Мерчандайзінг як спосіб залучення покупців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Мерчандайзінг як спосіб залучення покупців»

Зміст

Вступ

1. Сутність продажу товарів в Гіпермаркетах самообслуговування на прикладі «ГРОШ»

2. Мерчандайзингові заходи при продажу товарів

3. Шляхи вдосконалення мерчандайзингу в гіпермаркеті Грош

4. Шляхи вдосконалення мерчандайзингу в гіпермаркеті

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

попит торгівля мерчандайзінг гіпермаркет

Актуальність теми. Всім відомо, що успішність бізнесу, вимагає не тільки самовіддачі керівника, але й постійних фінансових уливань, які, як правило, можна запозичити у фінансово-кредитних інститутів. Одна зі складові одержання фінансових вкладень у бізнес - це грамотно проведене маркетингове дослідження. Більшість невдач у бізнесі (від втрати частки ринку до банкрутства) викликане тим, що важливі стратегічні рішення приймаються або в умовах недоліку інформації, або на основі помилкових або застарілих даних. Маркетингові дослідження дозволять одержати необхідну інформацію й знизити ризик при прийнятті важливих рішень.

Метою курсової роботи є вивчення теоретичних та практичних засад визначення попиту на продукцію торговельного підприємства в сучасних умовах на прикладі торгівельної мережі "Грош".

Для досягнення поставленої мети треба вирішити наступні задачі:

- розглянути питання формування та стимулювання попиту покупів в економічній літературі;

- охарактеризувати діяльність ГМ "Грош";

- визначити принципи формування та стимулювання попиту покупців на діяльність торгівельного підприємства;

- надати висновки та пропозиції.

Основою для розгляду формування та стимулювання попиту торговельного підприємства було обрано торгівельну мережу "Аргон", що успішно функціонують на українському ринку.

Об'єктом дослідження попит покупців до продукції торгівельного підприємства.

Предметом дослідження є комерційну інформація та її використання

Формування попиту полягає у тому, щоб повідомити потенційного покупця про існування товару, поінформувати його потреби, які задовольняються цим товаром, максимально знизити недовіру до товару із боку покупців довести перед тим гарантії захисту національних інтересів покупців у разі, якщо вона буде задоволені купівлею. Головне завдання організації формування попиту - запровадження ринку нового товару, забезпечення її конкурентоспроможності та наміченого обсягу продаж.

А завдання стимулювання збуту - спонукання покупця до наступним покупок певного товару, придбання великих партій, регулярним комерційним зв'язкам. Діяльність з організації стимулювання збуту дуже багато важить, коли над ринком є багато які конкурують між собою товарів, мало які відрізняються своїм споживчим властивостями, а стимулювання збуту обіцяє покупцю відчутну вигоду з допомогою запропонованих знижок за умови купівлі великих партій товару, регулярності покупок певної кількості виробів ("бонусні" знижки).

Методологічно комплекс заходів для стимулювання продажів спирається на модель комунікації (обміну інформацією), де джерелом інформації є виробник, продавець або розповсюджувач інформації, котрий представляє їхні інтереси, а одержувачем - є споживач. За відповідною реакцією споживача маркетолог корегує параметри інформаційного впливу, щоб збільшити його ефективність.

Все це робиться для виконання основної задачі - збільшення кількості продажів. Тому кожен споживач повинен добре розуміти, що будь-яке інформаційне повідомлення, яке своїм джерелом має виробника і продавця, не випадкове: його метою являється вплив на потенційного покупця. Маркетинговий підрозділ фірми проводить величезну роботу з виявлення того, що треба сказати, як сказати, коли сказати, де сказати і від чийого імені сказати.

Збір і аналіз первинної інформації доцільно проводити тільки в тих випадках, коли вивчення вторинної інформації не дає потрібного результату. При цьому потрібно сформулювати вимоги до вторинної інформації, що визначається предметом і об'єктом проведеного дослідження. Сполучення вторинної і первинної інформації в необхідних обсягах, змісті і якості може привести до досягнення цілей дослідження.

Основними методами одержання первинних даних є опитування, спостереження, експеримент. Найбільше поширення одержав метод опитування й інтерв'ю. Різновидом цього методу можна вважати панельне дослідження. Останнім часом, у зв'язку з інформатизацією маркетингової діяльності стали застосовуватися інтерактивні методи моделювання маркетингової інформації. Методи опитування, спостереження, експерименту, панелі і моделювання застосовуються для рішення дослідницьких задач різного рівня. У той же час кожний з методів може використовуватися в сполученні з іншими, польові дослідження майже завжди дорожче кабінетних.

Тому вони застосовуються у випадках, коли:

- у результаті вторинного дослідження не досягнуть необхідний результат і не можливий проведення відповідного маркетингового заходу;

- високі витрати на польові дослідження можуть бути компенсовані значенням і необхідністю рішення відповідної задачі.

Польове дослідження може бути повним чи суцільним, якщо їм охоплена вся група цікавлячи дослідника респондентів і частковим чи вибірковим, якщо їм охоплений визначений відсоток респондентів.

Суцільні дослідження звичайно використовуються для вивчення щодо невеликого числа респондентів, наприклад, великі споживачі, великі фірми. Узагалі суцільні дослідження відрізняються своєю точністю, а з іншого боку, високими витратами ресурсів і часу.

Часткові чи вибіркові дослідження найбільше часто використовуються для одержання інформації при польових дослідженнях. На практиці застосовуються наступні методи часткового дослідження: випадкової вибірки, нормовані (по квоті) вибірки, концентрованої вибірки.

У порівнянні зі спостереженнями й експериментом опитування дозволяють досліджувати відносно широку область проблем, що відносяться до маркетингу. Головна проблема методу опитування полягає в тому, як обмежити цілі опитування, що визначають стратегію й інтерпретацію отриманої інформації. Тісно з метою опитування зв'язана проблема кола осіб, що беруть участь в опитуванні (експерт, торговець, споживач і ін.).

При організації опитування приділяють увагу тактиці опитування (особливо формулюванню питань), формам опитування і методам підбора опитуваних осіб.

Рекомендується наступний порядок проведення опитування:

1. Підготовчі заходи:

- визначення обсягу інформації;

- попереднє дослідження;

- розробка плану опитування.

2. Розробка проекту анкети:

- розвиток тест-питань;

- проведення тест-дослідження.

