Дослідження сучасних технологій передачі даних для організації мобільних мереж доступу та передачі даних тактичної ланки управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження сучасних технологій передачі даних для організації мобільних мереж доступу та передачі даних тактичної ланки управління

Кузьменко Олексій Петрович слухач Інституту інформаційно- комунікаційних технологій та кібероборони, Національний університет оборони України, м. Київ,

Скрипніков Максим Сергійович слухач Інституту інформаційно- комунікаційних технологій та кібероборони, Національний університет оборони України, м. Київ

Гонта Сергій Анатолійович слухач Інституту інформаційно - комунікаційних технологій та кібероборони, Національний університет оборони України, м. Київ,

Анотація

У сучасному бою зв'язок є основним засобом управління військами. Це обумовлено: розмахом та значною динамікою бойових дій, що ускладнює особисте спілкування командирів відповідних ланок; вимогою обміну інформацією в незалежності від того, знаходяться пункти управління на місці чи в русі; збільшенням кількості об'єктів, якими необхідно керувати в сучасному бою; збільшенням кількості та форматів інформації, що циркулює між пунктами управління, які знаходяться на значному віддаленні друг від друга; різким скороченням строків на передачу та обробку інформації, що зумовлено швидкою зміною обстановки.

Забезпеченням сервісами обміну голосовими повідомленнями та передачі даних є вимогою сьогодення та передбачає широке застосування різносторонніх технічних засобів комунікацій. Якщо говорити про тактичну ланку управління то основними технічними засобами комунікацій на полі бою є різнорідні радіо засоби, які використовують при своїй роботі різноманітні технології, діапазони частот та режими доступу.

Для отримання переваги над противником потрібно мати перевагу в ефективності управління, саме з цим фактором пов'язані постійні розвиток засобів радіозв'язку а отже і технології, які вони використовують. Вплив засобів радіо електронної боротьби противника вимагає постійного перегляду застосування тих чи інших технологій для організації мереж передачі даних та організації голосових сервісів.

Пропонується огляд основних технологій, які використовуються для організації мереж передачі даних та мереж обміну голосовими повідомле - ннями в тактичній ланці управлінні, наводиться їх аналіз та характеристика на основі чого можна визначити наступні напрямки розвитку та застосування сучасних протоколів та технологій передачі даних через радіо канали, також визначити шляхи використання тих чи інших технологій при визначенні способів організації з зв'язку а отже і обґрунтуванні вибору тих чи інших засобів, які б дозволили, в повній мірі, задовольнити потреби в управлінні підрозділами на полі бою.

Ключові слова: мережі доступу, широкосмугові сигнали, мультиплек- сування, псевдовипадкове перестроювання робочих частот, MIMO.

Kuzmenko Oleksiy Petrovich Listener of the Institute of Information and Communication Technologies and Cyber Defense, National Defense University of Ukraine, Kyiv

Skrypnikov Maksym Sergeevich Listener of the Institute of Information and Communication Technologies and Cyber Defense, National Defense University of Ukraine, Kyiv

Gonta Sergey Anatolyevich Listener of the Institute of Information and Communication Technologies and Cyber Defense, National Defense University of Ukraine, Kyiv мережа доступ широкосмуговий сигнал

Kovalenko Illia Grigorovich Candidate of Technical Sciences, Senior Researcher at the Research Department of the Scientific Center for Communication and Informatization, Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technology, Kyiv,

Zinchenko Michail Oleksandrovych Head of the Scientific Research Department of the Scientific Center for Communication and Informatization, Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technology, Kyiv

Yakovchuk Oleksandr Viktorovych Head of the Research Department - Deputy Head of the Research Department of the Scientific Center for Communication and Informatization, Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technology, Kyiv

Lazuta Roman Romanovich Head of the Research Department of the Scientific Center for Communication and Informatization, Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technology, Kyiv

Makarchuk Vasyl Ivanovych Senior Researcher Scientist at the Research Department of the Scientific Center for Communication and Informatization, Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technology, Kyiv,

Minochkin Anatoly Ivanovich Honored Worker of Education of Ukraine, Doctor of Technical Sciences, Professor, Leading Research Scientist at the Research Department of the Scientific Center for Communication and Informatization, Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technology, Kyiv

