Маркетингова діяльність

43

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВВЕДЕННЯ 3

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ 5

1.1 Поняття маркетингового дослідження 5

1.1.1 Основні методи маркетингового дослідження 6

1.2 Суть маркетингових досліджень 10

1.3 Сегментація ринку 13

2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 17

2.1 Опис організації і продукції, що випускається 17

2.1.1 Опис організації 17

2.1.2 Характеристика продукції 20

2.2 Сегментація ринку з урахуванням особливості конкретного ринку 22

2.3 Виявлення конкурентів і визначення цільової місткості 22

2.4 Стратегія маркетингу 24

3. ПРОЕКТНИЙ РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Визначення доходу від реалізації склопакетів 30

3.2 Розрахунок узагальню вальних економічних показників 33

3.3 Визначення точки беззбитковості 36

3.3.1 Поняття точки беззбитковості 36

3.3.2 Визначення критичної програми випуску 39

3.4 Призначення ціни виробу 40

3.5 Розрахунок зниження собівартості продукції 43

3.6 Прогнозування сезонного попиту на склопакети 45

3.7 Управління якістю 48

3.8 Рекомендації по безпеці життєдіяльності і техногенній безпеці 60

3.8.1 Техногенна безпека 60

3.8.2 Перелік надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути на об'єкті проектування 61

3.8.3 Определение возможной величины риска ситуации 10200 (силиконовый герметик - 200 кг) 62

3.8.4 Виявлення і оцінка очікуваної пожежної обстановки 64

3.8.5 Розробка по запобіганню і мінімізації наслідків ЧС - 10200 68

3.8.6 Обґрунтування ефективності і достатності запропонованих заходів 68

3.8.7 Локалізації і ліквідація ЧС 69

3.8.8 Безпека життєдіяльності 70

3.8.9 Розробка заходів щодо запобігання або ослабленню або ослабленню дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників 72

ВИСНОВОК 75

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 76

ВВЕДЕННЯ

На Україні у зв'язку з будівельними і реконструктивними роботами, що проводяться, є великий попит на продукцію будівельного призначення.

Вікна, балконні двері і двері - найвідповідальніші світло прозорі огорожі будівель, до яких пред'являється цілий ряд експлуатаційних вимог. Їх архітектурні і конструктивні рішення впливають на освітленість і умови комфортного теплового режиму приміщень, особливо в холодний період року, а також на естетику екстер'єру і інтер'єру сучасних будівель.

В даний час виробник стоїть перед вибором, який матеріал використовувати для виготовлення вікна? Це може бути пластик, дерево або метал.

Найприйнятнішим варіантом є вироби з полівінілхлориду (так звані «металопластикові вироби»). Вони володіють, таким же, як дерево, опором теплопередачі, екологічною безпекою, але при цьому не підтримують горіння, не деформуються, не вигоряють і стоять, на відміну від дерев'яних, у декілька разів дешевше.

Якісне ж дерев'яне вікно, по-перше, виготовляється із спеціальних сортів деревини, вимагає складної технології виготовлення і відходу в процесі експлуатації. Металеві ж вироби взагалі не рекомендується використовувати в житлових приміщеннях.

Проте який би варіант не вибрав виробник, виникне питання про скління.

Від якісного скла залежить світлопропуськність вікна, його тепло і шумоізоляция. Найпрогресивнішим варіантом є використовування склопакетів, які представляють набір сполучених між собою стекол.

У середині 90-х років ХХ століття ринок металопластикових виробів був новим, ненасиченим і фірми-виробники одержували великий дохід, призначаючи високі ціни за не якісну продукцію. Якісний виріб можна було купити тільки за рубежем, де ця продукція має багаторічний досвід, і давно у виробництві.

В даний час ситуація змінилася: ринок вже освоєний вітчизняними виробниками, які ведуть боротьбу за частку ринку. Перемогти в конкурентній боротьбі може тільки виробник якісної продукції, виготовлена за передовими технологіями з кращих матеріалів, а також реалізовуючи цю продукцію за доступними цінами.

Однією з можливих стратегій організації може стати диверсифікація виробництва. Доцільним представляється випуск продукції, яка може бути використана для власних потреб, але при цьому має нескладну технологію виготовлення і не вимагає значних витрат на підготовку і освоєння виробництва.

Всім цим вимогам відповідають склопакети. Фірмі, що випускає металопластикові вироби, можна організувати ділянку по їх виготовленню. Частину вироблених склопакетів організація може використовувати для власних потреб, а частина - реалізувати.

Метою даної роботи є економічне обґрунтування розширення виробничої діяльності фірми-виготівника металопластикових виробів. В ході роботи будуть виконані маркетингові дослідження і визначена місткість ринку, спроектована ділянка по випуску склопакетів і оцінена ефективність введення нового виробництва.

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Поняття маркетингового дослідження

Управління маркетинговою діяльністю (marketing-management) вимагає знання суті процесів, пов'язаних з доведенням продукту до споживача, особливостей стану і розвитку ринку, уміння оцінити і передбачити ринкову ситуацію. Без збору добротної, достовірної інформації і подальшого її аналізу маркетинг не зможе повною мірою виконати своє призначення, яке полягає в задоволенні різноманітних потреб покупців і в стимулюванні виникнення нових запитів.

Маркетинговим дослідженням (англ. marketing research) називають збір інформації, її інтерпретацію, оцінні і прогнозні розрахунки, виконувані для маркетингових служб і керівництва фірми по їх замовленню. Маркетингове дослідження, або інформаційно-аналітичне забезпечення маркетингу, є невід'ємна частина маркетингової діяльності. Не можна відривати інформацію і її аналіз від власне маркетингу. Маркетингове дослідження - дієвий інструмент маркетингу.

Маркетингове дослідження є видом дослідницької діяльності, який покликаної задовольняти інформаційні потреби маркетингу. Однією з базових вимог маркетингу є забезпечення «прозорості» ринку і «передбаченості» його розвитку.

Маркетингове дослідження складається із збору і обробки, а також зберігання інформації про ринкові процеси і явища. Воно включає аналіз зібраних матеріалів, отримання теоретично обґрунтованих адекватних дійсності висновків і, нарешті, прогноз подальшого розвитку. В процесі маркетингового дослідження створюється інформаційно-аналітична база для ухвалення маркетингових рішень в умовах конкуренції. Маркетинг зв'язує діяльність фірми, елементи її зовнішнього і внутрішнього середовища системою комунікаційних каналів.

