Споживчий ринок: стан та перспективи розвитку

Основними причинами такого зменшення поголів'я худоби найчастіше називають нестачу кормів, відсутність засобів на утримання, застій у роботах із селекціонування і гібридизації. На наш погляд, також однією з основних причин є неефективне використання наявних ресурсів.

Цілком інша тенденція може бути відзначена для особистих підсобних господарств. Зменшення кількості тварин, що спостерігалося, протягом десятьох років, не тільки сповільнилось, але і набуло зворотної тенденції. Так, у 2001 р. в особистих підсобних господарствах утримувалось 3 839 000 голів великої рогатої худоби, 5 800 000 свиней, 1 354 000 кіз і овець. Питома вага поголів'я худоби в особистому підсобному господарстві, порівняно з 1991 роком, зросла: великої рогатої худоби з 14,3 до 32,2 %; свиней із 27 до 57,5 %; кіз і овець із 14,9 до 66,8 %. На їхню частку в загальному обсязі сільськогосподарської продукції в 1998 році припадало 68,9 % м'яса, у тому числі 84,5 % свинини [18, 43].

Інша характерна тенденція останніх років - зниження продуктивності худоби. Якщо в 1995 р. середня вага однієї голови великої рогатої худоби, проданої заготівельним організаціям, складала 393 кг, то в 2001 - 329 кг, або на 16 % менше, середня вага свиней зменшилася на 16,5 % і склала 107 кг, тоді як у 1995 році складала 127 кг. Даний чинник вплинув не лише на скорочення загальних обсягів виробництва м'яса в Україні. Переробка худоби низьких вагових категорій не забезпечує і необхідного асортименту у виробництві ковбасних виробів. Тобто зниження обсягів тваринницької сировини, зміна її продовольчих характеристик викликала адекватне зниження обсягів виробництва м'яса і м'ясних продуктів (табл. 3.1) [18, 43].

Таблиця 3.1. Виробництво м'ясних продуктів в Україні в 1990 - 2003 pp. (тис. тонн)

Як видно з таблиці 3.1, спад виробництва у м'ясній промисловості набув хронічної форми. Щорічно середні темпи скорочення виробництва в період з 1990 по 2003 роки склали 11,4 % з м'яса, 11 % з ковбасних виробів і 13,4 % з м'ясних напівфабрикатів. У 2003 р. відбувалося подальше зниження обсягів виробництва усіх видів м'ясної продукції, причому темпи цього зниження були більш значними, ніж у попередні роки. Так, у 2003 р. в Україні було вироблено м'яса (включаючи субпродукти 1-ї категорії) на 31,7% , ковбасних виробів -- на 23,3 %, м'ясних напівфабрикатів -- на 40,8% менше, ніж у попередньому 2002 році.

У розрахунку на душу населення споживання м'яса і м'ясних продуктів в Україні також продовжує знижуватися. Зростання цін і зниження реальних прибутків населення переводять дану продукцію в ранг найменш доступних для основної маси споживачів.

Тож, споживання м'яса і м'ясопродуктів на душу населення знижувалося і продовжує знижуватися з року на рік. Так, у 2003 р. один середньостатистичний мешканець України споживав 32 кг м'яса, що на 10 % менше, ніж у попередньому 2002, і на 55 % менше, ніж у 2000 році. При цьому споживання, наприклад, картоплі й овочів залишилося приблизно на рівні 1990 року. Також незначно знизилося споживання хліба. Сформована на продовольчому ринку ситуація є наслідком щорічного зниження реальних прибутків населення. Адже, як відомо, при зростанні доходів споживання зміщується до більш дорогих товарів, і навпаки, при зниженні прибутків -- до більш дешевих.

Аналіз ринку м'ясопродуктів України дозволяє дійти висновку, що виробництво, переробка і реалізація м'яса, м'ясопродуктів знаходиться сьогодні в стадії мікроекономічної адаптації до умов ринкової конкуренції соціально-орієнтованого народного господарства. Лібералізація економіки зруйнувала централізовано-розподільну піраміду, що існувала десятиліттями. На думку деяких вітчизняних і закордонних фахівців, розлад цієї піраміди неминуче повинен був призвести до краху усіх виробничих структур, поставлених новими умовами в ситуацію, коли вони змушені самостійно здійснювати невластиві їм функції. Проте аналіз ситуації на ринку м'ясопродуктів показує, що краху не сталося. Більш того, уже сьогодні можна говорити про формування нових зв'язків між виробниками і споживачами, відновлення або створення нових каналів руху товарів. На ринку м'ясопродуктів можна виділити дві основні, але при цьому різнонаправлені тенденції. З одного боку, з початку 90-х років і дотепер відбувається щорічний хронічний спад виробництва, переробки і реалізації м'яса і м'ясопродуктів. У той же час на ринку з'являються нові ринкові структури, формуються нові канали руху продукції, нові продуктові ланцюжки. Ці нові структури і нові зв'язки, що виникають у всіх сегментах ринку країни, є найбільше важливим свідченням переходу всього продовольчого комплексу України від централізовано-планової системи до ринкової економіки.

