Організація ефективного управління маркетинговою діяльністю сучасного підприємства
Поняття маркетингової діяльності підприємства, її види і фінансування. Методи впливу на ринок, реклама і стимулювання збуту. Аналіз організації структури відділу маркетингу і напрямки її вдосконалення. Дослідження каналів збуту і просування товарів.
| Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.04.2012 |
| Размер файла | 203,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
- Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Теоретичні засади формування маркетингової діяльності підприємства
- 1.1 Поняття маркетингової діяльності підприємства
- 1.2 Види маркетингової діяльності підприємства
- 1.3 Методика маркетингової діяльності підприємства
- 1.4 Фінансування маркетингової діяльності підприємства
- 1.5 Методи впливу на ринок
- 1.5.1 Реклама
- 1.5.2 Стимулювання збуту
- Розділ 2. Маркетингова діяльність підприємства на прикладі ВАТ “Хлібокомбінат № 12”
- 2.1 Аналіз організації структури відділу маркетингу
- 2.2 Дослідження ринку
- 2.3 Дослідження товару
- 2.4 Аналіз каналів збуту
- 2.5 Просування товарів
- Розділ 3. Напрямки вдосконалення маркетингової діяльності ВАТ “Хлібкомбінату № 12”
- Висновки
- Список використаної літератури
- Додатки
Вступ
Актуальність дослідження. У сучасних ринкових умовах недостатньо просто реагувати на розвиток обстановки та реєструвати параметри оточення - необхідно намагатися змінювати ці параметри.
Маркетинг можна розглядати, по-перше, як принцип поведінки підприємства, що полягає в послідовному спрямуванні всіх рішень щодо ринкової діяльності на вимоги та потреби споживачів (маркетинг як частина процесу управління підприємством); по-друге, маркетинг визначає зусилля щодо отримання переваг в очах споживачів стосовно конкурентів за допомогою спеціальних ринкових заходів (маркетинг як засіб); по-третє, маркетинг можна описати як систематичний пошук рішень, що спирається на сучасний інструментарій (маркетинг як метод).
Сучасний маркетинг ототожнюється передусім з масовим маркетингом (збутом). Більшість напрацьованих теоретичних матеріалів і методик, що існують нині у світі, спрямовані саме на масові ринки (зокрема, на ринок товарів швидкого обертання). На відміну від масового промисловий маркетинг часто потребує специфічних підходів, для яких не завжди можна дати універсальні поради або інструменти. Кожний окремий промисловий ринок потребує персонального підходу у формуванні та використанні набору маркетингових інструментів.
Таким чином, маркетинг - це аналіз, втілення в життя, а також контроль за прийняттям рішень щодо комплексу маркетингу (продукт, ціна, просування, розповсюдження) для задоволення потреб клієнта та його очікувань як ключових моментів на шляху досягнення цілей і виконання завдань організації.
Маркетинг можна розглядати як ринкову концепцію управління виробничо-збутовою та науково-технічною діяльністю підприємства, спрямованою на вивчення ринку, конкретних запитів споживачів та орієнтацію на них товарів та послуг, які виробляються підприємством, а також на формування і стимулювання споживчого попиту для обґрунтованого прийняття рішень і планового розширення продажу та отримання прибутку.
Основна мета роботи полягає в проведенні комплексного дослідження теоретичних та практичних аспектів організації ефективного управління маркетинговою діяльністю сучасного підприємства.
Об'єктом дослідження в роботі виступає маркетинговий комплекс товариства з обмеженою відповідальністю ВАТ «Хлібкомбінат № 12».
Предметом дослідження в роботі є питання аналізу організації, оцінки ефективності а також шляхів та напрямків удосконалення комплексу маркетингу підприємства ВАТ «Хлібкомбінат № 12».
Актуальність обраної теми дослідження та основна мета обумовлюють визначення наступних завдань дослідження:
1. Дослідити теоретичні засади визначення складових комплексу маркетингу підприємства.
2. Провести аналіз організації та ефективності комплексу маркетингу на підприємстві ВАТ «Хлібкомбінат № 12».
3. Запропонувати шляхи та напрямки удосконалення маркетингового комплексу ВАТ «Хлібкомбінат № 12».
Джерельна база. Під час виконання курсової роботи було використано праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, що стосуються теоретичних та практичних аспектів управння системою маркетингу на підприємствах. Серед основних робіт необхідно виділити праці таких економістів-маркетологів як: Глазов М.М., Фирова И.П., Соломенникова Е.А., Гренбэк Г.В., Маркова В.Д., Писаренко В.В., Эриашвили Н.Д., Ховард К., Цыпкин Ю.А., Романов А.Н., Жуков Г.А., Майоров С.И., Перерва П.Г., Тимофєєв В.М., Погорєлов М.І., Крамаренко В.И., Холод Б.И., Ванеева И.В., Ковальчук І.В., Дудяк Р.П., Липчук В.В., Микитюк В.М., Мельник С.І., Васильев Г.А., Горфинкель В.Я., Ибрагимов Л.А., Азарян О.М., Баширов І.Х., Воробйов Б.З.
Розділ 1. Теоретичні засади формування маркетингової діяльності підприємства
1.1 Поняття маркетингової діяльності підприємства
Робота підприємства вимагає удосконалювання організації, планування і управління виробничо-господарською діяльністю, розробки нових економічних підходів, вирішення наступних задач:
1. Швидко змінювати асортимент виробів, пристосовуватися до запитів різних груп споживачів;
2. Розширювати сферу гарантійного післяпродажного обслуговування шляхом створення додаткових сервісних послуг;
3. Постійно вести роботу з підвищення ефективності виробництва, зміцненню конкурентоспроможності товарів;
4. Підвищувати гнучкість виробництва; оперативно впроваджувати нову техніку і технологію;
5. Удосконалювати організацію збуту продукції шляхом дослідження ринку, стимулювання обсягу продаж. [4; c. 23-25]
Для вирішення всіх перерахованих вище задач і служить маркетинг. Маркетинг являє собою комплекс заходів для вивчення всіх питань, пов'язаних із процесом реалізації продукції: дослідження продукту (послуги, роботи); аналіз обсягу товарообігу підприємства; вивчення ринку, форм і каналів товароруху; конкурентоспроможність товару; дослідження мотивів поведінки покупця, рекламної діяльності; розробка ефективних способів просування товарів. В даний час економісти багато в чому розходяться по визначенню, що ж таке маркетинг. Однак головним є його орієнтація на споживача.
Безпосередньо термін "маркетинг" походить від англійського слова "маркет" (ринок) і тому означає діяльність у сфері ринку і збуту, тобто, з одного боку, він призначений для цілей всебічного вивчення ринку, попиту на товар, бажання покупців, урахування всього цього в діяльності виробника, а, з іншого боку - активний вплив на ці компоненти: комплексне вивчення ринку, планування виробництва товарів, виявлення незадоволеного попиту, вивчення каналів і способів стимулювання збуту, вплив на організацію і управління виробництвом. Усе це формує функції і зміст маркетингу, що дозволяє дати йому наступне визначення: Маркетинг - це комплексна система організації виробництва і збуту товару або надання послуг.