Маркетинг орієнтований на інтереси ринку, він виходить з пріоритету споживацьких бажань і переваг. Для виконання управлінських функцій потрібне знання. Потрібно мати уявлення про купівельний попит і його мотивації, про потенціал товарного ринку. Кожна фірма потребує даних про розмір, структуру, динаміку товарних ресурсів, про об'єм продажів і т.д. Ринок потребує оцінки ситуації, що склалася, розстановки сил на ринку, бажань і можливостей споживачів, намірів і дій конкурентів і т.д. Без виявлення тенденцій і закономірностей функціонування ринкового механізму немислиме регулювання ринкових процесів або адаптація до дії ринкового механізму. Умілі маркетингові дослідження, знання ринку і закономірностей його розвитку істотно знижує рівень комерційного ризику.

Кожна фірма самостійно ставить собі задачі маркетингового дослідження, виходячи з власних інтересів. Обхват широкого спектру напрямів маркетингових досліджень залежить від конкретних умов: ситуації на товарному ринку і маркетинговій стратегії фірми і, зрозуміло, від спеціалізації фірми. Значна частина вітчизняних виробничо-збутових і торгових підприємств проводить маркетингові дослідження наступного типу: оцінка ринкової ситуації, короткострокові і середньострокові прогнози основних параметрів ринку, вивчення поведінки покупців і конкурентів, характеристика рівня і динаміки цін і т.п., а також оцінка власного потенціалу.

1.1.1 Основні методи маркетингового дослідження

Маркетингове дослідження є складовою частиною загального процесу наукового пізнання. У маркетинговому дослідженні склалася власна методологія, тобто сукупність способів, правил і методів вивчення маркетингових процесів і явищ. Методологія встановлює науково обґрунтований порядок збору, розробки, аналізу і прогнозування в маркетингу. На підставі методики маркетингового дослідження формуються конкретні методики, тобто сукупність методів оцінки, вивчення, моделювання і прогнозування маркетингових явищ і процесів.

Рисунок 1. Послідовність формування основ методології маркетингового дослідження.

Загальнонаукові основи методології маркетингового дослідження включають: системний аналіз, який дозволяє розглядати ринкову ситуацію як об'єкт для дослідження з великим діапазоном причинно-наслідкових зв'язків; комплексний підхід, що забезпечує можливість досліджувати як єдину сукупність поєднання різнорідних елементів, утворюючих ринок і ринкову діяльність; програмно-цільове планування, використовуване при розробці і реалізації стратегічного і оперативного вивчення стану і розвитку ринку.

Методологія маркетингового дослідження є складним сплавом статистичних, економетричних, соціометричних, кваліметричних, і власне маркетингових методів, а також методів інформатики. Таким чином, в маркетинговому дослідженні доцільно застосовувати комплексний підхід.

В цілях отримання ринкової інформації використовується методологія статистичного і маркетингового спостереження і елементи теорії інформатики, зокрема: вибірка, звітність і торгові переписи, опити, експертні оцінки;

У статистичному аналізі і прогнозуванні приводяться оцінки об'єму і рівня ринкових явищ, їх динаміки і структури, варіації, виявлення тенденцій і закономірностей і т.д. У ньому знаходять застосування абсолютні, середні і відносні величини, угрупування, індексні, трендові і регресійні моделі чинників, методи варіаційного, дисперсійного, кореляційного і циклічного аналізу і т.д.

Економетричні методи можуть бути застосовані в моделюванні, імітації і прогнозуванні ринкових процесів. Достатньо широко в маркетингу використовуються моделі, засновані на теорії вірогідності і теорії ухваленні рішень; прийоми теорії масового обслуговування (що базуються на теорії черг), моделях товаропотоків і потоків покупців. Знаходять застосування моделі реакції ринку на маркетингові подразники, методи евристичних оцінок і гібридні, дозволяючи комбінувати детерміновані і вірогідність оцінки.

У маркетингових дослідженнях корисні методи багатовимірного аналізу (зокрема кластерного), теорії ухвалення рішень (теорії ризику), теорії зв'язків (сигнальну інформацію про процеси, що виходять за межі встановлених параметрів). Зокрема в економетриці використовуються методи лінійного програмування, що є математичним способом вибору з ряду альтернативних рішень найсприятливішого для ринкової ситуації. Економіко-математичні методи використовуються також в логістиці, тобто системі управління переміщенням і складуванням товарів.

Методи мережевого планування призначені для регулювання послідовності і взаємозалежності маркетингових операцій, розробки планів інновацій, проведення пробного маркетингу і т.п. У аналізі маркетингових ситуацій, формуванні моделей конкурентної поведінки, розробці стратегій виходу на нові ринки велику користь може принести метод ділових ігор.

Знання социометрії і корисні при вивченні споживацької поведінки, а також в процесі анкетування. Комплексні оцінки якості і конкурентоспроможності орієнтують на використовування методів кваліметричного аналізу, кількісної оцінки якісних явищ.

До цієї групи методів, використовуваних в маркетинговому аналізі, примикають методи комерційного аналізу фінансово-економічного потенціалу організації (комерційні розрахунки, ськорінговий аналіз і т.п.).

Таким чином, маркетингове дослідження є цілим комплексом, своєрідним сплавом ряду наук, що в тій чи іншій мірі вивчають ринок.

Рисунок 1.2 Методи маркетингового дослідження.

Статистика - наука, що вивчає масові явища і процеси, що піддаються кількісному вимірюванню, дозволяюча виявляти тенденції і закономірності суспільного розвитку, визначати пропорції і оцінювати той, що коливається. Економетрія - застосування економіко-математичних методів аналізу, вимірювання параметрів математичних виразів, що характеризують певну соціально-економічну концепцію, моделювання складних, багатовимірних процесів і явищ. Социометрія - характеристика структури і функціонування певних людських груп за допомогою кількісних оцінок. Кваліметрія - методологія кількісних оцінок якості товарів. Біхевіорізм - наука про смаки і переваги людей, яка допомагає розібратися в процесах формування і зміни відношення споживачів до товару, в реакціях попиту на процеси старіння і оновлення товару і його властивостей. Маркетингове дослідження, що спирається на певний об'єм інформації, підкоряється вимогам інформатики, науки про управління потоками інформації. Широко використовуються схеми і моделі маркетингу і маркетингового управління.

