Удосконалення методики формоутворення евольвентних циліндричних зубчастих передач із модифікованим профілем

Відмінності між формоутворенням евольвентних циліндричних зубчастих коліс особливою точкою зламу і заміною її ділянкою кола з малим радіусом. Розглянуто методику задания і формоутворення циліндричних зубчастих коліс, наведені способи модифікації.

Рубрика Производство и технологии
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2021
Размер файла 1,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення методики формоутворення евольвентних циліндричних зубчастих передач із модифікованим профілем

Кривошея Анатолій Васильович,

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник Інституту надтвердих матеріалів ім.В.М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна,

Мельник Володимир Євгенійович,

кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник ДНДІ МВС України, м. Київ, Україна,

Молодід Олександр Кирилович,

старший викладач, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, м. Київ, Україна

У статті показано відмінності між формоутворенням евольвентних циліндричних зубчастих коліс особливою точкою зламу і заміною її ділянкою кола з малим радіусом. Розглянуто методику задания і формоутворення циліндричних зубчастих коліс, наведені способи модифікації. На малому інструментальному мікроскопі ММІ-2 були проведені заміри твердосплавних зубців збірних черв'ячних фрез. Також проведено математичне моделювання формоутворення з різними радіусами заокруглення ніжки вихідного контуру та розглянуто різницю формоутворення.

Ключові слова: вихідний контур, вихідний формоутворюючий контур, зубчасте колесо, циліндричні зубчасті передачі, черв'ячна фреза, формоутворення.

В статье показаны различия между формообразованием эвольвентных цилиндрических зубчатых колес особой точкой излома и заменой ее участком окружности с малым радиусом. Рассмотрены методика задания и формообразования цилиндрических зубчатых колес, приведены способы модификации. На малом инструментальном микроскопе ММИ-2 были проведены замеры твердосплавных зубьев сборных червячных фрез. Также проведено математическое моделирование формообразования с различными радиусами закругления ножки исходного контура и рассмотрена разница формообразования.

Ключевые слова: исходный контур, исходный формообразующий контур, зубчатое колесо, цилиндрические зубчатые передачи, червячная фреза, формообразование.

IMPROVEMENT OF THE METHOD OF FORMATION OF EVOLVENT CYLINDRICAL GEARS WITH A MODIFIED PROFILE

Kryvosheia Anatolii,

Ph.D., Senior Researcher, Senior Staff Scientist of the V.Bakul Institute for Superhard Materials NAS Ukraine, Kyiv, Ukraine,

Melnyk Volodymyr,

Ph.D., Leading Researcher, State Research Institute of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, Ukraine,

Molodid Oleksandr,

Senior Lecturer, National Technical University of Ukraine ”Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv, Ukraine

Research article shows the differences between the formation of involute cylindrical gears by a special breaking point and its replacement by a section of a circle with a small radius. The types of cylindrical gears and their reference contours according to GOST 13755-81 or DSTU ISO 53-2001 are given. Methods of modifying the tooth profile of involute cylindrical gears, which is set by modifying the output circuit or the original forming circuit. Modification of the contour profile leads to the appearance on the profiles of the forming contours of special breakpoints. The method of setting and shaping of cylindrical gears is considered. A review of the literature identified the ways to set a special breakpoint. On a small instrumental microscope MMI-2, measurements of carbide teeth of prefabricated worm cutters were performed. By use of the theory of mapping of the affine space, the sections of the initial forming contour are mathematically described and the forming is carried out. A program for the calculation of theoretical formation of gears by the initial forming circuit with a specific form of modifications and visualization of the forming process was written on a PC, with the help of which mathematical modeling of formation with different radii of rounding of the leg of the output contour was carried out. The possibility of controlling the parameters of the transition curve of the gear tooth is shown. In turn, the bending and contact strength depends on the shape of the transition curve and the surface of the sides of the tooth of the gear. The trajectory of a special breaking point, in this case forms the transition curve of the tooth of the gear and the boundary point of the profile. Mathematically shown for the mathematical model, the breaking point can be replaced by a radius of at and less. Further research methods are suggested, namely the possibility of point setting of a profile of any complexity and its numerical differentiation or replacement of a point task with splines to determine the normal vector at each point and thus develop a generalized shaping technique for cylindrical gears with profiles of different shapes.

Keywords: output contour, output forming contour, gear, cylindrical gears, worm cutter, shaping.

