Товарознавча експертиза продукції дитячого харчування, що представлене на ринку України та аналіз діяльності ХТПП з проведення сертифікаційної експертизи

Проведенням експертизи займається відділ експертизи та сертифікації товарів. Він виповнює заявки на проведення товарознавчих експертиз у відповідності з інструкцією «Про порядок проведення експертизи товарів експертами Торгово-промислових палат України». Ця інструкція була розроблена на основі Закону України «Про торгово-промислові палати на Україні», затверженного 2 грудня 1997 року. Основною метою проведення експертизи є задоволення потреб та очікувань замовника шляхом надання йому достовірної інформації щодо дослідження об'єкта експертизи у відповідності до визначеного завдання на експертизу. У ТПП проводять як експертизу якості, так і експертизу кількості.

Процес надання послуги з експертизи в загальному вигляді містить в собі такі під процеси: подання, реєстрація та розгляд заявки; планування послуги з експертизи; дослідження об'єкта експертизи; оформлення результату експертизи; здача документів на їх розгляд; реєстрація та видача акта замовнику.

Розроблено алгоритм проведення експертизи харчових продуктів відповідає правилам проведення експертизи.

РОЗДІЛ 4.ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЦТВА ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ

Екологічна експертиза - це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених органів, екологічно-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому рівні, реалізація яких може негативно впливати на довкілля.

Екологічна експертиза в свою чергу, якщо вона позитивна, свідчить про екологічну безпеку продукту - стан об'єкта, коли він не впливає шкідливо на інші об'єкти та суб'єкти.

4.1 Стисла характеристика об'єкта як споживача природних ресурсів

Згідно з темою дипломної роботи, об'єктом екологічної експертизи є консервне виробництво в умовах окремого цеху на території консервного заводу. Цей завод розташований на території України у Волинській області, Ратнівський р-н, с. Парники.

Об'єкти, які є джерелами викидів у навколишнє середовище шкідливих речовин та речовин з неприємним запахом потрібно відділяти від житлової забудови санітарною зоною захисту. Розміри санітарно-захисної зони до кордону житлової забудови складає 100м. Вона відраховується від джерела забруднення. Її не можна розглядати як резервну територію і використовувати для розміщення промислового майданчика, але на її території можна розташовувати об'єкти більш низького класу шкідливості, ніж основне виробництво (склади, гаражі, автостоянки та інше). Також там можна проводити благоустрій та озеленення[67].

Обладнання цеху та документація підлягають екологічній експертизі згідно із вимогами Закону України "Про охорону навколишнього середовища" та Закону України "Про екологічну експертизу".

Основний асортимент консервів для дитячого харчування призначений для харчування дітей у віці до 3 років, меншу групу складають консерви для дітей старше 3 років та школярів, харчування яких більш наближене до раціону дорослих. Консерви виготовляють гомогенізовані, протерті, крупно-подрібнені або нарізані шматочками.

Консерви плодові та ягідні для дитячого харчування виготовляють:

- пюре фруктові: натуральні, з цукром та медом, з фруктовими соками та цукром, з крупами та молоком, з вершками «Нєженка»;

- фруктові: креми, десерти, коктейлі.

Виготовляють цей асортимент із такої сировини: різні овочі, фрукти, плоди, ягоди, води, цукру, крохмалю, вітамінів та із іншого.

Під час виробництва плодово-ягідних та фруктових пюре можливі шкідливі викиди при тепловій обробці продуктів, при зберіганні сировини у холодильному обладнанні.

Технологічний процес складається з наступних етапів:

1. доставка сировини;

2. сортування сировини;

3. миття сировини;

4. подрібнення сировини;

5. протирання в гарячому стані через сито;

6. пастеризація соку;

7. закупорювання в тару;

8. відвантаження.

У відповідності з наведеною схемою більш рентабельним буде режим виробництва у дві зміни тому, що при зупинці виробництва хоча б однієї з цих стадій не є бажаним для підприємства.

Технологічний процес потребує велику кількість електроенергії, а також води для миття сировини, використаного посуду та обладнання.

Устаткування для теплової обробки працюватиме завдяки електричній енергії. Підприємство використовує електроенергію місцевої мережі електропостачання.

Водопостачання здійснюється з власної артезіанської свердловини, яка з економічної та екологічної точки зору буде вигідною.

Обіг сировини та готового продукту здійснюється завдяки роботі власних вантажівок.

Звідси випливає, що в процесі виробництва даного продукту утворюються такі джерела викидів:

1. тверді відходи;

2. стічні води;

3. викиди з автотранспорту;

4. викиди, що утворюються в результаті теплової обробки продукту.

Таким чином об'єкт є забруднювачем навколишнього середовища і існує необхідність у розгляданні розділів по характеристиці джерел викидів шкідливих речовин у атмосферу, характеристику водопостачання та водовідведення, твердих відходів, характеристику антропогенного забруднення сировини та матеріалів.

4.2 Характеристика джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу

Усі викиди в атмосферу здійснюються згідно з Законом України «Про охорону навколишнього середовища»[68] та «Про охорону атмосферного повітря»[69]. Технологічний процес виробництва плодово-ягідних та фруктових пюре включає в собі такі джерела викидів: при тепловій обробці - це вентиляційна труба цеха гарячих страв, холодильне обладнання, а також автотранспорт[70].

За характером викиду на підприємстві спостерігається:

1. періодичні: викиди теплового обладнання та автотранспорту;

2. безперервні: викиди холодильного обладнання.

Викиди холодильного обладнання та автотранспорту неорганізовані, тобто не закріплені територіальне, а викиди вентиляційної труби цеху гарячих страв організовані, тобто стаціонарні.

Під час виробництва від промислового об'єкта у атмосферу потрапляють такі шкідливі речовини:

- при пастеризації пюре: акролеїн з класом небезпечності 2 та окис вуглецю з класом небезпечності 4;

- джерелом викиду фреону-22 є холодильне обладнання. Клас небезпечності фреону-22 - 4;

- неодмінно джерелом викиду шкідливих речовин являється автотранспорт на відкритій автостоянці, котрий викидає окис вуглецю (4-й клас небезпеки) та гексану (4-й клас небезпечності), окис азоту (2-го класу небезпечності), свинець і бенз-а-пірен з класом небезпечності 1.

Характеристика джерел викидів наведена у таблиці 4.1[71].

У відповідності з наявністю таких викидів дане підприємство належить до 4-го класу небезпечності, тому потрібно отримувати один раз у п'ять років дозвіл на виробництво соків. Згідно з наявністю викидів в атмосферу, підприємство дає звітність про викиди І у відповідності з нею розраховується величина платежу згідно викидів, що є у атмосфері .

Для зниження викидів від пересувних джерел можна впровадити такі заходи:

- Перевести автотранспортні засоби на менш токсичні види енергії і палива, наприклад на газ;

- Виведення з житлових масивів автозаправочних станцій за межі міста, або регулювати їх кількість;

- Знизити інтенсивність та оптимізувати рух автотранспорту;

- Поліпшення та утримання в кращому стані автошляхів;

- Вдосконалення технологій транспортування та зберігання палива;

- Вдосконалення пунктів по регулюванню вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту;

Таблиця 4.1Характеристика джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу від підприємств харчування.

№ з/п	Стадія технологічного процесу	Назва джерела викиду	№ джерела	Перелік шкідливих речовин	Од. ви міру	ГДК ОБРВ мг/м3	Клас небезпечності	Характер викиду	Газоочистка	Плата за викид
1	Теплова обробка з застосуванням електрообладнання (основний процес)	Вентиляційна труба цеху гарячих страв (організований викид)	1	Акролеїн Окис вуглецю	мг/м3 мг/м3	0,03 3,0	2 4	Періодично Періодично	Непередбачено Непередбачено	Встановлюється згідно з постановами Мінекобезпеки
2	Зберігання сировини та продукції при знижених температурах (основний процес)	Холодильне обладнання цехи холодних закусок (неорганізований викид)	2	Фреон-22	мг/м3	10,0	4	Безперервно	Непередбачено
3	Відкрита стоянка автотранспорту (допоміжний процес)	Автотранспорт (неорганізований викид)	3	Окис вуглецю Окис азоту Гексан Свинець Бензапірен	мг/м3 мг/м3 мг/м3 мг/м3 мг/м3	3,0 0,04 60,0 0,003 10-5	4 2 4 1 1	Періодично Періодично Періодично Періодично Періодично	Непередбачено Непередбачено Непередбачено Непередбачено Непередбачено

- Заборона виробництва та експлуатації засобів, які перевищують вміст шкідливих викидів.

4.3 Характеристика водопостачання та водовідведення

Всі водні об'єкти є природною основою законодавства, яке регулює правові відносини з метою забезпечення, збереження науково-обґрунтованого раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ і громадян на водокористування. Водопостачання та водовідведення здійснюється у відповідності з вимогами Закону України "Про охорону навколишнього середовища» та «Водний кодекс України»[72]. До водного фонду України відносять усі води на території України: поверхневі води (водоймища природні і штучні), підземні води та джерела, внутрішні морські води та територіальне море. Вода має велике значення при виробництві будь-яких харчових продуктів.

Джерелом водопостачання даного об'єкта є свердловина глибиною - 34 метри, тобто вона менш забруднена антропогенними та мікробіологічними забруднювачами. Облік води, що забирається ведеться по потужності і часу роботи насосу.

На даному підприємстві вода використовується, як для допоміжних цілей так, для технологічних цілей, для господарсько-побутових цілей підприємства та для господарсько-питних потреб робітників підприємства.

Якість води у природних джерелах встановлюють в залежності від наявності в ній речовин органічного та неорганічного походження, а також мікроорганізмів

В Україні технічні та гігієнічні вимоги та норми якості води встановлені у ГОСТ 2874-82 "Вода питна". Згідно цього документу вода повинна бути безпечною в епідеміологічному відношенні, нешкідливою за хімічним складом, а також мати високу органолептичну якість[73].

Нешкідливість хімічного складу води характеризується токсикологічними показниками якості (вміст алюмінію залишкового, миш'яку, свинцю, селену, стронцію, фтору, берилію, молібдену, нітратів, фтору, поліакриламіду залишкового та нітратів), нормативи на вміст радіонуклідів (цезію і стронцію), мікробіологічні показники (загальне число мікроорганізмів та кількість БГКП)[74].

У зв'язку з тим, що вода із свердловини має присмак сірководню, використовують аерацію води повітрям, яка здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв. Для забезпечення повного позбавлення сірководню проводять фільтрування - адсорбцію на активованому вугіллі. Після цього воду ще раз пропускають через тонкий фільтр і після цього використовують.

Також у воді, яка використовується, зменшують методом електродіалізу, солевміст, тобто пом'якшують воду[75].

На підприємстві вода використовується згідно з паспортом водного господарства на свердловину. Нижче наведена схема водопостачання та водовідведення.

Згідно схеми основними джерелами забруднення стічних вод є миття обладнання, тари та упаковки і використання води для побутових потреб.

Основними забруднюючими речовинами, які надходять у стічні води, відповідно із технологією виробництва є:

1. Синтетичні поверхнево-активні речовини;

2. Органічні сполуки;

3. Зважені речовини.

У таблиці 4.2. наведені вимоги до забрудненості стічних вод для скидання їх у каналізацію.

Рис. 4.1 Схема водопостачання та водовідведення

Таблиця 4.2 Вимоги до забрудненості стічних вод для скидання їх у каналізаційну мережу

Технологічні операції	Забруднююча речовина	Одиниці виміру	Допустимі рівні забруднення	Фактичні рівні або можливі перевищення забруднень
Миття обладнання, тари, допоміжного обладнання приміщень	Синтетичні поверхновоактивні речовини, що дезінфікують (гіпохлорити) Органічні сполуки: - хімічне споживання кисню - біохімічне споживання кисню - жири Зважені речовини	Мг/дм3 Мг/дм3 Мг/дм3 Мг/дм3 Мг/дм3	0,2 500 500 4 450	0,2 450 450 4 500

Згідно з даними таблиці основною забруднюючою речовиною на підприємстві є зважені речовини, кількість яких перевищуватиме допустимі норми, тому необхідним є відфільтровувався цих речовин перед скидом у міську каналізацію.

Перед скидом в відкрите водоймище стічні води повинні бути очищенні біологічними методами:

1. ґрунтовий;

2. поля зрошування;

3. очисні споруди.

В систему локальних очисних споруд входять:

- попередня фільтрація стічних вод крізь сітки та решітки для видалення твердої фази;

- відстійники - для відділення твердої фази та при застосуванні коагулянтів - зменшення кількості органічних сполук у стічних водах;

- застосування гідро циклонів для видалення твердої фази;

- повна біологічна очистка (аеробна в основному на усіх підприємствах, анаеробну використовують лише для висококонцентрованих стічних вод);

- комплексна - з використанням каркасно-засипних фільтрів.

Тільки після повної біологічної очистки вода може скидатися у водоймище, так як фізико-хімічні властивості повинні відповідати Сан. Пін. 1630-96. Для скиду стічної води у каналізаційну мережу вода проходить лише попередню очистку. Вимоги диктує організація, яка бере воду на біологічну очистку. Каналізаційна мережа не призначена для забору стічної промислової води, тому кожне підприємство укладає договір на скид стічних вод, де вказується оплата за доочистку стічної води. Одним із методів зменшення стічних вод - це використання умовно-чистих вод в оборотних системах.

4.4 Характеристика твердих відходів

При виробництві будь-яких продуктів переробки плодової сировини основним твердим відходом є відходи, які утворюються при очистці, подрібненні самої сировини: шкірка, насіння, насіннєві камери. До додаткових твердих відходів можна віднести цукровий пил. Враховуючи, що продукт упаковують в скляні банки, то до твердих відходів можна віднести також бите скло.

Більш детальна характеристика твердих відходів наведена у таблиці 4.3. У відповідності з таблицею на підприємстві разом з нешкідливими відходами є і шкідливі - люмінесцентні лампи. Хоча їх утворення дуже рідке, але до їх утилізації слід відноситися з відповідальністю, їх потрібно знешкоджувати у відповідності з правилами утилізації люмінесцентних ламп.

Що стосується металобрухту, то його направляють на переробку до метало переробних виробництв.

Згідно з тим, що відходи плодової сировини є швидкопсувними їх на підприємстві не затримують на довгий час. Основним споживачем цього виду відходів е велика рогата худоба, для якої готують корми, збагачені клітковиною та пектиновими речовинами.

Для зменшення утворення твердих відходів необхідним є використання більш економних технологій очистки сировини, пресування, фасування. Потрібно прийняти заходи по зменшенню кількості утворення битої скляної тари і паперу, необхідним є регулювання кількості цього виду відходів.

Для зменшення утворення металобрухту необхідно слідкувати за своєчасним проведенням технічного огляду обладнання.

4.5 Характеристика антропогенного забруднення сировини та матеріалів

В теперішній час, у зв'язку з аварією на чорнобильській АЕС та використанням різноманітних добрив та пестицидів у сільському господарстві, спостерігається збільшення радіаційного фону і накопичення довго життєвих штучних радіонуклідів та інших забруднюючих речовин у природному середовищі. Накопичення цих речовин перш за все відбувається у продуктах рослинного походження

Таблиця 4.3 Характеристика твердих відходів

№ з/п	Технологічний процес, дільниця	Тверді відходи	Орієнтовний склад	Спосіб утилізації
		класифікація	вид
1	Приготування плодових виробів: - очистка - пресування - миття	Харчові Нехарчові	Відходи, які утворюються при сортуванні, подрібненні (шкірки, скоринки, цедра, насіння, насіннєві камери, кісточки). Рештки ґрунту, пісок	Клітковина, пектинові речовини, біологічно активні речовини. Неорганічні речовини.	Приготування кормів, компосту, кормових додатків.
2	Фасування продукту	Нехарчові	Металеві кришки, побита склотара.	Скло, метали	У побутові відходи.
3	Поламане обладнання	Нехарчові	Металобрухт.	Кольорові та чорні метали.	На переробку.
4	Люмінесцентні лампи	Нехарчові	Відпрацьовані лампи	Скло, метал, газ	Знешкодження

Основним шляхом попадання шкідливих речовин у продукт є ґрунт та атмосфера. З ґрунту потрапляють солі важких металів (Zn, Pb, Cu, Cd), радіонукліди (Cs, Cr), нітрати, з атмосфери - пестициди, мікотоксини.

У зв'язку з тим, що на підприємстві виготовляють плодово-ягідне та фруктове пюре дитячого харчування, необхідним є контролювання цих речовин, щоб їх вміст в продукті не перевищував ГДК.

Основна маса забруднювачів (важких металів), які потрапляють до організму людини, внаслідок споживання продуктів рослинного походження є токсичні елементи: фтор, миш'як, алюміній, хром, кадмій, олово, мідь, цинк, ртуть. Деякі з них необхідні для нормальної життєдіяльності людини. Але все залежить від концентрації. Тому необхідним є проведення медико-біологічного контролю сировини, яка буде використовуватись.

Потрапляючи до організму людини, радіонукліди впливають на клітину, а особливо на мітохондрії, тим самим порушують ДНК й призводять до мутацій.

Тому важливим є використання на підприємствах експрес-методів контролю радіонуклідів. Зменшення надходження радіонуклідів у організм людини з їжею потрібно за рахунок зниження їх вмісту за допомогою термічної обробки.

До плодів та фруктів з ґрунту можуть потрапити нітрати-солі азотної кислоти. Нітрати у харчовому тракті людини частково відновлюються до нітритів, які є токсичною речовиною. Вони взаємодіють з гемоглобіном крові і утворюється . метгемоглобін, який не може переносити кисень.

Нітрити у присутності різних амінокислот переходять у N-нітрозаміни, які володіють сильною канцерогенною дією. Для зменшення вмісту нітратів у харчових продуктах необхідно їх добре мити, та використовувати теплову обробку при приготуванні.

Також необхідним є контролювання у готовому продукті пестицидів і мікотоксинів, бо вони здійснюють шкідливий вплив на організм людини.

У таблиці 4.4 наведені вимоги до вмісту токсичних елементів та інших антропогенних забрудників у плодово-ягідних та фруктових пюре.

Таблиці 4.4 Вимоги до вмісту антропогенних забруднень

Показники безпеки	Одиниці виміру	Нормування по МБВ
Токсичні елементи: Свинець Кадмій Ртуть Мідь Цинк Миш'як Нітрати Мікотоксини Афлотоксин В1 Патулін Пестициди ДДТ ГХЦГ Пестициди що містять ртуть	Мг/кг Мг/кг Мг/кг Мг/кг Мг/кг Мг/кг Мг/кг Мг/кг Мг/кг Мг/кг Мг/кг Мг/кг Мг/кг Мг/кг Мг/кг	0,3 0,02 0,01 5,0 10,0 0,2 50 не допускаються (<0.001) не допускаються (<0.002) 0,1 0.05 не допускаються (<0.005)

Вміст у дитячому харчуванні Cs і Сг не повинен перевищувати допустимих рівнів для цезію - 40 Бк/кг, Бк/л; для стронцію - 5 Бк/кг, Бк/л.

Якість готового продукту може залежати не тільки від сировини, а й від чистоти робочої зони, якості води, які повинні проходити санітарно-гігієнічний контроль[76, 77].

При проведенні характеристик основних шляхів забруднень встановлені заходи для усунення або зменшення забруднення шкідливими речовинами:

1. проведення вхідного контролю сировини на вміст антропогенного забруднення;

2. проведення санітарно-гігієнічного контролю сировини та готового продукту;

3. дотримання вимог виробництва та вимог технологій;

4. слідкування за дотриманням умов зберігання сировини та готового продукту;

5. впровадження ресурсозберігаючих маловідомих технологій;

6. дотримання всіх правил та норм по знешкодженню, утилізації відходів а також при очистці вод, які потрапляють та стікають на територію підприємства.

4.6 Висновки до розділу

При проведенні екологічної оцінки виробництва плодово-ягідних та фруктових пюре було встановлено, що дане підприємство є забруднювачем як атмосфери, так і води. І тому не належить до виробництв, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

При проведенні характеристики антропогенного забруднення сировини та матеріалів, які використовуються, були розглянуті основні шляхи забруднень і надані рекомендації щодо усунення або зменшення дій цих забруднювачів.

