Особливості формування товарного асортименту на АВКТВТ "Рівненська кондитерська фабрика"

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи формування асортименту

1.1 Поняття і класифікація асортименту товарів

1.2 Формування асортименту на виробничому підприємстві

1.3 Регулювання і контроль асортименту товарів

1.4 Оцінка асортименту товарів

Розділ 2. Особливості формування товарного асортименту на АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”

2.1 Загальна характеристика АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”

2.2 Аналіз діяльності комерційних служб на АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”

2.3 Характеристика асортименту товарів АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”

2.4 Оцінка асортименту товарів на АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”

Розділ 3. Шляхи удосконалення асортиментної політики АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Формування ринкової економіки викликало живий інтерес до форм і методів виробничо-комерційної діяльності, що використовуються в практиці світових економічних процесів.

Комерційна діяльність - це товарно-грошовий обмін у процесі якого товари від постачальника переходять у власність торгового підприємства з орієнтацією на потреби ринкового попиту.

Комерція задовольняє потреби споживачів у товарах і послугах, сприяє колективному розвитку виробництва і впливає на формування його обсягів і перспектив, визначає економічний стан промислових підприємств, забезпечує виробників то партнерів ринковою інформацією, доводить товари від виробника до покупця.

Як показує світова практика, комерційна діяльність має різну орієнтацію. Найбільш поширеними є виробнича орієнтація та орієнтація на збут.

Підприємства з орієнтацією на виробництво всі свої зусилля спрямовують на створення високоякісного товару з низькою собівартістю.

Для того щоб виробництво товарів розвивалося відповідно до потреб суспільства, необхідна тісна взаємодія торгівлі з промисловістю і планування виробництва товарів на основі систематичного, всебічного вивчення і прогнозування попиту населення. Промисловість і торгівля вимушені рахуватися зі змінами асортиментної структури протягом року по сезонах, кварталах, місяцях. У міру зростання добробуту населення, розширення асортименту товарів, насичення ними ринку динамічність асортиментної структури попиту сильно підвищується. Асортиментна структура попиту міського і сільського населення, а також населення окремих районів держави володіє особливостями, викликаними географічними, кліматичними, національними та іншими факторами. Саме в цьому полягає актуальність даної теми.

Об'єктом дослідження курсової роботи є АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”.

Предметом курсової роботи є особливості формування виробничого асортименту на підприємстві та шляхи його удосконалення.

Мета курсової роботи - вивчити теоретичні аспекти формування асортименту на виробничому підприємстві, проаналізувати особливості формування товарного асортименту у діяльності об'єкта дослідження, вказати шляхи удосконалення асортиментної політики на АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”.

Виходячи з поставленої мети можна визначити такі завдання:

- вивчити теоретичні основи формування товарного асортименту виробничого підприємства;

- вивчити процес формування товарного асортименту в об'єкті дослідження;

- закріпити одержані у вузі теоретичні та практичні знання із управління комерційною діяльністю;

- поглибити навички самостійної роботи з літературними джерелами, методичними, інструктивними та нормативними матеріалами, техніко - економічною інформацією;

- ознайомитися з практикою вирішення окремих питань комерційної діяльності з позицій вимог регіонального ринку;

- провести аналіз діяльності комерційних служб на підприємстві;

- розробити й обґрунтувати заходи щодо удосконалення асортиментної політики на підприємстві.

Основні теоретичні і методологічні джерела при виконанні курсової роботи - українські й іноземні видання, присвячені комерційній діяльності, і формуванню асортименту на підприємстві. Аналітична частина роботи побудована на даних експертних опитувань співробітників підприємства, а також на основі даних бухгалтерської та статистичної звітності.

Розділ 1. Теоретичні основи формування асортименту

1.1 Поняття і класифікація асортименту товарів

Стабільність торгівлі визначається раціональністю, повнотою і стійкістю асортименту товарів. Від складу і оновлення асортименту безпосередньо залежать зростання товарообігу і швидкість реалізації товарів. Відсутність у торгівлі потрібних товарів, їх вузький, нестабільний чи невідповідний запитам споживачів асортимент породжують незадоволений попит, що негативно позначається на ефективності торгівлі.

Визначення поняття “асортимент” в різних джерелах трактується по різному. Зокрема, Ф.Г. Панкратов визначав асортимент товарів як сукупність їх видів, різновидів і сортів, об'єднаних або сумісних за певною ознакою. Основними групувальними ознаками товарів є сировинна, виробнича і споживча.

Апопій В.В. дає наступне визначення “асортимент” - це комплекс, сукупність сортів. Однак у сучасній торгівельній практиці поняття “асортимент” набуло більш широкого змісту, ніж проста сукупність сортів. Під асортиментом товарів розуміють перелік, номенклатуру товарів, їх видів, різновидів, сортів тощо, об'єднаних або поєднаних за певною ознакою. Основними групувальними ознаками товарів є місце утворення, призначення, особливі властивості товару, складність асортименту, характер групування, частота попиту, стабільність попиту та функціональна роль у споживанні. Отже, співставляючи різні погляди на поняття “асортимент” і його групувальні ознаки можна побачити, що суть самого поняття у всіх авторів майже однакова, змінюються лише погляди на групувальні ознаки.

Розрізняють виробничий і торговий асортимент товарів.

Виробничим асортиментом називають номенклатуру товарів, що випускаються промисловими сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками. Як правило, підприємства-виробники випускають товари вузького асортименту, що дозволяє їм впроваджувати передову технологію виробництва, вдосконалювати асортимент товарів, поліпшувати їх якість. Тому товари, що випускаються ними, потребують подальшого підсортування з урахуванням вимог торгівлі, на підприємствах якої зосереджений широкий асортимент товарів, що являє собою поєднання продукції, виробленої різними виробниками. Таке підсортування, або перетворення асортименту, здійснюється переважно на підприємствах оптової торгівлі, через які проходить основна маса товарів складного асортименту. Деяка частина продовольчих і непродовольчих товарів зазнає підсортування безпосередньо в магазинах та інших підприємствах роздрібної торгівлі.