1.2 Суть маркетингових досліджень

У загальноекономічному плані під ринком розуміється місце, де збираються для здійснення акту купівлі - продажу, як продавці, так і покупці, всі суб'єкти купівлі-продажу певних товарів. У маркетингу звичайно під ринком розуміється сукупність всіх потенційних споживачів, що випробовують потребу і мають нагоду її задовольнити в товарах певної галузі.

Ринок створюється навколо різних об'єктів, що представляють яку-небудь цінність. У цьому плані говорять про ринок споживацьких товарів, ринок праці, ринок цінних паперів, ринок капіталу і т.д. Залежно від виду споживачів розрізняють наступні типи ринків: споживацький ринок і ринки організацій або організаційні ринки. Останні підрозділяються на ринки продукції виробничо-технічного призначення, ринки перепродажів і ринки державних установ.

Ринок продукції виробничо-технічного призначення - сукупність організацій і приватних осіб, що придбавають товари і послуги, які використовуються при виробництві інших продуктів. Ключовою стратегією маркетингу продукції виробничого призначення є системний продаж, при реалізації якої покупець скоює системну закупівлю.

На відміну від споживацького ринку ринок продукції виробничо-технічного призначення характеризується меншим числом покупців, проте, закупляючи продукцію в більшій кількості. Наприклад, закупівля склопакетів компаніями по виробництву металопластикових виробів. Крім того, величина закупівель продукції виробничо-технічного призначення визначається попитом на кінцеву продукцію.

У міру насичення ринку, зростання споживацької культури, а також розвитку компанії, укрупнення бізнесу ускладнюється процес управління ринковою діяльністю. Це справедливо, зокрема, і для управління товарною, ціновою і збутовою політикою компанії, тобто на питання про тип товару, його якість, ціну, конкурентоспроможність, місці продажу з великою вірогідністю може відповісти тільки маркетінг. Загальною метою маркетингу є досягнення ринкового згоди між виробниками і споживачами, продавцями і покупцями при обопільній вигоді і в якнайкращих психологічних умовах.

Існує більше ста різних визначень маркетингу, до найбільш вдалим з яких можна віднести:

Маркетинг - це вид людської діяльності, направлений на задоволення потреб і потреб за допомогою обміну (Ф. Котлер).

Маркетинг - це передбачення, управління і задоволення попиту на товари і послуги, організації, людей, території і ідеї обміну (Еванс і Берман).

Маркетинг - це система управління, регулювання і вивчення ринку (І. До. Беляєвський).

У практиці Української ринкової діяльності зустрічаються спотворені поняття маркетингу. Маркетинг багато хто сприймає тільки як дослідження ринку, ототожнює з рекламою або агресивними формами продажу. Тим часом все це тільки елементи маркетингової системи, створення якої пройшло декілька етапів і різноманітних форм регулювання ринку, перш ніж маркетинг придбав сучасну структуру.

Починаючи з середини XIX століття, тенденції до неконтрольованої концентрації промислового і торгового капіталу, неврегульована торгівля, руйнівні кризи дали американським економістам підставу називати ринок "диким". До кінця XIX століття реакцією громадства на такий ринок стала поява антимонопольного законодавства (Закон Шермана, США), дозволяючого регулювати підприємську діяльність на користь суспільства. На початку XX століття в ряді університетів США (перш за все, в Гарвардській школі бізнесу) почалися розробки теорії про інструменти управління ринком. Спочатку вважалося, що основна мета - це створення на наукових основах системи збуту товарів, тому нова наука одержала назву "дістрібьюция". Пізніше теорія одержує ширше трактування, охоплюючи просування, задоволення попиту, ціноутворення і т. д., і на початку 20-х років наука починає називатися "маркетинг" (Р. Кокс).

Спочатку маркетинг розвивався з деяким запізненням по відношенню до розвитку економіки, узагальнюючи ринкову практику успішно діючих фірм. На першому етапі свого розвитку маркетинг систематизував масу розрізнених фактів, пов'язав їх з умовами зовнішнього середовища, вивів закономірності. У результаті теорія стала пропонувати шляхи для вдосконалення маркетингової діяльності.

Рисунок 1.3 - Передумови виникнення маркетингу

Можна виділити наступні особливості організаційних ринків в порівнянні з ринками споживацьких товарів:

Вони є професіональними, особливе щодо покупців.

У ухваленні рішення про покупку, як правило, беруть участь декількох чоловік. Продавець і покупець більшою мірою залежать один від одного.

Прагнуть встановлювати довгострокові контакти.

Набагато частіше використовуються прямі покупки.

При виборі покупки набагато меншу роль виконують емоційні чинники.

Багато організаційних ринків характеризуються нееластичним попитом, тобто попит слабо реагує на зміну ціни. В даному випадку об'єм подібних закупівель швидше диктується величиною попиту на готову продукцію.

Дослідження ринку виконують з різною метою:

вивчають попит, щоб визначити, які товари потрібні ринку і з якими характеристиками;

досліджують ринок збуту для конкретного виробу.

Маркетингові дослідження цільового ринку передбачають:

вивчення і аналіз положення справ в галузі;

сегментація ринку, вибір цільових сегментів;

виявлення конкурентів;

позиціонування товару на ринку;

прогнозування споживацької ціни виробу.

1.3 Сегментація ринку

Сегментація ринку - це процес розподілу споживачів на групи з урахуванням різних принципів і чинників сегментації. Основні принципи: географічний, демографічний, психографічний, поведінковий.

Сегментація ринку є діяльністю по класифікації споживачів вироблюваних і реалізовуваних організаціям товарів відповідно до якісних особливостей їх попиту. Іншими словами, здійснюючи сегментацію, організація ділить ринок на окремі сегменти, які, найімовірніше, характеризуватимуться однаковою реакцією на стимули маркетингу. Головна мета сегментації ринку полягає в тому, щоб забезпечити адресність товару, що розробляється, вироблюваному і реалізовуваному.

За допомогою сегментації ринку реалізується основний принцип маркетингу, суть якого полягає у тому, що фірма будує роботу на поєднанні своїх інтересів з інтересами ринку, орієнтуючись при виробленні рішень на потребі ринку, досягає своїх цілей через задоволення його вимог.

За допомогою сегментації досягаються наступні цілі:

Якнайкраще задоволення потреб і потреб людей, підгонка товару під бажання і переваги покупця.

Підвищення конкурентоспроможності товару, як і його виробника, посилення конкурентних переваг.

Ухилення від конкурентної боротьби шляхом переходу в неосвоєний сегмент ринку.

Ув'язка науково-технічної політики фірми із запитами чітко виявлених совокупностей споживачів.

Орієнтація всієї маркетингової роботи на конкретного споживача, ради підприємцю, що приступає до сегментації ринку.

Розглядаючи ринок як негомогенну структуру, яка може мінятися під впливом, як споживацьких властивостей товару, так і складу груп споживачів на ринку, можна диференціювати цю структуру. Сегментація і виступає засобом, методом диференціації ринку на основі вивчення і обліку індивідуальних потреб кожної групи покупців, завдяки чому ринок перетвориться в сукупність гетерогенних сегментів, для яких можуть надаватися відповідний товар і комплекс маркетингу.

Правильна сегментація припускає створення товару, який має свої відмінності і орієнтований на певний сегмент ринку.

При сегментації ринку товарів виробничого призначення можна використовувати наступні ознаки сегментації:

галузі (промисловість, транспорт, сільське господарство, будівництво, оборона);

форма власності (державна, колективна, приватна, сумісна);

сфери діяльності (основне виробництво, промислова інфраструктура, соціальна інфраструктура);

розмір організації (мале, середнє, крупне);

місцерозташування організації.

Основною характеристикою сегменту є його місткість - кількість виробів, які можуть бути продані в рік. Розрахунки місткості ринку починають з визначення повної потреби в товарі даного вигляду:

, (1.1)

де - повна потреба в товарі сумарно для всіх даних сегментів,(у разі виробництва склопакетів м2);

-полная потреба l-го сегменту, м2;

L - кількість сегментів ринку.

Повна потреба сегменту розраховується таким чином:

, (1.2)

де - кількість підприємств споживачів виробу в l-му сегменті;

- середня річна програма виробів в l-м сегменті, для яких поставлятиметься даний товар (м2);

- коефіцієнт, що враховує співвідношення площі вікна і площі склопакета

При укрупнених розрахунках річної місткості можна врахувати середній термін повторення покупки подібних товарів і запаси на складах:

, (1.3)

де -общая річна місткість l-го сегменту, м2/год;

-середній термін повторення покупки в l-м сегменті, років. Для склопакетів його можна прийняти рівним 5-ти рокам.

-коефіциент резерву (для запасів на складах, неврахованих покупців)

У даному розділі детально розглянуте маркетингове дослідження, основні методи маркетингового дослідження, визначена суть, а також теоретичний опис сегментування ринку .

Ринок металопластикових виробів, на виробництві яких спеціалізується фірма, представлений великою кількістю виробників і для успішної конкуренції підприємству пропонується провести маркетингове дослідження діяльності, щоб збільшити номенклатуру продукції, що випускається, при зменшенні витрат на виробництво

2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Опис організації і продукції, що випускається

2.1.1 Опис організації

ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» має в своєму розпорядженні високий престиж і довіру замовників в питаннях створення, виготовлення і надійної експлуатації продукції

ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» в 2002 році. Він забезпечує виконання виробничого плану за всіма техніко-економічними показниками.

ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» очолюється директором. Заступник директора по виробництву здійснює безпосереднє керівництво виробничою діяльністю по виконанню плану. Організаційна структура ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» представлена на малюнку 2.1.

ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» займає площу близько 72 м2 і має в своєму складі виробничу ділянку, складське приміщення і побутове приміщення. Воно комплектується кадрами відповідно до структурної схеми і має в постійному користуванні виробниче і побутове приміщення, технологічне і організаційне оснащення, господарський інвентар.

Виробничий процес в цеху побудований в технологічній послідовності від закупівлі матеріалів до передачі готової продукції споживачу.

ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» керується в роботі діючою організаційною нормативною і технічною документацією, наказами і розпорядженнями керівництва; забезпечує зростання об'єму виробництва за рахунок підвищення продуктивності праці, застосовуючи технічно обгрунтовані норми, використовуючи досягнення нової техніки і передової технології, упроваджуючи заходи наукової організації праці.

ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» проводить систематичну роботу по забезпеченню бездефектного виготовлення продукції, розробляє і упроваджує технологічні процеси, що відповідають вимогам охорони праці, рівню сучасної техніки, засобів механізації, які забезпечують максимальне підвищення продуктивності праці і економічну ефективність виробництва.

43

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1. Організаційна структура ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ»

ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» з моменту своєї підстави в 2002 році спеціалізується на виготовленні вікон, дверей і балконних блоків з полівінілхлориду (далі ПВХ). Внаслідок того, що вироби посилюються металевим профілем, їх також називають металопластиковими.

Металопластикові конструкції призначені для установки в зовнішніх і внутрішніх огорожах житлових, суспільних, виробничих і допоміжних будівель і споруд.

Вікна і двері виконують безліч функцій одночасно. Вони повинні в достатній мірі захищати будівлі від таких атмосферних дій як дощ, вітер, температура і сонячне випромінювання, а також від шкідливих дій навколишнього середовища (зовнішній шум, забруднене повітря). Одночасно вони повинні бути достатньо стійкими до механічних дій, забезпечувати зоровий взаємозв'язок з навколишнім середовищем, а також що вимагаються освітлення і вентиляцію. Їх архітектурні і конструктивні рішення впливають на естетику екстер'єру і інтер'єру сучасних будівель.

Металопластикова конструкція складається з наступних матеріалів і комплектуючих:

профіль з ПВХ;

склопакети;

армуючий профіль;

фурнітура, що забезпечує відкриття стулок;

монтажні матеріали і ущільнювачі.

У таблиці 1.1 приведені абсолютні і відносні величини витрат на матеріали і комплектуючі.

