Порядок митного оформлення визначається розділом 3 Митного кодексу України. Усі товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України підлягають обов'язковому митному оформленню.

Метою здійснення митного оформлення є:

- забезпечення митного контролю, який здійснюється з метою дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та, інших предметів. Митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистого огляду, переогляду, обліку предметів, які переміщуються через митний, а також в інших формах;

- застосування засобів державного регулювання переміщенням через митний кордон України товарів та інших предметів, основною метою яких є стягнення у Державний бюджет податків при переміщенні товарів через митний кордон України, а також захист національного ринку від неякісних імпортних товарів і забезпечення підтримки національного виробника шляхом надання йому можливості конкурувати з іноземними суб'єктами підприємницької діяльності.

Порядок виконання операцій з митного оформлення визначається Державною митною службою України у відповідності з Митним кодексом України. Митне оформлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється службовими особами митниці у місцях розташування митниць - зонах митного контролю, спільно із зацікавленими державними органами впродовж часу, визначеного митницею.

Митне оформлення має проводитися митницею, у зоні діяльності якої розташовані власники товарів та інших предметів, за винятком випадків, урегульованих чинним законодавством України. Так, наприклад, оформлення товару в іншій митниці узгоджується його власником із обома митницями (тією, де розташований власник, і тією, де він має намір проводити оформлення) листом відповідної форми.

Проведення митного контролю повинно забезпечувати:

- створення умов, що сприяють прискоренню зовнішньоторговельного обороту;

- дозвільний порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;

- ведення боротьби з контрабандою, порушеннями митних правил і податкового законодавства;

- вчасне і повне стягування мита, податків та митних платежів;

- ведення статистики зовнішньої торгівлі;

- здійснення у межах компетенції митних органів валютного контролю;

- ведення УКТ ЗЕД тощо.

Митне оформлення переміщуваних через кордон товарів та інших предметів, що належать суб'єктам підприємницької діяльності, здійснюється із застосуванням уніфікованого адміністративного документа форми МД - 2 (за необхідності - додаткових аркушів форми МД - 3 і МД - 6) - вантажної митної декларації (ВМД) див. Додаток Т1, Т2, Т3. Порядок використання і заповнення ВМД регламентується "Положенням про вантажну митну декларацію", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, а також інструкціями про порядок заповнення ВМД, затвердженими наказами Державної митної служби України. Процес митного оформлення товарів та інших предметів складається з двох частин, черговість здійснення яких залежить від напрямку переміщення через кордон - експорт чи імпорт:

- представлення ВМД до внутрішньої митниці та її оформлення. ВМД подається до митниці підприємствами, які здійснюють декларування товарів на підставі договору і діють за дорученням суб'єкта підприємницької діяльності або безпосередньо представником суб'єкта підприємницької діяльності;

- пропуск прикордонною митницею товарів через митний кордон України з використанням ВМД (при імпорті - попередньої ВМД). Остаточне митне оформлення вантажу здійснюється у внутрішній митниці. При цьому перевірка проходить декілька етапів контролю, які проводяться працівниками відповідних підрозділів митниць. При необхідності додаткових досліджень товарів або більш поглибленого вивчення наданих декларантом документів співробітниками митниці, які перевіряють ВМД, може бути направлений запит, наприклад, до митної лабораторії для уточнення хімічного складу товару, відділу тарифів і вартості для перевірки заявленої вартості та експертизи сертифікатів, які засвідчують країну походження товарів, тощо. Завершення митного оформлення кожним із співробітників фіксується поставленням відтисків, штампів контрольних відміток на зворотному боці ВМД.

3.3 Документи для митного оформлення кисломолочних продуктів

Таблиця 3.0

Документи при митному оформленні кисломолочного сиру

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення документів, відомостей про товар і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню (табл. 3.0).

3.4 Методи нетарифного регулювання, що застосовуються до кисломолочних продуктів

Одним з основних інструментів митних органів у процесі здійснення митного контролю є використання засобів митно-тарифного і нетарифного регулювання з метою захисту національного ринку, національного виробника, а також сприяння виконанню міжнародних зобов'язань держави.

Відомо, що всі держави світу різноманітними способами регулюють свою зовнішньоекономічну діяльність. Існує велика кількість таких засобів. Це пояснюється розширенням кола країн-учасниць світового ринку та необхідністю для кожної країни мати інструменти оптимізації її участі у міжнародній торгівлі.

Нетарифні методи регулювання ЗЕД - методи адміністративного характеру, що полягають у необхідності надання визначених дозвільних документів державних органів для здійснення ввезення (вивезення) товарів та інших предметів.

Ставлення до використання нетарифних засобів регулювання у світовій практиці досить суперечливе. З одного боку, Генеральна угода з тарифів і торгівлі і Світова організація торгівлі, що почала функціонувати з 1995 року, офіційно ставлять завдання максимально скасувати такі заходи, здійснювати перехід до регулювання зовнішньої торгівлі виключно тарифними методами. З іншого боку, всі країни світу, які входили у ГААТ з дня його створення і котрі стали членами СОТ з моменту початку її діяльності, використовують різноманітні форми нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі.

Різні країни виробляють, імпортують та експортують широкий асортимент товарів. Для регулювання виробництва та ведення міжнародної торгівлі необхідно відрізняти одні товари від інших. Тому й було вирішено створити систематизований перелік товарів і присвоїти товарам цифрові коди.

Якщо б національні промисловості виробляли та імпортували (експортували) обмежену кількість товарів (наприклад тільки картоплю та автомобілі), то не було б необхідності у створенні будь-якої спеціальної номенклатури товарів.

Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий систематизований перелік товарів являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. У товарній номенклатурі товари систематизовано за розділами, розділи поділено на групи, а групи - на товари.

УКТ ЗЕД, розроблений на базі Гармонізованої системи описання і кодування товарів (ГС) і Комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейської економічної співдружності (КН ЄЕС), представляє собою основу системи мір державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю держави.

Важливе при декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включають у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом, вказаним у графі 33.

Ставки мита у Митному тарифі України наведено відповідно до кодів товарів. Нетарифні обмеження (тобто ліцензування, квотування та ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів чи товарних позицій.

Структура УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, преференційна, пільгова, повна ставка мита та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.

Елементами структури УКТ ЗЕД є система кодування та система класифікації.

Кодування товару - це представлення товару у вигляді цифрового знака.

Код товару в УКТ ЗЕД десятизначний і складається таким чином:

- код групи - 2 знаки;

- код позиції - 4 знаки;

- код підпозиції - 6 знаків;

- код категорії - 8 знаків;

- код підкатегорії - 10 знаків.

Визначення коду кисломолочних продуктів проходить поетапно.

На прикладі пояснення до товарної позиції 0406:

До цієї товарної позиції включаються сири всіх видів, а саме:

(1) сири свіжі (включаючи сир виготовлений з молочної сироватки чи маслянки) і кисломолочний сир. Свіжі сири - це не визрілі або невитримані сири, готові до вживання невдовзі після виготовлення (наприклад, рік ота, брочо, сир котедж, вершковий сир, моцарела);

(2) сири терті або сири в порошку;

(3) сири плавлені. Їх виробляють шляхом подрібнення, перемішування, плавлення та емульгування за допомогою нагрівання та емульгувальних чи підкислювальних речовин (включаючи плавильні солі) одного чи декількох різновидів сиру та одного чи декількох різновидів таких продуктів: вершки чи інші молочні продукти, сіль, спеції, ароматизатори, харчові барвники і вода;

(4) сири блакитні (наприклад, рокфор, горгонзола);

(5) сири м'які (наприклад, камамбер, брі);

(6) сири тверді і напівтверді (наприклад, чедер, гауда, грюєр, пармезан).

Сири з молочної сироватки (сироватко-альбумінні сири) виготовляють шляхом згущення молочної сироватки з доданням молока чи молочного жиру. До цієї товарної позиції вони включаються лише за наявності в них таких трьох характеристик:

(а) вміст молочного жиру складає 5 мас. % сухої речовини і більше;

(b) вміст сухої речовини не менше 70 мас. %, але не більше 85 мас.%;

(c) вони відформовані чи піддаються формуванню.

Наявність м'яса, риби, ракоподібних, трав, спецій, овочів, плодів, горіхів, вітамінів, сухого знежиреного молока і т.п. не впливає на класифікацію цих продуктів за умови, що вони зберігають відмінні ознаки сиру.

Сири, покриті збитим тістом або хлібними крихтами (обсипані панірувальними сухарями), включаються в цю товарну позицію незалежно від того, чи були вони піддані тепловому обробленню, за умови, що продукти зберігають відмінні ознаки сиру.

Додаткові пояснення до товарних категорій:

Продукти, в яких молочний жир був повністю або частково замінений іншими (наприклад, рослинним) видами жиру, не вважаються сиром в межах цієї товарної позиції (зазвичай товарна позиція 2106).

Щодо сиру з молочної сироватки, дивись Пояснення до товарної позиції 0406, другий абзац.

Кисломолочний сир або "білий сир" - це продукт, отриманий зі звурдженого молока, з якого було видалено більшу частину сироватки (наприклад, стіканням або відтисканням). Кисломолочний сир (крім порошку) з доданням до 30 мас. % цукру і фруктів вважається таким, що зберігає якісні характеристики кисломолочного сиру, і залишається класифікованим в цій товарній підпозиції.

До цих товарних категорій включаються:

1. Терті сири, зазвичай використовувані як приправи або для інших цілей харчовій промисловості. Їх найчастіше отримують з твердих сирів (наприклад, Grana, Parmіgіano Reggіano, Emmental, Reggіanіto, Sbrіnz, Asіago, Pecorіno тощо). Ці сири можуть бути частково зневоднені для забезпечення максимально тривалого терміну зберігання.

Ця класифікація також включає сири, агломеровані після розтирання.

2. Сири у вигляді порошку, зазвичай використовувані в харчовій промисловості. Їх виготовляють з усіх сортів сиру, або шляхом розплавлення з подальшим перетиранням у порошок, або шляхом доведення до пастоподібного стану з подальшим висушуванням та подрібненням.

Основною властивістю цих сирів є нерівномірна пігментація внаслідок росту плісняви в масі сиру.

Ці товарні категорії включають всі голубі сири, такі як стілтон (Stilton), блакитний дорсет (Blue Dorset), сенгорлон (Saingorlon), едельпільцкезе (Edelpilzkase), датський блакитний (Danish Blue), міцелла (Mycella), горгонзола (Gorgonzola), рокфор (Roquefort), бльо д'овернь (Bleu d'Auvergne), бльо де косс (Bleu des Causses) і бльо де куерсі (Bleu de Quercy).

Ця товарна категорія також включає сири з білою (сіруватою) нерівномірною пігментацією, яку чітко видно у масі сиру отриманого (виробленого) за допомогою ( із використанням) штамів Penicillium roqueforti.

Перший рівень, визначення розділу, до якого можна віднести товар. На даному етапі товари групуються за галузями промисловості. Відповідно, кисломолочний сир відноситься до розділу I "Живі тварини; продукти тваринного походження".

Наступний, другий рівень - визначення групи. Загальна кількість груп у товарній номенклатурі - 97. У них товари зібрані відповідно до таких ознак:

- за матеріалом виготовлення;

- за функціональним призначенням;

- за ступенем обробки.

Оскільки кисломолочний сир є молочним продуктом, то його відносять до групи 04 "Молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед; харчові продукти тваринного походження, в іншому місці непойменовані".

Третій рівень, визначення товарної позиції, яка деталізує товар за більш специфічним ознаками. Кисломолочний сир відносять до товарної позиції 0406 "Сири всіх видів та кисломолочний сир".

Четвертий рівень передбачає визначення підпозиції товару. Для кисломолочного сиру товарною підпозицією буде - 040690 "Інші сири", включаючи сир з молочної сироватки та кисломолочний сир".

Таблиця 3.1

Код кисломолочного сиру за УКТ ЗЕД

Визначення товарної категорії - п'ятий рівень. Для вказаного товару класифікація на рівні товарної категорії не проводиться.

Визначення підкатегорії - завершальний етап визначення коду за УКТ ЗЕД. Для кисломолочного сиру підкатегорією є 0406909990 "Інші".

Отже код товару за УКТ ЗЕД 0406909990.

3.6 Визначення країни-походження товару

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв. При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

До товарів, повністю вироблених у країні, належать:

1) корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі та в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;

2) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;

3) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;

4) продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;

5) продукція мисливського, рибальського та морського промислів;

6) продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

7) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;

8) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;

9) товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1-8 цієї статті. Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки.

Критерій достатньої переробки визначається:

1) правилом, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) або правилом адвалерної частки, яке полягає в зміні вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50 % від вартості товару, одержаного в результаті переробки, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50 % від вартості товару, одержаного в результаті переробки;

3) або переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриманням певних умов визнаються достатніми.

Перелік таких виробничих та технологічних операцій визначається Кабінетом Міністрів України. З цього питання Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про перелік виробничих та технологічних операцій для визначення критерію достатньої переробки товару та порядок його встановлення та застосування при визначені країни походження товару" від 27.12.2002 № 2030.

Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки окремо не обумовлено, то застосовується правило зміни товарної позиції. Згідно з цим правилом товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки:

1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;

2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

3) прості складальні операції;

4) змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;

5) комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій;

6) забій тварин.

У визначенні країни походження товару не береться до уваги походження енергії, машин, обладнання та інструментів, що використовуються для його виробництва.

Для підтвердження походження товару може застосовуватися сертифікат про походження товару.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі втрати сертифікат приймається його офіційно завірений дублікат.

Згідно із Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР сертифікати походження на товари з України видають Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати.

Для підтвердження походження товарів з України торгово-промислові палати видають такі сертифікати.

1. Сертифікат походження загальної форми (англійською мовою) - звичайна форма сертифіката - видається на всі товари, які мають українське походження відповідно до національного законодавства України, при експорті в країни, з якими не обумовлені правила визначення країни походження товарів; також видається у разі, коли товар не має преференційного доступу на ринок країни імпорту та у випадках відсутності або тимчасового припинення пільг на українські товари.

2. Сертифікат походження загальної форми (російською мовою) - звичайна форма сертифіката - видається при експорті у країни СНД в тих випадках, коли товар отримує українське походження згідно з національним законодавством України, проте не виконується якась з умов Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 р.

3. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми СТ-1 (російською мовою) - на товари, що експортуються до країн СНД та задовольняють умовам Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 р. Для країн, які не підписали згадане Рішення, діють положення двосторонніх угод, що передбачають застосування Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 24 вересня 1993 р.

4. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми "А" (англійською мовою) в рамках Генеральної системи преференцій - для товарів, які підпадають під преференційний режим при експорті на ринки країн-донорів (ЄС, Чехія, Словаччина, Японія, США).

5. Сертифікат походження на текстильні товари (TEXTILE PRODUCTS) (англійською мовою), які експортуються тільки в країни ЄС (Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція, Фінляндія, Швеція) відповідно до положень Угоди про торгівлю текстильною продукцією між Україною і ЄС.

6. Сертифікат походження на металопродукцію (англійською мовою), яка експортується тільки до країн ЄС відповідно до положень двосторонньої Угоди між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством вугілля і сталі про торгівлю деякими сталеливарними виробами.

7. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми EUR-1 (англійською мовою) для експорту в країни Балтії. Для товарів, що експортуються в Латвію, Литву та Естонію згідно з положеннями відповідних угод, укладених між Україною та цими країнами.

8. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми EUR-1, серія М (англійською мовою) - для експорту в Республіку Македонія згідно з положеннями Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною.

9. Сертифікат походження форми У-1 (українською мовою) - видається згідно з чинним законодавством України і застосовується в межах митної території України у випадках, коли необхідно підтвердити українське походження товарів, які перебувають в обігу в межах митної території України під час здійснення підприємницької діяльності іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Перевірка достовірності (верифікація) сертифікатів про походження товарів з України здійснюється митними органами. Така перевірка здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку верифікації сертифікатів про походження товарів з України" від 12.12.2002 № 1861.

Кисломолочний сир виготовлений повністю з української сировини українським підприємством. Інші країни у виробництві кисломолочного сиру участі не приймали. Тому країною-походження товару є Україна. Для підтвердження країни-походження видається відповідний сертифікат.

3.7 Нарахування митних платежів

Для забезпечення справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умов поставки введено розрахункову величину - митну вартість.

Для визначення митної вартості встановлено єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена у рахунку-фактурі).

За такого підходу значення митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, коли вони постачаються за різними умовами поставки.

Митна вартість обчислюється насамперед на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару.

Фактурна (контрактна) вартість - це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно у рахунку-фактурі.

Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів ІНКОТЕРМС, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунка-фактури та коли вони здійснені - до перетину митного кордону чи після.

Тому знання ІНКОТЕРМС є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунка-фактури за різних умов поставки.

При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунка-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, за страхування, сплачене вивізне мито та ін.

Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунка-фактури).

Поняття митної вартості викладене у ст. 259 Митного кодексу: "Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу".

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів (рисунок 1.5).