Підвищення ефективності судноремонтного виробництва шляхом впровадження технологій підготовки поверхні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дунайський інститут, Національний університет «Одеська морська академія», м. Ізмаїл

Підвищення ефективності судноремонтного виробництва шляхом впровадження технологій підготовки поверхні

Бажак Ольга Валеріївна

асистент

Анотація

технологія поверхня судноремонтний виробництво

Дана стаття присвячена аналізу сучасних технологій підготовки поверхні у судноремонтному виробництві та шляхів підвищення його ефективності за рахунок їх впровадження. На початку розглядаються основні проблемні аспекти застосування традиційних методів підготовки поверхні, таких як механічна зачистка, піскоструминна обробка тощо, до яких належать низька продуктивність праці, значні витрати ресурсів і часу, недостатня якість підготовки складної геометрії корпусів, екологічна небезпека та великі обсяги відходів.

Далі детально аналізуються переваги новітніх технологій підготовки поверхні, зокрема абразивно-струминної обробки, гідроабразивного різання, лазерного очищення та сухого льодоструминного очищення. Наголошується на значному підвищенні швидкості й якості очищення, можливості роботи на великих площах складної форми, вищому ступені чистоти зрізів та видалення забруднень, економії ресурсів, поліпшенні гігієни праці та зменшенні екологічного навантаження порівняно з традиційними методами.

Абразивно-струминна обробка, використовуючи потік абразивних часток під високим тиском, забезпечує ефективне видалення старих лакофарбових покриттів, іржі, окалини та інших забруднень із поверхні корпусу судна. Гідроабразивне різання, яке поєднує струмінь води з високим тиском і абразивні частинки, дозволяє точно та швидко різати конструкційні елементи складної форми без шкідливих випромінювань та забруднень. Лазерне очищення завдяки спрямованому високоенергетичному лазерному випромінюванню дає змогу ефективно видаляти будь-які забруднення без пошкодження основного металу. Сухе льодоструминне очищення за допомогою криштальної двооксиду вуглецю виявилось екологічно безпечною альтернативою піскоструминній обробці з меншою кількістю відходів.

Наводяться конкретні приклади реального впровадження цих технологій на судноремонтних підприємствах та отриманого ефекту у вигляді підвищення продуктивності праці на 30-50%, економії ресурсів до 20%, поліпшення якості виконаних робіт, зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище та покращення умов праці робітників. Зокрема, на підприємстві ЧСЗ "Чорноморець" завдяки впровадженню вакуумно-абразивоструйної обробки швидкість очищення зросла на 40%, а витрати піску зменшились на 15%. Херсонська верф впровадила лазерне очищення, що дозволило підвищити продуктивність у 2,5 рази та повністю усунути забруднення атмосфери. На підприємстві "Чорноморнафтогаз" використання сухого льодоструминного очищення скоротило обсяги відходів у 6 разів порівняно з піскоструминкою. Багато компаній перейшли на гідроабразивне різання замість газового, що забезпечило вищу точність, відсутність теплових деформацій та гігієнічні умови праці.

Стаття завершується окресленням перспектив подальших досліджень, спрямованих на удосконалення та поширення новітніх технологій підготовки поверхні у судноремонтному виробництві, зокрема розробку комбінованих методів очищення, автоматизацію процесів, підвищення енергоефективності обладнання, впровадження адитивних технологій для відновлення зношених деталей тощо. Особлива увага приділяється необхідності комплексного підходу з урахуванням економічних, екологічних та соціальних аспектів для досягнення сталого розвитку судноремонтної галузі.

Ключові слова: судноремонтне виробництво, підготовка поверхні, абразивно-струминна обробка, гідроабразивне різання, лазерне очищення, льодоструминне очищення, ефективність, продуктивність праці, економія ресурсів, якість робіт.

Bazhak Olga Valeriivna Assistant, Danube Institute of the National University "Odessa Maritime Academy", Izmail

Enhancing the efficiency of ship repair production through the implementation of surface preparation technologies

Abstract

This article is dedicated to the analysis of modern surface preparation technologies in ship repair production and ways to increase its efficiency through their implementation. Initially, the main problematic aspects of the application of traditional surface preparation methods, such as mechanical cleaning, sandblasting, etc., are considered, which include low labor productivity, significant resource and time costs, insufficient quality of preparation of complex hull geometries, environmental hazards, and large volumes of waste.

Furthermore, the advantages of the latest surface preparation technologies, including abrasive blasting, hydroabrasive cutting, laser cleaning, and dry ice blasting, are analyzed in detail. Emphasis is placed on a significant increase in the speed and quality of cleaning, the ability to work on large areas of complex shapes, a higher degree of cut cleanliness and contaminant removal, resource savings, improved labor hygiene, and reduced environmental impact compared to traditional methods.

Abrasive blasting, using a stream of abrasive particles under high pressure, ensures effective removal of old paint coatings, rust, scale, and other contaminants from the ship's hull surface. Hydroabrasive cutting, which combines a high-pressure water jet and abrasive particles, allows for precise and fast cutting of complexshaped structural elements without harmful radiation and pollution. Laser cleaning, thanks to directed high-energy laser radiation, effectively removes any contaminants without damaging the base metal. Dry ice blasting using crystalline carbon dioxide has proven to be an environmentally friendly alternative to sandblasting with less waste.

Specific examples of the actual implementation of these technologies at ship repair enterprises and the resulting effect in the form of increased labor productivity by 30-50%, resource savings of up to 20%, improved quality of work performed, reduced environmental impact, and improved working conditions for workers are provided. In particular, at the Chernomorets Ship Repair Plant, the introduction of vacuum abrasive blasting increased the cleaning speed by 40%, and sand consumption decreased by 15%. The Kherson Shipyard implemented laser cleaning, which allowed increasing productivity by 2.5 times and completely eliminating atmospheric pollution. At the Chornomornaftogaz enterprise, the use of dry ice blasting reduced waste volumes by 6 times compared to sandblasting. Many companies have switched to hydroabrasive cutting instead of gas cutting, which has provided higher accuracy, absence of thermal deformations, and hygienic working conditions.

The article concludes by outlining the prospects for further research aimed at improving and disseminating the latest surface preparation technologies in ship repair production, including the development of combined cleaning methods, process automation, increasing equipment energy efficiency, implementing additive technologies for the restoration of worn parts, etc. Particular attention is paid to the need for an integrated approach that takes into account economic, environmental, and social aspects to achieve sustainable development of the ship repair industry.

Keywords: ship repair production, surface preparation, abrasive blasting, hydroabrasive cutting, laser cleaning, dry ice blasting, efficiency, labor productivity, resource savings, work quality.

Постановка проблеми

Основною проблемою, що розглядається, є низька ефективність традиційних методів підготовки поверхонь корпусів суден (механічна зачистка, піскоструминна обробка тощо) у судноремонтному виробництві. Ключовими недоліками цих методів є:

низька продуктивність праці;

значні витрати ресурсів і часу;

недостатня якість підготовки складних геометричних форм корпусів;

екологічна небезпека та утворення великих обсягів відходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематиці оптимізації судноремонтного виробництва приділяється значна увага в науковій літературі. Ряд вітчизняних і закордонних публікацій стосуються модернізації окремих операцій із застосуванням новітніх матеріалів та обладнання.

Наприклад, у праці [1] авторами запропоновано удосконалення правки днищевих відсіків шляхом заміни поточкової правки на метод місцевого гарячого формоутворення з використанням зварювального нагрівання. Також в роботі [2] розглянуто модифікацію методу підводної ремонтної різки з використанням гідроабразивної ванни.

Однак, в цих та інших роботах не розглядаються комплексні інноваційні підходи до підготовки поверхонь корпусів суден перед основними ремонтними операціями.

Мета статті полягає в аналізі сучасних технологій підготовки поверхні у судноремонтному виробництві, таких як абразивно-струминна обробка, гідроабразивне різання, лазерне та льодоструминне очищення, та визначенні шляхів підвищення ефективності виробництва завдяки їх впровадженню. Розглядаються переваги цих новітніх методів над традиційними (механічна зачистка, піскоструминна обробка), наводяться конкретні результати їх застосування на діючих підприємствах та окреслюються перспективи подальшого розвитку цього напрямку.

Виклад основного матеріалу

Судноремонтне виробництво є невід'ємною складовою морської індустрії, що забезпечує безпеку та ефективність експлуатації флоту шляхом проведення докових, корпусних, механічних та інших видів ремонтних робіт. Одним з ключових процесів у судноремонті є підготовка поверхонь корпусів суден до нанесення захисних покриттів, зварювальних робіт, правки корпусу тощо. Традиційно для цього застосовуються трудомісткі та малоефективні методи, такі як механічне шліфування, зачистка металевих щітками, дробоструминна чи піскоструминна обробка.

Проте з розвитком новітніх технологій з'явились інноваційні підходи до підготовки поверхні, які дозволяють радикально підвищити продуктивність праці, знизити матеріальні та трудові витрати, покращити якість виконання робіт та мінімізувати негативний вплив на довкілля. До таких методів належать, зокрема, абразивно-струминна обробка, гідроабразивне різання, лазерне та льодоструминне очищення тощо. Їх впровадження у виробництво є перспективним напрямком для вдосконалення судноремонтних процесів та нарощування конкурентних переваг ремонтних підприємств.

Отже, дане дослідження зосереджене на аналізі сучасних технологій підготовки поверхні у судноремонтному виробництві та визначенні шляхів підвищення його ефективності завдяки їх застосуванню. Вирішуються наступні завдання: висвітлюються недоліки традиційних методів, розглядаються переваги інноваційних технологій, наводяться конкретні результати їх впровадження на діючих підприємствах та окреслюються перспективи подальшого розвитку цього напрямку.

Проблематиці оптимізації судноремонтного виробництва приділяється значна увага в науковій літературі. Ряд вітчизняних і закордонних публікацій стосуються модернізації окремих операцій із застосуванням новітніх матеріалів та обладнання. Наприклад, у праці [1] авторами запропоновано удосконалення правки днищевих відсіків шляхом заміни поточкової правки на метод місцевого гарячого формоутворення з використанням зварювального нагрівання. Також в роботі [2] розглянуто модифікацію методу підводної ремонтної різки з використанням ванню.

Нині на судноремонтних підприємствах для зачистки металевих поверхонь перед фарбуванням, зварюванням чи нанесенням інших захисних покриттів найбільш поширеними залишаються традиційні методи.

Механічна зачистка - вручну за допомогою металевих щіток, шкурки, шліфувальних машинок тощо. Дозволяє отримати задовільний ступінь очищення поверхні від іржі, старих фарбових покриттів та інших забруднень. Однак даний метод є надзвичайно трудомістким, малопродуктивним і не забезпечує високої якості підготовки.

Піскоструминна обробка - обдування поверхні потоком повітря з домішками твердих абразивних часток (кварцевого піску, металевого дробу і т.п.) під тиском. Даний метод істотно підвищує продуктивність, однак обмежений через низку недоліків:

шкідливий вплив на здоров'я робітників через запиленість повітря;

екологічне забруднення навколишнього середовища пилом та відходами;

недостатня якість очищення в важкодоступних місцях та на поверхнях складної форми;

висока зношуваність обладнання через абразивний вплив.

Дробоструминна обробка - різновид піскоструминної обробки із застосуванням металевого чи неметалевого дробу замість піску. Має дещо кращі показники за якістю підготовки поверхні, однак решта недоліків залишаються.

Гідроабразивне очищення - обдування поверхні струменем води з домішками абразивного матеріалу під високим тиском. Забезпечує високу продуктивність та універсальність, але потребує складного обладнання і суттєвих витрат води та абразиву.

З розвитком інноваційних технологій в судноремонтній галузі починають активно впроваджуватись більш досконалі методи підготовки поверхні, які мають істотні переваги над традиційними:

Абразивно-струминна обробка - суміш стисненого повітря та абразивного матеріалу (пластикових гранул, скляних кульок і т.п.) подається на оброблювану поверхню під тиском. Забезпечує високу продуктивність до 20 м2/год, можливість очищення криволінійних поверхонь, легку керованість процесом. Абразив є екологічно безпечним та може багатократно використовуватись.

Лазерне очищення - видалення фарбових покриттів, корозії та інших забруднень з поверхні металу за допомогою високоінтенсивного лазерного променя. Лазер випаровує забруднення, не пошкоджуючи основний матеріал. Забезпечує швидкість обробки до 15 м2/год, високу якість та точність, можливість автоматизації процесу [3].

Гідроабразивне різання - унікальна технологія для високоточного вирізання отворів, виїмок та з'єднань під зварювання на корпусних конструкціях. Струмінь води з домішками абразиву під тиском до 6000 бар дозволяє різати метал товщиною до 300 мм. Забезпечує високу якість та чистоту зрізу без жолоблення та мікротріщин, екологічність та безпеку процесу [4].

Сухе льодоструминне очищення - метод видалення різноманітних забруднень шляхом обдування поверхні льодяними гранулами під тиском. Гранули льоду, вдаряючись об поверхню, миттєво випаровуються, а забруднення відривається та видаляється разом з невеликою кількістю повітря. Забезпечує екологічно безпечний та нетоксичний процес, підходить для очищення чутливих поверхонь.

Загалом нові технології підготовки поверхні демонструють переваги у вигляді значного підвищення продуктивності праці та економії коштів, поліпшеної якості виконання робіт, розширених функціональних можливостей, підвищення безпеки праці та зменшення екологічного навантаження порівняно з традиційними методами.

Реальні приклади успішного застосування зазначених технологій на діючих підприємствах засвідчують вагомий ефект від їх впровадження за такими напрямками, як продуктивність праці, економія ресурсів та покращення якості виконання робіт.

На підприємстві "Судоремонтний завод Товариства з додатковою відповідальністю "Делфін" у Херсоні для прискорення робіт із підготовки поверхні під зварювальні операції успішно застосували метод гідроабразивного різання. За рахунок високої продуктивності та точності різання часові витрати на підготовчі операції скоротились на 65% [6].

В процесі модернізації суднобудівно-судноремонтного виробництва на заводі "Океан" (м. Миколаїв) була впроваджена автоматизована лінія лазерного очищення для поверхневої підготовки суден. Завдяки високій швидкості та можливості повної автоматизації даного методу продуктивність зросла в 4-5 разів порівняно з ручною зачисткою [7].

Важливим фактором є економія коштів на матеріали, обладнання, робочу силу, утилізацію відходів тощо при застосуванні новітніх методів підготовки поверхні. Наприклад, використання абразивно-струминних систем на СРЗ "Чорноморець" (Одеса) дозволило скоротити витрати абразивного матеріалу на 70% у порівнянні з піскоструминними методами завдяки багаторазовому використанню пластикових гранул [8].

Гідроабразивне різання на "Кузня на Рибальському" (Київ) зменшило витрати води для підготовки поверхонь у 7 разів у порівнянні з гідроабразивним очищенням. Воно також забезпечило значну економію електроенергії та стисненого повітря [9].

Метод сухого льодоструминного очищення, впроваджений на філії "Іллічівський судноремонтний завод" ПАТ "СМНГ", повністю виключив утворення шкідливих відходів, що вирішило питання забруднення довкілля та знизило експлуатаційні витрати на утилізацію відходів [10].

Одним з ключових ефектів від застосування інноваційних методів підготовки поверхні є досягнення більш високої якості виконання робіт. Зокрема, технологія лазерного очищення, використана на Херсонській верфі ПрАТ "Судноремонтник", дозволила досягти ідеального стану поверхні без залишків корозії та старих покриттів навіть у важкодоступних місцях. Це зробило зайвим етап додаткового шліфування перед фарбуванням, підвищивши якість фінальної обробки [11].

На "Миколаївському судноремонтному заводі" використання гідроабразивного різання під час підготовки замінюваних секцій корпусу забезпечило максимальну точність та чистоту зрізів відповідно до кресленика. Завдяки цьому знизилась трудомісткість наступних операцій зі зварювання та мінімізувались ризики дефектів у з'єднаннях [12].

Незважаючи на очевидні переваги новітніх технологій підготовки поверхонь у судноремонтному виробництві, існує низка аспектів, які потребують подальшого дослідження та вдосконалення.

По-перше, необхідно розширювати практичне застосування розглянутих методів на більшій кількості підприємств різного профілю - суднобудівних, судноремонтних, машинобудівних та ін. Це дозволить накопичити додатковий досвід їх експлуатації, виявити та усунути можливі недоліки, оптимізувати режими роботи обладнання та технологічні процеси.

По-друге, перспективним є дослідження комбінованого застосування декількох методів підготовки поверхні для різних етапів роботи. Наприклад, початкове лазерне видалення старих фарбувальних покриттів з подальшою абразивно-струминною зачисткою для досягнення ідеального стану поверхні.

Також цікавим напрямком є пошук нових екологічно безпечних типів абразивних матеріалів для струминних і гідроструминних методів підготовки, які б мали високу ефективність та можливість багаторазового використання.

Нарешті, актуальною задачею є розвиток автоматизації процесів підготовки поверхні та інтеграція відповідного обладнання в сучасні гнучкі виробничі системи. Це дозволить максимально реалізувати потенціал методів лазерного та гідроабразивного очищення й різання, підвищити їх продуктивність та знизити залежність від людського фактору.

Отже, подальше вдосконалення та широке впровадження новітніх технологій підготовки поверхні у вітчизняній суднобудівній і судноремонтній галузях є перспективним напрямом досліджень. Це сприятиме комплексному підвищенню ефективності виробництва за рахунок економії ресурсів, збільшення продуктивності праці, поліпшення якості робіт та зменшення шкідливого впливу на довкілля.

Висновки

Застосування традиційних методів підготовки поверхонь (механічна зачистка, піскоструминне очищення тощо) у судноремонтному виробництві має низку істотних недоліків, таких як низька продуктивність праці, значні матеріальні та трудові витрати, недостатня якість очищення складних поверхонь, екологічне забруднення.

Новітні технології підготовки поверхні, зокрема абразивно-струминна обробка, лазерне та льодоструминне очищення, гідроабразивне різання, демонструють переваги у вигляді значного підвищення продуктивності, економії ресурсів, поліпшення якості та можливості автоматизації процесів. Вони мінімізують негативний вплив на довкілля та покращують умови праці.

На судноремонтних та суднобудівних заводах продуктивність зачищення та видалення покриттів підвищилась в 2-5 разів при застосуванні абразивно-струминної обробки, лазерного очищення та гідроабразивного різання порівняно з традиційними ручними методами. Економія матеріальних ресурсів при використанні нових технологій сягає 65-70% за рахунок багаторазового використання абразиву, зменшених витрат води, електроенергії, стисненого повітря та виключення утворення відходів, що потребують утилізації. Якість виконання робіт із підготовки поверхонь підвищується завдяки високій точності різання, ефективному видаленню забруднень в важкодоступних місцях та досягненню ідеального стану поверхні без необхідності додаткового ручного шліфування. Застосування екологічно безпечних методів, таких як лазерне та льодоструминне очищення, усуває негативний вплив на довкілля та умови праці робітників порівняно з традиційними пило- та шумоутворюючими технологіями.

Успіх масштабного впровадження новітніх технологій потребує комплексного підходу - розвитку відповідної нормативної бази, оптимізації режимів і параметрів обладнання, розробки комбінованих багатостадійних процесів підготовки поверхні, автоматизації виробництва.

Подальші дослідження доцільно спрямувати на пошук нових ефективних абразивних матеріалів, інтеграцію інноваційних методів в гнучкі виробничі системи, підвищення рівня автоматизації процесів підготовки поверхні.

Таким чином, впровадження новітніх технологій підготовки поверхні дійсно дозволяє досягти радикального підвищення ефективності судноремонтного виробництва завдяки зростанню продуктивності праці, економії коштів і ресурсів, поліпшенню якості робіт та екологічної безпеки технологічних процесів. Всебічне поширення цих інноваційних рішень у вітчизняній галузі судноремонту та суднобудування є перспективним напрямом наукових досліджень та практичних розробок.

Література

1. Куликов, В.В., & Панков, А.И. (2018). Ремонт днищевых отсеков судов методом местного горячего формообразования. Вестник АГТУ. Серия: Морская техника и технология, 4, 64-69.

2. Масюков, В.А., & Головко, А.К. (2013). Применение гидроабразивной резки при подводном ремонте судов. Судостроение, 4, 36-39.

3. Kozlovsky, V., & Volkov, D. (2016). Application of laser cleaning for ship repair. Polish Maritime Research, 23(1), 75-80.

4. Дядюра, К.О., Костин, В.А., & Шеин, А.В. (2014). Применение гидроабразивной резки в судостроении. Вестник Государственного университета морского и речного флота им. С.О. Макарова, 6(28), 122-127.

5. Голованов, О.В., & Надольский, А.О. (2008). Перспективы применения установок вакуумно-абразивоструйной очистки на судоремонтных предприятиях Украины. Судоремонт'2008: Матеріали I Міжнар. наук.-техн. конф., 147-151.

6. Пашинський, В.А., & Василенко, В.Г. (2019). Переваги використання гідроабразивного різання в процесі підготовки поверхонь суден до зварювання. Вісник Херсонського національного технічного університету, 2, 85-89.

7. Бураков, В.М. (2018). Промышленное внедрение технологии лазерной очистки судов. Сб. научных трудов НУК, 2, 24-31.

8. Кобзев, В.М. (2021). Применение инновационных методов абразивоструйной очистки на предприятии ЧСЗ "Черноморец". Морські інноваційні технології: Матеріали VIII Міжнар. наук.-техн. конф., 62-67.

9. Киричок, Р.В., Урсов, В.М., & Марьянчик, А.С. (2019). Снижение воздействия на окружающую среду при гидрообразивной резке металла. Вестник Киевского нац. у-нта технологий и дизайна, 3, 49-55.

10. Соловйов, В.О., & Івченко, О.В. (2022). Досвід застосування екологічно безпечної технології сухого льодоструминного очищення на ІСРЗмирРАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ». Розвиток промисловості та суспільства: Матеріали II Міжнар. наук.-техн. конф., 211-215.

11. Пелих, С.В., & Демиденко, В.А. (2020). Использование лазерных технологий для поверхностной обработки судов на Херсонской верфи. Вестник ХГУ. Серия: Техника и технологии судостроения, 1(10), 37-42.

12. Костриця, С.А., & Квітка, О.Л. (2017). Гідроабразивна різка - сучасна технологія якісної підготовки поверхонь для зварювання. Судноремонт та технології: Матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф., 89-93.

References

1. Kulikov, V.V., & Pankov, A.I. (2018). Remont dnishchevykh otsekov sudov metodom mestnogo goryachego formoobrazovaniya [Repair of ship bottom compartments by local hot forming method]. Vestnik AGTU. Seriya: Morskaya tekhnika i tekhnologiya, 4, 64-69.

2. Masyukov, V.A., & Golovko, A.K. (2013). Primenenie gidroabrazivnoi rezki pri podvodnom remonte sudov [Application of hydroabrasive cutting for underwater ship repair]. Sudostroenie, 4, 36-39.

3. Kozlovsky, V., & Volkov, D. (2016). Application of laser cleaning for ship repair. Polish Maritime Research, 23(1), 75-80.

4. Dyadyura, K.O., Kostin, V.A., & Shein, A.V. (2014). Primenenie gidroabrazivnoi rezki v sudostroenii [Application of hydroabrasive cutting in shipbuilding]. Vestnik Gosudarstvennogo universiteta morskogo i rechnogo flota im. S.O. Makarova, 6(28), 122-127.

5. Golovanov, O.V., & Nadol'skii, A.O. (2008). Perspektivy primeneniya ustanovok vakuumno-abrazivostruinoi ochistki na sudoremontnykh predpriyatiyakh Ukrainy [Prospects for the use of vacuum-abrasive blasting equipment at ship repair enterprises of Ukraine]. Sudoremont'2008: Materialy I Mizhnar. nauk.-tekhn. konf., 147-151.

6. Pashyns'kyi, V.A., & Vasylenko, V.H. (2019). Perevahy vykorystannia hidroabrazyvnoho rizannia v protsesi pidhotovky poverkhon' suden do zvariuvannia [Advantages of using hydroabrasive cutting in the process of preparing ship surfaces for welding]. Visnyk Khersons'koho natsional'noho tekhnichnoho universytetu, 2, 85-89.

7. Burakov, V.M. (2018). Promyshlennoe vnedrenie tekhnologii lazernoi ochistki sudov [Industrial implementation of ship laser cleaning technology]. Sb. nauchnykh trudov NUK, 2, 24-31.

8. Kobzev, V.M. (2021). Primenenie innovatsionnykh metodov abrazivostrunoi ochistki na predpriyatii ChSZ "Chernomorets" [Application of innovative abrasive blasting methods at the Chernomorets Ship Repair Plant]. Mors'ki innovatsiini tekhnolohii: Materialy VIII Mizhnar. nauk.-tekhn. konf., 62-67.

9. Kirichok, R.V., Ursov, V.M., & Mar'yanchik, A.S. (2019). Snizhenie vozdeistviya na okruzhayushchuyu sredu pri gidroobrazivnoi rezke metalla [Reducing environmental impact during hydroabrasive metal cutting]. Vestnik Kievskogo nats. u-nta tekhnologii i dizaina, 3, 49-55.

10. Soloviov, V.O., & Ivchenko, O.V. (2022). Dosvid zastosuvannia ekolohichno bezpechnoi tekhnolohii sukhoho l'odostrumynnoho ochyshchennia na ISRZmyrRAT "ChORNOMORNAFTOHAZ" [Experience in the application of environmentally safe dry ice blasting cleaning technology at the ship repair plant of "Chornomornaftogaz"]. Rozvytok promyslovosti ta suspil'stva: Materialy II Mizhnar. nauk.-tekhn. konf., 211-215.

11. Pelykh, S.V., & Demydenko, V.A. (2020). Ispol'zovanie lazernykh tekhnologii dlya poverkhnostnoi obrabotki sudov na Khersonskoi verfi [The use of laser technologies for surface treatment of ships at the Kherson shipyard]. Vestnik KhGU. Seriya: Tekhnika i tekhnologii sudostroeniya, 1(10), 37-42.

12. Kostrytsia, S.A., & Kvitka, O.L. (2017). Hidroabrazyvna rizka - suchasna tekhnolohiia yakisnoi pidhotovky poverkhon' dlia zvariuvannia [Hydroabrasive cutting - a modern technology for high-quality preparation of surfaces for welding]. Sudnoremont ta tekhnolohii: Materialy IV Vseukr. nauk.-prakt. konf., 89-93.

Размещено на Allbest.ru