Таблиця 1.1 Частка витрат в собівартості виробу

Матеріали і комплектуючі	Витрати на 1 м2 вироби, грн.	Частка витрат, %
ПВХ профіль	75,46	36,10
Склопакети	56,48	27,02
Армуючий профіль	18,42	8,81
Фурнітура	41,12	19,67
Монтажні матеріали і ущільнювачі	17,54	8,39
ВСЬОГО	209,02	100

Видно, що значну частину у витратах на матеріали складають склопакети. На ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» застосовуються склопакети, вироблювані фірмою «EcoPlast» (м. Кіровоград), оскільки в Олександрії немає виробників даної продукції хорошої якості. У зв'язку з тим, що склопакети виготовляються по індивідуальному замовленню залежно від конструкції, термін виконання замовлення від його розміщення до виготовлення (з урахуванням витрат часу на перевезення) по всьому металопластиковому виробу може складати до двох діб.

Виходячи з вищевикладеного, доцільно розглядати варіант створення ділянки по виробництву склопакетів на ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ».

Освоєння виготовлення склопакетів на місці дозволить зменшити собівартість металопластикових виробів за рахунок:

зниження вартості склопакета як комплектуючого власного виготовлення;

зменшення транспортних витрат.

До того ж випуск склопакетів на місці дозволить зменшити термін виконання замовлення, що приведе до збільшення оборотності засобів.

Склопакети можна реалізовувати в Олександрії, де є споживачі, що принесе додатковий прибуток.

2.1.2 Характеристика продукції

Склопакети є об'ємними виробами, що складаються з двох або більш листів скла герметично сполучених по периметру.

Основною функцією склопакета є забезпечення світлопропускність при заданих тепло- і шумоізоляції. За бажанням замовника можна виготовити склопакети з додатковими властивостями (ударостійкість, тонування, з декоративним або енергозберігаючим склом).

Конструкція склопакета представлена на рис.1.2

43

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/



Рисунок 2.3. Зовнішній вид склопакета

Для виробництва на організації планується використовувати стекла марок М0 і М1 завтовшки 4 мм, які з'єднуються по контуру за допомогою дистанційної рамки і герметиків.

Дистанційні рамки заповнюються вологопоглиначем і з'єднуються між собою за допомогою куточків.

Вологопоглинач є або молекулярним ситом (синтетичний гранульований цеоліт без зв'язуючих речовин), або технічний силіконгель.

Герметики мають два шари: перший шар (герметик) призначений для з'єднання стекол з рамкою, а другий - зовнішній (поліуретанові, силіконові герметики) для остаточної герметизації пакету.

Камери, що утворюються між стеклами, заповнюють осушеним повітрям або іншим газом, що запобігає запотеванню і замерзання вікон.

Склопакети повинні виготовлятися відповідно до ДСТУ б В 2.7-107-2-2001.

Організація припускає виробляти склопакети в наступному асортименті: 24,32,36,42,50,74 мм з двох або трьох стекол для житлових суспільних будівель, а також:

1) склопакети з енергозберігаючим склом;

2)склопакети з декоративним склом;

3)склопакети з наповненням газу;

2.2 Сегментація ринку з урахуванням особливості конкретного ринку

ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» планує на виробництво склопакети, які є продукцією виробничого призначення. Виходячи з цього, сегментацію необхідно виконати з урахуванням всіх особливостей організаційних ринків. Споживачами продукції є фірми виготівники металопластикових виробів. У таблиці 2.1 приведені дані про сегментацію ринку. Були вибрані такі чинники сегментації як місцерозташування підприємства - споживача і його розміри.

Потреба і місткість сегментів розраховані по формулах (1.1) і (1.2).

Таблиця 2.1 Сегментація і розрахунки місткості ринку

	Малые предприятия*	Средние предприятия	Полная потребность , м2	Годовая емкость , м2/год
		, м2		, м2		, м2		, м2
Олександрия	15	1600	0,82	19680	6	3100	0,82	15252	34932	7056
Кііровоградська область	20	1500	0,82	24600	5	2900	0,82	11890	36490	7371
ИТОГО		44280		27142	71422	14427

*Примітка: у тому числі і власна потреба ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» в склопакетах.

2.3 Виявлення конкурентів і визначення цільової місткості

Після визначення складу сегментів ринку і їх загальної місткості в кожному даному сегменті необхідно виявити конкурентів. Конкуренти - це вироби того ж функціонального призначення, що є у продажу, в експлуатації у споживачів, що розробляються іншими фірмами і своєю фірмою.

У Олександрії і області у зв'язку з будівельними і реконструктивними роботами , що проводяться, є попит на велику кількість різних віконних блоків. Проте тут немає підприємств, здатних навіть частково задовольнити його, тому даний дефіцит покривається за рахунок підприємств міста Києва (фірми «БАРС», «ТЕККО» і інші) і Кіровограда (фірма «Ecoplast»), а також самостійного виготовлення склопакетів (так званого «наколінного способу») фірмами займаються металопластиковими, алюмінієвими конструкціями і віконними виробами з дерева.

Для фірм-споживачів доставка склопакетів з Києва зв'язана з додатковими витратами на транспортування, малою оперативністю виконання замовлення (необхідністю повного завантаження транспорту), небажаністю тривалого транспортування склопакетів (можливості подряпин на полірованій поверхні скла, виникнення мікротріщин).

У фірми «EcoPlast» ціни на склопакети, що виготовляються, нижчі, ніж у київських фірм, цей постачальник ближчий, проте в літні місяці у зв'язку із завантаженістю організація не може забезпечити оперативності в роботі, тому існують затримки в отриманні до 7-10 днів.

При «наколінному» варіанті виготовлення склопакетів невеликими фірмами для своїх потреб не дотримуються технологічні вимоги, і продукція не відповідає вимогам стандартів.

Таблиця 2.2 Зведені дані про місткість ринку

	Місткість ринка
	Общая, м2/год	Фірми Київа	«EcoPlast»	Самостійне виготовлення	Вільна	Цільна
		%	м2/ рік	%	м2/ рік	%	м2/ рік	%	м2/ рік	%	м2/ рік
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Олександрія	7056	40	2823	15	1058	20	1411	25	1764	30	2117
Кіровоградська область	7371	35	2580	20	1474	30	2211	15	1106	17	1253
РАЗОМ	14427	37	5402	18	2533	25	3623	20	2870	23	3370

2.4 Стратегія маркетингу

Основою ефективної діяльності підприємства є успішне просування товарів на ринок.

Для організації збуту продукції на фірмі доцільно використовувати прямі поставки з складу підприємствам споживачам, так званий простий канал руху товару.

