Перспективи розвитку машинобудування

У статті охарактеризовано роль та значення машинобудівельного комплексу України у структурі національного господарства. Проведено аналіз стану виробничого потенціалу та конкурентоспроможність продукції машинобудівного комплексу та перспектив розвитку.

Рубрика Производство и технологии
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.07.2023
Размер файла 276,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи розвитку машинобудування

Гончаров Ю.В.

доктор економічних наук, професор, Заслужений економіст України, завідувач кафедри менеджменту Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука

Анотація

У статті охарактеризовано роль та значення машинобудівельного комплексу України у структурі національного господарства. Проведено аналіз стану виробничого потенціалу та конкурентоспроможність продукції машинобудівного комплексу та його перспектив розвитку. Запропоновано відновлення системи управління у промисловому комплексі; створення експертної групи для ревізії можливостей діючих підприємств і підприємств, які можуть бути перепрофільовані; а також наведено покроковий алгоритм реалізації напрямків підвищення конкурентоспроможності машинобудування. господарство конкурентоспроможність машинобудівний

Ключові слова: промисловість, машинобудування, система державного управління, розвиток, конкурентоспроможність.

Yurii Goncharov

Doctor of Economic Sciences, Professor, Deserved Economist of Ukraine, Head of Management Department International University of Economics and Humanities Academician Stepan Demianchuk

PROSPECTS FOR DEVELOPMENT OF THE MECHANICAL ENGINEERING

Objective. In the article a role and value of machine-building complex of Ukraine are described in the structure of national economy. Methods. The theoretical and methodological basis of the study are the fundamental provisions of economic theory, macroeconomics, management of the national economy, state regulation of economic activity, which are outlined in the scientific works of domestic and foreign scientists. To solve certain problems, the research process used general scientific and special methods, in particular: analysis, synthesis, induction, deduction; economic-statistical; abstract-logical. Results. Basis of technical rearmament of economy country and development of export potential is an engineering. Presently a domestic engineer considerably falls behind from development of analogical enterprises abroad. Among principal reasons of lag: absence of state administration industrial complex of Ukraine and public policy in industry, disintegration of economy, weak innovative activity, shortage of financing and investments. Scientific novelty. On of the basis of the conducted analysis of machine-building complex country will notice that crisis displays in an economy in different periods of independence Ukraine pawned bases of unfavorable position in a machine-building industry. To provide the competitiveness of enterprises machine-building complex the permanent and systematic monitoring of their state is needed. The analysis of part machine-building complex in industrial products and index industrial products in an engineer gave to us an opportunity to offer the "step by step algorithm" of realization directions for increase the competitiveness of machine-building complex. Practical significance. An engineering occupied one of the leading industries of Ukraine. But unfortunately the most enterprises or destroyed or not sustain competition with foreign firms. It is therefore necessary to conduct the analysis of progress of machine-building industry trends and to offer the algorithm of their revival.

Keywords: industry, engineer, system of state administration, development, competitiveness.

Актуальність проблеми. Економічний розвиток країни залежить від конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, сучасні інтеграційні процеси підштовхують до зростання конкуренції, насамперед у промисловості. Розвиток машинобудівної галузі відіграє центральну роль передусім за рахунок технічного, наукового та технологічного потенціалу даної галузі. Машинобудування займало одну з ведучих галузей промисловості України. Але на жаль більшість підприємств або зруйновані або не витримують конкуренцію із закордонними фірмами. Тому необхідно провести аналіз тенденцій розвитку машинобудівної галузі та запропонувати алгоритм їх відродження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвитку машинобудівної галузі, вдосконаленню та аналізу перспектив підприємств присвячено багато наукових праць вітчизняних учених. У працях О.С. Довгунь та І.В. Фаринович розглядаються тенденції розвитку машинобудівної галузі в економічному розвитку країни, виділяються проблеми, з якими зіштовхуються підприємства галузі. Деяким аспектам проблем сільгоспмашинобудування України присвячено дослідження В.В. Кім та Н.В. Тарасової. Проблеми та тенденції розвитку машинобудівної галузі висвітлено в роботах таких учених, як: О.І. Амоша, Т.В. Данько, О.С. Другова, М.О. Кравченко, О.О. Краснокутська, В.А. Міщенко, П.Г. Перерва, Й.М. Петрович, О.М. Свеженцев, Р.Д. Уваровський, М.М. Шевченко, Н.С. Чутр та ін. Але недостатньо уваги приділяється причинно-наслідковому зв'язку окреслених проблем підприємств машинобудівної галузі. Для цього необхідний, перш за все, аналіз статистичної інформації галузі машинобудування: визначення місця машинобудівної галузі в економіці України. На основі застосування методів системно-логічного аналізу можливо виявити проблеми підприємств досліджуваної галузі та напрями їх подолання.

Постановка завдання. Від рівня розвитку машинобудівного комплексу залежить розвиток інших галузей промисловості України. Основою технічного переозброєння економіки країни та розвитку експортного потенціалу є машинобудування. Нині вітчизняне машинобудування значно відстає від розвитку аналогічних підприємств за кордоном. Серед основних причин відставання: відсутність державного управління промислового комплексу України та державної політики у промисловості, розвал економіки, слабка інноваційна активність, брак фінансування та інвестицій.

Результати дослідження. Державна промислова політика визначається об'єктивними законами суспільного і, в першу чергу, економічного розвитку. Вона є важливою складовою державної економічної політики, її особливою формою стосовно промисловості. Вона визначає діяльність держави, спрямовану на задоволення потреб населення і промисловості, на зростання обсягів виробництва і підвищення конкурентоспроможності промисловості в цілому та її окремих галузях [1]. Зокрема машинобудівний комплекс України, який охоплює 17 спеціалізованих галузей. З метою визначення на який ринок орієнтована продукція, що випускається підприємствами машинобудівного комплексу, їх умовно можна об'єднати в п'ять груп (табл. 1).

Таблиця 1 Галузі машинобудівного комплексу України

групи

Назва групи

Коротка характеристика групи

1

Інвестиційне (важке) машинобудування

Група галузей, розвиток яких визначається насамперед інвестиційною активністю металургійного, будівельного, енергетичного і транспортного комплексів

2

Тракторне і

сільськогосподарське

машинобудування

Група галузей, розвиток яких залежить від платоспроможності сільгоспвиробників і переробників сільськогосподарської продукції, а також частково від попиту населення

3

Залізничне

машинобудування

Спрямоване на задоволення попиту залізничного господарства країни

4

Автомобільна

промисловість

Випуск продукції орієнтований на попит кінцевих споживачів (виробництво легкових автомобілів), а також на потребу підприємств, фірм і виконавчих органів влади (виробництво вантажівок і автобусів)

5

Електротехніка,

приладобудування,

верстатобудування

Група наукоємних галузей, так званих комплектуючих, що розвиваються услід за потребами всіх інших галузей промисловості, включаючи і саме машинобудування

Джерело: [2]

В Україні розвинуте широко профільне машинобудування, підприємства якого формують складний, взаємопов'язаний машинобудівний комплекс. Провідні місця посідають приладобудування, тракторне і сільськогосподарське машинобудування. Розвиваються автомобілебудування, промисловість металевих конструкцій, верстатобудівна та інструментальна. Основні центри розташування галузей машинобудування наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Основні центри розташування галузей машинобудування

Галузь машинобудування

Центри розташування

Важке машинобудування

Харків, Дніпро, Кривий Ріг, Маріуполь, Київ, Львів, Дрогобич

Електротехнічна промисловість

Запоріжжя, Харків, Одеса, Київ, Хмельницький, Бердянськ, Дніпро, Полтава, Кам'янець-Подільський

Транспортне машинобудування

Харків, Дніпро, Кременчук, Маріуполь, Миколаїв, Херсон, Київ, Запоріжжя, Львів, Одеса, Луцьк, Мелітополь

Верстатобудування

Харків, Київ, Бердичів, Одеса, Черкаси, Дніпро

Приладобудування

Київ, Харків, Івано-Франківськ, Львів, Суми, Черкаси, Житомир, Луцьк

Сільськогосподарське

машинобудування

Харків, Дніпро, Тернопіль, Херсон, Одеса, Київ, Бердянськ, Умань, Новоград-Волинський, Ніжин, Коломия

В останні роки в Україні відбувалося зменшення питомої ваги машинобудування у промисловості України. Найбільше значення частки машинобудування у промисловості України спостерігалося у 2012 році і дорівнювало 10,32%, а найменше - у 2016 році (6,1%). Такі значення майже в 3-5 разів менші, ніж у країнах-лідерах галузі машинобудування. Так, у Німеччині, Японії, Англії, Італії, Китаї частка машинобудування займає 30-50% загального обсягу промислової продукції [3, с. 160].

На наш погляд, такий стан відбувся у зв'язку з втратою керованістю промисловості України з боку держави. За час незалежності України постійно проходив процес реорганізації керівництва промисловістю. Міністерство промисловості, Міністерство промислової політики, Державний комітет з промислової політики, потім знову міністерство і справа дійшла до одного Департаменту промисловості в Міністерстві економіки. Цей процес проходив зі скороченням висококваліфікованих спеціалістів і змарнованою керованості галузями промисловості. Держава, яка мала колосальний потенціал, креативних фахівців, виробляла високотехнологічні товари та продукцію світового рівня сьогодні втратила цілі галузі що потребували підтримки. В першу чергу, авіаційну та космічну, суднобудівну та важкого машинобудування, електротехнічну та приладобудування. Науково-дослідні та конструкторсько-технологічні інститути або знищені, або ледве тягнуть жалке животіння. Причому, ними були продані практично усі нароби науки за кордон.

Замість того, щоб розібратися, що коїться у промисловості ми віддаємо останні оплоти промислових підприємств в управління зарубіжним державам.

Приведем приклад по еталону авіабудування ПАТ "Мотор Січ". Основний код діяльності 30.30 - виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування. Підприємство має статус світового лідера з виробництва авіадвигунів для літаків (турбореактивні двоконтурні, гвинтовентиляторні, турбогвинтові); авіадвигуни для гелікоптерів; газотурбінні двигуни). Так, на початок 2019 року заборгованість заводу "Мотор Січ" була у розмірі 300 млн. дол. США. Як стало відомо, китайська компанія Skyrizon Aircraft Xinwei Technology Group готова викупити 50 відсотків акцій заводу "Мотор Січ" При позитивному рішенні Антимонопольного комітету України на покупку, інвестор внесе авіабудівній галузі України грантове фінансування у розмірі 100 млн. дол. США. Цей мізер фактично нічого не вирішить для економіки України, а унікальне виробництво для держави пропаде назавжди.

З метою поліпшення справ у машинобудівній галузі потрібно, в першу чергу, державі провести заходи з відновлення системи управління в промисловому комплексі; створити експертну групу для ревізії можливостей діючих підприємств і підприємств, які можуть бути перепрофільовані; визначити пріоритети; підготувати і затвердити Концепцію промислової політики України. По-друге, на рівні підприємств прийняти заходи до пошуку ринків збуту, поліпшення виробничої бази для підвищення якості продукції, підвищення оплати праці працівникам, налагодження більш ефективного виробничого процесу завдяки стратегії інтеграції на міжнародні ринки. Такі заходи поліпшать конкурентоздатність вітчизняних підприємства.

Нездатність вітчизняних підприємств машинобудівної галузі вести реальну конкурентну боротьбу з іноземними фірмами також зумовлена багаторічним досвідом західних підприємств сфері створення обладнання та інноваційної діяльності, більшими можливостями західних підприємств у сфері доступу до дешевого кредитування, а також їхніми можливостями з надання продукції в кредит із помірними відсотковими ставками, усталеними промисловими зв'язками країн ЄС і США та іншими причинами [4].

На думку А.В. Битого, проблеми машинобудівного комплексу такі: нестабільна загальноекономічна та політична ситуація у країні; нестійкий фінансовий стан; висока частка збиткових підприємств, низька рентабельність їхньої діяльності; незначна частка машинобудівної продукції у структурі промисловості; основним джерелом фінансування інноваційного розвитку є власні кошти підприємств; невідповідність національної продукції вимогам світового ринку, а саме низька якість, екологічні характеристики; висока ресурсо-, енергота матеріаломісткість продукції машинобудування; низькі темпи розроблення, освоєння і випуску нової продукції; низький рівень платоспроможного попиту на внутрішньому ринку; відтік висококваліфікованих кадрів із галузі через трудову міграцію [5].

М.О. Кравченко підсумовує важку ситуацію у вітчизняній машинобудівної галузі тим, що з огляду на майже повну економічну дезінтеграцію з Російською Федерацією, яка була основним партнером України в галузі машинобудування, машинобудівні підприємства втратили можливість виробництва та продажу традиційної продукції. Це, а також інші прояви соціально-економічної кризи в країні суттєво похитнули економічну стійкість підприємств [6].

В той же час більшість великих машинобудівних підприємств суттєво зменшили обсяги виробництва (ПАТ "Мотор Січ", Новокраматорський машинобудівний завод, "Зоря - Машпроект" (м. Миколаїв) та інш.). обсяги виробництва продукція машинобудування зменшуються, як в цілому, так і по електричному обладнанню та автомобілях й інших транспортних засобів [7].

Позитивні імпульси щодо зростання попиту на техніку та обладнання пояснюються поліпшенням економічної ситуації та зменшенням облікової ставки. У грудні 2019 р. НБУ знизив облікову ставку на два пункти до 13,5 відсотків. Очікуються подальші зниження облікової ставки.

В той же час позитивним є, що попит на продукцію машинобудування в Україні зростає. У 2019 р. обсяг ринку номінально зріс на 16,2 відсотки й склав 11,4 мільярди доларів США.

Перспективи на майбутнє мають позитивний вигляд. Аналітичний відділ британського журналу "Економіст" прогнозує реальне збільшення валових інвестицій у основні фонди у 2020 р. на 7,5 відсотків, а в наступні роки - щонайменше на 6 відсотків.

Ще одним чинником збільшення попиту на вироби машинобудування є розвиток автоматизації. Оскільки Україна в забезпеченні своїх потреб у техніці, в першу чергу, залежить від імпорту, добрі шанси відкриваються для іноземних постачальників. Крім того, завдяки зміцненню національної валюти гривні протягом 2019 р. більше ніж на 15 відсотків по відношенню до євро та долару США імпорт виробів машинобудування став доступнішим.

Ложкою дьогтю при цьому є слабкий розвиток промислового виробництва. Після фактичного зростання на 1,6 відсотків у 2018 р. результати 2019 р. виявилися на 1,8 відсотків нижчими. При цьому особливо ситуація погіршилася наприкінці 2019 р., зокрема, у важливих галузях - споживачах відповідної продукції на кшталт гірничодобувної, металообробної та харчової промисловості. Зменшення завантаженості виробничих площ і скорочення доходів можуть стримати готовність до здійснення інвестицій у ці сектори.

Сільське господарство є одним із найбільших покупців техніки в Україні. Завдяки величезним аграрним ресурсам цей ринок у довгостроковій перспективі має неабиякий потенціал збуту. Більшу частину сучасної техніки для покриття своїх потреб Україна вимушена імпортувати. Завдяки великим площам полів і фінансовій моці аграрних холдингів країна має добрі умови для використання новітніх технологій на кшталт прецизійної техніки та дронів.

Запланована на 1 жовтня 2020 р. лібералізація ринку землі може в короткостроковій перспективі й надалі гальмувати попит на продукцію машинобудування, оскільки гроші вкладатимуться в купівлю землі. Але в довгостроковій перспективі ефективний і прозорий ринок землі може суттєво підвищити потенціал сільського господарства, у тому числі завдяки поліпшенню фінансових можливостей за рахунок отримання позик під заставу землі.

Імпульси для зростання попиту на продукцію машинобудування надходять від будівельної промисловості. За даними Держстату України, реальні обсяги будівельних робіт у 2019 р. зросли на 20 відсотків, передусім завдяки зростанню інвестицій у інфраструктуру та збільшенню офісних і торговельних площ і у 2020 р. обсяги будівельних робіт за всіма ознаками зростатимуть й надалі. Розбудова та модернізація транспортної інфраструктури, перш за все доріг, є одним із пріоритетів уряду. Важливою залишається підтримка з боку міжнародних донорів. Поліпшення умов державно-приватного партнерства також може сприяти покращенню ситуації. Завдяки ухваленому восени 2019 р. Закону "Про концесії" було створено рамки для експлуатації портів, аеропортів і доріг приватними операторами.

Сталий попит на техніку забезпечує також гірничодобувна промисловість. Україна має значні поклади сировини. На початку 2021 р. канадська компанія Black Iron планує розпочати освоєння родовища залізної руди біля Кривого Рогу, що вимагатиме вкладення близько 1 мільярда доларів США. Крім того, Україна вже давно намагається підвищити власний видобуток нафти та газу.

Будівництво вагонів і локомотивів може розширитися за рахунок інвестицій державної компанії "Українська залізниця" (https://www.uz.gov.ua). За її даними, протягом шести наступних років у модернізацію рухомого складу буде вкладено понад 2 мільярдів доларів США. Локомотиви на 95 відсотків уже відпрацювали свій нормативний термін. У 2018 р. залізниця уклала рамкову угоду з корпорацією General Electric (GE) про постачання тепловозів. Щодо налагодження виробництва GE співпрацює з Крюківським вагонобудівним заводом (КВСЗ, http://www.kvsz.com).

Китайська корпорація CRRC, Alstom і Bombardier зацікавлені в постачанні електровозів. CRRC планує відкрити свій офіс у Києві у 2020 р. У зв'язку з нестачею вагонів аграрні холдинги протягом минулих років інвестували у створення власних вагонних парків. Наразі обговорюється можливість відкриття ринку локомотивів для приватних операторів.

Суднобудування виграє завдяки відродженню внутрішнього судноплавства, передусім для перевезення аграрної продукції. Виробники автомобілів переживають скрутні часи. У 2019 р. з конвеєра зійшло лише 7265 легкових автомобілів, вантажівок і автобусів. Попитом користуються насамперед вживані імпортовані транспортні засоби.

Україна має серйозні ноу-хау у сфері авіації та космонавтики. Такі компанії, як Південмаш (https://yuzhmash.com), КБ "Південне" (https://www.yuzhnoye.com) та Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (https://fed.ua) беруть участь у великих міжнародних проектах, наприклад, у будівництві ракет-носіїв "Антарес" і "Вега". Американо-українське авіакосмічне підприємство Firefly Aerospace (https://firefly.com) розробляє власні ракети-носії

Енергетичний комплекс потребує серйозної модернізації Електростанції та мережі мають величезні потреби в модернізації. У 2019 р. були здійснені серйозні інвестиції в розвиток відновлюваних джерел енергії. Установлена потужність протягом одного року зросла втричі - від 2,3 до 6,8 гігават. Втім, з переходом від системи сприяння до аукціонів розвиток відновлюваних джерел енергії у 2020 р., вірогідно, помітно спаде [8].

Виходячи з викладеного напрямки підвищення конкурентоспроможності машинобудівного комплексу представлено нами у вигляді послідовної реалізації покрокового алгоритму, який представлено на рис. 1.

Рис. 1. Покроковий алгоритм реалізації напрямів підвищення конкурентоспроможності машинобудівного комплексу України

Джерело: побудовано автором за даними [9]

Висновки

На основі проведеного аналізу машинобудівного комплеку країни зауважимо, що кризові прояви в економіці в різні періоди незалежності України заклали основи несприятливого становища в машинобудівної галузі. З одного боку, дана сфера характеризується численними проблемами, а іншого боку, є надзвичайно важливою для усіх галузей економіки відновлення системи державного управління промисловим комплексом України.

Щоб забезпечити конкурентоспроможність підприємств машинобудівного комплексу потрібен постійний та систематичний моніторинг їх стану. Аналіз частки машинобудівного комплексу в промисловій продукції та індексу промислової продукції у машинобудуванні дав нам змогу запропонувати покроковий алгоритм реалізації напрямів підвищення конкурентоспроможності машинобудівного комплексу.

Бібліографічний список

1. Гончаров Ю.В. Промислова політика України: проблеми і перспективи: наукова монографія. Київ: видавництво "Наукова думка", 1999. 277 с.

2. Пігуль Н.Г., Пігуль Є.І. Сучасний стан та перспективи розвитку машинобудівного комплексу України. Мукачівський державний університет. Серія: економіка і суспільство. 2018. № 15. С. 444-449.

3. Вецепура Н.В., Прокоф'єва С.В. Питання відновлення машинобудівного комплексу України в умовах розвитку коопераційних зв'язків. Економічний вісник Донбасу. 2016. № 3(45). С. 158-162.

4. Свеженцев О.О. Перспективи розвитку машинобудівної галузі України: Формування нової концепції промислової політики. Управління розвитком. 2016. № 2 (184).

5. Битий А.В. Тенденції та фактори розвитку потенціалу машинобудівних підприємств України. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2016. № 4(76).

6. Кравченко М.О., Уваровський Р.Д. Аналіз ефективності інноваційної діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств. Economic bulletin of National technical university of Ukraine "^iv polytechnical institute". 2018.

7. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua

8. GTAI Коротко про галузь: в Україні зростає попит на продукцію машинобудування. 02.03.2020 р.

9. Перевозчикова Н.О. Особливості формування стратегії розвитку машинобудівних підприємств. Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Економічна. 2014. № 5. С.130-137.

10. References

11. Honcharov Yu.V. (1999) Promyslova polityka Ukrainy: problemy i perspektyvy: naukova monohrafiia. Kyiv: vydavnytstvo "Naukova dumka", 277 р.

12. Pihul N.H., Pihul Ye.I. (2018) Suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku mashynobudivnoho kompleksu Ukrainy. Mukachivskyi derzhavnyi universytet. Seriia: ekonomika i suspilstvo, no. 15, рр. 444-449.

13. Vetsepura N.V., Prokofieva S.V. (2016) Pytannia vidnovlennia mashynobudivnoho kompleksu Ukrainy v umovakh rozvytku kooperatsiinykh zviazkiv. Ekonomichnyi visnykDonbasu, no. 3(45), рр. 158-162.

14. Svezhentsev O.O. (2016) Perspektyvy rozvytku mashynobudivnoi haluzi Ukrainy: Formuvannia novoi kontseptsii promyslovoi polityky. Upravlinnia rozvytkom, no. 2(184).

15. Bytyi A.V. (2016) Tendentsii ta faktory rozvytku potentsialu mashynobudivnykh pidpryiemstv Ukrainy. Naukovyi visnykPoltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli, no. 4(76).

16. Kravchenko M.O., Uvarovskyi R.D. (2018) Analiz efektyvnosti innovatsiinoi diialnosti vitchyznianykh mashynobudivnykh pidpryiemstv. Economic bulletin of National technical university of Ukraine "Kyiv polytechnical institute".

17. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. URL: http://www.ukrstat.gov.ua

18. GTAI Korotko pro haluz: v Ukraini zrostaie popyt na produktsiiu mashynobuduvannia. 02.03.2020 r.

19. Perevozchykova N.O. (2014) Osoblyvosti formuvannia stratehii rozvytku mashynobudivnykh pidpryiemstv. Naukovi pratsi Donetskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichna, no.5,рр.130-137.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.