Також було встановлено, що при виконанні усіх санітарно-гігієнічних вимог щодо виробництва, виготовлення пюре із плодово-ягідної сировини є менш шкідливим і небезпечним з точки зору екології.

На підприємстві організована система оповіщення населення у випадку виникнення аварійних ситуацій, розроблений план заходів по спасінню людей, ліквідації та локалізації аварійних ситуацій.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

У часи Радянського Союзу було близько 14 заводів, які виготовляли пюре для дитячого харчування. Зараз їх чотири: Симферопольський, Херсонський, Володимир - Волинський і Гірняківський.

С 1990 року випуск плодоовочевих пюре збільшився, тому що його вигідно використовувати для виробництва великої кількості харчових товарів. Саме тому виробник розширив асортимент пюре: абрикоси, сливи, вишня, черешня, малина, кизил, чорна смородина, полуниця, журавлина та ін.

Майже 80% ринку займає плодово-ягідне пюре для подальшої переробки.

Основним ринком збуту є Росія(80%), Білорусь(11%), Західна Європа, країни Балтії, США, Ізраїль. За границю України вітчизняні виробники відправляють більш за все плодово-ягідне пюре, питома вага якого в загальних поставках фруктових консервів оцінюється на рівні 65-70%.

На зовнішніх ринках збуту найбільшу популярність завоювали у закордонних споживачів консерви з яблук(25-30%), вишня(10-12%), суниця(12%), абрикосів(10%), черешні(5%).

Близько 85% імпорту складає плодово-ягідне пюре для подальшої переробки, в тому числі тропічних плодів та фруктів.

Доля імпорту на українському ринку дитячого харчування в кількісному виразі складає близько 30-35%.

До факторів, які впливають на якість товару належать ті, які безпосередньо впливають на якість, стимулюють її та фактори, які сприяють збереженню товару від виробника і до споживача.

На полицях вітчизняних супермаркетів представлена продукція таких відомих світових компаній, як Nestle, HiPP, Nutricia, Kolinska, Heinz, Heinz Remediа, Semper, Humana, Hame, Frutek, Bebivita та ін.

Російські виробники дитячого харчування так же активно освоюють український ринок: Московський Перший комбінат дитячого харчування, ЕКЗ «Лебедянский» та ін.

Для проведення експериментальної роботи була складена схема постановки експерименту.

Якість плодово-ягідного та овочевого пюре визначали по органолептичним та фізико-хімічним показникам, які нормовані у ДСТУ 4084-2001 «Консерви фруктові пюреподібні для дитячого харчування». За маркуванням та пакуванням, зовнішнім видом, кольором, запахом, консистенцією, смаком, вмістом сухих речовин, кислотністю, вмістом вітаміну С, активній кислотності та наявність крохмалю зразки відповідають вимогам ДСТУ 4084-2001, окрім:

- зразки № 6-9 - не вказано гомогенізоване чи протерте пюре;

- надпис «Перед вживанням збовтати» не вказаний на зразках № 2, 5, 8-10;

- надпис «Схвалено Міністерством здоров'я України» не вказаний на зразках № 2, 5, 7-10;

- смак зразка № 9 невиразний, пустий, водянистий, тобто не відповідає вимогам ДСТУ;

- зразки № 1, 3-5, 8-10 мають занижений вміст вітаміну С у відповідності до маркування на упаковці. Це може бути наслідком неправильного зберігання чи фальсифікацією(якісною або інформаційною).

Усі зразки за показниками безпеки допустимі до реалізації.

На першому етапі експертизи заповнюють заявку та наряд , на другому - акт відбору проб, а на третьому - акт експертизи.

Харківська ТПП складається з багатьох відділів: відділ виставок; відділ сертифікації та експертизи; відділ штрихового кодування та реклами; відділ зовнішньоекономічних зв'язків; відділ іноземних перекладів; відділ по правовим запитанням та роботі з членами палаті; відділ оцінки власності та прав на власність; відділ декларування вантажів; редакція журналу «Вісник ТПП».

Проведенням експертизи займається відділ експертизи та сертифікації товарів. Він виповнює заявки на проведення товарознавчих експертиз у відповідності з інструкцією «О порядку проведенні експертизи товарів експертами Торгово-промислових палат України».

При проведенні екологічної оцінки виробництва плодово-ягідних та фруктових пюре було встановлено, що дане підприємство є забруднювачем як атмосфери, так і води. І тому не належить до виробництв, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Рекомендації за результатами проведених досліджень:

- Вітчизняні виробники поки що не в змозі угнатися за закордонними монстрами, які можуть і асортимент широкий запропонувати, і посприяти серйозному просуванню свого товару на ринку. Однією є відсутність у українського виробника кришок типу twist-off маленького діаметру. Тому для поліпшенні стану виробництва дитячого харчування Держава повинна допомогти виробникам або з закупкою цих кришок, або з покупкою обладнання, яке б виробляло ці кришки.

- Дуже великим недоліком є й те, що ні на українському телебаченні, ні на радіо не буває реклам або передач про дитяче харчування.

- Запропонувати КМУ та ВРУ виділити із бюджету кошти на розвиток харчової промисловості, яка б переробляла вітчизняну сировину з використанням зарубіжних технологій та досвіду.

- Їжа без наповнювачів містить більше протеїну, вітамінів і мінералів, тож доки малюк не придає великого значення смаку, не слід приділяти смаковим властивостям надмірної уваги за рахунок якості.

- Не слід зловживати вітамінізованими продуктами, оскільки це може призвести до небажаного ефекту. З цього приводу можна порадити проводити більше роз'яснювальної роботи серед споживачів. Бажано було б ставити на упаковці маркування «за порадою лікаря».

- Оскільки 75% ринку становлять імпортні товарі, слід більше уваги приділяти перевірці якості ввезеного продукту, а також не допускати попадання на полиці супермаркетів та магазинів дитяче харчування без маркування на українській мові.

- Оскільки позначки стандарту є не на всіх зразках, їм слід приділяти особливу увагу при проведення експертизи. Необхідна наявність знаку сертифікації України на етикетках усієї імпортної продукції.

- Оскільки підприємство, що виробляє дитяче харчування є забрудником води та повітря, слід приділяти особливу увагу дотриманню всіх санітарно-гігієнічних вимог.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Татьяна Казанжи. Все лучшее - Детям!//Продукты питания. - 2005. - №13. - с.20.

2. Надежда Лихолоб. Планета Тутти-Фрутти//Foot&Drinks. - 2005. - №6.- с.94-99.

3. Николай Василецкий. Мнения специалистов//Продукты питания. - 2004. - №12. - с.11.

4. Надежда Лихи. Украинский рынок детского питания, 2004//Foot&Drinks. - 2004. - №10.- с.26-36.

5. Николаева М.А., Лычников Д.С., Неверова А.Н. Идентификация и фальсификация пищевых продуктов. -- М.: Экономика,1996.

6. Кириченко Л.С., Мережко Н.В. Основи стандартизації, метрології, управління якістю: Навч. посіб. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. - 446с.

7. ДСТУ 4084-2001 «Консерви фруктові пюреподібні для дитячого харчування».

8. Оксана Ляшенко. Законотворці «взялися» за дитяче харчування//Foot&Drinks. - 2005. - №13.- с.34-35.

9. Г.Р. Нариниянц, Л.К. Пацюк, Н.И. Костромина, О.Н. Лукашевич, Е.А. Медведєва. Технология асептического консервирования фруктовых полуфабрикатов для детского питания//Пищевая промышленность. - 2005. - №3. - с. 20-21.

10. Касиянчук В.Д., Анистратенко В.А. Безотходная технология переработки плодово-ягодного сырья//Пищевая промышленность. - 1991. - №1. - с. 38-42.

11. Погарская В.В., Одарченко Н.С. Влияние тепловой обработки на содержание бета-коротина и витамина С в моркови и морковном пюре//Прогресивні ресурсозберігаючі технології та їх економічне обґрунтування у підприємстві торгівлі. - 1998. - ч І. - с. 101-103.

12. К. Т. Онрік. Проблеми виробництва дитячого харчування//Об'єкти ризику. - 2005. - № 12. - с. 2-3.

13. Milo Jastines. Vortragaforum mit aktuellen themen//Fleischwirtschaft. - 2004. - № 4. - c. 45.

14. Е.С. Крылова, В.И. Чернышева. Содержания микотоксина патулина в плодоовощном сырье и консервах для детей//Пищевая промышленность. - 1991. - №1. - с. 41-45.

15. Bonaccorsi G. Il principio di precauzione quale protagonista delle togiche di sicurezza alimentare nelle politiche dello UE//Riv. ital. ig. - 2004. - № 1-2. - c. 44-61.

16. Федоров М.Ф. Экспертиза и качество товаров. -- М.: Экономика, 1994.

17. Рыбаков Е.В. Высокоэффективная ионная и жидкостная хроматография для анализа продуктов питания для детей//Пищевая промышленность. - 2005. - №3. - с. 24-26.

18. Fan Wen-Xiu, Li Xin-Zheng, Zhu Fang-Kun. Guangpu shiyanshi//Chin. J.Spectrosc. Lab. - 2004. - № 6. - c. 1218-1220.

19. Lin Xiao-Kui. Guangpu shiyanshi//Chin. J.Spectrosc. Lab. - 2005. - № 3. - c. 509-512.

20. Pundlik M.D. J. Simultaneous HPLC determination of vitamin C and carboxylic acids//Indian Chem. Soc. - 2004. - № 8. - c. 721-723.

21. T.Andrew. J. Atomic spectrometry update, clinical and biological materials, foods and beverages//Anal. Atom. Spectrom. - 2003. - № 4. - c. 385-427.

22. Lin Xiao-Kui. Guangpu shiyanshi//Chin. J.Spectrosc. Lab. - 2005. - № 3. - c. 512-517.

23. Rychlic Michael. Pantothenic acid quantification by a stable isotope dilution assay based on liquid chromatography-tandem mass spectrometry//Analyst. - 2003. - №7. - c. 832-837.

24. Федько В.П. Упаковка и маркировка. М.: Эксперт. бюро: -- М.: ПРИОР, 1998.

25. B.Simon. Msttrilungen aus Lebensmit teluntersuchung und Hygiene//Editionarial. - 2004. - № 6. - c. 539-688.

26. ГОСТ 15849-89 «Консервы плодовые и ягодные для детского питания».

27. ГОСТ 8756.1-79 «Продукты консервированные. Методы определения органолептических показателей, массы нетто или объема и массовой доли составных частей».

28. ГОСТ 8756.18-70 «Продукты пищевые консервированные. Метод определения внешнего вида, герметичности тары и состояния внутренней поверхности металлической тары».

29. ГОСТ 10117-91 «Бутылки стеклянные для пищевых жидкостей. Технические условия».

30. ГОСТ 13799-81 «Продукция плодовая, ягодная, овощная и консервированная. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение».

31. ГОСТ 22371-77 «Консервы. Плоды и ягоды протертые или дробленные. Технические условия».

32. ГОСТ 25555.0-82 «Продукты пищевые консервированные. Метод определения титруемой кислотности».

33. ГОСТ 25555.3-82 «Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения минеральных примесей».

34. ГОСТ 25749-83 «Крышки металлические для стеклянной тары с венчиком горловины типа III. Технические условия».

35. ГОСТ 26313-84 «Продукты переработки плодов и овощей. Правила приемки, методы отбора проб».

36. ГОСТ 26323-84 «Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения содержания примесей растительного происхождения».

37. ГОСТ 28561-90 «Продукты пищевые консервированные. Метод определения сухих веществ или влаги».

38. ГОСТ 28562-90 «Продукты пищевые консервированные. Рефрактометрический метод определения растворимых сухих веществ».

39. ГОСТ 29270-95 «Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения нитратов».

40. ГОСТ 30425-97 «Консервы. Метод определения промышленной стерильности».

41. «Методичні вказівки. Порядок і періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки», затвердженні Міністерством здоров'я України № 5.08.07/1232 від 11.10.95р.

42. «Методические указания по организации и проведению контроля за содержанием остаточных количеств пестицидов в плодах, овощах и продуктах их переработки», затвердженні Держагропромом СРСР, 1986р.

43. «Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлотоксинов в пищевых продуктах», затвердженні Міністерством здоров'я СРСР № 2273-80.

44. ГОСТ 26932-86 «Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца».

45. ГОСТ 26933-86 «Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия».

46. ГОСТ 26927-86 «Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути».

47.ГОСТ 26931-86 «Сырье и продукты пищевые. Методы определения меди».

48. ГОСТ 26934-86 «Сырье и продукты пищевые. Метод определения цинка».

49. ГОСТ 26930-86 «Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка».

50. ГОСТ 28038-89 «Продукты переработки плодов и овощей. Метод определения микотоксина патулина».

51. ГОСТ 10444.2-94 «Продукты пищевые. Методы выявления и определения количества Staphylococcus aureus».

52. ГОСТ 10444.7-86 «Продукты пищевые. Методы выявления ботулинических токсинов и Сlostridium botulinum».

53. ГОСТ 10444.8 Продукты пищевые. Метод определения Bacillus cereus».

54. ГОСТ 10444.9 «Продукты пищевые. Метод определения Сlostridium perfringens».

55. http://www.kcci.kharkov.ua.

56. Методика проведення товарознавчої експертизи експертами торгово-промислових палат в Україні. Затверджена рішенням Президії України, протокол № 2(3) від 26 вересня 2005р.

57. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» № 3037-III від 07.02.2002р.

58. Постанова КМУ «Про вдосконалення контролю якості та безпеки харчових продуктів» № 1371 від 11.01.1997р.

59. Постанова верховного Суду України «Про судову практику з справ о відшкодуванні моральної шкоди» № 5 від 25 травня 2001р.

60. Постанова верховного Суду України «О практиці роздивляння громадянських справ по позовам о захисті прав споживачів» № 5 від 12.04.1996р.

61. Т.М. Коломієць, Н.В. Притульська, О.Л. Романенко. Експертиза товарів. - К.: Київський національний торгово-економічний університет, 2001. - 274с.

62. Чепурной И.П. идентификация и фальсификация продовольственных товаров. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2002. - 460с.

63. С.П. Валицкий, Е.Е. Заседенец, И.А. Зотова и др. Экспертиза потребительских свойств новых товаров. М.: Экономика, 1981. -- с. 176.

64. Vega Bolanos Luisa, Hurtado Adan Tania. Los carotenoides en la salud humana y su detection por HPLC-UV//Alimentaria. - 2003. - № 349. - c. 29-32.

65. Arias Verdes Jose Antonio. Test fьr Lebensmittelallergene//Fleischwirtscaft. - 2003. - № 11. - c.83.

66. Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів» № 771 - ВР від 23.12.1997р.

67. Методичні вказівки «Екологічна оцінка діючих об'єктів та проектних рішень».

68. Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII.

69. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII.

70. Методичні вказівки до розділу дипломної роботи «екологічна характеристика об'єкта».

71. Предельно допустимые концентрации и ориентировочные безопасные уровни воздействия загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест. ОАО «УкрНТЭК» г. Донецк 1998 г.

72. «Водний кодекс України» № 213/95-ВР від 06.06.1995.

73. ГОСТ 2874-82 «Вода питна».

74. Норми радіаційної безпеки України: НРБУ - 97. - Київ, 1998.

75. Кульський Л.А., Строкач П.П. Технология очистки природних вод. - 2-е узд., переработанное и дополненное. - К.: Вища шк. Головное узд-во, 1986. - 352с.

76. Закон України «Про екологічну експертизу» від 09.02.1995 № 45-49-ВР.

77. Закон України «Про охорону земель» від 19.06.2003 № 2003 № 962-IV.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Класифікація дитячих консервів

№	Вид пюре	Ассортимент
1	2	3
1	Пюре фруктові натуральні (гомогенізовані або протерті)	Пюре з груш
		Пюре з яблук
		Пюре з груш і яблук
2	Пюре фруктові з цукром (гомогенізовані або протерті)	Пюре з абрикос з цукром
		Пюре з груш з цукром
		Пюре зі слив з цукром
		Пюре з чорної смородини з цукром
		Пюре з чорносливу з цукром
		Пюре з чорниць з цукром
		Пюре з персиків з цукром
		Пюре з айви з цукром
		Пюре з яблук з цукром
		Пюре з яблук і абрикос з цукром
		Пюре з яблук і вишень з цукром
		Пюре з яблук, груш і айви з цукром
		Пюре з яблук, слив і суниць (полуниць) з цукром
		Пюре з яблук і слив з цукром
		Пюре з яблук і чорної смородини з цукром
		Пюре з яблук і суниць (полуниць) з цукром
		Пюре з яблук і малини з цукром
		Пюре з яблук і аличі з цукром
		Пюре з груш і абрикос «Зірочка» з цукром
		Пюре з яблук і чорниць з цукром
		Пюре з черешень і слив з цукром
		Пюре з черешень і яблук з цукром
		Пюре з груш і слив з цукром
		Пюре з груш і яблук з цукром
		Пюре з яблук і шипшини з цукром
3	Пюре фруктові з медом (гомогенізовані або протерті)	Яблучний медок
4	Пюре фруктові з фруктовими соками та цукром (гомогенізовані або протерті)	Пюре яблучне з порічковим соком і цукром
		Пюре яблучне з чорничним соком і цукром
		Пюре яблучне з чорносмородиновим соком і цукром
		Пюре яблучне з шипшиновим соком і цукром
5	Пюре з фруктів із крупами та молоком (гомогенізовані або протерті)	Пюре яблучне з молоком
		Пюре яблучне з молоком і манними крупами
		Пюре яблучне з рисом
6	Пюре з фруктів із вершками «Нєженка»	Пюре яблучне з вершками та цукром «Нєженка»(гомогенізоване)
		Пюре вишневе з вершками та цукром «Нєженка»(гомогенізоване)
		Пюре сливове з вершками та цукром «Нєженка»(гомогенізоване)
		Пюре яблучне з вершками, подрібненим рисом та цукром «Нєженка»
		Пюре яблучне з вершками, цілим рисом та цукром «Нєженка»
7	Креми фруктові (гомогенізовані)	Крем яблучно-суничний (полуничний)
		Крем яблучно-чорничний
		Крем яблучно-чорноплідногоробиновий
8	Десерти фруктові (протерті)	Десерт яблучно-чорносмородиновий
		Десерт сливовий
		Десерт чорносмородиновий
		Десерт яблучний
		Десерт яблучно-вишневий
		Десерт яблучно-сливовий
1	2	3
9	Пюре фруктові з доданням вітамінів (гомогенізовані або протерті)	Пюре з абрикос, з цукром і вітаміном С
		Пюре з абрикос, з цукром, вітаміном С і каротином
		Пюре зі слив, з цукром і вітаміном С
		Пюре з персиків, з цукром і вітаміном С
		Пюре з персиків, з цукром, вітаміном С і каротином
		Пюре з яблук, з цукром і вітаміном С
		Пюре з яблук, з цукром, вітаміном С і каротином
		Пюре з яблук, абрикос, з цукром і вітаміном С
		Пюре з яблук, абрикос, з цукром і вітаміном С і каротином
		Пюре з яблук, слив, з цукром і вітаміном С
		Пюре з яблук, аличі, з цукром і вітаміном С
		Пюре яблучне з молоком і вітаміном С
		Пюре яблучне з молоком, вітаміном С і каротином
		Пюре яблучне з молоком, манними крупами та вітаміном С
		Пюре яблучне з молоком, манними крупами, вітаміном С і каротином
10	Пюре фруктові з доданням вітамінів (гомогенізовані)	Пюре яблучне з вершками, цукром та вітаміном С «Нєженка»
		Пюре яблучне з вершками, з цукром, вітаміном С і каротином «Нєженка»
		Пюре сливове з вершками, цукром і вітаміном С «Нєженка»
		Коктейль вишневий з вітаміном С
		Коктейль сливовий з вітаміном С
		Коктейль яблучний з вітаміном С
		Коктейль яблучно-вишневий з вітаміном С
		Коктейль яблучно-сливовий з вітаміном С
		Коктейль яблучно-суничний (полуничний) з вітаміном С

Додаток 2

Рис. Схема проведення експертизи товарів.

Размещено на Allbest.ru