Синтез вимог до точності аналого-цифрових вимірювачів параметрів при контролі бортового обладнання в польоті
Визначення точнісних характеристик аналого-цифрових вимірювачів діагностичних параметрів пілотажно-навігаційного комплексу повітряного судна. Розрахунок відносних величин допусків. Обчислення помилок контролю для призначених класів точності вимірювачів.
Рубрика | Производство и технологии |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.06.2023 |
Размер файла | 277,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Домашнє завдання з дисципліни
«Контроль і діагностика технічних систем»
Тема: “Синтез вимог до точності аналого-цифрових вимірювачів параметрів при контролі бортового обладнання в польоті”
Навчальна мета
Визначення точнісних характеристик аналого-цифрових вимірювачів діагностичних параметрів пілотажно-навігаційного комплексу повітряного судна.
Теоретичні відомості
В якості об'єкту технічного діагностування розглядається пілотажно-навігаційний комплекс (ПНК) ПС, як один з найбільш відповідальних за безпеку польоту компонентів бортового обладнання.
Ефективність застосування авіаційної техніки нерозривно пов'язана із проблемою безпеки польотів, успішне рішення якої значною мірою визначає перспективи розвитку як цивільної, так і військової авіації.
Однієї з основних проблем забезпечення безпеки польотів є розробка сучасних систем контролю ВР по стані. На думку провідних спеціалістів авіаційної галузі, перехід на технологію експлуатації авіаційної техніки по її стані дозволить підвищити надійність і безпека польотів, дасть економію у витратах на експлуатацію, а оперативне діагностування стану авіатехники - приймати ефективні рішення по подальшому її використанню й підвищенню автономності застосування в різних умовах експлуатації.
Складність рішення проблеми забезпечення безпеки польотів безупинно зростає у зв'язку з підвищенням інтенсивності використання авіаційної техніки й розширенням кола виконуваних нею функціональних завдань. Пов'язане із цим постійне ускладнення бортового встаткування не тільки збільшує ймовірність відмов техніки, але й утрудняє діяльність екіпажа, є причиною додаткових помилок пілотування. Це обумовлює зростання ролі бортових засобів автоматизованого контролю, діагностики й керування бортовим устаткуванням, розвантаження й інформаційної підтримки екіпажа при забезпеченні безпеки функціонування елементів бортового ергатичного комплексу «Екіпаж - бортове обладнання - повітряне судно» у контурі штурвального й автоматичного керування літальним апаратом (ЛА).
Для забезпечення безпеки польоту в можливих позаштатних ситуаціях на ЛА, зокрема на літаках, використають спеціальні бортові засоби інструментальної підтримки екіпажа: системи попередження критичних режимів, системи контролю й сигналізації відмов, системи електронної індикації й інші системи контролю, які сьогодні розглядаються як окремі компоненти системи управління безпекою польоту (СУБП).
Цілком очевидно, що достовірність діагностування ПНК як вбудованими засобами контролю в польоті, так і наземною автоматизованою системою контролю повинна бути винятково високою, а ймовірність прийняття неправильних рішень відповідати малоймовірним подіям [1].
Встановлено [4, 7], що на помилки контролю, кількісно оцінювані ймовірностями та , впливає цілий ряд факторів, до яких відносяться:
- розсіювання контрольованого параметра, що характеризується х;
- похибка вимірювання ;
- призначений (експлуатаційний) допуск ;
- число діагностичних параметрів m;
- надійність (безвідмовності) засобів діагностування;
- алгоритм організації діагностування Ад.
Вплив х, та на помилки та при однократному вимірюванні одного діагностичного параметру досліджено в роботі № 1. Реальні системи бортового обладнання містять велику кількість параметрів, які впливають на технічний стан систем. Зокрема, цифровий борт Ан-148 містить 4000 параметрів, що контролюються [5], а при польоті Boeing-787 реалізований неперервний моніторинг 65 тис. параметрів [8].
Інтуїтивно зрозуміло, що збільшення числа ДП, за якими визначається технічний стан складної бортової системи, призводить до зменшення достовірності контролю. Тому достовірність контролю системи завжди нижче достовірності контролю окремого її параметра. Встановимо залежність достовірності контролю технічного стану системи від числа діагностичних параметрів.
Очевидно також, що вірне рішення про технічний стан ПНК (складна подія) матиме місце тоді і тільки тоді, коли буде прийняте вірне рішення при контролі кожного з m діагностичних параметрів (прості події).
Приймемо припущення про те, що достовірність діагностування всіх m параметрів однакова. Згідно з теоремою множення подій, імовірність складної події дорівнює добутку ймовірностей простих подій [3]:
(1)
де j + j = 1- Dj = Рн.р.j - ймовірність неправильного рішення при контролі одного діагностичного параметра або допустима сумарна помилка при контролі будь-якого параметру + = j + j для заданої вірогідності контролю системи DC.
Необхідна достовірність контролю Dj кожного з m параметрів СЕП визначається на основі залежності (1) за формулою:
Допустима сумарна помилка контролю діагностичного параметру ПНК
j = j + j = 1 - Dj.
Залежність ймовірності прийняття неправильного (сумарного помилкового) рішення про технічний стан системи від досто-вірності Dj контролю кожного з її параметрів і числа m параметрів, що контролюються, наведена на рис. 1.
Рис. 1 Розрахункові залежності (m, Dj)
З графіків (m, Dj) видно, що при m = 100 для отримання достовірності контролю системи, наприклад, 0.96, що відповідає помилці контролю = 10-6, необхідно забезпечити достовірність контролю кожного параметру Dj = 0.98, тобто на два порядки вище. При збільшенні числа контрольованих параметрів до m = 1000 та D = 0.96 достовірність контролю кожного параметра повинна складати Dj = 0.99, тобто вище на три порядки. При вказаних значеннях достовірності контролю отримання помилкових висновків про технічний стан системи стає, згідно з авіаційними правилами, вкрай малоймовірною подією [1, 11].
В лабораторному дослідженні ПНК представлена числом діаг-ностичних параметрів m = 5, достатнім для оволодіння методикою задання вимог до точності аналого-цифрових вимірювачів ДП.
В кожному з m вимірювальному каналі під дією цілого ряду внутрішніх і зовнішніх причин, багато з яких носять випадковий характер, виникають похибки , які теж є випадковими величинами. Оскільки в результат r вимірювання ДП включена деяка похибка , то r являє собою лише оцінку вимірюваної величини, що має конкретне істинне значення xі
r = + xі .
Так як істинне значення xі в цьому виразі невідомо, то його замінюють дійсним значенням хд. Тоді абсолютна похибка вимірювання
= r - хд.
При вирішення задач технічного діагностування в якості закону розподілу сумарної похибки вимірювань приймається нормальний закон (Гаусса), який найбільш часто зустрічається на практиці [7].
При статистичній обробці випадкових похибок розрізняють середнє значення похибки с (систематична складова) та середнє квадратичне відхилення у випадкової складової похибки.
Нижня н та верхня в межі сумарної похибки вимірювання ДП, відповідної ймовірності ( + ), зв'язані з характеристиками та у наступними залежностями:
н = с - 3у ; в = с + 3у.,
При компенсації систематичної складової похибки (с = 0) границі н та в випадкової похибки розраховуються за формулами:
н = - 3у ; в = 3у,
з гарантованим ризиком 0,27 % («правило трьох сигм»).
Для вимірювачів електричних величин відносну похибку часто виражають у вигляді приведеної похибки г:
г = ( / XN)?100,
де ХN - нормуюче значення величини, рівне діапазону вимірювання.
Для оцінки максимально допустимого значення похибки гmax нормуюче значення прирівнюють нижній межі вимірювання Хmin:
гmax = (3 / Xmin)?100.
Будь-яким засобам вимірювань встановлюється клас точності - узагальнена характеристика, що визначається межами допустимих похибок. Клас точності характеризує точність засобів вимірювання. Точність вимірювань - це якість вимірів, що відбиває близькість їх результатів до істинного значення вимірюваної величини.
Для засобів вимірювань, у яких похибку нормують у вигляді межі приведеної похибки г, клас точності (KT) вимірювачa чисельно рівний найбільшій допустимій приведеній похибці гmax, що виражена в процентах:
Клас точності (КТ) присвоюють (назначають) з ряду [7]:
1?10n; 1,5?10n; 2?10n; 2,5?10n; 4?10n; 5?10n; 6?10n,
( n = 1; 0; -1; -2; -3 та інши ).
Після вибору класу точності вимірювачів діагностичних параметрів доцільно переконатися у виконанні заданого рівня достовірності контролю ПНК. При цьому значення абсолютної максимально допустимої похибки max кожного з m аналого-цифрових вимірювачів слід обчислювати з урахуванням його класу точності по залежності:
max = ± KT? Xmin /100,
яка випливає з наведених вище залежностей для гmax і KT.
Вихідні дані
1. Об'єкт діагностування характеризується:
§ кількістю m параметрів, що контролюються;
§ номінальними значеннями
§ полем розсіяння
§ допустимими граничними (верхнім і нижнім) значеннями контрольованого параметра, що визначають експлуатаційний допуск на параметр
Значення діагностичних параметрів в контрольних точках компонентів ПНК, а також значення експлуатаційного допуску на контрольований параметр і задана достовірність контролю комплексу визначаються варіантом завдання (див. Додаток 1) і як приклад наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Характеристики контрольованих параметрів ПНК ПС (m = 7)
Контрольований параметр, розмірність |
Номінальне значення |
Поле розсіювання 2l |
Експлуатаційний допуск 2? |
|
Вариант 0 |
||||
1. Разность значений широты на выходах дублированной спут-никовой навигационной системы типа СНС-2 =|1-2|, м |
0 |
3 |
2 |
|
2. Выходные сигналы МП1 и МП2 дублированной САУ на приводах руля высоты - разность рв, В |
0 |
|||
3. Напряжение питания микропроцессоров САУ U=, В |
3,3 |
0,3 |
0,1 |
|
4. Рассогласование в каналах путевой скорости ИНС W, м/c |
0 |
40 |
20 |
|
5. Разность времени пролёта пунктов маршрута tПM, с/км |
0 |
8 |
6 |
|
6. Рабочее напряжение на автономных электрических рулевых приводах интерцепторов Uрп, В |
115 |
12 |
6 |
|
7. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале тангажа Uвых, В |
||||
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0, 96 |
2. Вбудовані засоби допускового контролю характеризуються:
- однократним вимірюванням діагностичних параметрів ПНК;
– класом точності аналого-цифрових вимірювачів, що забезпечують похибку вимірювання не більше .
3. Задано необхідне значення достовірності контролю ПНК: наприклад, не менше DПНК = 0,96.
4. Визначити необхідні класи точності аналого-цифрових вимірювачів (АЦВ) або компараторів кожного з m контрольованих параметрів, що забезпечують задану достовірність діагностування Dmin ПНК.
Послідовність (алгоритм) виконання домашнього завдання
цифровий вимірювач навігаційний судно
1. Визначте необхідну достовірність контролю Dj та допустиму сумарну ймовірність формування невірного рішення (j + j) для кож-ного з m параметрів ПНК.
2. Розрахуйте відносні величини допусків на діагностичні параметри пілотажно-навігаційного комплекса по вихідним даним обраного варіанту.
3. Визначте приведені параметричні похибки zj для кожного параметру ПНК, що забезпечують задану достовірність діагностування пілотажно-навігаційного комплексу.
4. На основі результатів виконання п.3 розрахуйте максимально допустимі похибки вимірювання j кожного з m параметрів пілотажно- навігаційного комплексу.
5. Обчисліть абсолютні максимально допустимі похибки вимі-рювання max. j кожного з m параметрів ПНК.
6. Обчисліть відносні максимально допустимі похибки max. j.
7. Вибрати зі стандартного ряду класи точності KTj для вимірю-вання діагностичних параметрів ПНК.
8. З метою перевірки правильності виконання завдання дослідження обчисліть по кожному параметру ймовірності помилок j та j при призначених класах точності аналого-цифрових вимірювачів і переконайтеся, що задане у вихідних даних значення достовірності контролю ПНК забезпечується.
9. Сформулюйте висновки за результатами виконання п.п. 1 - 8; висновки проілюструйте отриманими чисельними значеннями, пред-ставивши підсумкову таблицю отриманих результатів і підготуйте відповіді на контрольні запитання.
Методичні рекомендації з виконання домашнього завдання
1. Приведені параметричні похибки zj для кожного діагностичного параметру за п. 3 можна визначити за допомогою обчислювального блоку Given/Find (лістинг 1). Результати обчислень сумарних помилок контролю наведені на лістингу 2.
2. Обчислення помилок контролю для призначених класів точності вимірювачів по п. 8 доцільно виконати за допомогою комп'ютерної програми, також наведеною на лістингу 2.
Лістинг 1 Структура обчислювального блоку Given/Find
Лістинг 2 Програма і матриця обчислень помилок контролю
Размещено на http://www.allbest.ru/
3. У висновках за результатами виконання п. 8 слід вказати фактичне значення достовірності допускового контролю СЕП, отримане для призначених класів точності вимірювачів (лістинг 3).
Лістинг 3 Перевірка правильності призначення класів точності аналого-цифрових вимірювачів ДП СЕП
Размещено на http://www.allbest.ru/
Контрольні запитання до захисту домашнього завдання
1. Сформулюйте визначення понять «визначальний параметр», «похибка вимірювання», «точність вимірювання».
2. Дайте визначення та пояснення нормативних термінів та понять «ймовірність хибної відмови», «ймовірність невиявленої відмови», «достовірність діагностування».
3. Дайте характеристику похибкам вимірювань, що зустрічаються у да-ному завданні, та запишіть їх в математичній символіці.
4. Класифікуйте причини появи помилок при функціональному діаг-ностуванні авіоніки.
5. Охарактеризуйте вплив похибки вимірювачів ВЗК на ймовірність формування помилкових рішень при діагностуванні авіоніки в польоті.
6. Запишіть аналітичний вираз для щільності розподілу випадкової складової похибки вимірювання в полі розсіювання. Поясніть фізичний зміст параметрів розподілу.
7. Виведіть аналітичну залежність для розрахунку ймовірності прийняття вірного рішення про технічний стан системи авіоніки, що має m діагностичних параметрів.
8. Виведіть аналітичну залежність для розрахунку ймовірності неви-явленої відмови при однократному вимірюванні діагностичного параметру.
9. Виведіть аналітичну залежність для розрахунку ймовірності хибної відмови при однократному вимірюванні діагностичного параметру.
10. Обгрунтуйте необхідність введення відносних (нормованих) коор-динат для вирішення задач технічного діагностування.
11. Виконаєте нормування подинтегральних виражень у функціях помилок контролю.
12. Виконаєте нормування меж інтегрування в аналітичних вираженнях функцій помилок контролю.
13. Запишіть аналітичне вираження для ймовірності знаходження контрольованого параметра в інтервалі від (хном - 2х) до (хном + 2х) і визначите значення цієї ймовірності.
14. Запишіть аналітичне вираження для ймовірності знаходження контрольованого параметра в інтервалі (хном - х) до (хном + х) і визначите значення цієї ймовірності.
15. Поясните, чому з аналітичних виражень для обчислення помилок діагностування першого й другого роду можна виключити математичні сподівання значень контрольованого параметра й погрішності виміру.
Додаток 1 Характеристики контрольованих параметрів ПНК ПС (m = 7)
Контрольований параметр, розмірність |
Номінальне значення |
Поле розсіювання 2l |
Експлуатаційний допуск 2? |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Вариант 1 |
||||
1. Разность значений широты на выходах дублированной спут-никовой навигационной системы типа СНС-2 =|1-2|, м |
0 |
3 |
2 |
|
2. Разность выходных сигналов МП1 и МП2 резервированной САУ на автономных приводах руля высоты Uрв, В |
0 |
0,4 |
0,1 |
|
3. Напряжение питания микропроцессоров САУ U=, В |
3,3 |
0,3 |
0,1 |
|
4. Рассогласование в каналах путевой скорости ИНС на 1 час полёта W, м/c |
0 |
40 |
20 |
|
5. Разность времени пролёта пунктов маршрута tПM, с/км |
0 |
8 |
6 |
|
6. Рабочее напряжение на автономных электрических рулевых приводах интерцепторов Uрп, В |
115 |
12 |
6 |
|
7. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале тангажа Uвых, В |
0 |
0,2 |
0,1 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,96 |
|||
Вариант 2 |
||||
1. Отклонение в каналах радиодальномера значений угловых ориентиров D, град |
0 |
2,0 |
1,0 |
|
2. Рабочее давление в гидросистеме самолёта Р, кгс/см2 |
210 |
10 |
5 |
|
3. Рассогласование значений скорости полёта на выходах элект-ронных модулей СВС V, км/час |
0 |
50 |
20 |
|
4. Отклонение входного параметра в канале крена ЭДСУ от значения на выходе устройства контроля (кворумирования) датчиков информации Uусред, угл. мин. |
0 |
20 |
16 |
|
5. Рассогласование данных о температуре торможения воздушного потока Тт,С |
0 |
3 |
1 |
|
6. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в канале дальности TCAS Uк, B |
0,8 |
0,04 |
0,02 |
|
8. Рассогласование значений вертикальной составляющей путевой скорости на выходах дублированной СНС Wy, м/c |
0 |
3 |
1,6 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9625 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Вариант 3 |
||||
1. Отклонение в каналах дублированной ИНС значений текущих координат за 1 час полёта Х, км |
0 |
2,0 |
1,0 |
|
2. Рассогласование каналов высотных параметров ИК ВСП Н, м |
0 |
20 |
8 |
|
3. Напряжение питания выходного каскада приёмника радио-высотомера U, B |
15 |
1,5 |
1,0 |
|
4. Рассогласование значений магнитного путевого угла на выходах дублированной СНС W, угл. мин |
0 |
30 |
20 |
|
5. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в канале азимута TCAS Uк, B |
0,8 |
1 |
0,4 |
|
6. Частота напряжения питания радиокомпаса типа АРК f, Гц |
400 |
30 |
20 |
|
7. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале курса Uвых, В |
0 |
0,1 |
0,05 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9650 |
|||
Вариант 4 |
||||
1. Отклонение в каналах дублированной ИНС значений скорости за 1 час полёта V, м/с |
0 |
6 |
4 |
|
2. Амплитуда сигнала на выходе приёмника АРК Umin , B |
2 |
0,3 |
0,2 |
|
3. Рассогласование данных о температуре наружного воздуха на высоте полёта Тнв, град. |
0 |
3 |
1 |
|
2. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора верхнего уровня ЭДСУ в канале управления скоростью и подъёмной силой Uвых, В |
0 |
0,4 |
0,2 |
|
5. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в схеме курсовертикали типа LCR Uк, B |
0,6 |
0,10 |
0,04 |
|
6. Рассогласование значений высоти полёта на выходах электронных модулей СВС V, м |
0 |
50 |
20 |
|
7. Рассогласование значений путевой скорости на выходах дубли-рованной спутниковой навигационной системы (СНС-2) W, м/c |
0 |
5 |
2 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9675 |
|||
Вариант 5 |
||||
1. Рассогласование значений скорости на выходах модулей воздушных параметров СВС V, км/час |
0 |
10 |
4 |
|
2. Рабочее напряжение на автономных электрических рулевых машинах элеронов Uрм, В |
200 |
10 |
7 |
|
3. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора верхнего уровня ЭДСУ в канале курса Uвых, В |
0 |
0,3 |
0,1 |
|
4. Рассогласование данных РВ1 и РВ2 о высоте Нист., м |
0 |
10 |
2 |
|
5. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в схеме TCAS Uк, B |
0,4 |
0,04 |
0,02 |
|
6. Рассогласование значений вертикальной перегрузки ny на выходах курсовертикали типа LCR, B |
0 |
1 |
0,4 |
|
7. Напряжение питания радиокомпаса типа АРК U, B |
115 |
16 |
10 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,97 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Вариант 6 |
||||
1. Отклонение в каналах КВ LCR значений курса , угл. мин. |
0 |
30 |
15 |
|
2. Разность времени пролёта пунктов маршрута tПM, с/км |
0 |
8 |
6 |
|
3. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в схеме СРППЗ Uк, B |
0,2 |
0,04 |
0,02 |
|
4. Рассогласование отклонений от равносигнальной зоны кур-сового маяка в системе посадки типа “Курс-93М” к, угл. мин. |
0 |
16 |
5 |
|
5. Рабочее давление Р в гидросистеме самолёта , кгс/см2 |
185 |
8 |
4 |
|
6. Допустимый разброс сигналов на входе рулевых приводов после замены электронных блоков в канале ЭДСУ Uнастр,, В |
0 |
0,2 |
0,1 |
|
7. Рассогласование значений угловой скорости z на выходах курсовертикали КВ, угл.мин./с |
0 |
10 |
6 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9725 |
|||
Вариант 7 |
||||
1. Разность выходных сигналов микропроцессоров резерви-рованной САУ на АРМ руля высоты - Uрв, В |
0 |
0.3 |
0.1 |
|
2. Разность значений широты на выходах дублированной спут-никовой навигационной системы типа СНС-2 =|1-2|, м |
0 |
3 |
2 |
|
3. Рабочее напряжение на автономных рулевых приводах (АРП) интерцепторов Uрп, В |
115 |
12 |
6 |
|
4. Рассогласование данных радиовысотомеров Нист., м |
0 |
40 |
20 |
|
5. Отклонение в каналах ИНС значений курса , угл. минут |
0 |
30 |
15 |
|
6. Рабочее напряжение на автономных электрических рулевых приводах интерцепторов Uрп, В |
115 200 |
12 |
6 |
|
7. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора верхнего уровня ЭДСУ в канале крена , угл. мин. |
0 |
8 |
4 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9750 |
|||
Вариант 8 |
||||
1. Разность времени пролёта пунктов маршрута tПM, с/км |
0 |
6 |
4 |
|
2. Выходные сигналы МП1 и МП2 дублированной САУ на при-водах руля высоты, обуславливающие рв, угл. мин. |
0 |
10 |
6 |
|
3. Напряжение питания микропроцессоров САУ U=, В |
5,0 |
0,3 |
0,15 |
|
4. Рассогласование значений долготы на выходах дублирован-ной спутниковой навигационной системы типа СНС-2 , м |
0 |
5 |
3 |
|
5. Рассогласование значений углов курса на выходах курсо-вертикали типа LCR , град. |
0 |
1,2 |
0,5 |
|
6. Рассогласование измерителей дальности до маяка D, км |
0 |
0,8 |
0,4 |
|
7. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале тангажа , угл. мин. |
0 |
12 |
8 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9775 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Вариант 9 |
||||
1. Рабочее напряжение автономных рулевых приводов (АРП) интерцепторов Uрп, В |
27 |
1,5 |
1,2 |
|
2. Рассогласование значений текущего азимута в системе посад-ки типа “Курс-93М” Аз.тек., град. |
0 |
1,4 |
1,0 |
|
3. Рабочее давление Ргс в гидросистеме самолёта, кгс/см2 |
200 |
8 |
5 |
|
4. Рассогласование в каналах путевой скорости ИНС W, м/c |
0 |
40 |
20 |
|
5. Разность времени пролёта пунктов маршрута tПM, с/км |
0 |
6 |
4 |
|
6. Напряжение питания выходного каскада приёмника радиовы-сотомера U, B |
15 |
1,5 |
1,0 |
|
7. Отклонение от “модели” выходных параметров микропроцес-сора нижнего уровня ЭДСУ в канале крена Uвых, В |
0 |
0,2 |
0,1 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,98 |
|||
Вариант 10 |
||||
1. Отклонение входного параметра в канале крена ЭДСУ от значения на выходе устройства контроля (кворумирования) датчиков информации Uусред, В |
0 |
0,4 |
0,2 |
|
2. Рабочее напряжение на автономных рулевых машинах (АРМ) элеронов Uрм, В |
200 |
15 |
6 |
|
3. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале курса Uвых, В |
0 |
0,3 |
0,1 |
|
4. Рассогласование данных о температуре торможения воздушного потока Тт,С |
0 |
40 |
20 |
|
5. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в канале азимута TCAS Uк, B |
0 |
8 |
6 |
|
6. Рассогласование значений боковой перегрузки nz на выходах курсовертикали типа LCR, B |
115 |
12 |
6 |
|
7. Рассогласование значений вертикальной составляющей путевой скорости на выходах дублированной СНС Wy, м/c |
0 |
|||
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9825 |
|||
Вариант 11 |
||||
1. Рассогласование значений боковой перегрузки nz на выхо-дах курсовертикали типа LCR, B |
0 |
0,3 |
0,2 |
|
2. Частота напряжения питания радиокомпаса типа АРК f, Гц |
400 |
30 |
15 |
|
3. Рассогласование каналов измерения высотных параметров ИК ВСП Н, м |
0 |
20 |
8 |
|
4. Отклонение в измерительных каналах радиодальномера (РД) значений угловых ориентиров D, град |
0 |
40 |
20 |
|
5. Рабочее давление Ргс в гидросистеме самолёта, кгс/см2 |
210 |
10 |
5 |
|
6. Допустимый разброс сигналов на входе рулевых приводов после замены электронных блоков в канале ЭДСУ Uнастр,, В |
0 |
0,04 |
0,01 |
|
7. Рассогласование отклонений от равносигнальной зоны кур-сового маяка в системе посадки типа “Курс-93М” к, град. |
0 |
0,05 |
0,03 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9850 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Вариант 12 |
||||
1. Рассогласование отклонений от равносигнальной зоны курсо-вого маяка в системе посадки типа “Курс-93М” к, угл. мин. |
0 |
24 |
12 |
|
2. Отклонение в каналах ИНС значений курса , угл. минут |
0 |
30 |
15 |
|
3. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в схеме СРППЗ Uк, B |
0,2 |
0,04 |
0,02 |
|
4. Разность времени пролёта пунктов маршрута tПM, с/км |
0 |
10 |
4 |
|
5. Отклонение входного параметра в канале курса ЭДСУ от зна-чения на выходе устройства контроля (кворумирования) датчиков информации Uусред, мВ |
0 |
8 |
6 |
|
6. Рабочее напряжение на автономных рулевых приводах (АРП) интерцепторов Uрп, В |
115 |
10 |
6 |
|
8. Рассогласование значений путевой скорости на выходах дубли-рованной спутниковой навигационной системы (СНС-2) W, м/c |
0 |
20 |
10 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9875 |
|||
Вариант 13 |
||||
1. Рассогласование значений боковой перегрузки nz на выхо-дах курсовертикали типа LCR , B |
0 |
0,12 |
0,16 |
|
2. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в канале дальности TCAS Uк, B |
0,2 |
0,04 |
0,02 |
|
3. Напряжение питания микропроцессоров САУ U=, В |
9 |
0,4 |
0,2 |
|
4. Рассогласование в каналах путевой скорости ИНС W, м/c |
0 |
40 |
20 |
|
5. Разность времени пролёта пунктов маршрута tПM, с/км |
0 |
8 |
6 |
|
6. Рабочее напряжение на автономных рулевых машинах (АРМ) интерцепторов Uрп, В |
115 |
15 |
15 |
|
7. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале тангажа Uвых, В |
0 |
0,3 |
0,2 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9850 |
|||
Вариант 14 |
||||
1. Рассогласование данных радиовысотомеров Нист., м |
0 |
6 |
2 |
|
2. Отклонение в каналах радиодальномера значений угловых ориентиров , град |
0 |
1,5 |
2 |
|
3. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале тангажа Uвых, В |
0 |
0,06 |
0,03 |
|
4. Напряжение питания выходного каскада приёмника радио-высотомера U, B |
30 |
2 |
1,5 |
|
5. Рассогласование значений углов курса на выходах курсовер-тикали типа LCR , град. |
0 |
1,8 |
1,2 |
|
6. Напряжение питания выходного каскада приёмника радио-дальномера U, B |
40 |
3,0 |
1,5 |
|
7. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале курса Uвых, В |
0 |
0,12 |
0,06 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9825 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Вариант 15 |
||||
1. Разность значений широты на выходах резервированной спутниковой навигационной системы СНС-2А =|1-2|, м |
0 |
3 |
2 |
|
2. Разность выходных сигналов МП1 и МП2 дублированной САУ на приводах руля высоты Uрв, В |
0 |
0,3 |
0,2 |
|
3. Напряжение питания микропроцессоров САУ U=, В |
12 |
0,6 |
0,4 |
|
4. Рассогласование в каналах путевой скорости ИНС W, м/c |
0 |
40 |
20 |
|
5. Разность времени пролёта пунктов маршрута tПM, с/км |
0 |
2 |
1 |
|
6. Рабочее напряжение на автономных рулевых приводах (АРП) интерцепторов Uрп, В |
115 |
12 |
6 |
|
7. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале тангажа Uвых, В |
0 |
0,4 |
0,3 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,97 |
|||
Вариант 16 |
||||
1. Разность значений долготы на выходах дублированной спутниковой навигационной системы СНС-2А =|1-2|, м |
0 |
2 |
1 |
|
2. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора верхнего уровня ЭДСУ в канале тангажа Uвых, В |
0 |
0,4 |
0,2 |
|
3. Рассогласование значений скорости на выходах модулей воздушных параметров СВС V, км/час |
0 |
10 |
4 |
|
4. Отклонение в каналах ИНС значений курса , угл. минут |
0 |
30 |
15 |
|
5. Рабочее давление РГС в гидросистеме самолёта, кгс/см2 |
180 |
10 |
5 |
|
6. Рассогласование данных о температуре наружного воздуха на высоте полёта Тнв, С |
0 |
2 |
1 |
|
7. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в канале дальности TCAS Uк, B |
0,2 |
0,04 |
0,02 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9725 |
|||
Вариант 17 |
||||
1. Рассогласование значений угловой скорости на выходах изме-рительных каналов курсовертикали LCR - z, радиан/с |
0 |
310-2 |
210-2 |
|
2. Рассогласование отклонения по глиссаде в измерительных ка-налах системы посадки типа “Курс-93М” г, град. |
0 |
0,1 |
0,05 |
|
3. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в системе раннего предупреждения приближения земли Uк, B |
0,2 |
0,04 |
0,02 |
|
4. Рассогласование значений магнитного путевого угла на выхо-дах дублированной СНС Пм, град. |
0 |
2 |
1 |
|
5. Напряжение питания выходного каскада приёмника радио-высотомера U, B |
15 |
1,5 |
1,0 |
|
6. Рассогласование измерителей дальности до маяка D, км |
0 |
0,8 |
0,4 |
|
7. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале курса Uвых, В |
0 |
0,5 |
0,2 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9750 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Вариант 18 |
||||
1. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в схеме курсовертикали типа LCR Uк, B |
0,6 |
0,10 |
0,04 |
|
2. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале крена Uвых, мВ |
0 |
20 |
10 |
|
3. Рассогласование значений отклонения по курсу в системе посадки типа “Курс-93М” к, град. |
0 |
0,3 |
0,1 |
|
4. Разность значений широты на выходах резервированной спутниковой навигационной системы СНС-2А =|1-2|, м |
0 |
2 |
1 |
|
5. Разность времени пролёта пунктов маршрута tПM, с/км |
0 |
8 |
6 |
|
6. Частота напряжения питания радиокомпаса типа АРК f, Гц |
400 |
30 |
20 |
|
7. Рассогласование данных о температуре наружного воздуха на высоте полёта, Тнв , С |
0 |
0,5 |
0,5 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9775 |
|||
Вариант 19 |
||||
1. Отклонение в каналах дублированной ИНС значений текущих координат за 1 час полёта Х, км |
0 |
2,0 |
1,0 |
|
2. Рассогласование каналов АРК при измерения КУР, град. |
0 |
2,0 |
1,0 |
|
3. Напряжение питания выходного каскада приёмника радио-высотомера U, B |
40 |
2 |
1 |
|
4. Допустимый разброс сигналов на входе рулевых приводов после замены электронных блоков в канале ЭДСУ Uнастр,, В |
0 |
0,40 |
0,20 |
|
5. Рабочее давление РГС в гидросистеме самолёта, кгс/см2 |
210 |
10 |
5 |
|
6. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в схеме TCAS Uк, B |
0,4 |
0,04 |
0,02 |
|
7. Рассогласование данных радиовысотомеров Нист., м |
0 |
5 |
2.4 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9750 |
|||
Вариант 20 |
||||
1. Рассогласование значений магнитного путевого угла на выходах дублированной СНС Пм, град. |
0 |
3 |
2 |
|
2. Рассогласование значений углов крена на выходах курсовер-тикали ( КВ) типа LCR-93 , угл. мин. |
0 |
15 |
5 |
|
3. Рассогласование значений текущего азимута в системе по-садки типа “Курс-93М” Аз.тек., град. |
0 |
1,8 |
1,2 |
|
4. Напряжение питания выходного каскада приёмника радио-высотомера U, B |
15 |
1,5 |
1,0 |
|
5. Рассогласование каналов высотных параметров ИК ВСП Н, м |
0 |
8 |
6 |
|
6. Разность сигналов на приводах рулями в каналах САУ U, В |
0 |
0,6 |
0,4 |
|
7. Напряжение питания радиокомпаса типа АРК U, B |
115 |
16 |
10 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9725 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Вариант 21 |
||||
1. Отклонение в каналах ИНС значений курса , угл. минут |
0 |
30 |
15 |
|
2. Отклонение входного параметра в канале тангажа ЭДСУ от значения на выходе устройства контроля (кворумирования) датчиков информации Uсред, В |
0 |
0,1 |
0,05 |
|
3. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в канале азимута TCAS Uк, B |
0 |
0,3 |
0,1 |
|
4. Рассогласование значений продольной перегрузки nx на вы-ходах курсовертикали типа LCR, B |
0 |
0,2 |
0,1 |
|
5. Рассогласование значений высоти полёта на выходах элект-ронных модулей СВС V, м |
0 |
50 |
20 |
|
6. Напряжение питания радиокомпаса типа АРК U, B |
115 |
16 |
10 |
|
7. Рассогласование измерителей дальности до маяка D, км |
0 |
0,8 |
0,4 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,96 |
|||
Вариант 22 |
||||
1. Отклонение входного параметра в канале курса ЭДСУ от зна-чения на выходе устройства контроля (кворумирования) датчиков информации Uсред, В |
0 |
0,03 |
0,02 |
|
2. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале крена Uвых, В |
0 |
0,04 |
0,02 |
|
3. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в схеме курсовертикали типа LCR Uк, B |
0,6 |
0,3 |
0,1 |
|
4. Рассогласование значений боковой перегрузки nz на выхо-дах курсовертикали типа LCR, B |
0 |
0,02 |
0,01 |
|
5. Рабочее давление РГС в гидросистеме самолёта кгс/см2 |
180 |
10 |
5 |
|
6. Напряжение питания радиовысотомера U, B |
115 |
12 |
6 |
|
7. Рассогласование в каналах текущих углов атаки тек, град |
0 |
0,5 |
0,3 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9625 |
|||
Вариант 23 |
||||
1. Отклонение входного параметра в канале крена ЭДСУ от значения на выходе устройства контроля (кворумирования) датчиков информации Uусред, В |
0 |
3 |
2 |
|
2. Рассогласование значений отклонения по глиссаде в системе посадки типа “Курс-93М” г, град. |
0 |
0,1 |
0,05 |
|
3. Рассогласование значений углов тангажа на выходах курсо-вертикали (КВ) типа LCR-93 , град. |
0 |
0,3 |
0,1 |
|
4. Допустимый разброс сигналов на входе рулевых приводов после замены электронных блоков в канале ЭДСУ Uнастр,, В |
0 |
40 |
20 |
|
5. Рабочее напряжение на автономных рулевых машинах интерцепторов Uрп, В |
200 |
12 |
6 |
|
6. Рассогласование значений скорости на выходах модулей воздушных параметров СВС V, км/час |
0 |
10 |
4 |
|
7. Напряжение питания микропроцессоров САУ U=, В |
5,0 |
0,1 |
0,05 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9650 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Вариант 24 |
||||
1. Отклонение в каналах ИНС значений курса , угл.мин. за 1 час |
0 |
20 |
12 |
|
2. Рассогласование значений долготы на выходах дублирован-ной спутниковой навигационной системы типа СНС-2 , м |
0 |
|||
3. Рассогласование значений отклонения по курсу в системе посадки типа “Курс-93М” к, град. |
0 |
0,3 |
0,1 |
|
4. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в схеме TCAS Uк, B |
0,4 |
0,04 |
0,02 |
|
5. Отклонение от “модели” выходных параметров микропроцес-сора нижнего уровня ЭДСУ в канале курса Uвых, В |
0 |
8 |
6 |
|
6. Рассогласование данных радиовысотомеров Нист., м |
0 |
6 |
2 |
|
7. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в схеме TCAS Uк, B |
0,4 |
0,04 |
0,02 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9675 |
|||
Вариант 25 |
||||
1. Отклонение в каналах ИНС значений тангажа , угл.мин. за 1 час |
0 |
12 |
8 |
|
2. Разность времени пролёта пунктов маршрута tПM, с/км |
0 |
8 |
6 |
|
3. Рассогласование значений вертикальной составляющей путевой скорости на выходах дублированной СНС Wy, м/c |
0 |
0,3 |
0,1 |
|
4. Отклонение от “модели” выходных параметров микропроцес-сора верхнего уровня ЭДСУ в канале крена Uвых, мВ |
0 |
40 |
20 |
|
5. Напряжение питания радиокомпаса типа АРК U, B |
115 |
16 |
10 |
|
6. Рассогласование данных о температуре торможения воздушного потока Тт,С |
0 |
1 |
0,5 |
|
7. Рассогласование отклонений от равносигнальной зоны кур-сового маяка в системе посадки типа “Курс-93М” к, угл. мин. |
0 |
10 |
4 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,97 |
|||
Вариант 26 |
||||
1. Отклонение в каналах ИНС значений крена , угл.мин. за 1 час |
0 |
10 |
6 |
|
2. Рассогласование измерителей дальности до маяка D, км |
0 |
0.4 |
0,3 |
|
3. Рассогласование значений путевой скорости на выходах дубли-рованной спутниковой навигационной системы (СНС-2) W, м/c |
0 |
3 |
1 |
|
4. Рассогласование данных о температуре наружного воздуха на высоте полёта Тнв, С. |
0 |
0,05 |
0,025 |
|
5. Рабочее давление РГС в гидросистеме самолёта, кгс/см2 |
210 |
10 |
5 |
|
6. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале тангажа Uвых, В |
0 |
8 |
6 |
|
7. Напряжение питания радиодальномера U, B |
27 |
1,2 |
0,6 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9725 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Вариант 27 |
||||
1. Напряжение компенсации постоянной составляющей помехи в схеме курсовертикали типа LCR Uк, B |
0,6 |
0,10 |
0,04 |
|
2. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале крена Uвых, мВ |
0 |
40 |
20 |
|
3. Рассогласование значений отклонения по курсу в системе посадки типа “Курс-93М” к, град. |
0 |
0,3 |
0,1 |
|
4. Разность значений широты на выходах резервированной спутниковой навигационной системы СНС-2А =|1-2|, м |
0 |
2 |
1 |
|
5. Разность времени пролёта пунктов маршрута tПM, с/км |
0 |
8 |
6 |
|
6. Частота напряжения питания радиокомпаса типа АРК f, Гц |
400 |
30 |
20 |
|
7. Рассогласование данных о температуре наружного воздуха на высоте полёта, Тнв С |
0 |
0,5 |
0,5 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9750 |
|||
Вариант 28 |
||||
1. Рассогласование значений боковой перегрузки nz на выхо-дах курсовертикали типа LCR, B |
0 |
0,3 |
0,2 |
|
2. Частота напряжения питания радиокомпаса типа АРК f, Гц |
400 |
30 |
15 |
|
3. Рассогласование каналов измерения высотных параметров ИК ВСП Н, м |
0 |
20 |
8 |
|
4. Отклонение в измерительных каналах радиодальномера (РД) значений угловых ориентиров D, град |
0 |
40 |
20 |
|
5. Рабочее давление Ргс в гидросистеме самолёта, кгс/см2 |
210 |
10 |
5 |
|
6. Допустимый разброс сигналов на входе рулевых приводов после замены электронных блоков в канале ЭДСУ Uнастр,, В |
0 |
0,04 |
0,01 |
|
7. Рассогласование отклонений от равносигнальной зоны кур-сового маяка в системе посадки типа “Курс-93М” к, град. |
0 |
0,05 |
0,03 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9775 |
|||
Вариант 29 |
||||
1. Разность значений широты на выходах дублированной спут-никовой навигационной системы типа СНС-2 =|1-2|, м |
0 |
3 |
2 |
|
2. Разность выходных сигналов МП1 и МП2 резервированной САУ на автономных приводах руля высоты Uрв, В |
0 |
0,4 |
0,1 |
|
3. Напряжение питания микропроцессоров САУ U=, В |
3,3 |
0,3 |
0,1 |
|
4. Рассогласование в каналах путевой скорости ИНС на 1 час полёта W, м/c |
0 |
40 |
20 |
|
5. Рассогласование значений высоти полёта на выходах элект-ронных модулей СВС V, м |
0 |
50 |
20 |
|
6. Напряжение питания радиокомпаса типа АРК U, B |
115 |
16 |
10 |
|
7. Рассогласование измерителей дальности до маяка D, км |
0 |
0,8 |
0,4 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,98 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Вариант 30 |
||||
1. Отклонение от “модели” выходных параметров микропро-цессора нижнего уровня ЭДСУ в канале тангажа Uвых, мВ |
0 |
200 |
100 |
|
2. Разность времени пролёта пунктов маршрута tПM, с/км |
0 |
6 |
4 |
|
3. Рабочее напряжение на автономных электрических рулевых приводах интерцепторов Uрп, В |
115 |
12 |
6 |
|
4. Отклонение в каналах радиодальномера значений угловых ориентиров D, град |
0 |
2,0 |
1,0 |
|
5. Рабочее давление в гидросистеме самолёта Р, кгс/см2 |
210 |
12 |
5 |
|
6. Рассогласование значений скорости полёта на выходах элект-ронных модулей СВС V, км/час |
0 |
50 |
20 |
|
7. Отклонение входного параметра в канале крена ЭДСУ от значения на выходе устройства контроля (кворумирования) датчиков информации Uусред, угл. мин. |
0 |
20 |
16 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9825 |
|||
Вариант 31 |
||||
1. Отклонение в измерительных каналах радиодальномера (РД) значений угловых ориентиров D, град |
0 |
40 |
20 |
|
2. Рабочее давление Ргс в гидросистеме самолёта, кгс/см2 |
210 |
10 |
5 |
|
3. Допустимый разброс сигналов на входе рулевых приводов после замены электронных блоков в канале ЭДСУ Uнастр,, В |
0 |
0,04 |
0,01 |
|
4. Рассогласование отклонений от равносигнальной зоны кур-сового маяка в системе посадки типа “Курс-93М” к, град. |
0 |
0,05 |
0,03 |
|
5. Рассогласование значений боковой перегрузки nz на выхо-дах курсовертикали типа LCR, B |
0 |
0,3 |
0,2 |
|
6. Частота напряжения питания радиокомпаса типа АРК f, Гц |
400 |
15 |
15 |
|
7. Рассогласование каналов измерения высотных параметров ИК ВСП Н, м |
0 |
20 |
8 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9850 |
|||
Вариант 32 |
||||
1. Напряжение питания выходного каскада приёмника радио-высотомера U, B |
15 |
1,5 |
1,0 |
|
2. Рассогласование каналов высотных параметров ИК ВСП Н, м |
0 |
8 |
6 |
|
3. Разность сигналов на приводах рулями в каналах САУ U, В |
0 |
0,6 |
0,4 |
|
4. Напряжение питания радиокомпаса типа АРК U, B |
115 |
16 |
10 |
|
5. Отклонение входного параметра в канале крена ЭДСУ от значения на выходе устройства контроля (кворумирования) датчиков информации Uусред, В |
0 |
3 |
2 |
|
6. Рассогласование значений отклонения по глиссаде в системе посадки типа “Курс-93М” г, град. |
0 |
0,1 |
0,05 |
|
7. Рассогласование значений углов тангажа на выходах курсо-вертикали (КВ) типа LCR-93 , град. |
0 |
0,3 |
0,1 |
|
Заданная достоверность контроля комплекса |
Dmin = 0,9875 |
Список літератури
1. Авиационные правила АП-25. Нормы лётной годности самолётов. М.: МАК, 1994. 344 с.
2. Авиационный стандарт ARINC 604. Руководство по проектированию и использованию встроенных средств контроля. М.: ГосНИИ АС, 1997. 116 с.
3. Вентцель Е.С. Теория вероятностей. Учебник, изд 5-е. М.: Наука, 1998. 576 с.
4. Грибов В.М. Техническое диагностирование авионики. Конспект лекций: электронный ресурс. К.: НАУ, каф. Авионики, 2012. 12 Мб.
5. Кива Д.С. Сучасні науково-технічні досягнення, що реалізовані в се-мействі літаків “Ан”: Доповідь на міжнародної конференції “Авіа-2007”. К.: НАУ, 2007. 26 илл.
6. Методы Монте-Карло // http://www.polybook.ru/comma/1.4.pdf.
7. Новиков В.С. Эксплуатация радиоэлектронного авиационного оборудова-ния: учебник. М.: Транспорт, 1989. 288 с.
8. Синицкий А.И. Самодиагностика самолётов. Сделает ли технический прогресс ненужной инженерно-авиационную службу?. 2009. // // http://www.ato.ru/content/samodiagnostika-samoletov
9. Технічне діагностування та контроль технічного стану. Терміни та визначення: ДСТУ 2389-94. К.: Держстандарт України, 1994. 24 с.
10. Федосов Е.А. Полвека в авиации. Записки академика. М.: Дрофа, 2004. 400 с. // http://epizodsspace.no-ip.org/bibl/fedosov/polveka.
11. Шивринский В. Н. Проектирование приборов, систем и измерительно-вычислительных комплексов: Конспект лекций. Ульяновск: УлГТУ, 2009. 116 с. // http://www.twirpx.com/file/165705/.
12. R.P.G. Collinson. Introduction to Avionics Systems. Formerly Manager of the Flight Automation Research Laboratory of GEC Avionics. Springer Dordrecht Heidelberg, London-New York, 2011. 530 р.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вибір методу обробки. Визначення коефіцієнтів точності настроювання. Визначення кількості ймовірного браку заготовок. Емпірична крива розподілу похибок. Визначення основних параметрів прийнятого закону розподілу. Обробка заготовок різцем з ельбору.
реферат [400,7 K], добавлен 08.06.2011Розрахунок гладкої циліндричної сполуки 2-шестірня-вал. Визначення калібрів для контролю гладких циліндричних сполук. Вибір нормальної геометричної точності. Розрахунок підшипникової сполуки 7-підшипник-корпус і 8-підшипник-вал, шпонкової сполуки.
курсовая работа [674,5 K], добавлен 21.12.2010Розрахунок і вибір посадок для гладких циліндричних з'єднань, кількості груп деталей для селективного складання з'єднання необхідної точності. Вибір полів допусків для деталей, що сполучаються з підшипниками кочення. Допуски й посадки шліцевих з'єднань.
курсовая работа [288,8 K], добавлен 26.03.2011Схема розташування полів допусків. Розрахунок граничних і виконавчих розмірів калібрів для контролю отвору й вала з'єднання. Розрахунок підшипників кочення і нарізних сполучень. Схема розмірного ланцюга із вказівками. Основні параметри зубчастого колеса.
курсовая работа [393,5 K], добавлен 21.12.2010Основні правила конструкторсько-технологічного проектування друкованих плат. Методи забезпечення заданої точності вихідних параметрів функціональних вузлів. Схема захисного заземлення і параметри, що забезпечують безпечні умови використання обладнання.
контрольная работа [153,6 K], добавлен 14.03.2010Дослідження основних показників якості виробів. Поняття про точність деталей та машин. Встановлення оптимальних допусків. Економічна та досяжна точність обробки. Методи досягнення заданої точності розміру деталі. Контроль точності машин та їх вузлів.
реферат [761,8 K], добавлен 01.05.2011Обчислення основних параметрів авіаційного двигуна турбогвинтового типу. Розрахунок і узгодження параметрів компресора і турбіни, на підставі яких будуть визначаться діаметри ступенів турбіни і компресора. Обчислення площі основних прохідних перерізів.
курсовая работа [123,6 K], добавлен 03.12.2010Порівняння основних систем відводу теплоти. Тепловий розрахунок холодильної машини. Обчислення параметрів насосів для перекачування води і розсолу. Вибір конденсатора, переохолоджувача та параметрів компресорного агрегату. Переваги аміаку як холодоагенту.
курсовая работа [353,4 K], добавлен 10.02.2013Загальна характеристика методів дослідження точності обробки за допомогою визначення складових загальних похибок. Розрахунки розсіяння розмірів, пов'язані з помилками налагодження технологічної системи. Визначення сумарної похибки аналітичним методом.
реферат [5,4 M], добавлен 02.05.2011Розрахунок параметрів приводу. Визначення потрібної електричної потужності двигуна. Обертовий момент на валах. Розрахунок клинопасових передач. Діаметр ведучого шківа. Міжосьова відстань. Частота пробігу паса. Схема геометричних параметрів шківа.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 14.05.2013