Основний шлях формування і становлення ринку м'ясопродуктів України вже визначився. У найближчій перспективі очікується:

- зниження темпів падіння виробництва, переробки і споживання м'яса і м'ясопродуктів;

- продовження, до повного перерозподілу каналів, процесів формування нових ринкових структур;

- посилення процесів формування сучасних форм торгівлі на кінцевому споживчому ринку;

- зменшення ролі мініпереробки, у перспективі - інтеграція виробництва, переробки і реалізації в єдину ланку;

- посилення процесів міжрегіональної продовольчої інтеграції;

- подальші зміни структури харчування на користь підвищення споживання продуктів рослинного походження.

Висновки

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасного товарознавства - дослідження ринку товарів. Дослідження, вивчення та аналіз низки літературних джерел, спостереження за практикою дали змогу зробити такі висновки і узагальнення:

Споживчий ринок - ринок одного (специфічного) або групи товарів (послуг), для яких притаманна виробничо-технологічна єдність, або які мають загальне призначення за своїми споживчими чи іншими властивостями. Він безпосередньо відображає взаємодію виробництва та споживання, попиту й пропозиції товарів (послуг).

Зниження реальних обсягів роздрібного товарообігу споживчих товарів, зменшення загальної кількості продовольчих магазинів, у тому числі із застосуванням прогресивних форм продажу товарів, надзвичайне подрібнення торговельної мережі, поглиблення територіальних відмінностей у розвитку торгівлі споживчими товарами зумовили значне зниження рівня її соціально-економічної ефективності.

Немалу роль у розвитку вітчизняного споживчого ринку відіграє й торгівля, яка покликана впливати на виробництво на основі вивчення споживчого попиту.

Дослідження показують, що нестабільність споживчого ринку вимагає корегування стратегії маркетингової політики та змістовної оцінки напрямів досягнення нею кінцевих результатів. Стратегія повинна передбачити досягнення певної відповідності чи узгодженості поведінки керованого об'єкта в часі і просторі з тим об'єктом, що знаходиться в кінцевому стані.

Формування перспективи розвитку споживчого ринка, його трансформація нерозривно пов'язані зі світовими, глобальними процесами та проблемами національних пріоритетів.

Одним з основних показників, що характеризує стан розвитку товарного ринку, є динаміка обсягу роздрібного товарообороту.

Обсяг роздрібного продажу товарів споживчого комплексу "Домашнє господарство" у 2005 р. порівняно з 1995 р. суттєво зменшився, особливо по синтетичних миючих засобах, металевому і скляному посуду, а також милу господарському.

Аналізуючи споживчий ринок Волинської області, перш за все, потрібно дослідити процес товарообігу і основні тенденції в ньому. Так, загальний обсяг роздрібного товарообігу в регіоні за 2003 рік склав 291 млн.гри., що менше, ніж в 2002 році на 3,4%. В 2002 році загальний обсяг товарообігу становив 301 млн.грн., що на 3,3% менше попереднього року.

Питома вага загального обсягу роздрібного товарообігу, включаючи громадське харчування, значно більша у містах та селищах міського типу (в 2001 р. - 93,9 %, 2002 р. - 83,1%, 2003 р. - 82,5%), ніж в сільській місцевості.

Перше місце за обсягом роздрібного товарообігу за 2001-2003 pp. поділили між собою м. Луцьк і м. Ковель. Разом з тим низький рівень товарообігу характерний для Старовижівського, Турійського, Горохівського, Рожищенського районів.

Продовжує зменшуватись питома вага роздрібного товарообігу підприємств державної форми власності, вона становить 21,1% до його загального обсягу в 2001 p.; 16,1% - в 2002 p.; 12,3% - в 2003 р.

Зниження попиту і скорочення обсягів продажу товарів, різке збільшення тарифів на енергоносії та комунальні послуги привели до того, що робота багатьох магазинів стала збитковою. В ряді населених пунктів були навіть закриті окремі з них, а торгівлю зосереджено в мізерній кількості об'єктів роздрібної мережі. У формуванні асортименту й завезенні товарів до торговельної мережі продовжує знижуватись роль колишніх систем державного та кооперативного опту. До того ж допускаються випадки випуску поставок в торгівлю бракованої продукції.

Світова полімерна промисловість розвивається в напрямку розширення виробництва, головним чином, трьох типів пластмас: поліолефінів, полістиролу і полівінілхлориду та їх сополімерів. Нові пластмаси отримують зараз за рахунок модифікації вже існуючих полімерів, їх наповнення різними матеріалами. Переробку пластмас у вироби широкого вжитку здійснюють, у основному, методом лиття під тиском. Найближчими роками слід чекати більш активного витіснення з українського ринку закордонних виробників і заміни їх продукції вітчизняною.