Торговий асортимент - це номенклатура товарів, що підлягають продажу у роздрібній торговій мережі. Він включає асортимент товарів, що випускаються багатьма підприємствами. Тому виникає необхідність перетворення виробничого асортименту в торговий, тобто підсортування товарів з урахуванням вимог торгівлі. Таке підсортування, або перетворення виробничого асортименту в торговий, здійснюється в різних каналах товаропросування. Так по товарах простого асортименту, до яких належить більшість продовольчих товарів та деякі непродовольчі товари, перетворення виробничого асортименту в торговий здійснюється безпосередньо в роздрібній торгівельній мережі. Однак основна маса товарів складного асортименту підлягає підсортуванню переважно на підприємствах оптової торгівлі [2, 431].

Увесь асортимент товарів народного споживання поділяється на дві товарні галузі: продовольчі і непродовольчі товари. Кожна з галузей ділиться на товарні групи, до складу яких входять товари, що об'єднуються за рядом ознак (однорідності сировини і матеріалів, споживчого призначення, міри складності асортименту).

У залежності від однорідності сировини і матеріалів, з яких виготовлені товари, їх поділяють на вироби з металу, шкіри, скла і т. д.

За споживчим призначенням товари поділяються на спортивні, музичні, господарські, одяг і т. п.

Важливою ознакою класифікації є особливі властивості товарів. Так, з урахуванням обмеженості термінів реалізації, необхідності створення особливих режимів зберігання розрізняють швидкопсувні товари та товари тривалого зберігання. Товарні групи діляться на товарні підгрупи, в склад яких входять однорідні за ознакою спільності виробничого походження товари. Наприклад, товарна група взуття ділиться на підгрупи шкіряного, текстильного, валяного і гумового взуття; група посуду складається з підгруп металевого, скляного і фарфорово-фаянсового посуду.

Кожна підгрупа складається з товарів різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари різноманітного призначення (верхній одяг - чоловічий, жіночий, дитячий; меблі - для вітальні, спальні тощо). Усередині кожного виду товари можуть відрізнятися один від другого за особливими ознаками (артикулами, сортами тощо), тобто поділяються на окремі різновиди.

З урахуванням поділу товарів на групи, підгрупи та види заведено виділяти груповий і внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент товарів. Груповий асортимент - це перелік товарних груп включених у номенклатуру. Внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент - це деталізація групового асортименту за конкретними видами і різновидами товарів. Ці два поняття , у свою чергу, тісно пов'язані з поняттям ширини і глибини асортименту. При цьому широта асортименту товарів визначається кількістю товарних груп і найменувань, а глибина - кількістю різновидів товару в рамках кожної товарної групи. Чим більше товарів різних найменувань в даній товарній групі, тим асортимент глибший, а чим більше різних товарних груп, тим асортимент ширший. Наприклад, порівняно вузький асортимент товарів спеціалізованих магазинів складається з великої кількості різновидів відповідних товарів і є більш глибоким, ніж неспеціалізованих магазинів. Крім того, асортименту властива ще така характеристика, як збалансованість, “сумісність”. Збалансованим є асортимент, що логічно і послідовно, в раціональних пропорціях поєднує різні товарні групи відповідно до цілеспрямованості загальної роздрібної пропозиції магазину; збалансований асортимент підбирається в залежності від можливостей ринку.[3, 167].

В асортименті продовольчих і непродовольчих товарів розрізняють товари простого і складного асортименту. До товарів простого асортименту відносять товари, що складаються з невеликої кількості видів чи сортів (овочі, цукор, сіль, віконне скло, господарське мило і т. д.). товари, що в межах одного виду мають свою внутрішню класифікацію за різними ознаками (фасон, розмір, забарвлення тощо), належать до товарів складного асортименту (кондитерські вироби, взуття, одяг тощо).

Товари класифікуються і за такими ознаками, як частота попиту, а також стабільність і характер попиту, що пред'являється.

За частотою попиту товари поділяються на три групи:

- повсякденного попиту - товари, що купуються населенням найчастіше і навіть щодня;

- періодичного попиту - товари, купівля яких здійснюється періодично;

- рідкого попиту - предмети тривалого користування, термін служби яких, як правило перевищує п'ять років.

Крім того, є група сезонних товарів, реалізація яких здійснюється в певні періоди (сезони) року.

Попит на товари може бути стабільним (стійким) або зазнавати певних (в тому числі і різких) коливань. З урахуванням цього товари ділять на наступні групи: стабільного попиту; товари, попит на які схильний до різких коливань; твердо сформульованого попиту; альтернативного попиту; імпульсивного попиту.

Для раціонального формування асортименту товарів на підприємствах велике значення має угруповання товарів за комплексністю попиту покупців, коли до складу комплексів входять товари різних груп, призначені для комплексного задоволення попиту. В основу розробки таких комплексів може бути поставлена статево-вікова ознака (“Товари для жінок” і т. д.), особливості стилю життя і проведення дозвілля (“Товари для саду і городу”, “Товари для туризму” і т. д.). Споживчі комплекси діляться на мікро комплекси [4, 107].

Асортиментна політика підприємства відіграє важливу роль у конкурентній боротьбі між торговельними підприємствами за покупця. Чим більше в продажу товарів різних найменувань, що задовольняють потреби покупців, тим сильніші конкурентні позиції торговельного підприємства на ринку. Торговий асортимент формується на основі попиту і призначення цільових ринків товарів. Попит покупців і асортиментна номенклатура взаємозалежні. Змани в попиті супроводжуються змінами в асортименті і відбиваються на його збалансованості.

1.2 Формування асортименту товарів на виробничому підприємстві

Спеціалізація виробників на випуску окремих видів товарів, яка дає їм можливість розширювати асортимент, поліпшувати якість, вдосконалювати технологію виробництва, значно скорочувати термін освоєння та серійного випуску більш конкурентноспроможних нових товарів, разом з тим призводить до звуження асортименту товарів, що випускаються. Виникає потреба у їх підсортуванні на оптових складах та в роздрібній торговельній мережі, де мають бути представлені товари різних промислових та сільськогосподарських підприємств вітчизняного та закордонного виробництва.

Процес підбирання і установлення номенклатури товарів за різними ознаками спрямований на задоволення попиту населення і забезпечення високої прибутковості роботи підприємств торгівлі, називається формуванням асортименту [1, 440].

Як відомо, перелік товарів, які реалізуються на підприємствах роздрібної торгівлі, називається торговельним асортиментом. Формування торговельного асортименту в роздрібній мережі спрямовано на найбільш повне задоволення запитів покупців та активний вплив на попит для підвищення рівня і культури споживання.

