Комплекс маркетингових заходів для спільного підприємства ЗАТ "Теріхем-Луцьк"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комплекс маркетингових заходів для спільного підприємства ЗАТ "Теріхем-Луцьк"

збутовий політика маркетинговий стратегія

Вступ

Сучасний етап розвитку національної економіки України характеризується пошуком найефективніших важелів та інструментів ведення виробничо-господарської діяльності. Підвищення ролі приватної власності, розвиток фондового ринку, активізація зовнішньоекономічної діяльності потребують удосконалення механізму управління організаціями як найважливішого чинника впливу на працівників з метою досягнення поставлених цілей. Саме маркетингова діяльність визначає успіхи організації на внутрішньому і зовнішньому ринках, якість інституційних і структурних змін, здатність до адаптації в умовах жорсткої конкуренції.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсової роботи: «Комплекс маркетингових досліджень для СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк».

Об'єкт дослідження - Спільне підприємство ЗАТ «Теріхем-Луцьк".

Предмет дослідження - маркетингові дослідження для СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк".

Мета дослідження - визначення ефективності маркетингової діяльності підприємства, розробка маркетингової стратегії підприємства, цінової та збутової політики.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) охарактеризувати ефективність маркетингової діяльності підприємства;

2) розробити маркетингову стратегію підприємства;

3) охарактеризувати товарну політику підприємства;

4) розглянути цінову та збутову політику;

5) дослідити політику просування товарів;

6) дати економічне та управлінське обґрунтування рекомендацій для прийняття управлінських рішень у сфері маркетингу на підприємстві.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, семи розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. В першому розділі мова йде про діяльність підприємства. В другому - розробляється маркетингова стратегія підприємства. В третьому - характеризується товарна політика підприємства. В четвертому - цінова політика СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк". В п'ятому - збутова політика. В шостому - політика просування товарів. В сьомому - результати проведених маркетингових досліджень.

1. Аналіз ефективності маркетингової діяльності підприємства

1.1 Аналіз загального стану підприємства

Підприємство СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк" належить до хімічної галузі промисловості і спеціалізується на переробці пластмас.

СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк" розташоване на території міста Луцька. Юридична адреса підприємства: 43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська 76а.

Підприємство має розвинуту інфраструктуру інженерних комунікацій, надійне забезпечення електроенергією, теплом, водою, під'їздними залізничними шляхами та автодорогами. Територія підприємства - 34 га, виробничі площі 107,3 тис. м².

В даний час підприємство випускає:

нитки полістирольні для ізоляції кабелів;

труби з термопластів;

листи з термопластів;

плівку поліетиленову;

вироби з пластмас (пресові, литтєві, вакуум і термоформовочні, видувні).

СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк" зареєстроване Виконавчим комітетом Луцької міської Ради народних депутатів 18 травня 1994 року. Статутний фонд товариства складає 357 160,65 грн. Основні власники - АТ "Хемосвіт", Словаччина які володіють 5 881 617 простими іменними акціями, що складає 82,34 % від Статутного фонду. Державної частки у статутному фонді немає. Продаж акцій тривав з 16 лютого 1995 року по 8 жовтня 1998 року. Виплата дивідендів не проводилась.

Метою діяльності підприємства є об`єднання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності та одержання прибутку.

Предметом діяльності товариства є:

- виробництво продукції;

- надання послуг промислового та побутового характеру;

- торгівельна діяльність;

- оренда основних засобів;

- надання транспортних послуг;

- організація виставок;

- закордонна діяльність та посередництво;

- заготівельна-промислова, посередницька діяльність.

У таблиці 1.1. наведемо основні показники, що характеризують роботу підприємства за останні 3 роки.

Таблиця 1.1 Основні показники фінансово-господарської діяльності СП ЗАТ «Тері-хем-Луцьк" за 2001-2003 роки.

Назва показника	Один. виміру	Фактичне значення	Абсолютне відхилення, +,-
		2004	2005	2006	2006 до 2004	2006 до 2005
1	2	3	4	5	6	7
Обсяг продукції - у діючих цінах -у порівняних цінах	тис. грн	2780.9 3910,3	4482.5 5335,9	5326.0 5844,0	+ 2545,1 + 1933,7	+ 843,5 + 508,1
Виручка від реалізації продукції	-//-	127,6	127354	168951	16767,5	4159,70
Затрати на виробництво реалізованої продукції	-//-	4735,7	12862,4	14503,3	+ 9767,6	+1640,9
Прибуток (збиток) від реалізації продукції	-//-	27,1	1804,1	675,4	675,4	2479,50
Балансовий прибуток (збиток)	-//-	- 21,2	-1717,7	1059,3	1080,50	2777
Рентабельність реалізованої продукції	%	- 32,8	- 3,3	- 21,3	-11,5	-18
Середньоспискова чисельність всього персоналу, в т.ч. ПВП	Чол.	338 272	325 308	333 314	- 5 + 42	+ 8 + 6
Фонд оплати праці всього	Тис. грн.	1161,0	1271,1	1482,2	+ 321,2	+ 211,1
Середньомісячна заробітна плата: - виробничого персоналу - апарату управління	грн	174,2 344,1	262,4 500,0	332,2 646,7	+ 158 302,6	+69,8 +146,7
Продуктивність праці працівників	тис. грн/ чол.	11,6	16,4	17,7	+ 6,1	+ 1,3
Середньорічна вартість основних фондів	Тис. грн	40909,2	22 759,3	21 768,0	- 19141,2	+ 991,3
Фондомісткість	грн.	12,9	5,34	3,72	- 9,8	- 1,62
Фондовіддача	грн.	0,08	0,19	0,27	+0,19	+ 0,08
Фондоозброєність працівників	Тис. грн / чол.	121,0	69,8	65,4	- 55,6	- 4,4

Як видно з таблиці 1.1 обсяги виробництва на протязі 2004-2006 років постійно збільшувались, як у діючих, так і в порівняних цінах.

Позитивним моментом є значне зростання обсягів послуг наданих допоміжними цехами на сторону.

У зв'язку з реструктуризацією підприємства СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк" у 2003 році було проведено ремонт та реконструкцію приміщень та обладнання, що призвело до росту фондомісткості та, відповідно, зменшення фондовіддачі.

Покращення фінансового стану спостерігалось у 2004 році: скоротилися виробничі запаси на 76 тис. грн, зменшилась на 107 тис. грн дебіторська заборгованість, на 1778 тис. грн скоротилась кредиторська заборгованість.

1.2 Ефективність виконання маркетингової функції на підприємстві

Найбільш об'єктивно ситуацію господарсько-фінансової діяльності розкривають показники фінансової стійкості, платоспроможності, ділової активності та рентабельності (табл. 1.2, табл. 1.3), (табл. 1.4, табл. 1.5.)

Таблиця 1.2 Розрахунок показників фінансової стійкості на СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк» 2004 - 2006 роки.

№ №п/п	Показники	Одиниці виміру	Значення показника	Відхилення
			2004 р.	2005 р.	2006 р.	2006р.до 2004р.	2006р до 2005р.
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Власні засоби	тис. грн.	413,1	31275,4	29239,0	28826	-2036,40
2	Сума заборгованості	тис. грн.	193,5	4688,1	4482,3	4289	-206,80
3	Дебіторська заборгованість	тис. грн.	125,3	3307,0	3591,0	3466	284,00
4	Довгострокові позичкові кошти	тис. грн.	19,7	___	___	___	___
1	2	3	4	5	6	7	8
5	Вартість майна	тис. грн.	218,6	26587,3	24756,7	24539	830,60
	Коефіц. незалежності (р1: р5)		1,89	1,18	1,19	+ 1,18	+ 1,12
7	Питома вага залучених засобів (р2 : р5)		0,89	0,18	0,19	+ 0,18	+ 0,12
8	Співвідношення залучених засобів (р2 : р5)		0,89	0,18	0,19	- 0,18	+ 0,12
9	Питома вага дебіторської заборгованості (р3 : р5)		0,58	0,13	0,15	+ 0,15	- 0,16
10	Питома вага власних довгострокових позичкових коштів (р1 + р4) : р5		1,98	1,18	1,19	+ 1,18	+ 1,12

З таблиці 1.2. видно, що у 2006 році порівняно з 2004 роком зменшився коефіцієнт незалежності на 1,18, а також збільшилась питома вага залучених засобів на 0,18, та питома вага дебіторської заборгованості на 0,15 і питома вага власних, довгострокових позичкових коштів на 1,18. Це відбулося за рахунок збільшення власних засобів у 2006 році порівняно з 2004 роком на 28825,9тис.грн., суми заборгованості на 4288,8 тис. грн., дебіторська заборгованість на 3465,7 тис. грн. вартості майна на 24538,1 тис. грн., та зменшення довгострокових позичкових коштів на 19,7 тис. грн. Все це не дає підприємству бути фінансово стійким.

Таблиця 1.3 Розрахунок показників платоспроможності СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк» 2004 - 2006 роки.

№ п/п	Показники	Одиниці виміру	Значення показника	Відхилення
			2004 р.	2005 р.	2006 р.	2006р. до 2004р.	2006р. до 2005р.
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Власні засоби	тис. грн.	413,1	31275,4	29239,0	28826	-2036,40
2	Сума заборгованості	тис. грн.	193,5	4688,1	4482,3	4289	- 206,80
3	Дебіторська заборгованість	тис. грн.	125,3	3307,0	3591,0	3466	284,00
4	Довгострокові позичкові кошти	тис. грн.	19,7	_____	_____	_____	_____
5	Вартість майна	тис. грн.	218,6	26587,3	24756,7	24539	- 1830,60
6	Коефіцієнт незалежності (р1 : р5)	_____	1,89	1,18	1,19	+ 1,18	+ 1,12
7	Питома вага залучених засобів (р2 : р5)	_____	0,89	0,18	0,19	+ 0,18	+ 0,12
8	Співвідношення залучених засобів (р2 : р5)	____	0,89	0,18	0,19	- 0,18	+ 0,12
9	Питома вага дебіторської заборгованості (р3 : р5)	_____	0,58	0,13	0,15	+ 0,15	- 0,16
10	Питома вага власних і довгострокових позичкових коштів (р1 + р4) : р5	_____	1,98	1,18	1,19	+ 1,18	+ 1,12

З таблиці 1.3. видно, що у 2006 році порівняно з 2004 роком збільшився коефіцієнт незалежності на 1,82, а також збільшилась питома вага залучених засобів на 0,39, та питома вага дебіторської заборгованості на 0,39 і питома вага власних, довгострокових позичкових коштів на 3,08. Це відбулося за рахунок зменшення власних засобів у 2005 році порівняно з 2004 роком на 87,8 тис. грн., суми заборгованості на 79,1 тис. грн., дебіторська заборгованість на 39,4 тис. грн. вартості майна на 129,3 тис. грн., та збільшення довгострокових позичкових коштів на 100,6 тис. грн. Все це не дає підприємству бути фінансово стійким.

Таблиця 1.4 Розрахунок показників платоспроможності СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк» 2004 - 2006 роки.

п/п	Назва показника	Одиниці виміру	Значення показника	Відхилення
			2004 р.	2005 р.	2006 р.	2006р.до 2004р.	2006р. до 2005р.
1	Грошові кошти	тис. грн.	0,1	42,3	206,4	206,3	-
2	Короткострокові фінансові вкладення	тис. грн.	0,2	-	350,5	350,3	350,5
3	Дебіторська заборгованість	тис. грн.	125,3	3307,0	3591,0	- 3465,7	- 284
4	Запаси і затрати	тис. грн.	29,7	334,9	649,1	619,4	314,2
5	Короткострокові зобов'язання	тис. грн.	194,5	4688,1	4482,3	4287,8	- 205,8
6	Коефіцієнт абсолютної ліквідності (р1 : р5)	-	0,0005	0,06	0,016	0,11	- 0,44
7	Проміжний коефіцієнт покриття (р1 + р2 + р3 + р4) : р5	-	6,6	0,8	1,08	1,09	- 4,6
8	Загальний коефіцієнт покриття (р4 : р3)	-	0,2	0,1	0,2	0,2	1,1
9	Питома вага засобів і затрат в сумі короткострокових зобов'язань (р4 : р5)	-	0,2	0,07	0,1	0,1	- 1,5

З даної таблиці видно, що у 2006 році зменшився проміжний коефіцієнт покриття порівняно з 2004 роком на 0,07, відповідно зменшився загальний коефіцієнт покриття на 0,238. Це відбулося за рахунок зменшення дебіторської заборгованості на 39,4 тис. грн., короткострокових зобов'язань на 29,5 тис. грн., та збільшення грошових коштів на 1,8 тис. грн. Такий стан підприємства говорить про низьку платоспроможність його в сучасних умовах господарювання. З таблиці 1.4. видно, що загальний коефіцієнт обіговості збільшився на 0,84, відповідно зросла обіговість запасів і обіговість власних засобів. Це відбулося за рахунок зменшення запасів і затрат, виручки від реалізації, вартості майна. Загальна уява на основі розрахункових показників складається про низьку ділову активність підприємства, якому необхідно збільшувати обіговість запасів і власних засобів.

Таблиця 1.5 Розрахунок показників ділової активності СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк» 2004 - 2006 роки.

№ п/п	Назва показника	Одиниці виміру	Значення показника	Відхилення
			2004 р.	2005р.	2006 р.	2006р.до 2004р.	2006р. до 2005р.
1	Виручка від реалізації	тис. грн.	127,6	227,4	127,1	- 0,5	- 100,3
2	Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	85,8	165,9	85,8	-	- 8,01
3	Запаси і затрати	тис. грн.	29,7	0,4	0,2	- 29,5	- 0,2
4	Вартість майна	тис. грн.	218,6	221,6	89,3	- 129,3	-132,3
5	Власні засоби	тис. грн.	413,1	346,5	331,3	- 81,8	-15,2
6	Загальний коефіцієнт обіговості (р1 : р4)	-	0,58	1,03	1,42	+ 0,84	+ 0,39
7	Обіговість запасів (р2 р3)	-	2,89	414,5	429	+ 426,11	+14,25
8	(365 : 7)	день	126,29	0,88	0,85	- 125,44	- 0,03
9	Обіговість власних засобів (р1 : р5)	-	0,31	0,66	0,39	+ 0,08	- 0,27

З проведених розрахунків в таблиці 1.5. можна зробити висновок, що незважаючи на зменшення збитків у 2006 році порівняно з 2004 роком на 9,5 тис. грн. збитки збільшились порівняно з 2005 роком на 22,3 тис. грн. Це відбулося за рахунок зменшення вартості майна, виручки від реалізації та збільшення довгострокових кредитів на 100,6 тис. грн.

Таблиця 1.6. Розрахунок показників прибутку та рентабельності на СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк» за 2004 - 2006 роки.

п/п	Назва показника	Одиниці виміру	Значення показника	Відхилення
			2004 р.	2005 р.	2006 р.	2006р.до 2004р.	2006р. до 2005р.
1	Балансовий прибуток	Тис. грн.	- 21,2	-1717,7	1059,3	1080,50	2777
2	Платежі у бюджет	Тис. грн.	105,9	- 86,4	383,9	278	297,50
3	Чистий прибуток	Тис. грн.	- 127,1	1804,1	675,4	675,4	2479,50
4	Виручка від реалізації	Тис. грн.	127,6	127354	168951	16767,5	4159,70
5	Власні засоби	Тис. грн.	413,1	312754	29239	28825,90	- 2036,40
6	Довгострокові кредити	Тис. грн.	19,7	-	-	- 19,7	-
7	Основні засоби	Тис. грн.	235,1	27510,3	25645,6	25407,50	- 1867,70
8	Запаси і затрати	Тис. грн.	29,7	334,9	649,1	619,40	314,20
9	Вартість майна	Тис. грн	218,6	26583	24756,7	24538,1	- 1830,60
10	Фінансові вкладення	Тис. грн.	0,2	0,2	0,2	-	-
11	Загальний коефіцієнт рентабельності капіталу (р1 : р9)	- 0,10	- 0,07	0,05	0,05	- 1,52
12	Коефіцієнт рентабельності власних засобів (р1 : р5)	- 0,06	- 0,06	0,04	0,04	- 1,37
13	Коефіцієнт рентабельності виробн. фон. Р1 : (р7 + р8)	- 0,08	- 0,07	0,04	0,05	- 1,79
14	Коефіцієнт рентабельності фін. Вкладень (р1 : р11)	- 106	- 8588,50	5296,50	-	-
15	Коефіцієнт рентабельності продажу (р1 : р4)	- 0,17	- 0,14	0,07	0,07	0,67
16	Коефіцієнт пермоментного капіталу (р3 : р5)	- 0,31	- 0,06	0,03	0,03	- 1,22

Така ситуація привела до зменшення загального коефіцієнта рентабельності, збільшення коефіцієнта рентабельності власних засобів коефіцієнта рентабельності виробничих фондів, коефіцієнта рентабельності продажу, коефіцієнта рентабельності фінансових вкладень .

В цілому можна зробити висновок провівши аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства за три останні роки видно, що СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк» має низьку платоспроможність не є фінансово стійким підприємством, низька ділова активність. Як бачимо, стан виконання функцій маркетингу на підприємстві є задовільним.

2. Розробка гіпотези маркетингової стратегії підприємства

Стратегічне планування було й залишається, на жаль, в Україні вельми нерозвиненою сферою. Відмова від принципів та методик довгострокового планування, які були розраховані на застосування в умовах централізовано регульованої планової економіки, не була належним чином компенсована освоєнням сучасних та адекватних стану національної економіки засобів прогнозування, побудови стратегічних цілей та інструментів їхньої реалізації. Запозичені з досвіду розвинених країн світу методики часто засвідчують свою недієздатність в Україні, в той час як динамічна зміна стану та структури соціально-економічної системи в Україні перешкоджає виробленню адекватної системи стратегічного планування на національному ґрунті.

Фрагментарність підходу, неадекватність оцінки основних макроекономічних закономірностей та взаємозв'язків, нехтування потребою пошуку базових політико-економічних інтересів як основи реалізації економічної стратегії обумовлюють низьку ефективність стратегічної політики в Україні, її постійну другорядність по відношенню до «пожежних» завдань макроекономічного збалансування, непослідовність та постійне підпадання під вплив вузькогрупових інтересів. Кінцевим наслідком цього є «короткостроковість стратегічної політики», яка знаходить свій вияв у тому, що термін реальної дії стратегічних програм суттєво менший за той, на які вони розраховані.

Ситуаційний аналіз здійснюється відповідно до змін у ринковому середовищі і передбачає проведення діагностики діяльності підприємства, яка включає в себе: оцінку минулої діяльності, виявлення причин успіхів та невдач на основі збору й аналізу зовнішньої та внутрішньої інформації.

Зовнішня інформація - це:

ринки (ринки, на яких діє підприємство, сегменти, частка ринку, перспективи розвитку, географічна концентрація, перешкоди);

споживачі (рівень використання продукту, мотиви прийняття рішень про закупівлю);

конкуренти (кількість, розміщення, частка на ринку, сильні та слабкі сторони, ціни, система просування, канали розподілу, здатність до нововведень, перспективи розвитку);

фактори макромаркетингового середовища (тенденції розвитку науки і техніки, економічна ситуація, рівень інфляції, ставка процента, право і т. ін.).

Внутрішня інформація - це:

- контроль цілей маркетингу (мета підприємства, взаємозв'язок з ресурсами, сильні та слабкі сторони, організаційні структури);

- контроль організації маркетингу (рівень кваліфікації кадрів, підготовка і перепідготовка, стимулювання працівників, розподіл відповідальності, культура взаємовідносин);

- фінансові ресурси (аналіз витрат, прибутковості, бюджет, кредитна політика);

- товар (фаза життєвого циклу, конкурентоспроможність, широта параметричних рядів, нововведення);

- цінова політка (взаємозв'язок цін, витрат, попиту, якості товару);

- система руху товару (система транспортування, складське господарство, витрати на рух товару);

- організація збуту (організація, персонал, система просування).

Визначальними операторами українського ринку хімічної продукції є українські виробники. За лідерство змагаються близько 30 підприємств. Всього хімічна промисловість складається із понад 200 підприємств.

Скорочення імпорту та експорту спонукало вітчизняних виробників хімічної продукції до більш ретельного освоєння місцевого ринку.

На даний час майже 46% продукції, що виробляється, реалізується на місцевому ринку, а 54% - на регіональному.

Основними покупцями продукції є юридичні і фізичні особи (посередники), які збувають продукцію кінцевим споживачам.

Сферу діяльності підприємства можна розділити на три ринки: місцевий, регіональний та зарубіжний. Місцевий ринок включає в себе Луцьк та райони Волинської області, регіональний - інші області України, зарубіжний - країни СНД та ближнього зарубіжжя.

Відносні переваги продукції ЗАТ «Теріхем-Луцьк» над аналогічною продукцією регіональних конкурентів полягають в наступному:

найнижча ціна на окремі види за одиницю продукції;

можливість значного збільшення обсягів виробництва продукції.

3. Характеристика товарної політики та продукції підприємства

Можливість формування асортименту у сфері послуг значно ширша, ніж у товарній сфері. Це пояснюється декількома причинами:

1. Нові ідеї послуг формуються під впливом уявлення споживачів про можливості задоволення їхніх потреб. Це дозволяє сформувати більший обсяг нових речей, скорочує час пошуку нових рішень, забезпечує гнучке реагування на зміну конкурентного середовища.

2. Розробка та реалізація задуму послуги-новинки має більші можливості, ніж в умовах товарного ринку. Виробництво послуг вимагає менших інвестицій і може бути налагодженим у більш короткий термін. Тому інноваційна мобільність у сфері послуг значно вища, ніжу сфері товарного виробництва.

3. Життєвий цикл послуг суттєво відрізняється від життєвого циклу товару. По-перше, середня тривалість життєвого циклу послуги перевищує аналогічний показник для життєвого циклу товару. Це обумовлено більшими можливостями модифікації послуг і розробки послуг новинок. По-друге, тривалість стадій життєвого циклу послуги, які забезпечують основний обсяг прибутку, для послуг істотно вища, ніж для товарів. По-третє, період, який передує отриманню сталого прибутку, для послуг відносно невеликий, через меншу трудомісткість процесу виробництва та нижчі інвестиційні витрати. По-четверте, ступінь ризику від невизначеності реагування споживача на появу послуги-новинки нижчий, ніж для товарів. Це пояснюється нерозривністю процесів виробництва і маркетингу послуг.

Асортиментна політика

Асортиментна політика послуг охоплює:

-- співвідношення видів послуг;

-- співвідношення послуг, які знаходяться на різних стадіях життєвого циклу.

Завданнями асортиментної політики послуг можна вважати:

-- найбільш повне задоволення вимог споживачів на основі ди-ференціювання пропозицій;

-- оптимізацію сукупних фінансових результатів. Виокремлюються шість асортиментних груп послуг, які мають чіткі відмінності за фазою життєвого циклу.

В даний час підприємство випускає:

нитки полістирольні для ізоляції кабелів;

труби з термопластів;

листи з термопластів;

плівку поліетиленову;

вироби з пластмас (пресові, литтєві, вакуум і термоформовочні, видувні).

На майбутнє підприємство планує такі види діяльності:

- надання послуг промислового та побутового характеру;

- торгівельна діяльність;

- оренда основних засобів;

- надання транспортних послуг;

- організація виставок;

- закордонна діяльність та посередництво;

- виготовлення колясок.

Зокрема розглянемо основні види і технологію виробництва колясок.

Коляска КО - 41 - 89 "Віта" -- це дитяча відкрита коляска. Бона розрахована для прогулянок з дитиною від одного до трьох років.

Конструкція коляски така, що дає змогу легко її складати. Кузов може бути в положенні "сидячи" і "лежачи". Ручка коляски встановлюється в два положення: "дитя обличчям" і "дитя спиною". Наявність амортизації на два колеса коляски поліпшує ходові якості коляски при русі на дорогах з будь-яким покриттям. Коляска комплектується фартухом і багажником.

Пробна коляску "Віта" запущена у виробництво в 2004 році. Продукція виготовляється відповідно до державних стандартів (ГОСТ 192.45--82). При розробці моделі коляски на підприємстві розробляється карта порівняльного аналізу, в якій робиться порівняння з кращими світовими зразками. На підставі цієї карти розробляються елементи конструкції коляски для досягнення конкурентоспроможності.

Виробництво колясок є високотехнологічним виробництвом. Усі елементи конструкції виробляються шляхом штампування. Усю трудомістку ручну роботу зведено до мінімуму. Проте використання сталевих труб, хоча и поліпшує технологічність, призводить до збільшення ваги (в аналогічній колясці "Мальвіна" всі металеві конструкції з алюмінію), а використання нікелю для покриття збільшує собівартість продукції.

На думку розробників цієї дитячої коляски, її конкурентними перевагами є:

1) ручка, що перекидається, для фіксації в двох положеннях: "дитина обличчям", "дитина спиною" відносно людини, яка везе коляску;

2) тент для захисту від негоди і променів сонця;

3) фартух для ніг дитини, який може зніматися;

4) те, що елементи з тканин легко знімаються і перуться.

До переваг можна також віднести гарантію 1 рік і наявність гарантійної майстерні.

До недоліків, на думку конструкторів, можна віднести:

а) порівняно велику вагу;

б) недостатню надійність коліс.

4. Цінова політика підприємства

Значення ціни для маркетингу послуг визначається трьома головними причинами.

По-перше, оскільки оцінити якість послуги до її придбання, як правило, дуже складно, ціна може бути важливим показником очікуваної якості. Наприклад, потенційний клієнт може використовувати ціни розміщення у проспекті, для визначення рівня якості продукції. Деякі консалтингові компанії вимагають, щоб їхні консультанти брали за свої послуги дуже високі гонорари, оскільки низькі можуть поставити під сумнів якість цих послуг.

