Аналіз ринку безалкогольних напоїв
Економічний аналіз та ознаки монополістичної та досконалої конкуренції. Диференціація продукції при монополістичній конкуренції. Аналіз виробників мінеральної води в Україні. Економічна ефективність конкуренції, вплив реклами на попит продукції.
| Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.03.2012 |
| Размер файла | 54,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
Розділ 1. Поняття монополістичної та досконалої конкуренції
1.1 Ознаки монополістичної конкуренції
1.2 Ознаки досконалої конкуренції
1.3 Диференціація продукту та умови входу в галузь
Розділ 2. Аналіз ринку безалкогольних напоїв
2.1 Аналіз ринку мінеральної води
2.2 Аналіз виробників мінеральної води в Україні
2.3 Прогноз змін на ринку безалкогольних напоїв
Розділ 3. Економічна ефективність конкуренції
3.1 Надлишкова виробнича потужність
3.2 Нецінова конкуренція
Висновок
Література
- Вступ
- Актуальність даної теми полягає в тому, що монополістична конкуренція є не тільки найбільш поширеною, але і найбільш важкою досліджуваною формою галузевих структур. Для подібної галузі не може бути побудовано абстрактної моделі, як це можна зробити у випадках чистої монополії і чистої конкуренції. Багато чого, тут, залежить від конкретних деталей, що характеризують продукцію і технологію, а також від природи стратегічного вибору, наявного у фірм. Тому задача в даному випадку зводиться до виявлення й опису спільних моментів і найбільш характерних закономірностей такої економічної структури як монополістична конкуренція.
- Проблеми монополізації господарського життя, конкуренція на товарних ринках привертають сьогодні пильну увагу не тільки спеціалістів, але і широких прошарків населення. З початку 90-х років ці проблеми гостро стали перед Україною: без прийняття твердих і послідовних мір проти монополізму не можна сподіватися на успіх економічної реформи і перехід до ринкової економіки. Успіх економічних перетворень у чималому ступені залежить від зваженої, вивіреної системи регулювання державою монопольних процесів і конкурентних відношень. У нашій країні, промисловості якої в спадщину від командно-адміністративної системи колишнього СРСР дістався цілий комплекс гігантів-монополістів, особливо важливої стає проблема демонополізації економіки і недопущення посилення ролі вже чинних на ринку монополій. В Україні процес створення державного контролю по недопущенню несумлінної конкуренції фактично почався з нуля, тому що присутня в ще зовсім нещодавно в керуванні економікою командно-адміністративна система по своїй суті виключала наявність вільної конкуренції в господарській діяльності. Тому на даному етапі величезне значення має створення й удосконалення законодавчої бази з приводу регулювання монополістичних процесів і конкуренції, розуміння населенням України необхідності економічних реформ у даній сфері.
- Своєрідним і широко поширеним типом недосконалої конкуренції, що спостерігається практично в усіх розвинутих країнах, є, так звана, монополістична конкуренція. В певній мірі, монополістична конкуренція нагадує досконалу конкуренцію:
- - велика кількість споживачів і виробників;
- - бар'єри для входу на ринок і виходу з ринку мінімальні;
- - кожна фірма сприймає ціни інших фірм як задані і регулює тільки свою ціну.
- В умовах монополістичної конкуренції кожна фірма випускає свій власний продукт, а усі разом - товари однієї товарної групи. Товар, що випускається кожною фірмою, декілька відрізняється від товарів тієї ж групи, що випускаються іншими фірмами. Це, як правило, товари (або послуги) групи одного призначення - прохолодні напої, ліки, бензин різних марок і т.п. Товари групи є близькими замінниками, але відрізняються один від іншого якістю виконання, упаковуванням, дизайном, товарним знаком, післяпродажним обслуговуванням і т.п. Кожна фірма є єдиним виробником свого товару й в цьому змісті монополістом.
- Модель досконалої конкуренції, що використовувала неокласична школа, спиралася на ряд дуже умовних теоретичних передумов. Передбачалася, зокрема, що економіка є абсолютно гнучкою і мобільною: є рухливість ресурсів, відсутні перешкоди для переливання капіталу і праці, не існує якогось центру економічної влади, здатного обмежувати свободу господарських суб'єктів. Багато представників західної економічної теорії розуміли усю умовність показаних передумов, тому вже в 19ст. з'явилися роботи, автори яких намагались врахувати вплив монополій на структуру ринку. Найбільш відомими роботами в цьому напрямку є “Теорія монополістичної конкуренції ” Е. Чемберліна і “Економічна теорія недосконалої конкуренції ” Дж. Робінсон.
- Внесок американського економіста Е. Чемберліна (1899-1967) полягає в тому, що він був першим, хто ввів поняття '' монополістичної конкуренції ''. Відповідно до погляду Чемберліна, більшість економічних ситуацій являють собою явища, що включають і конкуренцію, і монополію. Чемберліновська модель припускає структуру ринку, у якій поєднані елементи конкуренції (велика кількість фірм, їхня незалежність друг від друга, вільний доступ на ринок) з елементами монополії (покупці віддають явну превагу ряду продуктів, за які вони готові сплачувати підвищену ціну). Джоан Робінсон (1903-1983)- англійський економіст, представник кембріджської школи політичної економії, як і Чемберлін, у своїй найвідомішій роботі «Економічна теорія недосконалої конкуренції» (1933) досліджувала ті ж проблеми: здвиги в механізмі ринкової конкуренції, проблему монополізації ринку, механізм монополістичного ціноутворення.
- Мета даної роботи - дати економічний аналіз монополістичної та досконалої конкуренції.
- Об'єктами дослідження є монополістична та досконала конкуренція.
- Головними завданнями є:
- 1) визначити й обговорити природу і поширеність монополістичної та досконалої конкуренції;
- 2) проаналізувати й оцінити поведінку фірм в області цін і випуску продукції;
- 3) пояснити і визначити роль нецінової конкуренції, тобто конкуренції, заснованої на якості продукту і рекламі;
- 4) проаналізувати короткострокову та довгострокову рівновагу фірми;
- 5) проаналізувати діяльність фірм на ринку монополістичної конкуренції в Україні на прикладі ринку безалкогольних напоїв.
Розділ 1. Поняття монополістичної та досконалої конкуренції
1.1 Ознаки монополістичної конкуренції
У багатьох галузях господарства товари, які випускаються фірмами, є диференційованими. З тієї чи іншої причини споживачі розглядають марку кожної фірми як таку, що відмінна від марок інших фірм. Наприклад, зубна паста «Крест» відрізняється від «Колгейт», «Ейм» та десятка інших марок частково присмаком, частково густиною і частково репутацією -- еталоном відносної ефективності протидії карієсу для споживачів є «Крест». Через це деякі споживачі (хоча й не всі) заплатять за «Крест» більше.
Оскільки єдиним виробником пасти «Крест» є корпорація «Проктер енд Гембл», остання користується владою монополіста. Проте монопольна влада «Проктер енд Гембл» обмежена, оскільки споживачі можуть легко замінити «Крест» іншими марками, якщо ціна на неї зросте. Хоча споживачі, що полюбляють пасту «Крест», готові більше заплатити за неї, більшість із них не заплатить набагато вищу ціну. Типовий споживач може переплатити за «Крест» на 25 чи навіть 50 центів більше, але навряд чи ця сума виросте до долара. Для більшості споживачів зубна паста -- це лише зубна паста, а відмінність між марками незначна. Отже, крива попиту на зубну пасту «Крест», хоча й спрямована вниз, все ж досить еластична. Через обмеженість свого монопольного становища «Проктер енд Гембл» призначить ціну, не набагато вищу від своїх граничних витрат. Подібна ситуація склалася між пральним порошком «Тайд», паперовими рушниками «Скотт» та іншими товарами. [8, с. 17]
Монополістична конкуренція -це тип ринку, на якому за умови неоднорідної пропозиції діє велика кількість невеликих постачальників при більшій кількості споживачів. Тобто, на відміну від досконалої конкуренції, при монополістичній конкуренції немає однорідності продукції, оскільки між продуктами окремих виробників існують деякі відмінності, що дозволяє фірмам здійснювати сегментацію ринку. Даний тип ринку поєднує в собі риси як конкурентного (багато виробників), так і монополістичного (наявність відмінностей у продукції).
Розходження між монополістичною і чистою конкуренцією дуже значні. Для монополістичної конкуренції не потрібно наявності сотень або тисяч фірм, достатньо порівняно великого їх числа, скажемо 25, 35, 60 або 70.
Ринок з монополістичною конкуренцією має дві важливі особливості.
По-перше, фірми конкурують між собою, торгуючи диференційованими товарами, які можуть легко замінятися один одним, однак вони не є абсолютними замінниками. Інакше кажучи, перехресна еластичність попиту за ціною значна, проте не безмежна.
По-друге, вхід на ринок і вихід з нього -- вільні: для нових фірм з їх власними марками товару увійти до ринку нескладно і так само легко залишити ринок існуючим на ньому фірмам, товари яких стали неприбутковими.
Щоб зрозуміти, чому вільний вхід є важливою умовою, порівняймо ринки зубної пасти та автомобілів. Ринок зубної пасти -- це ринок з монополістичною конкуренцією, а для автомобільного ринку краще підходить визначення олігополії. Іншим фірмам нескладно запропонувати ринку нові марки зубної пасти, спроможні конкурувати з «Крест», «Колгейт» тощо. Це обмежує прибутковість виробництва «Крест» чи «Колгейт». Якби їхні прибутки були значними, то інші фірми почали б витрачати необхідні кошти (на розробку, виробництво, рекламу та стимулювання), щоб вивести на ринок свої власні марки, а це б зменшило кількість споживачів пасти «Крест» чи «Колгейт», а також прибутковість цих фірм.
Для автомобільного ринку також характерна товарна диференціація. Водночас значна економія на обсягах виробництва істотно ускладнює вхід до ринку фірм-новичків. Тому до середини 70-х років, коли японські виробники стали небезпечними конкурентами, три головних автомобільних компанії США ділили між собою практично весь ринок. Окрім ринку зубної пасти, є безліч прикладів ринків з монополістичною конкуренцією. Мило, шампунь, дезодоранти, крем для гоління, ліки та багато інші товарів продаються на ринках з монополістичною конкуренцією. Монополістичні конкурентними є також ринки лиж, тенісних ракеток, велосипедів та інших спорт товарів. Це саме стосується і роздрібної торгівлі, оскільки товари продаються в багатьох магазинах, що конкурують один з одним і диференціюють свої послуги відповідно до розміщення, доступності та досвідченості продавців, надання кредиту тощо. Вхід є відносно легким, а тому, якщо в якійсь місцевості, де кількість магазинів незначна, а власники отримують великі прибутки, скоро з'являться нові торговельні точки.
З наявності такого числа фірм витікає декілька важливих ознак монополістичної конкуренції. По-перше, кожна фірма володіє щодо невеликою долею усього ринку, тому вона має дуже обмежений контроль над ринковою ціною. Крім того, наявність порівняно великої кількості фірм до того ж гарантує, що таємна змова, погоджені дії фірм із метою обмеження обсягу виробництв і штучного підвищення цін, майже неможливий. Нарешті, при численності фірм у галузі немає відчуття взаємної залежності між ними; кожна фірма визначає свою політику, не враховуючи можливу реакцію з боку конкуруючих із ній фірм. І це дуже прийнятий спосіб дії фірми в умовах ринку, на котрому її конкуренти дуже чисельні. Зрештою, збільшення продажів на 10 або 15 %, що фірма Х може здійснити шляхом зменшення ціни, поширюється настільки слабко на її 20, 40 або 60 конкурентів, що вплив на їхні продажі буде практично непримітним. Тобто, монополістична конкуренція розуміє таку ринкову ситуацію, при котрій щодо велике число невеликих виробників пропонує схожу, але не ідентичну продукцію.
У реальній дійсності не існує чистої (досконалої) або тільки, крайнього випадку, «чистої» монополії при недосконалій конкуренції. Як відзначає П. Самуельсон, «реальний світ, яким ми його знаємо по Америці, Європі або Азії, виступає як своєрідне сполучення елементів конкуренції з недосконалостями, внесеними монополіями. [9, с. 72]
1.2 Ознаки досконалої конкуренції
Ринок досконалої конкуренції -- це ринок, який відповідає умовам досконалої конкуренції.
Умови формування ринку досконалої конкуренції:
1. Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців.
2. Кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску продукції, що поступає на ринок, і ця частка не перевищує 1% загального продажу.
3. Фірма не цікавиться рішеннями своїх конкурентів. Вона не розглядає конкурентів як таких, що можуть обмежити її ринкову частку продажу.
4. Інформація про ціни, технології та імовірний прибуток легко доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов.
5. Входження в ринок та вихід з нього не обумовлені ніякими перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує повну мобільність у використанні ресурсів.
Конкурентна фірма
Підприємницька фірма -- це самостійно діючий суб'єкт ринку, метою діяльності якого є отримання прибутку через виробництво одного або більше товарів для продажу на ринку.
Конкурентна фірма -- це фірма, яка продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції.
Мета діяльності конкурентної фірми максимізація прибутку.
Припущення про максимізацію прибутку продавцями лежить в основі моделі пропозиції конкурентної фірми, її раціональної економічної поведінки.
Попит на продукцію конкурентної фірми
В умовах досконалої конкуренції ні одна з фірм не може впливати на ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу.
Тому таку фірму можна охарактеризувати як фірму, що приймає ціну як задану (price-taker).
Досконала конкуренція та ефективність
Досконала конкуренція обумовлює ефективний розподіл ресурсів.
Ресурси розподілені ефективно в тому разі, коли жоден з суб'єктів не має можливості покращити економічний стан без погіршення економічного стану інших суб'єктів. Граничні умови ефективності виробництва будь-якого блага:
MB = MC,
де МC - гранична корисність споживача;
МС - граничні витрати виробництва.
Рівноважна ціна на досконало конкурентному ринку дорівнює, з одного боку, цінності для споживача кожної додаткової одиниці блага, з іншого, витратам виробництва цієї додаткової одиниці блага.[9, с. 80]
1.3 Диференціація продукту та умови входу в галузь
Одним із головних ознак монополістичної конкуренції, на противагу чистої конкуренції, є диференціація продукту. Ринок монополістичної конкуренції з диференціацією продукції припускає, що покупець віддає перевагу товар певного виду: його залучає саме даний сорт, якість, упаковування, торгова марка, рівень обслуговування і т.інше. Диференціація продукту означає відсутність однорідності наданих споживачу благ і послуг. Це не просто розходження, наприклад, у кольорі автомобілів або тим більше їхніх марках. Навіть той самий сорт пива може, із погляду покупця, бути диференційованим: наприклад, якщо покупець звикнув купувати це пиво в магазині із симпатичною продавщицею. Таке ж пиво в іншому магазині його не цікавить.
Фірми в умовах чистої конкуренції роблять стандартизовану, або однорідну, продукцію; виробники в умовах монополістичної конкуренції випускають різновиди даного продукту. При цьому диференціація продукту може приймати ряд різноманітних форм.
Якість продукту. Продукти можуть розрізнятися по своїм фізичним, або якісним, параметрам. "Реальні" розходження, що включають функціональні особливості, матеріали, дизайн і якість роботи, є важливими сторонами диференціації продукту. Персональні комп'ютери, наприклад, можуть відрізнятися з погляду потужності апаратури, програмного забезпечення, графічного висновку і ступеня їх "орієнтованості на споживача". Існує, приміром, множина конкуруючих підручників по основах курсу економіці, що відрізняються з точки зору змісту, структури, викладання і доступності, методичних рад, графіків, малюнків і т.д. Будь-яке місто достатньо великого розміру має ряд роздрібних магазинів, торгуючих чоловічим і жіночим одягом, що значно відрізняється від аналогічного одягу з магазинів іншого міста з погляду стилю, матеріалу та якості роботи.
Подібним же чином одна з мереж закусочних швидкого обслуговування, що торгують гамбургерами, надає важливе значення якості своїх булочок, що відрізняються пряними пахощами, у той час як її конкурент приділяє особливу увагу якості самих рубаних котлет.
2. Послуги. Послуги й умови, пов'язані з продажем продукту, є важливими аспектами диференціації продукту. Один бакалійний магазин може надавати особливе значення якості обслуговування покупців. Його робітники упакують ваші покупки і віднесуть їх до вашої автомашини. Конкурент в особі великого роздрібного магазина може надавати покупцям самим упаковувати і переносити свої покупки, але продавати їх по більш низьких цінах. "Одноденне" чищення одягу часто є більш кращим, чим аналогічне по якості чищення, що займає три дні. Привітність і послужливість службовців магазина, репутація фірми по обслуговуванню покупців або обміну її продукти, наявність кредиту є аспектами диференціації продукту, пов'язаними з послугами.
3. Розміщення. Продукти можуть також бути диференційовані на основі розміщення і доступності. Невеликі міні-бакалії або продовольчі магазини самообслуговування успішно конкурують із великими супермаркетами, незважаючи на те що останні мають набагато більш різноманітний асортимент продуктів і призначають більш низькі ціни. Власники маленьких магазинів розташовують їх поблизу від покупців, на найбільше пожвавлених вулицях, нерідко вони відкриті 24 години на добу. Так, наприклад, близьке сусідство бензозаправної станції до автомагістралей дозволяє їй продавати бензин по ціні більш високої, чим це могла б робити бензоколонка, розташована в місті, або у 2 чи 3 милях від такої автомагістралі.
4. Стимулювання збуту й упаковування. Диференціація продукту може також бути результатом, у значній мірі, мнимих розходжень, зроблених за допомогою реклами, упаковування і використання торгових знаків і торгових марок. Коли та або інша марка джинсів або духи зв'язується з ім'ям якийсь знаменитості, то це може вплинути на попит на ці продукти з боку покупців. Багато споживачі вважають, що зубна паста, упакована в аерозольний балончик, є більш кращою, чим та ж сама зубна паста у звичайному тюбику. Хоча існує ряд медикаментів, по властивостях подібних аспірину, створення сприятливих умов для продажу і яскравої реклами можуть переконати багато споживачів, що байер і анацин є кращими і заслуговують більш високої ціни, чим їх більш відомий замінник. [9, с 82]
Одним із важливих значень диференціації продукту є те, що, незважаючи на наявність щодо великого числа фірм, виробники в умовах монополістичної конкуренції мають обмежений ступінь контролю над цінами на свою продукцію. Споживачі віддають перевагу продукції певних продавців і у відомих межах сплачують більш високу ціну за цю продукцію, щоб задовольнити свої переваги. Продавці і покупці більше не пов'язані стихійно, як на ринку чистої конкуренції.
Як виявляється з вищенаведеного обговорення, в умовах монополістичної конкуренції економічне суперництво зосереджується не тільки на ціні, але також і на таких нецінових чинниках, як якість продукції, реклама й умови, пов'язані з продажем продукту. Тому що продукти диференційовані, можна припустити, що згодом вони можуть бути змінені і що риси диференціації продукту кожної фірми будуть сприйнятливі до реклами й інших форм стимулювань збуту. Більшість фірм роблять сильний акцент на торгові знаки і фабричні клейма як засіб переконання споживачів у тому, що їхня продукція краще, ніж продукція конкурентів.
Необхідно ще раз підкреслити значення робіт Е. Чемберліна, заслугою якого є введення в науковий оборот терміна «диференціація продукту». Монопольну владу на ринку Е. Чемберлін зв'язує насамперед із характером і особливостями товарів, що продаються. Він привернув увагу до того, що ринкові відносини продавця і покупця в чималому ступені залежать від характеру продукту.
Монополія в умовах диференціації продуктів характеризується як якийсь ступінь влади над ціною. Тому, особливо важливий такий чинник, як еластичність попиту по ціні. Порівняємо умови конкуренції при однорідній і неоднорідній продукції. У умовах досконалої конкуренції при повній однорідності товарів попит на продукцію якоїсь однієї фірми характеризується абсолютною еластичністю: підвищивши ціну на свій продукт, продавець не продає нічого, а знизив, може продати як завгодно багато. Чому? Тому що при «заданої» ринком ціні підвищувати ціну на свій товар просто безтямно - ніхто не стане купувати більш дорогий товар, якщо навкруги повно точно таких же товари по більш низьких цінах. А знизивши ціну на свій товар (нижче сформованої ринкової ціни), продавець, звичайно, легко реалізує свій товар, але ця операція також безтямна: навіщо знижувати ціну, якщо можна продати усю свою продукцію по ринковій ціні , що існує на даний момент?
