Главная Коллекция "Otherreferats" Маркетинг, реклама и торговля Організація продовольчих поставок для нічного клубу "Пан"

Організація продовольчих поставок для нічного клубу "Пан"

Сутність організації поставок продукції. Підприємства громадського харчування й ресторанного бізнесу, специфіка їх діяльності на сучасному етапі. Правила та оформлення приймання продовольчих товарів. Постачальники ресторану і їхня характеристика.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 15.02.2011
Размер файла 60,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

3

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Ресторанний бізнес у наш час - справа молода, але дуже вигідна. Рівень життя наших громадян підвищується з кожним днем. Їх уже не задовольняє обід у якій-небудь їдальні, їм потрібно добре відпочити, покуштувати чого-небудь незвичайного, просто з користю провести час. І за це вони готові добре заплатити. Тому відкриття ресторану в наш час може принести чималий доход. Але для цього необхідно вивчити ринкові закони, а також ті елементи ресторанної справи, які допоможуть виділитися серед конкурентів і зайняти високе місце.

По суті справи всі власники ресторанів, більших або маленьких, престижних або дешевих, оригінальних або рядових, займаються тим самим справою, що безпосередньо залежить від наступних факторів:

Ш пропозиція,

Ш попит,

Ш конкуренція,

Ш мода,

Ш стан економіки країни

Спектр форм ресторанного бізнесу сьогодні настільки широкий, що вибір залежить тільки від особистих пристрастей ресторатора і його амбіцій. Починаючи з кав'ярень, де ранні відвідувачі завжди можуть розраховувати на ранковий кава й сік з бутербродами й кінчаючи закладами з різноманітною екзотичною кухнею від тибетської до тайської, висококласними ресторанами для обраних і міжнародних мереж ресторанів.

Ціль дійсної курсової роботи - розгляд діяльності підприємства ресторанного бізнесу на прикладі нічного клубу «Пан» і аналіз організації продовольчих поставок.

Відповідно до поставленої мети визначене завдання: проаналізувати організацію продовольчих поставок для нічного клубу «Пан» і дати пропозиції по її поліпшенню.

У цей час благополуччя й комерційний успіх торговельного підприємства цілком залежать від того, наскільки ефективна його діяльність, і вона повинна бути орієнтована тільки на прибуткове, рентабельне господарювання, тому що підприємство несе всю повноту економічної відповідальності за свої рішення й дії.

Організація господарських зв'язків з постачальниками товарів займає особливе місце серед інструментів комерційної діяльності торговельного підприємства, тому що ця система представляє сукупність форм, методів і важелів взаємодії підприємства зі споживачами продукції, виражена в основній діяльності по формуванню асортиментів товарів.

Всі операції по організації торгово-оперативних процесів і управлінню ними з метою досягнення високої економічної ефективності роботи торговельного підприємства зв'язані, насамперед, з раціональною організацією господарських зв'язків з постачальниками товарів, які сприяють планомірному розвитку економіки, збалансованості попиту та пропозиції, своєчасній поставці продукції й товарів народного споживання покупцям. Тому на кожному торговельному підприємстві повинна проводитися робота з вивчення й підтримки господарських зв'язків з постачальниками.

Попит на продовольчі товари має стабільність, покупець звикає до певних продуктів, тому важливо постійно мати їх в асортименті, а також забезпечити магазину безперебійну торгівлю всіма товарами відповідно до очікуваного купівельного попиту. Тут актуальним стає вдосконалювання організації господарських зв'язків з постачальниками.

1. Особливості організації поставок продукції для підприємств ресторанного бізнесу

1.1 Сутність організації поставок продукції

громадський харчування продовольчий поставка

Результативність господарських зв'язків як найважливішого напрямку комерційної діяльності багато в чому визначає правильність вибору постачальника й форм здійснення торговельних угод.

При адміністративно-командній системі управління економікою в Україні в останні роки, в обстановці повного одержавлення й всеосяжної централізації управління економікою, повального дефіциту й твердої системи управління, установлюваних державою» стабільних» цін справжній торгівлі, що ґрунтується на вільному обміні, попросту не було місця. Загалом, комплексі господарської діяльності вона трансформувалася в нормований розподіл матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, була замінена розподільним механізмом. Існувала жорстко регламентована «зверху» (із центра) система фондового наділення господарських одиниць виробничими й товарними ресурсами. Вибір торговельних партнерів був замінений сумно відомим прикріпленням оптових покупців до постачальників без права зміни адресної постановки, вільна купівля-продаж - системою вбрань; ініціатива виробників їхня самостійність при виробленні й проведенні асортиментної політики були обмежені так називаним розкладом номенклатури випуску й поставки товарів у специфікаціях до договорів. Комерційна робота, зачатки якої в Україні формувалися в роки непу, стихла в надрах бюрократичної машини, породженою командною економікою.

Ліквідація централізації управління товарними ресурсами в сучасних умовах наповнила новим змістом комерційну діяльність підприємств. Самостійність при визначенні торговельній політиці, виборі постачальників і умов поставки, виробленню цінової стратегії, формуванні комерційних служб забезпечує кожному підприємству можливість ефективного використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів.

У нових умовах господарювання організація комерційної діяльності підприємств будується на основі принципу повної рівноправності торговельних партнерів по поставці товарів, господарської самостійності постачальників і покупців, строгої матеріальної й фінансової відповідальності сторони за виконання прийнятих зобов'язань.

У цей час господарські зв'язки між постачальниками й покупцями товарів, комерційні взаємини між партнерами за договором поставки, забезпечення виконання зобов'язань, договірні взаємини регулюються Цивільним кодексом, що є основним нормативно-правовим документом для регулювання комерційних взаємин по поставках товарів, де викладаються загальні положення договірного права, що включають поняття й умови договору, види договорів у цивільних правовідносинах, порядок укладання договору, переддоговірні суперечки, зміна й розірвання договору й інші норми договірного права.

Отже, при здійсненні угод на поставку товарів торговельному підприємству від постачальників основним документом є договір, що регламентує відносини партнерів.

Договір виконує наступні функції:

Ш закріплює юридично відносини між партнерами;

Ш установлює порядок і способи виконання зобов'язань;

Ш передбачає способи захисту забезпечення зобов'язань.

Договір поставки - один з найпоширеніших видів зобов'язань, використовуваних у підприємництві. Договір поставки охоплює практично весь товарообіг у господарській діяльності підприємців. Висновок цього договору дуже зручно як для підприємств (юридичних осіб) так і для індивідуальних підприємців.

Найбільш оптимальний договір поставки, приміром, для регулювання взаємин між виробниками товарів і постачальниками сировини, матеріалів або комплектуючих виробів; між виготовлювачами товарів і оптових організацій, щоспеціалізуються на реалізації товарів. Зазначені відносини повинні відрізнятися стабільністю й мати довгостроковий характер. Тому в правовому регулюванні поставних відносин переважне значення мають не разові угоди по передачі партії товарів, а довгострокові договірні зв'язки.

Оптовий оборот товарів, відносини між професійними продавцями й покупцями позначені в Кодексі як поставка товарів. Визначення умов таких комерційних відносин - справа насамперед їхніх учасників. Разом з тим є визнані стандарти комерційного обороту, які варто передбачати в законі й застосовувати у випадку відсутності іншої угоди сторін. Кодекс у цій частині враховує правила, установлені Віденською конвенцією про міжнародні договори купівлі - продажу товарів, учасником якої є Росія, а також сформовані в нашій країні норми про періоди, порядок поставки, заповненні недопоставки товарів, їхній вибірці, розрахунках за поставлені товари, наслідках порушення умов поставки.

Договором поставки зізнається такий договір купівлі - продажу, по якому продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в обумовлений строк або строки вироблені або закуповувані їм товари покупцеві для використання в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім і іншим подібним використанням.

Договір поставки має таку ж економічну сутність (возмездна передача товару від одного суб'єкта до іншого) як і договір купівлі - продажу. Визначається договір поставки як різновид договору купівлі - продажу, і звідси проглядається єдність економічного змісту і юридичних ознак цих договорів:

Ш вони покликані забезпечити перехід права власності (іншого речового права) на майно;

Ш висновок цих договорів відбувається в результаті вільного волевиявлення сторін, які виступають як вільні товаровласники;

Ш вони мають возмездно-еквівалентний характер, де зустрічним наданням є гроші.

Цивільний кодекс установлює, що до договору поставки товарів застосовуються не тільки спеціальні норми, але й загальні положення про купівлю - продажу. Це положення має як науково - пізнавальне, так і практичне значення, оскільки в процесі реалізації прав, що випливають їхніх конкретних зобов'язань, а також при здійсненні захисту прав в арбітражному суді потрібно й чітке їхнє визначення, і правильна юридична кваліфікація.

Договору поставки властиві кваліфікуючі ознаки, що виділяють його в окремий вид договору купівлі - продажу й обумовліваючі його особливе правове регулювання:

Ш передача товарів продавцем (постачальником) покупцеві повинна здійснюватися в обумовлений договором строк або строк. Стосовно до договору поставки строк (строки) передачі товарів здобуває характер істотної умови договору;

Ш за договором поставки підлягають передачі не будь-які товари, а тільки вироблені або закуповувані постачальником. Таким чином, як постачальник виступає комерційна організація, що спеціалізується на виробництві відповідних товарів або професійно займається їхніми закупівлями;

Ш має істотне значення, для якої мети покупцем здобуваються товари в постачальника, тому що договором поставки зізнається тільки такий, у чинність якого покупцеві передаються товари для їхнього використання в підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім і іншим подібним використанням. Дана ознака свідчить про те, що і як покупець за договором поставки повинна виступати, як правило, комерційна організація, що займається підприємницькою діяльністю.

Крім того, договір поставки має й інші істотні відмінності. Наприклад:

Ш система договірних зв'язків при поставці найчастіше складна, і тому постачальник не завжди власник (виробник) майна, що поставляє, їм може бути й посередник, що реалізує покупцеві товари з метою одержання прибутку;

Ш у договорі поставки момент укладання договору віддалений у часі від моменту виконання, тому що товару, що підлягає поставці, може й не бути на момент укладання договору;

Ш договір поставки створює тривалі відносини між сторонами;

Ш виконання договору поставки, як правило, здійснюється вроздріб;

Ш в обсяг прав і обов'язків сторін входить не тільки продаж товару, що поставляє, але і його доставка;

Ш сам зміст договору визначає письмову форму його висновку.

Значення договору поставки полягає в тому, що він як договір купівлі - продажу опосредує процеси товарного обміну в суспільстві, зокрема матеріально - технічне забезпечення суб'єктів господарювання. Дійсно, купівля - продаж є універсальною юридичною формою відносин обміну, що дозволяє опосредувати різні його види, а суспільно - економічні відносини, регульовані договором поставки й купівлі - продажу, в основному тотожні: вони лежать у сфері товарного обігу і являють собою куплю - продаж у її економічному значенні

Раціональні господарські зв'язки є умовою динамічного розвитку економіки й збалансованості попиту та пропозиції, сприяє своєчасній поставці продукції й товарів народного споживання покупцям.

Торговельні підприємства встановлюють зв'язку в основному з місцевими постачальниками й постачальницько-збутовими посередниками. Постачальниками імпортних товарів найчастіше є перекупники товарів - або посередники, або частки фірми. При таких зв'язках знижуються витрати підприємств роздрібної торгівлі, тому що товар увозиться постачальником у магазин, і підприємство не несе транспортних витрат, а оплата провадиться в міру реалізації товару.

Нові умови господарювання, розвиток і поглиблення товарно-грошових відносин, повного госпрозрахунку й самофінансування сприяли появі нового типу організації комерційних відносин між постачальниками й покупцями товарів, відкрили широкий простір комерційній ініціативі, самостійності й заповзятливості торговельних працівників. Без цих якостей у сучасних умовах не можна успішно здійснювати комерційну роботу.

1.2 Підприємства громадського харчування й ресторанного бізнесу

Громадське харчування як галузь народного господарства являє собою сукупність підприємств, об'єднаних по характері сировини, що переробляє, і випускає продукції, що, організації виробництва й форми обслуговування населення.

Громадське харчування виконує три взаємозалежні функції: виробництво готової продукції, її реалізацію й організацію споживання. Діяльність підприємств громадського харчування в процесі виконання цих трьох функцій характеризується рядом ознак, що зближають їх з підприємствами харчової промисловості й роздрібної торгівлі.

По характері організації виробництва підприємства громадського харчування мають ряд загальних рис із підприємствами харчової промисловості. Однак від підприємств харчової промисловості підприємства громадського харчування відрізняються тим, що на них не тільки організується виробництво готової кулінарної продукції, але й здійснюється її реалізація в спеціально обладнаних приміщеннях. Продукція підприємств громадського харчування не витримує тривалих строків зберігання й, як правило, повинна реалізовуватися безпосередньо після виготовлення. Продукція підприємств харчової промисловості може зберігатися порівняно тривалий час і реалізується за межами підприємств - виготовлювачів.

Виконання функції реалізації зближає підприємства громадського харчування з підприємствами роздрібної торгівлі. Підприємства громадського харчування, як і підприємства роздрібної торгівлі, реалізують продукцію населення в обмін на його грошові доходи. Громадське харчування організаційно входить до складу торгівлі. Його оборот становить більше 10% загального роздрібного товарообігу державної й індивідуальної торгівлі країни. Однак по характері реалізації продукції підприємства громадського харчування істотно відрізняються від підприємств роздрібної торгівлі, тому що вони не тільки реалізують, але й організують споживання готових блюд і кулінарних виробів і надають населенню різні види послуг.

Більше двох третин реалізованої підприємствами громадського харчування продукції є продукцією власного виробництва, а в заводській і фабричній їдальнях питома вага її товарообігу досягає 80% і навіть 90%.

До 90% праці, затрачуваного в громадському харчуванні, є продуктивним, тобто пов'язаним зі створенням нових споживчих вартостей. Тому в класифікації галузей народного господарства громадське харчування ставиться до сфери матеріального виробництва.

Основними завданнями підприємств громадського харчування є найбільш повне задоволення попитів населення, поліпшення якості випускає продукції, що, підвищення культури обслуговування.

Громадське харчування здійснюється у двох формах:

Ш харчування державними й індивідуальними підприємствами;

Ш безкоштовне або пільгове харчування органами соціально-культурними установами.

Основними завданнями громадського харчування є:

Ш збільшення загального обсягу товарообігу громадського харчування відповідно до росту грошових доходів населення й збільшенням ресурсів продовольчих товарів;

Ш ріст обсягу випуску продукції власного виробництва, поліпшення її асортиментів і підвищення якості;

Ш підвищення частки продукції власного виробництва в обсязі товарообігу громадського харчування;

Ш підвищення питомої ваги громадського харчування в постачанні населення продовольчими товарами;

Ш розвиток і вдосконалювання матеріально-технічної бази галузі;

Ш широке впровадження прогресивних форм і методів обслуговування населення;

Ш удосконалювання планування й економічного стимулювання;

Ш підвищення економічної ефективності підприємств громадського харчування.

Підприємства громадського харчування можуть класифікуватися за різними критеріями. По виробничо-торговельній ознаці (з урахуванням виконання функцій по готуванню й реалізації їжі) підприємства громадського харчування діляться на: заготовочні й доготовочні.

Заготовочні підприємства - механізовані підприємства призначені для централізованого випуску напівфабрикатів, а також кулінарних і борошняних кондитерських виробів. Це фабрики кулінарних виробів і напівфабрикатів, спеціалізовані цехи по виробництву напівфабрикатів, кулінарні фабрики, фабрики-кухні, фабрики швидкозаморожених блюд і інших. Ці підприємства оснащені сучасним високопродуктивним устаткуванням - поточно-поточно-механізованими й автоматизованими лініями, автоматами. Із заготовочних підприємств напівфабрикати, кулінарні й кондитерські виробу, швидкозаморожені блюда надходять на підприємства доготовочні.

Доготовочні підприємства - невеликі підприємства, що працюють на напівфабрикатах високого ступеня готовності й готових охолоджених блюд, які надходять із заготовочні підприємства громадського харчування. До них відносять: їдальні доготовочні і їдальні роздавальні, вагони ресторани, кафе, закусочні, буфети й т.д.

Підприємства з повним циклом виробництва - здійснюють обробку сировини, випускають напівфабрикати й готову продукцію, а потім самі реалізують її в залах, буфетах, магазинах кулінарії.

В Україні класифікація підприємств харчування по типах виконується залежно від форми обслуговування споживачів, характеру діяльності, асортиментів реалізованих блюд. Ураховуються також особливості інтер'єра, музичного супроводу, меблювання, столового посуду й білизни, приладів. До основних типів підприємств відносять: ресторан, кафе. їдальня, закусочна, буфет, бар і ін.

Ресторан - уважається найбільш комфортабельним підприємством харчування із самими різноманітними асортиментами блюд складного готування. У ресторані високий рівень обслуговування сполучається з організацією відпочинку відвідувачів. У ресторані споживачам надають в основному обіди й вечері, а при обслуговуванні туристичних груп може бути й повний раціон харчування.

Ресторани розміщають переважно на центральних, жвавих вулицях, в аеропортах, на пристанях, теплоходах, морських судах, при готелях, мотелях, у центрах туризму й місцях масового відпочинку.

Кафе - підприємство громадського харчування, призначене для виробництва й реалізації блюд менш складного готування в обмеженому асортименті, а також різноманітних гарячих і холодних напоїв, борошняних кондитерських виробів, солодких блюд. Залежно від асортиментів продукції кафе підрозділяють на дві групи: загального типу й спеціалізовані (кафі - кондитерська, кафе - морожене, дитяче, кафе національної кухні й т.д.).

Їдальня - найпоширеніший тип підприємства громадського харчування. Основне призначення - готування й реалізація споживачам переважно продукції власного виробництва.

Закусочна - підприємство швидкого обслуговування. Асортименти закусочних - холодні й гарячі блюда, сосиски, сардельки, пельмені, вареники, яєчні, а також напої. Найбільше широко поширені спеціалізовані закусочні: пельменна, варенична, шашликова, млинцева, пиріжкова, сосискова, бутербродна й т.д. Закусочні мають високу пропускну здатність і розміщаються у жвавих місцях, по шляху руху туристських маршрутів.

Бар - спеціалізоване підприємство швидкого обслуговування, призначене для реалізації змішаних, натуральних і крепкоалкогольних напоїв у різноманітному асортименті. У барі також реалізують блюда, закуски й кондитерські вироби. Призначення бара - надати можливість відвідувачам відпочити в затишній обстановці, послухати музику, подивитися виступ артистів або якесь шоу. Бари залежно від асортиментів ділять на пивні, винні, молочні, коктейль-холи й коктейль-бари. Коктейль-хол відрізняється від коктель-бара лише більшою місткістю залу, а також більше різноманітним устаткуванням. Найпоширеніші закуски в барах - сирні палички, канапе, тарталетки, маслини, оливки, солоний мигдаль, фісташки. Бари розміщають у торгових центрах, при ресторанах, при великих музеях і т.д.

Залежно від методу обслуговування підприємства громадського харчування підрозділяють на обслуговування за допомогою офіціантів, самообслуговування й підприємства змішаного обслуговування.

По асортиментах харчування послуга громадського харчування підрозділяється на комплексне харчування, харчування на вибір, харчування по попередньому замовленню, у тому числі по обслуговуванню прийомів, ювілеїв, банкетів і інших заходів.

Крім того підприємства харчування спеціалізуються на національних блюдах (європейська, корейська, китайська, грузинська, єврейська й інша кухні). Підприємства класифікуються також по числу посадкових місць, режиму роботи - цілодобові, з обмеженням за часом.

2. Аналіз діяльності підприємства ресторанного бізнесу

2.1 Коротка характеристика підприємства

Нічний клуб «Пан» розташовується в Радянському районі міста Дніпропетровськ, за адресою: вулиця 35-я гвардійська буд. 1. Режим роботи з 12-00 до 2-00.

Зал розрахований на 60 посадкових місць.

До складу будинку входять: виробничі приміщення, адміністративні приміщення, побутові приміщення для персоналу, торговельний зал, фойє.

До складу виробничих приміщень входять; гарячий цех, холодний цех, цех доробки напівфабрикатів, овочевий цех, мийна кухонного посуду, мийна столового посуду, сервізна столового посуду.

До адміністративних приміщень зараховують кабінет директора, бухгалтерію, кабінет зав виробництвом.

До побутових приміщень відносять роздягальню для персоналу, душову й туалетні кімнати.

При вході в клуб «Пан» розташовано фойє. У фойє передбачені: гардероб, туалетні кімнати, пост охорони.

Торговельний зал клубу «Пан» розділений на 2 частині, образуя при цьому великий і малий зал. У малому залі передбачена барна стійка з високими стільцями для відвідувачів і невелика кількість чотиримісних столів.

У великому залі розташовується каса для розрахунку із клієнтами, установка для ді-джея, сцена й по периметрі залу розставлені 8 - 10-місцеві столи.

Інтер'єр залу витриманий у коричнево-бежевих тонах. При обробці залу були використані матеріали з дерева, каменю. У великому залі розташовується камін, наявність якого надає затишок інтер'єру.

Для оформлення залів і приміщень для споживачів використаються вишукані й оригінальні декоративні елементи (світильники, драпірування, картини й т.д.).

Для створення оптимального мікроклімату в торговельному залі нічного клубу є система кондиціонування повітря.

Меблі в нічному клубі «Пан» підвищеної комфортності, відповідає інтер'єру.

Нічний клуб «Пан» - це загальнодоступне підприємство громадського харчування, що надає споживачам різноманітні асортименти блюд складного готування, в основному по індивідуальних замовленнях, а також вин-горілочні, тютюнові й кондитерські виробу. Високий рівень обслуговування сполучається з організацією відпочинку відвідувачів.

Послуги з організації дозвілля включають:

Ш організацію музичного обслуговування;

Ш організацію проведення концертів, програм, вар'єте.

У Нічному клубі «Пан» організуються обслуговування прийомів, сімейних торжеств, банкетів, проведення тематичних вечорів. Основні відвідувачі ресторану це жителі близлежайших районів і працівники підприємств, що поруч перебувають, і оптових баз.

Споживачів обслуговують офіціанти, метрдотелі, бармени, що пройшли спеціальну підготовку.

Блюда й напої готують висококваліфіковані кухарі. Обслуговуючий персонал має формений одяг і взуття єдиного зразка.

У Нічному клубі «Пан» споживачам надаються обіди (бізнес-ланч).

У практику обслуговування входить устрій сімейних обідів. Для цього складене спеціальне меню розраховуючи на дітей (дитяче меню), де пропонуються блюда, які можуть зацікавити дітей своєю назвою й оформленням, причому ціни на блюда не дуже високі.

Нічний клуб «Пан» має крім звичайної вивіски, вивіску світлову з елементами оформлення.

У Нічного клубу «Пан» є зручні під'їзні колії для транспорту, а також охоронювана автостоянка.

Застосовується посуд з мельхіору, нержавіючої сталі, фарфоро-фаянсова з монограмою, із кришталю.

2.2 Структура виробництва

Нічний клуб «Пан» має різноманітні цехи, що спеціалізуються по видах сировини, що переробляє, і виготовленої продукції: цех доробки напівфабрикатів, овочевий, гарячий, холодний. Складське, тарне, санітарно-технічне господарство.

Цехи підрозділяють на: заготовочні (цех доробки напівфабрикатів, овочевий); доготовочні (гарячий, холодний).

У кожному цеху організують технологічну лінію - ділянка виробництва, оснащена необхідним устаткуванням для певного технологічного процесу.

У заготовочних цехах ресторану провадять механічну обробку м'яса, риби, птаха, овочів і вироблення напівфабрикатів для постачання ними гарячого цеху свого підприємства.

У нічному клубі «Пан» в основному працюють на напівфабрикатах, тому обробку м'яса, птаха, субпродуктів і риби зосереджують в одному цеху (цех доробки напівфабрикатів), також як і обробку всіх овочів.

ОВОЧЕВИЙ ЦЕХ

Овочевий цех має зручний зв'язок з холодним і гарячим цехом, у яких завершується випуск готової продукції.

Технологічний процес обробки овочів складається із сортування, миття, очищення, дочистки після механічного очищення, промивання, нарізки.

Устаткування для овочевого цеху підбирають по Нормах оснащення залежно від типу й потужності підприємства. Основним устаткуванням є виробничі столи, столи для дочистки картоплі, мийні ванни, підтоварники для овочів.

Робочі місця оснащуються інструментами, інвентарем для виконання певних операцій.

В овочевому цеху виділяють лінію обробки картоплі й коренеплодів і лінію обробки свіжої капусти й інших овочів і зелені. Устаткування ставиться по ходу технологічного процесу

Роботу овочевого цеху організує завідувач виробництвом.

ЦЕХ ДОРОБКИ НАПІВФАБРИКАТІВ

У нічному клубі «Пан» організований цех доробки напівфабрикатів, які підприємство одержує від промислових і заготовочних підприємств у вигляді м'яса великими шматками, риби спеціального оброблення охолоджених і мороженої, тушок курей і курчати.

У цеху організують окремі робочі місця для доробки м'ясних напівфабрикатів, напівфабрикатів із птаха, риби.

З устаткування в цеху доробки напівфабрикатів установлюють універсальний привід ПМ - 1,1 з комплектом машин для розпушування, здрібнювання м'яса й виконання інших операцій. Крім механічного встаткування в цеху встановлюють холодильне встаткування, мийні ванни, виробничі столи, пересувні стелажі.

У нічному клубі «Пан» відповідно до виробничої програми, крупнокускові напівфабрикати обробляються на порціонні, мелкокускові й рубані. Робоче місце обладнається виробничим столом, на який укладаю обробну дошку, установлюють циферблатні ваги.

Субпродукти надходять на підприємство у вигляді сировини й у цеху доготовки напівфабрикатів передбачене окреме місце для їхньої обробки.

Для обробки домашнього птаха, що надходить від промисловості, також організоване окреме робоче місце. Готування напівфабрикатів із птаха здійснюється на робочому місці, де використають мийні ванни, виробничий стіл.

З огляду на специфічний захід рибних продуктів, готування порціонних напівфабрикатів здійснюють на окремих виробничих столах. Крім роздільного встаткування виділяються окремі інструменти, тара, обробні дошки, маркіровані для обробки риби.

У цеху доробки напівфабрикатів застосовуються настільні м'ясорубки.

У цеху виконують роботу кухаря 4 і 5 розрядів. За свою роботу кухаря звітують перед завідувач виробництвом або бригадиром.

ХОЛОДНИЙ ЦЕХ

У нічному клубі «Пан» для готування холодних блюд і закусок, бутербродів, солодких блюд і холодних супів організований холодний цех.

В асортименти продукції холодного цеху входять холодні закуски, гастрономічні вироби (м'ясні, рибні), холодні блюда (отварні, смажені, фаршировані, заливні й ін.), молочнокисла продукція, а також холодні солодкі блюда (желе, муси, самбуки й ін.), холодні напої.

Оскільки в холодному цеху значна кількість блюд і виробів не піддають тепловій обробці, тут особливо строго необхідно дотримувати санітарні правила при організації технологічного процесу.

Виробнича програма холодного цеху складається на підставі асортиментів блюд, реалізованих через торговельний зал.

Холодний цех розташовується в одному з найбільш світлому приміщенні з вікнами.

При плануванні цеху передбачений зручний зв'язок з гарячим цехом, де провадиться теплова обробка продуктів, необхідних для готування холодних блюд.

Холодні блюда в ресторані «Пан» виготовляються безпосередньо за замовленням споживачів.

Холодні блюда повинні мати температуру подачі 10-14про З, тому в цеху передбачена достатня кількість холодильного встаткування.

З огляду на, що в холодному цеху виготовляється продукція із продуктів, що пройшли теплову обробку, і із продуктів без додаткової обробки, необхідно розмежувати виробництво блюд із сирих і варених овочів, з риби й м'яса.

У холодному цеху використаються кошти малої механізації: машина для нарізки гастрономічних виробів МРГУ-370 (для нарізки й укладання в лотки шинки, ковбаси, сиру)

Холодний цех оснащений достатньою кількістю холодного встаткування. Для зберігання продуктів і готових виробів установлюють холодильні шафи, виробничі столи СОЕСМ-2 з охолоджуваною шафою, гіркою і ємністю для салату.

У холодному цеху використаються різноманітні інструменти, інвентар, пристосування: ножі, ножі гастрономічні, яйцерізки, обробні дошки, форми для заливних блюд, мусів.

Для контролю за масою порцій використають ваги ВНЦ-2.

ГАРЯЧИЙ ЦЕХ

Гарячий цех є основним цехом підприємства, у якому завершується технологічний процес готування їжі: здійснюється теплова обробка продуктів і напівфабрикатів, варіння бульйонів, готування супів, соусів, гарнірів, других блюд, а також провадиться теплова обробка продуктів для холодних і солодких блюд. Гарячий цех має зручний зв'язок із заготовочними цехами, зі складськими приміщеннями й зручним взаємозв'язком з холодним цехом, роздавальної й торговельний залом, мийної кухонного посуду.

Блюда гарячого цеху, що випускають у ресторані «Пана» відповідають вимогам державних стандартів, стандартів галузі, стандартів підприємства, збірників рецептур блюд і кулінарних виробів, і виробляються по технологічних інструкціях і картам, техніко - технологічним картам при дотриманні Санітарних правил для підприємств громадського харчування.

Виробнича програма гарячого цеху складається на підставі асортиментів блюд, реалізованих через торговельний зал.

Гарячий цех оснащений сучасним устаткуванням: тепловим, холодильним, механічним, і немеханічним: плитами, жарочними шафами, електросковородами, електрофритюрницями, холодильними шафами, виробничими столами й стелажами.

3. Організація постачання продукції

3.1 Джерела постачання

До організації й продовольчого постачання підприємства пред'являються наступні вимоги: забезпечення різноманітних асортиментів товарів у достатній кількості й належній якості в плині року; своєчасність і ритмічність завезення товарів; оптимальний вибір постачальників і своєчасний висновок з ними договорів на поставку товарів.

Для ефективної й ритмічної роботи підприємства необхідно організувати завезення товарів з різних джерел.

Одним із джерел є підприємства-виготовлювачі продовольчих товарів різних форм власності: державні підприємства, акціонерні товариства, об'єднання, приватні фірми, що виготовляють продукти харчування.

Великий внесок в організацію продуктового постачання вносять виробники сільськогосподарської продукції: колгоспи, радгоспи, фермерські господарства, приватники.

Часто експедитори закуповують продукцію на ринках, оптових ринках, у магазинах.

Багато видів продуктів надходять у підприємства через посередників - оптові бази:

Ш Оптові бази й холодильники, що постачають м'ясом, маслом, рибними й гастрономічними продуктами;

Ш Оптові бази, що постачають бакалійною продукцією;

Ш Оптові плодоовочеві бази.

Оптові бази закуповують товари в підприємств-виготовлювачів для наступного продажу роздрібним торговельним підприємствам і підприємствам громадського харчування.

Вихідні бази розміщаються безпосередньо на підприємстві-виготовлювачі. Їхня функція - організація процесу руху товарів з пунктів виробництва в пункти споживання.

Торгово-закупівельні бази розташовуються в районах, де багато підприємств-виготовлювачів накопичують товари для продажу їх у місця споживання.

Торговельні бази перебувають у місцях споживання. Вони закуповують товари у виготовлювачів, вихідних і торгово-закупівельних баз і інших посередників і продають їхнім роздрібним підприємствам і підприємствам харчування.

3.2 Приймання продовольчих товарів

Приймання товарів у підприємстві харчування є важливою складовою частиною технологічного процесу. Приймання проводять у два етапи.

Продукти одержують по кількості й по якості. Перший етап - попередній. Приймання продуктів по кількості провадиться по товарно-транспортних накладних, рахункам-фактурам, шляхом перерахування тарних місць, зважуванні. Якщо товар надійшов у справній тарі, крім перевірки ваги брутто підприємство має право зажадати розкриття тари й перевірки ваги нетто. Другий етап - остаточне приймання. Маса нетто й кількість товарних одиниць перевіряють одночасно з розкриттям тари. Маса тари перевіряється одночасно із прийманням товару.

При виявленні недостачі складається однобічний акт про виявлену недостачу, цей товар зберігається окремо, забезпечується його схоронність і викликається постачальник. Після остаточного приймання складається акт в 3 екземплярах.

Одночасно із прийманням товарів по кількості товар приймається також і по якості.

Приймання товарів по якості провадиться органолептично (по виду, кольорам, заходу, смаку). При цьому перевіряють відповідність стандартам, ТУ. До транспортних документів прикладаються сертифікати або посвідчення якості.

Відповідно до закону «Про захист прав споживачів» і санітарними нормами й правилами товар повинен бути безпечним для здоров'я споживачів. Забороняється приймати:

Ш М'ясо всіх видів сільськогосподарських тварин без клейма й ветеринарного свідоцтва;

Ш Сільськогосподарського птаха і яйця без ветеринарного свідоцтва, а також з неблагополучних по сальмонельозі господарств;

Ш Консерви з порушенням герметичності, бомбажем;

Ш Овочі й плоди з ознаками гнили;

Ш Гриби солоні, мариновані, сушені без наявності якісного посвідчення.

Для забезпечення безперебійної роботи виробництв реалізації продукції в достатньому асортименті з урахуванням попиту споживачів необхідні товарні запаси.

Товарні запаси повинні бути мінімальними, але достатніми для ритмічної роботи підприємства.

Для нічного клубу рекомендуються наступні норми товарних запасів при нормальних умовах зберігання:

Ш Нешвидкопсувні продукти (борошно, цукор, крупа) - 8-10днів

Ш Швидкопсувні продукти (м'ясо, Риба, птах) - 2-5днів

Запаси хліба молока не повинні перевищувати одноденну реалізацію.

Наднормативні запаси збільшують втрати, ускладнюють облік, захаращують складські приміщення, при цьому погіршуються умови зберігання.

3.3 Виробнича програма й товарообіг

Закупівля товарів - складова частина комерційної діяльності торговельної організації, що включає в себе:

Ш Вивчення й прогнозування купівельного попиту;

Ш Виявлення й вивчення джерел надходження й постачальників товарів;

Ш Організацію господарських зв'язків з постачальниками товарів, включаючи розробку й висновки договорів поставки.

Робота торговельного підприємства в цей час придбала самостійність у встановленні господарських зв'язків. Розширилося коло постачальників - приватні підприємства, торгові доми, посередницькі фірми.

Рівномірність поставки товарів від постачальників-виготовлювачів, оптових організацій (фірм), має величезне значення в роздрібній торгівлі. Своєчасна й рівномірна поставка товарів магазинам, забезпечує успішне виконання плану роздрібного товарообігу, високі темпи його росту в динаміку і якісне обслуговування покупців. Оцінка виконання плану й динаміки надходження товарів повинна провадитися за щомісяця й наростаючим підсумкам з початку кварталу й року. Для оцінки надходження товарів у натуральному вираженні становлять спеціальні аналітичні таблиці, за даними який можна вивчити ступінь задоволення попиту покупців на окремі товари.

Велике значення має перевірка дотримання договорів поставки товарів окремими постачальниками. Порушень у виконанні договорів поставки з вини постачальників (несвоєчасний висновок договорів, порушення договірних зобов'язань по обсязі, асортиментам, якості товарів, порушення графіків завезення товарів і інших умов поставки) за звітний рік не спостерігалося.

Таблиця 3.1 Структура сировини й товарів у цінах постачальників за січень 2010 р.

№ п\п

Найменування продукції

Одиниця виміру

Кількість

Ціна постачальника за одиницю товару

Вартість товарів у цінах постачальників

1.

М'ясо й м'ясопродукти, у т.ч. м'ясні п\ф, субпродукти

1

Яловичина п/ф

кг

25

65,00

1625,00

2

Свинина п/ф

кг

20

80,00

1600,00

3

Бройлер. курчата

кг

22

45,00

990,00

4

Шинка

кг

12

85,00

1020,00

5

Вирізка яловича

кг

20

120,00

2400,00

6

Вирізка свиняча

кг

16

115,00

1840,00

7

Карбонат копчений

кг

5,7

130,00

741,00

8

Ковбаса сырокопчен.

кг

5,2

175,00

910,00

9

Корейка свиняча

кг

22

85,00

1870,00

10

Корейка ягняти

кг

5,2

350,00

1820,00

11

Крильця курячі

кг

5

42,00

210,00

12

Окорочка курячі

кг

39

40,00

1560,00

13

Печінка куряча

кг

5,5

41,00

225,5

14

П/ф для відбивний

кг

55

100,00

5500,00

15

Сосиски

пач. 400 м

15

23,00

345,00

16

Филе курей

кг

29

70,00

2030,00

17

Мова яловичий

кг

15

180,00

2700,00

2.

Риба й рыбопродукты, у т.ч. рибні консерви

1

Балик осетровий

кг

3,5

400,00

1400,00

2

Ікра лососева

банку130 м

12

110,00

1320,00

3

Кальмари св/м

кг

22

70,00

1540,00

4

Крабове м'ясо

пач. 200 м

28

19,00

532,00

5

Краби в с/с

банку100 м

11

200,00

2200,00

6

Креветки в с/с

банку200 м

22

103,00

2266,00

7

Креветки св/м

кг

2,5

90,00

225,00

8

Лосось консервир.

банку130 м

10

22,00

220,00

9

Мідії в с/с

банку200 м

17

105,00

1785,00

10

Мідії св/м

кг

1,2

200,00

240,00

11

Мідії Ківі гігант

кг

2

220,00

440,00

12

Восьминіг копчений

банку200 м

3

98,00

294,00

13

Ракові шейки

банку200 м

15

110,00

1650,00

14

Сьомга сл/сол

кг

5,5

280,00

1540,00

15

Филе осетрових

кг

26

250,00

6500,00

16

Филе сьомги

кг

21

220,00

4620,00

17

Филе оселедця

кг

4,0

40,00

160,00

18

Филе судака

кг

10

50,00

500,00

19

Филе щуки

кг

12

45,00

540,00

20

Форель райдужна

кг

5

170,00

850,00

3.

Овочі й картопля

і інші продукти.

1

Борошно

кг

14

5,00

70,00

2

Яйце

шт.

200

1,50

300,00

3

Картопля

кг

250

10,00

2500,00

4

Лук ріпчастий

кг

34

10,00

340,00

5

Печериці свіжі

кг

18

80,00

1440,00

6

Масло рослинне

л

26

30,00

780,00

7

Масло вершкове

кг

10

120,00

1200,00

8

Сметана

кг

14

30

420,00

9

Морква

кг

8

10,00

80,00

10

Цукор

кг

18

14,00

252,00

11

Ананас консерв.

банку340 м

12

25,00

300,00

12

Гриби мариновані

банку460 м

15

40,00

600,00

13

Зелений горошок

банку260 м

21

17,00

357,00

14

Зелень

кг

5

150,00

750,00

15

Капуста свіжа

кг

20

20,00

400,00

16

Капуста брокколи

кг

10

60,00

600,00

17

Кетчуп

бут. 0,9 л

15

19,00

285,00

Таблиця 3.2 Знижка на закупівельні ціни сировини й товарів

№ п/п

Найменування

Сума, грн.

Питома вага в% до товарообігу

1

Продаж продукції власного виробництва

187643,28

75%

2

Продаж покупних товарів

62547,76

25%

Разом:

250191,04

100%

Таблиця 3.3 Трудові показники за січень 2010 р.

№ п/п

Показники

Одиниця виміру

Сума

1

Товарообіг

Тыс.грн

250,19

2

Оборот по продукції власного виробництва

Тыс.грн

187,64

3

Чисельність працівників підприємства

Чіл.

28

4

Чисельність працівників виробництва

Чіл.

7

5

Середнє вироблення 1 раб. підприємства

Тис.грн

8,9

6

Середнє вироблення 1 раб. виробництва

Тыс.грн

26,8

7

Фонд оплати праці:

Сума

В% до обороту

Тыс.грн.

%

42,3

16,9%

8

Середня місячна заробітна плата 1 працівника

Тыс.грн

1,51

Таблиця 3.4 Кошторис витрат виробництва й обіги за січень 2010 р.

Номер статті

Найменування статті

Сума тис. грн.

В% до товарообороту

В% до підсумку

1

Транспортні витрати

4,8

1,9

5,1

2

Витрати на оплату праці

42,3

16,9

44,5

3

Відрахування на соц. потреби (35,6%)

15,1

6

15,9

4

Витрати на зміст будинку, приміщення й устаткування

3,0

1,2

3,1

5

Амортизація основних коштів

1,0

0,4

1,0

6

Витрати на ремонт основних коштів

2,2

0,9

2,4

7

Зношування санітарного одягу, столової білизни, столового посуду й приладів

1,7

0,7

1,7

8

Витрати на зберігання й упакування товарів

0,5

0,2

0,5

9

Витрати на рекламу

7,0

2,8

7,4

10

Втрати товарів і технологічні відходи

0,5

0,2

0,6

11

Витрати на тару

0,2

0,08

0,2

12

Інші витрати: шоу-програма, концертні виступи.

7,0

2,8

7,4

13

Витрати на паливо, газ, електроенергію.

9,8

3,9

10,2

Разом:

95,1

37,98

100

Доход підприємства в січні 2010 р. склав 17793,1 грн.

Рентабельність характеризує відносну прибутковість або прибутковість вимірювану в% до витрат коштів або майна. Значення показника чистого прибутку незначно, але збільшилося до кінця періоду, але відбулося це за рахунок значного зменшення податку на прибуток (можливо були уведені податкові пільги), а не за рахунок збільшення виторгу від реалізації. Тому не можна розглядати збільшення чистого прибутку як позитивну характеристику поточної діяльності. Природно це негативна тенденція. Зниження рентабельності свідчить про зниження ефективності основної діяльності.

Організація господарських зв'язків торговельного підприємства з постачальниками товарів повинна забезпечувати повноту й стабільність асортиментів, задоволення попиту населення, атак же гарні фінансово-економічні показники діяльності торгівлі.

При висновку договорів з постачальниками на поставку товарів торговельне підприємство повинне враховувати основні принципи товаропостачання: планомірність, ритмічність, оперативність, економічність, централізацію й технологічність.

Планомірність полягає в тому, що товаропостачання повинне здійснюватися на основі розроблених графіках доставки й це повинне обмовлятися в договорі з постачальником

Ритмічність постачання укладається в доставці товарів через відносно рівні проміжки часу або рівних партій, що сприяє нормальній торгівлі при мінімальних товарних запасах і прискоренню оборотності. Показником служить коефіцієнт ритмічності, що розраховує як відношення фактичної поставки товарів за який-небудь певний період до планового.

Оперативність - суть її в тім, що залежно від змін у попиті на який або товар, підприємство повинне оперативно реагувати за домовленістю з постачальником на зміну розміру партії товару, можливій заміні на інший товар, або переглядом періоду доставки. При розробці графіків товаропостачання така можливість повинна бути передбачена при укладанні договору.

Економічність товаропостачання - зниження витрат по доставці товарів, що досягається механізацією вантажно-розвантажувальних робіт, ефективним використанням транспорту за рахунок раціональних схем завезення, найбільш повне використання його вантажопідйомності й т.д.

Централізація припускає товаропостачання роздрібної торговельної мережі чинностями й коштами підприємства-постачальників, що дозволяє працівникам магазина не відволікатися від своєї безпосередньої роботи з обслуговування покупців.

3.4 Постачальники ресторану і їхня характеристика

Ринок продовольчих товарів у цей час насичений і дуже різноманітний. Всі продовольчі товари по торговельній класифікації поєднують у наступні групи:

- Хліб і булочні вироби

- Плоди й овочі

- Кондитерські вироби

- Вино-горілчані вироби

- Молочно-масляні і яєчні товари

- М'ясні й рибні товари

- Харчові жири.

У торговельній практиці продовольчі товари ділять на бакалійні й гастрономічні.

У групу бакалійних товарів включають борошно, крупу, макаронні вироби, сушені плоди, овочі й гриби, крохмаль, цукор, сіль, чай, кава, пряності, рослинне масло й ін. товари.

До групи гастрономічних товарів відносять готові до вживання продукти високої харчової цінності:

- м'ясні продукти (ковбаси, м'ясні копченості, м'ясну кулінарію, м'ясні консерви)

- рибні продукти (солону й копчену рибу, баличні вироби, ікру, рибні консерви)

- молочні продукти (вершкове масло, сири, вершки, молоко, кисломолочні товари) і інші товари.

Залежно від всі продовольчі товари ділять на швидкопсувні й придатні для тривалого зберігання.

Швидкопсувні товари характеризуються високим змістом води. Тривале зберігання їх можливо тільки із застосуванням яких-небудь способів консервування. До швидкопсувних товарів відносять м'ясо, рибу, молоко, яєчні товари, багато видів плодів і овочів, наприклад ягоди, салатно-шпинатні овочі й ін.

До придатного для тривалого зберігання відносять товари, що містять невелику кількість води або подвергнутые консервуванню. До товарів, придатним для тривалого зберігання відносять борошно, крупу, макарони, цукор, сушені фрукти й овочі, банкові консерви, яблука, картоплю, білокочанну капусту пізніх сортів дозрівання й ін.

Торгівлею продовольчими товарами в Дніпропетровську займаються торговельні оптові фірми, склади, ринки, заводи-виготовлювачі.

Роздрібна торгівля продовольчими товарами представлена широкою мережею універсальних магазинів типу: універсам, гастроном, продукти, а також фірмових магазинів, особливо, що відкривають широко в останній час заводами-виготовлювачами. Такими як АТ Дніпрводка, АТВТ Дніпропетровський хлібокомбінат, АТВТ Дніпропетровський гормолзавод, ТОВ Дніпрмя'сопром, Конфі.

Положення на ринку продовольчих товарів досить складне для вітчизняних виробників, незважаючи на гадане благополуччя в роздробі. Дається огляд декількох організацій, що займаються виготовленням продовольчих товарів, обраних як характеристика різних напрямків діяльності на ринку продовольчих товарів.

АТВТ Дніпропетровський хлібокомбінат - основний виробник у Дніпропетровську хліба й булочних виробів, макаронних, бубличних, кухарських, борошняних, кондитерських виробів. Працює з 50-х років. Випускає сертифіковану продукцію, що відповідає вимогам Дст працює на Дніпропетровськ і приміський район. Макаронні вироби розходяться по всьому Дніпропетровському регіоні. За останні кілька років відкрив багато Фірмових магазинів по всьому місту.

ТОВ Дніпрм'ясопром - колишній основний виробник ковбасних виробів, копченостей, м'ясних напівфабрикатів у м. Дніпропетровську. В останні роки перетерпів кілька видів зміни власності, значне скорочення виробництва й штату працівників. Випуск продукції нерегулярний, асортименти набагато скоротився, простої виробництва по кілька місяців підряд. Ціни на продукцію прийнятні, трохи нижче ринкових. Має кілька Фірмових магазинів у місті. Значно потіснений з ринку більше дрібними комерційними фірмами, приватними підприємцями - виготовлювачами, в 2005 році особливо м'ясокомбінатом №1. Із другого кварталу 2006 р. на базі виробника відкритий новий сільськогосподарський виробничий кооператив (спк) «М'ясний». Склад працюючих збережений. У перспективі налагодження виробництва всіх ліній по виготовленню продукції, ріст обсягу продукції.

АТЗТ «Фірма Конфі», заснована в 1967 році, м. Дніпропетровськ - розвивається досить швидкими темпами. Дуже великий, широкий і різноманітний асортименти кондитерських, борошняних виробів, висока якість продукції, прийнятні ціни. Користується в магазинів великою популярністю, багато хто працюють із ним. Тут відіграє роль зручність доставки, відстрочки платежів.

ВАТ «Дніпрводка» - працює на ринку як виробник алкогольних напоїв. Продукція добре відома в Дніпропетровськом регіоні. Широкий вибір, різноманітні асортименти продукції, постійно нові рішення випуску виробів, гарна якість, займає одне із провідних місць на ринку. У підприємств торгівлі продукція користується високим попитом.

Якщо розглядати ринок продовольчих товарів у цілому, то треба помітити, що імпорт переважає над російським товаром по багатьом позиціям, особливо відносно впакування, дизайну й оформлення продукції, виготовлення напівфабрикатів і розмаїтості асортиментів, але головне достоїнство багатьох українських виготовлювачів продуктів харчування, у порівнянні з імпортними - це якість продуктів, більше високі смакові й калорійні властивості. Українські виробники в основному використають натуральну сировину, тоді як у багатьох імпортних продуктах присутній велика кількість штучних добавок, барвників, консервантів.

Фахівці все-таки вважають, що, незважаючи на тяжкі умови, ринок вітчизняних виробників буде розширюватися за рахунок того, що багато виробників уже закупили й почали експлуатувати сучасне встаткування й технології для виробництва продуктів харчування, звернули увагу на впакування, розширення асортиментів, оформлення випускає продукці, що.

Ресторан «Пан» закуповує майже всі основні гастрономічні продукти харчування прямо в постачальників - виготовлювачів, а основну частину бакалійних товарів в оптових фірм і приватних підприємців.

Таблиця 3.5 Характеристика постачальників

Найменування постачальників

Асортимент продукції

Кількість найменувань продукції

1.

АТВТ Дніпропетровський хлібокомбінат.

Хліб

Булочні вироби

Пряники

Сушіння

Бублик

Сухар

Печиво

Торти

Тістечко

Макаронні вироби й ін.

4 - 5

6-7

4-5

4-5

2-3

2-3

3-4

8-10

3-4

5-6

2.

АТВТ Дніпропетровський гормолзавод

Молоко

Кефір

Сир

Сметана

сирки сирні

сир адигейський

ряжанка

варенец

пряжене молоко

сніжок

йогурт

десерт

2

2

2

2

3

2

1

1

1

2

4

3

3.

ТОВ Дніпропетровський молзавод

молоко

кефір

сир

сметана

йогурт

2

2

2

2

4

4.

АТ Запорізькиймолзавод

молоко

кефір

сир

сметана

творожна маса

желе

десерт

йогурт

2

2

2

2

3

4

3

4

5.

ТОВ Дніпрм'ясопром

ковбаси варені

ковбаси напівкопчені

ковбаси варено-копчені

ковбаси сирокопчені

вироби ветчино-рублені

ковбаси ліверні

сосиски, сардельки

м'ясні делікатеси

сало солоне

сало копчене

грудинка копчена

напівфабрикати натуральні

напівфабрикати з рубаного м'яса

субпродукти й ін.

6

7

3

2

2

4

4

3

2

2

2

4

5

10

6.

Приватне підприємство Косова

ковбаси варені

ковбаси напівкопчені

м'ясокопчености копчено-варені

6

4

6

7.

Приватний підприємець Ошуєв В. І.

печінка яловича

м'ясо індички

окости курячі й інші морожені продукти виробництва Голландії

овочеві консерви

дитяче харчування

консерви рибні

майонез і ін. товари

1

5

1

15

30

20

15

8.

Приватний підприємець Хохряков

сири тверді

масло вершкове

сири плавлені

маргарини, жири

маргарин вершкові бутербродні

10

6

12

12

6

9.

АТ Дніпрриба

риба свіжоморожена

рибні напівфабрикати

риба солона

риба холодного копчення

риба гарячого копчення

6

5

6

6

2

10.

АТ Дальриба

риба свіжоморожена

баличні вироби

ікра

риба вялена

8

10

5

4

11.

ЗАТ Меркурій

- хлібобулочні вироби (типу Док-хліб, без дріжджів)

12

12.

АТЗТ Фірма Конфі

карамель

цукерки неглазировані

цукерки глазировані

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены