Аналіз виробничих можливостей ремонтних підрозділів сухопутних військ збройних сил України за досвідом російсько-української війни

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет оборони України, Україна

Науково-дослідний відділ

Кафедра Сухопутних військ

Аналіз виробничих можливостей ремонтних підрозділів сухопутних військ збройних сил України за досвідом російсько-української війни

Горбачова Я.С., д-р філософії

Сампір О.М., д-р філософії

Горбачов К.М., д-р філос., доцент

Анотація

Аналіз умов виконання завдань ремонтними підрозділами Сухопутних військ Збройних Сил України (СВ ЗСУ) в ході російсько-української війни (РУВ) показав, що на якість і своєчасність проведення ремонту, крім забезпеченості військово-технічним майном та укомплектованості фахівцями-ремонтниками, значно впливає ступінь пристосованості місць його проведення [1-5].

Так, у відповідності до результатів підбиття підсумків щодо кількості своєчасно відремонтованого ОВТ ремонтними підрозділами СВ ЗСУ було виявлено її залежність від пори року та часу доби при роботі у необладнаних і не пристосованих для ремонту ОВТ приміщеннях. При цьому, основними чинниками, які найбільш впливали на виробничі можливості були температура та освітленість ремонтних майстерень, а також морально-психологічний стан особового складу.

Проведені дослідження вказують, що у залежності від інтервалів коливання середньодобової температури змінюються усереднені значення часу проведення ремонту ОВТ. При цьому, результати розрахунків таких збільшень свідчать, що їх відносні значення можуть складати від 8% до 12%. Тобто, стає очевидним, що збільшення часу на ремонт одного зразка ОВТ буде впливати на середньодобові можливості підрозділу СВ ЗСУ в цілому, а це неможливо ігнорувати при оцінюванні обстановки під час планування бойових дій (операції).

Наступним чинником, який значно впливає на якісне і своєчасне виконання всіх видів ремонтних робіт є правильне освітлення та його раціональне розташування [6].

Для визначення впливу освітленості майстерень на виробничі можливості ремонтних підрозділів було проаналізовано умови, в яких ремонтні підрозділи виконують поставлені завдання під час РУВ, а саме: площу ділянок виконання ремонтних робіт; тип, потужність, кількість та характеристики світлового потоку освітлювальних приладів; освітленість у виробничих приміщеннях, що створювалась під час виконання ремонтних робіт; обсяг та їх тривалість.

Слід зазначити, що роботи, які виконуються ремонтними підрозділами військових частин за характеристикою зорової роботи відносяться до робіт грубої точності й, в основному, здійснюються в умовах штучного освітлення [7]. Тобто, за існуючими нормами, освітленість приміщень повинна складати не менше 300 люксів при використанні розрядних ламп, та не менше 1 00 люксів - для ламп розжарювання. Відхилення освітленості у виробничому приміщенні від норми викликають збільшення часу ремонту, які за результатами проведення досліджень можуть мати відносні значення в інтервалі від 12% до 21%.

Таким чином, збільшення часу на ремонт одного зразка ОВТ внаслідок невідповідності умов освітлення буде значно впливати на середньодобові можливості підрозділу СВ ЗСУ в цілому й повинно бути враховане при плануванні. ремонтний технічний відновлення озброєння сухопутний військо

До початку РУВ вважалось, що особовий склад ремонтних підрозділів не буде виконувати завдання в умовах інтенсивного деструктивного впливу більшості стрес-факторів бойових дій. Але, проведені в цьому напрямку дослідження показали, що в ході виконання завдань у складі груп технічної розвідки, ремонтно-евакуаційних груп та під час ремонту ОВТ, що вийшло з ладу в наслідок бойових пошкоджень, фахівці-ремонтники потрапляють під негативний вплив низки психотравмуючих факторів, наприклад таких як спостереження наслідків отриманих поранень та втрат [8]. А це може супроводжуватись такими проявами, як стомленість, пригнічений емоційний стан, втрата інтересу та мотивації до дій, інші різноманітні розлади психічної діяльності, що призводить до повної або часткової втрати спроможності особового складу виконувати свої функціональні обов'язки. Тобто, в ремонтних підрозділах можуть виникати як тимчасові так і безповоротні психогенні втрати. При цьому, рівень цих втрат, також, знаходиться у прямій залежності від тривалості бойових дій [9].

Так, наприклад, із результатів проведеного аналізу, навіть за нетривалий час ведення бойових дій загальні безповоротні (довготривалі) психогенні втрати серед підрозділу фахівців - ремонтників можуть скласти до 15%. А загальні втрати обсягу проведення ремонтних робіт можуть складати від 100 до 120 люд/год., що в свою чергу, може складати до 5 поточних ремонтів ОВТ з обсягом ремонту до 20 люд/год.

Таким чином, за результатами проведеного аналізу можливо стверджувати, що отримання адекватного інструменту для оцінювання виробничих можливостей ремонтних підрозділів, наприклад, за рахунок удосконалення існуючих методик є актуальною науковою задачею.

Список використаних джерел

1. Горбачова, Я., & Горбачов, К. Аналіз підходів до вирішення проблемних питань логістичного забезпечення підрозділів протиповітряної оборони військових формувань десантно-штурмових військ за досвідом російсько-української війни. Національна безпека України в умовах воєнного стану: проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. 208-210). 21 березня, 2024, Одеса, Україна.

2. Sampir, O., Vozniak, R., Horbachova, Y., & Novikova, I. (2024). Analysis of the combat experience of the artillery weapon systems operation during the russian-ukrainian war. Social Development and Security, 14(1), 113-126.

3. Sampir, O., & Dachkovskiy, V. (2023). Analysis of the 155 mm howitzer М777 operation during its combat use by units of the Armed Force of Ukraine in the Russian-Ukraine war in 2022. Social Development and Security, 13(2), 31-40.

4. Горбачова, Я., & Горбачов, К. Проблемні питання експлуатації та відновлення озброєння військ протиповітряної оборони Сухопутних військ за досвідом російсько-української війни. Логістичні системи складових сектору безпеки і оборони України: проблеми та тенденції розвитку: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. 21-22). 20 лютого, 2024, Харків, України.

5. Сампір, О., & Горбачова, Я. (2024). Окремі питання дослідження озброєння, отриманого в рамках міжнародної технічної допомоги. Grail of Science, (36), 142-144.

6. ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень” (Постанова). №42. (1999).

7. Державні будівельні норми України. (2018). Природне і штучне освітлення. ДБН В.2.5-28:2018., Київ.: ДП “ДНДІБК”. 132.

8. Горбачов, К., Гогонянц, І., Смірнов, С., & Базіло С. (2021). Підходи до визначення впливу психогенних втрат на ефективність функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня в наступальному бою. Повітряна міць України, 1 (1). 27-30.

9. Sampir, O. (2021). Improved methods for assessing the system of weapons and military equipment recovery of a separate mechanized brigade. Social Development and Security, 11 (5), 165-178.

Размещено на Allbest.Ru