Особливості дизайн-проектування дитячих суконь для бально-спортивних танців

Results. In this work the conditions of use of the clothes for ballroom & sport dances are analyzed; the choice of the materials for their manufacture is grounded. Special aspects of design-projecting of the dresses for girls, in particular their design and technological aspects, are studied. It is found that a number of specialized requirements are put forward to the selected assortment. On the basis of analytical studies, the assortment range of dresses for ballroom & sport dances for girls of junior school age has been developed.

Scientific novelty. Reside in the development of the requirements for the girl's clothes with the predicted ergonomic characteristics for ballroom & sport dances.

Practical significance. It was formed and systematized an information base of the elements of the details and components of the dresses for ballroom & sport dances, it was proposed an assortment range of dresses for girls of junior school age.

Key words: dress for ballroom & sport dances, development, children's dress, design- projecting, dress-basic.

Вступ

Бальні танці мають народно- історичні коріння і виконувались знаттю під час святкувань, урочистостей і балів починаючи з другої половини XVII ст.

Термін «бал» має французько-латинське походження «baNare», що означає «танцювати». В кожну епоху існували спеціальні бальні сукні, конструкція яких в основному складалась з корсетів, багатошарових спідниць та широких рукавів. Така сукня не забезпечувала свободу руху, мала низькі ергономічні показники.

Тільки в кінці XIX ст. і на початку XX ст. бальні танці втратили свою елітарність і їх почали виконувати на громадських асамблеях і в публічних танцювальних залах. В цей же час у європейську танцювальну культуру впроваджувалися латиноамериканські та африканські традиції, що істотно змінило зоровий і ритмічний ряд, особливості рухів та, відповідно, танцювальних суконь. Зі зміною танців змінювались також і костюми для них.

Постановка завдання

Дизайн- проектування суконь для занять бально- спортивними танцями базується на систематизації вимог до обраного асортименту, зумовлених правилами змагань зі спортивних танців; аналізі використовуваних матеріалів та розробці рекомендацій щодо забезпечення ергономічних показників. Тому метою дослідження є аналіз особливостей дизайн- проектування дитячих суконь для бально-спортивних танців з метою надання рекомендацій щодо принципів розробки асортиментних рядів суконь на основі систематизації вимог до їх дизайн- проектування.

Результати дослідження

Перший чемпіонат світу зі спортивно-бальних танців відбувся 1939 року, проте сучасний вигляд одягу для танців з'явився в 60-ті роки ХХ ст. В наш час набули популярності дитячі спортивні бальні танці, в змаганнях з яких приймають участь дівчатка і хлопчики дошкільної, молодшої та старшої шкільної групи. Аналіз показує, що змагання проводяться у різних категоріях - «Діти», «Ювенали 1, 2», «Юніори 1, 2» [1]. Для участі у змаганнях прийнято одягати спеціальний дитячий костюм - сорочку та штани або жилет чи фрак для хлопчиків та блузку зі спідницею або сукню для дівчаток (сукня-бейсик) (рис. 1). Чемпіонати проводять з дотриманням суворих правил, що стосуються не тільки танців, але і зовнішнього вигляду танцівників, в тому числі їх одягу. Зазначимо, що до кожного одягу спортсменів з вказаних вікових категорій висувають різні вимоги [2].

Рис. 1 Моделі суконь для занять бально-спортивними танцями

Сьогодні бально-спортивні танці - один з найпопулярніших видів спорту. Сукня, виготовлена для стандартної програми (вальсу, фокстроту, танго, квікстепу), має бути виконана в романтичному стилі.

Матеріали, що зазвичай використовуються - трикотажні полотна, мереживо, шовк, атлас; сукні для старших вікових груп можуть бути прикрашені бісером, стразами, паєтками тощо.

Сукня для латиноамериканських танців (самба, сальса, фламенко, ча-ча-ча) - дуже яскрава, прикрашена воланами, рюшами, оздоблена якомога більшою кількістю декоративних елементів; відрізна нижня частина як правило, асиметрична. Тобто це сукні, що привертають увагу своїм незвичним композиційно-конструктивним рішенням.

Крім загальноприйнятих категорій, конкурс може включати в себе програму з обох напрямів, що є поширеним явищем, тому важливо підібрати відповідне вбрання. Саме для таких випадків використовують сукні-бейсики (основне вбрання, призначені для виступів або тренувань танцюристів різних категорій бально-спортивних танців).

Сукні-бейсики використовуються в 2-х дитячих танцювальних програмах: європейській та латиноамериканській. Такі сукні повинні мати опорну ділянку на плечовому поясі та талії, не обмежувати рухи дитини, та при цьому бути естетично довершеними. Найзручнішими для дівчаток є сукні, виготовлені на основі суцільнокрійного купальника зі спідницею.

У випадку невідповідності костюму вимогам Федерації танцювального спорту, пара може бути дискваліфікована [2]. Найсуворіші правила встановлені для молодших вікових груп, з яких 1 група: діти до 8 років, з програмою: самба, ча-ча-ча, віденський вальс, джайв, повільний вальс, квікстеп; 2 група: діти до 10 років з тією самою програмою плюс танго і румба.

Рекомендованими матеріалами для виготовлення суконь є:

- основні тканини: шовк, тюль, стрейч, лайкра, атласний оксамит, фатин, біфлекс, тощо;

- оздоблювальні матеріали: сітка, гіпюр, регілін тощо.

Матеріал повинен бути якісним, міцним, а деякі деталі мати підвищену формостійкість, а також не викликати у дитини алергічної реакції. Забороняються комбіновані тканини з прозорою та напівпрозорою основою, блискучі камені, матеріали з ефектом мерехтіння та різними напиленнями. Для збільшення виразності та естетичного сприйняття сукні дозволяється використання мережива або гіпюру того самого тону, що й основа сукні, нанесеного на непрозору тканину. Також прикрашає вироби використання багатошарових спідниць [3-4].

На основі аналізу вимог до одягу для занять бально-спортивними танцями складено їхній перелік в залежності від вікових груп (рис. 2).

Рис. 2 Основні вимоги до дизайн-проектування суконь для занять бально-спортивними танцями

Найбільш поширена конструкція сукні для занять бально-спортивними танцями має такі конструктивні ознаки:

- купальник з пришитою по талії спідницею;

- різновиди спідниць: «сонце» (рис. 3,

а) , 2 - 4 «сонця» (рис. 3, б, в), в складку (рис.

3, г);

- різновиди рукавів - довгий (рис. 4, а,

б) , короткий (рис. 4, в), довжиною /, «ліхтарик» (рис. 4, г), з подовженою лінією плеча (рис. 4, д), з рюшами (рис. 4, е), з манжетою (рис. 4, г), покрій вшивний (рис.

4, а, в, г) або реглан (рис. 4, б);

- оформлення горловини може бути з коміром (комір-стояк (рис. 5, а) та плосколежачий (рис. 5, б)) чи без коміра з різною конфігурацією вирізу (рис. 5, в-к).

На основі аналізу передумов дизайн- проектування суконь для дівчаток для занять бально-спортивними танцями розроблено вимоги (табл.1). Якісні показники сукні як для молодшої, так і старшої груп, залежать від багатьох факторів, серед яких найбільш важливим є конструктивне рішення окремих деталей, що відповідно формують цілісність композиції виробу [5].

а б в г

Рис. 3 Варіанти конструкції спідниць для занять бально-спортивними танцями

Рис. 4 Варіанти покрою рукава