Аналіз внутрішніх виробничо-ресурсних можливостей промислового підприємства в процесі управління підприємством за концепцією маркетингу

Рисунок 1.2 - Виробничо-ресурсні можливості як система управління

На первинному рівні здійснюється управління в основному за технічними і технологічними параметрами, на вищому ступені виробничої ієрархії підприємства - за техніко-економічними параметрами і критеріями.

Оскільки виробничо-ресурсні можливості є складною ієрархічною системою, то за цим же принципом побудована його керуюча і керована підсистеми. Багаторівнева структура управління потенціалом має всі ознаки організації і включає взаємопов'язані підсистеми, які мають право ухвалювати рішення в межах своєї компетенції. При цьому ієрархія підсистем означає і ієрархію їхніх структур, функцій, цілей. Отже, процес управління розглядається як свідомий, спрямований, координаційний і організаційний процес, за допомогою якого забезпечується виконання поставлених перед виробництвом завдань. Через процес управління реалізуються корегувальні заходи, спрямовані передусім на усунення змін і відхилень та узгодження їх наперед визначеними цілями.

Ефективність управління залежить від ступеня забезпечення інформацією про стан навколишнього середовища і його зміни, про функціонування самого підприємства, тобто про внутрішні умови. Інформація є по суті тією основою, на якій ґрунтуються управлінські рішення. Для підприємства найбільш важливими є критерії, процес і типологія ухвалення рішень. Інформація і ухвалення рішення пов'язані між собою складною системою прямих і зворотних зв'язків. Організація інформаційної діяльності значною мірою залежить від видів виробничої діяльності, розмірів підприємства, рівнів організації виробництва, управління тощо.

Значна увага в роботі приділяється відносинам попиту і пропозиції і їх впливу на формування виробничо-ресурсного потенціалу, оскільки попит характеризує варіанти розподілу продукції між споживачами, а пропозиція - обсяг виробництва у відповідних кількісних, якісних і часових параметрах. Теоретично темпи розвитку виробництва формуються його об'ємними і структурними характеристиками та рівнем використання впроваджених ресурсів. Важливе значення має визначення збалансованості рівнів ефективності використання окремих ресурсів виробництва.

Особливе значення для оцінки рівня використання виробничо-ресурсного потенціалу і його впливу на ефективність виробництва має визначення глибини деталізації цілей. Деталізація повинна проводитися доти, доки не буде досягнуто відповідного рівня заходів. В такому випадку отримується набір числових значень конкретних показників. Ці значення будуть обсягами ресурсів, які необхідні для досягнення головної мети.

Вплив виробничо-ресурсного потенціалу підприємства на показники ефективності його діяльності загалом можна обчислити за формулою:

Ys=Ys (Ф, L, A), (1.1)

де чинниками аргументів обрано:

Ф - основні фонди (машини, устаткування, механізми), які становлять технічну компоненту;

L - витрати трудових ресурсів;

А - витрати сировини і матеріалів на виробництво продукції в умовах використання у відповідному режимі виробничо-ресурсного потенціалу.

Як Ys розглядаються показники використання виробничо-ресурсного потенціалу, зокрема випуск продукції, додана вартість, прибуток та ін. Якщо потрібно визначити вплив змін у структурі виробничо-ресурсного потенціалу, то як Ys можуть використовуватися показники, наприклад приріст обсягу продукції, приріст доданої вартості, прибутку тощо. Індекс S буде характеризувати змістовність конкретного показника.

Інвестиційна діяльність у процесі простого і розширеного відтворення виробничо-ресурсного потенціалу полягає в інвестуванні фінансових матеріальних і нематеріальних ресурсів, що повинно забезпечити економічну ефективність через удосконалення структури і взаємодії виробничих ресурсів, підвищення рівня їх використання та виготовлення конкурентоспроможної продукції. Процес інвестування, який має циклічно-замкнений характер, у відтворенні виробничо-ресурсного потенціалу не можу бути зведений до впровадження окремих заходів, а повинен охоплювати всю систему виробничих ресурсів, забезпечуючи підвищення ефективності їх використання загалом. Відтворення виробничо-ресурсного потенціалу передбачає зміни в організаційній, технологічній та майновій структурах підприємства шляхом модернізації і перебудови підрозділів і фінансово-майнових відносин задля підвищення ефективності виробництва.

Поширювати ресурсоощадні технології доцільно через інтенсивне оновлення основних фондів. Зацікавленість підприємств у збереженні ресурсів доцільно стимулювати через фінансово-кредитну систему та ціноутворення, тобто економічними методами, які повинні узгоджуватися не з завданнями економії у формі відсотків зниження норм витрат, а з конкретними якісними показниками продукції, складниками яких є показники енерго-, метало- та матеріаломісткості.