Цей вид просування товарів створюється на основі прямих господарських взаємостосунків із споживачами по схемі: виробниккінцевий споживач.

Цей варіант доцільно використовувати, оскільки в регіоні високий попит на продукцію, що випускається, і товар є високодохідним, тоді як посереднику фірма буде вимушена віддавати частину прибутку.

Відвантаження товару здійснюватиметься протягом двох днів з моменту отримання передоплати у розмірі 50% від вартості замовлення, проте термін може коректуватися залежно від об'єму замовлення і завантаженості підприємства, що буде наперед обумовлене в договорі.

Для ефективної реалізації продукції ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» проводитиме рекламну кампанію. Планується давати рекламу в спеціалізованому журналі «Вітрина», і інших спеціалізованих будівельних рекламних виданнях для пошуку нових ділових партнерів, поки не буде сформований постійний і стабільний збут продукції, а також в газеті «RIA». Дуже ефективною є реклама на радіо. Тому реклама транслюватиметься на радіо станціях FM діапазону для формування у споживачів позитивної оцінки на установку склопакетів тільки з логотипом ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ», який розміщується на дистанційній рамці склопакета.

З урахуванням того, що склопакети є продукцією виробничого призначення, то реклама повинна бути раціональною і інформувати про якість і високий технічний рівень виробу.

Оскільки на ринку існують конкуренти, то реклама повинна носити характер, тобто довести переваги умов і якості продукції, що випускається, в порівнянні з виробами інших виробників.

На фірмі також проводитиметься аналіз вживаної стратегії маркетингу для оцінки його ефективності і впливу на об'єм реалізованої продукції.

У цьому розділі випускної роботи представляють план подальшої маркетингової діяльності, де здійснюється розрахунок собівартості склопакета, визначається ціна, описується способи збуту і комерційних пропозицій, а також система заманювання споживача (акції, реклама і т.п.).

Розрахунок собівартості 1 м2 склопакета

При розрахунку собівартості продукції розрізняють цехову, заводську (виробничу) і повну собівартість одиниці виробу.

При розрахунку цехової собівартості вироби враховують тільки ті витрати, які виробляються в даному цеху (в даному випадку на ділянці по виробництву склопакетів). Розрахунок цехової собівартості полягає у визначенні наступної статі витрат:

СЦ=РМ+ПЗПВР+ДЗПР+НЗПР+РСЭО+РУУ, (2.1)

де доданки у формулі ( 4.7) ті ж, що і у формулі (4.4), але визначаються не на річний об'єм робіт, а на виріб, тобто на 1 м2 склопакета.

Витрати на матеріали визначені в таблиці 4.5. Основну заробітну платню виробничих робітників визначимо по формулі:

, (2.2)

де t - трудомісткість виготовлення виробу, нормо-ч. (див. таблицю 3.1);

l - середня годинна ставка по відрядних роботах (рівна 3,7 грн/ч).

Додаткову заробітну платню виробничим робітникам визначають згідно формулі (3.8).

Нарахування на заробітну платню виробничих робітників розраховують таким чином:

, (2.3)

де ПЗПВР - основна заробітна платня виробничих робітників, грн;

ДЗПР - додаткова заробітна платня виробничих робітників, грн;

ННЗП - норматив нарахувань на заробітну платню (37,5%).

Витрати на зміст і експлуатацію устаткування і витрати на управління виробничою ділянкою визначимо по нормативах, розрахованих по формулах:

(складає 10%);

(складає 20.3%),

у відсотках від заробітної платні.

Виробнича собівартість враховує витрати на управління підприємством, які розраховуються виходячи з нормативу по формулі, які складають 600 грн. в рік. Повна собівартість виходить шляхом підсумовування виробничою з позавиробничими витратами. Позавиробничі витрати, що доводяться на 1 м2 склопакетів, розраховують таким чином:

, (2.4)

де СЗ - заводська собівартість, грн.

НВПР - норматив позавиробничих витрат (див. формулу (3.15)).

В умовах ринкових відносин ціни мають величезне значення. Саме ціни визначають структуру виробництва, надають вирішальну дію на рух матеріальних потоків, розподіл товарної маси, рівень добробуту населення. Правильна методика встановлення ціни, розумна цінова стратегія складають необхідні компоненти успішної діяльності будь-якого підприємства.

Для ринкових відносин характерні наступні види цін:

лімітна ціна на товар як максимально допустима для конструкторів ціна;

ціна, встановлена відповідно до стратегії «зняття вершків» з ринку. Цей вид ціни може бути встановлений на марку нового товару на початку на початку його серійного виробництва;

ціна, встановлена відповідно до стратегії міцного упровадження на ринок. Як правило, ця ціна нижча за ціну конкурентів, незалежно від якості нового для ринку товару;

ступінчасті ціни на товари одного параметричного ряду, в рамках товарного асортименту даного продавця;

ціни лідера ринку;

престижні ціни, тобто дуже високі на товари підвищеної якості;

психологічні ціни;

ціни на додадкові, комплектуючі товари;

скоректовані ціни з урахуванням транспортних витрат, географічних, зональних особливостей умов споживання, знижок.

Існують наступні методи встановлення цін:

на основі витрат і рентабельності товару:

(2.5)

де Ц - ціна товару;

С - собівартість товару;

R - рентабельність товару;

на основі встановлення норми прибутку, що забезпечує беззбитковість підприємства за умови, що витрати виробництва мінімальні:

Ц=С+Пн, (2.6)

де Пн - норматив прибули ;

на основі оцінки експертами якості товару і попиту на нього:

(2.7)

де n - кількість експертів - фахівців в даній області;

Цi - ціна товару, встановлена i-м експертом;

на основі динаміки цін конкурентів відповідно до закону конкуренції і попереднього продажу товару фірми;

на основі закритих торгів;

математико-статистичні методи.

При застосуванні будь-якого методу обов'язкове вивчення ринку, прогнозування розвитку продукції конкурентів, прогнозування організаційно-технічного рівня виробництва фірми.

ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» повинна застосовувати стратегію міцного упровадження на ринок. Оскільки, якість її продукції не відома на ринку склопакетів, то фірма повинна привертати споживачів ціною, яка нижча, ніж ціни конкурентів.

ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» доцільне встановити ціну на рівні 77,5 грн. за квадратний метр склопакетів. Враховуючи податок на додану вартість у розмірі 20%, ринкова ціна продукції складе 93 грн. за квадратний метр. Среднериночная ціна конкурентів складає 96 грн. за одиницю продукції, тобто ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» встановлює ціни нижче, ніж ціни конкурентів на етапі упровадження і закріплення на ринку. Надалі, при успішній діяльності ділянки можна буде скоректувати ціну з урахуванням якості продукції і займаної частки ринку, а також реклами, гарантійного обслуговування, отримання відповідних патентів і дозволів, системою знижок і т.п.

Виведення товару на ринок без реклами, покажеться далеко не легким процесом. ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» щільно рекламує свою продукцію, в будівельних журналах, газетах, на телебаченні, по радіо і т.п.

Продажі здійснюються у великих супермаркетах, магазинах і безпосередньо на ринках. Продажі ведуться по всій території України, працюють методи стимулювання продажів: системи акційних знижок і заохочень (наприклад, першому покупцю установка безкоштовно), а також гарантійне обслуговування зупинки скловиробів

В даному розділі описана організація і продукція, її характеристика, проведено сегментування конкретного ринка, виявлені конкуренти, а також виділена стратегія маркетинка.

Підставою для досліджень за проектом було проведення маркетингових досліджень, в результаті яких було встановлено, що на ринку склопакетів Олександрії і Кіровоградської області є вільна ніша, що становить 20% ринку. За рахунок якості продукції і цінової політики фірма планує її зайняти і частково витіснити конкурентів, тобто цільова місткість підприємства складає 23%

3. ПРОЕКТНИЙ РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Визначення доходу від реалізації склопакетів

Доходи і їх види

Відповідно до теорії чинників, як нам вже відомо, основними виробничими чинниками є

1) земля, включаючи

всі природні ресурси (ліси, родовища корисної копалини, водні ресурси і т.п.);

2) капітал, або інвестиційні ресурси (засоби виробництва, транспортні засоби і збутова мережа);

3) праця, тобто всі фізичні і розумові здібності людей, вживані у виробництві товарів і послуг;

4) підприємницька здатність.

Дохід на кожний з перерахованих чинників відповідно до теорії рівний граничному внеску цього чинника в одержаний підприємством (фірмою) дохід після реалізації продукції. Такий розподіл доходу можна було б вважати справедливим по відношенню і до робітників, і до власників майнових ресурсів (землі, капіталу і ін.). Насправді ж розподіл доходів виходячи тільки з теорії граничної продуктивності приводить до значної нерівності, в першу чергу через нерівність в розподілі виробничих ресурсів. Тому в умовах сучасного демократичного суспільства необхідна державна політика доходів, направлена на пом'якшення цієї нерівності. Через недосконалу конкуренцію на ринку розмір доходів (включаючи ставки заробітної платні) часто не відображає внеску чинників виробництва у випуск продукції.

Розглянемо докладніше, що є доходом по кожному з чинників.

Номінальні доходи, характеризують рівень грошових доходів незалежно від оподаткування і зміни цін. Реальні доходи характеризують доходи з урахуванням зміни роздрібних цін і тарифів, а також витрат на виплату податків і інших обов'язкових платежів. Для визначення реальних доходів із загальної суми всіх доходів віднімаються податки і інші платежі до бюджету. Сума, що залишилася, рівна вартості спожитих і частково накопичених населенням товарів, утворює фонд кінцевих реально використовуваних в даному періоді доходів населення. Динаміка реальних доходів визначається шляхом порівняння кінцевих доходів за різні періоди, виражених в заставних цінах.

Заробітна платня це ціна, виплачувана за використовування ;труда, іншими словами, за трудові послуги, що надаються працівниками самих різних професій при реалізації їх ділової активності.

У вартість будь-якого товару входить складовою частиною вартість природних ресурсів, включаючи землю. Дохід, який приносить цей чинник виробництва, називається рентою, або економічною рентою. У ширшому значенні економічна рента це ціна, сплачувана за використовування землі і інших природних ресурсів, кількість яких строго обмежена. Об'єм використовуваних природних ресурсів, як правило, не змінюється в скільки-небудь значних масштабах, фіксований характер пропозиції цих ресурсів означає, що попит виступає єдиним дієвим чинником, що визначає ренту.

Хоча для суспільства в цілому природні ресурси виступають як безкоштовний дар природи, але, з погляду окремих користувачів її, рентні платежі є витратами. Для окремих фірм або підприємств земля має альтернативні варіанти використовування (наприклад, для обробітку сільськогосподарських культур або для житлового будівництва). Така альтернатива визначає неабиякою мірою господарську поведінку фірми.

Доходом на капітал економічна теорія називає відсоток. На практиці він буває в декількох видах. Якщо капітал має грошову форму, то постачальники грошового капіталу одержують дохід у вигляді позикового відсотка. Якщо капітал буває в упредметненій формі, то його власники з некорпоративного підприємницького сектора одержують дохід у вигляді доходу на власність, а корпорації у вигляді прибутків корпорацій.

При визначенні ставки відсотка слід враховувати відмінності між номінальною ставкою і реальної, очищеної від інфляції.

Реальна ставка це процентна ставка з поправкою на інфляцію: вона рівна номінальній ставці мінус рівень інфляції. Саме реальна ставка має головне значення для ухвалення рішень по інвестиціях. Процентна ставка розподіляє наявні у наявності гроші між тими галузями, де вони виявляться найпродуктивнішими і, отже, найбільш прибутковими.

Підприємницький дохід (прибуток) доводиться на підприємницьку здатність, або заповзятливість. Цей дохід є винагородою підприємця за виконання їм наступних функцій: з'єднання капіталу, праці і природних ресурсів в єдиний процес виробництва товару або послуги; ухвалення основних рішень по управлінню фірмою; введення нових продуктів, технологій; ризик, що відноситься до вкладених засобів своїм власним і своїх компаньйонів або акціонерів.

Визначення доходу

Підприємницький дохід це частина прибутку, що залишається у розпорядженні підприємця після сплати відсотка на узятий їм кредит. Підприємницький дохід не є заданою величиною, а залежить від того, як господарює підприємець.

Річна програма випуску виробів складає 3370 м2 склопакетів в рік. Для задоволення власних потреб в склопакетах ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» (виходячи з даних минулих періодів) необхідно 1600 м2, отже продукція (1770 м2), що залишилася, може бути реалізована і принести підприємству прибуток.

Розрахуємо прибуток від реалізації склопакетів зовнішнім споживачам. Для цього визначимо дохід від реалізації і витрати на виробництво.

Річний дохід від реалізації представляє твір ціни виробу на об'єм його реалізації, а витрати на виробництво - собівартості виробу на об'єм реалізації.

Балансовий прибуток від реалізації представляє різницю між річним доходом від реалізації і витратами на виробництво даного об'єму продукції. Дані зведені в таблицю 3.1

Таблиця 3.1 Визначення прибули від реалізації склопакетів

Показники	Величина показателя, грн.
Річний дохід від реалізації	137175,00
Витрати на виробництво	114649,24
Балансовий прибуток від реалізації	22525,76

3.2 Розрахунок узагальню вальних економічних показників

Узагальнювальні економічні показники характеризують діяльність підприємства і свідчать про ефективність виробництва. Здійснимий розрахунок даних показників в двох варіантах:

варіант, заснований на діяльності ТОВ «НВП ЕНЕРТЕХ» до розширення виробництва;

варіант, що враховує організацію ділянки по виготовленню склопакетів.

Узагальнювальні економічні показники підприємства представлені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Узагальнювальні економічні показники підприємства

Показники	Одиниця вимірювання	Вариант
		До розширення	Після розширення
Річний дохід від реалізації	грн.	896000	1033175
Балансовий прибуток від реалізації	грн.	152062,08	221307,18
Вартість основних засобів	грн.	53468	56628
Величина оборотних коштів	грн.	11198,78	14688,79
Прибутковість	%	120,44	127,26
Рентабельність капіталу	%	235,15	310,32

Річний дохід від реалізації визначають як твір ціни виробу на річну програму реалізації, а при декількох видах реалізованої продукції - як суму даних творів. Ціна металопластикового виробу складає 560 грн. за 1 м2, а склопакета визначена вище.

Балансовий прибуток від реалізації обчислюють по формулі:

БПП=РДР-СЗП, (3.1)

де РДР - річний дохід від реалізації, грн;

СЗП - кошторис витрат на виробництво, грн.

Прибутковість визначають таким чином:

П= РДР*100/ СЗП (3.2)

Рентабельність капіталу розраховують по формулі:

РК=БПП*100/(ВОЗ+ВОС), (3.3)

де ВОЗ, ВОС - вартість основних засобів і вартість оборотних коштів відповідно.

Розрахуємо термін окупності капітальних вкладень для організації ділянки по виробництву склопакетів по формулі:

, (3.4)

де До - капітальні вкладення в проект;

Пдод - додатковий прибуток від організації ділянки, розраховується як різниця між балансовими прибутками досліджуваних періодів.

Шукана величина складе приблизно 2 місяці.

Здійснимий порівняльний аналіз роботи підприємства за деякими показниками. Для цього порівняємо фактичні показники (після розширення виробничої діяльності) з базовими (до організації ділянки по виготовленню склопакетів). Темп зміни показників можна оцінити за допомогою відносних відхилень.

Відносні відхилення (Р) розраховуються по формулі:

, (3.5)

де Рф - фактичне значення показника;

Рб - базове значення показника.

Розрахунок відхилень приведений в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Темпи зміни узагальнених показників діяльності підприємства

Показники	Темп вимірювання, %
Річний дохід від реалізації	15,31
Балансовий прибуток від реалізації	45,54
Вартість основних засобів	5,91
Величина оборотних коштів	31,16
Прибутковість	5,66
Рентабельність капіталу	31,97

Бачимо, що збільшилися річний дохід від реалізації і прибуток підприємства, але в теж час відбулося збільшення витрат підприємства. Проте, зростання доходів і прибутки більше, ніж відповідний їм рівень витрат.

Підприємство збільшило свої активи (основні і оборотні кошти), які воно стало використовувати ефективніше. Про це свідчать такі показники як капіталовіддача (показник випуску продукції, що доводиться на 1 грн. вартості основних фондів) і оборотність капіталу.

Рентабельність - це показник, що характеризує фінансові результати і ефективність діяльності. Він означає властивість підприємства збільшувати свої активи.

Рентабельність обороту показує частку прибутку в об'ємі реалізованої продукції, а рентабельність капіталу показує частку прибутку, що доводиться на 1 грн. вартості активів підприємства. З таблиці 3.2 бачимо, що рентабельність підприємства зросла, що свідчить про вигідність і доцільність організації ділянки по виробництву склопакетів

3.3 Визначення точки беззбитковості

3.3.1 Поняття точки беззбитковості

Під точкою беззбитковості розуміється такий рівень виробництва (продажів), при якому забезпечується нульовий рівень прибутку, тобто точка беззбитковості має на увазі рівність загальних витрат і одержаних доходів. Іншими словами, це той граничний рівень виробництва, спускаючись нижче за яке підприємство терпить збитки.

Поняття точки беззбитковості добре висловлене в літературі, тому лише стисло зупинимося на основних моментах її визначення. Детальніше зупинимося на модифікаціях даного показника, що враховують необхідність здійснення витрат з прибутку і виконання боргових зобов'язань.

В рамках визначення рівня беззбитковості всі витрати підприємства розділяють на дві групи: умовно-змінні (міняються пропорційно зміні об'ємів виробництва) і умовно-постійні (не міняються при зміні об'ємів виробництва).

Слід зазначити, що розподіл витрат на змінні і постійні, особливо що стосується накладних (загальновиробничих) витрат, носить достатньо умовний характер. Реально, існує група витрат, що містять в собі компоненти як змінних, так і постійних витрат - так звані змішані витрати. Останні відносяться до змінних витрат в частині частки змінної компоненти і до постійних - в частині частки постійних. Згідно Національним стандартам бухгалтерського обліку, перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюються підприємством.

У класичному варіанті, розрахунок точки беззбитковості здійснюється виходячи з простого співвідношення, заснованого на балансі виручки, за умови нульового прибутку.

У вартісному виразі, для виробництва (реалізації) багатономенклатурної продукції:

Точка беззбитковості = Постійні витрати / (1 - Частка змінних витрат);

Частка змінних витрат = Змінні витрати / Об'єм виробництва (реалізації);

У кількісному виразі, для виробництва (реалізації) монономенклатурної (або усередненої) продукції: