Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У сучасних умовах становлення ринкових відносин в Україні, які характеризуються посиленням ролі споживачів, невизначеністю умов функціонування підприємств, зростанням ступеня їхньої залежності від зовнішнього оточення, загостренням конкурентної боротьби за ринки збуту товарів, особливої актуальності набуває питання ефективного формування та управління товарною політикою підприємств на основі маркетингу.

Аналіз комплексу маркетингу підприємства є актуальним на сьогодні, адже саме через не прийняття до уваги власного іміджу як товаровиробника, своєї позиції на конкурентному ринку більшість вітчизняних підприємств є не тільки не конкурентоздатними на західному ринку але й навіть на ринку власної країни. товарний марка конкурент рекламний

Об'єктом дослідження даної роботи є дослідження комплексу маркетингу Експериментального науково-дослідного студентського інституту (ЕНДСІ) кафедри Технології машинобудування, металорізальних верстатів та інструментів Сумського державного університету.

Предметом дослідження є комплекс маркетингу підприємства.

Метою даної роботи є аналіз маркетингового комплексу ЕНДСІ та його вдосконалення. Для досягнення мети даної роботи необхідно виконати наступні завдання:

- дослідити основні напрямки діяльності Експериментального науково-дослідного студентського інституту (ЕНДСІ);

- проаналізувати заходи щодо модифікації товарної номенклатури та щодо посилення товарної марки підприємства-конкурента;

- оцінити ефективність рекламної кампанії

- розробити зразок реклами для ЕНДСІ.

Мета проведення рекламної кампанії: підвищення попиту шляхом підвищення рівня поінформованості цільової аудиторії.



Розділ 1. Загальна характеристика комплексу маркетингу та його складових

З метою забезпечення підприємства необхідною інформацією про макро- та мікросередовище, ринок і власні можливості на підставі результатів дослідження ринку розробляють комплексний маркетинг, який у світовій практиці дістав назву Marketing-mix.

Термін маркетинг-мікс уперше був ужитий у 1953 р. Нілом Борденом у президентському зверненні до Американської маркетингової асоціації. Борден використовував роботи Джеймса Каллітона, в яких фахівець із маркетингу був описаний як особа, що комбінує в своїй роботі різні елементи. Відповідно, під терміном маркетинг-мікс (комплекс маркетингу) розумілося сполучення цих елементів. Передбачалося, що різноманітне сполучення елементів мое призводити до різних результатів діяльності на ринку.

У 1960 р. Маккарті запропонував класифікацію, названу "4Р". що об'єднувала чотири елементи (product, place, price, promotion). Таким чином, концепція маркетингу-міксу, за Маккарті, визначалася як набір основних маркетингових інструментів, що складають программу маркетингу: товарна політика (product), збутова політика (place), цінова політика (price), комунікаційна політика, або політика просування (promotion).

Ці інструменти були виокремлені серед інших насамперед тому, що мали декілька особливостей:

- Їхнє використання безпосередньог впливало на попит, могло стимулювати споживачів до здійснення покупок;

- Корисною властивістю елементів, що входять до складу маркетингу, є їхня керованість - маркетолог може управляти кожним елементом з метою необхідного впливу на попит, вибирати найбільш перспективні комбінації елементів.

Отже, виходячи зі складу концепції "4Р", можна дійти висновку, що для того, щоб відбувався акт обміну, необхідно, щоб на підприємстві виконувалися чотири вищеперераховані маркетингові функції.

Більшість фахівців згодні з тим, що інструменти маркетинг-мікс досить часто перетинаються. Так, наприклад, продаж товарів за допомогою телевізійних передач є водночас рекламою товару та каналом його збуту. У даному випадку політика розподілу перетинається з політикою просування. Такий перетин й взаємне доповнення елементів комплексу маркетингу викликало в маркетологів бажання переглянути й доповнити цей комплекс, удосконалити класифікацію Маккарті. У більшості випадків адаптація здійснювалась шляхом додавання одного або декількох "Р" до мнемонічного переліку "4Р" Маккарті. Однак, у літературі й практиці маркетологів найчастіше зустрічається парадигма "5Р", що містить складову "people", під якою розуміють людські ресурси в широкому сенсі - і персонал компанії, і споживачі, і спілкування зі споживачами в процесі особистого продажу. Власне, урахування людського фактору передбачає не тільки спілкуваня, а й навіть встановлення певних відносин як з персоналом усередині компанії, так і зі споживачами. Нині перелік комплексу може налічувати від чотирьох до шістнадцяти компонентів. З ними ми можемо погоджуватись чи не погоджуватись. Наприклад, людський фактор передбачає вміння персоналу формувати свою поведінку в межах заявленого іміджу компанії. Якщо у престижному ресторані з розкрученим брендом, сучасним антуражем, смачними стравами офіціант дозволяє собі бути неуважним, а ще гірше, -- грубим, у відвідувачів одразу може зіпсуватися настрій, і наступного разу такий заклад вони вже не відвідають. В такому разі поведінку офіціанта можна розглядати як окремий елемент комплексу маркетингу, заснований на суб'єктивних характеристиках конкретної людини або як компонент комунікацій. Зазначимо, що кожен з елементів комплексу маркетингу є формою задоволення потреб споживачів. Споживачеві не байдуже, який товар він купує, за якою ціною, в яких місцях і яким чином налагоджується система спілкування між ним та підприємством. Отже, marketing-mix -- комплекс практичних заходів впливу на ринок, пристосування діяльності компанії до ринкових ситуацій, швидкого та гнучкого реагування на їх зміни. Головна мета розроблення компанією комплексного маркетингу -- забезпечити їй стійкі конкурентні переваги задля завоювання стабільних позицій на ринку. Сутність комплексного маркетингу полягає в оперативному реагуванні на зміни становища на ринку. Такої оперативності можна досягти, виконавши глибокий економічний аналіз і комерційні розрахунки з використанням сучасних економі-ко-математичних методів. Велику роль у розробці комплексного маркетингу відіграють практичний досвід та інтуїція маркетолога. Діяльність фірми на ринку буде успішною, якщо вона застосовуватиме елементи Marketing-mix у комплексі. Застосування окремих складових комплексу не дає бажаних результатів, оскільки вони взаємозалежні й відображають різні напрями діяльності фірми. Не варто сподіватися, що підприємство працюватиме на ринку ефективно, якщо ринковий механізм його функціонування поділений на складові.

1.1 коротка характеристика складових комплексу маркетингу

Розглянемо кожен із елементів комплексу маркетингу "4Р" (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 - Комплекс маркетингу



Дамо коротку характеристику складових "4Р" комплексу марктеингу:

Товарна політика - це комплекс заходів, спрямованих на орієнтацію виробництва на задоволення потреб і запитів споживачів і отримання на цій основі прибутку.

Відповідно до концепції маркетингу товарна політика підприємства (які товари, якої кількості, у якій кількості слід виробляти) має бути орієнтована на виробництво і просування на ринку конкурентоспроможних товарів, що відповідають запитам споживачів. Її суть - формування ефективного з економічного погляду товарного асортименту.

Товарна політика підприємства передбачає управління товарною номенклатурою, товарним асортиментом, окремими товарами. [курс бакалавра]

Управління товарною номенклатурою передбачає:

1) Модифікацію товарної номенклатури (створення нових чи ліквідацію існуючих асортиментних груп);

2) Модифікацію асортиментних груп (витягнення чи скорочення асортиментних ліній)

Товар -- це продукт праці, зроблений для продажу, з метою обміну на інші продукти праці чи гроші на ринку. У процесі обміну в товару виявляються дві властивості:

1. Властивість задовольняти які-небудь людські потреби, бути корисним для споживача, тобто мати суспільну корисність (споживчу вартість).

2. Властивість обмінюватися на інший товар (гроші) у визначених пропорціях, тобто мати мінову вартість.

Сучасне розуміння товару поширюється на усе, що здатне задовольнити різноманітні людські потреби: організації, особистості, ідеї, усі види людської діяльності.

Продукт праці, зроблений фірмою, ще не товар. Він проходить довгий шлях. Насамперед, він повинний мати визначений набір якісних характеристик: техніко-економічних, відповідності передбачуваному призначенню, екологічністю, ергономічністю, естетичністю. Набір якісних характеристик відповідає на запитання, який продукт зроблений. Але з погляду маркетингу важливо не те, якої бачить продукт виробник, а те, якої бачить цей продукт споживач. Тому якість -- це те, що вважає таким споживач. І тому необхідно формування "образ" якості для різних споживачів і на різних ринках.

Товарна одиниця -- відособлена цілісність, яка характеризується показниками якості, величини, ціни, специфічним оформленням, марочною назвою, упакуванням і маркіруванням.

І, нарешті, щоб дана товарна одиниця остаточно перетворилася в товар, необхідно використовувати такі інструменти. До них відносяться: грамотна реклама, налагоджений збут, що передбачає надання додаткових послуг і вигод (безкоштовна доставка, установка, налагодження, навчання і т.д.), ефективне обслуговування, міцні зв'язки з громадськістю, гнучка політика цін.

Розробка товарної політики передбачає виконання наступного переліку робіт:

ь комплексний аналіз можливостей діючих ринків з позиції забезпечення успішної реалізації попередньої номенклатури продукції, тобто оцінка ринків збуту;

ь оцінка рівня конкурентоздатності власного товару й аналогічного товару, виробленого конкурентами;

ь вибір найбільш сприятливих ринків і встановлення для кожного з них відповідної номенклатури продукції, обсягу реалізації, ціни;

ь аналіз зміни виторгу, визначення її оптимальних обсягів і відповідних їм цін, а також розробка плану перспективної номенклатури продукції з урахуванням її конкурентноздатності.

По кожній товарній одиниці, включеній в асортиментний портфель в рамках проведеної товарної політики, приймається рішення про марочне найменування: використовувати єдину марочну назву для всіх товарів, чи назва фірми в сполученні з індивідуальними марками товарів, чи застосувати багатомарочний підхід (дві і більш марки для однієї товарної категорії).

Елементом товарної політики в рамках товарної одиниці є також ухвалення рішення про упакування товару, що сприймається як складова частина якості товару, що формує його образ, а також і образ підприємства; про маркірування товару; ухвалення рішення про сервісне обслуговування покупця.

Вибір підприємством каналу поширення товару також є елементом товарної політики. Традиційний ланцюжок поширення товару: виробник -- оптовик -- роздрібний торговець -- споживач. Але можуть бути й інші можливості поширення товару. Основою для вибору того чи іншого каналу є властивості самого товару, а також додаткові вимоги, пов'язані з порядком продажу, збереження й обслуговування даного товару.

Таким чином, товарна політика -- багатомірна, складна сфера діяльності, що вимагає прийняття рішень про конкретні особливості товарної номенклатури, товарного асортименту, використання марочних назв, упакування, сервісних послуг, каналах розподілу товару.

Товарні стратегії підприємства

Проведення ефективної товарної політики підприємства пов'язане з двома великими проблемами. По-перше, фірма повинна раціонально організувати роботу в рамках наявної номенклатури товарів, враховуючи стадії життєвого циклу. По-друге, завчасно проводити розробку нових товарів для заміни товарів, які необхідно зняти з виробництва та вивести з ринку.

Таким чином, фірмі необхідно мати постійно удосконалювати товарну стратегію, що дозволить їй забезпечити стійку структуру асортименту, постійний збут та стабільний прибуток.

Товарна стратегія розробляється на перспективу та може включати три стратегічних напрямки по покращенню привабливості наявного на фірмі товарного мікса:

ь інновація товару;

ь варіація товару;

ь елімінація товару.

Рисунок 1.2 - Товарні стратегії фірми

Стратегії інновації товару визначає програму розробки та впровадження нових товарів. Але поняття "новий товар" має найрізноманітніше пояснення та використовується як для позначення удосконалень, оновлення існуючих товарів, так і для характеристики абсолютно нових споживчих благ, які вперше представляються споживачам. Необхідно правильно оцінити значимість та призначення інновацій, так як від цього залежить якість оцінки ризику, пов'язаного з її впровадженням.

Інновація в існуючих теоріях та практиках є синонімом поняття "нововведення" та "новація". Вона може бути представлена новим продуктом чи послугою, спосіб їх виробництва та збуту, новацією в організаційній, фінансовій, науково-дослідній, маркетинговій та інших сферах діяльності. Інновації класифікуються за ступенем їх новизни для фірми, за ступенем новизни для ринку та споживача (інтенсивність інновацій), за характером ідеї, з якою пов'язана поява інновації (технологічна чи маркетингова). Так, за ступенем новизни для фірми розрізняють товари світової новизни та нові для фірми. Встановлено, що світову новизну має лише невелика частина нововведень (10%), а більшість інновацій (70%) пов'язані з оновленням, розширенням, модифікацією існуючої гамми товарів.

Інноваційна стратегія підприємства: умови формування

Інноваційна стратегія підприємства - специфічне явище, що склалося та сформувалося протягом декількох останніх десятиліть. Сутність інноваційної стратегії полягає в активному впливу господарюючим суб'єктом на ринок та перспективній зміні внутрішнього середовища фірми у відповідності з соціально-господарськими тенденціями, що склалися.

В умовах ринку інноваційна діяльність є необхідною, оскільки продукція підприємств, які не спроможні до нововведень, не користується попитом, що призводить до банкрутства підприємства. Проте, умови для переходу до активної інноваційної стратегії склалися лише нещодавно.

Розвинутий попит та споживацька культура населення визначають постійний пошук шляхів підвищення рівня вжитку, перевага надається більш якісним товарам. Відбувається сегментація ринку, що обумовлює формування індивідуального виробництва.

Наявність великої кількості ефективних виробників, які змогли завоювати та охороняють свої позиції на ринку, підвищує ціну конкуренції, оскільки в основному вичерпуються екстенсивні джерела, та обмежується цінова конкуренція. Формуванню великої кількості високоефективних виробників сприяє процес глобалізації.

Основні можливості розширення збуту полягають у передбаченні ринкових змін, що обумовлені маркетинговими дослідженнями, пошук нових ринкових ніш, пропозиції принципово нового товару чи послуги, пропозиції товару чи послуги з найбільшою користю.

Третя умова - наявність розвинутої науково-технічної інфраструктури, що забезпечує проведення наукових розробок різної складності. Її ефективність може бути підвищена державною політикою.

Поряд з сукупністю зовнішніх по відношенню до підприємства умов, що обумовлюють необхідність переходу до інноваційної стратегії, необхідний ряд змін внутрішнього середовища підприємства.

Найголовніша зміна - орієнтація підприємства на ринок, що досягається за рахунок формування нової філософії організації, нової корпоративної культури, залучення до співпраці маркетингових структур чи створенню особистих для проведення маркетингових досліджень.

Підприємству необхідно організувати пошук нових ідей, проведення досліджень, швидке розробку технологій чи адаптацію уже існуючих. Всі ці зміни неможливо провести без навчання персоналу, тобто необхідна організація роботи по управлінню персоналом.

Таким чином, перехід підприємства до інноваційної стратегії буде раціональним при певному рівні розвитку ринкових відносин і при широкому розповсюдженні радикально змінює характер економічної системи країни.

Розробка та виведення нового товару на ринок

Як відмічалось раніше, лише 10% всіх нових товарів є дійсно новими, оригінальними та називаються товарами світової новизни. Розробка таких товарів, організація їх виробництва та виведення на ринок потребує великих затрат, які суміжні з підвищеним ризиком. Це є однією з причин того, чому компанії розробку нових товарів найчастіше пов'язують з удосконаленням та модифікацією існуючих товарів.

Розробка та впровадження на ринок нових товарів відбувається у відповідності з принципами та методами інноваційної політики, зокрема, процеса інновації товару.

Процес інновації товару включає шість етапів:

1) Пошук ідей щодо нових товарів;

2) Відбір ідей;

3) Економічний аналіз комерціалізації ідеї нового товару;

4) Розробка товару;

5) Випробування товару в умовах ринку, тестування;

6) Виведення та впровадження товару на ринок.

Рисунок 1.3 - Етапи процесу інноваційного товару

Процес інновації товару розпочинається з пошуку ідей щодо нових товарів. Базою для пошуку ідей є внутрішні та зовнішні, відносно підприємства, джерела ідей.

До зовнішніх ідей про товар можна віднести торгові підприємства, покупців та споживачів, конкурентів, ярмарки та виставки, різноманітні публікації, дослідницькі інститути, постачальників, товари інших галузей виробництва, рекламні агентства, господарські об'єднання, міністерства та інші державні інститути.

До внутрішніх джерел ідей відносять: відділ маркетингових досліджень, відділ технічного та перспективного розвитку, патентний відділ, виробничий відділ, всі підрозділи відділу маркетингу, відділ міжнародного економічного співробітництва, відділ підготовки товарів, постійні чи тимчасові групи співробітників для пошуку та генерації ідей. Представлена на рис.2 схема етапів процесу інновації товару у своєму складі - це процес планування нового товару. Задача планування нового товару полягає в пошуці та розробці альтернативних варіантів товарної політики, обгрунтування їх можливих шансів та ризиків. Для підвищення результативності заходів, що плануються, необхідно приділяти увагу базовим проблемам інноваційного товару, до яких відносяться наступні: етап отримання чи пошуку ідей, етап оцінки ідей та етап реалізації ідей. Для планування нового товару використовують різноманітні методи (табл.1.1). Для пошуку та генерації ідей щодо нового товару використовуються методи дослідження ринку та техніка творчого пошуку, яка базується на використанні творчого потенціалу, інтелекту групи людей та відомих спеціалістів. При цьому розрізняють логіко-систематичні методи та інтуїтивно-творчі методи. Найбільш відомими логіко-систематичними методами вважаються наступні: техніка анкети властивостей та характеристик товару, метод вимушених відносин та морфологічний метод.

Таблица 1.1 - Методи планування нового товару

Етап планування	Методи планування
Пошук ідей	Дослідження ринку Творчі методи
Відбір ідей	Методи оцінки Чек-лист
Економічний аналіз	Порівняння прибутку Метод оцінки беззбитковості Аналіз ризику
Розробка товару	Методі розробки товару Розробка прототипів Техніка розробки марки товару
Випробування товару в умовах ринку	Методи тестування товару Методи тестування ринку
Впровадження на ринок	Техніка сітьового планування Маркетинговий інструментарій
Контроль за впровадженням на ринок	Метод розрахунку витрат Дослідження ринку

Техніка анкети властивостей і характеристик товару використовується для пошуку творчих ідей для покращення товару. Всі властивості, ознаки та характеристики об'єкту (до якого можна віднести товар) узагальнюються та подаються у письмовому вигляді. Створення нової ідеї відбувається шляхом зміни чи заміни одного чи декількох ознак об'єкта та їх подальшого об'єднання у вигляді нової комбінації властивостей.

Метод вимушених відносин (комбінацій) дещо схожий з технікою анкети властивостей. Ідея зароджується як результат обдуманого узагальнення знань про предмети, які спершу не входили в одну групу.

Техніка анкети властивостей та метод вимушених комбінацій базується на комбінації властивостей наявних товарів, що обмежує їх використання. Тим паче, що можлива залежність якості нових ідей від якості ідей, що використовувалися раніше.

Морфологічний метод базується на принципах структурного аналізу. У відповідності з цим методом всі найважливіші параметри товару досліджуються окремо та в комбінації їх можливих сполучень. Він побудований на повній та строгій класифікації об'єктів, явищ, їх властивостей та параметрів, що дозволяє оцінити можливі сценарії розвитку ідеї і шляхом співставлення цих сценаріїв отримати комплексне уявлення ідеї майбутнього розвитку товару.

Процес морфологічного аналізу включає п'ять основних етапів.

a) Опис проблеми без пропонування будь-яких рішень;

b) Представлення проблеми, розбитої на окремі компоненти, які можуть впливати на рішення;

c) Альтернативні рішення для кожного з компонентів. Компоненти проблеми й альтернативні рішення зводяться в матрицю, яка називається морфологічним ящиком (табл.1.2);

d) Комбінація альтернативних рішень по окремим компонентам проблеми. Різні комбінації дають альтернативні загальні рішення;

e) Вибір та реалізація альтернативи, оптимальної з точки зору вигоди підприємству.

Таблиця 1.2 - Морфологічний ящик

Ціна. Ціна - це грошове вираження вартості товару, економічна категорія, що служить для вимірювання величини витраченого на виробництво товару суспільно-необхідного робочого часу. Однак у практичному житті використовується безліч видів цін, пов'язаних з різними особливостями купівлі-продажу. Ціна - одна з головних складових комплексу маркетингу. Ціни часто змінюються протягом життєвого циклу товару від дуже високих до низьких, орієнтованих на масовий ринок. Від цін багато в чому залежать досягнуті комерційні результати, а вірна або помилкова цінова політика надає довгострокове (позитивне чи негативне) вплив на всю діяльність фірми. Суть цінової політики в маркетингу полягає в тому, щоб встановлювати на товари фірми такі ціни і так варіювати ними в залежності від становища на ринку, щоб оволодіти його певною часткою, забезпечити намічений обсяг прибутку і вирішувати інші стратегічні та оперативні завдання.

Методи розповсюдження - це різноманітна діяльність, завдяки якій товар стає доступним для цільових споживачів. Це підбір оптових і роздрібних торговців, ефективна транспортування, своєчасне поповнення товарних запасів, викладення товарів і т.д.

Методи стимулювання збуту. Це діяльність фірми по розповсюдженню відомостей про переваги виробленого фірмою товару, переконання споживачів купувати (реклама та ін. спеціальні прийоми і заходи щодо організації пропаганди і просування товарів).

1.2 Організаційна структура маркетингової служби

Для втілення в життя заходів, розроблених за комплексом маркетингу, необхідна спеціальна служба маркетингу, яка була б в змозі взяти на себе функції по обслуговуванню виробництва і збуту, а, також координуючі, планують та контролюючі функції. Якщо фірма маленька, всі маркетингові обов'язки можуть бути покладені на одну людину. Велика фірма може дозволити собі утримувати службу маркетингу. Структура маркетингових служб різноманітна. Найпоширенішою є функціональна організація служби маркетингу. При такій організації фахівці з маркетингу керують різними видами (функціями) маркетингової діяльності.

Як правило, таку структуру мають маркетингові служби невеликих фірм, що працюють з вузьким товарним асортиментом, на невеликому числі національних ринків та їх сегментів, що відрізняються певною однорідністю, стабільністю і незначною ємністю. Однак у міру зростання товарного асортименту ця схема втрачає свою ефективність. Відсутність спеціальних підрозділів по продукту (товару) і утрудненість, у зв'язку з цим, безпосередність зв'язку і контролю за процесом розробки ідей нового товару, його створення та впровадження призводять до уповільнення інновацій. Через відсутність спеціальних підрозділів по регіональних сегментах ринку сповільнена реакція на зміну вимог споживачів.

Організація з товарною ознакою є основою формування організації з товарно-галузевою ознакою - видами продукції та наданих послуг. Така структура ефективна для фірм, що випускають багато асортиментну продукцію з різною технологією виробництва, що спеціалізуються на невеликому числі збутових ринків щодо однорідної характеру. Товари, що випускаються фірмою, при такій структурі організації характеризуються різною технологією виробництва, коротким життєвим циклом. Ринки відрізняються динамізмом, вимагають гнучкості і швидкості реакції маркетингових служб на мінливі запити споживачів.

При такій організації всім товарним виробництвом керує управляючий по товарної номенклатурі, якому підпорядковуються кілька управляючих по товарах. Перевагами такої організації маркетингу є те, що керуючий координує весь комплекс маркетингу по своєму товару і швидше реагує на ринкові проблеми. Однак ці переваги викликають і додаткові витрати (штати керуючих, додаткові витрати по комплексу маркетингу по кожному товару і т.д.).

Організація за географічним принципом характерна для фірм з регіональною орієнтацією збутової діяльності, тобто працюють на нечисленних, неоднорідних, з чітко окресленими кордонами ринках. Вона дає переваги фірмам, що здійснюють широку збутову і виробничу діяльність за кордоном.

Організація за ринковим принципом аналогічна системі організації по товарному виробництву. Керуючий за ринковою роботі керує діяльністю кількох управляючих по окремих ринках. Така організація дає можливість орієнтувати всю діяльність фірми на кінцевих споживачів і на цій основі здійснювати кожної їх групи індивідуальну, спеціалізовану ринкову політику. Ця структура найбільше відповідає принципам і вимогам концепції маркетингу.

Організація з товарно-ринковим принципом характерна для фірм, що продають безліч різних товарів на безлічі різних ринків. Такі фірми можуть мати одночасно і керуючих по товарах і по ринках, тобто застосовують матричну організацію.

Наведені структури маркетингових служб не можуть бути в даний час використані повно масштабно в нашій вітчизняній економіці.

1.3 висновки

Маркетинг зачіпає життя кожного з нас. Це процес, в ході якого розробляються і надаються в розпорядження людей товари та послуги, що забезпечують певний рівень життя. Маркетинг включає в себе безліч найрізноманітніших видів діяльності, в т.ч. маркетингові дослідження, розробку товару, організацію його розповсюдження, встановлення цін, рекламу, персональний продаж і т.д. Іноді маркетинг плутають з комерційними зусиллями по збуту, тоді як насправді він поєднує в собі кілька видів діяльності, спрямованих на виявлення, обслуговування, задоволення споживчих потреб на вирішення цілей, що стоять перед організацією. Маркетинг починається задовго до і продовжується ще довго після акту купівлі-продажу.

Маркетинг - вид людської діяльності, спрямованої на задоволення потреб за допомогою обміну. Основними поняттями сфери маркетингу є наступні: потреби, потреби, запити, товар, обмін, угода і ринок.

Комплекс маркетингу - одне з основних понять сучасної системи маркетингу. Комплекс маркетингу або "4 Р складові маркетингу" - набір піддаються контролю змінних чинників маркетингу, сукупність яких фірма використовує в прагненні викликати бажану відповідну реакцію з боку цільового ринку .В комплекс маркетингу входить все, що фірма може зробити для надання впливу на попит свого товару. Численні можливості можна об'єднати в чотири основні групи (4Р): товар, ціна, методи поширення і просування.



Розділ 2. Загальна характеристика підприємства

Обране для аналізу підприємство - Експериментальний науково-дослідний студентський інститут (ЕНДСІ). ООО ЕНДСІ створена у 2000 році.

За галузевим розподілом ЕНДСІ належить до обробної індустрії (важка промисловість).

За формою власності - державна.

ЕНДСІ має можливість надавати наступні послуги:

· Виготовлення деталей за кресленням замовників, у тому числі фрезерна та токарна обробка поверхонь деталей зі складним профілем (3D) на верстатах з ЧПК.

· Нарізання циліндричних зубчатих колес з модулями від 1,5 до 4 мм.

· Гравірувальні роботи.

· Виготовлення кліше.

· Проектування та виготовлення нестандартного інструменту та пристосувань.

· Заточка інструмента.

· Підбір та апробація сучасного метало ріжучого інструменту ведучих виробників за вимогами замовників.

· Виконання електронних копій креслень в будь-якій CAD- системі.

· Проектування та виготовлення нестандартних зубчатих передач.

· Виконання розрахунків методом кінцевих елементів на міцність, твердість, стійкість, модальний аналіз.

· Навчання програмуванню верстатів з ЧПК з використанням CAM систем (EDGECAM, DELCAM)

У розпорядженні кафедри є наступне металообробне обладнання:

- 6Р13Ф3 система ЧПК WL4M;

- ГФ2171 система ЧПК FANUC;

- 6Н13Ф3 система ЧПК WL4M;

- 16К20Т1 система ЧПК НЦ31;

- 16К20Т1 система ЧПК НЦ31 2006 року випуску;

- 16Б16Т1 система ЧПК НЦ31 2006 року випуску;

- 16Б16Т1 система ЧПК НЦ31;

- зубообробні верстати 5122, 5В312;

- фрезерно-гравірувальний верстат ROLAND EGX-400 2005 року випуску;

- плоскошліфувальний, круглошліфувальний, універсально-заточний верстати та інше обладнання.

Кафедра має позитивний досвід експлуатації токарного та фрезерного металоріжучого інструмента фірм KENNAMETAL, GURHING, SANDVIK COROMANT, KORLOY.

Для успішної роботи підприємству потрібні працьовиті, відповідальні та винахідливі особистості, які прагнуть до самовдосконалення та процвітання фірми, де вони працюють. Для цього ми прагнемо створити відповідну атмосферу на робочому місці, забезпечити гарними робочими умовами. Наша організація прагне завоювати відомість завдяки високій якості виробів, коротким строкам виконання та помірним цінам. Одним із завдань є заслужити повагу фірм-конкурентів.

Виходячи з культури нашої організації, можна зробити висновок. Що ЕНДСІ є життєздатною компанією нашого міста. Оскільки в компанії належні умови праці, трудова дисципліна, наявна низка заохочувальних премій, культура відповідає основному виду діяльності, то показники покращуються з кожним роком.

Оцінка та аналіз професійно-кваліфікаційного рівня працівників

Для підвищення ефективності праці співробітників, проведення цілеспрямованої кадрової політики в галузі матеріального та морального стимулювання співробітників, проведення атестації, організації службового просування, підвищення кваліфікації проводиться оцінка результатів праці та ділових якостей робітників. Для цього застосовують інтегральний коефіцієнт, що комплексно враховує професійні, особистісні якості, рівень кваліфікації, складність роботи та результати праці.

Головна ідея цієї оцінки - кількісно виразити за допомогою балів найсуттєвіші характеристики як працівника, так і роботи, яку він виконує. Для характеристики працівника кількісній оцінці підлягають його професійно-кваліфікаційний рівень (П) і ділові якості (Д), що створюють необхідні передумови для виконання відповідних функціональних обов'язків.

За ознаки, що характеризують роботу, взято складність виконуваних функцій (С_ф) і конкретно досягнутий результат (Р). ці ознаки тісно взаємопов'язані. Так, оцінка поточних результатів роботи підтверджує оцінку ділових якостей. Корелюють між собою професійно-кваліфікаційний рівень працівників і складність його роботи.

Для комплексної оцінки персоналу доцільно означені характеристики розглядати в сукупності. Комплексна оцінка конкретного працівника (К_пр) розраховується за формулою:

,

де Р - коефіцієнт.

Елементи комплексної оцінки мають різний ступінь постійності. Якщо професійно-кваліфікаційний рівень, ділові якості та складність функцій, що виконуються, практично не змінюються. То оцінка результатів праці є найбільш динамічною і здійснюється щомісячно.

Професійно-кваліфікаційний рівень працівника визначається за загальним для всіх категорій персоналу набором об'єктивних ознак. Якими є: освіта, стаж роботи за фахом, активність участі в системі безперервного підвищення професійної майстерності.

Для оцінки професійно-кваліфікаційного рівня робітників, спеціалістів і керівників застосовується єдиний наір ознак за їх незмінним питомим значенням.

За освітою всі працівники поділяються на 5 груп, кожній з яких відповідає певна бальна оцінка (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 - Групи персоналу за освітою та їх бальні оцінки

Групи персоналу	Оцінка в балах
Із загальною середньою освітою (повною чи неповною)	0,1
Після закінчення ПТУ і СПТУ	0,15
Із середньою спеціальною освітою	0,25
З вищою чи незакінченою вищою освітою	0,4
Із двома вищими освітами, що відповідають профілю роботи, або із науковим ступенем	0,5

Стаж роботи оцінюється: до 15-ти років за кожний рік - 0,01 бала; 15 і більше років - 0,15 бала. В загальній оцінці професійно-кваліфікаційного рівня методикою враховується активність участі в системі безперервного підвищення професійної майстерності в різних формах навчання.

Оцінка активності працівників, що навчаються, подана в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Оцінка активності працівників, що навчаються

Види навчання	Оцінка в балах
Короткострокові курси, стажування на підприємстві	0,05
Курси цільового призначення й масові форми навчання	0,05
Навчання у школі робітничої молоді	0,05
Отримання другої професії, спеціальності, підтвердження свідоцтвом	0,01
Курси підвищення кваліфікації (один раз на 4 роки) з видачею свідоцтва	0,15
Навчання у ВНЗ	0,2

Коефіцієнт професійно-кваліфікаційного рівня визначається за формулою:



,

де О - оцінка освіти;

С - оцінка стажу роботи за спеціальністю;

А - активність участі в системі безперервного навчання;

0,85 - максимальна бальна оцінка професійно кваліфікаційного рівня.

Розрахуємо для кожного з працівників коефіцієнт професійно-кваліфікаційного рівня.

1 токар: .

2 токар: .

3 токар: .

4 токар: .

1 фрезерувальник: .

2 фрезерувальник: .

3 фрезерувальник: .

Зав. складом: .

Оцінка ділових якостей працівників здійснюється за найбільш універсальними ознаками, що суттєво впливають на індивідуальну продуктивність праці, морально-психологічний клімат у колективі, а отже, на всю атмосферу трудового процесу і його практичні результати. У таблиці 2.3 наведений перелік можливих характеристик для оцінки ділових якостей робітників.

Кожна оцінка ділових якостей має чотири рівні виявлення й оцінюється в балах: низький - 0,5, середній - 1, вище середнього - 2, високий - 3 бали. Оцінка від 0,5 до 3 балів встановлюється робітникові за кожною з ознак з врахуванням її питомого значення.

Оцінка всієї сукупності ділових якостей (Д) визначається підсумком оцінок з урахуванням їх питомої значущості.

Таблиця 2.3 - Оцінка характеристик ділових якостей робітника

Пор. номер	Характеристика (ознаки, риси)питома значущість у частках одиниці	Питома значущість у частках одиниці	Оцінка рівнів ознак з врахуванням їх питомої ваги, балів
			1	2	3	4
			0,5	1,0	2,0	3,0
1	Професійна компетентність	0,33	0,17	0,33	0,66	0,99
2	Добре виконує свою роботу (без нагадувань, примусу, вчасно), не допускає бездіяльності	0,22	0,11	0,22	0,44	0,66
3	Відповідальний	0,17	0,08	0,17	0,34	0,51
4	Вміє ефективно працювати в колективі, допомагає іншим його колегам	0,15	0,07	0,15	0,30	0,45
5	Емоційно-витриманий	0,13	0,06	0,13	0,26	0,39

Згідно з таблиці 2.3 оцінимо ділові якості робітників ЕНДСІ (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 - Оцінка ділових якостей працівників

№ з/п	Пор. номер характеристики	Працівник/ бал
		1 токар	2 токар	3 токар	4 токар	1 фрезер.	2 фрезер.	3 фрезер.	Зав. складом	Начальник ЕНДСІ
1	1	0,66	0,66	0,99	0,66	0,99	0,66	0,17	0,66	0,99
2	2	0,44	0,22	0,66	0,44	0,44	0,44	0,44	0,66	0,66
3	3	0,34	0,34	0,51	0,34	0,34	0,51	0,34	0,34	0,51
4	4	0,45	0,15	0,30	0,30	0,30	0,45	0,30	0,30	0,45
5	5	0,39	0,26	0,26	0,26	0,26	0,39	0,26	0,26	0,26
6	Сер.бал	0,456	0,326	0,544	0,40	0,534	0,49	0,302	0,444	0,576

Оцінка складності функцій, які виконує робітник проводяться за ознаками, врахованими в тарифно-кваліфікаційному довіднику й відображеними в тарифному розряді, а також беруться до уваги не враховані в довідник ознаки, але ті, що впливають на складність праці робітників і вимагають від них більшого напруження, досвіду, зусиль, а саме: різноманітність робіт, керівництво ланкою, бригадою, додаткова відповідальність у технологічному процесі, робота на основі самоконтролю. Бальну оцінку складностей функцій робітника виконаємо за переліком ознак, поданим у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Бальні оцінки ознак, що визначають складність функцій, які виконують робітники

№ з/п	Назва ознаки складності виконування функцій	Питома значущість (часток одиниці)	Оцінка рівнів ознак з врахуванням їх питомої значущості, балів
			1	2	3	4	5	6
1	Характер робіт, що визначає зміст, складність праці, відображеної в тарифно-кваліфікаційному довіднику	0,5	0,5	1,0	1,5	2,0	2,5	3,0
2	Різноманітність робіт	0,15	0,15	0,3	0,45	-	-	-
3	Керівництво (ланкою, бригадою)	0,20	0,2	0,4	0,6	0,8	-	-
4	Додаткова відповідальність у технологічному процесі, робота на основі самоконтролю	0,15	0,15	0,3	-	-	-	-

Таблиця 2.6 - Бальні оцінки ознак кожного з робітників

№ з/п	Пор. номер ознаки(табл.2.5)	Працівник/ бал
		1 токар	2 токар	3 токар	4 токар	1 фрезер.	2 фрезер.	3 фрезер.	Зав. складом	Начальник ЕНДСІ
1	1	2,5	2,0	3,0	2,5	3,0	2,5	1,5	2,5	3,0
2	2	0,45	0,15	0,3	0,45	0,45	0,3	0,15	0,15	0,45
3	3	0	0	0,6	0	0,4	0	0	0,2	0,8
4	4	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,15	0,3
5	Сер.бал	0,813	0,613	1,05	0,813	1,038	0,775	0,488	0,75	1,138

Коефіцієнт складності виконуваних робіт (С_ф) визначається відношенням суми оцінок за кожною ознакою із врахуванням їх питомої значущості до постійної величини 8,3 (максимальну бальну оцінку за всіма ознаками складності функцій робітника). Цим забезпечується порівнянність складності праці від робітника, що виконує найпростіші роботи, до директора.

Оцінка результатів праці робітників враховує кількісні та якісні параметри робіт, що виконуються, а також їх ритмічність (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 - Оцінки ознак, що визначають результати праці робітників

3 з/п	Назва ознаки	Питома значущість (часток одиниці)	Оцінка рівнів ознак з врахуванням питомої значущості, балів
			1	2	3
1	Обсяг виконаних робіт	0,40	0,40	0,80	1,20
2	Якість виконаних робіт	0,40	0,40	0,80	1,20
3	Ритмічність	0,20	0,20	0,40	0,80

Таблиця 2.8 - Оцінки ознак, що визначають результати праці кожного з робітників

Пор. номер ознаки	Працівник/ бал
	1 токар	2 токар	3 токар	4 токар	1 фрезер.	2 фрезер.	3 фрезер.	Зав. складом	Начальник ЕНДСІ
1	0,80	0,40	1,20	0,80	1,20	0,80	0,40	1,20	1,20
2	0,80	0,40	1,20	0,80	1,20	0,80	0,40	1,20	1,20
3	0,40	0,20	0,80	0,40	0,80	0,40	0,20	0,80	0,80
Сер.бал	0,667	0,333	1,067	0,667	1,067	0,667	0,333	1,067	1,067

Використовуючи в сукупності отримані результати за всіма напрямками здійснимо комплексну оцінку працівника та його роботи.

.



Аналогічно розраховуємо для кожного з працівників. Отримані дані заносимо до таблиці (табл.. 2.9)

Таблиця 2.9 - Комплексна оцінка персоналу

№ з/п	Працівник	Оцінка за розрахунком
1	1 токар	0,69
2	2 токар	0,27
3	3 токар	1,27
4	4 токар	0,64
5	1 фрезерувальник	1,31
6	2 фрезерувальник	0,65
7	3 фрезерувальник	0,22
8	Зав. складом	0,94
9	Начальник ЕНДСІ	1,21

Висновки

ЕНДСІ є життєздатною компанією нашого міста. Оскільки в компанії належні умови праці, трудова дисципліна, наявна низка заохочувальних премій, культура відповідає основному виду діяльності, то показники покращуються з кожним роком.



Розділ 3. Заходи удосконалення комплексу маркетингу на підприємстві

3.1 товарна політика підприємства

Товарний асортимент -- група товарів, тісно зв'язаних між собою схожістю функціонування.

Асортиментна політика підприємства є важливим параметром впливу на збут. Кожен товарний асортимент вимагає особливої стратегії. У більшості підприємств роботу з кожною асортиментною групою товарів доручають окремій особі. Він приймає ряд рішень щодо широти товарного асортименту і товарів, його що уособлюють.

Товарний асортимент вважається "вузьким", якщо можна збільшити прибуток, доповнивши його новим товарами. І, навпаки, товарний асортимент "широкий", якщо прибуток можна збільшити, виключивши з нього ряд товарів. Широта асортименту в значній частині визначається тими цілями, що ставить перед собою підприємство. Якщо воно бажає поставити на ринок вичерпний асортимент, домагаючись значної частки товару даної групи на ринку, то товарний асортимент буде широкий. Але якщо підприємство зацікавлене у високій прибутковості свого бізнесу, воно буде мати звужений асортимент дохідних товарів.

З часом відбувається відновлення і насичення товарного асортименту новими товарами, що дає можливість підприємству:

· дістати додатковий прибуток, задовольняючи виниклу потребу;

· спробувати задовольнити дилерів, що скаржаться на проблеми існуючого асортименту;

· забезпечити більш високий рівень використання існуючих виробничих потужностей;

· стати ведучою фірмою з вичерпним асортиментом на даному товарному ринку;

· не допустити появи нових конкурентів на товарному ринку.

Якщо підприємство випускає кілька асортиментних груп товарів, то мова йде про товарну номенклатуру.

Товарна номенклатура -- сукупність всіх асортиментних груп і товарних одиниць, пропонованих покупцям продавцем.

Товарну номенклатуру підприємства можна охарактеризувати з погляду широти, насиченості, глибини, гармонійності.

Кількість асортиментних груп, що випускаються підприємством, свідчить про широту товарної номенклатури. Чим їх більше, тим більше широка номенклатура продукції, що випускається.

Чим більше число товарних одиниць входить в асортиментну групу, тим більше насичена товарна номенклатура. І, нарешті, у залежності від того, в одній чи декількох сферах діє дана фірма, прагнучи завоювати міцну репутацію, можна говорити про більшу чи меншу гармонійність між товарами різних асортиментних груп. Ці чотири параметри, що характеризують товарну номенклатуру, дозволяють підприємству визначити свою товарну політику. Воно може розширити свою діяльність чотирма способами: розширити товарну номенклатуру, включивши в неї нові асортиментні групи; збільшити насиченість уже наявних асортиментних груп, наблизивши до компаній з вичерпним асортиментом; запропонувати більше варіантів кожного з наявних товарів; і, нарешті, у залежності від того, в одній чи сфері в декількох буде діяти фірма, у більшому чи меншому ступені буде просліджуватися зв'язок між всіма асортиментними групами. ЕНДСІ має можливість надавати наступні послуги:

· Виготовлення деталей за кресленням замовників, у тому числі фрезерна та токарна обробка поверхонь деталей зі складним профілем (3D) на верстатах з ЧПК.

· Нарізання циліндричних зубчатих колес з модулями від 1,5 до 4 мм.

· Гравірувальні роботи.

· Виготовлення кліше.

· Проектування та виготовлення нестандартного інструменту та пристосувань.

· Заточка інструмента.

· Підбір та апробація сучасного метало ріжучого інструменту ведучих виробників за вимогами замовників.

· Виконання електронних копій креслень в будь-якій CAD- системі.

· Проектування та виготовлення нестандартних зубчатих передач.

· Виконання розрахунків методом кінцевих елементів на міцність, твердість, стійкість, модальний аналіз.

· Навчання програмуванню верстатів з ЧПК з використанням CAM систем (EDGECAM, DELCAM)

У розпорядженні кафедри є наступне металообробне обладнання:

- 6Р13Ф3 система ЧПК WL4M;

- ГФ2171 система ЧПК FANUC;

- 6Н13Ф3 система ЧПК WL4M;

- 16К20Т1 система ЧПК НЦ31;

- 16К20Т1 система ЧПК НЦ31 2006 року випуску;

- 16Б16Т1 система ЧПК НЦ31 2006 року випуску;

- 16Б16Т1 система ЧПК НЦ31;

- зубообробні верстати 5122, 5В312;

- фрезерно-гравірувальний верстат ROLAND EGX-400 2005 року випуску;

- плоскошліфувальний, круглошліфувальний, універсально-заточний верстати та інше обладнання.

Кафедра має позитивний досвід експлуатації токарного та фрезерного металоріжучого інструмента фірм KENNAMETAL, GURHING, SANDVIK COROMANT, KORLOY.



Таблиця 3.1 - Робочий склад ЕНДСІ

Працівники	Кількість
Токар ЧПК	3
Токар-унів.	1
Фрезерувальник	3
Зав. складом	1
Начальник ЕНДСІ	1
Всього	9

За минулий звітний рік обсяг виконаної роботи становить 536667,55 грн, з яких 6% - науково-дослідні роботи (32200 грн).

Як напрямок удосконалення товарної політики підприємства було обрано розроблення нового способу використання товару.

Загальна характеристика інновації

Матеріал заготовки апарата направляючого сталь 20Х13 ГОСТ 5582-75, ГОСТ 7350-77, яка характеризується наступними властивостями:

Таблиця 3.2 - Хімічний склад сталі 20Х13

C	Si	Mn	Ni	S	P	Cr
до 0,16	До 0,6	До 0,6	До 0,6	До 0,025	До 0,03	12-14

Температура критичних точок матеріалу 20Х13

А_с1=820, А_с3(А_сm)=950, А_r1=780

Таблиця 3.3 - Механічні властивості при Т=20^оС матеріалу 20Х13

Сортамент	Размер	Напр.	Sв	SТ	d5	y	KCU	Термообр.
-	мм	-	МПа	МПа	%	%	кДж/м2	-
Лист	1-4	Поп.	500	-	20	-	-	Отпуск 740-800оС
Лист	4-25	Поп.	500	-	20	-	-	Отпуск 680-780оС
Поковки	До 100	-	630	400	17	45	600	-
Поковки	До 100	-	630	400	16	42	550	-
Поковки	До 100	-	630	400	14	40	500	-



Таблиця 3.4 - Твердість матеріалу 20Х13

Твердість матеріалу 20Х13 після от жигу	НВ 10-1 = 126-197 МПа
Твердість матеріалу 20Х13 після загартування	НВ 10-1 = 241 МПа
Твердість матеріалу 20Х13 поковки	НВ 10-1 = 197-248 МПа

Таблиця 3.5 - Фізичні властивості матеріалу 20Х13

Т	Е 10-5	б 106	л	С	C	R 109
Град	МПа	1/Град	Вт/м?град	Кг/м3	Дж/кг?град	Ом?м
20	2,18	-	23	7670	-	588
100	2,14	10,1	26	7660	461	653
200	2,08	11,2	26	7630	523	730
300	2	11,5	26	7600	565	800
400	1,89	11,9	26	7570	628	884
500	1,81	12,2	27	7540	691	952
600	1,69	12,8	26	7510	775	1022
700	-	12,8	26	7480	963	1102
800	-	13	27	7450	-	-
900	-	-	28	-	-	-

Таблиця 3.6 - Технологічні властивості матеріалу 20Х13

Зварюваємість	Обмежено зварювана
Флоксеночутливість	Не чуттєва
Схильність до опускної крихкості	Схильна

позначення

S_в - межа короткострокової міцності,

S_Т - межа пропорційності (межа течіння для залишкової деформації),

d₅ - відносне подовження при розриві,

y - відносне звуження,

KCU - ударна в'язкість,

НВ - твердість по Бринелю.

Фізичні властивості

Т - температура при якій отримані дані властивості,

Е - модуль пружності першого роду,

б - коефіцієнт температурного розширення,

л - коефіцієнт теплопровідності,

с - щільність матеріалу,

С - питома теплоємність матеріалу,

R - питомий електричний опір.

Відомо, що припустима ширина фрезерування кінцевою фрезою не перевищує 2 діаметри фрези, але рекомендується припустима ширина фрезерування кінцевою фрезою -0.5 її діаметру. В іншому випадку відбувається збільшення ймовірності поломки фрез внаслідок збільшення навантаження на фрезу та ускладнення видалення стружки, значне збільшення відхилення вісі пазу від заданого траєкторією, збільшуються вібрації (для фрез більше 20 мм), зменшується продуктивність обробки через необхідність зменшення подачі.

План експерименту, методики виміру показників процесу різання

Як показує досвід та спостереження, кінцеві цільні твердосплавні фрези закордонного виробника суттєво відрізняються по конструкції та геометрії від фрез ГОСТ 17025-71. Тому, є необхідність, провести порівняльний аналіз та випробування різноманітних фрез у виробничих умовах на працездатність та термін експлуатації.

Випробування проводились на деталях апарат направляючий, з нержавіючої сталі 20Х13 де необхідно було про фрезерувати 9 каналів. Довжина фрезерування кожного каналу складала 0,4 м, глибина кожного каналу 40 мм.

Використовуване обладнання:

- верстат фрезерний 6Р13Ф3;

- фрези фірми Guhring та ГОСТ 17025-71;

- оправка цангова;

- амперметр Э8022;

- комп'ютер із стандартним програмним забезпеченням та програмою для запису звуку;

- мікроскоп МБС 9;

- фотоаппарат;

- АЦП.

Деталь встановлювалась на верстаті, мікрофон приєднувався зверху, верстата, для запису амплітуди сили інтенсивності звуку, та підключався до комп'ютеру.

При проході фрези в місці максимального її навантаження, на кожному каналі, необхідно було записати звук тривалістю у 3-4 секунди и в цей момент подивитись на амперметрі значення потужності різання. Всі ці дані необхідно занести в таблицю та зберегти.

Перед обробкою деталі необхідно подивитись під мікроскопом первинний стан різальної кромки та сфотографувати її. При обробці першої деталі, для вибраної фрези з чотирьох, необхідно після кожного каналу, дивитись під мікроскопом зношення однієї ріжучої кромки та сфотографувати її, для того щоб визначити прироблення фрези. На послідуючих деталях лише після всієї обробки необхідно сфотографувати всі її кромки.

Період стійкості будь якого інструменту залежить від, роду механічних та теплофізичних властивостей оброблюваного та інструментального матеріалів, геометричних параметрів інструменту (г,б,г,r_в,с…), параметрів режиму різання (V,S,t) та ін.., наприклад використовуємою СОТС:

Зв'язок між періодом стійкості Т та швидкістю різання V (залежність "V-T") в теперішній час встановлюють виключно експериментально. Для цього всі фактори процесу різання, крім швидкості різання, зберігають строго постійними. Потім послідовно встановлюють швидкість різання та при кожному її значенні встановлюють знос інструменту та будують криві зносу



Рисунок 3.1 - Крива зносу інструменту

Рисунок 3.2 - Первинний стан ріжучої кромки фрези Guhring 3677

Рисунок 3.3 - Стан ріжучої кромки після фрезерування двох деталей



Метою будь якого підприємства є підвищення продуктивності. Виходячи з цього, необхідно знати всі нюанси, які можуть на це вплинути. Працездатність інструменту, особливо при обробці важкооброблюваних матеріалів, є дуже важливим критерієм для підвищення продуктивності.

На прикладі такого важкооброблюваного матеріалу як 20Х13 ми переконалися у тому, що не будь-якому інструменту під силу працювати довго без переточок та сильного зносу ріжучих кромок.

Як показали результати випробувань, при використанні цільних твердосплавних фрез іноземного виробника суттєво підвищує продуктивність виробництва. Зношення їх ріжучих кромок особливо не значний при значно кращих режимах різання. Наприклад, чотирьох зубою фрезою фірми Guhring 5735 можливо обробити 15 деталей без переточок, а фрезой ГОСТ 17025-71 лише одну деталь та при цьому знос її ріжучих кромок значний та є необхідність переточки інструменту.

Працездатність кінцевих фрез при обробці нержавіючих сталей. Розрахунок економічної ефективності використання цільних твердосплавних кінцевих фрез

Розглянемо ти схеми фрезерування апаратів:

1. На ВАТ Сумський звод "Насосенергомаш" обробка таких пазів проводиться за 7 проходів кінцевою фрезою з твердого сплаву ВК8 ГОСТ 17026-71, діаметром 20 мм яка має 2 зуби. Режими різання:

S_z=0,02 мм/зуб; n=315 об/хв, V=50 м/хв.



Рисунок 3.4 - Довжина шляху фрезерування

Розрахуємо машинний час:

Т_мр=L/F (3.1)

Т_мр=(10+99,94+140,7+113,29+14+134,79+159,85+225,03)мм/60мм/хв=14,96 хв.

Т_мб=245,25мм/1000мм/хв= 0,25 хв.

?Т_м=14,96+0,25=15,21 хв.

Виходячи з середнього значення періоду стійкості кінцевої фрези 80 хв., можна зробити висновок, що на обробку одного пазу необхідно 14,96?7=104,72хв та відповідно 2 переточки фрези. А за обробку всього апарату направляючого 104,72?6пазів=628,32хв. необхідно 12 переточок фрези, що суттєво затримує процес обробки.