По-друге, ціна є важливим заходом контролю над попитом, а оскільки послуги відзначаються незбереженням, відповідність попиту і пропозиції у сфері послуг має особливе значення. Тому творчий підхід до ціноутворення дозволяє позбутися зайвих коливань попиту.

По-третє, у сфері послуг цінова чутливість споживача є одним з головних критеріїв сегментування ринку. Потрібно враховувати, що різні групи споживачів здатні платити за одну и ту ж послугу різну ціну. Для поділу клієнтів на більш та менш чутливих до ціни використовують фактор часу.

Але велика кількість компаній не повною мірою використовують творчий підхід до цін під час продажу своїх послуг. Так, наприклад, дослідження промислових послуг показало, що, як правило, ці фірми недостатньо орієнтовані на споживачів у ціноутворенні. Головним чином вони використовують чисто схематичний підхід, при якому враховують тільки свої витрати. Крім того, схеми ціноутворення на промислові послуги не відзначаються гнучкістю, не диференційовані з урахуванням особливостей різних сегментів ринку. Дуже рідко відзначаються спроби оцінити ступінь чутливості споживачів до зміни цін.

За деякі види послуг, наприклад, консультації з питань менеджменту або бухгалтерського обліку, фірми отримують від своїх клієнтів певну оплату. Стосовно такої оплати потрібно розробити чітку стратегію.

Ціни на послуги безперечно визначають їх виробники, і вони мають право встановити будь-яку ціну. Але остаточне рішення залишається за ринком, тобто споживачем. Якщо ціна виробника занадто висока, то послуги залишаться незатребуваними; якщо ціна буде занадто низькою -- виробник не відшкодує своїх витрат і збанкрутує. Отже, граничні ціни для виробника послуг такі: мінімальна ціна, що дорівнює витратам на виробництво послуг, і максимальна ціна, тобто та, яку приймає ринок.

У цих межах виробник послуг і визначає оптимальний рівень ціни на послуги.

Ціни конкурентів служать своєрідним орієнтиром для фірми у процесі формування цін на власну продукцію. Випускаючи продукцію, аналогічну продукції конкурентів, фірма змушена призначати ціну, близьку до цін конкурентів, інакше вона може порушити збут. Проте чим ширший діапазон відмінностей послуг фірми від послуг конкурентів (за якістю, умовами продажу, споживчими властивостями), тим ширший діапазон відхилення цін на власну продукцію від цін конкурентів.

Методи ціноутворення, використовувані на ринках чистої недосконалої конкуренції, досить різноманітні, але всі вони базуються на врахуванні попередніх п'ятьох чинників.

Найпростіший спосіб ціноутворення -- встановлення ціни на основ! рівня поточних цін. У цьому випадку фірма орієнтується на ціни конкурентів, звертаючи менше уваги на власні витрати і вивчення попиту. Цей метод популярний, але саме простотою його достоїнства обмежуються. Він не потребує витрат на вивчення попиту и аналіз власних виробничих резервів, дозволяє заощаджувати на рекламі і системі стимулювання збуту, дозволяючи пасивно прямувати в руслі ринкової динаміки, яку формують активніші конкуренти. Іноді подібна «простота» дійсно виявляється «гірше злодійства».

Дещо складніше ціноутворення за методом «витрати плюс». Суть його полягає в тому, що виробник або продавець послуг визначає середні витрати на виробництво і збут товару і додає до них націнку, що забезпечує одержання певного прибутку. Розміри націнок залежать від конкурентного середовища ринку і цін конкурентів. Недоліком цього методу є ігнорування особливостей поточного попиту, що призводить або до недоотримання прибутку при зростаючому попиті, або до втрат обсягів продажу при його скороченні. Перевага полягає у відомій стабільності цін, відокремлених від впливу коливань ринкової кон'юнктури.

Набагато складнішим методом ціноутворення є розрахунок ціни на базі беззбитковості и одержання цільового прибутку. Цей метод полягає в аналізі різноманітних рівнів цін, їхнього впливу на обсяги продажу, визначення розмірів дійсного і освоєного ринків, ступеня можливості одержання цільового прибутку при кожній можливій ціні товару тощо.

Емпіричний метод ціноутворення полягає у визначенні рівня ціни на продукцію фірми на основі організації пробних продажів, проведення маркетингових експериментів, опитувань і по суті є методом пошуку оптимальної ціни шляхом спроб і помилок.

Очевидно, що перелічені методи ціноутворення використовуються в тісній залежності з іншими чинниками цього процесу. Зокрема, остаточне встановлення ціни прямо залежить від цілей фірми. Наприклад, якщо метою стає максимізація прибутку, то найбільш прийнятним методом є визначення ціни на базі беззбитковості и одержання цільового прибутку; якщо метою є зберігання частки ринку, встановлюється ціна на основі поточних рівнів цін тощо. Крім цього, на цінову політику фірми і, відповідно, на рівень цін на її продукцію значно впливають заходи щодо стимулювання збуту і просування послуг на ринок. До таких заходів включаються всілякі цінові знижки; використання цінової дискримінації на базі географічних, соціальних або сезонних (тимчасових) принципів; умови розрахунків за надані послуги та ін.

Розробку цінової політики виробничого підприємства пропонується здійснювати послідовно за такими основними етапами:

а) обґрунтування визначальних цілей формування цінової політики на стратегічний період та їх узгодження із стратегічними цілями розвитку доходів виробничого підприємства; б) оцінка рівня торговельної надбавки і його достатності для формування комерційного доходу з позицій отримання необхідного рівня прибутку з реалізації товарів і платних послуг; в) вибір моделей ціноутворення на окремі групи товарів, що забезпечують найкращі умови стратегічного управління комерційним доходом виробничого підприємства; г) побудова системи методів визначення конкретного рівня торговельної надбавки по окремих групах товарів, що забезпечують формування необхідного рівня прибутку; д) побудова механізму коригування розробленої цінової політики згідно з можливими змінами зовнішніх та внутрішніх умов формування доходів виробничого підприємства.

Сукупність факторів, які впливають на формування цін, можна розділити на 3 групи: попит - витрати, ситуація з конкуренцією.

Підприємство встановлює ціни на свою продукцію в основному виходячи із витрат на виробництво. Ціни при цьому визначають, базуючись на витратах і відсотків від витрат. Схема встановлення цін підприємством виглядає наступним чином:

ціна = витрати + націнка.

Процес визначення цін підприємства включає наступні етапи:

підрахунок витрат на продукцію;

визначення рентабельності (відсоток націнки);

знаходження оптової ціни підприємства, яка дорівнює сумі витрат і рентабельності;

додавання до оптової ціни ПДВ у розмірі 20%, в результаті чого отримуємо оптово-відпускну ціну підприємства.

Відповідно до кількості та різного виду продукції встановлюється ціна.

Цінова політика у відношенні дистриб'юторів утримує торгову націнку 8-10 %. Відомо, що ціна формується під впливом собівартості та певної націнки.

Тенденція до зниження ціни помічається при збільшенні обсягів реалізації і зменшенні накладних витрат.

Потрібно розробити систему знижок, яка буде полягати, в залежності від обсягу закупок, знижка 5-7%, при цьому використовувати диференційований підхід до кожного дистриб'ютора. Також передбачити продаж продукції по передплаті із відстрочкою платежу на 5-7 банківських днів.

5. Збутова політика

Товари, які виробляються на СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк» надходять у магазини міста та області, а також продукція експортується за межі області і навіть країни.

Основними споживачами продукції, котрим постачається приблизив 90 відсотків вироблених товарів, є оптові бази, що були раніше філіями Укрспоживспілки, а тепер стали самостійними господарськими суб'єктами. Крім того, підприємство встановило прямі зв'язки з торговельними організаціями. Наприклад, з харківськими, вінницькими, миколаївськими та іншими. Однак вони замовляють лише 30% всієї продукції. З 2003 року частина продукції йде за кордон.

Контракти на постачання продукції укладаються переважно на щорічних ярмарках, виставках або внаслідок особистого спілкування працівників відділу збуту з представниками торговельних організацій.

Для реалізації отриманих товарів, крім магазину в Луцьку, що функціонував від початку роботи підприємства, було відкрито магазини від підприємства в інших містах України: Рівне, Львів, Тернопіль. Доставка товарів здійснювалася безпосередньо з підприємства, за цінами заводу-виробника. Рентабельність цих магазинів становила близько 80% загальної рентабельності підприємства.

Доставка товарів здійснювалася безпосередньо з підприємства, за цінами заводу-виробника. Рентабельність цих магазинів становила близько 80% загальної рентабельності підприємства.

Розподіл продукції проводить наступними методами:

прямий - підприємство безпосередньо реалізує продукцію покупцям через власний магазин;

через посередника - збут через незалежних посередників.

Тобто застосовуються різнорівневі канали розподілу молочних продуктів, які показані на рис. 1 (станом на 2006 рік).



Рис.

Нульовий канал розподілу підприємство застосовує у Луцьку через магазин, який безпосередньо розташований на території заводу. Однорівневий канал розподілу застосовується щодо дрібних місцевих роздрібних продавців. Схему дворівневого розподілу підприємство використовує для продажу своєї продукції у районах Волинської області та за її межами.

Варто зазначити, що ЗАТ «Теріхем-Луцьк» застосовує інтенсивний розподіл своєї продукції, що передбачає розміщення та реалізацію молочних продуктів через будь-якого посередника, який може і хоче цим займатись.

6. Політика просування товарів

Для політики просування товарів і послуг звичайно застосовується реклама. Для реклами якості товарів дуже часто використовуються відгуки задоволених клієнтів. Оскільки придбання послуг пов'язане з великим ризиком, доцільно складати перелік задоволених клієнтів і використовувати його як засіб переконання.

Рекламі товарів і послуг дуже сприяють усні рекомендації, що пов'язані з особистим досвідом людини, яка рекомендує. Таким чином, під час просування послуг необхідно постійно пам'ятати про домінуючу роль особистого впливу на процес вибору послуги і в будь-який спосіб стимулювати усну рекламу:

-- переконувати задоволених клієнтів інформувати інших осіб про свою думку;

-- розробляти матеріали, які споживачі могли б передавати один одному;

-- під час рекламних кампаній зосереджувати увагу на думці найбільш задоволених споживачів;

-- проводити заходи, під час яких існуючі клієнти могли б спілкуватися з потенційними споживачами.

Оскільки в забезпеченні та підтриманні високої якості послуг домінуючу роль відіграє персонал, необхідне постійне і близьке спілкування зі службовцями організацій сфери послуг Такий внутрішній зв'язок дозволить більш точно визначити запити самих співробітників і підтримувати серед них розуміння необхідності найбільш якісного обслуговування клієнтів, а також надасть можливість інформування самих службовців про те, яким чином винагороджується відмінна робота.

Необхідно пам'ятати про небезпеку використання в рекламі перебільшених обіцянок, які призводять до формування у покупців запитів, котрі неможливо задовольнити.

У цілому просування товарів Доставка товарів здійснювалася безпосередньо з підприємства, за цінами заводу-виробника. Рентабельність цих магазинів становила близько 80% загальної рентабельності підприємства.

Розподіл продукції ВАТ «КОМО» проводить наступними методами:

прямий - підприємство безпосередньо реалізує продукцію покупцям через власний магазин;

через посередника - збут через незалежних посередників.

Тобто застосовуються різнорівневі канали розподілу молочних продуктів, які показані на рис. 1 (станом на 2006 рік).

Рис.

Нульовий канал розподілу підприємство застосовує у Луцьку через магазин, який безпосередньо розташований на території заводу. Однорівневий канал розподілу застосовується щодо дрібних місцевих роздрібних продавців. Це, насамперед, магазини, кафе, їдальні, бари. Схему дворівневого розподілу підприємство використовує для продажу своєї продукції у районах Волинської області та за її межами.

Варто зазначити, що ВАТ «КОМО» застосовує інтенсивний розподіл своєї продукції, що передбачає розміщення та реалізацію молочних продуктів через будь-якого посередника, який може і хоче цим займатись.

-- це комплекс заходів, спрямованих на формування попиту і стимулювання збуту послуг, тобто на збільшення обсягів продажу, Просування включав рекламу, заходи щодо формування громадської думки, стимулюючі заходи и особисті продажі. Важлива роль у комплексі збуту наложить рекламі.

Реклама являє собою вид комунікативного зв'язку між продавцем товару і його споживачем, це будь-яка оплачена форма неособистих уявлень про товар (послугу) і просування цих відомостей до споживача. Реклама служить для таких цілей:

— формування довгострокового образу фірми;

-- виділення конкретної марки товару або послуги (марочна реклама);

-- поширення інформації про продаж, послугу або події (рубрична);

-- оголошення про продаж за зниженими цінами (реклама розпродажу);

-- відстоювання конкретно» ідеї.

СП ЗАТ «Теріхем-Луцьк» використовує такі види реклами:

-- пряма реклама (вручення рекламних матеріалів особисто або поштою);

-- реклама в пресі;

-- друкована реклама (проспекти, каталоги, буклети тощо);

--телереклама;

-- радіореклама;

--зовнішня реклама;

-- виставки тощо.

Кожний з видів реклами має позитивні і негативні сторони, тому перед тим, як вибрати той або інший вид реклами, варто визначити її мету.

Процес розробки рекламної програми -- комплексу заходів щодо впливу на цільову аудиторію починається з постановки завдань реклами. Ці завдання можуть випливати з раніше прийнятих рішень про вибір цільового ринку, маркетингового позиціонування і комплексу маркетингу. Відповідно до поставлених завдань рекламу можна класифікувати таким чином:

1. Інформативна реклама переважає в основному при виведенні послуг на ринок, її завдання -- створення первісного попиту.

2. Умовляльна реклама використовується переважно на етапі зростання фірми, формуючи вибірковий попит.

3. Нагадувальна реклама набуває особливої значущості на етапі зрілості фірми, підтримуючи поінформованість споживача на високому рівні.

Визначивши завдання реклами, фірма починає розробку рекламного бюджету (це питання розглядається докладніше в наступному розділі), а потім виробляє загальний творчий підхід, стратегію реклами. У процесі створення стратегії фірми можна виділити три етапи: формування ідеї звернення, оцінка і вибір варіантів звернення, виконання звернення.

Далі приймається рішення про засоби поширення інформації, а саме: а) визначається широта охоплення, частота появи і сила впливу реклами. Рекламодавцю необхідно визначити, яке число осіб у цільовій аудиторії повинно ознайомитися з рекламою за певний відрізок часу, скільки разів середній представник цільової аудиторії має зустрітися з його рекламним повідомленням і яку силу впливу повинен мати цей контакт;

б) добір основних засобів поширення реклами. Фахівець з реклами повинен знати, які показники забезпечує кожний вид реклами, для того щоб компетентно здійснити операцію вибору. При цьому враховуються такі найважливіші чинники, як: прихильне ставлення цільової аудиторії до певних засобів інформації, специфіка послуг, спосіб звертання, вартість реклами;

в) вибір конкретних носіїв реклами;

г) установлення графіка використання засобів реклами. Реклама може бути рівною (рівномірною в часі), наростаючою, пульсуючою.

Для того, щоб рекламна кампанія була дійовою в умовах ринку, необхідно дотримуватися таких правил:

--чітко уявляти, для кого призначено рекламовані послуги, тобто кому адресується реклама;

-- марка фірми має бути помітною на ринку; --реклама не повинна бути надокучливою;

-- реклама може базуватися тільки на фактах, а не на ілюзіях;

-- рекламні заголовки мають бути помітними, а зміст реклами -- доступним для сприйняття;

-- реклама покликана створювати навколо фірми атмосферу широкої гласності

--рекламу не варто припиняти доги, поки вона не вичерпала себе;

-- реклама спрацьовує ефективніше, якщо в ній містяться різні форми преміювання покупців.

Оцінка результатів рекламної кампанії передбачає вимірювання комунікативної і торгової ефективності до, в хід! і після рекламної акції. Оцінка комунікативної ефективності показує, яку ефективність забезпечує оголошення, а оцінка торгової ефективності -- який обсяг продажу породжується оголошенням.

Особистий продаж -- усне уявлення про послугу фірми, здійснюване через особистий контакт, що можна розглядати як основну складову частину просування послуг.

Заходи щодо формування громадської думки -- діяльність фірми щодо поширення відомостей про достоїнства запропонованих послуг. В основі паблік рилейшнз лежить уміння налагодити контакт, взаємовигідний зв'язок фірми із суспільством з метою встановлення, підтримки і поліпшення іміджу фірми.

7. Економічне обґрунтування курсової роботи

Планування виручки від продажу товарів на наступний період (квартал, рік) проводиться, виходячи з обсягу реалізованих товарів та діючих цін без урахування акцизів, податку на додану вартість. Розрахунок запланованої суми виручки від продажу товарів в сучасних умовах господарювання ведеться, як правило, методом прямого рахунку. Він полягає в тому, що сума виручки від продажу товарів розраховується перемноженням кількості товарів, які підлягають продажу в запланованому періоді, по кожній номенклатурній позиції на прийняті до розрахунку ціни реалізації.

При розрахунку обсягу продажу товарів необхідно враховувати наступне. Обсяг продажу у запланованому році, як правило, не збігається з надходженням товарів за цей же період. Це пов'язано з тим, що частина товарів в запланованому періоді залишається нереалізованою у вигляді залишків на складі та відвантаженою на кінець року, а частина товарів, залишається не реалізованою на початок запланованого року й входить в обсяг реалізації запланованого року. При цьому розмір вхідних залишків включає: залишки товарів на складі; залишки товарів відвантажених, строк сплати яких не настав; залишки товарів відвантажених, не оплачених покупцями в строк; товари на відповідальному зберіганні у покупців. Розмір же залишків на кінець запланованого року складається з залишків товарів на складі та залишків товарів відвантажених, строк сплати яких не настав.

Визначення обсягів вхідних і вихідних залишків товарів проводиться в такому порядку. Вихідні залишки товарів на складі визначаються шляхом коригування фактичних залишків товарів на останню дату (перед початком складання фінансового плану) складання бухгалтерського балансу (наприклад, на 1 жовтня) з урахуванням можливих змін їх величини до кінця року. Сума залишків товарів на складі в підприємствах з несезонним характером виробництва на початок та кінець запланованого періоду приймається в розмірі нормативу власних обігових активів по товарам на відповідний період. Залишки відвантажених товарів, строк сплати яких не настав як на початок, так і на кінець запланованого періоду, розраховуються на підставі нормативних строків документообігу, виходячи з середньої тривалості пробігу платіжних документів постачальника до покупця й назад, з урахуванням оформлення їх у банку та величини середньоденного відвантаження товарів. Розмір залишків товарів відвантажених, але не сплачених у строк покупцями, а також залишків товарів на відповідальному збереженні в покупців на початок запланованого року визначається, виходячи з їх величини за попередні два-три роки.

Усі складові величини обсягу продажу товарів для вирахування виручки оцінюються в таких цінах: залишки на початок запланованого року - в діючих цінах періоду, попереднього запланованому; товари запланованого періоду і залишки нереалізованих товарів - в цінах планового періоду.

Крім виручки від реалізації товарів, розраховується виручка від інших робіт і послуг, підсобних і допоміжних господарств, автотранспорту, продажу майна, що вибуває, тощо. Розрахунок ведеться методом прямого рахунку. Ефективність управління процесами утворення прибутку значною мірою залежить від якості аналізу, реальності виявлених резервів збільшення прибутку, економічного обґрунтування планів (прогнозів) формування та використання прибутку підприємства. Обґрунтування обсягу формування прибутку підприємства на плановий період передбачає, з одного боку, визначення цільової величини прибутку, що забезпечує умови самофінансування підприємства і вирішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед ним, а другого - розрахунок можливості отримання прибутку при прогнозному обсязі товарообороту, доходу і витрат.

Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, залежить від обраної стратегії. Як відомо, вона може бути мінімальною, нормальною, необхідною. Відповідно до можливостей розробленого комплексу задач зроблено спробу за допомогою алгоритмів розрахувати цільові параметри прибутку до оподаткування та чистого прибутку. Для визначення планового значення прибутку в 2 кварталі 2004 року СП ЗАТ» Теріхем-Луцьк» за допомогою комп'ютерних технологій та розроблених алгоритмів визначено обсяг податкових платежів. Ефективність управління процесами утворення прибутку значною мірою залежить від якості аналізу, реальності виявлених резервів збільшення прибутку, економічного обґрунтування планів (прогнозів) формування та використання прибутку на майбутній період.

Рис. 1. Процес планування формування достатності та розподілу прибутку

Система планових розрахунків та оцінки достатності прибутку охоплює наступні напрямки роботи (рис. 1.).

Обґрунтування обсягу формування прибутку підприємства на плановий період передбачає з одного боку, визначення цільової величини прибутку, що забезпечує умови самофінансування підприємства і вирішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед ним, з другого - розрахунок можливості отримання прибутку при прогнозному обсязі виручки від реалізації, доходу і витрат.

Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, залежить від обраної стратегії. Як відомо, вона може бути мінімальною, нормальною і необхідною.

Для визначення мінімального і нормального прибутків як цільової функції підприємства виходять із прогнозної величини капіталу підприємства, прогнозу мінімального рівня рентабельності капіталу (прогноз процентної ставки банків) і прогнозу норми прибутку на капітал (середньогалузева рентабельність капіталу). При прогнозуванні величини капіталу необхідно враховувати склад і розмір джерел його збільшення (кредити банків, випуск облігацій, продаж акцій абощо, а також впливу на його вартість інфляційних очікувань.

Необхідна величина прибутку підприємства розраховується, виходячи із потреби підприємства в фінансуванні його виробничого і соціального розвитку, забезпечення необхідного соціального споживання, утворення фондів ризику, створення фінансових резервів, а також виплати податкових і інших обов'язкових платежів, що здійснюються з прибутку. Таким чином, необхідний прибуток визначає умови для самофінансування підприємства.

Внаслідок проведеного дослідження були встановлені наступні цілі фірми. Власні цілі ціноутворення формуються на підставі результатів попереднього маркетингового аналізу цільового ринку і позиціонування товару, а також визначення стратегічних цілей, серед яких можна виділити:

а) зберігання частки ринку. Ця мета актуальна при гострій конкуренції в стабільному сегменті ринку або при його зменшенні. Виживання важливіше, ніж прибуток; тому виробники орієнтуються на низькі ціни, або їх зниження в надії зберегти обсяги продажу товарів;

б) збільшення частки ринку. Розширити коло покупців своїх товарів можна або шляхом зниження цін, компенсуючи його великим оборотом і досягаючи максимізації прибутку в довгостроковому періоді, або поліпшенням споживчих характеристик товарів та їх різноманітності разом з відповідним зростанням цін;

в) максимізація поточного прибутку. Ця стратегія передбачає оцінку попиту і витрат щодо різних рівнів цін і вибір оптимальної ціни, яка забезпечує максимальний прибуток у невеликих проміжках часу.

8. Результати проведення маркетингових досліджень

ЗАТ «Теріхем» має свою стратегію бізнесу, яка заключається у двох основних напрямках або областях.

Перша пов'язана з лідерством в мінімізації затрат виробництва. Даний тип стратегії пов'язаний з тим, що компанія добивається самих низьких затрат виробництва і реалізації продукції. У результаті цього вона може за рахунок більш низьких цін на аналогічну продукцію добиватися більшої долі ринку. Фірми, що реалізують даний тип стратегії, повинні мати хорошу технологію та інженерно - конструкторську базу, а також хорошу організацію виробництва та постачання, хорошу систему розподілу продукції, тобто, щоб добиватися найменших затрат, на високому рівні повинно здійснюватись все те, що пов'язано з собівартістю продукції. Для цього ЗАТ «Теріхем» поставив конкретну ціль - модернізацію обладнання.

Друга область вироблення стратегії пов'язана з спеціалізацією у виробництві продукції. У цьому випадку фірма повинна здійснювати висококваліфіковане виробництво і маркетинг для того, щоб стати лідером в області виробництва своєї продукції. Це приводить до того, що покупці вибирають дану марку, навіть якщо ціна досить висока. Для цього завод повинен мати високий потенціал для проведення науково-дослідницьких робіт у даній сфері, мати кваліфікованих дизайнерів, прекрасну систему забезпечення високої якості продукції, а також розвинену систему маркетингу.

Вище вказані напрямки стратегій включають також так звані стратегії концентрованого росту. Це ті стратегії, які пов'язані зі зміною продукту на ринку. В такому випадку фірма намагається покращити свій продукт не змінюючи при цьому галузі. Що стосується ринку, то фірма веде пошук можливостей покращення свого положення на існуючому ринку, або переходу на інший ринок.

Конкретними напрямками цієї групи стратегій є наступні:

– стратегія посилення позиції на ринку при якій фірма робить все, щоб із даним продуктом на даному ринку завоювати кращі позиції;

– стратегія розвитку ринку, що заключається в пошуку нових ринків для вже існуючого продукту.

Виконання стратегій направлено на вирішення таких задач:

1. Розподіл ресурсів, встановлення організаційних відносин, створення допоміжних систем.

2. Зорієнтувати діяльність організації на здійснення обраної стратегії.

3. Вибір і проведення стилю лідерства та підходу до управління організацією.

Отже, для повного здійснення стратегії необхідно затратити багато зусиль, але в кінцевому результаті це обов'язково виправдає себе.

На ефективність подальшої діяльності ЗАТ «Теріхем» впливають такі фактори, які і визначають ризики:

небажання основного інвестора придбати контрольний пакет акцій підприємства;

підвищення цін на ресурси веде до збільшення цін на продукцію;