Перетворення виробничого асортименту в торговельний починається на підприємствах оптової торгівлі, які організовують закупівлю і доставку основної маси товарів складного асортименту. На підприємствах роздрібної торгівлі здійснюється перетворення виробничого асортименту в торговельний за основними групами продовольчих та непродовольчих товарів першої необхідності і простого асортименту, які закуповуються безпосередньо у виробників.

Загальні напрями у формуванні асортименту товарів торговельними організаціями і підприємствами як оптової, так і роздрібної торгівлі визначаються їх асортиментною політикою.

Асортиментна політика -- це комплекс заходів щодо управління асортиментом товарів. Вона відображає вимоги і форми розподілу товарів між учасниками товаропросування (товароруху) і має на меті розробити принципи підбору товарів з врахуванням специфіки роботи окремих підприємств і організацій. Разом з тим, асортиментна політика в роздрібній торгівлі не зводиться лише до орієнтації магазинів на торгівлю окремими групами (комплексами) товарів. Вона включає загальні напрями формування асортименту товарів в роздрібній мережі міста, мікрорайону, торговельної організації, приватного підприємства чи фірми.

Кінцевою метою асортиментної політики є отримання прибутку та забезпечення високої ефективності роботи промислових і торговельних підприємств, які досягаються за рахунок максимально можливої відповідності обсягів і структури виробництва товарів народного споживання купівельному попиту населення.

Таким чином, асортиментна політика повинна обиратися з врахуванням загальної мети і стратегічних підходів, які ставить перед собою керівництво фірми, підприємства. Особливого значення набуває концепція прибуткової роботи в умовах ринкової економіки, яка орієнтована на отримання прибутку від комерційної діяльності. Однак не завжди прибуток є основним мотивом торговельної діяльності. Так, система споживчої кооперації, яка обслуговує майже все сільське населення і виконує соціальне завдання держави - торговельне обслуговування пайовиків і жителів села, в останні роки здійснює торгівлю зі значними збитками. Особливо у віддалених та малих населених пунктах.

Тому рішення з асортиментної політики не повинні ґрунтуватися лише на рентабельності роботи торговельних підприємств. Вони мають враховувати результати всебічного аналізу їх діяльності, основних завдань і прийнятої стратегії розвитку.

Асортиментна політика - важливе народногосподарське завдання, раціональне вирішення якого потребує скоординованих дій як на загальнодержавному рівні, так і в окремих сферах діяльності: виробничій сфері, оптовій і роздрібній торгівлі.

Асортиментна політика на загальнодержавному рівні зводиться до регулювання виробництва і реалізації товарів народного споживання за допомогою законодавчих актів, постанов, інших нормативних документів з метою виробництва товарів, які відповідають купівельному попиту населення. Вона визначає рівень і організацію збутової і комерційної роботи в промисловості, оптовій і роздрібній торгівлі.

Асортиментна політика у виробничій сфері спрямована на постійне розширення і оновлення асортименту товарів, які виробляються на вітчизняних промислових підприємствах. Основним завданням її є більш повне задоволення потреб населення, поліпшення структури споживання, що у підсумку зводиться до розробки і випуску оптимального асортименту товарів за високого рівня ефективності виробництва та мінімальних витрат.

У масштабах країни стратегія асортиментної політики передбачає розширення асортименту товарів вітчизняного виробництва, орієнтацію на власні можливості товаровиробників, оптимізацію асортименту з кожної товарної групи і підгрупи за рахунок зняття з виробництва застарілих моделей і фасонів, оновлення асортименту на якісно новій основі.

Стратегія формування асортименту товарів різними торговельними системами має свої особливості. Комерційні структури та приватні підприємці в основу своєї асортиментної політики кладуть отримання максимального прибутку та посилення своїх позицій в конкурентній боротьбі.

Удосконалення організації торговельного обслуговування населення і підвищення економічної ефективності підприємств багато в чому залежать від правильного формування асортименту товарів.

Формування асортименту товарів являє собою процес підбору для реалізації різних груп товарів, їх видів, та різновидів за всіма ознаками, що їх відрізняють.

У процесі підбору асортименту товарів керуються деякими загальними принципами.

Найважливішим принципом формування асортименту товарів є його відповідність характеру попиту населення. Це дозволяє максимально задовольняти попит населення на товари народного споживання.

Раціональна побудова асортименту товарів передбачає комплексне задоволення попиту населення, яке передбачає групування асортименту товарів за відповідними споживчими комплексами.

Важливим принципом формування асортименту є забезпечення достатньої ширини і глибини товарного асортименту. Це сприяє більш повному задоволенню попиту населення і зростанню товарообігу.

Принцип забезпечення умов рентабельної діяльності підприємства. Рентабельна діяльність є необхідною умовою роботи всіх підприємств. У зв'язку з цим при побудові асортименту необхідно враховувати витратність виробництва окремих товарів, швидкість реалізації товарів [5, 126].

Нині є загальновизнаним те, що планування та управління асортиментом -- це важлива й невід'ємна частина маркетингу. Крім збуту цей процес безпосередньо зачіпає сфери виробництва, фінансування, матеріально-технічного забезпечення, а також взаємовідносини з технологічними та конструкторськими підрозділами. Тому наслідки помилок, допущених у плануванні асортименту, не можуть бути в майбутньому нейтралізовані лише політикою збуту та зусиллями реклами. Сутність управління асортиментом полягає у створенні продуктів, які споживач бажає придбати, з метою пропонування цих товарів у необхідних обсягах і своєчасно. Отже, планування товарного асортименту -- це важливий засіб конкурентної боротьби. Управління асортиментом базується на координуванні взаємозв'язаних видів діяльності: науково-технічної, проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Остаточна мета планування -- оптимізація асортименту з урахуванням стратегічних ринкових цілей підприємства. Залежно від обсягів збуту, особливостей продукції, цілей і завдань, що стоять перед виробництвом, формування асортименту здійснюється різними методами. Однак управління асортиментом має бути безпосередньо підпорядковане керівникові служби маркетингу.

Принциповими рішеннями в процесі управління асортиментом вважаються:

- зняття з виробництва нерентабельних видів продукції, її окремих моделей, типорозмірів;

- визначення необхідності досліджень і розроблень для створення нової продукції та модифікування тієї, що вже виготовляється;

- затвердження планів і програм розроблення нових або поліпшення наявних продуктів;

- надання фінансових ресурсів для втілення затверджених програм і планів.

Прийняття рішень щодо асортименту залежить від фінансових можливостей керівництва фірми, глибокого знання ринкової кон'юнктури, від місцезнаходження підприємства, а також від стану конкуренції та загальної купівельної спроможності споживачів. Велике значення має стан матеріально-технічного постачання, а також чинник часу. Останнє пояснюється тим, що комерційний успіх не має сталого характеру, збільшуючись і зменшуючись з різних причин, тобто він є функцією часу. Формування асортименту пов'язане також із розподілом виробничих потужностей для максимального використання наявних ринкових можливостей. Ця проблема значно ускладнюється через зрозумілу обмеженість ресурсів будь-якого підприємства.

У процесі формування асортименту традиційно розв'язується питання стандартизації та диференціювання товару. Зі стандартизацією товарів пов'язують зниження витрат на виробництво, розподіл, збут і обслуговування. Диференціювання товару сприяє повнішому використанню можливостей ринку та його окремих сегментів; заповненню тих товарних ніш, де немає конкуренції або вона незначна. Можливість поєднання стандартних і диференційованих товарів залежить від конкретних умов діяльності продуцента і оцінюється з огляду на кінцевий результат -- обсяг збуту та рівень його ефективності.

Асортиментна концепція виражається у вигляді системи показників, що характеризують можливості оптимального розвитку виробничого асортименту даного виду товарів і займання ними певного місця в структурі. До таких показників відносяться: розмаїтість видів і різновидів товарів (з урахуванням типології споживачів); рівень і частота відновлення асортименту; рівень і співвідношення цін на товари даного виду та інше. Ціль асортиментних концепцій - зорієнтувати підприємство на випуск товарів, найбільш відповідній структурі і різноманітності попиту конкретних покупців.

Підкріплена мірами організаційного та іншого характеру по забезпеченню випуску продукції в передбаченій структурі і набору, асортиментна концепція може розглядатися як свого роду програма по керуванню розвитком виробництва і реалізацією відповідних товарів. Цільова її частина включає вимоги до оптимальної структури асортименту, а програмна - систему заходів для її досягнення за визначений період. Цій програмі додає комплексний характер включення в неї питань, зв'язаних з оптимізацією асортименту. Як критерії оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту і якості товарів, ресурсні можливості, соціальні установки.

Отже, суть проблеми формування асортименту складається в плануванні фактично усіх видів діяльності, спрямованих на добір продуктів для майбутнього виробництва і реалізації на ринку, а також на приведення характеристик цих продуктів у відповідність з вимогами споживачів.

1.3 Регулювання і контроль асортименту товарів

Формування асортименту здійснюється постійно у всіх ланках руху товарів - від виробництва до споживання. У кожній з них асортимент товарів розрізнений. При цьому як цільова установка формування асортименту в усіх ланках руху товарів виступає торговий асортимент роздрібних торгових підприємств.

У процесі управління товарним асортиментом фірми вживають такі заходи:

- періодично ревізують наявний асортимент і приймають рішення щодо конструктивних змін товарів і технології виробництва, а також стосовно доповнення товарного асортименту новими виробами і вилучення окремих товарів з виробництва;

- безперервно контролюють вплив зовнішніх чинників -- зниження та підвищення попиту на окремі товари на окремих сегментах ринку, зміни товарного пропонування конкурентами, удосконалення технології виробництва тощо;

- здійснюють технічні дослідження товарів і процесів їх споживання залежно від потреб та становища фірми на ринку;

- забезпечують відповідне обслуговування споживачів щодо організації використання товарів наявного асортименту та надання допомоги в оцінюванні специфічних індивідуальних вимог замовників;

- забезпечують необхідну інтенсифікацію зусиль для формування попиту під час оцінки, створення та пропонування ринкові нового товару й дальшого стимулювання попиту на нього;

- здійснюють цілеспрямований пошук ідей нових товарів;

- забезпечують координацію зусиль та максимальну оперативність дій протягом усього процесу розроблення нового товару [9, 153].

Необхідною умовою безперебійного постачання роздрібної торгової мережі товарами в необхідному асортименті є створення оптимального асортименту товарів на оптових і виробничих підприємствах. Тому правильне, науково обґрунтоване формування асортименту є найважливішою функцією комерційної служби підприємств.

На конкретному підприємстві формується асортимент товарів на основі асортиментного переліку товарів.

У зв'язку з тим, що умови роботи різних підприємств мають свої особливості, оптимальний асортимент товарів у них неоднаковий. Він диктується тими маркетинговими рішеннями, які приймає для себе виробник.

В асортиментному переліку підприємства передбачається групова і внутрішньогрупова структура асортименту товарів. При цьому на кожний вид товару визначається кількість різновидів асортименту, яка повинна пропонуватися оптовому покупцеві. Це мінімальна кількість товарів, яка повинна бути постійно на складах підприємства. Однак, в кожний період часу ця кількість буде залежати від стану виробництва, попиту на нього та інших причин.

Процес формування асортименту товарів складається з трьох етапів.

На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів, чим визначається асортиментний профіль підприємства. Ця робота проводиться на основі маркетингових досліджень, які є основою вибору цільового ринку. Не вибравши цільового ринку, на якому здійснюватиметься торгівельна діяльність, неможливо планувати асортимент товарів, технологію роботи, рівень цін і засоби реклами.

Сучасні підприємства, визначаючи для себе цільові ринки, мають орієнтуватися, які саме покупці будуть їх цільовими клієнтами. Так, наприклад, підприємства, котрі торгують дорогою імпортною теле- і відеоапаратурою, повинні орієнтуватися на покупців з високим рівнем доходів; магазини з продажу товарів повсякденного попиту - на все населення тощо. На свій цільовий ринок - сільське населення з низькими доходами - орієнтуються підприємства споживчої кооперації. Разом з тим дуже багато підприємств не мають чіткого уявлення про свої цільові ринки або намагаються орієнтуватися на всі категорії покупців, у результаті не задовольняючи жодної.

Залежно від цього визначається місце і роль підприємства в загальній системі торгівельного обслуговування населення.

На другому етапі формування асортименту товарів визначається структура групового асортименту підприємства, тобто встановлюється кількісне співвідношення окремих груп товарів.

Структуру групового асортименту встановлюють з урахуванням:

- типу і розміру підприємства;

- його технічної оснащеності;

- умов постачання сировини;

- чисельності і складу населення, яке обслуговується підприємством;

- транспортних зв'язків;

- наявності інших підприємств даної спеціалізації.

На третьому етапі визначають розгорнутий асортимент товарів, тобто здійснюють підбір конкретних різновидів товарів у межах кожної товарної групи. Керівництво повинне прийняти рішення про широту асортименту, його глибину, якість і ціни товарів, що пропонуються покупцям, згідно з очікуваннями споживачів вибраного цільового ринку. Саме товарний асортимент є ключовим фактором у конкурентній боротьбі торгівельних та інших підприємств. Це найвідповідальніший етап, бо весь процес перетворення виробничого асортименту товарів у торговий завершується у підприємствах роздрібної торгівлі.

Розроблені асортиментні переліки товарів повинні зазнавати коректування з урахуванням змін купівельного попиту, випуску промисловістю нових товарів, результатів закупівлі на оптових ярмарках та інших чинників.

Головна мета створення обов'язкових асортиментних переліків на підприємствах - контроль за повнотою і стабільністю асортименту товарів на складах і постачанням ними оптових покупців свого цільового ринку.

Для того, щоб асортиментні переліки дійсно сприяли створенню на підприємствах достатнього і стабільного асортименту, необхідно регулярно контролювати, чи є на складах бази всі товари. Включені в асортиментні переліки, і чи в такій кількості різновидів, які потрібні роздрібним торговим підприємствам [7, 274].

Результати перевірок щодо дотримання асортименту товарів на підприємстві кожен раз повинні аналізуватися для вживання необхідних заходів по відновленню запасів окремих різновидів товарів, а аналіз асортименту повинен бути використаний при укладенні договорів на реалізацію товарів у наступному році і в роботі по їх уточненню і зміні.

Контроль за наявністю на підприємстві товарів відповідно до асортиментного переліку товарознавці-комерсанти. Для цього використовуються картки обліку, які зведені в картотеки, для кожної товарної групи. Картотеку рекомендується ділити на три частини. В першій встановлюються картки на товари, запаси яких є в необхідній кількості, у другій - картки на товари, запаси яких є критичними, і в третій - картки на товари, відсутні в даний момент на складах підприємства. Для більшої наочності доцільно використовувати картки різних кольорів: наприклад, зелений - для обліку достатніх товарів, білий - для обліку інших товарів.

Підприємства повинні здійснювати контроль за асортиментом товарів не тільки на власних складах, але і в торговій мережі, що обслуговується. З цією метою комерційні працівники підприємств виїжджають до своїх покупців, пропонують товари, що є на складах, надають консультаційні послуги з питань продажу тих чи інших товарів, реклами цих товарів і методів стимулювання продажу.

Викладений вище метод контролю за асортиментом є найпростішим і може бути використаний на всіх підприємствах. У більшості ж випадків необхідне використання автоматизованих робочих місць, оснащених персональними комп'ютерами з відповідним програмним забезпеченням.

1.4 Оцінка асортименту товарів

АВС-аналіз є методом, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики між окремими елементами якої-небудь множини. У його основу покладено припущення, що відносно невелика кількість видів товарів, які повинні неодноразово закуповуватися, складає велику частину загальної вартості товарів, що закуповуються.

В основі методу АВС лежить так зване правило Паретто. Відповідно до методу Паретто безліч керованих об'єктів поділяється на дві неоднакові частини (80/20).

АВС-аналіз є одним із методів раціоналізації, який може використовуватися у всіх функціональних сферах підприємств і фірм. Він дозволяє:

а) виділити найбільш суттєві напрями діяльності ;

б) спрямувати ділову активність у сферу підвищеної економічної значимості і одночасно знизити затрати в інших сферах за рахунок усунення надлишкових функцій і видів робіт;

в) підвищити ефективність організаційних і управлінських рішень дякуючи їх цільовій орієнтації.

Щодо управління матеріальними запасами, метод АВС - спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розбитті номенклатури N, реалізованих товарно-матеріальних цінностей на три нерівно потужних підмножини А, В і С на основі деякого формального алгоритму.

Для проведення АВС- аналізу необхідно:

1) встановити вартість кожного товару (за закупними цінами);

2) розташувати товари за зменшенням ціни;

3) знайти суму даних про кількість і витрати на придбання;

4) розбити товари на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання.

Залежно від витрат товарні запаси поділяються на три групи - А, В, С за їх питомою вагою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов'язково відбувається на три групи, число груп та їх межі вибираються довільно. Найбільш розповсюдженою є така класифікація:

Група “А”: найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні.

Група “В”: середні за вартістю товари. Їх частка в загальній сумі запасів складає приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається.

Група “С”: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

Аналіз АВС показує значення кожної групи товарів. Зазвичай на 20% всіх товарів, які знаходяться в запасах, припадає 80% всіх витрат. Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю.

Аналіз АВС дозволяє класифікувати асортименти одиниці за їх вартістю. Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу XYZ інший - тут весь асортимент поділяють на три групи залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування [1, 446].

До групи “Х” включають товари, попит на який рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації за товарами, включеними до даної групи, добре передбачається.

До групи “Y” включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, до цієї групи можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами цієї групи - середні.

До групи “Z” включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів цієї групи досить складно.

Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до тієї чи іншої групи, є коефіцієнт варіації попиту. Величина коефіцієнту варіації змінюється в межах від нуля до нескінченості. Поділ на групи X, Y і Z може бути здійснений на основі алгоритму:

1) група X - інтервал 0% - 10%;

2) група Y - інтервал 10% - 25%;

3) група Z - інтервал 25% .

Результатом спільного проведення аналізу АВС і XYZ є матриця, яка складається з дев'яти різних класів.

Поєднання даних про співвідношення кількості та вартості АВС - аналізу з даними про співвідношення кількості та структури споживання XYZ - аналізу дозволяють отримати цінні інструменти планування, контролю й управління для системи постачання в цілому, і управління запасами зокрема.

Управління асортиментом товарів пов'язано з його кількісною оцінкою, яка здійснюється за допомогою коефіцієнтів повноти і стабільності асортименту.

Коефіцієнт повноти асортименту характеризує відповідність фактичної наявності товарів на підприємстві в момент перевірки затвердженому обов'язковому асортиментному переліку і визначається, як відношення фактичної кількості різновидів товарів у момент перевірки до кількості різновидів товарів, передбаченої обов'язковим асортиментним переліком.