евольвентний циліндричний зубчастий передача

У переважній більшості машин і механізмів Національної поліції України використовують евольвентні циліндричні зубчасті передачі. Циліндричні зубчасті передач - це зубчасті передачі, у яких вісі зубчастих коліс паралельні, а їх аксоїди і початкові поверхні також є циліндричними і збігаються (рис. 1) [1].

Рис. 1. Циліндричні зубчасті передачі різних типів

Від працездатності циліндричних зубчастих передач залежать функціонування та працездатність механізму або машини загалом. Працездатність зубчастих передач залежить від їх геометрії та технології їх виготовлення. Геометрія евольвентної циліндричної зубчастої передачі за звичай задається параметрами рейкових вихідних контурів (ВК) кожного із зубчастих коліс передачі, які збігаються і стандартизовані за ГОСТ 13755-81 (рис. 2) [2, 3].

Форма і розміри пари вихідних контурів, що збігаються, спряжених евольвентних циліндричних зубчастих коліс передачі, повинні відповідати згідно з ГОСТ 13755-81 параметрам, наведеним на рис. 2, залежно від модуля (m) та кута профілю (±). Позначення наведені на рис.2 згідно з ГОСТ 13755-81 [3].

Рис. 2. Форма і розміри стандартизованих рейкових вихідних контурів зубчастих коліс евольвентної циліндричної передачі, що збігаються

Номінальна геометрія контуру циліндричного зубчастого колеса (з урахуванням радіального але без урахування бокового зазору) циліндричної зубчастої передачі задається теоретичним формоутворенням вихідним формоутворюючим контуром (ВФК) і його коефіцієнтом зміщення. ВФК є контршаблоном ВК (рис. 3). Тому на кресленні кожного евольвентного циліндричного зубчастого колеса наведені параметри ВК і його коефіцієнта зміщення. ВФК в технічній літературі називають вихідним продукуючим контуром (ВПК), тобто контуром, який покладений в основу проектування зуборізного інструменту рейкового типу (зуборізні рейки, черв'ячні фрези).

На наш погляд, поняття ВФК і ВПК слід уточнити й розділити. Тому ВФК ми будемо називати контури, які використовуються суто для теоретичного формоутворення контурів циліндричних зубчастих коліс, а вихідними продукуючими контурами (ВПК) ми будемо називати контури, які є прототипами зуборізних інструментів і які визначаються при вирішенні прямої задачі формоутворення [4]. У окремих випадках ВФК і ВПК можуть збігатися.

Кінематична схема процесу теоретичного формоутворення контуру циліндричного зубчатого колеса ВФК, згідно з теорією відображення афінного простору, наведена на рис. 4 [5].

Рис. 3. Стандартизовані вихідний і вихідний формоутворюючий контури зубчастих коліс евольвентної циліндричної передачі

Рис. 4. Кінематична схема процесу теоретичного формоутворення контуру циліндричного зубчастого колеса ВФК, тобто відносного руху ВФК у системі координат заготовки контуру зубчастого колеса (КЗК)

Відповідно до схеми, зображеної на рис. 4, рейковий ВФК рухається паралельно до вісі Хх з параметром l і разом із системою Хх Yx обертається навколо нерухомої системи X0F0 з параметром q>w . Між параметрами руху існує зв'язок, позаяк вони відбуваються одночасно, тобто: l^ , де /x1 _ ~rw(\ - 0).

Параметр відносної установки (параметр відносного розташування) систем координат ХхУх і X0F0 (див. рис.4) дорівнює:

Для підвищення експлуатаційних показників циліндричних зубчастих передач використовують модифікацію їх профілю, тобто відхилення профілю їх головної поверхні на голівці або ніжці зуба (А і А( ) рис. 5 [6].

Рис. 5. Профільна модифікація в голівці й ніжці евольвентного циліндричного зубчастого колеса

Модифікація профілю в голівці й ніжці евольвентного циліндричного зубчастого колеса дозволяє зменшити динамічні навантаження при переспряженні зубів і знизити шум в зубчастій передачі, за необхідності, дозволяє усунути інтерференцію зубчастої передачі, поліпшити умови різання на наступних чистових операціях [6]. У загальному випадку, тобто коли модифікація профілю задається

на контурі зубчастого колеса параметрами А і А/ (див. рис. 5), для визначення ВФК нам необхідно вирішувати безпосередню задачу формоутворення [5]. Для забезпечення оптимальних параметрів модифікації, як профілю зубчастого колеса, так і профілю зубообробного інструменту, доводиться багаторазово вирішувати пряму й обернену задачі формоутворення [7].