RESEARCH OF MODERN DATA TRANSMISSION TECHNOLOGIES FOR THE ORGANIZATION OF MOBILE ACCESS AND DATA TRANSMISSION NETWORKS OF THE TACTICAL COMMAND AND CONTROL

Abstract. In modern combat, communication is the primary means of commanding troops. This is due to: the scope and significant dynamics of hostilities, which complicates the personal communication of the commanders of the relevant units; the requirement to exchange information regardless of whether the control points are in place or on the move; an increase in the number of objects that must be controlled in modern combat; an increase in the number and formats of information circulating between control points that are located at a significant distance from each other; a sharp reduction in the terms for the transmission and processing of information, which is caused by a rapid change in the situation.

The provision of services for the exchange of voice messages and data transmission is a requirement of today and involves the wide use of versatile technical means of communication. If we talk about the tactical control link, then the main technical means of communications on the battlefield are various radio devices that use a variety of technologies, frequency ranges and access modes in their work.

To gain an advantage over the enemy, you need to have an advantage in the efficiency of management, it is precisely with this factor that the constant development of radio communication tools and, therefore, the technologies they use are connected. The impact of the enemy's radio electronic warfare means requires a constant review of the use of certain technologies for the organization of data transmission networks and the organization of voice services.

An overview of the main technologies used for the organization of data transmission networks and voice message exchange networks in the tactical chain of command is offered, their analysis and characteristics are given, on the basis of which it is possible to determine the following directions of development and application of modern protocols and technologies of data transmission via radio channels, as well as to determine ways the use of certain technologies when determining the methods of communication organization and, therefore, justifying the choice of certain means that would allow, to the fullest extent, to meet the needs of managing units on the battlefield.

Keywords: access networks, broadband signals, multiplexing, pseudorandom reconstruction of operating frequencies, MIMO.

Постановка проблеми

Дослідження сучасних технологій передачі даних для організації мобільних мереж доступу та передачі даних тактичної ланки управління є актуальним напрямком досліджень у напрямку військових комунікаційних систем. З постійним розвитком технологій та зростаючою складністю бойових ситуацій, ефективна організація мереж обміну інформацією тактичного рівня стає надзвичайно важливим завданням для забезпечення комунікаційної надійності, швидкості реакції та ефективного управління в умовах бойових дій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням технологій та протоколів передачі даних в радіоканалах мереж військового зв'язку проводяться постійно. Авторами пропонуються різноманітні підходи та новітні протоколи, що дозволяють підвищити ефективність даних мереж. Так у [1] автори проводять аналіз особливостей побудови даних мереж, розглядають мобільні засоби зв'язку тактичної ланки управління військами, визначають завдання мобільних радіомереж, дають характеристику типам безпровідних самоорганізуючих мереж.

В [2] автори розглядають наявні на сьогодні завадозахищені режими роботи засобів радіозв'язку та пропонують розроблені практичні рекомендації щодо їх використання в умовах впливу основних видів навмисних завад.

В [3] автори досліджують питання визначення та класифікації атак у безпроводових сенсорних мережах тактичної ланки управління військами.

Мета статті: є аналіз технологій передачі даних для організації мобільних мереж доступу та передачі даних, визначення можливих напрямків удосконалення даних мереж для розробки новітніх способів організації зв'язку в тактичній ланці управління.

Виклад основного матеріалу

У сучасному бою зв'язок є основним засобом управління військами це обумовлено: розмахом динамікою бойових дій, що ускладнює особисте спілкування командирів, вимогою обміну інформацією в незалежності від того, знаходяться командні пункти на місці чи в русі; збільшенням кількості об'єктів, якими необхідно керувати в сучасному бою; збільшенням кількості повідомлень, що циркулюють між командними пунктами які знаходяться на значному віддаленні друг від друга; різким скороченням строків на передачу та обробку інформації, що зумовлено швидкою зміною обстановки.

В останні роки широко розглядаються перспективні технології формува - ння та обробки сигналів, що вже використовуються або можуть бути викорис - тані в комунікаційних системах, які проектуються, наприклад: OFDM (Orthogonal Frequency Division Multiplex - мультиплексування рознесених ортогональних несучих), широкосмугові сигнали, псевдовипадкове перес- троювання робочих частот, надширокосмугові сигнали, MIMO (Multiple Input - Multiple Output, багато входів - багато виходів) та багато їх різновидів і технологій, які поєднують принципи декількох із наведених вище. Тому нижче приведені результати детального аналізу радіотехнологій, які, доцільно використовувати при проектуванні засобів широкосмугового високошвид- кісного радіозв'язку.

Усі сучасні технології широкосмугового радіодоступу можна розділити за типом сигналів, що використовуються на ті, які застосовують прості сигнали - модуляція OFDM, повільна технологія псевдовипадкового перестроювання робочих частот та такі, що застосовують складні сигнали - модуляції DSSS (Direct Spread Spectrum System - система з прямим розширенням спектра), швидка технологія псевдовипадкового перестроюва - ння робочих частот.

У простих сигналів база В_с ~1, у складних В_с>>1 [4].

База в загальному випадку визначається виразом:

де Т_с - тривалість (період сигналу);

F_c - ширина спектра сигналу.

Величина бази сигналу суттєво впливає на основні показники системи зв'язку, зокрема на завадозахищеність. Очевидно, чим більше ступенів свободи матиме енергія сигналу, його структура та повідомлення, яке ним переноситься, тим вищою буде скритність системи зв'язку. Універсальним показником ступеня свободи сигналу є його база Вс. Тому від її величини в першу чергу і залежить скритність системи зв'язку.

При розгляді широкосмугових систем зв'язку доцільно ввести поняття коефіцієнтів широкосмуговості сигналу та каналу, що не залежить від смуги повідомлення [5]:

де Fc , Fk - смуга частот сигналу та каналу відповідно; fe , fH - верхня та нижня частота спектра сигналу або каналу; fo - частота несучої (середня частота сигналу або каналу).

Системами надширокосмугового зв'язку вважають такі, у яких коефіцієнти широкосмуговості р_с або р_к, задовольняють наступній умові:

В цьому випадку основною принциповою відмінністю надшироко - смугового зв'язку від широкосмугового є використання нестаціонарних сигналів.

Інший підхід у створенні широкосмугових систем зв'язку пов'язаний з використанням надширокосмугових каналів зв'язку та вузькосмугових сигналів, коли весь діапазон ділиться на “субканали”, які можуть використовуватися для передачі інформації одночасно, або почергово (випадково або невипадково). В таких широкосмугових системах зв'язку коефіцієнт Рс складає долі відсотка, а коефіцієнт Рк може досягати величини, близької до одиниці. За такого підходу широкосмугові системи зв'язку поєднують переваги вузькосмугових сигналів з деякими перевагами надширокосмугових каналів.

Системи зв'язку, засновані на використанні OFDM, претендують, в першу чергу, на зворотній канал (канал прийому рухомого абонента) майбутніх систем зв'язку (4G) [6].

Принцип формування сигналу: перед модуляцією інформаційний потік зі швидкістю В ділиться на N паралельних потоків, швидкість кожного з яких в N разів менша (В/N). Кожним з цих потоків модулюють індивідуальні несучі, які ортогональні між собою (А-Е на рис. 1).

Спектри сигналів на індивідуальних несучих перекриваються, але завдяки ортогональності сигнали розділяються на прийомі без спотворень. Для модуляції піднесучих застосовують КАМ -М (М-позиційну квадратурну амплітудну модуляцію) або ФМ-М (М-позиційну фазову модуляцію).

При OFDM груповий сигнал на інтервалі передачі одного символу може бути поданий у вигляді [4]:

де fo - центральна частота групового сигналу;

N - кількість під несучих;

Af - рознесення частот між піднесучими;

A_k - амплітуда k-ї піднесучої;

щ - поточна фаза k-ї піднесучої;

T - тривалість символьного інтервалу.

Спектр сигналу OFDM зображений на рис. 2. Амплітуди (A_k) і фази (ф_к) групового сигналу (3) визначаються характером модуляції та інформацією, яка передається каналом зв'язку. Наприклад, при передачі сигналів з фазовою модуляцією амплітуди є константами, а фази - випадковими величинами.