Коефіцієнт стабільності асортименту характеризує безперебійну наявність товарів, передбачених асортиментним переліком і визначається, як відношення фактичної кількості різновидів товарів у момент окремих перевірок до кількості різновидів товарів передбаченої обов'язковим асортиментним переліком.

Коефіцієнт повноти і стабільності асортименту можна розраховувати як по всьому товарному асортименту, так і по асортименту окремих товарних груп.

Оновлення асортименту - це процес заміни застарілих зразків продукції на сучасніші та технічно досконаліші або випуск принципово нової продукції. Іноді (хоч і помилково) його ототожнюють з простим розширенням асортименту продукції, що виробляється. Коефіцієнт оновлення асортименту розраховується як відношення кількості нових виробів до загальної кількості продукції. Проте його логічніше визначати як частку вироблених нових видів продукції (у грошовому вираженні) до загальної вартості товарної продукції.

Аналіз розрахованих коефіцієнтів дозволяє оцінити роботу з формування асортименту, прийняти оперативні рішення щодо поліпшення комерційної роботи цих підприємств.

Розділ 2 Особливості формування товарного асортименту на АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”

2.1 Загальна характеристика АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”

ВАТ "Рівненська кондитерська фабрика" утворена в 1944 році на базі одного з найстаріших підприємств України, що виробляло карамельні та мармеладні вироби, продовжуючи історію кондитерського виробництва з 1908 року.

Кондитерська фабрика виготовляє продукцію в широкому асортименті: цукерки, карамелі, ірис, драже, вафлі і понад 200 найменувань мікро-асортименту.

Об'єм виробництва кондитерська фабрика реалізує солодку продукцію в торговій мережі міста та області, відправляє в інші області України та країн СНД.

На кондитерській фабриці виготовляється солодка продукція за традиційними українськими рецептами з використанням натуральної сировини: цукру, меду, вершкового масла, горіхів, родзинок, какао та натурального шоколаду.

ВАТ ^"Рівненська кондитерська фабрика", функціонуючи на ринку споживчих товарів, водночас є активним учасником інших сегментів ринку. На ринку засобів виробництва воно купує необхідне обладнання, інвентар, інші матеріальні цінності; на ринку цінних паперів купує і продає акції, облігації, вексель. Ринок праці, з одного боку, забезпечує ВАТ "Рівненська кондитерська фабрика".

На відміну від глобального середовища ці фактори більше піддаються впливу з боку підприємства, причому ступінь їх впливу залежить від стабільності становища підприємства на ринку.

Як правило, з метою аналізу виділяють 5 груп факторів, які найбільш суттєво впливають на успіх ВАТ "Рівненська кондитерська фабрика":

- покупці продукції (товарів, робіт, послуг)

- власники капіталу;

- постачальники товарів (матеріальних ресурсів);

- конкуренти;

- державні установи.

Таблиця 1

Характеристика та економічні показники АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика»

№ з/п	Показники та хар-ки підприємства	АВКТВТ "Рівненська кондитерська фабрика"
		2008 р.
1	Юридичний статус	АТ
2	Форма власності	колективна
3	Спеціалізація	Кондитерські вироби
4	Обсяг в-ва, млн.грн.	37,963
5	Собівартість, млн.грн.	48,28
6	Активи підприємства, млн.грн.	95,8
7	Рентабельність, %	26,17
8	Виручка від реалізації, млн.грн.	60,916
9	Банківська заборгогваність, млн.грн.	2,6
10	Обсяг капіталовкладень, млн.грн.	2,4
11	Відрахування у обов`язкові та благодійницькі фонди, млн.грн.	6,8
12	Загальні витрати в-ва, млн.грн.	48,9
13	Балансовий прибуток, тис.грн.	1257
14	Чисельність працівників, всього	681
15	Технічний рівень в-ва, част.один.	0,98
16	Середньомісячна заробітна плата, грн./чол.	627,6
17	Оцінка організаційної служби маркетингу, балів	5
18	Середньорічна вартість основних фондів, млн. грн.	26,732
19	Обслуговуючі банки	Аваль

Цілями діяльності Товариства є:

- розширення ринку товарів і послуг, та отримання прибутку;

- розвиток виробництва шляхом інвестування в найбільш перспективні галузі;

- підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності і поділу праці.

2.2 Аналіз діяльності комерційних служб на АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика»

Структура комерційних служб та її особливості залежать від основного виду діяльності підприємства, тобто від того, чи здійснює підприємство оптову або роздрібну торгівлю товарами, є виробником продукції надає послуги чи виконує роботи.

Організаційна структура управління АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика” представлена в додатках на рис 2.1

Підприємство очолює директор підприємства, який має таких заступників:

- заступник з виробництва;

- заступник з маркетингу;

- заступник з кадрових питань та побуту;

- заступник з якості;

- заступник з охорони праці та техніки безпеки.

На АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика” функції комерційних служб покладені на такі відділи:

1. Планово-економічний відділ. Виконує такі функції:

- розробляє і впроваджує в практику систему техніко-економічних показників;

- розробляє бізнес плани спільно з іншими відділами та службами;

- контролює представлені різними службами проекти розрахунків та пропозицій з метою виконання робочих завдань;

- здійснює контроль за всіма змінами планів і своєчасно коректує планові завдання;

- здійснює розгляд, перевірку та представлення на затвердження проектів, планово-розрахункових цін на продукцію;

- організовує економічний аналіз господарської діяльності підприємства за звітні періоди;

- розробляє звітні калькуляції товарної продукції, проекти цін на продукцію;

- розробляє тарифні ставки і розцінки по професіях для відрядної оплати;

- виводить всі основні економічні показники і заносить їх у звітність;

- подає звітність в органи місцевого самоврядування, в органи статистики.

- розробляє техніко-економічні нормативи матеріальних і трудових затрат, паливо-розрахункових цін на основні види сировини, матеріалів, палива, енергії, яка споживається на виробництві;

- розробляє звітні калькуляції товарної продукції, проекти цін на продукцію.

2. Відділ матеріально-технічного постачання. Виконує такі функції:

- забезпечення по плановим періодам потреб в сировині і матеріалах; паливо-мастильних матеріалів виходячи із затверджених норм витрат для забезпечення виконання виробничої програми;

- знаходить і встановлює більш раціональні форми постачання;

- розробляє разом з іншими службами заходи по забезпеченню планових заявок в потребі сировини, обладнані, паливо-мастильних матеріалах;

- встановлює з іншими службами нормативи виробничих запасів, запобігає утворенню на складах великих залишків матеріальних цінностей, приймає заходи по реалізації неліквідів;

- здійснює звіт і контроль за своєчасним виконанням постачальниками зобов'язань, пред'являє претензії до постачальників за порушення зобов'язань;

- отримує від виробничих підрозділів підприємства заявки на спецодяг, спецвзуття, захисні засоби, матеріали для виробничих підрозділів і забезпечує їх виконання;

- надає свої показники в інші відділи;

- вивчає можливості ціленаправленості в господарських звязках по постачанню матеріально технічних ресурсів, підготовляє пропозиції для керівництва підприємства надійних постачальників, що мають якісну продукцію та низькі ціни;

- розробляє плани відвантаження продукції;

- складає графіки реалізації продукції;

- перевіряє якість продукції;

- оформляє розрахункові документи на відвантаження продукції, надані послуги і виконані роботи;

- здійснює оперативний облік виконання договорів, ведення переписки по ним з покупцями;

- вивчає попит на продукцію підприємства;

- розробляє плани по реалізації продукції, графіки її відвантаження замовникам відповідно до заключних контрактів;

- організовує прийняття, зберігання і упакування готової продукції;

- організовує своєчасне відправлення готової продукції;

- веде облік руху готової продукції на складі;

- контролює розрахунки з покупцями;

- оформляє договору продажу продукції;

- пред'являє через юрисконсульта претензії за порушення умов договорів та інше.

2.3 Характеристика асортименту товарів АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика»

Формування асортименту і структури - проблема конкретних товарів, їхніх окремих серій, визначення співвідношень між "старими" і "новими" товарами, товарами одиничного і серійного виробництва, "наукомісткими" і "звичайними" товарами, "ноу-хау". При формуванні асортименту виникають проблеми цін, якості, гарантій, сервісу, чи збирається виробник відігравати роль лідера в створенні принципово нових видів продуктів.

Розробка підприємством асортиментної концепції є початком перед формуванням асортименту, структури. Вона являє собою спрямовану побудову оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, при цьому за основу приймаються, з одного боку, споживчі вимоги визначених груп (сегментів ринку), а з інших, - необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів для того, щоб робити товар з низькими витратами.

Асортимент цукерок, що виробляється в даний час в нашій країні налічує близько 1000 найменувань. Це пояснюється різновидом сировини , яка використовується в кондитерському виробництві.

Структуру товарного асортименту АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика” складає 15 товарних груп: мармелад, пастильні вироби, желе фруктово-ягідне, цукати, карамель, печиво, пряники, вафлі, халва, торти, тістечка, шоколад, цукерки, ірис, драже. Понад 200 найменувань мікро асортименту.

В склад цукерок входять: цукор, крохмальна патока, мед, фрукти і ягоди, какао-боби, горіхи, молочні і яйцепродукти, пектин, агар.

Формування шоколадних виробів виробляється вручну або механізованим способом.

На сучасних кондитерських фабриках ручне формування використовується дуже рідко. Для масового використання шоколадних виробів механізуючим способом на виробництві кондитерської промисловості використовують відливочні загортальні машини, автомати.

В загальному обсязі виробництва кондитерських виробів цукерки складають більше 25 %, основна маса цукерок на даний час випускається із помадних мас (близько 60%), потім з типу праліне (близько 25%), незначна кількість роздрібного асортименту (близько 15 %). Для випуску відповідного сорту цукерок відповідаючи технологічному процесу розробляється технологічна схема, показуючи послідовність виконання операцій, починаючи з підготовки сировини і закінчуючи отриманням готових виробів.

На сучасній кондитерській фабриці всі технологічні операції виконуються за допомогою машин і апаратів.

2.4 Оцінка асортименту товарів АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика»

Об'єктом проведення АВС та XYZ- аналізу є товарні групи кондитерських виробів, що виготовляються на АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”.

Вихідними даними для проведення АВС- аналізу є товарооборот і прибуток визначені за четвертий квартал 2008 року для даного підприємства, наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Вихідні дані для проведення АВС- аналізу

№	Товарна група	Товарооборот, тис. грн.	Прибуток, тис. грн.
1	Мармелад	1873	430
2	Пастильні вироби	12850	1320
3	Желе фруктово-ягідне	11760	778
4	Цукати	5737	265
5	Карамель	8175	832
6	Печиво	11025	675
7	Пряники	6925	587
8	Вафлі	2968	630
9	Халва	1690	445
10	Торти	1505	370
11	Тістечка	8870	459
12	Шоколад	12800	1200
13	Цукерки	11970	1262
14	Ірис	5892	483
15	Драже	1795	375
Всього	105835	10111

Відповідно до вихідних даних наведених в табл. 1 необхідно скласти рейтинговий список об'єктів у порядку зниження значення параметру “товарооборот”. Для цього потрібно порахувати частку кожного товару у товарообороті..

Для прикладу розрахуємо частку мармеладу у загальному товарообороті:

1872/105835*100%=1.77%.

Для всіх інших товарів частка у товарообороті розраховується аналогічно.

Частка товару у товарообороті з накопичувальним результатом розраховується відповідно до частки товару у товарообороті. За отриманими результатами кожній товарній групі необхідно дати назву групи, дотримуючись при цьому принципового розподілу всього асортиментного ряду на групи А, В і С. Результати розрахунків наведені у табл.

Таблиця 3

Рейтинговий список об'єктів у порядку зниження за параметром “товарооборот”

№	Товарна група	Частка у товарообороті, %	Частка у товарообороті з накопичувальним результатом, %	Група
1	Пастильні вироби	12,14	12,14	А
2	Шоколад	12,09	24,23	А
3	Цукерки	11,31	35,54	А
4	Желе фруктово-ягідне	11,11	46,65	А
5	Печиво	10,42	57,07	В
6	Тістечка	8,38	65,45	В
7	Карамель	7,72	73,14	В
8	Пряники	6,54	79,71	В
9	Ірис	5,57	85,28	С
10	Цукати	5,42	90,70	С
11	Вафлі	2,80	93,50	С
12	Мармелад	1,77	95,27	С
13	Драже	1,70	96,97	С
14	Торти	1,42	98,39	С
15	Халва	1,66	99,99	С

За таким самим принципом проводиться АВС- аналіз асортименту кондитерських виробів за параметром “прибуток”.

Результати проведених розрахунків наведені в табл. 4.

Таблиця 4

Рейтинговий список об'єктів у порядку зниження за параметром “прибуток”

№	Товарна група	Частка у товарообороті, %	Частка у товарообороті з накопичувальним результатом, %	Група
1	Пастильні вироби	13,06	13,06	А
2	Цукерки	12,48	25,54	А
3	Шоколад	11,87	37,41	А
4	Карамель	8,23	45,64	А
5	Желе фруктово-ягідне	7,69	53,33	А
6	Печиво	6,68	60,01	В
7	Вафлі	6,23	66,24	В
8	Пряники	5,81	72,05	В
9	Ірис	4,78	76,83	В
10	Тістечка	4,54	81,37	В
11	Халва	4,40	85,77	С
12	Мармелад	4,25	90,02	С
13	Драже	3,71	93,73	С
14	Торти	3,66	97,39	С
15	Цукати	2,62	100,01	С

На основі проведеного аналізу можна зробити такі висновки:

1. “Зіркою” асортименту є пастильні вироби, цукерки, шоколад і фруктово-ягідне желе. Саме за цими товарами необхідно найбільш ретельно стежити.

2. До товарів з високим показником по прибутку і середнім по товарообороту належить карамель. Цей товар вимагає постійного моніторингу конкурентів.

3. Товарами “середняками” виявились печиво, пряники та тістечка. Цим товарам непотрібно приділяти особливої уваги. Ними необхідно займатися в останню чергу.

4. Вафлі і ірис увійшли до групи товарів з невисоким оборотом, але із середньою прибутковістю. Для їх кращої реалізації необхідно передбачити акції по збільшенню обсягів продажів.

5. До товарів з низьким товарооборотом і низькою прибутковістю за результатами аналізу увійшли халва, мармелад, драже, торти і цукати. Хоча ці товари і не роблять істотного внеску в результат підприємства, але вилучати їх з асортиментного переліку непотрібно. Адже це призведе до загального зниження результатів, тому що загальна маса товарів розподілиться по тій самій пропорції (50% : 30% : 20%).

Що стосується груп АВ, АС, ВС, СА, то в результаті проведеного аналізу таких товарів не виявлено.

Вихідними даними для проведення XYZ- аналізу є товарооборот підприємства за четвертий квартал 2008 року з розбивкою по місяцях, наведений в таблиці 5.

Таблиця 5

Вихідні дані для проведення XYZ- аналізу за параметрами “товарооборот за квартал”

№	Товарна група	Товарооборот, тис. грн.
		За жовтень	За листопад	За грудень	Всього за IV квартал 2008 року

Подобные документы

• Удосконалення асортиментної політики СП ТОВ "Галка ЛТД"

  Сутність поняття асортименту та особливості його планування. Формування асортиментної політики підприємства та методи аналізу товарного асортименту. Аналіз маркетингової діяльності підприємства та маркетингові дослідження поведінки споживачів кави.
  
  дипломная работа [849,3 K], добавлен 22.03.2014
  

• Інформаційна забезпеченість стану попиту комерційної діяльності

  Сутність асортименту товарів підприємства. Сутність асортиментної політики. Динамічний набір номенклатурних позицій. Формування перспективного асортименту товарів на торговельному підприємстві. Критична оцінка власних виробів та аналогічної продукції.
  
  курсовая работа [529,1 K], добавлен 10.12.2011
  

• Аналіз формування асортиментної політики та її вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "АТБ-маркет"

  Процес формування асортиментної політики підприємства на зовнішньому ринку та її вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Аналіз формування асортименту та асортиментної політики роздрібної торгової мережі ТОВ "АТБ-Маркет".
  
  курсовая работа [713,8 K], добавлен 02.12.2014
  

• Формування товарного асортименту в магазині "Рибальська жилка" та шляхи його удосконалення

  Дослідження сутності товарного асортименту. Характеристика факторів, що впливають на формування товарного асортименту та показників його оцінки. Аналіз господарської діяльності в магазині "Рибальська жилка". Підвищення ефективності товарної політики.
  
  курсовая работа [82,5 K], добавлен 29.12.2013
  

• Формування ефективного товарного асортименту ТОВ "АТБ-МАРКЕТ"

  Дослідження маркетингової товарної політики фірми як складової її конкурентоспроможності. Особливості формування товарного асортименту підприємств роздрібної торгівлі. Характеристика господарської діяльності та планування підбору товарів ТОВ "АТБ-Маркет".
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 01.07.2011
  

• Асортиментна політика підприємства

  Сутність та роль асортиментної політики в організації комерційної діяльності торговельного підприємства. Організаційно-економічна характеристика ЧП "Абсолют". Фактори, що впливають на формування асортименту товару. Шляхи вдосконалення роботи підприємства.
  
  курсовая работа [49,6 K], добавлен 22.03.2010
  

• Формування асортименту в роздрібній торгівлі

  Формування асортименту товарів на роздрібних торгових підприємствах на прикладі магазину ТОВ "Монро" і його оцінка. Загальна характеристика підприємства і аналіз показників ефективності його комерційної роботи. Оцінка товарного асортименту магазину.
  
  курсовая работа [48,1 K], добавлен 21.10.2007
  

• Управління комерційною діяльністю підприємства та шляхи її удосконалення (за матеріалами ТОВ "Комфорт-Еко", м. Рівне)

  Поняття і суть комерційної діяльності. Функції комерційних служб на підприємстві. Визначення економічної ефективності діяльності організації. Загальна характеристика ТОВ "Комфорт-еко". Формування і управління асортиментом та якістю, збутом та запасами.
  
  курсовая работа [84,0 K], добавлен 05.10.2011
  

• Організація маркетингу на торгівельному підприємстві

  Загальна характеристика та організаційна структура управління торгівельного підприємства. Попит на товари, його вивчення та прогнозування, формування товарного асортименту підприємства і господарських зв'язків в умовах ринку. Аналіз комерційних операцій.
  
  отчет по практике [57,0 K], добавлен 02.11.2010
  

• Аналіз асортименту товарів та стану попиту на них

  Розгляд переліку послуг, які надає підприємство для залучення нових клієнтів та утримання вже існуючих. Аналіз методів формування товарного асортименту для задоволення попиту обслуговуваних покупців і забезпечення високої прибутковості діяльності фірми.
  
  контрольная работа [21,2 K], добавлен 30.11.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам