Обслуговування електротехнічного обладнання пасажирського ліфту моделі ЛП-1010БК

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Курсова робота на тему «Обслуговування електротехнічного обладнання пасажирського ліфту моделі ЛП-1010БК »

Метою виконання курсової роботи є дослідження енергетичних характеристик електромеханічної системи ліфтової подйомної установки. Охарактеризувати електропривод пасажирського ліфта та проаналізувати енергоефективність системи. При виконанні курсового проекту були вирішені такі поставлені задачі: виконано аналітичний огляд науково-технічної літератури та конструкцій ліфтових підйомних установок, сформовано вимоги до електроприводу, обгрунтовано та здійснено вибір електродвигуна та елементів електромеханічної системи, розроблена модель електромеханічної системи:

-- розібрано основну будову стандартного пасажирського ліфта та його принцип роботи.

-- досліджено електродвигун, визначено передавальний момент редуктора та його вибір.

-- досліджено важливі показники статичних моментів, моментів інерції, коефіцієнта жорсткості електропривод - робоча машина.

-- показано шляхи підвищення надійності за рахунок застосування реле на сучасній високонадійній елементній базі.

У розділі проведена ідея використання частотного перетворювача, надані принципові схеми такого блоку.

Приведені основні правила безпеки під час користування пасажирським ліфтом.

Зміст

Умовні скорочення

Вихідні дані

Вступ

1. Загальна частина проекту

1.1 Основні вузли і короткий опис роботи ліфта

1.2 Кінематична схема ліфту

1.3 Принцип дії електричної принципової схеми ліфту

1.4 Органи управління і індикації

1.5 Вимоги до електроприводів ліфтів

1.6 Техніка безпеки під час монтажу електроустаткування ліфта

2. Розрахункова частина проекту

2.1 Вибір і перевірка на тяжіння тягових канатів

2.2 Розрахунок потужності електродвигунів механізму ліфта, вибір їх за каталогом двигунів

2.3 Вибір діаметру КТШ та перевірка його тягової здатності

2.4 Розрахунок та перевірка електромагнітного гальма

2.5 Розрахунок та перевірка редуктора

2.6. Розрахунок та вибір відного автоматичного вимикача

2.7 Розрахунок та вибір кабелів і проводів живлення

Висновок

Література

Умовні скорочення

АД - асинхронний двигун

СПВЛ - сигнал про перевантаження кабіни;

СПЗК - сигнал про повне завантаження кабіни;

СРВ - сигнал руху вгору;

СПВЛ - сигнал про перевантаження кабіни;

ПУ - пульт управління

ПН - перетворювач напруги

ПЧ - перетворювач частоти

СУ - система управління

СНПК - сигнал про наявність пасажира в кабіні;

СВН - сигнал руху вниз;

СВД - сигнал відкриття дверей;

СМШ - сигнал малої швидкості;

СВШ - сигнал великій швидкості;

СЗД - сигнал закривання дверей;

СВЧ - сигнал витримки часу;

СВіН - сигнали про виклики і накази;

СПК - сигнал положення кабіни.

Вихідні дані

Вихідні дані для проектування електропостачання пасажирського ліфта ЛП-1010-БК

Число поверхів-15 Висота поверху, м-3,4

Основні параметри ліфта:

Вантажопідйомність, кг-1000

Місткість чол.-13

Швидкість, м/с-1,0

Розміри машинного приміщення, мм- 3600х3600х2800

Кабіна внутрішні розміри мм-1600х1400х2100

Двері кабіни, мм-1000х2000

Міжцентрова відстань редуктора мм-180

Консольне навантаження-50000

Основні характеристики споживачів енергії

Електропривід:

Потужність, кВт-9,0

Номінальный струм, А-25/38

Частота обертання двигуна об./хвил 1000/250

ККД, %-88

Інше електроустаткування

Потужність, кВт-2

Основні дані для проектування електропостачання ліфта

Потужність, що вводиться, кВт-18

Споживаний струм під час пуску, А-150

Струм установки розчіплювача автоматичного вимикача ліфта,А-40

Вступ

В сучасному світі переміщення між поверхами вертикальних будинків, є однією з найбільш поширених задач. При відмові функціонування ліфта, у сучасному наносяться великі економічні збитки, що мають не пряму дію. Так як ліфтова система це система забезпечення внутрішньої інфраструктури будь якого будинку. Використання ліфтового обладнання як способу переміщення пасажирів та вантажів між поверхами, є левовою часткою всіх витрат на електроенергію звичайного будинку, якщо не враховувати споживачів не пов'язаних із забезпеченням функціонування внутрішніх систем будинку. Тож показники енергетичної ефективності в розробці сучасних систем управління посідають не останнє місце в критеріях оцінки якості системи управління. Автоматизована система управління ліфтом, повинна задовольняти критеріям, безпеки, енергетичної ефективності, та комфортабельності пересування, так щоб пасажири в середині кабіни ліфта не відчували жодних ривків та незручностей.

Автоматична система управління повинна приділяти увагу роботі у позаштатних ситуаціях, у випадку виникнення пожежі чи сейсмічної активності, також система повинна буди безпечною та мати захист на всіх рівнях, від обриву тросів чи інших несправностей. Використання автоматизованих систем управління ліфтами має сенс не тільки у нових будинках, але також і в модернізації будинків побудованих у минулому, завдяки чому ліфтове обладнання може значно збільшити свій ресурс роботи. Сучасні багатоповерхові житлові та адміністративні будівлі, та інші об'єкти для полегшення та прискорення пересування людей, вантажів по висоті обладнують засобами пересування.

З усіх різновидів підйомників найпопулярнішими є ліфти. Ліфтом називається підйомний пристрій первинної дії в якому вантажі або люди переміщаються з одного рівня на інший в кабіні або на платформі, яка рухається по жорстким направляючим, які розміщені в шахті та дверима, що закриваються. Електричним вважається ліфт, який приводиться в дію електродвигуном.

1. Загальна частина

1.1 Основні вузли і короткий опис роботи ліфта

Ліфт - машина для підйому вантажів,що рухається періодично, використо-вується щоб підіймати або спускати вантажі та людей, характеризується рухом по твердих напрямних, де кут не відхиляється від вертикалі більше ніж на 15 градусів. Більшість ліфтів за загальною будовою однакові, встановлюють їх в житлові будинки як показано на рисунку1. Частини ліфта забезпечують виконання таких функцій:

- ліфтова шахта - вузол що унеможливлює травмування пасажирів які чекають на прибуття ліфта, очікуючи на майданчику для посадки кабіну, що рухається за допомогою противаги, в цьому вузлі також встановлюють інше обладнання ліфта;

- лебідка головного приводу - піднімає та спускає ліфт на великій або малій швидкості, залежно від режиму;

- підвіска - використовується для кріплення кінців канатів та противаги;

- тягові канати

- лебідка головного приводу за допомогою тягових канатів переміщує кабіну ліфта;

- уловлювачі - використовується для зупинки кабіни, якщо її швидкість перевищує номінальну.