3. Обґрунтування методів вибору опитуваних:

- суцільне чи вибіркове опитування;

- визначення виду вибірки.

Ефективність обраного методу опитування цілком залежить від наявності і рівня інтенсивності зворотного зв'язку з опитуваним. А також від репрезентативності вибірки, точності висловлень, розпорошеності елементів у сукупній вибірці і плану вибірки. Ці параметри визначають вартісні і тимчасові показники витрат вибіркового методу досліджень.

Система засобів стимулювання ґрунтується на великому обсязі попередньої роботи, котра починається з виявлення цільової аудиторії, тобто тієї групи споживачів, для якої призначене майбутнє повідомлення. Ефективність такого повідомлення залежить від того, наскільки добре, стосовно поставленої мети, сформульоване інформаційне повідомлення, наскільки точно вибрані засоби розповсюдження інформації, час і місце повідомлення, а також наскільки точно зібрана і застосована інформація, фіксуюча відповідну реакцію споживача.

Мета інформаційного впливу формується відповідно до стану купівельної готовності цільової групи. Зазвичай виділяють три етапи (або три кроки) розвитку купівельної готовності:

- перший етап: "пізнання" - від нульової готовності до поінформованості (компанія, товар, послуга) і знання про необхідний товар;

- другий етап: наростання емоційної готовності - від прихильності до переваги, від переваги до переконаності в необхідності купівлі;

- третій етап: перехід до практичної дії - він завершується купівлею товару.

Задача маркетолога - точно встановити етап, на якому знаходиться більша частина цільової групи, і побудувати комплекс заходів, який буде підштовхувати потенційного покупця до переходу на наступний етап готовності купівлі.

При підготовці кожного повідомлення старанно відпрацьовується як змістовний його бік, так і формальний. Повідомлення повинно містити інформацію, яка привертає увагу споживача і дає йому можливість мотивувати свій інтерес раціональними, емоційними, моральними, ідеологічними й іншими чинниками.

Оскільки група потенційних покупців товару або послуги рідко буває однорідною за соціальними, культурними, віковими та іншими ознаками, а також рідко перебуває на однаковій стадії готовності до купівлі, то комплекс заходів для стимулювання продажів завжди має системний характер.

Система цих заходів формується з набору основних засобів стимулювання попиту. В різноманітних книгах та посібниках з маркетингу дається різна класифікація. Так у класичному маркетингу виділяють чотири основні засоби стимулювання попиту:

- стимулювання збуту;

- особистий продаж;

- реклама;

1. Сутність продажу товарів в Гіпермаркетах самообслуговування на прикладі «ГРОШ»

Самообслуговування - спосіб продажу товарів, у процесі якого покупець має вільний доступ до товарів, самостійно їх оглядає, відбирає, розраховується за підібрані товари у вузлі розрахунку та контролю і виносить з Гіпермаркету куплені товари. Самообслуговування має свою практично випробувану оптимальну технологічну схему, а також пристосовані до неї організаційні форми взаємовідносин учасників технологічного процесу, у яких містяться основні резерви для інтенсифікації, підвищення продуктивності праці, економії витрат обертання і споживання. Самообслуговування не виключає індивідуального обслуговування покупців при продажу окремих видів товарів за методом “чистого” самообслуговування, так як він сприяє активізації пропонування товару в формі порад продавця-консультанта, допомоги з його сторони покупцю при виборі товару. Деякі товари потребують нарізки, зважування, відмірювання продавцями за умови, що прилавки знаходяться у залі самообслуговування і відпускаються без попередньої оплати завдяки великим обсягам закупівель та низьким експлуатаційним витратам товари в Гіпермаркетах Аргон продаються за низькими цінами.

Асортимент Гіпермаркетів охоплює окремі артикули товарів та готові бізнес-рішення - комплекс товарів, призначений для повноцінного забезпечення потреб представників бізнесу.

Планування торговельного залу Гіпермаркету самообслуговування

У Гіпермаркетах самообслуговування забезпечується вільний доступ покупців до товарів, які виставлені на обладнанні, організується робота вузлів розрахунків та контролю, де покупці розраховуються за підібрані товари. Правильне планування торговельного залу в Гіпермаркеті самообслуговування відіграє важливу роль у забезпеченні ефективності його діяльності, передбачає таке розташування обладнання, при якому забезпечуються максимальні зручності покупцям при переміщенні у залі, огляді та виборі ними товарів. Правильне планування і розміщення товарних секцій у торговельному залі Грош дозволяє:

- не допускати черг у вузлах розрахунків та контролю, дати покупцям можливість добре проглядати торговельний зал, найбільш раціонально використовувати торговельну площу;

- забезпечити максимальну пропускну спроможність Гіпермаркету;

- створити найбільш сприятливі умови праці для співробітників Гіпермаркету;

- забезпечити сприятливі умови для поповнення товарних запасів у торговельному залі з підсобних приміщень.

За своїм призначенням площа торговельного залу даного Гіпермаркету самообслуговування поділяється на зони:

- площу, що зайнята обладнанням для демонстрації та розміщення товарів;

- площу, що зайнята вузлами розрахунку та контролю; площу для проходів покупців.