Рис.2. Спектр сигналу OFDM

Таким чином, канал з частотно-селективними завмираннями, тобто нерівномірною амплітудно-частотною характеристикою можна замінити сукупністю субканалів з приблизно постійною амплітудно -частотною характеристикою.

Інтервал часу Т (тривалість символу) з метою боротьби з міжсим- вольною інтерференцією, внаслідок багатопроменевості, ділиться на дві частини - захисний інтервал Т_зі, який ще називають циклічним префіксом, протягом якого значення символу в декодері не оцінюється, і робочий інтервал. Тривалість захисного інтервалу Тзі залежить від часової затримки радіохвиль, що приходять в точку прийому і повинна задовольняти умові: Т_зі > т, де т - різниця в часі між прийманням основного променя сигналу і останньої його копії.

COFDM (Coded OFDM - кодована OFDM) - завадозахищений варіант ортогонального частотного мультиплексування. Його ідея полягає у переста -новці субканалів у кожному символі OFDM за певним алгоритмом синхронно на передавальній та приймальній стороні (своєрідний аналог процесу перемежування стандарту GSM).

В даний час технологію OFDM використовують в мережах безпроводового доступу стандартів IEEE 802.11 та IEEE 802.16, системах цифрового радіомовлення T-DAB та DRM, цифрового телебачення DVB-T, xDSL- модемах тощо [7-9].

Цікавий приклад застосування OFDM наведено в [6]. Вперше було використано сигнал СOFDM стандарту DVB -T на радіорелейних лініях зв'язку і на практиці доведено його ефективність у порівнянні з ФМ-2 та ФМ-4.

Переваги модуляції OFDM проявляються при великій (сотні і тисячі) кількості несучих N. Так, в стандарті ІЕЕЕ 802.11a та ІЕЕЕ 802.11g використовуються 52 піднесучих, в стандарті ІЕЕЕ 802.16 - від 200 до 2048, в специфікації наземного цифрового телевізійного мовлення DVB-T - 6817 піднесучих [9]. Роль багаточастотного модулятора виконує велика інтегральна мікросхема зворотного швидкого перетворення Фур'є, а демодуляція здійснюється за допомогою операції прямого швидкого перетворення Фур'є [9].

До основних переваг технології OFDM слід віднести стійкість до завмирань сигналу за умов багатопроменевості та високу спектральну ефективність. Однак для OFDM-систем притаманні і свої недоліки: високий пік-фактор; висока чутливість до помилок компенсації фазових зсувів в каналі, що порушує ортогональність несучих; сума великої кількості незалежних ортогональних каналів породжує високий рівень паразитної амплітудної модуляції, що вимагає підсилювача потужності з високою лінійністю характеристики; чутливість схеми до стабільності частоти [7-9].

Широкосмугові (шумоподібні) сигнали спочатку використовувались у системах зв'язку спеціального призначення для забезпечення високого рівня розвід- та завадозахищеності. У зарубіжній літературі системи зв'язку з широкосмуговими сигналами одержали назву систем з розширеним спектром (Spread Spectrum System - SSS). Переважна більшість широкосмугових сигналів, що використовуються в системах зв'язку, має аналогову (гармонійну) несучу і дискретну (цифрову) розширювальну послідовність [4]. Це зумовлено рядом причин історичного та технічного плану.

Один з можливих підходів у реалізації ортогонального кодування полягає у розширенні спектра сигналу методом прямої послідовності DSSS, тобто застосуванні широкосмугових сигналів. Кожному антенному каналу ставиться у відповідність визначений CDMA-код, тому, якщо сигнали в цих каналах ортогональні, то вони не створюють взаємних завад один одному.

У системах DSSS розширення спектра здійснюється шляхом множення порівняно вузькосмугового первинного сигналу на широкосмуговий розширювальний сигнал. Широко застосовуються складні шумоподібні сигнали у виді фазо-маніпульованих (ФМ-ШСС) і частотно-маніпульованих (ЧМ-ШСС) послідовностей.

Сигнали дискретної частотної маніпуляції є послідовністю радіоімпульсів несучі частоти яких стрибкоподібно змінюються за заданим законом. Сигнали дискретної частотної маніпуляції складніше реалізувати технічно і вони мають нижчу завадостійкість порівняно із складними шумоподібними сигналами у виді фазо-маніпульованих послідовностей. Але основна перевага дискретного частотно-маніпульованого сигналу - можливість отримати значно більше значення бази сигналу. При використанні розширювальної функції з базою B_c=L для дискретного частотно- маніпульованого сигналу значення бази складатиме B_c=L², що пояснюється збільшенням в L разів смуги частот порівняно із складними шумоподібними сигналами у виді фазо-маніпульованих послідовностей. В перспективі розвитку радіоелектроніки дискретний частотно-маніпульований сигнал є перспективнішим, ніж фазо-маніпульований сигнал, оскільки його ансамбль має розмір, що значно перевищує ансамбль відомих фазо -маніпульованих сигналів, що значно підвищує структурну скритність системи зв'язку [4].

Зараз, напевно, найвідомішим прикладом застосування складних шумоподібних сигналів є системи мобільного зв'язку на основі технології CDMA (Code Division Multiple Access) - множинного доступу з кодовим розподілом каналів. Кожному абоненту системи виділяється кодовий канал, що визначається унікальною кодовою псевдовипадковою послідовністю. На приймальній стороні абонентів можна розрізнити за структурою псевдовипад- кову послідовність, що дозволяє їм одночасно працювати в одній смузі частот. Для того, щоб абоненти не створювали завад один одному псевдовипадкові послідовності, які використовуються ними, повинні бути ортогональними або квазіортогональними. Висока структурна скритність обумовлена великою кількістю кодових комбінацій (псевдовипадкових послідовностей), енергетична скритність за рахунок роззосередження енергії в широкій смузі частот та можливість розділення на прийомі за формою сигналів - усі ці властивості ШСС застосовуються на практиці для підвищення скритності зв'язку, боротьби з завадами, ідентифікації абонентів мережі, високоточного вимірювання їх місцезнаходження, а також для подолання ефекту багатопроменевості прийому [5].

В мережах стандарту CDMA для підвищення швидкості передачі даних використовується метод багатокодової модуляції. Коли абоненту необхідно забезпечити збільшення швидкості в N разів, йому призначається N паралельних каналів. Такий метод представляє собою звичайний обмін пропускної спроможності системи на швидкість передачі даних для привілейованої групи абонентів.

Ефективніше використовувати смугу виділених системі частот за допомогою багатопозиційних сигналів через високий рівень системних завад, практично, неможливо.

В [6] показано, що абонентська ємність при застосуванні квадратурної фазової маніпуляції в системі CDMA приблизно на 4 дБ перевищує аналогічний показник для КАМ-16.

Можливим вирішенням цієї проблеми є застосування маніпуляції циклічним зсувом. Алфавіт сигналів формується циклічними зсувами деякої послідовності і представляє собою широкосмуговий код. Це дозволяє передавати log₂M бітів інформації в кожному символі, де М - довжина кодової послідовності.

Наступним кроком розвитку технології CDMA стало частотно-кодове розділення каналів MC-CDMA (multi carrier CDMA - багаточастотний CDMA), яке можна розглядати і як подальший розвиток кодованої OFDM - модуляції COFDM.

Результати порівняння одночастотної та багаточастотної CDMA показали, що при впливі потужних завад характеристики одночастотної системи погір - шуються, в той час як MC-CDMA виявляється малочутливою до подавлення.

В існуючій концепції розвитку технології CDMA передбачається поєднання систем одночастотних та багаточастотних стандартів та забезпечення їх сумісності на фізичному рівні [10].

Технологію псевдовипадкової перестройки робочої частоти можна розглядати як частковий випадок сигналу дискретної частотної маніпуляції. Принципова відмінність - розрив фази при стрибках частоти для псевдовипадкової перестройки робочої частоти [11]. В техніці сигналів псевдовипадкової перестройки робочої частоти розрізняють швидку та повільну псевдовипадкову перестройку робочої частоти. При швидкій псевдовипадковій перестройці робочої частоти кожний символ повідомлення представляється за допомогою декількох частотних елементів сигналу, а при повільній кожний частотний елемент переносить більше одного символу повідомлення. Звичайно, апаратурна реалізація радіоканалу з повільною псевдовипадковою перестройкою робочої частоти набагато простіша, але швидка псевдовипадкова перестройка робочої частоти має кращу завадостійкість, оскільки вона є ближче до класичного сигналу дискретної частотної маніпуляції, а значить має його переваги.

Таким чином, в системах радіозв'язку доцільно використовувати швидку псевдовипадкову перестройку робочої частоти з основою М і рознесенням символів по частоті у всьому доступному діапазоні частот лінії зв'язку.

На основі проведеного аналізу слід зробити висновок, що для побудови системи високошвидкісного широкосмугового радіозв'язку, яка використовує складні сигнали з гармонійною несучою, доцільно застосувати швидку псевдовипадкову перестройку робочої частоти з багатопозиційною частотною модуляцією.

Усі складні сигнали, що розглядались вище, мали гармонійну несучу і дискретну функцію, що розширює спектр.

Враховуючи коефіцієнт в_с (1.2) можна виразити В_с (1) наступним чином:

Зазвичай, для визначення широкосмуговості застосовують два підходи: призначають мінімальну межу широкосмуговості (або швидкість передачі інформації, наприклад, 256 кбіт/с) або використовують коефіцієнт вс (2). До надширокосмугових систем відносять ті, у яких коефіцієнт широкосмуговості складає вс > 0,1 або коли його смуга перевищує 1,5 ГГц [4].

Висновки з проведеного дослідження

Задача вибору базових технологій для створення високошвидкісних засобів радіозв'язку мережі радіодоступу мобільних абонентів до транспортної мережі військової комунікаційної системи є складною задачею, розв'язання якої повинно здійснюватись на основі принципів системного підходу та системного аналізу. Оптимальною можна вважати таку технологію (поєднання технологій), яка забезпечить узагальнений виграш за усіма показниками якості з урахуванням обмежень по вартості окремих зразків техніки зв'язку та системи в цілому, масо-габаритних показників (особливо для мобільних станцій), електромагнітної сумісності, можливості інтеграції в Єдину національну систему зв'язку України.

Література:

1. Сальник С.В. Аналіз мобільних засобів зв'язку тактичної ланки управління військами / С.В. Сальник, К.О. Єфанова, С.П. Бригадир // Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. - 2018. - №4(58). - С. 62-70.

2. Ченченко В.А. Аналіз завадозахищених режимів роботи сучасних військових УКХ радіостанцій тактичної ланки управління та практичні рекомендації щодо їх використання/ В. А. Ченченко, В. І. Руденко, Л. О. Бондаренко, М. О. Зінченко // Збірник наукових праць Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. - 2022. - №1(1). - С. 81-93.

3. Артюх С.Г. Класифікація атак у безпроводових сенсорних мережах тактичної ланки управління військами / С.Г. Артюх, О.В. Жук, В.М. Чернега // Збірник наукових праць Національного університету оборони України. - 2023. - №3(48). - С. 11-20.

4. Урядников Ю.Ф. Сверхширокополосная связь - результат развития технологий широкополосного доступа. / Ю.Ф. Урядников // Электросвязь. - 2006. - №2. - С. 18-23.

5. Урядников Ю.Ф. Сверхширокополосная связь. Теория и применение: учеб. пособ./ Ю.Ф. Урядников. - М.: СОЛОН-Пресс, 2015. - 368 с.

6. Зубарев Ю.Б. Новые алгоритмы формирования и обработки сигналов в системах подвижной связи / Ю.Б. Зубарев, Ю.К. Трофимов, А.М. Шлома // Электросвязь. - 2021. - №3. - С. 11-13.

7. Сети и системы радиодоступа: учеб. пособ. / В.А. Григорьев, О.И. Лагутенко, Ю.А. Распаев. - М.: Око-Трендз, 2015. - 384 с.

8.

9. Выходец А.В. Использование модуляции OFDM в системах цифрового звукового радиовещания T-DAB и DRM / А.В. Выходец // Зв'язок. - 2016. - №1. - С. 61-66.

10. Кукк К.И. Использование модуляции COFDM в радиорелейных линиях связи / К.И. Кукк, М.А. Загнетко, В.П. Цыбенко // Электросвязь. - 2о14. - №12. - С. 6-8.

11. Гепко И.А. Эволюция технологии CDMA: взгляд в третье тысячелетие / И.А. Гепко // Зв'язок. - 2000. - №2. - С. 14-17.

12. Г епко И.А. Системные характеристики CDMA при использовании многоуровневых модуляционных форматов / И.А. Гепко // Зв'язок. - 2004. - №3. - С. 48-52.

References:

1. Salnyk, S.V., Efanova, K.O., & Brigadier S.P. (2018). Analiz mobilnykh zacobiv zv'iazku taktychnoi lanky upravlinnia viiskamy [Analysis of mobile means of communication of the tactical command and control of troops]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho universytetu Povitrianykh Syl - Collection of scientific works of the Kharkiv National Air Force University, 4(58), 62-70 [in Ukrainian].

2. Chenchenko, V. A., Rudenko, V. I., Bondarenko, L. O., & Zinchenko, M. O. (2022). Analiz zavadozakhyshchenykh rezhymiv roboty suchasnykh viiskovykh UKKh radiostantsii taktychnoi lanky upravlinnia ta praktychni rekomendatsii shchodo yikh vykorystannia [Analysis of interference-protected modes of operation of modern military VHF radio stations of the tactical command and control link and practical recommendations for their use]. Zbirnyk naukovykh prats Viiskovoho instytutu telekomunikatsii ta informatyzatsii imeni Heroiv Krut - Collection of scientific works of the Kruty Heroes Military Institute of Telecommunications and Information Technology, 1(1), 81-93 [in Ukrainian].

3. Artyukh, S.G., Zhuk, O.V. & Chernega, V.M. (2023). Klasyfikatsiia atak u bezprovodovykh sensornykh merezhakh taktychnoi lanky upravlinnia viiskamy [Classification of Attacks in Wireless Sensor Networks of the Tactical Command and Control of Troops]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy - Collection of scientific papers of the National Defense University of Ukraine, 3(48), 11-20 [in Ukrainian].

4. Uryadnikov, Y.F. (2006). Sverkhshyrokopolosnaia sviaz - rezultat razvytyia tekhnolohyi shyrokopolosnoho dostupa [Ultra-broadband is the result of advances in broadband access technologies]. Эlektrosviaz - Telecommunications, 2, 18-23 [in Belarus].

5. Uryadnikov, Y.F. (2015). Sverkhshyrokopolosnaia sviaz. Teoryiay prymenenye [Ultra- wideband communication. Theory and applications]. Minsk: SOLON-Press [in Belarus].

6. Zubarev, Y.B., Trofimov, Y.K., & Shloma, A.M. (2021). Novbie alhorytmbi formyrovanyia y obrabotky syhnalov v systemakh podvyzhnoi sviaz [New algorithms of formation and processing of signals in mobile communication systems]. Эlektrosviaz - Telecommunications, 3, 11-13 [in Belarus].

7. Grigoriev, V.A., Lagutenko, O.I., & Raspayev Y.A. (2015). Sety y systembi radyodostupa [Radio access networks and systems]. Minsk: Eye-Trends [in Belarus].

8. Vykhodets, A.V. (2016). Yspolzovanye moduliatsyy OFDM v systemakh tsyfrovoho zvukovoho radyoveshchanyia T-DAB y DRM [Use of OFDM modulation in T-DAB and DRM digital audio broadcasting systems]. Zviazok - Communication, 1, 61-66 [in Ukrainian].

9. Kukk, K.I., Zagnetko, M.A. & V.P. Tsybenko. (2014). Yspolzovanye moduliatsyy SOFDM v radyoreleinbikh lynyiakh sviazy [Use of SOFDM modulation in radio relay links]. Эlektrosviaz - Telecommunications, 12, 6-8 [in Belarus].

10. Gepko I.A. (2000). Эvoliutsyia tekhnolohyy CDMA: vzghliad v trete tmsiacheletye [The evolution of CDMA technology: a glimpse into the third millennium]. Zviazok - Communication, 2, 14-17 [in Ukrainian].

11. Gepko I.A. (2004). Systemnme kharakterystyky CDMA pry yspolzovanyy mnohourovnevыkh moduliatsyonnmkh formatov [CDMA system characteristics when using multilevel modulation formats]. Zviazok - Communication, 3, 48-52 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru