Оцінка репродуктивної токсичноті наночастинок металів як компонентів нанобіотехнологій перспективних для відтворення тварин (оглядова стаття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка репродуктивної токсичноті наночастинок металів як компонентів нанобіотехнологій перспективних для відтворення тварин (оглядова стаття)

Кошевой В.І.,

Науменко С.В.

Державний біотехнологічний університет

Анотація

Огляд присвячено дослідженню параметрів репродуктивної токсичності наночастинок (НЧ) металів, що має важливе значення для відтворення тварин. Встановлено, що велика кількість НЧ (Ag-NPs; Ni-NPs; IO-NPs; ZnO-NPs; CeO2-NPs; TiO2- NPs) чинять вплив на гермінативну й ендокринну функцію статевих залоз, що у самців визначається зниженням якісних параметрів сперми, морфологічними аномаліями і зменшенням життєздатності сперміїв, гістопатологічними змінами сім 'яників та низьким рівнем тестостерону. Натомість, інші НЧ (Au-NPs; Pt-NPs; CaO-NPs; CuO-NPs; MoO3- NPs; Al2O3-NPs) на сьогодні не мають доведеного впливу на статеву функцію тварин, а деякі з них (ZnO-NPs) за рахунок антиоксидантних властивостей використовуються для знешкодження токсичної дії інших.

Ключові слова: наноматеріали, токсичність, репродукція, гонади, сперма, статеві гормони, нанобіотехнологія.

ASSESSMENT OF THE REPRODUCTIVE TOXICITY OF METAL NANOPARTICLES AS COMPONENTS OF NANOBIOTECHNOLOGIES PROSPECTIVE FOR ANIMAL REPRODUCTION (REVIEW) / Koshevoy V.I., Naumenko S.V.

The purpose of the work was to carry out a comprehensive analysis and generalization of data from literary sources regarding the reproductive toxicity of metal nanoparticles as components of nanobiotechnologies promising for animal reproduction.

Research materials and methods. The research used the methods of search, processing, analysis of specialized scientific literature from the Pubmed database, relating to the main parameters of reproductive toxicity of NP metals, especially the sexual function of males, and summarizing their data.

Research results and their discussion. Exposure to metal NPs causes bioaccumulation and toxic effects in the reproductive system, which confirms the potential risk for animals and human health and the environment. NPs can pass through hematotestinal, placental, and epithelial barriers that protect reproductive tissues and then accumulate in reproductive organs. These effects are related to composition, modification, concentration, agglomeration and route of administration. Note that the impact of NPs can be multidirectional, and some of them are effectively used to neutralize the toxic effects of others.

Conclusions and prospects for further research. Most metal and their oxides NPs have reproductive toxicity (RT), which limits the possibility of their use in animals (Ag-NPs; Ni-NPs; IO- NPs; ZnO-NPs; CeO2-NPs; TiO2-NPs). The main manifestations of RT are the impact on the germinal and endocrine function of the gonads, which in males is determined by a decrease in sperm quality parameters, morphological abnormalities and a decrease in sperm viability, histopathological changes in the testicles, and a low level of testosterone. A large number of studied NPs (Au-NPs; Pt-NPs; CaO-NPs; CuO-NPs; МоОз-NPs; A12O3-NPs) today have no proven effect on the sexual function of animals, and some NPs (ZnO-NPs) due to antioxidant properties are used to neutralize the toxic effect of other NPs. The perspective of further research is the experimental substantiation of parameters of reproductive toxicity of metal NPs to assess the possibility of their use in nanobiotechnologies of animal reproduction.

Keywords: nanomaterials, toxicity, reproduction, gonads, sperm, sex hormones, nanobiotechnology.

Вступ

Репродуктивна ветеринарна медицина потребує постійного вдосконалення лікувальних та профілактичних схем за неплідності тварин різних видів [1, 2]. З початку ХХІ століття відбувається активний етап впровадження наноматеріалів у біомедичні дослідження, в тому числі в якості коректорів статевої здатності [3-5]. Головною умовою можливості застосування засобів у репродукції тварин з лікувальною або профілактичною метою є системна оцінка їх токсикологічних параметрів [6]. Особливу увагу при цьому слід приділяти визначенню репродуктивної токсичності (репротоксичність, РТ), адже статева система є найбільш вразливою в організмі тварини [7]. Вираженою РТ володіють поширені токсиканти, наприклад Т-2, що є найбільш токсичним трихотеценовим мікотоксином типу А і викликає зниження фертильності, порушення структур та функцій статевих органів, або ж важкі метали, для яких властивий подібний шкідливий вплив на статеву систему самців [8, 9]. Проте, не зважаючи на велику кількість токсикологічних досліджень наночастинок (НЧ) металів на різних моделях, систематичних даних з питань їх репродуктивної токсичності обмаль [ 10, 11], адже відомо, що дослідження репротоксичності є необхідним елементом для критичної оцінки безпечності лікарських засобів [12]. Невелика кількість досліджень зазначає токсичний вплив НЧ металів на статеві органи на клінічному та молекулярному рівнях за допомогою моделей in vivo та in vitro (зокрема, НЧ срібла (Ag-NPs) й золота (Au-NPs), нікелю (Ni-NPs), оксиду заліза (IO-NPs), оксиду цинку (ZnO- NPs), діоксиду титану (TiO2-NPs), тощо) [13].

Мета роботи. Комплексний аналіз та узагальнення даних літературних джерел щодо репродуктивної токсичності наночастинок металів як компонентів нанобіотехнологій перспективних для відтворення тварин.

Матеріал і методи дослідження. У дослідженні були використані методи пошуку, обробки, аналізу фахової наукової літератури з бази Pubmed, що стосуються основних параметрів репродуктивної токсичності НЧ металів, особливо статевої функції самців, та узагальнення їх даних.

Результати дослідження та їх обговорення. Згідно з бібліометричним аналізом, Wang et al. (2018) [14] виявили, що Китай і Сполучені Штати

Америки є провідними країнами в галузі наноматеріалознавства, а основні тенденції досліджень зосереджені на патогенезі дії НЧ, таких як оксидативний стрес (ОС), запалення та пошкодження ДНК. Дослідження різних нерепродуктивних тканин або систем показали, що такі характеристики, як розмір, форма, матеріал ядра, агломерація та розчинення, впливають на ефекти НЧ [15]. Ця частина доклінічних досліджень має велике значення для подальшого практичного впровадження наноматеріалів [16].

Зауважимо, що аналіз джерел літератури показав накопичення значного масиву даних щодо впливу НЧ металів на стан гонад, зокрема гермінативну функцію та її якісні характеристики, ендокринну функцію статевих залоз і організму тварини в цілому, гістопатологічний вплив на сім'яники, наявність про-/антиоксидантних властивостей, кумулятивні, генотоксичні здатності тощо. Отримані результати систематизовані та узагальнені у таблиці 1.

Результати Shehata et al. (2021) [17] показали негативний вплив Ag-NPs на рухливість, морфологію, життєздатність і концентрацію сперміїв, наявну здатність індукувати ОС і перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) у тканинах сім'яників, зниження рівня тестостерону, фолікулостимулюючого (ФСГ) та лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів в сироватці крові. Зазначимо, що основний механізм токсичності НЧ срібла полягає в розриві дихального ланцюга мітохондрій, що призводить до генерації активних форм Оксигену (АФО) і зупинки синтезу АТФ, що в подальшому викликає каскад токсичних явищ [18]. Встановлено, що ін'єкція Ag-NPs матері затримувала фізичний розвиток і порушувала когнітивну поведінку нащадків, а у самців після введення Ag-NPs спостерігали накопичення Аргентуму (Ag) в тканині гонад [19].

Таблиця 1

Основні параметри репродуктивної токсичності наночастинок металів

Експериментальними дослідженнями Qin et al. (2019) [20] встановлено, що НЧ діоксиду церію (CeO₂-NPs) (у дозах 20 мг/кг і 40 мг/кг) збільшували вміст Церію (Се) в сім'яниках мишей, викликали гістопатологічні зміни в статевих залозах і пошкодження ДНК сперміїв, при цьому вірогідного зменшення зазнала вага сім'яників, добова продукцію сперми і рухливість сперміїв, також спостерігалося значне зниження рівня тестостерону та активності маркерних ферментів, зниження рівня експресії мРНК кількох генів стероїдогенезу, що в цілому вказує на потенційну репротоксичність даних НЧ. репродуктивний токсичність статевий

Подібні зміни відзначено за 14-денного внутрішньоочеревинного впливу Ni-NPs (45 мг/кг маси тіла), що викликало значне зниження маси тіла, рівня тестостерону в сироватці крові, добової продукції сперматозоїдів, накопичення Нікелю (Ni) та гістологічні зміни у тканинах гонад (некроз базальної мембрани та сім'яних канальців, утворення вакуолей), що посилюються зі збільшенням дози Ni-NPs [21]. Крім того, Kong et al. (2017) [22] запропоновано дослідження параметрів репротоксичності Ni-NPs на моделі нематоди Caenorhabditis elegans, результати якої узгоджуються з даними цих дослідників на щурах.

НЧ оксиду цинку, з вираженими антиоксидантними властивостями за тривалого введення у високих дозах (350 мг/кг) також призводять до зниження репродуктивних показників та соматостатевого розвитку потомства самців щурів, викликають гістопатологічний вплив на статеві залози, що встановлено електронно-мікроскопічними дослідженнями [23]. Загальними факторами, що визначають токсичність ZnO-NPs, є клітинні поглинання, утворення АФО й індуковані запальні реакції [24].

НЧ діоксиду титану індукують ПОЛ у передміхуровій залозі щурів, викликають деформацію сперміїв та підвищену активність фосфатази та рівень малонового діальдегіду в сироватці крові, змінюють рівні гонадотропіну та естрадіолу після 2 та 3-тижневого введення [25]. Результати біохімічного аналізу гомогенатів тканин сім'яників показали, що TiO₂-NPs знижували активність антиоксидантних ензимів за підвищення активності малонового діальдегіду (МДА) і лактатдегідрогенази, викликали збільшення апоптозу у клітинах гонад та знижували якість сперми у щурів [26].

Вираженим токсичним впливом на статеву функцію щурів характеризувалися НЧ оксиду заліза: у тканині гонад спостерігали помірні та важкі дистрофічні зміни, значне зниження кількості сперміїв, їх рухливості та життєздатності, високу кількість морфологічно аномальних статевих клітин. Крім того, IO-NPs викликали зменшення рівня тестостерону, підвищували рівень МДА, викликали зміни активності антиоксидантних ензимів та індукували пошкодження ДНК [27]. Натомість Verma et al. (2022) [28] встановили наявність помірних змін за дії НЧ оксиду заліза, так з агальна 59 кількість сперміїв і рухливість були значно знижені в дослідних групах порівняно з контролем, проте зміни життєздатності сперміїв і морфології виявилися статистично незначними, також невеликих коливань зазнавали рівні статевих гормонів.

НЧ оксиду кальцію (CaO-NPs) чинили позитивний вплив на вагові показники сім'яників щурів та рівень тестостерону, що свідчить про активізацію його синтезу в гонадах. Слід зазначити, що отримані зміни супроводжувалися морфологічними ушкодженнями: відзначали некроз сперматогоній, первинних спермоцитів та сперматид в обох дослідних групах порівняно з контрольними величинами [29]. Даних щодо впливу НЧ оксиду кальцію на якість сперми отримано не було.

Вплив НЧ молібдену (MoQ₃-NPs), введених внутрішньоочеревинно щурам в дозах (5, 10 і 15 мг/кг маси тіла на добу) протягом 28 днів, на гормональний фон і морфологію статевих залоз висвітлено у дослідженні Asadi et al. (2017) [30]. Результати показали, що сироваткові рівні тестостерону значно знизилися в групах тварин, що отримували 10 і 15 мг/кг живої маси MoQ₃-NPs, однак спостерігалися незначні відмінності у рівнях ЛГ та гематологічних параметрах, а гістологічним дослідженням показано зменшення кількості клітин Лейдіга. Подібні зміни встановлено в експериментах Shaban et al. (2022) [31]: спостерігали значне зниження активності печінкових ензимів та гормонів - тиреотропного, вільного трийодтироніну та тестостерону.

Щодо репротоксичності НЧ золота існує обмежена інформація. Токсичні параметри за перорального введення щурам лінії Вістар засвідчили, що розмір НЧ визначав відмінності в біорозподілі та шляхах виділення, а найдрібніші НЧ показали більш шкідливі ефекти, підтверджені їх розташуванням всередині ядра клітини і більш вираженим пошкодженням ДНК, проте їх кумуляції в статевих залозах визначено не було [32]. Au-NPs за ін'єкційного введення викликали зміни у печінці щурів (цитоліз гепатоцитів, цитоплазматична вакуолізація, гідропічна дистрофія та ядерні зміни) та інших внутрішніх органів (нирки, легені, серце) [33]. Можлива участь даних НЧ в руйнуванні ДНК статевих клітин вказує на їх потенційну РТ, що потребує детальних експериментальних досліджень.

Пероральне застосування НЧ оксиду купруму (CuO-NPs) щурам викликало значні дозозалежні зміни активності антиоксидантних ензимів: зниження активності глутатіону, каталази і супероксиддисмутази, тоді як рівні продуктів ПОЛ були збільшені порівняно з контролем, при цьому було відзначено значну токсичність CuO-NPs для печінки [34]. Натомість Liu et al. (2020) [35] виявили цитопротекторну дію проти АФО-опосередкованого пошкодження при застосуванні низьких доз, наприклад, за гострого пошкодження печінки. Також експериментально доведено, що заміна сульфату купруму на CuO-NPs в раціоні може викликати негативні зміни у серці, печінці і кишечнику, що може бути пов'язано з ОС [36]. Зазначимо, що досліджень щодо репротоксичності НЧ оксиду купруму немає.

Обмеженими є дані щодо токсичних властивостей і впливу на статеву систему НЧ платини (Pt-NPs). Результати одних дослідників показують, що перорально введені Pt-NPs не мають помітного впливу на системні рівні експресії генів, за винятком невеликої кількості генів у щурів [37], інші ж вказують на ефективність корекції ОС, спричиненого діетилнітрозаміном у тканинах печінки НЧ платини за рахунок антиоксидантної активності [38]. Наявність коригуючих здатностей щодо ОС Pt-NPs вказує на потенційну можливість застосування у біотехнології відтворення тварин, проте потребує експериментального обґрунтування.

В експериментальних умовах доведено, що внаслідок 28-денного перорального застосування НЧ оксиду алюмінію (Al2Оз-NPs) у дозах до 1000 мг/кг/добу не викликали системної токсичності у самців та самок щурів, при цьому не було виявлено специфічних органів-мішеней [39]. Дані щодо РТ відсутні.

Загалом зауважимо, що вплив НЧ металів викликає біонакопичення та токсичний вплив у репродуктивній системі, що підтверджує потенційний ризик для тварин і здоров'я людини та навколишнього середовища [40]. НЧ можуть проходити через гематотестичний, плацентарний та епітеліальний бар'єри, які захищають репродуктивні тканини, а потім накопичуються в репродуктивних органах. НЧ металів здебільшого шкідливо впливають на статеві органи, руйнуючи клітини Сертолі, клітини Лейдіга та статеві клітини, викликаючи дисфункцію репродуктивних органів, що негативно впливає на якість, кількість, морфологію та рухливість сперми. Крім того, НЧ можуть порушувати рівень секретованих гормонів. Ці впливи пов'язані зі складом, модифікацією, концентрацією, агломерацією та шляхом введення [41, 42].

Зазначимо, що вплив НЧ може бути різноспрямованим, а деякі з них ефективно застосовуються для знешкодження токсичної дії інших. Наприклад, спільне введення ZnО-NPs зменшувало кількість токсичних ефектів Ag-NPs та може бути використано як альтернативний агент для мінімізації репродуктивної токсичності, пов'язаної з впливом Al внаслідок антиоксидантної, протизапальної, антиапоптотичної активності [17, 43, 44].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Узагальнюючи результати аналізу даних літератури щодо репродуктивної токсичності НЧ металів як перспективних компонентів нанобіотехнологій для відтворення тварин, зауважимо наступне:

1. Більшість відомих і широко застосованих НЧ металів та їх оксидів володіють певною мірою репротоксичністю, що обмежує можливість їх використання для тварин (Ag-NPs; Ni-NPs; IO-NPs; ZnO-NPs; CeO₂-NPs; TiO₂- NPs) та головним чином залежить від дозування і тривалості введення.

2. Основними проявами РТ є вплив на гермінативну й ендокринну функцію статевих залоз, що у самців визначається зниженням якісних параметрів сперми (рухливості і концентрації), морфологічними аномаліями і зменшенням життєздатності сперміїв, гістопатологічними змінами сім'яників, та, як наслідок, низьким рівнем тестостерону.

3. Значна кількість досліджених НЧ (Au-NPs; Pt-NPs; CaO-NPs; CuO-NPs; MoО ₃-NPs; Al₂О ₃-NPs) на сьогодні не мають доведеного впливу на статеву функцію тварин і тому не можуть використовуватися в практиці репродуктивної ветеринарної медицини.

4. Деякі НЧ (ZnO-NPs) за рахунок антиоксидантних властивостей використовуються для знешкодження токсичної дії інших НЧ і потребують поглиблених токсикологічних досліджень з метою визначення безпечної і ефективної дози та можливої тривалості застосування.

Перспективою подальших досліджень є експериментальне обґрунтування параметрів репродуктивної токсичності НЧ металів in vivo (щури, кролі) та in vitro (спермії) для оцінки можливості використання їх в нанобіотехнологіях відтворення тварин.

References

1. Koshevoy, V., Naumenko, S., Skliarov, P., Fedorenko, S., Kostyshyn, L. (2021). Male infertility: Pathogenetic significance of oxidative stress and antioxidant defence (review). Scientific Horizons, 24(6), 107-116. https://doi.org/10.48077/scihor.24(6).2021.107-116

2. Skliarov, P., Fedorenko, S., Naumenko, S., Koshevoy, V., Pelyh, K. (2021). The development of phyto- and tissue origin medicines for veterinary reproductive issues. Scientific Horizons, 24(8), 15-25. https://doi.org/10.48077/scihor.24(8).2021.15-25

3. Majeed, A., Javed, F., Akhtar, S., Saleem, U., Anwar, F., Ahmad, B., Nadhman, A., Shahnaz, G., Hussain, I., Hussain, S.Z., & Sohail, M.F. (2020). Green synthesized selenium doped zinc oxide nano-antibiotic: synthesis, characterization and evaluation of antimicrobial, nanotoxicity and teratogenicity potential. Journal of materials chemistry. B, 8(36), 8444-8458. https://doi.org/10.1039/d0tb01553a

4. Jung, A., Kim, S.H., Yang, J.Y., Jeong, J., Lee, J.K., Oh, J.H., & Lee, J.H. (2021). Effect of Pulmonary Inflammation by Surface Functionalization of Zinc Oxide Nanoparticles. Toxics, 9(12), article number 336. https://doi.org/10.3390/toxics9120336.

5. Koshevoy, V., Naumenko, S., Skliarov, P., Syniahovska, K., Vikulina, G., Klochkov, V., & Yefimova, S. (2022). Effect of gadolinium orthovanadate nanoparticles on male rabbits' reproductive performance under oxidative stress. World's Veterinary Journal, 12(3), 296-303. https://doi.org/10.54203/scil.2022.wvj37.

6. Patisaul, H. B., Fenton, S. E., & Aylor, D. (2018). Animal models of endocrine disruption. Best practice & research. Clinical endocrinology & metabolism, 32(3), 283-297. https://doi.org/10.1016Zj.beem.2018.03.011

7. Cai, P., Feng, N., Zou, H., Gu, J., Liu, X., Liu, Z., Yuan, Y., & Bian, J. (2023). Zearalenone damages the male reproductive system of rats by destroying testicular focal adhesion. Environmental toxicology, 38(2), 278-288. https://doi.org/10.1002/tox.23694.

8. Yang, X., Liu, P., Cui, Y., Xiao, B., Liu, M., Song, M., Huang, W., & Li, Y. (2020). Review of the Reproductive Toxicity of T-2 Toxin. Journal of agricultural and food chemistry, 68(3), 727-734. https://doi.org/10.1021/acs.jafc.9b07880.

9. Anyanwu, B.O., & Orisakwe, O.E. (2020). Current mechanistic perspectives on male

10. reproductive toxicity induced by heavy metals. Journal of environmental science and health. Part C, Toxicology and carcinogenesis, 38(3), 204-244.

11. https://doi.org/10.1080/26896583.2020.1782116.

12. Dantas, G.P.F., Ferraz, F.S., Andrade, L.M., & Costa, G.M.J. (2022). Male reproductive toxicity of inorganic nanoparticles in rodent models: A systematic review. Chemico-biological interactions, 363, article No. 110023. https://doi.org/10.1016Zj.cbi.2022.110023.

13. Sun, F., Wang, X., Zhang, P., Chen, Z., Guo, Z., & Shang, X. (2022). Reproductive toxicity investigation of silica nanoparticles in male pubertal mice. Environmental science and pollution research international, 29(24), 36640-36654. https://doi.org/10.1007/s11356-021-18215-6.

14. Monnot, A.D., Kovochich, M., Bandara, S.B., Wilsey, J.T., Christian, W.V.,

15. Eichenbaum, G., Perkins, L.E.L., Hasgall, P., Taneja, M., Connor, K., Sague, J., Nasseri-Aghbosh, B., Marcello, S., Vreeke, M., Katz, L.B., Reverdy, E.E., Thelen, H., & Unice, K. (2021). A hazard evaluation of the reproductive/developmental toxicity of cobalt in medical devices. Regulatory toxicology and pharmacology: RTP, 123, article No. 104932.

16. https://doi.org/10.1016/j.yrtph.2021.104932.

17. Ajdary, M., Keyhanfar, F., Moosavi, M.A., Shabani, R., Mehdizadeh, M., & Varma, R.S. (2021). Potential toxicity of nanoparticles on the reproductive system animal models: A review. Journal of reproductive immunology, 148, article No. 103384. https://doi.org/10.1016/jjri.2021.103384.

18. Wang, Z., Zhang, T., Huang, F., & Wang, Z. (2018). The reproductive and

19. developmental toxicity of nanoparticles: A bibliometric analysis. Toxicology and industrial health, 34(3), 169-177. https://doi.org/10.1177/0748233717744430.

20. Santacruz-Marquez, R., Gonzalez-De Los Santos, M., & Hernandez-Ochoa, I. (2021).

21. Ovarian toxicity of nanoparticles. Reproductive toxicology (Elmsford, N.Y.), 103, 79-95.

22. https://doi .org/10.1016/j.reprotox.2021.06.002.

23. Chrishtop, V.V., Mironov, V.A., Prilepskii, A.Y., Nikonorova, V.G., & Vinogradov, V.V. (2021). Organ-specific toxicity of magnetic iron oxide-based nanoparticles. Nanotoxicology, 15(2), 167-204. https://doi.org/10.1080/17435390.2020.1842934.

24. Shehata, A.M., Salem, F.M.S., El-Saied, E.M., Abd El-Rahman, S.S., Mahmoud, M.Y.,

25. & Noshy, P.A. (2021). Zinc Nanoparticles Ameliorate the Reproductive Toxicity Induced by Silver Nanoparticles in Male Rats. International journal of nanomedicine, 16, 2555-2568.

26. https://doi.org/10.2147/IJN.S307189.

27. Choudhary, A., Singh, S., & Ravichandiran, V. (2022). Toxicity, preparation methods and applications of silver nanoparticles: an update. Toxicology mechanisms and methods, 32(9), 650-661. https://doi.org/10.1080/15376516.2022.2064257.

28. Ema, M., Okuda, H., Gamo, M., & Honda, K. (2017). A review of reproductive and developmental toxicity of silver nanoparticles in laboratory animals. Reproductive toxicology (Elmsford, N.Y.), 67, 149-164. https://doi.org/10.10167j.reprotox.2017.01.005.

29. Qin, F., Shen, T., Li, J., Qian, J., Zhang, J., Zhou, G., & Tong, J. (2019). SF-1 mediates reproductive toxicity induced by Cerium oxide nanoparticles in male mice. Journal of nanobiotechnology, 17(1), article No. 41. https://doi.org/10.1186/s12951-019-0474-2.

30. Iftikhar, M., Noureen, A., Jabeen, F., Uzair, M., Rehman, N., Sher, E. K., Katubi, K. M., Ambrico-Pinheiro, J. H. P., & Sher, F. (2023). Bioinspired engineered nickel nanoparticles with multifunctional attributes for reproductive toxicity. Chemosphere, 311(Pt 1), article No. 136927. https://doi .org/10.1016/j. chemosphere.2022.136927.

31. Kong, L., Gao, X., Zhu, J., Zhang, T., Xue, Y., & Tang, M. (2017). Reproductive toxicity induced by nickel nanoparticles in Caenorhabditis elegans. Environmental toxicology, 32(5), 1530-1538. https://doi.org/10.1002/tox.22373.

32. Hong, X., Shao, N., Yin, L., Li, C., Tao, G., Sun, Y., Qian, K., Yang, J., Xiao, P., Yu,

33. X., & Zhou, Z. (2022). Exposure to zinc oxide nanoparticles affects testicular structure,

34. reproductive development and spermatogenesis in parental and offspring male rats. Annals of translational medicine, 10(13), article No. 751. https://doi.org/10.21037/atm-22-3047.

35. Singh S. (2019). Zinc oxide nanoparticles impacts: cytotoxicity, genotoxicity, developmental toxicity, and neurotoxicity. Toxicology mechanisms and methods, 29(4), 300-311. https://doi.org/10.1080/15376516.2018.1553221.

36. Shahin, N.N., & Mohamed, M.M. (2017). Nano-sized titanium dioxide toxicity in rat prostate and testis: Possible ameliorative effect of morin. Toxicology and applied pharmacology, 334, 129-141. https:ZZdoi.org/10.1016Zj.taap.2017.08.014.

37. Li, Y., Zhong, M., He, X., Zhang, R., Fu, Y., You, R., Tao, F., Fang, L., Li, Y., & Zhai, Q. (2023). The combined effect of titanium dioxide nanoparticles and cypermethrin on male reproductive toxicity in rats. Environmental science and pollution research international, 30(9), 22176-22187. https://doi.org/10.1007/s11356-022-23796-x.

38. Gamal, A., Kortam, L.E., El Ghareeb, A.E.W., & El Rahman, H.A.A. (2022). Assessment of the potential toxic effect of magnetite nanoparticles on the male reproductive system based on immunological and molecular studies. Andrologia, 54(11), article No. e14613. https://doi.org/10.1111/and.14613.

39. Verma, G.S., Nirmal, N.K., & John, P.J. (2022). Iron oxide nanoparticles reversibly affect sperm quality in Wistar rats. Andrologia, 54(11), article No. e14631. https://doi.org/10.1111/and.14631.

40. Al-Shaibani, S.W., Hussein, H.J., Jawad, H.K., Al-Kelaby, W.J.A., & Al-Rubaie, S.A.I. (2022). Physiological and histological study of the calcium oxide nanoparticles effect on the testis of male Wistar rats. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960), 75(5 pt 2), 1313-1316. https://doi.org/10.36740/WLek202205215.

41. Asadi, F., Mohseni, M., Dadashi Noshahr, K., Soleymani, F. H., Jalilvand, A., &

42. Heidari, A. (2017). Effect of Molybdenum Nanoparticles on Blood Cells, Liver Enzymes, and Sexual Hormones in Male Rats. Biological trace element research, 175(1), 50-56.

43. https://doi.org/10.1007/s12011-016-0765-5.

44. Shaban, E.E., Salama, D.M., Abd El-Aziz, M.E., Ibrahim, K.S., Nasr, S.M., Desouky, H.M., & Elbakry, H.F.H. (2022). The effect of exposure to MoOs-NP and common bean fertilized by MoO3-NPs on biochemical, hematological, and histopathological parameters in rats. Scientific reports, 12(1), article No. 12074. https://doi.org/10.1038/s41598-022-16022-8.

45. Lopez-Chaves, C., Soto-Alvaredo, J., Montes-Bayon, M., Bettmer, J., Llopis, J., & Sanchez-Gonzalez, C. (2018). Gold nanoparticles: Distribution, bioaccumulation and toxicity. In vitro and in vivo studies. Nanomedicine: nanotechnology, biology, and medicine, 14(1), 1-12. https://doi.org/10.1016/j.nano.2017.08.011.

46. Jarrar, Q., Al-Doaiss, A., Jarrar, B. M., & Alshehri, M. (2022). On the toxicity of gold nanoparticles: Histological, histochemical and ultrastructural alterations. Toxicology and industrial health, 38(12), 789-800. https://doi.org/10.1177/07482337221133881.

47. Anreddy, R.N.R. (2018). Copper oxide nanoparticles induces oxidative stress and liver

48. toxicity in rats following oral exposure. Toxicology reports, 5, 903-904.

49. https://doi.org/10.1016/_j.toxrep.2018.08.022.

50. Liu, T., Xiao, B., Xiang, F., Tan, J., Chen, Z., Zhang, X., Wu, C., Mao, Z., Luo, G., Chen, X., & Deng, J. (2020). Ultrasmall copper-based nanoparticles for reactive oxygen species scavenging and alleviation of inflammation related diseases. Nature communications, 11(1), article No. 2788. https://doi.org/10.1038/s41467-020-16544-7.

51. Cholewinska, E., Juskiewicz, J., Majewski, M., Smagiel, R., Listos, P., Fotschki, B., Godycka-Klos, I., & Ognik, K. (2022). Effect of Copper Nanoparticles in the Diet of WKY and SHR Rats on the Redox Profile and Histology of the Heart, Liver, Kidney, and Small Intestine. Antioxidants (Basel, Switzerland), 11(5), article No. 910. https://doi.org/10.3390/antiox11050910.

52. Katao, K., Honma, R., Kato, S., Watanabe, S., & Imai, J. (2011). Influence of platinum nanoparticles orally administered to rats evaluated by systemic gene expression profiling. Experimental animals, 60(1), 33-45. https://doi.org/10.1538/expanim.60.33.

53. Medhat, A., Mansour, S., El-Sonbaty, S., Kandil, E., & Mahmoud, M. (2017). Evaluation of the antitumor activity of platinum nanoparticles in the treatment of hepatocellular carcinoma induced in rats. Tumour biology: the journal of the International Society for Oncodevelopmental Biology and Medicine, 39(7), article No. 1010428317717259. https://doi.org/10.1177/1010428317717259.

54. Park, S.H., Lim, J.O., Kim, W.I., Park, S.W., Lee, S.J., Shin, I.S., Moon, C., Kim, J.H., Heo, J.D., & Kim, J.C. (2022). Subchronic Toxicity Evaluation of Aluminum Oxide Nanoparticles in Rats Following 28-Day Repeated Oral Administration. Biological trace element research, 200(7), 3215-3226. https://doi.org/10.1007/s12011-021-02926-5.

55. Souza, M. R., Mazaro-Costa, R., & Rocha, T. L. (2021). Can nanomaterials induce reproductive toxicity in male mammals? A historical and critical review. The Science of the total environment, 769, article No. 144354. https://doi.org/10.1016Zj.scitotenv.2020.144354.

56. Habas, K., Demir, E., Guo, C., Brinkworth, M. H., & Anderson, D. (2021). Toxicity mechanisms of nanoparticles in the male reproductive system. Drug metabolism reviews, 53(4), 604-617. https://doi.org/10.1080/03602532.2021.1917597.

57. Wang, R., Song, B., Wu, J., Zhang, Y., Chen, A., & Shao, L. (2018). Potential adverse effects of nanoparticles on the reproductive system. International journal of nanomedicine, 13, 8487-8506. https://doi.org/10.2147/IJN.S170723.

58. Lokman, M., Ashraf, E., Kassab, R.B., Abdel Moneim, A.E., & El-Yamany, N.A.

59. (2022). Aluminium Chloride-Induced Reproductive Toxicity in Rats: the Protective Role of Zinc Oxide Nanoparticles. Biological trace element research, 200(9), 4035-4044.

60. https://doi.org/10.1007/s12011-021-03010-8.

61. Yousef, M.I., Abd, H.H., Helmy, Y.M., & Kamel, M.A. (2021). Synergistic effect of curcumin and chitosan nanoparticles on nano-hydroxyapatite-induced reproductive toxicity in rats. Environmental science and pollution research international, 28(8), 9362-9376.

Размещено на Allbest.ru