Міністерство освіти і науки України

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Дніпропетровська філія

Економічний факультет

Кафедра менеджменту

Звіт

про проходження виробничої практики

студентки гр. МЗ-31

Власової-Захарченко М.С.

Керівник практики:

Стасюк Ю.М.

Дніпропетровськ 2006

Зміст

Вступ

1. Аналіз ринку безалкогольних напоїв

1.1 Структура Українського ринку безалкогольних напоїв

1.2 Ринок соків та мінеральної води

1.3 Упаковка

2. Дослідження діяльності підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства - бази практики

2.2 Організаційна структура підприємства «Ерлан»

2.3 Маркетингові дослідження на підприємстві «Ерлан»

2.4 Планування на підприємстві

3. Аналіз фінансово-економічного стану підприємства

3.1 Економічні показники

3.2 Фінансові показники

3.2.1 Показники ліквідності та платоспроможності

3.2.2 Показники ділової активності підприємства

3.2.3 Показники рентабельності

3.2.4 Показник імовірності банкрутства

4. Аналіз зовнішньо-економічної діяльності ЗАТ «Ерлан»

5. Загальні рекомендації щодо покращення ефективності діяльності підприємства

5.1 Кредиторська та дебіторська заборгованість

5.2 Товарно-матеріальні запаси

5.3 Збутова політика

5.4 Персонал підприємства «Ерлан»

Висновки

Перелік використаної літератури

Додатки

Вступ

Виробнича практика проводиться на підприємстві ЗАТ «Ерлан», яке займається виробництвом соків, нектарів, та напоїв під торговою маркою «Біола» та мінеральних вод під торговими марками «Два океани» та «Знаменовська».

Метою практики є узагальнення, систематизація та поглиблення теоретичних знань, отриманих протягом навчання в Дніпропетровській філії університету «Україна» з фаху «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», а також придбання досвіду самостійної роботи з фаху у середовищі даного підприємства.

Звіт з проходження практики складається з таких розділів:

1. Аналіз ринку соків та безалкогольних напоїв. Цей розділ містить динаміку росту ринку, перелік головних видів продукції, перелік головних конкурентів підприємства, їх стратегій та частки ринку.

2. Загальна характеристика підприємства складається з розгляду організаційної структури підприємства, аналізу маркетингових досліджень, методів планування на підприємстві.

3. Розрахункова частина складається з оцінки та аналізу головних економічних та фінансових показників підприємства.

4. В аналізі зовнішньоекономічної діяльності підприємства розповідається про стан зовнішнього ринку соків та безалкогольних напоїв, тенденціях його розвитку, головних конкурентів підприємства та головних співпрацівників.

5. В загальних рекомендаціях щодо покращення ефективності діяльності підприємства розроблені методи щодо покращення діяльності, опираючись, в основному, на розраховані фінансові показники діяльності підприємства.

1. Аналіз ринку безалкогольних напоїв

1.1 Український ринок безалкогольних напоїв

Розвиток харчової промисловості України відбувається дуже динамічно. Цьому допомагає розвиток економіки в цілому та забезпечення харчової промисловості іноземними та вітчизняними інвестиціями. Також дуже важливий фактор, який впливає не стільки на розвиток харчової промисловості, скільки на напрямок її розвитку, --вплив західних ринків.

Незважаючи на національну культуру споживання, українці переходять до західного стилю життя, вносять зміни в раціон харчування: збільшується споживання збагачених продуктів, охолоджених та заморожених напівфабрикатів та вже приготованих страв. Ці кількісні та якісні зміни призводять до залучення досвіду іноземних технологій виробництва продуктів харчування та використання високотехнологічних інгредієнтів.

На ринку технологій безалкогольних напої нову глобальну тенденцію підходу до напоїв можна визначити таким шляхом:

- здоров'я;

- зручність;

- насолода.

Цього і очікує від споживання сучасний покупець.

В 2003 році українська безалкогольна промисловість виробила 1241 млн літрів безалкогольних напоїв. При цьому розвиток ринку склав 8 %. За перше півріччя 2004 року обсяги виробництва безалкогольних напоїв склав 628,14 млн літрів (в зрівнянні з аналогічним періодом 2003 року розвиток можна назвати незначним - приблизно 0,6 %) [1].

Відбувається поступове скорочення споживання солодких газованих напоїв на користь соків, сокових напоїв та мінеральної води.

За останні декілька років вітчизняним виробникам вдалось значно потіснити виробників іноземних брендів та імпортерів (див. рис. 1). Так, якщо декілька років тому компанія «Кока-Кола Беверіджиз Україна» значно перевищувала обсяги виробництва інших виробників (в 1999 році її частка на ринку безалкогольних напоїв складала 25 %), то в 2003 році ця ситуація змінилась: загальна частка всіх імпортних брендів склала менше 17 %. В той же час ринок напоїв за 5 років зріс майже вдвічі.

Основний обсяг виробництва безалкогольних напоїв становлять 15 ведучих підприємств. В 2002 році лідери ринку займали 68,1 % ринку, вже в 2003 році вони займають майже 80 %. Це пояснюється тим, що все більше покупців віддають перевагу безалкогольним напоям видатних марок.

В першому півріччі 2004 року безалкогольні напої виробляли 236 українських підприємств, в 2003 році - 252, в 2002 році - 311. Зменшення кількості підприємств під час зростання обсягів виробництва відображає високу конкуренцію на ринку, яку не витримують маленькі виробництва. Також на ринку відбувається процес концентрації виробництва між 5 - 6 лідерами ринку [4].

В 2003 році відбувся перерозподіл сил між головними виробниками. Деякі підприємства не витримали натиску конкурентів, інші допустилися помилок, наприклад, неналагоджена маркетингова система.

Рисунок 1 - Частка ринку великих виробників безалкогольних напоїв, 2004 рік

Лідером ринку безалкогольних напоїв є компанія «Кока-Кола Беверіджиз Україна» (місто Київ). Однак у компанії протягом останніх років простежується тенденція зменшення ринкової частки. Сьогодні компанія виробляє більш 15 млн декалітрів (дал) безалкогольних напоїв (за винятком мінеральної води), однак її частка в 2003 році склала приблизно 14 % [3].

Українські виробники -- компанія «СЕСА» та ЗАТ «Ерлан» вже майже наздогнали по своїм обсягам лідера українського ринку.

ТОВ «СЕСА» (Харківська область) працює на ринку безалкогольних напоїв вже сьомий рік та має сильні позиції у східному регіоні країни. В 2003 році «СЕСА» збільшила випуск продукції на 42,45 % в зрівнянні з 2002 роком, при цьому частка компанії в загально-галузевому випуску зросла з 7,8 % в 2002 році до 10,7 %. В 2004 році сили компанія спрямувала на створення інноваційних продуктів та вивчення нових можливостей ринку збуту.

В кінці 2004 року ситуація серед головних виробників ринку безалкогольних напоїв значно змінилась. В середині квітня «Ерлан» використав нове виробництво з виготовлення безалкогольних напоїв та соків, чим отримав немалу частку ринку.

Деякі великі компанії дещо зменшили свої позиції. Наприклад, на 0,6 % зменшив виробництво напоїв завод «Оболонь» (місто Київ). В 2003 році ЗАТ «Ново- московський завод Мінеральних вод» (Дніпропетровська область) зменшив обсяги майже на 12 % [5].

Сьогодні підприємства концентруються на покращенні якості товару, побудові збутових організацій, випуску продукції різних цінових сегментів та категорій, популяризації торгівельних марок.

В зв'язку з тим, що на українському ринку просліджується дефіцит високоякісної вуглекислоти, її власне виробництво дає серйозні конкурентні переваги. Сьогодні власна вуглекислота є тільки у двох компаній: «Ерлан» (99,99 % з природного газу) та «Кока-Кола Беверіджиз Україна». Інші підприємства використовують вуглекислоту з продукту переробки основної сировини або закупають за кордоном.

Лідерами смако-ароматизованої групи є смаки «кола» та цитрусові: лимон, лайм, апельсин. Все більшу популярність здобувають смаки-мікси: «Тропік», «Мультіфрут» і т. д.

В 2003 році лідерами продажу були традиційні солодкі лимонади -- зі смаком апельсину, лимону та тропічних фруктів. На їх частку прийшлось приблизно 35 - 40 % продажів (див. рис. 2).

Асортимент напоїв, які випускають підприємства, достатньо великий. Однак є безмовні смакові «фаворити» виробничого асортименту.

Зріс попит на соковмісні та вітамінні напої. В 2003 році виробники активно продавали напої з вмістом мікроелементів, наприклад, кальцію.

В асортименті кожного великого виробника обов'язково є кола-вмістовний напій. Незважаючи на зростаючу зацікавленість споживачів до напоїв на травах та соках, ще декілька років виробники будуть продовжувати випуск кола-вмістовних напоїв.

Рисунок 2 - Структура продажів безалкогольної газованої води 2003 р.

Українські виробники розширюють асортимент дієтичними версіями своїх популярних напоїв, наприклад, «Росинка» випустила напої «Лимон-Light» та «Апельсин-Light». ЗАТ «Ерлан» в кінці 2003 року випустив серію низькокалорійних напоїв «Джага», продажі яких вже в перші місяці становили приблизно 3 млн літрів щомісячно.

З кожним роком росте культура споживання безалкогольних напоїв. Споживачі купують безалкогольні напої не тільки для втамування спраги, а й для того, щоб наповнити свій організм корисними речовинами та посилити його захисні функції.

У вітчизняних виробників є можливості для створення, просування нових продуктів, але невисокі доходи населення обмежують асортименти компаній. Великі компанії намагаються формувати попит за допомогою просування споживачу ідеї напої нового покоління.

В липні 2003 року напої на екстрактах трав випустила київська фірма «Еколайн», які популярні серед споживачів. Розроблюючи асортимент продукції, спеціалісти «Еколайн» перейшли до розробки лінії напоїв для людей, хворих на сахарний діабет. Напої з екстрактами трав та додаванням вітамінів також випускають компанія «СЕСА» (ТМ «Сузір'я»), ТОВ «Домотехніка Норд» (ТМ Aqua Dom напій «Бальзам»), компанія «Ерлан» (ТМ «Біола» напої «Вітамікс») та ін.

Тенденції розвитку запитів споживачів відносно якості напоїв зрозуміла, так як все більший попит набувають високоякісні солодкі води видатних торгівельних марок.

Пік обсягів виробництва безалкогольних напоїв приходиться на травень-червень, потім обсяги знижуються. Незначне збільшення простежується в грудні, в період новорічних свят.

1.2 Ринок соків та мінеральної води

Ємкість українського ринку соку складає 350 млн літрів на рік.

На ринку соків України існує приблизно 400 виробників, з них 30 великих. На українському ринку соків вже декілька років простежується зріст приблизно на 20 % щорічно. Однак в першому півріччі 2004 року ріст становив 30 % (обсяг ринку досяг 200 млн літрів).

Однією з головних тенденцій розвитку українського ринку соків - зріст ємкості низького цінового сегменту. В 2003 році частка низького цінового сегменту зросла з 18,8 % до 31,8 % та продовжує зростати [7].

Існує декілька видів напоїв, які відносяться до соків. Це соковмісні негазовані напої, нектари и самі соки. Натуральні соки в свою чергу, діляться на фреші, соки з концентрата та 100%-ві соки.

Рисунок 3 - Діаграма виробництво соків в Україні, 2004 рік

Лідерами з виробництва яблучного соку є ВАТ «Вінніфрут» (27 % від загального обсягу ринку), ТОВ «Сандора» (22 % ринку) та ВАТ «Адамс». Найбільшими виробниками томатного соку являються ТОВ «Сандора» (36 %), Садовський філіал ЗАТ «Чумак» (15 %) та ЗАТ «Одеський консервний завод» (12%), на частку інших виробників приходиться 37 %.

Лідерами в виробництві персикового соку є фірма «Вісма» (49 % ринку соків) та ТОВ «Сандора» (47 % ринку).

ТОВ «Сандора» є лідером у виробництві вишневого соку -- підприємство виробило 76 % від загального обсягу виробництва. Разом з тим збільшує свої обсяги у виробництві вишневого соку і фірма «Вісма», частка якої складає 21 %.

Єдиним лідером у виробництві виноградного соку також є ТОВ «Сандора» (80 %), на частку фірми «Вісма» приходиться 18,9 %.

В країнах ЄС приріст ринку питної фасованої води в останньому десятиріччі щорічно ставить 8 % на півночі та 14 % на півдні Європи. Також дуже популярна негазована вода -- становить 75 % ринків. Слабо газована на всіх ринках присутня в невеликих кількостях.

Підприємства контролюють майже половину вітчизняного ринку мінеральної води, фізична ємкість якого оцінюється приблизно в 100 млн дал на рік, а в грошовому еквіваленті -- 1 млрд грн. (див. табл. 1).

Таблиця 1 - Найбільші виробники мінеральної води в Україні в 2004 р.

Компанія	Головна торгівельна марка	Обсяги виробництва, млн дол.	Частка ринку, %
Миргородський завод мінеральних вод	Миргородська, Сорочинська	9,7	11,2
"Кола-Кола Беверіджиз Україна"	БонАква	5,2	5,98
Моршинський завод мінеральних вод "Оскар"	Моршинська	5,11	5,88
ЗАТ "Оболонь"	Оболонська	5,11	5,88
ТОВ "Трускавецький завод мінеральних вод"	Трускавецька	2,1	2,3
ЗАТ "АкваЕко"	Трускавецька, Чистий ключ	1,7	1,96
ЗАТ "Ерлан"	Знаменівська, Два океани	5,65	6,49
Інші		46,53	60,31
Разом		87	100

Особливості збуту мінеральної води в останні п'ять років значних змін не зазнали. Незважаючи на активний розвиток виробництва, масовий споживач віддає перевагу мінеральній воді свого регіону.

Відповідно, на Сході переважають марки: «Золотий колодязь», «721»; на Півдні - «Куяльник»; в Центрі - «Знаменівська». В Київ прагнуть потрапити практично всі великі виробники вод: ЗАТ «Оболонь» та ККЗ «Росинка», а також «Миргородський ЗМВ», «АкваЕко». Тому київський ринок вважається найпривабливішим для виробників, але ж найжорстокішим в конкурентних умовах.

1.3 Упаковка

Серед сучасних видів упаковки для харчової промисловості поліетилентерефталат (ПЕТ-тара) займає вигідне місце. Можливість застосування ефектного та яркого дизайну, легкість та зручність використання дозволило їй зайняти ведуче місце в багатьох областях харчової промисловості (див. рис. 4).

Активний розвиток вітчизняного ринку харчової продукції, особливо пивних, безалкогольних напоїв та мінеральної води, дозволяє впевнено говорити про високий попит на ПЕТ-тару та, відповідно, ПЕТ-преформи в наступні декілька років. Незважаючи на зниження приросту обсягів споживання в 2003 році в зрівнянні з 2002 роком, в цілому ріст обсягу споживання ПЕТ- преформ продовжувався.

Стабільна тенденція росту попиту на ПЕТ-тару просліджується також в інших країнах. Здебільшого це пов'язано з останніми розробками в виробництві ПЕТ-тари.

По-перше, використання деяких добавок дозволяє захищати харчові продукти від дії ультрафіолета. По-друге, сучасна ПЕТ-тара може використовуватись для розливу лікеро-горілчаних виробів, слабоалкогольних напоїв, соків, молочної продукції. По-третє, вона дозволяє з найменшими витратами створювати ексклюзивну упаковку, що стало значним фактором для багатьох вітчизняних брендів.

Рисунок 4 - Структура продажу безалкогольних напоїв в різних упаковках, 2004 рік

2. Дослідження діяльності підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства - бази практики

Закрите акціонерне товариство «Ерлан»:

- рік заснування - 1997;

- кількість працівників - понад 300;

- основні види діяльності - виробництво безалкогольних напоїв та мінеральної води.

Юридична адреса підприємства:

Україна, 52001,

Дніпропетровська обл.,

Підгороднє, вул. Ленінградська, 5.

Закрите акціонерне товариство «Ерлан» - одне з найпотужніших підприємств України з виробництва безалкогольних напоїв та мінеральної води під торгівельною маркою «Біола». Своєю місією колектив підприємства вважає збільшення свого вкладу у розвиток української економіки шляхом виробництва високоякісної безалкогольної продукції і зміцнення лідерських позицій в Україні та за її межами.

Перші кроки до розбудови підприємства здійснені у 1997році. А вже у 1999 році була проведена реконструкція. Розширення асортименту та підвищення вимог до якості продукту вимагали подальшого вдосконалення процесу виробництва -- введення в експлуатацію нової, більш потужної лінії розливу безалкогольних напоїв та мінеральної води.

Високий рівень автоматизації виробництва, запровадження найсучасніших технологій та чіткий контроль якості вивели підприємство на теперішній рівень виробничих потужностей, що складає 17 тис. пляшок на годину.

На сьогодні асортимент продукції налічує 40 найменувань. Це мінеральна вода «Знаменівська», питна вода «Два океани», серія низькокалорійних напоїв «Джага», серія напоїв з використанням цукрового сиропу. Зростання ефективності, перегляд обраних підходів, вдосконалення процесів управління та виробництва і стабільні прибутки дають можливість підприємству реально виконувати намічені цілі, суттєво збільшувати виробництво, розробляти нові види продукції. У 2004 році на підприємстві розпочато вперше в СНД виробництво натуральних соків і нектарів у ПЕТ пляшках.

Також у 2004 році на підприємстві розпочато випуск вуглекислоти на унікальному компактному обладнанні, яке дозволяє отримувати продукт високого ступеня чистоти і повністю забезпечувати потреби свого виробництва.

Поняття якість -- це ключ до конкурентоспроможності і процвітання підприємства. Якість забезпечується високим професіоналізмом і відповідальним підходом кожного робітника до свого виду діяльності. Робітники підприємства мають відповідну професійну освіту, проходять стажування за кордоном, беруть участь у міжнародних семінарах.

За останні роки значно змінена організаційна структура підприємства, переглянуті посадові інструкції та положення про підрозділи, розроблена і задокументована Політика в області якості.

З 2002 року підприємство бере участь у Національному конкурсі якості. Це дало можливість детальніше проаналізувати свою діяльність, а також познайомитись з досвідом кращих підприємств України та Європи.

Щоб досягти бажаних результатів, на «Ерлані» використовують потенціал всього колективу. Високий рівень досконалості дає можливість утримувати тверді позиції на ринку, задовольняти постійно зростаючий рівень потреб споживачів.

Завдяки своїм підходам підприємство має можливість реагувати на інтереси суспільства, підтримувати свій імідж. Проводяться рекламні компанії, маркетингові дослідження, опитування споживачів, а також заходи щодо покращення показників результативності, перегляд обраних критеріїв.

Сьогодні вся продукція, яка випускається на підприємстві, має сертифікати відповідності для серійного виробництва.

Контроль якості проводять дві акредитовані фізико-хімічні та дві мікробіологічні лабораторії.

На підприємстві розроблена, запроваджена та сертифікована система контролю якості, яка охоплює всю діяльність.

Міжнародний орган з сертифікації Бюро Веритас в квітні 2003 року провів сертифікаційний аудит системи менеджменту з якості ЗАТ «Ерлан» на відповідність МС ISO-9001 та нагородив сертифікатом № 130235.

Рейтинг підприємства має тенденцію до зростання за рахунок взаємовигідних відносин з партнерами-споживачами, сучасного дизайну, високої якості продукції, швидкого реагування на зміни попиту споживачів.

За роки праці підприємство приймало участь у різних конкурсах та виставках, на яких отримало багато нагород.

Деякими з них є:

- диплом переможця рейтингу «Народна відзнака довіри» в номінації «Соки - води на 7 Міжнародній виставці «Смак - 2003»;

- диплом фіналісту Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України» в номінації продовольчі товари за продукцію: мінеральна вода «Знаменівська» та безалкогольні сильно газовані з вмістом соку напої;

- диплом лауреату 9-го Українського Національного конкурсу якості (2004 рік).

Колектив підприємства розробив Політику підприємства та успішно виконує її. Основними напрямками стали:

- визначення потреб споживачів та перевищення їх очікувань щодо високоякісної та безпечної продукції;

- зацікавленість всього персоналу в покращенні діяльності підприємства, яке забезпечується високим професіоналізмом;

- забезпечення економічної ефективності господарчої діяльності;

- формування стійких та взаємовигідних відносин з партнерами;

- застосування ефективно діючої системи управління якістю.

2.2 Організаційна структура підприємства «Ерлан»

Організаційна структура управління -- це впорядкована сукупність тісно зв'язаних елементів, які забезпечують функціонування та розвиток підприємства як єдиного цілого.

Організаційна система представляє собою одне з ключових понять менеджменту. Воно тісно пов'язано з цілями, функціями, процесом управління, працею менеджерів та розподілом між ними зобов'язань.

Структура управління -- це система, в якій оптимально розподілені функціональні обов'язки, права та відповідальність.

Елементи організаційної системи управління -- це або окремі працівники, або служби та органи апарату управління.

В процесі досліджень організаційних структур управління було винайдено ряд вимог для того, щоб діяльність організації була ефективною.

По-перше, організаційна структура повинна бути оптимальною. Це означає, що вона не повинна містити в собі великої кількості ланок як по вертикалі, так і по горизонталі, оскільки чим більше ланок, тим складніше координувати їх діяльність.

По-друге, організаційна структура повинна забезпечувати можливість оперативності управління. Головною з умов є мінімальна кількість посередників між керівником, який видає розпорядження, та їх безпосереднім виконавцем.

По-третє, організаційна структура повинна бути надійною.

По-четверте, організаційна структура повинна відповідати вимогам економіїї.

На сьогодні організаційна структура управління на підприємстві «Ерлан» представляє собою лінійно-функціональну структуру та відображає цілі та завдання підприємства, дозволяє взаємодіяти з зовнішнім середовищем, продуктивно та цілеспрямовано розподіляти та направляти сили працівників в досягненні своїх завдань з високою ефективністю (див. Додаток А, схема А.1. «Організаційна структура підприємства»).

В даній структурі управління частка зобов'язань знаходиться на відповідальності лінійного керівника, який приймає рішення відносно будь-який дій своїх підлеглих.

В той же час функціональні керівники консультують лінійного, допомагають прийняти вірні рішення, розроблюючи їх різні варіанти.

Головною перевагою лінійно-функціональної структури є те, що лінійний керівник є єдиним керівником для кожного з працівників. Це зумовлює сильну мотивацію і неможливість невиконання своїх обов'язків.

Головний недолік лінійно-функціональної структури заклечається в тому, що лінійний керівник перевантажений через необхідність приймати рішення стратегічного характеру.

2.3 Маркетингові дослідження на підприємстві «Ерлан»

Вимоги до спрямованості сучасного підприємства на потреби споживача, тобто на реальну і ефективну реалізацію виробленого ним продукту можна окреслити наступним чином:

- висока гнучкість виробництва, що спрямована на швидку і якісну зміну асортименту продукту відповідно до плинних вимог ринку;

- значне ускладнення технології виробництва, використання машин нового покоління, потребують відповідного розподілу і організації праці;

- конкурентноздатність на ринку, потребує не тільки випуску якісної продукції, а і вмілої диференціації продукту і позиціонування його на ринку з допомогою адекватних зусиль персоналу;

- активні і наполегливі дії в умовах невизначеності зовнішнього середовища, які вимагають швидку реакцію на потреби споживачів.

Мета маркетингового відділу підприємства «Ерлан» - забезпечення його рентабельності у визначених часових проміжках.

Звідси -- орієнтація на довгострокове прогнозування всієї маркетингової ситуації (від попиту до можливостей підприємства в цій перспективі).

Методи маркетингової діяльності підприємства полягають у проведенні аналізу зовнішнього середовища підприємства і формуванні банку даних для його оцінювання і можливостей, аналізу реальних і потенційних споживачів; у розробці концепції створення нових товарів або модернізації старих; плануванні товароруху і збуту; у забезпеченні формування попиту і стимулювання збуту.

Для ефективного виконання маркетингової діяльності на підприємстві необхідно її контролювати. Контроль за службою маркетингу означає оптимальної організаційної структури відділу маркетингу.

Маркетингова організаційна структура підприємства «Ерлан» представляє собою інтегровану організаційну структуру.

Служба маркетингу здійснює свою діяльність комплексно і керується з одного координуючого центру.

Такі структури можуть бути побудовані за функціональним або товарним принципами, з орієнтацію на споживачів чи ринки, але все це інтегровано буде впливати на споживача.

Підприємство «Ерлан» обрало організаційну структуру маркетингового підрозділу з функціональною орієнтацією.

Виходячи з нормативних актів, які регламентують нову підприємницьку діяльність в Україні, цілі служби маркетингу даного підприємства можна зазначити наступним чином:

- забезпечення зростання продажу на внутрішньому та зовнішньому ринках за рахунок пригнічення конкурентів чи використання їх хиб або слабких характеристик;

- задоволення потреб носіїв платоспроможного попиту на ринку;

- одержання планового прибутку за рахунок більш повного використання потенціалу підприємства.

Функції служби маркетингу підприємства «Ерлан»:

1. Повне і відповідальне виконання аналітичних функцій.

2. Активний вплив на просування нових товарів.

3. Виконання всіх функцій активного впливу на керовані фактори зовнішнього та внутрішнього середовища.

4. Забезпечення управління та контролю через систему планування, інформаційного та комунікаційного обслуговування господарської діяльності підприємства.

5. Збір та обробка інформації про зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства.

6. Проведення прогнозуючих досліджень.

7. Активний вплив на змінні чинники, які визначають розвиток зовнішнього середовища в інтересах підприємства.

8. Оптимальна організація системи товарного руху.

2.4 Планування на підприємстві

Відповідно до політики та стратегічних цілей підприємства, розроблена чітка система планування. Всі плани, які є на підприємстві, створюються на рік, за винятком плану виробництва (складається на добу, місяць та рік).

Щорічно розраховується план розвитку підприємства, який визначає напрямок діяльності всіх підрозділів на виконання завдань.

План розвитку підрозділів складається з слідуючих розділів: головні напрямки розвитку, цілі, завдання, виконавці, терміни виконання, примітки.

Завдання, зазначені в цих планах, повинні бути інтегровані з політикою та стратегією підприємства. При складанні планів в колективах підрозділів ведеться обговорення та узгодження робітниками всіх пунктів та плану в цілому. Після складання планів розвитку службою якості складається перекісний план в економічний підрозділ для подальшої обробки та розрахунків, в яких відображені аспекти фінансування планів.

Фінансово-економічний підрозділ на основі всіх даних складає план розвитку підприємства та розраховує собівартість продукції. План аналізує голова правління.

Плани підрозділів починають складатися з чіткого визначення цілей. Відповідно до обраних цілей підрозділи визначають свої конкретні цілі і складають план розвитку на рік.

План виробництва продукції на рік складається інженером з підготовки виробництва, спеціалістом з методів розширення ринків збуту та ведучим економістом, затверджується головою правління (див. Додаток Б).

План підготовки та підвищення кваліфікації кадрів на рік складає інспектор відділу кадрів з урахуванням заяв на освіту, потім затверджується головою правління.

Річний план роботи підрозділів з санітарного забезпечення складається завідуючим мікробіологічною лабораторією, включає заходи щодо санітарного забезпечення, потім затверджується головою правління.

План закупівель сировини та матеріалів розробляється завідуючим відділу забезпечення та збуту та інженером з підготовки виробництва, затверджується головою правління.

Річний план планово-попереджувальних реконструкцій обладнання складається службою головного інженеру, затверджується головою правління та входить в план заходів з якості.

Плани складаються з: планованих заходів, термінів виконання, виконавців та замітки про виконання.

В системі планування діяльності підприємства важливе місце займає фінансове планування, яке включає планування руху всіх фінансових потоків, які охоплюють всі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства, забезпечує формування та використання матеріальних, трудових, грошових ресурсів.

Річний фінансовий план підприємства являє собою заключний розділ плану господарської та соціальної діяльності підприємства.

У фінансовому плані узагальнюються у грошовому виразі всі планові показники роботи підприємства, визначаються обсяги, напрями використання грошових коштів, відображаються економічні відносини підприємства з його працівниками, з іншими підприємствами, банками, бюджетом.

Зі економічним змістом у фінансовому плані відображаються результати господарської діяльності підприємства протягом певного періоду, джерела і обсяги формування та напрями використання фінансових ресурсів, в тому числі для внутрішньогосподарських потреб.

Фінансовий план підприємства складається у вигляді балансу доходів і витрат, а також розрахункових форм для визначення статей балансу (див. Додаток Б).

3. Аналіз фінансово-економічного стану підприємства

3.1 Економічні показники

1. Продуктивність праці:

ПП = , (3.1)

де ПП - продуктивність праці за товарною (реалізованою) продукцією, тис. грн./чол.;

П - обсяг товарної (реалізованої) продукції, тис. грн.;

ЧПВП - чисельність промислово-виробничого персоналу (середньорічна), чол.

ПП (2003 рік)= 87042,4 / 324 = 286,650 (тис. грн/чол);

ПП (2004 рік)= 167247,9 / 320 = 522,650 (тис. грн/чол).

Приріст продуктивності праці становить 82 %, що у грошовому значенні - 236 тис грн./чол. Це може пояснюватися збільшення обсягу реалізованої продукції та незначним зменшенням чисельності промислово-виробничого персоналу.

2. Витрати на 1 грн. виручки від реалізації:

, (3.2)

де ВР1ГРН - витрати на 1 грн. виручки від реалізації, грн.

СВр - собівартість реалізованої продукції, тис. грн.;

РП - обсяг реалізованої продукції, тис. грн.

В Р/ГРН (2003 рік) = 71834,7 / 87042,4 = 0,825 (грн);

В Р/ГРН (2004 рік) = 167888,2 / 167247,9 = 1,003 (грн).

За рік витрати зросли на 22 % в зв'язку зі зростанням собівартості продукції та обсягів її реалізації.

3. Середньорічна заробітна плата:

, (3.3)

де ЗПСР - середньорічна заробітна плата на підприємстві, тис. грн.;

ВЗП - витрати на оплату праці на підприємстві, тис. грн.;

ЧПВП - чисельність промислово-виробничого персоналу (середньорічна), чол.

ЗПср (2003 рік) = 727,4 / 324 = 2,245 (тис. грн.);

ЗПср (2004 рік) = 1505,2 / 320 = 4,704 (тис. грн.).

Середньорічна заробітна плата зросла майже вдвічі, що є дуже гарним показником для підприємства в цілому. Це може пояснюватися збільшенням в 2004 році фонду оплати праці майже вдвічі.

4. Фондовіддача за товарною (реалізованою) продукцією:

ФВ = , (3.4)

де ФВ - фондовіддача за товарною (реалізованою) продукцією, грн./грн.;

П - обсяг товарної (реалізованої) продукції, тис. грн.;

ОВФ - середньорічна (залишкова) вартість основних виробничих фондів, тис. грн.;

ФВ (2003 рік) = 87042,4 / 15889,5 = 5,478 (грн./грн);

ФВ (2004 рік) = 167247,9 / 40334 = 4,147 (грн./грн).

В порівнянні з попередніми показниками фондовіддача за реалізованою продукцією зменшилась на 24 %. В 2004 році з однієї грн. основних виробничих фондів виходить 4,147 грн. реалізованої продукції.

Отже, можна зробити висновок, що зменшення фондовіддачі супроводжується зменшенням залишкової вартості основних виробничих фондів. В свою чергу, на зменшення вартості основних виробничих фондів сприяла сума зносу.

5. Фондомісткість являє собою показник, зворотній до фондовіддачі: ФМ (2003 рік) = 15889,5 / 87042,4 = 0,183 (грн./грн);

ФМ (2004 рік) = 40334 / 167247,9 = 0,839 (грн./грн).

В 2004 році на 1 грн. реалізованої продукції приходилось 0,839 грн. основних виробничих фондів, що майже в 5 разів перевищує дані 2003 року - 0,183 грн. основних виробничих фондів на 1 грн. реалізованої продукції.

6. Фондоозброєність характеризує ступінь забезпеченості промислово-виробничого персоналу основними виробничими фондами:

, (3.5)

де Фо - фондоозброєність, тис. грн./чол.;

ОВФ - середньорічна (залишкова) вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

ЧПВП - чисельність промислово-виробничого персоналу (середньорічна), чол.

Фо (2003 рік) = 15889,5 / 324 = 49,042 (тис грн./чол.);

Фо (2004 рік) = 40334 / 320 = 126,044 (тис. грн./чол.).

В 2003 році один робітник був забезпечений основними виробничими фондами на 49,042 тис. грн., у 2004 - на 126,044 тис. грн.

7. Коефіцієнт придатності основних виробничих:

КП = , (3.6)

де КП - коефіцієнт придатності основних виробничих фондів;

ЗВ - залишкова вартість основних виробничих фондів, тис. грн.;

ПВ - первісна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

КП (2003 рік) = 15889,5 / 20002,7 = 0,794;

КП (2004 рік) = 40334 / 48349,7 = 0,834.

З розрахунків можна побачити, що рівень придатності основних виробничих фондів в 2004 році зріс на 5 %.

8. Фондорентабельність показує:

Rовф = , (3.7)

де Rовф - фондорентабельність, грн./грн.;

ЧП - чистий прибуток підприємства, тис. грн.;

ОВФ - середньорічна (залишкова) вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

Rовф (2003 рік) = 7111,7 / 15889,5 = 0,045 (грн./грн.).

За рахунок значної величини непокритого збитку в 2004 році підприємство не отримало прибуток з основних виробничих фондів.

3.2 Фінансові показники

3.2.1 Показники ліквідності та платоспроможності

1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності).

Поточні зобов`язання + Доходи майбутніх періодів.

Кп (2003 рік) = (148589,7 + 30,7) / 107701,9 = 1,380;

Кп (2004 рік) = (255997,4 + 21,6) / 297913,6 = 0, 859.

В 2004 році у підприємства була можливість погасити дебіторську заборгованість тільки на 86 %, що є нижче бажаної норми. Тобто, у підприємства в наявності недостатня кількість оборотних активів.

2. Коефіцієнт поточної ліквідності.

Оборотні - Запаси + Витрати майбутніх періодів

Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів.

Кпл (2003 рік) = (148589,7 - 18522 - 0,6- 6971,9 - 1,1 + 30,7) / 107701,9 = 1,143;

Кпл (2004 рік) = (255997,4 - 40588,2 - 256,5 - 17434,7 - 1,1 + 21,6) / 297913,6 = 0,664.

Коефіцієнт поточної платоспроможності в 2004 році зменшився на 58 %, що значною мірою може ускладнити відносини підприємства з банківськими кредитами.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Грошові кошти та їх еквіваленти:

Поточні зобов`язання + Доходи майбутніх періодів:

Кал (2003 рік) = (0,2 + 147,7) / 107701,9 = 0,001;

Кал (2004 рік) = 10,9 / 297913,6 = 0.

Розрахунки показують, що поточні зобов'язання за рахунок грошових коштів підприємство не в змозі погасити.

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (автономії, фінансової незалежності).

За рахунок значної величини непокритого збитку, підприємство не можна назвати фінансово незалежним, але, аналізуючи дані балансу (Додаток В), можна зробити висновок, що підприємство поступово зменшує суму непокритого збитку.

2. Коефіцієнт концентрації запозиченого капіталу.

Цільове Довгострокові Поточні Доходи майбутніх

фінансування + зобов'язання + зобов'язання + періодів

Кзк (2003 рік) = (145555,8 + 107701,9) / 199519 = 1,269;

Кзк (2004 рік) = (25392,8 + 297913,6) / 319844,8 = 1,011.

З розрахунків можна зробити висновок, що в структурі капіталу підприємства переважає залучений капітал.

3. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів:

Цільове Довгострокові Поточні Доходи майбутніх

фінансування + зобов'язання + зобов'язання + періодів Кз/в = -- (3.13).

Через велику суму непокритого збитку в структурі коштів підприємства переважають залучені кошти.

3.2.2 Показники ділової активності підприємства

1. Коефіцієнт оборотності активів.

Чистий дохід (виручка) від реалізованої продукції:

Валюта балансу на початок + Валюта балансу на кінець звітного періоду.

Коа (2003 рік) = 87042,4 / (191974 + 199519) = 0,222;

Коа (2004 рік) = 167247,9 / (199519 + 319844,8) = 0,322.

Коефіцієнт оборотності активів занадто малий: в 2003 році кількість оборотів обігових коштів становить 0,22, а в 2004 - 0,322. З іншого боку це невелике зростання свідчить про ефективніше використання коштів.

2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

Дохід (виручка) від реалізації продукції

Дебіторська заборгованість Дебіторська заборгованість

на початок звітного періоду + на кінець звітного періоду

• Кодз (2003 рік) = 104450,9 / (36804,3 + 36804,3 + 2898,9 +92470,4 +24148,3 +24148, 3 +1067,8 + 93145) = 0,335;
• Кодз (2004 рік) = 200657,6 / (24148,3 + 24148,3 + 1067,8 + 93145 + 87031,6 + 87031,6 + 263,3 + 96071,1) = 0,486.
• Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, що в 2003 році виручка від реалізації продукції втричі перевищувала дебіторську заборгованість, а в 2004 році цей показник зменшився, що було спричинено зростанням дебіторської заборгованості.
• 3. Коефіцієнт оборотності запасів.

Собівартість реалізації продукції:

Запаси на початок Запаси на кінець

звітного періоду + звітного періоду:2.

Коз (2003 рік) = 71834,7 / (18432,9 + 0,6 + 10082,3 + 1,1 + 18522 + 0,6 + 6971,9 + 1,1) = 0,133;

Коз (2004 рік) = 167888,2 / (18522 + 0,6 + 6971, 9 + 1,1 + 40588,2 + 256,5 + 17434,7 + 1,1) = 2,004.

Коефіцієнт оборотності запасів зріс у 2004 році в 15 разів, що свідчить про ефективніше використання запасів.

4. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Чистий дохід (виручка) від реалізованої продукції

Власний капітал на початок + Власний капітал на кінець

звітного періоду звітного періоду:2.

За рахунок величини непокритого збитку, коефіцієнт оборотності власного капіталу розрахувати неможливо.

• 3.2.3 Показники рентабельності підприємства
• 1. Коефіцієнт рентабельності активів.

Чистий прибуток

Баланс на початок звітного + Баланс на кінець звітного

періоду періоду: 2.

Кра (2003 рік) = 7111,7 / (191974 + 199519) = 0,018.

Аналізуючи цей показник, можна зробити висновок, що фінансове становище підприємства є незадовільним.

2. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу.

Чистий прибуток

Власний капітал на початок + Власний капітал на кінець

звітного періоду звітного періоду: 2

За рахунок величини непокритого збитку розрахунки рентабельності власного капіталу робити недоцільно.

3. Коефіцієнт рентабельності діяльності.

Чистий прибуток:

Чистий дохід (виручка) від реалізованої продукції:

Крд (2003 рік) = 7111,7 / 87042,4 = 0,082;

Рентабельність діяльності в 2003 році становила 8,2 %, що не є задовільним показником діяльності підприємства.

3.2.4 Показник імовірності банкрутства

Показник Альтмана має такий вигляд:

Z = 3,3X1+1,0X2+0,6X3+1,4X4+1,2X5 (3.21)

де Z - інтегральний показник рівня загрози банкрутства (Z - рахунок Альтмана),

Z (2003 рік) = 1,179,

Z (2004 рік) = 1,254.

Валовий прибуток - Валовий збиток

Баланс:

Х1 (2003 рік) = 15207,7 / 199519 = 0,076;

Х2 (2004 рік) = - 640,3 / 319844,8 = - 0,002.

Чиста виручка від реалізації продукції:

Баланс:

Х2 (2003 рік) = 87042,4 / 199519 = 0,436;

Х2 (2004 рік) = 167247,9 / 319844,8 = 0,523.

Статутний капітал:

Поточні зобов'язання + Відстрочені податкові зобов'язання

Х3 (2003 рік) = 5506,1 / 107701,9 = 0,051;

Х3 (2004 рік) = 78635,1 / 319844,8 = 0,246.

Резервний капітал + Нерозподілений прибуток

Баланс:

Х4 (2003 рік) = - 61604,8 / 199519 = - 0,309;

Х4 (2004 рік) = - 84456,7 / 319844,8 = - 0,264.

Оборотні активи:

Баланс:

Х5 (2003 рік) = 148589,7 / 199519 = 0,745;

Х5 (2004 рік) = 255997,4 / 319844,8 = 0,8.

Отже, у підприємства «Ерлан» існує дуже велика загроза збанкрутіти. Можна, сказати, що підприємство знаходиться на межі банкрутства.

4. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ «Ерлан»

Сьогодні середній обсяг споживання соків в розвинених країнах становить 30 - 40 літрів на душу населення на щорічно зростає на 10 - 12 %. В Європі зростає споживання корисних для здоров'я напоїв. Їх спектр дуже широкий. Це вітамінізовані соки, соки, з вмістом лікувальних трав, дитячі соки та напої для людей похилого віку, соки, які покращують працездатність, а також соки з кальцієм для вагітних жінок. Виробництво таких напоїв потребує великих початкових капіталовкладень, але вони приносять більші прибутки, ніж традиційні соки.

Насичення внутрішнього ринку дало напрямок українським виробникам на зовнішні торгівельні простори. В 2003 році було експортовано 0,86 млн дал безалкогольних напоїв, що на 0,53 млн дал більше, ніж в попередньому році.

Український експорт соків достатньо широкий: країни СНД, Балтії, Ізраїль. Частка експорту готових соків складає приблизно 15-20 % внутрішнього виробництва, хоча в окремих компаніях частка експортних операцій досягає третини [5].

Головним експортним товаром залишаються концентрати з яблук, томатів, вишні и т.д. Їх використовують промисловці близького та далекого зарубіжжя. І дуже часто зарубіжні соковмісні напої з українських концентратів вертаються на Україну у вигляді готової продукції.

Головним експортним соком України є яблучний. Щорічно Україна експортує 30 - 40 тисяч тон яблучного соку, що становить 70 - 80 % загального обсягу експорту овочевих та фруктових соків. При цьому, простежується тенденція до збільшення обсягів експорту яблучного соку.

Переважно цей сік експортується в Німеччину. Частка цієї держави від загального обсягу експорту складає 40-50 %. Іншими значними покупцями являються Австрія та Росія. На частку цих країн приходиться 20 - 40 % всього експорту яблучного соку. За 9 місяців 2003 року в Росію було експортовано 8, 4 тисяч тон яблучного соку, що дозволило їй зайняти друге місце по обсягу експорту, після Німеччини (12,7 тисяч тон) [6].

Другим за обсягами експорту України соком є томатний, але в останні роки просліджується тенденція до зменшення експорту цього товару (в 2001 році було вивезено 3,6 тисяч тон томатного соку, цей же період 2002 року - 2,5 тисяч тон, 2003 рік - 2,4 тисяч тон). Головними покупцями українського томатного соку є Росія та Білорусія, але в ці країни і просліджується тенденція до зменшення обсягів поставок. З іншого боку постачання в Литву, Латвію, Естонію, Швецію та Казахстан збільшуються. Вперше в 2003 році почались відвантаження томатного соку в США.

Частка імпортних соків на українському ринку сьогодні не перевищує 10 %. Здебільшого соки імпортуються з Росії та Молдови, менше імпорт східноєвропейських виробників та елітних брендів далекого зарубіжжя.

Імпорт томатного соку обмежений митною пошлиною так, як і на яблучний сік. Практично 100 % імпорту приходиться на Росію. За 9 місяців 2003 року в Україну імпортовано 833 тон соку, з яких 832 тони - з Росії.

Експорт українських безалкогольних напоїв в 2003 році був направлений на ближні країни: Словенію, Німеччину, Молдову, Росію. В незначних обсягах напої експортувались в США, Польщу, Швецію.

Сьогодні продукція ЗАТ «Ерлан» стала відомою для всіх регіонів України, країн СНД та кран далекого зарубіжжя. Асортимент під торгівельною маркою «Біола» складається з 40 найменувань, які складаються з мінеральної води, безалкогольних напоїв, соків та нектарів. Підприємство має можливості до простежування тенденцій ринку, потреб споживачів, встановлення головних конкурентів. Отримана інформація щорічно вивчається керівництвом підприємства, потім робиться висновок щодо необхідності розширення ринку збуту в різних регіонах та країнах.

На підприємстві визначені підрозділи, які налагоджують контакти з зовнішніми споживачами: відділ маркетингу (вивчення ринку збуту та задоволення потреб споживача), склад готової продукції (зберігання продукції до передачі її споживачеві), служба якості, служба головного технолога, відділ зовнішньоекономічної.

Головною метою заснування відділу зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві є проведення експорно-імпортних операцій.

Відділ зовнішньоекономічної діяльності є функціональним підрозділом підприємства і підпорядковується голові правління.

Головні завдання відділу зовнішньоекономічної діяльності:

- проведення експортно-імпортних операцій;

- забезпечення декларування та своєчасного митного оформлення експортно-імпортних вантажів;

- проведення розрахунків запланованих митних платежів;

- забезпечення контролю виконання експортно-імпортних постачань;

- взаємодія з органами контролю за постачанням експортних та імпортних вантажів;

- розробка оптимальних шляхів постачання експортних і імпортних вантажів.

Підприємство має налагоджені партнерські стосунки з головним оптовим покупцем ТОВ «Біотрейд». Не менше одного разу на рік проводяться зустрічі з робітниками регіональних представництв, на яких ведучі спеціалісти підприємства знайомлять з проектами, які розроблюються, технологією та змінами в ній, які впливають на якість продукції, дають рекомендації щодо застосування та зберігання продукції, відповідають на всі питання, пов'язані з виробництвом. Це дозволяє сформувати тісні та взаємовигідні стосунки з оптовими покупцями та споживачами.

Продукція підприємства має великий попит, тому філіали ВАТ «Біотрейд» з реалізації продукції відкриті в 22 містах України: Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Харків, Донецьк, Одеса, Львів, Вінниця, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Чернівці, Хмельницький, Житомир, Луцьк та ін. За сім років роботи достатньо швидко продукція виходила на різні ринки збуту, такі як:

- Німеччина -- з 2003 року;

- Росія -- з 2004 року;

- Білорусія -- з 2004 року;

- Молдова -- з 2005 року;

- Азербайджан -- з 2005 року.

Планується також заснувати ринки збуту всіх країн СНД, Ізраїль, Східної Європи. Для цього у компанії є досвід, і, головне продукція першокласної якості за невисокою ціною.

Пряма дистрибуція дозволяю скоротити відстань від виробника до споживача, контролювати та планувати експортні поставки продукції. За такою схемою дуже вигідно працювати, тому що представник продає покупцям ті напої та соки, які вони замовили. Замовники отримують той спектр продукції та в тому обсягу, в якому вони зацікавлені.

Керівництво компанії виходить з того, що при максимальній якості продукція повинна бути дешевою і її могли купувати люди з різним рівнем доходів. Компанія «Ерлан» використовує такий вид складної системи збуту продукції, як подвійна система каналів товароруху, коли виробник на тому ж ринку використовує декілька самостійних каналів збуту -- прямий та непрямий. Тобто торгівля організовується за допомогою власної збутової сітки, а також через незалежних посередників, які імпортують продукцію «Ерлану» в інші країни.

До складу успішної збутової політики також входять питання про вибір посередників, які мають можливість успішно продавати товар, та про зацікавленість цих посередників в роботі з компанією та товаром за допомогою впливу безпосередньо на них та кінцевих споживачів товару.

5. Загальні рекомендації щодо покращення ефективності діяльності підприємства

Аналіз фінансових показників підприємства «Ерлан» дає можливість зробити висновок щодо незадовільного стану підприємства в цілому. Значної шкоди підприємству наносить величина непокритого збутку, який перевищує суму статутного та додатково вкладеного капіталу.

Отже, щоб покращити фінансовий стан підприємства потрібно зменшити витрати та збільшити прибутки, що, в свою чергу, дасть змогу покрити збиток підприємства.

В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим чинником стимулювання виробничої і підприємницької діяльності та створює фінансову основу для її розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу. За рахунок прибутку погашають боргові зобов'язання підприємства перед банком та інвесторами. Прибуток є найважливішим узагальнюючим показником у системі оцінювальних показників ефективності виробничої, комерційної і фінансової діяльності підприємства. Сума прибутку, яку одержує підприємство, обумовлена обсягом реалізації продукції, її якістю і конкурентоспроможністю на внутрішньому і зовнішньому ринках, асортиментом, рівнем витрат та інфляційних процесів, що супроводжують становлення ринкових відносин.

5.1 Кредиторська та дебіторська заборгованість

Виходячи з даних балансу підприємства, бачимо, що в структурі активів значну частину становить дебіторська заборгованість.

Підприємству необхідно передивитись систему договорів продажу з покупцями продукції і перейти на систему передплати, що значно зменшить зморність несплати покупцями відвантаженої продукції, та збільшить коефіцієнт оборотності активів. Кошти, які надійдуть за передоплатою можна буде спрямувати на погашення кредиторської заборгованості, закупку сировини та матеріалів, розрахунки з бюджетом, оплату праці та ін.

З іншого боку, в структурі довгострокових зобов'язань підприємства переважають довгострокові кредити банків, а короткострокових кредитів підприємство зовсім не має. Значним недоліком довгострокових кредитів є висока відсоткова ставка, що сьогодні не являється дуже вигідною умовою для підприємства.

Рішенням цієї проблеми є відкриття кредитних ліній в різних банківських структурах. Кредитна лінія представляє собою неформальну угоду між банком та його клієнтом, яка оговорює максимальну суму незабезпеченого кредиту, яку банк дозволяє одночасно мати підприємству-кредитоотримувачу в якості боргу.

Звичайно кредитна лінія відкривається на один рік і після того, як підприємство надає останній річний звіт, відновлюється або припиняється. Деякі банки розглядають представлення коштів на основі кредитної лінії як сезонне або тимчасове фінансування.

Іншим методом кредитування є система «overdraft», яка передбачає мінімальні відсоткові ставки на незначний період. Мінімальним сроком погашення кредиту з мінімальною відсотковою стовкою являється 3 доби з дати отримання кредиту. Період, який перевищує 3 доби оплачується за значно більшими ставками, що невигідно для підприємства. Тому пропонується брати кредит на 3 доби, в останню його сплачувати. Погасити кредит за такою схемою можна за рахунок надходження передоплати покупців або отримання кредиту в іншій структурі.

Потрібно також наголошувати на тому, як змінюються кредитні ставки в залежності від об'єкту забезпечення кредиту. Незабезпечений кредит є найдорожчим для підприємства, так як його відсоткові ставки являються найвищими.

Кредит, забезпеченням якого являється товарно-матеріальні запаси підприємства, є менш коштовним. Нарешті кредит, забезпеченням якого є майно підприємства, можна отримати за найменшими відсотковими ставками, що є більш вигідною умовою для підприємства, але з іншого боку, ризик значно підвищується.

Необхідною умовою є оформлення кредитів в різних банках. Це дає змогу визначитися з найменшими кредитними ставками та маніпулювати.

Маніпуляція заключається в повідомленні банку про існування для підприємства вигідніших умов кредитування, що може призвести до перегляду своїх умов даним банком.