Підвищення ефективності використання інформаційного маркетингу на підприємстві
Суть, функції, види інформації, що застосовується в інформаційному маркетингу. Напрямки покращення використання інформаційного маркетингу на підприємстві. Застосування інформаційного маркетингу на прикладі всесвітньо відомої компанії Procter Gamble.
| Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.09.2012 |
| Размер файла | 106,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
1. Суть та функції інформаційного маркетингу
2. Аналіз використання інформаційного маркетингу
3. Напрямки покращення використання інформаційного маркетингу на підприємстві
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Сучасне суспільство називають інформаційним. Одним із головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися й обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному й особистому розвиткові та підвищуючи якість життя.
Основним завданням розвитку інформаційного суспільства в Україні є сприяння кожній людині на засадах широкого використання сучасних комп'ютерних технологій можливостей створювати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати послуги.
Широкий розвиток засобів обчислювальної техніки та зв'язку дав змогу збирати, зберігати, опрацьовувати та передавати інформацію таких обсягів і з такою оперативністю, про які раніше й думати не могли. Виникли нові інформаційні технології, які перетворилися на важливіший фактор економічного розвитку.
Даною проблемою в науковій літературі займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені як Ф. Котлер, С. Бердишев, А. Лазарєва, Р. Баззел, Л. Єжова, С. Семенюк та багато інших.
Варто наголосити, не зважаючи на значну кількість публікацій з даної проблематики в економічній літературі, окремі положення все ж потребують доопрацювання. Усе вищесказане обумовило вибір нами теми курсової роботи.
Метою курсової роботи є розширення підходів до розуміння сутності інформаційного маркетингу та формування шляхів підвищення його ефективності на підприємстві.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:
- вивчити теоретичні аспекти, що стосуються місця і ролі інформаційного маркетингу на сучасному етапі розвитку економічної науки;
- проаналізувати методи використання інформаційного маркетингу;
- запропонувати напрямки покращення використання інформаційного маркетингу на підприємстві.
Предметом дослідження даної курсової роботи є система заходів підвищення ефективності використання інформаційного маркетингу на підприємстві.
Об'єктом дослідження виступає інформаційний маркетинг на підприємстві.
Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
У першому розділі наведена інформація про загальні теоретичні засади інформаційного маркетингу, а саме: його суть та функції, види інформації, що застосовуються в інформаційному маркетингу та її роль в сучасному суспільстві.
У другому розділі наведено аналітичні засади інформаційного маркетингу, а саме: його концепції, методи аналізу маркетингової інформації та інформаційний маркетинг в Інтернет мережі.
Також розглядається застосування інформаційного маркетингу на прикладі всесвітньо відомої компанії Procter & Gamble.
У третьому розділі розповідається про напрямки покращення інформаційного маркетингу на підприємстві та вплив інформаційного забезпечення маркетингової діяльності підприємства на ухвалення управлінських рішень, а також рекомендації керівникам, що планують застосувати інформаційний маркетинг у діяльності своєї фірми.
Інформаційною базою дослідження слугували матеріали, монографії видань, підручники, навчальні посібники, періодичні видання, інтернет ресурси тощо.
1. Суть та функції інформаційного маркетингу
Розвиток широкого спектра видів інформаційної діяльності викликає появу нових термінів для її опису. Одним із таких термінів є «інформаційний маркетинг», сутність якого позначається сьогодні наближено і в загальному значенні. Тому постає необхідність охарактеризувати поняття «інформаційний маркетинг» [18, с. 1].
Інформаційний маркетинг, як і будь-яка категорія у період становлення, характеризується відсутністю системності, цілісності, неоднозначністю визначень і термінологічною плутаниною. За відсутності цілісної концепції інформаційного маркетингу слід, перш за все, визначитись із його сутністю як виду діяльності.
Термін «інформаційний маркетинг» по-різному трактується в різних зарубіжних та вітчизняних джерелах, зокрема , в праці Єжової Л. Ф. «Інформаційний маркетинг»:
1) це напрямок маркетингу, який займається редизайном, розкруткою і підтримкою сайтів, розміщенням банерів;
2) це і маркетинг у сфері інформаційних технологій, і діяльність, направлена на збір та опрацювання маркетингової інформації;
3) це маркетинг різноманітних інформаційних систем, їх використання в просуванні товарів;
4) це маркетинг в Інтернеті;
5) це сукупність технологій із управління збутом інформаційних продуктів, що передбачає просування широкого спектра послуг і товарів;
6) це діяльність, пов'язана із просуванням не товарів і послуг, а ідей та поглядів (у цьому випадку інформаційний маркетинг ототожнюється із некомерційним). Маркетинг є однією зі складових сучасного ринку. В свою чергу, сутність інформаційного маркетингу полягає в наступному:
спрямованість на досягнення кінцевого практичного результату інформаційної виробничо-збутової діяльності;
концентрація зусиль (дослідних, виробничих і збутових) на головних напрямах маркетингової діяльності;
відмова від швидких, але тимчасових здобутків на користь довгострокових результатів маркетингових заходів, пов'язаних з розробленням інформаційних товарів ринкової новизни, що забезпечить високоприбуткову господарську діяльність;
єдність стратегії і тактики активного пристосування до вимог потенційних споживачів і цілеспрямованого впливу на них [11, с. 12].
Інформаційний маркетинг є «дочірньою» дисципліною маркетингу. Щоб визначити місце інформаційного маркетингу в структурі маркетингу, розглянемо наступне його визначення: маркетинг - це вид діяльності, що передбачає вивчення запитів ринку, орієнтацію виробництва і збуту на їх повне задоволення, а також донесення інформації про це до споживачів. Такий підхід повною мірою розкриває суть маркетингу і вказує на місце інформаційного маркетингу в ньому. Як бачимо, маркетингу в цьому контексті належить орієнтація (в тому числі планування, організація) виробництва і збуту на задоволення потреб споживачів, тоді як інформаційний маркетинг відповідає за вивчення запитів ринку та донесення інформації до споживачів [18, с. 2].
В. Н. Петров стверджує, що «інформація - це сукупність відомостей (даних), які сприймають з навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної інформаційної системи» [17, с. 11].
Ми під інформацією будемо розуміти будь-які відомості, повідомлення, які здатна сприйняти людина і які за певних умов можуть вплинути на її діяльність. Тоді маркетингова інформація - це сукупність, даних, відомостей, повідомлень, які характеризують маркетингове середовище фірми, що їх необхідно збирати, передавати, накопичувати та опрацьовувати для прийняття управлінських рішень [7, с. 12].
Підвищення ролі і значення інформації в суспільному житті викликало необхідність виділення інформаційної діяльності в самостійну область та призвело до формування змін в структурі інформаційного ринку. Результатом такого виду діяльності є поява на ринку інформаційних продуктів і послуг (ІПП) [9, с. 73]. Загальну класифікацію інформаційних продуктів і послуг наведено в додатку А [11, с. 138].
Можна виділити деякі особливості ринку ІПП, які впливають на характер маркетингової діяльності інформаційних служб, а отже, і на характер дослідження маркетингу ІПП:
інформаційний маркетинг необхідний як для товарів масового споживання, товарів виробничого призначення, так і для самих інформаційних продуктів;
маркетинг ІПП охоплює тисячі споживачів, а не мільйони.
Маркетинг ІПП виокремився ще й у результаті підвищення рівня монополізації інформаційного ринку, а отже, рівня його організації та контрольованості. Концепція маркетингу ІПП передбачає досягнення головної цілі фірми через задоволення конкретних інформаційних потреб споживачів. Такий підхід сприяє сучасним тенденціям розвитку загальної теорії маркетингу: виробляти не те, що фірма може виробляти, а потім збувати в будь-який спосіб, а виробляти тільки те, що необхідно споживачу.
Доцільно звернути увагу на види інформації, яку використовують спеціалісти з маркетингу. Їх формування відбувається за різними класифікаційними ознаками.
Варто зазначити, що теорія маркетингу налічує досить багато різноманітних ознак класифікації і, відповідно, видів інформації. Всі вони є важливими, проте ми вважаємо, що більшу увагу варто звернути на такі класифікаційні ознаки, як сфера охоплення інформаційного поля та функціональне призначення отриманих даних [18, с. 104].
Також зазначимо, що інформаційне поле - це сукупність інформаційних потоків у вибраній діловій сфері [7, с. 12]. Воно охоплює різні сфери, тому залежно від цього виділяють такі види інформації: політичну, економічну, соціальну, екологічну, технічну.
Рух маркетингових даних між елементами ділового середовища здійснюється по різних потоках інформаційного поля. Ці потоки в маркетингу отримали назву каналів маркетингових комунікацій. Найчастіше ці канали використовують для прямого зв'язку, тобто для відправлення повідомлень, хоча один і той самий канал може забезпечувати також і зворотний зв'язок, тобто прийом відповіді-реакції від адресата повідомлення.
Для успішного функціонування на ринку компанія повинна володіти інформацією про власну репутацію, вміти її виразити вартісно як гудвіл (гудвіл - це нематеріальний актив,вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації та не враховується у визначенні валових витрат платника податку [9]), а також відслідковувати її зміни.
Роль інформації в процесах управління, зростання вимог спеціалістів з маркетингу до оперативності, якості та форм подання інформації зумовили необхідність використання сучасних апаратних, програмних, інформаційних і технологічних засобів для її опрацювання. Найпоширенішим варіантом застосування цих засобів є організація маркетингових інформаційних систем.
Маркетингова інформаційна система - це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікацій, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу і управління, які реалізують функції збору, передавання, опрацювання та накопичування інформації для підготовки і прийняття ефективних маркетингових рішень.
Інформацію збирають і аналізують за допомогою 4 допоміжних систем:
1) Системи внутрішньої звітності. Відображають показники збуту, затрат, обсягу матеріальних запасів, дебіторської й кредиторської заборгованості та ін.
2) Системи збору зовнішньої поточної маркетингової інформації - це системи, за допомогою яких керівник з маркетингу постійно отримує інформацію про події, що відбуваються в навколишньому середовищі. Джерела інформації: газети і журнали, в т. ч . професійні; торгові агенти; сторонні постачальники (спеціалізовані інформаційні підприємства); відділ підприємства зі збору і розповсюдження інформації.
3) Системи маркетингових досліджень призначені для вивчення складних проблем, що виникають у процесі маркетингової діяльності, тобто це систематичне визначення кола даних, необхідних для маркетингової діяльності, їх збирання, аналіз і звіт про результати.
4) Системи аналізу маркетингової інформації, що виконують такі функції: виявлення проблем і формулювання цілей дослідження, вибір джерел інформації, збір і аналіз інформації, подання отриманих результатів.
Загалом термін «інформаційний маркетинг» уживають у двох аспектах. З одного боку, він означає використання принципів маркетингу в діяльності з комерційного розповсюдження інформації -- «маркетинг в інформатиці». З іншого боку, він сприймається як «інформатика в маркетингу», тобто відноситься до інформаційних досліджень та інформаційного забезпечення маркетингу різних товарів.
Ці обидва аспекти використовують одні й ті самі прийоми маркетингу, проте, різні інформаційні ресурси.
Особливість інформатики в маркетингу полягає в тому, що вона використовується для маркетингу товарів масового споживання, виробничого призначення та інформаційних продуктів.
Маркетинг в інформатиці являє собою комплекс засобів вивчення інформаційного ринку, виявлення нових споживачів і побажань покупців, які постійно змінюються, засобів створення ефективних каналів реалізації інформаційних продуктів і послуг, проведення комплексних рекламних кампаній із системою відповідних організаційних служб і методів управління в інформаційних структурах. Тому інформаційні структури, безсумнівно, у ньому практично зацікавлені. Тут діють основні принципи маркетингу:
ретельне всебічне вивчення ринку, попиту, вподобань і побажань споживачів;
пристосування виробництва до вимог ринку, виробництво лише тих товарів, що відповідають попиту;
вплив на ринок і попит в інтересах фірми;
об'єктом маркетингу можуть бути продукти, послуги, ідеї, організації, особи і т. ін. [11, с. 12].
В загальному маркетингова діяльність інформаційних структур повинна забезпечувати:
- одержання достовірної своєчасної інформації про кон'юктуру ринку (структуру та динаміку попиту на інформаційні продукти та переваги споживачів);
- можливість удосконалення споживчих властивостей та номенклатури інформаційних продуктів і послуг, за допомогою яких повніше задовольнятимуться запити споживачів порівняно з ІПП конкурентів;
- необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимальний контроль сфери реалізації.
Із цього випливає, що маркетингова діяльність інформаційних фірм полягає у виконанні таких функцій:
- аналітичні функції, що забезпечують систематичний комплексний аналіз зовнішнього і внутрішнього середовищ фірми, кон'юктури ринку;
- рекламно-збутові функції, що забезпечують формування попиту, організацію просування та збуту продукції, формування цінової політики;
- управлінські та контрольні функції, що забезпечують системне управління маркетинговою діяльністю, контроль виконання маркетингових планів і рішень та оцінку ефективності їх [11, с. 15].
Та все ж, основною функцією інформаційного маркетингу є забезпечення підприємства інформацією, тобто розроблення стратегії управління інформаційними потоками.
