

Джерело: складено за власними розробками автора

Масштаб інтенсивності конкуренції визначається тим, наскільки швидко переваги в прибутку втрачаються в результаті успішного відтворення інновацій конкурентами. В першу чергу це залежить від того, наскільки швидко конкуренти реагують на ривок вперед підприємства-піонера і наскільки динамічним є попит.

В кожній ринковій економіці існує небезпека того, що учасники конкурентної боротьби спробують ухилитися від обов`язкових норм і ризику, пов`язаних з вільною конкуренцією, вдаючись, наприклад, до змови про ціни чи до імітації товарних знаків. Тому держава повинна видавати нормативні документи, які регламентують правила конкурентної боротьби. За Смітом сутність конкурентної поведінки виробників становило "чесне"- без змови - суперництво виробників завдяки, як правило, ціновому тиску на конкуренті. Не суперництво у встановленні ціни, а відсутність можливості впливати на ціну є найважливішим моментом у сучасній трактовці поняття конкуренції.

Зміни, що відбуваються нині на ринках послуг зв'язку, пов'язані із динамічним розвитком у світі мобільного стільникового телефонного зв'язку. У розвинених країнах кількість мобільних телефонів майже дорівнює числу стаціонарних. Слід зазначити, що мобільний стільниковий зв'язок - це майбутнє галузі телефонного зв'язку. Приміром, у Фінляндії цей вид зв'язку використовують 67 осіб із 100, а в Південній Кореї мобільних телефонів більше, ніж стаціонарних. Уряд Китаю прийняв програму, що передбачає пріоритетний розвиток саме мобільного, а не звичайного телефонного зв'язку. За розрахунками компанії Deutsche Telekom, до 2005 року власником мобільного телефону стане кожний другий житель Чехії, Польщі та Угорщини. Кількість телефонів мобільного стільникового зв'язку на тисячу осіб становить у: Сінгапурі - 19; Гонконгу - 26; ОАЕ - 17; Тайвані - 7; США - 25; Японії - 8; Нідерландах - 7; Швеції - 65; Великобританії - 23; Швейцарії - 24.[38]

Мобільний стільниковий зв'язок завжди був у центрі уваги іноземних інвесторів. Жоден з його операторів, що працює в Україні, не є стовідсотково українським. Кожен має іноземного партнера, який інвестує не лише фінансові ресурси, а й обладнання, ноу-хау та досвід.

Ринок мобільного стільникового зв'язку відрізняється високими адміністративними й економічними бар'єрами вступу на нього. Насамперед - це необхідність отримання ліцензій на надання послуг та сертифікації обладнання техніки зв'язку, дозволу оператора зв'язку на приєднання до мережі загального користування, дозволу Держкомзв'язку на виділення номерного ресурсу, потреба у великих інвестиціях тощо. Особливістю ринку мобільного стільникового зв'язку в Україні є тісна прив'язка оператора до виробника обладнання (Ericsson, Motorola, Qualcomm, Hughes), який або є його засновником, або надає кредит на обладнання. Невеликі оператори мають проблеми з фінансуванням, отже залежать від кредитних ліній на обладнання, що в свою чергу зменшує свободу вибору обладнання чи технології.[38]

Прийнято розрізняти три покоління систем мобільного стільникового зв'язку:

- системи на базі аналогового стандарту (AMPS, NMT-450), що вважаються мережами першого покоління;

- сучасні цифрові системи стандартів GSM, D-AMPS, CDMA - мережі другого покоління;

- мережі третього покоління - широкосмугові системи мобільного зв'язку, орієнтовані на швидкісну передачу інформації.

Оператори мобільного стільникового зв'язку самостійно встановлюють тарифи на свої послуги. Конкуренція між ними, насамперед, між "КиївСтар Дж.Ес.Ем" та УМЗ, призвела до зниження тарифів і створення різноманітних сервісних пакетів для абонентів. Та попри це тарифи українських операторів стільникового зв'язку залишаються ще зависокими для більшості українців.

Кожен вид стандарту мобільного стільникового зв'язку передбачає певні умови оплати залежно від обраного тарифного пакета. Вартість останніх у різних операторів суттєво не відрізняється (хвилина розмови коштує від 1,26 до 2,52 грн.). Споживачі послуг мобільного стільникового зв'язку, за бажанням або у разі підвищення тарифів на послугу, можуть змінити або тарифний пакет, або оператора. Це спонукає останніх вводити різні сервісні послуги стільникового зв'язку, конкурувати між собою.

Наявність разом із мережами мобільного зв'язку потужної мережі фіксованого телефонного зв'язку, плата за розмови якою значно дешевша, зумовила необхідність розподілу плати за послугу з'єднання абонентів мобільного зв'язку на дві частини - плату за вхідний та вихідний дзвінок. Виокремлення плати за вхідний дзвінок здійснюється, зокрема, аби запобігти використанню мереж для прийняття в основному вхідних дзвінків із фіксованої мережі.

Питання взаєморозрахунків між операторами зв'язку належить до комплексу проблемних питань регулювання в галузі зв'язку, яке характеризуються недостатньою прозорістю, недосконалістю методологічної бази, відомчим характером та має певні ознаки дискримінаційності. Розв'язання зазначеної та інших проблем регулювання в галузі зв'язку безпосередньо пов'язане зі створенням в Україні незалежного від відомчого впливу регулюючого органу.

Під час проходження виробничої практики на підприємстві ЗАТ «Українські радіосистеми», я виконувала такі завдання:

1. Підготовка другого етапу маркетингових досліджень

2. Контроль польових робіт

3. Аналіз конкурентного середовища компанії за ринку України

4. Проектування презентації по ключовим гравцям на ринку мобільних послуг

5. Огляд зовнішньоекономічної діяльності чотирьох операторів

6. Проаналізувати абонентську базу операторів мобільного зв'язку на ринку України

Підготовка другого етапу маркетингових досліджень. Підготовка другого етапу маркетингових досліджень складалася з зіставлення анкети для респондентів, а також задля ведення другого етапу польових робіт. А саме, по телефону було опитано близько тисячі користувачів мобільного зв'язку різних операторів. Респондентам були поставлені такі питання:

· Чи Ви є власником даного номера

· Якщо так, то як Ви його отримали: купили, подарували родичі, подарували знайомі, отримали в подарунок на промо акціях, знайшли та ін.

· До якого оператора належить цей номер

· Як довго він у Вас

· Чи є у Вас інші карточки якими ви користуєтесь

· Якщо так, то яких операторів

· Хто сплачує рахунки за дзвінки

· Якщо Ви, то скільки в середньому витрачаєте на цього оператора в місяць

· Оцініть по шкалі від одного до десяти, де один це найменше,а п'ять - найбільше, наскільки Ви задоволені якістю цього мобільного оператора

· Оцініть по шкалі від одного до десяти, де один це найменше,а п'ять - найбільше, на скільки вам легко змінити оператора

· Чи порекомендували б Ви цього оператора своїм знайомим

· Якщо б довелось змінювати оператора, то якого б Ви обрали

· Статистичні дані: якого Ви року народження,чи Ви громадянин України, в якій області проживаєте, Ви проживаєте в обласному центрі чи місті чи в селі міського типу чи просто в селі

Контроль польових робіт. Під час виконання контролю польових робіт, я прослуховувала анкетування та слідкувала за тим, що вірно були відмічені відповіді у електронному вигляді. Але виникали певні складнощі під час опитування такі,як : декілька разів респондентами опинилися діти, а декілька разів люди віком більше дев'яноста років, а отже вони були не в змозі відповісти на деякі питання; найскладніше було оцінювати деякі фактори по десятибальній шкалі саме по телефону, тому що респонденти були опитані саме по телефону; інколи переривався зв'язок, тому доводилося передзвонювати; деякі респонденти відмовлялися відповідати на запитання які торкалися місця проживання та віку. Але й є позитивні сторони у анкетуванні такого вигляду: затрачається менше часу на проведення опитування, менше ресурсів, енергії,працівників та коштів.

Аналіз конкурентного середовища компанії за ринку України.

Бізнес на Україні розвивається у відповідності з планами компанії. Новий бренд і супроводжуюча його маркетингова компанія дозволили різко збільшити чистий приріст. (Таблиця 3.1.)

Таблиця 3.1.

Результати діяльності по залученню клієнтів і розширення частки ринку ВАТ «Вимпелком» за 2005-2006рр.

Країна	Кількість абонентів	Доля ринку, %
	2007 р.	2008 р.	Приріст	2005г	2006г	Приріст
Росія	30 748 400	48 052 800	17304400	34,6	33,9	-0,7
Казахстан	1 130 700	2 512 700	1382000	35,2	40,6	5,4
Україна	0	278 000	278000	0	0,8	0,8
Узбекистан	0	421 400	421400	0	31,5	31,5
Таджикистан	0	26 700	26700	0	9,5	9,5

З упевненістю можна сказати, що компанія «ВимпелКом» за 2008р. добилася значних успіхів щодо залучення нових клієнтів не тільки на території Росії, але і в країнах СНД, Україні та Казахстані. Число абонентів у Росії за 2008р. збільшилася на 17304400 чоловік., в Казахстані на 1382000 чоловік. За рік існування в Україні ЗАТ «ВимпелКом» придбав 278000 чоловік, в Узбекистані 421400 чоловік, В Таджикистані -26700 осіб.

Частка ринку переважає в таких країнах, як: Росія (33.9%), Казахстан (40,6%), Узбекистан (31,5%). Незначна частка ринку в Україні (0,8%) та і в Таджикистані (9,5%). Це пояснюється тим, що ЗАТ «ВимпелКом» тільки нещодавно проник на стільниковий ринок цих країн.