Високі технології як об’єкт дослідження та їх специфіка (на прикладі Індії)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут Всесвітньої історії НАН України, м. Київ

Високі технології як об'єкт дослідження та їх специфіка (на прикладі Індії)

Савельєв Владислав Сергійович

аспірант

Анотація

високий технологія самобутність інновація

У статті розглянуто стрижневі особливості побутування високих технологій в Індії, які відзначаються самобутністю; проаналізовано основні типи вищезазначених технологій, актуалізовані у індійській республіці та охарактеризовано кожен з них. Досліджено взаємовплив високих технологій з індійським суспільством у контексті формування державної політики та відстежено ґенезу й історію розвитку таких технологій. Виокремлено специфіку завдань, особливостей високих технологій та охарактеризовано виклики і перешкоди їх функціонування у Індії. Автор вбачає стрижневу перспективу дослідження у подальшому аналізі та конкретизації вищезазначеного кола проблем побутування високих технологій, зокрема - ґрунтовному вивченні історії розвитку високих технологій в Індії. Стаття аналізує стрижневі особливості інтеграції високих технологій в побут Індії. Наголошено, що Індія має потужний інноваційний потенціал, який визначається гнучкою та активною стартап-екосистемою та креативним підходом до вирішення проблем. Молодь активно вивчає інформатику та інженерію, що створює базу для технічних інновацій. Відзначено, що Індія укладає стратегічні партнерства з глобальними технологічними гігантами, що дозволяє їй отримувати доступ до передових технологій та фінансових ресурсів для розвитку інновацій. Уряд активно просуває ініціативи, такі як "Цифрова Індія" та "Зроблено в Індії", підвищуючи рівень медіаграмотності населення. Акцентовано, що Індія активно конкурує в галузі високих технологій, зосереджуючись на розвитку штучного інтелекту, кібербезпеки та інших ключових областей. Зростаюча увага до збереження навколишнього середовища сприяє розвитку зелених технологій, таких як відновлювальні джерела енергії, електромобілі та екологічні рішення. Додатково, окрім ІТ сфери, автор описує інші напрями, такі як біотехнології та фармацевтика, де Індія виробляє лікарські препарати, і космічні дослідження, де Індійське космічне агентство досягло значних успіхів, зокрема у місіях на Місяць і Марс. Дослідження охоплює широкий спектр аспектів, включаючи ґенезу інфраструктури, освіти, інтелектуальної власності та інше.

Зазначається, що Індія володіє значним потенціалом для подальшого розвитку у цих галузях завдяки наявному кадровому резерву, що відкриває можливість для країни здобуття статусу осередка інновацій та технологічного розвитку. В контексті історичного розвитку, культурологічної наступності та еволюції ІТ, це дослідження має великий потенціал бути репрезентативним і важливим у вивченні історії розвитку високих технологій в Індії.

Ключові слова: високі технології, історія розвитку технологій, дослідження високих технологій, актуалізація високих технологій, діджиталізація Індії.

Saveliev Vladyslav Serhiyovych Ph.D. student at the Institute of World History, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

High technologies as an object of study and their specifics (a case study of India)

Abstract

The article examines the pivotal features of the existence of high technologies in India, which are distinguished by their originality; analyzes the main types of the above-mentioned technologies actualized in the Indian Republic and characterizes each. The author examines the interaction of high technologies with Indian society in the context of public policy-making and traces the genesis and history of the development of such technologies. The specifics of the tasks and features of high technologies are highlighted and the challenges and obstacles to their functioning in India are characterized. The author sees the core prospect of the study in further analysis and specification of the range as mentioned earlier of problems of high technologies, in particular, an in-depth study of the history of high technologies in India. The article analyzes the core features of integrating high technologies into daily life in India. It emphasizes that India possesses a robust innovative potential characterized by a flexible and active startup ecosystem and a creative problem-solving approach. The active pursuit of computer science and engineering education among the youth forms a solid foundation for technical innovations.

The article highlights India's strategic partnerships with global technological giants, providing access to advanced technologies and financial resources for innovation development. The government actively promotes initiatives such as "Digital India" and "Make in India," elevating the population's level of media literacy. It underscores India's active competition in the high-tech sector, focusing on the development of artificial intelligence, cybersecurity, and other key areas.

The growing emphasis on environmental preservation fosters the development of green technologies, including renewable energy sources, electric vehicles, and ecological solutions. Additionally, beyond the IT sphere, the author describes other directions such as biotechnology and pharmaceuticals, where India manufactures pharmaceuticals, and space research, where the Indian Space Research Organisation (ISRO) has achieved significant success, including missions to the Moon and Mars. The research comprehensively covers various aspects, including the genesis of infrastructure, education, intellectual property, and more. It notes India's significant potential for further development in these areas due to its available talent pool, presenting an opportunity for the country to establish itself as a hub for innovation and technological advancement. In the context of historical development, cultural continuity, and the evolution of IT, this study has the potential to be representative and crucial in understanding the history of high technology development in India.

Keywords: high technology, history of technology development, high technology research, actualization of high technology, digitalization of India.

Постановка проблеми

Для сучасної науки притаманною є актуалізація низки питань, пов'язаних з постпосткультурою, трансгуманізмом, роботизацією, запровадженням проєктів електронного уряду тощо. Саме тому високі технології є однією з найважливіших галузей нашого часу, це пов'язано з тією стрижневою роллю, які останні посідають у соціокультурному, науковому, економічному тощо розвитку інформаційного суспільства.

Вищезазначене спродуковано тим, що такі технології є визначальними (аксіологічна функція) щодо способу життя (емпірична функція), а також у контексті вирішення глобальних проблем (гносеологічна і онтологічна функції).