Ступінь важливості даних того чи іншого виду залежить від конкретного бізнесу, проте фактично кожне підприємство використовує такі види інформації про:
- якість, асортимент, собівартість власної продукції та конкурентів;
- ціни;
- споживачів;
- діяльність конкурентів;
- постачальників;
- частку ринку підприємства та платоспроможний попит;
- репутацію (імідж) підприємства та ін.
Кожен із названих видів інформації сприяє виконанню службою маркетингу покладених на неї функцій [18, с. 105].
Крім того, існують основні правила інформаційного маркетингу, запропоновані С. Арнольдом [1], що враховують той факт, що покупець не завжди вміє правильно використовувати отриману інформацію через психологічні, професійні, етичні та інші бар'єри:
Правило 1. Будь-яка, як завгодно велика інформаційна потреба задовольняється здебільшого найпростішим способом без урахування необхідних для цього часу та грошей.
Правило 2. Якщо у споживача інформації вже сформувалися певні навички збирання її, то їх майже неможливо змінити, навіть за умов значних витрат на маркетинг.
Правило 3. Проведення інтерактивного пошуку зазвичай здійснюється не тими, кому дійсно потрібна інформація, бо перекладається на нижчі підрозділи.
Правило 4. Недоцільно охоплювати маркетингом організацію, яка не має необхідного устаткування або не має бажання платити за інформацію.
Правило 5. Користувач не завжди володіє достатньою кваліфікацією, необхідною для одержання необхідної йому інформації.
Правило 6. Користувач не завжди може чітко сформулювати свої вимоги до інтерактивного пошуку, і тому свою відмову від нього він обґрунтовує не головними доводами, а тими які йому простіше пояснити (наприклад, високі ціни та/або складність інтерфейсу).
Індустрія інформаційних послуг перебуває під постійним впливом нових інформаційних технологій, удосконалення конкуруючих засобів розповсюдження комерційної інформації. На відміну від багатьох галузей, індустрія інформації цілком позбавлена стабільності: кожні два-три роки з'являється невідома раніше технологія, що стимулює пошук нових напрямів інформаційного бізнесу. Тому не можна говорити про закінчену стандартну програму інформаційного маркетингу, яка існує для споживчого маркетингу.
Неперервний розвиток інформатизації економіки і суспільства зумовлює постійне оновлення і поповнення переліку об'єктів і суб'єктів інформаційного маркетингу, додавання їм нових якостей, функцій та можливостей.
2. Аналіз використання інформаційного маркетингу
В сучасному інформаційно-орієнтованому суспільстві оперативний доступ менеджерів компанії до відомостей про ринкову ситуацію є очевидною конкурентною перевагою [14].
Раніше говорили, що ціллю сучасного маркетингу є збут при мінімумі зусиль. В ідеалі зусилля по збуту повинні стати взагалі непотрібними (що, звичайно, на сьогоднішній день є неможливим). Досягнення цієї цілі хоча б частково можливе тільки за допомогою одного способу - вивчити потреби клієнтів настільки, щоб товари і послуги підходили споживачам ідеально, «продаючи самі себе». Саме тому основою сучасної концепції маркетингу є такий набір:
- властивості продукту, які є важливими для споживача;
- збутові зручності для споживача;
- зв'язки, які вибирає споживач;
- відповідність ціни рівню платоспроможності споживача.
Звідси неважко зробити висновок, що ціллю інформаційного маркетингу є в першу чергу отримання інформації про споживача, оскільки саме така інформація дозволить мінімізувати зусилля в сфері збутової діяльності, що зекономить компанії гроші, час, людські та інші ресурси. Другорядною ціллю для інформаційного маркетингу є збір інформації про просування продукції, оскільки такі дані дозволяють судити про те, наскільки вірно компанія розуміє своїх клієнтів і наскільки добре задовольняє їх потреби. (А одночасно дізнатись скільки витрачає на зусилля по збуту, що виникають із власної недбайливості, неспроможності підлаштуватися під запити покупців).
Виходячи із вищесказаного, можна зробити висновки про переваги та вади різноманітних засобів збирання первинної маркетингової інформації, що наведені в додатку Б. Та все ж, слід зазначити, що більшість маркетингової інформації отримують процесі анкетування та особистого інтерв'ю. Власне маркетингові дослідження -- це систематичне збирання, реєстрація, зведення, аналіз і прогнозування даних з проблем, стосовних маркетингу. Маркетингове дослідження виступає як початок і логічне завершення будь-якого циклу маркетингової діяльності. Склад інформаційної системи маркетингу є частиною інформаційної системи управління підприємством.
Поняття «маркетингові дослідження» значно ширше поняття «дослідження ринку», хоча останнє багато в чому визначає ключові аспекти маркетингової діяльності в цілому. Необхідність відштовхуватися від вимог ринку та споживачів, а не від продукції, що вже випускається, визначає логіку досліджень при організації маркетингу, обумовлює ефективність виробничо-комерційної діяльності.
Згідно з Міжнародним кодексом діяльності з дослідження маркетингу така робота полягає в об'єктивному збиранні та аналізі добровільно отриманої інформації про ринок, споживачів, товари та послуги [11, с. 67].
Перш ніж визначити ‚ вибрати засоби збирання, передавання, обробки та дослідження маркетингової інформації, необхідно вирішити низку питань, а саме:
Яка інформація потрібна і коли?
Які види інформації найбільш надійні?
Яка потенційна цінність різних видів інформації?
Залежно від рішення, що приймається, та умов його прийняття ці питання вирішуються по-різному (додаток В).
Процес дослідження вкладається у багатоступінчастий процес -- від визначення потреб в інформації до видачі результатів її обробки менеджеру; він має бути спланований, з визначенням його основних стадій (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Основні стадії процесу визначення потреб в інформації
Перш ніж вибирати метод аналізу маркетингової інформації, необхідно прийняти до уваги такі практичні міркування:
- будь-який аналіз інформації -- процес поетапний;
- основою класифікації інформації можуть бути різноманітні фактори і системи координат. Класифікації можна продовжувати до нескінченності;
- деякі фактори і системи координат базуються на природних і найбільш очевидних відмінностях. У маркетингу найчастіше йдеться про конкретний ринок і товар;
- сутність і глибина аналізу залежать від виду наявної інформації. Для чіткого розмежування груп необхідно передбачити всі можливі типи класифікації і порівнянь, а потім уже проводити вимірювання в групах;
- проведенню достатньо якісного аналізу найчастіше заважає обмежений обсяг наявної інформації [11, с. 103].