Найбільш раціональним є лінійне планування торговельного залу, яке створює найкращі умови для згрупування і розташування товарів, збільшує демонстраційну площу. При такому плануванні більш ефективно використовуються внутрішні засоби реклами та інформації, раціональніше регулюється потік покупців. У Гроші обладнання розташовують у вигляді чітких ліній, паралельно напрямку руху покупців. Також максимально використовують пристінне обладнання і обладнання приміщень для підготовки товарів до продажу. При розміщенні товарних секцій у Гіпермаркеті самообслуговування основою є правильний розподіл площі під окремі групи товарів, який залежить від конкретних умов. Якщо торговельний зал невеликий, то недоцільно ділити його на секції. У цьому разі необхідно розмістити товари так, щоб задовольнити потреби покупців. Чим більша частота придбання товарів окремих груп, тим більша площа потрібна для їх роміщення. Такий принцип розташування товарних секцій дозволяє більш рівномірно поповнювати товарні запаси у торговельному залі та раціональніше використовувати торговельну площу. При продажу товарів, які потребують значних затрат часу для їх огляду та відбору, а також великогабаритних товарів, при інших рівних умовах, для організації секції ГРОШ відводиться більша площа. У Гіпермаркетах, де товари згруповано у споживчі комплекси, розмір площі торговельного залу для кожного з них визначається у залежності від обсягу товарообороту, широти асортименту товарів, їх розмірів, а також загальної торговельної площі Гіпермаркету. Одним з етапів планування торговельного залу є визначення послідовності розміщення товарних секцій. Факторами, які впливають на розміщення товарних секцій у торговельному залі, є: характер і привабливий зовнішній вигляд товару, зручність у роботі для персоналу, рентабельність, необхідність запобіганню крадіжок, зручність для покупців. При розташуванні товарних секцій необхідно враховувати частоту попиту на товари окремих груп, комплектність придбання, розміри і вагу товарів, що пропонуються для продажу, стабільність їх асортименту. У Гіпермаркетах, які розташовані у багатоповерхових будинках, на першому поверсі, як правило, розміщуються товари повсякденного попиту і товари, які не потребують великих затрат часу для їх вибору, оскільки перший поверх є найбільш відвідуваним покупцями. Окрім цього, розташування товарів за таким принципом дозволяє уникнути напруженого потоку покупців. У одноповерхових, а також на окремих поверхах багатоповерхових будинків, товари повсякденного попиту розміщують, як правило, ближче до підсобних приміщень, що дозволяє значно скоротити затрати часу на поповнення запасів товарів у торговельному залі. Секції з товарами підвищеного попиту спеціалісти ГРОШ розташовують близько до входу, щоб уникнути скупчення покупців. Секції, у яких продаються важкі та великогабаритні товари розташовують у кінці руху покупців, ближче до підсобних приміщень. За товарними секціями закріплюють постійні місця розташування у торговельному залі. Це дозволяє покупцям звикнути до такого розміщення і тим самим скоротити час на покупку товарів. Секції, у яких реалізуються товари, що потребують спеціальних умов продажу (новинки, сезонні, модельні, складного асортименту), розміщують у найбільш оглядових місцях торговельного залу. При цьому, незважаючи на нові види упаковки товарів, дотримуються товарного сусідства.

У основу раціоналізації торговельного процесу в Гіпермаркеті самообслуговування ГРОШ покладено комплексне згрупування і викладка товарів. Організація торгівлі за методом самообслуговування потребує активної викладки товарів. Приваблива, вдало розроблена і представлена викладка товарів у торговельному залі сприяє тому, що відвідувачі, які прийшли у Гіпермаркет під впливом інших рекламних засобів, купують товар. Викладка - це “німий продавець”, вона сприяє збільшенню продажу товарів, привертає увагу покупців, підказує про необхідність придбати той чи інший товар. Викладка товарів може підштовхнути покупців Гіпермаркету до імпульсної покупки. Раціональна викладка товарів дозволяє ефективно використовувати обладнання, покращує умови огляду і підбору товарів покупцями, скорочує втрати часу персоналу Гіпермаркету на поповнення запасів товарів у торговельному залі. Якщо у залі Гіпермаркету представлена велика кількість товарів, гірки стають найбільш прийнятним місцем їх викладки. Чисті, акуратно заповнені товаром, привабливо оформлені гірки стимулюють покупця оглянути і підібрати товар, здійснити покупку. При викладці товарів на гірках важливо визначити спосіб викладки (вертикальний, горизонтальний). Вертикальний спосіб викладки товарів, який застосовують у ГРОШ - більш прогресивний, так як дає можливість покупцям швидко орієнтуватися у залі та вільно підбирати необхідний товар. Горизонтальний спосіб викладки доцільно застосовувати при демонстрації великогабаритних, а також дрібних товарів, розміщених у касетах. Товари, у реалізації яких Гіпермаркет особливо зацікавлений, викладають на полицях, розташованих у найбільш зручних місцях для покупців, тому середні та верхні полиці відводять під викладку товарів з повільною реалізацією, а на нижніх - товари з високим постійним попитом. На нижніх полицях розміщують товар навалом і використовують його для зберігання робочих запасів. Товари на торговельному обладнанні розміщують таким чином, що демонстраційна площа використовується повністю і товари займаюьб весь простір між полицями. Чим більша кількість товарів розміщена на полицях, тим краща їх реалізація, у зв'язку з чим своєчасне поповнення товаром є особливо важливим. При викладці товарів робітники ГРОШ враховують послідовність розміщення окремих різновидностей товарів у групі. Викладка товарів у них приваблива, але не настільки, щоб покупець боявся її зруйнувати. Тому, викладка товарів не представляє собою якісь фігурні споруди, що створюють незручності для покупців при підборі товарів. Для забезпечення безперебійної торгівлі протягом усього робочого дня фахівці прогнозують певний запас товарів у торговельному залі. Згрупування і викладка товарів у споживчі комплекси, перш за все, створює умови для здійснення імпульсних покупок і значно економить час покупців при підборі товарів. Комплекси - це спосіб реклами, показу нових товарів. Правилом комплексної викладки є закріплення за кожним товаром постійного місця на торговельному обладнанні у торговельному залі та продаж кожного окремого товару тільки в одній товарній групі. Це дає можливість покупцям добре зосереджуватись у торговельному залі, а підприємству торгівлі ГРОШ, ефективно використовувати обладнання. У кожній асортиментній групі товарів є вироби, які потребують широкої реклами. Це, у першу чергу, відноситься до нових малознайомих покупцям видів товарів. Вони знаходяться на самих помітних місцях. Для викладки рекламованих товарів виділяється спеціальна ділянка торговельного залу або організується викладка у тих же місцях, де вони продаються, але із застосуванням спеціальних рекламних плакатів, оголошень. Пересовують товари на обладнанні лише вибірково, коли цього потребують обставини. При розміщенні та викладці товарів у торговельному залі спеціалісти ГРОШ дотримуються таких принципів:

- товари розміщують так, щоб до кожного з них був забезпечений вільний доступ і всі вони добре проглядалися покупцями і продавцями-консультантами;

- у мікрокомплексі встановлюють постійні місця для викладки товарів кожної групи;

- товари, які потребують активної реалізації, розміщують на найбільш видних місцях;

- товари, які дорого коштують, і товари у невеликих за розмірами упаковках викладають у місцях, що добре проглядаються продавцем-консультантом;

- великогабаритні та важкі товари виставляють у кінці ліній;

- товари повсякденного попиту розміщують у глибині залу для залучення у торговельний зал більшої кількості покупців;

- товари, які потребують спеціального ознайомлення, розміщують збоку від входу і у різних місцях торговельного залу, щоб не створювати перешкод для руху покупців.

Завдання мерчандайзингу: Інформування покупця про місце знаходження викладки товару - Надання максимально повної інформації про суть товару і ціною. - Залучення максимального увагу до конкретного місця викладки товару - Вплив на покупця з метою переконання його зробити покупку негайно, «Тут і зараз!». - Запобігання настання товару-конкурента методами повсюдного брендування. - Управління збутом: продаж додаткових інвестицій. - Комунікаційної політики: розробка програми маркетингових комунікацій; забезпечення покупців необхідною інформацією; вдосконалення видів та способів реклами в місцях продажу, скорочення тривалості розумового процесу, що проходить з моменту знайомства покупців з товаром до моменту його повного освоєння, забезпечення доступності товарів для покупців у процесі вибору без участі продавців-консультантів, організація розподілу пізнавальних ресурсів у часі і просторі торгового залу; скорочення періоду адаптації покупців в торговому залі; створення атмосфери магазину, адекватної психологічному стану відвідувачів.

Управління поведінкою споживачів: збільшення середньої суми покупки.

Постачальник може підтримати продажу власних продуктів, марок; збільшити обсяги реалізації; збільшити загальну прибуток магазину та показники по оборотності; представити на ринку якнайбільше позицій виробленого асортименту; досягти оптимальності в торговому асортименті; визначити перспективні та неперспективні позиції та групи товарів; звернути увагу на розроблені нові продукти і власні спеціальні пропозиції. Сформувати стійкий попит на різні види товарів. Сформувати прихильність до окремих марках. Сформувати прихильність до магазину і окремих марках. Брати участь у формуванні потреб і розвитку смаків покупців. Завоювати нових покупців своїх продуктів. Підвищити ступінь задоволеності придбаннями і підвищення відсотка лояльних до магазину покупців. Завоювати нових покупців шляхом створення стійких конкурентних переваг магазину. Стимулювати імпульсну покупку. Підвищити ефективність пропозиції товарів у магазині, і тим самим збільшити загальне число покупок, зроблених за час перебування в магазині. Виступати в ролі консультанта, забезпечуючи покупців повною інформацією, необхідної для прийняття швидкого рішення про покупку більшої кількості товарів. Основні цілі і завдання мерчандайзингу Постачальник Роздрібний торговець. Вплинути на рішення покупця на користь вибору саме цього продукту. Вплинути на придбання більшого числа необхідних покупцю товарів саме в даній торговій точці. Привернути увагу покупця саме до цього товару. Виділити власну продукцію серед конкурентів за допомогою доступних засобів сенсорної стимуляції. Розставити акценти відповідно до загальної атмосферою магазину, концепцією представлення товарів. Досягти збалансованості композиційних рішень і підпорядкування засобів емоційного впливу загальної ідеї, що лежить в основі індивідуальності магазину. Довести до споживача інформацію про властивості та переваги товару; навчати і консультувати персонал магазину. Максимально повно задовольнити потреби покупців в інформації для здійснення вибору, що позитивно впливає як на образ магазину, так і на збільшення числа покупок. Сформувати позитивний образ виробника шляхом турботи про якість своїх товарів і розширення пропозиції.

Будь-яке підприємство ставить і реалізує не одну, а кілька цілей, які важливі для його функціонування і розвитку. Встановлення цілей є відправним моментом для визначення обсягу та видів робіт (функцій), які забезпечують їх досягнення.

Як показує досвід, мерчандайзинг необхідний не тільки роздрібному торговцю, але й іншим учасникам каналу розподілу: виробникам товарів, дистриб'юторам і покупцям. Однак існує помітна різниця в цілях мерчандайзингу виробника і роздрібного торговця (таблиця 1). Мета мерчандайзингу виробника - стимулювати бажання споживачів вибрати конкретний товар, торгову марку. Торговець ж зацікавлений у збільшенні загального прибутку та формування лояльності покупців, йому важливо щоб всі товари в магазині виглядали гідно. Тому найчастіше між торговцем і виробником товарів виникають тертя.

Висновок: Загальне в цілях створює багатий грунт для співпраці, і передові і грамотні виробники знімають з цього грунту вражаючі врожаї. Різниця ж в цілях мерчандайзингу виробника і роздрібного торговця може призвести до суттєвих непорозумінь між ними, причому негативний результат співпраці більш небезпечний для виробника.

2. Мерчандайзингові заходи при продажу товарів

Завдяки великим обсягам закупівель та низьким експлуатаційним витратам товари в Гіпермаркетах Аргон продаються за низькими цінами.

Асортимент Гіпермаркетів охоплює окремі артикули товарів та готові бізнес-рішення - комплекс товарів, призначений для повноцінного забезпечення потреб представників бізнесу.

Планування торговельного залу Гіпермаркету самообслуговування

У Гіпермаркетах самообслуговування забезпечується вільний доступ покупців до товарів, які виставлені на обладнанні, організується робота вузлів розрахунків та контролю, де покупці розраховуються за підібрані товари. Правильне планування торговельного залу в Гіпермаркеті самообслуговування відіграє важливу роль у забезпеченні ефективності його діяльності, передбачає таке розташування обладнання, при якому забезпечуються максимальні зручності покупцям при переміщенні у залі, огляді та виборі ними товарів. Правильне планування і розміщення товарних секцій у торговельному залі Грош дозволяє:

- не допускати черг у вузлах розрахунків та контролю, дати покупцям можливість добре проглядати торговельний зал, найбільш раціонально використовувати торговельну площу;

- забезпечити максимальну пропускну спроможність Гіпермаркету;

- створити найбільш сприятливі умови праці для співробітників Гіпермаркету;

- забезпечити сприятливі умови для поповнення товарних запасів у торговельному залі з підсобних приміщень.

За своїм призначенням площа торговельного залу даного Гіпермаркету самообслуговування поділяється на зони:

- площу, що зайнята обладнанням для демонстрації та розміщення товарів;

- площу, що зайнята вузлами розрахунку та контролю; площу для проходів покупців.

Найбільш раціональним є лінійне планування торговельного залу, яке створює найкращі умови для згрупування і розташування товарів, збільшує демонстраційну площу. При такому плануванні більш ефективно використовуються внутрішні засоби реклами та інформації, раціональніше регулюється потік покупців. У Гроші обладнання розташовують у вигляді чітких ліній, паралельно напрямку руху покупців. Також максимально використовують пристінне обладнання і обладнання приміщень для підготовки товарів до продажу. При розміщенні товарних секцій у Гіпермаркеті самообслуговування основою є правильний розподіл площі під окремі групи товарів, який залежить від конкретних умов. Якщо торговельний зал невеликий, то недоцільно ділити його на секції. У цьому разі необхідно розмістити товари так, щоб задовольнити потреби покупців. Чим більша частота придбання товарів окремих груп, тим більша площа потрібна для їх розміщення. Такий принцип розташування товарних секцій дозволяє більш рівномірно поповнювати товарні запаси у торговельному залі та раціональніше використовувати торговельну площу. При продажу товарів, які потребують значних затрат часу для їх огляду та відбору, а також великогабаритних товарів, при інших рівних умовах, для організації секції ГРОШ відводиться більша площа. У Гіпермаркетах, де товари згруповано у споживчі комплекси, розмір площі торговельного залу для кожного з них визначається у залежності від обсягу товарообороту, широти асортименту товарів, їх розмірів, а також загальної торговельної площі Гіпермаркету. Одним з етапів планування торговельного залу є визначення послідовності розміщення товарних секцій. Факторами, які впливають на розміщення товарних секцій у торговельному залі, є: характер і привабливий зовнішній вигляд товару, зручність у роботі для персоналу, рентабельність, необхідність запобіганню крадіжок, зручність для покупців. При розташуванні товарних секцій необхідно враховувати частоту попиту на товари окремих груп, комплектність придбання, розміри і вагу товарів, що пропонуються для продажу, стабільність їх асортименту. У Гіпермаркетах, які розташовані у багатоповерхових будинках, на першому поверсі, як правило, розміщуються товари повсякденного попиту і товари, які не потребують великих затрат часу для їх вибору, оскільки перший поверх є найбільш відвідуваним покупцями. Окрім цього, розташування товарів за таким принципом дозволяє уникнути напруженого потоку покупців. У одноповерхових, а також на окремих поверхах багатоповерхових будинків, товари повсякденного попиту розміщують, як правило, ближче до підсобних приміщень, що дозволяє значно скоротити затрати часу на поповнення запасів товарів у торговельному залі. Секції з товарами підвищеного попиту спеціалісти ГРОШ розташовують близько до входу, щоб уникнути скупчення покупців. Секції, у яких продаються важкі та великогабаритні товари розташовують у кінці руху покупців, ближче до підсобних приміщень. За товарними секціями закріплюють постійні місця розташування у торговельному залі. Це дозволяє покупцям звикнути до такого розміщення і тим самим скоротити час на покупку товарів. Секції, у яких реалізуються товари, що потребують спеціальних умов продажу (новинки, сезонні, модельні, складного асортименту), розміщують у найбільш оглядових місцях торговельного залу. При цьому, незважаючи на нові види упаковки товарів, дотримуються товарного сусідства.

У основу раціоналізації торговельного процесу в Гіпермаркеті самообслуговування ГРОШ покладено комплексне згрупування і викладка товарів. Організація торгівлі за методом самообслуговування потребує активної викладки товарів. Приваблива, вдало розроблена і представлена викладка товарів у торговельному залі сприяє тому, що відвідувачі, які прийшли у Гіпермаркет під впливом інших рекламних засобів, купують товар. Викладка - це “німий продавець”, вона сприяє збільшенню продажу товарів, привертає увагу покупців, підказує про необхідність придбати той чи інший товар. Викладка товарів може підштовхнути покупців Гіпермаркету до імпульсної покупки. Раціональна викладка товарів дозволяє ефективно використовувати обладнання, покращує умови огляду і підбору товарів покупцями, скорочує втрати часу персоналу Гіпермаркету на поповнення запасів товарів у торговельному залі. Якщо у залі Гіпермаркету представлена велика кількість товарів, гірки стають найбільш прийнятним місцем їх викладки. Чисті, акуратно заповнені товаром, привабливо оформлені гірки стимулюють покупця оглянути і підібрати товар, здійснити покупку. При викладці товарів на гірках важливо визначити спосіб викладки (вертикальний, горизонтальний). Вертикальний спосіб викладки товарів, який застосовують у ГРОШ - більш прогресивний, так як дає можливість покупцям швидко орієнтуватися у залі та вільно підбирати необхідний товар. Горизонтальний спосіб викладки доцільно застосовувати при демонстрації великогабаритних, а також дрібних товарів, розміщених у касетах. Товари, у реалізації яких Гіпермаркет особливо зацікавлений, викладають на полицях, розташованих у найбільш зручних місцях для покупців, тому середні та верхні полиці відводять під викладку товарів з повільною реалізацією, а на нижніх - товари з високим постійним попитом. На нижніх полицях розміщують товар навалом і використовують його для зберігання робочих запасів. Товари на торговельному обладнанні розміщують таким чином, що демонстраційна площа використовується повністю і товари займають весь простір між полицями. Чим більша кількість товарів розміщена на полицях, тим краща їх реалізація, у зв'язку з чим своєчасне поповнення товаром є особливо важливим. При викладці товарів робітники ГРОШ враховують послідовність розміщення окремих різновидностей товарів у групі. Викладка товарів у них приваблива, але не настільки, щоб покупець боявся її зруйнувати. Тому, викладка товарів не представляє собою якісь фігурні споруди, що створюють незручності для покупців при підборі товарів. Для забезпечення безперебійної торгівлі протягом усього робочого дня фахівці прогнозують певний запас товарів у торговельному залі. Згрупування і викладка товарів у споживчі комплекси, перш за все, створює умови для здійснення імпульсних покупок і значно економить час покупців при підборі товарів. Комплекси - це спосіб реклами, показу нових товарів. Правилом комплексної викладки є закріплення за кожним товаром постійного місця на торговельному обладнанні у торговельному залі та продаж кожного окремого товару тільки в одній товарній групі. Це дає можливість покупцям добре зосереджуватись у торговельному залі, а підприємству торгівлі ГРОШ, ефективно використовувати обладнання. У кожній асортиментній групі товарів є вироби, які потребують широкої реклами. Це, у першу чергу, відноситься до нових малознайомих покупцям видів товарів. Вони знаходяться на самих помітних місцях. Для викладки рекламованих товарів виділяється спеціальна ділянка торговельного залу або організується викладка у тих же місцях, де вони продаються, але із застосуванням спеціальних рекламних плакатів, оголошень. Пересовують товари на обладнанні лише вибірково, коли цього потребують обставини. При розміщенні та викладці товарів у торговельному залі спеціалісти ГРОШ дотримуються таких принципів:

- товари розміщують так, щоб до кожного з них був забезпечений вільний доступ і всі вони добре проглядалися покупцями і продавцями-консультантами;

- у мікрокомплексі встановлюють постійні місця для викладки товарів кожної групи;

- товари, які потребують активної реалізації, розміщують на найбільш видних місцях;

- товари, які дорого коштують, і товари у невеликих за розмірами упаковках викладають у місцях, що добре проглядаються продавцем-консультантом;

- великогабаритні та важкі товари виставляють у кінці ліній;

- товари повсякденного попиту розміщують у глибині залу для залучення у торговельний зал більшої кількості покупців;

- товари, які потребують спеціального ознайомлення, розміщують збоку від входу і у різних місцях торговельного залу, щоб не створювати перешкод для руху покупців.