Основні принципи маркетингу в сучасних умовах такі: [14; c. 18-19]
Ж максимальне пристосування виробництва продукції і усієї виробничо-збутової діяльності виробника до вимог ринку;
Ж урахування потреб споживача, умов підприємницької діяльності, стану і динаміки попиту;
Ж активний вплив на попит різними методами, що не суперечать закону;
Ж прийняття стратегічних рішень по мірі виявлення проблеми збуту (ситуаційне управління);
Ж наявність багатоваріантності вирішення виникаючих проблем збуту;
Ж орієнтація на забезпечення довгострокового комерційного успіху; прояв маркетингової ініціативи як форми управління виробництвом і збутом продукції [2, c. 35].
Комплекс маркетингу являє собою сполучення елементів маркетингу, що впливають на попит товару і забезпечують бажану реакцію ринку. Усі ці елементи об'єднані в чотири групи: товар (послуга); ціна; розподіл (збут); стимулювання (просування). Управління маркетингом - це аналіз, планування, перетворення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення визначених задач організації, таких, як одержання прибутку, зріст обсягу збуту, збільшення частки ринку і т.п. Існує п'ять основних підходів, на основі яких комерційні організації ведуть свою маркетингову діяльність: концепція удосконалювання виробництва, концепція удосконалювання товару, концепція інтенсифікації комерційних зусиль, концепція маркетингу і концепція соціально-етичного маркетингу [18, c. 131]. Ці концепції уособлюють собою різні періоди в історії економіки й основні соціальні, економічні і політичні зміни за останні 50 років. Загальна тенденція розвитку - зміна акценту з виробництва і товару на комерційні зусилля, на споживача й все більша орієнтація на проблеми споживача і соціальної етичності.
1.2 Види маркетингової діяльності підприємства
Маркетинговий комплекс - сукупність маркетингових засобів, що піддаються контролю, які компанія використовує для отримання бажаної реакції цільового ринку. Маркетингові засоби можна поділити на чотири основні групи: товар, ціна, розподіл, просування; так звані "4Ps": product (продукт, товар), price (ціна), place (місце, розподіл, збут), promotion (просування) (рис. 1).
Товар становить комбінацію товарів і обслуговування, які компанія пропонує цільовому ринку.[16; 179 c.]
Перша група включає інструменти, які передусім націлено на задоволення потреб потенційного споживача, таких як різноманітність товарів, їхня якість, дизайн, характеристики, торгові марки, упаковка, розміри, супровідні послуги тощо.
Ціна - кількість грошей, яку повинні сплатити покупці, щоб отримати товар.
Друга група включає інструменти, які в основному визначають розмір і способи оплати в обмін на товар або послугу. Це ціни, знижки, виплати, терміни оплати тощо.
Розподіл товару - дії компанії, які роблять товар доступним цільовим споживачам.
Третя група інструментів визначає інтенсивність і спосіб представлення товару або послуги. Наприклад, вибір каналів збуту або використання наявних магазинів і їх місцезнаходження.
Просування товару - дії, за допомогою яких компанії поширюють інформацію про переваги товару та переконують цільових споживачів купувати його.
Четверта група має комплексну природу і своєю чергою також ділиться на п'ять основних груп: реклама, стимулювання збуту, персональний продаж, прямий маркетинг, зв'язки з громадськістю. Кожна з перелічених груп охоплює інструменти, які тією чи іншою мірою націлено на залучення уваги потенційних споживачів до запропонованого товару і вплив на їхні почуття й уподобання щодо товару.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1.1 Комплекс маркетингу підприємства [19]
Маркетингова діяльність є одним з найбільш важливих складових функціонування сучасних підприємств. Однак, маркетинг розуміється українськими менеджерами неоднозначно, а види маркетингової діяльності освоюються дуже нерівномірно. Одні ототожнюють маркетинг безпосередньо з організацією продаж, інші зводять його до активного просування на ринок товарів і послуг, треті зосереджуються на дослідницькій функції. Підприємства, здебільшого, ще не виявляють належної готовності до організаційної перебудови, необхідної для впровадження системи маркетингу як механізму узгодження взаємодії підрозділів, як усередині підприємства, так і за його межами для посилення орієнтації на споживача. Ця неготовність обумовлена, по-перше, спрощеним розумінням маркетингу, що існує в середовищі керівників підприємств. У кращому випадку, воно зводиться до перерахування функцій маркетингу у відриві від системної перебудови підприємства. По-друге, досить сильно відчувається опір сформованих структур управління впровадженню і повноправному розвитку нової ланки на високому рівні управлінської ієрархії.
Практика показує, що і самі керівники служб маркетингу психологічно не готові прийняти на себе всю повноту відповідальності за дії, що рекомендуються ними, і рішення, що не обмежуються організацією і проведенням рекламних і PR-акцій. Їх цілком влаштовує формально високий статус в ієрархічній структурі підприємства, що не припускає адекватної відповідальності за підготовку ключових рішень. У зв'язку з цим ще досить рідкі випадки, коли служба маркетингу безпосередньо бере участь у формуванні асортиментної політики підприємства, аналізі кон'юнктури ринку і можливих тенденцій його зміни, розробці прогнозів збуту на коротко - і середньострокові періоди, ініціюванні реформування організації взаємодії підрозділів у рішенні оперативних і стратегічних задач [17; c. 94].
Хоча служби маркетингу сьогодні створені практично на всіх підприємствах, але цілі і задачі їх поки ще багато в чому обмежені рамками задач тактичного плану в сферах просування, реклами і PR. Стратегічна компонента маркетингової діяльності, якщо така є, досить формальна. Формування стратегії маркетингу залишається ахіллесовою п'ятою для більшості менеджерів. Неузгодженість рішень керівників різних ієрархічних рівнів спостерігається повсюдно. Рішення, прийняті керівниками напрямків в оперативній діяльності, дуже часто суперечать кінцевим цілям підприємства.
Як і раніше, переважна більшість менеджерів так і не розглядають усю господарську діяльність як єдиний бізнес процес, спрямований на створення товару, що користується попитом і приведення всіх ресурсів підприємства у відповідність з вимогами і можливостями ринку для одержання прибутку. Нерідкі ще випадки розтаскування задач у сфері маркетингу по цілому ряду підрозділів компанії. Так, для багатьох українських підприємств характерна ситуація, коли відсутня єдина служба маркетингу, зате практично в кожному великому структурному підрозділі є співробітники, що відповідають за даний напрямок.