Контроль маркетингу здійснюється на різних етапах проведення маркетингових досліджень та інших маркетингових заходів за допомогою окремих елементів контрольно-аналітичної системи. Вона включає:
1. Ситуаційний аналіз -- попередній аналітичний етап маркетингового планування, мета якого -- визначити стан підприємства на ринку.
2. Контроль маркетингу -- кінцевий етап маркетингового планування, мета якого -- виявити відповідність вибраної стратегії і тактики реальним ринковим процесам та їх результативність.
3. Ревізія маркетингу -- процедура перегляду або суттєвого коригування стратегії і тактики маркетингу внаслідок змін умов як зовнішнього, так і внутрішнього характеру.
4. Аудит маркетингу -- аналіз і оцінка маркетингової функції підприємства. Здійснюється фахівцями у формі незалежної зовнішньої перевірки всіх елементів системи маркетингу.
5. Стратегічний контроль -- оцінювання стратегічних рішень маркетингу з погляду відповідності їх зовнішнім умовам діяльності підприємства.
6. Оперативний (або поточний) контроль -- оцінювання досягнення поставлених маркетингових задач, виявлення причин відхилень, їх аналіз і коригування. Оперативно контролюються такі показники:
обсяг продажу (зіставлення факту і плану);
частка ринку (зміна конкурентного положення);
ставлення споживачів до підприємства та його продукції (обстеження, конференції, експертиза тощо).
Також розробляються додаткові заходи щодо підвищення ефективності конкретних маркетингових дій;
7. Контроль прибутковості -- перевірка фактичної прибутковості по різних товарах, ринках, групах споживачів або клієнтів, каналах розподілу тощо як результат реалізації плану маркетингових заходів [11, с. 111].
Концепції маркетингу інформаційних продуктів і послуг суттєво відрізняються одна від одної залежно від того, хто проводить маркетингові дослідження -- комерційні чи некомерційні інформаційні служби. Комерційні бази даних більш доступні споживачам, швидше переходять на нові інформаційні технології. Теоретичні дослідження частіше виконують некомерційні інформаційні служби, вони спрямовані на вирішення загальних економічних проблем -- комплексного дослідження інформаційного ринку, економічного моделювання та прогнозування попиту на ІПП, ціноутворення.
Концептуальна основа інформаційного маркетингу виростає із його концептуальної схеми, тобто парадигми. Вона складається із невеликої кількості концепцій, під якими ми домовимося розуміти визначений спосіб розуміння і трактування яких-небудь явищ. Ці концепції містять окремі характеристики інформації, що є корисною для маркетолога і/чи рекламіста.
Концепція №1. Дізнаватися що купується. Дана вимога походить від головного закону маркетингу - виробляти те, що купується. Вимога є логічною: щоб організувати виробництво товарів, які легко продаються, треба дізнатись, що купується, купувалося (розкрити традиції споживача) і буде купуватися (розкрити тенденції споживання).
Концепція №2. Велике в малому. Ефективність взаємодії може забезпечуватися малими силами. В тому числі під «малими силами» слід розуміти не тільки низьку собівартість технологій по просуванню інформації, але й невеликий об'єм самої інформації. Часом надлишкова інформація буває дуже необхідною, але така потреба виникає в строго визначених ситуаціях, тоді як в інших випадках слід дотримуватися принципу мінімізації повідомлень.
Концепція №3. Спосіб подачі інформації впливає на інтерпретацію повідомлення отримувачем. В повсякденному житті ми щоденно стикаємося із зазначеним явищем, застосовуючи варіацію інтонації мовлення. Інтонація допомагає створювати різноманітні відтінки одного і того ж слова, наділяючи це слово новим сенсом і вмістом.
Як приклад даної концепції можна зазначити наступне. Представимо слово «тут», написане на вивісці, поміщене на інтернет-сторінці і вибите на гранітній плиті. У всіх трьох випадках виникнуть різні асоціації та інтерпретація слова виявиться різною. В першому випадку слово буде інтерпретовано як «Вхід (вихід/запасний вихід) ». В другому випадку отримаємо інтерпретацію «Тисни сюди!». В третьому випадку інтерпретація виявиться менш радісною: «Тут спочиває з миром… і т. д.».
Концепція №4 говорить: цінність девальвованої інформації зростає із часом. В перекладі на життєву мудрість дане твердження виглядає так: все нове - це добре забуте старе.
«Кругообіг життя» нас цікавить тому, що такі поняття як мода, хвилі попиту, економічні кризи, традиції, які вважались віджилими, мають властивість повторюватися в часі. Саме тому інформація про споживача, яка в певний момент стала неактуальною і знецінилася, рано чи пізно буде знову необхідною. Тобто цінність будь-яких даних переживає підйоми і спади, що повторяють циклічні зміни на ринку [7, с. 22].
На сьогоднішній день Інтернет є чи не одним із найпопулярніших платформ для проведення різноманітної діяльності, пов'язаної із функціонуванням підприємств. За допомогою великої кількості інформаційних потоків та популярністю Інтернет-мережі, підприємства мають змогу завоювати прихильність до своєї продукції найрізноманітнішими шляхами.
Для прикладу, статистика говорить [12], що понад 97% сеансів зв'язку з Інтернет-магазинами не завершуються придбанням товарів. Але покупці часто використовують Інтернет-магазини для пошуку, добору, зіставлення цін і споживчих властивостей товарів, і навіть для формування власного смаку, після чого виконують купівлю в традиційних місцях торгівлі й платежу. Це пов'язано зі сформованими в споживачів поглядами на недостатню захищеність Інтернету, відсутністю зручних і безпечних платіжних систем у мережі, необхідністю покладатися на діяльність служб доставки, а також із недосконалістю правового забезпечення електронної комерції. У свою чергу, світова практика показує, що Інтернет став найбільш представницькою електронною торговельною вітриною у світі [13, с. 318].
Здебільшого платний характер розміщення маркетингової інформації на відвідуваних сайтах інформаційних посередників та велика кількість таких пропозицій становлять проблему вибору окремих веб-ресурсів для ефективної комунікації з цільовими аудиторіями. Існуючі моделі розрахунку ефективності здебільшого не враховують специфіку віртуального середовища. Окрім того, кінцевим етапом для існуючих способів розрахунку ефективності комунікацій в Мережі є перехід на корпоративний сайт, тобто не враховано такий вид присутності компанії в Інтернеті, як публікація відомостей на сайтах інформаційних посередників [8].
Доцільність дій підприємства по розміщенню інформації в Інтернеті на сторонніх ресурсах (або сайтах інформаційних посередників) може оцінюватися з наступних позицій:
1) Якщо у компанії є власний сайт, то оцінюється кількість переходів на нього (дії підприємства по залученню користувачів на сайт називаються General Leads) завдяки розміщенню посилань на сайтах інформаційних інтернет-посередників.
2) Показник конверсії відвідувачів персональної сторінки у споживачів, постачальників тощо.
3) Оцінка ресурсу як комунікативної площадки, на основі кількості відвідувачів та їх дій (завантаження інформації, зворотній зв'язок).
Отже, із вищесказаного можна зробити висновок, що використання інформаційного маркетингу не обмежується одним методом. Існує багато шляхів ефективного управління маркетинговою інформацією, які можуть застосовуватися підприємством як окремо, так і в комплексі. Якщо правильно застосувати ці методи, - можна досягти великих результатів.
Розглянемо застосування інформаційного маркетингу на прикладі всесвітньо відомої компанії Procter&Gamble.
Вже майже 170 років Procter&Gamble (далі - P&G) пропонує свою високоякісну продукцію споживачам в усьому світі. Сьогодні понад 300 торгових марок компанії продається у 140 країнах. В Україні P&G - лідер з товарообігу серед світових виробників товарів широкого вжитку. P&G представляє на ринку України більш ніж 40 торгових марок, включаючи такі добре всім відомі, як Ariel, Tide, Pantene Pro-V, Pampers, Always, Tampax, Blend-a-med, Wella, Londa та багато інших [3].
На 1 липня 2010 року в компанії діяло 3 основних напрямки діяльності:
· P&G Beauty & Grooming (краса і догляд за собою)
· P&G Household Care (товари для дому)
· P&G Health & Well-Being (здоров'я та здоровий спосіб життя)
Основними конкурентами P&G є глобальні виробники побутової хімії і товарів особистої гігієни [3]:
· Colgate-Palmolive - зубні пасти та щітки (Colgate, Elmex), мило і гель для душу (Palmolive), дезодоранти (Mennen, Lady Speed Stick), корми для тварин (Hill's), побутова хімія (Ajax)
· Unilever - шампунь (Clear, Sunsilk), зубні пасти (Signal), дезодоранти (Rexona, Axe), мило і гель для душу (Dove)
· L'Oreal - шампунь (Fructis, Elseve), догляд за шкірою (L'Oreal Paris), косметика (Maybelline), дезодоранти (Garnier), засоби для укладки волосся (Studio Line), фарби для волосся (L'Oreal Paris)
· Schwarzkopf / Henkel - засоби для укладки волосся (Taft, got2b), фарби для волосся (Palette), шампуні (Schauma, Gliss Kur), дезодоранти, гелі для душу, мило (Fa), догляд за шкірою (Diademine)
· Henkel - пральні порошки (Persil, Losk, Deni, Пемос), кондиціонери для білизни (Ласка, Vernel), засоби для миття посуду ( Пемолюкс, Pril), побутова хімія (Bref)
· Reckitt Benckiser - підбілювачі і чистка дому (Vanish, Cillit, Harpic), засоби від кашлю (Strepsils), засоби для депіляції (Veet)
· Kimberly-Clark - жіноча гігієна (Kotex), одноразові підгузники (Huggies), туалетний папір (Cottonelle)
В компанії існує 4 функціональних департаменти:
1. Global Business Units (GBUs) - основний фокус діяльності спрямований на роботу зі споживачами, брендами і конкурентами на глобальному рівні. Відповідальні за інноваційні впровадження, прибуток і показники перед інвесторами.
2. Market Development Organizations (MDOs) - відповідальні за детальне вивчення специфіки споживача і поставщика на кожному ринку P&G, відповідають за локальне застосування глобальних ініціатив, що витікають від GBU.
3. Global Business Services (GBS) - відповідають за підтримку бізнесу P&G, в тому числі за зниження вартості ланцюгів взаємодії з партнерами для забезпечення конкурентоздатності корпорації.
4. Lean Corporate Functions (CF) - повинні слідкувати за постійним впровадженням функціональних інновацій і покращенням можливостей в організації.
Отже, ми бачимо, що в компанії досить добре розвинена система маркетингового управління, дуже чітко розподілені обов'язки усіх підрозділів, що відповідають за успішну маркетингову діяльність корпорації.
P&G активно використовує різноманітні засоби маркетингових комунікацій. І на сьогоднішній день найперспективнішою платформою, на якій можна здійснювати таку діяльність є мережа Інтернет.
Ще недавно P&G, що виступала проти монетизації соціальних мереж, все ж вирішила дослідити можливості інтернет-спільнот типу Facebook, Twitter і MySpace. Щоби відкрити потенціал так званих «медіа, створених споживачами», P&G провела експеримент: учасники саміту, що був зібраний компанією, були розділені на 4 групи, завдання кожної з яких було продати найбільшу кількість футболок з логотипом Tide за 4 години за допомогою Інтернету. Кожна команда також мала бюджет $1000. За допомогою портативного комп'ютера експериментатори залучили потенціальних покупців на сайтах Twitter, Facebook, Google і YouTube, використовуючи свої персональні аккаунти. Через 2 години було продано 600 футболок по $20 за кожну [4].
P&G та телебачення. Ще в 1930-ті рр. P&G фінансувала перші радіо серіали, що появилися в США. Пізніше, із появою телебачення, компанія була спонсором більшості телесеріалів, що випускалися в той час. В 1950-ті рр. P&G виступала в якості продюсера раду латиноамериканських теленовел. P&G і зараз бере участь в створенні медіа продукції; цим займається підрозділ корпорації, що називається Procter & Gamble Production. Компанія P&G є найбільшим рекламодавцем на російському рекламному ринку. За перші 10 місяців 2007 року P&G викупила майже 9,5% всього рекламного об'єму «Першого каналу» [3].
Проведений аналіз особливостей розподілу витрат P&G на маркетингові комунікації показав наступне:
1. Найменше витрат по світу Proctеr&Gamble витрачає на друковані ЗМІ.
2. Більше всього на рекламу на телебаченні витрачається в Східній, Західній Європі та в Азії та тихоокеанському регіоні.
3. Найбільше на промоакції витрачається на американському континенті.
4. Промоакції в Західній та Східній Європі, ще не досягли такої уваги, як на американському континенті.
5. Розподіл витрат на маркетингові комунікації миючих засобів ринку товарів побутової хімії відрізняються тим, що в цілому на рекламу на телебаченні та промоакції витрачається більше, ніж на інших ринках (товарних групах) [20].
В загальному можна сказати про те, що P&G активно просуває свої товари на світовому ринку, використовуючи різноманітні засоби маркетингових комунікацій, при цьому надаючи перевагу найпопулярнішим та найефективнішим. Інформація про дану компанію, її продукцію та найвідоміші бренди є завжди легкодоступною до споживача і це полегшує йому вибір при купівлі товарів.
В 2003 р. P&G купила німецьку компанію Wella, яка виробляє засоби для догляду за волоссям. В січні 2005 р. P&G оголосила про поглинання компанії Gillette; вартість угоди склала $56 млрд. В результаті цієї покупки P&G стала найбільшою в світі компанією по випуску споживчих товарів, обігнавши Unilever [3].
З початку роботи P&G в Україні компанія інвестує значні кошти в розвиток дистриб'юторської мережі. Те, що продукцію Procter&Gamble можна знайти в торгівельних точках по всій країні, починаючи з великих мереж магазинів до маленьких базарів, значною мірою є заслугою офіційних дистриб'юторів P&G в Україні - компаній "Сав-Сервіс", "PGTrade" та "СТВ", що обслуговують різні регіони країни. Через них продається така продукція, як чіпси Pringles, їжа для домашніх тварин Iams, препарат від застуди Vicks, професійні стоматологічні засоби серії Blend-a-med, косметика Max Factor, парфумерія Hugo Boss тощо.
Робота P&G не обмежується суто комерційною діяльністю. Компанія приділяє увагу соціальній відповідальності, займається благодійністю та інвестиційною діяльністю. Також існують шкільні програми, програми боротьби з підробками, програми для стоматологів та Інститут дитини. P&G, як успішна компанія, вважає своїм обов'язком підтримувати тих членів суспільства, які потребують цього. Цей постулат було записано в принципах компанії з самого початку її діяльності. Весь час свого існування, у всіх країнах, де вона працює, компанія визнає себе соціально відповідальною та намагається надавати підтримку тим, кому вона необхідна [3].
За багаторічне існування такої успішної та всесвітньо відомої компанії як Procter &Gamble можна зробити висновок про те, що тут не тільки виробляється якісна продукція, але й застосовується цілий комплекс заходів, за допомогою яких споживач знаю про цю продукцію, про її якість та доступність та інші переваги тих чи інших окремих товарів. Завдяки ефективному використанню інформаційного маркетингу P&G змогла добитися визнання на світовому ринку і підтримує свій позитивний імідж та довіру споживачів уже довгі роки.
На кінець зазначу мету компанії P&G, яку вона ставить собі у процесі діяльності. «Ми надаємо продукцію і послуги найвищої якості аби поліпшити життя споживачів в усьому світі, зараз та для наступних поколінь. У свою чергу, споживачі віддячують нам тим, що допомагають займати провідні позиції на ринку збуту та підвищувати наші прибутки, що дозволяє персоналу нашої компанії, нашим акціонерам та співтовариству, у якому ми живемо і працюємо, покращувати свій добробут».
3. Напрямки покращення використання інформаційного маркетингу на підприємстві
Керівникам фірм, що планують поліпшити свій бізнес з допомогою інформаційно-аналітичних розробок, варто взяти до уваги такі положення:
1. Наявність інформації сама по собі не вирішує ваших проблем, лише визначає склад заходів, що їх необхідно здійснити.
2. З отриманою інформацією повинен працювати кваліфікований експерт-аналітик профільної сторонньої фірми або власний персонал.
3. Робота з інформацією зменшить запас вільного часу особисто керівника і співробітників. При цьому можна втратити контроль за перебігом розроблення, а отже, приймати невиправдані інтуїтивні рішення за браком часу на роздуми.
4. Стримуйте опір осіб середнього менеджменту фірми, мотивація якого зрозуміла: їм не подобається присутність сторонніх; робота запрошеного фахівця розкриває недоліки в їх роботі, вони не бажають змінювати будь-що у своїй роботі; ймовірність застосування нестандартних підходів; вони просто заздрять заробітку запрошеного фахівця.
5. Оцінюйте вартість одержуваної інформації, щоб її ціна не стала вище за комерційну вартість результату її використання.
6. Інформація, надана фахівцю, є для нього сировиною та інструментом. Чим добротніша сировина та досконаліший інструмент, тим ефективнішою і продуктивнішою буде праця фахівця при вирішенні проблеми [19].
Вивчаючи своїх конкурентів, інформаційна структура повинна своєчасно визначити тенденції розвитку технології та продуктів у галузі, що дасть змогу знайти вигідні можливості збуту та розвитку її діяльності загалом, а також передбачити найбільші небезпеки та запобігти їм. До того ж з'явиться можливість раціонально поєднувати бажання інформаційної структури реалізувати максимально можливу кількість своїх продуктів, забезпечуючи при цьому необхідну прибутковість своєї діяльності, з бажанням максимально задовольнити попит споживачів, постійно формуючи та підтримуючи (і стимулюючи) в них прагнення купувати інформаційні продукти та користуватися послугами даної структури не лише сьогодні, а й у майбутньому. Удосконалення існуючих або розроблення нових інформаційних продуктів розпочинається з чіткого визначення соціально-економічних потреб споживачів, задоволення яких повинно бути на більш високому рівні, ніж це забезпечують свої старі або конкуруючі продукти.
Процес розроблення нових інформаційних продуктів складається з чотирьох стадій:
генерація ідеї -- оцінювання цільових ринків, визначення можливостей та шляхів задоволення інформаційних потреб споживачів даною інформаційною структурою;
розроблення концепції нових інформаційних продуктів, здатних задовольнити потреби цільового ринку;
розроблення програми маркетингу -- повторне оцінювання цільового ринку, визначення основних витрат на виробництво нових інформаційних продуктів;
тестування ринку -- оцінювання нових інформаційних продуктів, прогнозування розвитку потенційного ринку.
Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності підприємства дає змогу підвищити якість прийнятих управлінських рішень, надаючи точну і своєчасну інформацію. Кожне конкретне маркетингове рішення припускає виникнення унікальної потреби в інформації. Інформаційні технології дають змогу оперативно отримувати таку інформацію та аналізувати її у потрібному підприємству ракурсі. Цей процес ніколи не припиняється та дає змогу підприємству підвищити ефективність маркетингової діяльності [11, с. 6].
Варто зазначити, що ефективність впровадження і використання в процесі маркетингового управління діяльністю підприємства інформаційних систем і технологій є одним з основних факторів, що впливають на підвищення його конкурентоспроможності за рахунок підвищення рівня гнучкості і ступеня використання його маркетингового потенціалу, тобто за рахунок підвищення маркетингової активності підприємства [16, с.77].
Загалом на сьогодні на ринку виграє той, кого більше знають зовні з кращої сторони,той, хто знає більше про дійсний стан своєї організації, той, хто більше знає про ситуацію навколо себе, та вміє оперативно аналізувати цю інформацію. Все це складові гарно поставленої та виконаної задачі інформаційного забезпечення в організації [6].