При цьому, природно, що особливості розвитку, актуалізації тощо високих технологій заломлюються у кожній країні відповідно до наявних умов, що спричиняє самобутність їх побутування. Прикметно, що Індія є однією з провідних країн щодо народонаселення, будучи мультинаціональною і поліконфесійною державою. Це країна, яка створила ядерну зброю і реактори для атомних станцій, запустила супутник на орбіту Марсу і розробляє польоти на своїх космічних кораблях [2]. Показово, що швидкими темпами у країні розвиваються наукоємні галузі, зокрема - високі технології, особливості функціонування яких, закономірно, мають цілу низку самобутніх рис. Відтак, природно, що країна стрімко розвиває високі технології і має давній науковий спадок (починаючи з античних математичних та астрономічних досліджень, зокрема - Ар'ябхатії та Брахмагупти). Проте питання сучасних високих технологій в Індії є доволі складним, оскільки країна зазнала цілу низку перетворень (в тому числі і колоніальне пригнічення), що, своєю чергою, вплинуло на швидкість її технологічного розвитку [8].

Однак на сьогодні Індія є однією з найрозвинутіших держав світу: подібно до Китаю, країна має величезний резерв кадрів (людських ресурсів), що потенційно робить її ідеальним місцем для розвитку високих технологій. Так, на індійській землі стрімко розвиваються і удосконалюються інформаційні технології, програмне забезпечення, біотехнології та, звичайно, космічні дослідження. Показово, що Індія є швидкозростаючим онлайн-ринком роздрібної торгівлі у світі: так, продажі електронної комерції у 2021 році досягли 64 млрд. доларів США з середньорічним темпом зростання на рівні 31,2%. При цьому ІТ-сегмент індійської економіки складає від 80 до 90 млрд. доларів: отже, на Індію на сьогодні випадає близько 18,5% світового ринку програмних продуктів [12].

Окрім того, від початку десятиліття індійська галузь технологічних стартапів демонструє вражаюче зростання, що дозволило їй посісти третє місце у світі (за цим критерієм Індія поступається лише визнаним галузевим лідерам - США та Ізраїлю). Так, у країні нараховується близько 4,2 тис стартапів у різних сферах життєдіяльності (освіта, медицина, економіка, рекламні технології тощо). Прикметно, що у 2020 р. в Індії відкрилося більше 11,5 тис. технологічних стартапів (зокрема, кожного дня у країні формуються 34 стартапи, розвиваючи інформаційно-комунікаційні технології і запускаючи супутники) [13].

Показовою вважаємо також реалізацію плану підключення сільськогосподарських районів до високошвидкісних бездротових мереж і підвищення інформаційної грамотності, яке входить у стрижневі пріоритети індійського уряду, що було засвідчено слоганом: «Startup India Standup India». Саме тому, в контексті вищезазначеного, вивчення високих технологій як об'єкта дослідження та їх специфіки (на прикладі Індії) набуває особливої актуальності. Так, у нашій праці ми розглянемо релевантні питання, дотичні до побутування високих технологій, зосередившись на їх природі та кореляції з індійським суспільством.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема дослідження високих технологій з урахуванням їх специфіки має інтегровану природу, що, своєю чергою, продукує її актуалізацію у низці міжпредметних та інтегрованих праць. Так, вплив вищезазначених технологій (зокрема, технології віртуальної реальності) на процес вивчення другої іноземної мови в Індії висвітлено у праці I. Alvi [1]. У аналізованому дослідженні вивчаються фактори, засновані на теорії поширення інновацій, теорії потоку, теорії запланованої поведінки та теорії прийняття технологій. Вищезазначена теоретико-методологічна база дозволила автору вивчити досвід учнів щодо потенційних переваг віртуальних технологій для вивчення мови. Для перевірки запропонованої моделі було використано кількісний метод дослідження, а також описову та інференційну статистику.

Вплив високих технологій у контексті цілей сталого розвитку, які висвітлюють потенційні екологічні, соціальні та економічні проблеми останніх, репрезентовано у праці Sharma et. al. [2]. У аналізованому дослідженні автори акцентують увагу на тому, що Індія впровадила різні програми та схеми для досягнення вищезазначених цілей, проте в Індексі сталого розвитку 2021 р. посіла 120-ту позицію. Вчені аналізують низку показників, які є невід'ємними складниками цілей сталого розвитку: зокрема, зупиняються на передумовах та методології дослідження останніх (так, взято кілька індикаторів соціально-економічних аспектів). Дослідники роблять низку пропозицій щодо кращого виконання зусиль, докладених урядом Індії для досягнення національного цільового значення до 2030 р. з акцентуванням на впливі технологій на вищезазначений процес.

Аналіз розвитку інформаційних технологій у контексті інтелектуальної власності у електронному контенті мережі Інтернет, зокрема - низки проблем законодавства щодо його захисту, міститься у праці P. Devi [3]. У аналізованому дослідженні автор визначає сфери, у яких релевантним є посилення захисту даних. Окрім того, вчений акцентує увагу на тому, що індійська правова система відстала від міжнародних досягнень у цій сфері, особливо в тому, що стосується захисту прав інтелектуальної власності на електронний контент індійців на міжнародному рівні. Оскільки Європа, США та Японія мають майже ідентичні механізми захисту прав інтелектуальної власності у сфері електронного контенту, є вкрай важливою відповідна видозміна індійського законодавства.

Побутування високих технологій у контексті змін клімату, зокрема - необхідних заходів, які потрібно вжити для пом'якшення наслідків процесу індустріалізації, представлено у праці A. Haq et. al. [5]. У аналізованому дослідженні автори репрезентують метод багатоцільової оптимізації для задоволення майбутнього попиту на електроенергію з одночасним забезпеченням нульових викидів шляхом зменшення забруднення через техніко-екологічну синергію. Вчені акцентують увагу на тому, що це дослідження позиціонує екосистему як систему процесів, на відміну від традиційних методів прийняття рішень, які ігнорують здатність екосистеми пом'якшувати забруднення.

Побутування високих технологій у контексті однієї з найфундаментальніших і найактуальніших проблем машинної обробки даних - виявлення об'єктів висвітлено у праці A. Gupta [6]. У цьому дослідженні проаналізовано еволюцію розвитку алгоритмів виявлення на основі глибокого навчання у Індії, представлено огляд останніх досягнень у вищезазначеній царині, які стали можливими завдяки окресленим методам. Вченим акцентовано увагу на компонентах виявлення об'єктів: зокрема, розглянуто численні відомі одно- та двоступеневі детектори та наведено найпопулярніші набори даних для виявлення об'єктів разом з оціночними показниками для кожного з них. Дослідник здійснює фундаментальний аналіз структури кожного методу, що дозволяє провести порівняльний аналіз різних підходів та дійти низки обґрунтованих висновків. Окрім того, автор репрезентує низку широко використовуваних наборів даних для тестування або вдосконалення моделей виявлення об'єктів.

Особливості побутування високих технологій у контексті актуалізації методу зворотного зв'язку з кількома експертами для оцінки ефективності та розвитку тієї чи тієї організації (зокрема, функціонування організаційного аспекту у ній) репрезентовано у праці S. Gupta, U. Sharma [7]. Автори стверджують, що позитивні зміни у поведінці лідера корелюють із задоволеністю працівників інформаційних технологій. Вчені зазначають, що стрижневими елементами останньої виступають три фактори: ініціативність, прихильність та проактивність. Дослідники стверджують, що існує кореляція між поведінковими змінами серед менеджерів та оглядами 360-градусного зворотного зв'язку. Автори підкреслюють, що адекватний і глобальний зворотний зв'язок від кола оцінювачів дозволяє керівникам визначити свої сильні сторони та сфери розвитку. Своєю чергою, це продукує розуміння лідерства, яке виходить за межі трансформаційних моделей.

Специфіка функціонування високих технологій у контексті побутування індійської обробної промисловості, яка зазначала низки трансформацій з акцентом на клієнтоорієнтованість, аби відповідати динамічним вимогам ринку, досліджена у праці A. Jena, S. Patel [8]. У аналізованому дослідженні репрезентовано особливості модернізації індійської інфраструктури до «розумного» середовища, яке ґрунтується на автоматичному обміні даними, прозорості у взаємопов'язаних цифрових системах (стрижневі елементи Індустрії 4.0). Автори пропонують два типи стратегій впровадження технологій, що сприяють вищезазначеному, на основі вимог та адаптивності індійської галузі виробництва комерційних транспортних засобів.

Аналіз розвитку високих технологій в контексті розробки моделі оцінки ефективності державних проєктів в Індії репрезентовано у праці A. Moza, V. Paul, S. Solanki [9]. У вищезазначеному дослідженні, на основі наукових джерел, розроблено початкову структуру, яка складається з 24 критеріїв оцінки, згрупованих в 11 основних показників ефективності. Автори зазначають, що ці показники були переглянуті та підтверджені шляхом анкетування відповідних галузевих експертів, відповіді яких були статистично проаналізовані, і був отриманий індекс ефективності державних проєктів для їх вимірювання. Натомість у дослідженні V. Nayak [10] вміщено аналіз економіки Індії в контексті побутування високих технологій, зокрема - виявлення та висвітлення характерних особливостей покоління Z, які сприяють успішному підприємництву. Автор зауважує, що у праці розглядається інформація про риси покоління Z, яка стосується побутування високих технологій та корелювання останніх з вищезазначеною підгрупою суспільства.

У праці S. Raheja, S. Srivastava [11] висвітлено вплив поширення технологій на онлайн-покупців в Індії, зокрема - акцентовано на тому, що вони відіграли вирішальну роль у розвитку маркетингових секторів країни. Автори репрезентують низку факторів, які впливають на маркетинг (зростання вартості підприємств, а також обмеження, пов'язані з електронною комерцією тощо). Натомість у дослідженні A. Raihan [12] вивчено вплив інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ) та безпосередніх іноземних інвестицій на економічне зростання (ВВП) в Індії. Результати праці мають особливе значення для політиків, оскільки вони можуть бути використані для розробки розумної політики, спрямованої на довгостроковий економічний успіх, на додаток до розвитку сектору ІКТ та збільшення ВВП.

Аналіз інноваційної політики в Індії з 1958 по 2020 рік здійснено у праці V. Sattiraju, M. Janodia [13], у якій автори стверджують, що для реалізації вищезазначеного процесу в країні було розроблено систему політичних інструментів. Так, вчені підкреслюють, що з 1958 по 2013 рр. Індія розробила та впровадила чотири інноваційні політики. Дослідники акцентують увагу на тому, що остання зміна політики відбулася у 2020 р., коли було оприлюднено проєкт Політики у сфері науки, технологій та інновацій (STIP 2020). Останній був фундаментально проаналізований вченими за допомогою підходу «текст як дані», і для цього був розроблений інструмент порівняльного аналізу політики.

Автори відмічають, що нові ініціативи включають зміцнення інноваційної системи за допомогою відкритої науки, покращення освіти в галузі НТІ, розширення фінансового ландшафту, створення національної обсерваторії НТІ. Остання функціонуватиме також і як центральне сховище всіх даних, пов'язаних з екосистемою НТІ та екосистемою підзвітних досліджень тощо. Таким чином, STIP 2020 є амбітним у своєму підході до просування НТІ в Індії і потребує допоміжного механізму для досягнення заявлених цілей.

Самобутності індійської індустрії фінансових послуг у контексті побутування високих технологій присвячено працю A. Sharma, R. Kumari [14], у якій автори відмічають низку трансформацій останньої. Прикметно, що причину вчені вбачають у технологічному прогресі (від очного до електронного обслуговування), а також вищезазначених трансформаціях зміни поведінки та реакції клієнтів на фінансові послуги. Дослідники аналізують фактори, виклики та можливості, пов'язані з цим процесом у сфері фінансових послуг Індії, актуалізуючи при цьому наративний підхід, що включає огляд наявної літератури та дослідницьких питань.

Вивчення процесу стратегічного узгодження інформаційних технологій (далі - ІТ) у контексті їх обов'язкового включення в основну діяльність індійських компаній у сучасному бізнес-середовищі представлено у праці S. Sharma, R. Behl [15]. У аналізованому дослідженні автори висвітлюють особливості ІТ-зв'язку, ІТ-інфраструктури та ІТ-кадрів, а також репрезентують їх кореляцію зі стратегічним узгодженням ІТ-бізнесу шляхом розробки моделі в державних і приватних організаціях Індії. Автори стверджують, що для вимірювання конструктів було використано опитувальник, який було перевірено на валідність та надійність. Результати показали, що на стратегічне узгодження ІТ-стратегії компаній суттєво впливають на вищезазначені три виміри (зв'язок, інфраструктура та кадри).

Метою праці D. Singh [16] є визначення проблем та технологічних інноваційних ініціатив серед мікро-, малих та середніх підприємств, які впливають на їх діяльність. Автор зосередився на оцінці стану проблем, з якими стикаються вищезазначені види підприємств у процесі впровадження технологічних інновацій. Останнє було здійснене вченим за допомогою тематичних досліджень, проведених у вибраних виробничих компаніях у північному регіоні Індії. Результати дослідження показують, що ефективне впровадження технологічних інновацій сприяє підвищенню виробничих показників мікро-, малих та середніх підприємств в Індії.

Праця R. Singh, N. Gupta, G. Yadav [17] висвітлює особливості швидких змін ринкової ціни на сиру нафту як безпосереднього наслідку фундаментальної економічної концепції, відомої як «Закон попиту». За останньою, з розвитком глобалізації попит на нафту зростає, що, своєю чергою, продукує пошук нових можливостей: зокрема, використання екологічно чистих технологій. Вчений підкреслює, що майбутнє бізнесу та ринку за зеленими альтернативами: так, для того, щоб не відставати від конкурентів, великі корпорації все частіше виділяють ресурси на дослідження і розробки, при цьому багато уваги приділяється зеленим технологіям. Дослідник зазначає, що, маючи на меті стати основним виробником електромобілів для індійського та світового ринків, Індія, як країна, що розвивається, готова з головою зануритися в цей новий креативний сектор. Саме тому метою дослідження автора є вивчення прогнозованого інтересу до електромобілів, частки ринку останніх, а також їх внеску та суміжних технологій у міжнародну торгівлю.

Побутування високих технологій в Індії в контексті глобальної тенденції, за якою уряд Індії також визначив 98 міст в Індії як «розумні міста», щоб ефективніше управляти ними за допомогою технологій, висвітлено у праці S. Singh [18]. Автор зосереджується у аналізованому дослідженні на шляхах набуття вищезазначеними типами міст таких характеристик як інклюзивність, безпечність, стійкість та сталість. Вчений зазначає, що превентивні методи під час пандемії COVID-19 полягали у використанні технологій для кращого впровадження локдауну: спостереження з дронів, робота з дому, електронне навчання, електронні зустрічі тощо.

Дослідник за допомогою рангової кореляції Спірмена доводить, що економічно розвинені штати Індії можуть бути нестійкими, що продукує появу цієї характеристики у всіх інноваціях. Своєю чергою, вищезазначене спричиняє особливу увагу до сталих інновацій для «розумних міст»: так, постійний попит на такі інноваційні технології можна задовольнити за рахунок інновацій в інженерних коледжах. Автор стверджує, що протягом останніх трьох десятиліть в Індії спостерігається експоненціальне зростання кількості інженерних коледжів, які, тим не менш, не зосереджують свої інновації на розвитку «розумних міст».

Продовжують дослідження актуалізації високих технологій у освіті (зокрема, вищій) M. Kopala et. al. [19], у праці яких освіту і науку позиціоновано як стрижневі складники підвищення інноваційної поведінки окремих осіб, організацій та економіки загалом. Автори стверджують, що заклади вищої освіти (далі - ЗВО) є осередками впровадження інновацій, оскільки останні здатні трансформувати процес викладання, дослідження й передачі знань, корелюючи при цьому з економічними та соціальними цілями сталого розвитку. Вчені ставлять собі за мету висвітлити у дослідженні потреби Індії у вищій освіті та інноваційній політиці для прискорення зростання та репрезентувати її досвід для інших країн. Задля реалізації поставленого завдання дослідники вивчили специфічні особливості індійської політики у освітній та науковій галузях, які актуалізовано у ЗВО. Автори підкреслюють, що індійський уряд свідомо прагне впроваджувати нові розробки, нагально потребуючи покращення інфраструктурних об'єктів для інновацій, базованих на знаннях.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою статті є розгляд високих технологій як об'єкта дослідження. Предметом - специфіка побутування вищезазначеного феномена у контексті індійського дискурсу.

Виклад основного матеріалу

Вищезазначено, що індійський ринок високих технологій є одним з швидкозростаючих, що зумовлено політикою національного уряду. Суть цієї політики у довготривалому сприянні розвитку індустрії аутсорсингу, інноваційних технологій, інформаційної-комунікаційних послуг та галузі ІТ загалом. Так, столиця штату Карнатака, місто Бангалор, стало першим і найбільшим технопарком країни: тут розміщено представництва провідних ІТ-компаній світу (разом з найбільшими індійськими і світовими). Зазначимо, що Індія, незважаючи на низку жартів на цю тему, відома високою кваліфікацією та навичками спеціалістів у галузі інформаційних технологій. До прикладу, Tata Consultancy Services (https://goo.su/h9FT) та Infosys (https://goo.su/BqdsXA) є провідними у сфері послуг з програмного забезпечення та консалтингу [13].

Прикметно, що у 2015 р. Бангалор потрапив у першу двадцятку міст з розвинутою екосистемою стартапів Global Startup Ecosystem Ranking компанії Compass, посівши п'ятнадцяте місце. Вищезазначене пояснюється тим, що саме у цьому місці розташована індійська Силіконова долина: так, заснований у 1978 р. Міжнародний парк високих технологій називають столицею «індійського дива», адже в ньому працюють більше 10 тис. мільйонерів, переважно місцевого походження [16].

В Індії у галузі високих технологій (зокрема, ІКТ) працюють близько 300 тис. спеціалістів (друге місце після США), що часто розглядається як відповідь індійської цивілізації на виклик Заходу. Характерно, що стрижневим напрямом розвитку ІКТ є офшорне програмування (приблизно 45% сукупного обсягу продукту, що виробляється). Основним ринком збуту є США, де лише в Силіконовій долині працюють вищезазначена кількість спеціалістів, з яких 5 тис. стали мільйонерами.

Цілеспрямованість вектора розвитку Індії підтверджується виразною маніфестацією технологічного складника у соціальному житті країни: так, половина позаштатних ІТ-послуг з усього світу надається з вищезазначеної країни - їх вартість оцінюють у 47 млрд. доларів. Прикметно, що Індія традиційно репрезентована як країна технологічних інновацій, саме тому мобільні телефони є стрижневою потребою індійського суспільства. Так, вченими було підраховано превалювання кількості мобільних телефонів над кількістю туалетів, що засвідчує наявність викривленої диференціації матеріально-культурного стану населення країни [19].

Показово при цьому, що процес запровадження високих технологій на індійському субконтиненті є пріоритетним: так, очевидним є прогрес діджитилізації різноманітних сегментів індійської дійсності. До прикладу, у 2014 р. інтернетом користувалося менше 20% населення, однак вже у середині липня 2015 р. індійський уряд дав старт національній програмі «Цифрова Індія», яка включає реалізацію таких основних завдань [13]:

цифрова економіка: з листопада 2016 р. у країні почалася масштабна програма переходу до безготівкових розрахунків);

цифрова ідентифікація особи: наприкінці січня 2017 р.

індійська система ідентифікації Aadhaar охопила 1,11 млрд. людей - 92% населення країни);

електронний уряд: частиною цієї програми версії 2.0 «E-Kranti» є SMAC (social media analytical cloud);

«розумні міста»: базою інфраструктури стають оптоволоконні магістралі.

Таким чином, стрижневими особливостями побутування високих технологій в Індії є:

Інноваційність: країна має потужний інноваційний потенціал, завдяки гнучкій та активній стартап-екосистемі та креативному підходу до розв'язання проблем, які виникають. Так, індійська молодь активно вивчає інформатику та інженерію, що створює сприятливу базу для низки технічних інновацій.

Партнероцентризм: країна встановлює стратегічні партнерства з багатьма глобальними технологічними гігантами (більшість ІТ- компаній або мають офіси на її території, або співпрацюють з нею на аутсорсі). Своєю чергою, це продукує отримання Індією доступу до передових технологій, а також фінансових ресурсів для подальшого розвитку технічних інновацій.

Цифровізація: уряд країни активно просуває вищезазначені ініціативи (до прикладу, «Цифрова Індія», «Зроблено в Індії» тощо), паралельно підвищуючи рівень медіаграмотності населення.

Конкурентоздатність: країна активно конкурує на світовому ринку високих технологій, збільшуючи ступінь своєї конкурентоздатності у таких галузях, як штучний інтелект (далі - ШІ), кібербезпека тощо.

Екологізм: зростаюча увага до збереження навколишнього середовища створює можливості для розвитку зелених технологій в країні. Так, відновлювальні джерела енергії, електромобілі та екологічні рішення можуть стати важливою галуззю високих технологій в майбутньому.

Окрім, власне, ІТ сфера, країна відома такими напрямками як:

біотехнології та фармацевтика: Індія виробляє велику кількість лікарських препаратів і вакцин, натомість її біотехнологічна промисловість стрімко зростає й розвивається;

космічні дослідження: Індійське космічне агентство (ISRO) досягло значних успіхів, включаючи успішні місії на Місяць і Марс [5].

Щодо високих технологій зазначимо, що індійська республіка, яка посідає одне з чільних місць у галузі інформаційно-технологічного розвитку і діджиталізації суспільного життя, стрімко розвивається у сфері ШІ. Загалом, вищезазначена галузь є ключовою для Індії на етапі постіндустріального розвитку: так, у січні 2018 р. аналітичний ресурс «МаркетФорекаст» опублікував анонс свого дослідження глобального ринку ШІ та робототехніки у оборонній сфері. За прогнозами вищезазначеної компанії, світовий ринок до 2027 р. досягне 61 млрд. доларів (прикметно, що у 2018 р. він оцінювався 39,2 млрд. доларів).

Таким чином, за дев'ять років країни витратять на розвиток вищезазначених технологій у оборонній сфері близько 487 млрд доларів. Зважаючи на російсько-українську війну, на наш погляд, ця цифра лише зростатиме, адже, першою чергою, європейські країни, так само як і США, нарощуватимуть свій оборонний комплекс. Характерно, що зростання ринку буде зумовлене великими інвестиціями з боку США, Китаю, Ізраїлю в технологіях нового покоління, а також масштабними закупівлями з боку Індії, Саудівської Аравії, Південної Кореї та Японії. Більша частка ринку припаде на дрони (ефективність яких була підтверджена під час російсько-українського протистояння), а потім, в порядку зменшення: на системи обробки даних, обробку природної мови [4], розпізнавання мовлення та аналіз Інтернет-дискурсу.

Прикметно, що Індія та Японія планують об'єднати сили у розробці воєнних наземних безпілотних машин і воєнних роботів на противагу Китаю. Найбільше зростання прогнозують щодо наземних воєнних роботів, оскільки Індія, Китай та країни, що розвиваються, будуть активно працювати над створенням сухопутних роботизованих армій. Натомість Європа та країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону здобудуть провідні позиції у вищезазначеному у найближчі 4 роки, оскільки у Європі почнуть виводити на ринок наявні поки в пілотній стадії розробки, в той час як країни Азії готові вкладати великі кошти в закупівлі бойових роботів.

Зауважимо, що на території Індії знаходиться ціла низка офісів американських технологічних компаній, при цьому більше 58% з них реалізують широкомасштабні ШІ-проєкти тут. Показово, що повільніші темпи запровадження ШІ репрезентують європейські країни (Германія - лише 42%, Великобританія - 35%, Франція - 21%), які неохоче актуалізують ШІ у своїх масштабних проєктах та поточній роботі. Вищезазначене продукує висновок про наявність суттєвих переваг: зокрема, індійський уряд сформував сприятливі умови для відкриття дослідницьких центрів та ШІ-розробок [19].

Індія суттєво виграє від появи вищезазначених компаній, оскільки вони продукують зміни на ринку праці: так, країні все потрібніші високоякісні спеціалісти, в той час як посередні втрачають свою ціну. Однак розвиток автоматизації продукує і неприйняття всередині країни, оскільки люди побоюються, що через машин вони втратять свою роботу. Вище зазначено, що аутсорсинг в Індії був єдиним надійним способом створення робочих місць за останні 30 років, проте ШІ загрожує йому знищенням. Так, 7 найбільших ІТ-компаній Індії у 2017 р. звільнили 56 тис людей. Показовою у цьому плані є заява вищезазначеної індійської компанії Infosys, яка зазначила, що 11 тис людей з 200 тис їх кадрів була переведена на інші посади всередині фірми. Це пов'язано з автоматизацією повторювальної роботи усередині компанії: логічним продовженням цього є те, що у 2021 р. через автоматизацію втратили свої робочі місця 480 тис людей [6].

Одночасно побутування високих технологій в Індії має низку викликів та перешкод, серед яких:

Інфраструктурна флуктуативність: розвиток інфраструктури має неоднакову природу, що продукує складнощі з поширенням та актуалізацією високих технологій. Так, певні регіони просто не мають достатньо ресурсів (широта покриття мережі Інтернет, нестабільність електропостачання тощо).

Соціоекономічна нерівність: пов'язана з недостатньою поширеністю інклюзивних технологічних рішень - з одного боку та неможливістю подолання певного економічного порогу окремими шарами населення задля їх актуалізації - з іншого.

Кадровий (освітній) потенціал: незважаючи на велику кількість високоосвічених індійських спеціалістів, наявна нерівномірність якості освітнього процесу. Так, кращі технічні інститути знаходяться у великих містах, що продукує проблему доступу до якісної технічної освіти на рівні країни.

Кібербезпека: збільшення технологічної активності, акумулювання даних тощо спричинює проблему їх захисту: так, забезпечення останнього в Інтернет-просторі та убезпечення від кібератак є важливими завданнями у контексті розвитку високих технологій.

Законодавство: розвиток високих технологій спричиняє також необхідність вдосконалення наявної законодавчої та правової бази (зокрема, у захисті інтелектуальної власності, що продукує стабільність та стимулює технічні інновації.

Висновки

Отже, високі технології в Індії є інтегрованою сферою досліджень, яка поєднує у своїй природі історичні, культурологічні, соціологічні, економічні та інші досягнення. Характерно, що вищезазначені складники є стрижневими для подальшого економічного та соціального розвитку будь-якої країни та Індії - зокрема, а також становлять інтерес для дослідників. Це пов'язано з тим, що розуміння специфіки побутування високих технологій в Індії дозволяє змоделювати стратегії подальшого розвитку цього напряму.

Прикметно, що Індія є репрезентативною для вищезазначеного дослідження, оскільки вона самобутня та має потужні ресурси, що робить її ідеальним об'єктом для вивчення побутування високих технологій в контексті історичного розвитку. Окрім того, країна є вагомим учасником світового технічного інноваційного ландшафту, що дозволяє їй вирішувати численні типові глобальні виклики через актуалізацію високих технологій. Так, спостереження і дослідження специфіки розвитку останніх у історичній ґенезі допоможуть сформувати цілісну й ґрунтовну картину їх функціонування у майбутньому з усією мережею причинно-наслідкових відгалужень.

Таким чином, Індія, як об'єкт дослідження, у контексті побутування високих технологій є репрезентативною щодо подолання різноманітних типових викликів та відкриттів нових можливостей. Зокрема, інноваційний потенціал, стратегічні партнерства та цифрова трансформація дозволяють країні зайняти чільне місце у технологічній галузі [20]. Натомість економічна нерівність, нерівномірність кадрового потенціалу і його розвитку разом з недостатнім пропрацюванням проблеми кібербезпеки викликають певні перестороги. Подолання останніх може зробити внесок у розвиток не лише окремої держави, а й стане превентивною дією, яка дозволить світові зробити великий крок у контексті розвитку високих технологій.

Перспективою дослідження є ґрунтовне вивчення особливостей побутування історії розвитку високих технологій в Індії, що є темою нашого дисертаційного дослідження (включаючи ґенезу інфраструктури, освіти, інтелектуальної власності тощо). Отже, Індія має великий потенціал для подальшого розвитку в цих галузях завдяки кадровому резерву, що продукує можливість здобуття нею статусу осередка інновацій та технологічного розвитку. Своєю чергою, це буде репрезентативним у контексті досліджень історичного розвитку, культурологічної наступності та еволюції ІТ.

Література

1. Alvi I. Investigating students' adoption of virtual reality for L2-learning in India. Education and Information Technologies. 2023. https://doi.org/10.1007/s10639- 023-12140-6 Springer Link: website. URL: https://goo.su/6aCQDBk (date of application: 09.10.23).

2. Analyse the Problems and Prospects of SDGs in India with Future Technology/ P. Sharma et. al. Renewable Energy Optimization, Planning and Control: Proceedings of ICRTE 2022. Singapore: Springer Nature Singapore, 2023. P. 423-434. Springer Link: website. URL: https://goo.su/LahUQX (date of application: 09.10.23).

3. Devi P. Intellectual Property Rights in India: Challenges for E-Content. IIMT University, 2023. 16 p. Shodn Gangotri: website. URL: https://goo.su/BcTYU (date of application: 09.10.23).

4. Dovhan O. Instrumental and methodological framework for text data analysis using artificial neural network. Scientific forum: theory and practice of research: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the IVInternational Scientific and Theoretical Conference, October 6, 2023. Valencia, Kingdom of Spain: International Center of Scientific Research, 2023. P. 33-34.

5. Forecasting Sustainable Power Generation Profiles to Achieve Net Zero Emissions Using Multi-Objective Techno-Ecological Framework: A Study in the Context of India. / A. Haq et. al. Computers & Chemical Engineering. 2023. https://doi.org/10.1016/j.compchemeng.2023.108439 ScienceDirect: website. URL: https://goo.su/SzMC (date of application: 09.10.23).

6. Gupta A. India. Faster R-CNN and Shape Regression Model for Object Detection with AHE. Dogo Rangsang Research Journal. 2023. Volume 13, Issue 6. P. 229-241. Dogo Rangsang Research Journal: website. URL: https://goo.su/YeAJb (date of application: 09.10.23).

7. Gupta S., Sharma U. Role Of Multi Rater Feedback in Management Development-A Study of Information Technology Sector in India. Boletin de Literatura Oral. 2023. Volume 10, Issue 1. P. 195-205. Boletin de Literatura Oral: website. URL: https://goo.su/bsCjJ (date of application: 09.10.23).

8. Jena A., Patel S.K. A hybrid fuzzy based approach for industry 4.0 framework implementation strategy and its sustainability in Indian automotive industry. Journal of Cleaner Production. 2023. Volume 420. https://doi.org/10.1016/jjclepro.2023.138369 ScienceDirect: website. URL: https://goo.su/wNGl (date of application: 09.10.23).

9. Moza A., Paul V.K., Solanki S.K. Methodology for establishing a model for assessing performance of public projects in India. International Journal of the Built Environment and Asset Management. 2023. Volume 2, Issue 3. P. 210-229. InderScience Online: website. URL: https://goo.su/ZOR3 (date of application: 09.10.23).

10. Nayak V. Generation Z: Making Way for India's Promising Entrepreneurial Future. NOLEGEIN-Journal of Entrepreneurship Planning, Development and Management. 2023. Volume 6, Issue 1. P. 58-62. MBA Journals: website. URL: https://goo.su/NukL (date of application: 09.10.23).

11. Raheja S., Srivastava S. Technology Diffusion in India: A Discussion. Journal of Southwest Jiaotong University. 2023. Volume 58, Issue 1. P. 1170-1180. Journal of Southwest Jiaotong University: website. URL: https://goo.su/DQVH7 (date of application: 09.10.23).

12. Raihan A. Nexus between information technology and economic growth: new insights from India. Journal of Information Economics. 2023. Volume 1, Issue 2. P. 37-48. Journal of Information Economics: website. URL: https://goo.su/mErv2yI (date of application: 09.10.23).

13. Sattiraju V.K., Janodia M.D. Analysis of science, technology and innovation (STI) policies of India from 1958 to 2020. Journal of Science and Technology Policy Management. 2023. EmeraldInsight: discover journals, Books & Case Studies. 2023. URL: https://goo.su/Mp45 (date of application: 09.10.23).

14. Sharma A., Kumari R. Future Analysis of Phygitalisation for Financial Services in India. The Sustainable Fintech Revolution: Building a Greener Future for Finance. IGI Global, 2023. P. 101-113. IGIGlobal: website. URL: https://goo.su/YSy3Ju (date of application: 09.10.23).

15. Sharma S., Behl R. Strategic alignment of information technology in public and private organizations in India: a comparative study. Global Business Review. 2023. Volume 24, Issue 2. P. 335-352. https://doi.org/10.1177/0972150919893839 SageJournals: website. URL: https://goo.su/o2aJ (date of application: 09.10.23).

16. Singh D. On problems and technology innovation implementation in micro, small and medium enterprises: An evidence from Indian Northern region using situation-actor-process-learning-action-performance framework. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part E: Journal of Process Mechanical Engineering. 2023. https://doi.org/10.1177/09544089231202333 SageJournals: website. URL: https://goo.su/vKuP0bU (date of application: 09.10.23).

17. Singh R.R., Gupta N., Yadav G.R. Scope of electric vehicles and the automobile industry in Indian perspective. The Scientific Temper. 2023. Volume 14, Issue 3. P. 563-569. The Scientific Temper: website. URL: https://goo.su/SNiLzc (date of application: 09.10.23).

18. Singh S. Achieving Sustainability in Smart Cities Mission in India through Universities' Innovation in India. Qeios. 2023. https://doi.org/10.32388/LNLOXK.2 Qeios: website. URL: https://goo.su/IHw8JU (date of application: 09.10.23).

19. The Co-Evolution of India's Policy on Science, Technology, and Innovation with University Education: The Need for Innovation in Higher Educational Institutions/ M.R. Kopala et. al. Space and Culture. 2023. Volume 11, Issue 2. P. 6-17. Space and Culture: website. URL: https://goo.su/rNY6 (date of application: 09.10.23).

20. Федотова О.О. Становлення та розвиток фотографії на українських землях у дорадянський період // Topical issues of the development of modern science. Abstracts of the 7th International scientific and practical conference. Publishing House «ACCENT». Sofia, Bulgaria, March 11-13, 2020. Sofia, Bulgaria. 2020. Pp. 21-27.

Література

1. Alvi I. Investigating students' adoption of virtual reality for L2-learning in India. Education and Information Technologies. 2023. https://doi.org/10.1007/s10639-023-12140-6 Springer Link: website. URL: https://goo.su/6aCQDBk (date of application: 09.10.23).

2. Analyse the Problems and Prospects of SDGs in India with Future Technology/ P. Sharma et. al. Renewable Energy Optimization, Planning and Control: Proceedings of ICRTE 2022. Singapore: Springer Nature Singapore, 2023. P. 423-434. Springer Link: website. URL: https://goo.su/LahUQX (date of application: 09.10.23).

3. Devi P. Intellectual Property Rights in India: Challenges for E-Content. IIMT University, 2023. 16 p. Shodn Gangotri: website. URL: https://goo.su/BcTYU (date of application: 09.10.23).

4. Dovhan O. Instrumental and methodological framework for text data analysis using artificial neural network. Scientific forum: theory and practice of research: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the IVInternational Scientific and Theoretical Conference, October 6, 2023. Valencia, Kingdom of Spain: International Center of Scientific Research, 2023. P. 33-34.

5. Forecasting Sustainable Power Generation Profiles to Achieve Net Zero Emissions Using Multi-Objective Techno-Ecological Framework: A Study in the Context of India. / A. Haq et. al. Computers & Chemical Engineering. 2023. https://doi.org/10.1016/j.compchemeng.2023.108439 ScienceDirect: website. URL: https://goo.su/SzMC (date of application: 09.10.23).

6. Gupta A. India. Faster R-CNN and Shape Regression Model for Object Detection with AHE. Dogo Rangsang Research Journal. 2023. Volume 13, Issue 6. P. 229-241. Dogo Rangsang Research Journal: website. URL: https://goo.su/YeAJb (date of application: 09.10.23).

7. Gupta S., Sharma U. Role Of Multi Rater Feedback in Management Development-A Study of Information Technology Sector in India. Boletin de Literatura Oral. 2023. Volume 10, Issue 1. P. 195-205. Boletin de Literatura Oral: website. URL: https://goo.su/bsCjJ (date of application: 09.10.23).

8. Jena A., Patel S.K. A hybrid fuzzy based approach for industry 4.0 framework implementation strategy and its sustainability in Indian automotive industry. Journal of Cleaner Production. 2023. Volume 420. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2023.138369 ScienceDirect: website. URL: https://goo.su/wNGl (date of application: 09.10.23).

9. Moza A., Paul V.K., Solanki S.K. Methodology for establishing a model for assessing performance of public projects in India. International Journal of the Built Environment and Asset Management. 2023. Volume 2, Issue 3. P. 210-229. InderScience Online: website. URL: https://goo.su/ZOR3 (date of application: 09.10.23).

10. Nayak V. Generation Z: Making Way for India's Promising Entrepreneurial Future. NOLEGEIN-Journal of Entrepreneurship Planning, Development and Management. 2023. Volume 6, Issue 1. P. 58-62. MBA Journals: website. URL: https://goo.su/NukL (date of application: 09.10.23).

11. Raheja S., Srivastava S. Technology Diffusion in India: A Discussion. Journal of Southwest Jiaotong University. 2023. Volume 58, Issue 1. P. 1170-1180. Journal of Southwest Jiaotong University: website. URL: https://goo.su/DQVH7 (date of application: 09.10.23).

12. Raihan A. Nexus between information technology and economic growth: new insights from India. Journal of Information Economics. 2023. Volume 1, Issue 2. P. 37-48. Journal of Information Economics: website. URL: https://goo.su/mErv2yI (date of application: 09.10.23).

13. Sattiraju V.K., Janodia M.D. Analysis of science, technology and innovation (STI) policies of India from 1958 to 2020. Journal of Science and Technology Policy Management. 2023. EmeraldInsight: discover journals, Books & Case Studies. 2023. URL: https://goo.su/Mp45 (date of application: 09.10.23).

14. Sharma A., Kumari R. Future Analysis of Phygitalisation for Financial Services in India. The Sustainable Fintech Revolution: Building a Greener Future for Finance. IGI Global, 2023. P. 101-113. IGI Global: website. URL: https://goo.su/YSy3Ju (date of application: 09.10.23).

15. Sharma S., Behl R. Strategic alignment of information technology in public and private organizations in India : a comparative study. Global Business Review. 2023. Volume 24, Issue 2. P. 335-352. https://doi.org/10.1177/0972150919893839 SageJournals: website. URL: https://goo.su/o2aJ (date of application: 09.10.23).

16. Singh D. On problems and technology innovation implementation in micro, small and medium enterprises: An evidence from Indian Northern region using situation-actor-process-learning-action-performance framework. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part E: Journal of Process Mechanical Engineering. 2023. https://doi.org/10.1177/09544089231202333 SageJournals: website. URL: https://goo.su/vKuP0bU (date of application: 09.10.23).

17. Singh R.R., Gupta N., Yadav G.R. Scope of electric vehicles and the automobile industry in Indian perspective. The Scientific Temper. 2023. Volume 14, Issue 3. P. 563-569. The Scientific Temper: website. URL: https://goo.su/SNiLzc (date of application: 09.10.23).

18. Singh S. Achieving Sustainability in Smart Cities Mission in India through Universities' Innovation in India. Qeios. 2023. https://doi.org/10.32388/LNLOXK.2 Qeios: website. URL: https://goo.su/IHw8JU (date of application: 09.10.23).

19. The Co-Evolution of India's Policy on Science, Technology, and Innovation with University Education: The Need for Innovation in Higher Educational Institutions/ M.R. Kopala et. al. Space and Culture. 2023. Volume 11, Issue 2. P. 6-17. Space and Culture: website. URL: https://goo.su/rNY6 (date of application: 09.10.23).

20. Fedotova O.O. Formation and development of photography in Ukrainian lands in the pre-Soviet period // Topical issues of the development of modern science. Abstracts of the 7th International scientific and practical conference. Publishing House "ACCENT". Sofia, Bulgaria, March 11-13, 2020. Sofia, Bulgaria. 2020. pp. 21-27. Размещено на Allbest.ru