Ринок взуття в Україні насичений, але формується за рахунок імпортної продукції, яка виробляється з низькоякісних штучних і синтетичних матеріалів. Ціна продажу на взуттєві товари варіює в широкому діапазоні і формується з урахуванням вимог та можливостей різних сегментів споживачів.

У перспективі ринок взуття зазнає певних кон'юнктурних змін і буде орієнтуватися на вітчизняну продукцію, витискаючи з обігу імпортні товари. Це тим більше важливе, якщо врахувати, що Україна входить до міжнародного ринку як рівноправний партнер.

Роки роботи в ринкових умовах не пройшли марно для кондитерських підприємств. Вони багато чому навчилися. Більшість підприємств довела свою спроможність успішно конкурувати в умовах вільного ринку з відомими світовими компаніями. А щоб інтенсифікувати свій розвиток, необхідно повніше використовувати науково-технічний потенціал, який є в Україні.

Список використаної літератури

1. Алексеев Н.С. Теоретичні основи товарознавства непродовольчих товарів. - М.: 1992.

2. Болотников А.А. Товароведение. Ч.1: Курс лекций. - МАУП,2001.

3. Власова А.В. Основи товарознавства непродовольчих товарів. Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 208 с.

4. Голошубова Н., Трішкіна Н. Ринок товарів споживчого комплексу «Домашнє господарство» // Вісник КЕТЕУ. - 2006. - №5. - С. 112- 119.

5. ДСТУ 3993-2000. Товарознавство. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт, 2000.

6. Зрезарцев М.П., Зрезарцев В.М., Параніч В.П. Товарознавство сировини та матеріалів.: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 404 с.

7. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Сороки. - К.: НМЦВО МОіН України, НВФ «Студцентр», 2002.- 608 с

8. Исследование продовольственных товаров / Л.А. Боровикова, А.И. Гримм, А.Л. Дорофеева и др. - М.: Экономика, 1980. - 336 с.

9. Козюлина Н.С. Товароведение непродовольственных товаров. - М.: Издательско-торговая палата «Дашков и Ко», 2002.

10. Колесник А.А., Елизарова Л.Г. Теоретические основы товароведения продовольственных товаров. - М.: Экономика, 1985. - 296 с.

11. Комплексна програма розвитку внутрішнього ринку: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 4 груд. 2002 р. № 1635 // Бюл. Верховної Ради України. - 2002. - № 51. - С. 7.

12. Маркетинг: Бакалаврський курс: Навчальний посібник / За загальною ред. д. е. н., проф. С.М. Ілляшенка. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 976 с.

13. Николаева М.А. Товароведение потребительских товаров. Теоретические основы: Учеб. для вузов. - М.: НОРМА, 2000. - 283 с.

14. Оснач О.Ф. Товарознавство: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 219 с.

15. Павлов В.І. Основні тенденції функціонування споживчого ринку в регіоні / Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: збірник наукових праць. - Випуск 5. - № 4. - Луцьк: «Надстир'я», 1999.

16. Павлов В.І. Політика регіонального розвитку в умовах ринкової трансформації (теоретико-методологічні аспекти та механізми реалізації). - Луцьк, Надстир'я, 2000. - 580 с.

17. Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Послідовність. Ефективність. Відповідальність" // Уряд, кур'єр. - 2004. - 13 берез.

18. Роздрібна торгівля України у 2005 році: Стат. зб. - К.: Держкомстат України, 2006. - С. 35, 36, 42, 43.

19. Теоретичні основи товарознавства / Під ред. Ю.Т. Жука. - К.: НМЦ Укоопосвіта, 2000. - 242 с.

20. Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Навчальний посібник. - Центр навчальної літератури, 2003. - 227 с.

Додатки

Додаток 1

Динаміка обсягу роздрібного продажу товарів в Україні за 1995 - 2005 pp.

Додаток 2

Індекси цін виробників України на електропобутові машини та прилади в 1995 - 2002 pp. (грудень до грудня попереднього року, %)

Додаток 3

Забезпеченість населення України електропобутовими машинами та приладами в розрахунку на сто сімей, од.

Додаток 4

Питома вага загального обсягу роздрібного товарообігу на Волині протягом 2001-2005 років

Додаток 5

Товарообіг підприємств громадського харчування на Волині протягом 2001-2003 років, (тис. грн.)

Додаток 6

Питома вага вітчизняних підприємств у загальному випуску кондитерських виробів

Додаток 7

Виробництво м'яса за видами (у господарствах усіх категорій; у забійній вазі, тис. тонн)

Размещено на Allbest.ru