Удосконалення організації торговельного обслуговування населення і підвищення економічної ефективності Гіпермаркетів самообслуговування у значній мірі залежать від правильного формування асортименту товарів. Формування товарного асортименту - це процес підбору і розміщення у певному порядку номенклатури товарів, торгівлю якими здійснює підприємство торгівлі. Товарний асортимент у Гіпермаркетах самообслуговування ГРОШ формують у два етапи. На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів і визначається його структура, а на другому - у залежності від товарних груп, визначається кількість видів, найменувань товарів і оптимальна кількість їх різновидностей, тобто розширений асортимент. Структуру групового асортименту Гіпермаркету самообслуговування визначають не за розміром площі, що займає кожна група товарів, а відповідно до обсягу товарообороту. Торгівля продовольчими і непродовольчими товарами має істотні відмінні особливості, тому принцип формування асортименту продовольчих і непродовольчих товарів вони розглядають окремо. Продовольчі товари у своїй більшості відносять до товарів повсякденного попиту, тільки невелику їх кількість за своїми якостями відносять до категорії товарів періодичного вживання (алкогольні напої, торти, шоколадні набори тощо), які купують від випадку до випадку. Сучасне обладнання і особливо холодильне, розширює можливості продажу найрізноманітніших видів товарів. Основним типом непродовольчого Гіпермаркету самообслуговування є Гіпермаркет ГРОШ із широким асортиментом непродовольчих товарів і обмеженим асортиментом продовольчих товарів. Оскільки ці Гіпермаркети повинні забезпечити населення товарами першої необхідності, постійний асортимент у торговельному залі повинен включати (у залежності від торговельної площі) приблизно 2000-4000 найменувань товарів, з урахуванням їх видів, артикулів, розфасовок та ін. Додатковий асортимент залежить від територіальних особливостей і розташування Гіпермаркету, попиту і звичок населення. У непродовольчих Гіпермаркетах самообслуговування спостерігається тенденція постійного розширення асортименту, що з великим задоволенням зустрічає покупець, який заінтересований купити в одному місці як можна більшу кількість потрібних йому товарів. Значну роль в асортименті непродовольчих Гіпермаркетів самообслуговування відіграють продовольчі товари. Асортимент продовольчих товарів може включати від 500 до 2000 найменувань. В одних Гіпермаркетах самообслуговування непродовольчі товари продаються виключно як супутні, у інших - вони групуються і для них виділяються окремі секції. Найбільш ефективно поєднувати ці два методи, що й робить ГРОШ, тобто частину непродовольчих товарів зосередити у спеціальному відділі, частину ж розмістити у відділах (секціях) продовольчих товарів. Товари, які за відношенням до продовольчих є супутніми, розміщують для перехресного продажу у секціях продовольчих товарів, товари, які не відносяться до супутніх, продаються у спеціальному відділі непродовольчих товарів. Секції (відділи) непродовольчих товарів розміщують у місцях, де проходять інтенсивні потоки покупців. Необхідно щоб у цьому відділі був представлений такий асортимент непродовольчих товарів, який привертає до себе увагу. Невеликі відділи товарів повсякденного попиту повинні бути орієнтовані на імпульсні покупки. Порівняно великі відділи непродовольчих товарів, і особливо ті, яким відведено окремі площі торговельного залу, повинні мати відповідний асортимент, зручність у здійсненні покупки, низькі ціни та інші фактори. Такі умови стимулюють покупку цих товарів у продовольчих Гіпермаркетах самообслуговування, а не у спеціалізованих непродовольчих Гіпермаркетах. У продовольчих Гіпермаркетах самообслуговування рентабельно в асортимент непродовольчих товарів включати господарські, парфумерно-косметичні, канцелярські, дрібні текстильні, галантерейні та інші товари. Більш ефективним є продаж тих непродовольчих товарів, які зустрічаються на традиційному маршруті огляду торговельного залу. У продажу непродовольчих товарів методом самообслуговування основою для формування товарного асортименту є форма спеціалізації підприємства. Умовою правильного формування асортименту є комплексна пропозиція товарів, яка включає згрупування за призначенням у споживчі комплекси. Основний фактор, який визначає кількість комплексів, - розмір торговельної площі Гіпермаркету самообслуговування. При визначенні номенклатури споживчих комплексів у Гіпермаркеті ГРОШ враховують структуру товарообороту та наявність поблизу інших типів Гіпермаркетів з продажу непродовольчих товарів. У споживчих комплексах з чисельністю працівників торговельного залу не менше 30 осіб виділяються мікрокомплекси, кількість яких у споживчому комплексі повинно бути не менше п'яти. Мікрокомплекси можуть організовуватись як постійні, так і сезонні (діють обмежений час). Особливу увагу необхідно приділяти організації постійних мікрокомплексів. Їх кількість і найменування визначаються спеціалізацією споживчих комплексів, розмірами торговельної площі Гіпермаркету, структурою товарообороту та ін. При формуванні асортименту товарів велике значення має число товарних груп і підгруп, що входять до асортиментного переліку даного підприємства торгівлі, та число різновидностей товарів у кожному споживчому комплексі. Формуючи асортимент товарів для цього підприємства, прагнуть до підвищення у ньому питомої ваги товарів повсякденного попиту і забезпечення їх постійної наявності. При формуванні асортименту в Гіпермаркеті ГРОШ виконують:

- дотримуються установленого асортиментного профілю Гіпермаркету і споживчого комплексу;

- систематично, максимально розширюють і поновлюють асортимент товарів, який ураховує зміни попиту, стимулює ріст товарообороту і підвищення ефективності роботи підприємства торгівлі;

- забезпечують стабільність асортименту, а також періодично змінюють його у залежності від особливостей сезонного, передсвяткового та іншого попиту.

Головну роль у забезпеченні підприємства широким і постійним асортиментом відіграє чітке і регулярне постачання товарів, його досконалість, уміння маневрувати ним. Позитивно впливає на формування товарного асортименту і задоволення попиту покупців. Вирішуючи питання товарного забезпечення, комерційні служби торгового підприємства ГРОШ у своїй роботі:

- чітко керуються матеріалами з вивчення товарних ринків і попиту покупців на товари та їх асортимент;

- здійснюють закупку товарів у обсязі та асортименті відповідно до попиту населення;

- забезпечують своєчасну подачу, а також наявність повного асортименту товарів у торговельному залі.

У більшості продовольчих Гіпермаркетів самообслуговування реалізація окремих груп товарів знаходиться у прямій залежності від частки їх постачання у розфасованому виді. Недостатня кількість фасованих товарів стримує пропускну спроможність Гіпермаркетів самообслуговування, перешкоджає створенню у них достатньо широкого групового асортименту товарів. Найкращим вирішенням цієї проблеми є організація розфасовки товарів промисловими підприємствами, так як вони є найбільш ефективним і доцільним джерелом фасовки. Раціональне товарне забезпечення Гіпермаркетів самообслуговування передбачає своєчасне постачання товарів у необхідній кількості і асортименті для безперебійної торгівлі з найменшими товарними запасами і втратами. Цього можна досягти тільки тоді, коли кожному Гіпермаркету товар буде поставлятись партіями таких розмірів, які забезпечать рівномірне постачання при мінімальних витратах на постачання і зберігання товарів

Формування товарного асортименту - це розробка асортиментної концепції, що включає планування асортиментної структури та товарної пропозиції і забезпечення найбільш ефективного використання підприємством ресурсів.

Розглянемо етапи формування асортименту:

1. Визначення потреб споживачів.

2. Оцінка товарів конкурентів.

3. Оцінка торговельного асортименту.

4. Рішення щодо товарів, які потрібно включити або виключити з асортименту.

5. Розгляд питання про введення на ринок оновлених та удосконалених товарів.

6. Розробка специфікацій нових чи удосконалених товарів.

7. Вивчення можливостей виробництва нових та удосконалених товарів.

8. Тестування товарів.

9. Розробка рекомендацій щодо підвищення якості, зміни фасону, упаковки,сервісу.

10. Управління асортиментом.

Основою формування асортименту є асортиментна концепція.

Асортиментна концепція - це формування асортименту з урахуванням матеріально-технічних можливостей виробника і потреб покупців.

Діаграма процесу планування асортименту - графічне зображення послідовності операції щодо продажу товару, а також це час закінчення етапів планування асортименту, який зображується у вигляді сітьових графіків.

3. Шляхи вдосконалення мерчандайзингу в гіпермаркеті Грош

Місце продажів - Point of Sales (POS). Основним завданням POS матеріалів є збільшення обсягів продажів по окремому товару, групі товарів, або по торговельній марці в цілому. При цьому особливість POS матеріалів в тому, що їх вплив на споживача носить короткочасний, обмежений характер і повинні нести ідею не «Подумай і купи», а «Купи негайно!». Саме цим POS матеріали принципово відрізняються від ТВ і інших ЗМІ, в яких розміщуються інформують статті і програми для первинного ознайомлення з продуктом.

Фахівці з мерчандайзингу стверджують, що реклама в місцях продажу повинна нагадувати споживачу про існування даної марки, освіжити в його пам'яті образи персонажів, які асоціюються з її рекламою.

Номенклатура РОS-продукції включає в себе: конструкції презентаційного характеру; тумби, презентаційні, інформаційні та виставкові стійки; фірмові і спеціально виготовлені виставкові стенди; гірки; етажерки; підставки під товари; підставки під рекламні матеріали (журнали, брошури); цінники; поліграфічну рекламну продукцію: постери, стікери, інформаційні листівки та ліфлети; гірлянди і прапорці; підлогову графіком; воблери (від англ. tо wobblе - тремтіти); джумби - величезні коробки, що повторюють в збільшеному масштабі форму упаковки товару; мобілі - великі картонні конструкції, які підвішуються до стелі над тим місцем, де продається даний товар; підлогові фігури з висічкою.

Мерчандайзинг і внутрішнє планування магазина. Основне завдання фахівця з мерчандайзингу - змусити покупців рухатися по всьому магазину і купувати більше товарів, ніж вони запланували.

Для залучення покупців у центральну частину магазину використовується привабливість і збутової потенціал найбільш ходових товарів, які можуть сприяти збільшенню продажу інших товарів, розташованих поряд з ними, але не володіють такою привабливою силою. Поличковий простір необхідно розмістити адекватно продажу та прибутку, принесеної певними марками і їх видами. Товари можуть розташовуватися на рівні підлоги, рук і очей, вони можуть бути розташовані групами або поодинці, вони можуть бути встановлені на піддонах або представлені навалом.

Розміщення відділів і секцій у просторі торгового залу. Хлібобулочні та кондитерські вироби. Так як випічка більшою мірою відноситься до товарів імпульсивного попиту, багато менеджерів розміщують відділ біля входу в торговий зал. Аромат свіжої випічки буде залучати покупців до інших товарів.

Заморожені продукти. Ці продукти можуть розташовуватися в кінці маршруту (див. додаток 1. Рис. 1): попит на них зростає і вони не потребують підтримки інших відділів, при цьому тривалість перебування продукту поза морозильної камери скорочується.

Молочні продукти. Близько цього відділу більшість покупців роблять останню зупинку, тому його часто розміщують уздовж стіни, протилежної овочевого відділу.

Опинившись у глибині торговельного залу, покупці психологічно готові до придбання бакалійних товарів. Зазвичай відділ розміщується на стелажах у центрі залу, при цьому існують різні варіанти розташування стелажів.

Аналіз та оцінку правильності обраної послідовності розміщення відділів проводять з використанням коефіцієнтів ефективності розміщення.

1. Коефіцієнт підходу до відділу (К _п). Показує, яка частина відвідувачів магазину підходить до відділу:

де N _п - загальна кількість відвідувачів за певний період;

n _п - кількість відвідувачів, які підійшли до відділу за цей період.

2. Коефіцієнт покупки (K _y). Показує, яка частина відвідувачів здійснила покупки в даному відділі:

де N _y - загальна кількість відвідувачів, що здійснили покупки;

n _y - кількість відвідувачів, що здійснили покупки у відділі.

1. Коефіцієнт привабливості (К). Вказує на перевагу варіанту розміщення відділу; визначається як відношення коефіцієнта покупки (До _y)

о коефіцієнта підходу (K _п):

Коефіцієнт привабливості показує, що підхід відвідувача до відділу не призводить до обов'язкового здійснення покупки. Але чим ближче До одиниці, тим більш привабливим вважається варіант розміщення відділу.

Розподіл площі торгового залу. Традиційний підхід, концепція збалансованого магазину, ґрунтується на тому, що площі, що відводяться під кожен відділ, повинні бути пропорційні обсягами продажів, і відповідати потребам у торговельному просторі. Мерчандайзингові підхід до планування торгового залу ґрунтується на виконанні таких основних вимог до послідовного розміщення Торговельне обладнання. Всі торгово-технологічне обладнання для магазинів поділяються на такі групи: не охолоджуване обладнання, торговельний інвентар, холодильне обладнання, торгове вимірювальне обладнання і контрольно-касове обладнання.

Стелажі можуть бути односторонніми і острівними або середини.

Щоб уявити покупцям всі товари, що вимагає особливих умов зберігання, в торговому залі супермаркету широко використовується холодильне обладнання - охолоджувані вітрини, холодильні гірки і шафи а також середньо, низькотемпературні острівні вітрини з кришкою (ларі) і без кришки (бонети або гондоли). Холодильні шафи використовуються в основному для розміщення прохолодних і спиртних напоїв, морозива, заморожених тортів і т. п. Ларі (горизонтальні холодильники) діляться на групи по виду кришки: вона може бути прозорою, виготовленої із спеціального скла або непрозорою. Ларі, використовуються в торговельному залі, можуть мати верхню скляну кришку різної форми.

Хвіртки і турнікети. У торговельних залах магазинів застосовуються найчастіше механічні хвіртки і турнікети роторного типу (чотири стулки, які обертаються навколо вертикальної осі і дозволяють прохід тільки в одну сторону).

Купівельна візок - Це те устаткування, яким покупець «управляє» сам. Тому слід ретельно підбирати їх асортимент, здатний задовольнити потреби всіх груп покупців, чи то літня людина чи дитина. Додаток 1. Рис. 2. Схема розташування обладнання, стимулююча відвідування всіх відділів торговельного залу.

Меблі класифікується за: місцю застосування; призначенням; товарному профілю; конструкції.

Торговельне вимірювальне обладнання - ваги, гирі, міри довжини та об'єму.

Контрольно-касове обладнання - контрольно-касові машини, які класифікуються за: кількістю підсумкових лічильників; кількості рядів для набору суми, що вводиться в машину; кількості операційних лічильників, наявності знімних клавіш-ключів. Викладка товарів. Викладення товарів - це певні способи укладання і демонстрації товарів у торговельному залі. Ця послуга призначена для демонстрації, полегшення пошуку і вибору необхідних товарів, а також створення споживчих переваг. Верхні полиці доцільно використовувати для створення іміджу товаровиробника. На полицях, в першу чергу, необхідно представити ті товари, які покупці очікують знайти в даному магазині. Продукція повинна бути викладена таким чином, щоб пошук потрібного товару був максимально полегшений. Для цього на полицях необхідно створити видимі блоки за маркою, упаковці і продуктової групи.

Існує два принципових підходи до розташування новинки в торговому залі. Дисплейна викладка, товари розміщуються на видимих місцях по руху покупців. Представляє собою окремо стоїть фірмовий стенд або стійку, не прив'язаний до основної точці продажу цього товару. При вертикальній викладці однорідні товари викладаються на полицях по вертикалі, зверху вниз. При горизонтальній викладці той чи інший товар розміщують уздовж по всій довжині обладнання, причому кожен товар займає повністю 1-2 полки. Викладка товарів підрозділяється на товарну і декоративну. Товарна викладка служить і магазинах самообслуговування одночасно для показу і для відпуску товарів. Декоративна викладка (виконана із застосуванням засобів об'ємно-просторової композиції) застосовується для оформлення вітрин і стелажів в магазинах або відділах, де продаж здійснюється через прилавок. Товарна викладка в магазинах самообслуговування здійснюється, як правило, фронтальним способом. Головними ідеологічними принципами основної викладки є: огляд; доступність; охайність; відповідний вид товарів «переднього ряду»; наповненість полиць; привабливість упаковки; маркування ціни; певне місце на полиці; постійне поповнення запасів; правило розподілу пріоритетних місць. Загальна площа викладення магазину обчислюється як сума площ усіх площин торгового обладнання, призначених для показу товарів у торговельному залі. При розподілі торговельних площ фахівці починають з того, що кожному товару виділяється місце відповідно до очікуваним обсягом продажів. Оптимальний розмір викладки визначається на основі порівняння продажів товару і виділеного для нього місця на полиці з середніми цифрами по магазину. Місце, займане товаром на полиці, може вимірюватися в трьох варіантах: по довжині полки (лінійний метр), фронтальній площі (квадратний метр) і об'ємом (кубічний метр). Величина пропозиції та обсягу запасів з урахуванням сезонних коливань і піків. У моменти підвищеного попиту на товар слід розширити відведене для нього місце. На високих прилавках полки, розташовані на рівні очей, концентрують 40% пізнавальних ресурсів людини і забезпечують найвищі показники продажів. Найменш привабливими є полиці, розташовані вище рівня очей (10%) і на рівні підлоги (20%) Полиці на рівні рук мають середні показники (30%). Додаток 1. Рис. 3. Перерозподіл пізнавальних ресурсів відвідувачів по горизонталі. Тепер після теорії ми розглянемо застосування візуального мерчандайзингу, в магазині. Оцінка ефективності реалізації найбільш важливих елементів візуального мерчандайзингу в магазині ТОВ «Аура», розташованого в Г. Хабаровську Вул. Вологодська 14б.Сутність візуального (демонстраційного) мерчандайзингу, в тому щоб стимулювати роздрібні продажі через залучення уваги кінцевих покупців до певних марок або групами товарів у місцях продажу без активної участі спеціального персоналу.