Інша ситуація складається при неоднорідності товарів. За допомогою диференціації продукту продавцю вдасться зменшити цінову еластичність попиту на свій товар - це може свідчити про посилення його монопольної влади над ціною. Це значить, що ціна може бути підвищена, і проте обсяг збуту не скоротиться. Чому? Тому що конкуренти не зможуть більш низькими цінами залучити до себе ту категорію покупців, що звикнули і твердо віддають перевагу певному продукту.
Який же висновок можна зробити з вищезгаданого? Наступний: ціна в умовах диференціації продукту не є єдиним знаряддям конкуренції. У боротьбі за ринок збуту найважливішим чинником стає і якість товару.
Отже, в умовах монополістичної конкуренції обсяг збуту фірми визначається, крім ціни, і такими факторами, як особливості продукту та витрати по збуту.
Вступити в галузі з монополістичною конкуренцією легко. Те, що виробники в умовах монополістичної конкуренції є типово невеликими за розміром фірмами як в абсолютному, так і у відносному вираженні, припускає, що ефект масштабу і капітал , що потребується , невеликі. З іншого боку, у порівнянні з чистою конкуренцією можуть бути деякі додаткові фінансові бар'єри, породжені потребою одержання продукту, що відрізняється від продукту конкурентів, і зобов'язанням рекламувати цей продукт. Фірми, що існують , можуть володіти патентами на свою продукцію й авторськими правами на свої фабричні та торгові знаки, що збільшує труднощі і витрати їхнього успішного копіювання.
До монополістичної конкуренції допускаються галузі, що складаються з великого числа фірм, що діють у виробництві диференційованих продуктів, не вступаючи між собою в таємні спілки. Цінову конкуренцію супроводжує нецінова конкуренція. Легкість вступу сприяє появі конкуренції з боку нових фірм у довгостроковому періоді.
Розділ 2. Аналіз ринку безалкогольних напоїв
2.1 Аналіз ринку мінеральної води
Дамо аналіз ринку мінеральної води. На кожному ринку є багато різних марок, які дещо відрізняються, проте є тісними взаємозамінниками.
Ринок.
- Товари і послуги, реалізовані на ринку, - лікувальні, лікувально-столові та столові мінеральні води.
- Річний обсяг продажів - більш $100 млн у роздрібних цінах.
- Кількість операторів - приблизно 10 імпортерів, 10-15 значних оптовиків, 50-60 середніх і стільки ж дрібних сезонних фірм, 20-30 дистриб'юторів. Кількість роздрібних торгових точок порахувати неможливо.
- Частка імпортної і вітчизняної продукції - вітчизняна продукція - 95%, імпортна - 5%.
- Структура продажів: 45% - лікувальна і лікувально-столова вода з мінералізацією1-8р/куб.дм, 40% - мінеральна вода з мінералізацією до 1р/куб.дм, 10% - столова вода без мінералізації і 5% - негазована питна вода без мінералізації в ємностях великого обсягу (від 5л).
Обсяг і товарна структура ринку.
За даними Держкомстату, у 2005 році в Україні було продано біля 430 млн. л мінеральної води, із них біля 425 млн. л - вода вітчизняного виробництва і менше 5 млн. л - імпортна вода. Якщо вважати в літрах, то середньостатистичний українець випив за минулий рік біля 9л. мінералки. У 2005 році 45% у спільному обсязі продажів (у фізичному вираженні) торговим компаніям забезпечувала лікувальна і лікувально-столова вода з мінералізацією 1-8 р/куб. дм, 40% - мінеральна вода з мінералізацією до 1р/куб. дм, 10% - столова вода без мінералізації, і 5% - негазована питна вода без мінералізації в ємностях здорового обсягу (від 5л).
Середньороздрібна ціна 1л мінеральної води вітчизняного розливу з мінералізацією 1-8р/л у середньому складає $0,27-0,3, води з мінералізацією до 1р/л - $0,15-0,17, столової газировки без мінералізації - $0,21-0,22, а негазованої мінеральної води в ємностях великого обсягу - $0,15-0,17. Загальний обсяг ринку офіційно зробленої вітчизняної мінералки - $90-100 млн у роздрібних цінах.
Торгові марки.
Загальнонаціональними брендами можна назвати торгові марки "Миргородська", "Куяльник", "Добра вода", "Софія Київська", "Трускавецька", "Свалява", "Оболонська", "Ольшанська", "Поляна Купіль", "Товтры", "Сорочинська", "Поляна Квасова", "Aqua minerale", "Bon-Aqua", "Україночка", "Йодіс", "Лужанська", "Ждимир" і ін. З країн СНД імпортуються води "Нарзан", "Боржомі", "Єсентук", "Santal"; із країн дальнього зарубіжжя - вода Perrier, Evian, San Pellegrino і ін.
За даними Держкомстату, обсяги експорту різко впали. Як нам пояснили оператори, це викликано в головному такими причинами. У країнах СНД, як і в Україні, активно розвивається власне виробництво, та як слідство, конкуренція стає більш жорсткою, і для просування води потрібна масова рекламна кампанія. У той же час вартість рекламних послуг, наприклад, у Росії набагато вище, чим в Україні, і абсолютна більшість вітчизняних виробників просто не можуть собі дозволити їх оплачувати, не говорячи вже про країни дальнього зарубіжжя. У інших країнах СНД, наприклад у Білорусії, за твердженням операторів, рекламні послуги щодо недорогі, але і попит на імпортну продукцію невеликий, через порівняно високу її вартість.
Засоби стимулювання збуту.
Для реклами мінеральної води використовують ті ж засоби, що і для реклами інших товарів - телебачення, преса, рекламні щити, реклама в метрополітені, різноманітні конкурси і т.д. На думку фахівців, якщо ціль реклами - анонсувати ту або іншу торгову марку на ринку, то необхідно насамперед збільшити знання марки споживачем. Для початку варто визначити цільову аудиторію ( як правило, нею вважають населення України у віці 25-45 років), а потім забезпечити як можна більш широке охоплення її рекламою.
Для цієї цілі добре підходить телебачення ( приміром, так рекламуються мінеральні води "Миргородська", "Добра вода", Aqua minerale), реклама в метрополітені (мінеральна вода "Роксолана"). Якщо ж необхідно пояснити споживачу переваги уже відомої йому води перед іншою, збільшити число лояльних покупців (тих, хто набув товару більше одного разу), частіше використовують пресу. Для збільшення лояльності добре підходять і конкурси. Виробники, відомі на українському ринку, ставлять собі ціль збільшити споживання своєї води серед лояльних споживачів хоча б на 1л. у рік.
Оцінка ефективності.
На думку фахівців, якщо рекламується нова для споживача торгова марка, то кожний споживач із цільової аудиторії, на якій орієнтований товар, повинен побачити (почути) рекламу мінімум чотири-п'ять разів. По оцінках операторів, в Україні працює біля десяти значних оптових компаній, що торгують мінеральною водою. Середніх, дрібних і "сезонних" фірм - величезна кількість. Значним рахується оптовик, що продає 30-40 тис. л води в день ( біля 1 млн. л на місяць), середнім - не менш 65-70 тис. л ( по інших оцінках - не менш 30 тис .л) мінеральної води в тиждень. Інші фірми, у яких обсяги менше, вважаються дрібними оптовиками.
У різноманітних компаній питома вага мінералки в продажах коливається від 5% до 50%. Він мінімальний, якщо фірма торгує як безалкогольними напоями, так і продуктами харчування, і максимальний, якщо фірма спеціалізується тільки на безалкогольних напоях.
Принаймні, на думку торговців, частка роздрібних продажів - не більш 25%. . У торговців на дрібнооптових фірмах мінеральна вода займає навряд чи 25-30% у спільному асортименті безалкогольних і слабоалкогольних напоїв. Проте, по твердженнях торговців, вона забезпечує до 35-45% у спільному обсязі виручки влітку і до 15-20% - взимку.
Конкуренція.
Оптовики, схоже, мало стурбовані проблемою завоювання ринку тими або іншими торговими марками. Як відзначили представники опитаних нами компаній, конкуренція за останні півтора-два року різко зросла, і припадає усе активніше стинатися " за місце під сонцем". По-перше, деякі виробники усерйоз взялися за формування власної дистриб'юторської мережі. По-друге, самі виробники і їхній дистриб'ютори продовжують розвивати прямі контакти з роздрібно. мережею. Конкурувати по ціні з виробником або з його дистриб'ютором оптовики не в змозі - по їхньому твердженню, вони і так працюють на мінімальній маржі (8-10%), і знижувати ціни далі нікуди. Тому головне поле діяльності для оптовика - дрібні і середні магазини.
Видобуток.
В Україні нараховується 84 експлуатованих родовищ мінеральних вод, із яких воду качають за допомогою скважин, і більш 500 природних джерел. Спільний обсяг розвіданих запасів мінералки в країні складає 2,4 млн. куб. км. Перше місце по інтенсивності видобутку займає Київська область, там запаси блакитного (або "бульбашкового") золота використовуються на 11%. За столичним регіоном випливає Полтавська (2,5%), Закарпатська (1,5%) і Харківська (1%) області. [23, с. 26]
2.2 Аналіз виробників мінеральної води в Україні
Проаналізуємо декілька виробників мінеральної води в Україні.
ООО "Вінніфрут"
Дата утворення - 1995 рік.
Види діяльності - виробництво соків, безалкогольних напоїв, столової мінеральної води.
Виробництво
До осені минулого року головним продуктом фірми "Вінніфрут" був сік під торговою маркою “Sunny day”. Фірма розливала його в місті Вишневе (Київська область) на лінії виробництва австрійської компанії PKL. Але, працюючи з уже розкрученим брендом, "вінніфрутовці" постійно плекали ідею про власне виробництво і свою марку. У селищі Черепашинці (Калиновський район, Вінницька область) фірма "Вінніфрут" встановила на нових площах дві "тетрапаковські" лінії для соків і три лінії розливу вод у пластикову тару ємністю 0,5, 1 і 1,5 л.
Асортимент.
Вирішувати проблему з головною сировиною для виробництва напоїв можна по-різному: одні задовольняються послугами звичайного водопроводу, іншим подай власну артезіанську шпару. Вінніфрутовське керівництво пішло по другому шляху, вирили родовище природної столової води. Сільовий склад (а звідси і смак) нововідкритої рідини вразив не тільки керівництво фірми, але й італійських експертів, що взялися проаналізувати добуте корисне. Інші італійці, фірма Parmalat, провідавши про нову українську водичку, запропонувала ООО "Вінніфрут" розливати її поки під торговою маркою Santal, у виді котрої ця мінералка (як газована, так і негазована) зараз і фігурує в супермаркетах. Але фірма вирішила виводити на ринок і розкручувати власну торгівельну марку - "Вінні ЭКО". Сьогодні нова торгова марка не поставлена на конвеєр, ООО "Вінніфрут" розливає воду під своєю же назвою "Вінна". Зараз розроблено три продукти, що буде включати новий бренд: два види води для дорослих (газована і негазована) і новий поки для українських мінеральників вид продукції - негазована вода для дитячого харчування.
Реалізація
Філії ООО "Вінніфрут" є в Одесі, Умані, Вінниці, Рівному і Києві. У цих містах фірма практикує як пряму дистрибуцію, так і продаж продукції оптовим компаніям. У інших місцях "вінніфрутовська" водиця доходить до роздрібу за допомогою оптовиків.
КП "Росинка".
Дата утворення - 1968 рік, перетворений у КП у 1989 році.
Види діяльності - виробництво безалкогольних напоїв, мінеральної води.
У поточному році КП “Росинка” вирішили, що сила - в різноманітності, і впритул зайнялася розширенням асортиментного ряду.
Завод, нині називаємий "Росинка", уже більш 40 років робить безалкогольні напої і мінеральну воду. Розливали мінеральну воду на "Росинці" до початку 80-х років, називалася вона "Київська". Згодом майже на 10 років припинили її випуск. У квітні 1986 року, відразу після Чорнобильської аварії, по урядовому замовленню за один місяць розлили більш 4 млн. півлітрових пляшок, але потім до середини 90-х зосередилися винятково на безалкогольній продукції. Відновили виробництво мінеральної води на заводі лише в 1995 році.
Виробництво.
Сьогодні мінеральну воду на "Росинці" ллють у літрову, півтора-, дволітрову ПЕТ-пляшку й у скляну тару ємністю 0,4 л. Рентабельність виробництва мінеральної води коливається в залежності від обсягів виробництва і тари, у якій вона розливається. У середньому цей показник ледве перевищує 15%.
Асортимент.
До початку 2000 року завод випускав два види мінеральних вод - "Древньокиївську" і "Софію Київську". Обидва ставляться до типу столових вод із слабкою мінералізацією. Власне, обидва типи добуваються з одного родовища, але з двох різних шпар і з різних глибин. Втім, "ставиться" і "добувається" тепер тільки "Софія Київська". “ Древньокиївська” буде використовуватися для безалкогольних напоїв. Обсяги розливу "Софії Київської" зросли. Асортимент розширився за рахунок нового різновиду "Софії... " - слабко газованої. Пробують на заводі лити і негазовану мінеральну воду. Найближчим часом "Росинка" на основі води "Софія Київська" почне випускати по ліцензії йодовану воду "Доктор". Вже закуплені етикетки, розроблена рецептура.
Реалізація.
Відділ продажів КП "Росинка" поділив Україну на декілька секторів і доручив окремим групам менеджерів їх курирувати. Кожна група менеджерів відповідальна за контакти з дистриб'юторами в кожному з регіонів (секторів). Практично в усіх областях країни, за винятком західної України, є дистриб'ютори КП "Росинка". Але те, що в призакарпатських землях завод не обзавівся партнерами, не позбавляє жителів цих місцевостей задоволення пити київську воду, її туди возять партнери заводу з інших областей. Але все одно головними споживачами продукції КП залишаються жителі столиці і сходу України.
Корпорація "Мінеральні води України"
Дата утворення - 1992 рік.
Види діяльності - виробництво безалкогольних напоїв, мінеральної води.
У 1992 році з'явилася компанія Brooklyn-torgbud, що до минулого року займалося розливом мінеральних вод "Куяльник" і АТ "Свалявські мінеральні води". У 1999 році стара назва зійшла з логотипа відомих мінералок, вищезгадана компанія перетворилася в корпорацію "Мінеральні води України".
Виробництво.
У АТ "Свалявські мінеральні води" входить три підприємства: Свалявський, Лужанський заводи мінеральних вод і завод "Поляна Квасова". АТ довго сиділо на картотеці, не могло розраховуватися ні з державою, ні з постачальниками. Спільний борг мінеральщиків складав 1,2млн грн. Усе виробництво було побудовано на бартерних схемах. Перше, що зробили "бруклінці", прийшовши у Сваляву, - цілком виключили бартер, взяли у свої руки реалізацію продукції підприємства і постачання необхідних матеріалів і запчастин. Працюючи на такому буксирі, .вони за два роки погасили усі борги і сьогодні працюють хоч із мінімальною, але все-таки позитивною рентабельністю.
Реалізація.
Корпорацію можна без великої натяжки назвати маркетинговою надбудовою над виробничими підрозділами. У найближчому майбутньому буде створено окремий підрозділ, що займеться винятково продажами. Зараз корпорація віддає перевагу працювати з оптовими фірмами, що займаються прямою дистрибуцією, тобто доставляють продукцію напряму в роздрібну мережу. Більш того, "Мінеральні води України" строго стежать за оптовими і роздрібними цінами, по яких продається їхня продукція. Якщо дистриб'ютор не притримується цінової політики, що проповідується виробником, останній може відмовитися від співробітництва з першим. Спочатку "порушника" попередять декілька разів усно, потім письмово, останнім попередженням рахується підвищення відпускної ціни. Самою "продажною" для корпорації залишається Одеська область. За ній йдуть Львівська і Київська області.
ЗАО "Оболонь"
Дата утворення - 1980 рік, перетворений у ЗАТ 1 липня 1993 року.
Види діяльності - виробництво пива, безалкогольних напоїв, мінеральної води, солоду.
Виробництво.
Розливають воду на "Оболоні" ще з початку 90-х років. Спочатку вона з'явилася в скляних півлітрових пляшках. Крім київської "Оболонської", на заводі розливають ще і "Броварську", що добувається з приналежної "Оболоні" шпари в м. Бровари. Торік завод випускав у скляних півлітровках ще і лікувально-столові води, як-от: "Товтри", "Лужанську", "Поляну Квасову", "Поляну Купіль" і "Збручанську".
Не задовольняючись прісним смаком своєї продукції, ЗАТ “Оболонь” заправляють воду ще й ароматизатором, від чого утворюється "Оболонська плюс лимон". Цей асортимент доповнюють "Оболонська-2 плюс женьшень" і "Оболонська-2 плюс чорна смородина". Наявне устаткування використовується достатньо гнучко. На тих самих лініях, у залежності від коливань попиту, чергують розлив і слабоалкогольних, і безалкогольних напоїв, і мінеральної води.
Реалізація.
Продукцію "Оболоні" можна побачити практично скрізь по Україні. На деяких регіональних ринках практикується пряма дистрибуція через представництва заводу в значних містах. Але в головному продукція реалізується через численних незалежних дистриб'юторів. У досить далекому вже минулому, три року тому, підприємство відпускало свій товар так названим "паровозом": клієнту настійно рекомендували одержувати увесь асортимент продукції, а не тільки пиво. Тепер від цієї практики відмовилися, і покупець може купувати будь-яку "оболонську" рідину без навантаження.
ЗАО "Орлан Бевериджіс".
Дата утворення - 1997 рік.
Види діяльності - виробництво безалкогольних і слабоалкогольних напоїв, мінеральної води.
Виробництво.
Частку своєї продукції концерн розливає на обладнанні заводу “Риа-Кола” в Ужгороді. Донедавна "Орлан" випускав свої мінеральні води "Лужанська" і "Поляна Купіль" у півторалітрових ПЕТ-бутилках. У 2000 році від розливу цих вод компанія відмовилася. На жаль, але ставка на лікувально-столові води не виправдала себе. Нині в Закарпатті працюють десятки тіньових і напівтіньових компаній, що ллють воду під розкрученими марками і реалізують її по демпінгових цінах. Крім задумів по поверненню до вищезгаданих типів мінералки, "Орлан" подумує (і вже домовився) про те, щоб упритул зайнятися розливом і розкручуванням води "Шаянська".
Реалізація.
Систему продажів на "Орлані" можна охарактеризувати одним словом - змішана. Практикується як пряма дистрибуція, так і реалізація продукції оптовикам.
МЧП "Алекс"
Дата утворення - 1995 рік.
Види діяльності - розлив мінеральних вод.
Виробництво й асортимент.
Не кожне промислове підприємство може похвалитись, що за п'ять років існування збільшило обсяги виробництва на 100%. За перший рік своєї малої приватної трудової діяльності "Алекс" розлив 0,52млн.дал мінеральної води, а за п'ятий - майже в два рази більше.
Підприємство "Алекс" сьогодні робить чотири види мінеральної води: "Поляна Купіль", "Поляна Квасова", "Поляна Свiтла", "Ждимир".
Збут.
Головним засобом реалізації своєї продукції на внутрішньому ринку МЧП "Алекс" обрало традиційну торгівлю через ринкових посередників (оптові торгівельні організації і фірми). У Закарпатській, Львівській і Київській областях вода часто продається напряму в магазини. Таким засобом вдається ефективно просувати товар і мінімізувати витрати. Втім, "Алекс" і сам підвозить продукцію своїм оптовикам. У цьому випадку вартість перевезення або включається у вартість продукції, або "виставляється" окремо.
2.3 Прогноз змін на ринку безалкогольних напоїв
За даними офіційної статистики, в Україні 353 родовищ мінеральної води, що, за даними оператори, пропонуються на українському ринку під більш ніж чотирма сотнями торгових марок. Точно оцінити кількість торгових марок оператори вагалися, оскільки більшість українських виробників - дрібні, вони реалізують свою продукцію, як правило, тільки в тому регіоні, де самі розташовані.
У 2008 році обсяг ринку мінеральної води мабуть виросте до 450-455 млн. л. Структура попиту істотно не зміниться - споживачі як і раніше будуть віддавати перевагу лікувально-столовій мінеральній воді відомих вітчизняних брендів. Більшість великих компаній ретельно вивчає попит на свої товари в рамках досліджень ринку. Висновки компаній звичайно носять приватний характер.
По-перше, деякі фірми можуть випускати також продукти, які конкурентам надзвичайно складно відтворити Наприклад, бензозаправна станція може займати єдине доступне місце на самому пожвавленому перехресті в місті. Або фірма має патент, що дає їй більш-менш довгострокову перевагу над суперником. Такі фірми можуть одержувати невеликі економічні прибутки навіть у довготривалому періоді.
По-друге, вступ може обмежуватися декількома причинами, наприклад існують фінансові бар'єри для вступу. Це знову говорить про те, що деякі економічні прибутки можуть продовжувати існувати в довгостроковому періоді.
У результаті дії третьої обставини (диференціації на основі розміщення і доступності) збитки і прибутки нижче нормальної можуть зберегтися в довгостроковому періоді. Власники невдало розташованої закусочної примирились з невисоким прибутком і не бажають зайнятися іншим, більш прибутковим бізнесом, тому що їхня діяльність є для них способом життя. Перукар у пригороді може ледь зводити кінці з кінцями, тому що стрижка волосся - це "усе, що він хоче робити". Проте з урахуванням усього сказаного ймовірно, що рівновага, яка забезпечує одержання нормального прибутку в довгостроковому періоді, на малюнку В є прийнятним зображенням дійсності.[37, с. 28]
Розділ 3. Економічна ефективність конкуренції
3.1 Надлишкова виробнича потужність
Економічна ефективність потребує потрійної рівності - ціни, граничних витрат і середніх витрат. Рівність ціни і граничних витрат необхідна для досягнення ефективного використання ресурсів. Рівність ціни з мінімальними середніми валовими витратами припускає високу виробничу ефективність, використання найбільше ефективної (або найменш витратної) технології. Дана рівність означають, що споживачі одержать найбільший обсяг продукції по найнижчій ціні, яку будуть припускати існуючі витрати.
Ринки з абсолютною конкуренцією бажані, оскільки вони економічно ефективні -- поки не існує побічних негативних наслідків (наприклад, екологічних), і нічого не перешкоджає нормальній діяльності ринку, сумарний надлишок споживачів та виробників максимальний. Монополістична конкуренція в дечому подібна до конкуренції, проте чи є вона ефективною ринковою структурою? Щоб відповісти на це запитання, порівняймо тривалу рівновагу в монополістичне конкурентній галузі з тривалою рівновагою в абсолютно конкурентній галузі.
На ринках із монополістичною конкуренцією не досягаються ні ефективне використання ресурсів, ні виробнича ефективність. Монополістичний елемент викликає деяке недовикористання ресурсів для виробництва товарів в умовах цієї ринкової структури. Ціна перевищує граничні витрати в умовах рівноваги в довгостроковому періоді, указуючи, таким чином, на те, що додаткові одиниці цього товару суспільство оцінює вище, ніж альтернативні продукти, що із використанням тих же ресурсів можна було б зробити.
Більш того, у протилежність фірмам, що діють в умовах чистої конкуренції, ми помічаємо, що в умовах монополістичної конкуренції фірми роблять декий менший, але найбільш ефективний обсяг продукції. Виробництво спричиняє за собою більш високі витрати на одиницю продукції, чим досяжний мінімум. Це, у свою чергу, означає встановлення ціни декілька більш високої, ніж відбулося б в умовах чистої конкуренції. Споживачі не виграють від найбільшого обсягу виробництва і найменшої ціни, що, припустимо, спостерігаються при наявних витратах. Дійсно, в умовах монополістичної конкуренції фірми повинні призначати більш високу в порівнянні з конкурентами ціну в довгостроковому періоді, для того щоб домогтися нормального прибутку. Інакше кажучи, якщо кожна фірма була б в змозі робити оптимальний із погляду ринку обсяг продукції, менше число фірм могло б робити той же самий сукупний обсяг продукції і продукт міг би бути проданий споживачам по більш низькій ціні.
Галузі з монополістичною конкуренцією достатньо часто переповнені фірмами, що завантажені не цілком, тобто діють, не досягаючи оптимальної потужності Типовими прикладами цього служать багато видів підприємств роздрібної торгівлі, наприклад 30 або 40 бензозаправних станцій, що розміщуються в місті середнього розміру й діють із надлишковою виробничою потужністю. Недостатньо завантажені підприємства і споживачі, покарані за це недозавантаження перевищуючими конкурентний рівень цінами, - усе це складають витрати монополістичної конкуренції.
Які ж риси, що компенсують недоліки?
В багатьох галузях із монополістичною конкуренцією ціна й обсяг виробництва не занадто сильно відрізняються від тих, що існують як результат чистої конкуренції. Високо еластичний характер кривої попиту кожної фірми гарантує те, що результати є майже конкурентними. Більш того, диференціація продукту, що характерна для монополістичної конкуренції, означає, що покупці можуть вибирати з ряду різновидів одного й того же самого базового продукту. Це сприяє кращій реалізації різноманітних смаків споживачів. Фактично існує альтернатива між випуском нових марок товарів і виробництвом старого продукту з мінімальними середніми витратами. Чим сильніше диференціація продукту (чим менше еластична крива попиту), тим далі ліворуч від мінімальних середніх витрат буде знаходитися крива виробництва. Але чим більше диференціація продукту , тим більша ймовірність того, що будуть повністю задоволені різноманітні споживчі смаки. Чим гостріше проблема надлишку виробничої потужності, тим ширше діапазон споживчого вибору.[29, с. 110]
3.2 Нецінова конкуренція
монополістичний конкуренція реклама диференціація продукція
Можливість того, що легкий вступ у галузі з монополістичною конкуренцією буде сприяти різноманітності продукції і поліпшенню продукту, є, можливо, такою рисою монополістичної конкуренції, що може компенсувати цілком або частково "витрати", пов'язані з цією ринковою структурою. Тут дійсно існують дві досить ясних обставини:
1) диференціація продукту в якийсь даний момент часу;
2) поліпшення продукту з часом.
1. Диференціація. Диференціація продукту означає, що в будь-який момент споживачу буде запропонований широкий ряд типів, стилів, марок і ступенів якості будь-якого даного продукту. У порівнянні із ситуацією при чистій конкуренції це для споживача точно означає суттєві переваги. Швидке збільшення асортименту продуктів визначених типів може досягти такого рівня, коли споживач почне плутатися, розумний вибір стане важким і покупки будуть віднімати багато часу. Розмаїтість вибору може додати жарту в життя споживача, але тільки до визначеного моменту. Жінка, що ходить по магазинах, щоб купити губну помаду, може бути збита з толку величезною масою однотипної продукції, із якої вона може вибрати те, що їй треба. Тільки Ревлон пропонує 157 тонів губної помади, із котрих 41 є "рожевим"!
1 Деякі спостерігачі бояться також того, що споживач, зіткнувшись із незліченним числом схожих товарів, може почати судити про їхню якість лише по ціні, тобто споживач може нерозумно припустити, що ціна обов'язково служить показником якості продукту.
2. Удосконалення. Конкуренція продуктів є важливим засобом реалізації технічних нововведень і поліпшення продукту з часом. Таке удосконалення продукту може бути наростаючим у двох різноманітних змістах По-перше, вдале поліпшення продукту однією фірмою зобов'язує конкурента наслідувати або, якщо вони можуть це зробити, перевершити тимчасову ринкову перевагу цієї фірми, у противлежному випадку їм не уникнути збитків. По-друге, прибутки, отримані від вдалого поліпшення продукту, можуть бути використані для фінансування подальших його поліпшень. Проте, знову є значні критичні зауваження щодо змін продукту, що можуть відбутися в умовах монополістичної конкуренції. Критики вказують на те, що багато змін продукту в більшому ступені є такими, що здаються, ніж такими, що є дійсними. Вони являють собою незначні зовнішні зміни в продукті, що не збільшують його довговічності, ефективності або корисності. Більш екзотична тара, яскраве упаковування або "наведення блиску" складають найчастіше головні напрямки змін продукту. Доводиться також, що особливо у випадку зі споживчими товарами тривалого користування і товарами з обмеженим терміном користування зміна може відбуватися за принципом "запланованого морального зносу", коли фірми покращують свій продукт рівно в тому ступені, що необхідний для того, щоб змусити середнього покупця відчути незадоволеність попередньою моделлю.
Чи переважують переваги, породжені диференціацією продукту, обраховані належним чином, "витрати" монополістичної конкуренції? На це питання складно відповісти навіть після вивчення різноманітних випадків [42, с. 64]
Економічна ефективність конкуренції.
Виробник в умовах монополістичної конкуренції може, маніпулюючи продуктом, домогтися принаймні тимчасової переваги над конкурентами. Такий же результат може бути досягнутий виробником за допомогою реклами й інших прийомів стимулювання збуту. У той час як диференціація продукту пристосовує продукт до споживчого попиту, реклама пристосовує споживчий попит до продукту.
Ціль реклами фірми, що діє в умовах монополістичної конкуренції, проста. Фірма сподівається збільшити свою ринкову частку і підсилити лояльність споживачів по відношенню саме до її диференційованого продукту. У перекладі на спеціальні терміни це означає, що фірма сподівається, що реклама пересуне криву її попиту праворуч і одночасно зменшить її цінову еластичність.
Існує множина думок щодо економічної і суспільної бажаності реклами. Розглянемо головні докази за рекламу й обвинувачення проти реклами.
Докази на користь реклами. На користь реклами можна призвести такі аргументи:
1. Реклама надає інформацію, що допомагає споживачам робити розумний вибір У складній економіці , що змінюється , у споживача існує гостра потреба в близькому знайомстві з новими фірмами, новими продуктами і поліпшенням в продуктах , що існують. Реклама і є засобом поширення такої інформації.
Подобные документы
Організація малого підприємства з виробництва продукції ресторанного господарства та надання додаткових послуг за типом спорт-бар. Закупівля основних харчових продуктів та напоїв. Початкове фінансування проекту. Аналіз ринку збуту та конкуренції.
бизнес-план [186,9 K], добавлен 16.10.2012Види і методи, аналіз та стратегії ринкової конкуренції, оцінка конкурентоспроможності підприємства та його продукції. Стан конкурентного середовища та ринкового потенціалу виробництва. SWOT-аналіз фірми та її товарів, розробка тактики підприємства.
курсовая работа [316,5 K], добавлен 25.11.2010Процес створення реклами. Норми рекламування в Україні. Закон України "Про захист від несумлінної конкуренції". Психологічна ефективність застосування коштів реклами. Методи оцінки роботи рекламних агентств. Економічна ефективність рекламних заходів.
дипломная работа [117,7 K], добавлен 16.09.2010Класифікація продукції (послуг) фірми "Кіоск-плюс" і аналіз ситуації в сфері наступної діяльності. Ринок збуту й конкуренції, стратегія маркетингу. Організаційний план, оцінка ризику й страхування. Аналіз зразковівих доходів й витрат на сплату податків.
бизнес-план [38,5 K], добавлен 10.04.2010Сутність та види конкуренції, регулювальна, адаптаційна, інноваційна, розподільна та контролююча її функції. Характеристика та особливості конкурентного середовища. Стратегії конкурентоспроможності підприємства. Аналіз досліджень проблем конкуренції.
реферат [35,9 K], добавлен 22.01.2010Асортимент безалкогольних напоїв, сегмент солодкої газованої води. Дослідження ринку безалкогольних напоїв. Канали просування товару на ринку. Структура ринку соків Росії. Характеристика торгових марок "Добрий", "Фруктовий сад", "Моя Сім’я", "Улюблений".
реферат [631,3 K], добавлен 29.07.2016Модель п`яти сил конкуренції та їх склад. Інтенсивність суперництва серед внутригалузевих конкурентів. Сили конкуренції, які обумовлені загрозою вторгнення нових конкурентів. Переговорна сила постачальників і покупців. Міжнародна конкурентоспроможність.
курсовая работа [32,6 K], добавлен 29.09.2008Загальне поняття конкуренції, конкурентоспроможності підприємства і товарів. Етапи конкурентного аналізу. Виняткове дилерство як форма несумлінної конкуренції, що обмежує доступ інших виробників до ринку. Поняття та принципи контролю системи маркетингу.
контрольная работа [1,1 M], добавлен 01.08.2010Вивчення споживачів та споживчого ринку. "Чорна скринька" свідомості покупців. Сегментація та позиціювання. Аналіз конкуренції на ринку та макросередовища. Основи портфельного аналізу. Основи концепції життєвого циклу товару. Розробка нового товару.
курсовая работа [594,2 K], добавлен 21.11.2013Сучасні моделі та методи оцінки конкурентоздатності. Аналіз формування попиту і стимулювання збуту продукції, ціноутворення, каналів товароруху, визначення долі ринку, SWOT-аналіз підприємства. Комплекс стратегій з підвищення конкурентоздатності.
дипломная работа [292,5 K], добавлен 08.07.2016