Висновки
1. Термін «інформаційний маркетинг» по-різному трактується в різних зарубіжних та вітчизняних джерелах, зокрема , в праці Єжової Л. Ф. «Інформаційний маркетинг»:
1) це напрямок маркетингу, який займається редизайном, розкруткою і підтримкою сайтів, розміщенням банерів;
2) це і маркетинг у сфері інформаційних технологій, і діяльність, направлена на збір та опрацювання маркетингової інформації;
3) це маркетинг різноманітних інформаційних систем, їх використання в просуванні товарів;
4) це маркетинг в Інтернеті;
5) це сукупність технологій із управління збутом інформаційних продуктів, що передбачає просування широкого спектра послуг і товарів;
6) це діяльність, пов'язана із просуванням не товарів і послуг, а ідей та поглядів (у цьому випадку інформаційний маркетинг ототожнюється із некомерційним).
2. Інформація - це сукупність відомостей (даних), які сприймають з навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної інформаційної системи.
4. Роль інформації в процесах управління, зростання вимог спеціалістів з маркетингу до оперативності, якості та форм подання інформації зумовили необхідність використання сучасних апаратних, програмних, інформаційних і технологічних засобів для її опрацювання.
5. Основною функцією інформаційного маркетингу є забезпечення підприємства інформацією, тобто розроблення стратегії управління інформаційними потоками.
6. Індустрія інформації цілком позбавлена стабільності: кожні два-три роки з'являється невідома раніше технологія, що стимулює пошук нових напрямів інформаційного бізнесу.
7. Ціллю інформаційного маркетингу є в першу чергу отримання інформації про споживача, оскільки саме така інформація дозволить мінімізувати зусилля в сфері збутової діяльності, що зекономить компанії гроші, час, людські та інші ресурси.
8. Перш ніж визначити ‚ вибрати засоби збирання, передавання, обробки та дослідження маркетингової інформації, необхідно вирішити низку питань, а саме:
Яка інформація потрібна і коли?
Які види інформації найбільш надійні?
Яка потенційна цінність різних видів інформації?
9. Концепції маркетингу інформаційних продуктів і послуг суттєво відрізняються одна від одної залежно від того, хто проводить маркетингові дослідження -- комерційні чи некомерційні інформаційні служби. Концептуальна основа інформаційного маркетингу виростає із його концептуальної схеми, тобто парадигми. Вона складається із невеликої кількості концепцій, під якими ми домовимося розуміти визначений спосіб розуміння і трактування яких-небудь явищ. Ці концепції містять окремі характеристики інформації, що є корисною для маркетолога і/чи рекламіста.
10. На сьогоднішній день Інтернет є чи не одним із найпопулярніших платформ для проведення різноманітної діяльності, пов'язаної із функціонуванням підприємств. За допомогою великої кількості інформаційних потоків та популярністю Інтернет-мережі, підприємства мають змогу завоювати прихильність до своєї продукції найрізноманітнішими шляхами.
11. Вивчаючи своїх конкурентів, інформаційна структура повинна своєчасно визначити тенденції розвитку технології та продуктів у галузі, що дасть змогу знайти вигідні можливості збуту та розвитку її діяльності загалом, а також передбачити найбільші небезпеки та запобігти їм.
12. Загалом на сьогодні на ринку виграє той, кого більше знають зовні з кращої сторони,той, хто знає більше про дійсний стан своєї організації, той, хто більше знає про ситуацію навколо себе, та вміє оперативно аналізувати цю інформацію.
Все це складові гарно поставленої та виконаної задачі інформаційного забезпечення в організації.
інформація маркетинг підприємство
Список використаних джерел
1. Баззел, Р. Д. Информация и риск в маркетинге : пер. с англ. / Р. Д. Баззел, Д. Ф. Кокс, Р. В. Браун. - М. : Финстатинформ, 1993 . - 93 с.
2. Беляевский И. К., Кулагина Г. Д., Коротков А. В. Статистика рынка товаров и услуг : учебное пособие Под ред. И.К. Беляевского. - М.: Финансы и статистика, 1995. -432с.
3. Бердышев С. Информационный маркетинг: практическое пособие / С. Бердышев. - М.: Дашков и Ко, 2010. - 216 с.
4. Ботушан, М. І. Розрахунок ефективності використання маркетингових інформаційних посередників в комунікативній інтернет-діяльності промислового підприємства [Текст] / М. І. Ботушан Економічні інновації. - 2011. - №45. - с. 30-37.
5. Великородна, Д. В. Зміст і структура ринку інформаційних продуктів та послуг [Текст] Д. В. Великородна Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2010. - №29. - 72-76 с.
6. Гудвіл [Електронний ресурс]. - Доступно з : uk.wikipedia.org/wiki/Гудвіл
7. Єжова Л. Інформаційний маркетинг: навч. посібник / Єжова Л. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 560 с.
8. Информатика для юристов и экономистов / под ред. С.В. Симоновича. - СПб.: Питер, 2006. - 192 с.
9. Клімушин П. С. Інформаційні системи та інформаційні технології в економіці: навч. посібник / П.С. Клімушин, О.В. Орлов, А.О. Серенок. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2011. - 448 с.
10. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Пер. с англ. // под ред. Л. А. Волковой, Ю. Н. Каптуревского. - СПб.: Питер, 2000. - 752 с.
11. Лазарева, А.Г. Маркетинг информационных продуктов и услуг : научно-аналитический обзор / А.Г. Лазарева. М.: ИНИОН, 1989. - 68 с.
12. Ляшко, Д. Ю. Сучасні напрямки використання інформаційних систем і технологій в маркетинговому управлінні підприємством [Текст] / Д. Ю. Ляшко // Академічний огляд. - 2009. - №2. - с. 73-77.
13. Маркетингова інформація : навч. посібник / Л. О. Шелюк [та ін.]. - Рівне: Вид. О. Зень, 2008. - 447 с.
14. Семенюк, С. Інформаційний маркетинг та розвиток інформаційного ринку в Україні [Текст] / С. Семенюк // Галицький економічний вісник. - 2011. - №4(3). - с. 102-108.
15. Скрипник К. Финансовая информатика : навч. посібник / Скрипник К. - М.: ТЕИС, 1997. -- 160 с.
16. Формування інформаційного забезпечення маркетингової діяльності підприємства [Текст] / А. О. Калиновський, О. М. Буковська // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - №21.6. - с. 197-202.
Додаток А
Загальна класифікація інформаційних продуктів і послуг
Додаток Б
Переваги та вади засобів збирання первинної інформації
|
Переваги |
Вади |
|
|
Особисте інтерв'ю |
||
|
Можливість викликати цікавість |
Потребує багато часу |
|
|
Можливість збільшити кількість учасників |
Дорого коштує |
|
|
Можливість зменшити кількість відмов |
Існують перешкоди адміністративного характеру |
|
|
Можливість задавати складні питання |
||
|
Можливість роз'яснити деякі питання |
||
|
Можливість дати варіації питань |
||
|
Найприйнятніше, якщо немає точного списку опитуваних |
||
|
Телефонне опитування |
||
|
Проводиться з єдиного центру зі спеціальним обладнанням |
Неможливо вирішити складні питання |
|
|
Легко отримується дослідником |
Неможливо ранжирувати відповіді |
|
|
Не витрачається час на дорогу |
Неможливо спостерігати реакцію респондента |
|
|
Можливість задавати повторні питання з мінімальними витратами |
Неможливо зібрати великий обсяг інформації |
|
|
Відсутні складні адміністративні проблеми |
Важко зробити репрезентативну |
|
|
Можливість зв'язатися із зайнятими людьми |
||
|
Поштове опитування |
||
|
Точність відповідей, їх поміркованість |
Важко визначити кількість учасників надання відповідей |
|
|
Дешевизна |
Неможливо пояснити важкі питання |
|
|
Короткий термін проведення |
Важко передбачити темп відповідей |
|
|
Особливо прийнятний для конфіденційних питань |
||
|
«Омнібус» |
||
|
Дешеве для замовників |
Придатне тільки для початкових |
|
|
Для багатьох замовників |
||
|
Регулярність |
||
|
Експертне опитування |
||
|
Короткий термін проведення |
Важко добрати експертів |
|
|
Незначні фінансові витрати |
||
|
Уточнює сутність проблеми |
||
|
Фокус-групи |
||
|
Можливість взнати думку спеціалістів, теоретиків і практиків |
Неформалізовані результати опитування |
|
|
Можливість появи нових ідей |
Важко знайти кваліфікованого модератора |
|
|
Експрес-оцінка ситуації, продукту |
Важко добрати необхідних респондентів |
|
|
Дельфі-метод |
||
|
Анонімність експертів |
Забирає багато часу |
|
|
Наочність результатів |
Консервативність оцінок |
|
|
Думка експертів з обраної проблеми |
||
|
Метод мозкової атаки |
||
|
Потребує мало часу |
Не може використовуватися часто |
|
|
Сприяє народженню нових непередбачених рішень та ідей |
||
|
Метод бренстормінг |
||
|
Використовується для пошуку нового продукту |
Складно знайти рівноцінні команди менеджерів відповідної ланки |
|
|
Можливість відразу відкинути нереальні пропозиції |
||
|
Пілотажне опитування |
||
|
Короткий термін проведення |
Придатне для попереднього загального аналізу ситуації |
|
|
Не потребує великих витрат |
||
|
Відкидає явно хибні шляхи |
||
|
Глибинне інтерв'ю |
||
|
Допомагає визначити поведінкові характеристики та уподобання споживачів |
Не придатне для проведення кількісного аналізу |
|
|
Приховане інтерв'ю |
||
|
Допомагає знайти інформацію, яку іншим шляхом отримати неможливо |
Неможливе планування її отримання |
|
|
Незамінне при розробленні стратегій розвитку фірми |
Неможливі посилання на джерела |
|
|
Панельні дослідження |
||
|
Визначає динаміку розвитку |
Складно сформувати репрезентативну панель |
|
|
Допомагає визначати і коригувати стратегію |
Складно підтримувати стабільну панель |
|
|
Дає змогу робити прогнози |
Великі витрати |
|
|
Спостереження |
||
|
Незалежність від спостережуваного об'єкта |
Суб'єктивність спостерігача |
|
|
Можливість моніторингу рухомих об'єктів і динамічних процесів |
Великі витрати при використанні технічних засобів спостереження |
Подобные документы
Особливості інтернет-комунікації в сучасному маркетингу. Аналіз маркетингу та використання комунікаційних можливостей інтернету на підприємстві "AD-WORLD". Вдосконалення веб-сайту компанії. Оптимізація підходів до оцінки ефективності інтернет-просування.
дипломная работа [422,9 K], добавлен 12.04.2012Суть маркетингу промислового підприємства. Організація маркетингової служби на підприємстві. Особливості організації маркетингових досліджень на прикладі ТОВ "Логікон". Сучасний стан, тенденції і проблеми розвитку маркетингу промислового підприємства.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 23.05.2012Принципи прийняття рішень у латеральному маркетингу. Порівняння стандартного і латерального мислення. Схема латерального маркетингу за Ф. Котлером. Рівні латерального маркетингу (рівень ринку, товару та комплексного маркетингу), приклади їх використання.
контрольная работа [30,7 K], добавлен 03.11.2011Концепції маркетингу за теорією Ф. Котлера. Особливості використання на підприємстві концепції удосконалення товару і виробництва, інтенсифікації комерційних зусиль, чистого, соціально-етичного та міжнародного маркетингу, позитивні та негативні риси.
реферат [26,0 K], добавлен 22.10.2009Історична довідка. Визначення маркетингу. Маркетинг як економічний процес. Маркетинг як філософія бізнесу. Роль маркетингу в економіці. Еволюція змісту і концепцій маркетингу. Функції маркетингу і модель маркетингової діяльності.
лекция [21,5 K], добавлен 27.04.2007Сутність маркетингу, його перспектива та аналіз використання у виробничому підприємстві. Дослідження маркетингової діяльності ТОВ "Нові комунікації" та шляхи її покращення. Організація рекламної діяльності та формування єдиної служби маркетингу.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 24.06.2010Єдність та відмінність категорій "попит" і "потреба". Концепція вдосконалення виробництва. Сутність сучасного маркетингу. Цілі маркетингу. Стратегічні задачі маркетингу. Зовнішні фактори маркетингу. Керовані фактори системи маркетингу. Види маркетингу.
шпаргалка [159,9 K], добавлен 06.09.2008Поняття, суть та зміст комплексу маркетингу. Особливості готельного продукту як товару та послуги. Аналіз ефективності управління готелем "Україна" та використання комплексу маркетингу. Впровадження сучасних методів розподілу та стимулювання збуту.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 09.12.2014Сучасні концепції управління, завдання служби маркетингу на підприємстві. Особливості управління маркетингом на підприємстві РКХЗ "Зоря". Структура служби маркетингу з орієнтацією по ринках і покупцях. Пропозиції щодо удосконалення маркетингової політики.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 12.11.2009Вивчення діяльності відділів маркетингу на підприємстві, їх функції та критерії оцінки. Аналіз регіональної структури служби маркетингу, яка передбачає наявність на підприємстві окремих відділів, діяльність яких орієнтована на певні регіональні ринки.
реферат [134,7 K], добавлен 05.03.2010