Найбільш часто це приводить до того, що функція служби маркетингу обмежується тільки організацією товароруху і рекламою. Вона практично не бере участі в аналізі й оптимізації ключових бізнес - процесів, включаючи визначення характеру і масштабів діяльності, розробки асортиментної і цінової політики, пошуку шляхів ефективного використання потенціалу підприємства з урахуванням аналізу поточної кон'юнктури ринку, розробки прогнозів попиту і т.д.
В залежності від орієнтації маркетингової діяльності: [29; c. 58-60]
маркетинг, орієнтований на продукт. Передбачає концентрацію уваги саме на товарі, визначенні його споживчих характеристик, позиціювання товару на ринку, розробку асортименту та засобів маркетингової підтримки на різних етапах життєвого циклу товару;
маркетинг, орієнтований на споживача. Передбачає концентрацію основної уваги на споживачах: вивченні їх поведінки, формуванні в них певного уявлення про фірму та її товари за допомогою комунікативних засобів;
змішаний маркетинг. Передбачає комплексне застосування заходів, спрямованих як на товар так і заходів, спрямованих на споживача
В залежності від періоду, на який розробляється маркетингова політика підприємства: [23]
стратегічний маркетинг. Являє собою перспективний аналіз потреб ринку, прогнозування довгострокових тенденцій розвитку, планування майбутньої розробки ефективних товарів, яким притаманні певні особливості, що відрізняють їх від товарів конкурентів. Етапи стратегічного маркетингу такі: аналіз потреб; аналіз конкурентоспроможності; аналіз потенціалу ринку; сегментація ринку; вибір довгострокової маркетингової стратегії.
тактичний маркетинг. Передбачає розробку та реалізацію середньострокової маркетингової програми;
оперативний маркетинг. Активний процес отримання запланованих результатів на поточний момент за рахунок практичної реалізації товарної політики, цінової політики, збутової політики та політики просування товарів на ринку. [21; c. 36-37]
В залежності від основних суб'єктів уваги, кінцевої мети та засобів її досягнення:
виробничий маркетинг;
товарний маркетинг;
збутовий маркетинг;
ринковий маркетинг.
Незважаючи на те, що представлені вище чотири складових елементи присутні як у маркетинговому комплексі споживчих, так і у маркетинговому комплексі промислових товарів, все ж для маркетингу у промисловій сфері характерними є певні особливості, які перш за все пов'язані зі специфікою промислових ринків та їх відмінностями від ринків споживчих товарів.
1.3 Методика маркетингової діяльності підприємства
маркетинг реклама товар збут
У реальному житті мається безліч різних форм організації служби маркетингу, тому обмежимося розглядом лише деяких базисних організаційних структур.
1. Функціональна організація маркетингу означає, що маркетинг виступає як лінія поряд з іншими функціями підприємства (рис. 1.2).
В організаціях функціональних маркетингових підрозділів кожен відділ або сектор розробляє одну чи ряд визначених функцій маркетингової діяльності (відділ дослідження ринку, відділ реклами і стимулювання збуту, відділ каналів товароруху і т.д. ). Таку структуру звичайно мають маркетингові служби невеликих фірм, що працюють з вузьким товарним асортиментом, на невеликому числі ринків або їхніх сегментів, що відрізняються визначеною однорідністю, стабільністю і відносно незначною величиною ємності. Як правило це фірми, що виробляють неіндивідуалізований товар - товар, що не вимагає значних модифікацій у залежності від відтінків пропонованого до нього попиту, а також що не є об'єктом істотного впливу науково-технічного прогресу, тобто не потребуючий значної модернізації в області НДДКР.
Недоліки: [23]
- відсутність спеціалізованих підрозділів по продуктах, отже ускладненість зв'язку і контролю за процесом розробки ідей нового товару, його створення, а також впровадження на ринок приводить до уповільнення інновацій;
- через відсутність спецслужб по регіонах не враховується їхня специфіка або виникають труднощі із впровадженням продукту на визначені ринки;
- ускладнене вирішення питань фінансування маркетингових підрозділів [13, c.210].
Рис 1.2 Функціональна організація маркетингу [23]
З погляду пристосовності до середовища функціональна структура здатна реагувати на кількісні коливання попиту, однак для вирішення більш серйозних проблем не вистачає координації. Тому вона краще підходить для підприємств з однорідною виробничою програмою.
При інтеграції в організаційну структуру підприємства керуючі по продуктах можуть підпорядковуватися безпосередньо керівництву підприємства або відділу маркетингу (рис. 1.3, 1.4).
Історично спочатку переважав другий варіант. Переваги першого варіанту -- можливість менеджера по продукту впливати на всі області діяльності підприємства, а не тільки на маркетинг. Однак проблеми розмежування компетенції виникають в обох випадках.
Управління по продуктах може поліпшити планування продукту, пристосовність до ринку, координацію між службами, однак для цього необхідна підтримка керівництва підприємства.
2. Дивізіональні структури. При дивізіональній організації підприємство поділяється не по функціях, а по об'єктах, причому у якості об'єктів можуть виступати продукти, клієнти, ринки і т.д.
Рис 1.3. Управління продуктом, інтегроване у відділ маркетингу [23]
Рис. 1.4. Управління продуктом як штаб підприємства [23]
Організація по продуктах. Чим різнорідніше програма, чим більш диверсифіковане підприємство, чим динамічніше ринок, тим краще підходить організація підприємства по продуктах (рис. 1.5).
Організація маркетингових служб по продукту одержала широке поширення в практиці закордонних фірм і є основою формування організації по товарно-галузевій ознаці - видам товарів, що випускаються. Таку структуру мають служби маркетингу фірм, що випускають багатоасортиментну продукцію з різною технологією виробництва і, що спеціалізуються на невеликій кількості збутових ринків відносно однорідного характеру. Це дозволяє фірмам краще пристосовуватися до ринкових вимог по кожному окремому товару або їхній групі через професійне знання товару і як наслідок, чутливе реагування на найменші зміни ситуації в товарній конкуренції.
Недоліки: надмірний зсув акценту на технологічну орієнтацію, неефективність роботи при значній диверсифікованості товарної номенклатури через серйозне перевантаження апарату управління, ослаблення координаційних зв'язків по окремих видах функцій маркетингу, у ряді випадків - дублювання, дроблення ключових функцій по окремих маркетингових службах, ускладнення стратегічного керівництва і реалізації єдиної маркетингової програми.
При організації по продуктах функції, що стосуються всіх продуктів (корпоративна стратегія, робота з громадськістю), передаються звичайно на верхні рівні управління. Переваги дивізіональної організації по продуктах полягають в наступному: краще пристосування до ринкових умов; синергія (спеціалізація на ринку); краща координація; порівняно низький потенціал конфліктів в управлінні; краща мотивація співробітників.
Організація по клієнтах. При організації маркетингу по клієнтах (рис. 1.6) кожному відділу доручається окрема група клієнтів або частина ринку (наприклад, робота з оптовою торгівлею, роздрібною торгівлею і промисловими підприємствами). Іноді менеджеру доручається лише один, але дуже важливий корпоративний клієнт. Така структура виправдовує себе, якщо сегменти ринку досить великі і досить розрізняються між собою. Найважливіша задача управління в цьому випадку складається в підтримці оптимальних для підприємства зв'язків із клієнтами, причому з погляду всіх продуктів. Проблеми цієї структури також полягають в основному в координації окремих напрямків і виконанні загальних функцій (дослідження, постачання і т.д.).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис 1.5. Організація, структурована по продуктах [7]
Рис 1.6. Організація, структурована по групах клієнтів
Організація маркетингу по географічному принципу. Подібні структури (рис. 1.7) можуть підійти для підприємств, що мають великий ареал збуту, у рамках якого існують регіони з різними вимогами до товару. На практиці такі структури управління зустрічаються відносно рідко.
Рис 1.7. Організація, структурована по географічному принципі [9]
3. Матрична організація маркетингу. Матричні форми організації ґрунтуються як мінімум на двох критеріях структурування (наприклад, рис.1.9). З їхньою допомогою підприємства намагаються перебороти проблеми, характерні для одномірних управлінських структур.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис 1.8. Матрична організація [9]
Кожен елемент матричної структури (крапки на перетинаннях ліній на рис. 1.8) має дві вищестоящі організації. У якості критерії структурування можуть виступати регіони, клієнти, продукти і функції. Передумови ефективного функціонування матричної структури: точний розподіл повноважень; співробітники повинні бути здатні до комунікації; необхідна більша кількість працівників. Перевагою подібних структур можна назвати малі втрати інформації і кращу координацію діяльності. Істотний недолік -- конфлікти з приводу компетенції.
Таблиця 1.1 Сильні і слабкі сторони організаційних структур служби маркетингу [23, c. 17]
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
Функціональна організація |
||
|
Простота управління Однозначний опис складу обов'язків кожного співробітника Можливість функціональної спеціалізації маркетологів як фактор росту їхньої професійної кваліфікації |
Зниження якості роботи з розширенням номенклатури товарів Відсутність механізму пошуку нетрадиційних видів і напрямків діяльності фірми Конкуренція між окремими функціональними учасниками, боротьба за приватний інтерес фірми |
|
|
Товарна організація |
||
|
Повний маркетинг кожного товару Можливість вивчення специфіки потреб і основних споживачів по кожному товару |
Широке коло обов'язків одного співробітника ускладнення росту кваліфікації Наявність багатьох дублюючих один одного (у функціональному змісті) підрозділів |
|
|
Ринкова організація |
||
|
Краща координація служб при виході на ринок Можливість розробки комплексної програми виходу на ринок Більш достовірний прогноз ринку з урахуванням його специфіки |
Складна структура Низький рівень спеціалізації роботи відділів Дублювання функцій Погане знання товарної номенклатури Відсутність гнучкості |
|
|
Товарно-ринкова організація |
||
|
Краща координація служб при виході на ринок Можливість розробки комплексної програми виходу на ринок Більш достовірний прогноз ринку з урахуванням його специфіки Досить повне знання товару |
Найбільш висока собівартість утримання служби Можливість конфлікту при неоднозначному вирішенні питань по тому самому ринку різними службами (перетинання результатів маркетингу |
Таким чином, потрібно враховувати, що не існує ідеальної організаційної структури служби маркетингу, що підходила б для будь-яких умов. Кожній з приведених вище форм організації служби маркетингу притаманні як достоїнства, так і недоліки (табл. 1.1).
1.4 Фінансування маркетингової діяльності підприємства
Витрати на маркетинг - сукупність витрат, необхідних для здійснення маркетингової діяльності та маркетингових заходів щодо формування і відтворення попиту на товари та послуги. Основні складові витрат на маркетинг: управлінські витрати, заробітна плата персоналу служби маркетингу, амортизаційні відрахування; матеріали і ресурси для нормального функціонування служби маркетингу і відповідно витрати по розробці товарної, цінової, комунікативної, збутової та дистрибутивної політики.
Фінансування маркетингової діяльності будь-якого підприємства здійснюється в межах коштів, передбачених у бюджеті самого підприємства на поточний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України.
В ситемі маркетингової діяльності підприємства фінансування маркетингу здійснюється за окреми елементами. Так підприємства постійно здійснюють витрачання коштів на збутову діяльність, рекламу своєї продукції,
Для аналізу витрат на маркетинг використовуються наступні показники:
К1 = витрати на персонал департаменту маркетингу/ обсяг продаж
К2 = витрати на рекламу / обсяг продаж
К3 = витрати на просування продажів / обсяг продаж. [11; 235 c.]
Просування продаж варто розглядати, як сукупність видів діяльності або ряду ініціатив, що відповідно до різних потреб і наявних засобів і ресурсів забезпечують адекватний розвиток самих продаж, створюючи спонукальні причини для клієнтури придбати продукцію підприємства. Під витратами на просування продаж розуміються витрати на прямий маркетинг, зв'язки з громадськістю, що стимулює діяльність.
Зазвичай формування кошторису витрат на маркетинг здійснюється в одній із частин річного плану маркетингу. Тут фіксуються суми асигнувань на маркетинг та їх розподіл. Витрати на маркетинг включаються у собівартість продукції, підвищуючи її величину.
Фінансові ресурси на маркетинг відображаються у таких статтях витрат: Рис. 1.9.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1.9 Статті витрат на фінансування маркетингу на підприємстві [15]
У цілому при розробці кошторису витрат маркетингу визначають джерела фінансування наміченого комплексу заходів таким чином, щоб собівартість продукції не була надмірно підвищена, це може призвести до зниження прибутку й підвищення цін, що, в свою чергу, зумовить падіння обсягу продажу.
Тому має бути прийняте компромісне рішення: які затрати відносити на собівартість, а які здійснювати за рахунок фондів економічного стимулювання.
Не варто забувати й про те, що спостерігається така закономірність: чим більше витрачено на маркетинг, тим більші обсяги продажу й сума прибутку.
Загальна величина коштів, асигнованих на маркетинг при виробленні стратегії маркетингу, визначається: [15]
1) методом фіксованого відсотка;
2) методом аналогії.
У першому випадку керівництво підприємства на основі досвіду визначає обсяг коштів на маркетинг як певний відсоток від планового обсягу продажу або прибутку.
При методі аналогії ця сума виділяється і розподіляється за аналогією з підприємствами, які випускають таку ж продукцію. Наприклад, у США витрати на розробку і виведення на ринок нового товару розподіляються таким чином:
Ю на фундаментальні дослідження - 3-6% кошторисних затрат;
Ю на прикладні розробки - 7-8%;
Ю на підготовку технологічного обладнання - 40-60%;
Ю на налагодження серійного виробництва - 5-16%;
Ю на організацію збуту (реклама, організація збутової мережі) - 10-27%.
1.5 Методи впливу на ринок
1.5.1 Реклама
Стосовно реклами існують два протилежних підходи: “широкий” і “раціональний”. При “широкому” підході підприємство витрачає гроші на рекламу, практично не враховуючи витрати, розміщує її в будь-яких виданнях, дає широку радіо і телерекламу. Природно, такий широкий підхід дає хороші результати, але не завжди, правда, пропорційні вкладеним грошам. Так і прибутки далеко кожної фірми можуть подужати такі витрати, тому більш правильно вибирати раціональний підхід до реклами.
Вибір форми раціональної реклами, в основному, залежить від цілей, які ви переслідуєте своїм рекламним оголошенням, від продукту, який ви рекламуєте, і від розміру грошових коштів, якими ви маєте в своєму розпорядженні, а також і від особливостей регіону, в якому ви працюєте. Щоб відповісти на питання: що буде в рекламі, треба вирішити якими формами реклами ми будемо користуватися.
Управління рекламою полягає головним чином в постановці цілей, плануванні заходів, направлених на досягнення цих цілей, у втілюванні планів в життя і контролі за їх здійсненням. Головним знаряддям, що забезпечує виконання всіх цих функцій, є рекламний бюджет. У деякому розумінні вся адміністративна діяльність - огляд проведених, контроль що проводяться і планування майбутніх заходів - зосереджена навколо бюджету. Розробка бюджету сприяє більш точному плануванню. Вона сприяє і найбільш вигідному розподілу ресурсів, і вона ж допомагає тримати витрати в зазделегідь певних рамках. [19; 249 c.]
Незастосування в наших ринкових умовах західної рекламної практики часто перебільшується. Психологія покупки більшості товарів, особливо масового споживання, в наших покупців такі ж, як у американців або європейців. Тому практично будь-яка рекламна стратегія може бути розроблена по західних методиках.
1.5.2 Стимулювання збуту
Розпочинаючи аналіз даного питання необхідно відмітити, що збут товару є ланцюжком, що пов'язує підприємство-виробника із споживачем через проміжні ланки: збувальників, торгових посередників, ініціаторів покупки.
Для ефективної дії на споживача потрібне вживання особливих методів. Звичайно саме на стимулювання покладається задача пошуку прийомів, відповідних кожній стадії в процесі збуту.Організація збутової мережі залежить від каналів реалізації, від об'ємів діяльності торгових посередників, типу товару і т.д. [18]
Знаючи глибинні потреби власних продавців продукції (безпека свого положення, відчуття своєї приналежності до підприємства, пошана до себе, прагнення до самореалізації) підприємство не стане постійно стимулювати свої структурні підрозділи, відповідальні за збут.
Стимулювання повинне застосовуватися у виняткових випадках і мати чітко поставлені цілі. Тільки таким чином можна мобілізувати зусилля збувальників протягом короткого відрізка часу. Вдаючись до стимулюючих заходів, підприємство може досягти різних цілей:
1. Каталогізувати товар. Комерційний представник часто відчуває себе невпевнено, стикаючись з новим товаром, який треба буде запропонувати торговій мережі, що проявляє стриманість по відношенню до новинки. Операція по стимулюванню продажів організована у цей момент, надихає збувальників, вселяє їм відчуття упевненості.
2. Збільшити кількість товару, що закупляється торговою мережею. Додаючи динамічність діям збувальників завдяки конкурсам і преміям, підприємство спонукає їх знаходити надійне аргументування при представленні декількох товарів такій клієнтурі якій потрібен всього один з них. Тим самим воно добивається збільшення об'єму закупівель. Коли збут продукції підприємства переживає застій і не може бути збільшений достатньою мірою, стимулювання дасть новий імпульс комерційним представникам які, докладаючи додаткові зусилля, зможуть добитися, кінець кінцем, перевищення звичайного об'єму замовлень. Таким же чином, якщо йдеться про товар, збут якого відчутно схильний сезонним коливанням підприємство може добитися рівномірного розподілу продажів, впливаючи на власні збутові підрозділи в періоди зниження попиту.
3. Боротися проти конкуренції. Зіткнувшися з могутньою рекламною кампанією конкурентів, підприємству необхідно без зволікання перейти в контратаку: стимулювання, об'єктом якого стають збувальники, дозволяє діяти оперативно залучаючи їх до боротьби. [20; c. 84-85]
Для того, щоб прив'язати до себе збувальників, дати їм необхідну мотивацію і примусити їх проникати «духом» підприємства, виробник застосовує різні прийоми: надає їм фінансові пільги, організовує конкурси, влаштовує поїздки. Всі ці засоби є заходами по стимулюванню - просуванню продажів.
1. Класичні інструменти стимулювання.
Їх налічується чотири, і вони відрізняються високою стимулюючою дією; йдеться про який-небудь «плюс», пропонований продавцям в певний момент, щоб просунути товар назустріч покупцям.
а) Премії до зарплати при виконанні річних показників є винагородою за досягнуті результати, розміри якої можуть досягати від одного до трьох місячних окладів. Проте продавця прагнуть стимулювати протягом всього року тому премія ділиться на декілька частин, розміри яких розраховуються залежно від відсотка виконання планового показника, що до певної міри позбавляє премію її стимулюючого характеру.
б) Премії за досягнення “особливих показників" - каталогізація товару, перевиконання показників в період спаду ділової активності і т.п. - служать підставою для виплати премії, розміри якої пропорційні перевиконанню показників.
в) Присудження окулярів, певну кількість яких можна обміняти на цінні подарунки, пропоновані по особливому каталогу: за кожний продаж або розміщене додаткове замовлення продавець одержує певну кількість очок, які кінець кінцем, дозволяють йому вибрати для себе подарунок в що вручається йому каталозі. Якщо він знаходить в каталозі один або декілька подарунків, які хотів би отримати, то прикладе максимум зусиль для того щоб прискорити розміщення замовлень і набрати потрібну кількість очок.
г) Туристичні поїздки були призначені для збувальників, великих успіхів, що добилися, в роботі. Йдеться про стимулювання-конкурс, в якому призом є туристичні поїздки за кордон, пропоновані продавцям, що особливо відрізнилися.
2. Сучасні інструменти стимулювання. [20; c. 95]
Падіння кількості виграли в ході операції по стимулюванню нижче 20%-ний відмітки вважається сьогодні небезпечним. Необхідно створити позитивний взаємозв'язок між збувальником і товаром певну обстановку, яка підтримується фірмою за допомогою вітальних листівок, телефонних дзвінків, невеликих подарунків.