На практиці модифікація профілю зуба евольвентних циліндричних зубчастих коліс задається модифікацією ВК або ВФК.

Так, у основу проектування номінальних циліндричних евольвентних зубчастих коліс з модифікованим профілем головки зуба покладено вихідний модифікований рейковий контур за ГОСТ 13755-81, а зубооброблювальних інструментів рейкового типу вихідний формотворний модифікований рейковий контур, котрий визначається як контршаблон модифікованого вихідного контуру з урахуванням радіального зазору (с) (рис. 6).

Рис. 6. Стандартні вхідний і вихідний формоутворювальний модифіковані контури з урахуванням радіального зазору та точками зламу

Модифікація в ніжці зуба колеса може бути досягнуто модифікацією профілю голівки ВФК (рис. 7), радіус на голівці модифікованого ВФК може бути замінений фаскою (рис. 8), радіус на головці ВФК може бути замінений на точку зламу, тобто зменшенням коефіцієнта радіуса кривизни перехідної кривої pf у ВК до нуля (рис. 9).

Рис. 7. Модифікований ВФК для формоутворення модифікації профілю ЗК у ніжки зуба [2]

Рис. 8. Параметри модифікованого ВФК, у якому радіус на голівці зуба замінений фаскою [2]

Рис. 9. Модифіковані ВК і ВФК за рахунок зменшення коефіцієнта до нуля

Проте модифікація профілю контурів призводить до появи на профілях формоутворювальних контурів особливих точок зламу (див. рис. 7, 8 і 9), що ускладнює математичну модель теоретичного й технологічного формоутворення зубчастих передач із модифікацією [2].

Рішення прямої і оберненої задачі теоретичного формоутворення, а також виготовлення циліндричних евольвентних зубчастих передач із модифікованою формою профілю й точками зламу з урахуванням підрізання являє собою складну наукову й технічну задачу й є актуальною народно-господарською проблемою.

Питання завдання, математичного опису, теоретичного формоутворення та реального виготовлення зубчастих передач розглядалися в роботах Ф.Л. Литвина, М.Л. Єріхова, Г.І. Шевельової, Е.Б. Булгакова, П.Р. Родіна, І.А. Болотовського, Б.О. Перепелиці, Д.Т. Бабічева, Н.Е. Тернюка та ін. вчених [1, 2, 8-14].

Відповідно до сучасних тенденцій розробка нових систем проектування й нових технологій виготовлення складнопрофільних конкурентоспроможних зубчастих передач можливі тільки при створенні й широкому ефективному використанні теорії технічних систем синтезу зубчастих передач, що враховує весь життєвий цикл зубчастої передачі, із залученням систем автоматизованого проектування, виготовлення, виробництва та управління (CAD, CAM, САЕ і ін.), визначення морфологічної множини можливих рішень, аналізі та синтезі цієї множини, а також застосування сучасних високих технологій при виготовленні зубчастих передач [15].

Покажемо це на прикладі рішення задачі теоретичного й технологічного формоутворення зубчастих коліс 9-го ступеня точності, що можливо в рамках пласкої підсистеми теоретичного формоутворення зубчастих зачеплень, яка виступає окремим випадком формоутворювально-продукувальної системи зубчастих зачеплень (ФПСЗЗ) [15].

Це можливо з двох причин:

- низького ступеня точності зубчастої передачі, що дозволяє при обробці зубчастих вінців передачі використовувати єдину технологічну операцію - зубофрезерування черв'ячними фрезами;

- введення в структуру системи вихідного продукувального контуру. А вихідне інструментальне тіло черв'ячної фрези (основний черв'як, на базі якого проектується черв'ячна фреза), яке визначає продукувальну (технологічну) підсистему цього ступеня точності циліндричної зубчастої передачі, хоча і є об'ємною ланкою ФПСЗЗ, але задається гвинтовим рухом вихідного продукуючого контуру в нормальному перерізі, тобто плаоским контуром [15]. Зубчасте колесо циліндричної зубчастої передачі також задається лінійним або гвинтовим рухом торцевого контуру.

Тому пласка підсистема теоретичного формоутворення фактично перетворюється на формоутворювально-продукувальну систему зубчастих зачеплень.

При вирішенні прямої та оберненої задачі формоутворення модифікованих зубчастих коліс виникають складнощі при теоретичному й реальному (технологічному) формоутворенні.

Це стосується особливих точок зламу. Проблема полягає в тому, що до особливої точки зламу неможливо однозначно провести нормаль і, відповідно, вирішити рівняння контакту NV = 0 * Тобто визначити параметр руху Зq , ПРИ якому особлива точка буде формоутворювальною. Задача ще більше ускладнюється при багаторазовому рішенні прямої і оберненої задачі формоутворення для профілів із точками зламу.

Професор Бабичев Д.Т. запропонував точку зламу задавати її координатами й “віялом нормалей”, а та нормаль, яка при заданому <Pzq проходить через полюс зачеплення, береться за нормаль в точці зламу, і тоді рівняння зачеплення отримує рішення [13].

З теорії зубчастих зачеплень відомо, що профіль, який формоутворюється точкою зламу, виступає траєкторію особливої точки в її відносному русі, яка обмежена формоутвореними ділянками. При цьому, якщо точка ввігнута, то її траєкторія буде перекрита сусідніми ділянками і вона не буде формоутворювальною [7]. І тоді на профілі ЗК буде підрізання. Цей випадок розглянутий нами в роботі [7]. На рис. 10 представлені ВФК з формоутворювальною і неформоутворювальною точками зламу.

Рис. 10. Зубці ВФК з неформотворною точкою зламу (а) і формотворною (б)

Професор Родін П.Р. запропонував точку зламу замінити на ділянку дуги окружності, радіус якої тяжіє до нуля, він писав “поверхню деталі, що складається з ряду суміжних ділянок, можна розглядати, як єдину поверхню. Причому точку зламу профілю поверхні, розташовану на межі суміжних ділянок, можна вважати ділянкою дуги окружності, радіус якої тяжіє до нуля” [11]. Однак ця ідея не набула розвитку, і науково обґрунтовані математичні моделі на основі цієї ідеї нам не відомі.

На практиці при заточці інструменту неможливо отримати абсолютно гостру кромку і точку зламу. Так, на малому інструментальному мікроскопі ММІ-2 були проведені заміри твердосплавних зубців збірних черв'ячних фрез модулем 5 мм з р=0 і встановлено, що гостра кромка на вершині зуба має не точку зламу, а радіусну ділянку з радіусом 15± 5 мкм.

Тому має сенс для розрахунків замінювати особливі точки зламу на радіусні ділянки. Тому потрібно дослідити, яка похибка вноситься за такої заміни. Ця задача є актуальною не тільки для державних або національних стандартів, а і для закордонних вихідних контурів. Так, наприклад, вихідний контур згідно з DIN 867, який має точки зламу [16].

Метою роботи є визначення величини відмінності між формоутворенням особливою точкою зламу і заміною її на ділянку кола з малим радіусом.

Для досягнення поставленої мети необхідно:

- математично змоделювати формоутворення циліндричного зубчастого колеса вихідними формоутворювальними контурами з особливою точкою зламу;

- математично змоделювати формоутворення вихідним формоутворюючим контуром із заміною особливої точки зламу ділянкою кола з малим радіусом;

- провести порівняння формоутворення двома зазначеними способами.

Для математичного моделювання був узятий вихідний контур за ГОСТ 1375581 або ДСТУ ISO 53-2001 при p=var і р=0, тобто з особливою точкою зламу(див. рис. 9).

Для двох випадків формоутворення, з перемінним радіусом (р=шг) і точкою зламу, використовуємо кінематичну схему, представлену на рис. 4, на якій рейковий ВФК формоутворює КЗК [5].

Класична математична модель формоутворення складається з рівняння відносного руху ВФК у системі координат заготовки ЗК, рівнянь зв'язку між параметрами відносного руху й рівняння формоутворення і запишеться в вигляді

За приклад узято шестерню великомодульної зубчастої передачі, z = 26, m = 20 мм, без зміщення.

Для вирішення задачі формоутворення була створена математична модель вихідного формоутворюючого контуру, що складається із трьох ділянок (рис. 9).

Перша ділянка - головної бічної поверхні ВФК. Лінія проведена під кутом а і зсунута на 0,25лт (1).

Друга ділянка -лінія вершин ВФК. Лінія, яка проведена через вісь ОХ і зсунута паралельно на висоту ніжки ВФК.

Третя ділянка - радіус округлення у ніжки вихідного контуру

де l1, l2, l3 - незалежні параметри; задаючи початок і кінець цих параметрів, отримаємо відповідні відрізки ВФК див. рис.Зі 9.

Рішення рівняння контакту при формоутворенні виконували на ПЕОМ методом ітерацій.

При формоутворенні вихідним формоутворювальним контуром з особливою точкою зламу отримаємо порушення умов формоутворення, тобто розрив між послідовними ділянками профілю рис. 11 (горизонтальна вісь відповідає вісі Х, вертикальній вісі Y, значення в міліметрах).

Рис. 11. Формоутворений контур зубчастого колеса вихідним формотворним контуром з точкою зламу

Знаючи кінцеву точку головної бічної поверхні і початкову точку поверхні вершин, знайдемо кути, при яких відбувається формоутворення в цих точках. За допомогою вказаного діапазону кута заповнимо траєкторію особливої точки в її відносному руху й отримаємо траєкторію перехідної кривої рис. 12 (синій колір).

Рис. 12. Формоутворений профіль зубчастого колеса з розривом, заповненим траєкторією особливої формотворної точки зламу (синій колір)

При заміні особливої точки зламу бралися ділянки кола з радіусами pf = 0.001m , Pf = 0.01m, Pf = 0.1m, Pf = 0.38m. При формоутворенні немає порушень, тобто в кожній точці є своя нормаль. Візуально при порівнянні отриманих результатів складно помітити між ними різницю рис. 13.

Рис. 13. Візуалізація перехідних кривих формоутворених точкою зламу та різними радіусними ділянками

де бірюзова ділянка pf = 0.38m ;

червона ділянка формоутворена радіусною ділянкою Pf = 0.1m ;

коричнева ділянка формоутворена радіусними ділянками pf = 0.001m, Pf = 0.01m, які майже збігаються;

синя ділянка (яка також майже збігається з коричневою) формоутворена гострою точкою зламу.

У більшості випадків навантажувальна здатність є похідною від згинальної і контактної міцності, яка залежить від форми перехідної кривої й поверхні бокових сторін зуба зубчастого колеса. Траєкторія особливої точки зламу в цьому разі формує перехідну криву зуба зубчастого колеса і граничну точку профілю.

На різних діаметрах однакових для всіх прикладів порівнювали координату X. Як видно з розрахунків, особливу точку зламу для модуля 20 можна замінювати на ділянку кола з радіусом (тобто 20 мкм), що дасть максимальну похибку 0,004 мм (таблиця 1).

Таблиця 1

Таблиця координат перехідної кривої в порівнянні двох способів формоутворення

о

II

Pf = 0.001m

Pf = 0.01m

Pf = 0.1m

Pf = 0.38m

X

Y

X

Y

X

Y

X

Y

X

Y

8,1691

-236

8,1655

-236

8,1133

-236

7,526

-236

5,316

-236

9,2285

-237,5

9,2293

-237,5

9,1936

-237,5

8,8548

-237,5

7,329

-237,5

9,9139

-239

9,9109

-239

9,8913

-239

9,674

-239

8,68

-239

10,403

-240,5

10,4

-240,5

10,389

-240,5

10,255

-240,5

9,65

-240,5

10,76

-242

10,762

-242

10,755

-242

10,681

-242

10,32

-242

11,023

-243

11,022

-243

11,021

-243

10,991

-243

10,83

-243

У таблиці 2 наведені величини граничних діаметрів залежно від величини радіуса кривизни перехідної кривої о. Як видно, величини граничних діаметрів змінюються несуттєво.

На ПЕОМ була написана програма для розрахунку теоретичного формоутворення зубчастих коліс ВФК з конкретною формою модифікацій та з візуалізацією процесу формоутворення. Приклад візуалізації формоутворення при р=0 наведено на рис. 14.

Таблиця порівняння впливу pf на величину граничного діаметру

Pf = 0

Di=489,777

Pf = 0.001m

Di=489,782

Pf = 0.01m

Di=489,826

Pf = 0.1m Di=490,316

Pf = 0.38 m Di=492,585

X

Y

X

Y

X

Y

X

Y

X

Y

11.167

-244.634

11.167

-244.636

11.169

-244.658

11.199

-244.9

11,372

-246,03

Рис. 14. Візуалізація формоутворення циліндричного ЗК ВФК з іу=0

Отже, зазначене вище дало нам змогу дійти низки висновків.

1. Як засвідчили результати моделювання (див. Таблицю), координати перехідної кривої відрізнялися на 1-4мкм при pf = 0.001 m, що менше допуску на розміри основного профілю відповідно до ГОСТ 1643-81, навіть для третього ступеня точності зубчастих передач і для модуля від 1 мм. Тому для математичної моделі точка зламу може бути замінена радіусною ділянкою при pf = 0.001m і менше.

2. Для більш точного визначення параметрів перехідної кривої при виготовленні необхідно на мікроскопі дослідити конкретне значення радіусної ділянки інструменту в районі точки зламу і визначити конкретне значення .

3. У подальшому при реальному виготовленні зубчастих коліс, тобто при проектуванні реальних зубообробних інструментів, слід використовувати формоутворювальні (продукувальні) контури з урахуванням бокового зазору в зубчастій передачі, припуску на чистову операцію та геометрії заточки і переточки інструментів. Ці реальні формоутворювальні контури є проекцією різальної кромки інструменту на торцеву площину зубчастого колеса.

4. Беручи до уваги те, що останніми роками значно збільшилися варіанти модифікації профілю ВК (наприклад ГОСТ 13755-2015), тому необхідно дослідити можливість точкового задания профілю будь-якої складності і його чисельного диференціювання або заміни точкового задания сплайнами для визначення вектору нормалі в кожній точці й таким чином розробити узагальнену методику формоутворення для циліндричних зубчастих коліс із профілями різної форми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Литвин Ф.Л. Теория зубчатых зацеплений. М.: Наука, 1968. 584 с.

2. Цилиндрические эвольвентные зубчатые передачи внешнего зацепления / И.А. Болотовский, Б.И. Гурьев, В.Э. Смирнов, Б.И. Шендерей. М.: Машиностроение, 1974. 160 с.

3. ГОСТ 13755-81 Основные нормы взаимозаменяемости. Передачи зубчатые цилиндрические эвольвентные. Исходный контур.

4. Кривошея А.В., Мельник В.Е., Сташкевич С.И. Совешенствование обобщенной структурной схемы теоретического формообразования плоских контуров цилиндрических зубчатых колес с различным профилем. Породоразрушающий и металообрабатывающий инструмент - техника и технология его изготовления и применения: сб. науч. трудов ИСМ им. В.Н. Бакуля НАН Украины. Киев, 2009. Вып. 12. С. 478-484.

5. Кривошея А.В., Мельник В.Е., Коринец А.В. Математические модели формообразования звеньев плоских систем зубчатых зацеплений. Сверхтвердые материалы. 2003. № 5. С. 60-76.

6. Справочник по геометрическому расчету эвольвентных зубчатых и червячных передач / Б.И. Гурьев, В.Э. Смирнов, Б.И. Шендерей; ред. И.А. Болотовского. М.: Машиностроение, 1986. 448 с.

7. Кривошея А.В., Мельник В.Е. , Данильченко Ю.М., Бабичев Д.Т. и др. Особенности прямого и обратного формообразования эвольвентных цилиндрических зубчатых колес с модифицированным профилем у вершины зуба. Збірник наукових праць національного технічного університету “ХПІ”. Харків, 2012. Вип. 36. С. 80-88.

8. Ерихов М.Л. Принципы статистики, методы анализа и вопросы синтеза зубчатых зацеплений: дисс. ... д-ра. техн. наук: 05.03.01; ХПИ. Хабаровск, 1972. 324 с.

9. Шевелева Г.И. Теория формообразования и контакта. М.: Машиностроение, 1999 494 с.

10. Вулгаков Э.Б. Теория эвольвентных зубчатых передач. М.: Машиностроение, 1995. 320 с.

11. Родин П.Р. Основы формообразования поверхностей резанием. Київ: Вища школа, 1977. 192 с.

12. Перепелица БА. Отображение аффинного пространства в теории формообразования поверхностей резанием. Харьков: Выща шк., 1981. 107 с.

13. Бабичев Д.Т. Развитие теории зацеплений и формообразования поверхностей на основе новых геометро-кинематических представлений: дисс. ... докт. техн. наук : 05.02.18; ТГНУ. Тюмень, 2005. 421 с.

14. Тернюк Н.Э. Оптимизация технологии производства цилиндрических зубчатых колес. М.: ЦНИИИнформации, 1979. 30 с.

15. Кривошея А.В., Данильченко Ю.М., Сторчак М.Г., Мельник В.Е. Совершенствование обобщенной унифицированной математической модели формообразования и обработки зубчатых колес. Оборудование и инструмент для профессионалов: международный информационнотехнический журнал. 2010. № 4 (127). С. 46-51.

16. Курлов Б.А. Расшифровка цилиндрических и конических зубчатых передач. М.: Машиностроение, 1972. 134 с.

REFERENCES

1. Litvin, F.L. (1968) Teorija zubchatyh zaceplenij. “Theory of Gears”. M.: Nauka, 1968. 584 p. [in Russian].

2. Bolotovskyi, I.A., Guriev, B.I., Smirnov, V.Ie, Shenderei, B.I. (1974) Cilindricheskie jevol'ventnye zubchatye peredachi vneshnego zaceplenija. “Cylindrical Involute Gears of External Gearing”. M.: Mashinostroenie. 160 p. [in Russian].

3. GOST 13755-81 Osnovnye normy vzaimozamenjaemosti. Peredachi zubchatye cilindricheskie jevol'ventnye. Ishodnyj kontur. GOST 13755-81 Basic standards of interchangeability. Gears are cylindrical involute gears. Original contour [in Russian].

4. Kryvosheia, A.V., Melnik, V.Ye., Stashkevych, S.I. (2009) Soveshenstvovanie obobshhennoj strukturnoj shemy teoreticheskogo formoobrazovanija ploskih konturov cilindricheskih zubchatyh koles s razlichnym profilem. “Improvement of the Generalized Structural Diagram of the Theoretical Shaping of Flat Contours of Cylindrical Gears with Different Profiles”. Rock-cutting and metal-working tools - equipment and technology for their manufacture and application: collection of scientific works of V.N. Bakul National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2009. Issue 12. P. 478-484 [in Rus-sian].

5. Kryvosheia, A.V., Melnik, V.Ye., Korinecz A.V. (2003) Matematicheskie modeli formoobrazovanija zven'ev ploskikh sistem zubchatykh zaczeplenij. “Mathematical model of shaping of links of plane systems of toothings”. Superhard Materials, No. 5, P. 60-76 [ in Russian].

6. Guriev, B.I., Smirnov, V.Ie., Shenderei, B.I. (1986) Spravochnik po geometricheskomu raschetu jevol'ventnyh zubchatyh i chervjachnyh peredach. Handbook of geometric design of involute gears and worm gears / editor I.A. Bolotovskyi. M.: Mashinostroenie. 448 p. [in Russian].

7. Krivosheia, A.V., Melnik, V.Ie., Danilchenko, Iu.M., Babichev, D.T. and others (2012) Osobennosti prjamogo i obratnogo formoobrazovanija jevol'ventnyh cilindricheskih zubchatyh koles s modificirovannym profilem u vershiny zuba. “Features of Direct and Reverse Shaping of Involute Cylindrical Gears with a Modified Profile at the Tooth Apex”. Collection of scientific works of the National Technical University “KhPI”. Kharkiv, 2012. Issue 36. P. 80-88 [in Russian].

8. Erihov, M.L. (1972) Principy statistiki, metody analiza i voprosy sinteza zubchatyh zaceplenij.” Principles of Statistics, Methods of Analysis and Questions of the Synthesis of Gearing”: thesis ... Dr. Sci. (Engineering): 05.03.01; KhPI. Khabarovsk. 324 p. [in Russian].

9. Sheveleva, G.I. (1999) Teorija formoobrazovanija i kontakta. “The Theory of Shaping and Contact”. M.: Mashinostroenie, 1999. 494 p. [in Russian].

10. Vulgakov, Ie.B. (1995) Teorija jevol'ventnyh zubchatyh peredach. “Theory of Involute Gears”. M.: Mashinostroenie, 1995. 320 p. [in Russian].

11. Rodin, P.R. (1977) Osnovy formoobrazovanija poverhnostej rezaniem. “Fundamentals of Surface Shaping by Cutting”/ Kyiv: Vishha shkola. 192 p. [in Russian].

12. Perepelica, BA. (1981) Otobrazhenie affinnogo prostranstva v teorii formoobrazovanija poverhnostej rezaniem. “Mapping of Affine Space in the Theory of Surface Shaping by Cutting”. Kharkov: Higher School. 107 p. [in Russian].

13. Babichev, D.T. (2005) Razvitie teorii zaceplenij i formoobrazovanija poverhnostej na osnove novyh geometro-kinematicheskih predstavlenij. “Development of the Theory of Gearing and Shaping of Surfaces on the Basis of New Geometrical-Kinematic Concepts: thesis ... Doct. Sci. (Engineering): 05.02.18; TSNU. Tyumen. 421 p. [in Russian].

14. Terniuk, N.Ie. (1979) Optimizacija tehnologii proizvodstva cilindricheskih zubchatyh koles. “Optimization of Technologies of Manufacturing of Evolvent Cylindrical Gears”. M.: CNIIInformacii. 30 p. [in Russian].

15. Krivosheia, A.V., Danilchenko, Ju.M., Storchak, M.G., Melnik, V.Ye. (2010) Sovershenstvovanie obobshhennoj unificirovannoj matematicheskoj modeli formoobrazovanija i obrabotki zubchatyh koles. “Improvement of the Generalized Unified Mathematical Model of Shaping and Processing of Gear Wheels”. Equipment and Tools for Professionals: International Information and Technical Journal, No. 4 (127). P. 46-51. [in Russian].

16. Kurlov, B.A. (1972) Rasshifrovka cilindricheskih i konicheskih zubchatyh peredach. “Decoding of Spur and Bevel Gears”. M.: Mechanical Engineering. 134 p. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Службове призначення, конструктивні різновиди і технічні умови на виготовлення деталей зубчастих передач. Матеріали і способи одержання заготовок. Способи базування зубчастих коліс. Технологічний маршрут виготовлення циліндричних зубчастих коліс.

    реферат [160,8 K], добавлен 23.08.2011

  • Нарізання зубчастих коліс дисковими модульними фрезами. Технологія нарізання зубчастих коліс пальцевими фрезами. Схема роботи зуборізних інструментів. Заокруглення зубців циліндричних зубчастих коліс. Основні методи накатування зубців зубчастих коліс.

    реферат [417,6 K], добавлен 23.08.2011

  • Методика та етапи розрахунку циліндричних зубчастих передач: вибір та обґрунтування матеріалів, визначення допустимих напружень, проектувальний розрахунок та його перевірка. Вибір матеріалів для виготовлення зубчастих коліс і розрахунок напружень.

    контрольная работа [357,1 K], добавлен 27.03.2011

  • Способи остаточної чистової фінішної обробки зубів: обкатування, шевінгування, шліфування, притирання і припрацювання. Запобігання похибок, пов`язаних зі зношуванням шліфувальних кругів верстатів. Схеми притирання зубців циліндричних зубчастих коліс.

    контрольная работа [251,5 K], добавлен 20.08.2011

  • Розроблення схеми розташування полів допусків внутрішнього, зовнішнього кілець підшипника, вала і отвору в корпус. Розрахунок калібрів для контролю гладких циліндричних деталей. Спряження зубчастих коліс. Розрахунок граничних розмірів різьбових поверхонь.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 23.01.2013

  • Фрезерування за методом копіювання при виготовленні коліс з прямим, тангенціальним і криволінійним зубом. Нарізання зубів на зубостругальних верстатах. Стругання двома різцями за методом обкатування для нарізання конічних коліс. Схема фінішної обробки.

    реферат [312,7 K], добавлен 20.08.2011

  • Основні вимоги до складених конічних зубчастих передач та контроль биття конуса виступів. Складові частини допуску на боковий зазор у зубчатому зачепленні. Розмірні ланцюги, що визначають збіг середньої площини черв'ячного колеса з віссю черв'яка.

    реферат [1,3 M], добавлен 06.08.2011

  • Зуборізальні довбачі для нарізання прямозубчастих циліндричних коліс та коліс з похилими зубцями зовнішнього і внутрішнього зачеплення. Конструктивні різновиди довбачів. Розроблення технологічного маршруту оброблення косозубого дискового довбача.

    курсовая работа [591,1 K], добавлен 25.04.2009

  • Розрахунок параметрів привода, плоскопасової передачі, тихохідної та швидкохідної ступенів, ведучого, проміжного та веденого валів. Вибір електродвигуна. Підбір підшипників і шпонок. Конструювання корпуса та кришки редуктора, зубчастих коліс та шківів.

    курсовая работа [5,7 M], добавлен 05.06.2014

  • Проектування стрілочних електроприводів. Кінематичний розрахунок передавального механізму. Визначення основних розмірів зубчастих коліс. Побудова епюр згинальних та крутних моментів. Конструювання другого проміжного вала. Розрахунок шпонкового з’єднання.

    курсовая работа [562,5 K], добавлен 29.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.