- машинне приміщення - приміщення в шахті ліфта, що використовується для розміщення механізму приводів, апаратів управління ліфтом, обмежувачів швидкості; - купе кабіни - використовується для переміщення людей і вантажів що знаходяться в ліфті;

- напрямні башмаки - дозволяють кабіні переміщатись у вертикальному напрямку, розташовують ці пристрої на кабіні та противазі, охоплюють своїми елементами ковзання та кочення, та завдяки цьому обмежують простір руху кабіни та противаги.

- портал поверху - отвір, що знаходиться в шахті ліфта, та до якого кріпляться двері кабіни.

- противага - частина кабіни, яка полегшує старт головного приводу та лебідки, вважається корисним вантажем завантаженої кабіни;

- відводка кабіни - завдяки впливу на перемикач змінює швидкість руху кабіни;

- напрямні - вузол, що обмежує рух кабіни в горизонтальному напрямку та завдяки цьому дозволяє переміщення кабіни лише у вертикальному напрямі;

- напрямні противаги - вузол що дозволяє рух противаги лише у вертикальному напрямі, так як знаходячись у шахті ліфта впливає на противагу шляхом обмеження її переміщення у горизонтальному напрямі;

- буфер - зона призначена для обмеження переміщення противаги чи кабіни у разі якщо хоча б один з них вийде за межі робочої зони;

- трос обмежувача швидкості - кріпиться до кабіни та проходячи через вузол обмеження швидкості, надає йому інформацію щодо швидкості руху кабіни та відповідно противаги, шляхом передачі руху до вузла обмеження швидкості, обертаючи його зі швидкістю рівною швидкості руху кабіни, та у разі перевищення номінальної швидкості, обмежує її;

- станція управління ліфтом - вузол та в одно час приміщення, в якому знаходяться блоки управління ліфтом, контактори, релета службовці призначені для управління роботою ліфта

- приміщення приямка - зона в низу шахти ліфта в якій розташовано такі технологічні вузли як натяг обмежувача швидкості та буфери;

- натяг обмежувача - вузол що виконує роз'єднання кабіни ліфта з електричними ланцюгами у разі обриву троса обмежувача швидкості;

- вузол обмежувача швидкості - виконує функцію включення механізму уловлювачів у разі перевищення номінальної швидкості руху кабіни чи противаги вниз;



Рисунок 1.1. Загальна будова ліфта: 1 - лебідка; 2 - кабіна; 3 - канати підвіски; 4 - противага; 5 - напрямні кабіни; 6 - напрямні противаги; 7 - буфер кабіни; 8 - буфер противаги; 9 - контролер; 10 - копірапарат; 11 - стрічка приводу копірапарата; 12 - обмежувач швидкості; 13 - натяжний пристрій обмежувача швидкості; 14 - підвісний кабель; 15 - привід дверей; 16 - роликові черевики; 17 - уловлювач кабіни; 18 - обладнання безпеки дверей; 19 - відвідний блок; 20 - кінцевий вимикач безпеки; 21 - нижній кінцевий вимикач.

Ліфти за типом використання розподіляють на такі категорії як: пасажирські, вантажні, спеціальні, технологічні, та соціальні. За розподілом по швидкості руху пасажирські ліфти розподіляють на такі типи: тихохідні (до 0,6 м/с), швидкохідні (до 1,0 м/с) та швидкісні (вище 1,0 м/с). Вантажні зазвичай використовують режим роботи зі швидкостями 0,2 - 0,6 м/с. Номінальна підйомна вага пасажирських ліфтів зазвичай знаходиться у діапазоні 200 до 1200 кг (від 1 до 20 персон) ,ліфтів призначених для перевезення вантажу - до 4000 кг. Перевезення людей та вантажів виконується кабіною, що переміщується по вертикальним напрямним.

Переміщення кабіни та противаги виконується вузлом лебідка що знаходиться у машинному приміщенні. У частині шахти, що знаходиться знизу розташовується приямок у якому знаходяться технологічні вузли призначені для обмеження швидкості та буфери. Портали шахти використовуються, що знаходяться в середині шахти, призначені для зупинки біля них кабіни та надання до неї доступу пасажирам та вантажам. Привід що знаходиться в кабіні використовується для закриття і відкриття дверей. Двері у порталі шахти відкриваються тільки тоді коли кабіна знаходиться на поверсі. Якщо необхідно отримати доступ до шахти ліфта доступ до неї можливо отримати за допомогою спеціального ключа, що дозволяє відкрити двері шахти без знаходження кабіни на цьому поверсі. Ліфт працює за наступним принципом. Після натискання кнопки виклику ліфта, яка знаходиться на поверсі, подається сигнал на електроапаратуру.

У випадку розташування кабіни на поверсі, звідки зареєстровано сигнал, спрацьовує привід кабіни та відкриває двері шахти ліфту, у випадку коли кабіна знаходиться на іншому поверсі, подаються сигнали на переміщення кабіни до необхідного положення. Після подачі напруги на обмотки двигуна що приводить в дію лебідку та котушки електромагніту механізму гальмування, відбувається роз тискання колодок двигуна та починається обертання ротору,що приводить у рух, за допомогою вузла зниження обертів, канат, що приводить у рух кабіну та противагу, завдяки силі тертя. При наближенні кабіни ліфта до поверху призначення система управління ліфтом, змінює режим швидкості руху на сповільнення, завдяки чому досягається плавність підходу. Завдяки зниженню швидкості ходу ліфта, в той час як кабіна ліфта підходить до лінії поверху, передається сигнал на відкривання дверей, та привід кабіни відчиняє прохід до шахти ліфту. Після отримання сигналу з поста кнопкового посту, кабіна виконує закривання дверей, та починає рух на поверх, що вказаний на панелі кнопкового посту. Як тільки кабіна прийшла на потрібний поверх, відбувається відчинення дверей випуск пасажирів та очікування нового наказу, що може прийти з кнопки виклику ліфта на поверсі призначення чи з кнопкового посту в середині ліфту, після чого ліфт почне рух у необхідному напрямі. Кабіна та противага приводиться в рух лебідкою що для цього призначена, та знаходиться у машинному приміщенні.

Лебідка складається з таких технологічних узлів: знижувач оборотів, каркас, гальмівний пристрій та пристрій передачі зусилля. Всі частини лебідки монтуються на каркасі, що тримається за стіни машинного приміщення використовуючи пристрої для демпфірування. Пристрій зниження оборотів використовує черв'ячну передачу для зниження частоти обертання, що надходить з двигуна та одночасного збільшення моменту обертання вихідного валу. Для коректної роботи вузла зниження оборотів необхідно постійно контролювати рівень мастила. Операція контролю рівня мастил виконується за допомогою лінійного покажчика. Заміна мастили виконується через спеціальний отвір призначений для обслуговування. У разі випадку коли головний двигун ліфта не працює, в систему встановлена гальмівна колодка, що тримає кабіну ліфта без руху. Компоненти з яких складається система гальмування: електромагніт та накладки.

Сила що необхідна для успішного гальмування з'являється внаслідок знаходження в системі пружин. Для того, щоб здійснити процес ручного гальмування використовується гальмівний важіль. В системі ліфт використовують асинхронний двигун змінної напруги. Для забезпечення безпеки в обмотці якого розміщують датчики, що вимірюють температуру. Користуючись силою тяжіння та противагою, приводиться у рух кабіна, за рахунок передачі моменту обертання двигуна. На канатах, що забезпечують тягу, підвішують кабіну, в якій перевозять вантажі та пасажирів. Компоненти з яких складається кабіна це - каркас, в який входять опорні балки, розсувні двері, та захисний корпус. Користуючись каркасом як опорою на нього встановлюють такі вузли як уловлювачі та підвісні пристрої.

На верхній частині кабіни розташовують освітлювальні пристрої, та розподілю вальні коробки, також встановлюють кнопку відчинення вхідних дверей, після натиснення на яку ліфт переходить у сервісний режим та дозволяє рух по шахті ліфта з відчиненими дверима. Зміна повітря проходить через спеціальні вентиляційні створи, розташовані у верхній частині кабіни. Підвісні пристрої, що використовуються як вузол з'єднання тягових канатів з кабіною ліфта, кожен канат пропускають через отвір для кріплення, що забезпечує надійність підвісу кабіни. Пристрої що необхідні для балансування кабіни у шахті ліфта є частиною вузлів кріплення, та використовуються для гашення коливань, які виникають в кабіні ліфта під час експлуатації у нормальному режимі роботи. В систему встановлені вузли, що забезпечують постійний натяг канатів, та унеможливлюють їх провисання, також рамкою для контролю натягу постійно відстежується стан канатів, та у разі обриву одного чи більше канатів автоматично припиняється подача напруги на головний електродвигун.

У разі коли одномоментно обриваються усі канати, спеціальне кільце для стягування опускається та притискає рамку, яка змінює стан вимикача. Для попередження падіння кабіни та контролю обриву тросів або перевищення номінальної швидкості руху кабіни, в системі розташовані уловлювачі. Уловлювачі постійно знаходяться під тиском пружини, та забезпечують гальмування у разі спрацювання. Уловлювачі працюють таким чином, що разом з пристроєм контролю номінальної швидкості, забезпечуються безпеку під час експлуатації ліфта. Уловлювачі в своїй конструкції містять механізми, що виконують клин ліфта, та вузол призначений для увімкнення пристрою уловлювання. Пристрій клину складається з таких компонентів: прижимний пристрій, що рухаючись вздовж осі колодки у вертикальному напрямі, при наближенні до напрямної починається процес гальмування. Головними вузлами гальмівного прижимного пристрою є клиновий механізм та пружина яку розміщують на каркасі. Вузол, відповідальний за вмикання, складається з двох клиноподібних механізмів, що з'єднанні один з одним за допомогою натягу, на якому розташовують пружину, натяг якої регулюється за допомогою двох гайок, завдяки канату механізм з'єднується з вузлом обмеження швидкості.

Після того як обмежувач швидкості спрацьовує, через вузол включення уловлювачів, і завдяки подальшому руху кабіни приводиться в дію механізм включення уловлювачів. Так як кабіна продовжує рух, то важіль повертає вал, що призводить до включення у роботу механізму клину. Коли гальмівна колодка переміщується вертикально вгору, після дотику до поверхні гальмування направляючої головки пружина стискається, та надає силу щ, що необхідна для гальмування після спрацювання клинового механізму, рух гальмівної колодки настроюється регульованим штифтом, так що сила з якою відбувається натискання головки направляючої і, відповідно, гальмівного зусилля при гальмуванні не змінюється.

Після того як вся енергія рухомої кабіни згасне, проходить її зупинка, штанга на тязі натискає на перемикач, контактні поверхні якого розблоковуються та передають сигнал для вимкнення головного приводу. Коли двері закривають кабіну з повністю відведеним важелем, планка діє як механізм для блокування, який запобігає ковзанню дверей. Додатково передбачений механізм блокування дверей, який є додатковим захисним елементом, що запобігає відкриттю дверей з кабіни. У разі організованого виведення людей з приміщення ліфта пружина натискається, механізм дозволяє відкрити двері. Для унеможливлення доступу до шахти з поверху використовуються двері. Двері для доступу до шахти складаються з таких елементів: планки, поздовжні та поперечні планки, та обмежувачі порогу.

Стійки використовуються для кріплення до них поперечин, та порогових обмежувачів. Також встановлюються спеціальні лінійні, по яким проходить ковзання дверей. У конструкції лінійних передбачені підшипники які забезпечують постійне ковзання по лінійним, та вберігають від зміщення чи підйому. Після переходу у закритий стан, колодка замикається спеціальним механізмом забезпечення незмінного стану. Датчики для контролю стану дверей знаходяться на кінцях планки, якою ковзають створи дверей. Рух кабіна відбувається тільки тоді, коли двері зачинені. Для закриття та замикання дверей використовуються спеціальні механізми, що завдяки роликам та замкам забезпечують замикання створом дверей.

Коли починає працювати привід дверей, замки, що тримають двері шахти відчиняються. Завдяки обертанню важеля відбувається одночасне відкриття дверей кабіни та шахти. Під час відмикання механізму замків, спеціальний важіль фіксатора натискає на контакти вмикача та розмикає їх, що забороняє кабіні рух поки створки дверей поверху та кабіни відчинені. Першим чином під час руху дверей кріплення дверей приводить у рух важіль що перемикає стан вимикача, та робить неможливим рух кабіни ліфта. Після цього продовжується рух дверей, до спрацювання датчика відкритих дверей. Закриття дверей проходить в порядку оберненому до вище описаного. В нижній частині шахти ліфта розташований спеціальний відділ приямок, який знаходить нижче нижньої точки зупинки ліфта. В приямку знаходяться спеціальні вузли - буфера, що призначені для демпфірування удару у разі якщо кабіна ліфта впаде.

1.2 Кінематична схема ліфта

Кінематична схема ліфта (див. Рисунок 1.2) показує взаємодію основних вузлів ліфта. При включенні електродвигуна, що обертає момент передається з вихідного вала електродвигуна на канатоведучий шків через черв'ячний редуктор, додатково виконує роль гальма, за рахунок чималих внутрішніх сил тертя. Для врівноваження маси тягового каната служить канат врівноважує. Для зупинки та фіксації кабіни на необхідному рівні (поверсі) з похибкою не більше 3 см служить гальмо, розташований в машинному приміщенні. При замиканні контакту кнопкою виклику ліфта, в систему управління надходить електричний сигнал. Залежно від місця розташування кабіни ліфта буде виконано одну з наступних дій:

Рисунок 1.2 - Кінематична схема ліфта

* якщо ліфт знаходиться на поверсі виклику - відкриються шахтні й двері кабіни;

* якщо ліфт знаходиться на інших поверхах, відбувається розгальмовування приводу ліфта (відходять колодки гальма), ЕД приходить в обертання і кабіна починає переміщатися в бік поверху виклику. При підході до потрібного поверху, система керування електроприводом переводить частоту обертання ЕД з високою на низьку, а при вирівнюванні підлоги кабіни з підлогою поверхової площадки очікування - зупиняє кабіну, фіксує електропривод від переміщення електромагнітним гальмом, відкриває двері.

Технічна характеристика: 1.Вантажопідйомність, кг-1000 2.Швидкісь руху, м/с-1,0 3. Найбільша висота підйому, м-75 4. Вмістимість кабіни, чоловік -13

1.3 Принцип дії електричної принципової схеми ліфту

Підключення живлення електрообладнання ліфта передбачється від автоматичного вимикача з ручним приводом, який розташований на панелі управління. Привід виконаний на базі трифазного синхронного двигуна з постійними магнітами, який захищений по струму і по температурі. Двигун приводу дверей живиться напругою 220В через автоматичний вимикач. Напруга ланцюгів безпеки і управління становить110 перемінного струму від окремо встановленого трансформатора.

Мережа сигналізації і управління (датчики уповільнення і зупинки) живиться від трансформатора і випрямляча постійною напругою 30 В .

Живлення освітлення кабіни, шахти здійснюється напругою 220 В від електромережі будівлі через апарати захисту , а саме-автоматичні вимикачі

Закриття дверей і пуск кабіни ліфта здійснюється за допомогою кнопки наказу, разміщеною на панелі СОР. Виклик кабіни здійснюється кнопками виклику, встановленими на поверхових майданчиках. Кнопки наказу, кнопки виклику, світлові табло, вказівник напрямку руху підключені до станцій, розташованих на поверхових майданчиках і в кабіні дистанційно. Зв'язок між контроллером і дистанційними станціями здійснюється послідовною лінією дистанційного зв'язку.

Робоче уповільнення кабіни розраховується мікроконтролером частотного перетворювача після коректувального пробігу ліфта із записом в довтострокову пам'ять розташування магнітів точної зупинки. Примусове уповільнення на крайніх зупинках здійснюється датчикамипримусового уповільнення і встановлення місця розташування кабіни. Режими роботи ліфта визначаються програмним забезпеченням, запрограмованим в процесор на основній платі, яка управляє апаратами контролера і периферії.

На кабіні є пристрій контролю отвору дверей, призначений для запобігання закриття дверей в разі знаходження перешкоди в отворі ДК і ДШ.

. Для захисту кабіни ліфта від переспуску або перепідйому відносно крайніх поверхових майданчиків встановлюються кінцеві вимикачі, які спрацьовують при переході кабіною крайніх робочих положень, розриваючи ланцюг безпеки. Рух кабіни можливий лише при умові справності всіх пристроїв блокування . Спрацьовування будь-якого запобіжного пристрою приводить до розмикання відповідного контакту в ланцюзі безпеки і зупинки кабіни.

Електрообладнання, що встановлюється в шахті, розраховане на експлуатацію його в опалювальному, вентильованому приміщенні (температура від 0 °С до + 40 °С, вологість не більше 80% при 20 °С).

Всі електроустановки підлягають заземленню відповідно до діючих, і норм і правил, окрім котушок реле і пускачів, нульовий провід яких включається на землю через семісторні перетворювачі рівня.

Мікропроцесорна система управління ліфтом являє собою одиночну (SAPB) або групову збірну (при рухові вниз - DCL або при русі в обох напрямах - FCL) систему управління.

1.4 Органи управління та індикації

Система управління ліфтом складається з двох частин. Перша частина - контроллер, усередині якого встановлені: електронна плата, що здійснює логічне управління всією системою; необхідні комутаційні і захисні елементи і ряд інших модулів, наявність яких визначається функціями, що виконуються ліфтом. Друга частина - панель управління з апаратами управління (панель управління) . Панель управління закривається металевими дверцями, що замикаються. Вона може розташовуватися на верхньому або передостанньому поверхових майданчиках. На даній панелі розташовуються:

- головний автоматичний вимикач з ручним приводом;

- акумулятор;

- кнопка розгальмування гальма;

- кнопка аварійного освітлення;

- кнопка сигналізації;

- пост ERO;

- кнопка дистанційного керування спрацьовуванням ОШ;

- електрична розетка для підключення інструменту;

- блок запобіжників.

При роботі ліфта існують такі режими роботи:

Режим "НОРМАЛЬНА РОБОТА".

У режимі нормальної роботи здійснюється внутрішнє кнопкове управління з кабіни і зовнішній виклик порожньої кабіни з поверхового майданчика, а також виконання попутних викликів при русі вгору і вниз. Вільна кабіна із закритими дверима залишається в очікуванні виклику, на якому вона була залишена останнім пассажиром або в зоні парковки. Можлива стоянка кабіни з відритими дверима на вимогу замовника.

Режим "РЕВІЗІЯ".

У режимі ревізії, який призначений для огляду шахти, управління виконується лише з даху кабіни за допомогою спеціальних кнопок "вгору" і "вниз" поста ревізії. При цьому дія кнопок виклику і наказів, управління з панелі управління і незалежне обслуговування - виключаються. Для переведення ліфта в режим ревізії необхідно перемикач на блоці управління на даху кабіни встановити в положення "інспекція". У цьому режимі кабіна переміщається на малій швидкості, і її рух обмежується вимикачем на крайній верхній зупинці, що забезпечує зазор між майданчиком на даху кабіни і перекриттям шахти - 1,8 м, і на крайній нижній зупинці. Рух можливий лише при повністю закритих ДК і ДШ.

Режим "ERO" (управління з панелі управління).

Управління здійснюється за допомогою кнопок ВГОРУ і ВНИЗ блоку ERO, розташованого в панелі управління. Переведення в режим "ERO" здійснюється поворотом вимикача NORMAL/ERO в положення ERO. При цьому виключаються всі виклику і накази, і відключається привод дверей. Рух можливий лише при натисненні кнопок блоку ERO. Цей режим призначений лише для проведення регламентних робіт і при евакуації пасажирів з кабіни ліфта, що зупинився

Режим "НЕЗАЛЕЖНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ"

Режим "НЕЗАЛЕЖНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ" включається спеціальним ключем, встановленим кабіні, при цьому виключаються всі виклики. Ліфт виконує лише накази з кабіни і стоїть на поверсі з відкритими дверима в очікуванні інших наказів.

Режим "ПОЖЕЖНА НЕБЕЗПЕКА".

Перехід ліфта в режим пожежної небезпеки відбувається автоматично при надходженні сигналу з системи пожежного захисту будівлі в режимі нормальної роботи. При русі ліфта вгору після включення режиму пожежної небезпеки кабіна перейде на малу швидкість, дійде до зони точної зупинки найближчого поверху і, не відкриваючи дверей, попрямує вниз до першого поверху, не відповідаючи на накази і виклики. При русі кабіни вниз кабіна дійде до першого поверху, не відповідаючи на накази і попутні виклики. На першому поверсі двері відчиняться і залишаться відчиненими.

Причини що спричиняють відключення електродвигуна приводутакі:

- відключення головного автоматичного вимикача (ввідного пристрою) під дією максимально-теплового розчіплювача або унаслідок ручної дії на механізм відключення;

- відсутність живлення в мережі;

- перепідйом або переспуск кабіни відносно крайніх поверхів;

- спрацьовування уловлювачів;

- обрив каната обмежувача швидкості;

- спрацьовування обмежувача швидкості;

- натиснення кнопки "Стоп" на даху кабіни;

- поворот перемикача "Стоп" в приямку

- відчинені двері шахти;

- відчинені двері кабіни;

- обрив або розтягнення тягових ременів.

Якщо ліфт зупинився в наслідок натиснення кнопок "Стоп", ліфт буде готовий до роботи після приведення цих кнопок в нормальне положення.

В разі несправностей, що викликані розривом ланцюга безпеки, рух може бути відновлений лише після усунення їх технічним персоналом.

Кабіна ліфта забезпечена пристроєм двостороннього гучномовного зв'язку між пассажиром і диспетчером (обслуговуючим персоналом); диспетчер викликається дзвінком, що включається кнопкою на панелі СОР. При зникненні живлення в мережі цей блок живиться від вбудованого джерела, що забезпечує аварійне освітлення, виклик диспетчера і зв'язок з ним протягом 3,5-4 годин.

1.5 Вимоги до електроприводів ліфтів

Що ж до обслуговування машин та механізмів ліфта, то роботи з технічного обслуговування ліфтів мають проводитися електромеханіками з ліфтів, відповідальними за справний стан яких вони є, відповідно до належних інструкцій з питань безпеки праці та здоров'я.

- Періодичність проведення та перелік робіт залежно від виду технічного обслуговування ліфтів, визначеного виробником (місячне, квартальне, піврічне, річне), визначаються відповідно до вимог настанов з експлуатації ліфтів і виконуються згідно з технологічними процесами на проведення відповідного виду технічного обслуговування.

- Перелік робіт залежно від виду технічного обслуговування ліфтів установлюється виконавцем робіт (власником, обслуговувальною організацією) відповідно до переліку основних перевірок обладнання ліфтів під час технічного обслуговування.

- Поточний ремонт ліфтів, під час якого проводиться заміна комплектувальних виробів у міру їх спрацювання та ремонт складових частин ліфтів, має здійснюватися як планово, відповідно до затвердженого обслуговуваною організацією графіка, але не рідше одного разу на два роки (перед проведенням періодичного технічного огляду, так і позапланово (аварійно).

- Інформація про виконане технічне обслуговування (вид, дата виконання, прізвище та підпис виконавця роботи) та відмітки про усунення поламок заносяться виконавцем у журнал технічного обслуговування ліфтів, який постійно зберігається в машинному приміщенні, а про поточний ремонт ліфтів - до паспорта (реєстраційного журналу) ліфта.

В процесі роботи можуть виникнути наступні аварійні ситуації:

- загоряння обладнання або матеріалів, виникнення пожежі;

- пошкодження ізоляції електрообладнання, виникнення напруги дотику та крокової напруги;

- заклинювання рухомих частин обладнання;

- обрив канату, застрягання чи падіння ліфта.

У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

- обгородити небезпечну зону і не допускати в неї сторонніх осіб; якщо обстановка не загрожує життю і здоров'ю працівників і не повинна призвести до більш тяжких наслідків, необхідно її зберегти такою, якою вона була на момент настання події, для проведення розслідування;

- при пожежі приступити до її ліквідації; якщо погасити пожежу своїми силами неможливо, викликати пожежну команду;

- повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

У разі настання нещасного випадку:

- негайно звільнити потерпілого від дії вражаючого фактору;

- перенести його в безпечне місце;

- визначити стан потерпілого, при необхідності надати йому домедичну допомогу, а у тяжких випадках викликати екстрену медичну допомогу.

1.6 Техніка безпеки ліфтових установок

Ліфти, їх складові частини, прилади та пристрої безпеки повинні відповідати вимогам цих Правил і чинних нормативних документів.

Основні розміри ліфтів повинні відповідати: - пасажирських класів I, II, III і VI - вимогам ДСТУ ISO 4190-1:2001; - вантажних класу IV у супроводі людей - вимогам ДСТУ ISO 4190-2:2001; - службових (малих) класу V -вимогам ДСТУ ISO 4190-3:2001.

Пристрої керування, сигналізації та додаткові пристрої повинні відповідати вимогам ДСТУ ISO 4190-5:2001.

Кліматичне виконання ліфтів і підйомників здійснюється згідно з вимогами чинних нормативних документів та повинно відповідати мікрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватись.

Планування і вибір ліфтів для встановлення у житлових будинках здійснюється згідно з вимогами ДСТУ ISO 4190-6:2001.

Зручність доступу до ліфтів повинна відповідати вимогам ДСТУ pr EN 81-70-2003.

Режим роботи ліфтів під час пожежі повинен відповідати вимогам ДСТУ EN pr 81-73:2004.

Відхилення робочої швидкості руху кабіни від номінальної повинно бути в межах +- 15%.

Точність автоматичної зупинки кабіни ліфта в експлуатаційних режимах роботи не повинна бути вище і нижче поверхової площадки більш ніж на 20 мм; у випадку одночасної роботи дверей кабіни і шахти ця величина може бути збільшена до 35 мм.

У ліфта, обладнаного лебідкою з канатотяговим шківом, повинна бути виключена можливість підіймання противаги при нерухомій кабіні.

Всі складові частини та механізми ліфта повинні бути доступні для огляду та технічного обслуговування.

Конструкція ліфта повинна забезпечувати можливість евакуації людей з кабіни обслуговуючим персоналом у разі зникнення електропостачання ліфта або у разі його несправності.

Освітленість у приміщеннях ліфта, зазначених повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.02-99.

Захисні заходи безпеки:

1. Для захисту людей від ураження електричним струмом та іншого травматизму слід уживати заходів безпеки згідно з нормативними документами (ДНАОП 0.00-1.02 і ПУЭ).

2. Живлення ліфта повинно виконуватися від електричної мережі змінного струму з глухозаземленою нейтраллю з системою заземлення типу TN-S або TN-C-S напругою не вище ніж указано в пункті.

3. Занулення (заземлення) електрообладнання ліфта слід виконувати за системою типу TN-S. Роз'єднання нульового робочого N провідника та нульового захисного PE провідника слід виконувати, починаючи від ввідного пристрою в разі підключення до мережі живлення системою заземлення типу TN-C-S.

4. Нульові робочі N провідники повинні мати ізоляцію, рівноцінну фазним.

5. Для заземлення кабіни ліфта з електрообладнанням як нульовий захисний PE провідник слід використовувати одну або декілька жил кабеля (один або декілька проводів) струмопідводу до кабіни. Як додаткові захисні заземлювальні провідники рекомендується використовувати екранувальні оболонки і несучі троси кабеля струмопроводу.

6. У шахті ліфта слід застосовувати систему зрівнювання потенціалів відповідно до вимог пункту 1.7.47 ПУЭ. Переріз захисних провідників повинен відповідати вимогам таблиці

7. Усі струмопровідні частини електрообладнання ліфта повинні бути надійно приєднані до нульового захисного PE провідника. Найважливішою проблемою для сучасних багатонаселеної будівель є забезпечення пожежної безпеки ліфтів, а також установка в будинках ліфтів для пожежних. При виникненні пожежі в будівлі існує небезпека використання ліфтів пасажирами, оскільки вони не обізнані про наявні в цьому випадку ризики, і ліфти не виведені з експлуатації. За винятком деяких спеціальних випадків, ліфти не призначені для використання під час пожежі. У будівлях, спорудах і будівлях заввишки 28 і більше метрів шахти ліфтів, що не мають у виходу з них тамбур шлюзів з надлишковим тиском повітря, повинні бути обладнані системою створення надлишкового тиску повітря в шахті ліфта під час пожежі.

пасажирський ліфт електропривод

2. Розрахункова частина проекту

2.1 Розрахунок піднімальної лебідки

Проводжу розрахунок піднімальної лебідки

Вихідні дані для розрахунку:

Тип ліфта - пасажирський

Номінальна вантажопідйомність Qн = 1000 кг

Власна маса кабіни m_К = 1200 кг

Висота підйому H = 60,0 м

Швидкість підйому кабіни V = 1,0 м/с

2.2 Вибір схеми лебідки

На прктиці застосовують лебідки двох типів: редукторні, у яких між двигуном і канатоведучим шківом (барабаном) уводиться редуктор (передавальний меха- нізм), і безредукторні, у яких канатоведучий шків закріплений безпосередньо на валі двигуна. Найбільш компактною конструкцією є редукторна лебідка з канатоведучим шківом.

Приймаємо редукторну лебідку з канатоведучим шківом, схема якої показана на рисунку 2.1

Рисунок 2.1 - Схема редукторної лебідки з канатоведучим шківом: 1-двигун; 2-канатоведучий шків; 3-рама; 4- черв'ячний редуктор; 5- гальмо

2.3 Вибір каната

Виходячи з вимог «Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів», тягові канати кабіни ліфта повинні бути однакової конструкції, одного діаметра та мати однакові характеристики. Мінімальний діаметр тягового каната для пасажирського ліфта повинен бути не менш як 8 мм.

Кількість окремих канатів, на яких підвішується кабіна й противага, у ліфті з КВШ, де допускається транспортування людей повинна бути не менше 3, а коефіцієнт запасу міцності сталевих канатів - 13.

Розрахункове статистичне навантаження визначаємо за формулою (2.1) у гілці каната:

Fp=((Qн+)/+qH)g=((1000+1200)/4+0.4*60)*9.8=5625 H, (2.1)

де z_k - кількість канатів, на яких підвішена кабіна, z_k =4 ;

q - погонна маса 1м. каната. Орієнтовно q = 0,3...0,8 кг/м.

По формулі (2.2)Необхідне розривне зусилля у гілці каната становить:

?KзFр=13*5625=73128 Н, (2.2)

де К_З - коефіцієнт запасу міцності каната, К_З = 13

За таблицею 2.1 приймаю сталевий дротовий канат ЛК-О 6х19+1о.с. діаметром 12мм з розривним зусиллям каната 76550Н і погонною масою 0,53кг/м.

Найменший допустимий діаметр канатоведучого шківа:

Dш?e=50*12=650 мм, (2.3)

де D_Ш - діаметр шківа, вимірюваний за середньою лінією каната, мм;

е - коефіцієнт, який дорівнює 54 при швидкості 1,0м/с;

d_К - діаметр каната,12 мм.

Таблиця 2.1 Параметри сталевих дротових канатів типу ЛК-РО 6х19+1о.с.

Діаметр каната, мм	Розрахункова площа перетину, мм2	Маса 1000м каната, кг	Маркувальна група (межа міцності матеріалу дротиків, МПа)
			1568	1666	1764
			Розривний тиск каната в цілому, Н, не менше
8,8	29,92	293,6	39800	42350	43650
10,5	39,54	387,5	53650	55950	57650
11,5	49,67	487	66150	70300	72450
12	54,07	530	72000	76500	78850
13	60,94	597,3	81100	86150	88700
14	73,36	719	97750	103500	106500
15	86,95	852,5	11550	122500	126500

Крок канатів вибирається конструктивно, виходячи з можливості розташування елементів кріплення кінців каната на кабіні й противазі. Для попереднього розрахунку приймається t=(3...4)d_k

t=4d_k=4*12=48 мм, (2.4)

Геометричні розміри канатоведучого шківа зображені на рисунку 2.2

Рисунок 2.2 - Геометричні розміри канатоведучого шківа

Приймаючи t = 50мм , визначаємо довжину барабана за формулою

L=zt=4*50=200 мм, (2.5)

Де z - кількість канатів, на яких підвішана кабіна ліфта

Мінімальний коефіцієнт запасу зчеплення каната зі шківом із гладкою напівкруглою канавкою:

==2,7^0,127р=1.48 (2.6)

Де б - кут захоплення шківа канатом, б = р рад;

м - наведений коефіцієнт тертя каната по жолобу шківа (визначається залежно від форми жолобу).

Наведений коефіцієнт тертя для шківа з напівкруглою канавкою, визначаємо за формулою:

м=4 м₀/р=4*0,1/р=0.127 , (2.7)

де м₀ - коефіцієнт тертя каната по жолобу (0,1).

Співвідношення зусиль у гілках каната для першого розрахункового випадку (2.8) (підйом кабіни з вантажем з крайнього нижнього положення):

К_н=F_1нб/F_1сб=(Q_н+m_k+qHz)/(Q_н/2+m_k)((g+a)/(g- a))=(1000+1200+0,53*60*4)//(1000/2+1200)((9,8+0,5)/(9,8-0,5))=1,19 (2.8)

де a - середнє розрахункове прискорення, а = 0,5 м/с².

Так як К_н>, напівклругла канатна шківа не забезпечує достатнього зчеплення каната зі шківом. Тому, профіль канави на КВШ зміняємо на напівкруглу з підрізом (Рис. 2.2)



Рисунок 2.3 - Розрахункова схема до визначення коефіцієнта м₀

Прийнявши a_п=45, визначаємо значення наведеного коефіцієнта тертя каната по жолобу шківа:

м=4 м₀=4*0,1*=0,15 (2.9)

Мінімально припустимий коефіцієнт запасу зчеплення каната зі шківом, що має напівкруглі канавки з підрізом:

=2,7^0,15р=1,62 (2.10)

Співвідношення зусиль у гілках каната для другого розрахункового випадку (опускання порожньої кабіни верхнього положення):

К_в =(Q_н/2+m_k+qHz)/ m_k((g+a)/(g- a))=(1000/2+1200+0,53*15*4)/

/1200*((9,8+0,5)/(9,8-0,5))=1,30 (2.11)

Так як К_в>, зменшуємо масу противаги. Прийнявши масу противаги:

m_пр=0,4Q_н+m_к (2.12)

Визначаємо значення коефіцієнтів К_н' й К_в' для двох розрахункових випадків:

К_н'=(1000+1200+0,53*15*4)/(0,4*1000+1200)((9,8+0,5)/(9,8-0,5))=1,26 (2.13)

К_в'=(1000*0,4+1200+0,53*15*4)/1200*((9,8+0,5)/(9,8-0,5))=1,68 (2.14)

Так як К_н' та К_в', тягова здатність приводу буде забезпечена

2.4 Розрахунок потужності та вибір електродвигуна

Визначаю необхідну потужність електродвигуна для першого розрахункового положення:

Р₁==9.74 кВт

де F_окр1- окружне зусилля від натягу у гілках канатів першого розрахункового випадку,

F_окр1= F₁- F_окр1=[(Q_H+m_k+qHz)-(0.4Q_H+m_к)]g=

=[(1000+1200+0,53Ч60Ч4)-( 0,4Ч1000+1200)]Ч9,81=4131 Н

-Wтер1 опір від сил тертя кабіни з позацентрово розташованим вантажем за напрямними:

Wmp1=490 H

де А, В - глибина й ширина кабіни, м. Розміри А і В приймаються конструктивно, виходячи з площі підлоги кабіни (за табл. А.5). Орієнтовно співвідношення А/В=1,2...1,4; Н - різниця рівнів установки башмаків, Н=2,2...2,4м;

W _тер2 - опір від перегину каната і сил тертя каната по шківу, блоках, тертя в опорах підшипників для першого розрахункового випадку

W_mp2=0,07(Q+m_к+qЧHЧz)+(0,4ЧQ+m_кЧgЧsin(Ь/2)=

W_mp2=0.07Ч[(1000+1200+0,53Ч60Ч4)+(0,4Ч1000+1200) ]Ч9,81=297 H

де ?_МЕХ - ККД приводу з черв'ячною передачею, де ?_МЕХ = 0,7.

Необхідна потужність електродвигуна для другого розрахункового положення:

P₂=

Попередньо до перевірки потужності за нагрівом приймається за каталогом найближчий двигун меншої потужності. У даному випадку вибираємо двигун АС-91-6/24 ШЛ потужністю 9 кВт із частотою обертання 930/250 об/хв.

2.5 Розрахунок гальма лебідки

Гальмо призначено для уповільнення руху машини або механізму, повної зупинки і надійної фіксації нерухомого стану.

Гальма ліфтових лебідок повинні задовольняти наступним вимогам:

- висока надійність і безпека роботи;

- наявність механізму ручного вимикання з самоповерненням в початковий стан;

- висока швидкодія;

- низька віброактивність і рівень шуму;

- технологічність виготовлення і мала трудомісткість технічного обслуговування;

- забезпечення необхідної точності зупинки кабіни у ліфтах з нерегульованим приводом.

У ліфтових лебідках використовуються колодкові гальма нормально-замкнутого типу з електромагнітною розгальмуючою системою. Гальмо замкнутого типу характеризується тим, що загальмовує систему при вимкненому приводі і розгальмовує її при включенні приводу.

Правила ПУБЭЛ виключають можливість застосування стрічкових гальм у зв'язку з їх недостатньою надійністю.

Роль гальма ліфтової лебідки залежить від типу приводу. В лебідках з нерегульованим приводом гальма використовується для забезпечення необхідної точності зупинки і надійного утримання кабіни на рівні поверхової площадки, тоді як в лебідках з регульованим приводом - тільки для фіксації нерухомого стану кабіни.

Для найбільш поширених конструкцій колодкових гальм ліфтових лебідок характерно наявність незалежних пружин гальмівних кожної колодки, а в деяких випадках, і незалежних розгальмуючих електромагнітів.

Гальмівні накладки закріплюються на колодках за допомогою гвинтів, заклепок або приклеюванням термостійким клеєм і забезпечують кут обхвату шківа від 70° до 90°.

Матеріал накладок повинен забезпечувати високе і стабільне значення коефіцієнта тертя в широкому діапазоні температур, гарну теплопровідність для виключення місцевого перегріву поверхні тертя і високу зносостійкість.

Кінематичні схеми колодкових гальм вельми різноманітні. Вони відрізняються способом створення гальмівного зусилля і особливостями конструкції механізму розгальмовування.

Лебідки з верхнім горизонтальним розташуванням черв'яка обладнуються колодковими гальмами, виготовленими за схемою на рис. 2.10.

Гальмівне зусилля в цих гальмах створюється пружинами, тоді як вимикання гальма здійснюється електромагнітами постійного або змінного струму, які отримують живлення в момент включення двигуна лебідки.

Необхідний гальмовий момент для утримання іспитового вантажу визначається з умови

де ТТ - необхідний гальмовий момент, Н·м;

вТ - коефіцієнт запасу гальмування, вТ = 1,2...1,3;

FT - стискальне зусилля на ободу канатотягового шківа (барабана),

F_T = G_В·k_П+G_К+G_КАН-G_ПР;

kП - коефіцієнт перевантаження кабіни при іспиті, kП =1,5 - для малих вантажних ліфтів; kП = 2 - для пасажирських і вантажних ліфтів;

uр - фактичне передатне відношення приводу лебідки.

За знайденим значенням ТТ вибирають нормально закрите колодкове гальмо і регулюють його з урахуванням необхідної точності зупинки кабіни.

2.5 Розрахунок редуктора

У редукторах ліфтових лебідок використовуються черв'ячні передачі (рис. 2.4) Це має очевидні переваги: можливість отримання великих передатних чисел в одній парі, а також плавність і безшумність роботи . Недоліком черв'ячної передачі є порівняно низький ККД, підвищений знос у зв'язку з великими швидкостями ковзання в зачепленні, схильність до пошкодження і заїдання контактуючих поверхонь.

Рисунок 2.4 - Схема черв'ячної передачі ліфтового редуктора: а) черв'ячна передача; б) черв'як циліндричний; в) черв'як глобоїдний

У нашій країні віддається перевага глобоїдним передачам. Глобоїдні черв'ячні передачі володіють підвищеною навантажувальною здатністю, так як в зачепленні з зубом черв'яка одночасно знаходиться кілька зубів, і лінії контакту зубів з черв'яком розташовуються практично перпендикулярно вектору швидкості ковзання, що сприяє утворенню безперервної масляної плівки на тертьових поверхнях. Сприятливі умови змащення сприяють усуненню заїдання в черв'ячном зачепленні.

Збільшення площі контактної поверхні дозволяє використовувати більш дешеві сорти бронзи і дає деяку економію кольорових металів. Саме ця обставина визначила переважне застосування глобоїдних передач в ліфтових лебідках вітчизняного виробництва в повоєнний період. Поряд з очевидними перевагами, глобоїдні передачі мають досить істотні недоліки. Значно складніша технологія виготовлення глобоїдних передач. Практична відсутність обладнання для шліфування глобоїдного черв'яка виключило можливість його термічної обробки, що, у свою чергу, призвело до зниження втомної міцності, зменшення ККД і підвищеного зносу зубів колеса у зв'язку з наявністю істотних мікронерівностей на поверхні черв'яка. Відсутність аналітичної теорії і використання експериментальних залежностей істотно ускладнює процес проектування.

У ліфтових лебідках застосовують три способи розташування черв'яка редуктора: горизонтальне нижнє, верхнє горизонтальне і вертикальне.

Лебідки з верхнім розташуванням циліндричного черв'яка успішно застосовуються в ліфтах зарубіжного і вітчизняного виробництва.

Недоліком такого редуктора є погіршення умов змащування зачеплення після тривалого простою ліфта. Залишкова масляна плівка не гарантує рідинне тертя в момент пуску двигуна. Для компенсації цього недоліку і підвищення несучої здатності масляної плівки доцільно збільшувати швидкість ковзання контактуючих поверхонь черв'ячного зачеплення за рахунок застосування двигуна з підвищеною частотою обертання ротора.

З іншого боку в лебідках з верхнім розташуванням черв'яка повністю усувається витік мастила.

При виборі редуктора з глобїдним черв'яком має забезпечуватися така умова:

Uр ? Uо ,

де Uр ,Uо - табличне і розрахункове значення передаточного числа редуктора.

Передаточне число редуктора визначається з урахуванням кінематичної схеми ліфта за такою формулою:

де D - розрахункова величина діаметра КВШ, м;

nн - номінальне значення частоти обертання вала двигуна, об/хв;

V - розрахункове значення величини швидкості кабіни, м/с.

Вибираємо редуктор РГЛ-180 з передаточним числом U_Р=35.

Після вибору редуктора лебідки здійснюється уточнення діаметра барабана (КВШ) за кінематичної умові, що гарантує забезпечення номінальної швидкості руху кабіни з похибкою не перевищує 15%.

0,7м

де Vp - робоча швидкість кабіни, рівна номінальній або відрізняється на 15 %, м/с;

Uр - табличне значення передаточного числа редуктора лебідки;

n_н - номінальне значення частоти обертання вала двигуна, об/хв.

Залишаємо діаметр шківа D=0,65 м, оскільки отримане значення з урахуванням похибки в межах норми.

2.7 Розрахунок кабельної лінії 0,4 кВ

Проектом передбачається прокладення кабельної лінії 0,4 кВ, від ввідно-розподільчого пристрою (ВРП) будівлі кабелем марки АВВГ - 0,66 кВ - силовий кабель з алюмінієвими жилами, з ізоляцією з полівінілхлоридного пластикату, захисний шланг - з полівінілхлоридного пластикату) 4х70ммІ.

Категорія надійності електропостачання -перша. Дозволена приєднана потужність- 18,0 кВт.

Розрахункова потужність - 46,0 кВт.

Вибір перерізу КЛ-0,4 кВ до ВРП

Розрахунковий переріз КЛ-0,4кВ із врахуванням розрахункової потужності ВРП. Розрахунковий струм в лінії:



Розрахунок мінімального перерізу кабелю по допустимій втраті напруги ?U% = 5.

Для трьохфазної мережі з навантаженням в кінці лінії 18,0 кВт мінімальний переріз жил кабелю вибирається як.

де М = Р_рl - момент навантаження кВт•м.

Р = 18 кВт - потужність проектованого об'єкта, L =10м довжина кабельної лінії

c = д Ч UІ = 34,5 Ч 380І Ч10^-5 = 49,9-коефіцієнт питомого опору ; д = 34,5 м/Ом ЧммІ - питома провідність для алюмінієвого проводу ;

? U% - допустиме падіння напруги U (в % від номінальної ).

З таблиці 1.3.4 ПУЕ намічаємо ряд стандартних перерізів КЛ для яких виконується умова:

,

Даній умові відповідають перерізи кабелів 10-240мм². Згідно розрахунку, економічно раціональним перерізом якому відповідають мінімальні приведені витрати та вимоги «обленерго», враховуючи перспективу розвитку є переріз 10 мм².

Отже, попередньо вибираємо КЛ-0,4 кВ від ВРП проектованої будівлі до кабель AВВГнгLS-4х10мм.²

Перевірка вибраної кабельної лінії 1 кВ:

За допустимим струмом в робочому режимі.

Таблиця 2.2 Параметри кабельної лінії:

Марка кабелю	Переріз кабелю (мм2)	Номінальна напруга Uном кВ	Допустимий струм Іном А	Питомий опір кабелю Z0 Ом/км	Довжина L,км
AВВГнгLS-	4Ч10 мм2	1	46,5	0,447	0,10

максимально допустимий струм для даного перерізу і вибраного способу прокладки кабелю, при якому температура струмопровідних частин не перевищує допустимої,

А

- коефіцієнт прокладки лінії.

Де - коефіцієнт,що враховує умови прокладки (в землі, повітрі,воді), =1;

коефіцієнт, що враховує середньо річну температуру навколишнього середовища =1

Отже, =1?1=1.

28,13 А ? 46,5 А- умова виконується.

За допустимим струмом в п/а режимі.

Де 1,4 враховує збільшення робочого струму в після аварійному режимі роботи ;

- допустимий коефіцієнт перевантаження лінії в п/а режимі для кабельних ліній =1,3

1,4?28,13 = 39,38 ? 46,5 ? А.