Число підприємств, що застосовують стимулювання такого роду, постійно росте. Яким би ні був вибраний спосіб стимулювання, фактично він є різновидом конкурсу між продавцями. Однією з найголовніших задач підвищення ефективності збутової діяльності є дія на споживача і спрощення процесу продажу. Але перш, ніж дійти до передбачуваного адресата воно повинне бути прийнято і добре представлено торговою мережею. Звідси виникає необхідність постійного проведення спеціальних операцій по мотивації і стимулюванню торгової мережі.
Торговий посередник доброзичливо відноситься до стимулювання, зверненого до споживача, оскільки воно сприяє ознайомленню з товаром і прискоренню його продажу. На малюнку були представлені дані характеризуючі важливість різних заходів щодо стимулювання з погляду торгових посередників. Але посередників так само необхідно підштовхувати і зацікавлювати, особливо якщо вони торгують так само і товарами конкурентів. Тільки цілеспрямовано впливаючи на торгового посередника шляхом організації продуманих стимулюючих акцій на всіх стадіях життєвого циклу товару, виробник може перетворити його на свого ефективного партнера: [8; c. 72-74]
- переконати оптовика придбати певну кількість товарів і дати йому засіб переконання наступного посередника;
- переконати крупного посередника каталогізувати товар (включити його в свій постійний асортимент);
- спонукати роздрібного торговця бути вигідно розмістити товар в торговому залі.
Виробник вимушений систематично вдаватися до операцій “стимулювання - торговий посередник” в наступних випадках:
У момент випуску товару в обіг, коли операції по стимулюванню носять масовий характер і мають тільки одну мету: добитися внесення товару в каталоги.
В період зростання продажів товару: для товару, що переживає зростання продажів, характерним є тимчасове виснаження запасів в місцях продажу, оскільки замовлення поступають не з розрахунку на майбутнє зростання продажів, а залежно від вже досягнутого рівня. Метою стимулювання в даному випадку буде забезпечення умов для закупівлі більшої кількості товарів; до його задач увійде також отримання додаткових площ в торговому залі для розміщення товарів даної марки або ж їх розміщення в найвигідніших точках торгового залу.
В період зрілості товару: на цьому етапі продажі досягають оптимального рівня і конкуренція стає небезпечною. Торгові посередники схильні уникати яких-небудь зусиль, направлених на збільшення об'єму продажів. У зв'язку з цим операції по стимулюванню покликані підбадьорити їх і допомогти протистояти діям конкурентів.
В період упадку популярності товару: метою операцій по стимулюванню на цьому етапі буде ліквідація запасів і підготовка грунту для приходу нового товару. Що стосується комплексної програми стимулювання, то відносно її розробник плану маркетингу повинен прийняти ряд додаткових рішень. Зокрема він повинен вирішити, скільки інтенсивне стимулювання застосувати, як довго воно триватиме, і які кошти слід виділити для його проведення. [6; c. 33-37]
Якщо захід щодо стимулювання дуже розтягнутий в часі, пропозиція втратить частину свого заряду, що штовхає на негайні дії. Більш ефективним є відносно нетривале стимулювання продажів. Короткочасність заходу спонукає споживача швидко скористатися скороминущою вигодою. Але якщо тривалість заходу дуже коротка, багато споживачів не зможуть скористатися пропонованими вигодами, оскільки якраз в цей час у них, можливо, не буде потреби в повторних покупках. Стосовно товарів широкого попиту стимулювання може продовжуватися в середньому від одного до двох місяців. Товари, що придбавалися один раз в рік, потребують короткострокового (4 -6 тижнів) стимулювання в мить, коли покупка найбільш вірогідна.
Кошти на заходи щодо стимулювання збуту можна розробити двома способами. Діяч ринку може вибрати конкретні заходи і обрахувати їх вартість, проте частіше розмір асигнувань визначається у вигляді відсотка від загального бюджету.Таким чином, успішно організована і здійснена робота з маркетингу допомагає оперативніше і своєчасніше виявляти й ліквідовувати недоліки у стратегічному плануванні, організації та реалізації комерційної діяльності, а також у системі управління загалом, налагоджувати тісну співпрацю із суспільством. Система маркетингу - ефективне поєднання двох взаємозалежних аспектів з великою кількістю підходів, ідей і рішень.
Перший аспект -- ретельне та всебічне вивчення ринку, попиту, смаків і потреб, орієнтація на них виробництва, адресність продукції, що випускається. Багато уваги приділяється зовнішньому вигляду товарів, післяпродажному їх обслуговуванню.
Другий аспект -- активний вплив на ринок та попит, на формування потреб і купівельних переваг, створення прихильності покупців до конкретних “марочних” товарів і послуг. [6; c. 33-37]
Отже, управління маркетингом - це аналіз, планування, перетворення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення визначених задач організації, таких, як одержання прибутку, ріст обсягу збуту, збільшення частки ринку і т.п. Маркетингова політика є одним з найбільш важливих складових діяльності сучасних підприємств. Однак, маркетинг розуміється українськими менеджерами неоднозначно, а види маркетингової діяльності освоюються дуже нерівномірно. Одні ототожнюють маркетинг безпосередньо з організацією продаж, інші зводять його до активного просування на ринок товарів і послуг, треті зосереджуються на дослідницькій функції.
Підприємства, здебільшого, ще не виявляють належної готовності до організаційної перебудови, необхідної для впровадження системи маркетингу як механізму узгодження взаємодії підрозділів, як усередині підприємства, так і за його межами для посилення орієнтації на споживача. Важливість ефективної організації маркетингу пов'язана з тим, що область маркетингу характеризується швидким устаріванням ідей і концепцій, викликаним змінами ринкової ситуації.
Розділ 2. Маркетингова діяльність підприємства на прикладі ВАТ “Хлібокомбінат № 12”
2.1 Аналіз організації структури відділу маркетингу
ДП АТ „КиївХліб” ”Хлібокомбінат № 12”, що є структурною одиницею АТ "КиївХлiб", був введений в експлуатацiю у 1991 роцi. Шляхом вмiлого поєднання традицiйних рецептiв та сучасних технологiй пiдприємство виробляє продукцiю широкого асортименту та високої якостi.
Хлiбокомбiнат було створено за iндивiдуальним проектом iз застосуванням перспективних сучасних розробок, що заснованi на автоматизацiї та комп'ютеризацiї виробництва. Загальна проектна потужнiсть комбiнату - 220 тонн хлiбобулочних виробiв на добу. Початково пiдприємство було орiєнтоване на виготовлення хлiбобулочних виробiв. Надалi було введене в експлуатацiю обладнання для булочного i кондитерського виробництва: в 1997 роцi почала дiяти дiльниця з виробництва здобних дрiбноштучних виробiв, в 1999 роцi запрацювала ще одна дiльниця, на якiй було освоєно виробництво дрiжджових листкових виробiв, кексiв та здобного печива.
Організаційна структура управління підприємством виглядає таким чином
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис 2.1 Структура управління ДП АТ „КиївХліб” ”Хлібокомбінат № 12”
Структура управління на ВАТ “Хлібокомбінату № 12” є лінійно-функціональною. Генеральному директору підприємства підпорядковані директори окремих функціональних підрозділів, які забезпечують виконання закріплених за ними функцій:
Виробничий функціональний підрозділ забезпечує поточне виробництво, здійснює матеріально-технічне постачання, контролює виконання запланованого технологічного процесу, забезпечує ефективну та безперебійну роботу обладнання та створення нових продуктів.
Фінансовий функціональний підрозділ забезпечує фінансове планування, облік, контроль і аналіз; здійснює розрахунок основних економічних показників діяльності, контролює відхилення фактичних результатів діяльності від планових показників, виявляє фактори, які чинять вплив на подібні відхилення; розробляє заходи, які забезпечують стійкий фінансовий стан підприємства; здійснює економічний та фінансовий аналіз.
Адміністративний функціональний підрозділ забезпечує виконання таких завдань як кадрове забезпечення, юридичну підтримку, інформаційне забезпечення (обслуговування та підтримку корпоративної інформаційної системи).
Маркетинговий функціональний підрозділ забезпечує реалізацію основних маркетингових функцій на підприємстві - аналіз ринку, комунікації, управління асортиментом, просування продукції та доведення її до споживачів.
Під час організації маркетингової структури досліджуваного підприємства, було враховано такі принципи її побудови:
v Єдність цілей (обсяг продажу, прибуток, частка підприємства на ринку тощо).
v Простота і чіткість побудови маркетингової організаційної структури (сприяє скорішому пристосуванню до неї персоналу підприємства).
v Ефективна система зв'язку між підрозділами, яка забезпечувала б чітку передачу інформації (зворотний зв'язок обов'язковий!).
v Принцип єдиного підпорядкування (для сукупності виконуваних функцій, які мають одну ціль, повинен бути керівник).
v Маркетингова структура повинна бути такою, що містить небагато ланок (сприяє швидшій передачі інформації знизу до верху і розпоряджень дирекції зверху до низу).
v Гнучкість і пристосованість.
Кінцева мета роботи маркетингового підрозділу ДП АТ „КиївХліб” ”Хлібокомбінат № 12”- підпорядкованість усієї господарської та комерційної діяльності підприємства законам існування та розвитку ринку.
Маркетинговий відділ підприємства ДП АТ „КиївХліб” ”Хлібокомбінат № 12” займаються [23, с. 61]: (рис. 2.2)
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2.2 Завдання відділу маркетингу підприємства ВАТ ”Хлібокомбінат № 12”
Досягнення цілей підприємства залежить в основному від трьох чинників: вибраної стратегії, організаційної структури й ефективності функціонування цієї структури.
Маркетингова структура досліджуваного підприємства має вирішальне значення для успішної реалізації концепції маркетингу. Схематичне зображення маркетингової структури підприємства схематично відображено на наступному рисунку: рис. 2.3.
Рис. 2.3 Організаційна структура управління службою маркетингу на підприємстві ВАТ ”Хлібокомбінат № 12”.
Служба маркетингу в її теперішньому вигляді була створена на підприємстві в 1998 році. До цього ж служби маркетингу на підприємстві як такої не існувало. Починаючи з моменту ведення підприємством самостійної ринкової діяльності в структурі управління підприємством існувала посада директора по збуту, в підпорядкуванні якого був відділ збуту, працівниками якого були менеджери по збуту. Директор по збуту разом з менеджерами вирішували увесь комплекс маркетингових задач, до якого на той час входили пошук клієнтів, організація постачання і розрахунків. При цьому такі функції як маркетингове планування, ринкові дослідження, реклама і т.п. на підприємстві фактично не існували.
Однак останнім часом у зв'язку зі значним розширенням діяльності підприємства, підсиленням конкуренції на ринку, і що найголовніше - з високими завданнями, які зараз стоять перед підприємством, керівництво підприємства усвідомило необхідність впровадження комплексу маркетингових заходів для успішного функціонування в умовах ринку. У зв'язку з цим і була створена повноцінна маркетингова служба на підприємстві.
Теперішній стан ринку вимагає переосмислення маркетингової стратегiї досліджуваного підприємства. Тому пiдприємство ВАТ ”Хлібокомбінат № 12” веде активну роботу з впровадження нової маркетингової стратегiї, а саме:
Ж налагодження нових каналiв збуту;
Ж пошук i дослiдження нових видiв продукцiї;
Ж пошук партнерiв для спiвпрацi у виготовленнi нових видiв продукцiї;
Ж проштовхування на ринку iснуючої та нової продукцiї;
Ж монiторинг ринку i продукцiї.
2.2 Дослідження ринку
Ринок вітчизняних хлібобулочних виробів відчутно розширюється. Йдеться про збільшення хлібними підприємствами пропозиції поліпшених хлібопродуктів і зростання ринку саме преміум-продукції.
Так, лише на підприємствах ДП АТ “Київ хліб” у 2005 році зросли обсяги виробництва здобної продукції на 26%, а кондитерської - на 90%, порівняно з даними за 2004 рік. Це зумовлює зміни у структурі ринку, адже різниця у вартості звичайного хліба до здоби чи кондитерки становить 2,5 та 7 разів відповідно.
Хлібобулочні та мучні кондитерські вироби в Україні випускають більше тисячі підприємств, і серед них не тільки кондитерські фабрики, але і підприємства, що відносяться до інших галузей, наприклад, хлібопекарської, винарної і ін., а також харчокомбінати.
За дослідженнями Антимонопольного комітету України регіональні ринки хліба залишаються монополізованими у 13 областях. Зокрема, у Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській, а також у місті Києві. Подальший розвиток конкуренції на цих ринках стримує державне регулювання.
Основними конкурентами ВАТ ”Хлібокомбінат № 12” є інші хлібокомбінати і хлібозаводи, які входять до АТ "КиївХліб". В наведеній нижче таблиці 2.1 можна побачити дані щодо становища АТ "КиївХліб" та підприємств, що входять до його складу.
Таблиця 2.1 Основні показники роботи підприємств ДП АТ "КиївХліб" за 2005 рік
|
Підприємства |
Хлібобулочні вироби, тн |
Кондитерські вироби,тн |
|||||
|
2004 р. |
2005 р. |
% |
2004 р. |
2005 р. |
% |
||
|
1 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
|
Хлібокомбінат № 1 |
27788 |
25978 |
93.5 |
27 |
20 |
74.1 |
|
|
Хлібокомбінат № 2 |
38613 |
35872 |
92.8 |
747 |
787 |
105.0 |
|
|
Булочно-кондитерський Комбінат |
14159 |
14221 |
100.2 |
1440 |
1848 |
128.0 |
|
|
Хлібзавод № 4 |
29399 |
28569 |
97.2 |
- |
17 |
- |
|
|
Хлібокомбінат № 6 |
28813 |
30698 |
106.5 |
2077 |
2831 |
136.0 |
|
|
Хлібокомбінат № 11 |
26627 |
25913 |
97.3 |
519 |
457 |
58.1 |
|
|
Хлібзавод № 12 |
25571 |
26382 |
103.2 |
1084 |
1388 |
128.0 |
|
|
Всього по Києву: |
190970 |
187633 |
- |
5894 |
7348 |
- |
|
|
Білоцерківськ. Хлібокомбінат |
13548 |
16067 |
118.6 |
204 |
291 |
142.6 |
|
|
Васильківський хлібзавод |
5359 |
5094 |
91.6 |
4 |
7 |
175.0 |
|
|
Броварський хлібзавод |
7648 |
8345 |
109.1 |
32 |
47 |
146.9 |
|
|
Переяслав Хмельницьк. хлїбзавод |
3918 |
2540 |
64.8 |
5 |
4 |
80.0 |
|
|
Макаровський хлібзавод |
2640 |
2604 |
98.6 |
7 |
5 |
71.4 |
|
|
Сквирський хлібзавод |
2631 |
2309 |
87.8 |
1 |
3 |
63.3 |
|
|
Славутичський хлібзавод |
968 |
847 |
87.5 |
1 |
- |
- |
|
|
Всього по області: |
41983 |
43040 |
102.5 |
260 |
356 |
137.7 |
|
|
Всього по АТ «Київхліб» |
269665 |
268479 |
- |
6408 |
8061 |
- |
З таблиці 2.1 можна зробити висновок, що в цілому по місту Києву випуск хлібобулочної продукції збільшився на 190970 тис.тн. Це збільшення відбулось в основному за рахунок збільшення випуску продукції на хлібокомбінаті № 6, та хлібокомбінаті № 12. На хлібокомбінаті № 4 випуск продукції зменшився на 97,2 тис.тн. В цілому по АТ "Київхліб" випуск продукції зменшився.
Отже, ці підприємства й є основними конкурентами ВАТ ”Хлібокомбінат № 12”. Також до складу АТ "Київхліб" входять деякі підприємства, що заходяться в Київській області й які теж складають конкуренцію. Це такі підприємства, як Білоцерківський хлібокомбінат, Богуславський хлібзавод, Броварський хлібза-вод, Васильківський хлібзавод, Макарівський хлібзавод, Переяслав-Хмельницький хлібзавод, Сквирський хлібзавод, Славутицький злібзавод та Фастівський хлібзавод.
Аналізуючи дані таблиці робимо висновок, що ВАТ ”Хлібокомбінат № 12” займає досить високий рівень у виробництві всіх видів продукції. Він є одним із найбільших виробників кондитерських виробів, тортів та тістечок. ВАТ ”Хлібокомбінат № 12” небезпечно зменшувати обсяги виробництва по цих видах продукції, оскільки обсяги виробництва БКК майже досягають рівня хлібокомбінату № 12. Проте по суті це єдиний конкурент для ВАТ ”Хлібокомбінат № 12” на ринку кондитерських виробів.
Що стосується обсягів виробництва хлібу та хлібобулочних виробів, то ВАТ ”Хлібокомбінат № 12” ще не досяг бажаних результатів, проте хоча і незначні, але тенденції до зростання все ж таки є.
2.3 Дослідження товару
Вихідним моментом концепції маркетингу хлібопродуктів служить орієнтована на споживача, інтегрована цільова філософія підприємства. У цілому ж маркетинг хлібопродуктів можна представити як систему керування ринком хлібопродуктів, що включає в себе процес визначення, аналізу, прогнозування, створення і розвитку споживчих бажань, а також організацію всіх ресурсів для задоволення потреб покупців з оптимальним прибутком для виробника.
Подобные документы
Загальна характеристика і схема управлінської діяльності підприємства. Обгрунтування видів попиту, оцінка та вибір ринку збуту, аналіз конкурентоспроможності товарів та послуг. Методи та рівні каналів збуту продукції. Бюджет та ревізія маркетингу.
дипломная работа [918,0 K], добавлен 05.01.2011Основні принципи та функції маркетингу на підприємстві. Види сучасного маркетингу. Система внутрішньофірмового управління. Розробка маркетингових стратегій діяльності підприємства. Аналіз маркетингової діяльності і обґрунтування її необхідності.
дипломная работа [156,3 K], добавлен 23.05.2012Сутність, механізм, аналіз та аудит управління маркетинговою діяльністю підприємства. Обґрунтування реорганізації управління маркетинговою діяльністю та розрахунок бюджету. Аналіз ринку міста Запоріжжя за видами товарів та конкурентним середовищем.
дипломная работа [333,0 K], добавлен 19.12.2012Ринки збуту підприємства, аналіз постачальників, конкурентів і споживачів. Розрахунок показників фінансового стану заводу. Заходи щодо поліпшення маркетингової діяльності в області стимулювання збуту продукції, підвищення ефективності рекламних заходів.
дипломная работа [152,1 K], добавлен 23.09.2011Аналіз концепції та процесу управління маркетинговою діяльністю підприємства. Організаційні структури маркетингових служб. Планування маркетингової діяльності підприємства на прикладі ТОВ "Чайка". Економічний аналіз виробничої та фінансової діяльності.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 04.04.2015Організаційне забезпечення маркетингової діяльності на підприємстві. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства, маркетингової товарної політики, організації збуту продукції, політики ціноутворення, системи просування продукції.
отчет по практике [261,4 K], добавлен 24.06.2015Комплекс маркетингових комунікацій сфери послуг. Стимулювання збуту: види, напрями, інструментарій. Аналіз маркетингової діяльності підприємства Філія "Черкаська ДЕД" ДП "Черкаський облавтодор". Характеристика системи стимулювання збуту, її ефективність.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 17.02.2010Маркетингова програма для ефективної організації діяльності підприємства "Нова-Хім", яке працює на ринку миючих засобів. Цільовий ринок збуту товарів побутової хімії. Фактори сегментації ринку. Товарна і цінова стратегії, політика розподілу та збуту.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 18.02.2011Аналіз існуючої системи розподілу для ПП "АвтоКомфорт", оцінка альтернативних каналів розподілу. Визначення недоцільності залучення однорівневого каналу збуту для підприємства. Перспективи використання інтернет-магазину для просування і збуту товарів.
отчет по практике [44,6 K], добавлен 24.03.2012Ситуаційний аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства "Intertool". Аналіз сильних та слабких сторін підприємства і конкурентів. Розробка програми стимулювання збуту та рекламної кампанії. Організація та вибір каналів розподілу послуг.
курсовая работа [109,7 K], добавлен 05.07.2012
