Ергономічні вимоги до спеціального (форменого) одягу літнього асортименту

Размещено на http://www.allbest.ru

ДНДІ МВС України, м. Київ, Україна

Ергономічні вимоги до спеціального (форменого) одягу літнього асортименту

Сергієнко Любов Григорівна, науковий співробітник

Бакал Віталій Павлович, кандидат юридичних наук, начальник відділу

У статті визначено ергономічні показники для спеціального (форменого) одягу літнього асортименту та впровадження їх при його проектуванні. На основі сучасних підходів до проектування одягу визначено перелік ергономічних показників якості, які включають комплекс антропометричних, гігієнічних і психофізіологічних показників, розроблено класифікацію ергономічних показників для спеціального (форменого) одягу літнього асортименту для працівників поліції.

Ключові слова: ергономіка, показник, ергономічні вимоги, форма, однострій.

Serhiienko Liubov,

Research Officer, State Research Institute MIA Ukraine, Kyiv,

Ukraine

Bakal Vitalii,

Candidate of Juridical Sciences, Head of Department,

State Research Institute MIA Ukraine, Kyiv, Ukraine,

ERGONOMIC REQUIREMENTS FOR SPECIAL CLOTHING (UNIFORM) IN SUMMER

Research paper has a set of ergonomic indicators, which should be taken into account when designing summer special (uniform) clothing for the National Police.

Special-purpose clothing must meet a number of ergonomic requirements: have protective functions, meet hygienic requirements, be as comfortable and functional as possible. Violation of these requirements can lead to significant changes in human functional systems, namely: cardiovascular, nervous, respiratory, endocrine and the like. Therefore, special attention is drawn to the ergonomic aspects of design, which provide a combination of safety and convenience (comfort) of the user.

The existing systems of classification of ergonomic requirements for industrial clothing require an improvement in accordance with each product range. In the paper, the authors suggest a generalized classification of ergonomic requirements, which include a set of anthropometric, hygienic, physiological and psychological indicators for special (uniform) summer range for National Police officers.

The study of a set of ergonomic indicators for special (uniform) clothing was carried out by the method of theoretical and analytical study of existing classifications of ergonomic indicators for industrial clothing.

The scientific novelty of the obtained results is that on the basis of theoretical researches the basic ergonomic requirements for special (uniform) clothing of the summer assortment are determined, their generalized classification and structure are carried out and also the structure of each individual indicator, that is part of the ergonomics, is determined.

In their conclusions, the authors state that in order to obtain high-quality special (uniform) clothing of the summer range, it is necessary to take into account the whole range of ergonomic requirements, that are put to this range of clothing.

The result of the study can be used in the development of new and improvement of existing items (kits) of unilateral special summer uniform of police officers.

Keywords: design, indicator, ergonomic requirements, special clothing.

В статье определены эргономические показатели для специальной (форменной) одежды летнего ассортимента и внедрение их при ее проектировании. На основе современных подходов к проектированию одежды определен перечень эргономических показателей качества, которые включают комплекс антропометрических, гигиенических и психофизиологических показателей, разработана классификация эргономических показателей для специального (форменной) одежды летнего ассортимента для сотрудников полиции.

Ключевые слова: эргономика, показатель, эргономические требования, форма, униформа.

Основна частина

В процесі експлуатації одяг має задовольняти різні потреби людини, як матеріальні, так і нематеріальні.

Сутність матеріальних потреб полягає у створенні умов для підтримування нормальної життєдіяльності організму людини. Одяг повинен захищати тіло людини від несприятливих зовнішніх природних умов, водночас він виконує й естетичну функцію - повинен прикрашати людину. Нематеріальні потреби зумовлені естетичними поглядами людини, що формуються в певному соціальному середовищі, у якому вона перебуває.

Формування нематеріальних потреб споживачів залежить від рівня використання новітніх матеріалів й сучасних технологій у виготовленні одягу.

До загальних вимог до одягу, зокрема спеціального (форменого), належать: фізіологічність, гігієнічність, ергономічність, естетичність і надійність. Спеціальний (формений) одяг повинен відповідати ергономічним вимогам: створювати комфортність у процесі експлуатації, мати незначну масу, бути зручним.

На сьогодні науковці працюють над вдосконаленням процесу проектування спеціального (форменого) одягу. Вагомий внесок в теорію і практику проектування одягу з урахуванням ергономічних показників зробили такі вчені, як Е.Б. Коблякова, М.В. Колосніченко, Н.В. Остапенко, І.В. Проданчук та інші. Проте їх праці були спрямовані на вдосконалення спеціального (форменого) одягу для військовослужбовців. Предмети (комплекти) однострою поліцейських переважно залишилися поза увагою науковців. Тому об'єктом дослідження стали ергономічні показники для спеціального (форменого) одягу літнього асортименту для працівників поліції.

Метою цієї статті є висвітлення особливостей ергономічних показників спеціального (форменого) одягу літнього асортименту. Для досягнення мети пропонується виконати низку завдань:

- на основі сучасних підходів до проектування одягу визначити перелік ергономічних показників якості, які включають комплекс антропометричних, гігієнічних, психофізіологічних та психологічних показників;

- розробити класифікацію ергономічних показників якості для спеціального (форменого) одягу літнього асортименту.

Термін “ергономіка” (ergonomics - походить від грец. ergon - робота, пошо8 - закон) уперше був ужитий y Великій Британії в 1949 р., коли група англійських учених поклала початок організації Ергономічного дослідницького товариства. Ініціатори створення товариства, серед яких називають К. Маррелла, О. Едхолма, П. Рендла, У. Флойда, У. Хіка та інших, були одностайні в тому, що об'єднання вчених суміжних наукових дисциплін для спільної роботи з розв'язанняння загальних проблем дозволяє домагатися кращих результатів, що у принципі не можуть бути отримані в рамках якої-небудь однієї з цих дисциплін. У цьому їх, зокрема, переконував досвід успішної спільної роботи фізіологів, психологів, анатомів, інженерів і дизайнерів у роки Другої світової війни.

У США ергономіка як наукова дисципліна дістала назву - Human Factors (HF - “людський фактор”), у Німеччині - “антропотехніка”. У Радянському Союзі вперше у 20-ті роки XX ст. було запропоновано термін “ергологія”, однак зрештою було прийнято англійський варіант.

1959 року засновано Міжнародну ергономічну асоціацію (МЕА) для задоволення потреб у міжнародному співтоваристві, головним чином, у Європі. 1993 року було створено Всеукраїнську ергономічну асоціацію (ВЕА), яку 1995 року прийнято до МЕА.

На ранньому етапі розвитку спеціалісти з ергономіки переважно віддавали увагу продуктивності праці людини та фізіології праці, але за останні десятиріччя пріоритети ергономіки істотно змінилися в бік безпеки праці, біомеханіки, напруженості праці тощо [1].

Кількісною характеристикою системи “людина - виріб - середовище” є ергономічні показники, які використовують для оцінювання ергономічних властивостей системи, визначення їх відповідності ергономічним вимогам.

Ергономічні показники (рис. 1) відображають взаємодію людини з виробом, відповідність швейного виробу антропометричним, гігієнічним, фізіологічним і психологічним якостям людини, що виявляються під час експлуатації виробу.

Рис. 1 Структура ергономічних показників спеціального (форменого) одягу літнього асортименту

Антропометричні показники (рис. 2) характеризують відповідність засобів праці розмірам, формі, масі тіла людини, силі та напрямку руху людини у процесі її діяльності. Відповідність антропометричним показникам забезпечується за рахунок раціональної конструкції одягу, що відповідає розмірам та формі тіла в статиці та динамиці, захищає людину від швидкої втомлюваності та дає можливість виконувати рухи з потрібним розмахом та точністю.

Характер антропометричних контактів людини і одягу неоднаковий у стані спокою (статика) і під час рухів (динаміка). Тому антропометричний показник складають два показники:

- статичної відповідності;

- динамічної відповідності.

Рис. 2 Структура антропометричних показників спеціального (форменого) одягу літнього асортименту

Статична відповідність одягу встановлюється залежно від розмірних ознак типових фігур. Точнішої відповідності форми одягу формі тіла людини можна досягти, беручи до уваги при розробленні конструкції виробів показник постави.

За невідповідності розмірів і форми одягу розмірам і формі фігури відбуваються порушення рівноваги (балансу) у виробі, що виявляються в появі складок, заломів і зморшок на його поверхні, невідповідності передньої і задньої частин та ін.

Динамічна відповідність одягу забезпечується відповідними припусками на вільне облягання. Величини припусків враховують зміни розмірних характеристик тіла людини при виконанні рухів, а також напругу і деформацію, що виникають у матеріалах.

Динамічна відповідність одягу щодо розмірів тіла людини поділяється на внутрішню та зовнішню.

Для оцінки внутрішньої динамічної відповідності плечових швейних виробів вільного облягання використовується показник “рівень деформації матеріалів у деталях одягу під час експлуатації”. Ці показники доцільно визначати шляхом моделювання реальної діяльності людини з використанням електротензометричного методу.

Для оцінки зовнішньої динамічної відповідності плечових швейних виробів використовуються два одиничних показники: “розмах руху рук одягненої людини” Р2 та “ступінь переміщення низу виробу при підніманий рук” Р3, який визначається за величиною переміщення точки, розташованої на перетині лінії низу та бокового шва в одязі [1].

Експериментально встановлено, що найбільшу скутість рухів людина відчуває при підніманні рук уперед, а максимальне переміщення низу виробу відбувається при підйомі рук через сторони догори. Тому доцільно визначати показники зовнішньої динамічної відповідності саме за цими рухами людини.

Розрахунок чисельного значення показника здійснюється за формулою

де а1 - максимальний кут піднімання рук одягненої людини в динаміці, град.;

а0 - кут відведення вільного положення опущених рук людини у статичному положенні без одягу, град, приймається а0 = 3 ;

а 2 - максимальний кут піднімання рук людини в динаміці без одягу, град.

Величина максимального кута підйому рук одягненої людини в динаміці ( а1 ) визначається фізіологічними властивостями людини та конструкцією одягу.

Значення показника “ступінь переміщення низу виробу при підйомі рук” Р3 розраховується за формулою

де AM - переміщення вгору низу виробу під час підйому рук до горизонтального рівня, см;

Ah2 - переміщення вгору плечової точки фігури людини під час піднімання рук до горизонтального рівня, см.

де - висота від підлоги до низу виробу під час підйому рук до горизонтального рівня, см;

h0 - висота від підлоги до низу виробу в статиці, см.

Значення показників динамічної відповідності істотно залежать від конструкції одягу [1].

У процесі експлуатації зонами найбільшої деформації матеріалів у плечовому одязі є зони в нижній частині пройми пілочок і спинки та відповідні їм точки на окаті рукава.

У брюках такими зонами є:

- зона верхньої частини середнього шва задніх половинок;

- зона середнього шва (ділянка сідниць);

- зона верхньої частини крокових швів;

- зона передніх половин штанів в ділянці колін;

- зона задніх половинок штанів під колінами;

При оцінюванні якості конструкції спецодягу саме в цих зонах вимірюють деформації розтягання матеріалів [1].

Зручність одягу в експлуатації залежить від конструкції, характеру й місця розташування таких важливих її елементів як застібка, кишені та ін. Так, при проектуванні предметів (комплектів) однострою поліцейського застібку розташовують переважно спереду, кишені - у легкодоступному місці, довжина прорізу кишені повинна відповідати ширині кисті руки тощо.

Таким чином, задоволення антропометричних вимог до одягу реалізується при розробці її конструкції.

Гігієнічні показники (рис. 4) - показники, які використовуються для визначення відповідності виробу гігієнічним умовам життєдіяльності та працездатності людини за взаємодії її з виробом [2].

Рис. 4 Структура гігієнічних показників спеціального (форменого) одягу літнього асортименту

Гігієнічні вимоги визначають основне призначення одягу - забезпечувати захист людини від несприятливих кліматичних дій, забруднень, ушкоджень і забезпечувати оптимальний мікроклімат між одягом і тілом для підтримки необхідного теплового стану організму. Вимоги до мікроклімату простору під одягом (температура, вологість, газовий склад, токсичність, забрудненість та ін.) і параметрів одягу (конструкція виробу), що забезпечує гарне самопочуття і працездатність людини.

Фізіологічні показники (рис. 5) - це показники, які використовують при визначенні відповідності виробу фізіологічним властивостям людини й особливостям функціонування її органів чуття (швидкісні й силові можливості людини, а також пороги слуху, зору тощо). Вони характеризують ступінь забезпечення свободи руху людини конструкцією виробу та матеріалом, з якого він виготовлений[3].

Рис. 5 Структура фізіологічних показників спеціального (форменого) одягу літнього асортименту

Фізіологічні вимоги реалізуються у властивостях, що сприймаються людиною в відчуттях. Одяг не повинен викликати негативну реакцію й неприємні симптоми. Негативний вплив на організм можуть чинити зайва вага виробу, його товщина, колючість тканини, груба обробка швів, що туго стягують талію, зап'ястки, гомілки тощо. Одяг повинен вирізнятися комфортністю надягання і знімання, а також зручністю користування його окремими елементами.

Одяг, що задовольняє антропометричні й гігієнічні вимоги, водночас задовольняє й фізіологічні потреби людини. Фізіологічні вимоги виконуються, якщо одяг пристосований до особливостей функціонування органів чуття людини, її звичок. Так, при проектуванні спеціального (форменого) одягу для поліцейських розташування кишень - на ввігнутих ділянках поблизу центру тяжіння, напрям застібки, що не заважає рухам, - зліва направо в чоловічому одязі і справа наліво в жіночому.

Для задоволення фізіологічних вимог велике значення мають маса одягу, його жорсткість і тертя між тканиною і шкірою людини.

Психологічні показники (рис. 6) - це показники, які використовують при визначенні відповідності виробу психологічним особливостям людини, що знаходить відображення в вимогах психології праці, які ставляться до промислових виробів. Вони характеризують відповідність виробу психологічним особливостям та звичкам людини; визначаються можливостями та особливостями функціонування органів відчуття людини [1].

Рис. 6 Структура психологічних показників спеціального (форменого) одягу літнього асортименту

Відповідність одягу психологічним вимогам проявляється в естетичності виробів, гарній посадці на фігурі, створенні комфортних умов, які сприяють підвищенню працездатності людини й поліпшенню її самопочуття.

Висновки

літній одяг поліція ергономічний

Беручи до уваги викладене вище, конструкція спеціального (форменого) одягу літнього асортименту для працівників поліції має будуватися на основі розмірної типології й забезпечувати максимальну свободу рухів при обмеженні переміщення одягу відносно тіла. Велику увагу слід приділити крою рукавів як найбільш рухливих частин костюма.

Статистична відповідність є початковою для визначення раціональних розмірів і форми опорних ділянок конструкції одягу при її проектуванні. Водночас, беручи до уваги умови експлуатації одягу, на перший план при оцінці її якості виносять показники динамічної відповідності.

Ергономічні вимоги, що висуваються до спеціального (форменого) одягу літнього асортименту, такі: одяг має відповідати призначенню;

- повинен забезпечувати комфорт під час експлуатації;

- бути зручним при виконанні завдань за призначенням, не утруднювати дихання, рухи та кровообіг, не порушувати функцій опорно-рухового апарату тощо;

- бути достатньо міцним, легко чиститися від зовнішніх та внутрішніх забруднень;

- не містити токсичних, хімічних домішок, не чинити через свої фізичні й хімічні властивості несприятливий вплив на шкіру та організм людини загалом;

- мати невелику масу відносно тіла людини.

На основі проведеного теоретичного дослідження визначено основні ергономічні вимоги до спеціального (форменого) одягу.

З'ясовано, які саме ергономічні показники необхідно враховувати при проектуванні однострою.

Також було розроблено класифікацію кожного ергономічного показника для спеціального (форменого) одягу літнього асортименту.

Список використаних джерел

1. Колосніченко М.В., Зубкова Л.І., Пашкевич КЛ. та ін. Ергономіка і дизайн. Проектування сучасних видів одягу: навч. посіб. К.: ПП “НВЦ “Профі”, 2014. 386 с.

2. Коблякова Е.Б., Ивлева Г.С., Романов В.Е. Конструирование одежды с элементами САПР. М.: Легпромбытиздат, 1988. 463 с.

3. Колосніченко М.В., Процик К.Л. Мода і одяг. Основи проектування та виготовлення одягу: навч. посібник. К.: КНУТД, 2011. 238 с.

REFERENCES

1. Kolosnichenko, M.V., Zubkova, L.I., Pashkevych, K.L. and others (2014) Erhonomika i dyzayn. Proektuvannya suchasnykh vydiv odyahu. “Ergonomics and Design. Designing of Modern Types of Clothing”: textbook. K.: PP “NPC” Profi”. 386 p. [in Ukrainian].

2. Koblyakova, Ye.B, Ivlieva, G.S., Romanov, V.Ye. (1988) Konstruirovaniye odezhdy s elementami SAPR. “Design of Clothes with CAD Elements”. M.: Legprombytizdat, 1988. 463 p [in Russian].

3. Kolosnichenko, M.V., Protsyk, K.L. (2011) Moda i odyah. Osnovy proektuvannya ta vyhotovlennya odyahu. “Fashion and Clothing. Fundamentals of Designing and Manufacturing of Apparel”: manual. K.: KNUTD, 2011. 238 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.r