У сучасних умовах розвитку економіки для забезпечення процесів відтворення повинні використовуватися усі можливості - часткове, просте і розширене відтворення. Більшість підприємств, як показує аналіз, обмежені кошти спрямовує на часткове відтворення, що можна вважати позитивною тенденцією, оскільки таким чином створюється база для наступного розширеного відтворення.

Досвід численних висококонкурентних і прибуткових промислових корпорацій свідчить, що головної мети - створення високоефективного виробництва - можна досягти, дотримуючись інноваційного напряму розвитку. Практичне використання нововведень підприємствами створює мультиплікативну ефективність на різних ділянках діяльності та підвищує його ринкову вартість.

Крім того, треба враховувати, що відтворення виробничо-ресурсного потенціалу можна здійснювати за багатьма варіантами, які відрізняються не тільки методами реалізації, а й затратами та економічним ефектом. Отже, відтворення потенціалу є складним багатоаспектним завданням, на вирішення якого впливають численні чинники.

У роботі акцентується на тому, що процес відтворення виробничо-ресурсних можливостей включає сукупність зорієнтованих у просторі і часі, погоджених за змістом і строками, які забезпечені ресурсами, заходів науково-дослідного, виробничо-технічного, організаційно-економічного характеру, спрямованих на вирішення єдиної проблеми. Для його реалізації необхідне першочергове інвестування коротких відтворювальних ланцюгів у взаємозв'язку з одночасним розвитком високотехнологічних машин і обладнання. Закономірним результатом використання інвестиційних можливостей є передусім створення нового виробничо-ресурсного потенціалу як перспективної інноваційно-технологічної системи, здатної забезпечувати високу віддачу.

Викладене доводить необхідність реалізації відповідної технічної, ресурсної, фінансової політики, що повинні бути тісно пов'язані між собою. По-перше, доцільно детально обґрунтувати стратегічні і пріоритетні напрями розвитку, які забезпечать збереження і зростання виробничо-ресурсного потенціалу. По-друге, важливо визначити подальшу спеціалізацію виробництва, забезпечити його диверсифікацію для запобігання економічного спаду зі зміною кон'юнктури ринку. По-третє, потрібно повніше використати можливості територіальної кооперації виробництва. В зв'язку з цим доцільно створити регіональні фінансово-виробничі асоціації, які надають можливість на взаємовигідних умовах об'єднувати ресурси і в такий спосіб забезпечити збільшення інвестицій та інновацій, створення нових робочих місць, спільних підприємств, зменшення повторного оподаткування. Організація нових виробничо-господарських структур на основі реформування підприємств забезпечує стійке зростання виробництва, зміцнення міжгалузевих і регіональних зв'язків, прискорене технічне переоснащення виробництва, раціональне використання виробничо-ресурсного потенціалу для випуску конкурентоспроможних товарів.

2 Аналіз і оцінка виробничо-ресурсних можливостей ВАТ «ТУРБОАТОМ»

2.1 Загальна характеристика ВАТ «ТУРБОАТОМ»

ВАТ «ТУРБОАТОМ» - головна наукова організація енергомашинобудівельного комплексу України.

ВАТ «ТУРБОАТОМ» входить у число ведучих турбобудівних фірм світу, поряд з найбільшими у світі фірмами Дженерал Електрик, Вестінгауз, Сіменс, АББ, Джек-Альстом.

Виробнича структура підприємства:

- виробничий комплекс у складі виробничих цехів заготівельного і механоскладального виробництв;

- спеціальне конструкторське бюро «ТУРБОАТОМ» разом з дослідницьким центром паротурбобудування;

- спеціальне конструкторське бюро «Турбогідромаш» разом з гідротурбінною лабораторією;

- технологічні підрозділи (головного технолога, зварника, металурга, центральна заводська лабораторія).

До складу основних цехів входять:

цехи заготівельного виробництва (ливарний, модельний, зварювальні);

- паротурбінного і гідротурбінного виробництва (паротурбінного, лопатковий, регулювання, різних деталей, складально-іспитовий парових і газових турбін, гідротурбінний);

- цехи по виробництву товарів народного споживання.

До складу допоміжних цехів входять:

- інструментальний цех, що забезпечує виготовлення спеціального і нормалізованого інструмента, оснащення і т.д.;

- ремонтно-механічний цех, що забезпечує капітальний ремонт технологічного, підйомно-транспортного, ковальсько-пресового ливарного устаткування, термічних печей, нестандартного устаткування і т.д.;

- електроремонтний цех, що виготовляє електроавтоматику, електропривод вузлів регулювання всіх турбін, що виконує капітальний ремонт технологічного, підйомно-транспортного, ливарного устаткування, термічних печей, високовольтного устаткування і кабельних ліній;

- ремонтно-будівельний цех, що виконує планово-попереджувальний і капітальний ремонти виробничих будинків і споруджень, цехів і служб і ін. роботи;

- теплосиловий цех, що забезпечує подачу усіх видів енергоносіїв цехам і підрозділам ВАТ «ТУРБОАТОМ», а також виконуючі усі види ремонтів устаткування, енергокомунікацій і т.д.;

- автотранспортний і залізничний цехи, що забезпечують перевезення вантажів для нестатків ВАТ «ТУРБОАТОМ» і відвантаження по залізниці виготовленої продукції замовникам.

ВАТ «ТУРБОАТОМ» проектує і виготовляє:

- парові турбіни для електростанцій, що працюють на органічному і ядерному паливі в діапазоні потужностей від 25 до 1100 Мвт;

газові турбіни і парогазові установки різної потужності для ГРЭС, ТЕС;

- Малі парові (потужністю від 1 до 20 Мвт) і гідравлічні (від 1 до 10 Мвт) турбіни для ТЕС і ГЕС, а також мікро (від 5 до 50 Квт) і мини ГЕС (потужністю 100,150, 400 Квт).

- Гідравлічні турбіни різних типів /поворотно-лопатеві, радіально-осьові, оборотні, капсульні й ін./ у діапазоні напорів води від 6 до 405 метрів і по потужності від 5 до 800 Мвт.

- Гідравлічні затвори різних типів /дискові, кульові/ діаметром від 1,0 до 7,6 м на статичні напори до 950 м для ГЕС, ГАЕС, і ін. об'єктів. При цьому ВАТ «ТУРБОАТОМ» є єдиним у СНД постачальником гідрозатворів.

- Енергозапчастини для всіх типів парових, газових, гідравлічних турбін.

- Велику гаму енергетичного й іншого видів устаткування, включаючи підігрівники мережної води, тягодуттьові машини, ротори ексгаустерів та ін.

- Більш 50-ти найменувань товарів народного споживання. Наявний у ВАТ «ТУРБОАТОМ» інтелектуальний і виробничий потенціал, а також 67-ми літній практичний досвід, дозволяє створювати першокласне енергетичне устаткування, що знаходиться на рівні світових зразків, що задовольняє вимозі самих вимогливих замовників, що підтверджено Міжнародним Сертифікатом якості по Міжнародному стандарті ІСО 9001, що був отриманий у 1996 році і щорічно підтверджується. 2

Висока конкурентоздатність виготовленої продукції дозволяє ВАТ «ТУРБОАТОМ» розширювати ринки збуту в країнах СНД і далекого зарубіжжя. Для підвищення конкурентоздатності продукції, що випускається, крім поліпшення технічних характеристик, велика увага приділяється задоволенню запитів замовників, поліпшенню діагностики, наданому (продажному та післяпродажному) сервісові, зменшенню числа обслуговуючого персоналу за рахунок підвищення автоматизації процесів керування і застосування процесорної техніки і т.д.

ВАТ «ТУРБОАТОМ» веде найгострішу конкурентну боротьбу за розширення ринків збуту продукції з найбільшими енергомашинобудівельними фірмами світу: ЛМЗ /Росія/, Сименс /Німеччина/, Тошиба /Японія/, Вестингауз /США/ і ін.

Відповідно до цільової програми підприємство розширило номенклатуру виробів для нестатків паливно-енергетичного комплексу України, у тому числі:

- для Міненерго: турбіни малої потужності для ТЕС і ГЕС, газо- і водопідігрівачів низького тиску і мережної води для ГРЕС і ТЕС, фільтри водопідготовки, мікро- і міні ГЕС;

- а також для виробу промислових підприємств, виготовляються не в Україні, тягодуттьові машини різних типів, ротора ексгаустерів і ін. номенклатуру. Розроблено й освоєна технологія виробництва ряду заготівель лопаток парових турбін.

ВАТ «ТУРБОАТОМ» бере участь у реалізації Програми розвитку енергетичного потенціалу Харківського регіону. Закінчено виготовлення і пущена в експлуатацію турбіна Р-24 на Харківської ТЕЦ-3. Ведуться проектні роботи з турбіни ПТ-20 для ТЕЦ-3.

У ВАТ «ТУРБОАТОМ» розроблений інвестиційний проект «Технічне переозброєння ВАТ «ТУРБОАТОМ» для організації виробництва турбін малої потужності» розрахований на 8 років.

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності досліджуваного підприємства

У 2009 році колектив ВАТ «ТУРБОАТОМ» виконав поставлені перед собою задачі: було забезпечене завантаження основних цехів у п'ятиденному щотижневому режимі, вчасно вироблялися розрахунки по податках і обов'язкових платежах у бюджет і позабюджетні фонди, за споживані енергоносії, регулярно, у встановлений термін, виплачувалася заробітна плата.

Обсяг виробництва товарної продукції за 2009 рік склав 225128,8 тис. грн. і збільшився проти рівня 2008 року на 22438,3 тис. грн. (табл. 2.1).

Темп росту товарної продукції за 2009 рік склав 111,07% (у порівнянних цінах) до рівня 2008 року.

Обсяг виробництва енергетичного устаткування в загальному обсязі товарної продукції за 2009 рік склав - 216798,3 тис. грн. або 96,3% і збільшився проти рівня 2008 року на 18990,3 тис. грн., у тому числі для нестатків України - 52991,9 тис. грн. або 23,5% загального обсягу товарної продукції.

Таблиця 2.1 - Аналіз обсягу виробництва продукції ВАТ «ТУРБОАТОМ»

Таблиця 2.2 - Кошторис витрат на виробництво

Витрати на 1 гривню товарної продукції за 2009 рік склали 58,9 коп. і зменшилися на 8,3 коп. у порівнянні з 2008 роком.

Для автоматизованого вирішення задачі побудови багатофакторної моделі витрат на 1 грн. товарної продукції використовуються пакети прикладних програм (ППП). У нашому випадку буде використаний ППП «STATGRAPH» під операційну систему WINDOWS. До цієї системи входить понад 250 статистичних процедур, які дуже широко використовуються в бізнесі, економіці, маркетингу, медицині, соціології, психології, на виробництві та інших галузях. Результати представляються у формі таблиць або зручних графіках, що робить зручним наступний аналіз.

Проведемо аналіз залежності обсягу виробництва (у) від різних факторів, тим чи іншому образу зв'язаних з фактором, що аналізується.

Серед аргументів-факторів (хі) були відібрані: чисельність робітників (Х1); продуктивність праці 1-го робітника (Х2); коефіцієнт ритмічності (Х3); фондовіддача (Х4), фондоємність (Х5).

Насамперед у процедурі добору факторів для моделі ми визначилися з тими, котрі за запропонованими критеріями є значимими. У даному випадку це Х1, Х2 і Х5. Коефіцієнт детермінації дуже високий і дорівнює 99,6229%.

Як видно з машинограми коефіцієнт детермінації з п'ятьма факторами небагато більше чим коефіцієнт детермінації двохфакторної моделі, проте відповідно зростає стандартна помилка і зменшується статистика Фішера.

Рівняння моделі виглядає в такий спосіб (2.1):

Y = -7501,68 + 6,85521 * X1 - 1679,76 * Х2 - 128,344 * X5 (2.1)

У цілому модель значима (F-Ratio=1761,00, що значно більше 4). Таким чином, маємо модель залежності об'єму виробництва від чисельності робітників (Х1), продуктивності праці 1-го робітника (Х2) та фондоємністі (Х3), причому пропонована модель (2.1) описує 99,6229% генеральної сукупності результативного фактора.

Загальна рентабельність підприємства за 2009 рік склала 13,56% і збільшилася проти рівня 2007 р. на 6,15%. за рахунок збільшення фінансового результату від операційної діяльності.

По групі показників ефективності керування - показник чистого прибутку на одну гривню обороту за аналізований період склав 25,03% (за 2007 рік - 21,45%) і збільшився на 3,58%.

Показник загального прибутку за 2009 рік склав 41,3% (за 2007 рік - 36,29%) і збільшився на 5,01%.

Загальна фондовіддача за аналізований період склала 0,33 і збільшилася проти рівня 2005 року на 0,13. Це варто розцінювати як позитивний фактор, оскільки економічно підвищення фондовіддачі збільшує прибутковість підприємства навіть без зміни структури витрат.

Віддача основних виробничих засобів і нематеріальних активів за 2009 рік склала 1,18 і збільшилася проти рівня 2008 року на 0,5.

Оборотність всіх оборотних активів за 2009 рік склала 0,73 і збільшилася на 0,37 у порівнянні з 2008 роком.

Оборотність дебіторської заборгованості за аналізований період склала 3,52 і збільшилася на 2,31 у порівнянні з 2008 роком.

Власний оборотний капітал у 2009 р. склав 254080 тис. грн. і зменшився на 4083 тис. грн. у порівнянні з 2008 р.

Загальна вартість засобів, що знаходяться у розпорядженні підприємства на 1.01.09 р. склала 766630 тис. грн. проти 752760 тис. грн. у 2008 р. і збільшилася на 13870 тис. грн.

Таблиця 2.3 - Аналіз структури засобів (активів)

Вартість оборотних коштів у 2009 р. склала 347806 тис. грн. або 45,4% і збільшилася на 40481 тис. грн. по абсолютній величині у порівнянні у 2008 р. і питома вага зменшилася на 4,6%.

У складі джерел засобів ВАТ «ТУРБОАТОМ» (табл. 2.4) найбільшу частку від загальної суми оборотних коштів на 1.01.09 р. 699417 тис. грн. або 91,6%, у 2008 р. 643925 тис. грн. або 86,7% складають власні засоби.

У складі джерел засобів ВАТ «ТУРБОАТОМ» (табл. 2.4) найбільшу частку від загальної суми оборотних коштів у 2009 р. 734320 тис. грн. або 95,8%, 2008 р. 688920 тис. грн. або 91,5% складають власні засоби.

У складі джерел засобів ВАТ «ТУРБОАТОМ» (таблиця 2.4) найбільшу частку від загальної суми оборотних коштів у 2009 р. 699417 тис. грн. або 91,6 у 2008 р. 643925 тис. грн. або 86,7% складають власні засоби.

Таблиця 2.4 - Склад і структура джерел формування засобів (пасивів) ВАТ «ТУРБОАТОМ»

Аналіз динаміки прибутку ВАТ «ТУРБОАТОМ» приведений у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Аналіз прибутку

2.3 Дослідження стану процесу управління ВАТ «ТУРБОАТОМ» за концепцією маркетингу та його впливу на внутрішнє маркетингове середовище цього підприємства

В ході курсового дослідження автором роботи було проведено аналіз процесу управління на ВАТ «ТУРБОАТОМ» за концепцією маркетингу та його вплив на внутрішнє маркетингове середовище цього підприємства.

Головними факторами у формуванні попиту на продукцію підприємства є: ціни на пропоновані вироби й устаткування та споживчі переваги.

ВАТ «ТУРБОАТОМ» ціни на свою продукцію в 2009 році незначно підвищувало, тобто в підприємства існував попит на його продукцію і не було необхідності зменшувати ціни на неї, як це робили підприємства-конкуренти.

Протягом усієї своєї діяльності підприємство, а також недавно створений відділ маркетингу, враховує споживчі переваги і, відповідно до цього, удосконалює свої вироби й устаткування. Маркетологи підприємства за допомогою системи Public relations, тобто зв'язків зі споживачами, одержують інформацію про побажання і переваги покупців своєї продукції.

Стимулювання збуту продукції підприємства відбувається за допомогою таких факторів, як реклама в засобах масової інформації (ЗМІ). Це газети, спеціалізовані журнали, періодичне проведення «днів відкритих дверей», тобто підприємство пропонує зацікавленим особам відвідати виробничі дільниці, що випускають продукцію, і в дійсності показати роботу комплексу свого устаткування. Підприємство застосовує також систему знижок від 10% до 20% для постійних споживачів, замовників устаткування і, крім цього, розстрочку платежів (кредитування постачань) постійним замовникам на термін до шести місяців.

В даний час, рухаючи на зустріч побажанням своїх споживачів, підприємство починає продаж устаткування для формування в кредит на термін від одного до двох років.

Важливим моментом у стимулюванні збуті продукції ВАТ «ТУРБОАТОМ» є гарантійне і сервісне обслуговування устаткування. Протягом 12 місяців підприємство здійснює гарантійне обслуговування устаткування, а сервісне обслуговування - протягом усього терміну експлуатації.

Під час дослідження за обраною темою також було проаналізовано процес ціноутворення на ВАТ «ТУРБОАТОМ». Одним з напрямків роботи відділу маркетингу ВАТ «ТУРБОАТОМ» є ціноутворення на товарних ринках. Ціни забезпечують підприємству запланований прибуток, конкурентоздатність продукції, попит на неї. Через установлені підприємством ціни реалізуються кінцеві комерційні цілі, визначаючи ефективність діяльності всіх ланок виробничо-збутової структури.

Цілеспрямована цінова політика ВАТ «ТУРБОАТОМ» полягає в тому, що підприємство встановлює на своє устаткування і вироби визначені ціни і так змінює їх, у залежності від ситуації на ранці, щоб забезпечити досягнення запланованих короткострокових і довгострокових цілей (оволодіння певною часткою ринку, одержання наміченого об'єму прибутку), а також для рішення оперативних задач, зв'язаних з реалізацією товарів.

ВАТ «ТУРБОАТОМ» здійснює більш гнучку цінову політику ніж його конкуренти. Підприємство швидше відреагувало на зменшення попиту на деякі види продукції, одночасно піднявши ціну на устаткування, що користається попитом. Однак, підприємство поводиться в країнах імпортерах по-іншому - знижує ціни на свою продукцію, з огляду на ціни на устаткування підприємств-конкурентів і інфляційні процеси.

У 2009 році відбулося підвищення цін, як на внутрішньому ринку, так і на ринках країн-імпортерів. Отже, підприємство теж підвищило ціни. ВАТ «ТУРБОАТОМ» у даний момент практикує класичний спосіб розрахунку цін своєї продукції - метод «середні витрати + прибуток».

Нарешті, у країнах-імпортерах, підприємство реалізує свою продукцію в умовах досить високої конкуренції. І тут необхідно скористатися стратегією проникнення (або стратегією низьких цін), що підприємство і намагається робити.

Автором курсової роботи було також здійснено аналіз каналів товароруху на ВАТ «ТУРБОАТОМ». Метою ВАТ «ТУРБОАТОМ», як і будь-якого іншого підприємства, - це виробництво конкурентоздатної продукції, вигідний її продаж і одержання прибутку. Вигідні продажі забезпечуються збутовою політикою організації або каналів товароруху. Призначення її - організація оптимальної збутової мережі для ефективних продажів виробленої продукції, складів проміжного збереження, пунктів технічного обслуговування і виставочних залів, визначення маршрутів товароруху, організація транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, ефективної системи постачання.

У 1997 році підприємство створило відділ маркетингу, але це не означає, що керівництво підприємства не приділяло раніш увагу питанням маркетингу. Основними функціями відділу маркетингу є вивчення ринку, реклама продукції, планування діяльності підприємства, цінова політика, організація збуту продукції. Маркетологи приділяють велику увагу цим питанням і вважають, що результативність організації і регулювання каналів товароруху є дуже важливою політикою.

Плануючи і розробляючи канали товароруху, відділ маркетингу враховує ряд важливих питань по організації мережі збуту:

- визначення політики організації каналів товароруху у взаємозв'язку з основними задачами маркетингової стратегії підприємства;

- визначення методів каналу товароруху;

- визначення числа рівнів каналу - число учасників збуту чи посередників (незалежних посередників) по всьому збутовому ланцюжку;

- визначення доцільності використання каналів збуту;

- визначення оптимальної структури каналів збуту по всьому асортименту продукції, що випускається.

У маркетингу немає стандартної програми вивчення покупців, що розрізняються великою кількістю ознак. Тільки за допомогою сегментування ринку можна визначити групи споживачів, більш-менш однорідні по характеристиках. Як головний критерій сегментування покупців ВАТ «ТУРБОАТОМ» виділяють географічне положення, а точніше - диференціювання покупців у межах України й у країнах СНД і дальнє зарубіжжя.

Основні каналі товароруху відображені на рис 2.1.

Рисунок 2.1 - Основні канали збуту продукції

Таким чином, підприємство використовує наступні методи збуту.

Прямий чи безпосередній. Цей метод полягає в тому, що підприємство вступає в безпосередні відносини зі споживачами і не прибігає до послуг незалежних посередників.

Непрямий - для організації збуту своїх товарів підприємство прибігає до послуг незалежних посередників.

Прямий метод продажів, як вважають маркетологи підприємства, має свої особливості і переваги, оскільки дає можливість зберегти повний контроль за веденням торгових операцій. Однак, вважати, що це найефективніший метод, оскільки він дає економію засобів на оплату послуг посередників і передбачає безпосередній контакт зі споживачами, не можна.

Отже, ВАТ «ТУРБОАТОМ» організувало свою систему каналів товароруху в такий спосіб: канал нульового рівня «виробник - споживач» і однорівневий канал «виробник - посередник - споживач».

Канал товароруху «виробник-споживач» підприємство використовує у всіх трьох зонах господарювання, а особливо в другій і третій зоні - країни СНД і далеке зарубіжжя. По-перше, тому що перевезення устаткування через границю обходиться дорожче іноземним споживачам у порівнянні з вітчизняними. По-друге, ВАТ «ТУРБОАТОМ» бере участь у спеціалізованих виставках в Україні і за її межами і там знаходить своїх споживачів.

3. Напрямки удосконалення процесу управління ВАТ «ТУРБОАТОМ» за концепцією маркетингу

3.1 Розробка заходів по дослідженню кон'юнктури ринка як основи ефективного використання внутрішніх виробничо-ресурсних можливостей ВАТ «ТУРБОАТОМ»

Сьогодні стан справ у енергетику України поряд із проблемами наявності палива, фінансів і ін. у більшості випадків визначається критичним станом устаткування на електростанціях.

На українських ТЕС експлуатуються паротурбінні блоки від 100 до 800 Мвт, у тому числі 42 блоку потужністю 300 113т, 43 блоку 200 Мвт і близько 20 блоків 100 Мвт.

Велика його частина відробила свій розрахунковий (100 тис. годину) і продовжений ресурс (220 тис. година) і експлуатуються протягом від 25 до 40 років. Ці блоки вводилися у експлуатацію у 60-і роки і як інші паротурбінні блоки українських ТЕС експлуатуються на вугіллях значно погіршеного у порівнянні з проектним якості і тому вимагають, у тому числі і при роботі на номінальному режимі, газової підсвічування у кількості до 40% по теплу.

Жоден з цих блоків не оснащений устаткуванням для сіро й азотоочистки, а електрофільтри через підвищену зольність палива не відповідають сучасним вимогам по викиду золи з димовими газами.

Таким чином, усі ці блоки мають потребу у корінній модернізації всього циклу, починаючи від паливопідготовки до очисних споруджень, у тому числі потрібно:

- реконструкція казанових установок і котельно-допоміжного устаткування для забезпечення спалювання вугіль українських родовищ без газового підсвічування;

- реконструкція турбін шляхом заміни застарілого устаткування і з можливим використанням частини інфраструктури машзалу і деяких елементів низькотемпературних частин турбін;

- збереження існуючих фундаментів, будівельної частини будинку, максимальне збереження теплової схеми.

Усі турбіни потужністю 200 Мвт Змієвської ТЕС вичерпали основний і продовжений ресурси і фізично зношені.

Головною особливістю роботи блоків Змієвської ТЕС у даний час є використання непроектного вугілля з калорійністю у 1,5 рази нижче розрахункової, зольністю понад 30%, підвищеною вологістю (до 10..12%) і змістом сірки до 3%. Спорудження сіро й азотосчистки відсутні. Через підвищену зольність електрофільтри працюють незадовільно. У казани для підтримки горіння додається природний газ у кількості 20. 30% по теплу.

Аналогічно обстоять справи і на гідроелектростанціях України. Так, більшість великих гідроелектростанцій Дніпровського каскаду ТЕС працюють з 50-х років і вже давно відробили свій ресурс (150-400 тис. годин). Усе це устаткування вимагає поступової, планомірної заміни.

Споживачами продукції ВАТ «ТУРБОАТОМ» є електростанції (ТЕЦ, ГРЕС, АЕС, ГЕС, ГАЕС), підприємства металургійної, цукрової й іншої галузей промисловості України.

ВАТ «ТУРБОАТОМ» сьогодні має виробничу і технічну можливість цілком задовольнити будь-які потреби замовників України і країн СНД як у нових, так і у устаткуванні для модернізації і заміні діючих турбін, що відробили свій ресурс. Однак відсутність фінансових засобів у більшості потенційних замовників не дозволяють їм укладати договору з нашим підприємством на виготовлення і постачання енергетичного устаткування.

Розглядаються пропозиції про постачання парових турбін ДО-500-170 для ТЕС «Талгер» (Індія), ГЕС «Кан Дог», «Хамтхуан» (В'єтнам), ГЕС «Сан-Рафаель» і «Кахон» (Мексика), РІС «Дурбун» (Монголія), ГЕС «Ічкіра» (Бразилія) і ін.

Вивчаються ринки країн Європи і Південної Америки, що випробують потребу у реновації і модернізації експлуатованого устаткування, раніше поставленого ВАТ «ТУРБОАТОМ» у 60-80-і роки для ТЕС, АЕС, ГРЕС у країнах: Фінляндії, Німеччини, Болгарії, Угорщини, Румунії, Росії і країнах СНД, а також на Кубі.

Пропонується модернізація парових турбін (типу ДО-220-44, ДО-160-130, ДО-100-130 і ін.) для ТЕЦ «Марица Схід» і АЕС «Козлодуй» Болгарія), АЕС «Ловииса» (Фінляндія), АЕС «Пакш» (Угорщина), ТЕС «Ренше», «Мариель». «Гавана» (Куба).

Роботи з модернізації блоків 200 Мвт Змієвської ТЕС можуть послужити основою широкої, масштабної програми модернізації інших аналогічних блоків у Україні, країнах СНД і далекого зарубіжжя.

Завоювання ринків збуту проходить у умовах твердої конкурентної боротьби з такими ведучими фірмами світу: «Сіменс (Німеччина); «Джек Альмстон» (Франція); «Вестінгауз» (США); «Тошиба» (Японія); «Енергомашинобудівельна корпорація Росії» і інші.

3.2 Шляхи підвищення ефективності діяльності маркетингової служби на досліджуваному підприємстві

Підприємствам, що постійно прагнуть до підвищення якості товарів і послуг, варто регулярно аналізувати стан основних функцій маркетингу, фінансового положення, закупівельної політики, НДДКР і т.п., щоб переконатися в тім, що вони готові, у разі потреби, пристосується до постійно мінливих обставин існування. Кожна з областей діяльності повинна постійно піддаватися систематизованій перевірці з метою внесення змін у випадку виникнення необхідності. Маркетинг - одна з таких областей діяльності підприємства. Сьогодні підприємство переглядає питання збереження, чи розширення звуження менеджменту торгової марки. Легше розглянути, оцінити і вивчити діяльність відділу маркетингу за допомогою маркетингового контролю.

Кожна з областей маркетингової діяльності оцінюється за допомогою питання які задаються вищому керівництву. Однак, роблячи висновки про роботу підприємства, маркетолог повинний покладатися тільки на керівників. Він вивчає документацію, плани та інші конкретні дані.

Фахівці з відділу маркетингу після вивчення даних підбивають підсумок і виставляють бали за кожний з показників.

Визначення, який саме показник є найбільш важливим, чи навпаки, не представляє особливого інтересу, виробляється відділом маркетингу і керівництвом підприємства спільно. Воно вплине на складання календаря, відповідно до якого будуть вноситися удосконалення в систему роботи відділу маркетингу.

Оцінка діяльності маркетингової служби ВАТ «ТУРБОАТОМ» приведена в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 - Оцінка організації маркетингової діяльності ВАТ «ТУРБОАТОМ»

З табл. 3.1 видно, що середній бал складає 30,2. Це свідчить про те, що маркетинг на підприємстві знаходиться на рівні нижче середнього. Тільки кілька видів діяльності оцінені середньо, більшість показників оцінені як зухвалі побоювання.

Виходячи з цього необхідно скласти розклад, відповідно до якого підприємство буде вживати заходів по підвищенню ефективності своєї маркетингової діяльності.

Підприємство повинне готувати плани маркетингу для кожної з ведучих областей маркетингової діяльності.

Усі плани повинні бути синхронізовані. Вони не можуть бути складені незалежно друг від друга. Отже, фахівцям, що відповідають за той чи інший сегмент ринку, потрібна інформація з питань планування випуску продукції і планування географічного ринку для того, щоб вони могли виробляти стратегію для своїх сегментів. Плани маркетингу повинні бути простими і суттєвими.

Кожен план маркетингу повинний містити наступні розділи:

- аналіз ситуації;

- мети і задачі маркетингу;

- стратегії маркетингу;

- план заходів;

- контроль.

Пропонований план маркетингових заходів на ВАТ «ТУРБОАТОМ» приведений табл. 3.2.

Таблиця 3.2 - План маркетингових заходів на ВАТ «ТУРБОАТОМ»

Як видно з табл. 3.2 відбудеться збільшення фондовіддачі, це означає про ефективність використання основних виробничих фондів.

Найважливішим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції, робіт, послуг. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства.

З приведеного аналізу бачимо, що введення організаційно-технологічних заходів спричинить за собою збільшення прибутку і зміцнення позицій на ринку.

Висновки

Використання системного аналізу відкриває широкі можливості для ефективного управління промисловим виробництвом на якісно новій основі. За його допомогою можна визначити не тільки кількісні співвідношення між окремими елементами і сторонами відтворення, а й розглядати їх з якісного боку, тобто знаходити співвідношення, яке забезпечує економічну ефективність.

У роботі для вирішення подібних завдань досліджено формування основних показників виробництва: прибутку, собівартості, рентабельності, основних фондів і оборотних засобів, обсягу продукції та інших важливих показників. Механізми формування кожного з цих показників є досить складними і водночас взаємопов'язані між собою. Так, на підставі частки окремих елементів витрат у собівартості продукції можна відокремити такі групи виробництв: трудомісткі, матеріаломісткі, енергомісткі, виробництва з великою часткою витрат на амортизацію, змішані виробництва. Віднесення того чи іншого підприємства до однієї з перелічених груп дає підставу визначати, за рахунок яких джерел насамперед можна зменшити витрати на виробництво.